Жінки у Першій світовій війні (англ.Women in the First World War) — учасниці війни 1914—1918, розширили розуміння військової справи як суто чоловічої. Історія попередніх війн поділялася на суто чоловічий досвід на полі бою та досвід жінки, що пасивно чекала свого чоловіка в тилу. Перша світова змінила це співвідношення.
Переважна більшість жінок були призвані до цивільної робочої сили, щоб замінити призовників або працювати на значно розширених заводах з виробництва боєприпасів. Жінки також виконували важку роботу у сільському господарстві, сфері обслуговування, на транспорті, вели списки поранених та загиблих, займалися благодійністю.
У ряді країн, які брали участь у війні, жінки ставали героями за участь у русі опору та шпигунство, роботу, пов’язану з медичною професією, журналістикою та бойовими діями. Багато з них були відзначені медалями своєї та інших країн.
З тисяч жінок, які воювали за свою країну, багатьом довелося приховувати свою стать. Коли їх виявляли, їх зазвичай звільняли зі служби, як це було в Британії та Франції. В інших країнах, таких як Німеччина, Сербія та Росія, їм було дозволено служити відкрито.
Світова війна викликала незворотні зрушення в розвитку держав, змінилось ставлення і до жіноцтва.
В історії Першої світової досі актуальні питання «жінка та війна», «жінка та армія», оскільки роль жіноцтва у світових і регіональних війнах до цього часу залишаються майже не вивченими.
Причини участі
Мотиви жінок, які активно долучилися до воєнних дій, були різноманітними. Одні намагалися довести свою цінність як підтримки близьких у війську, інших приваблювала ідея бути корисними на інших посадах, окрім тих, які вважалися "жіночою роботою".
Багато жінок вірили, що їхній внесок у військові дії допоможе їм отримати право голосу. І під час війни, фактично, світовий рух за жіноче виборче право продовжував досягати успіхів, коли Данія та Ісландія надали повне виборче право жінкам у 1915 році; наступного року виборчі права були також розширені в Норвегії та Канаді. У лютому 1918 року Велика Британія прийняла важливий закон про виборче право, який вважався безпосередньо пов’язаним із важливістю участі жінок у військових діях. Після багатьох років опозиції президент Сполучених Штатів Вудро Вільсон змінив свою позицію в 1918 році, щоб виступити за виборче право жінок на знак визнання їхніх заслуг.
Антивоєнні настрої
Інші жінки протестували проти війни та намагалися переконати світових лідерів припинити її. Наприклад, у 1915 році у Нідерландах Міжнародний конгрес жінок провів зустріч, яку зазвичай називають Жіночим конгресом миру або Жінки в Гаазі, на якій були присутні понад 1000 жінок.
Журналістки та письменниці
У той час як багато жінок, які брали участь у війні, вели щоденники чи нотатки, які пізніше опублікували як спогади, деякі жінки-журналістки їздили на передову та за її межі, щоб отримати розповіді про те, що насправді відбувалося під час війни. Як і їхні колеги-чоловіки, вони піддавалися пильному нагляду та цензурі, але їм було ще важче отримати доступ до інформації, яку вони потребували для своїх історій.
- американськажурналістка, редакторка, письменниця і перекладачка. У 1914 році, незадовго до початку Першої світової війни, ввона усамітнилася в будинку у французькій сільській місцевості з видом на долину річки Марна.Вона опублікувала роман і чотири розповіді про своє життя, засновані на збірниках її листів, написаних в роки війни. У 1922 році її нагородили французьким орденом Почесного легіону на знак визнання її допомоги солдатам та біженцям та впливу а також за вплив, який її книги, ймовірно, мали на переконання уряду США оголосити війну Німеччина.
- американська адвокатка і журналістка. У 1915 році, в як кореспондентка New York Evening Post, вона відвідувала жіночий Конгрес миру в Нідерландах, який також називали «жінки в Гаазі». Потім New-York Tribune доручила їй зробити репортаж про Німеччину воєнного часу. Незважаючи на те, що вона не розмовляла німецькою мовою, вона здійснила дві поїздки до Німеччини, під час яких зустрілася з пацифістами соціал-демократами. Під час своєї другої поїздки вона побачила, що блокада союзників призвела лише до сильного голоду серед людей. Незважаючи на постійне спостереження, їй дозволили приєднатися до офіційного туру журналістів по Німеччині. Вона повернулася до Сполучених Штатів і опублікувала у великих виданнях кілька статей. Згодом вони були зібрані в книзі під назвою "Короткі пайки: Американська жінка в Німеччині, 1915-1916", опублікованій в 1917 році.
Портрет Еллен ЛамоттАмериканська медсестра та письменниця працювала у французькому госпіталі в Бельгії, щоб написати свою історію. Її книга «Зворотна хвиля війни» була опублікована в 1916 році. Замість того, щоб пропагувати славу та героїзм, книга зосередилася на болісній смерті людей далеко від своїх друзів та сімей. Книга була заборонена у Франції та Великій Британії, але добре прийнята в США, поки ця країна не вступила у війну, коли вона була заборонена і там.
- англійська журналістка-початківиця, яка хотіла стати військовою кореспонденткою. У 1915 році вона поїхала до Франції і видала себе за солдата-чоловіка, який працював сапером в королівських інженерних військаї. Через 10 днів проблеми зі здоров'ям змусили її з'явитися з повинною. Після звільнення її змусили підписати письмові показання під присягою, в яких вона погодилася не писати про свої переживання. Після війни вона видала книгу під назвою «Сапер Дороті Лоуренс: єдина онглійська жінка-солдат»(1919), але вона зазнала жорсткої цензури і не мала успіху. У 2003 році її історія була розкрита заново. Її автобіографія була перевидана в 2010 році, і вона була представлена на виставці, присвяченій жінкам на війні, в імперському військовому музеї. З 2015 року за мотивами оповідання Лоуренс було знято кілька п'єс і фільмів.
«Німеччина під час війни: що бачила І чула американська дівчина» (1917) була написана і проілюстрована американкою , художницею і військовою кореспонденткою Pittsburgh Post-Dispatch, яка під час війни провела два роки в Німеччині. Опубліковано після коли США вступили у війну, книга вважалася занадто симпатичною до простих німців і була негайно вилучена урядом.
Американська письменниця детективів , постійна співробітниця Saturday Evening Post, у 1915 році переконала редактора The Post відправити її на передову в Бельгію. Виходячи з попереднього навчання медсестри, вона переконала надати їй доступ до армійських госпіталів, і їй було дозволено гастролювати по бельгійському фронту, включаючи нічийну землю. Вона також отримала дозвіл на особисті розмови з королем Бельгії Альбертом I, його дружиною королевою Єлизаветою і королевою Англії Марією, дружиною британського короля Георга V. Крім того, вона брала інтерв'ю у лідерів союзників Фердинанда Фоша і Вінстона Черчілля. Після повернення додому Райнхарт написала 10 статей для Saturday Evening Post, заснованих на її спостереженнях. Статті були також опубліковані в лондонській "Таймс" і згодом зібрані в книгу під назвою «Королі, королеви та пішаки: Американська жінка на фронті».
Австро-Угорщина
Наприкінці липня 1914 року віденська преса поширила повідомлення, опубліковане першою великою австрійською жіночою групою Frauenhifsaktion Wien, у якому закликали «австрійських жінок» виконувати свої обов’язки перед нацією та брати участь у військових зусиллях. Очікується, що протягом цього часу жінки забезпечуватимуть більшу частину необхідної робочої сили, і, залежно від соціального класу, деякі навіть братимуть участь у керівництві місцевими громадами в Австрії.
Визначні особистості
Вікторія Савс пішла на військову службу в австро-угорську армію, переодягнена в чоловічий одяг, і була нагороджена за хоробрість у боях на італійському фронті в Альпах. Вона та були єдиними двома відомими австрійськими жінками на передовій.
Катря Гриневичева виросла у заможній спольщеній родині і не знала української до 18 років, коли усвідомила свою національну приналежність і постановила подальшим життям служити власному народові. Ідеями українського патріотизму були пройняті всі художні твори письменниці, її педагогічна діяльність була жертовною. Заможна спольщена спільнота, родина, приятелі Гриневичевої відвернулися від неї, насміхаючись з неї та її матеріальних нестатків. Адже перед нею, добре освіченою викладачкою, яка насмілилась кинути виклик шовіністичній польській політиці, закрилися всі двері до державного вчителювання. У Першу світову Гриневичева їде у Ґмінд - невелике поселення у болотах тодішньої Австрії, куди уряд зігнав на час війни українських селян з усіх куточків Галичини, боячись, що вони можуть стати на бік Росії. Фактично, тим прирік їх на вмирання від голоду і хвороб. Там Гриневичева працювала вчителькою баракової школи.
У подібні табори, щоб допомогти народу, йшли найкращі представниці тогочасної української інтелігенції. Вони ставали сестрами милосердя, навчали дітей, писали листи і скарги, надавали першу необхідну допомогу. Катря Гриневича постійно інформувала часопис «Вісник визволення України» про злочини в таборі, знущання, заперечення будь-яких прав людини і про геноцидукраїнців. Вона також вислала М. Возняку свої новели, нариси і статті про Гмінд для публікації у «Літературно-науковому віснику». Ці матеріали сколихнули світ. Під тиском громадськості табір у Ґмінді закрили, а людей звільнили.
Героїзм проявляли українки в добу визвольних змагань українського народу в період Першої світової та боротьби за українську державу. Подвигами прославились українські січовички, які, не вагаючись, стали поруч з чоловіками на боротьбу з Росією. Активність і героїзм українок, що створили жіночу бойову одиницю і гідно пройшли крізь випробування Першої світової, були унікальними.
Австрійські газети в часи війни відзначали, що це перші жінки у бойових формуваннях Європи. А було їх немало – 33 - у сформованій ще до війни жіночій сотні УСС-ІІ. Це Олена Степанів, Софія Галечко, Гандзя Дмитерко, Василина Ощипко, Олена Кузь, Павлина Михайлишин. Жінки – стрільчині та санітарки – витримали бій під Маківкою, після котрого Олена Степанів та Софія Галечко були нагороджені срібними медалями хоробрості.
Багато жінок працювали в лазаретах. Жінка могла жити у прифронтових населених пунктах і ховатися від артилерії, тікати з приходом ворожих військ у сусіднє село або місто. Будь-який із цих сюжетів призводив до кардинальної зміни способу життя жіноцтва. Змінилося життя й українок на території Австро-Угорщини. Галичина протягом 1914‒1920 років стала ареною масштабних боїв. Спочатку між Антантою й Четверним союзом, а згодом між поляками, українцями та всіма іншими силами, які почали діяти після розпаду імперій Габсбургів та Романових.
Життя жінки змінилося так само, як, наприклад, у Франції. Вона брала на себе подвійні ролі. Якщо спочатку жінка виконувала чисто мирну роль, як-то охоронниця вогнища, доглядальниця за дітьми, то з початком війни вона мала забезпечувати сім’ю харчами, елементарними речами. Тобто галицька селянка брала на себе маскулінні ролі. В Австро-Угорщині жінки ще 1913 року почали готуватися до війни. У Львові існувала організація «Жіноча громада», і Костянтина Малицька ще у 1912 році наголошувала, що в часи війни треба визначитися, на якому ми боці. У 1913 році вони створили фонд для фінансування українського війська. Потім ці гроші пішли на формування Легіону українських січових стрільців.
Поширеним є твердження, що перші жіночі загони були створені в Росії – батальйон смерті Бочкарьвої або допоміжний жіночий корпус у Британії. Але вони були створені у 1917 році, коли це ініціював уряд. Брусилов і Керенський, побачивши депресивні настрої в армії, вирішили підключити жінок. В Україні утворення бойових жіночих формувань було добровільне. Жінки самі зголошувалися воювати зі зброєю в руках. Жіноча чота Січових стрільців-2 налічувала 33 жінки за три роки до подібних явищ у Європі. Усі жінки, що були там, пройшли міліарний вишкіл в організаціях «Січ», «Сокіл», «Пласт». Вони добре вміли стріляти, вести окопну війну. Коли ж дійшло до війни, австрійський уряд заборонив жінкам воювати. Такі жінки, як Олена Степанів-Дашкевич, Марія Бачинська, Гандзя Дмитерко, Софія Галечко та Ірена Кузь, пішли на війну. Кузь захопила п’ять ворожих солдатів і російського підпоручика та привела у штаб. Жінки, звичайно, також були задіяні в польових кухнях, мобілізаційних комітетах, пропагандистських роботах на залізничних вокзалах. Український жіночий комітет у Відні займався допомогою українським пораненим солдатам, яких там зібралося тоді понад 50 тисяч. Ці жінки розшукували і записували їх у спеціальні списки, надавали їм матеріальну та моральну допомогу, доставляли їжу, кореспонденцію, запрошували на вечори, займалися неграмотними, влаштовували лікнепи.
Війна наздоганяє жінку і після закінчення. Софія Галечко, яка була хорунжою й мала добру освіту, не знала, куди себе подіти. Багато жінок покінчило життя самогубством, бо суспільство відкинуло їх після війни, не оцінивши їхній досвід та навички.
Частина ветеранок занурювались у благодійність та громадську діяльність. Така праця українок не була структурованою: вони бралися за нагальне, продовжуючи шукати своє місце в модерновому суспільстві. Жіночі товариства та комітети допомагали пораненим солдатам, інвалідам, вдовам, сиротам та іншим жертвам війни. Українки активно працювали сестрами милосердя, декотрі з них навіть проходили спеціалізовані курси медсестер. Жінки також вели списки українських полонених, інтернованих, політв’язнів та полеглих солдатів. Завдяки цим статисткам вдалося віднайти понад 2000 українських вояків, зниклих безвісти.
Саме у цей період жінки стають активними учасницями інформаційного простору. Війна спровокувала розквіт газетярства (преса на той час була ледь не єдиним джерелом новин). І жінки стали не тільки споживачками, а й героїнями преси. Утім, у поле зору журналістів потрапляли здебільшого відомі та освічені жінки. Селянок було експлуатовано як образ жертв війни: на шпальтах газет вони завжди потерпали та скаржилися на складні умови життя.
Водночас жінки отримали змогу представляти самих себе у пресі. Так, в “Українському слові” вийшла ціла серія публікацій про війну та роль жінки у ній. Вона закликала українок займалися просвітою, зокрема на селі.
Не останню роль у визнанні світом українок стала народна творчість. Фахові підприємства Заходу серйозно зацікавилися вишиванками та мереживними виробами. Журнали моди друкують добірки українських вишиванок.
Бельгія
працювала медсестрою у Вестрозебеке та Русселері, лікуючи німецьких солдатів і солдатів союзників. Друг сім’ї залучив її шпигувати на користь британської розвідки, і деякий час вона служила подвійним агентом. За медичні заслуги була нагороджена німцями Залізним хрестом. У 1916 році була заарештована і два роки провела у в'язниці. Після війни вона отримала численні нагороди від урядів Франції, Бельгії та Великої Британії та написала мемуари під назвою «Я була шпигункою!»
шпигувала на користь Британської секретної служби в Бельгії. Вона була страчена в 1916 році і після закінчення війни стала національною героїнею Бельгії. У 1919 році її тіло було перепоховано на державних похоронах.
Британська імперія
У війську
Вершниця Жіночих королівських ВПС (WRAF) під час перерви на чай, сидить на своєму одномісному двигуні P&M 500cc, 1918 рік.Плакат про найм до WAAC
Жінки добровільно пішли служити в армію в спеціальні жіночі корпуси; до кінця війни до них було залученопонад 80 тис. осіб. Багато служили медсестрами в таких підрозділах:
Імперська військова служба медсестер королеви Олександри (Queen Alexandra's Imperial Military Nursing Service - QAIMNS)
Перша медична сестринська допомога юнок (First Aid Nursing Yeomanry - FANY)
Загін волонтерок (Voluntary Aid Detachment - VAD)
Сестринська служба територіальних військ.
Інші корпуси були створені, щоб звільнити чоловіків від небойових ролей у збройних силах.
Жіночий армійський допоміжний корпус, пізніше названий Королівським армійським допоміжним корпусом (Queen Mary's Army Auxiliary Corps - WAAC). WAAC поділявся на чотири секції: кулінарну, механічну, канцелярську та змішану. Більшість з них залишилися на фронті, але близько 9000 служили у Франції.
Дві організації навчали жінок користуватися зброєю у разі вторгнення ворога, але жінки насправді ніколи не брали участь у бойових діях: Жіночий надзвичайний корпус, який став Жіночим волонтерським резервом.
Плакатна кампанія
Пропаганда у формі плакатів, які заохочували жінок працювати на заводах, не показувала більш небезпечні аспекти умов праці під час війни, а закликала жінок приєднатися до робочої сили та зіграти свою роль у війні. Інші плакати були розроблені, щоб заохотити жінок переконати своїх чоловіків приєднатися до збройних сил. Один плакат має романтичну обстановку: жінки дивляться у відкрите вікно, поки солдати йдуть на війну. Плакат має романтичну привабливість, хоча насправді багато жінок пережили надзвичайні труднощі, коли їхні чоловіки вступали на службу. Багато військових плакатів кидали виклик існуючим соціальним установкам, за якими жінки повинні бути пасивними та емоційними, мати моральні чесноти та відповідальність за домашнє життя. На одному пропагандистському плакаті війни під назвою «Ці жінки роблять свій внесок» жінку зображено як таку, що приносить себе в жертву, приєднавшись до виробництва боєприпасів, поки чоловіки перебувають на фронті. Ці плакати не розповідають про реальну роботу з боєприпасами, включно з вибухонебезпечними хімікатами чи захворюваннями, спричиненими суворими умовами праці. Переконливі образи ідеалізованих жіночих фігур та ідилічних обстановок були розроблені, щоб спонукати жінок до участі у війні, і значно вплинули на ідею відповідної жіночої поведінки у Британії під час війни. Як наслідок, багато жінок залишили домашнє життя, щоб приєднатися до виробництва боєприпасів, спокушені кращими умовами життя, патріотичним обов’язком і високою оплатою праці.
Боєприпасні заводи
Лотті Мід, працівниця боєприпасів, яка померла від отруєння тротиломПрацівниці встановлюють і пакують головки запобіжників на Coventry Ordnance Works
Велика кількість жінок працювала у виробництві боєприпасів, залишивши їх, коли промисловість скоротилася наприкінці війни. Вони пішли волонтерками заради патріотизму та грошей, одержуючи зарплату вдвічі більшу, ніж вони заробляли раніше. Жінок, які працювали на цих заводах з виробництва боєприпасів, називали «муніціонетками» або «канарками» через жовту шкіру, яка з’явилася під час роботи з токсичними хімікатами.
Жінки, які працювали на збройних заводах, були в основному з сімей робітничого класу, віком від 18 до 29 років. Вони брали участь у виготовленні снарядів, вибухівки, літаків та інших матеріалів, які постачали війну на фронті, а деякі жінки працювали багато годин. Це була небезпечна та повторювана робота, яка створювала токсичні випари та передбачала поводження з небезпечними механізмами та вибухівкою. Заводи по всій Британії часто не опалювалися і були оглушливо шумні. Серед поширених захворювань і захворювань, які траплялися, були сонливість, головні болі, екзема, втрата апетиту, ціаноз, задишка, блювота, анемія, серцебиття, сеча, забарвлена жовчю, запор, прискорений слабкий пульс, болі в кінцівках, жовтяниця та отруєння ртуттю.
Під час Першої світової війни найбільшою фабрикою кордиту в Сполученому Королівстві була фабрика HM у Гретні. Жінки з усього світу приїжджали туди працювати, виробляючи те, що було відомо як «Диявольська каша», термін, введений сером Артуром Конан Дойлом для позначення суміші гарматної бавовни та нітрогліцерину, який використовувався для виробництва кордиту як палива для снарядів. Їм разом дали прізвисько «Дівчата Гретна». Багато хто з гордістю носив трикутний значок On War Work на своїй уніформі поза роботою, який тепер є частиною логотипу музею Devils Porridge. На відміну від інших боєприпасних заводів, на Гретні не було дитячих ясел. Найбільша кількість жінок, зайнятих на фабриці, становила 11 576 у 1917 році, але до жовтня 1918 року ця цифра впала до 6 285. Більшість ділянок виробництва було продано після того, як війна закінчилася, і жінки повернулися додому, деякі отримали новий досвід, наприклад, граючи у фабричній жіночій футбольній команді.
У той час як роль жінок у соціальній сфері розширилася, оскільки вони приєдналися до професій, у яких раніше домінували чоловіки, після закінчення війни жінки повернулися до своєї ролі вдома, а їхню роботу отримали солдати, які повернулися. Статистика жіночої праці знизилася до довоєнного рівня, і лише в 1939 році роль жінок знову зросла.
Інші роботи вдома
Багато жінок працювали добровольцями на домашньому фронті як медсестри, вчителі та робітниці на традиційно чоловічих роботах. Заможні жінки-емігрантки зі Сполучених Штатів заснували в Англії організацію під назвою в 1914 році, щоб купувати машини швидкої допомоги, підтримувати лікарні та надавати економічні можливості жінкам під час війни.
Пам'ятник п'яти сестрам
Докладніше:
Вікно п'яти сестер, Йоркський собор
Вікно п’яти сестер Йоркського собору — єдиний меморіал у Великобританії, присвячений усім жінкам Британської імперії, які загинули під час Першої світової війни. Десять дубових ширм було додано до північної сторони каплиці Святого Миколая. У них перераховані імена кожної жінки, яка загинула під час Першої світової війни. Напис на ньому говорить: «На цьому екрані записані імена жінок Імперії, які віддали своє життя у війні 1914–1918 років, в пам’ять про яких жінки відновили вікно «П’ять сестер». На екранах подано 1513 імен.
Австралія
Роль австралійських жінок у Першій світовій війні була зосереджена головним чином на медсестринських послугах. 2139 австралійських медсестер служили під час Першої світової війни. Їхній внесок був більш важливим, ніж спочатку очікувалося, що призвело до більшої поваги до жінок у медичних професіях.
Деякі жінки виготовляли печиво ANZAC, яке відправляли солдатам. Печиво було виготовлено за рецептом, який дозволив би йому залишатися їстівним протягом тривалого часу без охолодження.
Канада
Під час Першої світової війни в збройних силах Канади практично не було жінок, за винятком 3141 медсестер, які служили як за кордоном, так і на внутрішньому фронті. З цих жінок 328 були нагороджені королем Георгом V, а 46 віддали життя під час виконання службових обов’язків. Незважаючи на те, що деякі з цих жінок отримали нагороди за свої зусилля, багато високопоставлених військових все одно вважали себе непридатними для цієї роботи. Хоча Велика війна офіційно не була відкритою для жінок, вони відчували тиск вдома. Була прогалина у працевлаштуванні, коли чоловіки вступали на службу; багато жінок намагалися заповнити цю порожнечу разом із виконанням своїх домашніх обов’язків.
Під час Першої світової війни медичним працівникам доводилося мати справу з медичними аномаліями, яких вони ніколи раніше не бачили. Хлорний газ, який використовували німці, спричиняв травми, для яких ще не було розроблено протоколів лікування. Єдиним лікуванням, яке заспокоїло постраждалих від газу канадських солдатів, був постійний догляд медсестер. Канадські медсестри були особливо відомі своєю добротою.
Канадська медсестра Мадлен Жаффре служила у Корпусі медсестер французького прапора
Канадці очікували, що жінки будуть симпатизувати військовим зусиллям, але ідея, що вони зроблять такий фізичний внесок, для більшості була абсурдною. Завдяки підтримці, яку жінки виявляли з початку війни, люди почали бачити свою цінність у війні. У травні 1918 року відбулася зустріч, на якій обговорювалося можливе створення Канадського жіночого корпусу. У вересні пропозицію схвалили, але проект відклали, оскільки війні було видно кінець.
На канадському внутрішньому фронті було багато способів, за допомогою яких жінки могли брати участь у військових зусиллях. У 1918 році Лоїс Аллан приєдналася до Корпусу сільськогосподарських послуг, щоб замінити людей, яких відправили на фронт. Аллан помістили в EB Smith and Sons, де вона лущила полуницю для варення. З ростом промислового виробництва також відкривалися робочі місця на заводах. Робочий день для цих жінок складався з десяти-дванадцяти годин, шість днів на тиждень. Оскільки дні складалися з тривалої монотонної роботи, багато жінок складали пародії на популярні пісні, щоб прожити день і підняти дух. Залежно від регіону Канади, деякі жінки мали вибір спати в казармах або наметах на фабриці чи фермі, де вони працювали. Відповідно до брошури, виданої Канадським департаментом громадських робіт, існувало кілька сфер, у яких жінкам доречно працювати. Це були:
На фруктових чи овочевих фермах.
У таборах готувати для робітників.
На змішаних і молочних фермах.
На хуторі допомагати годувати тим, хто вирощує врожай.
На консервних заводах для консервування фруктів і овочів.
Взяти під контроль молочні шляхи.
Крім того, багато жінок були залучені до благодійних організацій, таких як Жіночий канадський клуб Оттави, які допомагали забезпечувати потреби солдатів, сімей солдатів і жертв війни. Жінок вважали «солдатами тилу», їх заохочували вживати всього менше та бути ощадливими, щоб зберегти запаси для військових зусиль.
Видатні особистості
Після того, як австралійська лікарка спробувала завербуватися в Австралійські імперські сили і отримала відмову, вона пішла доброволицею у Госпіталі шотландських жінок для дипломатичної служби. Пізніше вона стала першою жінкою-хірургинею, яка була призвана до британської армії.
Британська медсестра Едіт Кавелл допомагала лікувати поранених солдатів обох сторін в окупованій Німеччиною Бельгії. 1915 року вона була страчена німцями за те, що допомогла солдатам союзників втекти до нейтральних Нідерландів. Її смерть викликала міжнародний резонанс і призвела до стрімкого зростання кількості набраних у британську армію.
Канадська медсестра служила в різних європейських країнах, за що в 1917 році в Букінгемському палаці отримала 2-го класу.
Британська художниця леді у Франції та Італії служила водійкою швидкої допомоги та рентгенологинею, за що їй дали звання майора в армії. Пізніше вона отримала італійську Бронзову медаль за військову доблесть і в 1920 році була нагороджена орденом Святого Іоанна Єрусалимського як Дама Грації та як офіцер Ордена Британської імперії.
заснувала та в 1915–1916 роках служила в Сербії.
Джулія Ґрейс Вельс у 1916 роціЕлсі Інгліс була шотландською хірургинею і суфражисткою. Вона заснувала Шотландські жіночі лікарні для дипломатичної служби, підтримані рухом за жіноче виборче право. Загалом для поранених у семи країнах було створено чотирнадцять госпіталів із жіночим персоналом. На знак визнання її роботи в Сербії вона стала першою жінкою, яка отримала найвищу нагороду цієї країни – .
Австралійка керувала машинами швидкої допомоги для шотландських жіночих лікарень, а згодом і сербської армії. На завершальному етапі війни вона збирала гроші та встановлювала пересувні їдальні, щоб допомогти нагодувати сербський народ. Загалом сербський уряд нагородив її чотирма медалями за роботу під час війни.
Флора Сандес добровільно приєдналася до підрозділу швидкої допомоги Св. Іоанна в Сербії, а згодом стала офіцером сербської армії. У 1916 році вона отримала найвищу нагороду сербської армії — У 1919 році вона стала першою жінкою-офіцером сербської армії.
У грудні 1914 року канадська науковиця опублікувала , також відомий як Канадський план, пропозицію створити посередницьку конференцію, що складатиметься з інтелектуалів із нейтральних країн, які працюватимуть над пошуком відповідного рішення для Першої світової війни. Цей план був представлений Конгресу Сполучених Штатів, але, незважаючи на те, що він викликав інтерес президента Вільсона, він провалився, коли .
Німецька імперія
Медсестри Німецького Червоного Хреста доглядають за пораненими солдатами
Німеччина дуже сильно постраждала від нестачі продовольства через перші домовленості між союзниками та нейтральними країнами про ізоляцію Німеччини від життєво важливих поставок. Зіткнувшись з дефіцитом пшениці, країна зрештою почала виробляти K-хліб, шкідливий вид хліба з картоплею. Робітничий клас, який був змушений їсти цей хліб, вважав його гіршим за пшеничний і обурювався на тих, хто їв пшеничний хліб і тістечка під час війни. Суспільне сприйняття солдатських дружин у воєнній Німеччині полягало в тому, що вони покращили своє становище, в той час як німецькі робітники страждали. Вона викликала гнів і підозру робітничого класу, який ставив під сумнів її відповідність ідеалізованому образу ощадливої домогосподарки воєнного часу, яка складала кістяк «добровільної армії на фронті».
Обурення проти солдатських дружин також поширилося серед поліцейських, які вважали, що її поведінка суперечить німецькому ідеалу і що її привілейований статус перевершує їхній власний: «дружинам солдатів не варто так галасувати, щоб не доводилося так сильно набивати морди».
Поліція обурювалася, що жінки отримають таку вигоду від служби своїх чоловіків, а протестувальники відкидали думку про те, що дружини солдатів повинні проводити півдня, «вживаючи багато тортів і збитих вершків зі своїми дітьми», тоді як нація навряд чи може дозволити собі таку розкіш. Були скарги на жінок, «одягнених у похмурий одяг, які стверджували, що у них украли годувальника чи іншого близького члена родини... створюючи тверезий образ; але, з іншого боку, слід зазначити, що жінок не торкаються ані потреби, ані відчай». Один німецький офіцер сказав, що «саме бідні жінки щодня займають кафе універмагів, дегустують делікатеси, які, звичайно, не належать до найнеобхідніших продуктів».
Османська імперія
Співробітники Османського Червоного Півмісяця та Червоного Хреста в Хафір-ель-Ауджа.
Жінки мали обмежену роль на першому місці, будучи медсестрами та забезпечуючи допоміжну робочу силу персоналу екстреної медичної допомоги. Це було реакцією на брак робочої сили, оскільки імперія воювала на кількох фронтах, змушуючи призвати на військову службу більшість свого чоловічого населення. Ця медична робоча сила жінок стала можливою завдяки організаціям, створеним урядом і міжнародними організаціями, такими як Червоний Хрест.
Такі жінки, як Сафіє Гусейн, ризикували життям, працюючи на госпітальному кораблі Ресіт-Паса для поранених солдатів. Це судно приймало поранених османських солдатів із Дарданелл і часто зазнавало бомбардувань ворожих літаків та інших кораблів.
IOEW (Ісламська організація зайнятості жінок), організація, сформована в 1916 році з метою «захищати жінок, знаходячи їм роботу та привчаючи їх заробляти на життя в почесних умовах», також надала жінкам обмежену роль на робочих посадах. шлях. Це був необхідний крок, щоб знайти працівників для продовження виробництва військової продукції, поки більшість наявного чоловічого населення не воює. IOEW виявилося відповідальним за більшу частину збільшення жіночої робочої сили у військовій промисловості в 1916–1917 роках. Наприклад, на фабриці військового взуття в Бейкозі в організації працювало понад 900 жінок. Однак доля організації закінчилася після припинення замовлень від військових і уряду наприкінці світової війни. Це призвело до зменшення потреби в робочих жінках і поступового зменшення робочої сили, зайнятої організацією в рік після війни, а також до остаточного закриття всіх її фабрик і розпуску IOEW.
Разом зі збільшенням попиту на робочу силу відбулося збільшення ролі білих комірців і державної служби для жінок, хоча в набагато меншому ступені, ніж чоловіків. Масова мобілізація чоловічої робочої сили спонукала націю прискорити процес дозволу міським освіченим мусульманським жінкам працювати в білих комірцях. Дискримінація немусульманського населення за допомогою такої політики, як депортація немусульман у 1915 році, відкрила для османських жінок набагато більше робочих місць для підприємницької діяльності в економіці країни. Коли в березні 1916 року Османська імперія заборонила використання будь-якої мови, крім турецької, вона, у свою чергу, надала нові можливості для османських жінок, які знали турецьку та інші іноземні мови, приділяючи особливу увагу жінкам через такі організації, як Османська школа торгівлі, яка відкрила відділення спеціально для жінок. IOEW також надавав жінкам адміністративну роботу та служив посередником для школи, щоб розподіляти студенток як стажистів у комерційних і фінансових установах по всій країні.
Під час війни жінки взяли на себе значну частину сільськогосподарського та промислового тягаря в країні, змушені мати справу з суворими умовами воєнного життя, коли багатьом жінкам доводилося працювати на будівництві доріг і укріплень. Зростання цін як на основні товари, так і на споживчі товари також унеможливило існування багатьох жінок у цих суворих умовах. Що ще гірше, були дезертири та біженці, які блукали величезними територіями Османської імперії, грабуючи та викрадаючи великі запаси товарів, таких як кукурудза та фундук, які були накопичені, щоб витримати війну. Найгірше, мабуть, те, що державні чиновники через військових чинили тиск на багатьох сільських жінок, щоб вони постачали зерно для армії за невелику компенсацію або без жодної компенсації; зерно, яке колись призначалося для їх власного існування, натомість забирали на годування армії. Багато будинків також були захоплені військовими для різних цілей, змушуючи людей (переважно жінок, через те, що переважна більшість чоловіків не воював на війні) спати на вулиці або під деревами. Ці воєнні умови вплинули на жінок непропорційно на чоловіків через примусовий характер призову в Османську імперію, який залишав жінок піклуватися про села та будинки по всій країні.
Іншим шокуючим поглядом на життя османських жінок під час війни було те, що петиції часто підкреслювали мученицьку смерть (сехітлік) своїх синів і чоловіків, щоб показати внесок своїх чоловіків у військові зусилля. Якщо смерть члена сім’ї жінки вважатиметься урядом достатньо гідним, жінці буде дозволено виплачувати невелику пенсію на основі внеску їхніх померлих близьких. Це також мало на меті показати їхню релігійну віру в публічному оточенні.
Османським жінкам не було надано багато голосу у внутрішній роботі уряду. Жінки потерпають від насильства та женоненависницької негативної реакції наприкінці війни, коли чоловіки повертаються, щоб відновити свої робочі місця. Однак війна також дала вихід новим ідеям і прагненням щодо прав жінок, про що проілюстровано в народних піснях і державній бюрократії, яка послідувала за війною.
Росія
Невдачі російської армії на фронтах у 1916–1917 рр. викликали нове піднесення патріотизму. Значна кількість жінок після загибелі чоловіків на фронті подавали прохання або самостійно йшли доброволицями в діючу армію і несли солдатську службу. Жінки різних соціальних верств брали активну участь у війні. Їх точна кількість невідома, оскільки більшість із них перебували на фронтах під чоловічими іменами. На даний час відомо близько чотирьох десятків імен, найвідоміші з яких: Є. Чернявська, А. Пальшина, О. Цебржинська, О. Шидловська, З. Морозова, З. Смирнова, К. Райська.
Община сестер милосердя
Особливою справою у роки Першої світової став догляд за хворими. Багато дівчат вступали до . До 1915 р. у Російській імперії існувало 115 таких общин в підпорядкуванні РТЧХ. Крім того, сестри працювали при 3 управліннях і 2 комітетах РТЧХ, Євангелічному госпіталі й чотирьох іноземних лікарнях Петрограда. У 1916, за офіційними списками, на фронт було відправлено 17 436 сестер, які обслуговували більш ніж 2 тис. польових і тилових установ Червоного Хреста: 71 госпіталь, розрахований на 44 600 чоловік, етапні й пересувні лазарети, 11 санітарних поїздів, передові загони, санітарні транспорти, харчові й перев'язочні пункти, дезінфекційні камери, рентгенівські й хірургічні загони швидкого реагування (летючі), два плавучих госпіталі на Чорному морі, три бактеріологічні лабораторії, шість польових складів. Найбільшою організацією, що нараховувала 1603 осіб, була община святого Георгія. За нею йшли петроградські сестринства імені генерал-лейтенанта М. П. фон Кауфмана (952 особи) і святої Євгенії (465 осіб). Свято-Троїцька община в цей час нараховувала 129 сестер, а Хрестовоздвиженська — 228. В Іверській і Олександрівській («Утоли моя печали») організаціях Москви перебувало відповідно 365 і 183 сестри. В общини сестер милосердя приймалися жінки та вдови всіх станів від 18 до 40 років. До них ішли або молоді ентузіастки, або жінки, у яких через скрутне матеріальне становище не було іншого виходу: жінки з родин дрібних чиновників, зубожілих дворян, навіть селян, часом не освічені. Інтерес до цієї професії серед забезпечених прошарків російського суспільства й інтелігенції прокинувся лише у воєнний період, коли образ сестри милосердя огортався патріотичною романтикою. Події на фронтах Першої світової іноді вимагали ініціативності та самостійності з боку сестер, що значною мірою вплинуло на свідомість жіноцтва тих часів.
Деякі дівчата стали кавалерами солдатського Георгіївського хреста, а сестра Р. М. Іванова, яка прийняла на себе командування після загибелі офіцерів і сама загинула в бою, була нагороджена орденом Святого Георгія 4 ступеня посмертно. Після Катерини ІІ і сицилійської королеви вона стала третьою жінкою, удостоєною найпочеснішої російської бойової нагороди. Невдовзі після початку воєнних подій стали надходити повідомлення про героїчні подвиги сестер милосердя — жінок різного соціального статусу на фронті. У цьому ж званні опинилась Олександра Львівна Толстая. У перші місяці війни на театр воєнних дій відбув письменник О. Купрін з дружиною — сестрою милосердя. В одному із київських шпиталів сестрою милосердя працювала Велика княгиня Ольга Олександрівна, яка, крім догляду за пораненими, ще й виконувала їхні доручення. За самовіддану працю була нагороджена двома Георгіївськими хрестами.
Общини сестер милосердя в 1914–1917 рр. істотно розширили можливості для самореалізації жінок всіх станів, але в той же час експлуатували їхню працю.
Жіночі бойові підрозділи
Марія Бочкарьова і Жіночий Батальйон Смерті
Єдиною воюючою стороною, яка розгорнула жіночі бойові загони у значній кількості, був російський Тимчасовий уряд у 1917 році. Нечисленні «жіночі батальйони» воювали добре, але не змогли забезпечити пропагандистську цінність, яка від них очікувалася, і були розформовані до кінця року. Під час пізнішої громадянської війни в Росіїбільшовики також використовували жінок-піхотинців.
Практика залучення жінок на військову службу будувалася на основі принципу добровільності. Так 29 червня 1917 р. було затверджено офіційний документ-положення «Про формування військових частин з жінок-добровольців». Він був затверджений з метою введення стихійного руху в організаційне русло, оскільки військове відомство не мало ніякого уявлення про їхню діяльність, штати, джерела комплектування та постачання тощо. Офіційно на жовтень 1917 р. у регулярних військах російської армії значилися:
1-й Петербурзький жіночий батальйон смерті,
2-й Московський жіночий батальйон смерті,
3-й Кубанський жіночий ударний батальйон смерті.
Були організовані і жіночі команди зв'язку: в Петербурзі — 2, в Москві — 2, в Києві — 5, в Саратові — 2. В Полтаві навіть існувала Перша команда розвідників-добровольців із жінок. Стихійне формування жіночих загонів йшло в Києві, Мінську, Харкові, Смоленську, Іркутську, Баку, Одесі, Маріуполі та інших містах. У червні 1917 р. Був оголошений наказ про формування першої Морської жіночої команди. Командування над ними брали на себе офіцери-чоловіки.
Одним із найвідоміших підрозділів російської армії став Добровольчий жіночий ударний батальйон смерті, який на початку літа 1917 р. очолила георгіївська кавалерка, прапорщиця Марія Бочкарьова. Причиною стало бажання уряду Російської імперії прикладом жіночих формувань повернути воїнів в окопи тоді, коли бойовий дух солдатів падав і вони відмовлялися воювати на фронті. 21 травня 1917 р. М. Бочкарьова виступила із закликом створення жіночих батальйонів для захисту Батьківщини. Незабаром її заклик був надрукований у газетах, і про жіночі формування дізналася вся країна. Ідею створення жіночих бойових команд схвалили Верховний Головнокомандувач генерал О. Брусилов і О. Керенський. Згідно з умовами прийому, учасницею формування могла стати будь-яка жінка віком від 16 років до 40 років. При цьому вона повинна була мати освітній ценз і пройти медичну комісію, яка виявляла і відсівала вагітних. Впадала в очі й інтелігентність солдаток: до 30% з них виявилися курсистками, до 40% мали середню освіту. Були і представниці дуже відомих родів: княжна Татуєва із знаменитого грузинського роду, Дубровська — дочка генерала, батальйонним ад'ютантом була Скридлова — дочка адмірала Чорноморського флоту. Йшли всі: і сестри милосердя, і домашні служниці, селянки і міщанки, випускниці університетів. Уже в липні 1917 р. жінки вперше пішли в бій, у якому батальйон втратив близько 100 осіб. У подальшому в активних бойових діях це формування участі не брало. В історію цей батальйон увійшов як єдиний жіночий підрозділ, який під командуванням жінки-офіцера воював на російсько-німецькому фронті.
Ольга Красильникова переодягнулася в чоловічий одяг і воювала в Польщі в 1915 році. Отримала Георгіївський хрест.:144
Наталі Тичміні воювала з австрійцями під Опатовом у 1915 році, переодягнувшись чоловіком. Отримала Георгіївський хрест. :225
Марина Юрлова (рос.Мари́на Максимилиа́новна Ю́рлова) служила у формі бойового козака, пішла добровольцем у 1914 р. у віці 14 років. Неодноразово поранена в боях, неодноразово здобувала Георгіївський хрест за хоробрість.
Легендою російських збройних сил стала княжна Євгенія Шаховська — єдина жінка, що служила в авіації під час Першої світової. Народившись у знатній родині й закінчивши Смольний інститут, мала гарні вокальні дані, захоплювалася спортом, автомобільними гонками і стрільбою з вогнепальної зброї. Пізніше захопилася авіацією. У червні 1912 р. успішно склала іспит і отримала диплом авіатора. З початком війни намагалася потрапити у фронтовий авіазагін льотчицею, але її прохання було відхилене. В подальшому, не залишаючи мрії про службу в авіації, працювала сестрою милосердя на санітарному потязі імені Великої Княжни Анастасії Миколаївни. Після прискореної підготовки у військовій авіашколі Шаховській присвоїли звання прапорщика інженерних військ і направили в 1-й авіазагін. Вона літала на літаку «Фарман-16». Через деякий час княжну Шаховську за сфабрикованою контррозвідкою справою засудили до страти за звинуваченням у шпигунстві на користь Німеччини. Проте Микола II замінив розстріл ув'язненням у монастирі. Після лютневих подій 1917 р. Є. Шаховську звільнили.
Румунія
Відома своєю хоробрістю Екатерина Теодорою отримала дві і отримала звання молодшого лейтенанта, ставши першою жінкою-офіцером у румунській армії. Після того, як вона була вбита в бою в 1917 році, вона стала національним героєм і в 1921 році мала державні похорони.
Декілька жінок взяли участь у битві біля Црна-Бенд (1916), під час якої Мілунка Савич самотужки взяла в полон 23 солдати.
Під час Великої війни Сербію можна було вважати країною жінок з набагато більшою кількістю жінок порівняно з чоловіками. Сербський перепис 1910 року показав, що на 107 чоловіків припадало 100 жінок, але на час перепису Австро-Угорщини 1916 року було 100 жінок на шістдесят дев’ять чоловіків, багато чоловіків, яких не було під час перепису через шість років, були вбиті в боях, брали участь у військових діях або були інтерновані в таборах. Це призвело до нестачі чоловіків у Сербії з багатьма молодими жінками та жінками середнього віку, які не могли знайти партнерів такого ж віку. Протягом цього періоду в Сербії як суспільстві, де домінували жінки, переважаючим почуттям більшості нації були смуток, страх і тривога через війну, причому під час війни було укладено дуже мало шлюбів через непропорційну кількість чоловіків і жінок з у цей час народжується більше позашлюбних дітей, причому 4% дітей були позашлюбними порівняно з 1% мирних часів. Оскільки такі діти були головною жертвою війни в Сербії, оскільки жінки були змушені взяти на себе «соціальні обов’язки чоловіків, включаючи працю в полях, виконання важкої фізичної праці, розведення худоби та захист свого майна.Це також змінило традиційну роль жінки в Сербії з ролі домогосподарки на роль основного годувальника в сім’ї, тоді як більшість чоловіків воюють, що призвело до нових зобов’язань, таких як податки, додаткові податки та військові позики, які жінки в Сербії повинні були мати. боротися з поряд з роллю доглядача домашнього господарства». Насправді війна дала сигнал про зміну ролі жінки.
В умовах війни сербські жінки почали брати участь у низці видів діяльності за межами своєї попередньої сфери. Неочікувано, але в більшості випадків з власної волі жінки почали з’являтися на фронті посеред лихоліття війни. Деякі з них взяли в руки зброю (Мілунка Савич, Софія Йованович, Антонія Яворник, Славка Томич та інші), захищаючи свою батьківщину не інакше, як чоловіки, виявляючи дивовижну мужність і відвагу. Більше жінок почали волонтерити у військових і цивільних госпіталях. Вони були домогосподарками, художницями (Надежда Петрович), письменницями (), лікарями (як ), напівкваліфікованими медсестрами, доглядачами, вчителями; деякі з них були високоосвіченими, а іншим не пощастило, але вони були проникливими, вправними та швидко навчалися. Спільним для них була сильна відданість своїй країні та любов до свого народу, який зазнав цілковитого спустошення під час Великої війни. Більшість сербських медсестер пройшли прискорені курси догляду за хворими та пораненими в стаціонарах або тимчасових військових польових госпіталях і спеціальних перев’язувальних пунктах. , , і працювали як члени Кола сербських сестер, тоді як інші були організовані як частина місії Червоного Хреста в Сербії та за кордоном, щоб просити допомоги (). Великою підтримкою сербських волонтерок у їх прагненні допомогти іншим були жінки з інших країн, члени міжнародних медичних місій. На ранніх етапах конфлікту до Сербії прибули іноземні місії з Великої Британії та Шотландії, Сполучених Штатів Америки, Франції, Російської імперії, Швейцарії, Австралії, Данії та Нідерландів. Членами місій були переважно жінки – кваліфіковані лікарі та медсестри – і вони керували цілими лікарнями в Королівстві Сербія та Королівстві Чорногорія. Елсі Інгліс, , , , , , , , , , , , , , , , Френсіс Фейрі Воррен, , яка заснувала і , яка керувала вантажівкою швидкої допомоги – це були деякі з гуманітарних працівниць, які розділили долю сербського народу та армії. Разом зі своїми сестрами-самарянками із Сербії вони використовували свої медичні знання та досвід, щоб допомогти сербській армії, і таким чином вони стали частиною сучасної історії маленької балканської країни та народу. який зазнав трагічного Великого відступу через підступні Албанські гори в середині зими 1915–1916 років.
Зростаюча хвиля націоналізму на початку ХХ століття, безперечно, була одним із мотивів жінок у виборі гуманітарної та благодійної діяльності. Збіг усіх цих обставин дозволив жінці вирватися з історично тривалого підпорядкованого становища в сербському патріархальному суспільстві.
Видатні особистості
Мілунка Савич, одна з найбільш нагороджених жінок у військовій історії, воювала протягом усієї війни.
Сполучені Штати Америки
Докладніше: та
У війську
Члени Армійського корпусу зв'язку керують телефонними комутаторами
Під час війни 21 498 медсестер армії США (тоді всі американські військові медсестри були жінками) служили у військових госпіталях Сполучених Штатів і за кордоном. Багато з цих жінок були розташовані поблизу полів битв, і вони доглядали понад мільйон солдатів, які були поранені або хворіли. 272 медсестри армії США померли від хвороб (переважно від туберкульозу, грипу та пневмонії). У США служили вісімнадцять афроамериканських армійських медсестер, які доглядаючи за німецькими військовополоненими (ПВ) та афроамериканськими солдатами. Вони були призначені в Кемп Грант, Іллінойс, і Кемп Шерман, Огайо, і жили в окремих приміщеннях.
Двоє членів допоміжного корпусу жіночої армії у Франції використовують німецькі шоломи як кошики
Hello Girls — це розмовна назва американських операторок-комутаторок під час Першої світової війни, офіційно відомих як Загін жінок-телефоністок Корпусу зв’язку. Під час Першої світової війни ці операторки комутаторів були приведені до армійського корпусу зв’язку. Цей корпус був сформований у 1917 році за закликом генерала Джона Дж. Першинга покращити стан комунікацій на Західному фронті. Претендентки на роботу в групі жінок-телефоністів корпусу зв’язку повинні були володіти двома мовами англійською та французькою, щоб гарантувати, що накази почують усі. Заявки подали понад 7000 жінок, але лише 450 з них були прийняті. Багато з цих жінок були колишніми операторками комутаторів або працівницями телекомунікаційних компаній. Незважаючи на те, що вони носили армійську форму і підпорядковувалися армійським статутам, їх не звільняли з почесними приписами, а вважали «цивільними особами», які працюють у війську, оскільки армійські статути вказували на чоловічу стать. Лише в 1978 році, до 60-ї річниці закінчення Першої світової війни, Конгрес затвердив статус ветеранки та звільнення з почесними відставками для решти жінок, які служили в підрозділі жіночих телефоністів Корпусу зв’язку.
Першими американськими жінками, зарахованими до регулярних збройних сил, були 13 000 жінок, які під час війни були прийняті на військову службу у ВМС США. Вони служили в штаті на роботах і отримували ті самі пільги та обов’язки, що й чоловіки, включаючи однакову зарплату (28,75 доларів США на місяць), і після війни до них ставилися як до ветеранів.
Афроамериканки чистять і ремонтують військову форму
Корпус морської піхоти США залучив 305 жінок-резервісток морської піхоти (F), щоб «звільнити чоловіків для боротьби», зайнявши такі посади, як клерки та телефонні оператори на тилу.
У січні 1918 року пішла на службу і стала у береговій охороні радисткою, а потім електриком. Вона була єдиною жінкою, яка служила в береговій охороні під час війни. Існує поширена думка, що сестри-близнючки Женев'єва та Люсіль Бейкер в 1918 році перейшли з резерву військово-морської берегової оборони до берегової охорони США , але їх історія виявилася апокрифичною.
Ці жінки були демобілізовані, коли військові дії припинилися, і окрім корпусу медсестер військові у формі знову стали виключно чоловіками. У 1942 році жінок знову залучили до армії, переважно за британською моделлю.
Рекрутинговий плакат Американського Червоного Хреста
Невійськова підтримка
була цивільною організацією, яка залучала десятки тисяч жінок до сільськогосподарських робіт, щоб звільнити чоловіків для військової служби.
Червоний Хрест найняв близько восьми мільйонів жінок як волонтерів на різних посадах і підготував близько 20 000 медсестер для збройних сил. Вони також організували Автомобільну службу, що складалася з тисяч водійок і автомеханікинь, які забезпечували різні види транспорту.
Армія порятунку«Lassies» забезпечувала солдатів у США та за кордоном кавою, випічкою та різними особистими послугами, наприклад написанням листів.
, американська медсестра, яка працювала з Червоним Хрестом. У 1914 році вона очолила групу медсестер, у тому числі Флору Сандес, із Сполученого Королівства до Сербії.
була однією з перших жінок, які поступили на службу у ВМС США. Вона отримала медаль Перемоги в Першій світовій війні, а пізніше відіграла важливу роль в інтеграції жінок до регулярного флоту.
заснувала Жіночий комітет Ради національної оборони Сполучених Штатів, за що вона стала першою жінкою, яка отримала медаль «За відмінні заслуги».
Джулія Гант Кетлін Парк ДеПью Тауффліб, філантропка і перша американка, яка була нагороджена Орденом Воєнного Хреста та Орденом Почесного Легіону після того, як перетворила свій французький замок на лікарню.
Фінляндія
Під час Громадянської війни у Фінляндії 1918 року понад 2000 жінок воювали в , сформованій на початку лютого з більш ніж 15 жіночими гвардійськими підрозділами. Жінки-охорониці брали участь у боях упродовж усієї війни, у таких битвах, як битва при Тампере, де мерію утримували останні осередки опору Червоної гвардії. Наприкінці громадянської війни загинуло понад 755 жінок-червоногвардійох, від 70 до 130 з них були вбиті на полі бою, понад 20 % або від 400 до 500 осіб були страчені білогвардійцями-переможцями, а від 80 до 110 загинули в таборах для полонених а 150-200 членів стали дезиртирками.
Франція
, вдова офіцера французької армії, організувала Добровольчий корпус французьких і бельгійських жінок для національної оборони.
була французькою секретною агенткою, яка шпигувала за німцями для британців під псевдонімом Аліса Дюбуа. Організована нею Alice Network налічувала близько 80 осіб. Де Беттіньї посмертно була нагороджена Хрестом Почесного легіону, Воєнним хрестом 1914–1918 (Франція) з пальмою та Британською військовою медаллю, а також отримала звання офіцера Ордена Британської імперії.
Фотографія Марі Марвінт у літаку 1912 рокуУ 1915 році стала першою жінкою, яка виконувала бойові завдання. За бомбардування німецької військової бази в Меці вона отримала Військовий хрест.
, якій було лише 16 років, коли німці вторглися до Франції, заснувала школу, а пізніше перетворила свій сімейний дім на тимчасовий пункт першої допомоги. Вона вбила кількох німців, у тому числі двох з револьвера, за що отримала французький військовий хрест разом з іншими нагородами та медалями від британців.
була вчителькою, яка працювала з британською медсестрою Едіт Кавелл та іншими, щоб допомогти солдатам Союзників, які опинилися в пастці за лінією ворога, вибратися з Бельгії та до Голландії. У 1915 році разом з Кавелл вона була схоплена і засуджена до смертної кари, але її вирок було замінено на довічне ув’язнення після скандалу через страту Кавелл. Вона була нагороджена Орденом Воєнного хреста та Орденом Почесного легіону.
працювала з Луїзою де Беттінґі під кодовим іменем Шарлотта Ламерон. Вона була нагороджена Орденом Почесного легіону, Воєнним хрестом 1914–1918 (Франція) і була присвоєна звання офіцера Ордена Британської імперії.
Жінки Європи у Першій світовій
Первісно цю війну уявляли як коротку, швидку і переможну, то ж загальна мобілізація до війська чоловіків у країнах Європи супроводжувалась закриттям підприємств, власниками та працівниками яких були саме чоловіки. Жінки у містах, які через це також втратили роботу і заробіток своїх мобілізованих чоловіків, опинилися в економічній скруті. Для декого виходом стала праця у майстернях з рукоділля, заснованих заможними дамами. Війна дала значний поштовх жіночій благодійності. Водночас селянки змушені були негайно заступити чоловіків у сільському господарстві, щоб своєчасно зібрати врожай 1914 року. Війна дуже швидко перетворилася на смертоносну, відчувалася гостра нестача військової медичної служби. На воєнних плакатах того часу з’являється новий жіночий образ медсестри – “білого ангела” – яка турбується про поранених. Коли стало очевидним, що війна буде тривалою, уряди країн усвідомили необхідність реорганізації економіки для роботи в режимі воєнного часу, щоб забезпечити першорядні потреби населення та армії.
Величезні людські втрати на фронтах вимагали подальшої мобілізації чоловіків. Усе це призвело до потреби ширшого залучення жінок до роботи у промисловості, що негайно знайшло відображення на воєнних плакатах. Процес трудової мобілізації жіноцтва різних країн мас свої особливості: у Франції він був суголосний бажанню багатьох жінок мати оплачувану роботу, у Німеччині уряд централізовано координував цей процес, тоді як у Великій Британії довелося домовлялися з профспілками, що прагнули забезпечити інтереси чоловіків, і наполягали, аби прийом жінок на роботу був тимчасовим.
Жінки різного віку і статусу стали до роботи, замінивши чоловіків де було можливо: вони працювали не лише листоношами, офіціантками, водійками трамваїв, але й на інших раніше суто “чоловічих” роботах (в тому числі у важкій і воєнній промисловості). Вкрай важкі і небезпечні умови праці та 11-12 годинні робочі зміни не зупиняли жінок, які швидко опановували нові спеціальності та демонстрували високу продуктивність. Водночас високою була і оплата такої праці. Загалом протягом війни у Франції, де до 1914 р. жінки становили третину робочої сили, їх частка у промисловості та торгівлі зросла на 20 %, тоді як у Великій Британії, де у довоєнний час одружені жінки були переважно домогосподарками, частка працюючих жінок зросла на 50 %.
У той час у діючих арміях європейських країн жінок не було. Окрім російського жіночого батальйону під командуванням Марії Бочкарьової та британського допоміжного армійського корпусу, уряди інших держав не допустили жінок до військової служби з огляду на панівні суспільні стереотипи та упередження.
Населення окупованих територій потерпало від насильства, примусу до праці, терору, грабунків, вбивств та руйнувань, що викликало потоки біженців з Півночі Франції. Серед воєнних злочинів німецьких вояків у Бельгії та на півночі Франції – зґвалтування місцевих жінок, масштаби якого годі оцінити. Новою проблемою воєнного часу стали діти, народжені внаслідокзґвалтування.
Жінки окупованих земель брали участь у русі опору, організовували мережі для втеч і розвідки, які, втім, було зруйновано у 1915 р. Деякі жінки згодом стали символом опору окупантам та були нагороджені за героїзм.
Водночас у тилу війна не відчувалася безпосередньо, але там жінки також страждали від розлуки і самотності: лише зрідка солдати отримували короткі відпустки, щоб навідати родину. Рятувало листування. Тогочасне листування є цінним джерелом для дослідників, які вивчають воєнне повсякдення. Фронтові листи стають популярною темою воєнного плаката.
Від самого початку війни смерть стала масовим явищем, однак втрати різних країн були неоднаковими: найбільших втрат зазнали Німеччина (1,8 млн) та Росія (1,7 млн), а також Франція і Австрія (1,3 і 1,4 млн відповідно), тоді як загинуло 750 тис британців і 115 тис американців. У війську найбільш ризикованою для життя була служба у піхоті, що складалася переважно з селян. Водночас зазнало втрат і цивільне населення, зокрема жінки, які страждали від голоду, надмірних фізичних і психологічних навантажень на підприємствах і вдома, хвороб воєнного часу (туберкульоз). Особливо потерпали селянки, яким довелося замінити не лише чоловіків, але й коней, яких також забрали для потреб армії. У містах відчувалася гостра нестача продовольства, адже всі ресурси були спрямовані на потреби війська. Мешканців закликали до економії і ощадності, подекуди була запроваджена карткова система. Однак за час війни чимало людей загинули від голоду (у Німеччині – біля 700 тис).
Ставлення до війни: між патріотизмом, пацифізмом та соціальними протестами
У суспільствах, що воюють, від жінок очікують особливого патріотизму: вони мають віддавати вітчизні своїх синів і чоловіків, надихати їх відвагою і виряджати на фронт. При цьому жінки мали зберігати вірність своїм чоловікам: жіноча сексуальність перебувала під пильним контролем. Для жінок повсякденний патріотизм означав вистояти, вижити, виказуючи жертовність і милосердя.
З початком війни призупинив свою діяльність і міжнародний феміністський рух: на цей час пріоритетом активісток стали не стільки права жінок, скільки патріотичний обов’язок. Феміністки підкреслювали важливу роль жінок у часи війни, які на ділі засвідчили здатність до праці у різних сферах. Феміністки спрямували свої зусилля на захист найбільш знедолених жінок. Пацифістська течія жіночого руху була у меншості, хоча назагал феміністки прагнули миру для своїх країн. У 1915 р. феміністки зібралися у Берні під егідою Клари Цеткін, яку за озвучений там заклик до негайного миру було ув’язнено. Інший жіночий конгрес у Гаазі, у квітні 1915 р. зібрав близько 900 учасниць. Окрім заклику до миру та надання жінкам рівних прав, його наслідком цього стало створення Міжнародної ліги жінок за мир і свободу.
З 1917 р. суфражистки повернулися до вимоги надання жінкам виборчих прав. На час війни практично у всіх країнах були заборонені будь-які акції громадянської непокори, страйки і демонстрації, однак жінки регулярно порушували цю заборону, протестуючи проти нестачі харчів, низьких зарплат, інфляції.
Вплив війни на стан прав жінок
Активно досліджується тема впливу війни на життя жінок. Зокрема, постає питання, чи війна емансипувала жінку? Є два аргументи на користь ствердної відповіді. По-перше, це засвідчує мода 1920-х років: короткі стрижки і спідниці дозволили жінкам різних верств звільнити від умовностей власне тіло. По-друге, після закінчення війни жінки багатьох європейських країн (окрім Франції та Італії, де це сталося значно пізніше) отримали виборчі права.
Війна стала серйозним випробуванням для усіх громадян воюючих країн. Повоєнне суспільство, після пережити труднощів і втрат, жило скорботою і почуттям боргу перед загиблими. Пропам’ятні практики (меморіали та вшанування героїв та жертв війни) розгорталися на тлі невирішених соціальних проблем вдів і сиріт. Спостерігалося загальне, колективне прагнення після війни повернутися до нормального трибу життя: звідусіль лунали заклики до повоєнної відбудови та заохочення жінок до материнства.
Фізично і психічно травмовані війною ветерани поверталися у свої сім’ї, створюючи нові проблеми, їх адаптація до цивільного життя була складною і болісною. З іншого боку, чимало жінок здобули новий корисний досвід, знання та навички, усвідомили свої права. Через фронтові втрати чимало робочих місць були вакантними для жінок і ті змогли утвердитися у різних професіях. Війна справді посприяла емансипації жінок, особливо молодих дівчат з заможних родин: вони отримали більше особистої свободи, позбулися контролю батьків. Праця під час війни дала багатьом жінкам змогу здобути освіту і фах, тоді як раніше їх єдиною долею було життя матері-домогосподарки. Підсумовуючи, Франсуазе Тебо ще раз наголосила, що вплив війни на долю жінок був настільки ж різним, наскільки різними є самі жінки.
Ray, P. Orman (1918). Woman Suffrage in Foreign Countries. The American Political Science Review. 12 (3): 469—474. doi:10.2307/1946097. ISSN 0003-0554. JSTOR 1946097.
Karlins, Amber (2 жовтня 2018). Dorothy Lawrence – War Correspondent. The Heroine Collective. Процитовано 15 лютого 2022.
Dorothy Lawrence: Journalist & Sapper at The Somme. The Hidden History Blog. 18 січня 2018. Процитовано 15 лютого 2022.
McAuley, Mary Ethel (1917). Germany in War Time: What an American Girl Saw and Heard(англ.). Chicago, Illinois: Open court publishing Company. Процитовано 18 лютого 2022.
University Art Gallery : Exhibition : Mary Ethel McAuley: Behind the German Lines [EXH201908]. University of Pittsburgh. Процитовано 18 лютого 2022.
O'Driscoll, Bill (12 лютого 2020). Exhibits Honor Women's Historic Role On Pittsburgh Arts Scene. 90.5 WESA(англ.). Процитовано 18 лютого 2022.
Waltz, Amanda (18 лютого 2020). Pitt spotlights local women artists with Mary Ethel McAuley: Behind the German Lines and Three Artists (Three Women). Pittsburgh City Paper(англ.). Процитовано 18 лютого 2022.
Healy, Maureen (March 2002). Becoming Austrian: Women, the State, and Citizenship in World War I. Central European History. 35 (1): 1—35. doi:10.1163/156916102320812382.
Reinhard Heinisch: Frauen in der Armee – Viktoria Savs, das „Heldenmädchen von den Drei Zinnen“. In: Pallasch, Zeitschrift für Militärgeschichte. Heft 1/1997. Österreichischer Milizverlag, Salzburg 1997, ZDB-ID 1457478-0, S. 41–44.
Wachtler, Michael; O'Toole, Tom (2006). The First World War in the Alps (вид. 1st). [Bozen]: Athesia. ISBN . OCLC 71306399.[]
Gerbert, Frank (2015). Die Kriege der Viktoria Savs : von der Frontsoldatin 1917 zu Hitlers Gehilfin. Wien. ISBN . OCLC 933212341.[]
Woman and the Military during World War One. BBC History. Процитовано 2 лютого 2022.
Robert, Krisztina. "Gender, Class, and Patriotism: Women's Paramilitary Units in First World War Britain." International History Review 19#1 (1997): 52–65.
Hupfer, Maureen. "A Pluralistic Approach to Visual Communication: Reviewing Rhetoric and Representation in World War I Posters". University of Alberta. Advances in Consumer Research. (1997): 322–26.
Abbott, Edith. "The War and Women's Work in England" Journal of Political Economy (July 1917) 25#7 pp: 656. in JSTOR
Angela Woollacott, On her their lives depend: munitions workers in the Great War (U of California Press, 1994)
Crisp, Helen. "Women in Munitions." The Australian Quarterly 13. 3 (September. 1941): 71. in JSTOR.
Woollacott, Angela. "Women Munitions Makers, War and Citizenship." Peace Review 8. 3 (September 1996): 374.
"Health of Munitions Workers." The British Medical Journal. (BMJ Publishing Group) 1.2883 (April 1, 1916): 488. JSTOR. Web. 19 February 201.
Bibby, Miriam. The Devils Porridge. Historic UK. Процитовано 11 лютого 2022.
By (12 листопада 2019). Worker at HM Factory Gretna. Devils Porridge Museum(брит.). Процитовано 18 серпня 2021.
(Дипломна робота). {{}}: Пропущений або порожній |title= ()
By (4 лютого 2021). Bend it Like Bella: Women's Football During WW1 and the Mossband Swifts. Devils Porridge Museum(брит.). Процитовано 18 серпня 2021.
Hupfer, Maureen. "A Pluralistic Approach to Visual Communication: Reviewing Rhetoric and Representation in World War I Posters". University of Alberta. Advances in Consumer Research. (1997): 322–26.
Gail Braybon, Women Workers in the First World War (Routledge, 2012)
Church, Hayden (6 жовтня 1914). Every American Woman in England Working to Help Victims of War. The Atlanta Constitution. Процитовано 27 квітня 2018.
Women Found War Hospitals. Harrisburg Telegraph. 21 червня 1917. Процитовано 27 квітня 2018.
. American Women in World War I. 9 січня 2017. Архів оригіналу за 27 September 2017. Процитовано 26 квітня 2018.
"The Sisters' Window for the Sisters". yorkminster.org. Процитовано 3 квітня 2023.
York Minster, York; Order of Service, 9th December 1950. A Service to Welcome Back the Five Windows at their Reinsertion 1950 after the Second World War. Ref: {CY/ZC}/D10/OR 1950
Newman, Vivian (2015). We also served: The forgotten women of the First World War. Barnsley, England: Pen and Sword History. с. 145. ISBN .
Five Sisters Window: Unveiling by the Duchess of York. The Canadian Nurse (вид. Vol. 21, No. 9). Winnipeg, Canada: Canadian Nurses’ Association. September 1925. с. 484.
1918: Australians in France – Nurses – "The roses of No Man's Land". Australian War Memorial. Процитовано 22 листопада 2010.
Gossage, Carolyn. Greatcoats and Glamour Boots. (Toronto:Dundurn Press Limited, 1991)
Library and Archives Canada, "Canada and the First World War: We Were There," Government of Canada, 7 November 2008, www.collectionscanada.gc.ca/firstworldwar/025005-2500-e.html
Gossage, Carolyn. Greatcoats and Glamour Boots. (Toronto:Dundurn Press Limited, 1991)
Library and Archives Canada, "Canada and the First World War: We Were There," Government of Canada, 7 November 2008, www.collectionscanada.gc.ca/firstworldwar/025005-2100-e.html#d
Canada, Department of Public Works, Women's Work on the Land, (Ontario, Tracks and Labour Branch) www.collectionscanada.gc.ca/firstworldwar/025005-2100.005.07-e.html
Library and Archives Canada, "Canada and the First World War: We Were There," Government of Canada, 7 November 2008, www.collectionscanada.gc.ca/firstworldwar/025005-2100-e.html#d
Time to salute our unsung heroines. The Sydney Morning Herald(англ.). 12 квітня 2004. Процитовано 19 січня 2022.
Carmichael, Laura (19 квітня 2021). ANZAC Day 2021 – Sergeant Olive May Kelso King (1885–1958). Kambala Girls' School. Процитовано 20 січня 2022.
Wheelwright, Julie (1989). Amazons and military maids: women who dressed as men in the pursuit of life, liberty and happiness. Pandora. ISBN .[]
Wounded English Girl Wins Serbian Cross (PDF). New York Times. 31 грудня 1916. Процитовано 6 лютого 2022.
Woman and the Military during World War One. BBC History. Процитовано 2 лютого 2022.
Julia Grace Wales suggests an influential proposal to end the war, 1915. Wisconsin Historical Society. Процитовано 10 грудня 2008.
Moritz Randall, Mercedes (1964). Improper Bostonian: Emily Greene Balch, Nobel Peace laureate, 1946. Taylor & Francis. с. 162—163.
Davis, Belinda J. (2000). Home Fires Burning: Food, Politics, and Everyday Life in World War I Berlin. University of North Carolina Press. ISBN .
Davis, Belinda J. (2000). Home Fires Burning: Food, Politics, and Everyday Life in World War I Berlin. University of North Carolina Press. ISBN .
Davis, Belinda J. (2000). Home Fires Burning: Food, Politics, and Everyday Life in World War I Berlin. University of North Carolina Press. ISBN .
Elif Mahir Metinsoy, Ottoman Women during World War I: Everyday Experiences, Politics, and Conflict (Cambridge UP, 2017). full text online
Metinsoy, Elif Mahir. Ottoman women during World War I : everyday experiences, politics and conflict. ISBN . OCLC 1009075228.
Thys-Senocak, Lucienne (2017). Ottoman Women Builders. Routledge. doi:10.4324/9781315247472. ISBN .[]
Table 1: Systeme International (SI) units. Diabetes. 38 (10): 1333. 1 жовтня 1989. doi:10.2337/diab.38.10.1333.
Self-employment rates: women. OECD Factbook(xls). Organisation for Economic Co-operation and Development. 2006. с. 115. doi:10.1787/007547350572. ISBN .
Anderson, Harriet (1992). CONCLUSION: The Legacy of Visionary Feminism. Utopian Feminism: Women's Movements in Fin-de-siècle Vienna. Yale University Press. с. 249–254. doi:10.2307/j.ctt2250vxg.22. ISBN . JSTOR j.ctt2250vxg.22.
Akın, Yiğit (2014). War, Women, and the State: The Politics of Sacrifice in the Ottoman Empire During the First World War. Journal of Women's History. 26 (3): 12—35. doi:10.1353/jowh.2014.0040.
Metinsoy, Elif Mahir. Ottoman women during World War I : everyday experiences, politics and conflict. ISBN . OCLC 1009075228.
Metinsoy, Elif Mahir (1 січня 2016). Writing the History of Ordinary Ottoman Women during World War I. Aspasia. 10 (1). doi:10.3167/asp.2016.100103.
Laurie Stoff, They Fought for the Motherland: Russia's Women Soldiers in World War I and the Revolution (U Press of Kansas, 2006)[]
Reese, Roger R. (2000). The Soviet military experience: a history of the Soviet Army, 1917–1991. Routledge. с. 17. ISBN .
Overlooked No More: Maria Bochkareva, Who Led Women Into Battle in WWI. The New York Times. 26 квітня 2018. Процитовано 3 лютого 2022.
City, Inscription on the Liberty Memorial Tower in Downtown Kansas; Missouri; U.S.A. (23 березня 2019). Women in WWI. National WWI Museum and Memorial. Процитовано 17 травня 2019.
Salmonson, Jessica Amanda (1991). The Encyclopedia of Amazons. Paragon House.
Paulette Bascou-Bance (2002). La mémoire des femmes: anthologie. Les Guides MAF. с. 354–. ISBN .
Bunjak, Petar (2007). Мицкјевичева романса Марилин гроб и њен заборављени српски превод [Mickiewicz's romance Marila's Tomb and its forgotten Serbian translation]. Prilozi Za Knjizevnost, Jezik, Istoriju I Folklor(серб.). 73 (1–4): 125—140. doi:10.2298/pkjif0704125b.
Owings, W. A. (Dolph) (January 1977). Ratko Parežanin, Mlada Bosna i prvi svetski rat [Young Bosnia and the First World War]. Munich: Iskra, 1974. Pp. 459. Austrian History Yearbook. 12 (2): 588. doi:10.1017/s0067237800012327.
Medical Aspects of the War. The Lancet. 110 (2830): 783—784. November 1877. doi:10.1016/s0140-6736(02)49100-3.
Tribute to OG Frances 'Fairy' Warren. 24 квітня 2017.
Bunjak, Petar (2007). Мицкјевичева романса Марилин гроб и њен заборављени српски превод [Mickiewicz's romance Marila's Tomb and its forgotten Serbian translation]. Prilozi Za Knjizevnost, Jezik, Istoriju I Folklor(серб.). 73 (1–4): 125—140. doi:10.2298/pkjif0704125b.
Alzo, Lisa A. (2014). Service women: discover the experiences of your female ancestors who nursed soldiers and served on the home front during World War I. Family Tree Magazine. 15 (4).
Army Nurses of World War One: Service Beyond Expectations – Army Heritage Center Foundation. www.armyheritage.org.
Women's History Chronology. United States Coast Guard. Процитовано 11 березня 2011.
. Архів оригіналу за 3 квітня 2013. Процитовано 11 березня 2011.
. CBC News. 30 травня 2006. Архів оригіналу за 28 березня 2013.
. Архів оригіналу за 22 липня 2011.
Sterling, Christopher H. (2008). Military Communications: From Ancient Times to the 21st Century. ABC-CLIO., p. 55, .
. U.S. Army Signal Museum. Архів оригіналу за 24 березня 2012. Процитовано 23 січня 2010.
Vojvodich, Donna (24 березня 2023). The Long Blue Line: The Baker Twins—Re-searching the first female Coasties - or were they?. United States Coast Guard(амер.). Процитовано 30 червня 2023.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
. CBC News. 30 травня 2006. Архів оригіналу за 28 March 2013.
"Women's History Chronology", Women & the U. S. Coast Guard, U.S. Coast Guard Historian's Office
Women In Military Service For America Memorial. Womensmemorial.org. 27 липня 1950. Архів оригіналу за 28 грудня 2012. Процитовано 8 вересня 2013.
. U.S. Coast Guard. Архів оригіналу за 26 березня 2017. Процитовано 7 червня 2019.
Susan H. Godson, Serving Proudly: A History of Women in the U.S. Navy (2002)
Jeanne Holm, Women in the Military: An Unfinished Revolution (1993) pp 3–21
Women in World War I (U.S. National Park Service). www.nps.gov(англ.). Процитовано 16 грудня 2021.
Women in World War I (U.S. National Park Service). www.nps.gov(англ.). Процитовано 16 грудня 2021.
Akers, Regina T. (2008). CAPT Joy Bright Hancock. Naval History and Heritage Command. Процитовано 16 грудня 2021.
Mabus Names DDG After First Woman Awarded Navy Cross. United States Naval Institute. 14 червня 2016.
DD-710 Gearing Class. GlobalSecurity.org. Процитовано 14 лютого 2010.
Barbara A. Wilson. Ships named for Women and More 'Firsts'. Процитовано 14 лютого 2010.
Shaw, Anna Howard. National Women’s Hall of Fame. Процитовано 16 грудня 2021.
Lintunen, Tiina (2014). Women at War. The Finnish Civil War 1918: History, Memory, Legacy. Leiden: Brill Publishers. с. 201—229. ISBN .
A Companion to Women's Military History (History of Warfare)
Alison Fell (27 жовтня 2014). Viewpoint: Why are so few WW1 heroines remembered?. BBC News. Процитовано 16 грудня 2021.
O'Mara, David. 27 September 1918 Louise de Bettignies (alias 'Alice Dubois') died on this day. The Western Front Association. Процитовано 16 грудня 2021.
Resistance to the first German occupation- Remembrance Trails of the Great War in Northern France. Northern France Battlefields Trail. Процитовано 16 грудня 2021.
Marie-Léonie Vanhoutte, résistante de guerre [Marie-Léonie Vanhoutte, war resister]. Ouest France. 12 серпня 2014.
Gorez-Brienne, Sandrine; Vérizian-Lefeuvre, Corinne (2010). Visions of an occupied Roubaix: between literature and history. Nord. 64: 109—127.
Література
Питльована Л. Ю. Жінка на британському пропагандистському плакаті часів Першої світової війни: образи і контексти / Перша світова війна у фокусі історії [дипломатичні та політичні колізії Великої війни]: монографія / наук. ред. д.і.н. проф. С.С. Трояна. Київ: Кондор-Видавництво, 2016. С. 86-124.
Zhinki u Pershij svitovij vijni angl Women in the First World War uchasnici vijni 1914 1918 rozshirili rozuminnya vijskovoyi spravi yak suto cholovichoyi Istoriya poperednih vijn podilyalasya na suto cholovichij dosvid na poli boyu ta dosvid zhinki sho pasivno chekala svogo cholovika v tilu Persha svitova zminila ce spivvidnoshennya Zhinki v Pershij svitovij vijni Istorichnij periodPersha svitova vijna Zhinki v Pershij svitovij vijni u Vikishovishi Perevazhna bilshist zhinok buli prizvani do civilnoyi robochoyi sili shob zaminiti prizovnikiv abo pracyuvati na znachno rozshirenih zavodah z virobnictva boyepripasiv Zhinki takozh vikonuvali vazhku robotu u silskomu gospodarstvi sferi obslugovuvannya na transporti veli spiski poranenih ta zagiblih zajmalisya blagodijnistyu Sered lyudej yaki dobrovilno jshli na vijnu buli divchata i zhinki sho otrimali profesiyu medichnoyi sestri i pracyuvali v gospitalyah po doglyadu za poranenimi Deyaki z nih perevdyagalis u cholovichij odyag i jshli sanitarkami shob dopomagati poranenim bezposeredno na poli boyu inshi formuvali zhinochi vijskovi chastini diyuchoyi armiyi i voyuvali bezposeredno Nimecki vijskovi robitnici v 1917 roci U ryadi krayin yaki brali uchast u vijni zhinki stavali geroyami za uchast u rusi oporu ta shpigunstvo robotu pov yazanu z medichnoyu profesiyeyu zhurnalistikoyu ta bojovimi diyami Bagato z nih buli vidznacheni medalyami svoyeyi ta inshih krayin Z tisyach zhinok yaki voyuvali za svoyu krayinu bagatom dovelosya prihovuvati svoyu stat Koli yih viyavlyali yih zazvichaj zvilnyali zi sluzhbi yak ce bulo v Britaniyi ta Franciyi V inshih krayinah takih yak Nimechchina Serbiya ta Rosiya yim bulo dozvoleno sluzhiti vidkrito Svitova vijna viklikala nezvorotni zrushennya v rozvitku derzhav zminilos stavlennya i do zhinoctva V istoriyi Pershoyi svitovoyi dosi aktualni pitannya zhinka ta vijna zhinka ta armiya oskilki rol zhinoctva u svitovih i regionalnih vijnah do cogo chasu zalishayutsya majzhe ne vivchenimi Prichini uchastiMotivi zhinok yaki aktivno doluchilisya do voyennih dij buli riznomanitnimi Odni namagalisya dovesti svoyu cinnist yak pidtrimki blizkih u vijsku inshih privablyuvala ideya buti korisnimi na inshih posadah okrim tih yaki vvazhalisya zhinochoyu robotoyu Bagato zhinok virili sho yihnij vnesok u vijskovi diyi dopomozhe yim otrimati pravo golosu I pid chas vijni faktichno svitovij ruh za zhinoche viborche pravo prodovzhuvav dosyagati uspihiv koli Daniya ta Islandiya nadali povne viborche pravo zhinkam u 1915 roci nastupnogo roku viborchi prava buli takozh rozshireni v Norvegiyi ta Kanadi U lyutomu 1918 roku Velika Britaniya prijnyala vazhlivij zakon pro viborche pravo yakij vvazhavsya bezposeredno pov yazanim iz vazhlivistyu uchasti zhinok u vijskovih diyah Pislya bagatoh rokiv opoziciyi prezident Spoluchenih Shtativ Vudro Vilson zminiv svoyu poziciyu v 1918 roci shob vistupiti za viborche pravo zhinok na znak viznannya yihnih zaslug Antivoyenni nastroyiInshi zhinki protestuvali proti vijni ta namagalisya perekonati svitovih lideriv pripiniti yiyi Napriklad u 1915 roci u Niderlandah Mizhnarodnij kongres zhinok proviv zustrich yaku zazvichaj nazivayut Zhinochim kongresom miru abo Zhinki v Gaazi na yakij buli prisutni ponad 1000 zhinok Zhurnalistki ta pismenniciU toj chas yak bagato zhinok yaki brali uchast u vijni veli shodenniki chi notatki yaki piznishe opublikuvali yak spogadi deyaki zhinki zhurnalistki yizdili na peredovu ta za yiyi mezhi shob otrimati rozpovidi pro te sho naspravdi vidbuvalosya pid chas vijni Yak i yihni kolegi choloviki voni piddavalisya pilnomu naglyadu ta cenzuri ale yim bulo she vazhche otrimati dostup do informaciyi yaku voni potrebuvali dlya svoyih istorij amerikanska zhurnalistka redaktorka pismennicya i perekladachka U 1914 roci nezadovgo do pochatku Pershoyi svitovoyi vijni vvona usamitnilasya v budinku u francuzkij silskij miscevosti z vidom na dolinu richki Marna Vona opublikuvala roman i chotiri rozpovidi pro svoye zhittya zasnovani na zbirnikah yiyi listiv napisanih v roki vijni U 1922 roci yiyi nagorodili francuzkim ordenom Pochesnogo legionu na znak viznannya yiyi dopomogi soldatam ta bizhencyam ta vplivu a takozh za vpliv yakij yiyi knigi jmovirno mali na perekonannya uryadu SShA ogolositi vijnu Nimechchina amerikanska advokatka i zhurnalistka U 1915 roci v yak korespondentka New York Evening Post vona vidviduvala zhinochij Kongres miru v Niderlandah yakij takozh nazivali zhinki v Gaazi Potim New York Tribune doruchila yij zrobiti reportazh pro Nimechchinu voyennogo chasu Nezvazhayuchi na te sho vona ne rozmovlyala nimeckoyu movoyu vona zdijsnila dvi poyizdki do Nimechchini pid chas yakih zustrilasya z pacifistami social demokratami Pid chas svoyeyi drugoyi poyizdki vona pobachila sho blokada soyuznikiv prizvela lishe do silnogo golodu sered lyudej Nezvazhayuchi na postijne sposterezhennya yij dozvolili priyednatisya do oficijnogo turu zhurnalistiv po Nimechchini Vona povernulasya do Spoluchenih Shtativ i opublikuvala u velikih vidannyah kilka statej Zgodom voni buli zibrani v knizi pid nazvoyu Korotki pajki Amerikanska zhinka v Nimechchini 1915 1916 opublikovanij v 1917 roci Portret Ellen LamottAmerikanska medsestra ta pismennicya pracyuvala u francuzkomu gospitali v Belgiyi shob napisati svoyu istoriyu Yiyi kniga Zvorotna hvilya vijni bula opublikovana v 1916 roci Zamist togo shob propaguvati slavu ta geroyizm kniga zoseredilasya na bolisnij smerti lyudej daleko vid svoyih druziv ta simej Kniga bula zaboronena u Franciyi ta Velikij Britaniyi ale dobre prijnyata v SShA poki cya krayina ne vstupila u vijnu koli vona bula zaboronena i tam anglijska zhurnalistka pochatkivicya yaka hotila stati vijskovoyu korespondentkoyu U 1915 roci vona poyihala do Franciyi i vidala sebe za soldata cholovika yakij pracyuvav saperom v korolivskih inzhenernih vijskayi Cherez 10 dniv problemi zi zdorov yam zmusili yiyi z yavitisya z povinnoyu Pislya zvilnennya yiyi zmusili pidpisati pismovi pokazannya pid prisyagoyu v yakih vona pogodilasya ne pisati pro svoyi perezhivannya Pislya vijni vona vidala knigu pid nazvoyu Saper Doroti Lourens yedina onglijska zhinka soldat 1919 ale vona zaznala zhorstkoyi cenzuri i ne mala uspihu U 2003 roci yiyi istoriya bula rozkrita zanovo Yiyi avtobiografiya bula perevidana v 2010 roci i vona bula predstavlena na vistavci prisvyachenij zhinkam na vijni v imperskomu vijskovomu muzeyi Z 2015 roku za motivami opovidannya Lourens bulo znyato kilka p yes i filmiv Nimechchina pid chas vijni sho bachila I chula amerikanska divchina 1917 bula napisana i proilyustrovana amerikankoyu hudozhniceyu i vijskovoyu korespondentkoyu Pittsburgh Post Dispatch yaka pid chas vijni provela dva roki v Nimechchini Opublikovano pislya koli SShA vstupili u vijnu kniga vvazhalasya zanadto simpatichnoyu do prostih nimciv i bula negajno viluchena uryadom Amerikanska pismennicya detektiviv postijna spivrobitnicya Saturday Evening Post u 1915 roci perekonala redaktora The Post vidpraviti yiyi na peredovu v Belgiyu Vihodyachi z poperednogo navchannya medsestri vona perekonala nadati yij dostup do armijskih gospitaliv i yij bulo dozvoleno gastrolyuvati po belgijskomu frontu vklyuchayuchi nichijnu zemlyu Vona takozh otrimala dozvil na osobisti rozmovi z korolem Belgiyi Albertom I jogo druzhinoyu korolevoyu Yelizavetoyu i korolevoyu Angliyi Mariyeyu druzhinoyu britanskogo korolya Georga V Krim togo vona brala interv yu u lideriv soyuznikiv Ferdinanda Fosha i Vinstona Cherchillya Pislya povernennya dodomu Rajnhart napisala 10 statej dlya Saturday Evening Post zasnovanih na yiyi sposterezhennyah Statti buli takozh opublikovani v londonskij Tajms i zgodom zibrani v knigu pid nazvoyu Koroli korolevi ta pishaki Amerikanska zhinka na fronti Avstro UgorshinaNaprikinci lipnya 1914 roku videnska presa poshirila povidomlennya opublikovane pershoyu velikoyu avstrijskoyu zhinochoyu grupoyu Frauenhifsaktion Wien u yakomu zaklikali avstrijskih zhinok vikonuvati svoyi obov yazki pered naciyeyu ta brati uchast u vijskovih zusillyah Ochikuyetsya sho protyagom cogo chasu zhinki zabezpechuvatimut bilshu chastinu neobhidnoyi robochoyi sili i zalezhno vid socialnogo klasu deyaki navit bratimut uchast u kerivnictvi miscevimi gromadami v Avstriyi Viznachni osobistosti Viktoriya Savs pishla na vijskovu sluzhbu v avstro ugorsku armiyu pereodyagnena v cholovichij odyag i bula nagorodzhena za horobrist u boyah na italijskomu fronti v Alpah Vona ta buli yedinimi dvoma vidomimi avstrijskimi zhinkami na peredovij Ukrayinki Sofiya Galechko horunzha USS Katrya Grinevicheva Uchast zhinok ukrayinskogo pohodzhennya doslidzhena she skupishe nizh uchast rosiyanok Nayavni lishe deyaki dani pro ukrayinok Olenu Stepaniv Katryu Grinevichevu Sofiyu Galechko Pavlyuchenko Katrya Grinevicheva virosla u zamozhnij spolshenij rodini i ne znala ukrayinskoyi do 18 rokiv koli usvidomila svoyu nacionalnu prinalezhnist i postanovila podalshim zhittyam sluzhiti vlasnomu narodovi Ideyami ukrayinskogo patriotizmu buli projnyati vsi hudozhni tvori pismennici yiyi pedagogichna diyalnist bula zhertovnoyu Zamozhna spolshena spilnota rodina priyateli Grinevichevoyi vidvernulisya vid neyi nasmihayuchis z neyi ta yiyi materialnih nestatkiv Adzhe pered neyu dobre osvichenoyu vikladachkoyu yaka nasmililas kinuti viklik shovinistichnij polskij politici zakrilisya vsi dveri do derzhavnogo vchitelyuvannya U Pershu svitovu Grinevicheva yide u Gmind nevelike poselennya u bolotah todishnoyi Avstriyi kudi uryad zignav na chas vijni ukrayinskih selyan z usih kutochkiv Galichini boyachis sho voni mozhut stati na bik Rosiyi Faktichno tim pririk yih na vmirannya vid golodu i hvorob Tam Grinevicheva pracyuvala vchitelkoyu barakovoyi shkoli U podibni tabori shob dopomogti narodu jshli najkrashi predstavnici togochasnoyi ukrayinskoyi inteligenciyi Voni stavali sestrami miloserdya navchali ditej pisali listi i skargi nadavali pershu neobhidnu dopomogu Katrya Grinevicha postijno informuvala chasopis Visnik vizvolennya Ukrayini pro zlochini v tabori znushannya zaperechennya bud yakih prav lyudini i pro genocid ukrayinciv Vona takozh vislala M Voznyaku svoyi noveli narisi i statti pro Gmind dlya publikaciyi u Literaturno naukovomu visniku Ci materiali skolihnuli svit Pid tiskom gromadskosti tabir u Gmindi zakrili a lyudej zvilnili Geroyizm proyavlyali ukrayinki v dobu vizvolnih zmagan ukrayinskogo narodu v period Pershoyi svitovoyi ta borotbi za ukrayinsku derzhavu Podvigami proslavilis ukrayinski sichovichki yaki ne vagayuchis stali poruch z cholovikami na borotbu z Rosiyeyu Aktivnist i geroyizm ukrayinok sho stvorili zhinochu bojovu odinicyu i gidno projshli kriz viprobuvannya Pershoyi svitovoyi buli unikalnimi Avstrijski gazeti v chasi vijni vidznachali sho ce pershi zhinki u bojovih formuvannyah Yevropi A bulo yih nemalo 33 u sformovanij she do vijni zhinochij sotni USS II Ce Olena Stepaniv Sofiya Galechko Gandzya Dmiterko Vasilina Oshipko Olena Kuz Pavlina Mihajlishin Zhinki strilchini ta sanitarki vitrimali bij pid Makivkoyu pislya kotrogo Olena Stepaniv ta Sofiya Galechko buli nagorodzheni sribnimi medalyami horobrosti Bagato zhinok pracyuvali v lazaretah Zhinka mogla zhiti u prifrontovih naselenih punktah i hovatisya vid artileriyi tikati z prihodom vorozhih vijsk u susidnye selo abo misto Bud yakij iz cih syuzhetiv prizvodiv do kardinalnoyi zmini sposobu zhittya zhinoctva Zminilosya zhittya j ukrayinok na teritoriyi Avstro Ugorshini Galichina protyagom 1914 1920 rokiv stala arenoyu masshtabnih boyiv Spochatku mizh Antantoyu j Chetvernim soyuzom a zgodom mizh polyakami ukrayincyami ta vsima inshimi silami yaki pochali diyati pislya rozpadu imperij Gabsburgiv ta Romanovih Zhittya zhinki zminilosya tak samo yak napriklad u Franciyi Vona brala na sebe podvijni roli Yaksho spochatku zhinka vikonuvala chisto mirnu rol yak to ohoronnicya vognisha doglyadalnicya za ditmi to z pochatkom vijni vona mala zabezpechuvati sim yu harchami elementarnimi rechami Tobto galicka selyanka brala na sebe maskulinni roli V Avstro Ugorshini zhinki she 1913 roku pochali gotuvatisya do vijni U Lvovi isnuvala organizaciya Zhinocha gromada i Kostyantina Malicka she u 1912 roci nagoloshuvala sho v chasi vijni treba viznachitisya na yakomu mi boci U 1913 roci voni stvorili fond dlya finansuvannya ukrayinskogo vijska Potim ci groshi pishli na formuvannya Legionu ukrayinskih sichovih strilciv Poshirenim ye tverdzhennya sho pershi zhinochi zagoni buli stvoreni v Rosiyi bataljon smerti Bochkarvoyi abo dopomizhnij zhinochij korpus u Britaniyi Ale voni buli stvoreni u 1917 roci koli ce iniciyuvav uryad Brusilov i Kerenskij pobachivshi depresivni nastroyi v armiyi virishili pidklyuchiti zhinok V Ukrayini utvorennya bojovih zhinochih formuvan bulo dobrovilne Zhinki sami zgoloshuvalisya voyuvati zi zbroyeyu v rukah Zhinocha chota Sichovih strilciv 2 nalichuvala 33 zhinki za tri roki do podibnih yavish u Yevropi Usi zhinki sho buli tam projshli miliarnij vishkil v organizaciyah Sich Sokil Plast Voni dobre vmili strilyati vesti okopnu vijnu Koli zh dijshlo do vijni avstrijskij uryad zaboroniv zhinkam voyuvati Taki zhinki yak Olena Stepaniv Dashkevich Mariya Bachinska Gandzya Dmiterko Sofiya Galechko ta Irena Kuz pishli na vijnu Kuz zahopila p yat vorozhih soldativ i rosijskogo pidporuchika ta privela u shtab Zhinki zvichajno takozh buli zadiyani v polovih kuhnyah mobilizacijnih komitetah propagandistskih robotah na zaliznichnih vokzalah Ukrayinskij zhinochij komitet u Vidni zajmavsya dopomogoyu ukrayinskim poranenim soldatam yakih tam zibralosya todi ponad 50 tisyach Ci zhinki rozshukuvali i zapisuvali yih u specialni spiski nadavali yim materialnu ta moralnu dopomogu dostavlyali yizhu korespondenciyu zaproshuvali na vechori zajmalisya negramotnimi vlashtovuvali liknepi Vijna nazdoganyaye zhinku i pislya zakinchennya Sofiya Galechko yaka bula horunzhoyu j mala dobru osvitu ne znala kudi sebe poditi Bagato zhinok pokinchilo zhittya samogubstvom bo suspilstvo vidkinulo yih pislya vijni ne ocinivshi yihnij dosvid ta navichki Chastina veteranok zanuryuvalis u blagodijnist ta gromadsku diyalnist Taka pracya ukrayinok ne bula strukturovanoyu voni bralisya za nagalne prodovzhuyuchi shukati svoye misce v modernovomu suspilstvi Zhinochi tovaristva ta komiteti dopomagali poranenim soldatam invalidam vdovam sirotam ta inshim zhertvam vijni Ukrayinki aktivno pracyuvali sestrami miloserdya dekotri z nih navit prohodili specializovani kursi medsester Zhinki takozh veli spiski ukrayinskih polonenih internovanih politv yazniv ta poleglih soldativ Zavdyaki cim statistkam vdalosya vidnajti ponad 2000 ukrayinskih voyakiv zniklih bezvisti Same u cej period zhinki stayut aktivnimi uchasnicyami informacijnogo prostoru Vijna sprovokuvala rozkvit gazetyarstva presa na toj chas bula led ne yedinim dzherelom novin I zhinki stali ne tilki spozhivachkami a j geroyinyami presi Utim u pole zoru zhurnalistiv potraplyali zdebilshogo vidomi ta osvicheni zhinki Selyanok bulo ekspluatovano yak obraz zhertv vijni na shpaltah gazet voni zavzhdi poterpali ta skarzhilisya na skladni umovi zhittya Vodnochas zhinki otrimali zmogu predstavlyati samih sebe u presi Tak v Ukrayinskomu slovi vijshla cila seriya publikacij pro vijnu ta rol zhinki u nij Vona zaklikala ukrayinok zajmalisya prosvitoyu zokrema na seli Ne ostannyu rol u viznanni svitom ukrayinok stala narodna tvorchist Fahovi pidpriyemstva Zahodu serjozno zacikavilisya vishivankami ta merezhivnimi virobami Zhurnali modi drukuyut dobirki ukrayinskih vishivanok Belgiyapracyuvala medsestroyu u Vestrozebeke ta Russeleri likuyuchi nimeckih soldativ i soldativ soyuznikiv Drug sim yi zaluchiv yiyi shpiguvati na korist britanskoyi rozvidki i deyakij chas vona sluzhila podvijnim agentom Za medichni zaslugi bula nagorodzhena nimcyami Zaliznim hrestom U 1916 roci bula zaareshtovana i dva roki provela u v yaznici Pislya vijni vona otrimala chislenni nagorodi vid uryadiv Franciyi Belgiyi ta Velikoyi Britaniyi ta napisala memuari pid nazvoyu Ya bula shpigunkoyu shpiguvala na korist Britanskoyi sekretnoyi sluzhbi v Belgiyi Vona bula strachena v 1916 roci i pislya zakinchennya vijni stala nacionalnoyu geroyineyu Belgiyi U 1919 roci yiyi tilo bulo perepohovano na derzhavnih pohoronah Britanska imperiyaU vijsku Vershnicya Zhinochih korolivskih VPS WRAF pid chas perervi na chaj sidit na svoyemu odnomisnomu dviguni P amp M 500cc 1918 rik Plakat pro najm do WAAC Zhinki dobrovilno pishli sluzhiti v armiyu v specialni zhinochi korpusi do kincya vijni do nih bulo zaluchenoponad 80 tis osib Bagato sluzhili medsestrami v takih pidrozdilah Imperska vijskova sluzhba medsester korolevi Oleksandri Queen Alexandra s Imperial Military Nursing Service QAIMNS Persha medichna sestrinska dopomoga yunok First Aid Nursing Yeomanry FANY Zagin volonterok Voluntary Aid Detachment VAD Sestrinska sluzhba teritorialnih vijsk Inshi korpusi buli stvoreni shob zvilniti cholovikiv vid nebojovih rolej u zbrojnih silah Zhinochij armijskij dopomizhnij korpus piznishe nazvanij Korolivskim armijskim dopomizhnim korpusom Queen Mary s Army Auxiliary Corps WAAC WAAC podilyavsya na chotiri sekciyi kulinarnu mehanichnu kancelyarsku ta zmishanu Bilshist z nih zalishilisya na fronti ale blizko 9000 sluzhili u Franciyi Korolivska vijskovo morska sluzhba zhinok Women s Royal Naval Service WRNS Zhinochi Korolivski VPS Women s Royal Air Force WRAF Dvi organizaciyi navchali zhinok koristuvatisya zbroyeyu u razi vtorgnennya voroga ale zhinki naspravdi nikoli ne brali uchast u bojovih diyah Zhinochij nadzvichajnij korpus yakij stav Zhinochim volonterskim rezervom Plakatna kampaniya Propaganda u formi plakativ yaki zaohochuvali zhinok pracyuvati na zavodah ne pokazuvala bilsh nebezpechni aspekti umov praci pid chas vijni a zaklikala zhinok priyednatisya do robochoyi sili ta zigrati svoyu rol u vijni Inshi plakati buli rozrobleni shob zaohotiti zhinok perekonati svoyih cholovikiv priyednatisya do zbrojnih sil Odin plakat maye romantichnu obstanovku zhinki divlyatsya u vidkrite vikno poki soldati jdut na vijnu Plakat maye romantichnu privablivist hocha naspravdi bagato zhinok perezhili nadzvichajni trudnoshi koli yihni choloviki vstupali na sluzhbu Bagato vijskovih plakativ kidali viklik isnuyuchim socialnim ustanovkam za yakimi zhinki povinni buti pasivnimi ta emocijnimi mati moralni chesnoti ta vidpovidalnist za domashnye zhittya Na odnomu propagandistskomu plakati vijni pid nazvoyu Ci zhinki roblyat svij vnesok zhinku zobrazheno yak taku sho prinosit sebe v zhertvu priyednavshis do virobnictva boyepripasiv poki choloviki perebuvayut na fronti Ci plakati ne rozpovidayut pro realnu robotu z boyepripasami vklyuchno z vibuhonebezpechnimi himikatami chi zahvoryuvannyami sprichinenimi suvorimi umovami praci Perekonlivi obrazi idealizovanih zhinochih figur ta idilichnih obstanovok buli rozrobleni shob sponukati zhinok do uchasti u vijni i znachno vplinuli na ideyu vidpovidnoyi zhinochoyi povedinki u Britaniyi pid chas vijni Yak naslidok bagato zhinok zalishili domashnye zhittya shob priyednatisya do virobnictva boyepripasiv spokusheni krashimi umovami zhittya patriotichnim obov yazkom i visokoyu oplatoyu praci Boyepripasni zavodi Lotti Mid pracivnicya boyepripasiv yaka pomerla vid otruyennya trotilom Pracivnici vstanovlyuyut i pakuyut golovki zapobizhnikiv na Coventry Ordnance Works Velika kilkist zhinok pracyuvala u virobnictvi boyepripasiv zalishivshi yih koli promislovist skorotilasya naprikinci vijni Voni pishli volonterkami zaradi patriotizmu ta groshej oderzhuyuchi zarplatu vdvichi bilshu nizh voni zaroblyali ranishe Zhinok yaki pracyuvali na cih zavodah z virobnictva boyepripasiv nazivali municionetkami abo kanarkami cherez zhovtu shkiru yaka z yavilasya pid chas roboti z toksichnimi himikatami Zhinki yaki pracyuvali na zbrojnih zavodah buli v osnovnomu z simej robitnichogo klasu vikom vid 18 do 29 rokiv Voni brali uchast u vigotovlenni snaryadiv vibuhivki litakiv ta inshih materialiv yaki postachali vijnu na fronti a deyaki zhinki pracyuvali bagato godin Ce bula nebezpechna ta povtoryuvana robota yaka stvoryuvala toksichni vipari ta peredbachala povodzhennya z nebezpechnimi mehanizmami ta vibuhivkoyu Zavodi po vsij Britaniyi chasto ne opalyuvalisya i buli oglushlivo shumni Sered poshirenih zahvoryuvan i zahvoryuvan yaki traplyalisya buli sonlivist golovni boli ekzema vtrata apetitu cianoz zadishka blyuvota anemiya sercebittya secha zabarvlena zhovchyu zapor priskorenij slabkij puls boli v kincivkah zhovtyanicya ta otruyennya rtuttyu Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni najbilshoyu fabrikoyu korditu v Spoluchenomu Korolivstvi bula fabrika HM u Gretni Zhinki z usogo svitu priyizhdzhali tudi pracyuvati viroblyayuchi te sho bulo vidomo yak Diyavolska kasha termin vvedenij serom Arturom Konan Dojlom dlya poznachennya sumishi garmatnoyi bavovni ta nitroglicerinu yakij vikoristovuvavsya dlya virobnictva korditu yak paliva dlya snaryadiv Yim razom dali prizvisko Divchata Gretna Bagato hto z gordistyu nosiv trikutnij znachok On War Work na svoyij uniformi poza robotoyu yakij teper ye chastinoyu logotipu muzeyu Devils Porridge Na vidminu vid inshih boyepripasnih zavodiv na Gretni ne bulo dityachih yasel Najbilsha kilkist zhinok zajnyatih na fabrici stanovila 11 576 u 1917 roci ale do zhovtnya 1918 roku cya cifra vpala do 6 285 Bilshist dilyanok virobnictva bulo prodano pislya togo yak vijna zakinchilasya i zhinki povernulisya dodomu deyaki otrimali novij dosvid napriklad grayuchi u fabrichnij zhinochij futbolnij komandi U toj chas yak rol zhinok u socialnij sferi rozshirilasya oskilki voni priyednalisya do profesij u yakih ranishe dominuvali choloviki pislya zakinchennya vijni zhinki povernulisya do svoyeyi roli vdoma a yihnyu robotu otrimali soldati yaki povernulisya Statistika zhinochoyi praci znizilasya do dovoyennogo rivnya i lishe v 1939 roci rol zhinok znovu zrosla Inshi roboti vdoma Bagato zhinok pracyuvali dobrovolcyami na domashnomu fronti yak medsestri vchiteli ta robitnici na tradicijno cholovichih robotah Zamozhni zhinki emigrantki zi Spoluchenih Shtativ zasnuvali v Angliyi organizaciyu pid nazvoyu v 1914 roci shob kupuvati mashini shvidkoyi dopomogi pidtrimuvati likarni ta nadavati ekonomichni mozhlivosti zhinkam pid chas vijni Pam yatnik p yati sestram Dokladnishe Vikno p yati sester Jorkskij sobor Vikno p yati sester Jorkskogo soboru yedinij memorial u Velikobritaniyi prisvyachenij usim zhinkam Britanskoyi imperiyi yaki zaginuli pid chas Pershoyi svitovoyi vijni Desyat dubovih shirm bulo dodano do pivnichnoyi storoni kaplici Svyatogo Mikolaya U nih pererahovani imena kozhnoyi zhinki yaka zaginula pid chas Pershoyi svitovoyi vijni Napis na nomu govorit Na comu ekrani zapisani imena zhinok Imperiyi yaki viddali svoye zhittya u vijni 1914 1918 rokiv v pam yat pro yakih zhinki vidnovili vikno P yat sester Na ekranah podano 1513 imen Avstraliya Rol avstralijskih zhinok u Pershij svitovij vijni bula zoseredzhena golovnim chinom na medsestrinskih poslugah 2139 avstralijskih medsester sluzhili pid chas Pershoyi svitovoyi vijni Yihnij vnesok buv bilsh vazhlivim nizh spochatku ochikuvalosya sho prizvelo do bilshoyi povagi do zhinok u medichnih profesiyah Deyaki zhinki vigotovlyali pechivo ANZAC yake vidpravlyali soldatam Pechivo bulo vigotovleno za receptom yakij dozvoliv bi jomu zalishatisya yistivnim protyagom trivalogo chasu bez oholodzhennya Kanada Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni v zbrojnih silah Kanadi praktichno ne bulo zhinok za vinyatkom 3141 medsester yaki sluzhili yak za kordonom tak i na vnutrishnomu fronti Z cih zhinok 328 buli nagorodzheni korolem Georgom V a 46 viddali zhittya pid chas vikonannya sluzhbovih obov yazkiv Nezvazhayuchi na te sho deyaki z cih zhinok otrimali nagorodi za svoyi zusillya bagato visokopostavlenih vijskovih vse odno vvazhali sebe nepridatnimi dlya ciyeyi roboti Hocha Velika vijna oficijno ne bula vidkritoyu dlya zhinok voni vidchuvali tisk vdoma Bula progalina u pracevlashtuvanni koli choloviki vstupali na sluzhbu bagato zhinok namagalisya zapovniti cyu porozhnechu razom iz vikonannyam svoyih domashnih obov yazkiv Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni medichnim pracivnikam dovodilosya mati spravu z medichnimi anomaliyami yakih voni nikoli ranishe ne bachili Hlornij gaz yakij vikoristovuvali nimci sprichinyav travmi dlya yakih she ne bulo rozrobleno protokoliv likuvannya Yedinim likuvannyam yake zaspokoyilo postrazhdalih vid gazu kanadskih soldativ buv postijnij doglyad medsester Kanadski medsestri buli osoblivo vidomi svoyeyu dobrotoyu Kanadska medsestra Madlen Zhaffre sluzhila u Korpusi medsester francuzkogo prapora Kanadci ochikuvali sho zhinki budut simpatizuvati vijskovim zusillyam ale ideya sho voni zroblyat takij fizichnij vnesok dlya bilshosti bula absurdnoyu Zavdyaki pidtrimci yaku zhinki viyavlyali z pochatku vijni lyudi pochali bachiti svoyu cinnist u vijni U travni 1918 roku vidbulasya zustrich na yakij obgovoryuvalosya mozhlive stvorennya Kanadskogo zhinochogo korpusu U veresni propoziciyu shvalili ale proekt vidklali oskilki vijni bulo vidno kinec Na kanadskomu vnutrishnomu fronti bulo bagato sposobiv za dopomogoyu yakih zhinki mogli brati uchast u vijskovih zusillyah U 1918 roci Loyis Allan priyednalasya do Korpusu silskogospodarskih poslug shob zaminiti lyudej yakih vidpravili na front Allan pomistili v EB Smith and Sons de vona lushila polunicyu dlya varennya Z rostom promislovogo virobnictva takozh vidkrivalisya robochi miscya na zavodah Robochij den dlya cih zhinok skladavsya z desyati dvanadcyati godin shist dniv na tizhden Oskilki dni skladalisya z trivaloyi monotonnoyi roboti bagato zhinok skladali parodiyi na populyarni pisni shob prozhiti den i pidnyati duh Zalezhno vid regionu Kanadi deyaki zhinki mali vibir spati v kazarmah abo nametah na fabrici chi fermi de voni pracyuvali Vidpovidno do broshuri vidanoyi Kanadskim departamentom gromadskih robit isnuvalo kilka sfer u yakih zhinkam dorechno pracyuvati Ce buli Na fruktovih chi ovochevih fermah U taborah gotuvati dlya robitnikiv Na zmishanih i molochnih fermah Na hutori dopomagati goduvati tim hto viroshuye vrozhaj Na konservnih zavodah dlya konservuvannya fruktiv i ovochiv Vzyati pid kontrol molochni shlyahi Krim togo bagato zhinok buli zalucheni do blagodijnih organizacij takih yak Zhinochij kanadskij klub Ottavi yaki dopomagali zabezpechuvati potrebi soldativ simej soldativ i zhertv vijni Zhinok vvazhali soldatami tilu yih zaohochuvali vzhivati vsogo menshe ta buti oshadlivimi shob zberegti zapasi dlya vijskovih zusil Vidatni osobistosti Pislya togo yak avstralijska likarka sprobuvala zaverbuvatisya v Avstralijski imperski sili i otrimala vidmovu vona pishla dobrovoliceyu u Gospitali shotlandskih zhinok dlya diplomatichnoyi sluzhbi Piznishe vona stala pershoyu zhinkoyu hirurgineyu yaka bula prizvana do britanskoyi armiyi Britanska medsestra Edit Kavell dopomagala likuvati poranenih soldativ oboh storin v okupovanij Nimechchinoyu Belgiyi 1915 roku vona bula strachena nimcyami za te sho dopomogla soldatam soyuznikiv vtekti do nejtralnih Niderlandiv Yiyi smert viklikala mizhnarodnij rezonans i prizvela do strimkogo zrostannya kilkosti nabranih u britansku armiyu Kanadska medsestra sluzhila v riznih yevropejskih krayinah za sho v 1917 roci v Bukingemskomu palaci otrimala 2 go klasu Britanska hudozhnicya ledi u Franciyi ta Italiyi sluzhila vodijkoyu shvidkoyi dopomogi ta rentgenologineyu za sho yij dali zvannya majora v armiyi Piznishe vona otrimala italijsku Bronzovu medal za vijskovu doblest i v 1920 roci bula nagorodzhena ordenom Svyatogo Ioanna Yerusalimskogo yak Dama Graciyi ta yak oficer Ordena Britanskoyi imperiyi zasnuvala ta v 1915 1916 rokah sluzhila v Serbiyi Dzhuliya Grejs Vels u 1916 rociElsi Inglis bula shotlandskoyu hirurgineyu i sufrazhistkoyu Vona zasnuvala Shotlandski zhinochi likarni dlya diplomatichnoyi sluzhbi pidtrimani ruhom za zhinoche viborche pravo Zagalom dlya poranenih u semi krayinah bulo stvoreno chotirnadcyat gospitaliv iz zhinochim personalom Na znak viznannya yiyi roboti v Serbiyi vona stala pershoyu zhinkoyu yaka otrimala najvishu nagorodu ciyeyi krayini Avstralijka keruvala mashinami shvidkoyi dopomogi dlya shotlandskih zhinochih likaren a zgodom i serbskoyi armiyi Na zavershalnomu etapi vijni vona zbirala groshi ta vstanovlyuvala peresuvni yidalni shob dopomogti nagoduvati serbskij narod Zagalom serbskij uryad nagorodiv yiyi chotirma medalyami za robotu pid chas vijni Flora Sandes dobrovilno priyednalasya do pidrozdilu shvidkoyi dopomogi Sv Ioanna v Serbiyi a zgodom stala oficerom serbskoyi armiyi U 1916 roci vona otrimala najvishu nagorodu serbskoyi armiyi U 1919 roci vona stala pershoyu zhinkoyu oficerom serbskoyi armiyi U grudni 1914 roku kanadska naukovicya opublikuvala takozh vidomij yak Kanadskij plan propoziciyu stvoriti poserednicku konferenciyu sho skladatimetsya z intelektualiv iz nejtralnih krayin yaki pracyuvatimut nad poshukom vidpovidnogo rishennya dlya Pershoyi svitovoyi vijni Cej plan buv predstavlenij Kongresu Spoluchenih Shtativ ale nezvazhayuchi na te sho vin viklikav interes prezidenta Vilsona vin provalivsya koli Nimecka imperiyaMedsestri Nimeckogo Chervonogo Hresta doglyadayut za poranenimi soldatami Nimechchina duzhe silno postrazhdala vid nestachi prodovolstva cherez pershi domovlenosti mizh soyuznikami ta nejtralnimi krayinami pro izolyaciyu Nimechchini vid zhittyevo vazhlivih postavok Zitknuvshis z deficitom pshenici krayina zreshtoyu pochala viroblyati K hlib shkidlivij vid hliba z kartopleyu Robitnichij klas yakij buv zmushenij yisti cej hlib vvazhav jogo girshim za pshenichnij i oburyuvavsya na tih hto yiv pshenichnij hlib i tistechka pid chas vijni Suspilne sprijnyattya soldatskih druzhin u voyennij Nimechchini polyagalo v tomu sho voni pokrashili svoye stanovishe v toj chas yak nimecki robitniki strazhdali Vona viklikala gniv i pidozru robitnichogo klasu yakij staviv pid sumniv yiyi vidpovidnist idealizovanomu obrazu oshadlivoyi domogospodarki voyennogo chasu yaka skladala kistyak dobrovilnoyi armiyi na fronti Oburennya proti soldatskih druzhin takozh poshirilosya sered policejskih yaki vvazhali sho yiyi povedinka superechit nimeckomu idealu i sho yiyi privilejovanij status perevershuye yihnij vlasnij druzhinam soldativ ne varto tak galasuvati shob ne dovodilosya tak silno nabivati mordi Policiya oburyuvalasya sho zhinki otrimayut taku vigodu vid sluzhbi svoyih cholovikiv a protestuvalniki vidkidali dumku pro te sho druzhini soldativ povinni provoditi pivdnya vzhivayuchi bagato tortiv i zbitih vershkiv zi svoyimi ditmi todi yak naciya navryad chi mozhe dozvoliti sobi taku rozkish Buli skargi na zhinok odyagnenih u pohmurij odyag yaki stverdzhuvali sho u nih ukrali goduvalnika chi inshogo blizkogo chlena rodini stvoryuyuchi tverezij obraz ale z inshogo boku slid zaznachiti sho zhinok ne torkayutsya ani potrebi ani vidchaj Odin nimeckij oficer skazav sho same bidni zhinki shodnya zajmayut kafe univermagiv degustuyut delikatesi yaki zvichajno ne nalezhat do najneobhidnishih produktiv Osmanska imperiyaSpivrobitniki Osmanskogo Chervonogo Pivmisyacya ta Chervonogo Hresta v Hafir el Audzha Zhinki mali obmezhenu rol na pershomu misci buduchi medsestrami ta zabezpechuyuchi dopomizhnu robochu silu personalu ekstrenoyi medichnoyi dopomogi Ce bulo reakciyeyu na brak robochoyi sili oskilki imperiya voyuvala na kilkoh frontah zmushuyuchi prizvati na vijskovu sluzhbu bilshist svogo cholovichogo naselennya Cya medichna robocha sila zhinok stala mozhlivoyu zavdyaki organizaciyam stvorenim uryadom i mizhnarodnimi organizaciyami takimi yak Chervonij Hrest Taki zhinki yak Safiye Gusejn rizikuvali zhittyam pracyuyuchi na gospitalnomu korabli Resit Pasa dlya poranenih soldativ Ce sudno prijmalo poranenih osmanskih soldativ iz Dardanell i chasto zaznavalo bombarduvan vorozhih litakiv ta inshih korabliv IOEW Islamska organizaciya zajnyatosti zhinok organizaciya sformovana v 1916 roci z metoyu zahishati zhinok znahodyachi yim robotu ta privchayuchi yih zaroblyati na zhittya v pochesnih umovah takozh nadala zhinkam obmezhenu rol na robochih posadah shlyah Ce buv neobhidnij krok shob znajti pracivnikiv dlya prodovzhennya virobnictva vijskovoyi produkciyi poki bilshist nayavnogo cholovichogo naselennya ne voyuye IOEW viyavilosya vidpovidalnim za bilshu chastinu zbilshennya zhinochoyi robochoyi sili u vijskovij promislovosti v 1916 1917 rokah Napriklad na fabrici vijskovogo vzuttya v Bejkozi v organizaciyi pracyuvalo ponad 900 zhinok Odnak dolya organizaciyi zakinchilasya pislya pripinennya zamovlen vid vijskovih i uryadu naprikinci svitovoyi vijni Ce prizvelo do zmenshennya potrebi v robochih zhinkah i postupovogo zmenshennya robochoyi sili zajnyatoyi organizaciyeyu v rik pislya vijni a takozh do ostatochnogo zakrittya vsih yiyi fabrik i rozpusku IOEW Razom zi zbilshennyam popitu na robochu silu vidbulosya zbilshennya roli bilih komirciv i derzhavnoyi sluzhbi dlya zhinok hocha v nabagato menshomu stupeni nizh cholovikiv Masova mobilizaciya cholovichoyi robochoyi sili sponukala naciyu priskoriti proces dozvolu miskim osvichenim musulmanskim zhinkam pracyuvati v bilih komircyah Diskriminaciya nemusulmanskogo naselennya za dopomogoyu takoyi politiki yak deportaciya nemusulman u 1915 roci vidkrila dlya osmanskih zhinok nabagato bilshe robochih misc dlya pidpriyemnickoyi diyalnosti v ekonomici krayini Koli v berezni 1916 roku Osmanska imperiya zaboronila vikoristannya bud yakoyi movi krim tureckoyi vona u svoyu chergu nadala novi mozhlivosti dlya osmanskih zhinok yaki znali turecku ta inshi inozemni movi pridilyayuchi osoblivu uvagu zhinkam cherez taki organizaciyi yak Osmanska shkola torgivli yaka vidkrila viddilennya specialno dlya zhinok IOEW takozh nadavav zhinkam administrativnu robotu ta sluzhiv poserednikom dlya shkoli shob rozpodilyati studentok yak stazhistiv u komercijnih i finansovih ustanovah po vsij krayini Pid chas vijni zhinki vzyali na sebe znachnu chastinu silskogospodarskogo ta promislovogo tyagarya v krayini zmusheni mati spravu z suvorimi umovami voyennogo zhittya koli bagatom zhinkam dovodilosya pracyuvati na budivnictvi dorig i ukriplen Zrostannya cin yak na osnovni tovari tak i na spozhivchi tovari takozh unemozhlivilo isnuvannya bagatoh zhinok u cih suvorih umovah Sho she girshe buli dezertiri ta bizhenci yaki blukali velicheznimi teritoriyami Osmanskoyi imperiyi grabuyuchi ta vikradayuchi veliki zapasi tovariv takih yak kukurudza ta funduk yaki buli nakopicheni shob vitrimati vijnu Najgirshe mabut te sho derzhavni chinovniki cherez vijskovih chinili tisk na bagatoh silskih zhinok shob voni postachali zerno dlya armiyi za neveliku kompensaciyu abo bez zhodnoyi kompensaciyi zerno yake kolis priznachalosya dlya yih vlasnogo isnuvannya natomist zabirali na goduvannya armiyi Bagato budinkiv takozh buli zahopleni vijskovimi dlya riznih cilej zmushuyuchi lyudej perevazhno zhinok cherez te sho perevazhna bilshist cholovikiv ne voyuvav na vijni spati na vulici abo pid derevami Ci voyenni umovi vplinuli na zhinok neproporcijno na cholovikiv cherez primusovij harakter prizovu v Osmansku imperiyu yakij zalishav zhinok pikluvatisya pro sela ta budinki po vsij krayini Inshim shokuyuchim poglyadom na zhittya osmanskih zhinok pid chas vijni bulo te sho peticiyi chasto pidkreslyuvali muchenicku smert sehitlik svoyih siniv i cholovikiv shob pokazati vnesok svoyih cholovikiv u vijskovi zusillya Yaksho smert chlena sim yi zhinki vvazhatimetsya uryadom dostatno gidnim zhinci bude dozvoleno viplachuvati neveliku pensiyu na osnovi vnesku yihnih pomerlih blizkih Ce takozh malo na meti pokazati yihnyu religijnu viru v publichnomu otochenni Osmanskim zhinkam ne bulo nadano bagato golosu u vnutrishnij roboti uryadu Zhinki poterpayut vid nasilstva ta zhenonenavisnickoyi negativnoyi reakciyi naprikinci vijni koli choloviki povertayutsya shob vidnoviti svoyi robochi miscya Odnak vijna takozh dala vihid novim ideyam i pragnennyam shodo prav zhinok pro sho proilyustrovano v narodnih pisnyah i derzhavnij byurokratiyi yaka posliduvala za vijnoyu RosiyaNevdachi rosijskoyi armiyi na frontah u 1916 1917 rr viklikali nove pidnesennya patriotizmu Znachna kilkist zhinok pislya zagibeli cholovikiv na fronti podavali prohannya abo samostijno jshli dobrovolicyami v diyuchu armiyu i nesli soldatsku sluzhbu Zhinki riznih socialnih verstv brali aktivnu uchast u vijni Yih tochna kilkist nevidoma oskilki bilshist iz nih perebuvali na frontah pid cholovichimi imenami Na danij chas vidomo blizko chotiroh desyatkiv imen najvidomishi z yakih Ye Chernyavska A Palshina O Cebrzhinska O Shidlovska Z Morozova Z Smirnova K Rajska Obshina sester miloserdya Osoblivoyu spravoyu u roki Pershoyi svitovoyi stav doglyad za hvorimi Bagato divchat vstupali do Do 1915 r u Rosijskij imperiyi isnuvalo 115 takih obshin v pidporyadkuvanni RTChH Krim togo sestri pracyuvali pri 3 upravlinnyah i 2 komitetah RTChH Yevangelichnomu gospitali j chotiroh inozemnih likarnyah Petrograda U 1916 za oficijnimi spiskami na front bulo vidpravleno 17 436 sester yaki obslugovuvali bilsh nizh 2 tis polovih i tilovih ustanov Chervonogo Hresta 71 gospital rozrahovanij na 44 600 cholovik etapni j peresuvni lazareti 11 sanitarnih poyizdiv peredovi zagoni sanitarni transporti harchovi j perev yazochni punkti dezinfekcijni kameri rentgenivski j hirurgichni zagoni shvidkogo reaguvannya letyuchi dva plavuchih gospitali na Chornomu mori tri bakteriologichni laboratoriyi shist polovih skladiv Najbilshoyu organizaciyeyu sho narahovuvala 1603 osib bula obshina svyatogo Georgiya Za neyu jshli petrogradski sestrinstva imeni general lejtenanta M P fon Kaufmana 952 osobi i svyatoyi Yevgeniyi 465 osib Svyato Troyicka obshina v cej chas narahovuvala 129 sester a Hrestovozdvizhenska 228 V Iverskij i Oleksandrivskij Utoli moya pechali organizaciyah Moskvi perebuvalo vidpovidno 365 i 183 sestri V obshini sester miloserdya prijmalisya zhinki ta vdovi vsih staniv vid 18 do 40 rokiv Do nih ishli abo molodi entuziastki abo zhinki u yakih cherez skrutne materialne stanovishe ne bulo inshogo vihodu zhinki z rodin dribnih chinovnikiv zubozhilih dvoryan navit selyan chasom ne osvicheni Interes do ciyeyi profesiyi sered zabezpechenih prosharkiv rosijskogo suspilstva j inteligenciyi prokinuvsya lishe u voyennij period koli obraz sestri miloserdya ogortavsya patriotichnoyu romantikoyu Podiyi na frontah Pershoyi svitovoyi inodi vimagali iniciativnosti ta samostijnosti z boku sester sho znachnoyu miroyu vplinulo na svidomist zhinoctva tih chasiv Deyaki divchata stali kavalerami soldatskogo Georgiyivskogo hresta a sestra R M Ivanova yaka prijnyala na sebe komanduvannya pislya zagibeli oficeriv i sama zaginula v boyu bula nagorodzhena ordenom Svyatogo Georgiya 4 stupenya posmertno Pislya Katerini II i sicilijskoyi korolevi vona stala tretoyu zhinkoyu udostoyenoyu najpochesnishoyi rosijskoyi bojovoyi nagorodi Nevdovzi pislya pochatku voyennih podij stali nadhoditi povidomlennya pro geroyichni podvigi sester miloserdya zhinok riznogo socialnogo statusu na fronti U comu zh zvanni opinilas Oleksandra Lvivna Tolstaya U pershi misyaci vijni na teatr voyennih dij vidbuv pismennik O Kuprin z druzhinoyu sestroyu miloserdya V odnomu iz kiyivskih shpitaliv sestroyu miloserdya pracyuvala Velika knyaginya Olga Oleksandrivna yaka krim doglyadu za poranenimi she j vikonuvala yihni doruchennya Za samoviddanu pracyu bula nagorodzhena dvoma Georgiyivskimi hrestami Obshini sester miloserdya v 1914 1917 rr istotno rozshirili mozhlivosti dlya samorealizaciyi zhinok vsih staniv ale v toj zhe chas ekspluatuvali yihnyu pracyu Zhinochi bojovi pidrozdili Mariya Bochkarova i Zhinochij Bataljon Smerti Yedinoyu voyuyuchoyu storonoyu yaka rozgornula zhinochi bojovi zagoni u znachnij kilkosti buv rosijskij Timchasovij uryad u 1917 roci Nechislenni zhinochi bataljoni voyuvali dobre ale ne zmogli zabezpechiti propagandistsku cinnist yaka vid nih ochikuvalasya i buli rozformovani do kincya roku Pid chas piznishoyi gromadyanskoyi vijni v Rosiyi bilshoviki takozh vikoristovuvali zhinok pihotinciv Praktika zaluchennya zhinok na vijskovu sluzhbu buduvalasya na osnovi principu dobrovilnosti Tak 29 chervnya 1917 r bulo zatverdzheno oficijnij dokument polozhennya Pro formuvannya vijskovih chastin z zhinok dobrovolciv Vin buv zatverdzhenij z metoyu vvedennya stihijnogo ruhu v organizacijne ruslo oskilki vijskove vidomstvo ne malo niyakogo uyavlennya pro yihnyu diyalnist shtati dzherela komplektuvannya ta postachannya tosho Oficijno na zhovten 1917 r u regulyarnih vijskah rosijskoyi armiyi znachilisya 1 j Peterburzkij zhinochij bataljon smerti 2 j Moskovskij zhinochij bataljon smerti 3 j Kubanskij zhinochij udarnij bataljon smerti Buli organizovani i zhinochi komandi zv yazku v Peterburzi 2 v Moskvi 2 v Kiyevi 5 v Saratovi 2 V Poltavi navit isnuvala Persha komanda rozvidnikiv dobrovolciv iz zhinok Stihijne formuvannya zhinochih zagoniv jshlo v Kiyevi Minsku Harkovi Smolensku Irkutsku Baku Odesi Mariupoli ta inshih mistah U chervni 1917 r Buv ogoloshenij nakaz pro formuvannya pershoyi Morskoyi zhinochoyi komandi Komanduvannya nad nimi brali na sebe oficeri choloviki Odnim iz najvidomishih pidrozdiliv rosijskoyi armiyi stav Dobrovolchij zhinochij udarnij bataljon smerti yakij na pochatku lita 1917 r ocholila georgiyivska kavalerka praporshicya Mariya Bochkarova Prichinoyu stalo bazhannya uryadu Rosijskoyi imperiyi prikladom zhinochih formuvan povernuti voyiniv v okopi todi koli bojovij duh soldativ padav i voni vidmovlyalisya voyuvati na fronti 21 travnya 1917 r M Bochkarova vistupila iz zaklikom stvorennya zhinochih bataljoniv dlya zahistu Batkivshini Nezabarom yiyi zaklik buv nadrukovanij u gazetah i pro zhinochi formuvannya diznalasya vsya krayina Ideyu stvorennya zhinochih bojovih komand shvalili Verhovnij Golovnokomanduvach general O Brusilov i O Kerenskij Zgidno z umovami prijomu uchasniceyu formuvannya mogla stati bud yaka zhinka vikom vid 16 rokiv do 40 rokiv Pri comu vona povinna bula mati osvitnij cenz i projti medichnu komisiyu yaka viyavlyala i vidsivala vagitnih Vpadala v ochi j inteligentnist soldatok do 30 z nih viyavilisya kursistkami do 40 mali serednyu osvitu Buli i predstavnici duzhe vidomih rodiv knyazhna Tatuyeva iz znamenitogo gruzinskogo rodu Dubrovska dochka generala bataljonnim ad yutantom bula Skridlova dochka admirala Chornomorskogo flotu Jshli vsi i sestri miloserdya i domashni sluzhnici selyanki i mishanki vipusknici universitetiv Uzhe v lipni 1917 r zhinki vpershe pishli v bij u yakomu bataljon vtrativ blizko 100 osib U podalshomu v aktivnih bojovih diyah ce formuvannya uchasti ne bralo V istoriyu cej bataljon uvijshov yak yedinij zhinochij pidrozdil yakij pid komanduvannyam zhinki oficera voyuvav na rosijsko nimeckomu fronti Vidatni osobistosti Mariya Bochkarova Mariya Leontevna Bochkareva urodzhena Frolkova na prizvisko Yashka otrimala osobistij dozvil carya Mikoli II voyuvati razom z cholovikami v 1914 roci i sformuvala 1 j rosijskij zhinochij bataljon smerti v 1917 roci Olga Krasilnikova pereodyagnulasya v cholovichij odyag i voyuvala v Polshi v 1915 roci Otrimala Georgiyivskij hrest 144 Natali Tichmini voyuvala z avstrijcyami pid Opatovom u 1915 roci pereodyagnuvshis cholovikom Otrimala Georgiyivskij hrest 225 Marina Yurlova ros Mari na Maksimilia novna Yu rlova sluzhila u formi bojovogo kozaka pishla dobrovolcem u 1914 r u vici 14 rokiv Neodnorazovo poranena v boyah neodnorazovo zdobuvala Georgiyivskij hrest za horobrist Legendoyu rosijskih zbrojnih sil stala knyazhna Yevgeniya Shahovska yedina zhinka sho sluzhila v aviaciyi pid chas Pershoyi svitovoyi Narodivshis u znatnij rodini j zakinchivshi Smolnij institut mala garni vokalni dani zahoplyuvalasya sportom avtomobilnimi gonkami i strilboyu z vognepalnoyi zbroyi Piznishe zahopilasya aviaciyeyu U chervni 1912 r uspishno sklala ispit i otrimala diplom aviatora Z pochatkom vijni namagalasya potrapiti u frontovij aviazagin lotchiceyu ale yiyi prohannya bulo vidhilene V podalshomu ne zalishayuchi mriyi pro sluzhbu v aviaciyi pracyuvala sestroyu miloserdya na sanitarnomu potyazi imeni Velikoyi Knyazhni Anastasiyi Mikolayivni Pislya priskorenoyi pidgotovki u vijskovij aviashkoli Shahovskij prisvoyili zvannya praporshika inzhenernih vijsk i napravili v 1 j aviazagin Vona litala na litaku Farman 16 Cherez deyakij chas knyazhnu Shahovsku za sfabrikovanoyu kontrrozvidkoyu spravoyu zasudili do strati za zvinuvachennyam u shpigunstvi na korist Nimechchini Prote Mikola II zaminiv rozstril uv yaznennyam u monastiri Pislya lyutnevih podij 1917 r Ye Shahovsku zvilnili RumuniyaVidoma svoyeyu horobristyu Ekaterina Teodoroyu otrimala dvi i otrimala zvannya molodshogo lejtenanta stavshi pershoyu zhinkoyu oficerom u rumunskij armiyi Pislya togo yak vona bula vbita v boyu v 1917 roci vona stala nacionalnim geroyem i v 1921 roci mala derzhavni pohoroni SerbiyaFotografiya Milunki Savich u vijskovij formi Prikladami zhinok yaki sluzhat u serbskij armiyi ye soldati ta inozemki Flora Sandes i soldat Sofiya Jovanovich serzhant Milunka Savich Antoniya Yavornik i serzhant Slavka Tomich yaki sluzhili z vidznakami Dekilka zhinok vzyali uchast u bitvi bilya Crna Bend 1916 pid chas yakoyi Milunka Savich samotuzhki vzyala v polon 23 soldati Pid chas Velikoyi vijni Serbiyu mozhna bulo vvazhati krayinoyu zhinok z nabagato bilshoyu kilkistyu zhinok porivnyano z cholovikami Serbskij perepis 1910 roku pokazav sho na 107 cholovikiv pripadalo 100 zhinok ale na chas perepisu Avstro Ugorshini 1916 roku bulo 100 zhinok na shistdesyat dev yat cholovikiv bagato cholovikiv yakih ne bulo pid chas perepisu cherez shist rokiv buli vbiti v boyah brali uchast u vijskovih diyah abo buli internovani v taborah Ce prizvelo do nestachi cholovikiv u Serbiyi z bagatma molodimi zhinkami ta zhinkami serednogo viku yaki ne mogli znajti partneriv takogo zh viku Protyagom cogo periodu v Serbiyi yak suspilstvi de dominuvali zhinki perevazhayuchim pochuttyam bilshosti naciyi buli smutok strah i trivoga cherez vijnu prichomu pid chas vijni bulo ukladeno duzhe malo shlyubiv cherez neproporcijnu kilkist cholovikiv i zhinok z u cej chas narodzhuyetsya bilshe pozashlyubnih ditej prichomu 4 ditej buli pozashlyubnimi porivnyano z 1 mirnih chasiv Oskilki taki diti buli golovnoyu zhertvoyu vijni v Serbiyi oskilki zhinki buli zmusheni vzyati na sebe socialni obov yazki cholovikiv vklyuchayuchi pracyu v polyah vikonannya vazhkoyi fizichnoyi praci rozvedennya hudobi ta zahist svogo majna Ce takozh zminilo tradicijnu rol zhinki v Serbiyi z roli domogospodarki na rol osnovnogo goduvalnika v sim yi todi yak bilshist cholovikiv voyuyut sho prizvelo do novih zobov yazan takih yak podatki dodatkovi podatki ta vijskovi poziki yaki zhinki v Serbiyi povinni buli mati borotisya z poryad z rollyu doglyadacha domashnogo gospodarstva Naspravdi vijna dala signal pro zminu roli zhinki V umovah vijni serbski zhinki pochali brati uchast u nizci vidiv diyalnosti za mezhami svoyeyi poperednoyi sferi Neochikuvano ale v bilshosti vipadkiv z vlasnoyi voli zhinki pochali z yavlyatisya na fronti posered liholittya vijni Deyaki z nih vzyali v ruki zbroyu Milunka Savich Sofiya Jovanovich Antoniya Yavornik Slavka Tomich ta inshi zahishayuchi svoyu batkivshinu ne inakshe yak choloviki viyavlyayuchi divovizhnu muzhnist i vidvagu Bilshe zhinok pochali volonteriti u vijskovih i civilnih gospitalyah Voni buli domogospodarkami hudozhnicyami Nadezhda Petrovich pismennicyami likaryami yak napivkvalifikovanimi medsestrami doglyadachami vchitelyami deyaki z nih buli visokoosvichenimi a inshim ne poshastilo ale voni buli proniklivimi vpravnimi ta shvidko navchalisya Spilnim dlya nih bula silna viddanist svoyij krayini ta lyubov do svogo narodu yakij zaznav cilkovitogo spustoshennya pid chas Velikoyi vijni Bilshist serbskih medsester projshli priskoreni kursi doglyadu za hvorimi ta poranenimi v stacionarah abo timchasovih vijskovih polovih gospitalyah i specialnih perev yazuvalnih punktah i pracyuvali yak chleni Kola serbskih sester todi yak inshi buli organizovani yak chastina misiyi Chervonogo Hresta v Serbiyi ta za kordonom shob prositi dopomogi Velikoyu pidtrimkoyu serbskih volonterok u yih pragnenni dopomogti inshim buli zhinki z inshih krayin chleni mizhnarodnih medichnih misij Na rannih etapah konfliktu do Serbiyi pribuli inozemni misiyi z Velikoyi Britaniyi ta Shotlandiyi Spoluchenih Shtativ Ameriki Franciyi Rosijskoyi imperiyi Shvejcariyi Avstraliyi Daniyi ta Niderlandiv Chlenami misij buli perevazhno zhinki kvalifikovani likari ta medsestri i voni keruvali cilimi likarnyami v Korolivstvi Serbiya ta Korolivstvi Chornogoriya Elsi Inglis Frensis Fejri Vorren yaka zasnuvala i yaka keruvala vantazhivkoyu shvidkoyi dopomogi ce buli deyaki z gumanitarnih pracivnic yaki rozdilili dolyu serbskogo narodu ta armiyi Razom zi svoyimi sestrami samaryankami iz Serbiyi voni vikoristovuvali svoyi medichni znannya ta dosvid shob dopomogti serbskij armiyi i takim chinom voni stali chastinoyu suchasnoyi istoriyi malenkoyi balkanskoyi krayini ta narodu yakij zaznav tragichnogo Velikogo vidstupu cherez pidstupni Albanski gori v seredini zimi 1915 1916 rokiv Zrostayucha hvilya nacionalizmu na pochatku HH stolittya bezperechno bula odnim iz motiviv zhinok u vibori gumanitarnoyi ta blagodijnoyi diyalnosti Zbig usih cih obstavin dozvoliv zhinci virvatisya z istorichno trivalogo pidporyadkovanogo stanovisha v serbskomu patriarhalnomu suspilstvi Vidatni osobistosti Milunka Savich odna z najbilsh nagorodzhenih zhinok u vijskovij istoriyi voyuvala protyagom usiyeyi vijni Spolucheni Shtati AmerikiDokladnishe ta U vijsku Chleni Armijskogo korpusu zv yazku keruyut telefonnimi komutatorami Pid chas vijni 21 498 medsester armiyi SShA todi vsi amerikanski vijskovi medsestri buli zhinkami sluzhili u vijskovih gospitalyah Spoluchenih Shtativ i za kordonom Bagato z cih zhinok buli roztashovani poblizu poliv bitv i voni doglyadali ponad miljon soldativ yaki buli poraneni abo hvorili 272 medsestri armiyi SShA pomerli vid hvorob perevazhno vid tuberkulozu gripu ta pnevmoniyi U SShA sluzhili visimnadcyat afroamerikanskih armijskih medsester yaki doglyadayuchi za nimeckimi vijskovopolonenimi PV ta afroamerikanskimi soldatami Voni buli priznacheni v Kemp Grant Illinojs i Kemp Sherman Ogajo i zhili v okremih primishennyah Dvoye chleniv dopomizhnogo korpusu zhinochoyi armiyi u Franciyi vikoristovuyut nimecki sholomi yak koshiki Hello Girls ce rozmovna nazva amerikanskih operatorok komutatorok pid chas Pershoyi svitovoyi vijni oficijno vidomih yak Zagin zhinok telefonistok Korpusu zv yazku Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni ci operatorki komutatoriv buli privedeni do armijskogo korpusu zv yazku Cej korpus buv sformovanij u 1917 roci za zaklikom generala Dzhona Dzh Pershinga pokrashiti stan komunikacij na Zahidnomu fronti Pretendentki na robotu v grupi zhinok telefonistiv korpusu zv yazku povinni buli voloditi dvoma movami anglijskoyu ta francuzkoyu shob garantuvati sho nakazi pochuyut usi Zayavki podali ponad 7000 zhinok ale lishe 450 z nih buli prijnyati Bagato z cih zhinok buli kolishnimi operatorkami komutatoriv abo pracivnicyami telekomunikacijnih kompanij Nezvazhayuchi na te sho voni nosili armijsku formu i pidporyadkovuvalisya armijskim statutam yih ne zvilnyali z pochesnimi pripisami a vvazhali civilnimi osobami yaki pracyuyut u vijsku oskilki armijski statuti vkazuvali na cholovichu stat Lishe v 1978 roci do 60 yi richnici zakinchennya Pershoyi svitovoyi vijni Kongres zatverdiv status veteranki ta zvilnennya z pochesnimi vidstavkami dlya reshti zhinok yaki sluzhili v pidrozdili zhinochih telefonistiv Korpusu zv yazku Pershimi amerikanskimi zhinkami zarahovanimi do regulyarnih zbrojnih sil buli 13 000 zhinok yaki pid chas vijni buli prijnyati na vijskovu sluzhbu u VMS SShA Voni sluzhili v shtati na robotah i otrimuvali ti sami pilgi ta obov yazki sho j choloviki vklyuchayuchi odnakovu zarplatu 28 75 dolariv SShA na misyac i pislya vijni do nih stavilisya yak do veteraniv Afroamerikanki chistyat i remontuyut vijskovu formu Korpus morskoyi pihoti SShA zaluchiv 305 zhinok rezervistok morskoyi pihoti F shob zvilniti cholovikiv dlya borotbi zajnyavshi taki posadi yak klerki ta telefonni operatori na tilu U sichni 1918 roku pishla na sluzhbu i stala u beregovij ohoroni radistkoyu a potim elektrikom Vona bula yedinoyu zhinkoyu yaka sluzhila v beregovij ohoroni pid chas vijni Isnuye poshirena dumka sho sestri bliznyuchki Zhenev yeva ta Lyusil Bejker v 1918 roci perejshli z rezervu vijskovo morskoyi beregovoyi oboroni do beregovoyi ohoroni SShA ale yih istoriya viyavilasya apokrifichnoyu Ci zhinki buli demobilizovani koli vijskovi diyi pripinilisya i okrim korpusu medsester vijskovi u formi znovu stali viklyuchno cholovikami U 1942 roci zhinok znovu zaluchili do armiyi perevazhno za britanskoyu modellyu Rekrutingovij plakat Amerikanskogo Chervonogo Hresta Nevijskova pidtrimka bula civilnoyu organizaciyeyu yaka zaluchala desyatki tisyach zhinok do silskogospodarskih robit shob zvilniti cholovikiv dlya vijskovoyi sluzhbi Chervonij Hrest najnyav blizko vosmi miljoniv zhinok yak volonteriv na riznih posadah i pidgotuvav blizko 20 000 medsester dlya zbrojnih sil Voni takozh organizuvali Avtomobilnu sluzhbu sho skladalasya z tisyach vodijok i avtomehanikin yaki zabezpechuvali rizni vidi transportu Armiya poryatunku Lassies zabezpechuvala soldativ u SShA ta za kordonom kavoyu vipichkoyu ta riznimi osobistimi poslugami napriklad napisannyam listiv Vidatni osobistosti golovna operatorka Hello Girls otrimala armijsku medal Za vidminni zaslugi amerikanska medsestra yaka pracyuvala z Chervonim Hrestom U 1914 roci vona ocholila grupu medsester u tomu chisli Floru Sandes iz Spoluchenogo Korolivstva do Serbiyi bula odniyeyu z pershih zhinok yaki postupili na sluzhbu u VMS SShA Vona otrimala medal Peremogi v Pershij svitovij vijni a piznishe vidigrala vazhlivu rol v integraciyi zhinok do regulyarnogo flotu Lina Gigbi 1874 1941 sluzhila superintendantkoyu Vona vidoma yak persha zhinka nagorodzhenoyu Vijskovo morskim hrestom USS Higbee esminec u skladi VMS SShA pid chas Drugoyi svitovoyi vijni buv pershim vijskovim korablem SShA nazvanim na chest zhinki chlena VMS SShA USS Lenah H Sutcliffe Higbee takozh esminec z kerovanimi raketami nazvanij na chest Gigbi buv ohreshenij 24 kvitnya 2021 roku v Paskaguli shtat Missisipi zasnuvala Zhinochij komitet Radi nacionalnoyi oboroni Spoluchenih Shtativ za sho vona stala pershoyu zhinkoyu yaka otrimala medal Za vidminni zaslugi Dzhuliya Gant Ketlin Park DePyu Taufflib filantropka i persha amerikanka yaka bula nagorodzhena Ordenom Voyennogo Hresta ta Ordenom Pochesnogo Legionu pislya togo yak peretvorila svij francuzkij zamok na likarnyu FinlyandiyaPid chas Gromadyanskoyi vijni u Finlyandiyi 1918 roku ponad 2000 zhinok voyuvali v sformovanij na pochatku lyutogo z bilsh nizh 15 zhinochimi gvardijskimi pidrozdilami Zhinki ohoronici brali uchast u boyah uprodovzh usiyeyi vijni u takih bitvah yak bitva pri Tampere de meriyu utrimuvali ostanni oseredki oporu Chervonoyi gvardiyi Naprikinci gromadyanskoyi vijni zaginulo ponad 755 zhinok chervonogvardijoh vid 70 do 130 z nih buli vbiti na poli boyu ponad 20 abo vid 400 do 500 osib buli stracheni bilogvardijcyami peremozhcyami a vid 80 do 110 zaginuli v taborah dlya polonenih a 150 200 chleniv stali dezirtirkami Franciya vdova oficera francuzkoyi armiyi organizuvala Dobrovolchij korpus francuzkih i belgijskih zhinok dlya nacionalnoyi oboroni bula francuzkoyu sekretnoyu agentkoyu yaka shpiguvala za nimcyami dlya britanciv pid psevdonimom Alisa Dyubua Organizovana neyu Alice Network nalichuvala blizko 80 osib De Bettinyi posmertno bula nagorodzhena Hrestom Pochesnogo legionu Voyennim hrestom 1914 1918 Franciya z palmoyu ta Britanskoyu vijskovoyu medallyu a takozh otrimala zvannya oficera Ordena Britanskoyi imperiyi Fotografiya Mari Marvint u litaku 1912 rokuU 1915 roci stala pershoyu zhinkoyu yaka vikonuvala bojovi zavdannya Za bombarduvannya nimeckoyi vijskovoyi bazi v Meci vona otrimala Vijskovij hrest yakij bulo lishe 16 rokiv koli nimci vtorglisya do Franciyi zasnuvala shkolu a piznishe peretvorila svij simejnij dim na timchasovij punkt pershoyi dopomogi Vona vbila kilkoh nimciv u tomu chisli dvoh z revolvera za sho otrimala francuzkij vijskovij hrest razom z inshimi nagorodami ta medalyami vid britanciv bula vchitelkoyu yaka pracyuvala z britanskoyu medsestroyu Edit Kavell ta inshimi shob dopomogti soldatam Soyuznikiv yaki opinilisya v pastci za liniyeyu voroga vibratisya z Belgiyi ta do Gollandiyi U 1915 roci razom z Kavell vona bula shoplena i zasudzhena do smertnoyi kari ale yiyi virok bulo zamineno na dovichne uv yaznennya pislya skandalu cherez stratu Kavell Vona bula nagorodzhena Ordenom Voyennogo hresta ta Ordenom Pochesnogo legionu pracyuvala z Luyizoyu de Bettingi pid kodovim imenem Sharlotta Lameron Vona bula nagorodzhena Ordenom Pochesnogo legionu Voyennim hrestom 1914 1918 Franciya i bula prisvoyena zvannya oficera Ordena Britanskoyi imperiyi Zhinki Yevropi u Pershij svitovijPervisno cyu vijnu uyavlyali yak korotku shvidku i peremozhnu to zh zagalna mobilizaciya do vijska cholovikiv u krayinah Yevropi suprovodzhuvalas zakrittyam pidpriyemstv vlasnikami ta pracivnikami yakih buli same choloviki Zhinki u mistah yaki cherez ce takozh vtratili robotu i zarobitok svoyih mobilizovanih cholovikiv opinilisya v ekonomichnij skruti Dlya dekogo vihodom stala pracya u majsternyah z rukodillya zasnovanih zamozhnimi damami Vijna dala znachnij poshtovh zhinochij blagodijnosti Vodnochas selyanki zmusheni buli negajno zastupiti cholovikiv u silskomu gospodarstvi shob svoyechasno zibrati vrozhaj 1914 roku Vijna duzhe shvidko peretvorilasya na smertonosnu vidchuvalasya gostra nestacha vijskovoyi medichnoyi sluzhbi Na voyennih plakatah togo chasu z yavlyayetsya novij zhinochij obraz medsestri bilogo angela yaka turbuyetsya pro poranenih Koli stalo ochevidnim sho vijna bude trivaloyu uryadi krayin usvidomili neobhidnist reorganizaciyi ekonomiki dlya roboti v rezhimi voyennogo chasu shob zabezpechiti pershoryadni potrebi naselennya ta armiyi Velichezni lyudski vtrati na frontah vimagali podalshoyi mobilizaciyi cholovikiv Use ce prizvelo do potrebi shirshogo zaluchennya zhinok do roboti u promislovosti sho negajno znajshlo vidobrazhennya na voyennih plakatah Proces trudovoyi mobilizaciyi zhinoctva riznih krayin mas svoyi osoblivosti u Franciyi vin buv sugolosnij bazhannyu bagatoh zhinok mati oplachuvanu robotu u Nimechchini uryad centralizovano koordinuvav cej proces todi yak u Velikij Britaniyi dovelosya domovlyalisya z profspilkami sho pragnuli zabezpechiti interesi cholovikiv i napolyagali abi prijom zhinok na robotu buv timchasovim Zhinki riznogo viku i statusu stali do roboti zaminivshi cholovikiv de bulo mozhlivo voni pracyuvali ne lishe listonoshami oficiantkami vodijkami tramvayiv ale j na inshih ranishe suto cholovichih robotah v tomu chisli u vazhkij i voyennij promislovosti Vkraj vazhki i nebezpechni umovi praci ta 11 12 godinni robochi zmini ne zupinyali zhinok yaki shvidko opanovuvali novi specialnosti ta demonstruvali visoku produktivnist Vodnochas visokoyu bula i oplata takoyi praci Zagalom protyagom vijni u Franciyi de do 1914 r zhinki stanovili tretinu robochoyi sili yih chastka u promislovosti ta torgivli zrosla na 20 todi yak u Velikij Britaniyi de u dovoyennij chas odruzheni zhinki buli perevazhno domogospodarkami chastka pracyuyuchih zhinok zrosla na 50 U toj chas u diyuchih armiyah yevropejskih krayin zhinok ne bulo Okrim rosijskogo zhinochogo bataljonu pid komanduvannyam Mariyi Bochkarovoyi ta britanskogo dopomizhnogo armijskogo korpusu uryadi inshih derzhav ne dopustili zhinok do vijskovoyi sluzhbi z oglyadu na panivni suspilni stereotipi ta uperedzhennya Naselennya okupovanih teritorij poterpalo vid nasilstva primusu do praci teroru grabunkiv vbivstv ta rujnuvan sho viklikalo potoki bizhenciv z Pivnochi Franciyi Sered voyennih zlochiniv nimeckih voyakiv u Belgiyi ta na pivnochi Franciyi zgvaltuvannya miscevih zhinok masshtabi yakogo godi ociniti Novoyu problemoyu voyennogo chasu stali diti narodzheni vnaslidok zgvaltuvannya Zhinki okupovanih zemel brali uchast u rusi oporu organizovuvali merezhi dlya vtech i rozvidki yaki vtim bulo zrujnovano u 1915 r Deyaki zhinki zgodom stali simvolom oporu okupantam ta buli nagorodzheni za geroyizm Vodnochas u tilu vijna ne vidchuvalasya bezposeredno ale tam zhinki takozh strazhdali vid rozluki i samotnosti lishe zridka soldati otrimuvali korotki vidpustki shob navidati rodinu Ryatuvalo listuvannya Togochasne listuvannya ye cinnim dzherelom dlya doslidnikiv yaki vivchayut voyenne povsyakdennya Frontovi listi stayut populyarnoyu temoyu voyennogo plakata Vid samogo pochatku vijni smert stala masovim yavishem odnak vtrati riznih krayin buli neodnakovimi najbilshih vtrat zaznali Nimechchina 1 8 mln ta Rosiya 1 7 mln a takozh Franciya i Avstriya 1 3 i 1 4 mln vidpovidno todi yak zaginulo 750 tis britanciv i 115 tis amerikanciv U vijsku najbilsh rizikovanoyu dlya zhittya bula sluzhba u pihoti sho skladalasya perevazhno z selyan Vodnochas zaznalo vtrat i civilne naselennya zokrema zhinki yaki strazhdali vid golodu nadmirnih fizichnih i psihologichnih navantazhen na pidpriyemstvah i vdoma hvorob voyennogo chasu tuberkuloz Osoblivo poterpali selyanki yakim dovelosya zaminiti ne lishe cholovikiv ale j konej yakih takozh zabrali dlya potreb armiyi U mistah vidchuvalasya gostra nestacha prodovolstva adzhe vsi resursi buli spryamovani na potrebi vijska Meshkanciv zaklikali do ekonomiyi i oshadnosti podekudi bula zaprovadzhena kartkova sistema Odnak za chas vijni chimalo lyudej zaginuli vid golodu u Nimechchini bilya 700 tis Stavlennya do vijni mizh patriotizmom pacifizmom ta socialnimi protestamiU suspilstvah sho voyuyut vid zhinok ochikuyut osoblivogo patriotizmu voni mayut viddavati vitchizni svoyih siniv i cholovikiv nadihati yih vidvagoyu i viryadzhati na front Pri comu zhinki mali zberigati virnist svoyim cholovikam zhinocha seksualnist perebuvala pid pilnim kontrolem Dlya zhinok povsyakdennij patriotizm oznachav vistoyati vizhiti vikazuyuchi zhertovnist i miloserdya Z pochatkom vijni prizupiniv svoyu diyalnist i mizhnarodnij feministskij ruh na cej chas prioritetom aktivistok stali ne stilki prava zhinok skilki patriotichnij obov yazok Feministki pidkreslyuvali vazhlivu rol zhinok u chasi vijni yaki na dili zasvidchili zdatnist do praci u riznih sferah Feministki spryamuvali svoyi zusillya na zahist najbilsh znedolenih zhinok Pacifistska techiya zhinochogo ruhu bula u menshosti hocha nazagal feministki pragnuli miru dlya svoyih krayin U 1915 r feministki zibralisya u Berni pid egidoyu Klari Cetkin yaku za ozvuchenij tam zaklik do negajnogo miru bulo uv yazneno Inshij zhinochij kongres u Gaazi u kvitni 1915 r zibrav blizko 900 uchasnic Okrim zakliku do miru ta nadannya zhinkam rivnih prav jogo naslidkom cogo stalo stvorennya Mizhnarodnoyi ligi zhinok za mir i svobodu Z 1917 r sufrazhistki povernulisya do vimogi nadannya zhinkam viborchih prav Na chas vijni praktichno u vsih krayinah buli zaboroneni bud yaki akciyi gromadyanskoyi nepokori strajki i demonstraciyi odnak zhinki regulyarno porushuvali cyu zaboronu protestuyuchi proti nestachi harchiv nizkih zarplat inflyaciyi Vpliv vijni na stan prav zhinokAktivno doslidzhuyetsya tema vplivu vijni na zhittya zhinok Zokrema postaye pitannya chi vijna emansipuvala zhinku Ye dva argumenti na korist stverdnoyi vidpovidi Po pershe ce zasvidchuye moda 1920 h rokiv korotki strizhki i spidnici dozvolili zhinkam riznih verstv zvilniti vid umovnostej vlasne tilo Po druge pislya zakinchennya vijni zhinki bagatoh yevropejskih krayin okrim Franciyi ta Italiyi de ce stalosya znachno piznishe otrimali viborchi prava Vijna stala serjoznim viprobuvannyam dlya usih gromadyan voyuyuchih krayin Povoyenne suspilstvo pislya perezhiti trudnoshiv i vtrat zhilo skorbotoyu i pochuttyam borgu pered zagiblimi Propam yatni praktiki memoriali ta vshanuvannya geroyiv ta zhertv vijni rozgortalisya na tli nevirishenih socialnih problem vdiv i sirit Sposterigalosya zagalne kolektivne pragnennya pislya vijni povernutisya do normalnogo tribu zhittya zvidusil lunali zakliki do povoyennoyi vidbudovi ta zaohochennya zhinok do materinstva Fizichno i psihichno travmovani vijnoyu veterani povertalisya u svoyi sim yi stvoryuyuchi novi problemi yih adaptaciya do civilnogo zhittya bula skladnoyu i bolisnoyu Z inshogo boku chimalo zhinok zdobuli novij korisnij dosvid znannya ta navichki usvidomili svoyi prava Cherez frontovi vtrati chimalo robochih misc buli vakantnimi dlya zhinok i ti zmogli utverditisya u riznih profesiyah Vijna spravdi pospriyala emansipaciyi zhinok osoblivo molodih divchat z zamozhnih rodin voni otrimali bilshe osobistoyi svobodi pozbulisya kontrolyu batkiv Pracya pid chas vijni dala bagatom zhinkam zmogu zdobuti osvitu i fah todi yak ranishe yih yedinoyu doleyu bulo zhittya materi domogospodarki Pidsumovuyuchi Fransuaze Tebo she raz nagolosila sho vpliv vijni na dolyu zhinok buv nastilki zh riznim naskilki riznimi ye sami zhinki PrimitkiAtwood 2014 s 15 205 Atwood 2014 s 133 134 Atwood 2014 s 6 8 Ray P Orman 1918 Woman Suffrage in Foreign Countries The American Political Science Review 12 3 469 474 doi 10 2307 1946097 ISSN 0003 0554 JSTOR 1946097 Atwood 2014 s 212 Women in World War I U S National Park Service www nps gov angl Procitovano 16 grudnya 2021 Atwood 2014 s 21 Atwood 2014 s 181 183 Aldrich Mildred Encyclopedia com www encyclopedia com Procitovano 7 veresnya 2022 Collection Autobiography of Mildred Aldrich Hollis for Archival Discovery Harvard Library 1926 Procitovano 6 veresnya 2022 Simkin John Mildred Aldrich Spartacus Educational angl Procitovano 6 veresnya 2022 Doty Madeleine Zabriskie 1917 Short Rations An American Woman in Germany 1915 1916 Century Company Atwood 2014 s 196 205 Atwood 2014 s 184 Karlins Amber 2 zhovtnya 2018 Dorothy Lawrence War Correspondent The Heroine Collective Procitovano 15 lyutogo 2022 Dorothy Lawrence Journalist amp Sapper at The Somme The Hidden History Blog 18 sichnya 2018 Procitovano 15 lyutogo 2022 McAuley Mary Ethel 1917 Germany in War Time What an American Girl Saw and Heard angl Chicago Illinois Open court publishing Company Procitovano 18 lyutogo 2022 University Art Gallery Exhibition Mary Ethel McAuley Behind the German Lines EXH201908 University of Pittsburgh Procitovano 18 lyutogo 2022 O Driscoll Bill 12 lyutogo 2020 Exhibits Honor Women s Historic Role On Pittsburgh Arts Scene 90 5 WESA angl Procitovano 18 lyutogo 2022 Waltz Amanda 18 lyutogo 2020 Pitt spotlights local women artists with Mary Ethel McAuley Behind the German Lines and Three Artists Three Women Pittsburgh City Paper angl Procitovano 18 lyutogo 2022 Atwood 2014 s 185 Atwood 2014 s 186 195 Healy Maureen March 2002 Becoming Austrian Women the State and Citizenship in World War I Central European History 35 1 1 35 doi 10 1163 156916102320812382 Reinhard Heinisch Frauen in der Armee Viktoria Savs das Heldenmadchen von den Drei Zinnen In Pallasch Zeitschrift fur Militargeschichte Heft 1 1997 Osterreichischer Milizverlag Salzburg 1997 ZDB ID 1457478 0 S 41 44 Wachtler Michael O Toole Tom 2006 The First World War in the Alps vid 1st Bozen Athesia ISBN 8860110378 OCLC 71306399 storinka Gerbert Frank 2015 Die Kriege der Viktoria Savs von der Frontsoldatin 1917 zu Hitlers Gehilfin Wien ISBN 978 3218009911 OCLC 933212341 storinka Atwood 2014 s 62 69 Gabrielle Petit The Death and Life of a Female Spy in the First World War Bloomsbury retrieved 7 February 2015 Atwood 2014 s 53 61 Woman and the Military during World War One BBC History Procitovano 2 lyutogo 2022 Robert Krisztina Gender Class and Patriotism Women s Paramilitary Units in First World War Britain International History Review 19 1 1997 52 65 Atwood 2014 s 134 135 Women s Auxiliary Army Corps National Archives Procitovano 3 chervnya 2009 Women s Auxiliary Army Corps National Archives Procitovano 3 chervnya 2009 Atwood 2014 s 135 Hupfer Maureen A Pluralistic Approach to Visual Communication Reviewing Rhetoric and Representation in World War I Posters University of Alberta Advances in Consumer Research 1997 322 26 Abbott Edith The War and Women s Work in England Journal of Political Economy July 1917 25 7 pp 656 in JSTOR Angela Woollacott On her their lives depend munitions workers in the Great War U of California Press 1994 Crisp Helen Women in Munitions The Australian Quarterly 13 3 September 1941 71 in JSTOR Woollacott Angela Women Munitions Makers War and Citizenship Peace Review 8 3 September 1996 374 Health of Munitions Workers The British Medical Journal BMJ Publishing Group 1 2883 April 1 1916 488 JSTOR Web 19 February 201 Bibby Miriam The Devils Porridge Historic UK Procitovano 11 lyutogo 2022 By 12 listopada 2019 Worker at HM Factory Gretna Devils Porridge Museum brit Procitovano 18 serpnya 2021 Diplomna robota a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite thesis title Shablon Cite thesis cite thesis a Propushenij abo porozhnij title dovidka By 4 lyutogo 2021 Bend it Like Bella Women s Football During WW1 and the Mossband Swifts Devils Porridge Museum brit Procitovano 18 serpnya 2021 Hupfer Maureen A Pluralistic Approach to Visual Communication Reviewing Rhetoric and Representation in World War I Posters University of Alberta Advances in Consumer Research 1997 322 26 Gail Braybon Women Workers in the First World War Routledge 2012 Church Hayden 6 zhovtnya 1914 Every American Woman in England Working to Help Victims of War The Atlanta Constitution Procitovano 27 kvitnya 2018 Women Found War Hospitals Harrisburg Telegraph 21 chervnya 1917 Procitovano 27 kvitnya 2018 American Women in World War I 9 sichnya 2017 Arhiv originalu za 27 September 2017 Procitovano 26 kvitnya 2018 The Sisters Window for the Sisters yorkminster org Procitovano 3 kvitnya 2023 York Minster York Order of Service 9th December 1950 A Service to Welcome Back the Five Windows at their Reinsertion 1950 after the Second World War Ref CY ZC D10 OR 1950 Newman Vivian 2015 We also served The forgotten women of the First World War Barnsley England Pen and Sword History s 145 ISBN 978 1783462254 Five Sisters Window Unveiling by the Duchess of York The Canadian Nurse vid Vol 21 No 9 Winnipeg Canada Canadian Nurses Association September 1925 s 484 1918 Australians in France Nurses The roses of No Man s Land Australian War Memorial Procitovano 22 listopada 2010 Gossage Carolyn Greatcoats and Glamour Boots Toronto Dundurn Press Limited 1991 Library and Archives Canada Canada and the First World War We Were There Government of Canada 7 November 2008 www collectionscanada gc ca firstworldwar 025005 2500 e html Gossage Carolyn Greatcoats and Glamour Boots Toronto Dundurn Press Limited 1991 Library and Archives Canada Canada and the First World War We Were There Government of Canada 7 November 2008 www collectionscanada gc ca firstworldwar 025005 2100 e html d Canada Department of Public Works Women s Work on the Land Ontario Tracks and Labour Branch www collectionscanada gc ca firstworldwar 025005 2100 005 07 e html Library and Archives Canada Canada and the First World War We Were There Government of Canada 7 November 2008 www collectionscanada gc ca firstworldwar 025005 2100 e html d Time to salute our unsung heroines The Sydney Morning Herald angl 12 kvitnya 2004 Procitovano 19 sichnya 2022 Atwood 2014 s 24 32 Atwood 2014 s 106 116 Lady Helena Gleichen OBE DStJ FSA 1873 1947 Atelier limited Fine art and conservation Procitovano 26 sichnya 2022 LADY HELENA GLEICHEN Daughter of Admiral Prince Was a Painter and Sculptor The New York Times angl Procitovano 26 sichnya 2022 Hamer Emily 1996 Britannia s glory a history of twentieth century lesbians angl Cassell s 54 ISBN 978 0304329670 Procitovano 3 veresnya 2019 Atwood 2014 s 89 97 Atwood 2014 s 98 105 Carmichael Laura 19 kvitnya 2021 ANZAC Day 2021 Sergeant Olive May Kelso King 1885 1958 Kambala Girls School Procitovano 20 sichnya 2022 Wheelwright Julie 1989 Amazons and military maids women who dressed as men in the pursuit of life liberty and happiness Pandora ISBN 978 0044403562 storinka Wounded English Girl Wins Serbian Cross PDF New York Times 31 grudnya 1916 Procitovano 6 lyutogo 2022 Woman and the Military during World War One BBC History Procitovano 2 lyutogo 2022 Julia Grace Wales suggests an influential proposal to end the war 1915 Wisconsin Historical Society Procitovano 10 grudnya 2008 Moritz Randall Mercedes 1964 Improper Bostonian Emily Greene Balch Nobel Peace laureate 1946 Taylor amp Francis s 162 163 Davis Belinda J 2000 Home Fires Burning Food Politics and Everyday Life in World War I Berlin University of North Carolina Press ISBN 0807825263 Davis Belinda J 2000 Home Fires Burning Food Politics and Everyday Life in World War I Berlin University of North Carolina Press ISBN 0807825263 Davis Belinda J 2000 Home Fires Burning Food Politics and Everyday Life in World War I Berlin University of North Carolina Press ISBN 0807825263 Elif Mahir Metinsoy Ottoman Women during World War I Everyday Experiences Politics and Conflict Cambridge UP 2017 full text online Metinsoy Elif Mahir Ottoman women during World War I everyday experiences politics and conflict ISBN 978 1108182850 OCLC 1009075228 Thys Senocak Lucienne 2017 Ottoman Women Builders Routledge doi 10 4324 9781315247472 ISBN 978 1315247472 storinka Table 1 Systeme International SI units Diabetes 38 10 1333 1 zhovtnya 1989 doi 10 2337 diab 38 10 1333 Self employment rates women OECD Factbook xls Organisation for Economic Co operation and Development 2006 s 115 doi 10 1787 007547350572 ISBN 978 9264035614 Anderson Harriet 1992 CONCLUSION The Legacy of Visionary Feminism Utopian Feminism Women s Movements in Fin de siecle Vienna Yale University Press s 249 254 doi 10 2307 j ctt2250vxg 22 ISBN 978 0300057362 JSTOR j ctt2250vxg 22 Akin Yigit 2014 War Women and the State The Politics of Sacrifice in the Ottoman Empire During the First World War Journal of Women s History 26 3 12 35 doi 10 1353 jowh 2014 0040 Metinsoy Elif Mahir Ottoman women during World War I everyday experiences politics and conflict ISBN 978 1108182850 OCLC 1009075228 Metinsoy Elif Mahir 1 sichnya 2016 Writing the History of Ordinary Ottoman Women during World War I Aspasia 10 1 doi 10 3167 asp 2016 100103 Laurie Stoff They Fought for the Motherland Russia s Women Soldiers in World War I and the Revolution U Press of Kansas 2006 storinka Reese Roger R 2000 The Soviet military experience a history of the Soviet Army 1917 1991 Routledge s 17 ISBN 978 0415217194 Overlooked No More Maria Bochkareva Who Led Women Into Battle in WWI The New York Times 26 kvitnya 2018 Procitovano 3 lyutogo 2022 City Inscription on the Liberty Memorial Tower in Downtown Kansas Missouri U S A 23 bereznya 2019 Women in WWI National WWI Museum and Memorial Procitovano 17 travnya 2019 Salmonson Jessica Amanda 1991 The Encyclopedia of Amazons Paragon House Atwood 2014 s 158 169 Yurlova Marina 2010 Cossack Girl angl Heliograph ISBN 978 1930658707 Procitovano 7 lyutogo 2022 Source Publisher volandkovna livejournal com Arhiv originalu za 3 bereznya 2020 Procitovano 17 bereznya 2022 Atwood 2014 s 170 179 Atwood 2014 s 148 Paulette Bascou Bance 2002 La memoire des femmes anthologie Les Guides MAF s 354 ISBN 978 2914659055 Bunjak Petar 2007 Mickјevicheva romansa Marilin grob i њen zaboravљeni srpski prevod Mickiewicz s romance Marila s Tomb and its forgotten Serbian translation Prilozi Za Knjizevnost Jezik Istoriju I Folklor serb 73 1 4 125 140 doi 10 2298 pkjif0704125b Owings W A Dolph January 1977 Ratko Parezanin Mlada Bosna i prvi svetski rat Young Bosnia and the First World War Munich Iskra 1974 Pp 459 Austrian History Yearbook 12 2 588 doi 10 1017 s0067237800012327 Medical Aspects of the War The Lancet 110 2830 783 784 November 1877 doi 10 1016 s0140 6736 02 49100 3 Tribute to OG Frances Fairy Warren 24 kvitnya 2017 Atwood 2014 s 133 Bunjak Petar 2007 Mickјevicheva romansa Marilin grob i њen zaboravљeni srpski prevod Mickiewicz s romance Marila s Tomb and its forgotten Serbian translation Prilozi Za Knjizevnost Jezik Istoriju I Folklor serb 73 1 4 125 140 doi 10 2298 pkjif0704125b Alzo Lisa A 2014 Service women discover the experiences of your female ancestors who nursed soldiers and served on the home front during World War I Family Tree Magazine 15 4 Army Nurses of World War One Service Beyond Expectations Army Heritage Center Foundation www armyheritage org Women s History Chronology United States Coast Guard Procitovano 11 bereznya 2011 Arhiv originalu za 3 kvitnya 2013 Procitovano 11 bereznya 2011 CBC News 30 travnya 2006 Arhiv originalu za 28 bereznya 2013 Arhiv originalu za 22 lipnya 2011 Sterling Christopher H 2008 Military Communications From Ancient Times to the 21st Century ABC CLIO p 55 ISBN 978 1851097326 U S Army Signal Museum Arhiv originalu za 24 bereznya 2012 Procitovano 23 sichnya 2010 Vojvodich Donna 24 bereznya 2023 The Long Blue Line The Baker Twins Re searching the first female Coasties or were they United States Coast Guard amer Procitovano 30 chervnya 2023 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya CBC News 30 travnya 2006 Arhiv originalu za 28 March 2013 Women s History Chronology Women amp the U S Coast Guard U S Coast Guard Historian s Office Women In Military Service For America Memorial Womensmemorial org 27 lipnya 1950 Arhiv originalu za 28 grudnya 2012 Procitovano 8 veresnya 2013 U S Coast Guard Arhiv originalu za 26 bereznya 2017 Procitovano 7 chervnya 2019 Susan H Godson Serving Proudly A History of Women in the U S Navy 2002 Jeanne Holm Women in the Military An Unfinished Revolution 1993 pp 3 21 Women in World War I U S National Park Service www nps gov angl Procitovano 16 grudnya 2021 Women in World War I U S National Park Service www nps gov angl Procitovano 16 grudnya 2021 Akers Regina T 2008 CAPT Joy Bright Hancock Naval History and Heritage Command Procitovano 16 grudnya 2021 Mabus Names DDG After First Woman Awarded Navy Cross United States Naval Institute 14 chervnya 2016 DD 710 Gearing Class GlobalSecurity org Procitovano 14 lyutogo 2010 Barbara A Wilson Ships named for Women and More Firsts Procitovano 14 lyutogo 2010 Shaw Anna Howard National Women s Hall of Fame Procitovano 16 grudnya 2021 Lintunen Tiina 2014 Women at War The Finnish Civil War 1918 History Memory Legacy Leiden Brill Publishers s 201 229 ISBN 978 9004243668 A Companion to Women s Military History History of Warfare Atwood 2014 s 70 78 Alison Fell 27 zhovtnya 2014 Viewpoint Why are so few WW1 heroines remembered BBC News Procitovano 16 grudnya 2021 O Mara David 27 September 1918 Louise de Bettignies alias Alice Dubois died on this day The Western Front Association Procitovano 16 grudnya 2021 Historic Wings Online Magazine Article on Helene Dutrieu Coupe Femina and Marie Marvingt Published on December 21 2012 http fly historicwings com 2012 12 helene dutrieux and the coupe femina Retrieved 17 April 2013 Atwood 2014 s 44 52 Atwood 2014 s 34 42 Resistance to the first German occupation Remembrance Trails of the Great War in Northern France Northern France Battlefields Trail Procitovano 16 grudnya 2021 Marie Leonie Vanhoutte resistante de guerre Marie Leonie Vanhoutte war resister Ouest France 12 serpnya 2014 Gorez Brienne Sandrine Verizian Lefeuvre Corinne 2010 Visions of an occupied Roubaix between literature and history Nord 64 109 127 LiteraturaPitlovana L Yu Zhinka na britanskomu propagandistskomu plakati chasiv Pershoyi svitovoyi vijni obrazi i konteksti Persha svitova vijna u fokusi istoriyi diplomatichni ta politichni koliziyi Velikoyi vijni monografiya nauk red d i n prof S S Troyana Kiyiv Kondor Vidavnictvo 2016 S 86 124
Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Жінки в Першій світовій війні у Вікісховищі
