Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем Маркс Карл Га йнрих Маркс нім Karl Heinrich Marx 5 травня 1818 Т

К.Маркс

К.Маркс
У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Маркс.

Карл Га́йнрих Маркс (нім. Karl Heinrich Marx; 5 травня 1818, Трір — 14 березня 1883, Лондон) — німецький філософ-матеріаліст, теоретик-суспільствознавець, політекономіст, політичний журналіст-публіцист; протагоніст робітничого соціалістичного руху та один із засновників Першого Інтернаціоналу.

Карл Маркс
нім. Karl Marx
Західна філософія
image
Маркс у 1875.
Народження5 травня 1818(1818-05-05)[2][3][…] або 5 (17) травня 1818[5]
Трір, Рейнська провінція, Королівство Пруссія[6][7][…]
Смерть14 березня 1883(1883-03-14)[2][…] (64 роки) або 14 (26) березня 1883[5] (64 роки)
Лондон, Англія, Сполучене Королівство[6][…]
запалення легень
Похованняd
Громадянство (підданство)image Королівство Пруссія
апатрид
Національністьашкеназі[13]
ПроживанняЛондон
Трір
Берлін
Париж[3]
d[17]
Знання мов
  • німецька[18][19]
    • Ім'я при народженнінім. Karl Heinrich Marx
    ПсевдонімGlückskind[3]
    ПрізвиськоMaurice
    Діяльність
  • економіст, журналіст, історик, соціолог, революціонер, поет, політик, письменник
    • ВикладавNeue Rheinische Zeitung і d
    ЧленПерший Інтернаціонал (1872)
    Науковий ступіньдоктор філософії
    Школа / Традиціямарксизм
    Основні інтересиполітика, економіка, філософія, соціологія, історія, класова боротьба
    Значні ідеїзасновник марксизму (разом із Енгельсом), додаткова вартість, відчуження, експлуатація, Маніфест комуністичної партії, Капітал, матеріалістичний погляд на історію
    ВплинувКропоткін, Сорель, Ленін, Сталін, Троцький, Хо Ші Мін, Ґрамші, Тіто, Мао Цзедун, Адорно, Сартр, Кастро, Чомскі, Че Гевара, Сімона де Бовуар, Роза Люксембург, Енвер Ходжа, Бакунін, Лукач, Корш, Арендт, Луї Альтюссер, Фуко
    Alma materБоннський університет (1836)[3][…], Єнський університет, HU Berlin[…] і d[3]
    Зазнав впливу
  • Гегель, Феєрбах, Бенедикт Спіноза, Кант, Штірнер, Адам Сміт, Вольтер, Давид Рікардо, Віко, Руссо, Гете, Гельвецій, Гольбах, Шекспір, Данте, Фур'є, Гесс
    • ВчителіФрідріх Готліб Велькер
    Визначний твір
  • Економічно-філософські рукописи з 1844 року, Капітал. Критика політичної економії, d і Маніфест комуністичної партії
    • Історичний період
    ПартіяСоюз комуністів
    Конфесіяатеїзм[22] і Антитеїзм[22]
    Батькоd[3][…]
    Матиd[24]
    Родичіd[3]
    Брати, сестриd, d, d і d
    У шлюбі зЖенні Маркс[3]
    Діти
  • Елеонора Маркс[24], Женні Лонге[24], Лаура Маркс[24], d[24], d, d[24] і d[24]
    • Автографimage
    Нагороди

    d

    image Карл Маркс у Вікісховищі
    image  Висловлювання у Вікіцитатах
    image  Роботи у  Вікіджерелах

    Його наукові роботи та політекономічні дослідження об'єднані в теоретичне суспільствознавче вчення, що за його іменем отримало назву марксизму і стало підґрунтям соціалістичного і, пізніше, комуністичного руху в Європі й світі.

    Життєпис

    Юність

    Народився 5 травня 1818 року в Трірі. Його батько Генріх Маркс (нім. Heinrich Marx, народжений як Гершель Леві Мордехай нім. Herschel Levi Mordechai) і мати Генрієта Пресбург (нід. Presborck, нім. Presburg) походили з родин рабинів. Дід з боку матері був нідерландським рабином. Родина матері була досить заможною, а сама вона була тіткою одного із членів родини майбутніх засновників компанії Philips.

    image
    Трір, Брюкенштрассе, № 10

    Карл Маркс був третьою дитиною у сім'ї адвоката. Він народився у Трірі, у будинку, який розташовувався на Брюкерґассе, 664 (нім. Brückergasse) (тепер це будинок на Брюкенштрасе (нім. Brückenstraße), № 10, де знаходиться музей Маркса, нім. Karl-Marx-Haus).

    15 жовтня 1819 року сім'я переїхала до нового будинку на Сімеонштрасе, 8 (на цьому місці встановлена пам'ятна плита).

    1817 року батько прийняв протестантство, щоб не втратити посади судового радника. Карла охрестили у шість років (1824). Це могло обумовити його критичне ставлення до релігії.

    У 1830—1835 роках Маркс навчався у Трірській міській гімназії і закінчив її на відмінно у 17-річному віці. 1836 року він заручився зі своєю майбутньою дружиною (Jenny von Westphalen). По закінченні гімназії навчався у Боннському, згодом у Берлінському університетах, де вивчав юридичні науки, але згодом захопився історією та філософією.

    Розвиток до 1849 року

    У 1841 році Карл Маркс закінчив університет, здавши екстерном університетську дисертацію на тему порівняння натурфілософій Демокріта та Епікура. За своїми поглядами Маркс був тоді гегельянцем-ідеалістом. У Берліні він увійшов до гуртка молодогеґельянців (Бруно Бауер та ін.), які прагнули робити з філософії Гегеля атеїстичні й революційні висновки.

    Перші твори Маркса також свідчать про його належність до молодогегельянців. У його статтях міститься аналіз і критика гегелівської філософії.

    Після закінчення університету Маркс переселився до Бонна, розраховуючи на професуру. Але реакційна політика уряду примусила Маркса відмовитися від наукової кар'єри. У цей час рейнські радикальні буржуа, які мали конфлікт інтересів з лівими гегельянцями, заснували в Кельні опозиційну газету: «Neue Rheinische Zeitung», яка почала виходити з 1 січня 1842 року. У 1842—1843 роках Карл Маркс працював журналістом і редактором у «Райніше Цайтунг» у Кельні. Спочатку Маркс висловлювався за скасування цензури, потім перейшов до відкритої критики уряду (багато його статей були заборонені цензурою або піддавалися жорсткому редагуванню).

    До початку січня Маркс майже відкрито закликав до революційного повалення прусської монархії та заміни її демократичним правлінням. Це переповнило чашу терпіння уряду, і в березні 1843 року газету закрили. Ще раніше Марксу довелося залишити посаду редактора, але навіть його звільнення не врятувало газету. Газетна робота продемонструвала Марксу, що він був недосить знайомий із політичною економією, тож він старанно взявся за її вивчення, продовжуючи працювати журналістом.

    У 1843 році Маркс одружився із аристократкою Дженні фон Вестфален, племінницею засновника концерну Philips. Молода сім'я переїхала до Парижа, де Маркс познайомився з Генріхом Гейне та у 1844 році започаткував дружбу з Фрідріхом Енгельсом, з яким його до кінця життя об'єднувала спільна робота. Саме Енгельс звернув увагу Маркса на становище робітничого класу.

    У 1846 року його вигнано з Парижа, так само як Енгельса, й він переїхав у Брюссель. Там вони написали працю «Німецька ідеологія», яка критикувала ідеї Гегеля і молодогегельянців. Навесні 1847 року Маркс і Енгельс долучилися до таємного пропагандистського товариства «Союз комуністів»— товариства німецьких емігрантів, з якими Маркс познайомився у Лондоні. За дорученням товариства вони склали «Маніфест Комуністичної Партії», який вийшов з друку 21 лютого 1848 року.

    Коли вибухнула лютнева революція 1848 року, Маркса вислано з Бельгії. Він повернувся до Парижа, а звідти, після березневої революції, до Німеччини, до Кельна. Там він спробував знову видавати . Газета виходила з 1 червня 1848 року до 19 травня 1849 року, після чого була закрита через економічні труднощі та цензуру.

    Лондонське вигнання

    Карла Маркса вислано з Німеччини 16 травня 1849 року. Він вирушив зі своєю сім'єю спочатку до Парижа, але його вислано, і звідти після демонстрації 13 червня 1849 року виїхав до Лондона, де й жив до самої смерті.

    Умови емігрантського життя були вкрай важкі. Убогість душила Маркса і його сім'ю. Без постійної фінансової підтримки Енгельса та випадкового заробітку від написання статей до газет Маркс не тільки не зміг би закінчити «Капітал», але й неминуче загинув би під гнітом злиднів. У цей час створено його головні економічні твори.

    У період з 1856 до 1857 року Карл Маркс опублікував у газетах «Вільна преса Шеффілда» (англ. The Sheffield Free Press) та «Вільна преса» (англ. The Free Press) серію статей під назвою «Викриття дипломатичної історії XVIII століття» (англ. Revelations of the Diplomatic History of the 18th Century), які в 1899 році були перевидані, за матеріалами, які підготувала його дочка Елеонора, як окрема книга з назвою «Таємна дипломатична історія XVIII століття» (англ. Secret Diplomatic History of the Eighteenth Century).

    У 1864 році Маркс організував «Міжнародну робітничу асоціацію» (англ. International Workingmen's Association, згодом перейменована у Перший Інтернаціонал). На урочистій промові з приводу створення асоціації Маркс неправильно процитував прем'єр-міністра Вільяма Гладстона, спотворивши його слова так, що ті набули прямо протилежного сенсу (Той нібито заявив «Це п'янке зростання багатства повністю обмежене заможними класами». Насправді той сказав «З тривогою і болем дивився б я на п'янке зростання багатства, якби воно було обмежене тими, хто знаходиться в сприятливих обставинах.» і пояснив, що зростання багатства Великої Британії істотно покращує положення і британських трудящих). Ця фальсифікація (або помилка) сильно дискредитувала організацію.

    image
    Могила Карла Маркса

    Спочатку організація складалася з анархістів, британських трейд'юніоністів, французьких соціалістів та італійських республіканців. Пізніше розбіжності між Марксом та лідером анархістів Михайлом Бакуніним призвели до розриву з анархістами, яких вигнано з організації. У 1872 році, після розгрому Паризької Комуни і в умовах наростання реакції, Перший Інтернаціонал переїхав до Нью-Йорка, але через 4 роки, в 1876 році, був ліквідований на філадельфійській конференції. Всі спроби відновлення організації впродовж подальших 5 років не були успішними. Другий інтернаціонал, в який сьогодні входять провідні партії Великої Британії, Франції, Німеччини, Іспанії і багатьох інших країн Євросоюзу, був встановлений в 1889 році як спадкоємець Першого інтернаціоналу, через 6 років після смерті його засновника.

    1867 року вийшов перший том «Капіталу».

    Карл Маркс помер у Лондоні, у 64-річному віці й похований там на Гайгейтському цвинтарі (англ. Highgate Cemetery).

    Останні томи «Капіталу» Енгельс видав вже після смерті Маркса.

    Родина

    У Маркса було семеро дітей: Дженні Кароліна (Дженні Лонге, 1844—1883), Дженні Лаура (Лаура Лафарг, 1845—1911), Едгар (1847—1855), Генрі Едвард Гай («Гвідо», 1849—1850), Дженні Евелін Френсіс («Францишка», 1851—1852), Дженні Джулія Елеонор (1855—1898). Одна дитина померла перш ніж отримала ім'я у липні 1857 року. Попри невеликі статки, Маркс намагався забезпечити для своєї дружини Дженні та дітей умови життя середнього класу. Його дружина померла у 1881 році. Після її смерті, в останні п'ятнадцять місяців життя, Маркс захворів на ГРВІ, яке незабаром перейшло у бронхіт і запалення легень.

    Вчення

    Докладніше: Марксизм

    Маркс разом із Фрідріхом Енгельсом створив цілісну та послідовну матеріалістичну систему поглядів на світ, історію людства та розвиток суспільства. Ця система поглядів отримала назву марксизм і стала ідеологією марксистського руху.

    Ідейно-теоретичні джерела поглядів

    У розвитку своїх ідей Маркс спирався на спадщину німецької класичної філософії, англійської політекономії і французького утопічного соціалізму.

    Матеріалістична діалектика

    На відміну від ідеалістичної діалектики Гегеля, марксистська діалектика є матеріалістичною. За Марксом не свідомість чи Бог створюють матерію, а навпаки матерія у своєму постійному русі та розвитку створила свідомість. Пізнання можливе через органи чуття та розум, а практика є мірилом, яким вимірюється світ та є єдиним критерієм істини.

    Діалектичний метод Маркс застосовує також щодо історії, формулюючи матеріалістичний погляд на історію. Не духовний процес, а матеріальні умови є визначальними у розвитку суспільства. У суспільному виробництві люди протягом свого життя перебувають у виробничих відносинах, які насамперед залежать від рівня розвитку продуктивних сил. Сукупність цих виробничих відносин є економічним базисом суспільства, на якому ґрунтуються всі інші процеси життя, зокрема, соціальні, політичні та духовні. Отже, не свідомість окремих людей визначає їхнє буття, а суспільне буття визначає їхню свідомість. На певній стадії розвитку матеріальні сили виробництва починають конфліктувати із виробничими (економічними) відносинами. У випадку, коли виробничі відносини гальмують розвиток продуктивних сил чи вступають із ними у суперечність — виникає підґрунтя для соціальної революції. Зміна економічної бази призводить до зміни суспільства. Але нова форма суспільства виникає тільки там, де існують кращі альтернативи, оскільки людство не ставить собі завдання, які воно не здатне вирішити (див. Гегеля — теза містить антитезу). Буржуазне суспільство є останньою стадією передісторії — останньою формою антагоністичного суспільного виробництва.

    В історії людства нічого не трапляється випадково чи стихійно, а все є наслідком чи пов'язано з розвитком економічних та торгових відносин (товарного виробництва). Суспільний розвиток відбувається незалежно від людського мислення, тобто є об'єктивним процесом. Передумовою виникнення безкласового суспільства є, по-перше, розвиток універсальної робочої здатності: універсальність робочої сили через відповідний розвиток навичок у процесі виробництва. Таким чином, робочий клас усвідомлює факт свого становлення універсальними виробниками світу. Другою передумовою виникнення безкласового суспільства є зубожіння населення. Досягнувши певного карколомного пункту, робочий клас скаже: «я є нічим, а мусів би бути усім!». Тоді капіталізм руйнується та виникне соціалізм, а пізніше комунізм.

    Релігію Маркс називав «опієм народу» — явищем, яке виникає на певній (ранній) стадії розвитку людства.

    Маркс писав, що соціалізм/комунізм буде найбільш вільним, демократичним та соціальним суспільством. Після соціалістичної революції держава поступово вмирає, виникає комунальне самоуправління, децентралізована поліція, замість підприємств — об'єднання. Кожен працює згідно з його можливостями, а отримує відшкодування згідно зі своїми потребами. Такий суспільний стан вимагає як багатства матеріальних речей, так і людей, які можуть контролювати свої потреби.

    Відчуження людини

    З поділом праці збільшується відчуження людини. Суть людини полягає в єдності її праці, життя та спільноти. Але вона не просто працює, а виробляє те, що потребує для свого життя. В системі поділу праці не споживча вартість, а мінова вартість є визначальною, точніше те, скільки отримує за свою працю, оскільки не є власником виробництва. Людина є колесом у великій машині, робоча сила стає також товаром, який може купуватися та продаватися. У капіталістичному суспільстві працівник відчужується від результатів своєї праці так, що він сам собі стає чужим, а також інші люди стають йому чужими.

    Розв'язання цієї проблеми полягає в подоланні поділу праці, що не значить повернення до непродуктивної праці та простих умов життя. Нові працівники є універсальними, вони впізнали би себе в своїй продукції, але на вищому рівні, бо стали б універсальними виробниками світу (негація негації — див. Гегеля). А людська суть є сукупністю суспільних відносин (див. Аристотель).

    Теорія класів і класової боротьби

    К. Маркс сам визначив свій внесок:

    Щодо мене, то мені не належить ні заслуга відкриття існування класів у сучасному суспільстві, ні відкриття їх боротьби між собою. Буржуазні історики задовго до мене виклали історичний розвиток цієї боротьби класів, а буржуазні економісти — економічну анатомію класів. Те, що я зробив нового, полягало у доведенні такого:по перше що існування класів пов'язане лише із певними історичними фазами розвитку виробництва, по друге що класова боротьба із необхідністю приводить до диктатури пролетаріату, по третє що ця диктатура сама є лише переходом до знищення усяких класів та до суспільства без класів
    .

    Економічна теорія криз

    Див. також: Економічний цикл

    Маркс визначив природу криз у капіталістичному суспільстві та довів[] невипадковість та закономірну періодичність криз у буржуазному суспільстві. Капіталіст (власник фабрики, корпорація) намагається збільшувати свої прибутки, а для цього збільшує норми виробітки та систематично зменшує витрати на оплату найманої праці, тобто заробітну плату працівників. Однак, оскільки, працівники є членами суспільства, яке споживає вироблену продукцію, відповідно зменшується попит та виникає , коли вироблену продукцію немає кому купувати.

    Як економіст Маркс не розробляє проєкт майбутніх соціалістичних форм суспільства, тобто його система не є нормативною, а позитивною (він пояснює та аналізує, а не надає рекомендації). Соціалістичні утопії, на його думку, обмежують революційне мислення, оскільки там вимагається підтримка вищих верств населення, які добровільно ніколи не підтримуватимуть такі ідеї. Робочий клас може лише шляхом соціалістичних перетворень реалізувати свою свободу. Ця свобода є для Маркса економічною проблемою. Тому він ретельно аналізує капіталістичну систему. Проте, він не просто критикує вчення англійських класиків, але інтерпретує по-своєму та доповнює їх вчення. Саморуйнація капіталістичної системи є результатом спрямованості всієї історії до остаточної форми суспільства — соціалізму.

    У часи, коли жив Маркс, не було таких понять як «глобалізація», «споживацтво», «постіндустріальне суспільство», «інформаційне суспільство», тому у наукових працях Маркса немає відповідей на деякі гострі проблеми сучасної світової економіки. Але це не зменшує методологічного значення творів Маркса як цінного першоджерела для вивчення проблем глобальної економіки.[]

    Теорія трудової вартості та додаткової вартості

    Якщо застосовувати послідовно теорію про трудову вартість товару Рікардо, прибуток підприємців обґрунтувати не можливо. Якщо вартість товару не дорівнює середній кількості робочих годин, які необхідні для його виробництва, тоді прибуток неможливий. З іншого боку, згідно з цією теорією, робітники отримуватимуть тільки ту платню, якої вистачає для виживання. Тому ця теорія не могла бути правильною. Проте, Маркс не намагався запропонувати нову теорію оплати праці, він її тільки по-своєму перетлумачив: вартість товару відповідає виконаній праці, проте, робітники отримують тільки стільки, скільки їм потрібно для виживання. Всі інші години, які не оплачуються, є додатковою вартістю. Її привласнює собі капіталіст, не маючи на це права, оскільки тільки робота є продуктивним фактором. Таке використання робочої сили капіталістами є наслідком капіталістичної системи, а не результатом обману або більшої влади з боку конкретного капіталіста.

    Закон про зменшення ставки прибутку

    Витрати виробництва (загальний капітал) складаються із робочої сили (змінний капітал) та товарів, що куплені на ринку (). Останній не виробляє додаткової вартості, але, згідно з Марксом, забирає її. Чим капітало-інтенсивнішим є виробництво, тим меншим відсоток прибутку = додаткова вартість / загального капіталу (при константному відсотку використання). Внаслідок цього, із прибутку фінансуються нові інвестиції, які збільшують продуктивність та відсоток додаткової вартості. З іншого боку, через постійну акумуляцію збільшується постійний капітал та відсоток прибутку зменшується. Цей факт, а також конкуренція між підприємцями змушує капіталістів акумулювати в повному обсязі додаткову вартість з метою збільшення загального прибутку для компенсації зменшеного відсотка прибутку.

    Кризові фази

    1. Прибуток збільшується внаслідок збільшення виробництва. Своєю чергою, збільшується зайнятість, а також інвестиції.
    2. Через акумуляцію додаткової вартості та використання її для інвестицій зменшується попит трудящого робочого класу. Окрім цього, через купівлю нових апаратів виробництва люди звільнюються, що призводить до додаткового зменшення попиту.
    3. Виникає загальна криза, зменшуються ціни на товари та робочу силу. Водночас постійний капітал знецінюється. Відсоток прибутку збільшується й таким чином, збільшення виробництва (збільшення найманих працівників) стає привабливою альтернативою. Це призводить до повернення до 1-ї фази.

    Теза щодо виникнення безкласового суспільства

    Постійні кризи згубно впливають на соціальну структуру (в сенсі Гегеля — кількісні зміни впливають на якісні). Все більше малих та середніх підприємств банкрутують та відбувається концентрація капіталу в кількох руках. З іншого боку, все більшою стає кількість безробітних, вони зубожіють (теорія зубожіння). Таким чином, маси повстають проти капіталістів та капіталістична система доходить до саморуйнації. Відбувається соціалістична революція та суспільний клас капіталістів зникає. Проте класова структура суспільства зберігається, доки революційний клас пролетарів не саморозчиниться у народі. На шляху до таких змін, писав Маркс у своїх працях, буде багато перешкод, бід і страждань, тобто прихід пролетаріату швидше за все буде ознаменований потужними суспільними змінами та потрясіннями. (Ці думки Маркса зустрічаються у російському перекладі 1920-х років, проте згодом його праці перекладають заново, щоб не було таких явних натяків на тодішній СРСР.[])

    Сучасники про Карла Маркса

    Маркс був суворим пуристом; він часто старанно і довго підшукував правильний вислів. Він ненавидів зайве вживання іншомовних слів, і якщо він, не зважаючи на це, часто вживав іншомовні слова — там, де предмет цього і не вимагав, — то це слід пояснити тим, що він довго перебував за кордоном, головним чином в Англії. Але яку величезну кількість оригінальних, чисто німецьких словотворів і словосполучень знаходимо ми в Маркса, який, не зважаючи на те, що він дві третини свого життя був за кордоном, має величезні заслуги перед німецькою мовою і належить до найбільших майстрів і творців німецької мови…[]

    Я вже бачив тоді в еміграції його портрети … і сміючись, пам'ятається, сказав йому, що він вражаюче схожий на свій портрет. А він теж сміючись відповів мені, що йому і крім цього випадку бувало дивно чути про свою схожість з своїми портретами, тоді як звичайно портрети схожі з оригіналом. Він був дуже уважний і привітний до мене, хоч і в голосі, і в манерах відчувалася свідомість їм свого видатного становища.

    image
    Пам'ятник Карлу Марксу на території Київської кондитерської фабрики «Рошен»

    Вшанування пам'яті

    Населені пункти

    Музей

    У рідному місті Трір є Музей Карла Маркса.

    Монументи

    Монумент Карлові Марксу у місті Хемніц.

    2018 року у місті Трір до 200-річчя з дня народження йому встановили пам'ятник.

    У місті Шанхай (КНР) є пам'ятник Марксу та Енгельсу.

    Пам'ятник Марксу у Москві.

    Колишні

    У 2014 році у Житомирі було демонтовано пам'ятник Марксу разом з постаментом.

    У 2016 році у Києві демонтували пам'ятник Марксу, що був на території Київської кондитерської фабрики «Рошен».

    16 вересня 2022 року демонтовано пам'ятник Карлу Марксу у місті Арциз Одеської області.

    19 вересня 2022 року демонтовано пам'ятник Карлу Марксу у селі Холмське Одеської області.

    Вулиці

    Алея Карла Маркса у Берліні.

    Площа Карла Маркса у Берліні.

    Також вулиці Карла Маркса є у німецьких містах Берлін, Бад-Фраєнвальде, Бремен, Трібзес та Трір.

    Вулиця Карла Маркса у містах Росії, Білорусі.

    У містах України згідно з законом про декомунізацію були перейменовані вулиці Карла Маркса. Вулиці Карла Маркса існують лише на території тимчасово окупованого АР Крим та ОРДЛО.

    Твори

    Видання українською

    • Карл Маркс і Фрідріх Енґельс. Комуністичний маніфест / Пер. з нім. В. Левинського. — Клівленд: Виданє Української федерації Американської соціялїстичної партії, 1917. — 60 с.
    • Карл Маркс і Фрідріх Енґельс. Про диктатуру пролєтаріяту (зібрав Е. Дран) / Пер. з нім. С. Вікула. — Берлін; Київ, 1921. — 32 с.
    • Карл Маркс. Заробітна плата, ціна й зиск / Пер. з нім. О. Бондаренка за ред. Г. Петренка. — Харків; Берлін; Нью-Йорк: Українсько-американське видавництво «Космос», 1923. — 70 с.
    • Карл Маркс. Злидні філософії. Відповідь на «Філософію злиднів» Прудона / Пер. з нім. С. Вікула. — Харків; Берлін; Нью-Йорк: Українсько-американське видавництво «Космос», 1923. — 136 с.
    • Карл Маркс. Наймана праця й капітал / Пер. з нім. — Харків: Червоний шлях, 1925.
    • Карл Маркс. Вісімнацяте Брюмера Луї Бонапарта / Пер. з нім. М. та І. Степанови. — Харків: Державне видавництво України, 1925. — 106 с.
    • Карл Маркс. Громадянська війна у Франції / Пер. з нім. С. Буди. — Харків: Червоний шлях, 1925. — 72 с.
    • Карл Маркс. До критики політичної економії / Пер. з нім. М. Порша за ред. Є. Касяненка. — Харків: Державне видавництво України, 1926. — 198 с.
    • Карл Маркс. Капітал. Критика політичної економії. Том I. Кн. I / Пер. з нім. за ред. А. Річицького і В. Щербаненка. — Харків: Державне видавництво України, 1927.
    • Карл Маркс. Фоєрбах / Пер. з нім. — Харків: Державне видавництво України, 1930.
    • Карл Маркс і Фрідріх Енґельс. Вибрані листи / Уклав В. В. Адоратський. Переклав О. Соболів. — Харків: Пролетар, 1931.
    • Карл Маркс. Клясова боротьба у Франції 1848—1850 / Пер. з нім. П. Бензя. — Харків: Пролетар, 1932. — 116 с.
    • Карл Маркс. Критичні уваги на книгу А. Ваґнера «Загальна або теоретична національна економія» / Пер. з нім. за ред. Д. Рабиновича. — Харків: Пролетар, 1932. — 40 с.
    • Карл Маркс. Листи до Куґельмана (з років 1862—1874). — Харків: Пролетар, 1933. — 116 с.
    • Карл Маркс. Капітал. Критика політичної економії. Том I. Кн. I / Пер. з нім. за ред. Д. Рабиновича. — Київ: Партвидав ЦК КП(б)У, 1934. — 840 с.
    • Карл Маркс. Капітал. Критика політичної економії. Том III. Ч. I. Кн. III / Пер. з нім. за ред. Д. Рабиновича. — Київ: Партвидав ЦК КП(б)У, 1936. — 440 с.
    • Карл Маркс. Вибрані твори. Том 1. / Пер. з нім. за ред. Д. Рабиновича. — Київ: Партвидав ЦК КП(б)У, 1936.
    • Карл Маркс. Критика Готської програми. — Київ: Видавництво політичної літератури при РНК УРСР, 1938. — 78 с.
    • Карл Маркс і Фрідріх Енґельс. Революція в Іспанії. — Київ, 1938.
    • К. Маркс і Ф. Енгельс. Вибрані листи. — Київ, 1954.
    • Карл Маркс. Капітал. Том I. Книга I. Процес виробництва капіталу / Пер. І. Степанова-Скворцова, перевірений і виправлений. — Київ: Політвидав, 1954. — 790 с.
    • Карл Маркс. Капітал. Том III. Частина перша і друга. Книга III. Процес капіталістичного виробництва, взятий в цілому / Пер. І. Степанова-Скворцова, перевірений і виправлений. — Київ: Політвидав, 1954. — 926 с.
    • К. Маркс і Ф. Енгельс. Про релігію. — Київ, 1965.
    • К. Маркс і Ф. Енгельс. Маніфест комуністичної партії. — Київ, 1968.
    • Карл Маркс і Фрідріх Енгельс. З ранніх творів / Пер. з рос. — Київ: Видавництво політичної літератури України, 1973. — 596 с.
    • К. Маркс і Ф. Енгельс. Маніфест комуністичної партії. — Київ, 1975.
    • К. Маркс і Ф. Енгельс. Про мистецтво. — Київ, 1978.
    • К. Маркс. Капітал (три томи в одній книзі). — Київ, 1982.
    • К. Маркс і Ф. Енгельс. Вибрані твори в 3-х томах. — Київ: Видавництво політичної літератури України, 1984.
    • К. Маркс і Ф. Енгельс. Повне зібрання творів. 50 тт. — Київ, 1958—1985 (переклад з 2-го російського видання].
      • Т. 1. — 1958. — 657 с.
      • Т. 2. — 1958. — 622 с.
      • Т. 3. — 1959. — 603 с.
      • Т. 4. — 1959. — 591 с.
      • Т. 5. — 1960. — 613 с.
      • Т. 6. — 1960. — 739 с.
      • Т. 7. — 1961. — 636 с.
      • Т. 8. — 1961. — 676 с.
      • Т. 9. — 1962. — 674 с.
      • Т. 10. — 1962. — 736 с.
      • Т. 11. — 1962. — 760 с.
      • Т. 12. — 1963. — 830 с.
      • Т. 13. — 1963. — 727 с.
      • Т. 14. — 196?. — ? с.
      • Т. 15. — 1963. — 758 с.
      • Т. 16. — 1963. — 811 с.
      • Т. 17. — 1963. — 815 с.
      • Т. 18. — 1964. — 774 с. : іл.
      • Т. 19. — 1964. — 642 с.
      • Т. 20. — 1965. — 775 с. : іл.
      • Т. 21. — 1964. — 712 с. : іл.
      • Т. 22. — 1965. — 768 с. : іл.
      • Т. 23. — 1965. — 847 с. : іл. (Капітал. Критика політичної економії. Том I).
      • Т. 24. — 1964. — 598 с. : іл. (Капітал. Критика політичної економії. Том II).
      • Т. 25, ч. 1. — 1963. — 507 с. : іл. (Капітал. Критика політичної економії. Том III, книга I).
      • Т. 25, ч. 2. — 1965. — 511 с. : іл. (Капітал. Критика політичної економії. Том III, книга II).
      • Т. 26, ч. 1. — 1965. — 447 с. (Капітал. Критика політичної економії. Том IV, книга I).
      • Т. 26, ч. 2. — 1967. — 663 с. (Капітал. Критика політичної економії. Том IV, книга II).
      • Т. 27. — 1965. — 671 с.
      • Т. 28. — 1965. — 734 с.
      • Т. 29. — 1965. — 708 с.
      • Т. 30. — 1965. — 726 с.
      • Т. 31. — 1966. — 663 с.
      • Т. 32. — 1966. — 769 с.
      • Т. 33. — 1967. — 749 с.
      • Т. 34. — 196?. — ? с.
      • Т. 35. — 1967. — 504 с. : іл.
      • Т. 36. — 1968. — 572 с.
      • Т. 37. — 1967. — 749 с.
      • Т. 38. — 1968. — 692 с.
      • Т. 39. — 196?. — ? с.
      • Т. 40. — 1979. — 703 с.
      • Т. 41. — 1979. — 578 с.
      • Т. 42. — 1980. — 504 с.
      • Т. 43. — 1980. — XXIY, 559 с.
      • Т. 44. — 1983. — XXII, 720 с.
      • Т. 45. — 1981. — XXII, 609 с.
      • Т. 46, ч. 1. — 1982. — XXVI, 515 с.
      • Т. 46, ч. 2. — 1982. — VI, 578 с.
      • Т. 47. — 1983. — XXI, 616 с.
      • Т. 48. — 1983. — 633 с.
      • Т. 49. — 1984. — 518 с.
      • Т. 50. — 1985. — 601 с.
    • Карл Маркс і Фрідріх Енґельс. Маніфест комуністичної партії / Пер. з нім. — Київ: Вперед, 2010. — 56 с.

    Критика марксизму

    У творах Маркса відсутнє розгорнуте описання майбутнього, яке б мало бути збудовано згідно з його концепцією.

    До найбільш серйозних критиків марксизму слід віднести Австрійську економічну школу.

    Див. також

    Вікіцитати містять висловлювання від або про: Карл Маркс
    Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Karl Marx

    Примітки

    1. Mehring, Franz, Karl Marx: The Story of His Life (Routledge, 2003) pg. 75
    2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
      d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
    3. Gemkow H. Carlos Marx. Biografía completa — 1975.
      d:Track:Q1356416d:Track:Q38194995
    4. Feuer L. S., McLellan D. T. Encyclopædia Britannica
      d:Track:Q5375741
    5. Исаев Ю. Н. Чуваська енциклопедія — Чувашское книжное издательство, 2006. — С. 2567. — 2567 с. —
      d:Track:Q22918706d:Track:Q4517503d:Track:Q19909792
    6. Маркс Карл // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
      d:Track:Q649d:Track:Q17378135
    7. https://www.marxists.org/archive/marx/bio/marx/eng-1869.htm
    8. A. A. P. Secret Re-burial of Karl Marx In London // The Sydney Morning Herald — Sydney: Fairfax Media, 1954. — Iss. 36485 (late edition). — P. 1. — ISSN 0312-6315
      d:Track:Q1393218d:Track:Q61954733d:Track:Q3130d:Track:Q390216
    9. Marx, Karl: (geb. Mordechai) Dr. phil., Theoretiker des Sozialismus, "Manifest der Komm. Partei", Redakteur // Band 16: Lewi – Mehr — Мюнхен: K. G. Saur Verlag, 2008. — С. 331. — 25, 427 с. —
      d:Track:Q56604956d:Track:Q1822308d:Track:Q324303d:Track:Q1726d:Track:Q56604985
    10. Marx, Karl (Heinrich) // Volume 7 — P. 896.
      d:Track:Q56605405d:Track:Q56612461d:Track:Q56605416
    11. Feuer L. S., McLellan D., Ed. Volume 23 // Volume 23 — С. 532. — 928 с.
      d:Track:Q15452616d:Track:Q56605548d:Track:Q56612461d:Track:Q56605560d:Track:Q5237427d:Track:Q56612815
    12. Schiel H. Die Umwelt des jungen Karl Marx. Ein unbekanntes Auswanderungsgesuch von Karl Marx, Die Umwelt des jungen Karl Marx. Die Trierer Wohnungen der Familie Marx. Ein unbekanntes Auswanderungsgesuch von Karl Marx // Broschüre "Die Umwelt des jungen Karl Marx. Ein unbekanntes Auswanderungsgesuch von Karl Marx" — Tr: Jacob Lintz, 1954. — S. 35–36. — 36 с.
      d:Track:Q56599202d:Track:Q56599753d:Track:Q3138d:Track:Q1633390d:Track:Q56599158
    14. (unspecified title) —
    15. Marxismus // Band 17 Linl–Mats — С. 768. — 832 с. —
      d:Track:Q56613079d:Track:Q56627988d:Track:Q923767
    16. Marx: 5) Karl Heinrich // Band 17 Linl–Mats — С. 768. — 832 с. —
      d:Track:Q56613079d:Track:Q56613113d:Track:Q923767
    17. https://www.bruzz.be/event/brussel-was-de-belangrijkste-mijlpaal-het-leven-van-karl-marx-2018-05-04
    18. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
      d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
    19. CONOR.Sl
      d:Track:Q16744133
    20. Feuer L. S., McLellan D., Ed. Volume 23 // Volume 23 — С. 531–543. — 928 с.
      d:Track:Q15452616d:Track:Q56605548d:Track:Q56612461d:Track:Q56605560d:Track:Q5237427d:Track:Q56612815
    21. Marx: 5) Karl Heinrich // Band 17 Linl–Mats — С. 766–769. — 832 с. —
      d:Track:Q56613079d:Track:Q56613113d:Track:Q923767
    22. https://www.marxists.org/archive/marx/works/1843/critique-hpr/intro.htm#05
    23. Marx: 5) Karl Heinrich // Band 17 Linl–Mats — С. 767. — 832 с. —
      d:Track:Q56613079d:Track:Q56613113d:Track:Q923767
    24. Lundy D. R. The Peerage
      d:Track:Q67129259d:Track:Q21401824
    25. BeWeB
      d:Track:Q77541206
    26. Kenneth Allan; Kenneth D. Allan (2 листопада 2005). Explorations in Classical Sociological Theory: Seeing the Social World. Pine Forge Press. с. 68. ISBN .
    27. Wheen 2001. pp. 07-09, 12. (англ.)
    28. Wheen 2001 p. 8 [ 26 серпня 2013 у Wayback Machine.] and p. 12
    29. . Архів оригіналу за 8 лютого 2012. Процитовано 29 березня 2012.. First published Tue 26 Aug 2003; substantive revision Mon 14 Jun 2010. Accessed 4 March 2011.
    30. Ленін В. І. Три джерела і три складові частини марксизму. Повне зібрання творів, т. 23. — К., 1972.
    31. Із листа К. Маркса до Й. Вейдемеєра, 5 березня 1852 року. — В. кн.: К. Маркс и Ф. Энгельс. Сочинения. Изд. 2-е. — М.: Гос. из-во политич. лит-ры, 1962. — С. 424—427. (рос.)
    32. Welle (www.dw.com), Deutsche. . DW.COM (брит.). Архів оригіналу за 1 червня 2022. Процитовано 1 червня 2022.
    33. . Перший Житомирський (укр.). 8 вересня 2021. Архів оригіналу за 18 лютого 2022. Процитовано 1 червня 2022.
    34. На Одещині нарешті демонтували пам’ятник Карлу Марксу. Історична правда. Процитовано 19 вересня 2022.

    Література

    • Й. Багмут, П. Шморгун Видання творів К. Маркса і Ф. Енгельса на Україні. Біб. покажч. Вид. 2-ге, доп. — Харків: Ред.вид. від. кн. палати УРСР, 1965.
    • Ф. Мерінґ Карл Маркс. Історія його життя / Пер. з нім. П. Бензя. — Харків: Державне видавництво «Пролетар», 1931. — 515 с.
    • Ю. Стеклов Карл Маркс, його життя й діяльність. — Харків-Берлін-Нью-Йорк: Українсько-американське видавництво «Космос», 1922.  — 111 с.
    • Alex Callinicos The Revolutionary Ideas of Karl Marx. — London and Sydney: Bookmarks, 1983. — 213 pp.(англ.)
    • Ettore Cinnella L'altro Marx. — Della Porta Editori, Pisa-Cagliari 2014. — 198 pp.(італ.)
    • Gustav Groß Karl Marx: Eine Studie. — Leipzig: Duncker & Humblot, 1885.(нім.)
    • Karl Korsch Karl Marx. — London: Chapman & Hall; New York: John Wiley & Sons, 1938. (Series «Modern Sociologists»).(англ.)
    • David McLellan Karl Marx: His Life and Thought. — New York: Harper & Row, 1973. — 498 pp.(англ.)
    • Franz Mehring Karl Marx. Geschichte seines Lebens. — Leipziger Buchdruckerei, Leipzig 1918.(нім.)
    • Maximilien Rubel Karl Marx, essai de biographie intellectuelle. — Rivière, 1957.(фр.)
    • Jonathan Sperber Karl Marx: A Nineteenth-Century Life. — Liveright, 2013. — 642 pp.(англ.)

    Статті

    • Круглий стіл «Філософської думки»: Ідеологія і утопія. Спадщина марксизму і сучасна політична реальність (О. Білий (модератор), Є. Бистрицький, Є. Головаха, А. Єрмоленко, В. Кебуладзе, Р. Кобець, В. Козловський, С. Макеєв, С. Пролеєв, В. Скуратівський) // «Філософська думка» (Київ). — 2018. — № 2. — С. 6—67.
    • В. І. Ленін Карл Маркс // Карл Маркс. Капітал. Критика політичної економії. Том I. Кн. I / Пер. з нім. за ред. Д. Рабіновича. — Київ: Партвидав ЦК КП(б)У, 1934.  — С. 47—72.
    • Філософська еволюція Маркса // Георгій Плеханов. Твори. — Харків: Держвидав України, 1930.

    Посилання

    Твори Маркса

    • Економічно-філософські рукописи (1844) [ 2 грудня 2011 у Wayback Machine.]
    • Тези про Фойєрбаха (1845) [ 24 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
    • Про пролетаріят (1845) [ 18 грудня 2013 у Wayback Machine.]
    • Німецька ідеологія (1846) [ 9 грудня 2013 у Wayback Machine.]
    • Злидні філософії. Відповідь на «Філософію злиднів» Прудона (1847) [ 4 квітня 2016 у Wayback Machine.]
    • Заробітна плата (1847) [ 26 квітня 2015 у Wayback Machine.]
    • Маніфест комуністичної партії (1848) [ 24 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
    • Наймана праця і капітал (1849) [ 1 листопада 2013 у Wayback Machine.]
    • Клясова боротьба у Франції 1848—1850 (1850) [ 25 грудня 2014 у Wayback Machine.]
    • Вісімнацяте Брюмера Луї Бонапарта (1852) [ 24 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
    • До критики політичної економії (1859) [ 28 січня 2014 у Wayback Machine.]
    • Заробітна платня, ціна й зиск (1865) [ 4 квітня 2016 у Wayback Machine.]
    • Форма вартости (1867) [ 1 листопада 2013 у Wayback Machine.]
    • Громадянська війна у Франції (1871) [ 9 листопада 2013 у Wayback Machine.]
    • Критика Готської програми (1875) [ 8 квітня 2014 у Wayback Machine.]
    • Критичні уваги на книгу А. Ваґнера «Загальна або національна економія» (1879—1881) [ 20 квітня 2014 у Wayback Machine.]

    Про нього і його ідеї

    • А. Гальчинський. Переосмислення Маркса — актуальність для України в сучасному контексті (2013). [ 9 березня 2016 у Wayback Machine.]
    • Ж. Дерріда. Привиди Маркса (1993). [ 13 березня 2016 у Wayback Machine.]
    • Д. Донцов. Енгельс, Маркс і Ляссаль про неісторичні нації (1914). [ 4 квітня 2016 у Wayback Machine.]
    • Г. Дрепер. «Диктатура пролетаріату» в Маркса й Енгельса (1987).
    • У. Еко. Месіанське начало в Марксові підказує йому справді біблійний пафос (1998). [ 11 квітня 2016 у Wayback Machine.]
    • У. Еко. Привид (Маркса) блукає в умовах глобалізації (2015). [ 13 березня 2016 у Wayback Machine.]
    • А. Кулаков. Критичний потенціал утопії (2003). [ 4 квітня 2016 у Wayback Machine.]
    • В. І. Ленін. Карл Маркс (1914). [ 5 квітня 2016 у Wayback Machine.]
    • В. Лібкнехт. Стиль Маркса (1896). [ 15 вересня 2017 у Wayback Machine.]
    • Ф. Мерінґ. Карл Маркс. Історія його життя / Пер. з нім. П. Бензя. — Харків: Пролетар, 1931. — 515 с. [ 12 березня 2016 у Wayback Machine.]
    • Г. Плеханов. Філософська еволюція Маркса. [ 30 березня 2016 у Wayback Machine.]
    • Г. Плеханов. Соціяльні і філософські погляди Маркса (1890-ті). [ 13 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
    • Г. Плеханов. Карл Маркс (1903). [ 13 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
    • Б. Рассел. Карл Маркс (1945). [ 13 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
    • Т. Совел. Маркс, Людина (1985). [ 28 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    • Ю. Стеклов. Карл Маркс. Його життя й діяльність 1818—1883 (1922). [ 28 вересня 2015 у Wayback Machine.]
    • А. Тоскано. Переосмислюючи Маркса і релігію (2016). [ 29 липня 2016 у Wayback Machine.]
    • А. Фоґараші. Природа й суспільство у Маркса та Енґельса (1929). [ 20 листопада 2021 у Wayback Machine.]
    • О. В. Ясь. Карл Маркс та Україна (2009). [ 2 січня 2014 у Wayback Machine.]
    • Харуки Вада. Карл Маркс и революционная Россия (1977) [ 3 червня 2018 у Wayback Machine.]

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

    U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz takim prizvishem Marks Karl Ga jnrih Marks nim Karl Heinrich Marx 5 travnya 1818 Trir 14 bereznya 1883 London nimeckij filosof materialist teoretik suspilstvoznavec politekonomist politichnij zhurnalist publicist protagonist robitnichogo socialistichnogo ruhu ta odin iz zasnovnikiv Pershogo Internacionalu Karl Marksnim Karl MarxZahidna filosofiyaMarks u 1875 Narodzhennya5 travnya 1818 1818 05 05 2 3 abo 5 17 travnya 1818 5 Trir Rejnska provinciya Korolivstvo Prussiya 6 7 Smert14 bereznya 1883 1883 03 14 2 64 roki abo 14 26 bereznya 1883 5 64 roki London Angliya Spoluchene Korolivstvo 6 zapalennya legenPohovannyadGromadyanstvo piddanstvo Korolivstvo Prussiya apatridNacionalnistashkenazi 13 ProzhivannyaLondon Trir Berlin Parizh 3 d 17 Znannya movnimecka 18 19 Im ya pri narodzhenninim Karl Heinrich MarxPsevdonimGluckskind 3 PrizviskoMauriceDiyalnistekonomist zhurnalist istorik sociolog revolyucioner poet politik pismennikVikladavNeue Rheinische Zeitung i dChlenPershij Internacional 1872 Naukovij stupindoktor filosofiyiShkola TradiciyamarksizmOsnovni interesipolitika ekonomika filosofiya sociologiya istoriya klasova borotbaZnachni ideyizasnovnik marksizmu razom iz Engelsom dodatkova vartist vidchuzhennya ekspluataciya Manifest komunistichnoyi partiyi Kapital materialistichnij poglyad na istoriyuVplinuvKropotkin Sorel Lenin Stalin Trockij Ho Shi Min Gramshi Tito Mao Czedun Adorno Sartr Kastro Chomski Che Gevara Simona de Bovuar Roza Lyuksemburg Enver Hodzha Bakunin Lukach Korsh Arendt Luyi Altyusser FukoAlma materBonnskij universitet 1836 3 Yenskij universitet HU Berlin i d 3 Zaznav vplivuGegel Feyerbah Benedikt Spinoza Kant Shtirner Adam Smit Volter David Rikardo Viko Russo Gete Gelvecij Golbah Shekspir Dante Fur ye GessVchiteliFridrih Gotlib VelkerViznachnij tvirEkonomichno filosofski rukopisi z 1844 roku Kapital Kritika politichnoyi ekonomiyi d i Manifest komunistichnoyi partiyiIstorichnij periodPartiyaSoyuz komunistivKonfesiyaateyizm 22 i Antiteyizm 22 Batkod 3 Matid 24 Rodichid 3 Brati sestrid d d i dU shlyubi zZhenni Marks 3 DitiEleonora Marks 24 Zhenni Longe 24 Laura Marks 24 d 24 d d 24 i d 24 AvtografNagorodid Karl Marks u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Roboti u Vikidzherelah Jogo naukovi roboti ta politekonomichni doslidzhennya ob yednani v teoretichne suspilstvoznavche vchennya sho za jogo imenem otrimalo nazvu marksizmu i stalo pidgruntyam socialistichnogo i piznishe komunistichnogo ruhu v Yevropi j sviti ZhittyepisYunist Narodivsya 5 travnya 1818 roku v Triri Jogo batko Genrih Marks nim Heinrich Marx narodzhenij yak Gershel Levi Mordehaj nim Herschel Levi Mordechai i mati Genriyeta Presburg nid Presborck nim Presburg pohodili z rodin rabiniv Did z boku materi buv niderlandskim rabinom Rodina materi bula dosit zamozhnoyu a sama vona bula titkoyu odnogo iz chleniv rodini majbutnih zasnovnikiv kompaniyi Philips Trir Bryukenshtrasse 10 Karl Marks buv tretoyu ditinoyu u sim yi advokata Vin narodivsya u Triri u budinku yakij roztashovuvavsya na Bryukergasse 664 nim Bruckergasse teper ce budinok na Bryukenshtrase nim Bruckenstrasse 10 de znahoditsya muzej Marksa nim Karl Marx Haus 15 zhovtnya 1819 roku sim ya pereyihala do novogo budinku na Simeonshtrase 8 na comu misci vstanovlena pam yatna plita 1817 roku batko prijnyav protestantstvo shob ne vtratiti posadi sudovogo radnika Karla ohrestili u shist rokiv 1824 Ce moglo obumoviti jogo kritichne stavlennya do religiyi U 1830 1835 rokah Marks navchavsya u Trirskij miskij gimnaziyi i zakinchiv yiyi na vidminno u 17 richnomu vici 1836 roku vin zaruchivsya zi svoyeyu majbutnoyu druzhinoyu Jenny von Westphalen Po zakinchenni gimnaziyi navchavsya u Bonnskomu zgodom u Berlinskomu universitetah de vivchav yuridichni nauki ale zgodom zahopivsya istoriyeyu ta filosofiyeyu Rozvitok do 1849 roku U 1841 roci Karl Marks zakinchiv universitet zdavshi eksternom universitetsku disertaciyu na temu porivnyannya naturfilosofij Demokrita ta Epikura Za svoyimi poglyadami Marks buv todi gegelyancem idealistom U Berlini vin uvijshov do gurtka molodogegelyanciv Bruno Bauer ta in yaki pragnuli robiti z filosofiyi Gegelya ateyistichni j revolyucijni visnovki Pershi tvori Marksa takozh svidchat pro jogo nalezhnist do molodogegelyanciv U jogo stattyah mistitsya analiz i kritika gegelivskoyi filosofiyi Pislya zakinchennya universitetu Marks pereselivsya do Bonna rozrahovuyuchi na profesuru Ale reakcijna politika uryadu primusila Marksa vidmovitisya vid naukovoyi kar yeri U cej chas rejnski radikalni burzhua yaki mali konflikt interesiv z livimi gegelyancyami zasnuvali v Kelni opozicijnu gazetu Neue Rheinische Zeitung yaka pochala vihoditi z 1 sichnya 1842 roku U 1842 1843 rokah Karl Marks pracyuvav zhurnalistom i redaktorom u Rajnishe Cajtung u Kelni Spochatku Marks vislovlyuvavsya za skasuvannya cenzuri potim perejshov do vidkritoyi kritiki uryadu bagato jogo statej buli zaboroneni cenzuroyu abo piddavalisya zhorstkomu redaguvannyu Do pochatku sichnya Marks majzhe vidkrito zaklikav do revolyucijnogo povalennya prusskoyi monarhiyi ta zamini yiyi demokratichnim pravlinnyam Ce perepovnilo chashu terpinnya uryadu i v berezni 1843 roku gazetu zakrili She ranishe Marksu dovelosya zalishiti posadu redaktora ale navit jogo zvilnennya ne vryatuvalo gazetu Gazetna robota prodemonstruvala Marksu sho vin buv nedosit znajomij iz politichnoyu ekonomiyeyu tozh vin staranno vzyavsya za yiyi vivchennya prodovzhuyuchi pracyuvati zhurnalistom U 1843 roci Marks odruzhivsya iz aristokratkoyu Dzhenni fon Vestfalen pleminniceyu zasnovnika koncernu Philips Moloda sim ya pereyihala do Parizha de Marks poznajomivsya z Genrihom Gejne ta u 1844 roci zapochatkuvav druzhbu z Fridrihom Engelsom z yakim jogo do kincya zhittya ob yednuvala spilna robota Same Engels zvernuv uvagu Marksa na stanovishe robitnichogo klasu U 1846 roku jogo vignano z Parizha tak samo yak Engelsa j vin pereyihav u Bryussel Tam voni napisali pracyu Nimecka ideologiya yaka kritikuvala ideyi Gegelya i molodogegelyanciv Navesni 1847 roku Marks i Engels doluchilisya do tayemnogo propagandistskogo tovaristva Soyuz komunistiv tovaristva nimeckih emigrantiv z yakimi Marks poznajomivsya u Londoni Za doruchennyam tovaristva voni sklali Manifest Komunistichnoyi Partiyi yakij vijshov z druku 21 lyutogo 1848 roku Koli vibuhnula lyutneva revolyuciya 1848 roku Marksa vislano z Belgiyi Vin povernuvsya do Parizha a zvidti pislya bereznevoyi revolyuciyi do Nimechchini do Kelna Tam vin sprobuvav znovu vidavati Gazeta vihodila z 1 chervnya 1848 roku do 19 travnya 1849 roku pislya chogo bula zakrita cherez ekonomichni trudnoshi ta cenzuru Londonske vignannya Karla Marksa vislano z Nimechchini 16 travnya 1849 roku Vin virushiv zi svoyeyu sim yeyu spochatku do Parizha ale jogo vislano i zvidti pislya demonstraciyi 13 chervnya 1849 roku viyihav do Londona de j zhiv do samoyi smerti Umovi emigrantskogo zhittya buli vkraj vazhki Ubogist dushila Marksa i jogo sim yu Bez postijnoyi finansovoyi pidtrimki Engelsa ta vipadkovogo zarobitku vid napisannya statej do gazet Marks ne tilki ne zmig bi zakinchiti Kapital ale j neminuche zaginuv bi pid gnitom zlidniv U cej chas stvoreno jogo golovni ekonomichni tvori U period z 1856 do 1857 roku Karl Marks opublikuvav u gazetah Vilna presa Sheffilda angl The Sheffield Free Press ta Vilna presa angl The Free Press seriyu statej pid nazvoyu Vikrittya diplomatichnoyi istoriyi XVIII stolittya angl Revelations of the Diplomatic History of the 18th Century yaki v 1899 roci buli perevidani za materialami yaki pidgotuvala jogo dochka Eleonora yak okrema kniga z nazvoyu Tayemna diplomatichna istoriya XVIII stolittya angl Secret Diplomatic History of the Eighteenth Century U 1864 roci Marks organizuvav Mizhnarodnu robitnichu asociaciyu angl International Workingmen s Association zgodom perejmenovana u Pershij Internacional Na urochistij promovi z privodu stvorennya asociaciyi Marks nepravilno procituvav prem yer ministra Vilyama Gladstona spotvorivshi jogo slova tak sho ti nabuli pryamo protilezhnogo sensu Toj nibito zayaviv Ce p yanke zrostannya bagatstva povnistyu obmezhene zamozhnimi klasami Naspravdi toj skazav Z trivogoyu i bolem divivsya b ya na p yanke zrostannya bagatstva yakbi vono bulo obmezhene timi hto znahoditsya v spriyatlivih obstavinah i poyasniv sho zrostannya bagatstva Velikoyi Britaniyi istotno pokrashuye polozhennya i britanskih trudyashih Cya falsifikaciya abo pomilka silno diskredituvala organizaciyu Mogila Karla Marksa Spochatku organizaciya skladalasya z anarhistiv britanskih trejd yunionistiv francuzkih socialistiv ta italijskih respublikanciv Piznishe rozbizhnosti mizh Marksom ta liderom anarhistiv Mihajlom Bakuninim prizveli do rozrivu z anarhistami yakih vignano z organizaciyi U 1872 roci pislya rozgromu Parizkoyi Komuni i v umovah narostannya reakciyi Pershij Internacional pereyihav do Nyu Jorka ale cherez 4 roki v 1876 roci buv likvidovanij na filadelfijskij konferenciyi Vsi sprobi vidnovlennya organizaciyi vprodovzh podalshih 5 rokiv ne buli uspishnimi Drugij internacional v yakij sogodni vhodyat providni partiyi Velikoyi Britaniyi Franciyi Nimechchini Ispaniyi i bagatoh inshih krayin Yevrosoyuzu buv vstanovlenij v 1889 roci yak spadkoyemec Pershogo internacionalu cherez 6 rokiv pislya smerti jogo zasnovnika 1867 roku vijshov pershij tom Kapitalu Karl Marks pomer u Londoni u 64 richnomu vici j pohovanij tam na Gajgejtskomu cvintari angl Highgate Cemetery Ostanni tomi Kapitalu Engels vidav vzhe pislya smerti Marksa Rodina U Marksa bulo semero ditej Dzhenni Karolina Dzhenni Longe 1844 1883 Dzhenni Laura Laura Lafarg 1845 1911 Edgar 1847 1855 Genri Edvard Gaj Gvido 1849 1850 Dzhenni Evelin Frensis Francishka 1851 1852 Dzhenni Dzhuliya Eleonor 1855 1898 Odna ditina pomerla persh nizh otrimala im ya u lipni 1857 roku Popri neveliki statki Marks namagavsya zabezpechiti dlya svoyeyi druzhini Dzhenni ta ditej umovi zhittya serednogo klasu Jogo druzhina pomerla u 1881 roci Pislya yiyi smerti v ostanni p yatnadcyat misyaciv zhittya Marks zahvoriv na GRVI yake nezabarom perejshlo u bronhit i zapalennya legen VchennyaDokladnishe Marksizm Marks razom iz Fridrihom Engelsom stvoriv cilisnu ta poslidovnu materialistichnu sistemu poglyadiv na svit istoriyu lyudstva ta rozvitok suspilstva Cya sistema poglyadiv otrimala nazvu marksizm i stala ideologiyeyu marksistskogo ruhu Idejno teoretichni dzherela poglyadiv U rozvitku svoyih idej Marks spiravsya na spadshinu nimeckoyi klasichnoyi filosofiyi anglijskoyi politekonomiyi i francuzkogo utopichnogo socializmu Materialistichna dialektika Na vidminu vid idealistichnoyi dialektiki Gegelya marksistska dialektika ye materialistichnoyu Za Marksom ne svidomist chi Bog stvoryuyut materiyu a navpaki materiya u svoyemu postijnomu rusi ta rozvitku stvorila svidomist Piznannya mozhlive cherez organi chuttya ta rozum a praktika ye mirilom yakim vimiryuyetsya svit ta ye yedinim kriteriyem istini Dialektichnij metod Marks zastosovuye takozh shodo istoriyi formulyuyuchi materialistichnij poglyad na istoriyu Ne duhovnij proces a materialni umovi ye viznachalnimi u rozvitku suspilstva U suspilnomu virobnictvi lyudi protyagom svogo zhittya perebuvayut u virobnichih vidnosinah yaki nasampered zalezhat vid rivnya rozvitku produktivnih sil Sukupnist cih virobnichih vidnosin ye ekonomichnim bazisom suspilstva na yakomu gruntuyutsya vsi inshi procesi zhittya zokrema socialni politichni ta duhovni Otzhe ne svidomist okremih lyudej viznachaye yihnye buttya a suspilne buttya viznachaye yihnyu svidomist Na pevnij stadiyi rozvitku materialni sili virobnictva pochinayut konfliktuvati iz virobnichimi ekonomichnimi vidnosinami U vipadku koli virobnichi vidnosini galmuyut rozvitok produktivnih sil chi vstupayut iz nimi u superechnist vinikaye pidgruntya dlya socialnoyi revolyuciyi Zmina ekonomichnoyi bazi prizvodit do zmini suspilstva Ale nova forma suspilstva vinikaye tilki tam de isnuyut krashi alternativi oskilki lyudstvo ne stavit sobi zavdannya yaki vono ne zdatne virishiti div Gegelya teza mistit antitezu Burzhuazne suspilstvo ye ostannoyu stadiyeyu peredistoriyi ostannoyu formoyu antagonistichnogo suspilnogo virobnictva V istoriyi lyudstva nichogo ne traplyayetsya vipadkovo chi stihijno a vse ye naslidkom chi pov yazano z rozvitkom ekonomichnih ta torgovih vidnosin tovarnogo virobnictva Suspilnij rozvitok vidbuvayetsya nezalezhno vid lyudskogo mislennya tobto ye ob yektivnim procesom Peredumovoyu viniknennya bezklasovogo suspilstva ye po pershe rozvitok universalnoyi robochoyi zdatnosti universalnist robochoyi sili cherez vidpovidnij rozvitok navichok u procesi virobnictva Takim chinom robochij klas usvidomlyuye fakt svogo stanovlennya universalnimi virobnikami svitu Drugoyu peredumovoyu viniknennya bezklasovogo suspilstva ye zubozhinnya naselennya Dosyagnuvshi pevnogo karkolomnogo punktu robochij klas skazhe ya ye nichim a musiv bi buti usim Todi kapitalizm rujnuyetsya ta vinikne socializm a piznishe komunizm Religiyu Marks nazivav opiyem narodu yavishem yake vinikaye na pevnij rannij stadiyi rozvitku lyudstva Marks pisav sho socializm komunizm bude najbilsh vilnim demokratichnim ta socialnim suspilstvom Pislya socialistichnoyi revolyuciyi derzhava postupovo vmiraye vinikaye komunalne samoupravlinnya decentralizovana policiya zamist pidpriyemstv ob yednannya Kozhen pracyuye zgidno z jogo mozhlivostyami a otrimuye vidshkoduvannya zgidno zi svoyimi potrebami Takij suspilnij stan vimagaye yak bagatstva materialnih rechej tak i lyudej yaki mozhut kontrolyuvati svoyi potrebi Vidchuzhennya lyudini Z podilom praci zbilshuyetsya vidchuzhennya lyudini Sut lyudini polyagaye v yednosti yiyi praci zhittya ta spilnoti Ale vona ne prosto pracyuye a viroblyaye te sho potrebuye dlya svogo zhittya V sistemi podilu praci ne spozhivcha vartist a minova vartist ye viznachalnoyu tochnishe te skilki otrimuye za svoyu pracyu oskilki ne ye vlasnikom virobnictva Lyudina ye kolesom u velikij mashini robocha sila staye takozh tovarom yakij mozhe kupuvatisya ta prodavatisya U kapitalistichnomu suspilstvi pracivnik vidchuzhuyetsya vid rezultativ svoyeyi praci tak sho vin sam sobi staye chuzhim a takozh inshi lyudi stayut jomu chuzhimi Rozv yazannya ciyeyi problemi polyagaye v podolanni podilu praci sho ne znachit povernennya do neproduktivnoyi praci ta prostih umov zhittya Novi pracivniki ye universalnimi voni vpiznali bi sebe v svoyij produkciyi ale na vishomu rivni bo stali b universalnimi virobnikami svitu negaciya negaciyi div Gegelya A lyudska sut ye sukupnistyu suspilnih vidnosin div Aristotel Teoriya klasiv i klasovoyi borotbi K Marks sam viznachiv svij vnesok Shodo mene to meni ne nalezhit ni zasluga vidkrittya isnuvannya klasiv u suchasnomu suspilstvi ni vidkrittya yih borotbi mizh soboyu Burzhuazni istoriki zadovgo do mene viklali istorichnij rozvitok ciyeyi borotbi klasiv a burzhuazni ekonomisti ekonomichnu anatomiyu klasiv Te sho ya zrobiv novogo polyagalo u dovedenni takogo po pershe sho isnuvannya klasiv pov yazane lishe iz pevnimi istorichnimi fazami rozvitku virobnictva po druge sho klasova borotba iz neobhidnistyu privodit do diktaturi proletariatu po tretye sho cya diktatura sama ye lishe perehodom do znishennya usyakih klasiv ta do suspilstva bez klasiv Ekonomichna teoriya kriz Div takozh Ekonomichnij cikl Marks viznachiv prirodu kriz u kapitalistichnomu suspilstvi ta doviv dzherelo nevipadkovist ta zakonomirnu periodichnist kriz u burzhuaznomu suspilstvi Kapitalist vlasnik fabriki korporaciya namagayetsya zbilshuvati svoyi pributki a dlya cogo zbilshuye normi virobitki ta sistematichno zmenshuye vitrati na oplatu najmanoyi praci tobto zarobitnu platu pracivnikiv Odnak oskilki pracivniki ye chlenami suspilstva yake spozhivaye viroblenu produkciyu vidpovidno zmenshuyetsya popit ta vinikaye koli viroblenu produkciyu nemaye komu kupuvati Yak ekonomist Marks ne rozroblyaye proyekt majbutnih socialistichnih form suspilstva tobto jogo sistema ne ye normativnoyu a pozitivnoyu vin poyasnyuye ta analizuye a ne nadaye rekomendaciyi Socialistichni utopiyi na jogo dumku obmezhuyut revolyucijne mislennya oskilki tam vimagayetsya pidtrimka vishih verstv naselennya yaki dobrovilno nikoli ne pidtrimuvatimut taki ideyi Robochij klas mozhe lishe shlyahom socialistichnih peretvoren realizuvati svoyu svobodu Cya svoboda ye dlya Marksa ekonomichnoyu problemoyu Tomu vin retelno analizuye kapitalistichnu sistemu Prote vin ne prosto kritikuye vchennya anglijskih klasikiv ale interpretuye po svoyemu ta dopovnyuye yih vchennya Samorujnaciya kapitalistichnoyi sistemi ye rezultatom spryamovanosti vsiyeyi istoriyi do ostatochnoyi formi suspilstva socializmu U chasi koli zhiv Marks ne bulo takih ponyat yak globalizaciya spozhivactvo postindustrialne suspilstvo informacijne suspilstvo tomu u naukovih pracyah Marksa nemaye vidpovidej na deyaki gostri problemi suchasnoyi svitovoyi ekonomiki Ale ce ne zmenshuye metodologichnogo znachennya tvoriv Marksa yak cinnogo pershodzherela dlya vivchennya problem globalnoyi ekonomiki dzherelo Teoriya trudovoyi vartosti ta dodatkovoyi vartosti Yaksho zastosovuvati poslidovno teoriyu pro trudovu vartist tovaru Rikardo pributok pidpriyemciv obgruntuvati ne mozhlivo Yaksho vartist tovaru ne dorivnyuye serednij kilkosti robochih godin yaki neobhidni dlya jogo virobnictva todi pributok nemozhlivij Z inshogo boku zgidno z ciyeyu teoriyeyu robitniki otrimuvatimut tilki tu platnyu yakoyi vistachaye dlya vizhivannya Tomu cya teoriya ne mogla buti pravilnoyu Prote Marks ne namagavsya zaproponuvati novu teoriyu oplati praci vin yiyi tilki po svoyemu peretlumachiv vartist tovaru vidpovidaye vikonanij praci prote robitniki otrimuyut tilki stilki skilki yim potribno dlya vizhivannya Vsi inshi godini yaki ne oplachuyutsya ye dodatkovoyu vartistyu Yiyi privlasnyuye sobi kapitalist ne mayuchi na ce prava oskilki tilki robota ye produktivnim faktorom Take vikoristannya robochoyi sili kapitalistami ye naslidkom kapitalistichnoyi sistemi a ne rezultatom obmanu abo bilshoyi vladi z boku konkretnogo kapitalista Zakon pro zmenshennya stavki pributku Vitrati virobnictva zagalnij kapital skladayutsya iz robochoyi sili zminnij kapital ta tovariv sho kupleni na rinku Ostannij ne viroblyaye dodatkovoyi vartosti ale zgidno z Marksom zabiraye yiyi Chim kapitalo intensivnishim ye virobnictvo tim menshim vidsotok pributku dodatkova vartist zagalnogo kapitalu pri konstantnomu vidsotku vikoristannya Vnaslidok cogo iz pributku finansuyutsya novi investiciyi yaki zbilshuyut produktivnist ta vidsotok dodatkovoyi vartosti Z inshogo boku cherez postijnu akumulyaciyu zbilshuyetsya postijnij kapital ta vidsotok pributku zmenshuyetsya Cej fakt a takozh konkurenciya mizh pidpriyemcyami zmushuye kapitalistiv akumulyuvati v povnomu obsyazi dodatkovu vartist z metoyu zbilshennya zagalnogo pributku dlya kompensaciyi zmenshenogo vidsotka pributku Krizovi fazi Pributok zbilshuyetsya vnaslidok zbilshennya virobnictva Svoyeyu chergoyu zbilshuyetsya zajnyatist a takozh investiciyi Cherez akumulyaciyu dodatkovoyi vartosti ta vikoristannya yiyi dlya investicij zmenshuyetsya popit trudyashogo robochogo klasu Okrim cogo cherez kupivlyu novih aparativ virobnictva lyudi zvilnyuyutsya sho prizvodit do dodatkovogo zmenshennya popitu Vinikaye zagalna kriza zmenshuyutsya cini na tovari ta robochu silu Vodnochas postijnij kapital znecinyuyetsya Vidsotok pributku zbilshuyetsya j takim chinom zbilshennya virobnictva zbilshennya najmanih pracivnikiv staye privablivoyu alternativoyu Ce prizvodit do povernennya do 1 yi fazi Teza shodo viniknennya bezklasovogo suspilstva Postijni krizi zgubno vplivayut na socialnu strukturu v sensi Gegelya kilkisni zmini vplivayut na yakisni Vse bilshe malih ta serednih pidpriyemstv bankrutuyut ta vidbuvayetsya koncentraciya kapitalu v kilkoh rukah Z inshogo boku vse bilshoyu staye kilkist bezrobitnih voni zubozhiyut teoriya zubozhinnya Takim chinom masi povstayut proti kapitalistiv ta kapitalistichna sistema dohodit do samorujnaciyi Vidbuvayetsya socialistichna revolyuciya ta suspilnij klas kapitalistiv znikaye Prote klasova struktura suspilstva zberigayetsya doki revolyucijnij klas proletariv ne samorozchinitsya u narodi Na shlyahu do takih zmin pisav Marks u svoyih pracyah bude bagato pereshkod bid i strazhdan tobto prihid proletariatu shvidshe za vse bude oznamenovanij potuzhnimi suspilnimi zminami ta potryasinnyami Ci dumki Marksa zustrichayutsya u rosijskomu perekladi 1920 h rokiv prote zgodom jogo praci perekladayut zanovo shob ne bulo takih yavnih natyakiv na todishnij SRSR dzherelo Suchasniki pro Karla MarksaFridrih Engels Mihajlo Bakunin Otto fon Bismark Roza Lyuksemburg Karl Kautskij Vilgelm Libkneht Marks buv suvorim puristom vin chasto staranno i dovgo pidshukuvav pravilnij visliv Vin nenavidiv zajve vzhivannya inshomovnih sliv i yaksho vin ne zvazhayuchi na ce chasto vzhivav inshomovni slova tam de predmet cogo i ne vimagav to ce slid poyasniti tim sho vin dovgo perebuvav za kordonom golovnim chinom v Angliyi Ale yaku velicheznu kilkist originalnih chisto nimeckih slovotvoriv i slovospoluchen znahodimo mi v Marksa yakij ne zvazhayuchi na te sho vin dvi tretini svogo zhittya buv za kordonom maye velichezni zaslugi pered nimeckoyu movoyu i nalezhit do najbilshih majstriv i tvorciv nimeckoyi movi dzherelo Rosijskij narodnik M O Morozov Ya vzhe bachiv todi v emigraciyi jogo portreti i smiyuchis pam yatayetsya skazav jomu sho vin vrazhayuche shozhij na svij portret A vin tezh smiyuchis vidpoviv meni sho jomu i krim cogo vipadku buvalo divno chuti pro svoyu shozhist z svoyimi portretami todi yak zvichajno portreti shozhi z originalom Vin buv duzhe uvazhnij i privitnij do mene hoch i v golosi i v manerah vidchuvalasya svidomist yim svogo vidatnogo stanovisha Pam yatnik Karlu Marksu na teritoriyi Kiyivskoyi konditerskoyi fabriki Roshen Vshanuvannya pam yatiNaseleni punkti Marks misto z 1918 roku v Rosiyi administrativnij centr Marksovskogo municipalnogo rajonu Saratovskoyi oblasti Sofiyivka do 2016 roku Karlo Marksove selishe Yenakiyevskoyi miskoyi gromadi Gorlivskogo rajonu Doneckoyi oblasti Ukrayina Hemnic z 1953 po 1990 rik Karl Marks Shtadt misto v Nimechchini u federalnij zemli Saksoniya Muzej U ridnomu misti Trir ye Muzej Karla Marksa Monumenti Monument Karlovi Marksu u misti Hemnic 2018 roku u misti Trir do 200 richchya z dnya narodzhennya jomu vstanovili pam yatnik U misti Shanhaj KNR ye pam yatnik Marksu ta Engelsu Pam yatnik Marksu u Moskvi Kolishni U 2014 roci u Zhitomiri bulo demontovano pam yatnik Marksu razom z postamentom U 2016 roci u Kiyevi demontuvali pam yatnik Marksu sho buv na teritoriyi Kiyivskoyi konditerskoyi fabriki Roshen 16 veresnya 2022 roku demontovano pam yatnik Karlu Marksu u misti Arciz Odeskoyi oblasti 19 veresnya 2022 roku demontovano pam yatnik Karlu Marksu u seli Holmske Odeskoyi oblasti Vulici Aleya Karla Marksa u Berlini Plosha Karla Marksa u Berlini Takozh vulici Karla Marksa ye u nimeckih mistah Berlin Bad Frayenvalde Bremen Tribzes ta Trir Vulicya Karla Marksa u mistah Rosiyi Bilorusi U mistah Ukrayini zgidno z zakonom pro dekomunizaciyu buli perejmenovani vulici Karla Marksa Vulici Karla Marksa isnuyut lishe na teritoriyi timchasovo okupovanogo AR Krim ta ORDLO TvoriVidminnist mizh naturfilosofiyeyu Demokrita i naturfilosofiyeyu Epikura Differenz der demokritischen und epikureischen Naturphilosophie disertaciya 1841 Ekonomichno filosofski rukopisi vpershe opublikovani 1932 roku pislya smerti Marksa Okonomisch philosophische Manuskripte 1844 Tezi pro Fojyerbaha vpershe opublikovani 1888 roku pislya smerti Marksa Thesen uber Feuerbach 1845 Svyata rodina u spivavtorstvi z Fridrihom Engelsom Die heilige Familie 1845 Nimecka ideologiya u spivavtorstvi z Fridrihom Engelsom vpershe opublikovana 1932 roku pislya smerti Marksa Die deutsche Ideologie 1846 Zlidni filosofiyi Das Elend der Philosophie 1847 Manifest komunistichnoyi partiyi u spivavtorstvi z Fridrihom Engelsom Manifest der Kommunistischen Partei 1848 Najmana pracya i kapital Lohnarbeit und Kapital 1849 Klasova borotba u Franciyi 1848 1850 Die Klassenkampfe in Frankreich 1848 bis 1850 1850 Visimnacyate Bryumera Luyi Bonaparta Der achtzehnte Brumaire des Louis Bonaparte 1852 Vikrittya diplomatichnoyi istoriyi XVIII stolittya stattya dlya anglijskogo chasopisu The Free Sheffield Press 1856 Naris kritiki politichnoyi ekonomiyi vpershe opublikovanij 1939 roku pislya smerti Marksa Grundrisse der Kritik der politischen Okonomie 1857 1858 Do kritiki politichnoyi ekonomiyi Zur Kritik der politischen Okonomie 1859 Pan Fogt Herr Vogt 1860 Zarobitna platnya cina j zisk Lohn Preis und Profit 1865 Kapital t 1 Das Kapital Band 1 1867 Gromadyanska vijna u Franciyi The Civil War in France 1871 Kritika Gotskoyi programi Kritik des Gothaer Programms 1875 Kapital t 2 opublikovanij pid redakciyeyu Fridriha Engelsa pislya smerti Marksa Das Kapital Band 2 1885 Kapital t 3 opublikovanij pid redakciyeyu Fridriha Engelsa pislya smerti Marksa Das Kapital Band 3 1894 Kapital Teoriyi dodatkovoyi vartosti t 4 opublikovanij pid redakciyeyu Karla Kauckogo pislya smerti Marksa Das Kapital Theorien yber den Mehrwert Band 4 1905 1910 Vidannya ukrayinskoyuKarl Marks i Fridrih Engels Komunistichnij manifest Per z nim V Levinskogo Klivlend Vidanye Ukrayinskoyi federaciyi Amerikanskoyi sociyalyistichnoyi partiyi 1917 60 s Karl Marks i Fridrih Engels Pro diktaturu prolyetariyatu zibrav E Dran Per z nim S Vikula Berlin Kiyiv 1921 32 s Karl Marks Zarobitna plata cina j zisk Per z nim O Bondarenka za red G Petrenka Harkiv Berlin Nyu Jork Ukrayinsko amerikanske vidavnictvo Kosmos 1923 70 s Karl Marks Zlidni filosofiyi Vidpovid na Filosofiyu zlidniv Prudona Per z nim S Vikula Harkiv Berlin Nyu Jork Ukrayinsko amerikanske vidavnictvo Kosmos 1923 136 s Karl Marks Najmana pracya j kapital Per z nim Harkiv Chervonij shlyah 1925 Karl Marks Visimnacyate Bryumera Luyi Bonaparta Per z nim M ta I Stepanovi Harkiv Derzhavne vidavnictvo Ukrayini 1925 106 s Karl Marks Gromadyanska vijna u Franciyi Per z nim S Budi Harkiv Chervonij shlyah 1925 72 s Karl Marks Do kritiki politichnoyi ekonomiyi Per z nim M Porsha za red Ye Kasyanenka Harkiv Derzhavne vidavnictvo Ukrayini 1926 198 s Karl Marks Kapital Kritika politichnoyi ekonomiyi Tom I Kn I Per z nim za red A Richickogo i V Sherbanenka Harkiv Derzhavne vidavnictvo Ukrayini 1927 Karl Marks Foyerbah Per z nim Harkiv Derzhavne vidavnictvo Ukrayini 1930 Karl Marks i Fridrih Engels Vibrani listi Uklav V V Adoratskij Pereklav O Soboliv Harkiv Proletar 1931 Karl Marks Klyasova borotba u Franciyi 1848 1850 Per z nim P Benzya Harkiv Proletar 1932 116 s Karl Marks Kritichni uvagi na knigu A Vagnera Zagalna abo teoretichna nacionalna ekonomiya Per z nim za red D Rabinovicha Harkiv Proletar 1932 40 s Karl Marks Listi do Kugelmana z rokiv 1862 1874 Harkiv Proletar 1933 116 s Karl Marks Kapital Kritika politichnoyi ekonomiyi Tom I Kn I Per z nim za red D Rabinovicha Kiyiv Partvidav CK KP b U 1934 840 s Karl Marks Kapital Kritika politichnoyi ekonomiyi Tom III Ch I Kn III Per z nim za red D Rabinovicha Kiyiv Partvidav CK KP b U 1936 440 s Karl Marks Vibrani tvori Tom 1 Per z nim za red D Rabinovicha Kiyiv Partvidav CK KP b U 1936 Karl Marks Kritika Gotskoyi programi Kiyiv Vidavnictvo politichnoyi literaturi pri RNK URSR 1938 78 s Karl Marks i Fridrih Engels Revolyuciya v Ispaniyi Kiyiv 1938 K Marks i F Engels Vibrani listi Kiyiv 1954 Karl Marks Kapital Tom I Kniga I Proces virobnictva kapitalu Per I Stepanova Skvorcova perevirenij i vipravlenij Kiyiv Politvidav 1954 790 s Karl Marks Kapital Tom III Chastina persha i druga Kniga III Proces kapitalistichnogo virobnictva vzyatij v cilomu Per I Stepanova Skvorcova perevirenij i vipravlenij Kiyiv Politvidav 1954 926 s K Marks i F Engels Pro religiyu Kiyiv 1965 K Marks i F Engels Manifest komunistichnoyi partiyi Kiyiv 1968 Karl Marks i Fridrih Engels Z rannih tvoriv Per z ros Kiyiv Vidavnictvo politichnoyi literaturi Ukrayini 1973 596 s K Marks i F Engels Manifest komunistichnoyi partiyi Kiyiv 1975 K Marks i F Engels Pro mistectvo Kiyiv 1978 K Marks Kapital tri tomi v odnij knizi Kiyiv 1982 K Marks i F Engels Vibrani tvori v 3 h tomah Kiyiv Vidavnictvo politichnoyi literaturi Ukrayini 1984 K Marks i F Engels Povne zibrannya tvoriv 50 tt Kiyiv 1958 1985 pereklad z 2 go rosijskogo vidannya T 1 1958 657 s T 2 1958 622 s T 3 1959 603 s T 4 1959 591 s T 5 1960 613 s T 6 1960 739 s T 7 1961 636 s T 8 1961 676 s T 9 1962 674 s T 10 1962 736 s T 11 1962 760 s T 12 1963 830 s T 13 1963 727 s T 14 196 s T 15 1963 758 s T 16 1963 811 s T 17 1963 815 s T 18 1964 774 s il T 19 1964 642 s T 20 1965 775 s il T 21 1964 712 s il T 22 1965 768 s il T 23 1965 847 s il Kapital Kritika politichnoyi ekonomiyi Tom I T 24 1964 598 s il Kapital Kritika politichnoyi ekonomiyi Tom II T 25 ch 1 1963 507 s il Kapital Kritika politichnoyi ekonomiyi Tom III kniga I T 25 ch 2 1965 511 s il Kapital Kritika politichnoyi ekonomiyi Tom III kniga II T 26 ch 1 1965 447 s Kapital Kritika politichnoyi ekonomiyi Tom IV kniga I T 26 ch 2 1967 663 s Kapital Kritika politichnoyi ekonomiyi Tom IV kniga II T 27 1965 671 s T 28 1965 734 s T 29 1965 708 s T 30 1965 726 s T 31 1966 663 s T 32 1966 769 s T 33 1967 749 s T 34 196 s T 35 1967 504 s il T 36 1968 572 s T 37 1967 749 s T 38 1968 692 s T 39 196 s T 40 1979 703 s T 41 1979 578 s T 42 1980 504 s T 43 1980 XXIY 559 s T 44 1983 XXII 720 s T 45 1981 XXII 609 s T 46 ch 1 1982 XXVI 515 s T 46 ch 2 1982 VI 578 s T 47 1983 XXI 616 s T 48 1983 633 s T 49 1984 518 s T 50 1985 601 s Karl Marks i Fridrih Engels Manifest komunistichnoyi partiyi Per z nim Kiyiv Vpered 2010 56 s Kritika marksizmuU tvorah Marksa vidsutnye rozgornute opisannya majbutnogo yake b malo buti zbudovano zgidno z jogo koncepciyeyu Do najbilsh serjoznih kritikiv marksizmu slid vidnesti Avstrijsku ekonomichnu shkolu Div takozhVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Karl Marks Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Karl Marx Dialektichnij materializm Kapital Marksizm Fridrih Engels 2807 Karl MarksPrimitkiMehring Franz Karl Marx The Story of His Life Routledge 2003 pg 75 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Gemkow H Carlos Marx Biografia completa 1975 d Track Q1356416d Track Q38194995 Feuer L S McLellan D T Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Isaev Yu N Chuvaska enciklopediya Chuvashskoe knizhnoe izdatelstvo 2006 S 2567 2567 s ISBN 978 5 7670 1471 X d Track Q22918706d Track Q4517503d Track Q19909792 Marks Karl Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 https www marxists org archive marx bio marx eng 1869 htm A A P Secret Re burial of Karl Marx In London The Sydney Morning Herald Sydney Fairfax Media 1954 Iss 36485 late edition P 1 ISSN 0312 6315 d Track Q1393218d Track Q61954733d Track Q3130d Track Q390216 Marx Karl geb Mordechai Dr phil Theoretiker des Sozialismus Manifest der Komm Partei Redakteur Band 16 Lewi Mehr Myunhen K G Saur Verlag 2008 S 331 25 427 s ISBN 978 3 598 22696 0 d Track Q56604956d Track Q1822308d Track Q324303d Track Q1726d Track Q56604985 Marx Karl Heinrich Volume 7 P 896 d Track Q56605405d Track Q56612461d Track Q56605416 Feuer L S McLellan D Ed Volume 23 Volume 23 S 532 928 s d Track Q15452616d Track Q56605548d Track Q56612461d Track Q56605560d Track Q5237427d Track Q56612815 Schiel H Die Umwelt des jungen Karl Marx Ein unbekanntes Auswanderungsgesuch von Karl Marx Die Umwelt des jungen Karl Marx Die Trierer Wohnungen der Familie Marx Ein unbekanntes Auswanderungsgesuch von Karl Marx Broschure Die Umwelt des jungen Karl Marx Ein unbekanntes Auswanderungsgesuch von Karl Marx Tr Jacob Lintz 1954 S 35 36 36 s d Track Q56599202d Track Q56599753d Track Q3138d Track Q1633390d Track Q56599158 unspecified title ISBN 978 0 7425 1166 8 Marxismus Band 17 Linl Mats S 768 832 s ISBN 978 3 7653 4117 5 d Track Q56613079d Track Q56627988d Track Q923767 Marx 5 Karl Heinrich Band 17 Linl Mats S 768 832 s ISBN 978 3 7653 4117 5 d Track Q56613079d Track Q56613113d Track Q923767 https www bruzz be event brussel was de belangrijkste mijlpaal het leven van karl marx 2018 05 04 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 CONOR Sl d Track Q16744133 Feuer L S McLellan D Ed Volume 23 Volume 23 S 531 543 928 s d Track Q15452616d Track Q56605548d Track Q56612461d Track Q56605560d Track Q5237427d Track Q56612815 Marx 5 Karl Heinrich Band 17 Linl Mats S 766 769 832 s ISBN 978 3 7653 4117 5 d Track Q56613079d Track Q56613113d Track Q923767 https www marxists org archive marx works 1843 critique hpr intro htm 05 Marx 5 Karl Heinrich Band 17 Linl Mats S 767 832 s ISBN 978 3 7653 4117 5 d Track Q56613079d Track Q56613113d Track Q923767 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 BeWeB d Track Q77541206 Kenneth Allan Kenneth D Allan 2 listopada 2005 Explorations in Classical Sociological Theory Seeing the Social World Pine Forge Press s 68 ISBN 978 1 4129 0572 5 Wheen 2001 pp 07 09 12 angl Wheen 2001 p 8 26 serpnya 2013 u Wayback Machine and p 12 Arhiv originalu za 8 lyutogo 2012 Procitovano 29 bereznya 2012 First published Tue 26 Aug 2003 substantive revision Mon 14 Jun 2010 Accessed 4 March 2011 Lenin V I Tri dzherela i tri skladovi chastini marksizmu Povne zibrannya tvoriv t 23 K 1972 Iz lista K Marksa do J Vejdemeyera 5 bereznya 1852 roku V kn K Marks i F Engels Sochineniya Izd 2 e M Gos iz vo politich lit ry 1962 S 424 427 ros Welle www dw com Deutsche DW COM brit Arhiv originalu za 1 chervnya 2022 Procitovano 1 chervnya 2022 Pershij Zhitomirskij ukr 8 veresnya 2021 Arhiv originalu za 18 lyutogo 2022 Procitovano 1 chervnya 2022 Na Odeshini nareshti demontuvali pam yatnik Karlu Marksu Istorichna pravda Procitovano 19 veresnya 2022 LiteraturaJ Bagmut P Shmorgun Vidannya tvoriv K Marksa i F Engelsa na Ukrayini Bib pokazhch Vid 2 ge dop Harkiv Red vid vid kn palati URSR 1965 F Mering Karl Marks Istoriya jogo zhittya Per z nim P Benzya Harkiv Derzhavne vidavnictvo Proletar 1931 515 s Yu Steklov Karl Marks jogo zhittya j diyalnist Harkiv Berlin Nyu Jork Ukrayinsko amerikanske vidavnictvo Kosmos 1922 111 s Alex Callinicos The Revolutionary Ideas of Karl Marx London and Sydney Bookmarks 1983 213 pp angl Ettore Cinnella L altro Marx Della Porta Editori Pisa Cagliari 2014 198 pp ital Gustav Gross Karl Marx Eine Studie Leipzig Duncker amp Humblot 1885 nim Karl Korsch Karl Marx London Chapman amp Hall New York John Wiley amp Sons 1938 Series Modern Sociologists angl David McLellan Karl Marx His Life and Thought New York Harper amp Row 1973 498 pp angl Franz Mehring Karl Marx Geschichte seines Lebens Leipziger Buchdruckerei Leipzig 1918 nim Maximilien Rubel Karl Marx essai de biographie intellectuelle Riviere 1957 fr Jonathan Sperber Karl Marx A Nineteenth Century Life Liveright 2013 642 pp angl Statti Kruglij stil Filosofskoyi dumki Ideologiya i utopiya Spadshina marksizmu i suchasna politichna realnist O Bilij moderator Ye Bistrickij Ye Golovaha A Yermolenko V Kebuladze R Kobec V Kozlovskij S Makeyev S Proleyev V Skurativskij Filosofska dumka Kiyiv 2018 2 S 6 67 V I Lenin Karl Marks Karl Marks Kapital Kritika politichnoyi ekonomiyi Tom I Kn I Per z nim za red D Rabinovicha Kiyiv Partvidav CK KP b U 1934 S 47 72 Filosofska evolyuciya Marksa Georgij Plehanov Tvori Harkiv Derzhvidav Ukrayini 1930 PosilannyaMarks 4 lyutogo 2017 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2001 T 3 K M 792 s ISBN 966 7492 03 6 Marks Karl Gajnrih 14 veresnya 2020 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1960 T 4 kn VII Literi Le Me S 917 918 1000 ekz Tvori Marksa Ekonomichno filosofski rukopisi 1844 2 grudnya 2011 u Wayback Machine Tezi pro Fojyerbaha 1845 24 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Pro proletariyat 1845 18 grudnya 2013 u Wayback Machine Nimecka ideologiya 1846 9 grudnya 2013 u Wayback Machine Zlidni filosofiyi Vidpovid na Filosofiyu zlidniv Prudona 1847 4 kvitnya 2016 u Wayback Machine Zarobitna plata 1847 26 kvitnya 2015 u Wayback Machine Manifest komunistichnoyi partiyi 1848 24 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Najmana pracya i kapital 1849 1 listopada 2013 u Wayback Machine Klyasova borotba u Franciyi 1848 1850 1850 25 grudnya 2014 u Wayback Machine Visimnacyate Bryumera Luyi Bonaparta 1852 24 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Do kritiki politichnoyi ekonomiyi 1859 28 sichnya 2014 u Wayback Machine Zarobitna platnya cina j zisk 1865 4 kvitnya 2016 u Wayback Machine Forma vartosti 1867 1 listopada 2013 u Wayback Machine Gromadyanska vijna u Franciyi 1871 9 listopada 2013 u Wayback Machine Kritika Gotskoyi programi 1875 8 kvitnya 2014 u Wayback Machine Kritichni uvagi na knigu A Vagnera Zagalna abo nacionalna ekonomiya 1879 1881 20 kvitnya 2014 u Wayback Machine Pro nogo i jogo ideyi A Galchinskij Pereosmislennya Marksa aktualnist dlya Ukrayini v suchasnomu konteksti 2013 9 bereznya 2016 u Wayback Machine Zh Derrida Prividi Marksa 1993 13 bereznya 2016 u Wayback Machine D Doncov Engels Marks i Lyassal pro neistorichni naciyi 1914 4 kvitnya 2016 u Wayback Machine G Dreper Diktatura proletariatu v Marksa j Engelsa 1987 U Eko Mesianske nachalo v Marksovi pidkazuye jomu spravdi biblijnij pafos 1998 11 kvitnya 2016 u Wayback Machine U Eko Privid Marksa blukaye v umovah globalizaciyi 2015 13 bereznya 2016 u Wayback Machine A Kulakov Kritichnij potencial utopiyi 2003 4 kvitnya 2016 u Wayback Machine V I Lenin Karl Marks 1914 5 kvitnya 2016 u Wayback Machine V Libkneht Stil Marksa 1896 15 veresnya 2017 u Wayback Machine F Mering Karl Marks Istoriya jogo zhittya Per z nim P Benzya Harkiv Proletar 1931 515 s 12 bereznya 2016 u Wayback Machine G Plehanov Filosofska evolyuciya Marksa 30 bereznya 2016 u Wayback Machine G Plehanov Sociyalni i filosofski poglyadi Marksa 1890 ti 13 zhovtnya 2016 u Wayback Machine G Plehanov Karl Marks 1903 13 zhovtnya 2016 u Wayback Machine B Rassel Karl Marks 1945 13 zhovtnya 2016 u Wayback Machine T Sovel Marks Lyudina 1985 28 serpnya 2016 u Wayback Machine Yu Steklov Karl Marks Jogo zhittya j diyalnist 1818 1883 1922 28 veresnya 2015 u Wayback Machine A Toskano Pereosmislyuyuchi Marksa i religiyu 2016 29 lipnya 2016 u Wayback Machine A Fogarashi Priroda j suspilstvo u Marksa ta Engelsa 1929 20 listopada 2021 u Wayback Machine O V Yas Karl Marks ta Ukrayina 2009 2 sichnya 2014 u Wayback Machine Haruki Vada Karl Marks i revolyucionnaya Rossiya 1977 3 chervnya 2018 u Wayback Machine

    Дата публікації:
    Топ