Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Лисиця бенгальська (Vulpes bengalensis) — вид родини псових (Canidae), ряду хижих. Поширена від підніжжя Гімалаїв в Непалі до південного краю півострова Індостан. Країни, в яких зареєстрована ця лисиця: Бангладеш, Індія, Непал, Пакистан. Полюбляє напівпосушливі відкриті місцевості, помережані деревами й чагарниками. Уникає густі ліси, круті схили, області з високими травами і справжні пустелі. У Непалі та північно-східній Індії, V. bengalensis живе на висотах до 1350–1500 м над рівнем моря.
| Лисиця бенгальська | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Хижі (Carnivora) |
| Родина: | Псові (Canidae) |
| Триба: | Лисиці (Vulpini) |
| Рід: | Лисиця (Vulpes) |
| Вид: | Лисиця бенгальська (V. bengalensis) |
| Біноміальна назва | |
| Vulpes bengalensis | |
 | |
| Ареал бенгальської лисиці | |
Морфологія
Морфометрія. Довжина голови й тулуба: 450–600 мм, хвіст: 250–350 мм, вага самців: 2.7–3.2 кг, вага самиць менше 1.8 кг.
Опис. Верхня частина тіла жовтувато-сіра або сріблясто-сіра, низ блідіший, задні сторони вух і кінчик хвоста темні. Мордочка видовжена, вуха довгі (понад 7 см), загострені, хвіст пухнастий, ≈ 50–60% довжини голови й тіла, ноги, як правило, коричневі або руді, навколо очей є невеликі чорні клаптики волосся. Спинне покривне волосся має довжину 4–5 см. Передні й задні лапи мають по 4 пальці з голими подушечками. Зубна формула: I 3/3, C 1/1, P 4/4, M 2/3 = 42. Самиці мають 3 пари молочних залоз.
Поведінка
Риє нори й полює в основному вночі. Полонені можуть забиратися на низькі дерева. Всеїдний, поживою є дрібні хребетні, комахи та фрукти. V. bengalensis має великий досвід з ловлі жаб і ящірок. Три типи нір використовуються: прості, короткі нори з двома отвори, що використовуються протягом коротких періодів відпочинку, комплексні нори з кількома отворами, і нори під каменями або в ущелинах. Комплексні нори з багатьма виходами найбільш поширені. Деякі з отворів можуть привести до центральної спальної камери, що розміщена на глибині 60–90 см під землею. У Тамілнаду 8 таких нір мали 6–23 отворів кожен і були населені протягом тривалого періоду (наприклад, 15 років). Дослідження у Андхра-Прадеш, показали, що нори мали до 43 отворів і великі комплекси охоплювали площу 80 м². Всі отвори комплексу нір не використовуються лисицями; характерне використання 2–7 активних отворів, інші ж отвори іноді використовують гризуни або варани. V. bengalensis та V. vulpes перетинаються рідко, між Бенгальською лисицею та мангустом Herpestes edwardsii взаємини дуже агресивні. Вовки та шакали (Canis aureus) узурпують і розширюють лисячі нори, а одного разу у Велавадарському Національному Парку цуценята вовка й бенгальської лисиці були одночасно в загальній норі.
Життєвий цикл
Вагітність триває 50–51 день. Як правило, дітонародження відбувається з лютого по квітень. Бенгальська лисиця формує пари, які не роз'єднуються й поза періодом розмноження. Народжується 2–4, в середньому 2,7 малюка. Новонароджені мають вагу 52–65 грамів і довжину 18.5–19 см, їхні очі закриті. Обоє батьків приносять з собою їжу для потомства й охороняють нору. Гра серед малюків є загальнопоширеною перші 3 місяці і складається з вертикальних стрибків, вигинання спини, різкі удари передніми лапами, показ покірливості й настійне чіпляння; дорослі самці час від часу граються з молоддю. На північному заході Індії, розосередження молоді відбувається під час початку сезону дощів, коли поживи вдосталь. Тривалість життя в неволі 6–8 років. У дикій природі, хвороби й хижацтво з боку великих хижих птахів, ссавців, рептилій спричинює більш ранню смертність.
Генетика
Каріотип характеризується диплоїдним числом хромосом, 2n=60, включаючи 10 метацентричних (див. центромера) і субметацентричних аутосом, 48 акроцентричних аутосом, метацентричну X і акроцентричну Y хромосоми.
Загрози та охорона
Дуже чутливі до зміни середовища проживання людиною. Індійське законодавство забороняє полювання на цей вид. Мешкає на охоронних територіях в Індії та Непалі.
Посилання
- Решетило, О. Зоогеографія : навч. посіб. — Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2013.
- Jhala, Y. (2016). . The IUCN. Архів оригіналу за 19 липня 2017. Процитовано 12 травня 2021. (англ.)
- Gompper, M. E.; Vanak, A. T. Vulpes bengalensis // Mammalian Species. — 2006. — № 795. — С. 1–5. — DOI:. (англ.)
- Nowak, R. M. Walker's carnivores of the world. — JHU Press, 2005. — С. 78. (англ.)
 | Це незавершена стаття з теріології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lisicya bengalska Vulpes bengalensis vid rodini psovih Canidae ryadu hizhih Poshirena vid pidnizhzhya Gimalayiv v Nepali do pivdennogo krayu pivostrova Indostan Krayini v yakih zareyestrovana cya lisicya Bangladesh Indiya Nepal Pakistan Polyublyaye napivposushlivi vidkriti miscevosti pomerezhani derevami j chagarnikami Unikaye gusti lisi kruti shili oblasti z visokimi travami i spravzhni pusteli U Nepali ta pivnichno shidnij Indiyi V bengalensis zhive na visotah do 1350 1500 m nad rivnem morya Lisicya bengalska Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Hizhi Carnivora Rodina Psovi Canidae Triba Lisici Vulpini Rid Lisicya Vulpes Vid Lisicya bengalska V bengalensis Binomialna nazva Vulpes bengalensis Shaw 1800 Areal bengalskoyi lisiciMorfologiyaMorfometriya Dovzhina golovi j tuluba 450 600 mm hvist 250 350 mm vaga samciv 2 7 3 2 kg vaga samic menshe 1 8 kg Opis Verhnya chastina tila zhovtuvato sira abo sriblyasto sira niz blidishij zadni storoni vuh i kinchik hvosta temni Mordochka vidovzhena vuha dovgi ponad 7 sm zagostreni hvist puhnastij 50 60 dovzhini golovi j tila nogi yak pravilo korichnevi abo rudi navkolo ochej ye neveliki chorni klaptiki volossya Spinne pokrivne volossya maye dovzhinu 4 5 sm Peredni j zadni lapi mayut po 4 palci z golimi podushechkami Zubna formula I 3 3 C 1 1 P 4 4 M 2 3 42 Samici mayut 3 pari molochnih zaloz PovedinkaRiye nori j polyuye v osnovnomu vnochi Poloneni mozhut zabiratisya na nizki dereva Vseyidnij pozhivoyu ye dribni hrebetni komahi ta frukti V bengalensis maye velikij dosvid z lovli zhab i yashirok Tri tipi nir vikoristovuyutsya prosti korotki nori z dvoma otvori sho vikoristovuyutsya protyagom korotkih periodiv vidpochinku kompleksni nori z kilkoma otvorami i nori pid kamenyami abo v ushelinah Kompleksni nori z bagatma vihodami najbilsh poshireni Deyaki z otvoriv mozhut privesti do centralnoyi spalnoyi kameri sho rozmishena na glibini 60 90 sm pid zemleyu U Tamilnadu 8 takih nir mali 6 23 otvoriv kozhen i buli naseleni protyagom trivalogo periodu napriklad 15 rokiv Doslidzhennya u Andhra Pradesh pokazali sho nori mali do 43 otvoriv i veliki kompleksi ohoplyuvali ploshu 80 m Vsi otvori kompleksu nir ne vikoristovuyutsya lisicyami harakterne vikoristannya 2 7 aktivnih otvoriv inshi zh otvori inodi vikoristovuyut grizuni abo varani V bengalensis ta V vulpes peretinayutsya ridko mizh Bengalskoyu lisiceyu ta mangustom Herpestes edwardsii vzayemini duzhe agresivni Vovki ta shakali Canis aureus uzurpuyut i rozshiryuyut lisyachi nori a odnogo razu u Velavadarskomu Nacionalnomu Parku cucenyata vovka j bengalskoyi lisici buli odnochasno v zagalnij nori Zhittyevij ciklVagitnist trivaye 50 51 den Yak pravilo ditonarodzhennya vidbuvayetsya z lyutogo po kviten Bengalska lisicya formuye pari yaki ne roz yednuyutsya j poza periodom rozmnozhennya Narodzhuyetsya 2 4 v serednomu 2 7 malyuka Novonarodzheni mayut vagu 52 65 gramiv i dovzhinu 18 5 19 sm yihni ochi zakriti Oboye batkiv prinosyat z soboyu yizhu dlya potomstva j ohoronyayut noru Gra sered malyukiv ye zagalnoposhirenoyu pershi 3 misyaci i skladayetsya z vertikalnih stribkiv viginannya spini rizki udari perednimi lapami pokaz pokirlivosti j nastijne chiplyannya dorosli samci chas vid chasu grayutsya z moloddyu Na pivnichnomu zahodi Indiyi rozoseredzhennya molodi vidbuvayetsya pid chas pochatku sezonu doshiv koli pozhivi vdostal Trivalist zhittya v nevoli 6 8 rokiv U dikij prirodi hvorobi j hizhactvo z boku velikih hizhih ptahiv ssavciv reptilij sprichinyuye bilsh rannyu smertnist GenetikaKariotip harakterizuyetsya diployidnim chislom hromosom 2n 60 vklyuchayuchi 10 metacentrichnih div centromera i submetacentrichnih autosom 48 akrocentrichnih autosom metacentrichnu X i akrocentrichnu Y hromosomi Zagrozi ta ohoronaDuzhe chutlivi do zmini seredovisha prozhivannya lyudinoyu Indijske zakonodavstvo zaboronyaye polyuvannya na cej vid Meshkaye na ohoronnih teritoriyah v Indiyi ta Nepali PosilannyaReshetilo O Zoogeografiya navch posib Lviv LNU imeni Ivana Franka 2013 Jhala Y 2016 The IUCN Arhiv originalu za 19 lipnya 2017 Procitovano 12 travnya 2021 angl Gompper M E Vanak A T Vulpes bengalensis Mammalian Species 2006 795 S 1 5 DOI 10 1644 795 1 angl Nowak R M Walker s carnivores of the world JHU Press 2005 S 78 angl Ce nezavershena stattya z teriologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi