Західно-ітельменська мова або камчадальська мова (застаріла назва) — мова ітельменів, одна з мов чукотсько-камчатської сім'ї (приналежність ітельменської мови до чукотсько-камчатських визнається не всіма дослідниками). Досить часто виділяють в окрему мовну сім'ю.
Західно-ітельменська мова | |
---|---|
Итэнмэн | |
Поширена в | Росія (Камчатський край) |
Регіон | |
Носії | 82 |
Писемність | кирилиця |
Класифікація | палеоазійські мови |
Офіційний статус | |
Коди мови | |
ISO 639-3 | itl |
SIL | itl |
Поширення
Ітельменська мова була поширена на півострові Камчатка (північна межа розповсюдження — 58° з. ш.) по західному (Охотському) і східному (Тихоокеанському) узбережжі, аж до мису Лопатка (південний край півострова); за даними деяких авторів (Р. Стеллер, Л. І. Шренк), ітельмени жили і на північних островах Курильської гряди.
У XVIII—XIX століттях ітельменська мовна спільність поділялася на три територіальні групи, які, мабуть, були трьома мовами ітельменської групи: східна мова (Тихоокеанське узбережжя), південна мова (південна частина півострова по обох берегах), західна мова (Охотське узбережжя). Досі збереглася лише західна ітельменська мова.
Поширена в колишнього Коряцького автономного округу (західне узбережжя Камчатки). Число тих, що говорять — близько 400 чол. за переписом 2002 року; всі вони також вільно володіють російською мовою.
Ітельменська мова не стандартизована, наддіалектних форм не має. Ітельменська міфологія записана в російському переказі. Мова фольклору (є тільки записи XX століттяа, західна мова) не виявляє специфічних особливостей порівняно з розмовною мовою. Літератури ітельменською мовою немає.
Діалекти
Західна ітельменська мова представлена двома діалектами — південним (переважа серед тих хто говорить по-ітельменськи; прийнятий за літературний) і седанкинським, або північним (жителі колишнього селища Седанка у верхній течії річки ).
Писемність на базі латинської графіки була введена в 1932 (видані буквар і підручник арифметики). Викладання по букварю 1932 року (автор — етнограф Е. П. Орлова, під керівництвом якої працювала група студентів — ітельменів) тривала декілька років; але після перекладу північних алфавітів на кириличну основу в кінці 1930-х років ітельменська писемність була відмінена. Ітельменська мова стала неписьменною і залишалася такою майже півстоліття.
Ітельменська абетка на латинській основі
A a | B в | C c | D d | E e | F f | G g | H h |
I i | Ь ь | J j | K k | L l | Ł ł | M m | N n |
Ŋ ŋ | O o | P p | Q q | R r | S s | T t | U u |
W w | X x | Z z |
Сучасний ітельменський алфавіт був створений в 1984 році на кириличній основі і в 1988 році був затверджений міністерством освіти РРФСР. Повторно ітельменський буквар був створений в 1988. Опубліковані також шкільний ітельменсько-російський і російсько-ітельменський словник та підручник для другого класу. У 1993 ітельменський буквар був перевиданий. Ітельменська мова викладається як предмет в початкових класах, але вчителі не володіють ним що так само, як і учні.
В даний час робиться переклад Євангелія від Луки на ітельменську мову.
Вся ця література видається на південному діалекті.
Сучасний ітельменський алфавіт:
А а | Ă ă | Б б | В в | Г г | Д д | Е е | Ё ё |
Ж ж | З з | И и | Й й | К к | К’ к’ | Ӄ ӄ | Ӄ’ ӄ’ |
Л л | Љ љ | Ӆ ӆ | М м | Н н | Њ њ | Ӈ ӈ | О о |
Ŏ ŏ | П п | П’ п’ | Р р | С с | Т т | Т’ т’ | У у |
Ў ў | Ф ф | Х х | Ҳ ҳ | Ц ц | Ч ч | Ч’ ч’ | Ш ш |
Щ щ | Ъ ъ | Ы ы | Ь ь | Ә ә | Э э | Ю ю | Я я |
Приклад
«Заповіт» Т. Шевченка ітельменською мовою (переклала Клавдія Халоймова)
|
Джерело:
Література
- Володин А. П. Ительменский язык. Л., 1976.
- Володин А. П. Ительмены. М., 1995. (2-е изд. СПб, 2003).
- Володин А. П., Халоймова К. Н. Словарь ительменско-русский и русско-ительменский. Л., 1989.
- Дыбовски Б., Словарь ительменского языка. Warszawa: Energeia, 1998. 236 с.
- Дюрр М., Кастэн Э., Халоймова К. Н., Ительменский язык и культура. Münster/ Berlin: Waxmann, 2001. (Multimedia CD-ROM)
- Крашенинников С. П. Описание земли Камчатки. М.; Л., 1949. [1] [ 29 серпня 2007 у Wayback Machine.],
- Молл Т. А. Очерк фонетики и морфологии седанкинского диалекта ительменского языка // Учен. зап. ЛГПИ, 1960, т. 167.
- Скорик П. Я. К проблеме языковой общности аборигенов северо-востока Азии // ВЯ, 1977, № 3.
- Старкова И. К. Ительмены. Материальная культура XVIII — 60-е годы XX века. М., 1976.
- Стебницкий С. Н. Ительменский (камчадальский) язык // Языки и письменность народов Севера. Л., 1934, ч. III.
- Bogoras W. Chukchee // Handbook of American Indian Languages / Ed. by F. Boas. Washington, 1922.
- Georg, R.S., and Alexander P. Volodin. Die itelmenische Sprache. Wiesbaden: Harrassowitz, 1999.
- Kamchadal Texts collected by W. Jochelson. / Ed. by D. S. Worth. Los Angeles, 1961.
- Radliński I. Słowniki narzeczy ludów kamczackich // Rozprawę Wydzalu filologicznego Akademii Umiejętności w Krakowie XVI—XVIII, 1891—1894.
- Worth D. S. La place du kamtchadal parmi les langues soi-disant paleosiberiennes // Orbis, 1962, t. XI. No 2.
Чукотсько-камчатська сім'я | |||||||
Чукотська мова | Керецька мова† | Коряцька мова | Алюторська мова | |||||||
Ітельменська мова (західноітельменська) | † | † | |||||||
† Мертва мова |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zahidno itelmenska mova abo kamchadalska mova zastarila nazva mova itelmeniv odna z mov chukotsko kamchatskoyi sim yi prinalezhnist itelmenskoyi movi do chukotsko kamchatskih viznayetsya ne vsima doslidnikami Dosit chasto vidilyayut v okremu movnu sim yu Zahidno itelmenska movaItenmenPoshirena vRosiya Kamchatskij kraj RegionNosiyi82PisemnistkirilicyaKlasifikaciyapaleoazijski movi Oficijnij statusKodi moviISO 639 3itlSILitlPoshirennyaItelmenska mova bula poshirena na pivostrovi Kamchatka pivnichna mezha rozpovsyudzhennya 58 z sh po zahidnomu Ohotskomu i shidnomu Tihookeanskomu uzberezhzhi azh do misu Lopatka pivdennij kraj pivostrova za danimi deyakih avtoriv R Steller L I Shrenk itelmeni zhili i na pivnichnih ostrovah Kurilskoyi gryadi U XVIII XIX stolittyah itelmenska movna spilnist podilyalasya na tri teritorialni grupi yaki mabut buli troma movami itelmenskoyi grupi shidna mova Tihookeanske uzberezhzhya pivdenna mova pivdenna chastina pivostrova po oboh beregah zahidna mova Ohotske uzberezhzhya Dosi zbereglasya lishe zahidna itelmenska mova Poshirena v kolishnogo Koryackogo avtonomnogo okrugu zahidne uzberezhzhya Kamchatki Chislo tih sho govoryat blizko 400 chol za perepisom 2002 roku vsi voni takozh vilno volodiyut rosijskoyu movoyu Itelmenska mova ne standartizovana naddialektnih form ne maye Itelmenska mifologiya zapisana v rosijskomu perekazi Mova folkloru ye tilki zapisi XX stolittyaa zahidna mova ne viyavlyaye specifichnih osoblivostej porivnyano z rozmovnoyu movoyu Literaturi itelmenskoyu movoyu nemaye DialektiZahidna itelmenska mova predstavlena dvoma dialektami pivdennim perevazha sered tih hto govorit po itelmenski prijnyatij za literaturnij i sedankinskim abo pivnichnim zhiteli kolishnogo selisha Sedanka u verhnij techiyi richki PisemnistPisemnist na bazi latinskoyi grafiki bula vvedena v 1932 vidani bukvar i pidruchnik arifmetiki Vikladannya po bukvaryu 1932 roku avtor etnograf E P Orlova pid kerivnictvom yakoyi pracyuvala grupa studentiv itelmeniv trivala dekilka rokiv ale pislya perekladu pivnichnih alfavitiv na kirilichnu osnovu v kinci 1930 h rokiv itelmenska pisemnist bula vidminena Itelmenska mova stala nepismennoyu i zalishalasya takoyu majzhe pivstolittya Itelmenska abetka na latinskij osnovi A a B v C c D d E e F f G g H h I i J j K k L l L l M m N n Ŋ ŋ O o P p Q q R r S s T t U u W w X x Z z Suchasnij itelmenskij alfavit buv stvorenij v 1984 roci na kirilichnij osnovi i v 1988 roci buv zatverdzhenij ministerstvom osviti RRFSR Povtorno itelmenskij bukvar buv stvorenij v 1988 Opublikovani takozh shkilnij itelmensko rosijskij i rosijsko itelmenskij slovnik ta pidruchnik dlya drugogo klasu U 1993 itelmenskij bukvar buv perevidanij Itelmenska mova vikladayetsya yak predmet v pochatkovih klasah ale vchiteli ne volodiyut nim sho tak samo yak i uchni V danij chas robitsya pereklad Yevangeliya vid Luki na itelmensku movu Vsya cya literatura vidayetsya na pivdennomu dialekti Suchasnij itelmenskij alfavit A a Ă ă B b V v G g D d E e Yo yo Zh zh Z z I i J j K k K k Ӄ ӄ Ӄ ӄ L l Љ љ Ӆ ӆ M m N n Њ њ Ӈ ӈ O o Ŏ ŏ P p P p R r S s T t T t U u Ў y F f H h Ҳ ҳ C c Ch ch Ch ch Sh sh Sh sh Y y Ә ә E e Yu yu Ya yaPriklad Zapovit T Shevchenka itelmenskoyu movoyu pereklala Klavdiya Halojmova ӃTHIӅHKMIӇSH It e t izalkichen kәmma Kke msatuminsh nejnenk Mizvin sәmtenk kotlaҳ ushenk Hnita in Ukrajnank Tәlchkasche n ushe n oheplaҳa n Dnepran kotkot әnnan e le n T ilfsaschen hәrvәrvekil ҳ Dnepran k efk ef oheplaҳ It e ml ime n ҳakela a n Dneprank nthlal kichen Ukrajnh al Ifa sәmt mizvin tkillal chen Tsenal kichen nostahchҳanke Tekenoke ifa ifa Kәmma nustahchah hik t ischen Kәmma ke msatuki ktekejsh Ҳezu n fashse n lyl e n kteshensh Ҳakela an ml im hektvelaҳ Hanke sәmtanke mnil klynoesh Knalos ifalah sunl kzahen Ifa kәmma ch amzanlasha Әnthvak kil minsh kәmma ktil hkminsh Tenlanl kervel hetnomal Dzherelo LiteraturaVolodin A P Itelmenskij yazyk L 1976 Volodin A P Itelmeny M 1995 2 e izd SPb 2003 Volodin A P Halojmova K N Slovar itelmensko russkij i russko itelmenskij L 1989 Dybovski B Slovar itelmenskogo yazyka Warszawa Energeia 1998 236 s Dyurr M Kasten E Halojmova K N Itelmenskij yazyk i kultura Munster Berlin Waxmann 2001 Multimedia CD ROM Krasheninnikov S P Opisanie zemli Kamchatki M L 1949 1 29 serpnya 2007 u Wayback Machine Moll T A Ocherk fonetiki i morfologii sedankinskogo dialekta itelmenskogo yazyka Uchen zap LGPI 1960 t 167 Skorik P Ya K probleme yazykovoj obshnosti aborigenov severo vostoka Azii VYa 1977 3 Starkova I K Itelmeny Materialnaya kultura XVIII 60 e gody XX veka M 1976 Stebnickij S N Itelmenskij kamchadalskij yazyk Yazyki i pismennost narodov Severa L 1934 ch III Bogoras W Chukchee Handbook of American Indian Languages Ed by F Boas Washington 1922 Georg R S and Alexander P Volodin Die itelmenische Sprache Wiesbaden Harrassowitz 1999 Kamchadal Texts collected by W Jochelson Ed by D S Worth Los Angeles 1961 Radlinski I Slowniki narzeczy ludow kamczackich Rozprawe Wydzalu filologicznego Akademii Umiejetnosci w Krakowie XVI XVIII 1891 1894 Worth D S La place du kamtchadal parmi les langues soi disant paleosiberiennes Orbis 1962 t XI No 2 Chukotsko kamchatska sim ya Chukotska mova Kerecka mova Koryacka mova Alyutorska mova Itelmenska mova zahidnoitelmenska Mertva mova