Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Савич Мілунка Савич Глігоревич серб Милунка Савић Глигоревић нар 24 че

Мілунка Савич

Мілунка Савич
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Савич.

Мілунка Савич-Глігоревич (серб. Милунка Савић–Глигоревић; нар. 24 червня 1890,  — пом. 5 жовтня 1973, Белград) — сербська героїня Балканських війн та Першої світової війни, наредник (сержант) 2-го Залізного піхотного полку імені князя Михайла армії Королівства Сербія, кавалер п'яти орденів (Сербії, Франції, Англії, Росії). Володарка найбільшої кількості нагород серед військовослужбовиць Сербії[4]. Одна з найвідоміших воячок на фронтах Першої світової війни. Поранена в боях як мінімум 9 разів, за видатну хоробрість прозвана французами «Сербською Жанною д'Арк».

Мілунка Савич
серб. Милунка Савић
image
Народження24 червня 1890(1890-06-24)
d, Нові Пазар, Сербія[1]
Смерть5 жовтня 1973(1973-10-05)[2] (83 роки)
Белград, СФРЮ[1]
ПохованняНовий цвинтар
Країнаimage Сербія
Званнясержант
Війни / битвиДруга Балканська війна, Перша світова війна, Облога Шкодера (1912-1913), Битва біля Колубаре і d
Нагороди
image image image image image
image Мілунка Савич у Вікісховищі

Біографія

Ранні роки

Датою народження Мілунки Савич вважається 24 червня 1890, хоча в її особовій справі у військових архівах вказується інша — 28 червня 1892. Місце народження — село Копрівніца близько Йошаничка-Лазні (нині громада Нові-Пазар, Сербія)[6]. Батьки: Данінца і Раденко Савіч. Мала молодших[7] сестер Міону і Славку та брата Мілана[8]. Хоча виросла вродливою, про шлюб Мілунка не думала.

Балканські війни

Після того, як у 1912 році був виданий Указ про мобілізацію з 30 вересня по 3 жовтня, 22-літня Савич за власним бажанням вирушила на призовний пункт в Белграді і зареєструвалася під ім'ям Мілун Савич. В обох Балканських війнах 1912 і 1913 років воювала під чоловічим псевдонімом. Через рік, коли поранена в битві на річці Брегальніці Савич потрапила в шпиталь, лікарі викрили її стать[10]. Савич викликали до командира для пояснень. Командування не виявляло особливого бажання карати воячку, оскільки вона не порушувала військовий статут і боролася пліч-о-пліч з чоловіками в сербській армії, не поступаючись їм. Їй запропонували перевестися в санітарки чи сестри милосердя, проте Савич відмовилася і сказала, що хоче битися на передовій. Командир заявив, що подумає і завтра прийме рішення, у відповідь на що Савич заявила про готовність чекати відповіді протягом будь-якого часу. Через годину командир повернувся з дозволом її продовжити службу в піхоті.

Перша світова війна

image
Мілунка Савич з орденом Зірки Карагеоргія

Мілунка Савич в 1914 році записалася в сербську армію вже доброволицею. У Першу світову служила в 2-му Залізному піхотному полку імені князя Михайло. У тому ж полку билася доброволиця Флора Сандес, шотландка за походженням. Савич брала участь у Колубарській битві як «бомбаш» (гренадер), проявила відвагу і була нагороджена орденом Зірки Карагеоргія з мечами. Восени 1915 року в Македонії важко поранена в голову і відправлена до шпиталю в Албанії. Через кілька місяців повернулася на фронт, де продовжила воювати влітку і восени 1916 року. Під час битви при Каймакчалані в районі Чорної річки Залізний полк воював у складі 122-ї французької колоніальної дивізії: Савич тоді взяла в полон відразу 23 болгарських солдата. За свою звитягу у війні була нагороджена французьким Орденом почесного легіону (офіцер) та французьким Військовим хрестом із золотою пальмою (єдина жінка-військовослужбовиця у світі — кавалер французького Військового хреста Першої світової), сербською медаллю Мілоша Обіліча «За хоробрість», британським орденом Святого Михайла і Святого Георгія 3-го ступеня та російським Георгіївським хрестом 4-го ступеня.

Забуття в міжвоєнні роки

Після війни Мілунка Савич працювала в Боснії кухаркою, медсестрою і швачкою на текстильній фабриці, де шили військове обмундирування. У 1922 році одружилася з уродженцем Мостара Велько Глігоревічем, молодшим на 8 років[17]. Народила дочку Мілену і вдочерила ще трьох: Мілку, знайдену на залізничній станції в Сталаче, Радмілу-Вишню (1921—2004), свою племінницю, та Зорку, взяту з дитячого будинку в Далмації, хвору на менінгіт. Чоловік, який працював на пошті, невдовзі переїхав в Баню-Луку і кинув Мілунку з дітьми.

На початку 1920-х Савич за військові заслуги отримала землю в селі Степановічево недалеко від Нового-Саду, де з сестрою Славкою побудувала будинок і стала займатися хліборобством. Там їй доводилося самотужки виховувати дітей у відсутності чоловіка. Пізніше у пошуках кращого життя вирушила з дочками до Белграду шукати роботу. У 1929 році влаштувалась прибиральницею в кабінеті директора банку Hipotekarna Banka, де пропрацювала більшу частину життя. Про Мілунку Савич та її військові заслуги в Югославії фактично ніхто не згадував, військову пенсію вона не отримувала. Пропозицію переїхати у Францію і отримувати там пенсію відхилила, залишившись жити у Белграді. Всього Савич виростила 30 названих дітей. Втім, її запрошували за кордон на різні ювілеї, військові урочистості та заходи в пам'ять загиблих солдатів. На зустрічі з товаришами по службі Мілунка з'явилася в народному костюмі шумадійских сербів та всіх своїх орденах і медалях.

Друга світова і подальша життя

Під час Другої світової війни Мілунка Савич керувала невеликим польовим шпиталем у Вождоваце, де лікувала поранених. Після окупації Сербії запрошена на урочисту вечерю у Мілана Недича, де був запрошений і німецький генералітет. Савич відхилила пропозицію, проте хтось з офіцерів проговорився, що чув про сербську жінку, яка билася проти Троїстого союзу у Першій світовій війні. Савич відразу ж заарештувала окупаційна поліція і відправила в концтабір Баніца, де вона пробула близько року.

Після визволення Югославії та встановлення соціалістичної влади Савич нарешті за законом стала отримувати пенсію. Вона продовжила жити у своєму будинку в в оточенні онуків і по сусідству з ветеранами воєн (наприкінці 1950-х рідна донька Мілена поїхала працювати в шпиталь). Будинок руйнувався, що викликало занепокоєння і в Савич, і у її знайомих. На зустрічі з учасниками Народно-визвольної війни Югославії Савич розповіла про свої подвиги, чим вразила і рядових солдатів, і вищий командний склад. Дізнавшись про її тяжке становище, військові стали вимагати від влади надати ветеранці пристойніший будинок. Тиск преси був настільки сильним, що в 1972 році Белградське міське зібрання змушене було виділити їй квартиру в будинку на 4-му поверсі, в якому, однак, не було ліфта. Будинок розташовувався у кварталі Братів Ерковіч.

Нагороди

Мілунка Савич є власницею найбільшої кількості нагород серед жінок часів Першої світової війни. З них відомі наступні:

Вітчизняні

  • Золотий королівський Орден Зірки Карагеоргія з мечами (1917)
  • Золота медаль Мілоша Обіліча «За хоробрість»
  • Пам'ятна медаль визволення і об'єднання
  • Албанська пам'ятна медаль

Іноземні нагороди

Пам'ять

image
Надгробный памятник на Новом кладбище в Белграде

У Вождоваце вулиця, на якій розташований будинок Савич, носить ім'я героїні Першої світової війни, встановлена пам'ятна дошка. У Йошаничка-Бані встановлено пам'ятник в натуральну величину скульптора Любиші Манчича[25]. Втім, онук Савич стверджує, що скульптор не розмовляв з родичами під час виготовлення пам'ятника, тому зображена жінка не схожа на Мілунку. У Белграді є вулиця Мілунки Савич.

Останки Савич були перенесені з сімейного кладовища на Алею Велетнів лише 10 листопада 2013р. За деякими даними, перепоховання здійснювалося під виконання пісні «Тамо далеко» з усіма належними військовими та державними почестями, що не зовсім відповідає істині: почесті як такі не виявлялися, але на похоронах з промовами про Савич виступали офіцери Югославської народної армії і члени спільнот ветеранів. Об'єднання солдатів-добровольців, які брали участь у війнах 1912—1918 років, в особі дітей і онуків надали посмертно Мілунці Савіч звання почесного члена об'єднання.

Вулиці Мілунки Савич є в таких містах, як Валево, Зренянін, Ягодина, Кралєво, Косьерич, Крушевац, Младеновац, Ніш, Парачин, Шабац, Степановичево та Йошаничка-Лазня.

Радіо і телебачення Сербії у жовтні 2013 року показало на державних телеканалах документальний фільм Слачани Заріч і Івани Стівенс про Савич. У Військовому музеї Белграда відкривалася мультимедійна виставка, присвячена військовослужбовцям: вона тривала з вересня по жовтень 2013 року. 28 січня 2014 року Міленко Павлов представив свій фільм «Почесний легіон — Мілунка Савич», прем'єрний показ відбувся в кінотеатрі «Академія 28» в Белграді.

Див. також

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #1052561241 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. https://pantheon.world/profile/person/Milunka_Savić
  3. Angelina ( 2011, 12:19:54 am). . Riznica Srpska. Архів оригіналу за 25 серпня 2017. Процитовано 21 квітня 2016.
  4. Бранко Станковић (Суббота, 20 октября 2012, 18:30). (серб.). . Архів оригіналу за 27 березня 2022. Процитовано 21 квітня 2016.
  5. . milunkasavic.rs. Архів оригіналу за 2 травня 2016. Процитовано 21 квітня 2016.
  6. (серб.). Српско Благо. 2012. Архів оригіналу за 15 березня 2014. Процитовано 21 квітня 2016.
  7. Пешић, Новица (9 сентября 2013). (серб.). . Архів оригіналу за 8 червня 2019. Процитовано 21 квітня 2016.
  8. Ђурић, Антоније ( 2008). Ђаковац, Александар (ред.). . Православље (серб.). Београд: СПЦ. 982. ISSN 0555-0114. Архів оригіналу за 9 лютого 2015. Процитовано 21 квітня 2016.
  9. Пешић, Новица ( 2013). . novosti.rs. . Архів оригіналу за 8 червня 2019. Процитовано 21 квітня 2016.
  10. Пешић, Новица. . novosti.rs (серб.). . Архів оригіналу за 22 вересня 2018. Процитовано 21 квітня 2016.
  11. . mentalfloss.com. Архів оригіналу за 23 лютого 2019. Процитовано 21 квітня 2016.
  12. Therese Oneill (3 сентября 2013, 10:20 AM). . The Week. Yahoo News. Архів оригіналу за 8 червня 2019. Процитовано 21 квітня 2016.
  13. Петровић, Светлана. [сабор.срб/чланци/187 Милунка Савић]. сабор.срб. Удружење Сабор Срба и пријатеља Срба. Процитовано 21 квітня 2016. {{}}: Перевірте схему |url= ()
  14. . Lenta.ru. 8 марта 2015. Архів оригіналу за 2 червня 2016. Процитовано 21 квітня 2016.
  15. Милунка међу бомбашима («Вечерње новости», 20. април 2013) [ 23 січня 2018 у Wayback Machine.], приступљено 21. априла 2013.(серб.)
  16. . beograd.rs (серб.). Град Београд. 10 ноября 2013. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 21 квітня 2016.
  17. Зарић, Слађана (7 октября 2013). . rts.rs (серб.). РТС. Архів оригіналу за 27 березня 2022. Процитовано 21 квітня 2016.
  18. Пешић, Новица (19 сентября 2013). . novosti.rs. . Архів оригіналу за 8 лютого 2017. Процитовано 21 квітня 2016.
  19. Лопушина, Марко (12 марта 2011). . novosti.rs (серб.). . Архів оригіналу за 16 січня 2021. Процитовано 21 квітня 2016.
  20. Кривокапић, Бранислав (8 августа 2010). . blic.rs (серб.). Блиц онлајн. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 21 квітня 2016.
  21. . index.hr. 27 червня 2009. Архів оригіналу за 5 червня 2008. Процитовано 8 липня 2010.
  22. . Beogradska Ka5anija. 4 листопада 2009. Архів оригіналу за 17 листопада 2020. Процитовано 21 квітня 2016.
  23. . mod.gov.rs. Министарство одбране Републике Србије. 25 сентября 2013. Архів оригіналу за 11 листопада 2013. Процитовано 21 квітня 2016.
  24. (PDF). zrenjanin.rs. Званична презентација града Зрењанина. 4 февраля 2013. Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 21 квітня 2016.
  25. Пешић, Новица ( 2013). . novosti.rs (серб.). . Архів оригіналу за 9 березня 2017. Процитовано 21 квітня 2016.
  26. . rts.rs. РТС. 10 ноября 2013. Архів оригіналу за 27 березня 2022. Процитовано 21 квітня 2016.
  27. Милунка Савић сахрањена у Алеји великана уз мелодију песме Тамо далеко («Вечерње новости», 10. новембар 2013) [ 14 листопада 2017 у Wayback Machine.](серб.)
  28. . krusevac.rs. Град Крушевац. 10 сентября 2010. Архів оригіналу за 3 травня 2016. Процитовано 21 квітня 2016.
  29. (PDF). mladenovac.rs. Градска општина Младеновац. Архів оригіналу (PDF) за 13 травня 2016. Процитовано 21 квітня 2016.
  30. . sabac.org. Град Шабац. Архів оригіналу за 20 жовтня 2013. Процитовано 21 квітня 2016.

Посилання

  • . Архів оригіналу за 1 березня 2016. Процитовано 21 квітня 2016.
  • Антоније Ђурић (15 марта 2008). . Православље. Архів оригіналу за 4 січня 2012. Процитовано 21 квітня 2016.
  • Galerija srpskih princeza kroz vekove. Lepe i umne ponos roda svog. SRPSKO NASLEĐE. Januar 1999. Процитовано 21 квітня 2016.
  • Новица Пешић (22 сентября 2013). Милунка Савић: Орлеанка у шињелу. . Процитовано 21 квітня 2016.
  • Антоније Ђурић. . Солунци говоре, Жене Солунци говоре. АМАНЕТ. Архів оригіналу за 9 жовтня 2014. Процитовано 21 квітня 2016.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Savich Milunka Savich Gligorevich serb Milunka Saviћ Gligoreviћ nar 24 chervnya 1890 pom 5 zhovtnya 1973 Belgrad serbska geroyinya Balkanskih vijn ta Pershoyi svitovoyi vijni narednik serzhant 2 go Zaliznogo pihotnogo polku imeni knyazya Mihajla armiyi Korolivstva Serbiya kavaler p yati ordeniv Serbiyi Franciyi Angliyi Rosiyi Volodarka najbilshoyi kilkosti nagorod sered vijskovosluzhbovic Serbiyi 4 Odna z najvidomishih voyachok na frontah Pershoyi svitovoyi vijni Poranena v boyah yak minimum 9 raziv za vidatnu horobrist prozvana francuzami Serbskoyu Zhannoyu d Ark Milunka Savichserb Milunka SaviћNarodzhennya24 chervnya 1890 1890 06 24 d Novi Pazar Serbiya 1 Smert5 zhovtnya 1973 1973 10 05 2 83 roki Belgrad SFRYu 1 PohovannyaNovij cvintarKrayina SerbiyaZvannyaserzhantVijni bitviDruga Balkanska vijna Persha svitova vijna Obloga Shkodera 1912 1913 Bitva bilya Kolubare i dNagorodi Milunka Savich u VikishovishiBiografiyaRanni roki Datoyu narodzhennya Milunki Savich vvazhayetsya 24 chervnya 1890 hocha v yiyi osobovij spravi u vijskovih arhivah vkazuyetsya insha 28 chervnya 1892 Misce narodzhennya selo Koprivnica blizko Joshanichka Lazni nini gromada Novi Pazar Serbiya 6 Batki Daninca i Radenko Savich Mala molodshih 7 sester Mionu i Slavku ta brata Milana 8 Hocha virosla vrodlivoyu pro shlyub Milunka ne dumala Balkanski vijni Pislya togo yak u 1912 roci buv vidanij Ukaz pro mobilizaciyu z 30 veresnya po 3 zhovtnya 22 litnya Savich za vlasnim bazhannyam virushila na prizovnij punkt v Belgradi i zareyestruvalasya pid im yam Milun Savich V oboh Balkanskih vijnah 1912 i 1913 rokiv voyuvala pid cholovichim psevdonimom Cherez rik koli poranena v bitvi na richci Bregalnici Savich potrapila v shpital likari vikrili yiyi stat 10 Savich viklikali do komandira dlya poyasnen Komanduvannya ne viyavlyalo osoblivogo bazhannya karati voyachku oskilki vona ne porushuvala vijskovij statut i borolasya plich o plich z cholovikami v serbskij armiyi ne postupayuchis yim Yij zaproponuvali perevestisya v sanitarki chi sestri miloserdya prote Savich vidmovilasya i skazala sho hoche bitisya na peredovij Komandir zayaviv sho podumaye i zavtra prijme rishennya u vidpovid na sho Savich zayavila pro gotovnist chekati vidpovidi protyagom bud yakogo chasu Cherez godinu komandir povernuvsya z dozvolom yiyi prodovzhiti sluzhbu v pihoti Persha svitova vijna Milunka Savich z ordenom Zirki Karageorgiya Milunka Savich v 1914 roci zapisalasya v serbsku armiyu vzhe dobrovoliceyu U Pershu svitovu sluzhila v 2 mu Zaliznomu pihotnomu polku imeni knyazya Mihajlo U tomu zh polku bilasya dobrovolicya Flora Sandes shotlandka za pohodzhennyam Savich brala uchast u Kolubarskij bitvi yak bombash grenader proyavila vidvagu i bula nagorodzhena ordenom Zirki Karageorgiya z mechami Voseni 1915 roku v Makedoniyi vazhko poranena v golovu i vidpravlena do shpitalyu v Albaniyi Cherez kilka misyaciv povernulasya na front de prodovzhila voyuvati vlitku i voseni 1916 roku Pid chas bitvi pri Kajmakchalani v rajoni Chornoyi richki Zaliznij polk voyuvav u skladi 122 yi francuzkoyi kolonialnoyi diviziyi Savich todi vzyala v polon vidrazu 23 bolgarskih soldata Za svoyu zvityagu u vijni bula nagorodzhena francuzkim Ordenom pochesnogo legionu oficer ta francuzkim Vijskovim hrestom iz zolotoyu palmoyu yedina zhinka vijskovosluzhbovicya u sviti kavaler francuzkogo Vijskovogo hresta Pershoyi svitovoyi serbskoyu medallyu Milosha Obilicha Za horobrist britanskim ordenom Svyatogo Mihajla i Svyatogo Georgiya 3 go stupenya ta rosijskim Georgiyivskim hrestom 4 go stupenya Zabuttya v mizhvoyenni roki Pislya vijni Milunka Savich pracyuvala v Bosniyi kuharkoyu medsestroyu i shvachkoyu na tekstilnij fabrici de shili vijskove obmundiruvannya U 1922 roci odruzhilasya z urodzhencem Mostara Velko Gligorevichem molodshim na 8 rokiv 17 Narodila dochku Milenu i vdocherila she troh Milku znajdenu na zaliznichnij stanciyi v Stalache Radmilu Vishnyu 1921 2004 svoyu pleminnicyu ta Zorku vzyatu z dityachogo budinku v Dalmaciyi hvoru na meningit Cholovik yakij pracyuvav na poshti nevdovzi pereyihav v Banyu Luku i kinuv Milunku z ditmi Na pochatku 1920 h Savich za vijskovi zaslugi otrimala zemlyu v seli Stepanovichevo nedaleko vid Novogo Sadu de z sestroyu Slavkoyu pobuduvala budinok i stala zajmatisya hliborobstvom Tam yij dovodilosya samotuzhki vihovuvati ditej u vidsutnosti cholovika Piznishe u poshukah krashogo zhittya virushila z dochkami do Belgradu shukati robotu U 1929 roci vlashtuvalas pribiralniceyu v kabineti direktora banku Hipotekarna Banka de propracyuvala bilshu chastinu zhittya Pro Milunku Savich ta yiyi vijskovi zaslugi v Yugoslaviyi faktichno nihto ne zgaduvav vijskovu pensiyu vona ne otrimuvala Propoziciyu pereyihati u Franciyu i otrimuvati tam pensiyu vidhilila zalishivshis zhiti u Belgradi Vsogo Savich virostila 30 nazvanih ditej Vtim yiyi zaproshuvali za kordon na rizni yuvileyi vijskovi urochistosti ta zahodi v pam yat zagiblih soldativ Na zustrichi z tovarishami po sluzhbi Milunka z yavilasya v narodnomu kostyumi shumadijskih serbiv ta vsih svoyih ordenah i medalyah Druga svitova i podalsha zhittya Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Milunka Savich keruvala nevelikim polovim shpitalem u Vozhdovace de likuvala poranenih Pislya okupaciyi Serbiyi zaproshena na urochistu vecheryu u Milana Nedicha de buv zaproshenij i nimeckij generalitet Savich vidhilila propoziciyu prote htos z oficeriv progovorivsya sho chuv pro serbsku zhinku yaka bilasya proti Troyistogo soyuzu u Pershij svitovij vijni Savich vidrazu zh zaareshtuvala okupacijna policiya i vidpravila v konctabir Banica de vona probula blizko roku Pislya vizvolennya Yugoslaviyi ta vstanovlennya socialistichnoyi vladi Savich nareshti za zakonom stala otrimuvati pensiyu Vona prodovzhila zhiti u svoyemu budinku v v otochenni onukiv i po susidstvu z veteranami voyen naprikinci 1950 h ridna donka Milena poyihala pracyuvati v shpital Budinok rujnuvavsya sho viklikalo zanepokoyennya i v Savich i u yiyi znajomih Na zustrichi z uchasnikami Narodno vizvolnoyi vijni Yugoslaviyi Savich rozpovila pro svoyi podvigi chim vrazila i ryadovih soldativ i vishij komandnij sklad Diznavshis pro yiyi tyazhke stanovishe vijskovi stali vimagati vid vladi nadati veteranci pristojnishij budinok Tisk presi buv nastilki silnim sho v 1972 roci Belgradske miske zibrannya zmushene bulo vidiliti yij kvartiru v budinku na 4 mu poversi v yakomu odnak ne bulo lifta Budinok roztashovuvavsya u kvartali Brativ Erkovich NagorodiMilunka Savich ye vlasniceyu najbilshoyi kilkosti nagorod sered zhinok chasiv Pershoyi svitovoyi vijni Z nih vidomi nastupni Vitchiznyani Zolotij korolivskij Orden Zirki Karageorgiya z mechami 1917 Zolota medal Milosha Obilicha Za horobrist Pam yatna medal vizvolennya i ob yednannya Albanska pam yatna medal Inozemni nagorodi Nacionalnij Orden Pochesnogo legionu IV i V stupenya Vijskovij hrest 1914 1918 iz zolotoyu palmoyuPam yatNadgrobnyj pamyatnik na Novom kladbishe v Belgrade U Vozhdovace vulicya na yakij roztashovanij budinok Savich nosit im ya geroyini Pershoyi svitovoyi vijni vstanovlena pam yatna doshka U Joshanichka Bani vstanovleno pam yatnik v naturalnu velichinu skulptora Lyubishi Manchicha 25 Vtim onuk Savich stverdzhuye sho skulptor ne rozmovlyav z rodichami pid chas vigotovlennya pam yatnika tomu zobrazhena zhinka ne shozha na Milunku U Belgradi ye vulicya Milunki Savich Ostanki Savich buli pereneseni z simejnogo kladovisha na Aleyu Veletniv lishe 10 listopada 2013r Za deyakimi danimi perepohovannya zdijsnyuvalosya pid vikonannya pisni Tamo daleko z usima nalezhnimi vijskovimi ta derzhavnimi pochestyami sho ne zovsim vidpovidaye istini pochesti yak taki ne viyavlyalisya ale na pohoronah z promovami pro Savich vistupali oficeri Yugoslavskoyi narodnoyi armiyi i chleni spilnot veteraniv Ob yednannya soldativ dobrovolciv yaki brali uchast u vijnah 1912 1918 rokiv v osobi ditej i onukiv nadali posmertno Milunci Savich zvannya pochesnogo chlena ob yednannya Vulici Milunki Savich ye v takih mistah yak Valevo Zrenyanin Yagodina Kralyevo Koserich Krushevac Mladenovac Nish Parachin Shabac Stepanovichevo ta Joshanichka Laznya Radio i telebachennya Serbiyi u zhovtni 2013 roku pokazalo na derzhavnih telekanalah dokumentalnij film Slachani Zarich i Ivani Stivens pro Savich U Vijskovomu muzeyi Belgrada vidkrivalasya multimedijna vistavka prisvyachena vijskovosluzhbovcyam vona trivala z veresnya po zhovten 2013 roku 28 sichnya 2014 roku Milenko Pavlov predstaviv svij film Pochesnij legion Milunka Savich prem yernij pokaz vidbuvsya v kinoteatri Akademiya 28 v Belgradi Div takozhBochkarova Mariya Leontiyivna Ivanova Rimma Mihajlivna Jovanovich Sofiya soldat Flora Sandes Teodoriu Katerina Yavirnik Antonina Zhinki v Pershij svitovij vijni Zhinki v zbrojnih silahPrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 1052561241 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 https pantheon world profile person Milunka Savic Angelina 2011 12 19 54 am Riznica Srpska Arhiv originalu za 25 serpnya 2017 Procitovano 21 kvitnya 2016 Branko Stankoviћ Subbota 20 oktyabrya 2012 18 30 serb Arhiv originalu za 27 bereznya 2022 Procitovano 21 kvitnya 2016 milunkasavic rs Arhiv originalu za 2 travnya 2016 Procitovano 21 kvitnya 2016 serb Srpsko Blago 2012 Arhiv originalu za 15 bereznya 2014 Procitovano 21 kvitnya 2016 Peshiћ Novica 9 sentyabrya 2013 serb Arhiv originalu za 8 chervnya 2019 Procitovano 21 kvitnya 2016 Ђuriћ Antoniјe 2008 Ђakovac Aleksandar red Pravoslavљe serb Beograd SPC 982 ISSN 0555 0114 Arhiv originalu za 9 lyutogo 2015 Procitovano 21 kvitnya 2016 Peshiћ Novica 2013 novosti rs Arhiv originalu za 8 chervnya 2019 Procitovano 21 kvitnya 2016 Peshiћ Novica novosti rs serb Arhiv originalu za 22 veresnya 2018 Procitovano 21 kvitnya 2016 mentalfloss com Arhiv originalu za 23 lyutogo 2019 Procitovano 21 kvitnya 2016 Therese Oneill 3 sentyabrya 2013 10 20 AM The Week Yahoo News Arhiv originalu za 8 chervnya 2019 Procitovano 21 kvitnya 2016 Petroviћ Svetlana sabor srb chlanci 187 Milunka Saviћ sabor srb Udruzheњe Sabor Srba i priјateљa Srba Procitovano 21 kvitnya 2016 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Perevirte shemu url dovidka Lenta ru 8 marta 2015 Arhiv originalu za 2 chervnya 2016 Procitovano 21 kvitnya 2016 Milunka meђu bombashima Vecherњe novosti 20 april 2013 23 sichnya 2018 u Wayback Machine pristupљeno 21 aprila 2013 serb beograd rs serb Grad Beograd 10 noyabrya 2013 Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 21 kvitnya 2016 Zariћ Slaђana 7 oktyabrya 2013 rts rs serb RTS Arhiv originalu za 27 bereznya 2022 Procitovano 21 kvitnya 2016 Peshiћ Novica 19 sentyabrya 2013 novosti rs Arhiv originalu za 8 lyutogo 2017 Procitovano 21 kvitnya 2016 Lopushina Marko 12 marta 2011 novosti rs serb Arhiv originalu za 16 sichnya 2021 Procitovano 21 kvitnya 2016 Krivokapiћ Branislav 8 avgusta 2010 blic rs serb Blic onlaјn Arhiv originalu za 8 grudnya 2015 Procitovano 21 kvitnya 2016 index hr 27 chervnya 2009 Arhiv originalu za 5 chervnya 2008 Procitovano 8 lipnya 2010 Beogradska Ka5anija 4 listopada 2009 Arhiv originalu za 17 listopada 2020 Procitovano 21 kvitnya 2016 mod gov rs Ministarstvo odbrane Republike Srbiјe 25 sentyabrya 2013 Arhiv originalu za 11 listopada 2013 Procitovano 21 kvitnya 2016 PDF zrenjanin rs Zvanichna prezentaciјa grada Zreњanina 4 fevralya 2013 Arhiv originalu PDF za 4 bereznya 2016 Procitovano 21 kvitnya 2016 Peshiћ Novica 2013 novosti rs serb Arhiv originalu za 9 bereznya 2017 Procitovano 21 kvitnya 2016 rts rs RTS 10 noyabrya 2013 Arhiv originalu za 27 bereznya 2022 Procitovano 21 kvitnya 2016 Milunka Saviћ sahraњena u Aleјi velikana uz melodiјu pesme Tamo daleko Vecherњe novosti 10 novembar 2013 14 listopada 2017 u Wayback Machine serb krusevac rs Grad Krushevac 10 sentyabrya 2010 Arhiv originalu za 3 travnya 2016 Procitovano 21 kvitnya 2016 PDF mladenovac rs Gradska opshtina Mladenovac Arhiv originalu PDF za 13 travnya 2016 Procitovano 21 kvitnya 2016 sabac org Grad Shabac Arhiv originalu za 20 zhovtnya 2013 Procitovano 21 kvitnya 2016 Posilannya Arhiv originalu za 1 bereznya 2016 Procitovano 21 kvitnya 2016 Antoniјe Ђuriћ 15 marta 2008 Pravoslavљe Arhiv originalu za 4 sichnya 2012 Procitovano 21 kvitnya 2016 Galerija srpskih princeza kroz vekove Lepe i umne ponos roda svog SRPSKO NASLEĐE Januar 1999 Procitovano 21 kvitnya 2016 Novica Peshiћ 22 sentyabrya 2013 Milunka Saviћ Orleanka u shiњelu Procitovano 21 kvitnya 2016 Antoniјe Ђuriћ Solunci govore Zhene Solunci govore AMANET Arhiv originalu za 9 zhovtnya 2014 Procitovano 21 kvitnya 2016

Дата публікації:
Топ