Крашенинников Степан Петрович | |
---|---|
Степан Петрович Крашенинников | |
Народився | 31 жовтня 1711 Москва, Московське царство |
Помер | 25 лютого 1755 (43 роки) Санкт-Петербург, Російська імперія |
Поховання | Лазарівське кладовище (Санкт-Петербург) |
Країна | Московське царство Російська імперія |
Діяльність | ботанік, мандрівник-дослідник, антрополог, натураліст, географ |
Alma mater | Академічна гімназія |
Галузь | географія, ботаніка, етнографія |
Заклад | Петербурзька академія наук |
Науковий керівник | Йоганн Георг Гмелін |
Відомі учні | |
Аспіранти, докторанти | d |
Членство | Російська академія наук |
Відомий завдяки: | дослідження Сибіру, Камчатки |
Роботи у Вікіджерелах Крашенинников Степан Петрович у Вікісховищі |
Систематик живої природи | ||
---|---|---|
Автор найменувань низки ботанічних таксонів. У ботанічній (бінарній) номенклатурі ці назви доповнюються скороченням «S.Krasch.». Персональна сторінка на сайті IPNI
|
Степ́ан Петр́ович Крашен́инников (рос. Степан Петрович Крашенинников; 31 жовтня (11 листопада) 1711 року, Москва — 25 лютого (8 березня) 1755 року, Санкт-Петербург) — російський ботанік, етнограф, географ, мандрівник, дослідник Сибіру і Камчатки, автор знаменитої праці (1756), першого комплексного наукового дослідження півострова. Ад'юнкт натуральної історії та ботаніки Петербурзької Академії наук (1745). Перший російський професор натуральної історії та ботаніки Петербурзької Академії наук (1750). Ректор Університету Академії наук та інспектор Академічної гімназії (1750).
Біографія
Народився Степан Петрович 11 листопада (31 жовтня за юліанським календарем) 1711 року в Москві в родині солдата лейб-гвардійського . Навчався у 1724—1732 роках у московській Слов'яно-греко-латинській академії при Московській духовній академії, де познайомився із М. В. Ломоносовим. У 1732 році у складі групи студентів був направлений до Санкт-Петербурга в Академію для участі у Другій Камчатській експедиції 1733—1743 років. Після випробувань з прослуханих курсів з ботаніки, зоології і географії в серпні 1733 року рішенням Зборів Академії наук Степан разом із Федором Поповим, Лукою Івановим, Василем Трет'яковим і Олексієм Горлановим були зараховані студентами до складу академічного загону Великої північної експедиції під керівництвом професорів І. Г. Гмеліна (1709—1755), Г. Ф. Міллера (1705—1783) і (1688—1741). За відгуком Ломоносова з усіх 5 студентів вийшов толк лише з Крашеніннікова, інші під час експедиції зіпсувалися — «від нестачі нагляду»; зі свого боку Крашенінніков повідомляв, Ломоносову, що в Сибіру Гмелін читав йому лекції потайки від Міллера, бо той був проти того, щоб під час експедиції професори ще й навчали студентів.
Сибірська експедиція
Подорож на Камчатку розпочалась 19 серпня 1733 року. Степан Крашенінніков супроводжував Гмеліна й допомагав йому збирати гербарій. Вчені проводили в дорозі історичні, географічні вишукування, вивчали флору, фауну, цікавилися побутом і життям населення, результатом чого став подорожній щоденник Степана, що містить відомості з ботаніки, етнографії, зоології, історії, географії Сибіру, словники та бурятської мов. Наприкінці січня 1734 року вчені прибули до Тобольська. У травні 1734 року виїхали в напрямку на Семипалатинськ, далі до Усть-Каменогорська, звідти на північ, на (серпень 1734 року), Кузнецьк і Томськ. Від Томська експедиція повернула на схід. Разом з Гмеліним Степан Петрович налагодив в Єнісейську регулярні , анатомував малих мускусних оленів, присланих з Саян, відправив до Санкт-Петербурга кістяк кабарги. На початку 1735 року Крашенінніков займався дослідженням двох печер і «писаниць» (наскельних малюнків первісних людей) на околицях Красноярська, таким чином він став одним з перших російських спелеологів, дослідником підземних проваль на Єнісеї.
Далі експедиція попрямувала до Передбайкалля, від Удинського острогу, через , до Олонської та Уриківської слобід, Листвиничного та Галаусного зимівій, через Кабанський острог на Архангельську слободу, далі на верхній Удинський і Селенгінський остроги. До Кяхти дісталися 24 квітня 1735 року. Після Кяхти експедиція пішла на Черняєве зимів'я, далі через Нерчинський, Єравнінській і Читинський остроги до Аргунського срібного заводу. Від Аргунських срібних заводів експедиція попрямувала до Аргунського острогу. 20 липня 1735 року Крашенінніков вирушив у свою першу самостійну експедицію з вивчення теплих джерел на річці Онон, докладний опис яких він виклав у власному рапорті .
У січні-лютому 1736 року Крашенінніков з Іркутська зробив мандрівку до Баргузинського острогу, де описав слюдяні родовища на узбережжі озера Байкал , оглянув острів Ольхон. Діставшись , досліджував мінеральні гарячі джерела в басейні річок Баргузин і , разом з геодезистом Івановим першим описав на правих притоках Вілюя . Крашенінніков дослідив до верхів'їв Лени. Експедиція проїхала на конях у верхів'я Лени і звідти вирушила вниз річкою до Якутська, де й зазимувала. Крашенінніков описав 2100 км течії річки Лена, особисто у серпні 1736 року піднімався вгору Вітімом.
Камчатська експедиція
Міллер і Гмелін перебувли в Якутську разом з командою Вітуса Беринга, готуючись до експедиції на Камчатку. Крашеніннікова, за його особистим бажанням, було вирішено відіслати на «розвідку». Наукова інструкція, що була складена йому керівниками експедиції, передбачала величезний обсяг географічних описів, метеорологічних і гідрографічних спостережень, мінералогічних, ботанічних, зоологічних, етнографічних та історичних досліджень на всьому шляху від Якутська до Камчатки. У своїх спогадах Гмелін писав :
[Для дослідження Камчатки] ми одностайно обрали … пана Крашеніннікова, який з усіх сторін відрізнявся від своїх побратимів своєю працьовитістю і бажанням все доручене йому точно виконати і добра воля якого була нам відома завдяки численним випробуванням. |
5 липня 1737 року Крашенинников виїхав з Якутська на Камчатку, 20 серпня дійшов до Охотська пішки й приступив до вивчення краю: досліджував припливи і відпливи, організував метеорологічні спостереження, склав списки ламутських родів, вивчав флору і фауну на околицях міста; упорядкував свій подорожній щоденник. Перед від'їздом на Камчатку він направив до Якутська рапорт, в якому описав тракт з Якутська до Охотська і дав докладний опис звірів, птахів і деяких найцікавіших рослин, що зустрілись йому в дорозі. 4 жовтня 1737 року на вітрильному боті «Фортуна» Крашенинников відправився на Камчатку. На підході до Камчатки «Фортуну» викинуло на узбережжя поблизу гирла річки , усі особисті речі Степана Петровича й більша частина спорядження були втрачені . Через декілька днів він разом із супутниками на 5 човнах піднялися річкою до Большерецька. У місті Крашенинников клопотався про будівництво нового човна для експедиції, створення постійної метеостанції, толмачів для мандрівок, затребував статистичні дані з усіх камчатських канцелярій. Про нещастя, що спіткало Крашеніннікова Гмелін дізнався лише на початку 1739 року . Разом із Міллером він клопотав перед Сенатом про збільшення коштів на утримання молодого дослідника, що залишився без майна.
У січні 1738 року Крашенинников, у супроводі «пищика» Осипа Аргунова і двох службових, відправився у першу мандрівку Камчаткою до гарячих джерел на одній з приток річки і далі до Авачинської сопки. Навесні разом із солдатами і козаками розпочав всебічне дослідження Камчатки широтними і меридіональними маршрутами, довжина пройденого узбережжя склала більше 1700 км, з урахуванням внутрішніх маршрутів — понад 3500 км. Серединний хребет він простежив майже на 900 км, на три чверті довжини. Він не дослідив на півострові тільки 3 берегових відрізка: відносно невеликий західний і два коротких — південно-західний і південно-східний, у цілому всього близько 700 км. Вчений описав 4 східних півострова Камчатки — , , і , утворені ними затоки, декілька бухт, у тому числі й Авачинську. Після закінчення поїздки було складено детальний опис, який разом із зібраними речами було направлено Гмеліну і Міллеру до Якутська. У середині червня 1738 року Крашенінніков відправився до гирла річки Большая для встановлення там стовпа задля спостереження припливів і відпливів. На той час до Большерецька повернувся «з Курил» служилий Степан Плішкін, що представив докладний рапорт про поїздку на Лопатку, на 1-й і 2-й Курильські острови, привіз багато опудал тварин, японських речей, курильського вбрання і двох курилів. Крашенинников на основі розповідей останніх зробив етнографічний опис далеких Курильських островів. Наприкінці 1738 року був зайнятий мандрівками до Верхнього і Нижнього Камчатського острогів. На річці Крашенинников був присутній на святі тубільців, яке він детально описав, а у Верхньо-Камчатському острозі переглянув великий архів старих справ із метою зібрати відомості про початок завоювання Камчатки. Описав безліч річок, насамперед Камчатку (758 км), охарактеризував низку озер, Нерпиче і Кроноцьке, дослідив майже всі вулкани півострова, першим для російської науки описав зі слів свідків явище цунамі.
До квітня 1739 року Крашенинников пробув у Нижньо-Камчатському острозі, звідки їздив до гирла річки Камчатка й у її верхів'я, продовжував робити метеорологічні спостереження, вів бесіди з місцевим населенням про недавнє розорення Нижньо-Камчатського острогу, досліджував звірів і птахів, зі слів місцевого Василя Мохнаткіна записав докладні відомості про північне сяйво у березні 1739 року. Зворотний шлях до Большерецька він здійснив східним берегом. По прибутті клопотав про влаштування житла для Міллера і Гмеліна на Камчатці, що повинні були прибути. Він старанно й детально продовжував їм повідомляти про всі свої роботи на півострові. У серпні 1739 року Крашенінніков здійснив подорож до Верхньо-Камчатського острогу, піднявся річкою , побував на весіллі у камчадалів, клопотав про відрядження когось «до коряків».
На початку 1740 року Крашенінніков їздив берегом моря на північ до річки і через Харчин острожек повернувся до Нижньо-Камського острогу, звідки відправився до Большерецька. У липні 1740 року він відправив Міллеру разом із національним вбранням, опудалами птахів, звірів і риб першу власну етнографічну працю «Опис камчатського народу, написаний за сказами камчадалів». Про цю працю досить добре відзивався Гмелін: «Кожен із нас, професорів, що до його науки мають стосунок, уважно читали, і цій праці сердешно раділи. А тому Крашеніннікову краще присланої нам праці навряд можна щось зробити…» У вересні 1740 року до Большерецька на Камчатку замість Міллера і Гмеліна приїхали професор де-ля-Кройер і ад'юнкт Г. В. Стеллер. Старші академіки відклали подорож, бо пожежа в кімнаті Гмеліна зруйнувала багато інструментів і пошкодила багато документів. Висока думка професорів Міллера і Гмеліна про Крашеніннікова, безпосереднє знайомство Стеллера з його роботами все ж не привели до встановлення між Стеллером і Крашенінніковим простих і добрих відносин, які могли б сприяти розвитку спільних досліджень Камчатки. Наприкінці листопада 1740 року Крашенінніков відправився у невдалу мандрівку на північ до коряків, під час якої спостерігав і дав детальний опис виверження вулкана Толбачик, і з якої повернувся у березні 1741 року. А вже через 3 дні він отримав від Стеллера ордер на подорож до Іркутська за коштами для експедиції. Крашенінніков здав казенні книги, інструменти та матеріали студенту А. П. Горланову і наприкінці травня виїхав до Якутська.
21 серпня 1741 року, перед від'їздом з Якутська, він обвінчався в соборній церкві зі Степанидою, донькою тобольського дворянина Івана Цибульського, небіжчицею дружини майора і якутського воєводи пана Павлуцького. 10 січня 1742 року Крашенінніков в Іркутську отримав ордер професора Міллера, в якому той наказував виконати ордер Стеллера й без затримки їхати в Тобольськ і далі на захід, приєднуватись до експедиції. Але отримати кошти, купити припасів і доправити їх до Якутська у Степана Петровича вийшло лише у травні. В жовтні 1742 року Крашенінніков приєднався до професорів експедиції у Верхотур'ї.
Працюючи наодинці, Крашенінніков зібрав унікальний природничо-історичний матеріал, дослідив рослинний, тваринний світ, природні умови, корисні копалини, історію заселення Камчатки, життя і мову корінного її населення — курильців, ітельменів, коряків, склав словники їхніх мов. Крашенінніков виконав величезну роботу: докладно описав всі річки, що впадають в океан, гарячі ключі, населені пункти, написав про природу Курильських і Алеутських островів, дізнався деякі дані про північний захід Америки, зібрав великі геологічні, метеорологічні, етнографічні, ботанічні і зоологічні матеріали.
У лютому 1743 року, майже через десять років після початку експедиції, Крашенінніков повернувся до Санкт-Петербурга. У його журналі можна знайти підрахунки пройдених шляхів Сибіром і Камчаткою — 25 773 версти.
Петербурзький період
У лютому 1743 року, майже через десятиліття, експедиція повернулась до Санкт-Петербурга. Для студентів, що перебували в ній, 29 квітня в Конференції Академії наук влаштували екзамен. Гмелін перед тим дав завдання підготувати описи (Osmerus eperlanus) і матіоли (Matthiola). Розглянувши дисертацію Крашеніннікова, комісія постановила залишити його при Академії для занять природничою історією під керівництвом ботаніка Гмеліна й положила йому на утримання 200 карбованців на рік. Вже 14 листопада 1743 року в Конференції Академії він зачитав, складений ним опис риби (Corregonus maraenula).
22 червня 1745 року Конференція розглянула прохання молодого вченого викладати разом із його екзаменаційною роботою з іхтіології і постановила вибрати Крашеніннікова в ад'юнкти з окладом у 360 карбованців на рік. На цьому ж засіданні у цей же самий день було обрано професором Михайла Васильовича Ломоносова. З 1745 року С. П. Крашенінніков працює в академічному Ботанічному саду, яким завідував на той час професор (1685—1755). У травні 1747 року, після звільнення Сігізбека з Академії, Ботанічний сад перейшов у завідування Крашеніннікова, на цій посаді він залишався до 1749 року.
У вересні 1748 року Крашенінніков отримав наказ пришвидшити підготовку до видання праць Другої Камчатської експедиції. Йому був переданий рукопис Стеллера, який, повертаючись до Петербурга з експедиції Берінга, помер в Тюмені в 1745 році. Окрім власних паперів, Крашенінніков повинен був перекласти праці Стеллера спочатку на російську, а потім на латину. У цей час він також перекладав з латинської мови на російську (Flora Sibirica) Гмеліна, спостерігав за друком другого тому цього дослідження, складав опис ботанічної частини колекції Стеллера, завідував Ботанічним садом, читав лекції з натуральної історії та ботаніки в Академічному університеті, перекладав книгу Квінта Курція (Historiae Alexandri Magni Macedonis).
Восени 1749 року Крашенінніков став секретарем комісії Академії з розгляду праці Міллера «О начале и происхождении имени российского народа», під час роботи якої він разом з Ломоносовим, Тредіаковским і активно виступав проти норманської теорії про походження назви російської держави. Цей виступ створив для нього важкі стосунки і з Міллером, і з його другом Гмеліним. Міллер наговорив про Крашеніннікова багато такого, що змусило останнього звернутися до президента Академії Розумовського з проханням про захист його честі, після чого Міллер визнав, що «Крашеніннікова та інших вилаяв даремно». 11 квітня 1750 року Крашенінніков був обраний першим російським професором натуральної історії та ботаніки, членом академічного й історичного гуртків Академії наук, із пожалуванням у 660 карбованців на рік. А трохи пізніше він був призначений ректором Академічного університету й інспектором гімназії, замість звільнених Міллера й Фішера. 6 вересня 1750 року він зачитав свою промову «О пользе наук и художеств» на публічному засіданні Академії наук. Наприкінці 1750 року Крашенінніков повернувся до роботи над результатами Другої Камчатської експедиції, обробки власних і стеллерових паперів. Робота ректора забирала багато часу й сил, підривала слабке здоров'я. В університеті Крашенінніков намагався створити власну наукову школу, з його учнів особливо відзначився ботанік і лікар, .
У 1752 році Крашенінніков проводить ботанічні дослідження околиць Санкт-Петербурга. Подорож разом із Щепіним у район Ладозького озера і Новгорода з метою вивчення флори Інгрі лягла в основу праці «Flora ingrica», що була видана в системі Ліннея через кілька років після смерті Крашеніннікова і була зрозуміла сучасникам, на відміну від «Flora Sibirica» Гмеліна . У лютому 1755 року готує велику ботанічну експедицію у південні й центральні райони Російської імперії. Хвороба легень не дозволяла Крашеніннікову брати участь в засіданнях Конференції Академії протягом зими 1755 року. У цей час він закінчив опрацьовувати матеріали камчатської експедиції й писав до них передмову. О сьомій годині ранку 25 лютого 1755 року Степана Петровича Крашеніннікова не стало. Дружині його з дітьми було виплачено 858 карбованців річної платні разом із коштом на поховання. Поховано Степана Петровича Крашеніннікова на кладовищі церкві Благовіщення на Васильєвському острові. У 1988 році прах дослідника перепоховали на Олександро-Невської лаври. Бібліотека Крашеніннікова, його рукописи, колекція насіння були передані на зберігання до бібліотеки Академії, архіву й ботанічного саду, відповідно.
Рання смерть дослідника була великою втратою для Росії, як це ясно усвідомлював через 10 років :
Ingenio et scientia juhu tus indefessa opera legit Sibiricas gazas, multumque utilitatis, digm Patriae civis in posterum praestitisset, si fata tarn cito eum non absti lissent… — Обдарований розумом і знаннями, з найбільшими труднощами збирав він скарби Сибіру; гідний громадянин вітчизни, багато користі приніс би він нащадкам, якби рок так швидко його не забрав… |
Карамзін в 1802 року зазначив, що Крашенінніков помер «у той самий день, коли був надрукований останній лист його опису Камчатки». Біограф вченого Новиков писав про професора: «Він був з числа тих, які ні знатністю породи, ні благодіянням щастя підносяться, але самі собою, своїми якостями, своїми працями і заслугами прославляють свою породу і вічної згадки про себе роблять гідними». Володимир Іванович Вернадський так підсумовував його життєвий і творчий шлях :
Подібно до Гмеліна і Стеллера, Крашенінніков не був геніальним вченим, але це був точний спостерігач, роботи якого витримали перевірку часом. Імена Гмеліна, Стеллера, Крашеніннікова — вчених першої половини XVIII століття — зберегли для нас своє значення; разом з тим, їхні праці є історичними документами, так як вони науково точно описували природу Росії в умовах її існування вже зниклих і які більше не повторяться. |
З появою Крашеніннікова і Ломоносова підготовчий період в історії наукової творчості російського народу скінчився. Росія остаточно як рівна культурна сила увійшла в середовище цивілізованого людства, почалася нова епоха культурного життя країни. |
Родина
Степан Петрович був одружений зі Степанидою Іванівною Цибульською, мав з нею 6 дітей.
Наукові праці
- «Речь о пользе наук и художеств» / «Торжество Академии наук… 6 сентября 1750 г.», СПб., 1750.
- «Описание камчатского народа», СПб., 1751.
- «О завоевании камчатской землицы», СПб., 1751.
- «Описание земли Камчатки» (4 части в 2 томах), СПб., 1755.
- «Описание земли Камчатки» (с приложением рапортов, донесений и других неопубликованных материалов), М.—Л., 1949.
- «Описание Земли Камчатки»: В двух томах: Репринт. воспроизведение. — СПб.: Наука, 1994. .
«Про користь наук і мистецтв»
Промова «Про користь наук і мистецтв», зачитана Крашенінніковим на засіданні Академії наук 6 серпня 1750 року, вказує на передові філософські ідеї того часу, що їх розділяв автор. Він висловив думку про виняткове значення виховання, як сукупність громадського впливу на людське мислення. Намагався пояснити різне ставлення людей до одних і тих же порядків у суспільстві інтересами, що панують в середовищі того чи іншого народу, або прошарку суспільства. Розвиток наук і ремесел намагався пояснити матеріальними потребами людства. Стверджував відсутність у людини будь-яких вроджених принципів або первинних понять.
«Опис землі Камчатки»
«Опис землі Камчатки» являє собою двотомну працю з обробки результатів мандрівок, зібраних колекцій, архівних матеріалів, зібраних під час Другої камчатської експедиції. Цей твір поклав початок створенню нового жанру наукових подорожей Росією. Твір містить надзвичайно цікавий в пізнавальному відношенні матеріал, написаний чудовою літературною, розмовною в своїй основі, мовою. «Опис землі Камчатки» незмінно користувався популярністю у широких кіл читачів. Поряд з творами М. В. Ломоносова, О. П. Сумарокова, Г. Р. Державіна, він слугував джерелом для складання . У процесі підготовки до видання в 1748—1750 роках було створено 4 редакції:
- Перша «обсервация» (1748—1750, не збереглась);
- Друга (1750—1755 — СПбФ АРАН, р. II, оп. 1, № 228);
- Третя (1750—1755 — СПбФ АРАН, р. II, оп. 1, № 228);
- Четверта — по ній готувалось видання 1755 року.
«Опис землі Камчатки» був готовий до друку вже в 1755 році, але смерть Степана Петровича завадила виданню. Праця побачила світ у 1756 році. Передмову до неї, що власне є некрологом Крашеніннікову, написав професор Міллер. Ця чудова праця, що увійшла в скарбницю російської культури і науки, була перекладена на англійську (1764), німецьку (1766), французьку (1760, скорочене видання) та голландську мови (1770). Перевидавалась у 1767—1770 роках французькою, у 1771 і 1789 роках німецькою мовами. Довгий час цей двотомний твір був не тільки енциклопедією краю, але й єдиною працею про Камчатку в європейській літературі.
Праця складається з 4 частин:
- «Про Камчатку і про країни, які в сусідстві з нею знаходяться». Географічний опис Камчатки, що базується на самостійно зібраному матеріалі. 10 глава «Про Америку і про деякі острови, що лежать між Америкою і Камчаткою» — праця Стеллера з його подорожі із Берингом до Аляски. Використана також праця Міллера 1737 року, що базується на наявних на той час архівних матеріалах про півострів.
- «Про вигоду і про недоліки землі Камчатки». Природничо-історичний опис Камчатки. Дається перший в російській науці опис вулканів, гейзерів, описуються мінерали й гірські породи півострова, подаються етнографічні замальовки, детальний опис флори і фауни краю, морський і лісовий промисел, опис припливів у Пенжинській губі і на березі Тихого океану.
- «Про камчатські народи». Перша російська етнографічна праця, присвячена дослідженню побуту, звичаїв і мови камчадалів, коряків, курилів. Словники ітельменської (камчадальскої), коряцької, айнської мов. Міститься багато тубільних спеціальних термінів з ботаніки, зоології, корисних копалин, лікарських трав, хвороб. За цю працю сибірський етнограф Л. Я. Штернберг називав автора Нестором російської етнографії.
- «Про колишні в різні часи бунти, зради і про нинішній стан тамтешніх російських острогів». Критично опрацьовані архівні матеріали з історії краю. Найкраща праця з історії Сибіру російської історичної науки усього XVIII сторіччя.
У 1774 році Жан-Бенуа Шерер (1741—1824) зауважив у передмові до Стеллерової праці «Beschreibung von der Lände Kamtschatka», що Крашенінніков багато запозичив з неї до своєї книги. На що Бюшінг (1724—1793), Паллас (1741—1811) і анонімний критик з «Allgemeine deutsche Bibliothec» гаряче заступилися за Крашеніннікова і довели, що він не тільки ніколи не приховував цих запозичень, але його спостереження і описи почасти науково точніші й важливіші за описи Стеллера.
Інше
Статті Крашеніннікова в «Актах» Академії наук стосуються, головним чином, ботаніки й іхтіології. Після смерті Крашеніннікова у році Д. Гортером була видана його праця з ботанічного опису Інгерманландії «Flora ingrica ex schedis S. Krascheninnicow (Botanices et Historiae natur. Professons quondam Petropol.) Confecta et propriis observationibus aucta a D. de Gorter». Крашенінніков багато перекладав з латини, за чистоту мови довгий час цінувався його переклад твору Квінта Курція «История о Александре Великом царе Македонском, с дополнением Фрейнсгейма и с примечаниями» (ч. I—II, СПб., 1750—1751), що перевищив попередній анонімний переклад 1709 року. Цей переклад зібрав купу доброзичливих відгуків, неодноразово перевидавався (у 1813 році було опубліковане його 6-е видання).
Поряд із Ломоносовим та іншими видатними вченими того часу Крашенінніков писав «екстракти» з різних книг для користування, відгуки на представлені в Академію роботи. Відомі його відгуки про переклад Тредіаковським «Аргеніди» Барклая, про , відгуки про Ломоносова і Фокеля, негативні відгуки про переклади «Житій славних мужів Плутархова» С. С. Волчкова і «Підступи та хитрості військові» І. В. Шишкіна.
Вшанування пам'яті
Ім'ям Степана Петровича Крашеніннікова названо і біля південно-східних берегів Камчатки, мис на острові Карагінський, гору на Камчатці, поблизу Кроноцького озера. На острові Парамушир Курильського архіпелагу йго ім'я носить бухта, мис, підводна долина на дні Охотського моря; на архіпелазі Нова Земля його ім'ям названий півострів і мис; в Антарктиді — гора.
Ім'ям Крашеніннікова названий один з середньомагістральних пасажирських літаків Airbus A320 російської авіакомпанії «Аерофлот», вулиці у Вілючинську, , Новосибірську і Санкт-Петербурзі, його ім'я з 1989 року носить .
Близько 30 видів рослин носять видові епітети krascheninnikovii, krascheninnikoviana, krascheninnikoviorum, що отримані від прізвища Степана Петровича Крашеніннікова. У році К. І. Щепін описав і назвав на честь свого вчителя рід рослин (Crassina Scepin) з родини айстрових, який тепер вважається гомотипним синонімом цинії (Zinnia L.). У році на честь Крашеніннікова названий один з видів осоки, що був зібраний В. Л. Комаровим на схилах вулкана Крашеніннікова — (Carex krascheninnikovii Kom. et Krecz.). М. С. Турчанинов описав рід рослин (Krascheninikowia Turcz.), з родини гвоздичних; пізніше він не зберіг пріоритету назви і тепер рослина згадується як (Minuartia krascheninnikovii Schischk.).
Примітки
- Record #12493076X // Gemeinsame Normdatei — Leipzig: Katalog der Deutschen Nationalbibliothek, 2012—2014.
- Крашенинников Степан Петрович [ 20 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- За даними Енциклопедичного словника Брокгауза і Ефрона, а також номенклатурної ботанічної бази даних International Plant Names Index, Крашенінніков народився в 1713 році.
- Крашенинников / Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- (англ.) Egerton, Frank N. (2008). «A History of the Ecological Sciences, Part 27: Naturalists Explore Russia and the North Pacific During the 1700s». Bulletin of the Ecological Society of America 89 (1): 39-60. doi:10.1890/0012-9623(2008)89[39:AHOTES]2.0.CO;2
- (рос.) Люди русской науки. Очерки о выдающихся деятелях естествознания и техники. Геология, география. / под. ред И. В. Кузнецова. — М.: Государственное издательство физико-математической литературы, 1962. — 580 с.
- Степан Петрович Крашенінніков [ 18 травня 2015 у Wayback Machine.] // Видатні вітчизняні географи, мандрівники та мореплавці: У 3-х частинах / За ред. Діброви О. Т. — К.: «Радянська школа», 1951.
- (рос.) Крашенинников [Архівовано 19 травня 2011 у Wayback Machine.] / Энциклопедический словарь Ф. А. Брокгауза и И. А. Ефрона. Том 16А (32): Коялович — Кулон. — С.-Пб.: Брокгауз-Ефрон, 1895. — 6, 481—960, II, 2 с, 16 л. ил., — с. 602.
- (рос.) Крашенинников Степан Петрович // Словарь русского языка XVIII века / Ответственный редактор — А. М. Панченко. — М:. Институт русской литературы и языка, 1988—1999.
- (рос.) Крашенинников Степан Петрович // Русский биографический словарь: Том 9 Кнаппе — Кюхельбекер / Изд. под наблюдением председателя Императорского Русского Исторического Общества А. А. Половцова. — Санкт-Петербург: тип. Гл. упр. уделов, 1903. — 708 с.
- (рос.) Вернадский В. И. Очерки по истории естествознания в России // Труды по истории науки в России / Сост. Бастракова М. С., Неаполитанская В. С., Фирсова Г. А. — М.: Наука, 1988. — 404 с. — .
- (рос.) Крашенинников Степан Петрович — академик, этнограф. [ 18 лютого 2005 у Wayback Machine.] — стаття на сайті «Мій Красноярськ».
- (рос.) Карлов И. Степан Петрович Крашенинников. [ 25 жовтня 2010 у Wayback Machine.] — История города у Красного Яра.
- (рос.) Степанов Н. Н. С. П. Крашенинников в Бурятии // Этнографический сборни БКНИ СО РАН. Выпуск 3. — Улан-Удэ, 1962, с. 115—12.
- (нім.) Gmelin J. G. Reise durch Sibirien von dem Jahr 1733 bis 1743. — Göttingen: Verlegts Abram Vandenhoecks seel., Wittwe, 1751—1752. — Т. II.
- (рос.) География. Современная иллюстрированная энциклопедия / под ред. проф. А. П. Горкина. — М.: Росмэн, 2006.
- (рос.) РГАДА. Ф. 199. Оп. 2. П. 527. Д. 7. Л. 1-19 об.
- (рос.) Крашенинников Степан Петрович (18.10.1713 — 12.02.1755) [Архівовано 07.07.2012, у Archive.is] — профіль на сайті про Командорські острови beringisland.ru.
- (рос.) Крашенинников C. П. // Горная энциклопедия / под редакцией Е. А. Козловского. — М.: Советская энциклопедия, 1984—1991.
- (рос.) Крашенинников Степан Петрович // Советская историческая энциклопедия / Под ред. Е. М. Жукова. — М.: Советская энциклопедия, 1973—1982.
- (рос.) Командор Резанов: Степан Петрович Крашенинников [ 14 березня 2005 у Wayback Machine.]
- (рос.) Следуя традициям, приумножая славу. Речь ректора СПбГУ Л. А. Вербицкой, произнесенная на торжественном заседании расширенного Ученого совета, посвященном 280-летию университета. [ 18 травня 2015 у Wayback Machine.] // № 17 (3675), 18 червня 2004 року.
- (рос.) Новиков Н. И. Опыт словаря, 1772.
- (англ.) The history of Kamtschatka and the Kurilski Islands with the countries adjacent. [ 5 вересня 2009 у Wayback Machine.] Jefferys: London, 1764.
- (нід.) Aardrykskundige en natuurlyke beschryving van Kamtschatka, en de Kurilsche eilanden, met een gedeelte der kust van Amerika. : Behelzende eene omstandige beschryving dier landen, de natuurlyke historie… en de eerste ontdekking derzelven…, vertaling uit 1770 door Johannes Wessing Willemsz, Amsterdam: by Johannes Wessing Willemsz.
- (фр.) Histoire et description du Kamtchatka,[недоступне посилання з липня 2019] Amsterdam, éd. Rey, 1770.
- Крашенинников Степан Петрович // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).
- (рос.) Авіапарк компанії «Аерофлот» [ 31 серпня 2012 у Wayback Machine.].
- (рос.) Офіційний сайт Камчатської крайової наукової бібліотеки імені С. П. Крашеніннікова. [ 15 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
- (англ.) International Plant Names Index: Search the data Plant Names. [ 2022-06-15 у Wayback Machine.] — searched on: Species = krasch* and Ranks = spec.
- (лат.) С. Scepin. Schediasma chemico-medicum inaugurale de acido vegetabili. — Lugduni Batavorum, 1758. — P. 22.
- (англ.) International Code of Botanical Nomenclature (Vienna Code) adopted by the Seventeenth International Botanical Congress (Electronic version of the original English text; Art. 14.4 & App. III). [ 6 жовтня 2012 у Wayback Machine.] International Association for Plant Taxonomy (2006; last updated 09.03.2007). — Віденський кодекс ботанічної номенклатури.
Література
- (рос.) О С. П. Крашенинникове // Сборник «Советский Север», № 2 (К 225-летию со дня рождения С. П. Крашенинникова), под ред. А. И. Андреева и Н. Н. Степанова, Л., 1939.
- (рос.) Андреев А. И. Ломоносов и Крашенинников / Ломоносов. Сборник статей и материалов под ред. А. И. Андреева и Л. Б. Модзалевского, М.—Л., 1940.
- (рос.) Берг Л. С. Очерки по истории русских географических открытий, М.—Л., 1946.
- (рос.) Бобров Е. Г., С. П. Крашенинников как ботаник // «Ботанический журнал» № 4, том 40, 1955.
- (рос.) Памяти С. П. Крашенинникова // «Вестник Академии наук СССР» № 6, 1955.
- (рос.) Гнучева В. Ф. Материалы для истории экспедиций Академии наук в XVIII и XIX веках, М.— Л., 1940.
- (рос.) История естествознания в России, Том I, часть 1, М., 1957.
- (рос.) Карлов Н. В. Две академии: люди и свершения [ 18 травня 2015 у Wayback Machine.] // Вестник РАН, том 72, № 7 за 2002 рік, с. 646—653.
- (рос.) Колумбы земли русской. Сборник документальных описаний об открытиях и изучении Сибири, Дальнего Востока и Севера в XVII—XVIII вв. — Хабаровск: Книжное издательство, 1989.
- (рос.) , Русские географические открытия и исследования с древних времен до 1917 года. — М.: Мысль, 1971.
- (рос.) Полевой Б. П. «Знать свое отечество во всех пределах…»: к 275-летию со дня рождения С. П. Крашенинникова / Б. П. Полевой // Дальний Восток. — 1986. — № 10. — С. 130—135.
- (рос.) Крашенинников С. П. // Русский биографический словарь. Том «Кнаппе — Кюхельбекер» (1903).
- (рос.) Степанов Н. Н. Степан Петрович Крашенинников и его труд «Описание земли Камчатки» / С. П. Крашенинников, «Описания земли Камчатки», М.— Л., 1949.
- (рос.) Степанов Н. Н. С. П. Крашенинников — исследователь Камчатки // Очерки руской этнографии, фольклористики и антропологии. Выпуск 1 (Труды Института этнографии АН СССР имени H. H. Миклухо-Маклая. Новая серия, Том 30). — М., 1956.
- (рос.) Степанов Н. Н. С. П. Крашенинников в Сибири: Неопубликованные материалы. М., Л., 1966.
- (рос.) Толстой Д. А. Академический университет в XVIII столетии. СПб., 1885.
- (рос.) С. П. Крашенинников. — 3-е изд., доп. — М.: Мысль, 1974. — 60 с.
- (рос.) Черняев П. Н. Следы знакомства русского общества с древнеклассической литературой в век Екатерины II. Воронеж, 1906.
- (рос.) Шишкин В. С. С. П. Крашенинников — первый русский академик биолог (1711—1755 гг.) / В. С. Шишкин // Биология в школе. — 1997. — № 6. — С. 17-20.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Крашенинников Степан Петрович |
- (рос.) Профіль Крашеніннікова Степана Петровича [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] на сайті Російської академії наук.
- (рос.) Крашенинников Степан Петрович [ 18 лютого 2005 у Wayback Machine.] — стаття на сайті народної енциклопедії «Мой Красноярск».
- (рос.) Академии наук профессор Степан Петрович Крашенинников [ 17 березня 2012 у Wayback Machine.] — віртуальна виставка Камчатської крайової наукової бібліотеки імені С. П. Крашеніннікова.
- (рос.) — Кунсткамера, музей антропології і етнографії імені Петра Великого Російської академії наук.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Batko Posada Diti Druzhina Mati Cholovik Krasheninnikov Stepan PetrovichStepan Petrovich KrasheninnikovNarodivsya31 zhovtnya 1711 1711 10 31 Moskva Moskovske carstvoPomer25 lyutogo 1755 1755 02 25 43 roki Sankt Peterburg Rosijska imperiyaPohovannyaLazarivske kladovishe Sankt Peterburg Krayina Moskovske carstvo Rosijska imperiyaDiyalnistbotanik mandrivnik doslidnik antropolog naturalist geografAlma materAkademichna gimnaziyaGaluzgeografiya botanika etnografiyaZakladPeterburzka akademiya naukNaukovij kerivnikJogann Georg GmelinVidomi uchniAspiranti doktorantidChlenstvoRosijska akademiya naukVidomij zavdyaki doslidzhennya Sibiru KamchatkiRoboti u Vikidzherelah Krasheninnikov Stepan Petrovich u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Krasheninnikov Sistematik zhivoyi prirodiAvtor najmenuvan nizki botanichnih taksoniv U botanichnij binarnij nomenklaturi ci nazvi dopovnyuyutsya skorochennyam S Krasch Personalna storinka na sajti IPNI Storinka na Vikividah Step an Petr ovich Krashen innikov ros Stepan Petrovich Krasheninnikov 31 zhovtnya 11 listopada 1711 roku Moskva 25 lyutogo 8 bereznya 1755 roku Sankt Peterburg rosijskij botanik etnograf geograf mandrivnik doslidnik Sibiru i Kamchatki avtor znamenitoyi praci 1756 pershogo kompleksnogo naukovogo doslidzhennya pivostrova Ad yunkt naturalnoyi istoriyi ta botaniki Peterburzkoyi Akademiyi nauk 1745 Pershij rosijskij profesor naturalnoyi istoriyi ta botaniki Peterburzkoyi Akademiyi nauk 1750 Rektor Universitetu Akademiyi nauk ta inspektor Akademichnoyi gimnaziyi 1750 BiografiyaNarodivsya Stepan Petrovich 11 listopada 31 zhovtnya za yulianskim kalendarem 1711 roku v Moskvi v rodini soldata lejb gvardijskogo Navchavsya u 1724 1732 rokah u moskovskij Slov yano greko latinskij akademiyi pri Moskovskij duhovnij akademiyi de poznajomivsya iz M V Lomonosovim U 1732 roci u skladi grupi studentiv buv napravlenij do Sankt Peterburga v Akademiyu dlya uchasti u Drugij Kamchatskij ekspediciyi 1733 1743 rokiv Pislya viprobuvan z prosluhanih kursiv z botaniki zoologiyi i geografiyi v serpni 1733 roku rishennyam Zboriv Akademiyi nauk Stepan razom iz Fedorom Popovim Lukoyu Ivanovim Vasilem Tret yakovim i Oleksiyem Gorlanovim buli zarahovani studentami do skladu akademichnogo zagonu Velikoyi pivnichnoyi ekspediciyi pid kerivnictvom profesoriv I G Gmelina 1709 1755 G F Millera 1705 1783 i 1688 1741 Za vidgukom Lomonosova z usih 5 studentiv vijshov tolk lishe z Krasheninnikova inshi pid chas ekspediciyi zipsuvalisya vid nestachi naglyadu zi svogo boku Krasheninnikov povidomlyav Lomonosovu sho v Sibiru Gmelin chitav jomu lekciyi potajki vid Millera bo toj buv proti togo shob pid chas ekspediciyi profesori she j navchali studentiv Sibirska ekspediciya Podorozh na Kamchatku rozpochalas 19 serpnya 1733 roku Stepan Krasheninnikov suprovodzhuvav Gmelina j dopomagav jomu zbirati gerbarij Vcheni provodili v dorozi istorichni geografichni vishukuvannya vivchali floru faunu cikavilisya pobutom i zhittyam naselennya rezultatom chogo stav podorozhnij shodennik Stepana sho mistit vidomosti z botaniki etnografiyi zoologiyi istoriyi geografiyi Sibiru slovniki ta buryatskoyi mov Naprikinci sichnya 1734 roku vcheni pribuli do Tobolska U travni 1734 roku viyihali v napryamku na Semipalatinsk dali do Ust Kamenogorska zvidti na pivnich na serpen 1734 roku Kuzneck i Tomsk Vid Tomska ekspediciya povernula na shid Razom z Gmelinim Stepan Petrovich nalagodiv v Yenisejsku regulyarni anatomuvav malih muskusnih oleniv prislanih z Sayan vidpraviv do Sankt Peterburga kistyak kabargi Na pochatku 1735 roku Krasheninnikov zajmavsya doslidzhennyam dvoh pecher i pisanic naskelnih malyunkiv pervisnih lyudej na okolicyah Krasnoyarska takim chinom vin stav odnim z pershih rosijskih speleologiv doslidnikom pidzemnih proval na Yeniseyi Dali ekspediciya popryamuvala do Peredbajkallya vid Udinskogo ostrogu cherez do Olonskoyi ta Urikivskoyi slobid Listvinichnogo ta Galausnogo zimivij cherez Kabanskij ostrog na Arhangelsku slobodu dali na verhnij Udinskij i Selenginskij ostrogi Do Kyahti distalisya 24 kvitnya 1735 roku Pislya Kyahti ekspediciya pishla na Chernyayeve zimiv ya dali cherez Nerchinskij Yeravninskij i Chitinskij ostrogi do Argunskogo sribnogo zavodu Vid Argunskih sribnih zavodiv ekspediciya popryamuvala do Argunskogo ostrogu 20 lipnya 1735 roku Krasheninnikov virushiv u svoyu pershu samostijnu ekspediciyu z vivchennya teplih dzherel na richci Onon dokladnij opis yakih vin viklav u vlasnomu raporti 81 123 U sichni lyutomu 1736 roku Krasheninnikov z Irkutska zrobiv mandrivku do Barguzinskogo ostrogu de opisav slyudyani rodovisha na uzberezhzhi ozera Bajkal 326 oglyanuv ostriv Olhon Distavshis doslidzhuvav mineralni garyachi dzherela v basejni richok Barguzin i razom z geodezistom Ivanovim pershim opisav na pravih pritokah Vilyuya 350 373 Krasheninnikov doslidiv do verhiv yiv Leni Ekspediciya proyihala na konyah u verhiv ya Leni i zvidti virushila vniz richkoyu do Yakutska de j zazimuvala Krasheninnikov opisav 2100 km techiyi richki Lena osobisto u serpni 1736 roku pidnimavsya vgoru Vitimom Kamchatska ekspediciya Miller i Gmelin perebuvli v Yakutsku razom z komandoyu Vitusa Beringa gotuyuchis do ekspediciyi na Kamchatku Krasheninnikova za jogo osobistim bazhannyam bulo virisheno vidislati na rozvidku Naukova instrukciya sho bula skladena jomu kerivnikami ekspediciyi peredbachala velicheznij obsyag geografichnih opisiv meteorologichnih i gidrografichnih sposterezhen mineralogichnih botanichnih zoologichnih etnografichnih ta istorichnih doslidzhen na vsomu shlyahu vid Yakutska do Kamchatki U svoyih spogadah Gmelin pisav 339 Dlya doslidzhennya Kamchatki mi odnostajno obrali pana Krasheninnikova yakij z usih storin vidriznyavsya vid svoyih pobratimiv svoyeyu pracovitistyu i bazhannyam vse doruchene jomu tochno vikonati i dobra volya yakogo bula nam vidoma zavdyaki chislennim viprobuvannyam 5 lipnya 1737 roku Krasheninnikov viyihav z Yakutska na Kamchatku 20 serpnya dijshov do Ohotska pishki j pristupiv do vivchennya krayu doslidzhuvav priplivi i vidplivi organizuvav meteorologichni sposterezhennya sklav spiski lamutskih rodiv vivchav floru i faunu na okolicyah mista uporyadkuvav svij podorozhnij shodennik Pered vid yizdom na Kamchatku vin napraviv do Yakutska raport v yakomu opisav trakt z Yakutska do Ohotska i dav dokladnij opis zviriv ptahiv i deyakih najcikavishih roslin sho zustrilis jomu v dorozi 4 zhovtnya 1737 roku na vitrilnomu boti Fortuna Krasheninnikov vidpravivsya na Kamchatku Na pidhodi do Kamchatki Fortunu vikinulo na uzberezhzhya poblizu girla richki usi osobisti rechi Stepana Petrovicha j bilsha chastina sporyadzhennya buli vtracheni 190 Cherez dekilka dniv vin razom iz suputnikami na 5 chovnah pidnyalisya richkoyu do Bolsherecka U misti Krasheninnikov klopotavsya pro budivnictvo novogo chovna dlya ekspediciyi stvorennya postijnoyi meteostanciyi tolmachiv dlya mandrivok zatrebuvav statistichni dani z usih kamchatskih kancelyarij Pro neshastya sho spitkalo Krasheninnikova Gmelin diznavsya lishe na pochatku 1739 roku 178 Razom iz Millerom vin klopotav pered Senatom pro zbilshennya koshtiv na utrimannya molodogo doslidnika sho zalishivsya bez majna Kamchatska vognyana gora Ilyustraciya z knigi Krasheninnikova Opis zemli Kamchatki U sichni 1738 roku Krasheninnikov u suprovodi pishika Osipa Argunova i dvoh sluzhbovih vidpravivsya u pershu mandrivku Kamchatkoyu do garyachih dzherel na odnij z pritok richki i dali do Avachinskoyi sopki Navesni razom iz soldatami i kozakami rozpochav vsebichne doslidzhennya Kamchatki shirotnimi i meridionalnimi marshrutami dovzhina projdenogo uzberezhzhya sklala bilshe 1700 km z urahuvannyam vnutrishnih marshrutiv ponad 3500 km Seredinnij hrebet vin prostezhiv majzhe na 900 km na tri chverti dovzhini Vin ne doslidiv na pivostrovi tilki 3 beregovih vidrizka vidnosno nevelikij zahidnij i dva korotkih pivdenno zahidnij i pivdenno shidnij u cilomu vsogo blizko 700 km Vchenij opisav 4 shidnih pivostrova Kamchatki i utvoreni nimi zatoki dekilka buht u tomu chisli j Avachinsku Pislya zakinchennya poyizdki bulo skladeno detalnij opis yakij razom iz zibranimi rechami bulo napravleno Gmelinu i Milleru do Yakutska U seredini chervnya 1738 roku Krasheninnikov vidpravivsya do girla richki Bolshaya dlya vstanovlennya tam stovpa zadlya sposterezhennya pripliviv i vidpliviv Na toj chas do Bolsherecka povernuvsya z Kuril sluzhilij Stepan Plishkin sho predstaviv dokladnij raport pro poyizdku na Lopatku na 1 j i 2 j Kurilski ostrovi priviz bagato opudal tvarin yaponskih rechej kurilskogo vbrannya i dvoh kuriliv Krasheninnikov na osnovi rozpovidej ostannih zrobiv etnografichnij opis dalekih Kurilskih ostroviv Naprikinci 1738 roku buv zajnyatij mandrivkami do Verhnogo i Nizhnogo Kamchatskogo ostrogiv Na richci Krasheninnikov buv prisutnij na svyati tubilciv yake vin detalno opisav a u Verhno Kamchatskomu ostrozi pereglyanuv velikij arhiv starih sprav iz metoyu zibrati vidomosti pro pochatok zavoyuvannya Kamchatki Opisav bezlich richok nasampered Kamchatku 758 km oharakterizuvav nizku ozer Nerpiche i Kronocke doslidiv majzhe vsi vulkani pivostrova pershim dlya rosijskoyi nauki opisav zi sliv svidkiv yavishe cunami Do kvitnya 1739 roku Krasheninnikov probuv u Nizhno Kamchatskomu ostrozi zvidki yizdiv do girla richki Kamchatka j u yiyi verhiv ya prodovzhuvav robiti meteorologichni sposterezhennya viv besidi z miscevim naselennyam pro nedavnye rozorennya Nizhno Kamchatskogo ostrogu doslidzhuvav zviriv i ptahiv zi sliv miscevogo Vasilya Mohnatkina zapisav dokladni vidomosti pro pivnichne syajvo u berezni 1739 roku Zvorotnij shlyah do Bolsherecka vin zdijsniv shidnim beregom Po pributti klopotav pro vlashtuvannya zhitla dlya Millera i Gmelina na Kamchatci sho povinni buli pributi Vin staranno j detalno prodovzhuvav yim povidomlyati pro vsi svoyi roboti na pivostrovi U serpni 1739 roku Krasheninnikov zdijsniv podorozh do Verhno Kamchatskogo ostrogu pidnyavsya richkoyu pobuvav na vesilli u kamchadaliv klopotav pro vidryadzhennya kogos do koryakiv Na pochatku 1740 roku Krasheninnikov yizdiv beregom morya na pivnich do richki i cherez Harchin ostrozhek povernuvsya do Nizhno Kamskogo ostrogu zvidki vidpravivsya do Bolsherecka U lipni 1740 roku vin vidpraviv Milleru razom iz nacionalnim vbrannyam opudalami ptahiv zviriv i rib pershu vlasnu etnografichnu pracyu Opis kamchatskogo narodu napisanij za skazami kamchadaliv Pro cyu pracyu dosit dobre vidzivavsya Gmelin Kozhen iz nas profesoriv sho do jogo nauki mayut stosunok uvazhno chitali i cij praci serdeshno radili A tomu Krasheninnikovu krashe prislanoyi nam praci navryad mozhna shos zrobiti U veresni 1740 roku do Bolsherecka na Kamchatku zamist Millera i Gmelina priyihali profesor de lya Krojer i ad yunkt G V Steller Starshi akademiki vidklali podorozh bo pozhezha v kimnati Gmelina zrujnuvala bagato instrumentiv i poshkodila bagato dokumentiv Visoka dumka profesoriv Millera i Gmelina pro Krasheninnikova bezposerednye znajomstvo Stellera z jogo robotami vse zh ne priveli do vstanovlennya mizh Stellerom i Krasheninnikovim prostih i dobrih vidnosin yaki mogli b spriyati rozvitku spilnih doslidzhen Kamchatki Naprikinci listopada 1740 roku Krasheninnikov vidpravivsya u nevdalu mandrivku na pivnich do koryakiv pid chas yakoyi sposterigav i dav detalnij opis viverzhennya vulkana Tolbachik i z yakoyi povernuvsya u berezni 1741 roku A vzhe cherez 3 dni vin otrimav vid Stellera order na podorozh do Irkutska za koshtami dlya ekspediciyi Krasheninnikov zdav kazenni knigi instrumenti ta materiali studentu A P Gorlanovu i naprikinci travnya viyihav do Yakutska 21 serpnya 1741 roku pered vid yizdom z Yakutska vin obvinchavsya v sobornij cerkvi zi Stepanidoyu donkoyu tobolskogo dvoryanina Ivana Cibulskogo nebizhchiceyu druzhini majora i yakutskogo voyevodi pana Pavluckogo 10 sichnya 1742 roku Krasheninnikov v Irkutsku otrimav order profesora Millera v yakomu toj nakazuvav vikonati order Stellera j bez zatrimki yihati v Tobolsk i dali na zahid priyednuvatis do ekspediciyi Ale otrimati koshti kupiti pripasiv i dopraviti yih do Yakutska u Stepana Petrovicha vijshlo lishe u travni V zhovtni 1742 roku Krasheninnikov priyednavsya do profesoriv ekspediciyi u Verhotur yi Pracyuyuchi naodinci Krasheninnikov zibrav unikalnij prirodnicho istorichnij material doslidiv roslinnij tvarinnij svit prirodni umovi korisni kopalini istoriyu zaselennya Kamchatki zhittya i movu korinnogo yiyi naselennya kurilciv itelmeniv koryakiv sklav slovniki yihnih mov Krasheninnikov vikonav velicheznu robotu dokladno opisav vsi richki sho vpadayut v okean garyachi klyuchi naseleni punkti napisav pro prirodu Kurilskih i Aleutskih ostroviv diznavsya deyaki dani pro pivnichnij zahid Ameriki zibrav veliki geologichni meteorologichni etnografichni botanichni i zoologichni materiali U lyutomu 1743 roku majzhe cherez desyat rokiv pislya pochatku ekspediciyi Krasheninnikov povernuvsya do Sankt Peterburga U jogo zhurnali mozhna znajti pidrahunki projdenih shlyahiv Sibirom i Kamchatkoyu 25 773 versti Peterburzkij period U lyutomu 1743 roku majzhe cherez desyatilittya ekspediciya povernulas do Sankt Peterburga Dlya studentiv sho perebuvali v nij 29 kvitnya v Konferenciyi Akademiyi nauk vlashtuvali ekzamen Gmelin pered tim dav zavdannya pidgotuvati opisi Osmerus eperlanus i matioli Matthiola Rozglyanuvshi disertaciyu Krasheninnikova komisiya postanovila zalishiti jogo pri Akademiyi dlya zanyat prirodnichoyu istoriyeyu pid kerivnictvom botanika Gmelina j polozhila jomu na utrimannya 200 karbovanciv na rik Vzhe 14 listopada 1743 roku v Konferenciyi Akademiyi vin zachitav skladenij nim opis ribi Corregonus maraenula 22 chervnya 1745 roku Konferenciya rozglyanula prohannya molodogo vchenogo vikladati razom iz jogo ekzamenacijnoyu robotoyu z ihtiologiyi i postanovila vibrati Krasheninnikova v ad yunkti z okladom u 360 karbovanciv na rik Na comu zh zasidanni u cej zhe samij den bulo obrano profesorom Mihajla Vasilovicha Lomonosova Z 1745 roku S P Krasheninnikov pracyuye v akademichnomu Botanichnomu sadu yakim zaviduvav na toj chas profesor 1685 1755 U travni 1747 roku pislya zvilnennya Sigizbeka z Akademiyi Botanichnij sad perejshov u zaviduvannya Krasheninnikova na cij posadi vin zalishavsya do 1749 roku Stepan Krasheninnikov gravyura A A Osipovoyi 1801 rik U veresni 1748 roku Krasheninnikov otrimav nakaz prishvidshiti pidgotovku do vidannya prac Drugoyi Kamchatskoyi ekspediciyi Jomu buv peredanij rukopis Stellera yakij povertayuchis do Peterburga z ekspediciyi Beringa pomer v Tyumeni v 1745 roci Okrim vlasnih paperiv Krasheninnikov povinen buv pereklasti praci Stellera spochatku na rosijsku a potim na latinu U cej chas vin takozh perekladav z latinskoyi movi na rosijsku Flora Sibirica Gmelina sposterigav za drukom drugogo tomu cogo doslidzhennya skladav opis botanichnoyi chastini kolekciyi Stellera zaviduvav Botanichnim sadom chitav lekciyi z naturalnoyi istoriyi ta botaniki v Akademichnomu universiteti perekladav knigu Kvinta Kurciya Historiae Alexandri Magni Macedonis Voseni 1749 roku Krasheninnikov stav sekretarem komisiyi Akademiyi z rozglyadu praci Millera O nachale i proishozhdenii imeni rossijskogo naroda pid chas roboti yakoyi vin razom z Lomonosovim Trediakovskim i aktivno vistupav proti normanskoyi teoriyi pro pohodzhennya nazvi rosijskoyi derzhavi Cej vistup stvoriv dlya nogo vazhki stosunki i z Millerom i z jogo drugom Gmelinim Miller nagovoriv pro Krasheninnikova bagato takogo sho zmusilo ostannogo zvernutisya do prezidenta Akademiyi Rozumovskogo z prohannyam pro zahist jogo chesti pislya chogo Miller viznav sho Krasheninnikova ta inshih vilayav daremno 11 kvitnya 1750 roku Krasheninnikov buv obranij pershim rosijskim profesorom naturalnoyi istoriyi ta botaniki chlenom akademichnogo j istorichnogo gurtkiv Akademiyi nauk iz pozhaluvannyam u 660 karbovanciv na rik A trohi piznishe vin buv priznachenij rektorom Akademichnogo universitetu j inspektorom gimnaziyi zamist zvilnenih Millera j Fishera 6 veresnya 1750 roku vin zachitav svoyu promovu O polze nauk i hudozhestv na publichnomu zasidanni Akademiyi nauk Naprikinci 1750 roku Krasheninnikov povernuvsya do roboti nad rezultatami Drugoyi Kamchatskoyi ekspediciyi obrobki vlasnih i stellerovih paperiv Robota rektora zabirala bagato chasu j sil pidrivala slabke zdorov ya V universiteti Krasheninnikov namagavsya stvoriti vlasnu naukovu shkolu z jogo uchniv osoblivo vidznachivsya botanik i likar 191 Mogila Stepana Petrovicha Krasheninnikova U 1752 roci Krasheninnikov provodit botanichni doslidzhennya okolic Sankt Peterburga Podorozh razom iz Shepinim u rajon Ladozkogo ozera i Novgoroda z metoyu vivchennya flori Ingri lyagla v osnovu praci Flora ingrica sho bula vidana v sistemi Linneya cherez kilka rokiv pislya smerti Krasheninnikova i bula zrozumila suchasnikam na vidminu vid Flora Sibirica Gmelina 191 U lyutomu 1755 roku gotuye veliku botanichnu ekspediciyu u pivdenni j centralni rajoni Rosijskoyi imperiyi Hvoroba legen ne dozvolyala Krasheninnikovu brati uchast v zasidannyah Konferenciyi Akademiyi protyagom zimi 1755 roku U cej chas vin zakinchiv opracovuvati materiali kamchatskoyi ekspediciyi j pisav do nih peredmovu O somij godini ranku 25 lyutogo 1755 roku Stepana Petrovicha Krasheninnikova ne stalo Druzhini jogo z ditmi bulo viplacheno 858 karbovanciv richnoyi platni razom iz koshtom na pohovannya Pohovano Stepana Petrovicha Krasheninnikova na kladovishi cerkvi Blagovishennya na Vasilyevskomu ostrovi U 1988 roci prah doslidnika perepohovali na Oleksandro Nevskoyi lavri Biblioteka Krasheninnikova jogo rukopisi kolekciya nasinnya buli peredani na zberigannya do biblioteki Akademiyi arhivu j botanichnogo sadu vidpovidno Rannya smert doslidnika bula velikoyu vtratoyu dlya Rosiyi yak ce yasno usvidomlyuvav cherez 10 rokiv Ingenio et scientia juhu tus indefessa opera legit Sibiricas gazas multumque utilitatis digm Patriae civis in posterum praestitisset si fata tarn cito eum non absti lissent Obdarovanij rozumom i znannyami z najbilshimi trudnoshami zbirav vin skarbi Sibiru gidnij gromadyanin vitchizni bagato koristi prinis bi vin nashadkam yakbi rok tak shvidko jogo ne zabrav Karamzin v 1802 roku zaznachiv sho Krasheninnikov pomer u toj samij den koli buv nadrukovanij ostannij list jogo opisu Kamchatki Biograf vchenogo Novikov pisav pro profesora Vin buv z chisla tih yaki ni znatnistyu porodi ni blagodiyannyam shastya pidnosyatsya ale sami soboyu svoyimi yakostyami svoyimi pracyami i zaslugami proslavlyayut svoyu porodu i vichnoyi zgadki pro sebe roblyat gidnimi Volodimir Ivanovich Vernadskij tak pidsumovuvav jogo zhittyevij i tvorchij shlyah 190 Podibno do Gmelina i Stellera Krasheninnikov ne buv genialnim vchenim ale ce buv tochnij sposterigach roboti yakogo vitrimali perevirku chasom Imena Gmelina Stellera Krasheninnikova vchenih pershoyi polovini XVIII stolittya zberegli dlya nas svoye znachennya razom z tim yihni praci ye istorichnimi dokumentami tak yak voni naukovo tochno opisuvali prirodu Rosiyi v umovah yiyi isnuvannya vzhe zniklih i yaki bilshe ne povtoryatsya Z poyavoyu Krasheninnikova i Lomonosova pidgotovchij period v istoriyi naukovoyi tvorchosti rosijskogo narodu skinchivsya Rosiya ostatochno yak rivna kulturna sila uvijshla v seredovishe civilizovanogo lyudstva pochalasya nova epoha kulturnogo zhittya krayini RodinaStepan Petrovich buv odruzhenij zi Stepanidoyu Ivanivnoyu Cibulskoyu mav z neyu 6 ditej Naukovi praciKniga Opisanie zemli Kamchatki ros Rech o polze nauk i hudozhestv Torzhestvo Akademii nauk 6 sentyabrya 1750 g SPb 1750 Opisanie kamchatskogo naroda SPb 1751 O zavoevanii kamchatskoj zemlicy SPb 1751 Opisanie zemli Kamchatki 4 chasti v 2 tomah SPb 1755 Opisanie zemli Kamchatki s prilozheniem raportov donesenij i drugih neopublikovannyh materialov M L 1949 Opisanie Zemli Kamchatki V dvuh tomah Reprint vosproizvedenie SPb Nauka 1994 ISBN 5 02 028232 4 Pro korist nauk i mistectv Promova Pro korist nauk i mistectv zachitana Krasheninnikovim na zasidanni Akademiyi nauk 6 serpnya 1750 roku vkazuye na peredovi filosofski ideyi togo chasu sho yih rozdilyav avtor Vin visloviv dumku pro vinyatkove znachennya vihovannya yak sukupnist gromadskogo vplivu na lyudske mislennya Namagavsya poyasniti rizne stavlennya lyudej do odnih i tih zhe poryadkiv u suspilstvi interesami sho panuyut v seredovishi togo chi inshogo narodu abo prosharku suspilstva Rozvitok nauk i remesel namagavsya poyasniti materialnimi potrebami lyudstva Stverdzhuvav vidsutnist u lyudini bud yakih vrodzhenih principiv abo pervinnih ponyat Opis zemli Kamchatki Opis zemli Kamchatki yavlyaye soboyu dvotomnu pracyu z obrobki rezultativ mandrivok zibranih kolekcij arhivnih materialiv zibranih pid chas Drugoyi kamchatskoyi ekspediciyi Cej tvir poklav pochatok stvorennyu novogo zhanru naukovih podorozhej Rosiyeyu Tvir mistit nadzvichajno cikavij v piznavalnomu vidnoshenni material napisanij chudovoyu literaturnoyu rozmovnoyu v svoyij osnovi movoyu Opis zemli Kamchatki nezminno koristuvavsya populyarnistyu u shirokih kil chitachiv Poryad z tvorami M V Lomonosova O P Sumarokova G R Derzhavina vin sluguvav dzherelom dlya skladannya U procesi pidgotovki do vidannya v 1748 1750 rokah bulo stvoreno 4 redakciyi Persha observaciya 1748 1750 ne zbereglas Druga 1750 1755 SPbF ARAN r II op 1 228 Tretya 1750 1755 SPbF ARAN r II op 1 228 Chetverta po nij gotuvalos vidannya 1755 roku Opis zemli Kamchatki buv gotovij do druku vzhe v 1755 roci ale smert Stepana Petrovicha zavadila vidannyu Pracya pobachila svit u 1756 roci Peredmovu do neyi sho vlasne ye nekrologom Krasheninnikovu napisav profesor Miller Cya chudova pracya sho uvijshla v skarbnicyu rosijskoyi kulturi i nauki bula perekladena na anglijsku 1764 nimecku 1766 francuzku 1760 skorochene vidannya ta gollandsku movi 1770 Perevidavalas u 1767 1770 rokah francuzkoyu u 1771 i 1789 rokah nimeckoyu movami Dovgij chas cej dvotomnij tvir buv ne tilki enciklopediyeyu krayu ale j yedinoyu praceyu pro Kamchatku v yevropejskij literaturi Pracya skladayetsya z 4 chastin Pro Kamchatku i pro krayini yaki v susidstvi z neyu znahodyatsya Geografichnij opis Kamchatki sho bazuyetsya na samostijno zibranomu materiali 10 glava Pro Ameriku i pro deyaki ostrovi sho lezhat mizh Amerikoyu i Kamchatkoyu pracya Stellera z jogo podorozhi iz Beringom do Alyaski Vikoristana takozh pracya Millera 1737 roku sho bazuyetsya na nayavnih na toj chas arhivnih materialah pro pivostriv Pro vigodu i pro nedoliki zemli Kamchatki Prirodnicho istorichnij opis Kamchatki Dayetsya pershij v rosijskij nauci opis vulkaniv gejzeriv opisuyutsya minerali j girski porodi pivostrova podayutsya etnografichni zamalovki detalnij opis flori i fauni krayu morskij i lisovij promisel opis pripliviv u Penzhinskij gubi i na berezi Tihogo okeanu Pro kamchatski narodi Persha rosijska etnografichna pracya prisvyachena doslidzhennyu pobutu zvichayiv i movi kamchadaliv koryakiv kuriliv Slovniki itelmenskoyi kamchadalskoyi koryackoyi ajnskoyi mov Mistitsya bagato tubilnih specialnih terminiv z botaniki zoologiyi korisnih kopalin likarskih trav hvorob Za cyu pracyu sibirskij etnograf L Ya Shternberg nazivav avtora Nestorom rosijskoyi etnografiyi Pro kolishni v rizni chasi bunti zradi i pro ninishnij stan tamteshnih rosijskih ostrogiv Kritichno opracovani arhivni materiali z istoriyi krayu Najkrasha pracya z istoriyi Sibiru rosijskoyi istorichnoyi nauki usogo XVIII storichchya U 1774 roci Zhan Benua Sherer 1741 1824 zauvazhiv u peredmovi do Stellerovoyi praci Beschreibung von der Lande Kamtschatka sho Krasheninnikov bagato zapozichiv z neyi do svoyeyi knigi Na sho Byushing 1724 1793 Pallas 1741 1811 i anonimnij kritik z Allgemeine deutsche Bibliothec garyache zastupilisya za Krasheninnikova i doveli sho vin ne tilki nikoli ne prihovuvav cih zapozichen ale jogo sposterezhennya i opisi pochasti naukovo tochnishi j vazhlivishi za opisi Stellera Inshe Statti Krasheninnikova v Aktah Akademiyi nauk stosuyutsya golovnim chinom botaniki j ihtiologiyi Pislya smerti Krasheninnikova u roci D Gorterom bula vidana jogo pracya z botanichnogo opisu Ingermanlandiyi Flora ingrica ex schedis S Krascheninnicow Botanices et Historiae natur Professons quondam Petropol Confecta et propriis observationibus aucta a D de Gorter Krasheninnikov bagato perekladav z latini za chistotu movi dovgij chas cinuvavsya jogo pereklad tvoru Kvinta Kurciya Istoriya o Aleksandre Velikom care Makedonskom s dopolneniem Frejnsgejma i s primechaniyami ch I II SPb 1750 1751 sho perevishiv poperednij anonimnij pereklad 1709 roku Cej pereklad zibrav kupu dobrozichlivih vidgukiv neodnorazovo perevidavavsya u 1813 roci bulo opublikovane jogo 6 e vidannya Poryad iz Lomonosovim ta inshimi vidatnimi vchenimi togo chasu Krasheninnikov pisav ekstrakti z riznih knig dlya koristuvannya vidguki na predstavleni v Akademiyu roboti Vidomi jogo vidguki pro pereklad Trediakovskim Argenidi Barklaya pro vidguki pro Lomonosova i Fokelya negativni vidguki pro perekladi Zhitij slavnih muzhiv Plutarhova S S Volchkova i Pidstupi ta hitrosti vijskovi I V Shishkina Vshanuvannya pam yatiRadyanska poshtova marka prisvyachena S P Krasheninnikovu 1951 rik Im yam Stepana Petrovicha Krasheninnikova nazvano i bilya pivdenno shidnih beregiv Kamchatki mis na ostrovi Karaginskij goru na Kamchatci poblizu Kronockogo ozera Na ostrovi Paramushir Kurilskogo arhipelagu jgo im ya nosit buhta mis pidvodna dolina na dni Ohotskogo morya na arhipelazi Nova Zemlya jogo im yam nazvanij pivostriv i mis v Antarktidi gora Im yam Krasheninnikova nazvanij odin z serednomagistralnih pasazhirskih litakiv Airbus A320 rosijskoyi aviakompaniyi Aeroflot vulici u Vilyuchinsku Novosibirsku i Sankt Peterburzi jogo im ya z 1989 roku nosit Blizko 30 vidiv roslin nosyat vidovi epiteti krascheninnikovii krascheninnikoviana krascheninnikoviorum sho otrimani vid prizvisha Stepana Petrovicha Krasheninnikova U roci K I Shepin opisav i nazvav na chest svogo vchitelya rid roslin Crassina Scepin z rodini ajstrovih yakij teper vvazhayetsya gomotipnim sinonimom ciniyi Zinnia L U roci na chest Krasheninnikova nazvanij odin z vidiv osoki sho buv zibranij V L Komarovim na shilah vulkana Krasheninnikova Carex krascheninnikovii Kom et Krecz M S Turchaninov opisav rid roslin Krascheninikowia Turcz z rodini gvozdichnih piznishe vin ne zberig prioritetu nazvi i teper roslina zgaduyetsya yak Minuartia krascheninnikovii Schischk PrimitkiRecord 12493076X Gemeinsame Normdatei Leipzig Katalog der Deutschen Nationalbibliothek 2012 2014 Krasheninnikov Stepan Petrovich 20 listopada 2016 u Wayback Machine Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Za danimi Enciklopedichnogo slovnika Brokgauza i Efrona a takozh nomenklaturnoyi botanichnoyi bazi danih International Plant Names Index Krasheninnikov narodivsya v 1713 roci Krasheninnikov Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 angl Egerton Frank N 2008 A History of the Ecological Sciences Part 27 Naturalists Explore Russia and the North Pacific During the 1700s Bulletin of the Ecological Society of America 89 1 39 60 doi 10 1890 0012 9623 2008 89 39 AHOTES 2 0 CO 2 ros Lyudi russkoj nauki Ocherki o vydayushihsya deyatelyah estestvoznaniya i tehniki Geologiya geografiya pod red I V Kuznecova M Gosudarstvennoe izdatelstvo fiziko matematicheskoj literatury 1962 580 s Stepan Petrovich Krasheninnikov 18 travnya 2015 u Wayback Machine Vidatni vitchiznyani geografi mandrivniki ta moreplavci U 3 h chastinah Za red Dibrovi O T K Radyanska shkola 1951 ros Krasheninnikov Arhivovano 19 travnya 2011 u Wayback Machine Enciklopedicheskij slovar F A Brokgauza i I A Efrona Tom 16A 32 Koyalovich Kulon S Pb Brokgauz Efron 1895 6 481 960 II 2 s 16 l il s 602 ros Krasheninnikov Stepan Petrovich Slovar russkogo yazyka XVIII veka Otvetstvennyj redaktor A M Panchenko M Institut russkoj literatury i yazyka 1988 1999 ros Krasheninnikov Stepan Petrovich Russkij biograficheskij slovar Tom 9 Knappe Kyuhelbeker Izd pod nablyudeniem predsedatelya Imperatorskogo Russkogo Istoricheskogo Obshestva A A Polovcova Sankt Peterburg tip Gl upr udelov 1903 708 s ros Vernadskij V I Ocherki po istorii estestvoznaniya v Rossii Trudy po istorii nauki v Rossii Sost Bastrakova M S Neapolitanskaya V S Firsova G A M Nauka 1988 404 s ISBN 5 02 003321 9 189 ros Krasheninnikov Stepan Petrovich akademik etnograf 18 lyutogo 2005 u Wayback Machine stattya na sajti Mij Krasnoyarsk ros Karlov I Stepan Petrovich Krasheninnikov 25 zhovtnya 2010 u Wayback Machine Istoriya goroda u Krasnogo Yara ros Stepanov N N S P Krasheninnikov v Buryatii Etnograficheskij sborni BKNI SO RAN Vypusk 3 Ulan Ude 1962 s 115 12 nim Gmelin J G Reise durch Sibirien von dem Jahr 1733 bis 1743 Gottingen Verlegts Abram Vandenhoecks seel Wittwe 1751 1752 T II ros Geografiya Sovremennaya illyustrirovannaya enciklopediya pod red prof A P Gorkina M Rosmen 2006 ros RGADA F 199 Op 2 P 527 D 7 L 1 19 ob ros Krasheninnikov Stepan Petrovich 18 10 1713 12 02 1755 Arhivovano 07 07 2012 u Archive is profil na sajti pro Komandorski ostrovi beringisland ru ros Krasheninnikov C P Gornaya enciklopediya pod redakciej E A Kozlovskogo M Sovetskaya enciklopediya 1984 1991 ros Krasheninnikov Stepan Petrovich Sovetskaya istoricheskaya enciklopediya Pod red E M Zhukova M Sovetskaya enciklopediya 1973 1982 ros Komandor Rezanov Stepan Petrovich Krasheninnikov 14 bereznya 2005 u Wayback Machine ros Sleduya tradiciyam priumnozhaya slavu Rech rektora SPbGU L A Verbickoj proiznesennaya na torzhestvennom zasedanii rasshirennogo Uchenogo soveta posvyashennom 280 letiyu universiteta 18 travnya 2015 u Wayback Machine 17 3675 18 chervnya 2004 roku ros Novikov N I Opyt slovarya 1772 angl The history of Kamtschatka and the Kurilski Islands with the countries adjacent 5 veresnya 2009 u Wayback Machine Jefferys London 1764 nid Aardrykskundige en natuurlyke beschryving van Kamtschatka en de Kurilsche eilanden met een gedeelte der kust van Amerika Behelzende eene omstandige beschryving dier landen de natuurlyke historie en de eerste ontdekking derzelven vertaling uit 1770 door Johannes Wessing Willemsz Amsterdam by Johannes Wessing Willemsz fr Histoire et description du Kamtchatka nedostupne posilannya z lipnya 2019 Amsterdam ed Rey 1770 Krasheninnikov Stepan Petrovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros ros Aviapark kompaniyi Aeroflot 31 serpnya 2012 u Wayback Machine ros Oficijnij sajt Kamchatskoyi krajovoyi naukovoyi biblioteki imeni S P Krasheninnikova 15 zhovtnya 2014 u Wayback Machine angl International Plant Names Index Search the data Plant Names 2022 06 15 u Wayback Machine searched on Species krasch and Ranks spec lat S Scepin Schediasma chemico medicum inaugurale de acido vegetabili Lugduni Batavorum 1758 P 22 angl International Code of Botanical Nomenclature Vienna Code adopted by the Seventeenth International Botanical Congress Electronic version of the original English text Art 14 4 amp App III 6 zhovtnya 2012 u Wayback Machine International Association for Plant Taxonomy 2006 last updated 09 03 2007 Videnskij kodeks botanichnoyi nomenklaturi Literatura ros O S P Krasheninnikove Sbornik Sovetskij Sever 2 K 225 letiyu so dnya rozhdeniya S P Krasheninnikova pod red A I Andreeva i N N Stepanova L 1939 ros Andreev A I Lomonosov i Krasheninnikov Lomonosov Sbornik statej i materialov pod red A I Andreeva i L B Modzalevskogo M L 1940 ros Berg L S Ocherki po istorii russkih geograficheskih otkrytij M L 1946 ros Bobrov E G S P Krasheninnikov kak botanik Botanicheskij zhurnal 4 tom 40 1955 ros Pamyati S P Krasheninnikova Vestnik Akademii nauk SSSR 6 1955 ros Gnucheva V F Materialy dlya istorii ekspedicij Akademii nauk v XVIII i XIX vekah M L 1940 ros Istoriya estestvoznaniya v Rossii Tom I chast 1 M 1957 ros Karlov N V Dve akademii lyudi i sversheniya 18 travnya 2015 u Wayback Machine Vestnik RAN tom 72 7 za 2002 rik s 646 653 ros Kolumby zemli russkoj Sbornik dokumentalnyh opisanij ob otkrytiyah i izuchenii Sibiri Dalnego Vostoka i Severa v XVII XVIII vv Habarovsk Knizhnoe izdatelstvo 1989 ros Russkie geograficheskie otkrytiya i issledovaniya s drevnih vremen do 1917 goda M Mysl 1971 ros Polevoj B P Znat svoe otechestvo vo vseh predelah k 275 letiyu so dnya rozhdeniya S P Krasheninnikova B P Polevoj Dalnij Vostok 1986 10 S 130 135 ros Krasheninnikov S P Russkij biograficheskij slovar Tom Knappe Kyuhelbeker 1903 ros Stepanov N N Stepan Petrovich Krasheninnikov i ego trud Opisanie zemli Kamchatki S P Krasheninnikov Opisaniya zemli Kamchatki M L 1949 ros Stepanov N N S P Krasheninnikov issledovatel Kamchatki Ocherki ruskoj etnografii folkloristiki i antropologii Vypusk 1 Trudy Instituta etnografii AN SSSR imeni H H Mikluho Maklaya Novaya seriya Tom 30 M 1956 ros Stepanov N N S P Krasheninnikov v Sibiri Neopublikovannye materialy M L 1966 ros Tolstoj D A Akademicheskij universitet v XVIII stoletii SPb 1885 ros S P Krasheninnikov 3 e izd dop M Mysl 1974 60 s ros Chernyaev P N Sledy znakomstva russkogo obshestva s drevneklassicheskoj literaturoj v vek Ekateriny II Voronezh 1906 ros Shishkin V S S P Krasheninnikov pervyj russkij akademik biolog 1711 1755 gg V S Shishkin Biologiya v shkole 1997 6 S 17 20 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Krasheninnikov Stepan Petrovich ros Profil Krasheninnikova Stepana Petrovicha 24 veresnya 2015 u Wayback Machine na sajti Rosijskoyi akademiyi nauk ros Krasheninnikov Stepan Petrovich 18 lyutogo 2005 u Wayback Machine stattya na sajti narodnoyi enciklopediyi Moj Krasnoyarsk ros Akademii nauk professor Stepan Petrovich Krasheninnikov 17 bereznya 2012 u Wayback Machine virtualna vistavka Kamchatskoyi krajovoyi naukovoyi biblioteki imeni S P Krasheninnikova ros Kunstkamera muzej antropologiyi i etnografiyi imeni Petra Velikogo Rosijskoyi akademiyi nauk