Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Жорж Соре́ль (фр. Gorges Sorel, *2 листопада 1847, Шербур — †29 серпня 1922, Булонь-сюр-Сен) — французький філософ і соціолог, теоретик анархізму і революційного синдикалізму. Його вчення про необхідність «революційного міфу», що він опанував би масами і кликав би їх уперед, вплинуло на формування соціалістичної думки в Італії, зокрема на Антоніо Ґрамші, а також на ідеологів фашистського руху.
| Жорж Сорель | ||||
|---|---|---|---|---|
| фр. Georges Sorel | ||||
| Західна філософія | ||||
 | ||||
| Народження | 2 листопада 1847[1][2][…] Шербур[d] | |||
| Смерть | 29 серпня 1922[3][4][5] (74 роки) Булонь-Біянкур | |||
| Поховання | d | |||
| Громадянство (підданство) |  Франція[6] | |||
| Знання мов | | |||
| Діяльність | | |||
| Школа / Традиція | анархізм, марксизм | |||
| Основні інтереси | політична філософія, суспільство | |||
| Значні ідеї | загальний страйк, соціальний міт | |||
| Вплинув | Антоніо Ґрамші · Курціо Малапарте · | |||
| Alma mater | Політехнічна школа і d | |||
| Зазнав впливу | | |||
| Визначний твір | | |||
| Історичний період | Філософія XX століття | |||
| Нагороди |  | |||
| | ||||
 Жорж Сорель у Вікісховищі | ||||
 Роботи у Вікіджерелах | ||||
Біографія
Жорж Сорель народився в Шербурі у родині збанкрутілого виноторговця. 1865 року поступив до Політехнічної школи (École polytechnique) в Парижі. Отримавши диплом інженера, він працював провідним інженером у Департаменті громадських робіт. Недовгий час працював на Корсиці. У 1891 році його нагородили орденом Почесного легіону. Наступного року він вийшов у відставку та переїхав до Булоні-сюр-Сен під Парижем, де жив до самої своєї смерті.
Ще наприкінці 1880-х він почав публікувати статті з різних галузей знань (гідрологія, архітектура, фізика, політична історія, філософія), написаних під впливом ідей Аристотеля та Ернеста Ренана. Але пізніше він почав вважати себе соціалістом і марксистом. Своїм знайомством з соціальною та політичною філософією він зобов'язаний самоосвіті — багато читав Віко, П. Ж. Прудона, К.Маркса, В.Джеймса, А.Бергсона (лекції останнього він також відвідував у Колеж де Франс).
Сорель утримувався від активної участі в політичному житті Франції, але активно виступав у пресі (зокрема у перших французьких теоретичних марксистських журналах «Ер нувель» і «Девенір сосіаль»), був відданим популяризатором ідей революційного соціалізму, вів листування з італійським філософом-марксистом Антоніо Лабріолою, економістом Вільфредом Парето та філософом-неогегеліянцем Бенедетто Кроче. У гучній справі Дрейфуса, що стрясало французьке суспільство у 1894-1906 роках, він виступив на захист засудженого.
Розчарувавшись у діяльності офіційної профспілки Загальна конфедерація праці, яка, на його думку, була занадто поміркованою у своїй тактиці, у 1909-1910 Сорель брав участь у роботі організації «Французька дія», хоча й не поділяв її політичної — монархічно-націоналістичної — програми. Він став одним із засновників «Гуртка Прудона» та одним з видавців журналу «Індепендас», в яких пропагувались ідеї революційного синдикалізму.
Французький публіцист виступив проти війни 1914 року і привітав Російську революцію 1917-го. У цей період він багато писав для італійських видань, і його авторитет у соціалістичних колах Італії був надзвичайно високим. Хоча він був затятим захисником більшовиків у 1917-1918, під кінець життя його ставлення до більшовизму — так само як і до фашизму — було не однозначним (що не завадило італійським фашистам називати його своєю предтечею).
Ідейна спадщина
Спочатку Сорель був монархістом, але пізніше — на початку XX ст. — захопився марксизмом. Його ідеї слід розглядати в контексті боротьби за революційне оновлення марксизму, який у практиці тодішньої європейської соціал-демократії перетворився на ідеологічне прикриття реформістської політики «мирного вростання у соціалізм» (за словами німецького марксиста-ревізіоніста Едуарда Бернштайна).
Французький теоретик відкидав популярну на той час ідею загального політичного страйку як інструменту суспільно-політичних перетворень. Замість неї він пропагував ідею загального пролетарського страйку. Він не сприймав поєднання боротьби за демократію і соціалізм. Боротьбу за загальні демократичні права він вважав справою суто буржуазною. На його думку, участь робітників у загальному демократичному русі та їх членство у політичних партіях — в умовах панування буржуазії завжди буржуазних — затуманює цілі робітників та гальмує формування класової свідомості трудящих.
Він виступав з критикою всіляких соціальних утопій і протиставляв утопію як раціоналізовану хибну свідомість соціальному міфу як стихійному вираженню суспільних потреб. Міф в його творах постає радше не як оповідь про героїчне і втрачене минуле, а як ідея, що надихає на рух у майбутнє. Для Сореля синдикалістський загальний страйк, марксистська революція як величезна катастрофа, войовниче християнство, легенди про «Велику Французьку революцію» і спогади про Червневі дні 1848 року — це все міфи, що вони зворушують людей попри їх історичну дійсність. Соціальні міфи не описують, але виражають рішучість діяти.
Сорель говорив про неминучість у політичній боротьбі насильства, але виступав проти жорстокого і нерозбірливого насилля — насилля заради насилля. Застосування сили виправдане, лише якщо це відбувається з етичних позицій. Право на існування має тільки насильство «просвітлене ідеєю загального страйку», тільки насильство у класовій боротьбі. Французький синдикаліст стверджував неможливість виправдання насильства з філософської точки зору і на історичних прикладах показував, що вирішальним тут є етичний кодекс, який в свою чергу для різних історичних епох є різним. В революційну епоху, в часи класової боротьби таким кодексом є кодекс пролетарського революціонера.
Ідеї Сореля стали результатом намагання поєднати соціалізм з інтуїтивізмом французького філософа Анрі Бергсона. Він виступав проти детерміністського підходу в політиці, заперечував роль революційного авангарду (пролетарської партії). Вчення Сореля про необхідність революційного міфу, що він опанував би масами і кликав би їх уперед, вплинуло на формування соціалістичної думки в Італії, зокрема на Антоніо Ґрамші, а також на ідеологів фашистського руху.
Цікавинки
- Напередодні першої світової війни (1914—1918) Сорель вклав свої заощадження в австро-угорські та російські цінні папери і після Жовтневої революції збанкрутував. Це одначе не примусило його змінити своєї думки про Леніна як про великого революціонера, що успішно втілив на практиці міф про загальний пролетарський страйк.
Основні твори
- Роздуми про насильство (Réflexions sur la violence, 1907)
- Розкладання марксизму (La Décomposition du marxisme, 1908)
- Дрейфусіянська революція (La Révolution dreyfusienne, 1908)
- Матеріяли до теорії пролєтаріяту (Matériaux d'une théorie du prolétariat, 1919)
- Листи Полю Делесалю (Lettres à Paul Delesalle 1914—1921)
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Encyclopædia Britannica
- SNAC — 2010.
- Gran Enciclopèdia Catalana — Grup Enciclopèdia, 1968.
- Internet Philosophy Ontology project
- LIBRIS — 2012.
- CONOR.Sl
- Ніл МакІннес. Початки теоретичного марксизму у Франції та Італії (1880—1897) // «Етуде де марксолоґі». — Червень 1960. — С.5-51. [ 26 вересня 2017 у Wayback Machine.](фр.)
- Жорж Сорель. Размышления о насилии / Пер. с фр. под ред. В. М. Фриче. — Москва: «Красанд», 2011. — С.51-97.
- Жорж Сорель. Размышления о насилии / Пер. с фр. под ред. В. М. Фриче. — Москва: «Красанд», 2011. — С.1-15.
- Политическое мифотворчество Жоржа Сореля // Павел Юхимович Рахшмир. Идеи и люди. Политическая мысль первой половины XX века. — Пермь: Издательство Пермского университета, 2001. — С.107.
Література
- О. Сорба. Сорель Жорж // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.675
- Жорж Сорель. Размышления о насилии / Пер. с фр. под ред. В. М. Фриче. — Москва: «Красанд», 2011. — 168 с.
- Политическое мифотворчество Жоржа Сореля // Павел Рахшмир. Идеи и люди. Политическая мысль первой половины XX века. — Пермь: Издательство Пермского университета, 2001. — С.100-126.
- Di Georgio Sorel / Antonio Gramsci. Quaderni del carceri. Torino: Giulio Einaudi editore, 1975. — Quaderno 4 (XIII), §‹31›. — Pp. 447—451.
Посилання
- Жорж Сорель. Дрейфусіянська революція (1908) [ 15 липня 2018 у Wayback Machine.](англ.)
- Жорж Сорель у бібліотеці клясиків суспільних наук (Університет Квебеку) [ 1 листопада 2011 у Wayback Machine.](фр.)
- «Міль ньоф сент. Ревю д'істор інетелектуель» (колишній вісник Сорелівського товариства «Каєр Жорж Сорель») [ 8 лютого 2022 у Wayback Machine.](фр.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz takim prizvishem Sorel znachennya Zhorzh Sore l fr Gorges Sorel 2 listopada 1847 Sherbur 29 serpnya 1922 Bulon syur Sen francuzkij filosof i sociolog teoretik anarhizmu i revolyucijnogo sindikalizmu Jogo vchennya pro neobhidnist revolyucijnogo mifu sho vin opanuvav bi masami i klikav bi yih upered vplinulo na formuvannya socialistichnoyi dumki v Italiyi zokrema na Antonio Gramshi a takozh na ideologiv fashistskogo ruhu Zhorzh Sorelfr Georges SorelZahidna filosofiyaNarodzhennya 2 listopada 1847 1847 11 02 1 2 Sherbur d Smert 29 serpnya 1922 1922 08 29 3 4 5 74 roki Bulon BiyankurPohovannya dGromadyanstvo piddanstvo Franciya 6 Znannya mov francuzka 1 7 Diyalnist inzhener sociolog pismennik profspilkovij diyachShkola Tradiciya anarhizm marksizmOsnovni interesi politichna filosofiya suspilstvoZnachni ideyi zagalnij strajk socialnij mitVplinuv Antonio Gramshi Kurcio Malaparte Alma mater Politehnichna shkola i dZaznav vplivu Dzhambattista Viko P yer Zhozef Prudon Karl Marks Anri BergsonViznachnij tvir Rozdumi pro nasilstvo 1913 Istorichnij period Filosofiya XX stolittyaNagorodi Zhorzh Sorel u Vikishovishi Roboti u VikidzherelahBiografiyaZhorzh Sorel narodivsya v Sherburi u rodini zbankrutilogo vinotorgovcya 1865 roku postupiv do Politehnichnoyi shkoli Ecole polytechnique v Parizhi Otrimavshi diplom inzhenera vin pracyuvav providnim inzhenerom u Departamenti gromadskih robit Nedovgij chas pracyuvav na Korsici U 1891 roci jogo nagorodili ordenom Pochesnogo legionu Nastupnogo roku vin vijshov u vidstavku ta pereyihav do Buloni syur Sen pid Parizhem de zhiv do samoyi svoyeyi smerti She naprikinci 1880 h vin pochav publikuvati statti z riznih galuzej znan gidrologiya arhitektura fizika politichna istoriya filosofiya napisanih pid vplivom idej Aristotelya ta Ernesta Renana Ale piznishe vin pochav vvazhati sebe socialistom i marksistom Svoyim znajomstvom z socialnoyu ta politichnoyu filosofiyeyu vin zobov yazanij samoosviti bagato chitav Viko P Zh Prudona K Marksa V Dzhejmsa A Bergsona lekciyi ostannogo vin takozh vidviduvav u Kolezh de Frans Sorel utrimuvavsya vid aktivnoyi uchasti v politichnomu zhitti Franciyi ale aktivno vistupav u presi zokrema u pershih francuzkih teoretichnih marksistskih zhurnalah Er nuvel i Devenir sosial buv viddanim populyarizatorom idej revolyucijnogo socializmu viv listuvannya z italijskim filosofom marksistom Antonio Labrioloyu ekonomistom Vilfredom Pareto ta filosofom neogegeliyancem Benedetto Kroche U guchnij spravi Drejfusa sho stryasalo francuzke suspilstvo u 1894 1906 rokah vin vistupiv na zahist zasudzhenogo Rozcharuvavshis u diyalnosti oficijnoyi profspilki Zagalna konfederaciya praci yaka na jogo dumku bula zanadto pomirkovanoyu u svoyij taktici u 1909 1910 Sorel brav uchast u roboti organizaciyi Francuzka diya hocha j ne podilyav yiyi politichnoyi monarhichno nacionalistichnoyi programi Vin stav odnim iz zasnovnikiv Gurtka Prudona ta odnim z vidavciv zhurnalu Independas v yakih propaguvalis ideyi revolyucijnogo sindikalizmu Francuzkij publicist vistupiv proti vijni 1914 roku i privitav Rosijsku revolyuciyu 1917 go U cej period vin bagato pisav dlya italijskih vidan i jogo avtoritet u socialistichnih kolah Italiyi buv nadzvichajno visokim Hocha vin buv zatyatim zahisnikom bilshovikiv u 1917 1918 pid kinec zhittya jogo stavlennya do bilshovizmu tak samo yak i do fashizmu bulo ne odnoznachnim sho ne zavadilo italijskim fashistam nazivati jogo svoyeyu predtecheyu Idejna spadshinaSpochatku Sorel buv monarhistom ale piznishe na pochatku XX st zahopivsya marksizmom Jogo ideyi slid rozglyadati v konteksti borotbi za revolyucijne onovlennya marksizmu yakij u praktici todishnoyi yevropejskoyi social demokratiyi peretvorivsya na ideologichne prikrittya reformistskoyi politiki mirnogo vrostannya u socializm za slovami nimeckogo marksista revizionista Eduarda Bernshtajna Francuzkij teoretik vidkidav populyarnu na toj chas ideyu zagalnogo politichnogo strajku yak instrumentu suspilno politichnih peretvoren Zamist neyi vin propaguvav ideyu zagalnogo proletarskogo strajku Vin ne sprijmav poyednannya borotbi za demokratiyu i socializm Borotbu za zagalni demokratichni prava vin vvazhav spravoyu suto burzhuaznoyu Na jogo dumku uchast robitnikiv u zagalnomu demokratichnomu rusi ta yih chlenstvo u politichnih partiyah v umovah panuvannya burzhuaziyi zavzhdi burzhuaznih zatumanyuye cili robitnikiv ta galmuye formuvannya klasovoyi svidomosti trudyashih Vin vistupav z kritikoyu vsilyakih socialnih utopij i protistavlyav utopiyu yak racionalizovanu hibnu svidomist socialnomu mifu yak stihijnomu virazhennyu suspilnih potreb Mif v jogo tvorah postaye radshe ne yak opovid pro geroyichne i vtrachene minule a yak ideya sho nadihaye na ruh u majbutnye Dlya Sorelya sindikalistskij zagalnij strajk marksistska revolyuciya yak velichezna katastrofa vojovniche hristiyanstvo legendi pro Veliku Francuzku revolyuciyu i spogadi pro Chervnevi dni 1848 roku ce vse mifi sho voni zvorushuyut lyudej popri yih istorichnu dijsnist Socialni mifi ne opisuyut ale virazhayut rishuchist diyati Sorel govoriv pro neminuchist u politichnij borotbi nasilstva ale vistupav proti zhorstokogo i nerozbirlivogo nasillya nasillya zaradi nasillya Zastosuvannya sili vipravdane lishe yaksho ce vidbuvayetsya z etichnih pozicij Pravo na isnuvannya maye tilki nasilstvo prosvitlene ideyeyu zagalnogo strajku tilki nasilstvo u klasovij borotbi Francuzkij sindikalist stverdzhuvav nemozhlivist vipravdannya nasilstva z filosofskoyi tochki zoru i na istorichnih prikladah pokazuvav sho virishalnim tut ye etichnij kodeks yakij v svoyu chergu dlya riznih istorichnih epoh ye riznim V revolyucijnu epohu v chasi klasovoyi borotbi takim kodeksom ye kodeks proletarskogo revolyucionera Ideyi Sorelya stali rezultatom namagannya poyednati socializm z intuyitivizmom francuzkogo filosofa Anri Bergsona Vin vistupav proti deterministskogo pidhodu v politici zaperechuvav rol revolyucijnogo avangardu proletarskoyi partiyi Vchennya Sorelya pro neobhidnist revolyucijnogo mifu sho vin opanuvav bi masami i klikav bi yih upered vplinulo na formuvannya socialistichnoyi dumki v Italiyi zokrema na Antonio Gramshi a takozh na ideologiv fashistskogo ruhu CikavinkiNaperedodni pershoyi svitovoyi vijni 1914 1918 Sorel vklav svoyi zaoshadzhennya v avstro ugorski ta rosijski cinni paperi i pislya Zhovtnevoyi revolyuciyi zbankrutuvav Ce odnache ne primusilo jogo zminiti svoyeyi dumki pro Lenina yak pro velikogo revolyucionera sho uspishno vtiliv na praktici mif pro zagalnij proletarskij strajk Osnovni tvoriRozdumi pro nasilstvo Reflexions sur la violence 1907 Rozkladannya marksizmu La Decomposition du marxisme 1908 Drejfusiyanska revolyuciya La Revolution dreyfusienne 1908 Materiyali do teoriyi prolyetariyatu Materiaux d une theorie du proletariat 1919 Listi Polyu Delesalyu Lettres a Paul Delesalle 1914 1921 PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Gran Enciclopedia Catalana Grup Enciclopedia 1968 d Track Q18696256d Track Q2664168 Internet Philosophy Ontology project d Track Q6023365 LIBRIS 2012 d Track Q1798125 CONOR Sl d Track Q16744133 Nil MakInnes Pochatki teoretichnogo marksizmu u Franciyi ta Italiyi 1880 1897 Etude de marksologi Cherven 1960 S 5 51 26 veresnya 2017 u Wayback Machine fr Zhorzh Sorel Razmyshleniya o nasilii Per s fr pod red V M Friche Moskva Krasand 2011 S 51 97 Zhorzh Sorel Razmyshleniya o nasilii Per s fr pod red V M Friche Moskva Krasand 2011 S 1 15 Politicheskoe mifotvorchestvo Zhorzha Sorelya Pavel Yuhimovich Rahshmir Idei i lyudi Politicheskaya mysl pervoj poloviny XX veka Perm Izdatelstvo Permskogo universiteta 2001 S 107 LiteraturaO Sorba Sorel Zhorzh Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 675 ISBN 978 966 611 818 2 Zhorzh Sorel Razmyshleniya o nasilii Per s fr pod red V M Friche Moskva Krasand 2011 168 s Politicheskoe mifotvorchestvo Zhorzha Sorelya Pavel Rahshmir Idei i lyudi Politicheskaya mysl pervoj poloviny XX veka Perm Izdatelstvo Permskogo universiteta 2001 S 100 126 Di Georgio Sorel Antonio Gramsci Quaderni del carceri Torino Giulio Einaudi editore 1975 Quaderno 4 XIII 31 Pp 447 451 PosilannyaZhorzh Sorel Drejfusiyanska revolyuciya 1908 15 lipnya 2018 u Wayback Machine angl Zhorzh Sorel u biblioteci klyasikiv suspilnih nauk Universitet Kvebeku 1 listopada 2011 u Wayback Machine fr Mil nof sent Revyu d istor inetelektuel kolishnij visnik Sorelivskogo tovaristva Kayer Zhorzh Sorel 8 lyutogo 2022 u Wayback Machine fr