Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття не містить . (жовтень 2019) |
| Ряд Semaeostomea | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||
| ||||||||||
Посилання | ||||||||||
|
Semaeostomeae — ряд класу сцифоїдних медуз.
Загальні дані
Ряд Semaeostomea підрозділяється на 3 родини з п'ятьма підродинами. Дорослі представники ряду мають форму великого блюдця, часто з фестончастими краями. Кишкова порожнина має радіальні канали або канали, що досягають країв зонтика. Цей ряд має крайові чутливі органи з ропаліями і ротовий отвір, оточений чотирма лопастями. Більшість видів наділена кількома пустотілими щупальцями по краях купола, рот оточений системою каналів та/або радіальних кишень. Планула може розвиватись безпосередньо в медузу, або по класичній схемі — в сидячий поліп, позбавлений будь-яких твердих оточуючих оболонок (трубок), який потім формує кілька ефір. Діагностичною ознакою медуз цього ряду, що відрізняє їх від ряду Coronatae, є наявність чотирьох перирадіальних кутів рта, що висунуті назовні. Чотири довгі ротові лопасті формують вільний край ротових губ, котрі мають подвійні завісоподібні кромки. Цей ряд включає найповільніше плаваючих медуз у світі — Deepstaria, котрі можуть спостерігатися на глибинах близько 600 метрів. Semaestomea є досить звичайними у всіх частнах Світового Океану.
Родина Pelagiidae
Характеристичними ознаками родини є наявність восьми або шістнадцяти крайових чутливих органів та восьми (або подекуди більше) щупалець. Купол в ширину досягає від 100 до 400 міліметрів, і від 40 до 100 міліметрів заввишки. Медузи роду Pelagia розвиваються безпосередньо з планули, оминаючи сидячі полипові стадії. Ця родина розповсюджена по всьому світі, але звичайніша в теплих водах, подібних до середземноморських — узбережжя Африки, Бразилії, де вони збираються у великі зграї в затоках та естуаріях річок, і т.ін. Ця родина є еволюційно та анатомічно близькою до родини Cyaneidae — за виключенням того, що щупальця у медуз родини Pelagiidae розташовані поодиноко, а в Cyaneidae зібрані в групи. Найвідомішим представником Pelagiidae є Морська кропива (Chrysaora quinquecirrha). Влітку ця медуза часто спостерігається на східному узбережжі США та Канади і в північній Атлантиці. Вона має форму блюдця часто з коричневим або червоним забарвленням, звичайно близько 180 міліметрів в діаметрі. Чотири ротові лопасті та крайові щупальця далеко видаються з-під купола, і несуть чисельні жалячі клітини. Опік, що можна дістати від цих медуз, оцінюється від «поміркованого» до «сильного».
Родина Cyaneidae
Ця родина складається з трьох родів, найбільший за кількістю видів з яких — рід Cyanea. Розвиток організмів в цій родині проходить за класичною схемою, що містить усі стадії сидячого поліпа, стробуляцію, стадію ефіри і т.ін. Медузи, що складають родину, у великій кількості зустрічаються по всьому світі, як в теплих, так і в холодних водах. Переважно ці медузи зустрічаються в прибережних водах, на невеликих глибинах. Cyanidea мають чотирикутний рот, облямований чотирма ротовими лопастями, щупальця зазвичай зібрані в пучки. Найвідомішим представником родини є медуза Левова грива (Cyanea capillata), яку також називають «зимовою медузою», так як в районі північної Атлантики вона з'являється протягом зими. Ширина купола цієї медузи становить близько 200 міліметрів, і має форму блюдця; від нього відходять червоно-коричневі ротові лопасті та вісім пучків щупалець. Медузи даної родини зазвичай вважаються за таких, що спричинюють помірний біль для людини. Загалом біль від їхніх жалячих клітин є відносно не різким і більше нагадує печію, аніж жалячі уколи. Медуза Левова грива стала відомою завдяки детективному оповіданню Артура Конан Дойля Левова грива.
Родина Ulmaridae
Дана родина найбільша в ряді і за кількістю родів, і за кількістю окремих видів, і поділяється на 5 окремих підродин. Ulmaridae мають четверо гонад, четверо ротових лопастей часто з фестончастими краями та чисельні щупальця. Ця родина є досить близько спорідненою з родиною Cyaneidae, але відрізняється від неї тим, що у Ulmaridae радіальні канали сполучаються через кільцевий крайовий канал.
Підродина Aurellinae
Підродина складається з двох родів, Aurelia та Aurosa. Aurellinae мають численні щупальця, розташовані по краю зонтика, який має від 50 до 250 міліметрів в поперечнику. Гонади являють собою ввігнуті сумки напівкруглої форми; медузам цієї підродини притаманні чотири ротові лопасті відносно простої будови. Рід Aurelia, що входить до цієї підродини, є одним з найбільш розповсюджених таксонів Сцифоїдних — ці медузи зустрічаються у всіх океанах на всіх широтах. Вони численні біля узбережжя та відносно рідкісні у відкритому морі. Одним з представників роду є медуза Aurelia aurita, що є чисельним та вельми звичайним мешканцем української акваторії Чорного та Азовського морів. Вона прозора, з пласким, у формі блюдця, куполом, та легко впізнається за двома парами рожевувато-голубоватих гонад підковоподібної форми, які просвічують крізь купол. Типовий розмір дорослої медузи цього виду — близько 200 міліметрів, але відомі екземпляри, що досягають більш ніж 50 сантиметрів в діаметрі. Ця медуза є слабоядовитою. При контакті із шкірою людини вона може викликати симптоми, що варіюють від одноразових уколів до досить довгого, але несильної печії. Больові відчуття зазвичай локалізовані місцем безпосереднього контакту.
Підродина Deepstaria
В підродину входить один рід Deepstaria з двома видами. Свою назву рід отримав від батискафу Deep Star 4000, екіпаж якого здобув перший зразок цих медуз на глибині 600 метрів в Басейні Каталіна на узбережжі Каліфорнії в 1966 році. Другий вид роду був знайдений наступного року на глибині 950 метрів в районі Бермудських островів. Ця підродина характеризується тим, що містить найбільш повільно плаваючих представників Сцифоїдних. Обидва види роду Deepstaria мають великий тонкостінний зонтик, позбавлений щупалець, та ловлять свою здобич, змикаючи купол навколо неї.
Підродина Sthenoniinae
Ця підродина включає роди Poralia та Sthenonia. Sthenoniinae відрізняються тим, що мають шупальця, які зібрані в пучки та відходять від нижньої поверхні зонтика, від 8 до 16 крайових чутливих органів та дві пари сумкоподібних гонад.
Підродина Ulmarinae
Підродина складається з семи родів: Phacellophora, Diplulmaris, Discomedusae, Floresca, Parumbrosa, Ulmaris та Undosa. Дана підродина характеризується наявністю плаского купола та щупальцями, що починаються в проміжках між ротовими лопастями. На основі цього спостереження була висунута гипотеза, що дана підродина утворилась від загального предка з роду Cyanea завдяки неотенії — так як в роді Cyanea у молодих медуз щупальця спочатку закладаються в проміжках між ротовими лопастями, а вже згодом зсуваються до країв купола. Розміри купола в підродині Ulmarinae в середньому досягають 50 міліметрів в ширину та 30 міліметрів в висоту, з вісьмома чутливими органами.
Підродина Stygiomedusinae
Ця підродина представлена одним родом Stygiomedusa, до якого входить один вид Stygiomedusa fabulosa. Ці медузи відомі завдяки своєму симбіозу з рибами. Мальки риби мерланг (Merlangius merlangus) знаходять укриття під куполом Stygiomedusa fabulosa, між їхніми щупальцями. Медузи цієї підродини розміром приблизно 500 міліметрів, дископодібної форми і мають великий рот. Від ротового отвору відходять 40 радіальних каналів. Кількість ропаліїв дорівнює 20. Медузи мають зазвичай жовто-коричневе забарвлення, і розмножуються безстатевим шляхом, утворюючи спеціалізовані виводкові камери.
Види ряду Semaeostomeae*
* Окрім перерахованих в таблиці, в останні роки в роді Aurelia на основі морфологічних та молекулярно-біологічних досліджень виділено ще 10-11 додаткових видів, офіційна реєстрація та опис яких, поки що, не відбулися.
| Родина, автор та рік опису | Рід, автор та рік опису | Вид, автор та рік опису |
| Cyaneidae L. Agassiz 1862 | Cyanea Péron & Lesueur 1810 | annasethe Haeckel 1880 |
| annaskala von Lendenfeld 1884 | ||
| buitendijki Stiasny 1919 | ||
| capillata Linné 1758 | ||
| citrea Kishinouye 1910 | ||
| ferruginea Eschscholtz 1829 | ||
| fulva L. Agassiz 1862 | ||
| lamarcki Péron & Lesueur 1810 | ||
| mjöbergi Stiasny 1921 | ||
| muellerianthe Haacke 1887 | ||
| nozakii Kishinouye 1891 | ||
| postelsi Brandt 1838 | ||
| purpurea Kishinouye 1910 | ||
| rosea Quoy & Gaimard 1824 | ||
| Desmonema L. Agassiz 1862 | chierchianum Vanhöffen 1888 | |
| comatum Larson 1986 | ||
| gaudichaudi Lesson 1832 | ||
| glaciale Larson 1986 | ||
| Drymonema Haeckel 1880 | dalmatinum Haeckel 1880 | |
| gorgo F. Müller 1883 | ||
| Pelagiidae Gegenbaur 1856 | Chrysaora Péron & Lesueur 1810 | achlyos Haeckel 1880 |
| africana Vanhöffen 1902 | ||
| blossevillei Lesson 1830 | ||
| colorata Russell 1964 | ||
| depressa Kishinouye 1902 | ||
| fulgida Reynaud 1830 | ||
| fuscescens Brandt 1835 | ||
| helvola Brandt 1838 | ||
| hysoscella Linné 1766 | ||
| lactea Eschscholtz 1829 | ||
| melanaster Brandt 1838 | ||
| pacifica Goette 1886 | ||
| plocamia Lesson 1832 | ||
| quinquecirrha Desor 1848 | ||
| Pelagia Péron & Lesueur 1810 | noctiluca Forskal 1775 | |
| Sanderia Goette 1886 | malayensis Goette 1886 | |
| Ulmaridae Haeckel 1879 | Aurelia Péron & Lesueur 1810 | aurita Linné 1758 |
| coerulea von Lendenfeld 1884 | ||
| colpota Brandt 1838 | ||
| labiata Chamisso & Eysenhardt 1821 | ||
| limbata Brandt 1835 | ||
| maldivensis Bigelow 1904 | ||
| solida Browne 1905 | ||
| Aurosa Haeckel 1880 | furcata Haeckel 1880 | |
| Deepstaria Russell 1967 | enigmatica Russell 1967 | |
| reticulum Larson, Madin & Harbison, 1988 | ||
| Discomedusa Claus 1877 | lobata Claus 1877 | |
| philippina Mayer 1910 | ||
| sp. Moore 1949 | ||
| Diplulmaris Maas 1908 | antarctica Maas 1908 | |
| malayensis Stiasny 1935 | ||
| Floresca Haeckel 1880 | parthenia Haeckel 1880 | |
| Parumbrosa Kishinouye 1910 | polylobata Kishinouye 1910 | |
| Phacellophora Brandt 1835 | camtschatica Brandt 1838 | |
| Poralia Vanhöffen 1902 | rufescens Vanhöffen 1902 | |
| Stellamedusa Raskoff & Matsumoto 2004 | ventana Raskoff & Matsumoto 2004 | |
| Sthenonia Eschscholtz 1829 | albida Eschscholtz 1829 | |
| Stygiomedusa Russell 1959 | fabulosa Russell 1959 | |
| Tiburonia Matsumoto, Raskoff & Lindsay 2003 | granrojo Matsumoto, Raskoff & Lindsay 2003 | |
| Ulmaris Haeckel 1880 | prototypus Haeckel 1880 | |
| snelliusi Stiasny 1935 |
Примітки
- (рос.) Артур Конан-Дойл Левова грива [ 11 листопада 2005 у Wayback Machine.].
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno zhovten 2019 Ryad SemaeostomeaBiologichna klasifikaciyaDomen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Kishkovoporozhninni Radiata Klas Scifoyidni Scyphozoa Ryad SemaeostomeaPosilannyaVikishovishe SemaeostomeaeVikividi SemaeostomeaEOL 46554307ITIS 51636NCBI 6143 Semaeostomeae ryad klasu scifoyidnih meduz Zagalni daniRyad Semaeostomea pidrozdilyayetsya na 3 rodini z p yatma pidrodinami Dorosli predstavniki ryadu mayut formu velikogo blyudcya chasto z festonchastimi krayami Kishkova porozhnina maye radialni kanali abo kanali sho dosyagayut krayiv zontika Cej ryad maye krajovi chutlivi organi z ropaliyami i rotovij otvir otochenij chotirma lopastyami Bilshist vidiv nadilena kilkoma pustotilimi shupalcyami po krayah kupola rot otochenij sistemoyu kanaliv ta abo radialnih kishen Planula mozhe rozvivatis bezposeredno v meduzu abo po klasichnij shemi v sidyachij polip pozbavlenij bud yakih tverdih otochuyuchih obolonok trubok yakij potim formuye kilka efir Diagnostichnoyu oznakoyu meduz cogo ryadu sho vidriznyaye yih vid ryadu Coronatae ye nayavnist chotiroh periradialnih kutiv rta sho visunuti nazovni Chotiri dovgi rotovi lopasti formuyut vilnij kraj rotovih gub kotri mayut podvijni zavisopodibni kromki Cej ryad vklyuchaye najpovilnishe plavayuchih meduz u sviti Deepstaria kotri mozhut sposterigatisya na glibinah blizko 600 metriv Semaestomea ye dosit zvichajnimi u vsih chastnah Svitovogo Okeanu Rodina Pelagiidae Chrysaora fuscescens Dokladnishe Pelagiidae Harakteristichnimi oznakami rodini ye nayavnist vosmi abo shistnadcyati krajovih chutlivih organiv ta vosmi abo podekudi bilshe shupalec Kupol v shirinu dosyagaye vid 100 do 400 milimetriv i vid 40 do 100 milimetriv zavvishki Meduzi rodu Pelagia rozvivayutsya bezposeredno z planuli ominayuchi sidyachi polipovi stadiyi Cya rodina rozpovsyudzhena po vsomu sviti ale zvichajnisha v teplih vodah podibnih do seredzemnomorskih uzberezhzhya Afriki Braziliyi de voni zbirayutsya u veliki zgrayi v zatokah ta estuariyah richok i t in Cya rodina ye evolyucijno ta anatomichno blizkoyu do rodini Cyaneidae za viklyuchennyam togo sho shupalcya u meduz rodini Pelagiidae roztashovani poodinoko a v Cyaneidae zibrani v grupi Najvidomishim predstavnikom Pelagiidae ye Morska kropiva Chrysaora quinquecirrha Vlitku cya meduza chasto sposterigayetsya na shidnomu uzberezhzhi SShA ta Kanadi i v pivnichnij Atlantici Vona maye formu blyudcya chasto z korichnevim abo chervonim zabarvlennyam zvichajno blizko 180 milimetriv v diametri Chotiri rotovi lopasti ta krajovi shupalcya daleko vidayutsya z pid kupola i nesut chiselni zhalyachi klitini Opik sho mozhna distati vid cih meduz ocinyuyetsya vid pomirkovanogo do silnogo Rodina Cyaneidae Cyanea capillata Cya rodina skladayetsya z troh rodiv najbilshij za kilkistyu vidiv z yakih rid Cyanea Rozvitok organizmiv v cij rodini prohodit za klasichnoyu shemoyu sho mistit usi stadiyi sidyachogo polipa strobulyaciyu stadiyu efiri i t in Meduzi sho skladayut rodinu u velikij kilkosti zustrichayutsya po vsomu sviti yak v teplih tak i v holodnih vodah Perevazhno ci meduzi zustrichayutsya v priberezhnih vodah na nevelikih glibinah Cyanidea mayut chotirikutnij rot oblyamovanij chotirma rotovimi lopastyami shupalcya zazvichaj zibrani v puchki Najvidomishim predstavnikom rodini ye meduza Levova griva Cyanea capillata yaku takozh nazivayut zimovoyu meduzoyu tak yak v rajoni pivnichnoyi Atlantiki vona z yavlyayetsya protyagom zimi Shirina kupola ciyeyi meduzi stanovit blizko 200 milimetriv i maye formu blyudcya vid nogo vidhodyat chervono korichnevi rotovi lopasti ta visim puchkiv shupalec Meduzi danoyi rodini zazvichaj vvazhayutsya za takih sho sprichinyuyut pomirnij bil dlya lyudini Zagalom bil vid yihnih zhalyachih klitin ye vidnosno ne rizkim i bilshe nagaduye pechiyu anizh zhalyachi ukoli Meduza Levova griva stala vidomoyu zavdyaki detektivnomu opovidannyu Artura Konan Dojlya Levova griva Rodina UlmaridaeDana rodina najbilsha v ryadi i za kilkistyu rodiv i za kilkistyu okremih vidiv i podilyayetsya na 5 okremih pidrodin Ulmaridae mayut chetvero gonad chetvero rotovih lopastej chasto z festonchastimi krayami ta chiselni shupalcya Cya rodina ye dosit blizko sporidnenoyu z rodinoyu Cyaneidae ale vidriznyayetsya vid neyi tim sho u Ulmaridae radialni kanali spoluchayutsya cherez kilcevij krajovij kanal Pidrodina Aurellinae Aurelia aurita Pidrodina skladayetsya z dvoh rodiv Aurelia ta Aurosa Aurellinae mayut chislenni shupalcya roztashovani po krayu zontika yakij maye vid 50 do 250 milimetriv v poperechniku Gonadi yavlyayut soboyu vvignuti sumki napivkrugloyi formi meduzam ciyeyi pidrodini pritamanni chotiri rotovi lopasti vidnosno prostoyi budovi Rid Aurelia sho vhodit do ciyeyi pidrodini ye odnim z najbilsh rozpovsyudzhenih taksoniv Scifoyidnih ci meduzi zustrichayutsya u vsih okeanah na vsih shirotah Voni chislenni bilya uzberezhzhya ta vidnosno ridkisni u vidkritomu mori Odnim z predstavnikiv rodu ye meduza Aurelia aurita sho ye chiselnim ta velmi zvichajnim meshkancem ukrayinskoyi akvatoriyi Chornogo ta Azovskogo moriv Vona prozora z plaskim u formi blyudcya kupolom ta legko vpiznayetsya za dvoma parami rozhevuvato golubovatih gonad pidkovopodibnoyi formi yaki prosvichuyut kriz kupol Tipovij rozmir dorosloyi meduzi cogo vidu blizko 200 milimetriv ale vidomi ekzemplyari sho dosyagayut bilsh nizh 50 santimetriv v diametri Cya meduza ye slaboyadovitoyu Pri kontakti iz shkiroyu lyudini vona mozhe viklikati simptomi sho variyuyut vid odnorazovih ukoliv do dosit dovgogo ale nesilnoyi pechiyi Bolovi vidchuttya zazvichaj lokalizovani miscem bezposerednogo kontaktu Pidrodina Deepstaria V pidrodinu vhodit odin rid Deepstaria z dvoma vidami Svoyu nazvu rid otrimav vid batiskafu Deep Star 4000 ekipazh yakogo zdobuv pershij zrazok cih meduz na glibini 600 metriv v Basejni Katalina na uzberezhzhi Kaliforniyi v 1966 roci Drugij vid rodu buv znajdenij nastupnogo roku na glibini 950 metriv v rajoni Bermudskih ostroviv Cya pidrodina harakterizuyetsya tim sho mistit najbilsh povilno plavayuchih predstavnikiv Scifoyidnih Obidva vidi rodu Deepstaria mayut velikij tonkostinnij zontik pozbavlenij shupalec ta lovlyat svoyu zdobich zmikayuchi kupol navkolo neyi Pidrodina Sthenoniinae Cya pidrodina vklyuchaye rodi Poralia ta Sthenonia Sthenoniinae vidriznyayutsya tim sho mayut shupalcya yaki zibrani v puchki ta vidhodyat vid nizhnoyi poverhni zontika vid 8 do 16 krajovih chutlivih organiv ta dvi pari sumkopodibnih gonad Pidrodina Ulmarinae Pidrodina skladayetsya z semi rodiv Phacellophora Diplulmaris Discomedusae Floresca Parumbrosa Ulmaris ta Undosa Dana pidrodina harakterizuyetsya nayavnistyu plaskogo kupola ta shupalcyami sho pochinayutsya v promizhkah mizh rotovimi lopastyami Na osnovi cogo sposterezhennya bula visunuta gipoteza sho dana pidrodina utvorilas vid zagalnogo predka z rodu Cyanea zavdyaki neoteniyi tak yak v rodi Cyanea u molodih meduz shupalcya spochatku zakladayutsya v promizhkah mizh rotovimi lopastyami a vzhe zgodom zsuvayutsya do krayiv kupola Rozmiri kupola v pidrodini Ulmarinae v serednomu dosyagayut 50 milimetriv v shirinu ta 30 milimetriv v visotu z vismoma chutlivimi organami Pidrodina Stygiomedusinae Cya pidrodina predstavlena odnim rodom Stygiomedusa do yakogo vhodit odin vid Stygiomedusa fabulosa Ci meduzi vidomi zavdyaki svoyemu simbiozu z ribami Malki ribi merlang Merlangius merlangus znahodyat ukrittya pid kupolom Stygiomedusa fabulosa mizh yihnimi shupalcyami Meduzi ciyeyi pidrodini rozmirom priblizno 500 milimetriv diskopodibnoyi formi i mayut velikij rot Vid rotovogo otvoru vidhodyat 40 radialnih kanaliv Kilkist ropaliyiv dorivnyuye 20 Meduzi mayut zazvichaj zhovto korichneve zabarvlennya i rozmnozhuyutsya bezstatevim shlyahom utvoryuyuchi specializovani vivodkovi kameri Vidi ryadu Semaeostomeae Okrim pererahovanih v tablici v ostanni roki v rodi Aurelia na osnovi morfologichnih ta molekulyarno biologichnih doslidzhen vidileno she 10 11 dodatkovih vidiv oficijna reyestraciya ta opis yakih poki sho ne vidbulisya Rodina avtor ta rik opisu Rid avtor ta rik opisu Vid avtor ta rik opisuCyaneidae L Agassiz 1862 Cyanea Peron amp Lesueur 1810 annasethe Haeckel 1880annaskala von Lendenfeld 1884buitendijki Stiasny 1919capillata Linne 1758citrea Kishinouye 1910ferruginea Eschscholtz 1829fulva L Agassiz 1862lamarcki Peron amp Lesueur 1810mjobergi Stiasny 1921muellerianthe Haacke 1887nozakii Kishinouye 1891postelsi Brandt 1838purpurea Kishinouye 1910rosea Quoy amp Gaimard 1824Desmonema L Agassiz 1862 chierchianum Vanhoffen 1888comatum Larson 1986gaudichaudi Lesson 1832glaciale Larson 1986Drymonema Haeckel 1880 dalmatinum Haeckel 1880gorgo F Muller 1883Pelagiidae Gegenbaur 1856 Chrysaora Peron amp Lesueur 1810 achlyos Haeckel 1880africana Vanhoffen 1902blossevillei Lesson 1830colorata Russell 1964depressa Kishinouye 1902fulgida Reynaud 1830fuscescens Brandt 1835helvola Brandt 1838hysoscella Linne 1766lactea Eschscholtz 1829melanaster Brandt 1838pacifica Goette 1886plocamia Lesson 1832quinquecirrha Desor 1848Pelagia Peron amp Lesueur 1810 noctiluca Forskal 1775Sanderia Goette 1886 malayensis Goette 1886Ulmaridae Haeckel 1879 Aurelia Peron amp Lesueur 1810 aurita Linne 1758coerulea von Lendenfeld 1884colpota Brandt 1838labiata Chamisso amp Eysenhardt 1821limbata Brandt 1835maldivensis Bigelow 1904solida Browne 1905Aurosa Haeckel 1880 furcata Haeckel 1880Deepstaria Russell 1967 enigmatica Russell 1967reticulum Larson Madin amp Harbison 1988Discomedusa Claus 1877 lobata Claus 1877philippina Mayer 1910sp Moore 1949Diplulmaris Maas 1908 antarctica Maas 1908malayensis Stiasny 1935Floresca Haeckel 1880 parthenia Haeckel 1880Parumbrosa Kishinouye 1910 polylobata Kishinouye 1910Phacellophora Brandt 1835 camtschatica Brandt 1838Poralia Vanhoffen 1902 rufescens Vanhoffen 1902Stellamedusa Raskoff amp Matsumoto 2004 ventana Raskoff amp Matsumoto 2004Sthenonia Eschscholtz 1829 albida Eschscholtz 1829Stygiomedusa Russell 1959 fabulosa Russell 1959Tiburonia Matsumoto Raskoff amp Lindsay 2003 granrojo Matsumoto Raskoff amp Lindsay 2003Ulmaris Haeckel 1880 prototypus Haeckel 1880snelliusi Stiasny 1935Primitki ros Artur Konan Dojl Levova griva 11 listopada 2005 u Wayback Machine Posilannya