Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Сцифоїдні | ||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Сцифоїдна медуза Aurelia aurita | ||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||
| ||||||||||||
Ряди | ||||||||||||
Посилання | ||||||||||||
|
Сцифо́їдні (Scyphozoa) — клас тварин, що найбільшою мірою відповідають загальному уявленню про медуз. Належить до типу Кнідарій.
Сцифоїдні медузи населяють всі океани та майже всі моря світу і можуть жити у широкому діапазоні солоності та температури. Більшість з них мешкає в мілких прибережних водах, але кілька видів населяють глибини до 4600 метрів. В північних приполярних широтах великі скупчення медуз довжиною в кілька кілометрів подеколи унеможливлюють рибальство шляхом забивання рибальських сіток.
Розміри медуз варіюють від дванадцяти міліметрів до більш ніж двох метрів в поперечнику. Найбільшою сцифоїдною медузою (а також найбільшим неколоніальним кишковопорожнинним взагалі) є Cyanea capillata. Найбільша виміряна особина мала купол завширшки 2,3 метри та щупальця завдовжки майже 40 метрів.
Сцифоїдні медузи, як і всі медузи загалом, не мають твердого скелету, органів дихання та виділення. В їхньому життєвому циклі чергуються фази сидячого поліпа та вільно плаваючої медузи, хоча в цьому класі медузоїдна стадія майже завжди домінує.
Анатомія та фізіологія
Зазвичай сцифоїдні мають чотирипроменеву симетрію. Їх тіло складається з двох досить тонких шарів клітин — зовнішнього (ектодерми) та внутрішнього (ентодерми), проміжок між якими заповнений драглистою субстанцією, що називається мезоглея. Мезоглея в сцифоїдних вельми товста і має консистенцію желе — завдяки цьому медузи отримали свою англійську назву «jellyfish» — «желейна риба». Медузи мають просту травну (кишкову) порожнину, або коелентерон, що виконує одночасно функції стравоходу, шлунку та кишківника, з єдиним отвором, який водночас є ротовим та анальним. Від коелентерону відходять радіальні канали, які поділяються на перирадіальні (відходять безпосередньо від коелентерону, доходять до району розташування ), інтеррадіальні (відходять від кишень коелентерону, доходять до району розташування ропаліїв) та адрадіальні (відходять від кишень коелентерону, не доходять до ропаліїв).
Рот сцифоїдних медуз знаходиться на кінці циліндра різної довжини, що називається манубріум, і облямований лопатями, кількість яких варіює від чотирьох до восьми; їхньою основною функцією є передача здобичі до ротового отвору. У медуз ряду Rhizostomeae (наприклад, у коренерота) рот розділений на багато вторинних ротових отворів, що відкриваються на ротових лопатях. Край купола медуз, як правило, облямований щупальцями, основною функцією яких є ловля дрібної здобичі. Форма та забарвлення медуз можуть бути дуже різними, але загалом вони мають форму дзвона; близько 97 % відсотків маси їхнього тіла складає вода, тому їхнє тіло є напів- або майже прозорим. Також через це всі медузи можуть легко зазнавати механічних ушкоджень.
Більшість сцифоїдних здатні до активного плавання завдяки м'язовим скороченням волокон, що лежать в мезоглії. Нервова система є сіткоподібною за винятком ряду Coronatae, у якого, як і в класі Кубомедузи, наявне навколоротове нервове кільце. Контроль за пульсацією дзвона під час руху сконцентрований в групах нейронів, що лежать біля краю тіла.
Чутливість до зовнішніх подразників забезпечується рецепторами, які можуть розрізняти світло, запахи та механічні подразники, і нервовою системою, яка передає сигнали та координує реакцію організму. Також сцифоїдні медузи мають специфічні органи рівноваги, що називаються ропалії. Ропалії мають приблизно грушкувату форму, і складаються зі статоциста, детектора механічного подразнення, що називається чутливою війкою, та нервового волокна, що від неї відходить. Ропалії розташовані по краю купола. При похиленні тварини в бік розташування ропалію статоцист натискає на чутливу війку, яка, в свою чергу, викликає нервовий електричний імпульс у приєднаному до неї нейроні. Завдяки додатковому збудженню, що виникає в даній області нервової системи, скорочення цієї частини куполу посилюється, і медуза відновляє рівновагу.
Органи зору медуз представлені досить примітивними очима; також деякі види медуз мають спеціалізовані органи чутливості до дотику, що називаються сенсорними складками.
Життєвий цикл
Життєвий цикл тварин класу Сцифоїдні вельми специфічний. У них чергуються медузоїдне та поліпоїдне покоління, на яких вони розмножуються статевим та безстатевим шляхом відповідно. Типовий для сцифоїдних життєвий цикл показано на малюнку праворуч. Всього він включає п'ять стадій: яйце, планула, поліп, ефіра та медуза. Стадія медузи в цьому класі є домінантною; поліпи малопомітні і маловідомі через свій маленький розмір і сидячий спосіб життя. Поліп сцифоїдних називається сцифістома.
Більшість медуз роздільностатеві, хоча є і гермафродити. Репродуктивні органи (гонади) розвиваються на вистилці кишкової порожнини.
При проходженні статевого процесу чоловіча особина випускає сперму через рот у воду. Сперматозоїди активно плавають, і, якщо попадають в рот жіночої особини, добираються до яйцеклітин; при цьому відбувається запліднення. Початкові ембріональні стадії розвитку проходять або всередині кишкової порожнини материнського організму, або у спеціальних виводкових сумках, розташованих на облямовуючих рот ротових лопастях. Невелика плаваюча личинка (планула) покидає кишкову порожнину або виводкові сумки материнського організму та іде у вільне плавання. Планула прикріплюється до дна, віддаючи перевагу затіненим ділянкам, і розвивається в поліп.
Поліп дуже схожий за формою на класичних сидячих кишковопорожнинних (наприклад, актиній), що прикріплюються до субстрату присоскою і ловлять здобич направленим вгору вінчиком щупалець. Поліпи деяких видів можуть розмножуватись вегетативно, утворюючи клон — сукупність генетично однакових особин. Поліп може жити кілька років, продукуючи клонових нащадків шляхом брунькування, але врешті-решт починається стробіляція — відбруньковування від нього ефір (молодих медуз). Це безстатеве розмноження. На початку стробіляції на тілі поліпа виникають поперечні перетяжки, що поступово поглиблюються, і врешті-решт верхня частина поліпа перетворюється на стовпчик з декількох ефір, складених як стовпчик блюдець. Далі вони відриваються та поступово перетворюються на дорослих медуз.
Коли ефіра тільки відривається від поліпу, її дзвон має форму зірки з вісьмома або більшою кількістю променів. У міру того, як ефіра росте, ці промені зростаються, і поступово організм набуває форми дорослої медузи. Доросла медуза може жити від трьох до шести місяців.
Деякі сцифоїдні (роди Pelagia, Atolla та Peryphilla) не мають поліпоїдної стадії: із зиготи розвивається одразу молода медузоїдна форма. В родах Chrysaora та Cyanea личинка утримується на материнському організмі в цистах. В глибоководному роді Stygiomedusa цисти є високоспеціалізованими і сцифістома розвивається в шлункових виводкових камерах.
Рух
Дорослі сцифоїдні медузи дрейфують з течією, але деякою мірою можуть визначати напрям свого пересування. Коли тварина скорочує концентричні та радіальні м'язи, об'єм води, що знаходиться під зонтиком, скорочується, вода викидається з-під нижньої частини купола, і медуза отримує рушійний імпульс в напрямку вершини купола. Циклічні скорочення та розширення куполу рухають тварину вперед завдяки двом факторам: по-перше, верхня частина купола має обтічнішу форму; і по-друге, скорочення відбувається помітно швидше, ніж розслаблення. Також завдяки такому пульсуючому ритму скорочень медуза може пересуватись і в вертикальній площині. Вертикальні пересування спонукаються чутливими до світла примітивними очима, розподіленими по краю купола. Деякі медузи (наприклад, з роду Aurelia) занурюються на глибину поблизу полудня, коли сонце яскраво сяє, і підіймаються до поверхні вранці, ввечері та місячними ночами, коли світло не таке яскраве. Але, незважаючи на свою здатність до самостійного руху, пересування медуз найбільшою мірою залежить від морських течій, вітрів, припливно-відпливних явищ, а також вертикальних переміщень водних шарів (термічна або зумовлена солоністю циркуляція). Саме ці явища зумовлюють розповсюдження різних видів сцифоїдних в світовому океані.
Нематоцисти
Однією з найважливіших характеристик всього типу Кнідарії є специфічні жалячі органели, які називаються нематоцистами. На теперішній час описано понад 30 типів нематоцистів, що використовуються як важлива систематична ознака. Нематоцисти загалом є найбільш різноманітним та поширеним видом кнід (від латинського cnidos — нитка; власне жаляча структура кнідарій, звідки вони й отримали свою назву).
Нематоцист знаходиться всередині клітини, яка називається кнідоцит, котра в більшості випадків несе на зовнішній поверхні виріст (кнідоциль), який працює як своєрідний «детонатор», що реагує на механічний контакт. Кнідоциль є модифікованою війкою. Деякі сцифоїдні мають досить потужні нематоцисти і використовують їх для полювання на невеликих риб, пелагічних ракоподібних (креветки) тощо.
Всього існують три типи кнід: спироцити, птикоцити та нематоцити. Спироцити, які мають клейку поверхню, знайдені тільки в типі Anthozoa (куди входять коралові поліпи та актинії). Птикоцити є найбільш вузько таксономічно розповсюдженими — вони знайдені тільки в ряді Ceriantharia типу Anthozoa. Їхньою функцією є захват та структуризація часток мулу, з яких потім формується «арматура», що вистилає та підтримує стінки норок цих риючих тварин. Нематоцисти притаманні всім класам, що входять в тип Кнідарії, але деякі з більш ніж тридцяти їхнів підтипів зустрічаються тільки у представників окремих класів.
Нематоцисти секретуються внутрішньоклітинною органелою — апаратом Ґольджі, що в спеціалізованих для такого синтезу клітинах зветься кнідобластом. Таким чином, жаляча кніда насправді є не клітинною органелою, а найскладнішим з відомих на теперішній час продуктів клітинного синтезу. Нематоцист, що може бути використаний лише один раз, вміщується всередині кнідобласта в спеціальну камеру. Жаляча структура може бути дещо різною у різних видів, але загалом складається з пустотілих, завитих спірально волокон, з виступаючими на поверхні шипами (див. мікрофотографію нижче).
Нематоцисти сконцентровані на щупальцях та ротових лопастях. Одне щупальце може налічувати сотні, або й тисячі нематоцистів, розташованих в його епітелії. Механічне подразнення нематоциста спонукає жалячу нитку до раптового вивільнення та розкручування, і в такі моменти тисячі нематоцитів спрацьовують як мікроскопічні гарпуни. Ступінь ураження жертви залежить від виду медузи, міцності покровів жертви та її чутливості до вприснутої нематоцистами отрути.
Живлення
За поведінкою сцифоїдні є пасивними (тобто вони не вдаються до активного полювання), але досить ефективними хижаками. Основним їхнім харчовим ресурсом є зоопланктон. Будь-яка тварина, що рухається між щупальцями та/або ротовими лопастями медузи, активує жалячі клітини, що спричинює викид нематоцистів, які впиваються в потенційну здобич та вбризкують в ранку токсин, який знерухомлює або ж вбиває жертву. Після цього, використовуючи щупальця та ротові лопасті, медуза спрямовує здобич до рота. Ротовий отвір знаходиться в центрі нижньої поверхні куполу та веде безпосередньо в кишкову порожнину.
Інші кишковопорожнинні, наприклад, з роду Aurelia, вдаються до так званого джгутиково-слизового способу харчування. Дрібні тварини та планктон налипають на їхні щупальця, а потім переносяться ними до ротових лопастей, і вже цими лопастями спрямовуються в кишкову порожнину. При цьому токи, що продукуються биттям джгутиків в борознах ротових лопастей, власне і спрямовують суб-мікроскопічні та мікроскопічні частинки їжі до ротового отвору.
Таксономія
Клас сцифоїдні поділяється на 4 ряди, 24 родини та 71 рід, що налічують більш ніж 220 видів. Розподіл на найбільші таксономічні одиниці всередині класу — ряди — базується на морфологічних особливостях та розповсюдженні.
Примітки
- Lion’s Mane Jellyfish - Reference Library. redOrbit. Архів оригіналу за 20 червня 2013. Процитовано 12 вересня 2012.
Джерела
- Розділ «Sciphozoa» в «Grzimek's Animal Life Encyclopedia», Edition 2, Thomsom Gale 2003; Chief Editor: Michael Hutchins
- Arai, Mary N. A Functional Biology of Scyphozoa. London: Chapman and Hall, 1997.
- Mianzan, Hermes W., and Paul F. S. Cornelius. «Cubomedusae and Scyphomedusae.» In South Atlantic Zooplankton, edited by Demetrio Boltovskoy. Leiden, The Netherlands: Backhuys, 1999.
- Purcell, Jennifer E., W. Monty Graham, and Henri J. Dumont. Jellyfish Blooms: Ecological and Societal Importance. Developments in Hydrobiology, no. 155. Dordrecht, The Netherlands: Kluwer Academic, 2001.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
ScifoyidniScifoyidna meduza Aurelia auritaBiologichna klasifikaciyaDomen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Pidcarstvo Spravzhni tvarini Eumetazoa Tip Knidariyi Cnidaria Klas Scifoyidni Scyphozoa Goette 1887RyadiCoronatae Semaeostomeae Rhizostomeae StauromedusaePosilannyaVikishovishe ScyphozoaVikividi ScyphozoaEOL 46554113ITIS 51483NCBI 6142Fossilworks 4535 Scifo yidni Scyphozoa klas tvarin sho najbilshoyu miroyu vidpovidayut zagalnomu uyavlennyu pro meduz Nalezhit do tipu Knidarij Scifoyidni meduzi naselyayut vsi okeani ta majzhe vsi morya svitu i mozhut zhiti u shirokomu diapazoni solonosti ta temperaturi Bilshist z nih meshkaye v milkih priberezhnih vodah ale kilka vidiv naselyayut glibini do 4600 metriv V pivnichnih pripolyarnih shirotah veliki skupchennya meduz dovzhinoyu v kilka kilometriv podekoli unemozhlivlyuyut ribalstvo shlyahom zabivannya ribalskih sitok Rozmiri meduz variyuyut vid dvanadcyati milimetriv do bilsh nizh dvoh metriv v poperechniku Najbilshoyu scifoyidnoyu meduzoyu a takozh najbilshim nekolonialnim kishkovoporozhninnim vzagali ye Cyanea capillata Najbilsha vimiryana osobina mala kupol zavshirshki 2 3 metri ta shupalcya zavdovzhki majzhe 40 metriv Scifoyidni meduzi yak i vsi meduzi zagalom ne mayut tverdogo skeletu organiv dihannya ta vidilennya V yihnomu zhittyevomu cikli cherguyutsya fazi sidyachogo polipa ta vilno plavayuchoyi meduzi hocha v comu klasi meduzoyidna stadiya majzhe zavzhdi dominuye Anatomiya ta fiziologiyaScifoyidna meduza Vertikalnij rozriz Scifoyidna meduza Gorizontalnij rozriz Zazvichaj scifoyidni mayut chotiripromenevu simetriyu Yih tilo skladayetsya z dvoh dosit tonkih shariv klitin zovnishnogo ektodermi ta vnutrishnogo entodermi promizhok mizh yakimi zapovnenij draglistoyu substanciyeyu sho nazivayetsya mezogleya Mezogleya v scifoyidnih velmi tovsta i maye konsistenciyu zhele zavdyaki comu meduzi otrimali svoyu anglijsku nazvu jellyfish zhelejna riba Meduzi mayut prostu travnu kishkovu porozhninu abo koelenteron sho vikonuye odnochasno funkciyi stravohodu shlunku ta kishkivnika z yedinim otvorom yakij vodnochas ye rotovim ta analnim Vid koelenteronu vidhodyat radialni kanali yaki podilyayutsya na periradialni vidhodyat bezposeredno vid koelenteronu dohodyat do rajonu roztashuvannya interradialni vidhodyat vid kishen koelenteronu dohodyat do rajonu roztashuvannya ropaliyiv ta adradialni vidhodyat vid kishen koelenteronu ne dohodyat do ropaliyiv Rot scifoyidnih meduz znahoditsya na kinci cilindra riznoyi dovzhini sho nazivayetsya manubrium i oblyamovanij lopatyami kilkist yakih variyuye vid chotiroh do vosmi yihnoyu osnovnoyu funkciyeyu ye peredacha zdobichi do rotovogo otvoru U meduz ryadu Rhizostomeae napriklad u korenerota rot rozdilenij na bagato vtorinnih rotovih otvoriv sho vidkrivayutsya na rotovih lopatyah Kraj kupola meduz yak pravilo oblyamovanij shupalcyami osnovnoyu funkciyeyu yakih ye lovlya dribnoyi zdobichi Forma ta zabarvlennya meduz mozhut buti duzhe riznimi ale zagalom voni mayut formu dzvona blizko 97 vidsotkiv masi yihnogo tila skladaye voda tomu yihnye tilo ye napiv abo majzhe prozorim Takozh cherez ce vsi meduzi mozhut legko zaznavati mehanichnih ushkodzhen Bilshist scifoyidnih zdatni do aktivnogo plavannya zavdyaki m yazovim skorochennyam volokon sho lezhat v mezogliyi Nervova sistema ye sitkopodibnoyu za vinyatkom ryadu Coronatae u yakogo yak i v klasi Kubomeduzi nayavne navkolorotove nervove kilce Kontrol za pulsaciyeyu dzvona pid chas ruhu skoncentrovanij v grupah nejroniv sho lezhat bilya krayu tila Budova ropaliyu Scifoyidnih Chutlivist do zovnishnih podraznikiv zabezpechuyetsya receptorami yaki mozhut rozriznyati svitlo zapahi ta mehanichni podrazniki i nervovoyu sistemoyu yaka peredaye signali ta koordinuye reakciyu organizmu Takozh scifoyidni meduzi mayut specifichni organi rivnovagi sho nazivayutsya ropaliyi Ropaliyi mayut priblizno grushkuvatu formu i skladayutsya zi statocista detektora mehanichnogo podraznennya sho nazivayetsya chutlivoyu vijkoyu ta nervovogo volokna sho vid neyi vidhodit Ropaliyi roztashovani po krayu kupola Pri pohilenni tvarini v bik roztashuvannya ropaliyu statocist natiskaye na chutlivu vijku yaka v svoyu chergu viklikaye nervovij elektrichnij impuls u priyednanomu do neyi nejroni Zavdyaki dodatkovomu zbudzhennyu sho vinikaye v danij oblasti nervovoyi sistemi skorochennya ciyeyi chastini kupolu posilyuyetsya i meduza vidnovlyaye rivnovagu Organi zoru meduz predstavleni dosit primitivnimi ochima takozh deyaki vidi meduz mayut specializovani organi chutlivosti do dotiku sho nazivayutsya sensornimi skladkami Zhittyevij ciklZhittyevij cikl scifoyidnih na prikladi meduzi Aurelia aurita Zhittyevij cikl tvarin klasu Scifoyidni velmi specifichnij U nih cherguyutsya meduzoyidne ta polipoyidne pokolinnya na yakih voni rozmnozhuyutsya statevim ta bezstatevim shlyahom vidpovidno Tipovij dlya scifoyidnih zhittyevij cikl pokazano na malyunku pravoruch Vsogo vin vklyuchaye p yat stadij yajce planula polip efira ta meduza Stadiya meduzi v comu klasi ye dominantnoyu polipi malopomitni i malovidomi cherez svij malenkij rozmir i sidyachij sposib zhittya Polip scifoyidnih nazivayetsya scifistoma Bilshist meduz rozdilnostatevi hocha ye i germafroditi Reproduktivni organi gonadi rozvivayutsya na vistilci kishkovoyi porozhnini Stadiyi zhittyevogo ciklu meduz rodu AureliaPlanuli meduz rodu AureliaStrobilaEfiraDorosla meduza Pri prohodzhenni statevogo procesu cholovicha osobina vipuskaye spermu cherez rot u vodu Spermatozoyidi aktivno plavayut i yaksho popadayut v rot zhinochoyi osobini dobirayutsya do yajceklitin pri comu vidbuvayetsya zaplidnennya Pochatkovi embrionalni stadiyi rozvitku prohodyat abo vseredini kishkovoyi porozhnini materinskogo organizmu abo u specialnih vivodkovih sumkah roztashovanih na oblyamovuyuchih rot rotovih lopastyah Nevelika plavayucha lichinka planula pokidaye kishkovu porozhninu abo vivodkovi sumki materinskogo organizmu ta ide u vilne plavannya Planula prikriplyuyetsya do dna viddayuchi perevagu zatinenim dilyankam i rozvivayetsya v polip Polip duzhe shozhij za formoyu na klasichnih sidyachih kishkovoporozhninnih napriklad aktinij sho prikriplyuyutsya do substratu prisoskoyu i lovlyat zdobich napravlenim vgoru vinchikom shupalec Polipi deyakih vidiv mozhut rozmnozhuvatis vegetativno utvoryuyuchi klon sukupnist genetichno odnakovih osobin Polip mozhe zhiti kilka rokiv produkuyuchi klonovih nashadkiv shlyahom brunkuvannya ale vreshti resht pochinayetsya strobilyaciya vidbrunkovuvannya vid nogo efir molodih meduz Ce bezstateve rozmnozhennya Na pochatku strobilyaciyi na tili polipa vinikayut poperechni peretyazhki sho postupovo pogliblyuyutsya i vreshti resht verhnya chastina polipa peretvoryuyetsya na stovpchik z dekilkoh efir skladenih yak stovpchik blyudec Dali voni vidrivayutsya ta postupovo peretvoryuyutsya na doroslih meduz Koli efira tilki vidrivayetsya vid polipu yiyi dzvon maye formu zirki z vismoma abo bilshoyu kilkistyu promeniv U miru togo yak efira roste ci promeni zrostayutsya i postupovo organizm nabuvaye formi dorosloyi meduzi Dorosla meduza mozhe zhiti vid troh do shesti misyaciv Deyaki scifoyidni rodi Pelagia Atolla ta Peryphilla ne mayut polipoyidnoyi stadiyi iz zigoti rozvivayetsya odrazu moloda meduzoyidna forma V rodah Chrysaora ta Cyanea lichinka utrimuyetsya na materinskomu organizmi v cistah V glibokovodnomu rodi Stygiomedusa cisti ye visokospecializovanimi i scifistoma rozvivayetsya v shlunkovih vivodkovih kamerah RuhDorosli scifoyidni meduzi drejfuyut z techiyeyu ale deyakoyu miroyu mozhut viznachati napryam svogo peresuvannya Koli tvarina skorochuye koncentrichni ta radialni m yazi ob yem vodi sho znahoditsya pid zontikom skorochuyetsya voda vikidayetsya z pid nizhnoyi chastini kupola i meduza otrimuye rushijnij impuls v napryamku vershini kupola Ciklichni skorochennya ta rozshirennya kupolu ruhayut tvarinu vpered zavdyaki dvom faktoram po pershe verhnya chastina kupola maye obtichnishu formu i po druge skorochennya vidbuvayetsya pomitno shvidshe nizh rozslablennya Takozh zavdyaki takomu pulsuyuchomu ritmu skorochen meduza mozhe peresuvatis i v vertikalnij ploshini Vertikalni peresuvannya sponukayutsya chutlivimi do svitla primitivnimi ochima rozpodilenimi po krayu kupola Deyaki meduzi napriklad z rodu Aurelia zanuryuyutsya na glibinu poblizu poludnya koli sonce yaskravo syaye i pidijmayutsya do poverhni vranci vvecheri ta misyachnimi nochami koli svitlo ne take yaskrave Ale nezvazhayuchi na svoyu zdatnist do samostijnogo ruhu peresuvannya meduz najbilshoyu miroyu zalezhit vid morskih techij vitriv priplivno vidplivnih yavish a takozh vertikalnih peremishen vodnih shariv termichna abo zumovlena solonistyu cirkulyaciya Same ci yavisha zumovlyuyut rozpovsyudzhennya riznih vidiv scifoyidnih v svitovomu okeani NematocistiNematocist sho ne zhalivZhalyachij nematocist Odniyeyu z najvazhlivishih harakteristik vsogo tipu Knidariyi ye specifichni zhalyachi organeli yaki nazivayutsya nematocistami Na teperishnij chas opisano ponad 30 tipiv nematocistiv sho vikoristovuyutsya yak vazhliva sistematichna oznaka Nematocisti zagalom ye najbilsh riznomanitnim ta poshirenim vidom knid vid latinskogo cnidos nitka vlasne zhalyacha struktura knidarij zvidki voni j otrimali svoyu nazvu Nematocist znahoditsya vseredini klitini yaka nazivayetsya knidocit kotra v bilshosti vipadkiv nese na zovnishnij poverhni virist knidocil yakij pracyuye yak svoyeridnij detonator sho reaguye na mehanichnij kontakt Knidocil ye modifikovanoyu vijkoyu Deyaki scifoyidni mayut dosit potuzhni nematocisti i vikoristovuyut yih dlya polyuvannya na nevelikih rib pelagichnih rakopodibnih krevetki tosho Vsogo isnuyut tri tipi knid spirociti ptikociti ta nematociti Spirociti yaki mayut klejku poverhnyu znajdeni tilki v tipi Anthozoa kudi vhodyat koralovi polipi ta aktiniyi Ptikociti ye najbilsh vuzko taksonomichno rozpovsyudzhenimi voni znajdeni tilki v ryadi Ceriantharia tipu Anthozoa Yihnoyu funkciyeyu ye zahvat ta strukturizaciya chastok mulu z yakih potim formuyetsya armatura sho vistilaye ta pidtrimuye stinki norok cih riyuchih tvarin Nematocisti pritamanni vsim klasam sho vhodyat v tip Knidariyi ale deyaki z bilsh nizh tridcyati yihniv pidtipiv zustrichayutsya tilki u predstavnikiv okremih klasiv Nematocisti sekretuyutsya vnutrishnoklitinnoyu organeloyu aparatom Goldzhi sho v specializovanih dlya takogo sintezu klitinah zvetsya knidoblastom Takim chinom zhalyacha knida naspravdi ye ne klitinnoyu organeloyu a najskladnishim z vidomih na teperishnij chas produktiv klitinnogo sintezu Nematocist sho mozhe buti vikoristanij lishe odin raz vmishuyetsya vseredini knidoblasta v specialnu kameru Zhalyacha struktura mozhe buti desho riznoyu u riznih vidiv ale zagalom skladayetsya z pustotilih zavitih spiralno volokon z vistupayuchimi na poverhni shipami div mikrofotografiyu nizhche Nematocisti skoncentrovani na shupalcyah ta rotovih lopastyah Odne shupalce mozhe nalichuvati sotni abo j tisyachi nematocistiv roztashovanih v jogo epiteliyi Mehanichne podraznennya nematocista sponukaye zhalyachu nitku do raptovogo vivilnennya ta rozkruchuvannya i v taki momenti tisyachi nematocitiv spracovuyut yak mikroskopichni garpuni Stupin urazhennya zhertvi zalezhit vid vidu meduzi micnosti pokroviv zhertvi ta yiyi chutlivosti do vprisnutoyi nematocistami otruti ZhivlennyaZa povedinkoyu scifoyidni ye pasivnimi tobto voni ne vdayutsya do aktivnogo polyuvannya ale dosit efektivnimi hizhakami Osnovnim yihnim harchovim resursom ye zooplankton Bud yaka tvarina sho ruhayetsya mizh shupalcyami ta abo rotovimi lopastyami meduzi aktivuye zhalyachi klitini sho sprichinyuye vikid nematocistiv yaki vpivayutsya v potencijnu zdobich ta vbrizkuyut v ranku toksin yakij zneruhomlyuye abo zh vbivaye zhertvu Pislya cogo vikoristovuyuchi shupalcya ta rotovi lopasti meduza spryamovuye zdobich do rota Rotovij otvir znahoditsya v centri nizhnoyi poverhni kupolu ta vede bezposeredno v kishkovu porozhninu Inshi kishkovoporozhninni napriklad z rodu Aurelia vdayutsya do tak zvanogo dzhgutikovo slizovogo sposobu harchuvannya Dribni tvarini ta plankton nalipayut na yihni shupalcya a potim perenosyatsya nimi do rotovih lopastej i vzhe cimi lopastyami spryamovuyutsya v kishkovu porozhninu Pri comu toki sho produkuyutsya bittyam dzhgutikiv v boroznah rotovih lopastej vlasne i spryamovuyut sub mikroskopichni ta mikroskopichni chastinki yizhi do rotovogo otvoru TaksonomiyaKlas scifoyidni podilyayetsya na 4 ryadi 24 rodini ta 71 rid sho nalichuyut bilsh nizh 220 vidiv Rozpodil na najbilshi taksonomichni odinici vseredini klasu ryadi bazuyetsya na morfologichnih osoblivostyah ta rozpovsyudzhenni PrimitkiLion s Mane Jellyfish Reference Library redOrbit Arhiv originalu za 20 chervnya 2013 Procitovano 12 veresnya 2012 DzherelaRozdil Sciphozoa v Grzimek s Animal Life Encyclopedia Edition 2 Thomsom Gale 2003 Chief Editor Michael Hutchins Arai Mary N A Functional Biology of Scyphozoa London Chapman and Hall 1997 Mianzan Hermes W and Paul F S Cornelius Cubomedusae and Scyphomedusae In South Atlantic Zooplankton edited by Demetrio Boltovskoy Leiden The Netherlands Backhuys 1999 Purcell Jennifer E W Monty Graham and Henri J Dumont Jellyfish Blooms Ecological and Societal Importance Developments in Hydrobiology no 155 Dordrecht The Netherlands Kluwer Academic 2001