Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ботанічний сад Ботанічного інституту ім В Л Комарова РАН Ботанічний сад БІН РАН колишній Імператорський Ботанічний сад о

Ботанічний сад БІН РАН

Ботанічний сад БІН РАН

Ботанічний сад Ботанічного інституту ім. В. Л. Комарова РАН (Ботанічний сад БІН РАН; колишній Імператорський Ботанічний сад) — один з найстаріших ботанічних садів Росії, розташований на Аптекарському острові в Санкт-Петербурзі. Займає територію між Аптекарською набережною Великої Невки, набережною Карпівки, Аптекарським проспектом і вулицею Професора Попова (навпроти електротехнічного університету «ЛЕТІ»). Ботанічний сад є членом Міжнародної ради ботанічних садів з охорони рослин (BGCI) і має міжнародний код LE.

Ботанічний сад Ботанічного інституту ім. В. Л. Комарова РАН
рос. Аптекарский огород
рос. Медицинский огород (1735)
рос. Ботанический сад (1798)
рос. Императорский Ботанический сад (24 червня 1863)
рос. Императорский Ботанический сад имени Петра Великого (1913)
рос. Главный ботанический сад РСФСР (1918)
рос. Главный ботанический сад СССР (1925)
рос. Главный ботанический сад Академии наук СССР (1930)
рос. Ботанический сад Ботанического института имени В. Л. Комарова (1931)
рос. Ботанический сад Петра Великого Ботанического института им. В. Л. Комарова РАН (1991)
рос. Федеральное государственное бюджетное учреждение науки Ботанический институт им. В.Л. Комарова Российской академии наук (БИН РАН), отдел Ботанический сад (1991)[1]
рос. Императорский Ботанический сад имени Петра Великого (1913)
рос. Аптекарский огород
рос. Медицинский огород (1735)
рос. Императорский Ботанический сад (24 червня 1863)
рос. Главный ботанический сад РСФСР (1918)
image
Оранжерея водних рослин
Оранжерея водних рослин
59°58′12″ пн. ш. 30°19′37″ сх. д. / 59.97009000002777412° пн. ш. 30.32709000002777699° сх. д. / 59.97009000002777412; 30.32709000002777699Координати: 59°58′12″ пн. ш. 30°19′37″ сх. д. / 59.97009000002777412° пн. ш. 30.32709000002777699° сх. д. / 59.97009000002777412; 30.32709000002777699
Країнаimage Росія
РозташуванняСанкт-Петербург
Площа18,9 га
Засновано1714 рік
ЗасновникПетро I
ОператорБотанічний інститут імені В. Л. Комарова РАН
Статус:d[2]
Вебсторінкаbotsad-spb.com
image Ботанічний сад БІН РАН у Вікісховищі
image
У ботанічному музеї
image
Оранжерея та квітник
image
Тропічна оранжерея
image
Папоротева оранжерея
image
Оранжерея кактусів
image
Велика субтропічна оранжерея
image
Пейзажний сад
image
Японський сад
image
Місток в Японському саду
image
Рододендрон в Японському саду

Ботанічний сад адміністративно підпорядковується Ботанічному інституту імені В. Л. Комарова, будучи його відділом, і входить, таким чином, в структуру Російської академії наук.

Колекція розташованого на території саду Ботанічного музею ім. В. Л. Комарова налічує понад 80 тисяч зразків.

Історія саду

Сад у XVIII столітті

Ботанічний сад в Санкт-Петербурзі веде свою історію від Аптекарського саду, або Аптекарського городу.

Аптекарські сади в Росії влаштовуються вже з часів царювання Михайла I для утримання аптек казенних і польових; при Олексієві Михайловичу було 3 аптекарських сада.

Перший (що не зберігся) подібний садок в Санкт-Петербурзі був створений на нинішній Великій Охті, поблизу руїн фортеці Нієншанц. Існували також Аптекарські городи на Мойці.

Указом від 11 (22) лютого 1713 року Петро I звелів заснувати Аптекарський сад на Воронячому острові, одному з островів, що лежать біля Санкт-Петербурга, згодом острів став називатися Аптекарським.

Головна мета цього саду полягала в розведенні лікарських трав.

Поступово територія саду розширювалася за рахунок покупки і приєднання до нього окремих ділянок.

При Катерині II сад мав в довжину 300, а в ширину 200 саженів (тобто 640 на 425 метрів); був побудований великий дерев'яний будинок, в якому жив професор ботаніки, а влітку — президент Медичної колегії. У той час тут старанно розводили «Тунгуський чайок» (гадючник в'язолистий), вважалося, що він є прекрасним потогінним засобом при простудних і гарячкових хворобах.

Сад завжди знаходився в тісному зв'язку з лікарськими і навчальними закладами столиці, щоб їм служити посібником при викладанні ботаніки; тут читали лекції ботаніки: Буксбаум — перший ботанік-фахівець, який керував садом, що зробив кілька екскурсій по Росії і збагатив аптекарські розплідники першими рідкісними видами російських рослин, Фішер, Сигезбек, Рудольф, Стефан та інші; вони ж і управляли садом, який був створений архіятером Блюментростом. Тут також працював Гаспар Фохт, який 1718 року був запрошений Петром І до столиці і створював Літній і Аптекарський сади.

У сусідстві з садом було відкрито училище для дітей канцелярських служителів Медичної колегії, першим директором якої був штаб-лікар Парпура, у віданні якого перебувала також знову заснована медична друкарня (згодом друкарня Міністерства внутрішніх справ).

Сад у XIX столітті

Перебудова при Олександрі I

У 1823 році Аптекарський сад, через брак коштів, знаходився в жалюгідному стані. Він мав два відділи: медичний та ботанічний, але число рослин останнього було невелике — не більше 1 500 видів, і при цьому не було ніяких наукових колекцій і посібників. В цей час на нього звернув увагу керівник Міністерства внутрішніх справ граф Віктор Павлович Кочубей і задумав перетворити сад, зробивши його не тільки місцем розведення лікарських трав, але, головним чином, місцем наукових досліджень.

Розробка плану перебудови саду була доручена професору Ернсту фон Фішеру, який і представив цей проект імператору Олександру I.

22 березня 1823 року вийшло Найвище веління змінити устрій саду згідно з поданим планом, а саме: з'єднати обидва відділи — медичний і ботанічний — в один сад, перебудувати і поліпшити будівлі, нарешті, перейменувати Аптекарський сад в Імператорський Ботанічний сад.

Управління новим садом було доручено Фішеру. Незабаром після цього прибув з Лондона Ф. Г. Фальдерманн, який зайняв посаду старшого садівника.

Продовжуючи займатися розведенням аптекарських трав, Імператорський Ботанічний сад мав з тих пір головною метою наукову діяльність, для чого він набував на асигновані йому гроші рослини живі і в сухому вигляді, насіння, а також засновував бібліотеку та музей. Крім того, сад служив місцем навчання садівництву та городництву, а також мав відділення для практичних занять студентів.

Перша грошова допомога була надана в день відкриття саду в розмірі 100 000 рублів асигнаціями; на ці гроші були придбані живі рослини з колекцій, які перебували в Санкт-Петербурзі і його околицях. Крім того, старший садівник Фальдерманн привіз з Лондону значну колекцію живих рослин.

Подальші перетворення

30 березня 1830 року згідно з розпорядженням Миколи I ботанічний сад був переданий з Міністерства внутрішніх справ у відання Міністерства Імператорського двору. Після цього переходу фінансування саду збільшилася майже вдвічі (до 123 000 рублів асигнаціями на рік), кількість співробітників також зросла. Зі збільшенням фінансування головним напрямком діяльності саду стало рішення наукових завдань, тому розведення лікарських трав було спочатку зменшено, а потім і зовсім припинено. Але в той же час залишено право користуватися колекціями саду різним навчальним закладам столиці, в тому числі і Петербурзькому університету.

5 квітня 1850 року Фішер був звільнений з посади директора Саду, яку з лютого 1851 року обійняв Карл Мейер, який стояв на чолі сада до своєї смерті 13 лютого 1855 року. Після смерті К. А. Мейєра обов'язки директора Саду були розділені між двома особами: адміністративна, господарська та фінансова частини довірені особливому чиновнику, керуючому садом, який не залежав від директора, цю посаду зайняв 28 квітня 1855 барон К. К. Кістер, а з 20 вересня того ж року обов'язки директора з наукових питань і садової частини були покладені на Е. А. Регеля, який залишався на цій посаді до скасування посади керуючого садом у грудні 1866 року.

24 липня 1863 року указом Олександра II Імператорський ботанічний сад був переданий з відомства Міністерства двору в підпорядкування Міністерству державного майна. Управління ботанічним садом було тимчасово доручено Рудольфу Траутфеттеру, якого 1864 року затвердили на посаді керуючого садом, а 1866 року, згідно з положенням нового штату, директором. Замість колишнього директора з наукових питань і садової частини, були засновані три посади головних ботаніків, зайняті Регелем, Сергієм Матвійовичем Розановим і Карлом Івановичем Максимовичем.

Хоча з 1864 року Сад не був у змозі відправляти на свої кошти мандрівників, проте колекції живих рослин, а також гербарії доставлялися особами, які подорожували за дорученням інших вчених товариств та брали на себе працю збирати колекції і для ботанічного саду.

Так, А. К. Беккер, проживаючи в Сарепті-на-Волзі, щорічно робив подорожі в Приволзькі степи, Дагестан, Туркменію та інші країни. З 1869 року ботанічний сад почав отримувати колекції від відомого мандрівника по Америці — Венедикта Рецля. Микола Олексійович Северцов, начальник Туркестанської експедиції, доставив до саду значну кількість рослин і насіння. Микола Михайлович Пржевальський, відправившись в 1871 році в Монголію, запропонував саду свої послуги задля збирання насіння і рослин. Багато інших мандрівників працювали на користь саду.

Сад у XX столітті

У 1901 році Артур Ячевский організував фитопатологическую станцію (1907 року перетворена в Бюро мікології і фітопатології).

Хранителем саду з 1905 року був Ріхард Поле. 1908 року вперше було піднято питання про передачу ботанічного саду Академії наук.

З 1918 року — Головний ботанічний сад РРФСР.

Після революції 1917 року саду були передані оранжереї царських резиденцій і приватних садиб Аптекарського острова. З 1925 року — Головний ботанічний сад СРСР.

У 1930 році сад переданий Академії наук СРСР.

У 1931 році в результаті злиття ботанічного саду з Ботанічним музеєм АН СРСР утворений Ботанічний інститут АН СРСР (нині — Ботанічний інститут імені В. Л. Комарова РАН).

З 1938 по 1944 і в 1948—1958 роках завідувачем садом був Сергій Соколов.

Під час Другої світової війни ботанічний сад катастрофічно постраждав від бомбардувань. Перша авіабомба на територію саду впала 14 жовтня 1941 року, вибуховою хвилею вибило стекла в тропічних оранжереях, перестала працювати котельня. Найбільша авіабомба вагою в кілька сот кілограмів впала на сад 15 листопада 1941 года, заподіявши значні руйнування, знищивши скління декількох оранжерей, включаючи Велику пальмову. В таких умовах при сталій морозній погоді в одну ніч тропічна колекція була майже загублена.

Всього в блокаду вдалося зберегти трохи більше 250 рослин: маленькі сіянці, кактуси, то, що співробітники могли забрати в квартири, і то, що могли зібрати в одну невелику оранжерею, яку опалювали грубками. Все інше було повністю знищено. Величезний внесок зробив садівник Микола Іванович Курнаков, який рятував кактуси у власній квартирі.

Поруч з садом в травні 1942 року був побудований бункер командувача Балтійським флотом Трібуца, а на території саду стояли зенітні гармати.

Після війни сад був відтворений, відреставровані оранжереї, зібрані колекції, які перевищили довоєнні. У цьому була заслуга директора Соколова, який відстояв сад від спроб його закриття президентом АН СРСР Сергієм Вавіловим.

Колекції

Оранжереї займають площу близько гектара, де зростає більше 13 000 таксонів рослин, у тому числі:

У відкритому ґрунті зростає більше 6 000 таксонів рослин, які входять до наступних колекцій:

Парк-дендрарій

Парк-дендрарій ботанічного саду займає 16,7 га, включаючи площу під деревами та чагарниками, газони, гірки, квітники і розплідники. Територія розбита на 145 ділянок. Розташування парку в центральній частині міста, на острові в дельті Неви, позитивно впливає на мікроклімат, проте велика частина території знаходиться лише на 1,5-3 метра вище рівня моря і затоплюється повенями.

Основою колекції парка-дендрарія є кілька видів дерев, переважно місцевої флори. Це 225 дерев клена гостролистого, 157 — дуба черешчатого, близько 200 — в'яза гладкого, більше 100 — туї західної, 55 — модрини сибірської. Також у парку присутні липи — дрібнолиста, широколиста та європейська, берези повисла і пухнаста. Є й інші аборигенні дерева, але в меншій кількості. Крім них в парку багато і рідкісних екзотів, чого не зустріти в інших міських парках. На 1 січня 2010 року в Парку-дендрарії вирощується 934 видів і форм, 150 родів, 55 родин різних життєвих форм (дерева, чагарники, напівчагарники, напівчагарнички і ліани). У колекції представлені найбільш зимостійкі дерева і чагарники лісової зони північної півкулі, як рівнинного, так і гірського оселища.

Галерея

Див. також

Посилання

Примітки

  1. https://botsad-spb.com/ru/kontakty
  2. Постановление Правительства РФ № 527 от 10.07.2001
  3. . Архів оригіналу за 22 липня 2021. Процитовано 4 червня 2022.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  4. . Архів оригіналу за 4 вересня 2019. Процитовано 26 вересня 2019.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Botanichnij sad Botanichnogo institutu im V L Komarova RAN Botanichnij sad BIN RAN kolishnij Imperatorskij Botanichnij sad odin z najstarishih botanichnih sadiv Rosiyi roztashovanij na Aptekarskomu ostrovi v Sankt Peterburzi Zajmaye teritoriyu mizh Aptekarskoyu naberezhnoyu Velikoyi Nevki naberezhnoyu Karpivki Aptekarskim prospektom i vuliceyu Profesora Popova navproti elektrotehnichnogo universitetu LETI Botanichnij sad ye chlenom Mizhnarodnoyi radi botanichnih sadiv z ohoroni roslin BGCI i maye mizhnarodnij kod LE Botanichnij sad Botanichnogo institutu im V L Komarova RANros Aptekarskij ogorod ros Medicinskij ogorod 1735 ros Botanicheskij sad 1798 ros Imperatorskij Botanicheskij sad 24 chervnya 1863 ros Imperatorskij Botanicheskij sad imeni Petra Velikogo 1913 ros Glavnyj botanicheskij sad RSFSR 1918 ros Glavnyj botanicheskij sad SSSR 1925 ros Glavnyj botanicheskij sad Akademii nauk SSSR 1930 ros Botanicheskij sad Botanicheskogo instituta imeni V L Komarova 1931 ros Botanicheskij sad Petra Velikogo Botanicheskogo instituta im V L Komarova RAN 1991 ros Federalnoe gosudarstvennoe byudzhetnoe uchrezhdenie nauki Botanicheskij institut im V L Komarova Rossijskoj akademii nauk BIN RAN otdel Botanicheskij sad 1991 1 ros Imperatorskij Botanicheskij sad imeni Petra Velikogo 1913 ros Aptekarskij ogorod ros Medicinskij ogorod 1735 ros Imperatorskij Botanicheskij sad 24 chervnya 1863 ros Glavnyj botanicheskij sad RSFSR 1918 Oranzhereya vodnih roslinOranzhereya vodnih roslin59 58 12 pn sh 30 19 37 sh d 59 97009000002777412 pn sh 30 32709000002777699 sh d 59 97009000002777412 30 32709000002777699 Koordinati 59 58 12 pn sh 30 19 37 sh d 59 97009000002777412 pn sh 30 32709000002777699 sh d 59 97009000002777412 30 32709000002777699Krayina RosiyaRoztashuvannyaSankt PeterburgPlosha18 9 gaZasnovano1714 rikZasnovnikPetro IOperatorBotanichnij institut imeni V L Komarova RANStatus d 2 Vebstorinkabotsad spb com Botanichnij sad BIN RAN u Vikishovishi U botanichnomu muzeyi Oranzhereya ta kvitnik Tropichna oranzhereya Paporoteva oranzhereya Oranzhereya kaktusiv Velika subtropichna oranzhereya Pejzazhnij sad Yaponskij sad Mistok v Yaponskomu sadu Rododendron v Yaponskomu sadu Botanichnij sad administrativno pidporyadkovuyetsya Botanichnomu institutu imeni V L Komarova buduchi jogo viddilom i vhodit takim chinom v strukturu Rosijskoyi akademiyi nauk Kolekciya roztashovanogo na teritoriyi sadu Botanichnogo muzeyu im V L Komarova nalichuye ponad 80 tisyach zrazkiv Istoriya saduSad u XVIII stolitti Botanichnij sad v Sankt Peterburzi vede svoyu istoriyu vid Aptekarskogo sadu abo Aptekarskogo gorodu Aptekarski sadi v Rosiyi vlashtovuyutsya vzhe z chasiv caryuvannya Mihajla I dlya utrimannya aptek kazennih i polovih pri Oleksiyevi Mihajlovichu bulo 3 aptekarskih sada Pershij sho ne zberigsya podibnij sadok v Sankt Peterburzi buv stvorenij na ninishnij Velikij Ohti poblizu ruyin forteci Niyenshanc Isnuvali takozh Aptekarski gorodi na Mojci Ukazom vid 11 22 lyutogo 1713 roku Petro I zveliv zasnuvati Aptekarskij sad na Voronyachomu ostrovi odnomu z ostroviv sho lezhat bilya Sankt Peterburga zgodom ostriv stav nazivatisya Aptekarskim Golovna meta cogo sadu polyagala v rozvedenni likarskih trav Postupovo teritoriya sadu rozshiryuvalasya za rahunok pokupki i priyednannya do nogo okremih dilyanok Pri Katerini II sad mav v dovzhinu 300 a v shirinu 200 sazheniv tobto 640 na 425 metriv buv pobudovanij velikij derev yanij budinok v yakomu zhiv profesor botaniki a vlitku prezident Medichnoyi kolegiyi U toj chas tut staranno rozvodili Tunguskij chajok gadyuchnik v yazolistij vvazhalosya sho vin ye prekrasnim potoginnim zasobom pri prostudnih i garyachkovih hvorobah Sad zavzhdi znahodivsya v tisnomu zv yazku z likarskimi i navchalnimi zakladami stolici shob yim sluzhiti posibnikom pri vikladanni botaniki tut chitali lekciyi botaniki Buksbaum pershij botanik fahivec yakij keruvav sadom sho zrobiv kilka ekskursij po Rosiyi i zbagativ aptekarski rozplidniki pershimi ridkisnimi vidami rosijskih roslin Fisher Sigezbek Rudolf Stefan ta inshi voni zh i upravlyali sadom yakij buv stvorenij arhiyaterom Blyumentrostom Tut takozh pracyuvav Gaspar Foht yakij 1718 roku buv zaproshenij Petrom I do stolici i stvoryuvav Litnij i Aptekarskij sadi U susidstvi z sadom bulo vidkrito uchilishe dlya ditej kancelyarskih sluzhiteliv Medichnoyi kolegiyi pershim direktorom yakoyi buv shtab likar Parpura u vidanni yakogo perebuvala takozh znovu zasnovana medichna drukarnya zgodom drukarnya Ministerstva vnutrishnih sprav Sad u XIX stolitti Perebudova pri Oleksandri I U 1823 roci Aptekarskij sad cherez brak koshtiv znahodivsya v zhalyugidnomu stani Vin mav dva viddili medichnij ta botanichnij ale chislo roslin ostannogo bulo nevelike ne bilshe 1 500 vidiv i pri comu ne bulo niyakih naukovih kolekcij i posibnikiv V cej chas na nogo zvernuv uvagu kerivnik Ministerstva vnutrishnih sprav graf Viktor Pavlovich Kochubej i zadumav peretvoriti sad zrobivshi jogo ne tilki miscem rozvedennya likarskih trav ale golovnim chinom miscem naukovih doslidzhen Rozrobka planu perebudovi sadu bula doruchena profesoru Ernstu fon Fisheru yakij i predstaviv cej proekt imperatoru Oleksandru I 22 bereznya 1823 roku vijshlo Najvishe velinnya zminiti ustrij sadu zgidno z podanim planom a same z yednati obidva viddili medichnij i botanichnij v odin sad perebuduvati i polipshiti budivli nareshti perejmenuvati Aptekarskij sad v Imperatorskij Botanichnij sad Upravlinnya novim sadom bulo dorucheno Fisheru Nezabarom pislya cogo pribuv z Londona F G Faldermann yakij zajnyav posadu starshogo sadivnika Prodovzhuyuchi zajmatisya rozvedennyam aptekarskih trav Imperatorskij Botanichnij sad mav z tih pir golovnoyu metoyu naukovu diyalnist dlya chogo vin nabuvav na asignovani jomu groshi roslini zhivi i v suhomu viglyadi nasinnya a takozh zasnovuvav biblioteku ta muzej Krim togo sad sluzhiv miscem navchannya sadivnictvu ta gorodnictvu a takozh mav viddilennya dlya praktichnih zanyat studentiv Persha groshova dopomoga bula nadana v den vidkrittya sadu v rozmiri 100 000 rubliv asignaciyami na ci groshi buli pridbani zhivi roslini z kolekcij yaki perebuvali v Sankt Peterburzi i jogo okolicyah Krim togo starshij sadivnik Faldermann priviz z Londonu znachnu kolekciyu zhivih roslin Podalshi peretvorennya 30 bereznya 1830 roku zgidno z rozporyadzhennyam Mikoli I botanichnij sad buv peredanij z Ministerstva vnutrishnih sprav u vidannya Ministerstva Imperatorskogo dvoru Pislya cogo perehodu finansuvannya sadu zbilshilasya majzhe vdvichi do 123 000 rubliv asignaciyami na rik kilkist spivrobitnikiv takozh zrosla Zi zbilshennyam finansuvannya golovnim napryamkom diyalnosti sadu stalo rishennya naukovih zavdan tomu rozvedennya likarskih trav bulo spochatku zmensheno a potim i zovsim pripineno Ale v toj zhe chas zalisheno pravo koristuvatisya kolekciyami sadu riznim navchalnim zakladam stolici v tomu chisli i Peterburzkomu universitetu 5 kvitnya 1850 roku Fisher buv zvilnenij z posadi direktora Sadu yaku z lyutogo 1851 roku obijnyav Karl Mejer yakij stoyav na choli sada do svoyeyi smerti 13 lyutogo 1855 roku Pislya smerti K A Mejyera obov yazki direktora Sadu buli rozdileni mizh dvoma osobami administrativna gospodarska ta finansova chastini dovireni osoblivomu chinovniku keruyuchomu sadom yakij ne zalezhav vid direktora cyu posadu zajnyav 28 kvitnya 1855 baron K K Kister a z 20 veresnya togo zh roku obov yazki direktora z naukovih pitan i sadovoyi chastini buli pokladeni na E A Regelya yakij zalishavsya na cij posadi do skasuvannya posadi keruyuchogo sadom u grudni 1866 roku 24 lipnya 1863 roku ukazom Oleksandra II Imperatorskij botanichnij sad buv peredanij z vidomstva Ministerstva dvoru v pidporyadkuvannya Ministerstvu derzhavnogo majna Upravlinnya botanichnim sadom bulo timchasovo dorucheno Rudolfu Trautfetteru yakogo 1864 roku zatverdili na posadi keruyuchogo sadom a 1866 roku zgidno z polozhennyam novogo shtatu direktorom Zamist kolishnogo direktora z naukovih pitan i sadovoyi chastini buli zasnovani tri posadi golovnih botanikiv zajnyati Regelem Sergiyem Matvijovichem Rozanovim i Karlom Ivanovichem Maksimovichem Hocha z 1864 roku Sad ne buv u zmozi vidpravlyati na svoyi koshti mandrivnikiv prote kolekciyi zhivih roslin a takozh gerbariyi dostavlyalisya osobami yaki podorozhuvali za doruchennyam inshih vchenih tovaristv ta brali na sebe pracyu zbirati kolekciyi i dlya botanichnogo sadu Tak A K Bekker prozhivayuchi v Sarepti na Volzi shorichno robiv podorozhi v Privolzki stepi Dagestan Turkmeniyu ta inshi krayini Z 1869 roku botanichnij sad pochav otrimuvati kolekciyi vid vidomogo mandrivnika po Americi Venedikta Reclya Mikola Oleksijovich Severcov nachalnik Turkestanskoyi ekspediciyi dostaviv do sadu znachnu kilkist roslin i nasinnya Mikola Mihajlovich Przhevalskij vidpravivshis v 1871 roci v Mongoliyu zaproponuvav sadu svoyi poslugi zadlya zbirannya nasinnya i roslin Bagato inshih mandrivnikiv pracyuvali na korist sadu Sad u XX stolitti U 1901 roci Artur Yachevskij organizuvav fitopatologicheskuyu stanciyu 1907 roku peretvorena v Byuro mikologiyi i fitopatologiyi Hranitelem sadu z 1905 roku buv Rihard Pole 1908 roku vpershe bulo pidnyato pitannya pro peredachu botanichnogo sadu Akademiyi nauk Z 1918 roku Golovnij botanichnij sad RRFSR Pislya revolyuciyi 1917 roku sadu buli peredani oranzhereyi carskih rezidencij i privatnih sadib Aptekarskogo ostrova Z 1925 roku Golovnij botanichnij sad SRSR U 1930 roci sad peredanij Akademiyi nauk SRSR U 1931 roci v rezultati zlittya botanichnogo sadu z Botanichnim muzeyem AN SRSR utvorenij Botanichnij institut AN SRSR nini Botanichnij institut imeni V L Komarova RAN Z 1938 po 1944 i v 1948 1958 rokah zaviduvachem sadom buv Sergij Sokolov Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni botanichnij sad katastrofichno postrazhdav vid bombarduvan Persha aviabomba na teritoriyu sadu vpala 14 zhovtnya 1941 roku vibuhovoyu hvileyu vibilo stekla v tropichnih oranzhereyah perestala pracyuvati kotelnya Najbilsha aviabomba vagoyu v kilka sot kilogramiv vpala na sad 15 listopada 1941 goda zapodiyavshi znachni rujnuvannya znishivshi sklinnya dekilkoh oranzherej vklyuchayuchi Veliku palmovu V takih umovah pri stalij moroznij pogodi v odnu nich tropichna kolekciya bula majzhe zagublena Vsogo v blokadu vdalosya zberegti trohi bilshe 250 roslin malenki siyanci kaktusi to sho spivrobitniki mogli zabrati v kvartiri i to sho mogli zibrati v odnu neveliku oranzhereyu yaku opalyuvali grubkami Vse inshe bulo povnistyu znisheno Velicheznij vnesok zrobiv sadivnik Mikola Ivanovich Kurnakov yakij ryatuvav kaktusi u vlasnij kvartiri Poruch z sadom v travni 1942 roku buv pobudovanij bunker komanduvacha Baltijskim flotom Tribuca a na teritoriyi sadu stoyali zenitni garmati Pislya vijni sad buv vidtvorenij vidrestavrovani oranzhereyi zibrani kolekciyi yaki perevishili dovoyenni U comu bula zasluga direktora Sokolova yakij vidstoyav sad vid sprob jogo zakrittya prezidentom AN SRSR Sergiyem Vavilovim KolekciyiOranzhereyi zajmayut ploshu blizko gektara de zrostaye bilshe 13 000 taksoniv roslin u tomu chisli Subtropiki Hvojni i paporoti subtropichnih rajoniv zemnoyi kuli Hvojni kameliyi citrusovi Roslini Seredzemnomor ya i Pivdennoyi Afriki Subtropichni roslini Pivnichnoyi i Pivdennoyi Ameriki Subtropichni roslini Pivdenno Shidnoyi Aziyi Roslini Avstraliyi i Novoyi Zelandiyi Veresovi Tropiki Vishi sporovi i golonasinni roslini Roslini posushlivih rajoniv Afriki i Ameriki Roslini savan i musonnih lisiv Roslini vologogo tropichnogo lisu Dekorativni ta korisni roslini tropikiv Plodovi roslini tropikiv Dekorativni trav yanisti roslini tropikiv Vodni roslini Mangrovi roslini Victoria amazonica Palmovi U vidkritomu grunti zrostaye bilshe 6 000 taksoniv roslin yaki vhodyat do nastupnih kolekcij Kolekciya introdukcijnogo rozplidnika korisnih roslin Kolekciya Parka dendrariyu Rozplidnik derevnih roslin Kolekciya alpijskih girok Kolekciya sadu bezperervnogo cvitinnya Kolekciya odnodolnih roslin Kolekciya predstavnikiv rodini pivnikovih Kolekciya rozariyu Kolekciya trav yanistih bagatorichnikiv Park dendrarij Park dendrarij botanichnogo sadu zajmaye 16 7 ga vklyuchayuchi ploshu pid derevami ta chagarnikami gazoni girki kvitniki i rozplidniki Teritoriya rozbita na 145 dilyanok Roztashuvannya parku v centralnij chastini mista na ostrovi v delti Nevi pozitivno vplivaye na mikroklimat prote velika chastina teritoriyi znahoditsya lishe na 1 5 3 metra vishe rivnya morya i zatoplyuyetsya povenyami Osnovoyu kolekciyi parka dendrariya ye kilka vidiv derev perevazhno miscevoyi flori Ce 225 derev klena gostrolistogo 157 duba chereshchatogo blizko 200 v yaza gladkogo bilshe 100 tuyi zahidnoyi 55 modrini sibirskoyi Takozh u parku prisutni lipi dribnolista shirokolista ta yevropejska berezi povisla i puhnasta Ye j inshi aborigenni dereva ale v menshij kilkosti Krim nih v parku bagato i ridkisnih ekzotiv chogo ne zustriti v inshih miskih parkah Na 1 sichnya 2010 roku v Parku dendrariyi viroshuyetsya 934 vidiv i form 150 rodiv 55 rodin riznih zhittyevih form dereva chagarniki napivchagarniki napivchagarnichki i liani U kolekciyi predstavleni najbilsh zimostijki dereva i chagarniki lisovoyi zoni pivnichnoyi pivkuli yak rivninnogo tak i girskogo oselisha GalereyaProliski Crataegus laevigata Botanichnij sad u kinci lita Vinogradna arka Acer cissifoliumDiv takozhGerbarij BIN RANPosilannyaBotanical Garden of the V L Komarov Botanical Institute 19 zhovtnya 2020 u Wayback Machine BGCI angl Oficijnij sajt botanichnogo sadu 20 veresnya 2019 u Wayback Machine ros Botanicheskij Imperatorskij sad Arhivovano 26 listopada 2020 u Wayback Machine Enciklopedichnij slovnik Brokgauza i Yefrona ros Primitkihttps botsad spb com ru kontakty Postanovlenie Pravitelstva RF 527 ot 10 07 2001 Arhiv originalu za 22 lipnya 2021 Procitovano 4 chervnya 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 4 veresnya 2019 Procitovano 26 veresnya 2019

Дата публікації:
Топ