Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Полоничі — село в Україні, у Красненській селищній громаді Золочівського району Львівської області. Орган місцевого самоврядування — Красненська селищна громада. Населення становить 601 особа. Колишній орган місцевого самоврядування — Задвір'янська сільська рада, якій підпорядковувалися села Задвір'я, Богданівка та Полоничі. Від 2021 року ці села належать до Задвір'янського старостинського округу.
| село Полоничі | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Львівська |
| Район | Золочівський |
| Громада |  Красненська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA46040090130017629 |
| Основні дані | |
| Населення | 601 |
| Площа | 3,526 км² |
| Густота населення | 170,45 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 80553 |
| Телефонний код | +380 3264 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°52′10″ пн. ш. 24°22′20″ сх. д. / 49.86944° пн. ш. 24.37222° сх. д.Координати: 49°52′10″ пн. ш. 24°22′20″ сх. д. / 49.86944° пн. ш. 24.37222° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 221 м |
| Водойми | р. Полтва |
| Відстань до обласного центру | 45 км |
| Відстань до районного центру | 53 км |
| Найближча залізнична станція | Полоничі |
| Відстань до залізничної станції | 1,6 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 80553, Львівська обл., Золочівський р-н, селище Красне, вул. Франка, 2а |
| Карта | |
  | |
 | |
| Мапа | |
| | |
Назва
Правильна вимова назви села із наголосом на третьому складі, помилковим є, що трапляється, вживання висловлювання із наголосом на другому складі. У різних документальних даних назва села фіксується таким чином: Polonycze, Polonyce, Poloncze, Polonyczi, Polonice, Полоницы.
Географія
Село Полоничі розташоване у західній частині Золочівського району на відстані 45 км від обласного центру, за 53 км від районного центру, на пагорбах серед заболочених колись рівнин. Нині у цій місцевості прокладені канали, які відводять зайві води до річки Полтви. Площа — 357,6 га.
З південної та західної сторони на відстані декількох кілометрів від села оточує смуга лісів. Вздовж південних меж села тече річка Полтва.
Село Полоничі знаходиться у лісостеповій зоні. Клімат помірний, пануючі вітри — північно-західні.
Населення
Станом на 1 січня 1939 року у селі мешкало 1380 осіб, з них: 690 українців, 150 поляків, 500 латинників та 40 юдеїв. За даними всеукраїнського перепису населення 2001 року у селі мешкала 601 особа.
- Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року був наступним:
| Мовний склад населення с. Полоничі | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Мова | Число ос. | Відсоток | ||||||||||||
| українська | 599 | 99,66 | ||||||||||||
| російська | 1 | 0,17 | ||||||||||||
| інші | 1 | 0,17 | ||||||||||||
Історія
Рання історія
Перша відома документальна згадка про Полоничі датується 3 травня 1445 року. Тоді шляхтич Миколай з Дідилова мав суперечку з кметем (вільним селянином) Курилом з королівського села Полоничі (лат. Svlyma nuncius a nobili Nicolao de Dzedzylow prorogavit primum terminum contra kurilo kmethonem Regalem de Polonycze actorem; ad unam septim. de consensu actoris), тобто з села королівської (державної) власності.
У податковому реєстрі 1515 року село Полоничі (пол. Polonyce) згадується як спалене.
В актах люстрації королівщин за 1570 рік згадується, що Полоничі (пол. Poloncze) мали 20 селянських господарств, котрі сплачували чинш. У селі був тивун, руський священик (себто український, східного обряду), бортник, дві корчми та млин на річці Полтва.
Церква в селі діяла щонайменше з середини XVI століття. Першим відомим парохом з 1719 року був о. Іван Бабухович.
Після 1848 року та скасування панщини в селі Полоничі масово оселялися колоністи — поляки. У 1893 році в село насунулася важка епідемія тифу, яка забрала багато людських життів. У травні 1895 року село було знищено пожежею. Опісля цього селяни спорудили нову церкву, а Яким Білий віддав свій власний будинок під церковнопарафіяльну школу. Першим вчителем став дяк Пилип Крет.
У 1934—1940 роках парохом місцевої церкви був о. Роман-Мар'ян Берест.
Період збройної боротьби ОУН та УПА
Під час збройної боротьби ОУН та УПА в Полоничах діяли: станиці ОУН (чоловіча та жіноча), Самоборонний кущовий відділ, боївка Служби Безпеки Глинянського районного проводу ОУН під командуванням Володимира Макаровського-«Чайки», а також частково боївка Служби Безпеки Крайового Проводу та відділи УПА. Серед загиблих в Полоничах учасників Збройного Підпілля були, зокрема, станичний Михайло Бурак, пропагандист, учитель Кирило Сенчишин (1944), стрільці СКВ: Захар Михайлюк, Михайло Іващук (1945), командант районної боївки СБ В. Макаровський-«Чайка» (1946). 12 березня 1946 року через зраду Тадея Бурака під час бою з підрозділом Глинянського районного відділу МВС СРСР загинули п'ятеро учасників районної боївки: Петро Бігас, Михайло Кришталь, Михайло Колтун, Степан Савчин, Ярослав Савчин. Протягом 1946-1949 років за донесеннями зрадника репресивними органами комуністичного тоталітарного режиму було арештовано та засуджено близько десяти мешканців села, котрі активно співпрацювали із Збройним Підпіллям. На спец поселення до Сибіру виселено чотирнадцять сімей учасників та тих хто допомагав ОУН. На цвинтарі Полонич є могили загиблих оунівців та в центрі села пам'ятник Борцям за волю України.
Незалежна Україна
18 листопада 2018 року Преосвященний Михайло (Колтун), правлячий архієрей Сокальсько-Жовківської єпархії, здійснив чин освячення новозбудованого храму святого Архистратига Михайла.
12 червня 2020 року, відповідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України № 718-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області», село увійшло до складу Красненської селищної громади.
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Буського району, село увійшло до складу Золочівського району.
Пам'ятки, визначні місця
Церква Святого Архістратига Михайла
У центрі села, неподалік новозбудованого мурованого храму розташована дерев'яна церква Святого Архістратига Михайла. Згідно з церковними записами та розповідями старожилів села Полоничі, перша дерев'яна церква була зведена у 1726 році з розібраної давньої церкви, яку було куплено в селі Старий Яричів, перевезено та зібрано на новому місці. У травні 1895 році через пожежу і сильний вітер згоріло 48 селянських господарств, пробство та церква з дзвіницею. Тоді парох місцевої церкви отець Єзерський, звернувся з проханням до отця і громади сіл Новосілки та Лісок, котрі мали спільну дерев'яну церкву, яка на цей час була капличкою, аби передали її до Полоничів. Новосілківська громада погодилася передати церкву безкоштовно, а громада села Лісок попросила 400 золотих. У червні 1895 року з допомогою громади сіл Задвір'я та Підлісок церкву перенесли до Полоничів. Нині церква перебуває у користуванні громади УГКЦ.
Інфраструктура
Освіта
У селі працює заклад загальної середньої освіти — Полоницька філія I—II ступенів Задвір'янського опорного закладу загальної середньої освіти I-III ступенів Красненської селищної ради Золочівського району Львівської області.
Транспорт
Через село Полоничі пролягає залізниця Здолбунів — Львів та Тернопіль — Львів, на якій розташований пасажирський зупинний пункт Полоничі, де зупиняються приміські електропоїзди.
Культура
У селі працює Народний дім, де проводять усілякі урочисті заходи, працює бібліотека. Також упродовж декількох років у теплу пору року на головному сільському майдані перед церквою Святого Архістратига Михайла молодь за підтримки сільської громади та декана Буського деканату УГКЦ о. Володимира Залуцького організовує полоницьке співоче поле.
Відомі люди
- Народилися
- Дац Антон Антонович (1986—12 березня 2024) — український військовик, солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Колтун Володимир Михайлович — український військовик, молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- о. Михайло (Колтун) — єпископ Сокальсько-Жовківський Української греко-католицької церкви.
- Колтун Євстахій Михайлович — український науковець, доктор сільськогосподарських наук; доцент (2005—2012), професор (2012—2016) кафедри внутрішніх хвороб тварин та клінічної діагностики Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького.
- (1979—2023) — український військовик, учасник російсько-української війни.
- Кравчук Сергій Андрійович (1995—2023) — український військовик, учасник російсько-української війни.
- Ярема Олександр Богданович — львівський архітектор, Заслужений архітектор України, Народний архітектор України.
Примітки
- . socialdata.org.ua. Архів оригіналу за 7 квітня 2023. Процитовано 22 жовтня 2023.
- . ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 22 жовтня 2023.
- . ukrtelecom.ua. Укртелеком. Архів оригіналу за 3 грудня 2007. Процитовано 22 жовтня 2023.
- . weather.in.ua. Погода в Україні. Архів оригіналу за 21 грудня 2011. Процитовано 22 жовтня 2023.
- . della.com.ua. Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 22 жовтня 2023.
- . krasne-rada.gov.ua. Красненська селищна громада. Архів оригіналу за 22 квітня 2023. Процитовано 22 жовтня 2023.
- . rada.info. Архів оригіналу за 7 липня 2023. Процитовано 22 жовтня 2023.
- Кубійович, 1983.
- Akta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczypospolitej Polskiej… — S. 171.
- Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona… — S. 152.
- Грушевський, 1903.
- Василь Лаба. Літопис парафії Полоничі до 1939 року. — Львів, 2017.
- Шематизм, 1938.
- Петро Гнида. Боївка «Чайки». Діяльність боївки Служби безпеки Глинянського районного проводу ОУН (б) 1944—1946 р.р. під командою Володимира Макаровського-«Чайки». — Львів : ПП «Видавництво „Бона“», 2016. — 144 с. — .
- Петро Гнида. ОУН та УПА в селі Полоничі. — Львів : ПП «Видавництво „Бона“», 2019. — 180 с. — (ОУН та УПА на Глинянщині, кн. 4) — .
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Василь Слободян. . decerkva.org.ua. Дерев'яні Церкви Західної України. Архів оригіналу за 19 квітня 2022. Процитовано 22 жовтня 2023.
- . lv.isuo.org. Львівська область. ІСУО. 14 вересня 2023. Архів оригіналу за 21 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2023.
- Розклад руху приміських поїздів по зупинному пункту Полоничі. Процитовано 22 жовтня 2023.
- На фронті загинув воїн із Золочівського району (відео). byskeradio.blogspot.com. 19 червня 2013. Процитовано 28 лютого 2024.
- . varta1.com.ua. Портал оперативних новин «Varta1». 14 березня 2024. Архів оригіналу за 14 березня 2024. Процитовано 15 березня 2024.
- . ukraine-memorial.org. Меморіал Героям України. Архів оригіналу за 24 жовтня 2021. Процитовано 22 жовтня 2023.
- . lvet.edu.ua. Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького. Архів оригіналу за 7 грудня 2022. Процитовано 22 жовтня 2023.
- На війні загинув захисник з села Полоничі Тарас Колтун. busk.rayon.in.ua. ТОВ Інформаційне агентство «Район ін юа». 17 вересня 2023. Процитовано 22 жовтня 2023.
- . zolochiv.net. Золочів. нет. 8 листопада 2023. Архів оригіналу за 7 грудня 2023. Процитовано 28 лютого 2024.
Джерела
- Полоничі // Історія міст і сіл Української РСР: У 26 т. Львівська область / Маланчук В. Ю. (голова редколегії), Гнидюк М. Я., Дудикевич Б. К., Івасюта М. К., Крип'якевич I. П., Огоновський В. П., Олексюк М. М., Пастер П. I. (відповідальний секретар редколегії), Сісецький А. Г., Смішко М. Ю., Челак П. П., Чугайов В. П.. АН УРСР. Інститут історії. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968. — С. 203.
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 = Ethnic groups of the South-Western Ukraine (Halyčyna-Galicia) 1.1.1939: нац. статистика Галичини / Володимир Кубійович; vorwort G. Stadtmuller. — Вісбаден : Отто Ґаррасовіц, 1983. — 173 с. — .
- Шематизм духовенства львівської архіепархії за 1938 рік. — Львів : Накладом митрополичої консисторії, 1938. — С. 32.
- Akta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczypospolitej Polskiej z archiwum tak zwanego bernardyńskiego we Lwowie w skutek fundacyi śp. Aleksandra hr. Stadnickiego. Wyd. staraniem Galicyjskiego Wydziału Krajowego. — T. 14. — Lwów: Księgarnia Seyfartha i Czajkowskiego, 1889. — 655 s. (лат.)
- Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona / opisana przez Aleksandra Jabłonowskiego. — Warszawa: Skład główny u Gerberta i Wolfa, 1902. — 252 s. (лат.)
- Михайло Грушевський. Жерела до історії України-Руси. Том VII. Люстрація королївщин в руських землях з р. 1570. — Львів : накладом Наукового товариства імені Шевченка, 1903. — 415 с.
Посилання
- . busk.com.ua. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 22 жовтня 2023.
- . decentralization.gov.ua. Архів оригіналу за 19 січня 2023. Процитовано 22 жовтня 2023.
 | Це незавершена стаття з географії Львівської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Polonichi selo v Ukrayini u Krasnenskij selishnij gromadi Zolochivskogo rajonu Lvivskoyi oblasti Organ miscevogo samovryaduvannya Krasnenska selishna gromada Naselennya stanovit 601 osoba Kolishnij organ miscevogo samovryaduvannya Zadvir yanska silska rada yakij pidporyadkovuvalisya sela Zadvir ya Bogdanivka ta Polonichi Vid 2021 roku ci sela nalezhat do Zadvir yanskogo starostinskogo okrugu selo PolonichiKrayina UkrayinaOblast LvivskaRajon ZolochivskijGromada Krasnenska selishna gromadaKod KATOTTG UA46040090130017629Osnovni daniNaselennya 601Plosha 3 526 km Gustota naselennya 170 45 osib km Poshtovij indeks 80553Telefonnij kod 380 3264Geografichni daniGeografichni koordinati 49 52 10 pn sh 24 22 20 sh d 49 86944 pn sh 24 37222 sh d 49 86944 24 37222 Koordinati 49 52 10 pn sh 24 22 20 sh d 49 86944 pn sh 24 37222 sh d 49 86944 24 37222Serednya visota nad rivnem morya 221 mVodojmi r PoltvaVidstan do oblasnogo centru 45 kmVidstan do rajonnogo centru 53 kmNajblizhcha zaliznichna stanciya PolonichiVidstan do zaliznichnoyi stanciyi 1 6 kmMisceva vladaAdresa radi 80553 Lvivska obl Zolochivskij r n selishe Krasne vul Franka 2aKartaMapa Polonichi u VikishovishiNazvaPravilna vimova nazvi sela iz nagolosom na tretomu skladi pomilkovim ye sho traplyayetsya vzhivannya vislovlyuvannya iz nagolosom na drugomu skladi U riznih dokumentalnih danih nazva sela fiksuyetsya takim chinom Polonycze Polonyce Poloncze Polonyczi Polonice Polonicy GeografiyaSelo Polonichi roztashovane u zahidnij chastini Zolochivskogo rajonu na vidstani 45 km vid oblasnogo centru za 53 km vid rajonnogo centru na pagorbah sered zabolochenih kolis rivnin Nini u cij miscevosti prokladeni kanali yaki vidvodyat zajvi vodi do richki Poltvi Plosha 357 6 ga Z pivdennoyi ta zahidnoyi storoni na vidstani dekilkoh kilometriv vid sela otochuye smuga lisiv Vzdovzh pivdennih mezh sela teche richka Poltva Selo Polonichi znahoditsya u lisostepovij zoni Klimat pomirnij panuyuchi vitri pivnichno zahidni NaselennyaStanom na 1 sichnya 1939 roku u seli meshkalo 1380 osib z nih 690 ukrayinciv 150 polyakiv 500 latinnikiv ta 40 yudeyiv Za danimi vseukrayinskogo perepisu naselennya 2001 roku u seli meshkala 601 osoba Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku buv nastupnim Movnij sklad naselennya s PolonichiMova Chislo os Vidsotokukrayinska 599 99 66rosijska 1 0 17inshi 1 0 17IstoriyaRannya istoriya Persha vidoma dokumentalna zgadka pro Polonichi datuyetsya 3 travnya 1445 roku Todi shlyahtich Mikolaj z Didilova mav superechku z kmetem vilnim selyaninom Kurilom z korolivskogo sela Polonichi lat Svlyma nuncius a nobili Nicolao de Dzedzylow prorogavit primum terminum contra kurilo kmethonem Regalem de Polonycze actorem ad unam septim de consensu actoris tobto z sela korolivskoyi derzhavnoyi vlasnosti U podatkovomu reyestri 1515 roku selo Polonichi pol Polonyce zgaduyetsya yak spalene V aktah lyustraciyi korolivshin za 1570 rik zgaduyetsya sho Polonichi pol Poloncze mali 20 selyanskih gospodarstv kotri splachuvali chinsh U seli buv tivun ruskij svyashenik sebto ukrayinskij shidnogo obryadu bortnik dvi korchmi ta mlin na richci Poltva Cerkva v seli diyala shonajmenshe z seredini XVI stolittya Pershim vidomim parohom z 1719 roku buv o Ivan Babuhovich Pislya 1848 roku ta skasuvannya panshini v seli Polonichi masovo oselyalisya kolonisti polyaki U 1893 roci v selo nasunulasya vazhka epidemiya tifu yaka zabrala bagato lyudskih zhittiv U travni 1895 roku selo bulo znisheno pozhezheyu Opislya cogo selyani sporudili novu cerkvu a Yakim Bilij viddav svij vlasnij budinok pid cerkovnoparafiyalnu shkolu Pershim vchitelem stav dyak Pilip Kret U 1934 1940 rokah parohom miscevoyi cerkvi buv o Roman Mar yan Berest Period zbrojnoyi borotbi OUN ta UPA Pid chas zbrojnoyi borotbi OUN ta UPA v Polonichah diyali stanici OUN cholovicha ta zhinocha Samoboronnij kushovij viddil boyivka Sluzhbi Bezpeki Glinyanskogo rajonnogo provodu OUN pid komanduvannyam Volodimira Makarovskogo Chajki a takozh chastkovo boyivka Sluzhbi Bezpeki Krajovogo Provodu ta viddili UPA Sered zagiblih v Polonichah uchasnikiv Zbrojnogo Pidpillya buli zokrema stanichnij Mihajlo Burak propagandist uchitel Kirilo Senchishin 1944 strilci SKV Zahar Mihajlyuk Mihajlo Ivashuk 1945 komandant rajonnoyi boyivki SB V Makarovskij Chajka 1946 12 bereznya 1946 roku cherez zradu Tadeya Buraka pid chas boyu z pidrozdilom Glinyanskogo rajonnogo viddilu MVS SRSR zaginuli p yatero uchasnikiv rajonnoyi boyivki Petro Bigas Mihajlo Krishtal Mihajlo Koltun Stepan Savchin Yaroslav Savchin Protyagom 1946 1949 rokiv za donesennyami zradnika represivnimi organami komunistichnogo totalitarnogo rezhimu bulo areshtovano ta zasudzheno blizko desyati meshkanciv sela kotri aktivno spivpracyuvali iz Zbrojnim Pidpillyam Na spec poselennya do Sibiru viseleno chotirnadcyat simej uchasnikiv ta tih hto dopomagav OUN Na cvintari Polonich ye mogili zagiblih ounivciv ta v centri sela pam yatnik Borcyam za volyu Ukrayini Nezalezhna Ukrayina 18 listopada 2018 roku Preosvyashennij Mihajlo Koltun pravlyachij arhiyerej Sokalsko Zhovkivskoyi yeparhiyi zdijsniv chin osvyachennya novozbudovanogo hramu svyatogo Arhistratiga Mihajla 12 chervnya 2020 roku vidpovidno z rozporyadzhennyam Kabinetu Ministriv Ukrayini 718 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Lvivskoyi oblasti selo uvijshlo do skladu Krasnenskoyi selishnoyi gromadi 17 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Buskogo rajonu selo uvijshlo do skladu Zolochivskogo rajonu Pam yatki viznachni miscyaCerkva Svyatogo Arhistratiga Mihajla U centri sela nepodalik novozbudovanogo murovanogo hramu roztashovana derev yana cerkva Svyatogo Arhistratiga Mihajla Zgidno z cerkovnimi zapisami ta rozpovidyami starozhiliv sela Polonichi persha derev yana cerkva bula zvedena u 1726 roci z rozibranoyi davnoyi cerkvi yaku bulo kupleno v seli Starij Yarichiv perevezeno ta zibrano na novomu misci U travni 1895 roci cherez pozhezhu i silnij viter zgorilo 48 selyanskih gospodarstv probstvo ta cerkva z dzviniceyu Todi paroh miscevoyi cerkvi otec Yezerskij zvernuvsya z prohannyam do otcya i gromadi sil Novosilki ta Lisok kotri mali spilnu derev yanu cerkvu yaka na cej chas bula kaplichkoyu abi peredali yiyi do Polonichiv Novosilkivska gromada pogodilasya peredati cerkvu bezkoshtovno a gromada sela Lisok poprosila 400 zolotih U chervni 1895 roku z dopomogoyu gromadi sil Zadvir ya ta Pidlisok cerkvu perenesli do Polonichiv Nini cerkva perebuvaye u koristuvanni gromadi UGKC InfrastrukturaOsvita U seli pracyuye zaklad zagalnoyi serednoyi osviti Polonicka filiya I II stupeniv Zadvir yanskogo opornogo zakladu zagalnoyi serednoyi osviti I III stupeniv Krasnenskoyi selishnoyi radi Zolochivskogo rajonu Lvivskoyi oblasti Transport Cherez selo Polonichi prolyagaye zaliznicya Zdolbuniv Lviv ta Ternopil Lviv na yakij roztashovanij pasazhirskij zupinnij punkt Polonichi de zupinyayutsya primiski elektropoyizdi Kultura U seli pracyuye Narodnij dim de provodyat usilyaki urochisti zahodi pracyuye biblioteka Takozh uprodovzh dekilkoh rokiv u teplu poru roku na golovnomu silskomu majdani pered cerkvoyu Svyatogo Arhistratiga Mihajla molod za pidtrimki silskoyi gromadi ta dekana Buskogo dekanatu UGKC o Volodimira Zaluckogo organizovuye polonicke spivoche pole Vidomi lyudiNarodilisyaDac Anton Antonovich 1986 12 bereznya 2024 ukrayinskij vijskovik soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Koltun Volodimir Mihajlovich ukrayinskij vijskovik molodshij serzhant Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni o Mihajlo Koltun yepiskop Sokalsko Zhovkivskij Ukrayinskoyi greko katolickoyi cerkvi Koltun Yevstahij Mihajlovich ukrayinskij naukovec doktor silskogospodarskih nauk docent 2005 2012 profesor 2012 2016 kafedri vnutrishnih hvorob tvarin ta klinichnoyi diagnostiki Lvivskogo nacionalnogo universitetu veterinarnoyi medicini ta biotehnologij imeni S Z Gzhickogo 1979 2023 ukrayinskij vijskovik uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Kravchuk Sergij Andrijovich 1995 2023 ukrayinskij vijskovik uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Yarema Oleksandr Bogdanovich lvivskij arhitektor Zasluzhenij arhitektor Ukrayini Narodnij arhitektor Ukrayini Primitki socialdata org ua Arhiv originalu za 7 kvitnya 2023 Procitovano 22 zhovtnya 2023 ukrposhta ua Ukrposhta Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2021 Procitovano 22 zhovtnya 2023 ukrtelecom ua Ukrtelekom Arhiv originalu za 3 grudnya 2007 Procitovano 22 zhovtnya 2023 weather in ua Pogoda v Ukrayini Arhiv originalu za 21 grudnya 2011 Procitovano 22 zhovtnya 2023 della com ua Arhiv originalu za 28 zhovtnya 2021 Procitovano 22 zhovtnya 2023 krasne rada gov ua Krasnenska selishna gromada Arhiv originalu za 22 kvitnya 2023 Procitovano 22 zhovtnya 2023 rada info Arhiv originalu za 7 lipnya 2023 Procitovano 22 zhovtnya 2023 Kubijovich 1983 Akta grodzkie i ziemskie z czasow Rzeczypospolitej Polskiej S 171 Zrodla dziejowe Tom XVIII Polska XVI wieku pod wzgledem geograficzno statystycznym Cz I Ziemie ruskie Rus Czerwona S 152 Grushevskij 1903 Vasil Laba Litopis parafiyi Polonichi do 1939 roku Lviv 2017 Shematizm 1938 Petro Gnida Boyivka Chajki Diyalnist boyivki Sluzhbi bezpeki Glinyanskogo rajonnogo provodu OUN b 1944 1946 r r pid komandoyu Volodimira Makarovskogo Chajki Lviv PP Vidavnictvo Bona 2016 144 s ISBN 978 966 2626 50 6 Petro Gnida OUN ta UPA v seli Polonichi Lviv PP Vidavnictvo Bona 2019 180 s OUN ta UPA na Glinyanshini kn 4 ISBN 978 617 7815 03 6 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Vasil Slobodyan decerkva org ua Derev yani Cerkvi Zahidnoyi Ukrayini Arhiv originalu za 19 kvitnya 2022 Procitovano 22 zhovtnya 2023 lv isuo org Lvivska oblast ISUO 14 veresnya 2023 Arhiv originalu za 21 sichnya 2022 Procitovano 22 zhovtnya 2023 Rozklad ruhu primiskih poyizdiv po zupinnomu punktu Polonichi Procitovano 22 zhovtnya 2023 Na fronti zaginuv voyin iz Zolochivskogo rajonu video byskeradio blogspot com 19 chervnya 2013 Procitovano 28 lyutogo 2024 varta1 com ua Portal operativnih novin Varta1 14 bereznya 2024 Arhiv originalu za 14 bereznya 2024 Procitovano 15 bereznya 2024 ukraine memorial org Memorial Geroyam Ukrayini Arhiv originalu za 24 zhovtnya 2021 Procitovano 22 zhovtnya 2023 lvet edu ua Lvivskij nacionalnij universitet veterinarnoyi medicini ta biotehnologij imeni S Z Gzhickogo Arhiv originalu za 7 grudnya 2022 Procitovano 22 zhovtnya 2023 Na vijni zaginuv zahisnik z sela Polonichi Taras Koltun busk rayon in ua TOV Informacijne agentstvo Rajon in yua 17 veresnya 2023 Procitovano 22 zhovtnya 2023 zolochiv net Zolochiv net 8 listopada 2023 Arhiv originalu za 7 grudnya 2023 Procitovano 28 lyutogo 2024 DzherelaPolonichi Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR U 26 t Lvivska oblast Malanchuk V Yu golova redkolegiyi Gnidyuk M Ya Dudikevich B K Ivasyuta M K Krip yakevich I P Ogonovskij V P Oleksyuk M M Paster P I vidpovidalnij sekretar redkolegiyi Siseckij A G Smishko M Yu Chelak P P Chugajov V P AN URSR Institut istoriyi Kiyiv Golovna redakciya URE AN URSR 1968 S 203 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 Ethnic groups of the South Western Ukraine Halycyna Galicia 1 1 1939 nac statistika Galichini Volodimir Kubijovich vorwort G Stadtmuller Visbaden Otto Garrasovic 1983 173 s ISBN 3 447 02376 7 Shematizm duhovenstva lvivskoyi arhieparhiyi za 1938 rik Lviv Nakladom mitropolichoyi konsistoriyi 1938 S 32 Akta grodzkie i ziemskie z czasow Rzeczypospolitej Polskiej z archiwum tak zwanego bernardynskiego we Lwowie w skutek fundacyi sp Aleksandra hr Stadnickiego Wyd staraniem Galicyjskiego Wydzialu Krajowego T 14 Lwow Ksiegarnia Seyfartha i Czajkowskiego 1889 655 s lat Zrodla dziejowe Tom XVIII Polska XVI wieku pod wzgledem geograficzno statystycznym Cz I Ziemie ruskie Rus Czerwona opisana przez Aleksandra Jablonowskiego Warszawa Sklad glowny u Gerberta i Wolfa 1902 252 s lat Mihajlo Grushevskij Zherela do istoriyi Ukrayini Rusi Tom VII Lyustraciya korolyivshin v ruskih zemlyah z r 1570 Lviv nakladom Naukovogo tovaristva imeni Shevchenka 1903 415 s Posilannya busk com ua Arhiv originalu za 24 lyutogo 2022 Procitovano 22 zhovtnya 2023 decentralization gov ua Arhiv originalu za 19 sichnya 2023 Procitovano 22 zhovtnya 2023 Ce nezavershena stattya z geografiyi Lvivskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi