Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Лисиця звичайна, або руда, лис рудий (Vulpes vulpes, syn. Vulpes fulva) — найбільш розповсюджений та широко відомий вид роду лисиця (Vulpes) родини псових (Canidae). Це тварина з переважно рудим волосяним покривом, який на животі й горлі стає білястим, а на лапах чорнуватим. Мордочка в лисиці загострена, хвіст пухнастий, вуха настовбурчені. Цей звір м'ясоїдно-всеїдний — харчується переважно гризунами та кроликами, а також комахами, рибою й плодами рослин. Це дозволяє йому призвичаїтися до різних умов і змінювати своє харчування відповідно до середовища проживання й місяця року. Лисицю звичайну можна зустріти в таких різноманітних місцях проживання, як тундра, пустеля, ліс, центри міст, болотисті місцевості, гори, чагарники, трав'янисті місцевості, сільськогосподарські угіддя. Розмножується лисиця, залежно від місцевості, з грудня по лютий; кількість дитинчат залежить від харчових запасів навколишнього середовища. Лисиця вирощує потомство в укритті нори, а решту року вона живе майже винятково на відкритому повітрі. Потомство залишає матір восени. У неволі тривалість життя — 10–12 років, однак у дикій природі — 3 роки. Лисиця руда вважається хитрою і часто представлена такою в казках, як-от у байках Езопа; а в азійських переказах, лис постає пустотливим і наділеним чарівною силою.
| Лисиця звичайна | |
|---|---|
 | |
| Лисиця гавкає | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Хижі (Carnivora) |
| Родина: | Псові (Canidae) |
| Триба: | Лисиці (Vulpini) |
| Рід: | Лисиця (Vulpes) |
| Вид: | Лисиця звичайна (V. vulpes) |
| Біноміальна назва | |
| Vulpes vulpes (Linnaeus, 1758) | |
 | |
| Розповсюдження лисиці звичайної: оливковий = природне, синій = інтродукція, оранжевий = присутність невизначена | |
| Синоніми | |
| Canis vulpes | |
Опис
Лисиця звичайна є найбільшим видом роду: довжина тіла 455–900 мм, хвоста — 300–600 мм, маса 3–14 кг. Очі дорослих особин жовті. Здебільшого, забарвлення спини яскраво-руде, часто з невиразним темним візерунком, черево біле, іноді чорне. Забарвлення у тварин з південних частин ареалу тьмяніше. Поряд із звичайно забарвленими «вогнівками», трапляються особини з темнішим хутром: сиводушки, хрестовки, чорно-бурі. Нижня частина ніг зазвичай чорна, а хвіст часто має білий або чорний кінчик. Зрідка в природі зустрічаються альбіноси. Вуха настовбурчені, зовні чорного або коричнево-червонуватого забарвлення, а внутрішня поверхня біляста. Ніс темно-коричневий або чорний. Зубна формула: 3/3 1/1 4/4 2/3. Зубний ряд становить більше половини довжини черепа.
Розповсюдження
Лисиця звичайна розповсюджена вельми широко: у Європі на всій території, у Північній Африці (Єгипет та Алжир, Марокко, Північний Туніс) і більшій частині Азії (від арктичної зони на південь до Північної Індії, Південного Китаю та Індокитаю), в Північній Америці від арктичної зони до північного узбережжя Мексиканської затоки. В Австралії лисиця була акліматизована і розповсюдилася на всьому континенті, за винятком деяких північних районів із вологим субекваторіальним кліматом. Лисиця трапляється від рівня моря до 4500 метрів. В Україні лисиця руда зустрічається повсюдно.
Раніше вважалось, що в Америці живе окремий вид лисиць (Vulpes fulva), але останнім часом його розглядають як підвид рудої лисиці [en].
Екологія
Забарвлення та розміри лисиць відрізняються великою географічною мінливістю; всього нараховують 40–50 підвидів, якщо не брати до уваги дрібніших форм. Загалом, якщо просуватися на північ, лисиці стають більшими та яскравішими, а на південь — дрібнішими та більш тьмяно забарвленими. У північних районах і в горах частіше зустрічаються чорно-бурі та інші меланістичні форми забарвлення лисиць.
Описане різноманіття забарвлення та розмірів лисиць, пов'язані з широтою її ареалу та великою неоднорідністю умов існування в окремих його частинах. Достатньо сказати, що лисиці заселяють, хоч і з різною щільністю, всі ландшафтно-географічні зони, починаючи з тундри та субарктичних лісів аж до степу та пустель, зокрема гірські масиви в усіх кліматичних зонах. До того ж лисиця водиться не лише в дикій природі, але й у культурних ландшафтах, а також на околицях міст, зокрема й великих (як от Київ та Варшава; в Лондоні лисиці є вельми звичайними на околицях, а інколи з'являються і в центральній частині міста). Більш того, часом в урбанізованій місцевості, лисиці знаходять особливо сприятливе для себе середовище.
У всіх частинах свого ареалу лисиця віддає перевагу відкритій місцевості, а також місцевостям, де наявні окремі гаї, переліски, а також пагорби та яри, особливо якщо взимку сніговий покрив в них є не занадто глибоким та пухким. Через це з усіх кліматичних зон, найбільше лисиць мешкає в степовій та лісостеповій, а не в лісовій.
Лисиця є звіром достатньо осілим. У більшості районів їй невластиві постійні переселення. Вони відомі лише в тундрі, пустелях та горах. Наприклад, одна з помічених в Малоземельській тундрі (Архангельська область Росії) лисиця була потім вбита за 600 кілометрів на південний захід. Молоді звірі, що розселяються з батьківського лігва, зазвичай трапляються на відстані від 2–5 до 15–30 км від нього; найбільше досягнення на теренах України — піймання лисиці за 120 км від місця кільцювання.
Чисельність лисиць помітно коливається за роками. На її стан впливають такі чинники, як кількість гризунів, погодні умови, наявність в популяції інфекційних захворювань. У голодні роки не лише знижується плодючість самиць та виживає менша кількість цуценят, але й виникають умови, сприятливі для поширення епізоотій, які інколи охоплюють великі території. Притаманні для лисиць епізоотії — сказ, чумка собак, зуднева короста.
Ворогами для лисиці є яструбові (Accipitridae), койоти (Canis latrans), вовки (Canis lupus), ведмедеві (Ursidae), пуми (Puma concolor), люди (Homo sapiens).
Харчування
Лисиця, хоч і належить до типових хижаків, має дуже різноманітний харч. Серед їжі, яку вона вживає, виявлено понад 400 видів самих лише тварин, не враховуючи кількох десятків видів рослин. Усюди основу її харчування становлять дрібні гризуни, переважно полівки. Можна сказати, що від їхнього достатку та досяжності, значною мірою залежить стан популяції цього хижака. Більші ссавці, зокрема зайці, відіграють у харчуванні значно меншу роль, хоча в деяких випадках лисиці їх цілеспрямовано ловлять, особливо зайченят, а під час заячого мору можуть поїдати трупи. Іноді великі лисиці можуть нападати на телят сарни. Птахи як пожива, для лисиці не мають такого значення, як гризуни, хоча цей хижак ніколи не втратить шанс спіймати птаха, який опинився на землі (починаючи від найменших і до найбільших, наприклад, гусок та глушців), а також спустошити кладку яєць або нельотних пташенят. Також лисиця може красти свійських птахів, але, згідно зі спостереженнями зоологів, робить це набагато рідше, ніж заведено вважати.
У пустелях та напівпустелях лисиці часто добувають плазунів. У Канаді та північно-східній Євразії лисиці, що живуть уздовж великих річок, сезонно харчуються майже на 100 % лососем, що загинув після нересту. Майже повсюди влітку лисиці з'їдають безліч жуків та інших комах. Окрім того, вони не гидують харчуватися всіляким падлом, особливо в голодні часи.
До уподобань лисиці звичайної (рудої) входять і рослини, насамперед — плоди, фрукти, ягоди, рідше вегетативні частини рослин. Вони входять до складу харчування лисиць майже всюди, але найбільше на півдні ареалу; втім, ніде вони не мають основного значення для харчування виду.
Спосіб життя
Особиста окрема ділянка, яку посідає пара або сім'я лисиць, має забезпечувати їх не тільки достатньою кількістю їжі, але й придатними для облаштування нір місцями. Лисиці риють їх самі, або (що трапляється часто) захоплюють нори борсуків, бабаків, песців та інших рийних тварин, пристосовуючи їх до власних потреб.
Найчастіше лисиці поселяються на схилах ярів та пагорбів, вибираючи ділянки з добре дренованим піщаним ґрунтом, захищені від підтоплення дощовими, ґрунтовими та талими водами. Навіть якщо нора викопана самостійно, не кажучи вже про борсучі, песцеві й інші, вона зазвичай має кілька вхідних отворів, що ведуть крізь більш або менш довгі ходи до гніздової камери. Інколи лисиці використовують природні сховища — печери, розколення скель, дупла дебелих упалих дерев. Здебільшого (але не завжди) житло буває добре вкритим густими заростями. Але його викривають довгі стежки, а поблизу — великі викиди ґрунту біля входів, численні залишки їжі, послід та інше. Нерідко на «містечках» лис розвиваються пишні бур'яни.
Переважно, лисиці використовують постійні сховища лише під час виховання молодих, а протягом решти року, зокрема взимку, відпочивають у відкритих лігвах в снігу або траві. Але, рятуючись від переслідування, лисиці будь-якої пори року можуть переховуватись у першій-ліпшій норі, яка трапиться в місцях їхнього мешкання.
Розмноження
Подібно до вовка, лисиця належить до моногамних тварин, що розмножуються лише один раз на рік. Тічка (на території України) в неї починається з грудня до лютого, і продовжується у кожної самиці лише кілька днів. Час гону та його ефективність залежать від погоди та вгодованості звірів. Бувають роки, коли до 60 % самиць лишаються без потомства.
Вагітність у лисиць продовжується 49–58 діб. У виводку налічується від 4–6 до 12–13 цуценят, вкритих темно-бурою шерстю. У двотижневому віці вони починають бачити, чути, в них прорізуються перші зуби. Півтора місяця мати годує лисенят молоком, окрім того, батьки поступово привчають їх до звичайної їжі, а також до полювання. Загалом, з часу гону до остаточного виходу лисенят з нори, проходить приблизно 6 місяців. В їхньому вихованні беруть участь обоє батьків. Цуценята, що підростають рано починають відлучатися від «дому» і часто зустрічаються далеко від нього, коли ще доволі малі. До осені вони повністю виростають і здатні жити самостійно. Деякі самиці вже з наступного року починають розмножуватися; хай там як, а лисиці досягають статевої зрілості у дворічному віці. У неволі лисиці інколи живуть 20–25 років, тоді як у природі лише кілька років.
Поведінка
Біжить лисиця прямою лінією, залишаючи за собою чіткий ланцюжок слідів. Налякана тварина може бігти дуже швидко, галопом або майже розпластується над землею, далеко витягнувши хвіст.
З органів чуття у лисиці найрозвиненішими є нюх та слух; зір у тварини негострий через це, наприклад, лисиця може дуже близько підійти до непорушно сидячої або стоячої людини з підвітряного боку.
Під час гону та просто, у стані збудження, лисиця видає уривистий гучний гавкіт; верещить.
У місцинах, де її не переслідують, може зустрічатися вдень, причому не виявляє занепокоєння під час зустрічі з людиною. В іншому разі, лисиця відрізняється винятковою обережністю та дивовижною здатністю переховуватись і збивати зі сліду погоню; саме тому у фольклорі багатьох народів, лисиця є втіленням хитрості та спритності. Лисиця — герой численних українських народних казок, де вона завжди кмітлива та підступна й часто вдається до різноманітних витівок: «Колобок», «Пан Коцький», «Свиня, ведмідь, лисиця та кіт», «Лисиця і журавель» та інших. Використовував образ лисиці у власних творах, і видатний український поет, науковець та письменник Іван Франко: «Лис Микита» та інші.
Мінливість та підвиди
Свого часу дослідники описали значну кількість підвидів лисиці звичайної:
- Merriam, 1900
- Merriam, 1900
- Satunin, 1906
- Thomas, 1920
- Thomas, 1902
- (Wagner, 1841)
- Merriam, 1900
- (Shaw, 1800)
- (Middendorff, 1875)
- Merriam, 1900
- Dinnik, 1914
- (Bechstein, 1789)
- Ognev, 1931
- Bangs, 1898
- Ognev, 1926
- (J. E. Gray, 1838)
- Vulpes vulpes etmarmore
- J. E. Gray, 1843
- (Desmarest, 1820)
- Blyth, 1854
- Merriam, 1900
- Swinhoe, 1870
- Miller, 1907
- Miller, 1907
- Лисиця якутська — Ognev, 1923
- Лисиця японська — J. E. Gray, 1868
- (Erxleben, 1777)
- Merriam, 1900
- Satunin, 1906
- Baird, 1852
- (Pearson, 1836)
- Merriam, 1900
- (É. Geoffroy Saint-Hilaire, 1803)
- Ognev, 1926
- Thomas, 1920
- Kishida, 1924
- Blyth, 1854
- Merriam, 1900
- Bangs, 1898
- Лисиця хоккайдоська — Kishida, 1924
- Miller, 1907
- Kishida, 1924
- Brauner, 1914
- Ognev, 1926
- Matschie, 1907
- (Linnaeus, 1758)
Галерея
Див. також
Примітки
- Маркевич, О. П. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. Номенклатура. — Київ : Наук. думка, 1983. — С. 198.
- Nowak, R. M. Walker's carnivores of the world. — JHU Press, 2005. — С. 72. — . (англ.)
- Fox, D. (2007). . Animal Diversity Web. Архів оригіналу за 11 липня 2021. Процитовано 19.08.2021. (англ.)
- Hoffmann, M. & Sillero-Zubiri, C. (2021). . The IUCN. Архів оригіналу за 13 серпня 2021. Процитовано 19.08.2021. (англ.)
- . ASM's Mammal Diversity Database. American Society of Mammalogists. Архів оригіналу за 8 листопада 2021. Процитовано 28.09.2021.
- Коллекция лисьих звуков [ 7 травня 2017 у Wayback Machine.] // Лунный Зверь: лисье царство
- Wilson D. E. & Reeder D. M. (Eds.). Mammal Species of the World, 3rd edition. — JHU Press, 2005. (англ.)
Джерела
- Ronald M. Nowak. Walker's carnivores of the world. — JHU Press, 2005. — С. 72. — . (англ.)
- Fox, D. 2007. «Vulpes vulpes» (On-line), Animal Diversity Web [ 9 березня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- «Жизнь Животных», т.7; Москва, «Просвещение», 1989. (рос.)
- «Grzimek's Animal Life Encyclopedia», 2nd Edition, Vol. 14, 2003. (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lisicya zvichajna abo ruda lis rudij Vulpes vulpes syn Vulpes fulva najbilsh rozpovsyudzhenij ta shiroko vidomij vid rodu lisicya Vulpes rodini psovih Canidae Ce tvarina z perevazhno rudim volosyanim pokrivom yakij na zhivoti j gorli staye bilyastim a na lapah chornuvatim Mordochka v lisici zagostrena hvist puhnastij vuha nastovburcheni Cej zvir m yasoyidno vseyidnij harchuyetsya perevazhno grizunami ta krolikami a takozh komahami riboyu j plodami roslin Ce dozvolyaye jomu prizvichayitisya do riznih umov i zminyuvati svoye harchuvannya vidpovidno do seredovisha prozhivannya j misyacya roku Lisicyu zvichajnu mozhna zustriti v takih riznomanitnih miscyah prozhivannya yak tundra pustelya lis centri mist bolotisti miscevosti gori chagarniki trav yanisti miscevosti silskogospodarski ugiddya Rozmnozhuyetsya lisicya zalezhno vid miscevosti z grudnya po lyutij kilkist ditinchat zalezhit vid harchovih zapasiv navkolishnogo seredovisha Lisicya viroshuye potomstvo v ukritti nori a reshtu roku vona zhive majzhe vinyatkovo na vidkritomu povitri Potomstvo zalishaye matir voseni U nevoli trivalist zhittya 10 12 rokiv odnak u dikij prirodi 3 roki Lisicya ruda vvazhayetsya hitroyu i chasto predstavlena takoyu v kazkah yak ot u bajkah Ezopa a v azijskih perekazah lis postaye pustotlivim i nadilenim charivnoyu siloyu Lisicya zvichajna Period isnuvannya 0 7 0 mln r t PreꞒ Ꞓ O S D C P T J K Ꝑ N serednij plejstocen nash chas source source track track Lisicya gavkayeOhoronnij statusNajmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaCarstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Hizhi Carnivora Rodina Psovi Canidae Triba Lisici Vulpini Rid Lisicya Vulpes Vid Lisicya zvichajna V vulpes Binomialna nazvaVulpes vulpes Linnaeus 1758 Rozpovsyudzhennya lisici zvichajnoyi olivkovij prirodne sinij introdukciya oranzhevij prisutnist neviznachenaSinonimiCanis vulpes Vulpes fulva Vulpes fulvusCherep Vulpes vulpesOpisLisicya zvichajna ye najbilshim vidom rodu dovzhina tila 455 900 mm hvosta 300 600 mm masa 3 14 kg Ochi doroslih osobin zhovti Zdebilshogo zabarvlennya spini yaskravo rude chasto z neviraznim temnim vizerunkom cherevo bile inodi chorne Zabarvlennya u tvarin z pivdennih chastin arealu tmyanishe Poryad iz zvichajno zabarvlenimi vognivkami traplyayutsya osobini z temnishim hutrom sivodushki hrestovki chorno buri Nizhnya chastina nig zazvichaj chorna a hvist chasto maye bilij abo chornij kinchik Zridka v prirodi zustrichayutsya albinosi Vuha nastovburcheni zovni chornogo abo korichnevo chervonuvatogo zabarvlennya a vnutrishnya poverhnya bilyasta Nis temno korichnevij abo chornij Zubna formula 3 3 1 1 4 4 2 3 Zubnij ryad stanovit bilshe polovini dovzhini cherepa RozpovsyudzhennyaLisicya zvichajna rozpovsyudzhena velmi shiroko u Yevropi na vsij teritoriyi u Pivnichnij Africi Yegipet ta Alzhir Marokko Pivnichnij Tunis i bilshij chastini Aziyi vid arktichnoyi zoni na pivden do Pivnichnoyi Indiyi Pivdennogo Kitayu ta Indokitayu v Pivnichnij Americi vid arktichnoyi zoni do pivnichnogo uzberezhzhya Meksikanskoyi zatoki V Avstraliyi lisicya bula aklimatizovana i rozpovsyudilasya na vsomu kontinenti za vinyatkom deyakih pivnichnih rajoniv iz vologim subekvatorialnim klimatom Lisicya traplyayetsya vid rivnya morya do 4500 metriv V Ukrayini lisicya ruda zustrichayetsya povsyudno Ranishe vvazhalos sho v Americi zhive okremij vid lisic Vulpes fulva ale ostannim chasom jogo rozglyadayut yak pidvid rudoyi lisici en EkologiyaZabarvlennya ta rozmiri lisic vidriznyayutsya velikoyu geografichnoyu minlivistyu vsogo narahovuyut 40 50 pidvidiv yaksho ne brati do uvagi dribnishih form Zagalom yaksho prosuvatisya na pivnich lisici stayut bilshimi ta yaskravishimi a na pivden dribnishimi ta bilsh tmyano zabarvlenimi U pivnichnih rajonah i v gorah chastishe zustrichayutsya chorno buri ta inshi melanistichni formi zabarvlennya lisic Opisane riznomanittya zabarvlennya ta rozmiriv lisic pov yazani z shirotoyu yiyi arealu ta velikoyu neodnoridnistyu umov isnuvannya v okremih jogo chastinah Dostatno skazati sho lisici zaselyayut hoch i z riznoyu shilnistyu vsi landshaftno geografichni zoni pochinayuchi z tundri ta subarktichnih lisiv azh do stepu ta pustel zokrema girski masivi v usih klimatichnih zonah Do togo zh lisicya voditsya ne lishe v dikij prirodi ale j u kulturnih landshaftah a takozh na okolicyah mist zokrema j velikih yak ot Kiyiv ta Varshava v Londoni lisici ye velmi zvichajnimi na okolicyah a inkoli z yavlyayutsya i v centralnij chastini mista Bilsh togo chasom v urbanizovanij miscevosti lisici znahodyat osoblivo spriyatlive dlya sebe seredovishe U vsih chastinah svogo arealu lisicya viddaye perevagu vidkritij miscevosti a takozh miscevostyam de nayavni okremi gayi pereliski a takozh pagorbi ta yari osoblivo yaksho vzimku snigovij pokriv v nih ye ne zanadto glibokim ta puhkim Cherez ce z usih klimatichnih zon najbilshe lisic meshkaye v stepovij ta lisostepovij a ne v lisovij Lisicya ye zvirom dostatno osilim U bilshosti rajoniv yij nevlastivi postijni pereselennya Voni vidomi lishe v tundri pustelyah ta gorah Napriklad odna z pomichenih v Malozemelskij tundri Arhangelska oblast Rosiyi lisicya bula potim vbita za 600 kilometriv na pivdennij zahid Molodi zviri sho rozselyayutsya z batkivskogo ligva zazvichaj traplyayutsya na vidstani vid 2 5 do 15 30 km vid nogo najbilshe dosyagnennya na terenah Ukrayini pijmannya lisici za 120 km vid miscya kilcyuvannya Chiselnist lisic pomitno kolivayetsya za rokami Na yiyi stan vplivayut taki chinniki yak kilkist grizuniv pogodni umovi nayavnist v populyaciyi infekcijnih zahvoryuvan U golodni roki ne lishe znizhuyetsya plodyuchist samic ta vizhivaye mensha kilkist cucenyat ale j vinikayut umovi spriyatlivi dlya poshirennya epizootij yaki inkoli ohoplyuyut veliki teritoriyi Pritamanni dlya lisic epizootiyi skaz chumka sobak zudneva korosta Vorogami dlya lisici ye yastrubovi Accipitridae kojoti Canis latrans vovki Canis lupus vedmedevi Ursidae pumi Puma concolor lyudi Homo sapiens HarchuvannyaLisicya z upolovanim grizunom Lisicya hoch i nalezhit do tipovih hizhakiv maye duzhe riznomanitnij harch Sered yizhi yaku vona vzhivaye viyavleno ponad 400 vidiv samih lishe tvarin ne vrahovuyuchi kilkoh desyatkiv vidiv roslin Usyudi osnovu yiyi harchuvannya stanovlyat dribni grizuni perevazhno polivki Mozhna skazati sho vid yihnogo dostatku ta dosyazhnosti znachnoyu miroyu zalezhit stan populyaciyi cogo hizhaka Bilshi ssavci zokrema zajci vidigrayut u harchuvanni znachno menshu rol hocha v deyakih vipadkah lisici yih cilespryamovano lovlyat osoblivo zajchenyat a pid chas zayachogo moru mozhut poyidati trupi Inodi veliki lisici mozhut napadati na telyat sarni Ptahi yak pozhiva dlya lisici ne mayut takogo znachennya yak grizuni hocha cej hizhak nikoli ne vtratit shans spijmati ptaha yakij opinivsya na zemli pochinayuchi vid najmenshih i do najbilshih napriklad gusok ta glushciv a takozh spustoshiti kladku yayec abo nelotnih ptashenyat Takozh lisicya mozhe krasti svijskih ptahiv ale zgidno zi sposterezhennyami zoologiv robit ce nabagato ridshe nizh zavedeno vvazhati U pustelyah ta napivpustelyah lisici chasto dobuvayut plazuniv U Kanadi ta pivnichno shidnij Yevraziyi lisici sho zhivut uzdovzh velikih richok sezonno harchuyutsya majzhe na 100 lososem sho zaginuv pislya nerestu Majzhe povsyudi vlitku lisici z yidayut bezlich zhukiv ta inshih komah Okrim togo voni ne giduyut harchuvatisya vsilyakim padlom osoblivo v golodni chasi Do upodoban lisici zvichajnoyi rudoyi vhodyat i roslini nasampered plodi frukti yagodi ridshe vegetativni chastini roslin Voni vhodyat do skladu harchuvannya lisic majzhe vsyudi ale najbilshe na pivdni arealu vtim nide voni ne mayut osnovnogo znachennya dlya harchuvannya vidu Sposib zhittyaLisicya sho spit na snigu Osobista okrema dilyanka yaku posidaye para abo sim ya lisic maye zabezpechuvati yih ne tilki dostatnoyu kilkistyu yizhi ale j pridatnimi dlya oblashtuvannya nir miscyami Lisici riyut yih sami abo sho traplyayetsya chasto zahoplyuyut nori borsukiv babakiv pesciv ta inshih rijnih tvarin pristosovuyuchi yih do vlasnih potreb Najchastishe lisici poselyayutsya na shilah yariv ta pagorbiv vibirayuchi dilyanki z dobre drenovanim pishanim gruntom zahisheni vid pidtoplennya doshovimi gruntovimi ta talimi vodami Navit yaksho nora vikopana samostijno ne kazhuchi vzhe pro borsuchi pescevi j inshi vona zazvichaj maye kilka vhidnih otvoriv sho vedut kriz bilsh abo mensh dovgi hodi do gnizdovoyi kameri Inkoli lisici vikoristovuyut prirodni shovisha pecheri rozkolennya skel dupla debelih upalih derev Zdebilshogo ale ne zavzhdi zhitlo buvaye dobre vkritim gustimi zarostyami Ale jogo vikrivayut dovgi stezhki a poblizu veliki vikidi gruntu bilya vhodiv chislenni zalishki yizhi poslid ta inshe Neridko na mistechkah lis rozvivayutsya pishni bur yani Perevazhno lisici vikoristovuyut postijni shovisha lishe pid chas vihovannya molodih a protyagom reshti roku zokrema vzimku vidpochivayut u vidkritih ligvah v snigu abo travi Ale ryatuyuchis vid peresliduvannya lisici bud yakoyi pori roku mozhut perehovuvatis u pershij lipshij nori yaka trapitsya v miscyah yihnogo meshkannya RozmnozhennyaLisenya na kameni Podibno do vovka lisicya nalezhit do monogamnih tvarin sho rozmnozhuyutsya lishe odin raz na rik Tichka na teritoriyi Ukrayini v neyi pochinayetsya z grudnya do lyutogo i prodovzhuyetsya u kozhnoyi samici lishe kilka dniv Chas gonu ta jogo efektivnist zalezhat vid pogodi ta vgodovanosti zviriv Buvayut roki koli do 60 samic lishayutsya bez potomstva Vagitnist u lisic prodovzhuyetsya 49 58 dib U vivodku nalichuyetsya vid 4 6 do 12 13 cucenyat vkritih temno buroyu sherstyu U dvotizhnevomu vici voni pochinayut bachiti chuti v nih prorizuyutsya pershi zubi Pivtora misyacya mati goduye lisenyat molokom okrim togo batki postupovo privchayut yih do zvichajnoyi yizhi a takozh do polyuvannya Zagalom z chasu gonu do ostatochnogo vihodu lisenyat z nori prohodit priblizno 6 misyaciv V yihnomu vihovanni berut uchast oboye batkiv Cucenyata sho pidrostayut rano pochinayut vidluchatisya vid domu i chasto zustrichayutsya daleko vid nogo koli she dovoli mali Do oseni voni povnistyu virostayut i zdatni zhiti samostijno Deyaki samici vzhe z nastupnogo roku pochinayut rozmnozhuvatisya haj tam yak a lisici dosyagayut statevoyi zrilosti u dvorichnomu vici U nevoli lisici inkoli zhivut 20 25 rokiv todi yak u prirodi lishe kilka rokiv PovedinkaLisicya u travahLisicya bigla pravoruch rissyu z podvoyennyam vikoristovuyetsya pid chas gonu abo bigu na daleki vidstani slid zadnoyi lapi menshij poperedu Bizhit lisicya pryamoyu liniyeyu zalishayuchi za soboyu chitkij lancyuzhok slidiv Nalyakana tvarina mozhe bigti duzhe shvidko galopom abo majzhe rozplastuyetsya nad zemleyu daleko vityagnuvshi hvist Z organiv chuttya u lisici najrozvinenishimi ye nyuh ta sluh zir u tvarini negostrij cherez ce napriklad lisicya mozhe duzhe blizko pidijti do neporushno sidyachoyi abo stoyachoyi lyudini z pidvitryanogo boku Pid chas gonu ta prosto u stani zbudzhennya lisicya vidaye urivistij guchnij gavkit vereshit U miscinah de yiyi ne peresliduyut mozhe zustrichatisya vden prichomu ne viyavlyaye zanepokoyennya pid chas zustrichi z lyudinoyu V inshomu razi lisicya vidriznyayetsya vinyatkovoyu oberezhnistyu ta divovizhnoyu zdatnistyu perehovuvatis i zbivati zi slidu pogonyu same tomu u folklori bagatoh narodiv lisicya ye vtilennyam hitrosti ta spritnosti Lisicya geroj chislennih ukrayinskih narodnih kazok de vona zavzhdi kmitliva ta pidstupna j chasto vdayetsya do riznomanitnih vitivok Kolobok Pan Kockij Svinya vedmid lisicya ta kit Lisicya i zhuravel ta inshih Vikoristovuvav obraz lisici u vlasnih tvorah i vidatnij ukrayinskij poet naukovec ta pismennik Ivan Franko Lis Mikita ta inshi Minlivist ta pidvidiSvogo chasu doslidniki opisali znachnu kilkist pidvidiv lisici zvichajnoyi Merriam 1900 Merriam 1900 Satunin 1906 Thomas 1920 Thomas 1902 Wagner 1841 Merriam 1900 Shaw 1800 Middendorff 1875 Merriam 1900 Dinnik 1914 Bechstein 1789 Ognev 1931 Bangs 1898 Ognev 1926 J E Gray 1838 Vulpes vulpes etmarmore J E Gray 1843 Desmarest 1820 Blyth 1854 Merriam 1900 Swinhoe 1870 Miller 1907 Miller 1907 Lisicya yakutska Ognev 1923 Lisicya yaponska J E Gray 1868 Erxleben 1777 Merriam 1900 Satunin 1906 Baird 1852 Pearson 1836 Merriam 1900 E Geoffroy Saint Hilaire 1803 Ognev 1926 Thomas 1920 Kishida 1924 Blyth 1854 Merriam 1900 Bangs 1898 Lisicya hokkajdoska Kishida 1924 Miller 1907 Kishida 1924 Brauner 1914 Ognev 1926 Matschie 1907 Linnaeus 1758 GalereyaDiv takozhLisicya Sira lisicya Lisicya ostrivna Lisicya tibetska Lisicya pishana Lisicya Yaponiya Lisicya afganska Lisicya bengalska Cerdocyon thous Lisicya grupa rodiv Zayec sirij VovkPrimitkiMarkevich O P Rosijsko ukrayinsko latinskij zoologichnij slovnik Nomenklatura Kiyiv Nauk dumka 1983 S 198 Nowak R M Walker s carnivores of the world JHU Press 2005 S 72 ISBN 0801880327 angl Fox D 2007 Animal Diversity Web Arhiv originalu za 11 lipnya 2021 Procitovano 19 08 2021 angl Hoffmann M amp Sillero Zubiri C 2021 The IUCN Arhiv originalu za 13 serpnya 2021 Procitovano 19 08 2021 angl ASM s Mammal Diversity Database American Society of Mammalogists Arhiv originalu za 8 listopada 2021 Procitovano 28 09 2021 Kollekciya lisih zvukov 7 travnya 2017 u Wayback Machine Lunnyj Zver lise carstvo Wilson D E amp Reeder D M Eds Mammal Species of the World 3rd edition JHU Press 2005 angl DzherelaRonald M Nowak Walker s carnivores of the world JHU Press 2005 S 72 ISBN 0801880327 angl Fox D 2007 Vulpes vulpes On line Animal Diversity Web 9 bereznya 2017 u Wayback Machine angl Zhizn Zhivotnyh t 7 Moskva Prosveshenie 1989 ros Grzimek s Animal Life Encyclopedia 2nd Edition Vol 14 2003 angl