Йоганн Ґеорґ Ґмелін (нім. Johann Georg Gmelin; 8 серпня 1709 — 20 травня 1755) — німецький натураліст, ботанік, лікар та географ.
Йоганн Ґеорґ Ґмелін | |
---|---|
нім. Johann Georg Gmelin | |
Народився | 8 серпня 1709 Тюбінген |
Помер | 20 травня 1755 (45 років) Тюбінген |
Країна | Німеччина |
Діяльність | мандрівник-дослідник, хімік, географ, ботанік, викладач університету, лікар |
Alma mater | Тюбінгенський університет |
Галузь | ботаніка, хімія, медицина |
Заклад | Тюбінгенський університет |
Посада | професор |
Відомі учні | Самуїл Ґотліб Ґмелін Йоганн Фрідріх Ґмелін |
Аспіранти, докторанти | Крашенінніков Степан Петрович Самуїл Ґотліб Ґмелін |
Членство | Шведська королівська академія наук Російська академія наук Петербурзька академія наук |
Батько | Йоганн Ґеорґ Ґмелін[d] |
Брати, сестри | Філіп Фрідріх Ґмелін Йоганн Конрад Ґмелін |
Діти | d Крістіан фон Ґмелін |
Йоганн Ґеорґ Ґмелін у Вікісховищі |
Біографія
Молоді роки
Гмелін народився у Тюбінгені, у сім'ї професора Тюбінгенського університету. Він був обдарованою дитиною та почав відвідувати університетські лекції у віці 14 років у 1727 році, закінчив університет зі ступенем з медицини у віці 18 років. Згодом він переїхав до Санкт-Петербурга та у 1728 році отримав стипендію академії наук. З 1730 року він викладав у Санкт-Петербурзькому університеті, наступного року був призначений професором хімії та природничої історії.
Друга Камчатська експедиція
Ґмеліна запросили приєднатися до Другої Камчатської експедиції Вітуса Беринга (1733-43рр.). На початку експедиції — на виїзді із Санкт-Петербурга у серпні 1733 — його супроводжував молодий студент Степан Крашенінніков. Вони подорожували разом через Уральські гори та західний Сибір до Єнісейська. Він описав річку Єнісей як кордон між Європою та Азією і брав участь у вимірюванні найнижчої температури за всю історію у Єнісейську. Він був також першим, хто виміряв те, що рівень Каспійського моря був нижчим, ніж у Середземному морі. У вересні 1736 він добрався до штабу Вітуса Беринга у Якутську. На жаль, будинок, де проживав Ґмелін, згорів 8 листопада, знищивши всі його колекції та нотатки, а також частину його бібліотеки. Наступного літа він зібрав повторно зразки для колекції, для того щоб замінити втрату. Його Flora Sibirica (1747—1769) була основана на його спостереженнях та колекціях. Вона містить описи 1178 видів, 294 з яких ілюстровані. Його племінник Самуель Ґотліб Ґмелін допомагав йому у редагуванні останніх двох томів. П'ятий том Flora Sibirica, в основному присвячений лат. Cryptogamae був написаний Степаном Крашенінніковим, але не був опублікований. Ґмелін також описав свою подорож у соїй роботі Reise durch Sibirien von dem Jahr 1733 bis 1743 (1751—1752).
Зрілі роки
У 1747 році Ґмелін повернувся до Тюбінгенського університету та отримав посаду професора медицина, у 1751 році — директора ботанічного саду університету. У цей період був опублікований опис його подорожі. Записки були перекладені французькою та голландською мовами, але російською опубліковані не були, «оскільки містили неприємні коментарі та зауваження про росіян» .
У 1749 році Ґмелін був обраний іноземним членом Шведської королівської академії наук. У 1752—1753 роках був ректором Тюбінгенського університету.
Почесті
Рід рослин Gmelina (Lamiaceae) та декілька десятків видів рослин і тварин названі на його честь.
Примітки
- IPNI, J.G.Gmel.
- Egerton, Frank N. (2008). A History of the Ecological Sciences, Part 27: Naturalists Explore Russia and the North Pacific During the 1700s. Bulletin of the Ecological Society of America. 89 (1): 39—60. doi:10.1890/0012-9623(2008)89[39:AHOTES]2.0.CO;2.
- Gmelin, J. G.; S. G. Gmelin (1747–1769). Flora Sibirica sive Historia plantarum Sibiriae, 4 vols (Latin) . St Petersburg: Imperial Academy of Sciences.[недоступне посилання з квітня 2019]
- Gmelin, J. G. (1751–1752). (Latin) . Göttingen: Abram Bandenhoect. Архів оригіналу за 7 червня 2021. Процитовано 24 березня 2022.
- . Архів оригіналу за 18 жовтня 2012. Процитовано 10 вересня 2014.
Бібліографія
- on WorldCat [ 7 червня 2021 у Wayback Machine.](англ.)
- Digital edition: Johann Georg Gmelin 1709—1755 : der Erforscher Sibiriens ; ein Gedenkbuch by the University and State Library Düsseldorf(нім.)
Це незавершена стаття про біолога. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Jogann Georg Gmelin nim Johann Georg Gmelin 8 serpnya 1709 20 travnya 1755 nimeckij naturalist botanik likar ta geograf Jogann Georg Gmelinnim Johann Georg GmelinNarodivsya8 serpnya 1709 1709 08 08 TyubingenPomer20 travnya 1755 1755 05 20 45 rokiv TyubingenKrayina NimechchinaDiyalnistmandrivnik doslidnik himik geograf botanik vikladach universitetu likarAlma materTyubingenskij universitetGaluzbotanika himiya medicinaZakladTyubingenskij universitetPosadaprofesorVidomi uchniSamuyil Gotlib Gmelin Jogann Fridrih GmelinAspiranti doktorantiKrasheninnikov Stepan Petrovich Samuyil Gotlib GmelinChlenstvoShvedska korolivska akademiya nauk Rosijska akademiya nauk Peterburzka akademiya naukBatkoJogann Georg Gmelin d Brati sestriFilip Fridrih Gmelin Jogann Konrad GmelinDitid Kristian fon Gmelin Jogann Georg Gmelin u Vikishovishi J G Gmel ye mizhnarodnim naukovim skorochennyam imeni botanichnogo avtora Jogann Georg Gmelin Pereglyante taksoni pripisuvani comu avtoru v International Plant Names Index IPNI U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Gmelin BiografiyaMolodi roki Gmelin narodivsya u Tyubingeni u sim yi profesora Tyubingenskogo universitetu Vin buv obdarovanoyu ditinoyu ta pochav vidviduvati universitetski lekciyi u vici 14 rokiv u 1727 roci zakinchiv universitet zi stupenem z medicini u vici 18 rokiv Zgodom vin pereyihav do Sankt Peterburga ta u 1728 roci otrimav stipendiyu akademiyi nauk Z 1730 roku vin vikladav u Sankt Peterburzkomu universiteti nastupnogo roku buv priznachenij profesorom himiyi ta prirodnichoyi istoriyi Druga Kamchatska ekspediciya Dokladnishe Velika Pivnichna ekspediciya Gmelina zaprosili priyednatisya do Drugoyi Kamchatskoyi ekspediciyi Vitusa Beringa 1733 43rr Na pochatku ekspediciyi na viyizdi iz Sankt Peterburga u serpni 1733 jogo suprovodzhuvav molodij student Stepan Krasheninnikov Voni podorozhuvali razom cherez Uralski gori ta zahidnij Sibir do Yenisejska Vin opisav richku Yenisej yak kordon mizh Yevropoyu ta Aziyeyu i brav uchast u vimiryuvanni najnizhchoyi temperaturi za vsyu istoriyu u Yenisejsku Vin buv takozh pershim hto vimiryav te sho riven Kaspijskogo morya buv nizhchim nizh u Seredzemnomu mori U veresni 1736 vin dobravsya do shtabu Vitusa Beringa u Yakutsku Na zhal budinok de prozhivav Gmelin zgoriv 8 listopada znishivshi vsi jogo kolekciyi ta notatki a takozh chastinu jogo biblioteki Nastupnogo lita vin zibrav povtorno zrazki dlya kolekciyi dlya togo shob zaminiti vtratu Jogo Flora Sibirica 1747 1769 bula osnovana na jogo sposterezhennyah ta kolekciyah Vona mistit opisi 1178 vidiv 294 z yakih ilyustrovani Jogo pleminnik Samuel Gotlib Gmelin dopomagav jomu u redaguvanni ostannih dvoh tomiv P yatij tom Flora Sibirica v osnovnomu prisvyachenij lat Cryptogamae buv napisanij Stepanom Krasheninnikovim ale ne buv opublikovanij Gmelin takozh opisav svoyu podorozh u soyij roboti Reise durch Sibirien von dem Jahr 1733 bis 1743 1751 1752 Zrili roki U 1747 roci Gmelin povernuvsya do Tyubingenskogo universitetu ta otrimav posadu profesora medicina u 1751 roci direktora botanichnogo sadu universitetu U cej period buv opublikovanij opis jogo podorozhi Zapiski buli perekladeni francuzkoyu ta gollandskoyu movami ale rosijskoyu opublikovani ne buli oskilki mistili nepriyemni komentari ta zauvazhennya pro rosiyan U 1749 roci Gmelin buv obranij inozemnim chlenom Shvedskoyi korolivskoyi akademiyi nauk U 1752 1753 rokah buv rektorom Tyubingenskogo universitetu PochestiRid roslin Gmelina Lamiaceae ta dekilka desyatkiv vidiv roslin i tvarin nazvani na jogo chest PrimitkiIPNI J G Gmel Egerton Frank N 2008 A History of the Ecological Sciences Part 27 Naturalists Explore Russia and the North Pacific During the 1700s Bulletin of the Ecological Society of America 89 1 39 60 doi 10 1890 0012 9623 2008 89 39 AHOTES 2 0 CO 2 Gmelin J G S G Gmelin 1747 1769 Flora Sibirica sive Historia plantarum Sibiriae 4 vols Latin St Petersburg Imperial Academy of Sciences nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Gmelin J G 1751 1752 Latin Gottingen Abram Bandenhoect Arhiv originalu za 7 chervnya 2021 Procitovano 24 bereznya 2022 Arhiv originalu za 18 zhovtnya 2012 Procitovano 10 veresnya 2014 Bibliografiyaon WorldCat 7 chervnya 2021 u Wayback Machine angl Digital edition Johann Georg Gmelin 1709 1755 der Erforscher Sibiriens ein Gedenkbuch by the University and State Library Dusseldorf nim Ce nezavershena stattya pro biologa Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi