Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Єкатерина Теодорою рум Ecaterina Teodoroiu 14 січня 1894 Ведені зараз частина Тиргу Жіу 22 серпня 1917 Панчу румунська в

Єкатерина Теодорою

Єкатерина Теодорою

Єкатерина Теодорою (рум. Ecaterina Teodoroiu; 14 січня 1894, Ведені, зараз частина Тиргу-Жіу — 22 серпня 1917, Панчу) — румунська військовичка, членкиня скаутського руху, учасниця Першої світової війни, загинула в битві при Мерешешті, в якій командувала взводом піхоти. Між двома світовими війнами мала в Румунії репутацію національної героїні.

Єкатерина Теодорою
image
Ім'я при народженнірум. Catalina Vasile Teodoroiu
Народилася14 січня 1894(1894-01-14)[1]
Тиргу-Жіу, Румунія
Померла22 серпня 1917(1917-08-22)[1] (23 роки)
Панчу, d, Румунське королівство
ПохованняТиргу-Жіу
Країнаimage Румунія
Діяльністьвійськовослужбовиця
Знання моврумунська
УчасникПерша світова війна
Військове званняснайпер
Автографimage

Біографія

Народилася в жудеці Горж в селянській родині, мала п'ятеро братів і дві сестри. Освіту здобула в сільській початковій школі, потім в Тиргу-Жіу. У 1909 році закінчила школу з викладанням німецькою мовою, після чого вступила в жіноче педагогічне училище в Бухаресті, маючи намір стати вчителькою. З 1913 року брала участь в скаутському русі.

Після вступу Румунії в Першу світову війну вирушила на фронт медсестрою 18-го піхотного полку, де служив сержантом її брат Ніколае. 14 жовтня разом з іншими цивільними при армії брала участь у відбитті атаки баварської роти 9-ї німецької армії, виявивши хоробрість в бою і отримавши за це 23 жовтня аудієнцію в Бухаресті у королеви Марії.

Після загибелі брата 1 листопада у битві при Порчені, Єкатерина, бажаючи помститися, подала прохання командиру 2-ї дивізії полку прийняти її на військову службу. У бойових діях брала участь з жовтня 1916 року. Під Кербунешті в ніч з 3 на 4 листопада 1916 потрапила в полон до німців. 6 листопада втекла, скориставшись захованим пістолетом, з якого застрелила солдата, який був конвоїром її і командира її взводу, отримавши легке поранення ноги під час втечі. Потім боролася під Бербетешті, Тинтерені і Філіаші, де була поранена снарядом в обидві ноги — отримала переломи гомілки та лівої стегнової кістки. Перебувала в польовому госпіталі під час виступу румунської армії на територію Молдови, потім лікувалася в госпіталях Крайової, Бухареста і Ясс.

23 січня 1917 року виписана з лікарні і деякий час служила медсестрою. У березні 1917 року отримала медаль військової доблесті (Virtutea Militară) 2-го класу; в госпіталі її особисто відвідала королева Марія, що вручила медаль і повідомила про присвоєння Єкатерині Теодорою звання 2-го лейтенанта. Влітку 1917 року повернулася на фронт, з 20 серпня в складі 43/59-го полку командувала одним з взводів 7-ї роти.

Загинула 22 серпня під Мунчелу під час наступу німецької 115-ї дивізії, очолюючи атаку взводу з 25 осіб, вражена кулеметною чергою в голову або, за іншими даними, в груди. Спочатку була похована в Фітіонешті; в червні 1921 останки були перепоховані в центрі Тиргу-Жіу.

Їй було встановлено чотири пам'ятники (в 1921, 1928, 1936 і 1937 роках). Після приходу до влади соціалістів, незважаючи на селянське походження, Єкаерина Теодорою асоціювалася з королівською сім'єю, скаутським рухом і «буржуазною реакцією», тому її ім'я довгий час практично не вживалося в пресі. Однак з 1960-х, в період правління Ніколае Чаушеску, її статус почав поступово відновлюватися: про неї знято біографічний фільм, встановлено ще два пам'ятники (в 1972 і 1978 роках). Після революції 1989 року кількість згадок Теодорою знову знизилася — через зв'язку з пропагандою колишньої влади, хоча в 1994 році їй було встановлено ще один пам'ятник.

Примітка

  1. http://www.fembio.org/biographie.php/frau/frauendatenbank?fem_id=26812
  2. (Romanian) . Historia.ro. Архів оригіналу за 2 січня 2017. Процитовано 8 грудня 2015.
  3. . Архів оригіналу за 5 жовтня 2006. Процитовано 9 грудня 2017.
  4. Casa memorială Ecaterina Teodoroiu (Romanian) . Gorj Museum. Архів оригіналу за 6 вересня 2012. Процитовано 8 грудня 2015.
  5. . Agerpres.ro. Архів оригіналу за 17 травня 2018. Процитовано 14 mai 2015.
  6. Ion Mocioi, Ecaterina Teodoroiu: eroina poporului român, Scrisul Românesc, 1981.
  7. . Romania-actualitati.ro. Архів оригіналу за 17 травня 2018. Процитовано 14 mai 2015.
  8. . Архів оригіналу за 13 січня 2018. Процитовано 9 грудня 2017.
  9. . Historia. Архів оригіналу за 21 вересня 2016. Процитовано 14 mai 2015.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Yekaterina Teodoroyu rum Ecaterina Teodoroiu 14 sichnya 1894 Vedeni zaraz chastina Tirgu Zhiu 22 serpnya 1917 Panchu rumunska vijskovichka chlenkinya skautskogo ruhu uchasnicya Pershoyi svitovoyi vijni zaginula v bitvi pri Meresheshti v yakij komanduvala vzvodom pihoti Mizh dvoma svitovimi vijnami mala v Rumuniyi reputaciyu nacionalnoyi geroyini Yekaterina TeodoroyuIm ya pri narodzhennirum Catalina Vasile TeodoroiuNarodilasya14 sichnya 1894 1894 01 14 1 Tirgu Zhiu RumuniyaPomerla22 serpnya 1917 1917 08 22 1 23 roki Panchu d Rumunske korolivstvoPohovannyaTirgu ZhiuKrayina RumuniyaDiyalnistvijskovosluzhbovicyaZnannya movrumunskaUchasnikPersha svitova vijnaVijskove zvannyasnajperAvtograf Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNarodilasya v zhudeci Gorzh v selyanskij rodini mala p yatero brativ i dvi sestri Osvitu zdobula v silskij pochatkovij shkoli potim v Tirgu Zhiu U 1909 roci zakinchila shkolu z vikladannyam nimeckoyu movoyu pislya chogo vstupila v zhinoche pedagogichne uchilishe v Buharesti mayuchi namir stati vchitelkoyu Z 1913 roku brala uchast v skautskomu rusi Pislya vstupu Rumuniyi v Pershu svitovu vijnu virushila na front medsestroyu 18 go pihotnogo polku de sluzhiv serzhantom yiyi brat Nikolae 14 zhovtnya razom z inshimi civilnimi pri armiyi brala uchast u vidbitti ataki bavarskoyi roti 9 yi nimeckoyi armiyi viyavivshi horobrist v boyu i otrimavshi za ce 23 zhovtnya audiyenciyu v Buharesti u korolevi Mariyi Pislya zagibeli brata 1 listopada u bitvi pri Porcheni Yekaterina bazhayuchi pomstitisya podala prohannya komandiru 2 yi diviziyi polku prijnyati yiyi na vijskovu sluzhbu U bojovih diyah brala uchast z zhovtnya 1916 roku Pid Kerbuneshti v nich z 3 na 4 listopada 1916 potrapila v polon do nimciv 6 listopada vtekla skoristavshis zahovanim pistoletom z yakogo zastrelila soldata yakij buv konvoyirom yiyi i komandira yiyi vzvodu otrimavshi legke poranennya nogi pid chas vtechi Potim borolasya pid Berbeteshti Tintereni i Filiashi de bula poranena snaryadom v obidvi nogi otrimala perelomi gomilki ta livoyi stegnovoyi kistki Perebuvala v polovomu gospitali pid chas vistupu rumunskoyi armiyi na teritoriyu Moldovi potim likuvalasya v gospitalyah Krajovoyi Buharesta i Yass 23 sichnya 1917 roku vipisana z likarni i deyakij chas sluzhila medsestroyu U berezni 1917 roku otrimala medal vijskovoyi doblesti Virtutea Militară 2 go klasu v gospitali yiyi osobisto vidvidala koroleva Mariya sho vruchila medal i povidomila pro prisvoyennya Yekaterini Teodoroyu zvannya 2 go lejtenanta Vlitku 1917 roku povernulasya na front z 20 serpnya v skladi 43 59 go polku komanduvala odnim z vzvodiv 7 yi roti Zaginula 22 serpnya pid Munchelu pid chas nastupu nimeckoyi 115 yi diviziyi ocholyuyuchi ataku vzvodu z 25 osib vrazhena kulemetnoyu chergoyu v golovu abo za inshimi danimi v grudi Spochatku bula pohovana v Fitioneshti v chervni 1921 ostanki buli perepohovani v centri Tirgu Zhiu Yij bulo vstanovleno chotiri pam yatniki v 1921 1928 1936 i 1937 rokah Pislya prihodu do vladi socialistiv nezvazhayuchi na selyanske pohodzhennya Yekaerina Teodoroyu asociyuvalasya z korolivskoyu sim yeyu skautskim ruhom i burzhuaznoyu reakciyeyu tomu yiyi im ya dovgij chas praktichno ne vzhivalosya v presi Odnak z 1960 h v period pravlinnya Nikolae Chaushesku yiyi status pochav postupovo vidnovlyuvatisya pro neyi znyato biografichnij film vstanovleno she dva pam yatniki v 1972 i 1978 rokah Pislya revolyuciyi 1989 roku kilkist zgadok Teodoroyu znovu znizilasya cherez zv yazku z propagandoyu kolishnoyi vladi hocha v 1994 roci yij bulo vstanovleno she odin pam yatnik Primitkahttp www fembio org biographie php frau frauendatenbank fem id 26812 Romanian Historia ro Arhiv originalu za 2 sichnya 2017 Procitovano 8 grudnya 2015 Arhiv originalu za 5 zhovtnya 2006 Procitovano 9 grudnya 2017 Casa memorială Ecaterina Teodoroiu Romanian Gorj Museum Arhiv originalu za 6 veresnya 2012 Procitovano 8 grudnya 2015 Agerpres ro Arhiv originalu za 17 travnya 2018 Procitovano 14 mai 2015 Ion Mocioi Ecaterina Teodoroiu eroina poporului roman Scrisul Romanesc 1981 Romania actualitati ro Arhiv originalu za 17 travnya 2018 Procitovano 14 mai 2015 Arhiv originalu za 13 sichnya 2018 Procitovano 9 grudnya 2017 Historia Arhiv originalu za 21 veresnya 2016 Procitovano 14 mai 2015

Дата публікації:
Топ