Твари́ни (лат. Animalia або Metazoa) — царство переважно багатоклітинних еукаріотичних (ядерних) створінь, однією з найголовніших ознак якого є гетеротрофність (тобто, споживання готових органічних речовин) та здатність діяльно рухатись. До царства тварин не належать рослини та гриби — теж великі (але не єдині) царства еукаріотів. Втім, існує чимало тварин, що ведуть нерухомий спосіб життя, а гетеротрофність властива також грибам і деяким рослинам-паразитам. У клітинах тварин (як і інших еукаріотів) міститься утворене ядро.
Тварини | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
(без рангу): | Уніконти (Unikonta) |
(без рангу): | Obazoa |
(без рангу): | Опістоконти (Opisthokonta) |
(без рангу): | Holozoa |
(без рангу): | Filozoa |
Царство: | Тварини (Animalia) Linnaeus, 1758 |
Підцарства | |
| |
Синоніми | |
Metazoa | |
Вікісховище: Animalia |
У побуті, під словом «тварини» часто розуміють лише чотириногих наземних хребетних (ссавці, плазуни та земноводні). У науці за терміном «тварини» (Animalia), закріплено ширше значення (див. вище). Тому кажуть, що до тварин, крім ссавців, належить багато інших істот: риби, птахи, комахи, павукоподібні, молюски, морські зірки, черви тощо. Людина теж належить до царства тварин, але зазвичай її розглядають окремо — навіть професійні біологи вживають звороти «тварини і людина» чи «тварини, зокрема людина».
Водночас, раніше до цього царства відносили багатьох гетеротрофних найпростіших і ділили тварин на підцарства: одноклітинні Protozoa і багатоклітинні Metazoa. Зараз назва «тварини» в таксономічному сенсі закріпилася за багатоклітинними. В такому розумінні, тварини як таксон мають певніші ознаки — для них притаманні оогамія, багатотканинна будова, наявність щонайменше двох зародкових листків, стадій бластули і гаструли в зародковому розвитку. У переважної більшості тварин є м'язи і нерви (за винятком губок, пластинчастих, мезозоїв, , які, можливо, їх втратили).
Водночас у науці, термін «тварини» іноді пропонується використовувати в ще ширшому значенні, маючи на увазі під тваринами не таксон, а спосіб організації — життєву форму, засновану на рухливості, гетеротрофності і голозойному живленні.
Особливості
Характерні особливості тварин:
- гетеротрофне живлення-організми, що потребують органічних сполук як джерела вуглецю для росту й розвитку.
- рухливість, активність;
- мінлива форма тіла-зміни у фенотипі організму, що у більшості випадків носять пристосувальний характер та утворюються внаслідок взаємодії генотипу із навколишнім середовищем. Зміни в організмі та модифікації не успадковуються. У цілому поняття «модифікаційна мінливість» відповідає поняттю «визначена мінливість», яке ввів Чарльз Роберт Дарвін
- зростання, яке обмежене певним періодом життя (до формування дорослого організму);
- подразливість у вигляді таксисів (у одноклітинних) і рефлексів (у багатоклітинних)- рухова реакція у відповідь на спрямований вплив чинника, що здійснюється клітинами чи організмами. Наприклад, викидання нитки із жалкої клітини гідри при дотику до чутливого виросту є механотаксисом, а рух амебоцитів до поживних речовин чи від шкідливих речовин є позитивним або негативним хемотаксисом
- у клітинах відсутні клітинні стінки, пластиди, великі вакуолі;
- запасною речовиною клітин є глікоген- полісахарид, гомополімер α-глюкози, основна форма її зберігання в клітинах тварин, більшості грибів, багатьох бактерій та архей. В людському організмі головними місцями накопичення глікогену є печінка та скелетні м'язи.
Походження
Шляхи еволюції тваринного світу з'ясовує філогенетика, яка безпосередньо пов'язана з палеозоологією.
Походження
Вважається, що тварини походять від одноклітинних джгутикових, а їх найближчі відомі живі родичі — це хоанофлагеляти, комірцеві джгутиконосці, морфологічно подібні до хоаноцитів деяких губок. Молекулярні дослідження визначили місце тварин в надгрупі Opisthokonta, куди також включають хоанофлагелят, справжні гриби і невелику кількість паразитичних найпростіших. Назва Opisthokonta означає заднє розташування джгутика в рухомій клітині (як у сперматозоїдів більшості тварин), тоді як інші еукаріоти здебільшого мають передній джгутик.
Перші викопні рештки тварин належать до кінця докембрію (близько 610 мільйонів років тому). Вони знані як едіакарська або вендська фауна. Однак їх складно зіставити з пізнішими викопними. Вони могли бути попередниками сучасних груп тварин, незалежними групами або взагалі не тваринами. Найвідоміші типи тварин більш-менш одночасно з'являються під час кембрійського періоду, близько 542 мільйонів років тому. Ця подія, названа кембрійським вибухом, була викликана або швидкою дивергенцією тварин, або такою зміною умов, яка зробила можливим скам'яніння решток. Однак деякі палеонтологи і геологи припускають, що тварини з'явилися значно раніше, ніж вважалося раніше, можливо, навіть близько мільярда років тому[].
На початку тонійського періоду близько 1 мільярда років тому, відзначено скорочення різноманітності строматолітів, що може свідчити про появу нових тварин протягом цього часу. Крім того, сліди скам'янілостей, що належать до цього ж періоду, такі як відбитки й нори, можуть свідчити про наявність хробаків великих розмірів (близько 5 мм завширшки), побудованих як земляні хробаки. Проте дуже схожі відбитки створюються сьогодні велетенськими одноклітинними найпростішими Gromia sphaerica, і це ставить під сумнів подальше тлумачення таких відбитків як доказ ранньої еволюції тварин.
Дослідження
Зоологія — наука, що вивчає світ тварин та їх взаємозв'язки з навколишнім середовищем. Зоологія являє собою цілу систему наукових дисциплін, кожна з яких має своє завдання і свої об'єкти дослідження. Протозоологія вивчає одноклітинних тварин, гельмінтологія — паразитичних червів, карцинологія — ракоподібних, арахнологія — павукоподібних, ентомологія — комах, малакологія — молюсків, іхтіологія — риб, батрахологія — земноводних, герпетологія — плазунів, орнітологія — птахів, мамаліологія — ссавців. Сукупність тварин тієї чи іншої території вивчає фауністика. Морфологія вивчає будову, форму тіла тварин і закономірності формоутворення окремих органів; включає анатомію, ембріологію, гістологію, цитологію. Умови існування тварин і їхні взаємовідносини з навколишнім середовищем вивчає екологія, поведінку тварин у порівняльному та еволюційному плані — етологія, закономірності поширення їх на земній кулі — зоогеографія, явища мінливості і спадковості — генетика тварин.
Методи вивчення тваринних організмів:
- порівняльно-описовий метод (мікро-, макроскопічні дослідження)- використовується для порівняння об'єкта дослідження з подібними об'єктами чи процесами. Він дозволяє відкривати нові види живих істот та класифікувати їх, детально аналізуючи схожі та відмінні риси порівняно з близькими до них формами.
- моніторинг- система постійного спостереження за явищами і процесами, що проходять в навколишньому середовищі і суспільстві, результати якого служать для обґрунтування управлінських рішень по забезпеченню безпеки людей та об'єктів економіки. При автоматичному контролі відбувається отримання і обробка інформації про стан об'єкта і зовнішніх умов для виявлення подій, що визначають управлінські дії. Подією може бути будь-який якісний результат: поява деталі з розмірами, що виходять за допустимі межі, коротке замикання, вихід температури за встановлене значення, аварія обладнання та інші.
- моделювання-— це метод дослідження об'єктів пізнання (явищ, пристроїв, процесів), що ґрунтується на заміні конкретного об'єкта досліджень (оригіналу) іншим, подібним до нього (моделлю).
Результати дослідів обробляють за допомогою математично-статистичного аналізу.
Класифікація
На сьогодні на Землі налічується майже 45 тисяч видів хребетних і 5-8 мільйонів видів безхребетних тварин, із яких описано тільки 1,5 млн видів.
- Підцарство Первинні багатоклітинні (Prometazoa)
- Тип Губки (Porifera) — тип примітивних водних багатоклітинних тварин, які ведуть прикріплений спосіб життя. Поширені по всій земній кулі від прибережної зони і до майже максимальних глибин океану; деякі види також населяють прісноводні водойми. Нараховують близько 8000 видів. Вважається, що перші представники цього типу з'явилися ще в протерозойську еру. Їхні розміри коливаються, залежно від виду, від 5 см до 3 м. Вирізняються довгою тривалістю життя, до 1500—2000 років. Найдовше живучий вид губок — це Арктична губка віком 2467 років. Губки поширені в прісних і солоних водах усіх кліматичних зон, представлені як поодинокими, так і колоніальними формами. Незважаючи на таку різноманітність, усі губки мають спільні риси:
- Тип Пластинчасті (Placozoa)- тип мікроскопічних багатоклітинних тварин, позбавлених диференційованих тканин та органів. Відомо три види: Trichoplax adhaerens, Hoilungia hongkongensis та . Описаний раніше вид Treptoplax reptans є синонімом Trichoplax adhaerens.
- Підцарство Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
- Розділ Кишковопорожнинні (Coelenterata)- група тварин невизначеного таксономічного рангу, до якої належать типи кнідарії та реброплави, які мають найпростішу тканинну організацію тіла.
- Тип Кнідарії (Cnidaria) — тип тварин, що об'єднує приблизно 9 000 видів, які мешкають у водних, переважно морських середовищах.
- Тип Реброплави (Ctenophora) — тип морських справжніх багатоклітинних тварин. Тіло (довжина 2 мм — 1,5 м) найчастіше мішкоподібне, радіально-симетричне, двопроменеве, драглисте і прозоре. На відміну від кнідарій, реброплави не мають жалких клітин. У більшості видів є пара мацалець з клейкими клітинами, за допомогою яких вони захоплюють їжу (дрібні організми планктону, ікра, іноді мальки риб тощо). Вільноплаваючі, рідше плазуючі або сидячі організми. Пересуваються за допомогою 8 рядів меридіонально розташованих гребних пластинок, що сидять на потовщеннях тіла — так званих ребрах (звідси й назва типу).
- Розділ Двобічно-симетричні (Bilateralia)
- Підрозділ Первиннороті (Protostomia) -підрозділ двобічно-симетричних тварин. Вони протиставляються вторинноротим (Deuterostomia), відрізняються своїм ембріональним розвитком, у них первинний отвір (бластопор) стає ротом або, при щілиноподібному замиканні бластопори, — ротом та анусом.
- Тип Ацеломорфи (Acoelomorpha)— тип двобічно-симетричних тварин, який раніше відносився до типу Плоскі черви. Але після детальних досліджень 2004 року вчені Jaume Baguñà та Marta Riutort виділили цих тварин в окремий тип.
- Тип Прямоплави (Orthonectida) — тип двобічно-симетричних тварин, який дуже близький до диціємідів.
- Тип Дицієміди (Dicyemida) — тип примітивно влаштованих безхребетних тварин, що паразитують на головоногих молюсках. Містить понад 70 видів. Раніше диціємід через простоту їхньої організації об'єднували з прямоплавами в групу мезозоїв, розглядаючи як перехідну групу між протистами та багатоклітинними тваринами. Як наслідок, коли широкої підтримки зазнала гіпотеза про вторинне спрощення у зв'язку з паразитним способом життя, ці погляди відкинули.
- Тип Плоскі черви (Platyhelminthes)
- Тип Немертини (Nemertina)— тип двобічносиметричних тварин, які за формою нагадують стьожкових червів. Відомо близько 1 тисячі видів у 250 родах.
- Тип Черевовійчасті черви (Gastrotricha)— тип (раніше клас) двобічно-симетричних тварин. Дрібні червоподібні тварини до 1 мм довжини, живуть у морі та прісних водоймах. Переважно придонні тварини. Відомо приблизно 350 морських та 250 прісноводних видів.
- Тип Гнатостомуліди (Gnathostomulida) — тип двобічно-симетричних тварин. Дрібні морські червоподібні, розміром 1-4 мм. Відомо 90 видів, що живуть в піску з підвищеним вмістом сірки. Гермафродити. Споріднені з плоскими червами
- Тип Мікрощелепні (Micrognathozoa) — тип двобічно-симетричних тварин схожих на червів. На сьогодні відомий єдиний вид — лімногнатія (Limnognathia maerski), знайдений на острові Диско в Ґренландії. Довжина дорослих особин мікрогнатій становить 105—152 мікрон, молодих — 85—107.
- Тип Коловертки (Rotatoria) — один з типів двобічно-симетричних тварин. Основною характерною ознакою є наявність так званого навколоротового апарату — війкової формації на передньому кінці тіла, яка використовується для живлення і руху. Відомо близько 2000 видів коловерток. Здебільшого це прісноводні мешканці, але деякі водяться в морі та вологих ґрунтах. Переважна більшість коловерток є вільноплаваючими, але відомі і прикріплені форми. За розміром коловертки не перевищують 2 мм. До цього типу належить — найдрібніша багатоклітинна тварина, розмір якої становить близько 40 мікрон. У зв'язку з малими розмірами тканини часто набувають синцитійної будови. Для типу в цілому характерна (постійність клітинного складу). Деякі коловертки можуть впадати в криптобіоз.
- Тип Акантоцефали, або Колючеголові черви (Acanthocephala) — тип паразитичних тварин. В україномовній літературі акантоцефал також називають скребликами або скреблянками. Характеризуються присутністю рухливого хобітка, озброєного шипами, що використовується для вбуравлення і утримання в стінці кишківника їх хазяїв. Акантоцефали мають складний життєвий цикл, який включає кількох хазяїв. Як проміжні виступають безхребетні — ракоподібні, комахи, молюски. Кінцевими хазяями виступають хребетні тварини — риби, амфібії, птахи або ссавці. Відомо близько 1150 видів.
- Тип Головохоботні (Cephalorhyncha)— надтип двобічно-симетричних тварин, який об'єднує 3 типи. Тіло поділене на тулуб та головний відділ (хобот), який здатний вкручуватись всередину тіла. На кінці інтроверта є ротовий конус, який обмежовує ротовий отвір. Тіло вкрите кутикулою або ж панциром. Центральна нервова система інтраепітеліальна, складається з навкологлоткового кільця та черевного нервового стовбура. Епітеліально-мускульний мішок складається з поздовжніх та кільцевих м'язів. Порожнина тіла не має епітеліальної вистилки, може редукуватись або заповнюватись паренхімою. Кишківник наскрізний. Видільна система протонефридіального типу або ж відсутня. Ділення рівномірне, не спіральне, в розвитку кишківника спостерігається вторинна порожнина (рот проривається незалежно від бластопори, на місці якого формується анальний отвір)
- Тип Внутрішньопорошицеві (Entoprocta)— тип двобічно-симетричних тварин. Раніше вважався підкласом мохуваток. Відрізняються від останніх розташуванням анального отвору відносно лофофори. На сьогодні відомо близько 150 видів одного класу та 3 рядів.
- Тип Нематоди, або Круглі черви (Nematoda) — тип двобічно-симетричних червоподібних тварин, який налічує близько 30 тис. видів. Вони живуть у різних середовищах: морських і прісних водах, ґрунті, органічних речовинах, які гниють або бродять. Багато круглих червів пристосувалось до паразитування, деякі є паразитами людини. У людей нематоди спричинюють найбільшу кількість хвороб з групи гельмінтозів, загальна назва таких інвазій — нематодози, зокрема аскаридоз, трихоцефальоз, ентеробіоз, трихінельоз тощо. Нематоди — паразити комах можуть бути використані для захисту культурних рослин (праці М. П. Дядечка та інших.)
- Тип Волосові (Nematomorpha) — тип двобічно-симетричних тварин. Відомі викопні рештки ще з еоцену. Морфологічно подібні до нематод за формою тіла, наявності псевдоцеля, тільки поздовжніх м'язових волокон, за кутикулярним покривом, відсутності сегментації, будовою нервової і репродуктивної систем. Більшість видів завдовжки від 50 до 100 см, але відомі види - до 2 метрів діаметром 1-3 мм. Волосатиків часто можна зустріти у місцях, де накопичується вода — зливні жолоба, канави, калюжі, тощо. За своїм способом життя характеризуються як паразитоїди, тобто дорослі особини ведуть вільний спосіб життя, але личинки паразитують у комах і ракоподібних.
- Тип Цикліофори (Cycliophora)— тип мікроскопічних тварин без порожнини тіл, що живуть як коменсали на ротових органах омарів. Характерною ознакою типу, окрім відсутності целома, є надзвичайно складний життєвий цикл, що поділяється на шість стадій.
- Тип Молюски (Mollusca)— тип первинноротих двобічно-симетричних целомічних тварин зі спіральним дробленням зиготи.
- Тип Сипункуліди (Sipunculida) — тип двобічно-симетричних морських червоподібних тварин. Відомо 320 видів в 2 класах. Це червоподібні тварини завдовжки від 2 до 720 міліметрів, при цьому більшість видів має розміри близько 10 сантиметрів. Тіло поділяється на несегментований тулуб та вузьку, висувну передню частину, що називається "інтроверт". Сипункуліди мають стінку тіла, яка трохи подібна до аннелидів (хоч і несегментована), оскільки вона складається з епідермісу вкритого кутикулою та внутрішнім шаром поздовжньої мускулатури. Стінка тіла оточує целом, наповнений рідиною, яка діє як гідростатичний скелет, щоб розтягувати або скорочувати тіло тварини. Рот, розташований на передньому кінці інтроверта, оточений 18-24 щупальцями. Щупальця використовуються для збору органічного детриту з води або субстрату, і, ймовірно, також функціонують як зябра. Щупальці на кінчику інтроверта є порожнистими і розтягуються через гідростатичний тиск.
- Тип Кільчасті черви (Annelida) — тип відносно високоорганізованих червів, що складається з близько 15 тисяч видів. Вони мешкають в більшості вологих середовищ, включаючи наземні, прісноводні і морські, містять багато паразитичних та мутуалістичних видів. Мають розміри від менше міліметра до понад 3 метрів ( ). Целом у них поділений перегородками на сегменти, які представлені як зовнішні кільця (звідки і назва типу), відсутній або спрощений у деяких п'явок і . Із сегментацією тіла пов'язана метамерія (сегментація) внутрішніх органів — нервової, видільної та кровоносної систем. Завдяки перегородкам, аннеліда при пошкодженні втрачає лише певні сегменти тіла. Висока здатність до регенерації.
- Тип Ехіури (Echiura)— клас двобічно-симетричних морських тварин типу Кільчасті черви (Annelida). Відомо 240 видів у 2 рядах
- Тип Тихоходи (Tardigrada) — тип двобічно-симетричних тварин. Всесвітньо поширені мікроскопічні (0,05—1,4 мм) мешканці вологих біотопів суходолу, прісних та морських водойм. Вони мають малосегментне тіло з нечітко відокремленою головою, яке несе чотири пари непочленованих ніг. Травна система наскрізна. Органів дихання та кровообігу немає. Нервова система артроподного типу. Роздільностатеві. Розвиток прямий, ріст супроводжується линяннями. Вони мають деякі риси, спільні як із поліхетами так і членистоногими. Проте деякі особливості їхньої будови та ембріонального розвитку свідчать про те, що це самостійний, дуже своєрідний тип тваринного світу. Вперше описані німецьким науковцем і теологом Йоганном Геце у 1772 році
- Тип Первиннотрахейні (Onychophora)— тип двобічно-симетричних тварин, схожі на гусінь наземні тварини з сегментованим тілом, що нагадують членистоногих та кільчастих червів. Відомо близько 110 сучасних видів з одного класу, розділених на 2 родини та 10 родів. Трапляються в багатьох тропічних та субтропічних регіонах в усьому світі, включаючи Мексику, Центральну та Південну Америку, Африку, Австралію та Нову Зеландію. Сучасні види мають доволі малі розміри, лише один вид сягає 20 см завдовжки.
- Тип Членистоногі (Arthropoda) — тип первинноротих тварин, що включає комах, ракоподібних, павукоподібних та багатоніжок.
- Тип Фороніди (Phoronida) — тип двобічно-симетричних морських тварин. Відомо всього 12 видів з 2 родів, у Чорному морі — .
- Тип Мохуватки (Ectoprocta) — тип дрібних колоніальних, переважно морських тварин, що нараховує близько 8 тисяч видів, більшість з яких формують жорсткі скелети з карбонату кальцію.
- Тип Плечоногі (Brachiopoda) — невеликі одиночні тварини, які ведуть осілий спосіб життя. Зустрічаються найчастіше в місцях без сильних течій та хвиль, часто в холодних водах. Тіло вкрито двостулковою черепашкою, через що плечоногі ззовні нагадують двостулкових молюсків. Довжина черепашки від 5 мм до 8 см; у викопних видів досягала 37,5 см. Забарвлення жовтувате, рожеве або сіре; у деяких видів чорне, помаранчеве чи червоне. Зовнішня поверхня черепашки буває гладкою, ребристою або складчастою; у деяких викопних видів були шипи. Основною мінеральною речовиною черепашки є кальцит або апатит
- Підрозділ Вториннороті (Deuterostomia)
- Тип Голкошкірі (Echinodermata) — другий за кількістю видів (після хордових) тип вторинноротих тварин, що містить близько 6 300 сучасних видів. Усі вони — вільноживучі морські придонні тварини, що дуже чутливо реагують на опріснення. Майже всі, крім кількох батипелагічних (таких, що мешкають у товщі води на великих глибинах) голотурій, являють собою типові бентосні форми. В батіальній та ультраабісальній зонах на частку голкошкірих може приходитися до 90 % загальної біомаси бентосу. Деякі морські зірки та голотурії зустрічаються лише на глибинах понад 2000 м.
- Тип Щетинкощелепні (Chaetognatha) — тип двобічно-симетричних тварин. Відомо 115 видів у 15 родах. Це безхребетні морські тварини, тіло яких видовжене (довжина 0,5-10 см), напівпрозоре з хвостовим і бічними плавцями, вкрите багатошаровим епітелієм, як у хордових тварин. Кровоносної, дихальної та видільної систем немає. Особини двостатеві (гермафродити). Нервова система добре розвинута. На голові є два пучки сильних щетинок, здатних захоплювати здобич. Щетинкощелепні є чітко відособленою групою не зовсім ясного систематичного положення. Вони мають ембріологічні ознаки, типові для вторинноротих (вторинний рот та ентероцелію — формування целома з випинів первинної кишки), але низка молекулярних досліджень показала їх належність до первинноротих (за даними роботи 2019 року, вони потрапляють у групу [en] разом із коловертками, гнатостомулідами та мікрощелепними). У викопному стані відомі з кембрію; дослідження методом молекулярного годинника показує, що вони могли виникнути в пізньому едіакарії.
- Тип Напівхордові (Hemichordata) — тип двобічно-симетричних вторинноротих тварин. Одні з найпримітивніших вторинноротих. Відомо 130 сучасних видів у 2 класах (2016). Всі живуть у морях, де ведуть риючий чи прикріплений спосіб життя. Декотрі формують колонії. Серед викопних форм відомі планктонні (частина граптолітів). Відомі з кембрію. До напівхордових належать граптоліти — велика палеозойська група тварин, яку відносять до перистозяберних.
- Тип Хордові (Chordata) — тип вторинноротих тварин, що включає хребетних тварин разом із деякою кількістю еволюційно близьких до них безхребетних. Монофілетичність групи доведена за допомогою молекулярних даних ([⇨]). Морфологічні особливості включають наявність на певній стадії життя хорди, порожньої нервової трубки, зябрових щілин, ендостилю та хвоста із м'язами ([⇨]). Хордові включають три підтипи: Покривники (Tunicata) і Головохордові (Cephalochordata) відносяться до нижчих хордових, а Черепні (Craniata) є вищими хордовими ([⇨]). Існує майже 42 тис. видів, з яких у фауні України відомо приблизно 750. До хордових також належать і люди.
- Підрозділ Первиннороті (Protostomia) -підрозділ двобічно-симетричних тварин. Вони протиставляються вторинноротим (Deuterostomia), відрізняються своїм ембріональним розвитком, у них первинний отвір (бластопор) стає ротом або, при щілиноподібному замиканні бластопори, — ротом та анусом.
- Розділ Кишковопорожнинні (Coelenterata)- група тварин невизначеного таксономічного рангу, до якої належать типи кнідарії та реброплави, які мають найпростішу тканинну організацію тіла.
Альтернативні варіанти класифікації
Класифікація царства тварин не є усталеною й існує безліч варіантів.
Іноді до тварин відносять найпростіших на підставі того, що вони (у більшості) є гетеротрофними організмами, які активно пересуваються. Але з іншого боку, найпростіші часто в не меншій мірі мають ознаки рослин і займають в деякому сенсі проміжне положення між тваринами і рослинами. Тому їх також виділяють в окреме царство (або розподіляють між кількома царствами). В деяких класифікаціях виділялося підцарство Агнотозої, що включає плакозоїв, ортонектид і діціємід.
Крім того, кількість і склад типів піддаються різним змінам. Ось лише деякі варіації на тему типів.
- Кнідарій і реброплавів можуть об'єднувати в один тип кишковопорожнинні.
- Нематод, черевовійчастих черв'яків, кіноринхів, волосатиків, коловерток і іноді приапулід об'єднують як класи в одному типі первиннопорожнинні черви або круглі черви (явно застаріла класифікація).
- Нематод, волосатиків і черевовійчастих відносять до типу круглі черв'яки (Nemathelminthes).
- Класи головохоботних — пріапулід, кіноринхів і лоріціфер розглядають як окремі типи.
- Форонід, мохуваток і плечоногих об'єднують в тип щупальцеві або лофофорові з трьома відповідними класами.
- Напівхордові раніше вважалися підтипом хордових.
- Покривники нерідко розглядалися як окремий тип.
- У багатьох посібниках як окремий тип вторинноротих розглядаються погонофори.
- Прямоплави і дицієміди можуть розглядатися як один тип мезозої (явно застаріла класифікація).
- До складу Metazoa включається тип Myxozoa, який раніше відносили до найпростіших.
Філогенія
Царство є монофілетичним, тобто всі тварини походять від спільного предка.
Філогенетична кладограма, що показує родинні зв'язки різних груп тварин:
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
950 mya |
Різноманітність
Кількість видів
Група | Зображення | Підгрупа | Кількість описаних видів |
---|---|---|---|
Хребетні | Риби | 32 900 | |
Амфібії | 7302 | ||
Рептилії | 10 038 | ||
Птахи | 10 425 | ||
Ссавці | 5513 | ||
Разом: 66 178 | |||
Безхребетні | Комахи | 1 000 000 | |
Молюски | 85 000 | ||
Ракоподібні | 47 000 | ||
Корали | 2000 | ||
Павукоподібні | 102 248 | ||
Первиннотрахейні | 165 | ||
Мечохвости | 4 | ||
Інші | 68 658 | ||
Разом: 1 305 075 | |||
Разом: 1 371 253 |
Найбільші та найменші
Синій кит (Balaenoptera musculus) — найбільша тварина, яка будь-коли жила на Землі, вагою до 190 тонн і розміром до 33,6 метрів завдовжки. Найбільша наразі наземна тварина — Саванний слон (Loxodonta africana), вагою до 12,25 тонн and measuring up to 10,67 metres (35,0 ft) long. Найбільшими наземними тваринами, які будь-коли жили на Землі, були динозаври, такі як Аргентинозавр, який, можливо, важив аж 73 тони. Деякі тварин мають мікроскопічні розміри. Окремі види Myxozoa (паразитичні тварини, поширені у водному середовищі) ніколи не виростають більше 20 мкм, а один із найменших видів () має максимальний розмір, що не перевершує 8,5 мкм.
Поширення
Тварини заселили різноманітні середовища існування на планеті Земля: воду, ґрунт, земну поверхню, повітря, а також інші організми і є їх паразитами або симбіонтами.
Значення
Тварини виконують різноманітні ролі в природі та житті людини:
- беруть участь у запиленні рослин (у Європі 80 % покритонасінних рослин запилюється комахами);
- створюють умови життя для зовнішніх та внутрішніх паразитів;
- беруть участь у поширенні рослин, грибів, бактерій та вірусів;
- джерело їжі, сировини, медикаментів;
- біологічні вороги, що знищують шкідників інших тварин та рослин;
- мають наукове значення як об'єкт досліджень;
- використовуються людиною для транспортних, сторожових, спортивно-оздоровчих та багатьох інших цілей;
- мають естетичне та емоційне значення для людства;
- викопні рештки тварин використовують для визначення шарів гірських порід.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 15 березня 2012. Процитовано 20 березня 2012.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Matz та ін. (2008). (PDF). Current Biology. doi:10.1016/j.cub.2008.10.028. Архів оригіналу (PDF) за 16 грудня 2008. Процитовано 20 березня 2012.
{{}}
: Явне використання «та ін.» у:|author=
() - . Архів оригіналу за 18 лютого 2009. Процитовано 20 березня 2012.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Загороднюк І., Головачов О. Кладогенез хордових тварин (Chordozoa). Частина 1. Поняття та ознаки типу, взаємини з іншими групами [ 3 вересня 2017 у Wayback Machine.] // . Серія Біологія. — 2005 . — Випуск 16. — С. 5-21.
- Peterson, Kevin J.; Cotton, James A.; Gehling, James G.; Pisani, Davide (27 квітня 2008). . Philosophical Transactions of the Royal Society of London B: Biological Sciences. 363 (1496): 1435—1443. doi:10.1098/rstb.2007.2233. PMC 2614224. PMID 18192191. Архів оригіналу за 19 листопада 2018. Процитовано 20 квітня 2019.
- Parfrey, Laura Wegener; Lahr, Daniel J.G.; Knoll, Andrew H.; Katz, Laura A. (16 серпня 2011). . Proceedings of the National Academy of Sciences. 108 (33): 13624—13629. Bibcode:2011PNAS..10813624P. doi:10.1073/pnas.1110633108. PMC 3158185. PMID 21810989. Архів оригіналу за 18 вересня 2019. Процитовано 20 квітня 2019.
- . Fossil Calibration Database. Архів оригіналу за 7 березня 2018. Процитовано 3 березня 2018.
- Laumer, Christopher E.; Gruber-Vodicka, Harald; Hadfield, Michael G.; Pearse, Vicki B.; Riesgo, Ana; Marioni, John C.; Giribet, Gonzalo (17 березня 2018). . bioRxiv: 200972. doi:10.1101/200972. Архів оригіналу за 22 травня 2018. Процитовано 20 квітня 2019.
- Adl, Sina M.; Bass, David; Lane, Christopher E.; Lukeš, Julius; Schoch, Conrad L.; Smirnov, Alexey; Agatha, Sabine; Berney, Cedric; Brown, Matthew W. (2018). Revisions to the Classification, Nomenclature, and Diversity of Eukaryotes. Journal of Eukaryotic Microbiology. 66 (1): 4—119. doi:10.1111/jeu.12691. PMID 30257078.
- The World Conservation Union. 2014. IUCN Red List of Threatened Species, 2014.3. Summary Statistics for Globally Threatened Species. Table 1: Numbers of threatened species by major groups of organisms (1996—2014) [ 24 лютого 2015 у Wayback Machine.].
- Wood, Gerald (1983). The Guinness Book of Animal Facts and Feats. ISBN .
- Davies, Ella (20.04.2016). The longest animal alive may be one you never thought of. BBC Earth. оригіналу за 19.03.2018. Процитовано 25.07.2019.
- Largest mammal. Guinness World Records. оригіналу за 31.01.2018. Процитовано 25.07.2019.
- Mazzetta, Gerardo V.; Christiansen, Per; Fariña, Richard A. (2004). Giants and Bizarres: Body Size of Some Southern South American Cretaceous Dinosaurs. Historical Biology. 16 (2–4): 71—83. doi:10.1080/08912960410001715132.
- Fiala, Ivan (10.07.2008). Myxozoa. Tree of Life Web Project. оригіналу за 01.03.2018. Процитовано 25.07.2019.
- Kaur, H.; Singh, R. (2011). Two new species of Myxobolus (Myxozoa: Myxosporea: Bivalvulida) infecting an Indian major carp and a cat fish in wetlands of Punjab, India. Journal of Parasitic Diseases. 35 (2): 169—176. doi:10.1007/s12639-011-0061-4. PMC 3235390. PMID 23024499.
Джерела
- Биологический энциклопедический словарь под редакцией М. С. Гилярова и др., М., изд. Советская Энциклопедия, 1989.
Посилання
- (рос.) Ілюстрована енциклопедія тварин [ 26 червня 2016 у Wayback Machine.] — безхребетні, земноводні, амфібії, риби, птахи, ссавці.
- (рос.) У світі тварин [ 16 березня 2022 у Wayback Machine.] — довідник з біології тварин.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tvari ni lat Animalia abo Metazoa carstvo perevazhno bagatoklitinnih eukariotichnih yadernih stvorin odniyeyu z najgolovnishih oznak yakogo ye geterotrofnist tobto spozhivannya gotovih organichnih rechovin ta zdatnist diyalno ruhatis Do carstva tvarin ne nalezhat roslini ta gribi tezh veliki ale ne yedini carstva eukariotiv Vtim isnuye chimalo tvarin sho vedut neruhomij sposib zhittya a geterotrofnist vlastiva takozh gribam i deyakim roslinam parazitam U klitinah tvarin yak i inshih eukariotiv mistitsya utvorene yadro Tvarini Period isnuvannya 665 0 Ma Fan Proterozoj Arhej Gadejkriogenij sogodennyaBiologichna klasifikaciyaDomen Eukarioti Eukaryota bez rangu Unikonti Unikonta bez rangu Obazoa bez rangu Opistokonti Opisthokonta bez rangu Holozoa bez rangu FilozoaCarstvo Tvarini Animalia Linnaeus 1758PidcarstvaPervinni bagatoklitinni Prometazoa Spravzhni bagatoklitinni Eumetazoa SinonimiMetazoa ChoanoblastaeaVikishovishe Animalia U pobuti pid slovom tvarini chasto rozumiyut lishe chotirinogih nazemnih hrebetnih ssavci plazuni ta zemnovodni U nauci za terminom tvarini Animalia zakripleno shirshe znachennya div vishe Tomu kazhut sho do tvarin krim ssavciv nalezhit bagato inshih istot ribi ptahi komahi pavukopodibni molyuski morski zirki chervi tosho Lyudina tezh nalezhit do carstva tvarin ale zazvichaj yiyi rozglyadayut okremo navit profesijni biologi vzhivayut zvoroti tvarini i lyudina chi tvarini zokrema lyudina Vodnochas ranishe do cogo carstva vidnosili bagatoh geterotrofnih najprostishih i dilili tvarin na pidcarstva odnoklitinni Protozoa i bagatoklitinni Metazoa Zaraz nazva tvarini v taksonomichnomu sensi zakripilasya za bagatoklitinnimi V takomu rozuminni tvarini yak takson mayut pevnishi oznaki dlya nih pritamanni oogamiya bagatotkaninna budova nayavnist shonajmenshe dvoh zarodkovih listkiv stadij blastuli i gastruli v zarodkovomu rozvitku U perevazhnoyi bilshosti tvarin ye m yazi i nervi za vinyatkom gubok plastinchastih mezozoyiv inshi movi yaki mozhlivo yih vtratili Vodnochas u nauci termin tvarini inodi proponuyetsya vikoristovuvati v she shirshomu znachenni mayuchi na uvazi pid tvarinami ne takson a sposib organizaciyi zhittyevu formu zasnovanu na ruhlivosti geterotrofnosti i golozojnomu zhivlenni OsoblivostiHarakterni osoblivosti tvarin geterotrofne zhivlennya organizmi sho potrebuyut organichnih spoluk yak dzherela vuglecyu dlya rostu j rozvitku ruhlivist aktivnist minliva forma tila zmini u fenotipi organizmu sho u bilshosti vipadkiv nosyat pristosuvalnij harakter ta utvoryuyutsya vnaslidok vzayemodiyi genotipu iz navkolishnim seredovishem Zmini v organizmi ta modifikaciyi ne uspadkovuyutsya U cilomu ponyattya modifikacijna minlivist vidpovidaye ponyattyu viznachena minlivist yake vviv Charlz Robert Darvin zrostannya yake obmezhene pevnim periodom zhittya do formuvannya doroslogo organizmu podrazlivist u viglyadi taksisiv u odnoklitinnih i refleksiv u bagatoklitinnih ruhova reakciya u vidpovid na spryamovanij vpliv chinnika sho zdijsnyuyetsya klitinami chi organizmami Napriklad vikidannya nitki iz zhalkoyi klitini gidri pri dotiku do chutlivogo virostu ye mehanotaksisom a ruh amebocitiv do pozhivnih rechovin chi vid shkidlivih rechovin ye pozitivnim abo negativnim hemotaksisom u klitinah vidsutni klitinni stinki plastidi veliki vakuoli zapasnoyu rechovinoyu klitin ye glikogen polisaharid gomopolimer a glyukozi osnovna forma yiyi zberigannya v klitinah tvarin bilshosti gribiv bagatoh bakterij ta arhej V lyudskomu organizmi golovnimi miscyami nakopichennya glikogenu ye pechinka ta skeletni m yazi PohodzhennyaDokladnishe Shlyahi evolyuciyi tvarinnogo svitu z yasovuye filogenetika yaka bezposeredno pov yazana z paleozoologiyeyu Pohodzhennya Vvazhayetsya sho tvarini pohodyat vid odnoklitinnih dzhgutikovih a yih najblizhchi vidomi zhivi rodichi ce hoanoflagelyati komircevi dzhgutikonosci morfologichno podibni do hoanocitiv deyakih gubok Molekulyarni doslidzhennya viznachili misce tvarin v nadgrupi Opisthokonta kudi takozh vklyuchayut hoanoflagelyat spravzhni gribi i neveliku kilkist parazitichnih najprostishih Nazva Opisthokonta oznachaye zadnye roztashuvannya dzhgutika v ruhomij klitini yak u spermatozoyidiv bilshosti tvarin todi yak inshi eukarioti zdebilshogo mayut perednij dzhgutik Pershi vikopni reshtki tvarin nalezhat do kincya dokembriyu blizko 610 miljoniv rokiv tomu Voni znani yak ediakarska abo vendska fauna Odnak yih skladno zistaviti z piznishimi vikopnimi Voni mogli buti poperednikami suchasnih grup tvarin nezalezhnimi grupami abo vzagali ne tvarinami Najvidomishi tipi tvarin bilsh mensh odnochasno z yavlyayutsya pid chas kembrijskogo periodu blizko 542 miljoniv rokiv tomu Cya podiya nazvana kembrijskim vibuhom bula viklikana abo shvidkoyu divergenciyeyu tvarin abo takoyu zminoyu umov yaka zrobila mozhlivim skam yaninnya reshtok Odnak deyaki paleontologi i geologi pripuskayut sho tvarini z yavilisya znachno ranishe nizh vvazhalosya ranishe mozhlivo navit blizko milyarda rokiv tomu dzherelo Na pochatku tonijskogo periodu blizko 1 milyarda rokiv tomu vidznacheno skorochennya riznomanitnosti stromatolitiv sho mozhe svidchiti pro poyavu novih tvarin protyagom cogo chasu Krim togo slidi skam yanilostej sho nalezhat do cogo zh periodu taki yak vidbitki j nori mozhut svidchiti pro nayavnist hrobakiv velikih rozmiriv blizko 5 mm zavshirshki pobudovanih yak zemlyani hrobaki Prote duzhe shozhi vidbitki stvoryuyutsya sogodni veletenskimi odnoklitinnimi najprostishimi Gromia sphaerica i ce stavit pid sumniv podalshe tlumachennya takih vidbitkiv yak dokaz rannoyi evolyuciyi tvarin DoslidzhennyaDokladnishe Zoologiya Zoologiya nauka sho vivchaye svit tvarin ta yih vzayemozv yazki z navkolishnim seredovishem Zoologiya yavlyaye soboyu cilu sistemu naukovih disciplin kozhna z yakih maye svoye zavdannya i svoyi ob yekti doslidzhennya Protozoologiya vivchaye odnoklitinnih tvarin gelmintologiya parazitichnih cherviv karcinologiya rakopodibnih arahnologiya pavukopodibnih entomologiya komah malakologiya molyuskiv ihtiologiya rib batrahologiya zemnovodnih gerpetologiya plazuniv ornitologiya ptahiv mamaliologiya ssavciv Sukupnist tvarin tiyeyi chi inshoyi teritoriyi vivchaye faunistika Morfologiya vivchaye budovu formu tila tvarin i zakonomirnosti formoutvorennya okremih organiv vklyuchaye anatomiyu embriologiyu gistologiyu citologiyu Umovi isnuvannya tvarin i yihni vzayemovidnosini z navkolishnim seredovishem vivchaye ekologiya povedinku tvarin u porivnyalnomu ta evolyucijnomu plani etologiya zakonomirnosti poshirennya yih na zemnij kuli zoogeografiya yavisha minlivosti i spadkovosti genetika tvarin Metodi vivchennya tvarinnih organizmiv porivnyalno opisovij metod mikro makroskopichni doslidzhennya vikoristovuyetsya dlya porivnyannya ob yekta doslidzhennya z podibnimi ob yektami chi procesami Vin dozvolyaye vidkrivati novi vidi zhivih istot ta klasifikuvati yih detalno analizuyuchi shozhi ta vidminni risi porivnyano z blizkimi do nih formami monitoring sistema postijnogo sposterezhennya za yavishami i procesami sho prohodyat v navkolishnomu seredovishi i suspilstvi rezultati yakogo sluzhat dlya obgruntuvannya upravlinskih rishen po zabezpechennyu bezpeki lyudej ta ob yektiv ekonomiki Pri avtomatichnomu kontroli vidbuvayetsya otrimannya i obrobka informaciyi pro stan ob yekta i zovnishnih umov dlya viyavlennya podij sho viznachayut upravlinski diyi Podiyeyu mozhe buti bud yakij yakisnij rezultat poyava detali z rozmirami sho vihodyat za dopustimi mezhi korotke zamikannya vihid temperaturi za vstanovlene znachennya avariya obladnannya ta inshi modelyuvannya ce metod doslidzhennya ob yektiv piznannya yavish pristroyiv procesiv sho gruntuyetsya na zamini konkretnogo ob yekta doslidzhen originalu inshim podibnim do nogo modellyu Rezultati doslidiv obroblyayut za dopomogoyu matematichno statistichnogo analizu KlasifikaciyaSistema rodinnih stosunkiv osnovnih grup tvarin za morfologichnimi livoruch i genetichnimi pravoruch danimi za Zagorodnyuk Golovachov 2005 za danimi Adoutte A Balavoine G Lartillot N et al 2000 Dokladnishe Na sogodni na Zemli nalichuyetsya majzhe 45 tisyach vidiv hrebetnih i 5 8 miljoniv vidiv bezhrebetnih tvarin iz yakih opisano tilki 1 5 mln vidiv Pidcarstvo Pervinni bagatoklitinni Prometazoa Tip Gubki Porifera tip primitivnih vodnih bagatoklitinnih tvarin yaki vedut prikriplenij sposib zhittya Poshireni po vsij zemnij kuli vid priberezhnoyi zoni i do majzhe maksimalnih glibin okeanu deyaki vidi takozh naselyayut prisnovodni vodojmi Narahovuyut blizko 8000 vidiv Vvazhayetsya sho pershi predstavniki cogo tipu z yavilisya she v proterozojsku eru Yihni rozmiri kolivayutsya zalezhno vid vidu vid 5 sm do 3 m Viriznyayutsya dovgoyu trivalistyu zhittya do 1500 2000 rokiv Najdovshe zhivuchij vid gubok ce Arktichna gubka vikom 2467 rokiv Gubki poshireni v prisnih i solonih vodah usih klimatichnih zon predstavleni yak poodinokimi tak i kolonialnimi formami Nezvazhayuchi na taku riznomanitnist usi gubki mayut spilni risi Tip Plastinchasti Placozoa tip mikroskopichnih bagatoklitinnih tvarin pozbavlenih diferencijovanih tkanin ta organiv Vidomo tri vidi Trichoplax adhaerens Hoilungia hongkongensis ta inshi movi Opisanij ranishe vid Treptoplax reptans ye sinonimom Trichoplax adhaerens Pidcarstvo Spravzhni bagatoklitinni Eumetazoa Rozdil Kishkovoporozhninni Coelenterata grupa tvarin neviznachenogo taksonomichnogo rangu do yakoyi nalezhat tipi knidariyi ta rebroplavi yaki mayut najprostishu tkaninnu organizaciyu tila Tip Knidariyi Cnidaria tip tvarin sho ob yednuye priblizno 9 000 vidiv yaki meshkayut u vodnih perevazhno morskih seredovishah Tip Rebroplavi Ctenophora tip morskih spravzhnih bagatoklitinnih tvarin Tilo dovzhina 2 mm 1 5 m najchastishe mishkopodibne radialno simetrichne dvopromeneve dragliste i prozore Na vidminu vid knidarij rebroplavi ne mayut zhalkih klitin U bilshosti vidiv ye para macalec z klejkimi klitinami za dopomogoyu yakih voni zahoplyuyut yizhu dribni organizmi planktonu ikra inodi malki rib tosho Vilnoplavayuchi ridshe plazuyuchi abo sidyachi organizmi Peresuvayutsya za dopomogoyu 8 ryadiv meridionalno roztashovanih grebnih plastinok sho sidyat na potovshennyah tila tak zvanih rebrah zvidsi j nazva tipu Rozdil Dvobichno simetrichni Bilateralia Pidrozdil Pervinnoroti Protostomia pidrozdil dvobichno simetrichnih tvarin Voni protistavlyayutsya vtorinnorotim Deuterostomia vidriznyayutsya svoyim embrionalnim rozvitkom u nih pervinnij otvir blastopor staye rotom abo pri shilinopodibnomu zamikanni blastopori rotom ta anusom Tip Acelomorfi Acoelomorpha tip dvobichno simetrichnih tvarin yakij ranishe vidnosivsya do tipu Ploski chervi Ale pislya detalnih doslidzhen 2004 roku vcheni Jaume Baguna ta Marta Riutort vidilili cih tvarin v okremij tip Tip Pryamoplavi Orthonectida tip dvobichno simetrichnih tvarin yakij duzhe blizkij do diciyemidiv Tip Diciyemidi Dicyemida tip primitivno vlashtovanih bezhrebetnih tvarin sho parazituyut na golovonogih molyuskah Mistit ponad 70 vidiv Ranishe diciyemid cherez prostotu yihnoyi organizaciyi ob yednuvali z pryamoplavami v grupu mezozoyiv rozglyadayuchi yak perehidnu grupu mizh protistami ta bagatoklitinnimi tvarinami Yak naslidok koli shirokoyi pidtrimki zaznala gipoteza pro vtorinne sproshennya u zv yazku z parazitnim sposobom zhittya ci poglyadi vidkinuli Tip Ploski chervi Platyhelminthes Tip Nemertini Nemertina tip dvobichnosimetrichnih tvarin yaki za formoyu nagaduyut stozhkovih cherviv Vidomo blizko 1 tisyachi vidiv u 250 rodah Tip Cherevovijchasti chervi Gastrotricha tip ranishe klas dvobichno simetrichnih tvarin Dribni chervopodibni tvarini do 1 mm dovzhini zhivut u mori ta prisnih vodojmah Perevazhno pridonni tvarini Vidomo priblizno 350 morskih ta 250 prisnovodnih vidiv Tip Gnatostomulidi Gnathostomulida tip dvobichno simetrichnih tvarin Dribni morski chervopodibni rozmirom 1 4 mm Vidomo 90 vidiv sho zhivut v pisku z pidvishenim vmistom sirki Germafroditi Sporidneni z ploskimi chervami Tip Mikroshelepni Micrognathozoa tip dvobichno simetrichnih tvarin shozhih na cherviv Na sogodni vidomij yedinij vid limnognatiya Limnognathia maerski znajdenij na ostrovi Disko v Grenlandiyi Dovzhina doroslih osobin mikrognatij stanovit 105 152 mikron molodih 85 107 Tip Kolovertki Rotatoria odin z tipiv dvobichno simetrichnih tvarin Osnovnoyu harakternoyu oznakoyu ye nayavnist tak zvanogo navkolorotovogo aparatu vijkovoyi formaciyi na perednomu kinci tila yaka vikoristovuyetsya dlya zhivlennya i ruhu Vidomo blizko 2000 vidiv kolovertok Zdebilshogo ce prisnovodni meshkanci ale deyaki vodyatsya v mori ta vologih gruntah Perevazhna bilshist kolovertok ye vilnoplavayuchimi ale vidomi i prikripleni formi Za rozmirom kolovertki ne perevishuyut 2 mm Do cogo tipu nalezhit inshi movi najdribnisha bagatoklitinna tvarina rozmir yakoyi stanovit blizko 40 mikron U zv yazku z malimi rozmirami tkanini chasto nabuvayut sincitijnoyi budovi Dlya tipu v cilomu harakterna postijnist klitinnogo skladu Deyaki kolovertki mozhut vpadati v kriptobioz Tip Akantocefali abo Kolyuchegolovi chervi Acanthocephala tip parazitichnih tvarin V ukrayinomovnij literaturi akantocefal takozh nazivayut skreblikami abo skreblyankami Harakterizuyutsya prisutnistyu ruhlivogo hobitka ozbroyenogo shipami sho vikoristovuyetsya dlya vburavlennya i utrimannya v stinci kishkivnika yih hazyayiv Akantocefali mayut skladnij zhittyevij cikl yakij vklyuchaye kilkoh hazyayiv Yak promizhni vistupayut bezhrebetni rakopodibni komahi molyuski Kincevimi hazyayami vistupayut hrebetni tvarini ribi amfibiyi ptahi abo ssavci Vidomo blizko 1150 vidiv Tip Golovohobotni Cephalorhyncha nadtip dvobichno simetrichnih tvarin yakij ob yednuye 3 tipi Tilo podilene na tulub ta golovnij viddil hobot yakij zdatnij vkruchuvatis vseredinu tila Na kinci introverta ye rotovij konus yakij obmezhovuye rotovij otvir Tilo vkrite kutikuloyu abo zh pancirom Centralna nervova sistema intraepitelialna skladayetsya z navkologlotkovogo kilcya ta cherevnogo nervovogo stovbura Epitelialno muskulnij mishok skladayetsya z pozdovzhnih ta kilcevih m yaziv Porozhnina tila ne maye epitelialnoyi vistilki mozhe redukuvatis abo zapovnyuvatis parenhimoyu Kishkivnik naskriznij Vidilna sistema protonefridialnogo tipu abo zh vidsutnya Dilennya rivnomirne ne spiralne v rozvitku kishkivnika sposterigayetsya vtorinna porozhnina rot prorivayetsya nezalezhno vid blastopori na misci yakogo formuyetsya analnij otvir Tip Vnutrishnoporoshicevi Entoprocta tip dvobichno simetrichnih tvarin Ranishe vvazhavsya pidklasom mohuvatok Vidriznyayutsya vid ostannih roztashuvannyam analnogo otvoru vidnosno lofofori Na sogodni vidomo blizko 150 vidiv odnogo klasu ta 3 ryadiv Tip Nematodi abo Krugli chervi Nematoda tip dvobichno simetrichnih chervopodibnih tvarin yakij nalichuye blizko 30 tis vidiv Voni zhivut u riznih seredovishah morskih i prisnih vodah grunti organichnih rechovinah yaki gniyut abo brodyat Bagato kruglih cherviv pristosuvalos do parazituvannya deyaki ye parazitami lyudini U lyudej nematodi sprichinyuyut najbilshu kilkist hvorob z grupi gelmintoziv zagalna nazva takih invazij nematodozi zokrema askaridoz trihocefaloz enterobioz trihineloz tosho Nematodi paraziti komah mozhut buti vikoristani dlya zahistu kulturnih roslin praci M P Dyadechka ta inshih Tip Volosovi Nematomorpha tip dvobichno simetrichnih tvarin Vidomi vikopni reshtki she z eocenu Morfologichno podibni do nematod za formoyu tila nayavnosti psevdocelya tilki pozdovzhnih m yazovih volokon za kutikulyarnim pokrivom vidsutnosti segmentaciyi budovoyu nervovoyi i reproduktivnoyi sistem Bilshist vidiv zavdovzhki vid 50 do 100 sm ale vidomi vidi do 2 metriv diametrom 1 3 mm Volosatikiv chasto mozhna zustriti u miscyah de nakopichuyetsya voda zlivni zholoba kanavi kalyuzhi tosho Za svoyim sposobom zhittya harakterizuyutsya yak parazitoyidi tobto dorosli osobini vedut vilnij sposib zhittya ale lichinki parazituyut u komah i rakopodibnih Tip Cikliofori Cycliophora tip mikroskopichnih tvarin bez porozhnini til sho zhivut yak komensali na rotovih organah omariv Harakternoyu oznakoyu tipu okrim vidsutnosti celoma ye nadzvichajno skladnij zhittyevij cikl sho podilyayetsya na shist stadij Tip Molyuski Mollusca tip pervinnorotih dvobichno simetrichnih celomichnih tvarin zi spiralnim droblennyam zigoti Tip Sipunkulidi Sipunculida tip dvobichno simetrichnih morskih chervopodibnih tvarin Vidomo 320 vidiv v 2 klasah Ce chervopodibni tvarini zavdovzhki vid 2 do 720 milimetriv pri comu bilshist vidiv maye rozmiri blizko 10 santimetriv Tilo podilyayetsya na nesegmentovanij tulub ta vuzku visuvnu perednyu chastinu sho nazivayetsya introvert Sipunkulidi mayut stinku tila yaka trohi podibna do annelidiv hoch i nesegmentovana oskilki vona skladayetsya z epidermisu vkritogo kutikuloyu ta vnutrishnim sharom pozdovzhnoyi muskulaturi Stinka tila otochuye celom napovnenij ridinoyu yaka diye yak gidrostatichnij skelet shob roztyaguvati abo skorochuvati tilo tvarini Rot roztashovanij na perednomu kinci introverta otochenij 18 24 shupalcyami Shupalcya vikoristovuyutsya dlya zboru organichnogo detritu z vodi abo substratu i jmovirno takozh funkcionuyut yak zyabra Shupalci na kinchiku introverta ye porozhnistimi i roztyaguyutsya cherez gidrostatichnij tisk Tip Kilchasti chervi Annelida tip vidnosno visokoorganizovanih cherviv sho skladayetsya z blizko 15 tisyach vidiv Voni meshkayut v bilshosti vologih seredovish vklyuchayuchi nazemni prisnovodni i morski mistyat bagato parazitichnih ta mutualistichnih vidiv Mayut rozmiri vid menshe milimetra do ponad 3 metriv inshi movi Celom u nih podilenij peregorodkami na segmenti yaki predstavleni yak zovnishni kilcya zvidki i nazva tipu vidsutnij abo sproshenij u deyakih p yavok i Iz segmentaciyeyu tila pov yazana metameriya segmentaciya vnutrishnih organiv nervovoyi vidilnoyi ta krovonosnoyi sistem Zavdyaki peregorodkam annelida pri poshkodzhenni vtrachaye lishe pevni segmenti tila Visoka zdatnist do regeneraciyi Tip Ehiuri Echiura klas dvobichno simetrichnih morskih tvarin tipu Kilchasti chervi Annelida Vidomo 240 vidiv u 2 ryadah Tip Tihohodi Tardigrada tip dvobichno simetrichnih tvarin Vsesvitno poshireni mikroskopichni 0 05 1 4 mm meshkanci vologih biotopiv suhodolu prisnih ta morskih vodojm Voni mayut malosegmentne tilo z nechitko vidokremlenoyu golovoyu yake nese chotiri pari nepochlenovanih nig Travna sistema naskrizna Organiv dihannya ta krovoobigu nemaye Nervova sistema artropodnogo tipu Rozdilnostatevi Rozvitok pryamij rist suprovodzhuyetsya linyannyami Voni mayut deyaki risi spilni yak iz polihetami tak i chlenistonogimi Prote deyaki osoblivosti yihnoyi budovi ta embrionalnogo rozvitku svidchat pro te sho ce samostijnij duzhe svoyeridnij tip tvarinnogo svitu Vpershe opisani nimeckim naukovcem i teologom Jogannom Gece u 1772 roci Tip Pervinnotrahejni Onychophora tip dvobichno simetrichnih tvarin shozhi na gusin nazemni tvarini z segmentovanim tilom sho nagaduyut chlenistonogih ta kilchastih cherviv Vidomo blizko 110 suchasnih vidiv z odnogo klasu rozdilenih na 2 rodini ta 10 rodiv Traplyayutsya v bagatoh tropichnih ta subtropichnih regionah v usomu sviti vklyuchayuchi Meksiku Centralnu ta Pivdennu Ameriku Afriku Avstraliyu ta Novu Zelandiyu Suchasni vidi mayut dovoli mali rozmiri lishe odin vid syagaye 20 sm zavdovzhki Tip Chlenistonogi Arthropoda tip pervinnorotih tvarin sho vklyuchaye komah rakopodibnih pavukopodibnih ta bagatonizhok Tip Foronidi Phoronida tip dvobichno simetrichnih morskih tvarin Vidomo vsogo 12 vidiv z 2 rodiv u Chornomu mori inshi movi Tip Mohuvatki Ectoprocta tip dribnih kolonialnih perevazhno morskih tvarin sho narahovuye blizko 8 tisyach vidiv bilshist z yakih formuyut zhorstki skeleti z karbonatu kalciyu Tip Plechonogi Brachiopoda neveliki odinochni tvarini yaki vedut osilij sposib zhittya Zustrichayutsya najchastishe v miscyah bez silnih techij ta hvil chasto v holodnih vodah Tilo vkrito dvostulkovoyu cherepashkoyu cherez sho plechonogi zzovni nagaduyut dvostulkovih molyuskiv Dovzhina cherepashki vid 5 mm do 8 sm u vikopnih vidiv dosyagala 37 5 sm Zabarvlennya zhovtuvate rozheve abo sire u deyakih vidiv chorne pomarancheve chi chervone Zovnishnya poverhnya cherepashki buvaye gladkoyu rebristoyu abo skladchastoyu u deyakih vikopnih vidiv buli shipi Osnovnoyu mineralnoyu rechovinoyu cherepashki ye kalcit abo apatit Pidrozdil Vtorinnoroti Deuterostomia Tip Golkoshkiri Echinodermata drugij za kilkistyu vidiv pislya hordovih tip vtorinnorotih tvarin sho mistit blizko 6 300 suchasnih vidiv Usi voni vilnozhivuchi morski pridonni tvarini sho duzhe chutlivo reaguyut na oprisnennya Majzhe vsi krim kilkoh batipelagichnih takih sho meshkayut u tovshi vodi na velikih glibinah goloturij yavlyayut soboyu tipovi bentosni formi V batialnij ta ultraabisalnij zonah na chastku golkoshkirih mozhe prihoditisya do 90 zagalnoyi biomasi bentosu Deyaki morski zirki ta goloturiyi zustrichayutsya lishe na glibinah ponad 2000 m Tip Shetinkoshelepni Chaetognatha tip dvobichno simetrichnih tvarin Vidomo 115 vidiv u 15 rodah Ce bezhrebetni morski tvarini tilo yakih vidovzhene dovzhina 0 5 10 sm napivprozore z hvostovim i bichnimi plavcyami vkrite bagatosharovim epiteliyem yak u hordovih tvarin Krovonosnoyi dihalnoyi ta vidilnoyi sistem nemaye Osobini dvostatevi germafroditi Nervova sistema dobre rozvinuta Na golovi ye dva puchki silnih shetinok zdatnih zahoplyuvati zdobich Shetinkoshelepni ye chitko vidosoblenoyu grupoyu ne zovsim yasnogo sistematichnogo polozhennya Voni mayut embriologichni oznaki tipovi dlya vtorinnorotih vtorinnij rot ta enteroceliyu formuvannya celoma z vipiniv pervinnoyi kishki ale nizka molekulyarnih doslidzhen pokazala yih nalezhnist do pervinnorotih za danimi roboti 2019 roku voni potraplyayut u grupu en razom iz kolovertkami gnatostomulidami ta mikroshelepnimi U vikopnomu stani vidomi z kembriyu doslidzhennya metodom molekulyarnogo godinnika pokazuye sho voni mogli viniknuti v piznomu ediakariyi Tip Napivhordovi Hemichordata tip dvobichno simetrichnih vtorinnorotih tvarin Odni z najprimitivnishih vtorinnorotih Vidomo 130 suchasnih vidiv u 2 klasah 2016 Vsi zhivut u moryah de vedut riyuchij chi prikriplenij sposib zhittya Dekotri formuyut koloniyi Sered vikopnih form vidomi planktonni chastina graptolitiv Vidomi z kembriyu Do napivhordovih nalezhat graptoliti velika paleozojska grupa tvarin yaku vidnosyat do peristozyabernih Tip Hordovi Chordata tip vtorinnorotih tvarin sho vklyuchaye hrebetnih tvarin razom iz deyakoyu kilkistyu evolyucijno blizkih do nih bezhrebetnih Monofiletichnist grupi dovedena za dopomogoyu molekulyarnih danih Morfologichni osoblivosti vklyuchayut nayavnist na pevnij stadiyi zhittya hordi porozhnoyi nervovoyi trubki zyabrovih shilin endostilyu ta hvosta iz m yazami Hordovi vklyuchayut tri pidtipi Pokrivniki Tunicata i Golovohordovi Cephalochordata vidnosyatsya do nizhchih hordovih a Cherepni Craniata ye vishimi hordovimi Isnuye majzhe 42 tis vidiv z yakih u fauni Ukrayini vidomo priblizno 750 Do hordovih takozh nalezhat i lyudi Alternativni varianti klasifikaciyi Klasifikaciya carstva tvarin ne ye ustalenoyu j isnuye bezlich variantiv Inodi do tvarin vidnosyat najprostishih na pidstavi togo sho voni u bilshosti ye geterotrofnimi organizmami yaki aktivno peresuvayutsya Ale z inshogo boku najprostishi chasto v ne menshij miri mayut oznaki roslin i zajmayut v deyakomu sensi promizhne polozhennya mizh tvarinami i roslinami Tomu yih takozh vidilyayut v okreme carstvo abo rozpodilyayut mizh kilkoma carstvami V deyakih klasifikaciyah vidilyalosya pidcarstvo Agnotozoyi sho vklyuchaye plakozoyiv ortonektid i diciyemid Krim togo kilkist i sklad tipiv piddayutsya riznim zminam Os lishe deyaki variaciyi na temu tipiv Knidarij i rebroplaviv mozhut ob yednuvati v odin tip kishkovoporozhninni Nematod cherevovijchastih cherv yakiv kinorinhiv volosatikiv kolovertok i inodi priapulid ob yednuyut yak klasi v odnomu tipi pervinnoporozhninni chervi abo krugli chervi yavno zastarila klasifikaciya Nematod volosatikiv i cherevovijchastih vidnosyat do tipu krugli cherv yaki Nemathelminthes Klasi golovohobotnih priapulid kinorinhiv i loricifer rozglyadayut yak okremi tipi Foronid mohuvatok i plechonogih ob yednuyut v tip shupalcevi abo lofoforovi z troma vidpovidnimi klasami Napivhordovi ranishe vvazhalisya pidtipom hordovih Pokrivniki neridko rozglyadalisya yak okremij tip U bagatoh posibnikah yak okremij tip vtorinnorotih rozglyadayutsya pogonofori Pryamoplavi i diciyemidi mozhut rozglyadatisya yak odin tip mezozoyi yavno zastarila klasifikaciya Do skladu Metazoa vklyuchayetsya tip Myxozoa yakij ranishe vidnosili do najprostishih Filogeniya Carstvo ye monofiletichnim tobto vsi tvarini pohodyat vid spilnogo predka Filogenetichna kladograma sho pokazuye rodinni zv yazki riznih grup tvarin inshi movi Choanoflagellata Animalia Porifera Eumetazoa Ctenophora ParaHoxozoa Placozoa Cnidaria Bilateria Xenacoelomorpha Nephrozoa Deuterostomia Chordata Ambulacraria Protostomia Ecdysozoa Arthropoda Nematoda gt 529 myaSpiralia inshi movi Rotifera Chaetognatha inshi movi Platyhelminthes Lophotrochozoa Mollusca Annelida 550 mya580 mya 610 mya650 myaTriploblasts680 mya 760 mya950 myaRiznomanitnistKilkist vidiv Grupa Zobrazhennya Pidgrupa Kilkist opisanih vidivHrebetni Ribi 32 900Amfibiyi 7302Reptiliyi 10 038Ptahi 10 425Ssavci 5513Razom 66 178Bezhrebetni Komahi 1 000 000Molyuski 85 000Rakopodibni 47 000Korali 2000Pavukopodibni 102 248Pervinnotrahejni 165Mechohvosti 4Inshi 68 658Razom 1 305 075Razom 1 371 253Najbilshi ta najmenshi Dokladnishe Najbilshi organizmi ta Najdribnishi organizmi Sinij kit Balaenoptera musculus najbilsha tvarina yaka bud koli zhila na Zemli vagoyu do 190 tonn i rozmirom do 33 6 metriv zavdovzhki Najbilsha narazi nazemna tvarina Savannij slon Loxodonta africana vagoyu do 12 25 tonn and measuring up to 10 67 metres 35 0 ft long Najbilshimi nazemnimi tvarinami yaki bud koli zhili na Zemli buli dinozavri taki yak Argentinozavr yakij mozhlivo vazhiv azh 73 toni Deyaki tvarin mayut mikroskopichni rozmiri Okremi vidi Myxozoa parazitichni tvarini poshireni u vodnomu seredovishi nikoli ne virostayut bilshe 20 mkm a odin iz najmenshih vidiv maye maksimalnij rozmir sho ne perevershuye 8 5 mkm PoshirennyaTvarini zaselili riznomanitni seredovisha isnuvannya na planeti Zemlya vodu grunt zemnu poverhnyu povitrya a takozh inshi organizmi i ye yih parazitami abo simbiontami ZnachennyaTvarini vikonuyut riznomanitni roli v prirodi ta zhitti lyudini berut uchast u zapilenni roslin u Yevropi 80 pokritonasinnih roslin zapilyuyetsya komahami stvoryuyut umovi zhittya dlya zovnishnih ta vnutrishnih parazitiv berut uchast u poshirenni roslin gribiv bakterij ta virusiv dzherelo yizhi sirovini medikamentiv biologichni vorogi sho znishuyut shkidnikiv inshih tvarin ta roslin mayut naukove znachennya yak ob yekt doslidzhen vikoristovuyutsya lyudinoyu dlya transportnih storozhovih sportivno ozdorovchih ta bagatoh inshih cilej mayut estetichne ta emocijne znachennya dlya lyudstva vikopni reshtki tvarin vikoristovuyut dlya viznachennya shariv girskih porid Div takozhTvarini na gerbah Ukrayini Sinonimi u zoologichnij sistematici v ukrayinskij movi Priroda Etologiya Fauna Zoologiya Zabarvlennya tvarin Derzhavnij kadastr tvarinnogo svitu Tvarini sho vimerli pislya 1500 roku Tvarini Bibliyi Tvarini v kosmosi Diki tvarini Svijski tvarini Tvarini kompanjoniPrimitki Arhiv originalu za 15 bereznya 2012 Procitovano 20 bereznya 2012 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Matz ta in 2008 PDF Current Biology doi 10 1016 j cub 2008 10 028 Arhiv originalu PDF za 16 grudnya 2008 Procitovano 20 bereznya 2012 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Yavne vikoristannya ta in u author dovidka Arhiv originalu za 18 lyutogo 2009 Procitovano 20 bereznya 2012 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Zagorodnyuk I Golovachov O Kladogenez hordovih tvarin Chordozoa Chastina 1 Ponyattya ta oznaki tipu vzayemini z inshimi grupami 3 veresnya 2017 u Wayback Machine Seriya Biologiya 2005 Vipusk 16 S 5 21 Peterson Kevin J Cotton James A Gehling James G Pisani Davide 27 kvitnya 2008 Philosophical Transactions of the Royal Society of London B Biological Sciences 363 1496 1435 1443 doi 10 1098 rstb 2007 2233 PMC 2614224 PMID 18192191 Arhiv originalu za 19 listopada 2018 Procitovano 20 kvitnya 2019 Parfrey Laura Wegener Lahr Daniel J G Knoll Andrew H Katz Laura A 16 serpnya 2011 Proceedings of the National Academy of Sciences 108 33 13624 13629 Bibcode 2011PNAS 10813624P doi 10 1073 pnas 1110633108 PMC 3158185 PMID 21810989 Arhiv originalu za 18 veresnya 2019 Procitovano 20 kvitnya 2019 Fossil Calibration Database Arhiv originalu za 7 bereznya 2018 Procitovano 3 bereznya 2018 Laumer Christopher E Gruber Vodicka Harald Hadfield Michael G Pearse Vicki B Riesgo Ana Marioni John C Giribet Gonzalo 17 bereznya 2018 bioRxiv 200972 doi 10 1101 200972 Arhiv originalu za 22 travnya 2018 Procitovano 20 kvitnya 2019 Adl Sina M Bass David Lane Christopher E Lukes Julius Schoch Conrad L Smirnov Alexey Agatha Sabine Berney Cedric Brown Matthew W 2018 Revisions to the Classification Nomenclature and Diversity of Eukaryotes Journal of Eukaryotic Microbiology 66 1 4 119 doi 10 1111 jeu 12691 PMID 30257078 The World Conservation Union 2014 IUCN Red List of Threatened Species 2014 3 Summary Statistics for Globally Threatened Species Table 1 Numbers of threatened species by major groups of organisms 1996 2014 24 lyutogo 2015 u Wayback Machine Wood Gerald 1983 The Guinness Book of Animal Facts and Feats ISBN 978 0 85112 235 9 Davies Ella 20 04 2016 The longest animal alive may be one you never thought of BBC Earth originalu za 19 03 2018 Procitovano 25 07 2019 Largest mammal Guinness World Records originalu za 31 01 2018 Procitovano 25 07 2019 Mazzetta Gerardo V Christiansen Per Farina Richard A 2004 Giants and Bizarres Body Size of Some Southern South American Cretaceous Dinosaurs Historical Biology 16 2 4 71 83 doi 10 1080 08912960410001715132 Fiala Ivan 10 07 2008 Myxozoa Tree of Life Web Project originalu za 01 03 2018 Procitovano 25 07 2019 Kaur H Singh R 2011 Two new species of Myxobolus Myxozoa Myxosporea Bivalvulida infecting an Indian major carp and a cat fish in wetlands of Punjab India Journal of Parasitic Diseases 35 2 169 176 doi 10 1007 s12639 011 0061 4 PMC 3235390 PMID 23024499 DzherelaBiologicheskij enciklopedicheskij slovar pod redakciej M S Gilyarova i dr M izd Sovetskaya Enciklopediya 1989 PosilannyaTvarini u sestrinskih VikiproyektahPortal Biologiya Citati u Vikicitatah Tvarini u Vikividah Proyekt Biologiya Tvarini u Vikishovishi ros Ilyustrovana enciklopediya tvarin 26 chervnya 2016 u Wayback Machine bezhrebetni zemnovodni amfibiyi ribi ptahi ssavci ros U sviti tvarin 16 bereznya 2022 u Wayback Machine dovidnik z biologiyi tvarin