Другий інтернаціонал, також Соціалістичний інтернаціонал або Робітничий інтернаціонал — міжнародне об'єднання соціалістичних робітничих партій, створене в 1889 році. Продовжив традиції Першого інтернаціоналу, однак у ньому з 1893 року не брали участі анархісти. Для постійного зв'язку між партіями-членами 1900 року було започатковано Міжнародне соціалістичне бюро, що розташовувалось у Брюсселі. Ухвалені Інтернаціоналом рішення не були обов'язковими для партій, що входили до його складу.
Другий інтернаціонал | |
---|---|
Тип | Інтернаціонал |
Засновано | 14 липня 1889 |
Розпущено | 1923 і 1916 |
Ідеологія | соціалізм |
Другий інтернаціонал у Вікісховищі |
Історія
До початку 1900-их років в Інтернаціоналі перевагу мала революційна точка зору. На конгресах ухвалювались рішення щодо неможливості союзу з буржуазією, неприпустимості входження до складу буржуазних урядів, протестів проти мілітаризму та війни тощо. 1889 року Інтернаціонал установив міжнародне святкування дня 1 травня. 1910 він оголосив 8 березня Міжнародним жіночим днем.
У подальшому більш значну роль в Інтернаціоналі почали відігравати реформісти, що викликало звинувачення з боку лівих в опортунізмі. З початком Першої світової війни 1914 року більша частина партій та профспілок, відмовившись від класової боротьби, прийняла точку зору класового миру та захисту вітчизни. Окремі вожді опинились у лавах коаліційних оборонних урядів.
Прибічники революційної боротьби почали називати Другий інтернаціонал «Жовтим». Фактично у 1914–1918 роках Інтернаціонал не функціонував, було припинено діяльність Міжнародного соціалістичного бюро. Радикальні революційні сили, що входили до його складу та стояли на інтернаціоналістичних позиціях, провели 1915 року у (Швейцарія) власну конференцію, започаткувавши , на базі якого згодом виник Третій інтернаціонал (Комінтерн).
Після завершення війни у лютому 1919 року в Берні відбулась конференція, в якій брали участь більшість старих соціал-демократичних партій. Одним з головних питань конференції в Берні була оцінка Жовтневої революції в Росії. На тій конференції було проголошено створення Міжнародної соціалістичної комісії. В резолюціях, ухвалених у Берні, йшлося про початок відродження Другого інтернаціоналу. На більшість висловилась за Версальський мирний договір та заснування Ліги Націй. У липні 1920 року в Женеві (Швейцарія) відбувся конгрес, який офіційно проголосив відтворення Другого інтернаціоналу.
У свою чергу, низка партій та груп — англійська Незалежна лейбористська партія, німецькі незалежні соціал-демократи, Французька соціалістична партія, російські меншовики й есери, австрійські соціал-демократи та деякі інші — розійшовшись із Другим інтернаціоналом у питанні щодо підтримки імперіалістичної війни та громадянського миру та не будучи допущеними до Комінтерну, утворили на початку 1921 року так званий Віденський інтернаціонал, який офіційно йменувався Міжнародним робітничим об'єднанням соціалістичних партій. У травні 1923 року відбулось об'єднання Віденського інтернаціоналу з Другим, в результаті чого утворився Соціалістичний робітничий інтернаціонал.
Правонаступником Другого інтернаціоналу оголосив себе створений 1951 року в західнонімецькому Франкфурті-на-Майні Соцінтерн — Соціалістичний інтернаціонал.
Конгреси та конференції Другого інтернаціоналу
- I конгрес — 14—21 липня 1889, Париж, Франція.
- II конгрес — 16—22 серпня 1891, Брюссель, Бельгія.
- III конгрес — 6—12 серпня 1893, Цюрих, Швейцарія.
- IV конгрес — 27 липня — 1 серпня 1896, Лондон, Велика Британія.
- V конгрес — 23—27 вересня 1900, Париж, Франція.
- VI конгрес — 14—20 серпня 1904, Амстердам, Нідерланди.
- VII конгрес — 18—24 серпня 1907, Штутгарт, Німеччина.
- VIII конгрес — 28 серпня — 3 вересня 1910, Копенгаген, Данія.
- IX надзвичайний конгрес — 24—25 листопада 1912, Базель, Швейцарія.
- Конференція — 3—10 лютого 1919, Берн, Швейцарія.
- Конференція — квітень 1919, Амстердам, Нідерланди.
- Конференція — 1 — 9 серпня 1919, Люцерн, Швейцарія.
- X конгрес — 31 липня — 4 серпня 1920, Женева, Швейцарія.
Відомі члени
Австрія: Карл Реннер.
Данія: Торвальд Стаунінг
Німеччина: Август Бебель, Карл Каутський, Роза Люксембург, Клара Цеткін, Вільгельм Лібкнехт, Карл Лібкнехт.
Росія: Володимир Ленін, Георгій Плеханов, .
Франція: Жан Жорес.
Джерела та література
- Варварцев М.М. Інтернаціонал II [ 10 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 517. — .
Література
- Секція Росії на лондонському конгресі II Інтернаціоналу (1896) [ 28 грудня 2014 у Wayback Machine.] // Научные ведомости Белгородского государственного университета., Т.1, випуск 13, — 2010. — С. 163—169]
- . La Deuxième Internationale, 1899—1914. Étude critique des sources, Éditions de l'EHESS, 1964
Посилання
- Другий інтернаціонал [ 12 січня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
- Інтернаціонал II (1889–1914) [ 14 грудня 2014 у Wayback Machine.] (словник «Научный коммунизм», 1983)
- Міжнародний соціалістичний конгрес у Женеві (1920) (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Drugij internacional takozh Socialistichnij internacional abo Robitnichij internacional mizhnarodne ob yednannya socialistichnih robitnichih partij stvorene v 1889 roci Prodovzhiv tradiciyi Pershogo internacionalu odnak u nomu z 1893 roku ne brali uchasti anarhisti Dlya postijnogo zv yazku mizh partiyami chlenami 1900 roku bulo zapochatkovano Mizhnarodne socialistichne byuro sho roztashovuvalos u Bryusseli Uhvaleni Internacionalom rishennya ne buli obov yazkovimi dlya partij sho vhodili do jogo skladu Drugij internacionalTip InternacionalZasnovano 14 lipnya 1889Rozpusheno 1923 i 1916Ideologiya socializm Drugij internacional u VikishovishiIstoriyaRoza Lyuksemburg ta prezidiya II Internacionalu Do pochatku 1900 ih rokiv v Internacionali perevagu mala revolyucijna tochka zoru Na kongresah uhvalyuvalis rishennya shodo nemozhlivosti soyuzu z burzhuaziyeyu nepripustimosti vhodzhennya do skladu burzhuaznih uryadiv protestiv proti militarizmu ta vijni tosho 1889 roku Internacional ustanoviv mizhnarodne svyatkuvannya dnya 1 travnya 1910 vin ogolosiv 8 bereznya Mizhnarodnim zhinochim dnem U podalshomu bilsh znachnu rol v Internacionali pochali vidigravati reformisti sho viklikalo zvinuvachennya z boku livih v oportunizmi Z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni 1914 roku bilsha chastina partij ta profspilok vidmovivshis vid klasovoyi borotbi prijnyala tochku zoru klasovogo miru ta zahistu vitchizni Okremi vozhdi opinilis u lavah koalicijnih oboronnih uryadiv Pribichniki revolyucijnoyi borotbi pochali nazivati Drugij internacional Zhovtim Faktichno u 1914 1918 rokah Internacional ne funkcionuvav bulo pripineno diyalnist Mizhnarodnogo socialistichnogo byuro Radikalni revolyucijni sili sho vhodili do jogo skladu ta stoyali na internacionalistichnih poziciyah proveli 1915 roku u Shvejcariya vlasnu konferenciyu zapochatkuvavshi na bazi yakogo zgodom vinik Tretij internacional Komintern Pislya zavershennya vijni u lyutomu 1919 roku v Berni vidbulas konferenciya v yakij brali uchast bilshist starih social demokratichnih partij Odnim z golovnih pitan konferenciyi v Berni bula ocinka Zhovtnevoyi revolyuciyi v Rosiyi Na tij konferenciyi bulo progolosheno stvorennya Mizhnarodnoyi socialistichnoyi komisiyi V rezolyuciyah uhvalenih u Berni jshlosya pro pochatok vidrodzhennya Drugogo internacionalu Na bilshist vislovilas za Versalskij mirnij dogovir ta zasnuvannya Ligi Nacij U lipni 1920 roku v Zhenevi Shvejcariya vidbuvsya kongres yakij oficijno progolosiv vidtvorennya Drugogo internacionalu U svoyu chergu nizka partij ta grup anglijska Nezalezhna lejboristska partiya nimecki nezalezhni social demokrati Francuzka socialistichna partiya rosijski menshoviki j eseri avstrijski social demokrati ta deyaki inshi rozijshovshis iz Drugim internacionalom u pitanni shodo pidtrimki imperialistichnoyi vijni ta gromadyanskogo miru ta ne buduchi dopushenimi do Kominternu utvorili na pochatku 1921 roku tak zvanij Videnskij internacional yakij oficijno jmenuvavsya Mizhnarodnim robitnichim ob yednannyam socialistichnih partij U travni 1923 roku vidbulos ob yednannya Videnskogo internacionalu z Drugim v rezultati chogo utvorivsya Socialistichnij robitnichij internacional Pravonastupnikom Drugogo internacionalu ogolosiv sebe stvorenij 1951 roku v zahidnonimeckomu Frankfurti na Majni Socintern Socialistichnij internacional Kongresi ta konferenciyi Drugogo internacionalu1910 VIII kongres Drugogo internacionalu v Kopengageni V centri Klara Cetkin ta Oleksandra Kollontaj Za nimi Roza LyuksemburgI kongres 14 21 lipnya 1889 Parizh Franciya II kongres 16 22 serpnya 1891 Bryussel Belgiya III kongres 6 12 serpnya 1893 Cyurih Shvejcariya IV kongres 27 lipnya 1 serpnya 1896 London Velika Britaniya V kongres 23 27 veresnya 1900 Parizh Franciya VI kongres 14 20 serpnya 1904 Amsterdam Niderlandi VII kongres 18 24 serpnya 1907 Shtutgart Nimechchina VIII kongres 28 serpnya 3 veresnya 1910 Kopengagen Daniya IX nadzvichajnij kongres 24 25 listopada 1912 Bazel Shvejcariya Konferenciya 3 10 lyutogo 1919 Bern Shvejcariya Konferenciya kviten 1919 Amsterdam Niderlandi Konferenciya 1 9 serpnya 1919 Lyucern Shvejcariya X kongres 31 lipnya 4 serpnya 1920 Zheneva Shvejcariya Vidomi chleniAvstriya Karl Renner Gruziya Iraklij Cereteli Daniya Torvald Stauning Italiya Filippo Turati Nimechchina Avgust Bebel Karl Kautskij Roza Lyuksemburg Klara Cetkin Vilgelm Libkneht Karl Libkneht Rosiya Volodimir Lenin Georgij Plehanov Franciya Zhan Zhores Dzherela ta literaturaVarvarcev M M Internacional II 10 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J S 517 ISBN 966 00 0610 1 Literatura Sekciya Rosiyi na londonskomu kongresi II Internacionalu 1896 28 grudnya 2014 u Wayback Machine Nauchnye vedomosti Belgorodskogo gosudarstvennogo universiteta T 1 vipusk 13 2010 S 163 169 La Deuxieme Internationale 1899 1914 Etude critique des sources Editions de l EHESS 1964PosilannyaDrugij internacional 12 sichnya 2015 u Wayback Machine angl Internacional II 1889 1914 14 grudnya 2014 u Wayback Machine slovnik Nauchnyj kommunizm 1983 Mizhnarodnij socialistichnij kongres u Zhenevi 1920 angl