Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Антонія Яворник (сербохорв. Antonija Javornik / Антонија Јаворник), в Сербії відома під ім'ям Наталія Белаяц (сербохорв. Natalija Bjelajac / Наталија Бјелајац; 13 травня 1893, Марібор — 16 серпня 1974, Белград) — сербська військовослужбовиця, наредник сербської армії у роки Балканських воєн та Першої світової війни, санітарка. Була поранена 12 разів, кавалер 12 нагород за хоробрість.
| Антонія Яворник | |
|---|---|
| Народження | 13 травня 1893 Марибор, Словенія |
| Смерть | 16 серпня 1974 (81 рік) Белград, СФРЮ |
| Країна |  СФРЮ Королівство Югославія Австро-Угорщина |
| Звання | сержант |
| Війни / битви | Перша світова війна, Перша Балканська війна, Друга Балканська війна і Друга світова війна |
| Нагороди |     |
Довоєнне життя
Антонія Яворник народилася 13 травня 1893 року в Мариборі в Герцогстві Крайна, Австро-Угорщина (нині Словенія) у словенській родині. Виховувалася під впливом дядька Мартіна Яворника, колишнього поручика австро-угорської армії, який служив у Боснії. Незадоволений станом армії і держави, він перебрався до Сербії через Дрину і вступив до сербської армії. Розповіді дядька про Сербію та книги, які він відправляв сім'ї до Марибору, тільки підігрівали бажання Антонії піти за дядьком. Після закінчення восьмирічної школи і двох невдалих спроб переїзду Антонія все ж вибралася до Сербії, в Крагуєваць. Її дядько вже служив капітаном сербської армії в 11-му піхотному полку імені Карагеоргія. Антоніє Джурич писав у книзі «Солунські жінки говорять», що Антонія приїхала 10 квітня 1912 року до Крагуєваця.
Балканські війни
Після початку Першої Балканської війни 8 жовтня 1912 року Антонія Яворник записалася добровольцем до сербської армії, отримавши ім'я Наталія Белаяц. Вона зробила це, піклуючись про свою родину, що залишилася в Мариборі, і стала санітаркою в полковій лікарні 11-го піхотного полку імені Карагеоргія. У складі полку Наталія брала участь в боях проти турецької армії в Косово Поле, Куманово та Скоп'є, в боях за Призрен і міста північної Албанії: Лежа, Круя, Тирана, Дуррес і Шкодер. У книзі «Виступи Наталії Белаяц як свідка визволення Косова» вона розповідала таке:
 | Не потрясли мене на цьому шляху поранені, хоча і були - хтось із них залишився на все життя інвалідами. Не потрясли мене ні ці виснажливі марші, ні ці жертви на полях битв - з вогневих позицій вивозили поранених. Потрясла мене сцена, яку я сама бачила, коли лікарняна рота прибула на Косово Поле. Солдати лягли на землю і цілували її. Вони все обіймали один одного, цілували і говорили, що більше п'яти століть чекали цього моменту - помстилися за Косово. Я зрозуміла: з червня і Видовдану 1389 року до жовтня 1912 року із покоління в покоління жила ідея виконання цієї мрії. В радості і печалі говорилося про Косово, і ось солдати дочекалися цієї години, щоб вигнати турків і звільнити Косово... Виконали заповіт багатьох поколінь... Оригінальний текст (серб.) Нису ме, на овом путу, потресли рањеници, било их је - неки су остали доживотни инвалиди. Нису ме потресли ни они исцрпљујући маршеви, ни оно жртвовање на бојишту - да се с ватреног положаја извуче рањеник, потресла ме је сцена коју сам видела кад је болничка чета стигла на Косово Поље: војници полегли по земљи и љубе је... Онда се сви мећусобно грле и љубе и говоре како се више од пет векова чекало на овај тренутак, како је освећено Косово... Схватила сам: од јуна и Видовдана 1389. до октобра 1912. године с колена на колено се живело за остварење тог сна - у радости и жалости говорило се о Косову - и, ево, војници дочекали тај час да протерају Турке и ослободе Косово... Испунили завет многих генерација... |  |
З 29 червня по 10 серпня 1913 року Наталія брала участь у Другій Балканській війні, прийнявши перше бойове хрещення на позиціях у Дренака і висоти 550. Вона отримала медаль Мілоша Обіліча за хоробрість.
Перша світова війна
Першу світову війну Наталія зустріла в Шабаці в Церській битві, в якій загинув її дядько-капітан Мартін Яворник. Наталія була нагороджена і другою медаллю Мілоша Обіліча за хоробрість. Далі вона брала участь в обороні Белграда, була свідком відступу сербської армії через Чорногорію та Албанію, бачила багато поранених і вмираючих солдатів на островах Керкіра і Відо. Потім вона вирушила на Салоникський фронт, де брала участь у битві за Каймакчалан з 12 по 30 вересня 1916 року. Після прориву фронту і звільнення Бітоли вона була нагороджена орденом Зірки Карагеоргія з мечами.
Наталія Белаяц брала участь й надалі в боях Першої світової війни. Вона була нагороджена Албанською пам'ятною медаллю, орденом Білого орла, медаллю «За військову доблесть», медаллю «За службу королівського дому», французьким орденом Почесного легіону (кавалер) і російським орденом Святого Георгія III ступеня.
Після війни
У 1928 році Наталія Белаяц (вона ж Антонія Яворник) зустрілася з родиною в Мариборі, а потім повернулася до Белграду і залишилася там жити буденним життям. Вона говорила:
| | Я могла як доброволець отримати землю і взяти кредит, щоб побудувати будинок, але нічим з цього не хотіла скористатися. Здавалося мені це якимись ринковими відносинами: я проливаю кров за Батьківщину, а мене батьківщина нагороджує землею, званням, будинком, грошима... Я ніяк не могла цього зробити. Я все робила з любові до словенського народу, щоб скинути іноземне ярмо і жити в злагоді, любові і свободи в єдиній країні. Коли я зняла уніформу, не носила нагород більше на грудях. Чому? Було, та минуло... Осіла, жила скромно, відокремлено. Єдине, про що шкодую, що не було у мене дітей... Оригінальний текст (серб.) Могла сам, као добровољац, да добијем земљу и кредит да изградим кућу – али ништа од тога нисам хтела да искористим. Личило ми је то на неки трговачки однос: ја отаџбини мало крви, а мени отаџбина – надокнађује земљом, положајем, кућом, новцем... Никако то нисам могла. Ја сам се из љубави тукла за словенске народе - да збаце туђински јарам и живе у слози, љубави и слободи у једној држави. Кад сам скинула униформу, нисам више ни одликовања стављала на груди. Чему? Било, па прошло... Запослила сам се, живела скромио, повучено... Једино ми жао што нисам имала деце... | |
У роки Другої світової війни Наталія Белаяц була заарештована гестапівцями і кинута до табору смерті Баніца за співчуття силам Опору. У післявоєнні роки вона майже ні з ким не спілкувалася, її знали на прізвисько Нана. Вона померла 16 серпня 1974 року, в день 60-річчя Церської битви. Похована на кладовищі в містечку Малі-Мокрі-Луг (передмістя Белграда). На її могилі встановлено пам'ятник з написом «Наредник сербської армії Наталія Белаяц».
Див. також
Примітки
- Natalija Bjelajac, narednik vojske i bolničarka: Ranjena i odlikovana 12 puta! [ 6 квітня 2019 у Wayback Machine.] (серб.)
- Аманет-Први світськи рат / Бјелајац Наталија [ 6 квітня 2019 у Wayback Machine.] (серб.)
Література
- Enciklopedija Slovenije. (1990). Knjiga 4. Ljubljana: Mladinska knjiga.
Посилання
- Odvažne kćeri Srbije [ 24 квітня 2018 у Wayback Machine.] (серб.)
- (серб.)
- Dvanajst ran — dvanajst odlikovanj Antonija Javornik, mariborčanka — srbska junakinja Natalija Bjelajac. [ 6 квітня 2019 у Wayback Machine.] Marijan F. Kranjc, (2012), Str. 4-10. [ 6 квітня 2019 у Wayback Machine.]
- Delfi knjižare. Žene solunci govore, Antonije Đurić, 2014. [ 6 квітня 2019 у Wayback Machine.] (серб.)
- Spomenici i obelezja srpskim zrtvama u Balkanskim i Prvom Svetskom ratu [ 6 квітня 2019 у Wayback Machine.] (серб.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Antoniya Yavornik serbohorv Antonija Javornik Antoniјa Јavornik v Serbiyi vidoma pid im yam Nataliya Belayac serbohorv Natalija Bjelajac Nataliјa Bјelaјac 13 travnya 1893 Maribor 16 serpnya 1974 Belgrad serbska vijskovosluzhbovicya narednik serbskoyi armiyi u roki Balkanskih voyen ta Pershoyi svitovoyi vijni sanitarka Bula poranena 12 raziv kavaler 12 nagorod za horobrist Antoniya YavornikNarodzhennya13 travnya 1893 1893 05 13 Maribor SloveniyaSmert16 serpnya 1974 1974 08 16 81 rik Belgrad SFRYuKrayina SFRYu Korolivstvo Yugoslaviya Avstro UgorshinaZvannyaserzhantVijni bitviPersha svitova vijna Persha Balkanska vijna Druga Balkanska vijna i Druga svitova vijnaNagorodiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Yavornik U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Dovoyenne zhittyaAntoniya Yavornik narodilasya 13 travnya 1893 roku v Maribori v Gercogstvi Krajna Avstro Ugorshina nini Sloveniya u slovenskij rodini Vihovuvalasya pid vplivom dyadka Martina Yavornika kolishnogo poruchika avstro ugorskoyi armiyi yakij sluzhiv u Bosniyi Nezadovolenij stanom armiyi i derzhavi vin perebravsya do Serbiyi cherez Drinu i vstupiv do serbskoyi armiyi Rozpovidi dyadka pro Serbiyu ta knigi yaki vin vidpravlyav sim yi do Mariboru tilki pidigrivali bazhannya Antoniyi piti za dyadkom Pislya zakinchennya vosmirichnoyi shkoli i dvoh nevdalih sprob pereyizdu Antoniya vse zh vibralasya do Serbiyi v Kraguyevac Yiyi dyadko vzhe sluzhiv kapitanom serbskoyi armiyi v 11 mu pihotnomu polku imeni Karageorgiya Antoniye Dzhurich pisav u knizi Solunski zhinki govoryat sho Antoniya priyihala 10 kvitnya 1912 roku do Kraguyevacya Balkanski vijniPislya pochatku Pershoyi Balkanskoyi vijni 8 zhovtnya 1912 roku Antoniya Yavornik zapisalasya dobrovolcem do serbskoyi armiyi otrimavshi im ya Nataliya Belayac Vona zrobila ce pikluyuchis pro svoyu rodinu sho zalishilasya v Maribori i stala sanitarkoyu v polkovij likarni 11 go pihotnogo polku imeni Karageorgiya U skladi polku Nataliya brala uchast v boyah proti tureckoyi armiyi v Kosovo Pole Kumanovo ta Skop ye v boyah za Prizren i mista pivnichnoyi Albaniyi Lezha Kruya Tirana Durres i Shkoder U knizi Vistupi Nataliyi Belayac yak svidka vizvolennya Kosova vona rozpovidala take Ne potryasli mene na comu shlyahu poraneni hocha i buli htos iz nih zalishivsya na vse zhittya invalidami Ne potryasli mene ni ci visnazhlivi marshi ni ci zhertvi na polyah bitv z vognevih pozicij vivozili poranenih Potryasla mene scena yaku ya sama bachila koli likarnyana rota pribula na Kosovo Pole Soldati lyagli na zemlyu i ciluvali yiyi Voni vse obijmali odin odnogo ciluvali i govorili sho bilshe p yati stolit chekali cogo momentu pomstilisya za Kosovo Ya zrozumila z chervnya i Vidovdanu 1389 roku do zhovtnya 1912 roku iz pokolinnya v pokolinnya zhila ideya vikonannya ciyeyi mriyi V radosti i pechali govorilosya pro Kosovo i os soldati dochekalisya ciyeyi godini shob vignati turkiv i zvilniti Kosovo Vikonali zapovit bagatoh pokolin Originalnij tekst serb Nisu me na ovom putu potresli raњenici bilo ih јe neki su ostali dozhivotni invalidi Nisu me potresli ni oni iscrpљuјuћi marshevi ni ono zhrtvovaњe na boјishtu da se s vatrenog polozhaјa izvuche raњenik potresla me јe scena koјu sam videla kad јe bolnichka cheta stigla na Kosovo Poљe voјnici polegli po zemљi i љube јe Onda se svi meћusobno grle i љube i govore kako se vishe od pet vekova chekalo na ovaј trenutak kako јe osveћeno Kosovo Shvatila sam od јuna i Vidovdana 1389 do oktobra 1912 godine s kolena na koleno se zhivelo za ostvareњe tog sna u radosti i zhalosti govorilo se o Kosovu i evo voјnici dochekali taј chas da proteraјu Turke i oslobode Kosovo Ispunili zavet mnogih generaciјa Z 29 chervnya po 10 serpnya 1913 roku Nataliya brala uchast u Drugij Balkanskij vijni prijnyavshi pershe bojove hreshennya na poziciyah u Drenaka i visoti 550 Vona otrimala medal Milosha Obilicha za horobrist Persha svitova vijnaPershu svitovu vijnu Nataliya zustrila v Shabaci v Cerskij bitvi v yakij zaginuv yiyi dyadko kapitan Martin Yavornik Nataliya bula nagorodzhena i drugoyu medallyu Milosha Obilicha za horobrist Dali vona brala uchast v oboroni Belgrada bula svidkom vidstupu serbskoyi armiyi cherez Chornogoriyu ta Albaniyu bachila bagato poranenih i vmirayuchih soldativ na ostrovah Kerkira i Vido Potim vona virushila na Salonikskij front de brala uchast u bitvi za Kajmakchalan z 12 po 30 veresnya 1916 roku Pislya prorivu frontu i zvilnennya Bitoli vona bula nagorodzhena ordenom Zirki Karageorgiya z mechami Nataliya Belayac brala uchast j nadali v boyah Pershoyi svitovoyi vijni Vona bula nagorodzhena Albanskoyu pam yatnoyu medallyu ordenom Bilogo orla medallyu Za vijskovu doblest medallyu Za sluzhbu korolivskogo domu francuzkim ordenom Pochesnogo legionu kavaler i rosijskim ordenom Svyatogo Georgiya III stupenya Pislya vijniU 1928 roci Nataliya Belayac vona zh Antoniya Yavornik zustrilasya z rodinoyu v Maribori a potim povernulasya do Belgradu i zalishilasya tam zhiti budennim zhittyam Vona govorila Ya mogla yak dobrovolec otrimati zemlyu i vzyati kredit shob pobuduvati budinok ale nichim z cogo ne hotila skoristatisya Zdavalosya meni ce yakimis rinkovimi vidnosinami ya prolivayu krov za Batkivshinu a mene batkivshina nagorodzhuye zemleyu zvannyam budinkom groshima Ya niyak ne mogla cogo zrobiti Ya vse robila z lyubovi do slovenskogo narodu shob skinuti inozemne yarmo i zhiti v zlagodi lyubovi i svobodi v yedinij krayini Koli ya znyala uniformu ne nosila nagorod bilshe na grudyah Chomu Bulo ta minulo Osila zhila skromno vidokremleno Yedine pro sho shkoduyu sho ne bulo u mene ditej Originalnij tekst serb Mogla sam kao dobrovoљac da dobiјem zemљu i kredit da izgradim kuћu ali nishta od toga nisam htela da iskoristim Lichilo mi јe to na neki trgovachki odnos јa otaџbini malo krvi a meni otaџbina nadoknaђuјe zemљom polozhaјem kuћom novcem Nikako to nisam mogla Јa sam se iz љubavi tukla za slovenske narode da zbace tuђinski јaram i zhive u slozi љubavi i slobodi u јednoј drzhavi Kad sam skinula uniformu nisam vishe ni odlikovaњa stavљala na grudi Chemu Bilo pa proshlo Zaposlila sam se zhivela skromio povucheno Јedino mi zhao shto nisam imala dece U roki Drugoyi svitovoyi vijni Nataliya Belayac bula zaareshtovana gestapivcyami i kinuta do taboru smerti Banica za spivchuttya silam Oporu U pislyavoyenni roki vona majzhe ni z kim ne spilkuvalasya yiyi znali na prizvisko Nana Vona pomerla 16 serpnya 1974 roku v den 60 richchya Cerskoyi bitvi Pohovana na kladovishi v mistechku Mali Mokri Lug peredmistya Belgrada Na yiyi mogili vstanovleno pam yatnik z napisom Narednik serbskoyi armiyi Nataliya Belayac Div takozhSofiya Jovanovich Flora SandesPrimitkiNatalija Bjelajac narednik vojske i bolnicarka Ranjena i odlikovana 12 puta 6 kvitnya 2019 u Wayback Machine serb Amanet Prvi svitski rat Bјelaјac Nataliјa 6 kvitnya 2019 u Wayback Machine serb LiteraturaEnciklopedija Slovenije 1990 Knjiga 4 Ljubljana Mladinska knjiga PosilannyaOdvazne kceri Srbije 24 kvitnya 2018 u Wayback Machine serb serb Dvanajst ran dvanajst odlikovanj Antonija Javornik mariborcanka srbska junakinja Natalija Bjelajac 6 kvitnya 2019 u Wayback Machine Marijan F Kranjc 2012 Str 4 10 6 kvitnya 2019 u Wayback Machine Delfi knjizare Zene solunci govore Antonije Đuric 2014 6 kvitnya 2019 u Wayback Machine serb Spomenici i obelezja srpskim zrtvama u Balkanskim i Prvom Svetskom ratu 6 kvitnya 2019 u Wayback Machine serb