Острів Диявола, Іль-де-Дьябль (фр. Ile du Diable) — безлюдний острів у комуні Каєнна заморського департаменту Французька Гвіана, який у XIX ст.—XX ст. був в'язницею для французьких злочинців, засуджених до смертної кари та довічного ув'язнення.
Острів Диявола | |
---|---|
фр. Ile du Diable | |
Карта | |
Географія | |
5°17′38″ пн. ш. 52°34′59″ зх. д. / 5.29389000002777799° пн. ш. 52.58330000002777638° зх. д.Координати: 5°17′38″ пн. ш. 52°34′59″ зх. д. / 5.29389000002777799° пн. ш. 52.58330000002777638° зх. д. | |
Місцерозташування | Південна Америка |
Акваторія | Атлантичний океан |
Група островів | |
Площа | 0.14 км² |
Довжина | 0,94 км |
Ширина | 0,32 км |
Найвища точка | 40 м |
Країна | |
Франція | |
Регіон | Французька Гвіана |
(Адм. одиниця) | Каєнна Куру |
Населення | 0 |
Острів Диявола Острів Диявола (Французька Гвіана) | |
Острів Диявола у Вікісховищі |
Географія
Острів Диявола розташований між Карибським морем та Атлантикою, за 13 км від узбережжя Французької Гвіани. Він найменший, найпівнічніший та найвідоміший острів з трьох [fr], ще є [fr] та [fr]. Територія острова 14 гектарів, висота сягає 40 м, довжина — 940 м., ширина — 320 м.
Історія
У 1764 році група колоністів дивом врятувалася на островах від епідемії, яка вирувала на материку. Так острови отримали свою назву — острови Порятунку. У 1793 році вийшов закон, за яким політичні злочинці та особи, засуджені церквою, депортувалися до Гвіани. Першими в'язнями острова Диявола стали вороги французької революції.
22 листопада 1850 року Наполеон III своїм указом створив на островах Порятунку в'язницю. 31 березня 1852 року перший конвой з ув'язненими прибув на острови Порятунку. З 1852 по 1952 рік острів слугував в'язницею для особливо небезпечних злочинців, особливо схильних до втечі. Це одна з найбільш сумнозвісних каторг в історії. Каторги розміщувались на всіх трьох островах і на узбережжі в Куру. З часом усіх їх почали називати загальною назвою «острів Диявола».
За час існування в'язниці серед бранців було немало й політичних (наприклад, 239 республіканців, які виступили проти Наполеона III), яких утримували серед убивць та злодіїв. Більшість із 80 000 в'язнів, що працювали в жорстоких умовах у нездоровій місцевості острова, ніколи більше не повернулись до рідної землі. Втекти звідси можна було або човном, або через непрохідні джунглі, й вдавалося лише небагатьом.
30 травня 1854 року було прийнято закон, за яким в'язні, що відбули свій термін, мали залишатись у Французькій Гвіані на термін, рівний їхньому ув'язненню, або, якщо термін перевищував вісім років, на все життя. Колишнім в'язням давали землю для поселення. Потім бранців почали поділяти на категорії залежно від важкості скоєних ними злочинів. З 1885 року сюди почали засилати також і за незначні злочини. Було заслано й обмежену кількість засуджених жінок з метою створення сімей серед колишніх каторжних, однак результати виявились невтішними, і в 1907 році ця практика припинилась.
13 квітня 1895 року тут був ув'язнений капітан артилерії єврейського походження Альфред Дрейфус. Йому було висунуто звинувачення у державній зраді Франції. Несправедливе розжалування, а потім і смертний вирок Дрейфуса, який згодом було замінено на довічне ув'язнення, обурили французьку інтелігенцію та спонукнули Еміля Золя 13 січня 1898 року опублікувати відкритого листа на його захист. Еміль Золя звинуватив французького президента Фелікса Фора в антисемітизмі й несправедливому вироку Дрейфуса. Спалахнув найвідоміший політичний скандал часів Третьої французької республіки. Тим не менше, Дрейфуса було реабілітовано тільки у 1906 році.
Відомі втечі
Клеман Дюваль
Клеман Дюваль, анархіст, був засланий сюди у 1886 році. Його було засуджено до страти, але потім вирок замінили на каторжні роботи. Під час перебування на острові він захворів на віспу. Він втік з острова у квітні 1901 року й вирушив до Нью-Йорка, де жив до самої своєї смерті. Він написав книгу про роки свого ув'язнення під назвою «Revolte» («Заколот»).
Анрі Шарр'єр та Сільвен
Бестселер Шарр'єра «Метелик» змальовує вдалу втечу з острова Диявола двох каторжників за допомогою двох мішків, наповнених кокосовими горіхами. В романі двоє чоловіків кидаються зі скелі до бурхливого моря й три дні пливуть до узбережжя. Поява книги спричинила великий галас у суспільстві. Було піднято тюремні записи, відповідно до яких Шар'єр був ув'язнений не на острові Диявола, а на узбережжі. Також й інші факти, описані Шар'єром, стосувались інших в'язнів.
Сільвен втік разом із Шар'єром на мішку, набитому кокосовими горіхами. Однак він загинув у сипучих пісках поблизу узбережжя.
Бельбенуа
Ветеран Першої світової війни Бельбенуа викрав кілька перлин, його піддали тортурам і засудили до 8 років ув'язнення на острові Диявола у 1920 році. Він спробував утекти на каное вниз річкою Мароні, але його схопили й посадили в одиночну камеру. У подальшому він знову спробував утекти, але знову невдало. У 1934 році його випустили на волю після 14 років ув'язнення, але йому не дозволили повернутись до Франції. У в'язниці він втратив усі свої зуби. У 1938 році він написав книгу мемуарів про своє ув'язнення «Dry Guillotine», а потім другу «Hell on Trial» у 1952 році.
Подальша історія
З 1938 року французький уряд припинив заслання ув'язнених на острів Диявола, а у 1952 році в'язниця закрилась. Більшість в'язнів повернулась до Франції, але деякі залишились у Французькій Гвіані.
У 1965 році уряд Франції передав острови Гвіанському космічному центру. Національний центр космічних досліджень Франції відреставрував історичні будівлі островів, і нині щороку острів Диявола відвідує понад 50 000 туристів.
У масовій культурі
На честь острова 1900 року названий невеличкий район біля центру Амстердама (Duivelseiland).
У кінематографі
На острові розгортається дія роману Анрі Шарр'єра «Метелик». У 1973 році вийшов однойменний фільм, у якому головні ролі зіграли Дастін Гоффман та Стів Макквін. У 2017 році було зфільмовано стрічку «Метелик», римейк картини 1973 року.
Комедія Майкла Кертіса «Ми ніякі не янголи» з акторами Гамфрі Богартом і Пітером Устиновим також знімалась на острові Диявола.
Стрічки у яких йдеться про острів Диявола:
Джерела
- «Розгадка таємниць історії. Острів Диявола» (англ. Discovery: Solving History with Olly Steeds. Devil's Island) — фільм, знятий каналом Discovery у 2010 році.
- , Les détenus politiques à l'île du Diable (Guyane française), Librairie Décembre-Alonnier, Paris, 1870
- , L’île du Diable (Guyane française), E. Plan, Nourrit et Cie, Paris, 1898
- , Forçats et proscrits, Calmann Lévy, Paris, 1897, p. 218-314
Посилання
- Острів-в'язниця [ 6 грудня 2018 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ostriv Diyavola Il de Dyabl fr Ile du Diable bezlyudnij ostriv u komuni Kayenna zamorskogo departamentu Francuzka Gviana yakij u XIX st XX st buv v yazniceyu dlya francuzkih zlochinciv zasudzhenih do smertnoyi kari ta dovichnogo uv yaznennya Ostriv Diyavolafr Ile du DiableKartaGeografiya5 17 38 pn sh 52 34 59 zh d 5 29389000002777799 pn sh 52 58330000002777638 zh d 5 29389000002777799 52 58330000002777638 Koordinati 5 17 38 pn sh 52 34 59 zh d 5 29389000002777799 pn sh 52 58330000002777638 zh d 5 29389000002777799 52 58330000002777638MisceroztashuvannyaPivdenna AmerikaAkvatoriyaAtlantichnij okeanGrupa ostrovivPlosha0 14 km Dovzhina0 94 kmShirina0 32 kmNajvisha tochka40 mKrayina FranciyaRegionFrancuzka GvianaAdm odinicyaKayenna KuruNaselennya0Ostriv DiyavolaOstriv Diyavola Francuzka Gviana Ostriv Diyavola u VikishovishiGeografiyaOstriv Diyavola roztashovanij mizh Karibskim morem ta Atlantikoyu za 13 km vid uzberezhzhya Francuzkoyi Gviani Vin najmenshij najpivnichnishij ta najvidomishij ostriv z troh fr she ye fr ta fr Teritoriya ostrova 14 gektariv visota syagaye 40 m dovzhina 940 m shirina 320 m IstoriyaU 1764 roci grupa kolonistiv divom vryatuvalasya na ostrovah vid epidemiyi yaka viruvala na materiku Tak ostrovi otrimali svoyu nazvu ostrovi Poryatunku U 1793 roci vijshov zakon za yakim politichni zlochinci ta osobi zasudzheni cerkvoyu deportuvalisya do Gviani Pershimi v yaznyami ostrova Diyavola stali vorogi francuzkoyi revolyuciyi 22 listopada 1850 roku Napoleon III svoyim ukazom stvoriv na ostrovah Poryatunku v yaznicyu 31 bereznya 1852 roku pershij konvoj z uv yaznenimi pribuv na ostrovi Poryatunku Z 1852 po 1952 rik ostriv sluguvav v yazniceyu dlya osoblivo nebezpechnih zlochinciv osoblivo shilnih do vtechi Ce odna z najbilsh sumnozvisnih katorg v istoriyi Katorgi rozmishuvalis na vsih troh ostrovah i na uzberezhzhi v Kuru Z chasom usih yih pochali nazivati zagalnoyu nazvoyu ostriv Diyavola Halupa Drejfusa Za chas isnuvannya v yaznici sered branciv bulo nemalo j politichnih napriklad 239 respublikanciv yaki vistupili proti Napoleona III yakih utrimuvali sered ubivc ta zlodiyiv Bilshist iz 80 000 v yazniv sho pracyuvali v zhorstokih umovah u nezdorovij miscevosti ostrova nikoli bilshe ne povernulis do ridnoyi zemli Vtekti zvidsi mozhna bulo abo chovnom abo cherez neprohidni dzhungli j vdavalosya lishe nebagatom 30 travnya 1854 roku bulo prijnyato zakon za yakim v yazni sho vidbuli svij termin mali zalishatis u Francuzkij Gviani na termin rivnij yihnomu uv yaznennyu abo yaksho termin perevishuvav visim rokiv na vse zhittya Kolishnim v yaznyam davali zemlyu dlya poselennya Potim branciv pochali podilyati na kategoriyi zalezhno vid vazhkosti skoyenih nimi zlochiniv Z 1885 roku syudi pochali zasilati takozh i za neznachni zlochini Bulo zaslano j obmezhenu kilkist zasudzhenih zhinok z metoyu stvorennya simej sered kolishnih katorzhnih odnak rezultati viyavilis nevtishnimi i v 1907 roci cya praktika pripinilas 13 kvitnya 1895 roku tut buv uv yaznenij kapitan artileriyi yevrejskogo pohodzhennya Alfred Drejfus Jomu bulo visunuto zvinuvachennya u derzhavnij zradi Franciyi Nespravedlive rozzhaluvannya a potim i smertnij virok Drejfusa yakij zgodom bulo zamineno na dovichne uv yaznennya oburili francuzku inteligenciyu ta sponuknuli Emilya Zolya 13 sichnya 1898 roku opublikuvati vidkritogo lista na jogo zahist Emil Zolya zvinuvativ francuzkogo prezidenta Feliksa Fora v antisemitizmi j nespravedlivomu viroku Drejfusa Spalahnuv najvidomishij politichnij skandal chasiv Tretoyi francuzkoyi respubliki Tim ne menshe Drejfusa bulo reabilitovano tilki u 1906 roci Vidomi vtechiKleman Dyuval Dokladnishe Kleman Dyuval Kleman Dyuval anarhist buv zaslanij syudi u 1886 roci Jogo bulo zasudzheno do strati ale potim virok zaminili na katorzhni roboti Pid chas perebuvannya na ostrovi vin zahvoriv na vispu Vin vtik z ostrova u kvitni 1901 roku j virushiv do Nyu Jorka de zhiv do samoyi svoyeyi smerti Vin napisav knigu pro roki svogo uv yaznennya pid nazvoyu Revolte Zakolot Anri Sharr yer ta Silven Bestseler Sharr yera Metelik zmalovuye vdalu vtechu z ostrova Diyavola dvoh katorzhnikiv za dopomogoyu dvoh mishkiv napovnenih kokosovimi gorihami V romani dvoye cholovikiv kidayutsya zi skeli do burhlivogo morya j tri dni plivut do uzberezhzhya Poyava knigi sprichinila velikij galas u suspilstvi Bulo pidnyato tyuremni zapisi vidpovidno do yakih Shar yer buv uv yaznenij ne na ostrovi Diyavola a na uzberezhzhi Takozh j inshi fakti opisani Shar yerom stosuvalis inshih v yazniv Silven vtik razom iz Shar yerom na mishku nabitomu kokosovimi gorihami Odnak vin zaginuv u sipuchih piskah poblizu uzberezhzhya Belbenua Veteran Pershoyi svitovoyi vijni Belbenua vikrav kilka perlin jogo piddali torturam i zasudili do 8 rokiv uv yaznennya na ostrovi Diyavola u 1920 roci Vin sprobuvav utekti na kanoe vniz richkoyu Maroni ale jogo shopili j posadili v odinochnu kameru U podalshomu vin znovu sprobuvav utekti ale znovu nevdalo U 1934 roci jogo vipustili na volyu pislya 14 rokiv uv yaznennya ale jomu ne dozvolili povernutis do Franciyi U v yaznici vin vtrativ usi svoyi zubi U 1938 roci vin napisav knigu memuariv pro svoye uv yaznennya Dry Guillotine a potim drugu Hell on Trial u 1952 roci Podalsha istoriyaZ 1938 roku francuzkij uryad pripiniv zaslannya uv yaznenih na ostriv Diyavola a u 1952 roci v yaznicya zakrilas Bilshist v yazniv povernulas do Franciyi ale deyaki zalishilis u Francuzkij Gviani U 1965 roci uryad Franciyi peredav ostrovi Gvianskomu kosmichnomu centru Nacionalnij centr kosmichnih doslidzhen Franciyi vidrestavruvav istorichni budivli ostroviv i nini shoroku ostriv Diyavola vidviduye ponad 50 000 turistiv U masovij kulturiNa chest ostrova 1900 roku nazvanij nevelichkij rajon bilya centru Amsterdama Duivelseiland U kinematografi Na ostrovi rozgortayetsya diya romanu Anri Sharr yera Metelik U 1973 roci vijshov odnojmennij film u yakomu golovni roli zigrali Dastin Goffman ta Stiv Makkvin U 2017 roci bulo zfilmovano strichku Metelik rimejk kartini 1973 roku Komediya Majkla Kertisa Mi niyaki ne yangoli z aktorami Gamfri Bogartom i Piterom Ustinovim takozh znimalas na ostrovi Diyavola Strichki u yakih jdetsya pro ostriv Diyavola 1926 en 1929 Uv yaznenij 1937 Zhittya Emilya Zolya 1939 en 1940 Divnij vantazh 1944 en 1946 en 1955 en 1957 en 1962 en 1973 en 1973 Metelik 2017 Metelik Dzherela Rozgadka tayemnic istoriyi Ostriv Diyavola angl Discovery Solving History with Olly Steeds Devil s Island film znyatij kanalom Discovery u 2010 roci Les detenus politiques a l ile du Diable Guyane francaise Librairie Decembre Alonnier Paris 1870 L ile du Diable Guyane francaise E Plan Nourrit et Cie Paris 1898 Forcats et proscrits Calmann Levy Paris 1897 p 218 314PosilannyaOstriv v yaznicya 6 grudnya 2018 u Wayback Machine