Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Косичі Ця стаття не містить посилань на джерела Ви можете допомогти

Косичі (Україна)

Косичі (Україна)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Косичі.
Ця стаття не містить . Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на . Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (лютий 2018)

Ко́сичі (до 1806 року — Касичі, 1806—1946 — Альфредувка) — село в Україні, у Львівському районі Львівської області. Населення становить 59 осіб. Орган місцевого самоврядування — Глинянська міська рада.

село Косичі
Країна image Україна
Область Львівська область
Район Львівський район
Громада Глинянська міська громада
Код КАТОТТГ UA46060050060039690
Основні дані
Засноване 1776
Населення 59
Площа 0,281 км²
Густота населення 209,96 осіб/км²
Поштовий індекс 80726
Телефонний код +380 3265
Географічні дані
Географічні координати 49°46′18″ пн. ш. 24°29′09″ сх. д. / 49.77167° пн. ш. 24.48583° сх. д. / 49.77167; 24.48583Координати: 49°46′18″ пн. ш. 24°29′09″ сх. д. / 49.77167° пн. ш. 24.48583° сх. д. / 49.77167; 24.48583
Середня висота
над рівнем моря 		238 м
Місцева влада
Адреса ради 80726, Львівська обл., Золочівський р-н, с.Підгайчики
Карта
image
image
Косичі
image
image
Косичі
Мапа

image Косичі у Вікісховищі

До 1946 році в селі існувала польська колонія, поблизу села був фільварок, яким володів рід Потоцьких.

Назва

За однією з версій назва села походить від слова «каса» — у селі була каса, де пан платив за працю на фільварку.

У документі 1400 року про заснування римо-католицької парафії у Вижнянах згадується населений пункт Kaszczyce (Кащице, Кащичі). Це, ймовірно, і є первісна назва села, а також перша згадка про нього. Часто назви населених пунктів із суфіксом -ичі мають давньоруське коріння та походять від назв родів, що їх заснували.

Історія

У складі Австрійської монархії

Після секуляризації церковних та монастирських земель в 1772 році австрійським імператором Йосифом II землі, які до того належали монастирю, переходять в руки німецьких колоністів зі Швабії — південної Німеччини, які утворили біля Підгайчиків, Двориськ та Касич колонію Унтервальден (Unterwalden). Іншу частину монастирських земель отримує граф Потоцький, фільварок його знаходився у Касичах. За користування землею селяни виконували повинності в Потоцьких, а також за працю отримували гроші — «дудки» — по 2 «дудки» за день.

image
Косичі на карті Ф. фон Міга (1779—1782 рр.)

Головна контора фільварку знаходилась в Касичах, плату за роботу одержували в касі фільварку, нібито від того і пішла назва села Касичі (Косичі). За іншими даними назва села від прізвища поміщика Касинського, який володів землями до Потоцького. За деякими даними село виникло у 1776 році. У 1842 році в селі нараховувалось 24 хати. Після переходу села у власність графа Альфреда Потоцького, біля українських хат з'явилася польська колонія, що тримала назву назву — Альфредувка (Альфредівка), згодом у документах ця назва стає узагальненою для польської та української частин.

image
Косичі на Австо-Угорській карті (1806—1869)

Майже до кінця XIX століття в селі не було школи і лише в 90-х роках XIX століття для потреб освіти була збудована звичайна сільська хата під солом'яною стріхою.

XX століття

Станом на 1900 рік у селі було 55 будинків і проживали 307 людей (148 чоловіків і 159 жінок). З всього населення римо-католиків — 122, греко-католиків — 149, євреїв — 31. Українською мовою послуговувались 280 мешканців, польською — 22, німецькою — 5. Відомо також, що в селяни мали 58 конів, 142 корови і 78 свиней.

image
Косичі (Alfredowka) на карті бл. 1887 р.

Михайло Яворський, що народився в селі в 1898 р. був стрільцем в Українській галицькій армії, пізніше проживав в селі Солова.

Через спалах ящуру було введено карантин в Перемишлянському повіті у селах Альфредівка, Ганаців, Ганачівка, Крошенко, Куровичі, Ляшки Королівські, Печенія, Полоничі, Полтва, Полюхів Великий, Розворяни, Солова, Станимир, Туркотин і Вижиняни, про що писалося у Львівській Газеті від 14 лютого 1918 року.

Директором державної школи (однокласної) в 1926 році в селі був Петро Коціолек.

«В школі вчилися разом з поляками. В селі була тільки одна єврейська родина.  За німців їх повбивали. Молоді повтікали, а тут була донька і мама і німець їх забив.

З поляками ми дуже добре жили. Ми справляли свої свята, а поляки — польські. То ми ходили до них на свята, а вони до нас приходили. В нас була церква, а поляки тільки хотіли костел ставити. А в Погорільцях був костел, то вони ходили до Погорілець. То молоді, а старі йшли всі до церкви. Третього травня (День конституції Польщі) кожного року був парад, то ми фірами їздили до Курович, вдягати українські строї і їхали.» — розповідає одна з найстарших мешканок села Іванна Косик.

Перед війною в селі була кооператива та школа. Також у передвоєнний час збудовано невелику церкву св. Пророка Іллі. Шематизми Львівської єпархії греко-католицької церкви за період з 1851 до 1909 року засвідчують, що Косичі належать до парафії в Куровичах. Після побудови у селі філіальної церкви її адміністратором став священик з Курович, який продовжував опікуватися церквою аж до її закриття радянським окупаційним режимом.

Починаючи з 1939 році прибулі радянські окупаційні війська розпочали активно розбудовувати військовий аеродром, що знаходився поблизу села. Проте вже 22 червня 1941 року німецька авіація повністю його зруйнувала. "На село не кинули ні однієї бомби, а всі — туди. Солдатів багато побили. Спочатку їх хоронили в Косичах, а потім в Куровичах в братській могилі, " — розповідає Іванна Косик.

Протягом німецької окупації в селі стояли німецькі підрозділи, місцевих змушували працювати на польовій кухні (переважно дітей), збирали великі контингенти (податки). По селу ходила німецька варта, яка, як правило, складалася з двох чоловіків.

11 листопада 1944 року всіх поляків, членів «істребітєльного загону» в Поморянах, роззброєно і кудись вислано. Оголосили набір українців до «істребітєльного загону», до якого з Полюхова пішло 20 людей, з Первині — 1, з Унтервальду — 1, і з Альфредівки — 7.

Після остаточної окупації Радянським Союзом західної України людей почалася насильницька колективізація. Людей били та змушували записуватись у колгосп. У 1945 році відбувся досить нелогічний територіальний поділ земель. У той час створено Косичівську сільську раду, до якої також увійшов хутір Підлісне (до 1939 року німецька колонія Унтервальден), що територіально прилягав до села Підгайчики. Пізніше Косичівську сільську раду разом із Туркотинською та Погорілецькою було приєднано до Підгайчиківської, а хутір Підлісне став частиною села Підгайчики.

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова Кількість Відсоток
українська 59 100%

Аеродром

За часів Польської республіки на полях був військовий аеродром, який використовувався і після 1939 р. Червоною армією.

22 червня 1941 року літаки німецького Люфтваффе бомбардували цей аеродром. В результаті першого нальоту німецької авіації на аеродром Куровичі було знищено 36 літаків полку. До кінця дня в складі полку залишилось лише 24 літаки І-15 біс та 3 літаки Іл-2. [ru]

До початку 50-х років на цьому місці ще розміщувались казарми та склади, але вони не буди стратегічно важливим об'єктом в СРСР, тому на початку 50-х були розібрані. Зараз на цьому місці поле. Місцеві кажуть, що в землі збереглись ще сховища зі зброєю, але ніхто цього підтвердити не може.

Наслідками такого базування в 80-тих роках XX ст., весною в сусідньому селі Великий Полюхів сталася трагедія, після орання полів двом малим полюхівцям в руках вибухнули знайдені боєприпаси. Після цього випадку військові сапери вивезли з полів села кілька машин знайденої воєнної амуніції.

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 27 січня 2016. Процитовано 19 січня 2016.
  2. Gemeindelexikon der im Reichsrate vertretenen Königreiche und Länder, bearbeitet auf Grund der Ergebnisse der Volkszählung vom 31. Dezember 1900, XII. Galizien. Wien.
  3. Літопис УПА. Том 24.
  4. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Посилання

  • Погода в селі Косичі [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
image Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kosichi Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno lyutij 2018 Ko sichi do 1806 roku Kasichi 1806 1946 Alfreduvka selo v Ukrayini u Lvivskomu rajoni Lvivskoyi oblasti Naselennya stanovit 59 osib Organ miscevogo samovryaduvannya Glinyanska miska rada selo Kosichi Krayina Ukrayina Oblast Lvivska oblast Rajon Lvivskij rajon Gromada Glinyanska miska gromada Kod KATOTTG UA46060050060039690 Osnovni dani Zasnovane 1776 Naselennya 59 Plosha 0 281 km Gustota naselennya 209 96 osib km Poshtovij indeks 80726 Telefonnij kod 380 3265 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 46 18 pn sh 24 29 09 sh d 49 77167 pn sh 24 48583 sh d 49 77167 24 48583 Koordinati 49 46 18 pn sh 24 29 09 sh d 49 77167 pn sh 24 48583 sh d 49 77167 24 48583 Serednya visota nad rivnem morya 238 m Misceva vlada Adresa radi 80726 Lvivska obl Zolochivskij r n s Pidgajchiki Karta Kosichi Kosichi Mapa Kosichi u Vikishovishi Do 1946 roci v seli isnuvala polska koloniya poblizu sela buv filvarok yakim volodiv rid Potockih NazvaZa odniyeyu z versij nazva sela pohodit vid slova kasa u seli bula kasa de pan plativ za pracyu na filvarku U dokumenti 1400 roku pro zasnuvannya rimo katolickoyi parafiyi u Vizhnyanah zgaduyetsya naselenij punkt Kaszczyce Kashice Kashichi Ce jmovirno i ye pervisna nazva sela a takozh persha zgadka pro nogo Chasto nazvi naselenih punktiv iz sufiksom ichi mayut davnoruske korinnya ta pohodyat vid nazv rodiv sho yih zasnuvali IstoriyaU skladi Avstrijskoyi monarhiyi Pislya sekulyarizaciyi cerkovnih ta monastirskih zemel v 1772 roci avstrijskim imperatorom Josifom II zemli yaki do togo nalezhali monastiryu perehodyat v ruki nimeckih kolonistiv zi Shvabiyi pivdennoyi Nimechchini yaki utvorili bilya Pidgajchikiv Dvorisk ta Kasich koloniyu Untervalden Unterwalden Inshu chastinu monastirskih zemel otrimuye graf Potockij filvarok jogo znahodivsya u Kasichah Za koristuvannya zemleyu selyani vikonuvali povinnosti v Potockih a takozh za pracyu otrimuvali groshi dudki po 2 dudki za den Kosichi na karti F fon Miga 1779 1782 rr Golovna kontora filvarku znahodilas v Kasichah platu za robotu oderzhuvali v kasi filvarku nibito vid togo i pishla nazva sela Kasichi Kosichi Za inshimi danimi nazva sela vid prizvisha pomishika Kasinskogo yakij volodiv zemlyami do Potockogo Za deyakimi danimi selo viniklo u 1776 roci U 1842 roci v seli narahovuvalos 24 hati Pislya perehodu sela u vlasnist grafa Alfreda Potockogo bilya ukrayinskih hat z yavilasya polska koloniya sho trimala nazvu nazvu Alfreduvka Alfredivka zgodom u dokumentah cya nazva staye uzagalnenoyu dlya polskoyi ta ukrayinskoyi chastin Kosichi na Avsto Ugorskij karti 1806 1869 Majzhe do kincya XIX stolittya v seli ne bulo shkoli i lishe v 90 h rokah XIX stolittya dlya potreb osviti bula zbudovana zvichajna silska hata pid solom yanoyu strihoyu XX stolittya Stanom na 1900 rik u seli bulo 55 budinkiv i prozhivali 307 lyudej 148 cholovikiv i 159 zhinok Z vsogo naselennya rimo katolikiv 122 greko katolikiv 149 yevreyiv 31 Ukrayinskoyu movoyu poslugovuvalis 280 meshkanciv polskoyu 22 nimeckoyu 5 Vidomo takozh sho v selyani mali 58 koniv 142 korovi i 78 svinej Kosichi Alfredowka na karti bl 1887 r Mihajlo Yavorskij sho narodivsya v seli v 1898 r buv strilcem v Ukrayinskij galickij armiyi piznishe prozhivav v seli Solova Cherez spalah yashuru bulo vvedeno karantin v Peremishlyanskomu poviti u selah Alfredivka Ganaciv Ganachivka Kroshenko Kurovichi Lyashki Korolivski Pecheniya Polonichi Poltva Polyuhiv Velikij Rozvoryani Solova Stanimir Turkotin i Vizhinyani pro sho pisalosya u Lvivskij Gazeti vid 14 lyutogo 1918 roku Direktorom derzhavnoyi shkoli odnoklasnoyi v 1926 roci v seli buv Petro Kociolek V shkoli vchilisya razom z polyakami V seli bula tilki odna yevrejska rodina Za nimciv yih povbivali Molodi povtikali a tut bula donka i mama i nimec yih zabiv Z polyakami mi duzhe dobre zhili Mi spravlyali svoyi svyata a polyaki polski To mi hodili do nih na svyata a voni do nas prihodili V nas bula cerkva a polyaki tilki hotili kostel staviti A v Pogorilcyah buv kostel to voni hodili do Pogorilec To molodi a stari jshli vsi do cerkvi Tretogo travnya Den konstituciyi Polshi kozhnogo roku buv parad to mi firami yizdili do Kurovich vdyagati ukrayinski stroyi i yihali rozpovidaye odna z najstarshih meshkanok sela Ivanna Kosik Pered vijnoyu v seli bula kooperativa ta shkola Takozh u peredvoyennij chas zbudovano neveliku cerkvu sv Proroka Illi Shematizmi Lvivskoyi yeparhiyi greko katolickoyi cerkvi za period z 1851 do 1909 roku zasvidchuyut sho Kosichi nalezhat do parafiyi v Kurovichah Pislya pobudovi u seli filialnoyi cerkvi yiyi administratorom stav svyashenik z Kurovich yakij prodovzhuvav opikuvatisya cerkvoyu azh do yiyi zakrittya radyanskim okupacijnim rezhimom Pochinayuchi z 1939 roci pribuli radyanski okupacijni vijska rozpochali aktivno rozbudovuvati vijskovij aerodrom sho znahodivsya poblizu sela Prote vzhe 22 chervnya 1941 roku nimecka aviaciya povnistyu jogo zrujnuvala Na selo ne kinuli ni odniyeyi bombi a vsi tudi Soldativ bagato pobili Spochatku yih horonili v Kosichah a potim v Kurovichah v bratskij mogili rozpovidaye Ivanna Kosik Protyagom nimeckoyi okupaciyi v seli stoyali nimecki pidrozdili miscevih zmushuvali pracyuvati na polovij kuhni perevazhno ditej zbirali veliki kontingenti podatki Po selu hodila nimecka varta yaka yak pravilo skladalasya z dvoh cholovikiv 11 listopada 1944 roku vsih polyakiv chleniv istrebityelnogo zagonu v Pomoryanah rozzbroyeno i kudis vislano Ogolosili nabir ukrayinciv do istrebityelnogo zagonu do yakogo z Polyuhova pishlo 20 lyudej z Pervini 1 z Untervaldu 1 i z Alfredivki 7 Pislya ostatochnoyi okupaciyi Radyanskim Soyuzom zahidnoyi Ukrayini lyudej pochalasya nasilnicka kolektivizaciya Lyudej bili ta zmushuvali zapisuvatis u kolgosp U 1945 roci vidbuvsya dosit nelogichnij teritorialnij podil zemel U toj chas stvoreno Kosichivsku silsku radu do yakoyi takozh uvijshov hutir Pidlisne do 1939 roku nimecka koloniya Untervalden sho teritorialno prilyagav do sela Pidgajchiki Piznishe Kosichivsku silsku radu razom iz Turkotinskoyu ta Pogorileckoyu bulo priyednano do Pidgajchikivskoyi a hutir Pidlisne stav chastinoyu sela Pidgajchiki NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotok ukrayinska 59 100 AerodromZa chasiv Polskoyi respubliki na polyah buv vijskovij aerodrom yakij vikoristovuvavsya i pislya 1939 r Chervonoyu armiyeyu 22 chervnya 1941 roku litaki nimeckogo Lyuftvaffe bombarduvali cej aerodrom V rezultati pershogo nalotu nimeckoyi aviaciyi na aerodrom Kurovichi bulo znisheno 36 litakiv polku Do kincya dnya v skladi polku zalishilos lishe 24 litaki I 15 bis ta 3 litaki Il 2 ru Do pochatku 50 h rokiv na comu misci she rozmishuvalis kazarmi ta skladi ale voni ne budi strategichno vazhlivim ob yektom v SRSR tomu na pochatku 50 h buli rozibrani Zaraz na comu misci pole Miscevi kazhut sho v zemli zbereglis she shovisha zi zbroyeyu ale nihto cogo pidtverditi ne mozhe Naslidkami takogo bazuvannya v 80 tih rokah XX st vesnoyu v susidnomu seli Velikij Polyuhiv stalasya tragediya pislya orannya poliv dvom malim polyuhivcyam v rukah vibuhnuli znajdeni boyepripasi Pislya cogo vipadku vijskovi saperi vivezli z poliv sela kilka mashin znajdenoyi voyennoyi amuniciyi Primitki Arhiv originalu za 27 sichnya 2016 Procitovano 19 sichnya 2016 Gemeindelexikon der im Reichsrate vertretenen Konigreiche und Lander bearbeitet auf Grund der Ergebnisse der Volkszahlung vom 31 Dezember 1900 XII Galizien Wien Litopis UPA Tom 24 Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danihPosilannyaPogoda v seli Kosichi 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ