Елсі Мод Інгліс (англ. Elsie Maud Inglis; 16 серпня 1864, Найнітал — 26 листопада 1917, Ньюкасл-апон-Тайн) — шотландська лікарка, хірург-першопроходець, педагог, суфражистка, а також засновниця Шотландських жіночих лікарень (англ. Scottish Women's Hospitals — SWH) і перша жінка, яка очолила Сербський орден Білого орла
Елсі Інгліс | |
---|---|
англ. Elsie Inglis | |
Ім'я при народженні | англ. Eliza Maude Inglis |
Народилася | 16 серпня 1864[1][2][…] Найнітал, Північно-Західні провінції, Британська Індія[2] |
Померла | 26 листопада 1917[1][2][…] (53 роки) Ньюкасл-апон-Тайн, Нортамберленд, Англія, Сполучене Королівство[2] ·колоректальний рак |
Поховання | d |
Країна | Сполучене Королівство |
Діяльність | лікарка, суфражистка |
Alma mater | Единбурзький університет і d |
Науковий ступінь | d |
Знання мов | англійська |
Учасник | Перша світова війна[4] |
Конфесія | англіканство |
Батько | d[2] |
Мати | d |
Нагороди | |
|
Біографія
Елсі (Еліза) Мод Інгліс народилася 16 серпня 1864 року в містечку Найнітал, Індія. У Інгліса було вісім братів і сестер, друга дочка і третя молодша. Її батьками були Гаррієт Лоус Томпсон і Джон Форбс Девід Інгліс (1820—1894), магістрат, який працював в Індійській цивільній службі (англ. Indian civil service) головним комісаром Ауда через Британську Ост-Індську компанію, як і її дід по материнській лінії. Інглісу пощастило мати освічених батьків того часу, які вважали, що освіта дочки так само важлива, як і освіта сина, і, що незвично, вони також навчалися в Індії. У Елсі та її сестри Єви було 40 ляльок, яких вона використовувала для лікування «плям» (кору), які вона намалювала.
Батько Інгліса був релігійний і використовував своє становище в Індії для «заохочення економічного розвитку корінних народів, виступав проти дітовбивства і заохочував жіночу освіту». Дідом Інгліса по материнській лінії був Генрі Сімсон з Гаріоха в Абердинширі. Вона була двоюрідною сестрою відомого гінеколога сера Генрі Сімсона, а також студентки Грейс Каделл.
Батько Інгліс пішов у відставку (у віці 56 років) з Ост-Індської компанії, щоб повернутися в Единбург через Тасманію, де оселилися її старші брати і сестри. Інгліс продовжила приватну освіту в Единбурзі (де вона призвела до успішної вимоги школярок використовувати приватні сади на площі Шарлотти) і закінчила школу в Парижі. Рішення Інгліс вивчати медицину було відкладено через догляд за матір'ю під час її останньої хвороби (скарлатина) і її смерті в 1885 році, коли вона вирішила залишитися в Единбурзі зі своїм батьком[].
У 1887 році Единбурзька школа медицини для жінок (англ. Edinburgh School of Medicine for Women) була відкрита доктором Софією Джекс-Блейк. Інгліс почала там навчання. У відповідь на безкомпромісні вчинки Джекси-Блейк, і після того, як два однокурсники Грейс і Джорджина Каделл були виключені, Інгліс і її батько заснували Единбурзький жіночий медичний коледж (англ. Edinburgh College of Medicine for Women), під егідою Шотландської асоціації медичної освіти жінок, в число спонсорів якої входив сер Вільям Мьюїр, друг її батька з Індії, в даний час директор Единбурзького університету. Спонсори Інгліс також організували клінічну підготовку для студенток під керівництвом сера Вільяма Макевена в Королівській лікарні Глазго (англ. Glasgow Royal Infirmary — GRI).
У 1892 році вона отримала Потрійну кваліфікацію (англ. Triple Qualification — TQ), ставши ліцензіатом Королівського коледжу лікарів Единбурга (англ. Royal College of Physicians of Edinburgh — RCPE), Королівського коледжу хірургів Единбурга (англ. Royal College of Surgeons of Edinburgh — RCSEd) та Факультету лікарів і хірургів Глазго (англ. Royal College of Physicians and Surgeons of Glasgow — RCPSG). Вона була вражена рівнем догляду та відсутністю спеціалізації на потребах жінок-пацієнтів і змогла отримати посаду в Новій жіночій лікарні у Елізабет Гарретт Андерсон в Лондоні, а потім у Ротонді в Дубліні, провідній пологовій лікарні. Інгліс отримала диплом магістра медицини в 1899 році в Единбурзькому університеті після відкриття медичних курсів для жінок. Її повернення до Единбурга, щоб почати цей курс, співпало з доглядом за батьком під час його останньої хвороби, перш ніж він помер 4 березня 1894 року у віці 73 років. Інгліс в той час зазначала, що «він не вірив, що смерть — це місце зупинки, але що людина буде продовжувати рости і вчитися всю вічність».
Інгліс пізніше зізналася, що «ким би я не була, що б я не зробила — я зобов'язана всім своєму батьку».
Примітки
- SNAC — 2010.
- Oxford Dictionary of National Biography / C. Matthew — Oxford: OUP, 2004.
- Collective Biographies of Women
- Lives of the First World War
- MacPherson, Hamish (5 травня 2020). . The National. с. 20. Архів оригіналу за 12 травня 2020. Процитовано 10 травня 2020.
when she saw suffering or injustice she wanted to make a difference... and what she did paved the way for other women to come after her..... Alan Cumming in an interview with Nan Spowart on 11 November 2017 The National
- The National Archives. . discovery.nationalarchives.gov.uk (брит.). Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 18 лютого 2016.
- Ewan, Elizabeth; Innes, Sue; Reynolds, Siân; Pipes, Rose, ред. (2006). Inglis, Elsie Maude. Edinburgh: Edinburgh University Press. с. 177—178. ISBN .
{{}}
: Проігноровано|work=
() - Knox, William (2006). Lives of Scottish Women: Women and Scottish Society, 1800–1980. Edinburgh: Edinburgh University Press. с. 141.
- Jeffery, Roger (28 червня 2019). (англ.). Routledge. ISBN . Архів оригіналу за 15 серпня 2021. Процитовано 15 серпня 2021.
Бібліографія
- The archives of the Scottish Women's Hospitals for Foreign Service are held at at the Library of the London School of Economics, ref 2SWH
- Leneman, Leah (1994). In the Service Of Life: The Story of Elsie Inglis and the Scottish Women's Hospitals. Edinburgh: The Mercat Press.
- Leneman, Leah (1998). Elsie Inglis: Founder of battlefront hospitals run entirely by women. UK: NMS Publishing Ltd. ISBN .
- Elsie Inglis. Oxford Dictionary of National Biography. Oxford. 2004.
- Tait, Dr. H.P. (1964). Dr Elsie Maud Inglis, 1864-1917: A Great Lady Doctor. Bridgend, Wales: Bridgend Press.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Елсі Інгліс |
- Short biography [ 10 травня 2007 у Wayback Machine.]
- The Scotsman archives [ 29 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
- Medical doctor and history [ 16 червня 2020 у Wayback Machine.], Documentary film – EAI
- Russian medical missions in Serbia during WW1 [ 16 серпня 2021 у Wayback Machine.], RTS Documentary
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Inglis Elsi Mod Inglis angl Elsie Maud Inglis 16 serpnya 1864 Najnital 26 listopada 1917 Nyukasl apon Tajn shotlandska likarka hirurg pershoprohodec pedagog sufrazhistka a takozh zasnovnicya Shotlandskih zhinochih likaren angl Scottish Women s Hospitals SWH i persha zhinka yaka ocholila Serbskij orden Bilogo orlaElsi Inglisangl Elsie InglisIm ya pri narodzhenniangl Eliza Maude InglisNarodilasya16 serpnya 1864 1864 08 16 1 2 Najnital Pivnichno Zahidni provinciyi Britanska Indiya 2 Pomerla26 listopada 1917 1917 11 26 1 2 53 roki Nyukasl apon Tajn Nortamberlend Angliya Spoluchene Korolivstvo 2 kolorektalnij rakPohovannyadKrayina Spoluchene KorolivstvoDiyalnistlikarka sufrazhistkaAlma materEdinburzkij universitet i dNaukovij stupindZnannya movanglijskaUchasnikPersha svitova vijna 4 KonfesiyaanglikanstvoBatkod 2 MatidNagorodi Mediafajli u VikishovishiBiografiyaBronzovij byust Elsi Inglis roboti Ivana Meshtrovicha 1918 Elsi Eliza Mod Inglis narodilasya 16 serpnya 1864 roku v mistechku Najnital Indiya U Inglisa bulo visim brativ i sester druga dochka i tretya molodsha Yiyi batkami buli Garriyet Lous Tompson i Dzhon Forbs Devid Inglis 1820 1894 magistrat yakij pracyuvav v Indijskij civilnij sluzhbi angl Indian civil service golovnim komisarom Auda cherez Britansku Ost Indsku kompaniyu yak i yiyi did po materinskij liniyi Inglisu poshastilo mati osvichenih batkiv togo chasu yaki vvazhali sho osvita dochki tak samo vazhliva yak i osvita sina i sho nezvichno voni takozh navchalisya v Indiyi U Elsi ta yiyi sestri Yevi bulo 40 lyalok yakih vona vikoristovuvala dlya likuvannya plyam koru yaki vona namalyuvala Batko Inglisa buv religijnij i vikoristovuvav svoye stanovishe v Indiyi dlya zaohochennya ekonomichnogo rozvitku korinnih narodiv vistupav proti ditovbivstva i zaohochuvav zhinochu osvitu Didom Inglisa po materinskij liniyi buv Genri Simson z Garioha v Aberdinshiri Vona bula dvoyuridnoyu sestroyu vidomogo ginekologa sera Genri Simsona a takozh studentki Grejs Kadell Batko Inglis pishov u vidstavku u vici 56 rokiv z Ost Indskoyi kompaniyi shob povernutisya v Edinburg cherez Tasmaniyu de oselilisya yiyi starshi brati i sestri Inglis prodovzhila privatnu osvitu v Edinburzi de vona prizvela do uspishnoyi vimogi shkolyarok vikoristovuvati privatni sadi na ploshi Sharlotti i zakinchila shkolu v Parizhi Rishennya Inglis vivchati medicinu bulo vidkladeno cherez doglyad za matir yu pid chas yiyi ostannoyi hvorobi skarlatina i yiyi smerti v 1885 roci koli vona virishila zalishitisya v Edinburzi zi svoyim batkom dzherelo U 1887 roci Edinburzka shkola medicini dlya zhinok angl Edinburgh School of Medicine for Women bula vidkrita doktorom Sofiyeyu Dzheks Blejk Inglis pochala tam navchannya U vidpovid na bezkompromisni vchinki Dzheksi Blejk i pislya togo yak dva odnokursniki Grejs i Dzhordzhina Kadell buli viklyucheni Inglis i yiyi batko zasnuvali Edinburzkij zhinochij medichnij koledzh angl Edinburgh College of Medicine for Women pid egidoyu Shotlandskoyi asociaciyi medichnoyi osviti zhinok v chislo sponsoriv yakoyi vhodiv ser Vilyam Myuyir drug yiyi batka z Indiyi v danij chas direktor Edinburzkogo universitetu Sponsori Inglis takozh organizuvali klinichnu pidgotovku dlya studentok pid kerivnictvom sera Vilyama Makevena v Korolivskij likarni Glazgo angl Glasgow Royal Infirmary GRI U 1892 roci vona otrimala Potrijnu kvalifikaciyu angl Triple Qualification TQ stavshi licenziatom Korolivskogo koledzhu likariv Edinburga angl Royal College of Physicians of Edinburgh RCPE Korolivskogo koledzhu hirurgiv Edinburga angl Royal College of Surgeons of Edinburgh RCSEd ta Fakultetu likariv i hirurgiv Glazgo angl Royal College of Physicians and Surgeons of Glasgow RCPSG Vona bula vrazhena rivnem doglyadu ta vidsutnistyu specializaciyi na potrebah zhinok paciyentiv i zmogla otrimati posadu v Novij zhinochij likarni u Elizabet Garrett Anderson v Londoni a potim u Rotondi v Dublini providnij pologovij likarni Inglis otrimala diplom magistra medicini v 1899 roci v Edinburzkomu universiteti pislya vidkrittya medichnih kursiv dlya zhinok Yiyi povernennya do Edinburga shob pochati cej kurs spivpalo z doglyadom za batkom pid chas jogo ostannoyi hvorobi persh nizh vin pomer 4 bereznya 1894 roku u vici 73 rokiv Inglis v toj chas zaznachala sho vin ne viriv sho smert ce misce zupinki ale sho lyudina bude prodovzhuvati rosti i vchitisya vsyu vichnist Inglis piznishe ziznalasya sho kim bi ya ne bula sho b ya ne zrobila ya zobov yazana vsim svoyemu batku PrimitkiSNAC 2010 d Track Q29861311 Oxford Dictionary of National Biography C Matthew Oxford OUP 2004 d Track Q17565097d Track Q5145336d Track Q34217d Track Q217595 Collective Biographies of Women d Track Q54984126 Lives of the First World War d Track Q44248313 MacPherson Hamish 5 travnya 2020 The National s 20 Arhiv originalu za 12 travnya 2020 Procitovano 10 travnya 2020 when she saw suffering or injustice she wanted to make a difference and what she did paved the way for other women to come after her Alan Cumming in an interview with Nan Spowart on 11 November 2017 The National The National Archives discovery nationalarchives gov uk brit Arhiv originalu za 6 bereznya 2016 Procitovano 18 lyutogo 2016 Ewan Elizabeth Innes Sue Reynolds Sian Pipes Rose red 2006 Inglis Elsie Maude Edinburgh Edinburgh University Press s 177 178 ISBN 9780748632930 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Proignorovano work dovidka Knox William 2006 Lives of Scottish Women Women and Scottish Society 1800 1980 Edinburgh Edinburgh University Press s 141 Jeffery Roger 28 chervnya 2019 angl Routledge ISBN 978 1 000 55661 2 Arhiv originalu za 15 serpnya 2021 Procitovano 15 serpnya 2021 BibliografiyaThe archives of the Scottish Women s Hospitals for Foreign Service are held at at the Library of the London School of Economics ref 2SWH Leneman Leah 1994 In the Service Of Life The Story of Elsie Inglis and the Scottish Women s Hospitals Edinburgh The Mercat Press Leneman Leah 1998 Elsie Inglis Founder of battlefront hospitals run entirely by women UK NMS Publishing Ltd ISBN 1 901663 09 4 Elsie Inglis Oxford Dictionary of National Biography Oxford 2004 Tait Dr H P 1964 Dr Elsie Maud Inglis 1864 1917 A Great Lady Doctor Bridgend Wales Bridgend Press PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Elsi Inglis Short biography 10 travnya 2007 u Wayback Machine The Scotsman archives 29 zhovtnya 2011 u Wayback Machine Medical doctor and history 16 chervnya 2020 u Wayback Machine Documentary film EAI Russian medical missions in Serbia during WW1 16 serpnya 2021 u Wayback Machine RTS Documentary