Ко́нрад Ге́снер (Conrad Gessner, Conrad Geßner, Conrad von Gesner, Conradus Gesnerus, Conrad Gesner; 26 березня 1516 — 13 грудня 1565) — швейцарський лікар, доктор медицини(1541), природознавець, філолог, бібліограф, автор першої зоологічної енциклопедії «Історія тварин» у 22-х томах і першого універсального бібліографічного довідника «Загальна бібліотека» у трьох томах з описом 15 тисяч книг латинських, грецьких і єврейських авторів. Він також склав опис 130 мов, які були відомі на той час в Європі.
Конрад Геснер Conrad Gesner | |
---|---|
нім. Conrad Gessner[1] | |
Псевдо | Conrad Gessner, Conrad Geßner, Conrad von Gesner, Conradus Gesnerus, Conrad Gesner |
Народився | 26 березня 1516 Цюрих |
Помер | 13 грудня 1565 (49 років) Цюрих ·чума |
Поховання | d |
Країна | Швейцарія |
Місце проживання | Цюрих |
Діяльність | мовознавець, зоолог, альпініст, лікар, бібліограф, викладач університету, біолог, ботанік, орнітолог, бджоляр, натураліст |
Галузь | ботаніка |
Alma mater | Страсбурзький університет, d і d |
Знання мов | латина[2][3] |
Заклад | Цюрихський університет і Лозанський університет |
Роки активності | 1531[4] — 1565[4] |
Magnum opus | d |
Посада | професор і професор |
|
Біографія
Син кушніра; батько був убитий під час Другої каппельскої війни (1531 рік). Конрада виховував дядько, який прищепив йому любов до словесності та ботаніки.
Друзі-протестанти, передовсім Генріх Буллінгер, допомогли юнакові вчитися в Цюриху, Базелі, Страсбурзі, Бурже, Парижі та Монпельє.
У 1537 році його обрали професором грецької мови в Лозанні.
У 1541 році йому присудили ступінь доктора медицини з можливістю займатися лікарською практикою[].
У 1557 році його призначили професором натуральної філософії в Цюриху, де одночасно з викладанням займався як лікар медичною практикою.
Геснер заклав Ботанічний сад, а також заснував перший природно-історичний музей.
Геснер помер у Цюриху 13 грудня 1565 року під час епідемії чуми, на яку заразився, надаючи лікарську допомогу хворим.
Почесті
- Названі на честь Геснера
- Ґеснерія (Gesneria) — типовий рід родини Геснерієві (Gesneriaceae)
- ()
- Астероїд головного поясу 9079 Геснер
Примітки
- Archives of Natural History — EUP, 1936. — ISSN 0260-9541; 1755-6260 — doi:10.3366/ANH
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- CONOR.Sl
- RKDartists
- IPNI, Gesner
Посилання
- Конрад Геснер на www.nndb.com — своєрідному інтернетівському «Who's Who» [ 5 серпня 2007 у Wayback Machine.] (англ.)
- (англ.)
- (англ.)
- (англ.) — Репродукції з книжок.
- (англ.)
Це незавершена стаття про лікаря, який займається наукою. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ko nrad Ge sner Conrad Gessner Conrad Gessner Conrad von Gesner Conradus Gesnerus Conrad Gesner 26 bereznya 1516 13 grudnya 1565 shvejcarskij likar doktor medicini 1541 prirodoznavec filolog bibliograf avtor pershoyi zoologichnoyi enciklopediyi Istoriya tvarin u 22 h tomah i pershogo universalnogo bibliografichnogo dovidnika Zagalna biblioteka u troh tomah z opisom 15 tisyach knig latinskih greckih i yevrejskih avtoriv Vin takozh sklav opis 130 mov yaki buli vidomi na toj chas v Yevropi Konrad Gesner Conrad Gesnernim Conrad Gessner 1 PsevdoConrad Gessner Conrad Gessner Conrad von Gesner Conradus Gesnerus Conrad GesnerNarodivsya26 bereznya 1516 1516 03 26 CyurihPomer13 grudnya 1565 1565 12 13 49 rokiv Cyurih chumaPohovannyadKrayinaShvejcariyaMisce prozhivannyaCyurihDiyalnistmovoznavec zoolog alpinist likar bibliograf vikladach universitetu biolog botanik ornitolog bdzholyar naturalistGaluzbotanikaAlma materStrasburzkij universitet d i dZnannya movlatina 2 3 ZakladCyurihskij universitet i Lozanskij universitetRoki aktivnosti1531 4 1565 4 Magnum opusdPosadaprofesor i profesor Mediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Gesner Gesner ye mizhnarodnim naukovim skorochennyam imeni botanichnogo avtora Konrad Gesner Pereglyante taksoni pripisuvani comu avtoru v International Plant Names Index IPNI BiografiyaSin kushnira batko buv ubitij pid chas Drugoyi kappelskoyi vijni 1531 rik Konrada vihovuvav dyadko yakij prishepiv jomu lyubov do slovesnosti ta botaniki Druzi protestanti peredovsim Genrih Bullinger dopomogli yunakovi vchitisya v Cyurihu Bazeli Strasburzi Burzhe Parizhi ta Monpelye U 1537 roci jogo obrali profesorom greckoyi movi v Lozanni U 1541 roci jomu prisudili stupin doktora medicini z mozhlivistyu zajmatisya likarskoyu praktikoyu dzherelo U 1557 roci jogo priznachili profesorom naturalnoyi filosofiyi v Cyurihu de odnochasno z vikladannyam zajmavsya yak likar medichnoyu praktikoyu Gesner zaklav Botanichnij sad a takozh zasnuvav pershij prirodno istorichnij muzej Ilyustraciya do Istoriyi tvarin Gesnera Gravyura na derevi rozmalovana vid ruki 1600 Gesner pomer u Cyurihu 13 grudnya 1565 roku pid chas epidemiyi chumi na yaku zarazivsya nadayuchi likarsku dopomogu hvorim PochestiNazvani na chest GesneraGesneriya Gesneria tipovij rid rodini Gesneriyevi Gesneriaceae Asteroyid golovnogo poyasu 9079 GesnerPrimitkiArchives of Natural History EUP 1936 ISSN 0260 9541 1755 6260 doi 10 3366 ANH d Track Q3719191d Track Q4787299 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 CONOR Sl d Track Q16744133 RKDartists d Track Q17299517 IPNI GesnerPosilannyaKonrad Gesner na www nndb com svoyeridnomu internetivskomu Who s Who 5 serpnya 2007 u Wayback Machine angl angl angl angl Reprodukciyi z knizhok angl Ce nezavershena stattya pro likarya yakij zajmayetsya naukoyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi