Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
Ця стаття містить текст, що не відповідає . Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, погодивши стиль викладу зі . Можливо, містить зауваження щодо потрібних змін.(березень 2017)
Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. Ви можете допомогти вдосконалити цю статтю, погодивши її із чинними .(березень 2017)
49°45′09″ пн. ш.24°29′14″ сх. д. / 49.75250° пн. ш. 24.48722° сх. д. / 49.75250; 24.48722Координати: 49°45′09″ пн. ш.24°29′14″ сх. д. / 49.75250° пн. ш. 24.48722° сх. д. / 49.75250; 24.48722
Підгайчики — село, центр старостинського округу, розташоване при шляху М09 Тернопіль — Рава-Руська, за 37 км на схід від Львова. Старостинському округу підпорядковані села і присілки: Косичі (Касичі, Альфредівка) — у 1900 р. — 339 осіб; у 1943 р. — 456 осіб. Погорільці — у 1900 р. — 768 осіб; у 1943 р. — 727 осіб. Шопки
Історія села
Вперше згадується в 1397 році в документах, пов'язаних з іменем Дениска Лагодовського у документах Глинянського суду.
Населення в 1900 p. — 793 особи (без Двориськ); у 1943 р. — 801 особа; у 1968 р. — 1109 осіб.
Дані 1900 року. Земля — 1037 га, Будинків — 152.
Населення — 793: Чоловіків — 372, Жінок — 421. Релігійний розподіл: Католики — 21, Греко-католики — 668, Юдеї — 52, Євангелісти — 52.
Використання мов у побуті: Німецька — 52, Українська — 671, Польська — 70.
Існує легенда про те, що перша церква в селі існувала ще до першої письмової згадки про саме село у 1397 році.
Старші жителі села кажуть, що церква була спалена під час монголо-татарського набігу (ймовірно у 1241 році). Після цього на місці церкви залишилося лише 5 каменів. Зараз із них зберігся лише один, на ньому висічено 2 хрести. Камінь цей знаходиться в полі в Дворищах.
Свідчення підгайчанина Михайла Яремчишина (1914—2013): «В 1938 році я під час копання глибокої ями в кінці свого городу приблизно на глибині одного метра натрапив на горнець чорного кольору. Ушкоджений лопатою він розколовся і я знайшов у ньому спалені кістки та дрібні шматки обгорілого хмизу. Горнець я закопав на тому місці, де і знайшов. Мій син Петро на початку 60-х років намагався цей горнець відшукати, проте знайшов інший, що був трохи менший від попереднього і вже розколений.»
Існує легенда й про те, що в давнину частина земель, на яких зараз знаходиться частина села «Унтервальден», належали православному монастирю. Дата заснування монастиря невідома, але відомо, що монастир володів близько 1500 га землі та мав свій водяний млин. Карти середини XVII століття свідчать про те, що на цих територіях були великі пасіки.
Згідно з документами Львівського обласного архіву в 1603 році Андрій Лагодовський та його дружина Зофія Тисзвок продали за 35,3 тисяч польських злотих великому коронному гетьману Речі Посполитої Янові Замойському Підгайчики (з Дворищами), Погорільці, Станимир, Туркотин. Він передав землі православного монастиря католицькому ордену Кларисинок. У 1782 році внаслідок реформи Австрійського імператора Йосифа II монастир ліквідовують, а землі монастиря віддають німецьким колоністам - 30 родинам з регіону Північний Пфальц (долина річки Рейн).
Церква Покрову Богородиці (1756). с. Підгайчики
Дерев'яна церква Покрови Богородиці збудована в 1756 році. За переказами святиня була збудована в Карпатах і згодом перевезена до Підгайчик. Церква побудована у формі старозавінього ковчега. Дводільна, одноверха, розмірами 15×6 м. Бабинець і нава об'єднані одним зрубом, вкритим двосхилим дахом, до нього зі сходу прилягає вужчий зруб вівтаря, вкритий трисхилим дахом. До вівтаря з півночі прибудована гранчаста в плані ризниця, а до бабинця — мурований рівноширокий ґанок.
Церкву з трьох сторін оточує піддашшя на випусках вінців зрубу і приставних кронштейнах. Стіни будівлі шальовані вертикально дошками і лиштвами. З площин даху нави виступають стіни восьмерика, вкритого низькою банею, яку вінчає ліхтар з маківкою. В інтер'єрі (станом на кінець 1990-х рр.) розташований різьблений і золочений іконостас XVIII ст. На південний захід від церкви збереглася дерев'яна триярусна дзвіниця. Фасад дзвіниці шальований дошками та умовно розділений на 3 частини зрубом, який на даний час покритий бляхою.
У селі існує цікава легенда про те, що на початку Першої світової війни селяни зняли з дзвіниці дзвони і закопали їх на церковному подвір'ї, але навіть до сьогодні вони не знайдені. Зараз у дзвіниці новіші дзвони — найбільший із них названий Йосафатом, окрім імені на ньому є рік його виливання — 1937, а також напис «Підгайчики Двориска».
У 80-х роках XX століття парохом храму був отець Василь Вороновський.
Каплиця св. Миколая в Дворищах (с. Підгайчики)
До 1914 року при в'їзді в село зі сторони Львова на чотириметровому стовпі стояла статуя Богородиці. У часі війни село було спалене російськими військами, тоді ж був знищений і стовп та скульптура вцілілі. Знову вже відреставрована у Глинянах фігура повернулася на попереднє місце лише у 1935 році у новозбудовану каплицю. У 1940-х роках в часі радянської окупації при розширенні траси Львів-Кропивницький каплицю зруйнували і слід фігури зник. Сучасна каплиця з аналогом статуї збудована у 1991 році. Автор скульптури — Б. М. Лютий.
Церква Покрову Богородиці (УГКЦ) в Підгайчиках
У частині села Дворищі знаходиться каплиця Перенесення мощей святого Миколая (УГКЦ) (за іншими даними — каплиця св. Дмитра), збудована у 1913 році. Цю каплицю збудував місцевий багатий господар Дмитро Стерняк. До війни служби у ній відправлялись 2-3 рази на рік: на Зелені свята, на Дмитра та перед Великоднем тут святили великодні кошики. У 2020 році в часі пандемії COVID-19 тут також частина селян освячували великодні кошики.
У 2000 році громадою УГКЦ було закладено камінь для побудови нової церкви Покрови Пресвятої Богородиці. Новозбудовану церкву 2 листопада 2003 року освятив адміністратор храму о. Ігор Милянич спільно із запрошеним духовенством, зокрема, митрополитом та архиєпископом Львівським Ігорем (Возняком). У 2005 році відбулось розписування храму.
Також з 2000 року громада УПЦ КП почала пристосовувати німецьку лютеранську неоготичну кірху, у якій за часів СРСР були різні склади, під купольний храм східного типу. Зараз храм п'ятикупольний. Церкву освятили 15 травня 2011 року адміністратор о. Андрій Болкот спільно з духовенством та Високопреосвященнішим митрополитом Львівським і Сокальським Димитрієм.
Розвиток сільської культури у 20-30-х роках 20 століття
За часів Австро-Угорської імперії у селі було засноване товариство «Просвіта», був церковний хор та крамниця. Із відбудовою села після спалення відступаючими російськими військами у часі Першої світової війни почали відроджуватися і культурні товариства. На той час село ділилось на 3 частини: Двориська, Підгайчики (На горі) та Унтервальден (німецька колонія). Відповідно до такого поділу і розвиток культури у всіх частинах сіл проходив порізну. У 1920-х роках побудовано дві читальні «Просвіти» — одна у Двориськах, а інша — На горі. У цих читальнях проводились драматичні вистави та концерти.
До побудови читалень місцями для проведення культурних заходів слугували дім Яремчишина Михайла Михайловича, двір його брата Івана та стодола Дзядів Миколи Григоровича. Перша театральна вистава була у стодолі Домерецького Романа: один із зарубів слугував сценою, а на іншому разом із током, на якому молотили зерно, розміщувалися місця для глядачів. Перша хата-читальня була Вриги Пилипа. У цій хаті відбувались і репетиції аматорського театру, режисером якого був Яремко Стефан Васильович.
Перш ніж поставити виставу на сцені потрібно було внести заяву на погодження у повітову владу та надати їм копії сценаріїв. На урочистостях міг бути присутній жандарм. Був випадок, коли на показі вистави актор додав до репліки те, чого не було в сценарії. Опісля голову «Просвіти» та його заступника було оштрафовано.
Фундамент на будинок «Просвіти» разом із читальнею та сценою у Двориськах був закладений у 1924 році на площі, де зараз знаходиться школа. Проте Перемишлянський повітовий уряд заборонив будову на тому місці, мотивуючи відмову тим, що там має будуватись школа. Згодом так і сталось. А будинок «Просвіти» дозволив будувати у кінці свого городу, не далеко від попереднього місця Повх Іван Антонович. У 1925 році було закладено фундамент нового будинку, того ж року було зведено цегляні філяри, а решта стін збудовано з глиняних та солом'яних боханців. Покрили будинок бляхою, на придбання якої брали кредит у єврея з Перемишлян. Щотижня по будинках ходив касир «Просвіти» Цимбала Петро Іванович, який збирав добровільні пожертви на будову читальні.
При будинку товариства «Просвіта» у Двориськах буди наступні товариства та об'єднання: «Сільський господар», «Рідна школа», «Сокіл», «Відродження», при «Просвіті» у Підгачиках діяли товариство «Луг» та «Пласт». В обох просвітах були бібліотеки, драматичні гуртки, проводились спортивні ігри, забави, у день святого Миколая діти на концерті отримували подарунки.
Починаючи із 1930 року у Двориськах при читальні проводились фестини, на яких молодь усіх найближчих сіл демонструвала різні свої вміння: хлопці різні силові вправи, вправи з топірцями, дівчата у свою чергу танці та співи. На свята запрошували людей із сусідніх сіл: Якторова, Лагодова, Курович, Погорілець. На фестинах ставили смерековий стовп, добре очищений від кори та вимазаний олією. Вгорі стовпа обов'язково мав бути синьо-жовтий прапор. До перекладини, що теж кріпилася до верха стовпа прив'язували пляшку горілки, закуску та пару черевиків. Кожен, хто долазив до мети міг зняти тільки одну річ. Лазили на стовп доти, доки не стиралась олія, а на останку хтось таки долазив до перекладини та отримував приз.
Культурною роботою у селі керували місцеві студенти Трач Андрій Андрійович, Трач Василь Петрович, Трач Агафія, Яремчишин Стефанія Іванівна, Володимир та Роман Лунь, Трач Марія Андріївна, Хащевський Андрій та інші.
При читальнях буди крамниці-кооперативи, в яких були пункти прийому молока. Тут же у крамницях молоко відділяли від сметани на центрифугах та відправляли все на Глинянський маслозавод.
До 1939 року довголітнім головою просвіти в Дворисках був Дзядів Микола Григорович, його заступником та керівником «Рідної школи» — Яремчишин Михайло Васильович. Голови усіх вищезгаданих товариств працювали безкоштовно, усі члени сплачували обов'язкові членські внески у розмірі 10-20 грош, члени «Сільського господаря» — 50 грош. (До порівняння! НА той час центнер пшениці коштував 18 злотих (1 злотий — 100 грош)).
До читалень виписували різні газети та журнали, у бібліотеках серед книг були «Трилогія» Мазепи, «Історія України» Грушевського та інші. У селі діяв відділ кредитного товариства «Дністер», представником якого був у той період Яремчишин Михайло Пилипович.
З приходом радянської влади у 1939 році читальню в Двориськах закрили, а приміщення було облаштовано під магазин. Бібліотеку перенесли у читальню в Підгайчики (на гору), там на місці «Просвіти» створили клуб, завідувачем якого став Яремчишин Михайло Васильович. У клубі теж ставились вистави та організовувались концерти.
З приходом німців у село 1 липня 1941 року культурне життя фактично припинилось аж на три роки, поки 27 липня 1944 року до села знову не ввійшли воїни червоної армії.
Українську символіку активно використовували на одязі, на будівлях «Просвіти», на сценах та у бібліотеках. В селі були численні симпатики ОУН, а згодом і УПА.
Німецька колонія Унтервальден (Unterwalden)
Будинок німецької молочної кооперативі в колонії Унтервальден
Unterwalden (Унтервальден) — одна із численних німецьких колоній на території Галичини, заснована в період Йосифінської німецько-австрійської колонізації українських земель.
Відомо, що станом на 1808 р. у населення колонії налічувало 138 людей, які за віросповіданням були протестантами-лютеранами. Храмом для них служила кірха, збудована близько 1911 року.
Будинок німецьких колоністів у Підгайчиках (Унтервальдені) 1931 року будови. Ймовірний перший власник та будівничий Ruhpenshall Karl
Німці активно підтримували та розвивали привезені із батьківщини традиції, релігію, освіту, навіть стиль побудови будинків відрізнявся від українського. Німці привезли також із собою нові (не типові для українців) способи обробітку землі.
Село Унтервальден до 1939 року було окремим селом та входило у сільську ґміну (громаду) Погорільці. Після виселення німців село Унтервальден перейменовано на хутір Підлісне та підпорядковано Косичівській сільській раді. Після входження Косичівської сільської ради до Підгайчиківської сільської ради, хутір Підлісне приєднано до села Підгайчики.
Після розпаду Австо-Угорської імперії (1919 р.) Галичина увійшла до складу Другої Речі Посполитої, тоді на теренах Галичини утворились нові одиниці адміністративно-територіального поділу — ґміни. Унтервальден 14 липня 1934 року увійшов до складу гміни Погорільці, яка об'єднала крім того ще й Ганачів, Ганачівку, Станимир, Лагодів та Підгайчики
Станом на 1 січня 1939 року в Унтервальдені проживало 580 осіб: 60 українців, 20 латинників (греко-католиків поляків чи римо-католиків українців), 40 євреїв та 460 німців.
У селі був єврейський магазин, відомий своїм товаром навіть у навколишніх селах. Відомо, що там продавали навіть якісне і полотно.
Найбільш поширені німецькі прізвища в Унтервальдені: Bachmann, Burckhard, Fritz, Heinz, Jung, Kraushaar, Krahenbiel, Kullmann, Molter, Muller, Ruppenthal, Schafer, Schilling, Schmidt, Stein, Vogel.
Німці з Унтервальдену біля свого парафіяльного будинкуКладовище після першої толоки
У березні 2016 року на території німецького кладовища було проведено весняну толоку, яка стала поштовхом до реалізації проекту «Унтервальден: сміттєзвалище чи меморіальний комплекс?»
Підгайчиківські млини
В західній частині села, що має назву Двориска (Дворища, Дворище) тече річка, що бере початок у с. Затемне та протікає через с. Погорільці, де в неї впадають води з невеличкого ставка. Цей ставок у свою чергу колись був справжньою повноводною водоймою з чистим джерелом прісної питної води. Далі, вже у Двориськах, у річку впадають води підгайчиківської річки Підоль.
На водоймі у різні часи та у різних місцях було 4 млини (за історією, записаною від М.Яремчишина):
Млин Паславського (проіснував до 1955 року);
Млин Чепіжака Йосипа біля погорілецького ставу (розібраний близько 1935 року);
Млин Цісарський більш відомий як «Американський млин Парнаса».
Американський млин Парнаса. Збудований у кінці пасовиська біля Рогачків (розвилки доріг на Тернопіль та Івано-Франківськ) з каменю він одразу отримав назву Мурований або Цісарський. Його першим власником був єврей Бльох. Цікаво, що на недалеко від млина була і корчма.
Згодом у Бльоха з'явився зять з Америки, він разом з двома братами-інженерами оновив старий млин, побудував кілька нових валів для помелу. Це було близько 1925 року.
Млин Парнасів молов борошно для селян, а також скуповував зерно та виготовляв борошно на продаж. Центнер пшениці у час жнив коштував 16 злотих, зимою — 18-19 злотих. Борошно від Парнасів доправляли до залізничних станцій Куровичі та Задвір'я місцеві фірмани. Млин був великим, користувався великою популярністю, молов борошно різного ґатунку та якості. Проіснував він до 1939 року, тобто до приходу у село радянської влади. В 1939 році млин «націоналізували», оскільки було багато охочих заволодіти «ласим шматком».
Сім'я Парнасів мусила емігрувати в Америку (за іншим даними перед еміграцією Парнаси відбули кілька років заслання в Сибіру). Млин тим часом почав занепадати, обладнання потроху розтягли до Курович, Львова. Перші «совіти» не мали якихось особливих планів на відновлення млину, тому бляха, якою він був критий, одразу пішла на дах новозбудованого військового аеродрому в Косичах. За німців у млині був зерновий склад. У 1945-46 роках селяни остаточно розібрали стіни, від будівлі залишились тільки мурований фундамент.
На цьому місці у 1988 році почали будувати завод з переробки олії, який через розпад радянського союзу та глибоку економічну кризу так і не запрацював, а те, що було збудоване швидко «розподілили між собою» місцеві селяни та керівництво колгоспу.
Млин Михайла Яремчишина у Двориськах. Паровий млин з валами близько 1932-35 років у братів Михайла, Івана та Антіна Яремчишин (у народі — Попиків) викупили брати Парнаси, на його місці заснували пилораму, яка проіснувала до 1942 року.
Ще один млин був у Підгайчиках. Існував він у сиву давнину, ще за часів православного монастиря, був у його власності. Знаходився на річці Підоль там, де зараз господарства сімей Врига та Кіт.
Друга світова війна
Про напад нацистської Німеччини на Польщу селяни дізнались з розклеєних по селу оголошень вже у вересні 1939 року. У той же час почалася мобілізація резервістів до лав польської армії. 19 вересня 1939 року в село зайшли перші загони Червоної армії, а чоловіки, мобілізовані до львівських частин польського війська, повернулись до своїх домівок. Активних боїв у підгайчиківському краю не велось.
Вранці 22 червня 1941 року кілька німецьких військових літаків розбомбили та повністю зруйнували Косицький аеродром, знищили дотла кілька десятків радянських військових літаків, військове наметове містечко. 23 червня у Глинянах у військкоматі представникам сіл роздали повістки для сільських чоловіків, 25 — у село зайшли перші німецькі загони. Німців селяни сприйняли добре, що сподівались, що «вуйко Гітлер» покращить рівень життя. В Підгайчиках до приходу німців колгоспу не було, не було організації комуністичної партії.
Молоді євреї були відправлені у табір Грушка, згодом працювали в каменоломнях та на будівництві доріг, старших відправили в гестапо у Перемишляни.
В часі окупації німці сформували нову сільську владу, солтисом був обраний Дучай Стефан, який трохи володів німецькою. На потреби армії забирали багато великої рогатої худоби та свиней, вівся чіткий облік сільських тварин. Власники коней працювали перевізниками каменю при будівництві дороги. У селі створено комітет по збору харчових продуктів.
1941-42 роки були дуже неврожайними, селяни голодували, багато людей ходили просити допомоги харчами на Волинь. Німці не дозволяли людям мати у хатах тримати жорна чи ручні млинки. Серед підгайчан поліцаїв не було.
Війська в час окупації стояли переважно в недавно збудованому приміщенні школи, а також у хатах багатших господарів. Була розгорнута тимчасова ветеринарна лікарня, що лікувала поранених у бою коней.
До весни 1944 року в селі залишався греко-католицький священик о. Григорій Бойко, який при наближенні фронту разом із сім'єю емігрував у Канаду.
У воєнні роки селяни не припиняли займатись вирощуванням сільськогосподарських культур. Здачу продуктів німцям частково оплачувалась, часом видавали талони на продукти, алкоголь, одяг, взуття.
Весілля у воєнні часи справлялись не гучні, переважно святкували їх у вузькому родинному колі. Молодь часом організовувала забави, вечорниці, але дуже тихі, скромні.
Школа, яка за перших «совітів» стала семикласовою, на час війни була закритою аж до 1944 року.
27 липня 1944 року в село увійшла радянська армія, що дало початок другій радянській окупації краю, що тривала аж до краху комуністичного режиму.
У селі функціонує чотири магазини, два з них — цілодобові, розташовуються при трасі Львів-Тернопіль.
Завод із забою курей-бройлерів та переробки їхнього м’яса. Власник комплексу – аграрна компанія «Агроль».
Цілодобовий магазин «Маркет+»
Цілодобовий міні-маркет
Магазин «Давня Мрія»
Магазин
Садовий центр Sweet flowers
Освіта і культура
У селі є СЗШ I—II ступенів, в якій навчається близько 50 дітей. Директор школи — Ганна Сеньків. Також у селі є дошкільний навчальний заклад «Промінчик», в якому навчається 20 дітей. Керівник ДНЗ «Промінчик» — Марія Якубовська.
Ще одним культурним осередком села є Народний дім. Завідувачка Народного дому — Ніна Черевата. Також у селі є бібліотека-філія, яка розміщується у приміщенні Народного дому. У 2016 році в селі відновлено столітню традицію проведення фестин — фестивалів сільської культури. 14-16 жовтня в селі проведено перші «Покровські фестини». 4-5 червня 2017 року відбулися «Підгайчиківські ювілейні фестини» до 620 річниці села.
У селі є три храми, з них діючих — 2: Церква введення в храм Пресвятої Богородиці (УПЦ КП) та Покрову Пресвятої Богородиці (УГКЦ). Дерев'яна церква Покрову Пресвятої Богородиці 1756 року є пам'яткою архітектури місцевого значення.
Музейно-культурний центр «На Унтервалю»
Відкриття музейно-культурного центру "На Унтервалю" в Підгайчиках. 3 листопада 2019 року
МКЦ «На Унтервалю» — громадська волонтерська ініціатива, що покликана широко впливати на розвиток особистості. МКЦ «На Унтервалю» засновано ініціативною групою та відкрито для громади села Підгайчики та гостей 3 листопада2019 року. Поштовхом до створення нашого простору став всеукраїнський молодіжний табір «Тут і зараз» 16-17 серпня 2018 р.
Центр працює у двох напрямках:
історія — збереження локальної ідентичності через інструменти музейництва та просвітництва
сучасність — створення можливостей для розвитку, реалізації та дозвілля для членів громади села Підгайчики та наших гостей
Завдяки сучасній фотозоні тут можна зробити знимку з понад столітньою скринею, зануритися у живі історії з минулого, подивитися цілодобову вуличну експозицію, побувати на відкритому подієвому майданчику. Організатори провели професійну систему освітлення, тому озброївшись тримовним аудіогідом (передбачена українська, англійська та німецька мови), ніщо не завадить провести повноцінну екскурсію.
Відвідувачі «На Унтервалю» можуть створити унікальну вишивку, яка базується на традиційному підгайчиківському узорі, чи зробити своїми руками листівку у незвичній техніці лінорит.
Михайло Трач (нар. 20 листопада 1921) — В 1943 році зголосився до дивізії «Галичина». Вишкіл проходив у Гайделягері (Польща). Підстаршинську школу закінчив у Ляуенбурзі (Тепер Лемборк, Польща). На маневрах був поранений уламком гранати. Перебував у полоні в Ріміні. В 1952 році виїхав до США. Помер 18.03.2017 р. у Клівленді.
Пилип (Филип) Трач (нар. 26 вересня 1919) — член ОУН. У 1940—1941 рр. пройшов старшинський вишкіл під керівництвом є. Побігущого. Служив у штабі дивізії Верхмату перекладачем. У 1943 році переведений до дивізії «Галичина». Вишкіл проходив у Нойгаммері (Польща). У ступені хорунжого (унтерштурм фюрер) служив командиром 1 чоти 14 сотні 30 полку. Воював в Австрії (під Штайнбахом). Був поранений. Нагороджений Залізним хрестом II кл. і медаллю «За зимову кампанію на Сході 1941—1942». У 1952 році виїхав до США. Помер 10 липня 2011 року в Клівленді.
Олександр Маляр (нар. 1955) — український скульптор, член Національної спілки художників України.
о. Андрій Трач (13 грудня 1904-?) — народився у Підгайчиках, син Андрія і Анни. Навчався у Львівській гімназії, пізніше у Львівській духовній семінарії Святого Духа. Свячення тримав у 1934 році. Одружений. Душп. праця: Полюхів Великий (Перемишлянський д-т), 1934—1936 — сотрудник; Мозолівка (Зарваницький д-т), 1938—1944 — завідатель; Юрівці (Сяніцький д-т ААЛ), до 15.ІХ.1945. У Юрівцях з лютого 1944 р. З 1946 до 1957 року — парох храму свв. безсрібників Кости і Дамяна у м.Ходорів (Жидачівський р-н). 22.07.1958 — 7.12.1982 — настоятель храму св. Миколая у м. Миколаїв (Львівська область).
Іван Бойко — син пароха храму Пресвятої Богородиці в с. Підгайчики о. Григорія Бойка, разом з батьками та родиною емігрував до Канади. Голова Суспільної Служби Українців Канади у м. Гамільтон (Онтаріо).
Мирослав (Мирон) Бойко — син пароха храму Пресвятої Богородиці в с. Підгайчики о. Григорія Бойка, разом з батьками та родиною емігрував до Канади. Був вояком дивізії СС Галичина. Проходив військовий вишкіл у німецькому місті Гіссен, опісля у місті Щецін. Після еміграції проживав у Сарнії в провінції Онтаріо.
Роман Дзядів
Роман Дзядів — народився в селі Підгайчики 17 грудня 1910 року. В сім'ї було семеро дітей. Після закінчення школи в Підгайчиках вчився у Головній Академічній гімназії у Львові, яку закінчив в 1930 р. Не зміг вступити на медичний факультет Львівського університету через вороже ставлення поляків до українців у Львові. Врешті вступив у Карлів університет в Празі, який в тяжких матеріальних умовах закінчив в 1941 р. працював у Празьких шпиталях до 1945 року. У 1945 переїхав до Німеччини, де працював у таборі для переміщених осіб в Ашаффенбурзі. Від 1947 — у США, відбув практику в Нью-Йорку, 1950 отримав дозвіл на приватну практику. Від 1957 після спеціалізації з радіології працював у лікарнях Нью-Йорка та водночас від 1969 викладав у Нью-Йорк. ун-ті. Від 1978 — на пенсії. Чл. Укр. лікар. т-ва Пн. Америки та низки лікар. асоціацій. Жертводавець на українські церкви та культурні установи. Помер 12. 08. 1990, похований у місті Бавнд Брук, штат Нью-Джерсі, США.
Ольга Дзядів — (4 червня 1917- 19 липня 2006) народилася у с. Підгайчики (тоді ще Перемишлянського повіту Тернопільського воєводства). Українська громадська діячка. Абсольвент Львівського університету, факультет філософії. Належала до ІІ куреня УПС « Ті, що греблю рвуть». Активна учасниця пластових таборів в Україні, Німччині, США. Входила до редакційної колегії пам'ятної книги гімназії Сестер Василіянок у Львові. Померла у м. Денбер, штат Коннектикут, США.
(1892—1936) — польський археолог, історик стародавнього світу, історик мистецтва.
Пов'язані з селом
Стрільбицький Михайло — греко-католицький священик. Свячення прийняв в 1788 році. Парох храму Покрову Пресвятої Богородиці с. Підгайчики у 1832—1834 рр. Помер у 1834 році, був сином місцевого пароха та Миколаївського декана Іоана Стрільбицького (1752 р.н. - 1812 р.с), та онуком Підгаєцького пароха о. Теодора Стрільбицького (1715 р.н. - 17.05.1806 р.с.)
Мирослав ГрещишинГрещишин Мирослав — акушер-гінеколог. Закінчив медичні студії в університеті Ґете у м. Франкфурт-на-Майні (Німеччина, 1951). Відтоді — у США. Відбув загальну практику у шпиталях при Нью-Йоркському університеті (1953–57), спеціалізувався на акушерстві, гінекології та гінекологічній онкології у Стокгольмі (1957), з хіміотерапії — у м. Буффало (штат Нью-Йорк, 1957–59). Від 1962 — в Університеті Буффало: від 1965 — асоційований професор, від 1970 — професор-ординарій, від 1982 — керівник кафедри гінекології та акушерства. Одночасно провадив приватну лікарську практику; очолював Центр для трофобластичних недуг північно-західного Нью-Йорка (1965–67), міжнародну групу з дослідження хоріонкарциноми (1967–77); працював керівником університетського відділу гінекологічної онкології (від 1972), директором департаменту акушерства і гінекології Головного шпиталю Буффало (від 1985). Член Українського лікарського товариства Північної Америки, Американського товариства для дослідження раку. Організував видання підручників для українських лікарів. Помер 29 травня 1999 року. Похорон відбувався 29 травня 1999 р. на МІ. OIiVe Сетеїегу, в Боффало, штат Нью-Йорк. У Клінічній лікарні Львівської залізниці встановлено меморіальний барельєф професора Мирослава Грещишина роботи відомого тернопільського художника- скульптора Василя Купецького. На відкритті барельєфу була присутня дружина Мирослава — Лідія, його діти та внуки, що спеціально приїхали з Америки.
Примітки
. Архів оригіналу за 27 січня 2016. Процитовано 19 січня 2016.
Підгайчики - Львівська область. decentralization.gov.ua. Процитовано 26 вересня 2023.
Громик, Віктор. Дерев'яні церкви західної України. http://decerkva.org.ua (Українська мова) .
Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
На Львівщині відкрили великий завод з переробки м'яса птиці за 140 млн грн
«На Унтервалю»: відкрили унікальний культурний простір на Львівщині - ilvivyanyn.com. ilvivyanyn.com(укр.). Процитовано 27 жовтня 2021.
Література
Золочівщина. Минуле і сучасне: розвідки, спомини, публікації, пам'ятки, постаті. Друге видання. / Упоряд. та ред. Микола Дубас. — Львів: «Мс», 2006. — 16 — 17.
Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na storinci obgovorennya Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin berezen 2017 Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami berezen 2017 Pidgajchiki selo v Ukrayini v Lvivskomu rajoni Lvivskoyi oblasti Naselennya stanovit 638 osib Organ miscevogo samovryaduvannya Glinyanska miska rada selo Pidgajchiki Krayina Ukrayina Oblast Lvivska oblast Rajon Lvivskij rajon Gromada Glinyanska miska gromada Kod KATOTTG UA46060050120046334 Osnovni dani Zasnovane 1488 Naselennya 638 Plosha 1 78 km Gustota naselennya 358 43 osib km Poshtovij indeks 80726 Telefonnij kod 380 1488 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 45 09 pn sh 24 29 14 sh d 49 75250 pn sh 24 48722 sh d 49 75250 24 48722 Koordinati 49 45 09 pn sh 24 29 14 sh d 49 75250 pn sh 24 48722 sh d 49 75250 24 48722 Serednya visota nad rivnem morya 245 m Misceva vlada Adresa radi 80726 Lvivska obl Lvivskij r n s Pidgajchiki Karta Pidgajchiki Pidgajchiki Mapa Pidgajchiki u VikishovishiOsnovna informaciyaPidgajchiki selo centr starostinskogo okrugu roztashovane pri shlyahu M09 Ternopil Rava Ruska za 37 km na shid vid Lvova Starostinskomu okrugu pidporyadkovani sela i prisilki Kosichi Kasichi Alfredivka u 1900 r 339 osib u 1943 r 456 osib Pogorilci u 1900 r 768 osib u 1943 r 727 osib ShopkiIstoriya selaVpershe zgaduyetsya v 1397 roci v dokumentah pov yazanih z imenem Deniska Lagodovskogo u dokumentah Glinyanskogo sudu Naselennya v 1900 p 793 osobi bez Dvorisk u 1943 r 801 osoba u 1968 r 1109 osib Dani 1900 roku Zemlya 1037 ga Budinkiv 152 Naselennya 793 Cholovikiv 372 Zhinok 421 Religijnij rozpodil Katoliki 21 Greko katoliki 668 Yudeyi 52 Yevangelisti 52 Vikoristannya mov u pobuti Nimecka 52 Ukrayinska 671 Polska 70 Pogoliv ya tvarin Koni 121 Velika rogata hudoba 244 Svini 240 Religijne zhittya sela Isnuye legenda pro te sho persha cerkva v seli isnuvala she do pershoyi pismovoyi zgadki pro same selo u 1397 roci Starshi zhiteli sela kazhut sho cerkva bula spalena pid chas mongolo tatarskogo nabigu jmovirno u 1241 roci Pislya cogo na misci cerkvi zalishilosya lishe 5 kameniv Zaraz iz nih zberigsya lishe odin na nomu visicheno 2 hresti Kamin cej znahoditsya v poli v Dvorishah Svidchennya pidgajchanina Mihajla Yaremchishina 1914 2013 V 1938 roci ya pid chas kopannya glibokoyi yami v kinci svogo gorodu priblizno na glibini odnogo metra natrapiv na gornec chornogo koloru Ushkodzhenij lopatoyu vin rozkolovsya i ya znajshov u nomu spaleni kistki ta dribni shmatki obgorilogo hmizu Gornec ya zakopav na tomu misci de i znajshov Mij sin Petro na pochatku 60 h rokiv namagavsya cej gornec vidshukati prote znajshov inshij sho buv trohi menshij vid poperednogo i vzhe rozkolenij Isnuye legenda j pro te sho v davninu chastina zemel na yakih zaraz znahoditsya chastina sela Untervalden nalezhali pravoslavnomu monastiryu Data zasnuvannya monastirya nevidoma ale vidomo sho monastir volodiv blizko 1500 ga zemli ta mav svij vodyanij mlin Karti seredini XVII stolittya svidchat pro te sho na cih teritoriyah buli veliki pasiki Zgidno z dokumentami Lvivskogo oblasnogo arhivu v 1603 roci Andrij Lagodovskij ta jogo druzhina Zofiya Tiszvok prodali za 35 3 tisyach polskih zlotih velikomu koronnomu getmanu Rechi Pospolitoyi Yanovi Zamojskomu Pidgajchiki z Dvorishami Pogorilci Stanimir Turkotin Vin peredav zemli pravoslavnogo monastirya katolickomu ordenu Klarisinok U 1782 roci vnaslidok reformi Avstrijskogo imperatora Josifa II monastir likvidovuyut a zemli monastirya viddayut nimeckim kolonistam 30 rodinam z regionu Pivnichnij Pfalc dolina richki Rejn Cerkva Pokrovu Bogorodici 1756 s Pidgajchiki Derev yana cerkva Pokrovi Bogorodici zbudovana v 1756 roci Za perekazami svyatinya bula zbudovana v Karpatah i zgodom perevezena do Pidgajchik Cerkva pobudovana u formi starozavinogo kovchega Dvodilna odnoverha rozmirami 15 6 m Babinec i nava ob yednani odnim zrubom vkritim dvoshilim dahom do nogo zi shodu prilyagaye vuzhchij zrub vivtarya vkritij trishilim dahom Do vivtarya z pivnochi pribudovana granchasta v plani riznicya a do babincya murovanij rivnoshirokij ganok Cerkvu z troh storin otochuye piddashshya na vipuskah vinciv zrubu i pristavnih kronshtejnah Stini budivli shalovani vertikalno doshkami i lishtvami Z ploshin dahu navi vistupayut stini vosmerika vkritogo nizkoyu baneyu yaku vinchaye lihtar z makivkoyu V inter yeri stanom na kinec 1990 h rr roztashovanij rizblenij i zolochenij ikonostas XVIII st Na pivdennij zahid vid cerkvi zbereglasya derev yana triyarusna dzvinicya Fasad dzvinici shalovanij doshkami ta umovno rozdilenij na 3 chastini zrubom yakij na danij chas pokritij blyahoyu U seli isnuye cikava legenda pro te sho na pochatku Pershoyi svitovoyi vijni selyani znyali z dzvinici dzvoni i zakopali yih na cerkovnomu podvir yi ale navit do sogodni voni ne znajdeni Zaraz u dzvinici novishi dzvoni najbilshij iz nih nazvanij Josafatom okrim imeni na nomu ye rik jogo vilivannya 1937 a takozh napis Pidgajchiki Dvoriska U 80 h rokah XX stolittya parohom hramu buv otec Vasil Voronovskij Kaplicya sv Mikolaya v Dvorishah s Pidgajchiki Do 1914 roku pri v yizdi v selo zi storoni Lvova na chotirimetrovomu stovpi stoyala statuya Bogorodici U chasi vijni selo bulo spalene rosijskimi vijskami todi zh buv znishenij i stovp ta skulptura vcilili Znovu vzhe vidrestavrovana u Glinyanah figura povernulasya na poperednye misce lishe u 1935 roci u novozbudovanu kaplicyu U 1940 h rokah v chasi radyanskoyi okupaciyi pri rozshirenni trasi Lviv Kropivnickij kaplicyu zrujnuvali i slid figuri znik Suchasna kaplicya z analogom statuyi zbudovana u 1991 roci Avtor skulpturi B M Lyutij Cerkva Pokrovu Bogorodici UGKC v Pidgajchikah U chastini sela Dvorishi znahoditsya kaplicya Perenesennya moshej svyatogo Mikolaya UGKC za inshimi danimi kaplicya sv Dmitra zbudovana u 1913 roci Cyu kaplicyu zbuduvav miscevij bagatij gospodar Dmitro Sternyak Do vijni sluzhbi u nij vidpravlyalis 2 3 razi na rik na Zeleni svyata na Dmitra ta pered Velikodnem tut svyatili velikodni koshiki U 2020 roci v chasi pandemiyi COVID 19 tut takozh chastina selyan osvyachuvali velikodni koshiki U 2000 roci gromadoyu UGKC bulo zakladeno kamin dlya pobudovi novoyi cerkvi Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici Novozbudovanu cerkvu 2 listopada 2003 roku osvyativ administrator hramu o Igor Milyanich spilno iz zaproshenim duhovenstvom zokrema mitropolitom ta arhiyepiskopom Lvivskim Igorem Voznyakom U 2005 roci vidbulos rozpisuvannya hramu Takozh z 2000 roku gromada UPC KP pochala pristosovuvati nimecku lyuteransku neogotichnu kirhu u yakij za chasiv SRSR buli rizni skladi pid kupolnij hram shidnogo tipu Zaraz hram p yatikupolnij Cerkvu osvyatili 15 travnya 2011 roku administrator o Andrij Bolkot spilno z duhovenstvom ta Visokopreosvyashennishim mitropolitom Lvivskim i Sokalskim Dimitriyem Rozvitok silskoyi kulturi u 20 30 h rokah 20 stolittya Za chasiv Avstro Ugorskoyi imperiyi u seli bulo zasnovane tovaristvo Prosvita buv cerkovnij hor ta kramnicya Iz vidbudovoyu sela pislya spalennya vidstupayuchimi rosijskimi vijskami u chasi Pershoyi svitovoyi vijni pochali vidrodzhuvatisya i kulturni tovaristva Na toj chas selo dililos na 3 chastini Dvoriska Pidgajchiki Na gori ta Untervalden nimecka koloniya Vidpovidno do takogo podilu i rozvitok kulturi u vsih chastinah sil prohodiv poriznu U 1920 h rokah pobudovano dvi chitalni Prosviti odna u Dvoriskah a insha Na gori U cih chitalnyah provodilis dramatichni vistavi ta koncerti Do pobudovi chitalen miscyami dlya provedennya kulturnih zahodiv sluguvali dim Yaremchishina Mihajla Mihajlovicha dvir jogo brata Ivana ta stodola Dzyadiv Mikoli Grigorovicha Persha teatralna vistava bula u stodoli Domereckogo Romana odin iz zarubiv sluguvav scenoyu a na inshomu razom iz tokom na yakomu molotili zerno rozmishuvalisya miscya dlya glyadachiv Persha hata chitalnya bula Vrigi Pilipa U cij hati vidbuvalis i repeticiyi amatorskogo teatru rezhiserom yakogo buv Yaremko Stefan Vasilovich Persh nizh postaviti vistavu na sceni potribno bulo vnesti zayavu na pogodzhennya u povitovu vladu ta nadati yim kopiyi scenariyiv Na urochistostyah mig buti prisutnij zhandarm Buv vipadok koli na pokazi vistavi aktor dodav do repliki te chogo ne bulo v scenariyi Opislya golovu Prosviti ta jogo zastupnika bulo oshtrafovano Fundament na budinok Prosviti razom iz chitalneyu ta scenoyu u Dvoriskah buv zakladenij u 1924 roci na ploshi de zaraz znahoditsya shkola Prote Peremishlyanskij povitovij uryad zaboroniv budovu na tomu misci motivuyuchi vidmovu tim sho tam maye buduvatis shkola Zgodom tak i stalos A budinok Prosviti dozvoliv buduvati u kinci svogo gorodu ne daleko vid poperednogo miscya Povh Ivan Antonovich U 1925 roci bulo zakladeno fundament novogo budinku togo zh roku bulo zvedeno ceglyani filyari a reshta stin zbudovano z glinyanih ta solom yanih bohanciv Pokrili budinok blyahoyu na pridbannya yakoyi brali kredit u yevreya z Peremishlyan Shotizhnya po budinkah hodiv kasir Prosviti Cimbala Petro Ivanovich yakij zbirav dobrovilni pozhertvi na budovu chitalni Pri budinku tovaristva Prosvita u Dvoriskah budi nastupni tovaristva ta ob yednannya Silskij gospodar Ridna shkola Sokil Vidrodzhennya pri Prosviti u Pidgachikah diyali tovaristvo Lug ta Plast V oboh prosvitah buli biblioteki dramatichni gurtki provodilis sportivni igri zabavi u den svyatogo Mikolaya diti na koncerti otrimuvali podarunki Pochinayuchi iz 1930 roku u Dvoriskah pri chitalni provodilis festini na yakih molod usih najblizhchih sil demonstruvala rizni svoyi vminnya hlopci rizni silovi vpravi vpravi z topircyami divchata u svoyu chergu tanci ta spivi Na svyata zaproshuvali lyudej iz susidnih sil Yaktorova Lagodova Kurovich Pogorilec Na festinah stavili smerekovij stovp dobre ochishenij vid kori ta vimazanij oliyeyu Vgori stovpa obov yazkovo mav buti sino zhovtij prapor Do perekladini sho tezh kripilasya do verha stovpa priv yazuvali plyashku gorilki zakusku ta paru cherevikiv Kozhen hto dolaziv do meti mig znyati tilki odnu rich Lazili na stovp doti doki ne stiralas oliya a na ostanku htos taki dolaziv do perekladini ta otrimuvav priz Kulturnoyu robotoyu u seli keruvali miscevi studenti Trach Andrij Andrijovich Trach Vasil Petrovich Trach Agafiya Yaremchishin Stefaniya Ivanivna Volodimir ta Roman Lun Trach Mariya Andriyivna Hashevskij Andrij ta inshi Pri chitalnyah budi kramnici kooperativi v yakih buli punkti prijomu moloka Tut zhe u kramnicyah moloko viddilyali vid smetani na centrifugah ta vidpravlyali vse na Glinyanskij maslozavod Do 1939 roku dovgolitnim golovoyu prosviti v Dvoriskah buv Dzyadiv Mikola Grigorovich jogo zastupnikom ta kerivnikom Ridnoyi shkoli Yaremchishin Mihajlo Vasilovich Golovi usih vishezgadanih tovaristv pracyuvali bezkoshtovno usi chleni splachuvali obov yazkovi chlenski vneski u rozmiri 10 20 grosh chleni Silskogo gospodarya 50 grosh Do porivnyannya NA toj chas centner pshenici koshtuvav 18 zlotih 1 zlotij 100 grosh Do chitalen vipisuvali rizni gazeti ta zhurnali u bibliotekah sered knig buli Trilogiya Mazepi Istoriya Ukrayini Grushevskogo ta inshi U seli diyav viddil kreditnogo tovaristva Dnister predstavnikom yakogo buv u toj period Yaremchishin Mihajlo Pilipovich Z prihodom radyanskoyi vladi u 1939 roci chitalnyu v Dvoriskah zakrili a primishennya bulo oblashtovano pid magazin Biblioteku perenesli u chitalnyu v Pidgajchiki na goru tam na misci Prosviti stvorili klub zaviduvachem yakogo stav Yaremchishin Mihajlo Vasilovich U klubi tezh stavilis vistavi ta organizovuvalis koncerti Z prihodom nimciv u selo 1 lipnya 1941 roku kulturne zhittya faktichno pripinilos azh na tri roki poki 27 lipnya 1944 roku do sela znovu ne vvijshli voyini chervonoyi armiyi Ukrayinsku simvoliku aktivno vikoristovuvali na odyazi na budivlyah Prosviti na scenah ta u bibliotekah V seli buli chislenni simpatiki OUN a zgodom i UPA Nimecka koloniya Untervalden Unterwalden Budinok nimeckoyi molochnoyi kooperativi v koloniyi Untervalden Unterwalden Untervalden odna iz chislennih nimeckih kolonij na teritoriyi Galichini zasnovana v period Josifinskoyi nimecko avstrijskoyi kolonizaciyi ukrayinskih zemel Vidomo sho stanom na 1808 r u naselennya koloniyi nalichuvalo 138 lyudej yaki za virospovidannyam buli protestantami lyuteranami Hramom dlya nih sluzhila kirha zbudovana blizko 1911 roku Budinok nimeckih kolonistiv u Pidgajchikah Untervaldeni 1931 roku budovi Jmovirnij pershij vlasnik ta budivnichij Ruhpenshall Karl Nimci aktivno pidtrimuvali ta rozvivali privezeni iz batkivshini tradiciyi religiyu osvitu navit stil pobudovi budinkiv vidriznyavsya vid ukrayinskogo Nimci privezli takozh iz soboyu novi ne tipovi dlya ukrayinciv sposobi obrobitku zemli Selo Untervalden do 1939 roku bulo okremim selom ta vhodilo u silsku gminu gromadu Pogorilci Pislya viselennya nimciv selo Untervalden perejmenovano na hutir Pidlisne ta pidporyadkovano Kosichivskij silskij radi Pislya vhodzhennya Kosichivskoyi silskoyi radi do Pidgajchikivskoyi silskoyi radi hutir Pidlisne priyednano do sela Pidgajchiki Dani stanom na 1900 rik Budinkiv 81 Naselennya 516 Cholovikiv 266 Zhinok 250 Religijnij rozpodil Katoliki 16 Greko katoliki 33 Yudeyi 63 Yevangelisti 404 Vikoristannya mov u pobuti Nimecka 466 Ukrayinska 31 Polska 19 Pogoliv ya tvarin Koni 88 Velika rogata hudoba 223 Svini 205 Pislya rozpadu Avsto Ugorskoyi imperiyi 1919 r Galichina uvijshla do skladu Drugoyi Rechi Pospolitoyi todi na terenah Galichini utvorilis novi odinici administrativno teritorialnogo podilu gmini Untervalden 14 lipnya 1934 roku uvijshov do skladu gmini Pogorilci yaka ob yednala krim togo she j Ganachiv Ganachivku Stanimir Lagodiv ta Pidgajchiki Stanom na 1 sichnya 1939 roku v Untervaldeni prozhivalo 580 osib 60 ukrayinciv 20 latinnikiv greko katolikiv polyakiv chi rimo katolikiv ukrayinciv 40 yevreyiv ta 460 nimciv U seli buv yevrejskij magazin vidomij svoyim tovarom navit u navkolishnih selah Vidomo sho tam prodavali navit yakisne i polotno Najbilsh poshireni nimecki prizvisha v Untervaldeni Bachmann Burckhard Fritz Heinz Jung Kraushaar Krahenbiel Kullmann Molter Muller Ruppenthal Schafer Schilling Schmidt Stein Vogel Nimci z Untervaldenu bilya svogo parafiyalnogo budinku Kladovishe pislya pershoyi toloki U berezni 2016 roku na teritoriyi nimeckogo kladovisha bulo provedeno vesnyanu toloku yaka stala poshtovhom do realizaciyi proektu Untervalden smittyezvalishe chi memorialnij kompleks Pidgajchikivski mlini V zahidnij chastini sela sho maye nazvu Dvoriska Dvorisha Dvorishe teche richka sho bere pochatok u s Zatemne ta protikaye cherez s Pogorilci de v neyi vpadayut vodi z nevelichkogo stavka Cej stavok u svoyu chergu kolis buv spravzhnoyu povnovodnoyu vodojmoyu z chistim dzherelom prisnoyi pitnoyi vodi Dali vzhe u Dvoriskah u richku vpadayut vodi pidgajchikivskoyi richki Pidol Na vodojmi u rizni chasi ta u riznih miscyah bulo 4 mlini za istoriyeyu zapisanoyu vid M Yaremchishina Mlin Paslavskogo proisnuvav do 1955 roku Mlin Chepizhaka Josipa bilya pogorileckogo stavu rozibranij blizko 1935 roku Mlin Cisarskij bilsh vidomij yak Amerikanskij mlin Parnasa Amerikanskij mlin Parnasa Zbudovanij u kinci pasoviska bilya Rogachkiv rozvilki dorig na Ternopil ta Ivano Frankivsk z kamenyu vin odrazu otrimav nazvu Murovanij abo Cisarskij Jogo pershim vlasnikom buv yevrej Bloh Cikavo sho na nedaleko vid mlina bula i korchma Zgodom u Bloha z yavivsya zyat z Ameriki vin razom z dvoma bratami inzhenerami onoviv starij mlin pobuduvav kilka novih valiv dlya pomelu Ce bulo blizko 1925 roku Mlin Parnasiv molov boroshno dlya selyan a takozh skupovuvav zerno ta vigotovlyav boroshno na prodazh Centner pshenici u chas zhniv koshtuvav 16 zlotih zimoyu 18 19 zlotih Boroshno vid Parnasiv dopravlyali do zaliznichnih stancij Kurovichi ta Zadvir ya miscevi firmani Mlin buv velikim koristuvavsya velikoyu populyarnistyu molov boroshno riznogo gatunku ta yakosti Proisnuvav vin do 1939 roku tobto do prihodu u selo radyanskoyi vladi V 1939 roci mlin nacionalizuvali oskilki bulo bagato ohochih zavoloditi lasim shmatkom Sim ya Parnasiv musila emigruvati v Ameriku za inshim danimi pered emigraciyeyu Parnasi vidbuli kilka rokiv zaslannya v Sibiru Mlin tim chasom pochav zanepadati obladnannya potrohu roztyagli do Kurovich Lvova Pershi soviti ne mali yakihos osoblivih planiv na vidnovlennya mlinu tomu blyaha yakoyu vin buv kritij odrazu pishla na dah novozbudovanogo vijskovogo aerodromu v Kosichah Za nimciv u mlini buv zernovij sklad U 1945 46 rokah selyani ostatochno rozibrali stini vid budivli zalishilis tilki murovanij fundament Na comu misci u 1988 roci pochali buduvati zavod z pererobki oliyi yakij cherez rozpad radyanskogo soyuzu ta gliboku ekonomichnu krizu tak i ne zapracyuvav a te sho bulo zbudovane shvidko rozpodilili mizh soboyu miscevi selyani ta kerivnictvo kolgospu Mlin Mihajla Yaremchishina u Dvoriskah Parovij mlin z valami blizko 1932 35 rokiv u brativ Mihajla Ivana ta Antina Yaremchishin u narodi Popikiv vikupili brati Parnasi na jogo misci zasnuvali piloramu yaka proisnuvala do 1942 roku She odin mlin buv u Pidgajchikah Isnuvav vin u sivu davninu she za chasiv pravoslavnogo monastirya buv u jogo vlasnosti Znahodivsya na richci Pidol tam de zaraz gospodarstva simej Vriga ta Kit Druga svitova vijna Pro napad nacistskoyi Nimechchini na Polshu selyani diznalis z rozkleyenih po selu ogoloshen vzhe u veresni 1939 roku U toj zhe chas pochalasya mobilizaciya rezervistiv do lav polskoyi armiyi 19 veresnya 1939 roku v selo zajshli pershi zagoni Chervonoyi armiyi a choloviki mobilizovani do lvivskih chastin polskogo vijska povernulis do svoyih domivok Aktivnih boyiv u pidgajchikivskomu krayu ne velos Vranci 22 chervnya 1941 roku kilka nimeckih vijskovih litakiv rozbombili ta povnistyu zrujnuvali Kosickij aerodrom znishili dotla kilka desyatkiv radyanskih vijskovih litakiv vijskove nametove mistechko 23 chervnya u Glinyanah u vijskkomati predstavnikam sil rozdali povistki dlya silskih cholovikiv 25 u selo zajshli pershi nimecki zagoni Nimciv selyani sprijnyali dobre sho spodivalis sho vujko Gitler pokrashit riven zhittya V Pidgajchikah do prihodu nimciv kolgospu ne bulo ne bulo organizaciyi komunistichnoyi partiyi Molodi yevreyi buli vidpravleni u tabir Grushka zgodom pracyuvali v kamenolomnyah ta na budivnictvi dorig starshih vidpravili v gestapo u Peremishlyani V chasi okupaciyi nimci sformuvali novu silsku vladu soltisom buv obranij Duchaj Stefan yakij trohi volodiv nimeckoyu Na potrebi armiyi zabirali bagato velikoyi rogatoyi hudobi ta svinej vivsya chitkij oblik silskih tvarin Vlasniki konej pracyuvali pereviznikami kamenyu pri budivnictvi dorogi U seli stvoreno komitet po zboru harchovih produktiv 1941 42 roki buli duzhe nevrozhajnimi selyani goloduvali bagato lyudej hodili prositi dopomogi harchami na Volin Nimci ne dozvolyali lyudyam mati u hatah trimati zhorna chi ruchni mlinki Sered pidgajchan policayiv ne bulo Vijska v chas okupaciyi stoyali perevazhno v nedavno zbudovanomu primishenni shkoli a takozh u hatah bagatshih gospodariv Bula rozgornuta timchasova veterinarna likarnya sho likuvala poranenih u boyu konej Do vesni 1944 roku v seli zalishavsya greko katolickij svyashenik o Grigorij Bojko yakij pri nablizhenni frontu razom iz sim yeyu emigruvav u Kanadu U voyenni roki selyani ne pripinyali zajmatis viroshuvannyam silskogospodarskih kultur Zdachu produktiv nimcyam chastkovo oplachuvalas chasom vidavali taloni na produkti alkogol odyag vzuttya Vesillya u voyenni chasi spravlyalis ne guchni perevazhno svyatkuvali yih u vuzkomu rodinnomu koli Molod chasom organizovuvala zabavi vechornici ale duzhe tihi skromni Shkola yaka za pershih sovitiv stala semiklasovoyu na chas vijni bula zakritoyu azh do 1944 roku 27 lipnya 1944 roku v selo uvijshla radyanska armiya sho dalo pochatok drugij radyanskij okupaciyi krayu sho trivala azh do krahu komunistichnogo rezhimu NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotok ukrayinska 635 99 53 rosijska 3 0 47 Usogo 638 100 EkonomikaU seli funkcionuye chotiri magazini dva z nih cilodobovi roztashovuyutsya pri trasi Lviv Ternopil Zavod iz zaboyu kurej brojleriv ta pererobki yihnogo m yasa Vlasnik kompleksu agrarna kompaniya Agrol Cilodobovij magazin Market Cilodobovij mini market Magazin Davnya Mriya Magazin Sadovij centr Sweet flowersOsvita i kulturaU seli ye SZSh I II stupeniv v yakij navchayetsya blizko 50 ditej Direktor shkoli Ganna Senkiv Takozh u seli ye doshkilnij navchalnij zaklad Prominchik v yakomu navchayetsya 20 ditej Kerivnik DNZ Prominchik Mariya Yakubovska She odnim kulturnim oseredkom sela ye Narodnij dim Zaviduvachka Narodnogo domu Nina Cherevata Takozh u seli ye biblioteka filiya yaka rozmishuyetsya u primishenni Narodnogo domu U 2016 roci v seli vidnovleno stolitnyu tradiciyu provedennya festin festivaliv silskoyi kulturi 14 16 zhovtnya v seli provedeno pershi Pokrovski festini 4 5 chervnya 2017 roku vidbulisya Pidgajchikivski yuvilejni festini do 620 richnici sela U seli ye tri hrami z nih diyuchih 2 Cerkva vvedennya v hram Presvyatoyi Bogorodici UPC KP ta Pokrovu Presvyatoyi Bogorodici UGKC Derev yana cerkva Pokrovu Presvyatoyi Bogorodici 1756 roku ye pam yatkoyu arhitekturi miscevogo znachennya Muzejno kulturnij centr Na Untervalyu Vidkrittya muzejno kulturnogo centru Na Untervalyu v Pidgajchikah 3 listopada 2019 roku MKC Na Untervalyu gromadska volonterska iniciativa sho poklikana shiroko vplivati na rozvitok osobistosti MKC Na Untervalyu zasnovano iniciativnoyu grupoyu ta vidkrito dlya gromadi sela Pidgajchiki ta gostej 3 listopada 2019 roku Poshtovhom do stvorennya nashogo prostoru stav vseukrayinskij molodizhnij tabir Tut i zaraz 16 17 serpnya 2018 r Centr pracyuye u dvoh napryamkah istoriya zberezhennya lokalnoyi identichnosti cherez instrumenti muzejnictva ta prosvitnictva suchasnist stvorennya mozhlivostej dlya rozvitku realizaciyi ta dozvillya dlya chleniv gromadi sela Pidgajchiki ta nashih gostej 24 zhovtnya 2021 roku muzejno kulturnij centr Na Untervalyu vidkriv svoyi dveri dlya vidviduvachiv pislya reekspoziciyi Zavdyaki pidtrimci Ukrayinskogo kulturnogo fondu j Derzhavnogo agentstva rozvitku turizmu Ukrayini vdalosya ne prosto onoviti ekspoziciyu muzeyu a j vnesti intekraktiv u vistavku Vidteper gosti mozhut vzayemodiyati iz pevnimi predmetami Zavdyaki suchasnij fotozoni tut mozhna zrobiti znimku z ponad stolitnoyu skrineyu zanuritisya u zhivi istoriyi z minulogo podivitisya cilodobovu vulichnu ekspoziciyu pobuvati na vidkritomu podiyevomu majdanchiku Organizatori proveli profesijnu sistemu osvitlennya tomu ozbroyivshis trimovnim audiogidom peredbachena ukrayinska anglijska ta nimecka movi nisho ne zavadit provesti povnocinnu ekskursiyu Vidviduvachi Na Untervalyu mozhut stvoriti unikalnu vishivku yaka bazuyetsya na tradicijnomu pidgajchikivskomu uzori chi zrobiti svoyimi rukami listivku u nezvichnij tehnici linorit Vidomi lyudiNarodilisya Demkovich Dobryanskij Mihajlo ukrayinskij gromadskij diyach zhurnalist istorik spivzasnovnik Soyuzu ukrayinskoyi nacionalistichnoyi molodi Mihajlo Trach nar 20 listopada 1921 V 1943 roci zgolosivsya do diviziyi Galichina Vishkil prohodiv u Gajdelyageri Polsha Pidstarshinsku shkolu zakinchiv u Lyauenburzi Teper Lembork Polsha Na manevrah buv poranenij ulamkom granati Perebuvav u poloni v Rimini V 1952 roci viyihav do SShA Pomer 18 03 2017 r u Klivlendi Pilip Filip Trach nar 26 veresnya 1919 chlen OUN U 1940 1941 rr projshov starshinskij vishkil pid kerivnictvom ye Pobigushogo Sluzhiv u shtabi diviziyi Verhmatu perekladachem U 1943 roci perevedenij do diviziyi Galichina Vishkil prohodiv u Nojgammeri Polsha U stupeni horunzhogo untershturm fyurer sluzhiv komandirom 1 choti 14 sotni 30 polku Voyuvav v Avstriyi pid Shtajnbahom Buv poranenij Nagorodzhenij Zaliznim hrestom II kl i medallyu Za zimovu kampaniyu na Shodi 1941 1942 U 1952 roci viyihav do SShA Pomer 10 lipnya 2011 roku v Klivlendi Oleksandr Malyar nar 1955 ukrayinskij skulptor chlen Nacionalnoyi spilki hudozhnikiv Ukrayini o Andrij Trach 13 grudnya 1904 narodivsya u Pidgajchikah sin Andriya i Anni Navchavsya u Lvivskij gimnaziyi piznishe u Lvivskij duhovnij seminariyi Svyatogo Duha Svyachennya trimav u 1934 roci Odruzhenij Dushp pracya Polyuhiv Velikij Peremishlyanskij d t 1934 1936 sotrudnik Mozolivka Zarvanickij d t 1938 1944 zavidatel Yurivci Syanickij d t AAL do 15 IH 1945 U Yurivcyah z lyutogo 1944 r Z 1946 do 1957 roku paroh hramu svv bezsribnikiv Kosti i Damyana u m Hodoriv Zhidachivskij r n 22 07 1958 7 12 1982 nastoyatel hramu sv Mikolaya u m Mikolayiv Lvivska oblast Ivan Bojko sin paroha hramu Presvyatoyi Bogorodici v s Pidgajchiki o Grigoriya Bojka razom z batkami ta rodinoyu emigruvav do Kanadi Golova Suspilnoyi Sluzhbi Ukrayinciv Kanadi u m Gamilton Ontario Miroslav Miron Bojko sin paroha hramu Presvyatoyi Bogorodici v s Pidgajchiki o Grigoriya Bojka razom z batkami ta rodinoyu emigruvav do Kanadi Buv voyakom diviziyi SS Galichina Prohodiv vijskovij vishkil u nimeckomu misti Gissen opislya u misti Shecin Pislya emigraciyi prozhivav u Sarniyi v provinciyi Ontario Roman Dzyadiv Roman Dzyadiv narodivsya v seli Pidgajchiki 17 grudnya 1910 roku V sim yi bulo semero ditej Pislya zakinchennya shkoli v Pidgajchikah vchivsya u Golovnij Akademichnij gimnaziyi u Lvovi yaku zakinchiv v 1930 r Ne zmig vstupiti na medichnij fakultet Lvivskogo universitetu cherez vorozhe stavlennya polyakiv do ukrayinciv u Lvovi Vreshti vstupiv u Karliv universitet v Prazi yakij v tyazhkih materialnih umovah zakinchiv v 1941 r pracyuvav u Prazkih shpitalyah do 1945 roku U 1945 pereyihav do Nimechchini de pracyuvav u tabori dlya peremishenih osib v Ashaffenburzi Vid 1947 u SShA vidbuv praktiku v Nyu Jorku 1950 otrimav dozvil na privatnu praktiku Vid 1957 pislya specializaciyi z radiologiyi pracyuvav u likarnyah Nyu Jorka ta vodnochas vid 1969 vikladav u Nyu Jork un ti Vid 1978 na pensiyi Chl Ukr likar t va Pn Ameriki ta nizki likar asociacij Zhertvodavec na ukrayinski cerkvi ta kulturni ustanovi Pomer 12 08 1990 pohovanij u misti Bavnd Bruk shtat Nyu Dzhersi SShA Olga Dzyadiv 4 chervnya 1917 19 lipnya 2006 narodilasya u s Pidgajchiki todi she Peremishlyanskogo povitu Ternopilskogo voyevodstva Ukrayinska gromadska diyachka Absolvent Lvivskogo universitetu fakultet filosofiyi Nalezhala do II kurenya UPS Ti sho greblyu rvut Aktivna uchasnicya plastovih taboriv v Ukrayini Nimchchini SShA Vhodila do redakcijnoyi kolegiyi pam yatnoyi knigi gimnaziyi Sester Vasiliyanok u Lvovi Pomerla u m Denber shtat Konnektikut SShA 1892 1936 polskij arheolog istorik starodavnogo svitu istorik mistectva Pov yazani z selom Strilbickij Mihajlo greko katolickij svyashenik Svyachennya prijnyav v 1788 roci Paroh hramu Pokrovu Presvyatoyi Bogorodici s Pidgajchiki u 1832 1834 rr Pomer u 1834 roci buv sinom miscevogo paroha ta Mikolayivskogo dekana Ioana Strilbickogo 1752 r n 1812 r s ta onukom Pidgayeckogo paroha o Teodora Strilbickogo 1715 r n 17 05 1806 r s Miroslav GreshishinGreshishin Miroslav akusher ginekolog Zakinchiv medichni studiyi v universiteti Gete u m Frankfurt na Majni Nimechchina 1951 Vidtodi u SShA Vidbuv zagalnu praktiku u shpitalyah pri Nyu Jorkskomu universiteti 1953 57 specializuvavsya na akusherstvi ginekologiyi ta ginekologichnij onkologiyi u Stokgolmi 1957 z himioterapiyi u m Buffalo shtat Nyu Jork 1957 59 Vid 1962 v Universiteti Buffalo vid 1965 asocijovanij profesor vid 1970 profesor ordinarij vid 1982 kerivnik kafedri ginekologiyi ta akusherstva Odnochasno provadiv privatnu likarsku praktiku ocholyuvav Centr dlya trofoblastichnih nedug pivnichno zahidnogo Nyu Jorka 1965 67 mizhnarodnu grupu z doslidzhennya horionkarcinomi 1967 77 pracyuvav kerivnikom universitetskogo viddilu ginekologichnoyi onkologiyi vid 1972 direktorom departamentu akusherstva i ginekologiyi Golovnogo shpitalyu Buffalo vid 1985 Chlen Ukrayinskogo likarskogo tovaristva Pivnichnoyi Ameriki Amerikanskogo tovaristva dlya doslidzhennya raku Organizuvav vidannya pidruchnikiv dlya ukrayinskih likariv Pomer 29 travnya 1999 roku Pohoron vidbuvavsya 29 travnya 1999 r na MI OIiVe Seteyiegu v Boffalo shtat Nyu Jork U Klinichnij likarni Lvivskoyi zaliznici vstanovleno memorialnij barelyef profesora Miroslava Greshishina roboti vidomogo ternopilskogo hudozhnika skulptora Vasilya Kupeckogo Na vidkritti barelyefu bula prisutnya druzhina Miroslava Lidiya jogo diti ta vnuki sho specialno priyihali z Ameriki Primitki Arhiv originalu za 27 sichnya 2016 Procitovano 19 sichnya 2016 Pidgajchiki Lvivska oblast decentralization gov ua Procitovano 26 veresnya 2023 Gromik Viktor Derev yani cerkvi zahidnoyi Ukrayini http decerkva org ua Ukrayinska mova Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Na Lvivshini vidkrili velikij zavod z pererobki m yasa ptici za 140 mln grn Na Untervalyu vidkrili unikalnij kulturnij prostir na Lvivshini ilvivyanyn com ilvivyanyn com ukr Procitovano 27 zhovtnya 2021 LiteraturaZolochivshina Minule i suchasne rozvidki spomini publikaciyi pam yatki postati Druge vidannya Uporyad ta red Mikola Dubas Lviv Ms 2006 16 17 PosilannyaPogoda v seli Pidgajchiki Podhajczyki 2 Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1887 T VIII S 388 pol Oficijnij sajt MCK Na Untervalyu Fejsbuk storinka MCK Na Untervalyu Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi
Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Україна 
Глинянська міська громада 
