Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Я́кторів — село в Україні, у Львівському районі Львівської області. Орган місцевого самоврядування — Глинянська міська рада. Населення становить 402 осіб.
| село Якторів | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Львівська область |
| Район | Львівський район |
| Громада |  Глинянська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA46060050190091082 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1515 |
| Населення | 402 |
| Площа | 2,097 км² |
| Густота населення | 209,35 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 80735 |
| Телефонний код | +380 3265 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°44′27″ пн. ш. 24°33′55″ сх. д. / 49.74083° пн. ш. 24.56528° сх. д.Координати: 49°44′27″ пн. ш. 24°33′55″ сх. д. / 49.74083° пн. ш. 24.56528° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 279 м |
| Відстань до обласного центру | 42 км |
| Відстань до районного центру | 28 км |
| Найближча залізнична станція | Красне |
| Відстань до залізничної станції | 24 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 80735, Львівська обл., Золочівський р-н, с. Словіта |
| Сільський голова | Діжак Олександра Іванівна |
| Карта | |
  Якторів | |
 Якторів | |
| Мапа | |
| | |
Історія
У податковому реєстрі 1515 року в селі згадується про попа, отже, тоді була церква та 7 ланів (близько 175 га) оброблюваної землі.
Радянською владою село було перейменоване на Ясенівка.
Археологія
У 1932 р. Я. Пастернак дослідив в урочищі «Яворина» чотири кургани, з яких перший мав діаметр 15 м і висоту 1,4 м . Під орним 25-сантиметровим шаром знаходився первісний дуже твердий насип кургану. З глибини 0,7–0,8 м і нижче залягав шар суглинку, який включав перепалені грудки глини. Під насипом посередині кургану знаходилось “…широке огнище, зазначене тонкою верствою вугликів та попелу”.
У південно-східній частині кургану під насипом знаходилась поховальна яма аморфної в плані форми, вкопана на 0,35 м. В західній її частині на долівці знаходився шар попелу з вуглинками, яке першовідкривач потрактував як вогнище, поверх якого залягав 10-сантиметровий прошарок «чорної землі», на яку, власне, і був покладений небіжчик. Останнього поклали у скорченому положенні на правому боці головою до сходу. Обидві долоні померлого знаходились під підборіддям, праве коліно подано до переду, ліве було опущеним. Під коліна покійника була покладена кістка тварини (metacarpusa), взята, як припускав дослідник, з вогнища на долівці поховальної ями. Довжина скелета від тім’яних кісток до клуба 0,8 м, а до гомілково-стопних суглобів – 1,0 м. Делікатна будова нижньої щелепи вказувала на жіночу стать, а утертість зубів – на вік 40–50 років. На середньому пальці правої руки був одягнутий перстень з тонкого бронзового дроту, який належить до типу Noppering, оскільки має продовгастий спіральний щиток довжиною 2,1 см.На відстані 25–30 м на захід від кургану І знаходився другий курган діаметром близько 10 м і висотою 1,35 м. Приблизно посередині насипу на глибині 1,55 м лежав на боці опуклобокий кухлик з маленьким вушком, прикрашений на бочках вертикальними пасочками шнурового декору.
Пам'ятки
- Будівля колишнього жіночого монастиря сестер-студиток. Сам монастир заснований у 1920 році. У Якторові були землі, що належали родині Шептицьких і які Митрополит Андрей передав монастирю. 14 жовтня 1924 року, на Свято Покрови Пресвятої Богородиці, урочисто освячено першу жіночу студитську обитель у Якторові. При монастирі сестра Йосифа у 1924 році заснувала гурток «Рідної школи», де українські діти мали можливість навчатися рідною мовою. З приходом совітів у вересні 1939 року, у колишньому монастирі дозволили залишитися тільки трьом сестрам й то для випікання хліба солдатам. Розпочалися репресії проти греко-католицького священництва. Під час німецької окупації у Якторівському монастирі життя в студитських монастирях почало поволі відновлюватися через те, що німецька влада нейтрально ставилася до діяльності релігійних організацій. З поверненням радянської влади у 1945 році повертаються й репресії проти сестер-студиток. У серпні 1950 року сестер знову вигнали з монастиря, а 5 вересня того ж року монастир було закрито. Наприкінці 1989 року УГКЦ поступово легалізують. Вже за часів незалежної України мала відбутися передача колишнього Якторівського монастиря сестрам, але будівля виявився у аварійному стані. Нині будівля колишнього монастиря знаходиться у стані руїни.,
- Церква святого Миколая, цегляна, споруджена у 1910 році, за проектом архітектора Дмитриха Адама Йосипович, німця за походженням. Нині в церквві відбуваються почергові богослужіння прихожан парафії св. Миколая ПЦУ та вірних УГКЦ (юрисдикція — Львівська митрополія, Львівська архієпархія, Глинянський деканат).
Відомі люди
Народились
- Гарасевич Михайло Григорович (1763—1836) — український історик, редактор, церковний діяч, один із перших представників українського національного відродження в Галичині. Доктор богослов'я.
- Рибак Осип (1907—1941) — громадський та політичний діяч, член товариства «Просвіта». Засновник молодіжної організації в с. Словіта по лінії ОУН — «Юнаки» (1939). В'язень концтабору Береза Картузька. Замордований у в'язниці НКВС у Золочівському замку 1941 р.
- Юрдига Олег Степанович (1976—2016) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Перебували
- с. Йосифа — мати-ігуменя Якторівського монастиря сестер-студиток (1932—1939), підпільного монастиря в місті Скалат (1956—1988). Перша українка, яку визнали «Праведником народів світу» за порятунок єврейських дітей під час Голокосту (1976).
Примітки
- . Архів оригіналу за 27 січня 2016. Процитовано 19 січня 2016.
- . Архів оригіналу за 15 жовтня 2018. Процитовано 14 жовтня 2018.
- Золочівська ЦБС Бібліотека-філія с.Якторів: Краєзнавство. Золочівська ЦБС Бібліотека-філія с.Якторів. Процитовано 10 червня 2024.
- Źródła dziejowe. — Tom XVIII — Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym — Cz. I — Ziemie ruskie. Ruś Czerwona — s. 154 — Warszawa: Skład główny u Gebethnera i Wolffa, 1902. — 252 s. (пол.)
- УРСР: Адм.-тер. поділ (на 01.09.1946), 1947, с. 1037.
- БАНДРІВСЬКИЙ, Микола (2011). Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. Вип. 15. 2011. с. 70—78.
- . Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 14 жовтня 2018.
- . Архів оригіналу за 15 жовтня 2018. Процитовано 14 жовтня 2018.
- Стоцький… — С. 283—284.
- . Архів оригіналу за 15 жовтня 2018. Процитовано 14 жовтня 2018.
- Руйнується приміщення колишнього монастиря у селі Якторів
- . Архів оригіналу за 4 вересня 2018. Процитовано 14 жовтня 2018.
- . Архів оригіналу за 15 жовтня 2018. Процитовано 14 жовтня 2018.
- До дня Захисника України, згадаймо нашого героя!
- . Архів оригіналу за 15 жовтня 2018. Процитовано 14 жовтня 2018.
Посилання
- Якторів [ 28 травня 2016 у Wayback Machine.]
- Золочівська ЦБС. Бібліотека-філія с. Якторів [ 15 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
- Добро в найстрашніший час. Історія Олени Вітер [ 15 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
Джерела
- Пелех М. Нововідкрита пам'ятка львівського малярства першої третини XVII — початку XVIII ст. з церкви Миколая Чудотворця з с. Якторів на Львівщині [ 15 жовтня 2018 у Wayback Machine.] / М. Пелех // Народознавчі зошити. — 2011. — № 1 (97). — С. 171—178. — ISSN 1028-5091.
- Пелех М. Стилістичні ознаки двох іконостасних ікон XVII ст. «Спас з чотирма ангелами» Львівського та Волинського осередків малярства [ 15 жовтня 2018 у Wayback Machine.] / М. Пелех // Вісник Львівської Національної академії мистецтв. — 2010. — № 21. — С. 266—274.
- Стоцький Я. Доля чернецтва, духовенства і парохій УГКЦ у Західних областях України у 1950—1953 рр. [ 11 березня 2022 у Wayback Machine.] / Я. Стоцький // Український історичний збірник. — 2008. — №. 11. — С. 283—293. — ISSN 2307-5848.
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ya ktoriv selo v Ukrayini u Lvivskomu rajoni Lvivskoyi oblasti Organ miscevogo samovryaduvannya Glinyanska miska rada Naselennya stanovit 402 osib selo YaktorivKrayina UkrayinaOblast Lvivska oblastRajon Lvivskij rajonGromada Glinyanska miska gromadaKod KATOTTG UA46060050190091082Osnovni daniZasnovane 1515Naselennya 402Plosha 2 097 km Gustota naselennya 209 35 osib km Poshtovij indeks 80735Telefonnij kod 380 3265Geografichni daniGeografichni koordinati 49 44 27 pn sh 24 33 55 sh d 49 74083 pn sh 24 56528 sh d 49 74083 24 56528 Koordinati 49 44 27 pn sh 24 33 55 sh d 49 74083 pn sh 24 56528 sh d 49 74083 24 56528Serednya visota nad rivnem morya 279 mVidstan do oblasnogo centru 42 kmVidstan do rajonnogo centru 28 kmNajblizhcha zaliznichna stanciya KrasneVidstan do zaliznichnoyi stanciyi 24 kmMisceva vladaAdresa radi 80735 Lvivska obl Zolochivskij r n s SlovitaSilskij golova Dizhak Oleksandra IvanivnaKartaYaktorivYaktorivMapa Yaktoriv u VikishovishiIstoriyaU podatkovomu reyestri 1515 roku v seli zgaduyetsya pro popa otzhe todi bula cerkva ta 7 laniv blizko 175 ga obroblyuvanoyi zemli Radyanskoyu vladoyu selo bulo perejmenovane na Yasenivka ArheologiyaU 1932 r Ya Pasternak doslidiv v urochishi Yavorina chotiri kurgani z yakih pershij mav diametr 15 m i visotu 1 4 m Pid ornim 25 santimetrovim sharom znahodivsya pervisnij duzhe tverdij nasip kurganu Z glibini 0 7 0 8 m i nizhche zalyagav shar suglinku yakij vklyuchav perepaleni grudki glini Pid nasipom poseredini kurganu znahodilos shiroke ognishe zaznachene tonkoyu verstvoyu vuglikiv ta popelu U pivdenno shidnij chastini kurganu pid nasipom znahodilas pohovalna yama amorfnoyi v plani formi vkopana na 0 35 m V zahidnij yiyi chastini na dolivci znahodivsya shar popelu z vuglinkami yake pershovidkrivach potraktuvav yak vognishe poverh yakogo zalyagav 10 santimetrovij prosharok chornoyi zemli na yaku vlasne i buv pokladenij nebizhchik Ostannogo poklali u skorchenomu polozhenni na pravomu boci golovoyu do shodu Obidvi doloni pomerlogo znahodilis pid pidboriddyam prave kolino podano do peredu live bulo opushenim Pid kolina pokijnika bula pokladena kistka tvarini metacarpusa vzyata yak pripuskav doslidnik z vognisha na dolivci pohovalnoyi yami Dovzhina skeleta vid tim yanih kistok do kluba 0 8 m a do gomilkovo stopnih suglobiv 1 0 m Delikatna budova nizhnoyi shelepi vkazuvala na zhinochu stat a utertist zubiv na vik 40 50 rokiv Na serednomu palci pravoyi ruki buv odyagnutij persten z tonkogo bronzovogo drotu yakij nalezhit do tipu Noppering oskilki maye prodovgastij spiralnij shitok dovzhinoyu 2 1 sm Na vidstani 25 30 m na zahid vid kurganu I znahodivsya drugij kurgan diametrom blizko 10 m i visotoyu 1 35 m Priblizno poseredini nasipu na glibini 1 55 m lezhav na boci opuklobokij kuhlik z malenkim vushkom prikrashenij na bochkah vertikalnimi pasochkami shnurovogo dekoru Pam yatkiBudivlya kolishnogo zhinochogo monastirya sester studitok Sam monastir zasnovanij u 1920 roci U Yaktorovi buli zemli sho nalezhali rodini Sheptickih i yaki Mitropolit Andrej peredav monastiryu 14 zhovtnya 1924 roku na Svyato Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici urochisto osvyacheno pershu zhinochu studitsku obitel u Yaktorovi Pri monastiri sestra Josifa u 1924 roci zasnuvala gurtok Ridnoyi shkoli de ukrayinski diti mali mozhlivist navchatisya ridnoyu movoyu Z prihodom sovitiv u veresni 1939 roku u kolishnomu monastiri dozvolili zalishitisya tilki trom sestram j to dlya vipikannya hliba soldatam Rozpochalisya represiyi proti greko katolickogo svyashennictva Pid chas nimeckoyi okupaciyi u Yaktorivskomu monastiri zhittya v studitskih monastiryah pochalo povoli vidnovlyuvatisya cherez te sho nimecka vlada nejtralno stavilasya do diyalnosti religijnih organizacij Z povernennyam radyanskoyi vladi u 1945 roci povertayutsya j represiyi proti sester studitok U serpni 1950 roku sester znovu vignali z monastirya a 5 veresnya togo zh roku monastir bulo zakrito Naprikinci 1989 roku UGKC postupovo legalizuyut Vzhe za chasiv nezalezhnoyi Ukrayini mala vidbutisya peredacha kolishnogo Yaktorivskogo monastirya sestram ale budivlya viyavivsya u avarijnomu stani Nini budivlya kolishnogo monastirya znahoditsya u stani ruyini Cerkva svyatogo Mikolaya ceglyana sporudzhena u 1910 roci za proektom arhitektora Dmitriha Adama Josipovich nimcya za pohodzhennyam Nini v cerkvvi vidbuvayutsya pochergovi bogosluzhinnya prihozhan parafiyi sv Mikolaya PCU ta virnih UGKC yurisdikciya Lvivska mitropoliya Lvivska arhiyeparhiya Glinyanskij dekanat Vidomi lyudiNarodilis Garasevich Mihajlo Grigorovich 1763 1836 ukrayinskij istorik redaktor cerkovnij diyach odin iz pershih predstavnikiv ukrayinskogo nacionalnogo vidrodzhennya v Galichini Doktor bogoslov ya Ribak Osip 1907 1941 gromadskij ta politichnij diyach chlen tovaristva Prosvita Zasnovnik molodizhnoyi organizaciyi v s Slovita po liniyi OUN Yunaki 1939 V yazen konctaboru Bereza Kartuzka Zamordovanij u v yaznici NKVS u Zolochivskomu zamku 1941 r Yurdiga Oleg Stepanovich 1976 2016 molodshij serzhant Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Perebuvali s Josifa mati igumenya Yaktorivskogo monastirya sester studitok 1932 1939 pidpilnogo monastirya v misti Skalat 1956 1988 Persha ukrayinka yaku viznali Pravednikom narodiv svitu za poryatunok yevrejskih ditej pid chas Golokostu 1976 Primitki Arhiv originalu za 27 sichnya 2016 Procitovano 19 sichnya 2016 Arhiv originalu za 15 zhovtnya 2018 Procitovano 14 zhovtnya 2018 Zolochivska CBS Biblioteka filiya s Yaktoriv Krayeznavstvo Zolochivska CBS Biblioteka filiya s Yaktoriv Procitovano 10 chervnya 2024 Zrodla dziejowe Tom XVIII Polska XVI wieku pod wzgledem geograficzno statystycznym Cz I Ziemie ruskie Rus Czerwona s 154 Warszawa Sklad glowny u Gebethnera i Wolffa 1902 252 s pol URSR Adm ter podil na 01 09 1946 1947 s 1037 BANDRIVSKIJ Mikola 2011 Materiali i doslidzhennya z arheologiyi Prikarpattya i Volini Vip 15 2011 s 70 78 Arhiv originalu za 20 grudnya 2016 Procitovano 14 zhovtnya 2018 Arhiv originalu za 15 zhovtnya 2018 Procitovano 14 zhovtnya 2018 Stockij S 283 284 Arhiv originalu za 15 zhovtnya 2018 Procitovano 14 zhovtnya 2018 Rujnuyetsya primishennya kolishnogo monastirya u seli Yaktoriv Arhiv originalu za 4 veresnya 2018 Procitovano 14 zhovtnya 2018 Arhiv originalu za 15 zhovtnya 2018 Procitovano 14 zhovtnya 2018 Do dnya Zahisnika Ukrayini zgadajmo nashogo geroya Arhiv originalu za 15 zhovtnya 2018 Procitovano 14 zhovtnya 2018 PosilannyaYaktoriv 28 travnya 2016 u Wayback Machine Zolochivska CBS Biblioteka filiya s Yaktoriv 15 zhovtnya 2018 u Wayback Machine Dobro v najstrashnishij chas Istoriya Oleni Viter 15 zhovtnya 2018 u Wayback Machine DzherelaPeleh M Novovidkrita pam yatka lvivskogo malyarstva pershoyi tretini XVII pochatku XVIII st z cerkvi Mikolaya Chudotvorcya z s Yaktoriv na Lvivshini 15 zhovtnya 2018 u Wayback Machine M Peleh Narodoznavchi zoshiti 2011 1 97 S 171 178 ISSN 1028 5091 Peleh M Stilistichni oznaki dvoh ikonostasnih ikon XVII st Spas z chotirma angelami Lvivskogo ta Volinskogo oseredkiv malyarstva 15 zhovtnya 2018 u Wayback Machine M Peleh Visnik Lvivskoyi Nacionalnoyi akademiyi mistectv 2010 21 S 266 274 Stockij Ya Dolya chernectva duhovenstva i parohij UGKC u Zahidnih oblastyah Ukrayini u 1950 1953 rr 11 bereznya 2022 u Wayback Machine Ya Stockij Ukrayinskij istorichnij zbirnik 2008 11 S 283 293 ISSN 2307 5848 Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi