Пнятин

Пня́тин — село в Україні, у Перемишлянській міській громаді Львівського району Львівської області.. Населення становить 203 особи.

село Пнятин
Країна	Україна
Область	Львівська область
Район	Львівський район
Громада	Перемишлянська міська громада
Код КАТОТТГ	UA46060330420072393
Основні дані
Засноване	1600
Населення	203
Площа	1,94 км²
Густота населення	104,64 осіб/км²
Поштовий індекс	81232
Географічні дані
Географічні координати	49°38′49″ пн. ш. 24°41′24″ сх. д. / 49.64694° пн. ш. 24.69000° сх. д. / 49.64694; 24.69000Координати: 49°38′49″ пн. ш. 24°41′24″ сх. д. / 49.64694° пн. ш. 24.69000° сх. д. / 49.64694; 24.69000
Середня висота над рівнем моря	332 м
Місцева влада
Карта
Пнятин
Пнятин
Мапа

Географія

У селі бере початок річка Ладанці, права притока Марушки.

Історія

У податковому реєстрі 1515 року село згадується як спустошене. У 1552 році власником села був Львівський архієпископ, у 1661 році власниками села були Бидльовський та Тиравський, а 1711 року — пан Калиновський.

Боротьба УПА

Відв'язавшися (мова про бій під Уневом) від большевиків, 30 вересня 1944 року в год. 24-тій цілий курінь форсовним маршем пішов лісами поміж Липівцями та Боршевом і в год. 10-тій дня 1 жовтня 1944 року став на короткий відпочинок в лісі коло с. Пнятина. Стрільці змучені цілоденним боєм і десятигодинним маршем положилися відпочивати, а кухарі варити обід. В часі обіду в год. 16 розвідка донесла, що до с. Пнятина приїхали танки. Курінний Яструб, не чекаючи кінця обіду дав наказ готовитися до відходу і виїздити таборами в напрямі Полюхова. Коли переднє забезпечення вийшло з лісу і доходило до залізничного тору, то побачили три танки, які перетинали куреневі дорогу відступу. Побачивши танки, переднє забезпечення і табор повернули до лісу. На наказ курінного всі відділи зайняли становища і мали завдання не пустити ворога до лісу. Курінний Яструб, взявши зі собою протитанковий кріс, пішов у бойову лінію і особисто одним пострілом в танк збив його зі шляху та знешкодив, чим примусив інші танки перестати під'їздити до лісу. Большевики, догонивши нас танком коло с. Пнятина мали завдання зв'язати нас зі собою боєм, притримати в лісі до другого дня і підтягнути більші сили, щоб нас зліквідувати. Ворог обставив всі лісові дороги, щоби нам віддати відступ до більших комплексів лісу, але ми, дочекавши вечора, тихо вийшли з лісу, не натрапивши на жодну ворожу заставу і пішли в південно-східному напрямі. Як виявилося пізніше большевики про наш відхід не знали, бо на другий день почали наступати на ліс з кількох сторін і натрапивши на других розпочали сильну стрілянину між собою. Бій між ними тривав досить довго і як орієнтуватися на розмові цивільного населення, мали великі втрати вбитими і раненими. Остаточно по кількагодинному бою якось порозумілися і втративши по «бандерівцях» слід, завернули до Перемишлян. В бою під с. Пнятином з нашого боку загинуло — семеро стрільців, поранено — трьох стрільців. В бою під с. Уневом і в облаві під с. Пнятином брало участь 1000 большевиків, які маючи танки не могли розбити нашого відділу. Загальні втрати большевиків стверджені остаточно нашою розвідкою виносять 353 вбитих і поранених.

2 січня 1948 року підрозділ НКВС проводив в околицях села облаву.

6 січня 1948 року підрозділ НКВС у складі 8 чоловік зайшли в хату, де були 2 повстанці. Повстанці вбили 2-х (один з них капітан) ще двох поранили. Бійці УПА відступили без втрат. Господиню дому комуністи арештували, її майно конфіскували. Пізніше її звільнили.

10 січня 1948 року комуністи знову проводили в селі облаву. В господарствах селян валили печі, розбирали загати, грабували. Награбоване майно вантажили у підводи та відправляли у район. У священника забрали м'ясні припаси. Під час облави було заарештовано 7 осіб. Пізніше їх звільнили.

Церква

• храм Воздвиження Чесного і Животворчого Хреста Господнього (ПЦУ). Належить до Перемишлянського деканату, Львівської єпархії УАПЦ.
• храм св. Архистратига Михаїла (УГКЦ).

Примітки

1. Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 154 — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s. (пол.)
2. Смерека Б. В. Описово-статистичні джерела про заселення та адміністративно-територіальний устрій Львівської землі Руського воєводства у XVI-XVIII ст.: Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук. — Київ : Інститут української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України, 2016. — С. 334.
3. Літопис УПА. Воєнна округа Лисоня
4. . http://avr.org.ua/viewDoc/9237. АЦДВР - Ф. 9. - Т. 18. 1949. Архів оригіналу за 10 січня 2021. Процитовано 8 січня 2021.

Джерела

• Pniatyn // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1887. — Т. VIII. — S. 332. (пол.)

Посилання

• Прогноз погоди в селі Пнятин [ 12 травня 2021 у Wayback Machine.]