Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Справа Дрейфуса (1894—1906) — судовий процес у справі капітана Альфреда Дрейфуса, офіцера французького генерального штабу, який був звинувачений у шпигунстві на користь Німецької імперії. Дуже швидко справа вийшла за рамки юриспруденції та перетворилася на великий політичний скандал, що розділив французьке суспільство на два антагоністичні табори: дрейфусарів та антидрейфусарів, що, в свою чергу, призвело до затяжної політичної кризи у самій Французькій республіці та великого міжнародного резонансу.
| Справа Дрейфуса | |
 | |
| Названо на честь | Альфред Дрейфус |
|---|---|
| Країна |  Третя французька республіка |
| Місце розташування | Париж |
| Час/дата початку | 1894 |
| Час/дата закінчення | 1906 |
 Справа Дрейфуса у Вікісховищі | |
Коротка біографія Альфреда Дрейфуса
Альфред Дрейфус народився 9 жовтня 1859 року в місті Мюлуз французької провінції Ельзас у заможній єврейській сім'ї. Отримав гарну освіту в Парижі: навчався спочатку у Військовій школі, потім у Політехнічній школі. Служив у армії, в артилерійських військах, отримав звання капітана. В 1893 році був переведений до Генерального штабу.
Передумови
В 1894 році у Французькій республіці при владі був кабінет прем'єр-міністра Дюпуї. Навесні того ж року військовий міністр генерал Мерсьє в парламенті зробив доповідь «Про стан армії та флоту». У ній він змалював райдужну картину: армія та флот у зразковому стані, депутати бурхливо аплодували генералу. Однак ця доповідь була неправдивою — військове становище країни ставало все загрозливішим на фоні дедалі швидшої мілітаризації сусідньої, ворожої до Франції, Німецької імперії. До того ж, при Генеральному штабі було виявлено зраду: хтось брав секретні документи, а потім через деякий час повертав їх назад.
У вересні 1894 року французька контррозвідка напала на слід можливого зрадника. Агентом французького Генерального штабу, який працював сторожем у німецькому посольстві (у його обов'язки входило збирати все, що можна знайти у кошиках для сміття, попелу з камінів) були знайдені шматки бордеро, адресованого німецькому військовому аташе з переліком та описом п'яти важливих секретних записок французького Генштабу.
Почерк листа міг стати ключем до розгадки імені шпигуна. Як на те, почерк на бордеро виявився схожим із почерком капітана Альфреда Дрейфуса. Експерти-графологи детально вивчали почерк Дрейфуса та дійшли різних висновків.
Процес 1894 року
Слідство
Вести справу Альфреда Дрейфуса доручили майору Паті де Кляму. Капітану наказали писати лівою і правою руками, щоб визначити схожість з почерком на бордеро. Щоб застати Дрейфуса зненацька, змусити його проговоритись, майор вривався у спеціально перед тим затемнену камеру в'язня і направляв на того яскраве світло. Але незважаючи на все, капітан Дрейфус, для якого арешт виявився повною несподіванкою, не збиваючись доводив свою невинуватість. Він відмовився визнати себе винним в обмін на м'яке покарання і відкинув пропозицію про самогубство. Навіть комендант в'язниці повірив у невинність Дрейфуса. Таким чином, слідство не мало жодних доказів провини капітана, єдиним свідченням «зради» було бордеро, але експерти продовжували сумніватися у причетності до його написання Дрейфуса.
Дрейфусари твердили, що Дрейфус був потрібен як «цап-відбувайло». Відбувся витік інформації в пресу. Праві газети підняли справжній ґвалт про злочинця-зрадника, який передав Німецькій імперії всі військові таємниці та плани Французької республіки. Мільйони громадян, які тоді ще звикли довіряти газетам, не могли б допустити, що брехня таких масштабів так легко поширюється стількома виданнями. Звинувачення у зраді Французької республіки єврея Дрейфуса викликало хвилю антисемітизму. Військовий міністр Мерсьє, якого підштовхували полковник Анті та майор Паті де Клям, рішуче виступив за передачу Дрейфуса до військового суду.
Суд
Дрейфуса судили військовим судом за зачиненими дверима. Представники Генштабу послалися на військову таємницю — докази є, але їх не можна надати суду, щоб зберегти секретність. На винуватість Дрейфуса рішуче вказували начальник генштабу генерал Буадеффр, його помічник генерал Гонз, ті самі Паті де Клям, Анрі та інші. Незважаючи на це, судді вагались. Поширена інформація, що з відома військового міністра слідчий таємно від усіх передав у кімнату, де радились судді, записку, нібито написану німецьким послом у Німецьку імперію: «Цей негідник Д. стає надто вимогливим» — що переважило шальки терезів на користь обвинувачення. Суд визнав Дрейфуса винним і засудив до розжалування та довічного заслання на Чортів острів біля Французької Гвіани (який був прозваний «безкровною гільйотиною» через свій клімат). Ошелешений захисник Дрейфуса тоді заявив: «Засудження Дрейфуса — найбільший злочин нашого століття».
Розжалування
Після винесення вироку відбулася принизлива церемонія публічного розжалування — на площі перед військами та натовпом. Під бій барабанів та звуки труб чотири каноніри з оголеними шашками вивели Дрейфуса, якого одягли у парадну форму та дали шашку. «Останніми» словами капітана Дрейфуса були: «Солдати, клянусь вам — я невинний! Хай живе Франція! Хай живе армія!» Після цього з Дрейфуса зірвали офіцерські нашивки, зламали шпагу та кинули уламки на землю.
У січні 1895 року Альфред Дрейфус був доставлений на Чортів острів.
Оскарження вироку
Вже під час процесу в окремих «продрейфусівських» виданнях висловлювалась думка про те, що провина Дрейфуса не доведена і він жертва судової помилки. В газеті «Matin» було надруковане факсиміле бордеро, яке у багатьох викликало значні сумніви щодо причетності до нього Дрейфуса. В 1896 році з'явилась брошура Лазара: «Судова помилка» (фр. «Une erreur judiciaire»), в якій доводилась невинність Дрейфуса.
Але особливо сильно привернули суспільну увагу до справи результати повторного розслідування, проведеного у 1896 році новим начальником розвідувального бюро полковником Пікаром. Він поновив справу і прийшов до висновку, що Дрейфус — не шпигун. Невдовзі його службі вдалося «перехопити» листівку німецького посольства, адресовану офіцерові генштабу майору графу . За ним було встановлене стеження, яке доводило його зв'язок з іноземними розвідками. Новому автору бордеро, Естергазі, приписувалась любов до грошей, шахрайство, вимаганням і, зрештою, зрада батьківщини. Наводились його слова в одному з листів: «Я не вбив би і цуцика, але я з радістю розстріляв би сто тисяч французів». Полковник Пікар вказав генералу Гонзу на схожість почерку Естергазі та почерку з бордеро, запропонувавши заарештувати його, а Дрейфуса звільнити. Проте такий сценарій не влаштовував військову верхівку. Пікара зрештою відіслали із експедицією в Туніс.
Сенатор Шерер-Кестнер, якому Пікар розповів про своє розслідування, виступив у сенаті із інтерпеляцією, в якій вимагав перегляду справи Дрейфуса. Військовий міністр Більо (із нового кабінету Медіна) стверджував, що Дрейфус безсумнівно винний. До нього приєднався колишній міністр Мерсьє та вся партія генерального штабу на чолі з Буадеффром та Гонзом. Ця інтерпеляція не мала прямих результатів; міністр колоній Лебон навіть видав розпорядження про підвищення суворості до Дрейфуса.
Підвищення суспільного інтересу до справи
Дрейфусарами поширювались чутки про те, що генштаб покриває злочинця. Газета помістила на своїх шпальтах фотографію бордеро, щоб кожен, хто був знайомий з почерком Естергазі, міг переконатися, що писав бордеро саме він. Брат Альфреда Дрейфуса Матьє розпочав карну справу проти Естергазі як проти шпигуна та зрадника, а сенатор Шерер-Кестнер, який тоді був віцепрезидентом сенату, зробив спеціальний запит до уряду.
Майор Естергазі постав перед судом, але був виправданий. Але не встигли Естергазі та його покровителі заспокоїтись, як у справу втрутився відомий французький письменник, масон, кавалер ордену Почесного легіону — Еміль Золя.
Долучення до процесу Еміля Золя. «Я звинувачую»
Золя слідкував за судовою тяганиною щодо справи Дрейфуса і після виправдання Естергазі, письменник написав пафосну статтю «Я звинувачую», яка була відкритим листом до президента Французької республіки Фелікса Фора: «Пане президент! Яким брудом ліг на Ваше ім'я процес Дрейфуса! А виправдання Естергазі — нечуваний ляпас, нанесений істині та справедливості. Брудний слід цього ляпаса заплямовує обличчя Франції!» Письменник відкрито звинуватив владу та суд у свідомому звинуваченні безневинного. У своєму листі він погрожував: «Коли правду ховають у пітьмі підземелля, вона набирає там такої нездоланної сили, що в один прекрасний день відбувається вибух, який руйнує все».
За образу влади Золя був притягнутий до суду. Але до процесу долучились французькі інтелектуали-франкмасони, друзі Золя: вождь соціалістів Жан Жорес, письменник Анатоль Франс, митці та політичні діячі. Люди у залі суду влаштовували овації противникам Дрейфуса та Золя, кричали під час промов захисників, заглушаючи їхні промови. Письменник перетворив своє місце на лаві підсудних на трибуну для захисту Дрейфуса. У своєму останньому слові він промовив: «… Дрейфус невинний, клянусь вам у цьому! Клянусь моєю сорокарічною письменницькою працею, клянусь моєю честю, моїм добрим ім'ям! Якщо Дрейфус винний, хай загинуть всі мої книги! Ні, він ні в чому не винний, він страждає без усякої вини…»
Суд виніс вирок Золя — рік ув'язнення та штраф у 3000 франків. Письменника позбавили ордену Почесного легіону. На знак протесту проти цього, від свого ордену відмовився і Анатоль Франс. Золя, який не хотів миритися із несправедливістю, втік до Великої Британії. Він зміг повернутися до Французької республіки лише після самогубства полковника Анрі та втечі майора Естергазі, двох головних фігур справи Дрейфуса в червні 1899 року.
Лист Золя посприяв тому, що справа Дрейфуса набула загальносуспільного значення не тільки у Франції, а й у всьому світі.
Суспільна криза
Нестабільність політичного життя Французької республіки останніх років переросла в політичну кризу. Доля капітана французької армії стала втіленням політичної проблеми. Про неї почали говорити в уряді, палаті депутатів, вона була в усіх на вустах. Країною прокотилася хвиля єврейських погромів. Праві політичні партії намагалися не допустити проведення в країні політичних реформ. Монархісти мріяли відновити старі порядки та готували заколот проти республіки. Країна розділилася на два табори — дрейфусарів (прихильників його виправдання) та антидрейфусарів (прихильників його засудження). Зіткнулись немовби дві Франції — шовіністична, мілітаристська і ліберальна, соціалістична.
Перегляд справи
У серпні 1898 року, не витримавши нервової напруги, втік за кордон Естергазі. В лютому 1899 року, використавши смерть президента Фора, в день його поховання, монархісти та націоналісти невдало спробували повалити діючу у Французькій республіці політичну владу франкмасонів. Після цих подій шальки терезів хитнулись у бік дрейфусарів. Новий уряд очолив член партії поміркованих республіканців, впливовий адвокат, блискучий оратор Вальдек-Руссо і справу Дрейфуса було відправлено на перегляд. У серпні були заарештовані найодіозніші антидрейфусари, учасники лютневого заколоту, а Дрейфус, якого привезли з Чортового острову, постав перед новим військовим судом у місті Ренні. Антидрейфусари протестували, під час процесу було поранено захисника Дрейфуса та Золя — адвоката . Реакціонери мали на меті не допустити виправдання Дрейфуса. Дрейфуса знову визнали винним, але, як зазначалося у вироці, через пом'якшувальні обставини засудили до розжалування та 10 років заслання. Проте у справу втрутився новий президент Французької республіки Еміль Лубе, який помилував Дрейфуса під приводом «поганого здоров'я». Повністю Альфред Дрейфус був реабілітований в липні 1906 року. Помер він у 1935 році.
Цікаві факти
На захист Дрейфуса євреї зібрали близько 30 млн франків.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Справа Дрейфуса |
- Сторінка про справу Дрейфуса на сайті Національної Асамблеї [ 14 травня 2011 у Wayback Machine.]
- Сторінка Національної бібліотеки Франції, присвячена Справі Дрейфуса [ 4 липня 2007 у Wayback Machine.]
- Реабілітація Дрейфуса у 1906 році [ 20 липня 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sprava Drejfusa 1894 1906 sudovij proces u spravi kapitana Alfreda Drejfusa oficera francuzkogo generalnogo shtabu yakij buv zvinuvachenij u shpigunstvi na korist Nimeckoyi imperiyi Duzhe shvidko sprava vijshla za ramki yurisprudenciyi ta peretvorilasya na velikij politichnij skandal sho rozdiliv francuzke suspilstvo na dva antagonistichni tabori drejfusariv ta antidrejfusariv sho v svoyu chergu prizvelo do zatyazhnoyi politichnoyi krizi u samij Francuzkij respublici ta velikogo mizhnarodnogo rezonansu Sprava Drejfusa Nazvano na chestAlfred Drejfus Krayina Tretya francuzka respublika Misce roztashuvannyaParizh Chas data pochatku1894 Chas data zakinchennya1906 Sprava Drejfusa u VikishovishiKorotka biografiya Alfreda DrejfusaAlfred Drejfus narodivsya 9 zhovtnya 1859 roku v misti Myuluz francuzkoyi provinciyi Elzas u zamozhnij yevrejskij sim yi Otrimav garnu osvitu v Parizhi navchavsya spochatku u Vijskovij shkoli potim u Politehnichnij shkoli Sluzhiv u armiyi v artilerijskih vijskah otrimav zvannya kapitana V 1893 roci buv perevedenij do Generalnogo shtabu PeredumoviGeneral Avgust Mersye vijskovij ministr v 1894 roci V 1894 roci u Francuzkij respublici pri vladi buv kabinet prem yer ministra Dyupuyi Navesni togo zh roku vijskovij ministr general Mersye v parlamenti zrobiv dopovid Pro stan armiyi ta flotu U nij vin zmalyuvav rajduzhnu kartinu armiya ta flot u zrazkovomu stani deputati burhlivo aploduvali generalu Odnak cya dopovid bula nepravdivoyu vijskove stanovishe krayini stavalo vse zagrozlivishim na foni dedali shvidshoyi militarizaciyi susidnoyi vorozhoyi do Franciyi Nimeckoyi imperiyi Do togo zh pri Generalnomu shtabi bulo viyavleno zradu htos brav sekretni dokumenti a potim cherez deyakij chas povertav yih nazad U veresni 1894 roku francuzka kontrrozvidka napala na slid mozhlivogo zradnika Agentom francuzkogo Generalnogo shtabu yakij pracyuvav storozhem u nimeckomu posolstvi u jogo obov yazki vhodilo zbirati vse sho mozhna znajti u koshikah dlya smittya popelu z kaminiv buli znajdeni shmatki bordero adresovanogo nimeckomu vijskovomu atashe z perelikom ta opisom p yati vazhlivih sekretnih zapisok francuzkogo Genshtabu Bordero Pocherk lista mig stati klyuchem do rozgadki imeni shpiguna Yak na te pocherk na bordero viyavivsya shozhim iz pocherkom kapitana Alfreda Drejfusa Eksperti grafologi detalno vivchali pocherk Drejfusa ta dijshli riznih visnovkiv Proces 1894 rokuSlidstvo Vesti spravu Alfreda Drejfusa doruchili majoru Pati de Klyamu Kapitanu nakazali pisati livoyu i pravoyu rukami shob viznachiti shozhist z pocherkom na bordero Shob zastati Drejfusa znenacka zmusiti jogo progovoritis major vrivavsya u specialno pered tim zatemnenu kameru v yaznya i napravlyav na togo yaskrave svitlo Ale nezvazhayuchi na vse kapitan Drejfus dlya yakogo aresht viyavivsya povnoyu nespodivankoyu ne zbivayuchis dovodiv svoyu nevinuvatist Vin vidmovivsya viznati sebe vinnim v obmin na m yake pokarannya i vidkinuv propoziciyu pro samogubstvo Navit komendant v yaznici poviriv u nevinnist Drejfusa Takim chinom slidstvo ne malo zhodnih dokaziv provini kapitana yedinim svidchennyam zradi bulo bordero ale eksperti prodovzhuvali sumnivatisya u prichetnosti do jogo napisannya Drejfusa Proces rozzhaluvannya kapitana Alfreda Drejfusa Drejfusari tverdili sho Drejfus buv potriben yak cap vidbuvajlo Vidbuvsya vitik informaciyi v presu Pravi gazeti pidnyali spravzhnij gvalt pro zlochincya zradnika yakij peredav Nimeckij imperiyi vsi vijskovi tayemnici ta plani Francuzkoyi respubliki Miljoni gromadyan yaki todi she zvikli doviryati gazetam ne mogli b dopustiti sho brehnya takih masshtabiv tak legko poshiryuyetsya stilkoma vidannyami Zvinuvachennya u zradi Francuzkoyi respubliki yevreya Drejfusa viklikalo hvilyu antisemitizmu Vijskovij ministr Mersye yakogo pidshtovhuvali polkovnik Anti ta major Pati de Klyam rishuche vistupiv za peredachu Drejfusa do vijskovogo sudu Sud Drejfusa sudili vijskovim sudom za zachinenimi dverima Predstavniki Genshtabu poslalisya na vijskovu tayemnicyu dokazi ye ale yih ne mozhna nadati sudu shob zberegti sekretnist Na vinuvatist Drejfusa rishuche vkazuvali nachalnik genshtabu general Buadeffr jogo pomichnik general Gonz ti sami Pati de Klyam Anri ta inshi Nezvazhayuchi na ce suddi vagalis Poshirena informaciya sho z vidoma vijskovogo ministra slidchij tayemno vid usih peredav u kimnatu de radilis suddi zapisku nibito napisanu nimeckim poslom u Nimecku imperiyu Cej negidnik D staye nadto vimoglivim sho perevazhilo shalki tereziv na korist obvinuvachennya Sud viznav Drejfusa vinnim i zasudiv do rozzhaluvannya ta dovichnogo zaslannya na Chortiv ostriv bilya Francuzkoyi Gviani yakij buv prozvanij bezkrovnoyu giljotinoyu cherez svij klimat Osheleshenij zahisnik Drejfusa todi zayaviv Zasudzhennya Drejfusa najbilshij zlochin nashogo stolittya Rozzhaluvannya Pislya vinesennya viroku vidbulasya prinizliva ceremoniya publichnogo rozzhaluvannya na ploshi pered vijskami ta natovpom Pid bij barabaniv ta zvuki trub chotiri kanoniri z ogolenimi shashkami viveli Drejfusa yakogo odyagli u paradnu formu ta dali shashku Ostannimi slovami kapitana Drejfusa buli Soldati klyanus vam ya nevinnij Haj zhive Franciya Haj zhive armiya Pislya cogo z Drejfusa zirvali oficerski nashivki zlamali shpagu ta kinuli ulamki na zemlyu U sichni 1895 roku Alfred Drejfus buv dostavlenij na Chortiv ostriv Oskarzhennya virokuBroshura Lazara Sudova pomilka Vzhe pid chas procesu v okremih prodrejfusivskih vidannyah vislovlyuvalas dumka pro te sho provina Drejfusa ne dovedena i vin zhertva sudovoyi pomilki V gazeti Matin bulo nadrukovane faksimile bordero yake u bagatoh viklikalo znachni sumnivi shodo prichetnosti do nogo Drejfusa V 1896 roci z yavilas broshura Lazara Sudova pomilka fr Une erreur judiciaire v yakij dovodilas nevinnist Drejfusa Ale osoblivo silno privernuli suspilnu uvagu do spravi rezultati povtornogo rozsliduvannya provedenogo u 1896 roci novim nachalnikom rozviduvalnogo byuro polkovnikom Pikarom Vin ponoviv spravu i prijshov do visnovku sho Drejfus ne shpigun Nevdovzi jogo sluzhbi vdalosya perehopiti listivku nimeckogo posolstva adresovanu oficerovi genshtabu majoru grafu Za nim bulo vstanovlene stezhennya yake dovodilo jogo zv yazok z inozemnimi rozvidkami Novomu avtoru bordero Estergazi pripisuvalas lyubov do groshej shahrajstvo vimagannyam i zreshtoyu zrada batkivshini Navodilis jogo slova v odnomu z listiv Ya ne vbiv bi i cucika ale ya z radistyu rozstrilyav bi sto tisyach francuziv Polkovnik Pikar vkazav generalu Gonzu na shozhist pocherku Estergazi ta pocherku z bordero zaproponuvavshi zaareshtuvati jogo a Drejfusa zvilniti Prote takij scenarij ne vlashtovuvav vijskovu verhivku Pikara zreshtoyu vidislali iz ekspediciyeyu v Tunis Senator Sherer Kestner yakomu Pikar rozpoviv pro svoye rozsliduvannya vistupiv u senati iz interpelyaciyeyu v yakij vimagav pereglyadu spravi Drejfusa Vijskovij ministr Bilo iz novogo kabinetu Medina stverdzhuvav sho Drejfus bezsumnivno vinnij Do nogo priyednavsya kolishnij ministr Mersye ta vsya partiya generalnogo shtabu na choli z Buadeffrom ta Gonzom Cya interpelyaciya ne mala pryamih rezultativ ministr kolonij Lebon navit vidav rozporyadzhennya pro pidvishennya suvorosti do Drejfusa Pidvishennya suspilnogo interesu do spraviDrejfusarami poshiryuvalis chutki pro te sho genshtab pokrivaye zlochincya Gazeta pomistila na svoyih shpaltah fotografiyu bordero shob kozhen hto buv znajomij z pocherkom Estergazi mig perekonatisya sho pisav bordero same vin Brat Alfreda Drejfusa Matye rozpochav karnu spravu proti Estergazi yak proti shpiguna ta zradnika a senator Sherer Kestner yakij todi buv viceprezidentom senatu zrobiv specialnij zapit do uryadu Major Estergazi postav pered sudom ale buv vipravdanij Ale ne vstigli Estergazi ta jogo pokroviteli zaspokoyitis yak u spravu vtrutivsya vidomij francuzkij pismennik mason kavaler ordenu Pochesnogo legionu Emil Zolya Doluchennya do procesu Emilya Zolya Ya zvinuvachuyu Stattya v gazeti Oror Zolya slidkuvav za sudovoyu tyaganinoyu shodo spravi Drejfusa i pislya vipravdannya Estergazi pismennik napisav pafosnu stattyu Ya zvinuvachuyu yaka bula vidkritim listom do prezidenta Francuzkoyi respubliki Feliksa Fora Pane prezident Yakim brudom lig na Vashe im ya proces Drejfusa A vipravdannya Estergazi nechuvanij lyapas nanesenij istini ta spravedlivosti Brudnij slid cogo lyapasa zaplyamovuye oblichchya Franciyi Pismennik vidkrito zvinuvativ vladu ta sud u svidomomu zvinuvachenni beznevinnogo U svoyemu listi vin pogrozhuvav Koli pravdu hovayut u pitmi pidzemellya vona nabiraye tam takoyi nezdolannoyi sili sho v odin prekrasnij den vidbuvayetsya vibuh yakij rujnuye vse Za obrazu vladi Zolya buv prityagnutij do sudu Ale do procesu doluchilis francuzki intelektuali frankmasoni druzi Zolya vozhd socialistiv Zhan Zhores pismennik Anatol Frans mitci ta politichni diyachi Lyudi u zali sudu vlashtovuvali ovaciyi protivnikam Drejfusa ta Zolya krichali pid chas promov zahisnikiv zaglushayuchi yihni promovi Pismennik peretvoriv svoye misce na lavi pidsudnih na tribunu dlya zahistu Drejfusa U svoyemu ostannomu slovi vin promoviv Drejfus nevinnij klyanus vam u comu Klyanus moyeyu sorokarichnoyu pismennickoyu praceyu klyanus moyeyu chestyu moyim dobrim im yam Yaksho Drejfus vinnij haj zaginut vsi moyi knigi Ni vin ni v chomu ne vinnij vin strazhdaye bez usyakoyi vini Sud vinis virok Zolya rik uv yaznennya ta shtraf u 3000 frankiv Pismennika pozbavili ordenu Pochesnogo legionu Na znak protestu proti cogo vid svogo ordenu vidmovivsya i Anatol Frans Zolya yakij ne hotiv miritisya iz nespravedlivistyu vtik do Velikoyi Britaniyi Vin zmig povernutisya do Francuzkoyi respubliki lishe pislya samogubstva polkovnika Anri ta vtechi majora Estergazi dvoh golovnih figur spravi Drejfusa v chervni 1899 roku List Zolya pospriyav tomu sho sprava Drejfusa nabula zagalnosuspilnogo znachennya ne tilki u Franciyi a j u vsomu sviti Suspilna krizaKarikatura Simejna vecherya 14 lyutogo 1898 Zverhu I golovne davajte ne govoriti pro spravu Drejfusa Znizu Voni pro neyi pogovorili Nestabilnist politichnogo zhittya Francuzkoyi respubliki ostannih rokiv pererosla v politichnu krizu Dolya kapitana francuzkoyi armiyi stala vtilennyam politichnoyi problemi Pro neyi pochali govoriti v uryadi palati deputativ vona bula v usih na vustah Krayinoyu prokotilasya hvilya yevrejskih pogromiv Pravi politichni partiyi namagalisya ne dopustiti provedennya v krayini politichnih reform Monarhisti mriyali vidnoviti stari poryadki ta gotuvali zakolot proti respubliki Krayina rozdililasya na dva tabori drejfusariv prihilnikiv jogo vipravdannya ta antidrejfusariv prihilnikiv jogo zasudzhennya Zitknulis nemovbi dvi Franciyi shovinistichna militaristska i liberalna socialistichna Pereglyad spraviU serpni 1898 roku ne vitrimavshi nervovoyi naprugi vtik za kordon Estergazi V lyutomu 1899 roku vikoristavshi smert prezidenta Fora v den jogo pohovannya monarhisti ta nacionalisti nevdalo sprobuvali povaliti diyuchu u Francuzkij respublici politichnu vladu frankmasoniv Pislya cih podij shalki tereziv hitnulis u bik drejfusariv Novij uryad ocholiv chlen partiyi pomirkovanih respublikanciv vplivovij advokat bliskuchij orator Valdek Russo i spravu Drejfusa bulo vidpravleno na pereglyad U serpni buli zaareshtovani najodioznishi antidrejfusari uchasniki lyutnevogo zakolotu a Drejfus yakogo privezli z Chortovogo ostrovu postav pered novim vijskovim sudom u misti Renni Antidrejfusari protestuvali pid chas procesu bulo poraneno zahisnika Drejfusa ta Zolya advokata Reakcioneri mali na meti ne dopustiti vipravdannya Drejfusa Drejfusa znovu viznali vinnim ale yak zaznachalosya u viroci cherez pom yakshuvalni obstavini zasudili do rozzhaluvannya ta 10 rokiv zaslannya Prote u spravu vtrutivsya novij prezident Francuzkoyi respubliki Emil Lube yakij pomiluvav Drejfusa pid privodom poganogo zdorov ya Povnistyu Alfred Drejfus buv reabilitovanij v lipni 1906 roku Pomer vin u 1935 roci Cikavi faktiNa zahist Drejfusa yevreyi zibrali blizko 30 mln frankiv PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Sprava Drejfusa Storinka pro spravu Drejfusa na sajti Nacionalnoyi Asambleyi 14 travnya 2011 u Wayback Machine Storinka Nacionalnoyi biblioteki Franciyi prisvyachena Spravi Drejfusa 4 lipnya 2007 u Wayback Machine Reabilitaciya Drejfusa u 1906 roci 20 lipnya 2011 u Wayback Machine