Марі-Жорж Піка́р (фр. Marie-Georges Picquart; 6 вересня 1854 — 19 січня 1914), полковник, начальник військової контррозвідки та військовий міністр. Став відомий своєю участю у справі Дрейфуса.
Марі-Жорж Пікар | |
---|---|
фр. Marie-Georges Picquart | |
Народження | 6 вересня 1854[1][2][…] Страсбург |
Смерть | 18 січня 1914[1][3] (59 років) Ам'єн d |
Поховання | d |
Країна | Франція |
Освіта | Особлива військова школа Сен-Сір |
Звання | дивізійний генерал |
Нагороди | |
Марі-Жорж Пікар у Вікісховищі |
Ранні роки
Пікар народився у Страсбурзі. Він розпочав свою військову кар'єру в 1872 році, випускник військової школи Сен-Сір. Пікар служив офіцером піхоти у Франції до того, як почав службу в Індокитаї. Згодом він навчався в Академії Генерального штабу (l'école d'État-major), де був другим у своєму класі, після чого став викладачем у Військовій академії (l'École supérieure de guerre). Одним із його студентів в останньому інституті був Альфред Дрейфус.
Пікар та справа Дрейфуса
Пікар був призначений до Генерального штабу в Парижі. Як штабний офіцер, він виступав репортером дебатів у першому бойовому суді Дрейфуса для тодішнього міністра війни та начальника Генерального штабу. 6 квітня 1896 р. Пікар був підвищений до звання підполковника. Він був призначений начальником відділу розвідки армії (бюро Deuxième, службове службове становище поліції) у 1895 році. Наступного року Пікар виявив, що меморандум «(бордеро)» використовуваний для засудження капітана Альфреда Дрейфуса, фактично був справою майора Фердинанда Вальсіна Естергазі. Кілька високопоставлених генералів попередили полковника Пікара приховати своє відкриття, але Пікар наполягав і продовжував розслідування. У цьому йому заважали і саботували підлеглі офіцери, зокрема майор Анрі. Як наслідок, Пікар був звільнений від обов'язків з Бюро Дозьєм і був відправлений (у грудні 1896 р.) на полкову службу, командуючи 4-м тирійським полком, що базувався в Сусі у французькому Тунісі.
Після суду над Емілем Золя за публікацію свого відкритого листа 1898 р. J'Accuse …!, Пікара було обвинувачено у підробці записки, яка переконала його у вині Естергазі. Потім його заарештували за підробку і чекали військового суду, тоді як Касаційний суд Франції розглядав справу Дрейфуса. Після другого бойового суду, який відбувся внаслідок висновків суду, Пікар пішов у відставку з армії. Однак було визволено Дрейфуса у 1906 р. Також звільнили Пікара, якого актом Палати депутатів було підвищено до бригадного генерала. Таке звання, яке, як правило, міг очікувати офіцер свого стажу та досвіду, якби його кар'єра не була перервана його участю у справі Дрейфуса.
Подальша кар'єра
1906 року генерал Пікар увійшов до першого кабінету Жоржа Клемансо на посаді міністра оборони. Він обіймав цю посаду протягом усього періоду Кабінету Клемансо, з 25 жовтня 1906 р. до 24 липня 1909 р. Пікар потім повернувся на військову службу в якості командира армійського корпусу.
Особисте життя
Піаніст-аматор Пікар був постійним відвідувачем родини Шеньо (Chaigneau), дочки якої утворили тріо Chaigneau. Пізніше він допоміг організувати для них концерти.
Смерть
Пікар помер 19 січня 1914 року в Ам'єні від травм, отриманих в результаті падіння з коня. Йому було 59 років.
Джерела
- Massin, Brigitte (1999). Les Joachim – Une famille de musiciens [The Joachims – A Musical Family]. Paris: Fayard. ISBN . OCLC 977769713.
- Reid, Piers Paul (2013) [1st pub:Bloomsbury (2012)]. The Dreyfus affair. London: Bloomsbury. ISBN . OCLC 816162441.
- (1966). The Proud Tower; a Portrait of the World Before the War, 1890-1914. London: Hamish Hamilton. OCLC 1128997006.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- база даних Léonore — ministère de la Culture.
- SNAC — 2010.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mari Zhorzh Pika r fr Marie Georges Picquart 6 veresnya 1854 19 sichnya 1914 polkovnik nachalnik vijskovoyi kontrrozvidki ta vijskovij ministr Stav vidomij svoyeyu uchastyu u spravi Drejfusa Mari Zhorzh Pikarfr Marie Georges PicquartNarodzhennya6 veresnya 1854 1854 09 06 1 2 StrasburgSmert18 sichnya 1914 1914 01 18 1 3 59 rokiv Am yen dPohovannyadKrayina FranciyaOsvitaOsobliva vijskova shkola Sen SirZvannyadivizijnij generalNagorodi Mari Zhorzh Pikar u VikishovishiRanni rokiPikar narodivsya u Strasburzi Vin rozpochav svoyu vijskovu kar yeru v 1872 roci vipusknik vijskovoyi shkoli Sen Sir Pikar sluzhiv oficerom pihoti u Franciyi do togo yak pochav sluzhbu v Indokitayi Zgodom vin navchavsya v Akademiyi Generalnogo shtabu l ecole d Etat major de buv drugim u svoyemu klasi pislya chogo stav vikladachem u Vijskovij akademiyi l Ecole superieure de guerre Odnim iz jogo studentiv v ostannomu instituti buv Alfred Drejfus Pikar ta sprava DrejfusaPikar buv priznachenij do Generalnogo shtabu v Parizhi Yak shtabnij oficer vin vistupav reporterom debativ u pershomu bojovomu sudi Drejfusa dlya todishnogo ministra vijni ta nachalnika Generalnogo shtabu 6 kvitnya 1896 r Pikar buv pidvishenij do zvannya pidpolkovnika Vin buv priznachenij nachalnikom viddilu rozvidki armiyi byuro Deuxieme sluzhbove sluzhbove stanovishe policiyi u 1895 roci Nastupnogo roku Pikar viyaviv sho memorandum bordero vikoristovuvanij dlya zasudzhennya kapitana Alfreda Drejfusa faktichno buv spravoyu majora Ferdinanda Valsina Estergazi Kilka visokopostavlenih generaliv poperedili polkovnika Pikara prihovati svoye vidkrittya ale Pikar napolyagav i prodovzhuvav rozsliduvannya U comu jomu zavazhali i sabotuvali pidlegli oficeri zokrema major Anri Yak naslidok Pikar buv zvilnenij vid obov yazkiv z Byuro Dozyem i buv vidpravlenij u grudni 1896 r na polkovu sluzhbu komanduyuchi 4 m tirijskim polkom sho bazuvavsya v Susi u francuzkomu Tunisi Pislya sudu nad Emilem Zolya za publikaciyu svogo vidkritogo lista 1898 r J Accuse Pikara bulo obvinuvacheno u pidrobci zapiski yaka perekonala jogo u vini Estergazi Potim jogo zaareshtuvali za pidrobku i chekali vijskovogo sudu todi yak Kasacijnij sud Franciyi rozglyadav spravu Drejfusa Pislya drugogo bojovogo sudu yakij vidbuvsya vnaslidok visnovkiv sudu Pikar pishov u vidstavku z armiyi Odnak bulo vizvoleno Drejfusa u 1906 r Takozh zvilnili Pikara yakogo aktom Palati deputativ bulo pidvisheno do brigadnogo generala Take zvannya yake yak pravilo mig ochikuvati oficer svogo stazhu ta dosvidu yakbi jogo kar yera ne bula perervana jogo uchastyu u spravi Drejfusa Podalsha kar yera1906 roku general Pikar uvijshov do pershogo kabinetu Zhorzha Klemanso na posadi ministra oboroni Vin obijmav cyu posadu protyagom usogo periodu Kabinetu Klemanso z 25 zhovtnya 1906 r do 24 lipnya 1909 r Pikar potim povernuvsya na vijskovu sluzhbu v yakosti komandira armijskogo korpusu Osobiste zhittyaPianist amator Pikar buv postijnim vidviduvachem rodini Sheno Chaigneau dochki yakoyi utvorili trio Chaigneau Piznishe vin dopomig organizuvati dlya nih koncerti SmertPikar pomer 19 sichnya 1914 roku v Am yeni vid travm otrimanih v rezultati padinnya z konya Jomu bulo 59 rokiv DzherelaMassin Brigitte 1999 Les Joachim Une famille de musiciens The Joachims A Musical Family Paris Fayard ISBN 978 2 2136 0418 3 OCLC 977769713 Reid Piers Paul 2013 1st pub Bloomsbury 2012 The Dreyfus affair London Bloomsbury ISBN 978 1 4088 3057 4 OCLC 816162441 1966 The Proud Tower a Portrait of the World Before the War 1890 1914 London Hamish Hamilton OCLC 1128997006 PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 baza danih Leonore ministere de la Culture d Track Q2886420d Track Q384602 SNAC 2010 d Track Q29861311