Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Губки Час існування Едіакарій сучасність Морська губка Біологічна класифікація Домен Ядерні Eukaryota Царство Тварини An

Porifera

Porifera
Губки
Час існування: Едіакарій - сучасність
image
Морська губка
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Підцарство: Первинні багатоклітинні (Prometazoa)
Тип: Губки (Porifera, Spongia)
, , 1836
Класи
Посилання
image Вікісховище: Porifera
image Віківиди: Porifera
image EOL: 3142
image ITIS: 46861
image NCBI: 6040
Fossilworks: 2894
Запит «Губка» перенаправляє сюди; див. також інші значення.

Гу́бки (лат. Porifera, Spongia) — тип примітивних водних багатоклітинних тварин, які ведуть прикріплений спосіб життя. Поширені по всій земній кулі від прибережної зони і до майже максимальних глибин океану; деякі види також населяють прісноводні водойми. Нараховують близько 8000 видів. Вважається, що перші представники цього типу з'явилися ще в протерозойську еру. Їхні розміри коливаються, залежно від виду, від 5 см до 3 м. Вирізняються довгою тривалістю життя, до 1500—2000 років. Найдовше живучий вид губок — це Арктична губка віком 2467 років.

Губки поширені в прісних і солоних водах усіх кліматичних зон, представлені як поодинокими, так і колоніальними формами. Незважаючи на таку різноманітність, усі губки мають спільні риси:

Розмножуються статевим і нестатевим шляхом (зокрема із утворенням дрімотних бруньок — гемул). Мають високу здатність до регенерації. Багато губок, а також мікроорганізми, що їх населяють, виробляє біологічно активні речовини, використовувані в медицині.

Будова

image
Гуантанамська губка

У більшості губок тіло має вид келиха або мішечка, прикріпленого до субстрату (дна, каменів, черепашок). У верхній частині розташований отвір — устя (), через яке центральна порожнина губки (атріальна порожнина) сполучається з навколишнім середовищем. Стінка губки складається з двох шарів — екто- й ентодерми. В ектодермі містяться плоскі епітеліально-мускульні клітини, які утворюють покривний епітелій. Ентодерма складається з травних клітин, які мають джгутик — . У мезоглею занурені опорні клітини, що формують скелет, амебоцити, що мають псевдоподії і беруть участь у травленні, проміжні клітини, які здатні перетворюватися на інші види та статеві клітини. Стінка тіла пронизана численними наскрізними порами, у яких містяться . Скелет складається з безлічі голок спікул, що мають різноманітну форму та розміри. В утворенні скелета бере участь спонгін — речовина, що, ніби цемент, скріплює голки між собою.

У губок знайдено два гени, які у більшості інших тварин беруть участь в розвитку очей. І хоча функції цих генів інші (вони, наприклад, контролюють диференціювання джгутикових клітин), ці гени губки навіть взаємодіють між собою так само, як ніби вони брали участь у розвитку очей у якоїсь складнішої тварини.

Життєдіяльність

image
Губки виду Xestospongia testudinaria

, дихання та виділення у губок здійснюються за допомогою безперервного потоку води крізь тіло. Завдяки ритмічній роботі джгутиків хоаноцитів вода нагнітається в пори, потрапляє в атріальну порожнину і через устя виводиться назовні. Завислі у воді залишки відмерлих організмів і найпростіші захоплюються хоаноцитами, передаються амебоцитам, де перетравлюються і розносяться ними по всьому тілу. Захоплення поживних частинок відбувається шляхом фагоцитозу. Травлення у губок внутрішньоклітинне. Неперетравлені залишки викидаються в центральну порожнину та виводяться назовні. Для дихання використовується розчинений у воді кисень, який поглинається всіма клітинами тіла. Вуглекислий газ також виводиться в розчиненому стані. Губки постійно фільтрують воду, очищуючи її від шкідливих речовин.

Розмноження

Розмножуються губки як статевим, так і нестатевим шляхом. У разі статевого розмноження зрілий сперматозоїд однієї губки виходить з мезоглеї через устя і з потоком води потрапляє в порожнину іншої, де за допомогою амебоцитів доставляється до зрілої яйцеклітини. Дроблення зиготи та формування личинки, окрім деяких винятків, відбувається усередині материнського організму. Личинка, яка зазвичай не більша 1 мм, має війки і зазнає ряд складних змін, виходить через устя в навколишнє середовище, прикріпляється до субстрату й перетворюється на дорослу губку. Нестатеве розмноження здійснюється брунькуванням або фрагментацією. У разі брунькування дочірня особина утворюється на материнському тілі і містить, як правило, усі види клітин. Унаслідок фрагментації тіло губки розпадається на частини, кожна з яких за сприятливих умов дає початок новому організмові.

Історія вивчення

image
Малюнок з книги Е. Геккеля «» (1904), що зображає різні вапнякові губки

Аристотель (IV ст. до н. е.), що стояв біля витоків наукової систематики тварин, розділив їх у своєму творі «» (дав.-гр. Περὶ ζώων μορίων) на дві великі групи — «тварини, що мають кров» і «тварини без крові», виділивши в кожній з них дрібніші підрозділи. Серед підрозділів другий із цих груп (приблизно відповідної пізнішим безхребетним) він, зокрема, виділив «безраковинні вільноіснуючі» (голотурії, гідроїдні) і «безраковинні приростаючі» (актинії, губки), трактуючи їх як організми, в яких змішана тваринна і рослинна природа.

Пізніше (в IV—V сторіччях н. е.) неоплатоніки (, Аммоній Гермій) стали називати такі організми «зоофітами» (дав.-гр. ζωόφυτα), відносячи їх до проміжних форм між рослинами і тваринами. У середньовічній Європі цей термін майже не застосовувався, але знову увійшов у вжиток в епоху Відродження: його застосовували в своїх класифікаціях такі зоологи, як , , Конрад Геснер і Уліссе Альдрованді. Губки незмінно фігурували у складі «зоофітів», хоча групи змінювався; так, у творі Воттона «De differentiis animalium» (1552), першому докладному зоологічному трактаті з часів Аристотеля, до зоофітів були додані також морські зірки, сцифоїдні медузи і реброплави. У книзі Карла Ліннея «Systema Naturae» до складу класу Vermes увійшов ряд Zoophyta з іще ширшим, ніж у Воттона, обсягом: Лінней включив до числа зоофітів також морських їжаків і деяких молюсків та черв'яків. При цьому в 10-му виданні книги (1758) Лінней визначав Zoophyta як «рослини з квітами, що живуть тваринним життям», а в 12-му виданні (1766—1768) — як «складних тварин, квітучих подібно квітам рослин».

Тваринна природа губок вперше була обґрунтована Джоном Еллісом, який описав їх здатність створювати ток води і змінювати діаметр оскулюмів і виклав свої спостереження 1765 року в листі до Даніеля Соландера (1766 року листа було опубліковано у Філософських працях Королівського товариства). 1752 року, до відкриття Елліса, французький натураліст [fr] висловлював гіпотезу, згідно з якою губки є не живими організмами, а конструкціями, споруджуваними жалкими чи морськими хробаками.

Систематичне положення губок серед «зоофітів» поступово уточнювалося. У Жана-Батиста Ламарка в творах «Système des animaux sans vertèbres» (1801) і «Philosophie zoologique» (1809) губки фігурують у складі ряду «Поліпи з поліпняком» — разом зі мохуватками, покривниками і поруч груп кишковопорожнинних. Жорж Кюв'є в своєму творі «Le régne animal distribué d'apres son organisation» (1817) включив губок разом з кораловими поліпами до класу Polypae розділу Radiata (останній приблизно відповідає Zoophyta в розумінні Воттона або Ліннея, хоча Кюв'є вже не вважав своїх Radiata перехідними між рослинами і тваринами організмами).

Перехід до поглибленого вивчення біології губок намітився в дослідженнях , в яких він запропонував першу точну інтерпретацію будови і фізіології цих тварин. Уже в першій своїй статті (1825), Ґрант описав личинок і яйця у губок з роду Spongilla, провів ретельне мікроскопічне дослідження структури пір губок. 1836 року він увів для губок назву Porophora, яка була замінена самим же Ґрантом 1841 року на Poriphera, а [en] 1847 року — на Porifera (всі назви означають «що несуть пори»).

Протягом більшої частини XIX сторіччя губок зазвичай зближували з кишковопорожнинними і часто просто включали до складу останніх (хоча такі натуралісти, як Анрі Дютроше, Поль Жерве і [en], відносили губок до рослин). Однак ще 1816 року Анрі де Бленвіль висунув ідею про тісний зв'язок губок з найпростішими (Protozoa), а 1860 року Гоґґ і 1866 року Ернст Геккель запропонували виділити окреме царство (у Гоґґа — Protoctista, у Геккеля — Protista), в яке включили губок, одноклітинних тварин і частину одноклітинних рослин (Томас Гакслі ж, який вважав губок колоніями одноклітинних, 1864-го просто включив їх до складу Protozoa). Подібна точка зору знайшла, здавалося, своє підтвердження у відкритті [en] 1867 року комірцевих джгутиконосців (хоанофлагелят), на диво схожих з наявними у всіх губок особливими клітинами — хоаноцитами.

Однак остання третина XIX сторіччя стала, за висловом А. В. Єресковського, «золотим віком» ембріології губок (і першим етапом систематичних досліджень їх розвитку). У 1874—1879 роках дослідження І. І. Мечникова, [en] й Оскара Шмідта, присвячені вивченню будови і розвитку губок, незаперечно довели їх належність до багатоклітинних тварин. Одночасно було виявлено велику своєрідність даної групи тварин. Зокрема, Шульце (1878) та [en] (1892) описали так зване явище «спотворення зародкових листків» при розвитку губок, що різко відрізняє Porifera від усіх інших Metazoa (включаючи кишковопорожнинних); утім, наприкінці XX — початку XXI сторіччя термінологія змінилася: стала переважати думка, за яким у губок зародкові листки в ході ембріогенезу взагалі не формуються, а тому про їх «спотворення» говорити немає сенсу. Тому [en] (1884) протиставив губок як Parazoa всім іншим Metazoa (що назабаром отримали назву Eumetazoa). У пізній системі Геккеля (1894—1895) губки вже виведені зі складу Protista і розглядаються в царстві тварин як самостійний тип Spongiae, а в системі Рея Ланкестера (1900—1909) вони з усією визначеністю віднесені до Metazoa і фігурують як тип Porifera (єдиний в розділі Parazoa). Ця остання точка зору і була абсолютно переважною протягом майже всього XX сторіччя, хоча ранг Parazoa у різних авторів варіює: то це «розділ», то — «надрозділ», то — «підцарство».

У 1900—1960 роках (другий етап досліджень розвитку губок, за А. В. Єресковським) інтерес до вивчення розвитку губок знижується, хоча і з'являються важливі праці [en] і . Приблизно 1960 року розпочинається третій етап, для якого характерне переважання ультраструктурних досліджень із застосуванням електронної мікроскопії. Наприкінці XX сторіччя почалося вивчення цитогенетичних і молекулярно-біологічних особливостей губок.

Екологія

Головною причиною, що перешкоджає масовому розмноженню губок, є відсутність відповідного субстрату. Більшість губок не може жити на мулистому дні, бо частинки мулу закупорюють пори, що призводить до загибелі тварини. Великий вплив на поширення мають солоність і рухливість води, температура.

Практичне значення

image
Мочалки, отримані з губок

Практичне значення губок невелике. Воно зводиться до виготовлення прикрас, застосування деяких видів у медицині, та виготовлення мочалок з їхніх скелетів. Деяких губок використовують в акваріумах як фільтраторів води. Деякі види губок «неофібулярії» (якщо до них доторкнутися) викликають сильні опіки, почервоніння шкіри, свербіж та набряки.

Див. також

Примітки

  1. У губок обнаружена генная сеть, которая могла бы управлять развитием глаз. Архів оригіналу за 18 травня 2012. Процитовано 12 липня 2013.
  2. (рос.) Зенкевич Л. А. . История системы беспозвоночных // Руководство по зоологии. Т. I. Беспозвоночные: простейшие, губки, кишечнополостные, плоские черви, немертины, круглые черви, коловратки / Под ред. Л. А. Зенкевича. — М.; Л. : Биомедгиз, 1937. — xii + 795 с. — С. 1—49.
  3. PMID 17453079 (PMID 17453079)
    Бібліографічний опис з'явиться автоматично через деякий час. Ви можете підставити цитату власноруч або використовуючи бота.
  4. Royal Society (Great Britain), Stuart, Alexander, 1673-1742, Hutton, Charles, 1737-1823 et al. XXXI. On the nature and formation of sponges: In a letter from John Ellis, Esquire, F. R. S. to Dr. Solander, F. R. S // The Philosophical Transactions of the Royal Society — London: Royal Society, 1765. — Vol. 55. — P. 280–289. — ISSN 0261-0523; 2053-9223 — doi:10.1098/RSTL.1765.0032
    d:Track:Q123885d:Track:Q115481168d:Track:Q913162d:Track:Q3499414
  5. (англ.) Hyman L. H. . Metazoa of the Cellular Grade of Construction — Phylum Porifera, the Sponges // The Invertebrares. Vol 1. Protozoa through Ctenophora. — New York : McGraw-Hill Book Company, 1940. — xii + 726 p. — P. 284—364.
  6. (англ.) Grant R. E. Observations and Experiments on the Structure and Functions of the Sponge // Edinburgh Philosophical Journal. — 1825. — Т. 13. — С. 94—107, 333—346.
  7. Ereskovsky, 2010, с. lv.
  8. (англ.) Richards R. J. The Tragic Sense of Life: Ernst Haeckel and the Struggle over Evolutionary Thought. — Chicago : University of Chicago Press, 2008. — xx + 512 p. — . — P. 196—197.
  9. (англ.) Johnston G. . A History of British Sponges and Lithophytes. — Edinburgh : John Stark, 1842. — xii + 264 p. — P. 62—65.
  10. PMID 10943416 (PMID 10943416)
    Бібліографічний опис з'явиться автоматично через деякий час. Ви можете підставити цитату власноруч або використовуючи бота.
  11. (англ.) James-Clarke H. Conclusive Proofs of the Animality of the Ciliate Sponges, and of their Affinities with the Infusoria Flagellata // The Annals and Magazine of Natural History. — 1867. — Т. 19, Series 3. — P. 13—18.
  12. Колтун, 1968, с. 182.
  13. Колтун, 1968, с. 182—183.
  14. Ereskovsky, 2010, с. 235—236, 247.
  15. Колтун, 1968, с. 183.
  16. (англ.) Crow W. B. . A Synopsis of Biology. 2nd edition. — Elsevier, 2013. — xv + 1072 p. — . — P. 222, 740.
  17. Ereskovsky, 2010, с. lix.
  18. Wanninger, 2015, с. 70.
  19. PMID 18558800 (PMID 18558800)
    Бібліографічний опис з'явиться автоматично через деякий час. Ви можете підставити цитату власноруч або використовуючи бота.

Джерела

  • Біологія: Комплексний довідник/Р. В. Шаламов, Ю. В. Дмитрієв, В. І. Подгорний. — Х.: Веста: Вид-во «Ранок», 2006.— 624 С. []


image Це незавершена стаття про безхребетних.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Gubki Chas isnuvannya Ediakarij suchasnist Morska gubka Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Pidcarstvo Pervinni bagatoklitinni Prometazoa Tip Gubki Porifera Spongia 1836 Klasi Vapnyakovi gubki Calcarea Shestipromenevi gubki Hexactinellida Zvichajni gubki Demospongiae Homoscleromorpha Posilannya Vikishovishe Porifera Vikividi Porifera EOL 3142 ITIS 46861 NCBI 6040 Fossilworks 2894 Zapit Gubka perenapravlyaye syudi div takozh inshi znachennya Gu bki lat Porifera Spongia tip primitivnih vodnih bagatoklitinnih tvarin yaki vedut prikriplenij sposib zhittya Poshireni po vsij zemnij kuli vid priberezhnoyi zoni i do majzhe maksimalnih glibin okeanu deyaki vidi takozh naselyayut prisnovodni vodojmi Narahovuyut blizko 8000 vidiv Vvazhayetsya sho pershi predstavniki cogo tipu z yavilisya she v proterozojsku eru Yihni rozmiri kolivayutsya zalezhno vid vidu vid 5 sm do 3 m Viriznyayutsya dovgoyu trivalistyu zhittya do 1500 2000 rokiv Najdovshe zhivuchij vid gubok ce Arktichna gubka vikom 2467 rokiv Gubki poshireni v prisnih i solonih vodah usih klimatichnih zon predstavleni yak poodinokimi tak i kolonialnimi formami Nezvazhayuchi na taku riznomanitnist usi gubki mayut spilni risi klitini tila diferencijovani ta mayut tendenciyu do utvorennya tkanin tilo skladayetsya z dvoh shariv klitin ektodermi zovnishnij pokriv j entodermi vnutrishnij pokriv na yakomu ye dzhgutiki mizh yakimi mistitsya draglista rechovina mezogleya majzhe zavzhdi ye vnutrishnij skelet vapnyakovij chi kremniyevij utvorenij spikulami vin vikonuye opornu funkciyu Rozmnozhuyutsya statevim i nestatevim shlyahom zokrema iz utvorennyam drimotnih brunok gemul Mayut visoku zdatnist do regeneraciyi Bagato gubok a takozh mikroorganizmi sho yih naselyayut viroblyaye biologichno aktivni rechovini vikoristovuvani v medicini BudovaGuantanamska gubka U bilshosti gubok tilo maye vid keliha abo mishechka prikriplenogo do substratu dna kameniv cherepashok U verhnij chastini roztashovanij otvir ustya cherez yake centralna porozhnina gubki atrialna porozhnina spoluchayetsya z navkolishnim seredovishem Stinka gubki skladayetsya z dvoh shariv ekto j entodermi V ektodermi mistyatsya ploski epitelialno muskulni klitini yaki utvoryuyut pokrivnij epitelij Entoderma skladayetsya z travnih klitin yaki mayut dzhgutik U mezogleyu zanureni oporni klitini sho formuyut skelet amebociti sho mayut psevdopodiyi i berut uchast u travlenni promizhni klitini yaki zdatni peretvoryuvatisya na inshi vidi ta statevi klitini Stinka tila pronizana chislennimi naskriznimi porami u yakih mistyatsya Skelet skladayetsya z bezlichi golok spikul sho mayut riznomanitnu formu ta rozmiri V utvorenni skeleta bere uchast spongin rechovina sho nibi cement skriplyuye golki mizh soboyu U gubok znajdeno dva geni yaki u bilshosti inshih tvarin berut uchast v rozvitku ochej I hocha funkciyi cih geniv inshi voni napriklad kontrolyuyut diferenciyuvannya dzhgutikovih klitin ci geni gubki navit vzayemodiyut mizh soboyu tak samo yak nibi voni brali uchast u rozvitku ochej u yakoyis skladnishoyi tvarini ZhittyediyalnistGubki vidu Xestospongia testudinaria dihannya ta vidilennya u gubok zdijsnyuyutsya za dopomogoyu bezperervnogo potoku vodi kriz tilo Zavdyaki ritmichnij roboti dzhgutikiv hoanocitiv voda nagnitayetsya v pori potraplyaye v atrialnu porozhninu i cherez ustya vivoditsya nazovni Zavisli u vodi zalishki vidmerlih organizmiv i najprostishi zahoplyuyutsya hoanocitami peredayutsya amebocitam de peretravlyuyutsya i roznosyatsya nimi po vsomu tilu Zahoplennya pozhivnih chastinok vidbuvayetsya shlyahom fagocitozu Travlennya u gubok vnutrishnoklitinne Neperetravleni zalishki vikidayutsya v centralnu porozhninu ta vivodyatsya nazovni Dlya dihannya vikoristovuyetsya rozchinenij u vodi kisen yakij poglinayetsya vsima klitinami tila Vuglekislij gaz takozh vivoditsya v rozchinenomu stani Gubki postijno filtruyut vodu ochishuyuchi yiyi vid shkidlivih rechovin RozmnozhennyaRozmnozhuyutsya gubki yak statevim tak i nestatevim shlyahom U razi statevogo rozmnozhennya zrilij spermatozoyid odniyeyi gubki vihodit z mezogleyi cherez ustya i z potokom vodi potraplyaye v porozhninu inshoyi de za dopomogoyu amebocitiv dostavlyayetsya do zriloyi yajceklitini Droblennya zigoti ta formuvannya lichinki okrim deyakih vinyatkiv vidbuvayetsya useredini materinskogo organizmu Lichinka yaka zazvichaj ne bilsha 1 mm maye vijki i zaznaye ryad skladnih zmin vihodit cherez ustya v navkolishnye seredovishe prikriplyayetsya do substratu j peretvoryuyetsya na doroslu gubku Nestateve rozmnozhennya zdijsnyuyetsya brunkuvannyam abo fragmentaciyeyu U razi brunkuvannya dochirnya osobina utvoryuyetsya na materinskomu tili i mistit yak pravilo usi vidi klitin Unaslidok fragmentaciyi tilo gubki rozpadayetsya na chastini kozhna z yakih za spriyatlivih umov daye pochatok novomu organizmovi Istoriya vivchennyaMalyunok z knigi E Gekkelya 1904 sho zobrazhaye rizni vapnyakovi gubki Aristotel IV st do n e sho stoyav bilya vitokiv naukovoyi sistematiki tvarin rozdiliv yih u svoyemu tvori dav gr Perὶ zwwn moriwn na dvi veliki grupi tvarini sho mayut krov i tvarini bez krovi vidilivshi v kozhnij z nih dribnishi pidrozdili Sered pidrozdiliv drugij iz cih grup priblizno vidpovidnoyi piznishim bezhrebetnim vin zokrema vidiliv bezrakovinni vilnoisnuyuchi goloturiyi gidroyidni i bezrakovinni prirostayuchi aktiniyi gubki traktuyuchi yih yak organizmi v yakih zmishana tvarinna i roslinna priroda Piznishe v IV V storichchyah n e neoplatoniki Ammonij Germij stali nazivati taki organizmi zoofitami dav gr zwofyta vidnosyachi yih do promizhnih form mizh roslinami i tvarinami U serednovichnij Yevropi cej termin majzhe ne zastosovuvavsya ale znovu uvijshov u vzhitok v epohu Vidrodzhennya jogo zastosovuvali v svoyih klasifikaciyah taki zoologi yak Konrad Gesner i Ulisse Aldrovandi Gubki nezminno figuruvali u skladi zoofitiv hocha grupi zminyuvavsya tak u tvori Vottona De differentiis animalium 1552 pershomu dokladnomu zoologichnomu traktati z chasiv Aristotelya do zoofitiv buli dodani takozh morski zirki scifoyidni meduzi i rebroplavi U knizi Karla Linneya Systema Naturae do skladu klasu Vermes uvijshov ryad Zoophyta z ishe shirshim nizh u Vottona obsyagom Linnej vklyuchiv do chisla zoofitiv takozh morskih yizhakiv i deyakih molyuskiv ta cherv yakiv Pri comu v 10 mu vidanni knigi 1758 Linnej viznachav Zoophyta yak roslini z kvitami sho zhivut tvarinnim zhittyam a v 12 mu vidanni 1766 1768 yak skladnih tvarin kvituchih podibno kvitam roslin Tvarinna priroda gubok vpershe bula obgruntovana Dzhonom Ellisom yakij opisav yih zdatnist stvoryuvati tok vodi i zminyuvati diametr oskulyumiv i viklav svoyi sposterezhennya 1765 roku v listi do Danielya Solandera 1766 roku lista bulo opublikovano u Filosofskih pracyah Korolivskogo tovaristva 1752 roku do vidkrittya Ellisa francuzkij naturalist fr vislovlyuvav gipotezu zgidno z yakoyu gubki ye ne zhivimi organizmami a konstrukciyami sporudzhuvanimi zhalkimi chi morskimi hrobakami Sistematichne polozhennya gubok sered zoofitiv postupovo utochnyuvalosya U Zhana Batista Lamarka v tvorah Systeme des animaux sans vertebres 1801 i Philosophie zoologique 1809 gubki figuruyut u skladi ryadu Polipi z polipnyakom razom zi mohuvatkami pokrivnikami i poruch grup kishkovoporozhninnih Zhorzh Kyuv ye v svoyemu tvori Le regne animal distribue d apres son organisation 1817 vklyuchiv gubok razom z koralovimi polipami do klasu Polypae rozdilu Radiata ostannij priblizno vidpovidaye Zoophyta v rozuminni Vottona abo Linneya hocha Kyuv ye vzhe ne vvazhav svoyih Radiata perehidnimi mizh roslinami i tvarinami organizmami Perehid do pogliblenogo vivchennya biologiyi gubok namitivsya v doslidzhennyah v yakih vin zaproponuvav pershu tochnu interpretaciyu budovi i fiziologiyi cih tvarin Uzhe v pershij svoyij statti 1825 Grant opisav lichinok i yajcya u gubok z rodu Spongilla proviv retelne mikroskopichne doslidzhennya strukturi pir gubok 1836 roku vin uviv dlya gubok nazvu Porophora yaka bula zaminena samim zhe Grantom 1841 roku na Poriphera a en 1847 roku na Porifera vsi nazvi oznachayut sho nesut pori Protyagom bilshoyi chastini XIX storichchya gubok zazvichaj zblizhuvali z kishkovoporozhninnimi i chasto prosto vklyuchali do skladu ostannih hocha taki naturalisti yak Anri Dyutroshe Pol Zherve i en vidnosili gubok do roslin Odnak she 1816 roku Anri de Blenvil visunuv ideyu pro tisnij zv yazok gubok z najprostishimi Protozoa a 1860 roku Gogg i 1866 roku Ernst Gekkel zaproponuvali vidiliti okreme carstvo u Gogga Protoctista u Gekkelya Protista v yake vklyuchili gubok odnoklitinnih tvarin i chastinu odnoklitinnih roslin Tomas Gaksli zh yakij vvazhav gubok koloniyami odnoklitinnih 1864 go prosto vklyuchiv yih do skladu Protozoa Podibna tochka zoru znajshla zdavalosya svoye pidtverdzhennya u vidkritti en 1867 roku komircevih dzhgutikonosciv hoanoflagelyat na divo shozhih z nayavnimi u vsih gubok osoblivimi klitinami hoanocitami Odnak ostannya tretina XIX storichchya stala za vislovom A V Yereskovskogo zolotim vikom embriologiyi gubok i pershim etapom sistematichnih doslidzhen yih rozvitku U 1874 1879 rokah doslidzhennya I I Mechnikova en j Oskara Shmidta prisvyacheni vivchennyu budovi i rozvitku gubok nezaperechno doveli yih nalezhnist do bagatoklitinnih tvarin Odnochasno bulo viyavleno veliku svoyeridnist danoyi grupi tvarin Zokrema Shulce 1878 ta en 1892 opisali tak zvane yavishe spotvorennya zarodkovih listkiv pri rozvitku gubok sho rizko vidriznyaye Porifera vid usih inshih Metazoa vklyuchayuchi kishkovoporozhninnih utim naprikinci XX pochatku XXI storichchya terminologiya zminilasya stala perevazhati dumka za yakim u gubok zarodkovi listki v hodi embriogenezu vzagali ne formuyutsya a tomu pro yih spotvorennya govoriti nemaye sensu Tomu en 1884 protistaviv gubok yak Parazoa vsim inshim Metazoa sho nazabarom otrimali nazvu Eumetazoa U piznij sistemi Gekkelya 1894 1895 gubki vzhe vivedeni zi skladu Protista i rozglyadayutsya v carstvi tvarin yak samostijnij tip Spongiae a v sistemi Reya Lankestera 1900 1909 voni z usiyeyu viznachenistyu vidneseni do Metazoa i figuruyut yak tip Porifera yedinij v rozdili Parazoa Cya ostannya tochka zoru i bula absolyutno perevazhnoyu protyagom majzhe vsogo XX storichchya hocha rang Parazoa u riznih avtoriv variyuye to ce rozdil to nadrozdil to pidcarstvo U 1900 1960 rokah drugij etap doslidzhen rozvitku gubok za A V Yereskovskim interes do vivchennya rozvitku gubok znizhuyetsya hocha i z yavlyayutsya vazhlivi praci en i Priblizno 1960 roku rozpochinayetsya tretij etap dlya yakogo harakterne perevazhannya ultrastrukturnih doslidzhen iz zastosuvannyam elektronnoyi mikroskopiyi Naprikinci XX storichchya pochalosya vivchennya citogenetichnih i molekulyarno biologichnih osoblivostej gubok EkologiyaGolovnoyu prichinoyu sho pereshkodzhaye masovomu rozmnozhennyu gubok ye vidsutnist vidpovidnogo substratu Bilshist gubok ne mozhe zhiti na mulistomu dni bo chastinki mulu zakuporyuyut pori sho prizvodit do zagibeli tvarini Velikij vpliv na poshirennya mayut solonist i ruhlivist vodi temperatura Praktichne znachennyaMochalki otrimani z gubok Praktichne znachennya gubok nevelike Vono zvoditsya do vigotovlennya prikras zastosuvannya deyakih vidiv u medicini ta vigotovlennya mochalok z yihnih skeletiv Deyakih gubok vikoristovuyut v akvariumah yak filtratoriv vodi Deyaki vidi gubok neofibulyariyi yaksho do nih dotorknutisya viklikayut silni opiki pochervoninnya shkiri sverbizh ta nabryaki Div takozhGubka dlya posuduPrimitkiU gubok obnaruzhena gennaya set kotoraya mogla by upravlyat razvitiem glaz Arhiv originalu za 18 travnya 2012 Procitovano 12 lipnya 2013 ros Zenkevich L A Istoriya sistemy bespozvonochnyh Rukovodstvo po zoologii T I Bespozvonochnye prostejshie gubki kishechnopolostnye ploskie chervi nemertiny kruglye chervi kolovratki Pod red L A Zenkevicha M L Biomedgiz 1937 xii 795 s S 1 49 PMID 17453079 PMID 17453079 Bibliografichnij opis z yavitsya avtomatichno cherez deyakij chas Vi mozhete pidstaviti citatu vlasnoruch abo vikoristovuyuchi bota Royal Society Great Britain Stuart Alexander 1673 1742 Hutton Charles 1737 1823 et al XXXI On the nature and formation of sponges In a letter from John Ellis Esquire F R S to Dr Solander F R S The Philosophical Transactions of the Royal Society London Royal Society 1765 Vol 55 P 280 289 ISSN 0261 0523 2053 9223 doi 10 1098 RSTL 1765 0032 d Track Q123885d Track Q115481168d Track Q913162d Track Q3499414 angl Hyman L H Metazoa of the Cellular Grade of Construction Phylum Porifera the Sponges The Invertebrares Vol 1 Protozoa through Ctenophora New York McGraw Hill Book Company 1940 xii 726 p P 284 364 angl Grant R E Observations and Experiments on the Structure and Functions of the Sponge Edinburgh Philosophical Journal 1825 T 13 S 94 107 333 346 Ereskovsky 2010 s lv angl Richards R J The Tragic Sense of Life Ernst Haeckel and the Struggle over Evolutionary Thought Chicago University of Chicago Press 2008 xx 512 p ISBN 978 0 226 71214 7 P 196 197 angl Johnston G A History of British Sponges and Lithophytes Edinburgh John Stark 1842 xii 264 p P 62 65 PMID 10943416 PMID 10943416 Bibliografichnij opis z yavitsya avtomatichno cherez deyakij chas Vi mozhete pidstaviti citatu vlasnoruch abo vikoristovuyuchi bota angl James Clarke H Conclusive Proofs of the Animality of the Ciliate Sponges and of their Affinities with the Infusoria Flagellata The Annals and Magazine of Natural History 1867 T 19 Series 3 P 13 18 Koltun 1968 s 182 Koltun 1968 s 182 183 Ereskovsky 2010 s 235 236 247 Koltun 1968 s 183 angl Crow W B A Synopsis of Biology 2nd edition Elsevier 2013 xv 1072 p ISBN 978 1 4832 2532 6 P 222 740 Ereskovsky 2010 s lix Wanninger 2015 s 70 PMID 18558800 PMID 18558800 Bibliografichnij opis z yavitsya avtomatichno cherez deyakij chas Vi mozhete pidstaviti citatu vlasnoruch abo vikoristovuyuchi bota DzherelaBiologiya Kompleksnij dovidnik R V Shalamov Yu V Dmitriyev V I Podgornij H Vesta Vid vo Ranok 2006 624 S ISBN 966 08 1127 5 storinka Ce nezavershena stattya pro bezhrebetnih Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ