Батіа́ль, батіа́льна зо́на (грец. βαθυς — глибокий) — глибинна зона Світового океану (від 200 до 2000—2500 м глибини).
Загальний опис
Займає проміжне положення між неритовою (мілководною) і абісальною (глибоководною) зонами. Геоморфологічно батіаль приблизно відповідає материковому схилу. Термін на початку ХХІ ст. зустрічається найчастіше у гідробіології як найменування зони існування організмів, що надають перевагу глибинам океану в межах 200—2500 м.
Характеризується такими екологічними умовами:
- значний тиск (до 25 МН/м², тобто до 250 атмосфер);
- майже повна відсутність світла;
- незначні сезонні коливання температури і густини води;
- морські течії охоплюють всю товщу води, хвилювання відчувається тільки під час сильних бур. Рухливість води відносно слабка, але значно більша, ніж в абіссалі;
- несуцільний покрив осадів (численні виходи корінних порід);
- стала солоність вод.
Кут похилу дна 4—12° (рідко 30—40°). Дно часто прорізують глибокі долини (підводні каньйони). Батіальні відклади складаються з мулу, рідше піску.
Батіальна фауна
Батіальна фауна — фауна, що існує на дні або у водній товщі морів і океанів на глибинах від 500 до 3000 м. Біомаса та видове різноманіття батіальної фауни в середньому менше, ніж фауни шельфу (субліторальної) і більше ніж фауни абісальної. У макробіонтосі батіалі на пологих материкових схилах переважають біоценози детритоїдів (ґрунтоїди, фільтратори у водних угрупованнях), на крутих — зростає роль сестоноїдів (донних). У осадах зберігаються переважно залишки мушель двостулкових молюсків родин Tellinidae і , а також спікули кременевих губок родини , аглютинативні і секреційні форамініфери.
Багато тварин батіальної зони прикріплюються до ґрунтів материкового схилу (бентос). Переважають плотоїдні та фільтратори: головоногі, брахіоподи, довгохвості, десятиногі ракоподібні, риби та ін. Колір тварин одноманітний (переважають червоні тони). Велика кількість риб, перехідних до абісальних форм. Рослинний світ дуже бідний через слабку освітленість або повну відсутність світла.
Див. також
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — .
- Батіаль [ 21 вересня 2009 у Wayback Machine.] у Великій радянській енциклопедії (рос.)
- Батіаль // : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 15.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Batia l batia lna zo na grec ba8ys glibokij glibinna zona Svitovogo okeanu vid 200 do 2000 2500 m glibini Zoni okeanichnogo dna ta vidkritih vodZagalnij opisZajmaye promizhne polozhennya mizh neritovoyu milkovodnoyu i abisalnoyu glibokovodnoyu zonami Geomorfologichno batial priblizno vidpovidaye materikovomu shilu Termin na pochatku HHI st zustrichayetsya najchastishe u gidrobiologiyi yak najmenuvannya zoni isnuvannya organizmiv sho nadayut perevagu glibinam okeanu v mezhah 200 2500 m Harakterizuyetsya takimi ekologichnimi umovami znachnij tisk do 25 MN m tobto do 250 atmosfer majzhe povna vidsutnist svitla neznachni sezonni kolivannya temperaturi i gustini vodi morski techiyi ohoplyuyut vsyu tovshu vodi hvilyuvannya vidchuvayetsya tilki pid chas silnih bur Ruhlivist vodi vidnosno slabka ale znachno bilsha nizh v abissali nesucilnij pokriv osadiv chislenni vihodi korinnih porid stala solonist vod Kut pohilu dna 4 12 ridko 30 40 Dno chasto prorizuyut gliboki dolini pidvodni kanjoni Batialni vidkladi skladayutsya z mulu ridshe pisku Batialna faunaBatialna fauna fauna sho isnuye na dni abo u vodnij tovshi moriv i okeaniv na glibinah vid 500 do 3000 m Biomasa ta vidove riznomanittya batialnoyi fauni v serednomu menshe nizh fauni shelfu sublitoralnoyi i bilshe nizh fauni abisalnoyi U makrobiontosi batiali na pologih materikovih shilah perevazhayut biocenozi detritoyidiv gruntoyidi filtratori u vodnih ugrupovannyah na krutih zrostaye rol sestonoyidiv donnih U osadah zberigayutsya perevazhno zalishki mushel dvostulkovih molyuskiv rodin Tellinidae i a takozh spikuli kremenevih gubok rodini aglyutinativni i sekrecijni foraminiferi Bagato tvarin batialnoyi zoni prikriplyuyutsya do gruntiv materikovogo shilu bentos Perevazhayut plotoyidni ta filtratori golovonogi brahiopodi dovgohvosti desyatinogi rakopodibni ribi ta in Kolir tvarin odnomanitnij perevazhayut chervoni toni Velika kilkist rib perehidnih do abisalnih form Roslinnij svit duzhe bidnij cherez slabku osvitlenist abo povnu vidsutnist svitla Div takozhSvitovij okean Fauna Batialni vidkladiLiteraturaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Mala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2004 T 1 A K 640 s ISBN 966 7804 14 3 Batial 21 veresnya 2009 u Wayback Machine u Velikij radyanskij enciklopediyi ros Batial navch metod posib uklad O G Lanovenko O O Ostapishina Herson PP Vishemirskij V S 2013 S 15 Posilannya