Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Марія Леонтіївна Бочкарьова уроджена Фролкова липень 1889 село Нікольське Новгородська губернія 16 травня 1920 Красноярс

Бочкарьова Марія Леонтіївна

Бочкарьова Марія Леонтіївна

Марія Леонтіївна Бочкарьова (уроджена Фролкова; липень 1889, село Нікольське, Новгородська губернія — 16 травня 1920, Красноярськ) — одна з перших російських жінок-офіцерів (присвоєно під час революції 1917 року), поручник. (Першою нерідко помилково вважається «кавалерист-дівиця» Надія Дурова, яка брала участь у Франко-російській війні.)

Бочкарьова Марія Леонтіївна
рос. Мария Леонтьевна Бочкарёва
image
Народженнялипень 1889[1][2][…]
Новгородська губернія, Російська імперія
Смерть16 травня 1920(1920-05-16)[4](30 років)
Красноярськ, Єнісейська губернія, Російська СФРР
вогнепальне поранення
Країнаimage Російська імперія
Званнялейтенант
Війни / битвиПерша світова війна і Громадянська війна в Росії
Нагороди
image image image image image
image Бочкарьова Марія Леонтіївна у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бочкарьова.

Бочкарьова створила перший в історії російської армії жіночий батальйон. Кавалер Георгіївського хреста.

Біографія

image
Марія Бочкарьова, 1917 рік
image
Фотографія М. Бочкарьової з книги Д. Томпсона «Росія в крові». 1918 р.

У липні 1889 року у селян села Нікольське Кирилівського повіту Новгородської губернії Леонтія Семеновича і Ольги Елеазаровни Фролкових народилася третя дитина — дочка Маруся. Незабаром сім'я, рятуючись від злиднів, перебралася в Сибір, де уряд обіцяв переселенцям великі земельні наділи і фінансову підтримку. Але, судячи з усього, втекти від бідності і тут не вдалося.

У п'ятнадцятирічному віці Марію видали заміж. У книзі Воскресенської церкви зберігся запис від 22 січня 1905 року: «Першим шлюбом Афанасій Сергійович Бочкарьов, 23 років, православного віросповідання, що проживає в Томській губернії, Томському повіті Семилуцької волості села Велике Кусково взяв в дружини дівчину Марію Леонтіївну Фролкову, православного віросповідання…» Влаштувалися вони в Томську, на Горшковському провулку. Подружнє життя майже відразу не заладилося, і Бочкарьова без жалю розлучилася з п'яницею-чоловіком.

Марія пішла від нього до м'ясника, єврея Якова Гершевича Бука. У травні 1912 Бук був заарештований за звинуваченням у розбійних нападах і відправлений відбувати покарання в Якутськ. Бочкарьова пішки пішла за ним у Східний Сибір, де вони для прикриття відкрили м'ясну лавку, хоча на ділі Бук промишляв у банді хунхузів. Незабаром на слід банди вийшла поліція, і Бука перевели на поселення в тайгове селище Амгу.

Хоча Бочкарьова знову пішла за чоловіком, він запив і став займатися рукоприкладством. В цей час вибухнула Перша світова війна. Бочкарьова вирішила вступити до лав діючої армії і, розлучившись з Яковом Буком, прибула в Томськ. Записати жінку в 24-й резервний батальйон військові відмовились і порадили їй йти на фронт сестрою милосердя. Тоді Бочкарьова відправила телеграму царю, на яку несподівано надійшла позитивна відповідь. Так вона потрапила на фронт.

Спочатку жінка в погонах викликала глузування і докучання товаришів по службі, однак її хоробрість в бою принесла їй загальну повагу, Георгіївський хрест і три медалі. У ті роки за нею закріпилося прізвисько «Яшка», в пам'ять про її горезвісного супутника життя. Після двох поранень і незліченних боїв Бочкарьовій було підвищення у старші унтер-офіцери.

Георгіївська медаль 4 ст. № 656471, 28-й піхотний Полоцький полк, доброволець Бочкарьова Марія Леонтіївна:

«У боях з 5 березня 1916 р. у с. Занароч Бочкарьова протягом 2-х тижнів працювала невпинно на полі битви, надаючи допомогу пораненим, часто під сильним стрілецьким і артилерійським вогнем противника, подавала нижнім чинам приклад доблесті і беззастережного виконання обов'язку, тягнучи їх уперед в небезпечній обстановці. Під час атаки 18 березня 1916 р. у с. Близніки винесла зі сфери згубного вогню важко пораненого офіцера 14-ї роти прапорщика Гришанова» (ст. 145 п. 7, наказ 2 армії № 463 від 6.06.1916).

В 1917 році Керенський звернувся до Бочкарьової з проханням про організацію «жіночого батальйону смерті»; до участі в патріотичному проекті були залучені його дружина і петербурзькі інститутки, загальним числом до двох тисяч осіб. У незвичайної військової частини панувала залізна дисципліна: підлеглі скаржилися начальству, що Бочкарьова «б'є морди, як справдешній вахмістр старого режиму». Деякі витримали таке обходження: за короткий термін кількість жінок-добровольців скоротилося до трьохсот. Інші відокремились в особливий жіночий батальйон, частина якого захищала Зимовий палац під час Жовтневої революції.

Влітку 1917 року загін Бочкарьової відзначився при Сморгоні; його стійкість справила незабутнє враження на командування (Антон Денікін). Після контузії, отриманої в тому бою, прапорщик Бочкарьова була відправлена на поправку в петроградський госпіталь і в столиці отримала звання підпоручника, але незабаром після повернення на позиції їй довелося розпустити батальйон у зв'язку з фактичним розвалом фронту і Жовтневою революцією. Взимку була затримана більшовиками по дорозі в Томськ. Після відмови співпрацювати з новою владою її звинуватили в зносинах з генералом Корніловим, справа ледве не дійшла до трибуналу. Завдяки допомозі одного зі своїх колишніх товаришів по службі Бочкарьова вирвалася на свободу і, одягнувшись у вбрання сестри милосердя, проїхала всю країну до Владивостока, звідки відплила на агітаційну поїздку в США і Європу.

У квітні 1918 Бочкарьова прибула до Сан-Франциско. За підтримки впливової і заможної Флоренс Гарріман вона перетнула США і була удостоєна 10 липня аудієнції у президента Вудро Вілсона в Білому домі. За свідченням очевидців, розповідь Бочкарьової про її драматичну долю і благання про допомогу проти більшовиків до сліз розчулили президента.

Журналіст Ісаак Дон Левін за розповідями Бочкарьової написав книгу про її життя, яка вийшла в світ у 1919 році під назвою «Яшка» і була переведена на кілька мов.

Після відвідин Лондона, де вона зустрілася з королем Георгом V і заручилася його фінансовою підтримкою, Бочкарьова у серпні 1918 прибула в Архангельськ. Вона розраховувала підняти місцевих жінок на боротьбу з більшовиками, проте справа пішла туго. Генерал Марушевський в наказі від 27 грудня 1918 оголосив, що заклик жінок на невідповідну для них військову службу буде ганьбою для населення Північної області і заборонив Бочкарьовій носити незаконно присвоєну їй офіцерську форму.

Марія дісталась до Архангельська з англійськими експедиційними військами, після евакуації міста восени 1919 року вирушила в Сибір і дісталась до білої столиці, Омська, де Верховний правитель адмірал О. В. Колчак удостоїв її особистої аудієнцією і запропонував сформувати жіночий військово-санітарний загін. Але Бочкарьова прибула в Сибір занадто пізно, в кінці жовтня 1919 року, коли вже починалася катастрофа на фронті.

Арешт і вирок

image
Вирок ВНК 5 армії по справі Бочкарьової

7 січня 1920 року була заарештована. На закінчення до остаточного протоколу її допиту від 5 квітня 1920 року слідчий Поболотін зазначив, що «злочинна діяльність Бочкарьової перед РРФСР слідством доведена… Бочкарьову як непримиренного і найлютішого ворога робітничо-селянської республіки вважаю передати в розпорядження начальника Особливого відділу ВНК 5-ї армії». 21 квітня було прийнято рішення передати Бочкарьову в Особливий відділ ВНК міста Москви, але 15 травня це рішення було переглянуто і прийнято нове — Бочкарьову розстріляти.

16 травня 1920 року вона була розстріляна в Красноярську на підставі резолюції повноважного представника НК по Сибіру Івана Павлуновського і секретаря Омськгубнека Ісаака Шимановського. На обкладинці кримінальної справи була зроблена синім олівцем приписка: «Виконано пост. 16 травня». Але у висновку прокуратури Росії про реабілітацію Бочкарьової 1992 року сказано, що свідчень щодо її розстрілу немає.

Російський біограф Бочкарьової кандидат історичних наук С. В. Дроков вважає, що вона не була розстріляна: з красноярських катівень її визволив Ісаак Дон Левін. Разом з ним вона вирушила в Харбін, де зустрілася з однополчанином-вдівцем, який став її чоловіком. Змінивши прізвище, Бочкарьова нібито до 1927 року проживала на КСЗД, поки не розділила долю російських сімей, насильно депортованих в радянську Росію. Дуже любила синів чоловіка, загиблих в роки Німецько-радянської війни.

Реабілітація

Марія Бочкарьова реабілітована у 1992 році згідно з Законом РРФСР від 18 жовтня 1991 року «Про реабілітацію жертв політичних репресій»

У літературі

  • Марія Бочкарьова присутня у романі-хроніці «Із глухого кута» (книга друга) Валентина Пікуля .
  • Є одним з основних персонажів у заключній, десятій, книзі Бориса Акуніна — «Батальйон ангелів» з серії «Смерть на брудершафт».
  • Згадується в романі «Жанна батальйонерка» українського письменника Гео Шкурупія

У кіно

  • У російському художньому фільмі «Батальонъ» (прем'єра якого відбулася 20 лютого 2015 року) роль Марії Бочкарьової виконала актриса Марія Аронова.
  • У серіалі «Адмірал» (2009, фільм 4 «Темрява») роль Бочкарьової виконала актриса Наталя Парашкіна.

Пам'ять

  • У 2016 році 22 жовтня в Томській області в селі Ново-Куксово Асиновського району відкрили пам'ятний знак на честь Марії Леонтіївни Бочкарьової, валун з мармуровою плитою і портретом.
  • У Красноярську можуть встановити пам'ятник М. Л. Бочкарьовій.
  • Заставна дошка на місці майбутнього пам'ятника жіночого ударного батальйону М. Л. Бочкарьової встановлена 23 липня 2017 р. в селі Новоспаськ Сморгонського району Гродненської області Республіки Білорусь.

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. LIBRIS
    d:Track:Q1798125
  3. Autoritats UB
    d:Track:Q89570027
  4. Историческая энциклопедия Сибири / под ред. В. А. Ламин — Новосибирск: 2009. —
    d:Track:Q4253570d:Track:Q883d:Track:Q113559915
  5. Нині — Кирилівський район Вологодської області
  6. Журнал Discovery 10 2009 стр. 88
  7. Мария Бочкарёва не была полным георгиевским кавалером, как утверждается в ряде изданий: [1] [ 26 вересня 2007 у Wayback Machine.]. Сохранились материалы допроса Марии Бочкарёвой в ВЧК, где она названа полным георгиевским кавалером. Это не соответствует действительности. Путаница произошла в связи с тем, что она имела четыре георгиевские награды — два креста, две медали и серебряную медаль «За усердие» на Станиславской ленте. Именно с ними она изображена на фотографиях после производства в офицеры, в том числе сделанных в США в 1918 году.
  8. Ольга Елеазаровна родом была из Чаронды (Кирилловский уезд, Новгородская губерния).
  9. Edmund Ironside. Archangel, 1918—1919. 1953. P. 78
  10. . Архів оригіналу за 21 березня 2018. Процитовано 24 березня 2018.
  11. Родина (Российский исторический журнал). — 1993. — № 8-9. — С. 81.
  12. Дроков С., 2010, с. 195.
  13. . Архів оригіналу за 4 травня 2017. Процитовано 24 березня 2018.
  14. . Архів оригіналу за 4 листопада 2016. Процитовано 24 березня 2018.
  15. . Архів оригіналу за 4 листопада 2016. Процитовано 24 березня 2018.
  16. . Архів оригіналу за 26 листопада 2018. Процитовано 24 березня 2018.
  17. . Архів оригіналу за 25 березня 2018. Процитовано 24 березня 2018.
  18. sozh (24 липня 2019). . Наш Гомель - Новости Гомеля сегодня (ru-RU) . Архів оригіналу за 22 травня 2021. Процитовано 22 травня 2021.
  19. . planeta.ru. Архів оригіналу за 22 травня 2021. Процитовано 22 травня 2021.

Література

  • Yashka. Ma vie de paysanne, d'exilée, de soldat. Paris, Plon.
  • Яшка: моя жизнь крестьянки, офицера и изгнанницы. Воениздат, 2001. .
  • Дроков С. Я не рождена для братания с врагом // Еженедельная газета `Подмосковье`, номер 17, 25 апреля 1992,
  • Дроков С. Яшка. Кто командовал Женским батальоном смерти // Еженедельный журнал `Огонек`, номер 24-26, июнь 1992,
  • Дроков С. Моя страна звала меня // Дружба народов. — 1993. — № 6.
  • Дроков С. Протоколы допросов организатора Петроградского женского батальона смерти // Отечественные архивы. — 1994. — № 1.
  • Бондаренко В. В. 100 великих подвигов России. — М., 2011.
  • Бычкова Л. Дамский танец с саблями [ 20 жовтня 2017 у Wayback Machine.]: [О женщинах в рус.дореволюц.армии 18-20 вв.] // Смена. — 1995. — 15 авг. — № 8(1570). — С. 42—59. — ISSN 0131-6656

Посилання

  • Yashka, my life as peasant, exile and soldier. London. 1919.
  • Архів Томської області — «Манька — Бук-Бочкарьова — Яшка»
  • Родін В. В. Марія Бочкарьова — Руська Жанна д'арк [ 11 червня 2018 у Wayback Machine.]
  • Михайло Лощилов. Яшка на Півночі // газета «Правда Півночі», 20.09.2001 [ 12 лютого 2018 у Wayback Machine.]
  • Дроков С. В. Організатор Жіночого батальйону смерті // Питання історії. 1993. № 7.[недоступне посилання з травня 2019] На сайті Юрія Бахуріна «Серпень 1914-го…» [2] [ 20 квітня 2018 у Wayback Machine.]
  • Дроков С. . — Т. 2.
  • Бочкарьова (урожд. Фролкова) Марія Леонтіївна // Томськ від А до Я: Коротка енциклопедія міста. [ 13 липня 2017 у Wayback Machine.] / Під ред. д-ра іст. наук Н. М. Дмитрієнко. — 1-е изд. — Томськ: Изд-во НТЛ, 2004. — С. 39. — 440 с. — 3 000 екз. — .
  • Кривець Н. Перший жіночий батальйон смерті воював під Молодечно [ 9 травня 2018 у Wayback Machine.]
  • Жіночі Батальйони смерті в Російській Армії [ 7 листопада 2017 у Wayback Machine.] // портал «Біла Гвардія».
  • Векслер Аркадій Файвишевич Фонтанка. [ 5 вересня 2017 у Wayback Machine.] Петроградское десятиліття [ 5 вересня 2017 у Wayback Machine.]
  • Марія Бочкарьова [ 24 березня 2018 у Wayback Machine.] на сайті Проекта1917

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Mariya Leontiyivna Bochkarova urodzhena Frolkova lipen 1889 selo Nikolske Novgorodska guberniya 16 travnya 1920 Krasnoyarsk odna z pershih rosijskih zhinok oficeriv prisvoyeno pid chas revolyuciyi 1917 roku poruchnik Pershoyu neridko pomilkovo vvazhayetsya kavalerist divicya Nadiya Durova yaka brala uchast u Franko rosijskij vijni Bochkarova Mariya Leontiyivnaros Mariya Leontevna BochkaryovaNarodzhennyalipen 1889 1 2 Novgorodska guberniya Rosijska imperiyaSmert16 travnya 1920 1920 05 16 4 30 rokiv Krasnoyarsk Yenisejska guberniya Rosijska SFRR vognepalne poranennyaKrayina Rosijska imperiyaZvannyalejtenantVijni bitviPersha svitova vijna i Gromadyanska vijna v RosiyiNagorodi Bochkarova Mariya Leontiyivna u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bochkarova Bochkarova stvorila pershij v istoriyi rosijskoyi armiyi zhinochij bataljon Kavaler Georgiyivskogo hresta BiografiyaMariya Bochkarova 1917 rikFotografiya M Bochkarovoyi z knigi D Tompsona Rosiya v krovi 1918 r U lipni 1889 roku u selyan sela Nikolske Kirilivskogo povitu Novgorodskoyi guberniyi Leontiya Semenovicha i Olgi Eleazarovni Frolkovih narodilasya tretya ditina dochka Marusya Nezabarom sim ya ryatuyuchis vid zlidniv perebralasya v Sibir de uryad obicyav pereselencyam veliki zemelni nadili i finansovu pidtrimku Ale sudyachi z usogo vtekti vid bidnosti i tut ne vdalosya U p yatnadcyatirichnomu vici Mariyu vidali zamizh U knizi Voskresenskoyi cerkvi zberigsya zapis vid 22 sichnya 1905 roku Pershim shlyubom Afanasij Sergijovich Bochkarov 23 rokiv pravoslavnogo virospovidannya sho prozhivaye v Tomskij guberniyi Tomskomu poviti Semiluckoyi volosti sela Velike Kuskovo vzyav v druzhini divchinu Mariyu Leontiyivnu Frolkovu pravoslavnogo virospovidannya Vlashtuvalisya voni v Tomsku na Gorshkovskomu provulku Podruzhnye zhittya majzhe vidrazu ne zaladilosya i Bochkarova bez zhalyu rozluchilasya z p yaniceyu cholovikom Mariya pishla vid nogo do m yasnika yevreya Yakova Gershevicha Buka U travni 1912 Buk buv zaareshtovanij za zvinuvachennyam u rozbijnih napadah i vidpravlenij vidbuvati pokarannya v Yakutsk Bochkarova pishki pishla za nim u Shidnij Sibir de voni dlya prikrittya vidkrili m yasnu lavku hocha na dili Buk promishlyav u bandi hunhuziv Nezabarom na slid bandi vijshla policiya i Buka pereveli na poselennya v tajgove selishe Amgu Hocha Bochkarova znovu pishla za cholovikom vin zapiv i stav zajmatisya rukoprikladstvom V cej chas vibuhnula Persha svitova vijna Bochkarova virishila vstupiti do lav diyuchoyi armiyi i rozluchivshis z Yakovom Bukom pribula v Tomsk Zapisati zhinku v 24 j rezervnij bataljon vijskovi vidmovilis i poradili yij jti na front sestroyu miloserdya Todi Bochkarova vidpravila telegramu caryu na yaku nespodivano nadijshla pozitivna vidpovid Tak vona potrapila na front Spochatku zhinka v pogonah viklikala gluzuvannya i dokuchannya tovarishiv po sluzhbi odnak yiyi horobrist v boyu prinesla yij zagalnu povagu Georgiyivskij hrest i tri medali U ti roki za neyu zakripilosya prizvisko Yashka v pam yat pro yiyi gorezvisnogo suputnika zhittya Pislya dvoh poranen i nezlichennih boyiv Bochkarovij bulo pidvishennya u starshi unter oficeri Georgiyivska medal 4 st 656471 28 j pihotnij Polockij polk dobrovolec Bochkarova Mariya Leontiyivna U boyah z 5 bereznya 1916 r u s Zanaroch Bochkarova protyagom 2 h tizhniv pracyuvala nevpinno na poli bitvi nadayuchi dopomogu poranenim chasto pid silnim strileckim i artilerijskim vognem protivnika podavala nizhnim chinam priklad doblesti i bezzasterezhnogo vikonannya obov yazku tyagnuchi yih upered v nebezpechnij obstanovci Pid chas ataki 18 bereznya 1916 r u s Blizniki vinesla zi sferi zgubnogo vognyu vazhko poranenogo oficera 14 yi roti praporshika Grishanova st 145 p 7 nakaz 2 armiyi 463 vid 6 06 1916 V 1917 roci Kerenskij zvernuvsya do Bochkarovoyi z prohannyam pro organizaciyu zhinochogo bataljonu smerti do uchasti v patriotichnomu proekti buli zalucheni jogo druzhina i peterburzki institutki zagalnim chislom do dvoh tisyach osib U nezvichajnoyi vijskovoyi chastini panuvala zalizna disciplina pidlegli skarzhilisya nachalstvu sho Bochkarova b ye mordi yak spravdeshnij vahmistr starogo rezhimu Deyaki vitrimali take obhodzhennya za korotkij termin kilkist zhinok dobrovolciv skorotilosya do trohsot Inshi vidokremilis v osoblivij zhinochij bataljon chastina yakogo zahishala Zimovij palac pid chas Zhovtnevoyi revolyuciyi Vlitku 1917 roku zagin Bochkarovoyi vidznachivsya pri Smorgoni jogo stijkist spravila nezabutnye vrazhennya na komanduvannya Anton Denikin Pislya kontuziyi otrimanoyi v tomu boyu praporshik Bochkarova bula vidpravlena na popravku v petrogradskij gospital i v stolici otrimala zvannya pidporuchnika ale nezabarom pislya povernennya na poziciyi yij dovelosya rozpustiti bataljon u zv yazku z faktichnim rozvalom frontu i Zhovtnevoyu revolyuciyeyu Vzimku bula zatrimana bilshovikami po dorozi v Tomsk Pislya vidmovi spivpracyuvati z novoyu vladoyu yiyi zvinuvatili v znosinah z generalom Kornilovim sprava ledve ne dijshla do tribunalu Zavdyaki dopomozi odnogo zi svoyih kolishnih tovarishiv po sluzhbi Bochkarova virvalasya na svobodu i odyagnuvshis u vbrannya sestri miloserdya proyihala vsyu krayinu do Vladivostoka zvidki vidplila na agitacijnu poyizdku v SShA i Yevropu U kvitni 1918 Bochkarova pribula do San Francisko Za pidtrimki vplivovoyi i zamozhnoyi Florens Garriman vona peretnula SShA i bula udostoyena 10 lipnya audiyenciyi u prezidenta Vudro Vilsona v Bilomu domi Za svidchennyam ochevidciv rozpovid Bochkarovoyi pro yiyi dramatichnu dolyu i blagannya pro dopomogu proti bilshovikiv do sliz rozchulili prezidenta Zhurnalist Isaak Don Levin za rozpovidyami Bochkarovoyi napisav knigu pro yiyi zhittya yaka vijshla v svit u 1919 roci pid nazvoyu Yashka i bula perevedena na kilka mov Pislya vidvidin Londona de vona zustrilasya z korolem Georgom V i zaruchilasya jogo finansovoyu pidtrimkoyu Bochkarova u serpni 1918 pribula v Arhangelsk Vona rozrahovuvala pidnyati miscevih zhinok na borotbu z bilshovikami prote sprava pishla tugo General Marushevskij v nakazi vid 27 grudnya 1918 ogolosiv sho zaklik zhinok na nevidpovidnu dlya nih vijskovu sluzhbu bude ganboyu dlya naselennya Pivnichnoyi oblasti i zaboroniv Bochkarovij nositi nezakonno prisvoyenu yij oficersku formu Mariya distalas do Arhangelska z anglijskimi ekspedicijnimi vijskami pislya evakuaciyi mista voseni 1919 roku virushila v Sibir i distalas do biloyi stolici Omska de Verhovnij pravitel admiral O V Kolchak udostoyiv yiyi osobistoyi audiyenciyeyu i zaproponuvav sformuvati zhinochij vijskovo sanitarnij zagin Ale Bochkarova pribula v Sibir zanadto pizno v kinci zhovtnya 1919 roku koli vzhe pochinalasya katastrofa na fronti Aresht i virok Virok VNK 5 armiyi po spravi Bochkarovoyi 7 sichnya 1920 roku bula zaareshtovana Na zakinchennya do ostatochnogo protokolu yiyi dopitu vid 5 kvitnya 1920 roku slidchij Pobolotin zaznachiv sho zlochinna diyalnist Bochkarovoyi pered RRFSR slidstvom dovedena Bochkarovu yak neprimirennogo i najlyutishogo voroga robitnicho selyanskoyi respubliki vvazhayu peredati v rozporyadzhennya nachalnika Osoblivogo viddilu VNK 5 yi armiyi 21 kvitnya bulo prijnyato rishennya peredati Bochkarovu v Osoblivij viddil VNK mista Moskvi ale 15 travnya ce rishennya bulo pereglyanuto i prijnyato nove Bochkarovu rozstrilyati 16 travnya 1920 roku vona bula rozstrilyana v Krasnoyarsku na pidstavi rezolyuciyi povnovazhnogo predstavnika NK po Sibiru Ivana Pavlunovskogo i sekretarya Omskgubneka Isaaka Shimanovskogo Na obkladinci kriminalnoyi spravi bula zroblena sinim olivcem pripiska Vikonano post 16 travnya Ale u visnovku prokuraturi Rosiyi pro reabilitaciyu Bochkarovoyi 1992 roku skazano sho svidchen shodo yiyi rozstrilu nemaye Rosijskij biograf Bochkarovoyi kandidat istorichnih nauk S V Drokov vvazhaye sho vona ne bula rozstrilyana z krasnoyarskih kativen yiyi vizvoliv Isaak Don Levin Razom z nim vona virushila v Harbin de zustrilasya z odnopolchaninom vdivcem yakij stav yiyi cholovikom Zminivshi prizvishe Bochkarova nibito do 1927 roku prozhivala na KSZD poki ne rozdilila dolyu rosijskih simej nasilno deportovanih v radyansku Rosiyu Duzhe lyubila siniv cholovika zagiblih v roki Nimecko radyanskoyi vijni Reabilitaciya Mariya Bochkarova reabilitovana u 1992 roci zgidno z Zakonom RRFSR vid 18 zhovtnya 1991 roku Pro reabilitaciyu zhertv politichnih represij U literaturiMariya Bochkarova prisutnya u romani hronici Iz gluhogo kuta kniga druga Valentina Pikulya Ye odnim z osnovnih personazhiv u zaklyuchnij desyatij knizi Borisa Akunina Bataljon angeliv z seriyi Smert na brudershaft Zgaduyetsya v romani Zhanna bataljonerka ukrayinskogo pismennika Geo ShkurupiyaU kinoU rosijskomu hudozhnomu filmi Batalon prem yera yakogo vidbulasya 20 lyutogo 2015 roku rol Mariyi Bochkarovoyi vikonala aktrisa Mariya Aronova U seriali Admiral 2009 film 4 Temryava rol Bochkarovoyi vikonala aktrisa Natalya Parashkina Pam yatU 2016 roci 22 zhovtnya v Tomskij oblasti v seli Novo Kuksovo Asinovskogo rajonu vidkrili pam yatnij znak na chest Mariyi Leontiyivni Bochkarovoyi valun z marmurovoyu plitoyu i portretom U Krasnoyarsku mozhut vstanoviti pam yatnik M L Bochkarovij Zastavna doshka na misci majbutnogo pam yatnika zhinochogo udarnogo bataljonu M L Bochkarovoyi vstanovlena 23 lipnya 2017 r v seli Novospask Smorgonskogo rajonu Grodnenskoyi oblasti Respubliki Bilorus PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 LIBRIS d Track Q1798125 Autoritats UB d Track Q89570027 Istoricheskaya enciklopediya Sibiri pod red V A Lamin Novosibirsk 2009 ISBN 5 8402 0230 4 d Track Q4253570d Track Q883d Track Q113559915 Nini Kirilivskij rajon Vologodskoyi oblasti Zhurnal Discovery 10 2009 str 88 Mariya Bochkaryova ne byla polnym georgievskim kavalerom kak utverzhdaetsya v ryade izdanij 1 26 veresnya 2007 u Wayback Machine Sohranilis materialy doprosa Marii Bochkaryovoj v VChK gde ona nazvana polnym georgievskim kavalerom Eto ne sootvetstvuet dejstvitelnosti Putanica proizoshla v svyazi s tem chto ona imela chetyre georgievskie nagrady dva kresta dve medali i serebryanuyu medal Za userdie na Stanislavskoj lente Imenno s nimi ona izobrazhena na fotografiyah posle proizvodstva v oficery v tom chisle sdelannyh v SShA v 1918 godu Olga Eleazarovna rodom byla iz Charondy Kirillovskij uezd Novgorodskaya guberniya Edmund Ironside Archangel 1918 1919 1953 P 78 Arhiv originalu za 21 bereznya 2018 Procitovano 24 bereznya 2018 Rodina Rossijskij istoricheskij zhurnal 1993 8 9 S 81 Drokov S 2010 s 195 Arhiv originalu za 4 travnya 2017 Procitovano 24 bereznya 2018 Arhiv originalu za 4 listopada 2016 Procitovano 24 bereznya 2018 Arhiv originalu za 4 listopada 2016 Procitovano 24 bereznya 2018 Arhiv originalu za 26 listopada 2018 Procitovano 24 bereznya 2018 Arhiv originalu za 25 bereznya 2018 Procitovano 24 bereznya 2018 sozh 24 lipnya 2019 Nash Gomel Novosti Gomelya segodnya ru RU Arhiv originalu za 22 travnya 2021 Procitovano 22 travnya 2021 planeta ru Arhiv originalu za 22 travnya 2021 Procitovano 22 travnya 2021 LiteraturaYashka Ma vie de paysanne d exilee de soldat Paris Plon Yashka moya zhizn krestyanki oficera i izgnannicy Voenizdat 2001 ISBN 5 203 01909 6 Drokov S Ya ne rozhdena dlya brataniya s vragom Ezhenedelnaya gazeta Podmoskove nomer 17 25 aprelya 1992 Drokov S Yashka Kto komandoval Zhenskim batalonom smerti Ezhenedelnyj zhurnal Ogonek nomer 24 26 iyun 1992 Drokov S Moya strana zvala menya Druzhba narodov 1993 6 Drokov S Protokoly doprosov organizatora Petrogradskogo zhenskogo batalona smerti Otechestvennye arhivy 1994 1 Bondarenko V V 100 velikih podvigov Rossii M 2011 Bychkova L Damskij tanec s sablyami 20 zhovtnya 2017 u Wayback Machine O zhenshinah v rus dorevolyuc armii 18 20 vv Smena 1995 15 avg 8 1570 S 42 59 ISSN 0131 6656PosilannyaYashka my life as peasant exile and soldier London 1919 Arhiv Tomskoyi oblasti Manka Buk Bochkarova Yashka Rodin V V Mariya Bochkarova Ruska Zhanna d ark 11 chervnya 2018 u Wayback Machine Mihajlo Loshilov Yashka na Pivnochi gazeta Pravda Pivnochi 20 09 2001 12 lyutogo 2018 u Wayback Machine Drokov S V Organizator Zhinochogo bataljonu smerti Pitannya istoriyi 1993 7 nedostupne posilannya z travnya 2019 Na sajti Yuriya Bahurina Serpen 1914 go 2 20 kvitnya 2018 u Wayback Machine Drokov S T 2 Bochkarova urozhd Frolkova Mariya Leontiyivna Tomsk vid A do Ya Korotka enciklopediya mista 13 lipnya 2017 u Wayback Machine Pid red d ra ist nauk N M Dmitriyenko 1 e izd Tomsk Izd vo NTL 2004 S 39 440 s 3 000 ekz ISBN 5 89503 211 7 Krivec N Pershij zhinochij bataljon smerti voyuvav pid Molodechno 9 travnya 2018 u Wayback Machine Zhinochi Bataljoni smerti v Rosijskij Armiyi 7 listopada 2017 u Wayback Machine portal Bila Gvardiya Veksler Arkadij Fajvishevich Fontanka 5 veresnya 2017 u Wayback Machine Petrogradskoe desyatilittya 5 veresnya 2017 u Wayback Machine Mariya Bochkarova 24 bereznya 2018 u Wayback Machine na sajti Proekta1917

Дата публікації:
Топ