«Група 77» (G-77, Group of Seventy-Seven) — міждержавна організація країн, що розвиваються, діюча в рамках ООН та її органів. Рішення про створення угруповання було ухвалене на нараді міністрів країн Азії, Африки та Латинської Америки в 1964 році, а офіційно оформлена вона була на 1-й сесії Конференції ООН з торгівлі та розвитку, що проходила в Женеві 15 червня того ж року. Спочатку членів було 77, але їх число зростало по мірі прийняття нових країн до складу ООН.
Група 77 | |
---|---|
Тип | міжнародна організація |
Засновано | 15 червня 1964 |
Штаб-квартира | Штаб-квартира ООН |
Офіційні мови | англійська арабська іспанська французька |
Вебсайт: g77.org | |
Група 77 у Вікісховищі |
Історія
Назва групи, як і вона сама виникли на 1-й сесії Конференції ООН з торгівлі і розвитку, яка проходила в Женеві в 1964 році, в ході якої країнами, що розвиваються була прийнята «Спільна Декларація сімдесяти семи країн» («Joint Declaration of the Seventy-Seven Countries»). Поступово число країн-учасниць росло і досягло 134 на сьогоднішній день. У радянський період з соціалістичних країн членами «Групи 77» були КНДР, Куба, В'єтнам, Румунія і Югославія.
В рамках «Групи 77» виникли багатонаціональні підприємства, зокрема в Латинській Америці, двосторонні і багатосторонні міждержавні торговельні угоди, а також угоди в інших галузях економіки і господарства, економічні регіональні організації і союзи. Важливі резолюції Генеральної Асамблеї ООН, ЮНКТАД, ЮНІДО, ЮНЕП, ГАТТ, ЮНЕСКО, МФСР і ін. приймаються під впливом політики «Групи 77». Величезний вплив на напрямок діяльності і вироблення спільних позицій «Групи 77» надавав Рух неприєднання.
У 1990-х в діяльності «Групи 77» проявилися слабкі сторони, зокрема недостатня усвідомленість ролі прогресивних соціально-економічних трансформацій для подолання економічної відсталості і забезпечення фінансової самостійності країн, що розвиваються, намітилося посилення суперечностей в групі в силу відмінності соціально-економічних та ідеологічних орієнтацій її членів, що послабило їх спільні позиції перед економічним, політичним, і іншими видами тисків, що здійснюються на них розвиненими країнами та транснаціональними компаніями. Проте діяльність «Групи 77» зберігає своє значення і об'єктивну основу для зміцнення спільних позицій країн, що розвиваються у світовій спільноті.
Наради
Перша нарада міністрів «Групи 77» пройшла в столиці Алжиру 25 жовтня 1967 року. Результатом наради стала Алжирська Хартія, в якій головною своєю метою «Група 77» проголошує створення нового міжнародного економічного порядку. Ця мета так чи інакше простежується в інших документах, прийнятих «Групою 77». У 1976 році на нараді міністрів «Групи 77» були затверджені Декларація та Програма ЕСРС, підтверджена в «Арушській програмі колективного самозабезпечення і рамок для переговорів» (Танзанія, 1979 рік) і доповнена положеннями технічного співробітництва країн, що розвиваються — головним механізмом сприяння ЕСРС.
Ці програми є основоположними в рамках діалогу «Південь — Південь» і найважливішими ланками, що визначають характер спільних дій «Групи 77» зі створення рівноправних і справедливих міжнародних економічних відносин, встановлення нового світового економічного порядку і формування справедливого міжнародного торгового режиму.
Також найважливішими етапами діяльності «Групи 77» є Каракаська (1981 рік) і Буенос-Айреська (1983 рік) наради, і присвячена сорокаріччю «Групи 77» конференція, що пройшла в 2004 році в Сан-Паулу.
Структура
Організація складається з трьох регіональних підгруп: Африканської, Азійської та Латиноамериканської. Особливе становище в групі посідає Китай; коли «Групою 77» і Китаєм робиться спільна заява, то вказується, що була вироблена спільна позиція «Групи 77» і КНР (або використовується термін «Група 77 плюс Китай»). Так, у вересні 2008 року Китай погодився разом з «Групою 77» сприяти реалізації цілей розвитку тисячоліття та співробітництву «Південь — Південь». Так як в складі групи є велика кількість країн, що мають різні позиції по ряду питань, всередині «Групи 77» виділяють кілька підгруп, наприклад: Альянс малих острівних держав (АОСІС — AOSIS), країни-члени Організації країн експортерів нафти (ОПЕК), Найменш розвинені країни (НРС) і ін.
«Група 77» має відділи по зв'язках в деяких підрозділах ООН:
- Конференція ООН з торгівлі та розвитку (ЮНКТАД — UNCTAD) — Женева
- Програма ООН з довкілля (ЮНЕП — UNEP) — Найробі
- Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО — UNESCO) — Париж
- Продовольча і сільськогосподарська організація ООН (ФАО — FAO) і Міжнародний фонд сільськогосподарського розвитку (МФСР — IFAD) — Рим
- Організація Об'єднаних Націй з промислового розвитку (ЮНІДО — UNIDO) — Відень
- У Міжнародному валютному фонді (МВФ — IMF) і Світовому банку (World Bank) є представник від «Групи 24» (G-24), що функціонує в рамках «Групи 77» — Вашингтон.
Від групи щороку направляються представники-координатори в різні структури ООН. У 2007 році представниками «Групи 77» в інших підрозділах ООН були:
- в Нью-Йорку (ООН): Мунір Акрам (Пакистан)
- в Римі (ИФАД і ФАО): Ламія Саггаф (Кувейт)
- в Женеві (ЮНКТАД): пан Хосе Делмер Урбізо (Гондурас)
- в Найробі (ЮНЕП): г-н Джісмун Каср (Індонезія)
- в Парижі (ЮНЕСКО): Мохамед Захір Азіз (Афганістан)
- у Відні (ЮНІДО): Сайед Гала Ельдін Ельсайед Еламін (Судан)
- у Вашингтоні (МВФ і Світовий Банк): Феліса Мицелии (Аргентина) — представник «Групи 24» (G-24).
Головою у внутрішній структурі організації є представник від країни приймаючої обов'язки голови. Щороку з усіх держав-членів групи вибирається нова головуюча країна.
Щорічно в Нью-Йорку на Генеральну Асамблею ООН «Група 77» направляє своїх міністрів закордонних справ. Періодично Міністри від «Групи 77» беруть участь у з'їздах інших організацій при ООН: ЮНКТАД, ЮНІДО, ЮНЕСКО та ін. Також групою організовуються періодичні конференції присвячені річницям «Групи 77». Так, в червні 1989 року в Каракасі пройшла конференція, присвячена 25-річчю групи, в червні 1994 року в Нью-Йорку — конференція до 30-річчя організації, а в червні 2004 року в Сан-Паулу організована конференція до 40-річного ювілею «Групи 77». Також групою організовуються з'їзди міністрів щодо вирішення питань в рамках виділених проектів, наприклад за напрямом «Південь — Південь». З 1995 року проходять збори представників від країн-членів групи з питань в будь-яких галузях і сферах (торгівля, інвестиції, фінанси, сільське господарство, енергетика та ін.):
- 5 — 7 вересня 1995 року, Джакарта
- 15 — 19 січня 1996 року, Гаяна
- 13 — 15 січня 1997 року, Сан-Хосе
- 2 — 5 грудня 1998 року, Балі (Індонезія)
- 27 — 30 жовтня 2002 року, Дубай
- 16 — 19 грудня 2003 року, Марракеш (Марокко)
- 5 — 6 грудня 2004 року, Доха
- 2 — 3 травня 2005 року, Нью-Йорк
- 29 — 30 серпня 2005 року, Кінгстон
- 3 вересня 2006 року, Ріо-де-Жанейро
У 1982 році в рамках «Групи 77» створено міжурядовий координаційний комітет (МКК — IFCC) з питань економічного співробітництва країн, що розвиваються (ЕСРС), який розробляє і пропонує рекомендації для нарад міністрів «Групи 77». На нарадах МКК розглядаються і приймаються програмні рішення «Групи 77»:
- 1982 рік (23 — 28 серпня), Маніла
- 1983 рік (5 — 10 вересня), Туніс
- 1984 рік (3 — 8 вересня), Картахена (Колумбія)
- 1985 рік (19 — 23 серпня), Джакарта
- 1986 рік (18 — 23 серпня), Каїр
- 1987 рік (7 — 12 вересня), Гавана
- 1989 рік (31 липня — 5 серпня), Куала-Лумпур
- 1993 рік (30 серпня — 3 вересня), Панама
- 1996 рік (8 — 12 лютого), Маніла
- 2001 рік (18 — 23 серпня), Тегеран
- 2005 рік (21 — 23 березня), Гавана
- 2008 рік (10 — 13 червня), Ямусукро.
Члени
Засновники
- Афганістан
- Алжир
- Аргентина
- Бенін
- Болівія
- Бразилія
- Буркіна-Фасо
- Бурунді
- Камбоджа
- Камерун
- Центральноафриканська Республіка
- Чад
- Чилі
- Колумбія
- ДР Конго
- Республіка Конго
- Коста-Рика
- Домініканська Республіка
- Еквадор
- Єгипет
- Сальвадор
- Ефіопія
- Габон
- Гана
- Гватемала
- Гвінея
- Гаїті
- Гондурас
- Індія
- Індонезія
- Іран
- Ірак
- Ямайка
- Йорданія
- Кенія
- Кувейт
- Лаос
- Ліван
- Ліберія
- Лівія
- Мадагаскар
- Малайзія
- Малі
- Мавританія
- Марокко
- М'янма
- Непал
- Нікарагуа
- Нігер
- Нігерія
- Пакистан
- Панама
- Парагвай
- Перу
- Філіппіни
- Руанда
- Саудівська Аравія
- Сенегал
- Сьєрра-Леоне
- Сомалі
- Шрі-Ланка
- Судан
- Сирія
- Танзанія
- Таїланд
- Того
- Тринідад і Тобаго
- Туніс
- Уганда
- Уругвай
- Венесуела
- В'єтнам
- Ємен
Долучилися пізніше
- Ангола
- Антигуа і Барбуда
- Багамські Острови
- Бахрейн
- Бангладеш
- Барбадос
- Беліз
- Бутан
- Боснія і Герцеговина
- Ботсвана
- Бруней
- Кабо-Верде
- Коморські Острови
- Кот-д'Івуар
- Куба
- Джибуті
- Домініка
- Екваторіальна Гвінея
- Еритрея
- Фіджі
- Гамбія
- Гренада
- Гвінея-Бісау
- Гаяна
- Кірибаті
- Лесото
- Малаві
- Мальдіви
- Маршаллові Острови
- Маврикій
- Монголія
- Мозамбік
- Намібія
- Північна Корея
- Науру
- Оман
- Палестина
- Папуа Нова Гвінея
- Катар
- Сент-Кіттс і Невіс
- Сент-Люсія
- Сент-Вінсент і Гренадини
- Самоа
- Сан-Томе і Принсіпі
- Сейшельські Острови
- Сінгапур
- Соломонові Острови
- ПАР
- Південний Судан
- Суринам
- Есватіні
- Таджикистан
- Східний Тимор
- Тонга
- Туркменістан
- ОАЕ
- Вануату
- Замбія
- Зімбабве
Президенство у групі
Президенство | Рік |
---|---|
Індія | 1970–1971 |
Перу | 1971–1972 |
Єгипет | 1972–1973 |
Іран | 1973–1974 |
Мексика | 1974–1975 |
Мадагаскар | 1975–1976 |
Пакистан | 1976–1977 |
Ямайка | 1977–1978 |
Туніс | 1978–1979 |
Індія | 1979–1980 |
Венесуела | 1980–1981 |
Алжир | 1981–1982 |
Бангладеш | 1982–1983 |
Мексика | 1983–1984 |
Єгипет | 1984–1985 |
Соціалістична Федеративна Республіка Югославія | 1985–1986 |
Гватемала | 1987 |
Туніс | 1988 |
Малайзія | 1989 |
Болівія | 1990 |
Гана | 1991 |
Пакистан | 1992 |
Колумбія | 1993 |
Алжир | 1994 |
Філіппіни | 1995 |
Коста-Рика | 1996 |
Танзанія | 1997 |
Індонезія | 1998 |
Гаяна | 1999 |
Нігерія | 2000 |
Іран | 2001 |
Венесуела | 2002 |
Марокко | 2003 |
Катар | 2004 |
Ямайка | 2005 |
ПАР | 2006 |
Пакистан | 2007 |
Антигуа і Барбуда | 2008 |
Судан | 2009 |
Ємен | 2010 |
Аргентина | 2011 |
Алжир | 2012 |
Фіджі | 2013 |
Болівія | 2014 |
ПАР | 2015 |
Таїланд | 2016 |
Еквадор | 2017 |
Єгипет | 2018 |
Палестина | 2019 |
Гаяна | 2020 |
Гвінея | 2021 |
Примітки
- . Архів оригіналу за 18 листопада 2008. Процитовано 6 травня 2021.
- . Архів оригіналу за 19 вересня 2008. Процитовано 6 травня 2021.
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 6 травня 2021.
- . Архів оригіналу за 17 травня 2008. Процитовано 6 травня 2021.
- . Архів оригіналу за 9 січня 2021. Процитовано 23 листопада 2017.
- . The Group of 77 at the United Nations. Архів оригіналу за 7 січня 2019. Процитовано 23 листопада 2017.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Grupa 77 G 77 Group of Seventy Seven mizhderzhavna organizaciya krayin sho rozvivayutsya diyucha v ramkah OON ta yiyi organiv Rishennya pro stvorennya ugrupovannya bulo uhvalene na naradi ministriv krayin Aziyi Afriki ta Latinskoyi Ameriki v 1964 roci a oficijno oformlena vona bula na 1 j sesiyi Konferenciyi OON z torgivli ta rozvitku sho prohodila v Zhenevi 15 chervnya togo zh roku Spochatku chleniv bulo 77 ale yih chislo zrostalo po miri prijnyattya novih krayin do skladu OON Grupa 77Tipmizhnarodna organizaciyaZasnovano15 chervnya 1964Shtab kvartiraShtab kvartira OONOficijni movianglijska arabska ispanska francuzkaVebsajt g77 org Grupa 77 u VikishovishiIstoriyaNazva grupi yak i vona sama vinikli na 1 j sesiyi Konferenciyi OON z torgivli i rozvitku yaka prohodila v Zhenevi v 1964 roci v hodi yakoyi krayinami sho rozvivayutsya bula prijnyata Spilna Deklaraciya simdesyati semi krayin Joint Declaration of the Seventy Seven Countries Postupovo chislo krayin uchasnic roslo i dosyaglo 134 na sogodnishnij den U radyanskij period z socialistichnih krayin chlenami Grupi 77 buli KNDR Kuba V yetnam Rumuniya i Yugoslaviya V ramkah Grupi 77 vinikli bagatonacionalni pidpriyemstva zokrema v Latinskij Americi dvostoronni i bagatostoronni mizhderzhavni torgovelni ugodi a takozh ugodi v inshih galuzyah ekonomiki i gospodarstva ekonomichni regionalni organizaciyi i soyuzi Vazhlivi rezolyuciyi Generalnoyi Asambleyi OON YuNKTAD YuNIDO YuNEP GATT YuNESKO MFSR i in prijmayutsya pid vplivom politiki Grupi 77 Velicheznij vpliv na napryamok diyalnosti i viroblennya spilnih pozicij Grupi 77 nadavav Ruh nepriyednannya U 1990 h v diyalnosti Grupi 77 proyavilisya slabki storoni zokrema nedostatnya usvidomlenist roli progresivnih socialno ekonomichnih transformacij dlya podolannya ekonomichnoyi vidstalosti i zabezpechennya finansovoyi samostijnosti krayin sho rozvivayutsya namitilosya posilennya superechnostej v grupi v silu vidminnosti socialno ekonomichnih ta ideologichnih oriyentacij yiyi chleniv sho poslabilo yih spilni poziciyi pered ekonomichnim politichnim i inshimi vidami tiskiv sho zdijsnyuyutsya na nih rozvinenimi krayinami ta transnacionalnimi kompaniyami Prote diyalnist Grupi 77 zberigaye svoye znachennya i ob yektivnu osnovu dlya zmicnennya spilnih pozicij krayin sho rozvivayutsya u svitovij spilnoti NaradiPersha narada ministriv Grupi 77 projshla v stolici Alzhiru 25 zhovtnya 1967 roku Rezultatom naradi stala Alzhirska Hartiya v yakij golovnoyu svoyeyu metoyu Grupa 77 progoloshuye stvorennya novogo mizhnarodnogo ekonomichnogo poryadku Cya meta tak chi inakshe prostezhuyetsya v inshih dokumentah prijnyatih Grupoyu 77 U 1976 roci na naradi ministriv Grupi 77 buli zatverdzheni Deklaraciya ta Programa ESRS pidtverdzhena v Arushskij programi kolektivnogo samozabezpechennya i ramok dlya peregovoriv Tanzaniya 1979 rik i dopovnena polozhennyami tehnichnogo spivrobitnictva krayin sho rozvivayutsya golovnim mehanizmom spriyannya ESRS Ci programi ye osnovopolozhnimi v ramkah dialogu Pivden Pivden i najvazhlivishimi lankami sho viznachayut harakter spilnih dij Grupi 77 zi stvorennya rivnopravnih i spravedlivih mizhnarodnih ekonomichnih vidnosin vstanovlennya novogo svitovogo ekonomichnogo poryadku i formuvannya spravedlivogo mizhnarodnogo torgovogo rezhimu Takozh najvazhlivishimi etapami diyalnosti Grupi 77 ye Karakaska 1981 rik i Buenos Ajreska 1983 rik naradi i prisvyachena sorokarichchyu Grupi 77 konferenciya sho projshla v 2004 roci v San Paulu StrukturaOrganizaciya skladayetsya z troh regionalnih pidgrup Afrikanskoyi Azijskoyi ta Latinoamerikanskoyi Osoblive stanovishe v grupi posidaye Kitaj koli Grupoyu 77 i Kitayem robitsya spilna zayava to vkazuyetsya sho bula viroblena spilna poziciya Grupi 77 i KNR abo vikoristovuyetsya termin Grupa 77 plyus Kitaj Tak u veresni 2008 roku Kitaj pogodivsya razom z Grupoyu 77 spriyati realizaciyi cilej rozvitku tisyacholittya ta spivrobitnictvu Pivden Pivden Tak yak v skladi grupi ye velika kilkist krayin sho mayut rizni poziciyi po ryadu pitan vseredini Grupi 77 vidilyayut kilka pidgrup napriklad Alyans malih ostrivnih derzhav AOSIS AOSIS krayini chleni Organizaciyi krayin eksporteriv nafti OPEK Najmensh rozvineni krayini NRS i in Grupa 77 maye viddili po zv yazkah v deyakih pidrozdilah OON Konferenciya OON z torgivli ta rozvitku YuNKTAD UNCTAD Zheneva Programa OON z dovkillya YuNEP UNEP Najrobi Organizaciya Ob yednanih Nacij z pitan osviti nauki i kulturi YuNESKO UNESCO Parizh Prodovolcha i silskogospodarska organizaciya OON FAO FAO i Mizhnarodnij fond silskogospodarskogo rozvitku MFSR IFAD Rim Organizaciya Ob yednanih Nacij z promislovogo rozvitku YuNIDO UNIDO Viden U Mizhnarodnomu valyutnomu fondi MVF IMF i Svitovomu banku World Bank ye predstavnik vid Grupi 24 G 24 sho funkcionuye v ramkah Grupi 77 Vashington Vid grupi shoroku napravlyayutsya predstavniki koordinatori v rizni strukturi OON U 2007 roci predstavnikami Grupi 77 v inshih pidrozdilah OON buli v Nyu Jorku OON Munir Akram Pakistan v Rimi IFAD i FAO Lamiya Saggaf Kuvejt v Zhenevi YuNKTAD pan Hose Delmer Urbizo Gonduras v Najrobi YuNEP g n Dzhismun Kasr Indoneziya v Parizhi YuNESKO Mohamed Zahir Aziz Afganistan u Vidni YuNIDO Sajed Gala Eldin Elsajed Elamin Sudan u Vashingtoni MVF i Svitovij Bank Felisa Micelii Argentina predstavnik Grupi 24 G 24 Golovoyu u vnutrishnij strukturi organizaciyi ye predstavnik vid krayini prijmayuchoyi obov yazki golovi Shoroku z usih derzhav chleniv grupi vibirayetsya nova golovuyucha krayina Shorichno v Nyu Jorku na Generalnu Asambleyu OON Grupa 77 napravlyaye svoyih ministriv zakordonnih sprav Periodichno Ministri vid Grupi 77 berut uchast u z yizdah inshih organizacij pri OON YuNKTAD YuNIDO YuNESKO ta in Takozh grupoyu organizovuyutsya periodichni konferenciyi prisvyacheni richnicyam Grupi 77 Tak v chervni 1989 roku v Karakasi projshla konferenciya prisvyachena 25 richchyu grupi v chervni 1994 roku v Nyu Jorku konferenciya do 30 richchya organizaciyi a v chervni 2004 roku v San Paulu organizovana konferenciya do 40 richnogo yuvileyu Grupi 77 Takozh grupoyu organizovuyutsya z yizdi ministriv shodo virishennya pitan v ramkah vidilenih proektiv napriklad za napryamom Pivden Pivden Z 1995 roku prohodyat zbori predstavnikiv vid krayin chleniv grupi z pitan v bud yakih galuzyah i sferah torgivlya investiciyi finansi silske gospodarstvo energetika ta in 5 7 veresnya 1995 roku Dzhakarta 15 19 sichnya 1996 roku Gayana 13 15 sichnya 1997 roku San Hose 2 5 grudnya 1998 roku Bali Indoneziya 27 30 zhovtnya 2002 roku Dubaj 16 19 grudnya 2003 roku Marrakesh Marokko 5 6 grudnya 2004 roku Doha 2 3 travnya 2005 roku Nyu Jork 29 30 serpnya 2005 roku Kingston 3 veresnya 2006 roku Rio de Zhanejro U 1982 roci v ramkah Grupi 77 stvoreno mizhuryadovij koordinacijnij komitet MKK IFCC z pitan ekonomichnogo spivrobitnictva krayin sho rozvivayutsya ESRS yakij rozroblyaye i proponuye rekomendaciyi dlya narad ministriv Grupi 77 Na naradah MKK rozglyadayutsya i prijmayutsya programni rishennya Grupi 77 1982 rik 23 28 serpnya Manila 1983 rik 5 10 veresnya Tunis 1984 rik 3 8 veresnya Kartahena Kolumbiya 1985 rik 19 23 serpnya Dzhakarta 1986 rik 18 23 serpnya Kayir 1987 rik 7 12 veresnya Gavana 1989 rik 31 lipnya 5 serpnya Kuala Lumpur 1993 rik 30 serpnya 3 veresnya Panama 1996 rik 8 12 lyutogo Manila 2001 rik 18 23 serpnya Tegeran 2005 rik 21 23 bereznya Gavana 2008 rik 10 13 chervnya Yamusukro ChleniZasnovniki Afganistan Alzhir Argentina Benin Boliviya Braziliya Burkina Faso Burundi Kambodzha Kamerun Centralnoafrikanska Respublika Chad Chili Kolumbiya DR Kongo Respublika Kongo Kosta Rika Dominikanska Respublika Ekvador Yegipet Salvador Efiopiya Gabon Gana Gvatemala Gvineya Gayiti Gonduras Indiya Indoneziya Iran Irak Yamajka Jordaniya Keniya Kuvejt Laos Livan Liberiya Liviya Madagaskar Malajziya Mali Mavritaniya Marokko M yanma Nepal Nikaragua Niger Nigeriya Pakistan Panama Paragvaj Peru Filippini Ruanda Saudivska Araviya Senegal Syerra Leone Somali Shri Lanka Sudan Siriya Tanzaniya Tayiland Togo Trinidad i Tobago Tunis Uganda Urugvaj Venesuela V yetnam Yemen Doluchilisya piznishe Angola Antigua i Barbuda Bagamski Ostrovi Bahrejn Bangladesh Barbados Beliz Butan Bosniya i Gercegovina Botsvana Brunej Kabo Verde Komorski Ostrovi Kot d Ivuar Kuba Dzhibuti Dominika Ekvatorialna Gvineya Eritreya Fidzhi Gambiya Grenada Gvineya Bisau Gayana Kiribati Lesoto Malavi Maldivi Marshallovi Ostrovi Mavrikij Mongoliya Mozambik Namibiya Pivnichna Koreya Nauru Oman Palestina Papua Nova Gvineya Katar Sent Kitts i Nevis Sent Lyusiya Sent Vinsent i Grenadini Samoa San Tome i Prinsipi Sejshelski Ostrovi Singapur Solomonovi Ostrovi PAR Pivdennij Sudan Surinam Esvatini Tadzhikistan Shidnij Timor Tonga Turkmenistan OAE Vanuatu Zambiya ZimbabvePrezidenstvo u grupiPrezidenstvo Rik Indiya 1970 1971 Peru 1971 1972 Yegipet 1972 1973 Iran 1973 1974 Meksika 1974 1975 Madagaskar 1975 1976 Pakistan 1976 1977 Yamajka 1977 1978 Tunis 1978 1979 Indiya 1979 1980 Venesuela 1980 1981 Alzhir 1981 1982 Bangladesh 1982 1983 Meksika 1983 1984 Yegipet 1984 1985 Socialistichna Federativna Respublika Yugoslaviya 1985 1986 Gvatemala 1987 Tunis 1988 Malajziya 1989 Boliviya 1990 Gana 1991 Pakistan 1992 Kolumbiya 1993 Alzhir 1994 Filippini 1995 Kosta Rika 1996 Tanzaniya 1997 Indoneziya 1998 Gayana 1999 Nigeriya 2000 Iran 2001 Venesuela 2002 Marokko 2003 Katar 2004 Yamajka 2005 PAR 2006 Pakistan 2007 Antigua i Barbuda 2008 Sudan 2009 Yemen 2010 Argentina 2011 Alzhir 2012 Fidzhi 2013 Boliviya 2014 PAR 2015 Tayiland 2016 Ekvador 2017 Yegipet 2018 Palestina 2019 Gayana 2020 Gvineya 2021Primitki Arhiv originalu za 18 listopada 2008 Procitovano 6 travnya 2021 Arhiv originalu za 19 veresnya 2008 Procitovano 6 travnya 2021 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 6 travnya 2021 Arhiv originalu za 17 travnya 2008 Procitovano 6 travnya 2021 Arhiv originalu za 9 sichnya 2021 Procitovano 23 listopada 2017 The Group of 77 at the United Nations Arhiv originalu za 7 sichnya 2019 Procitovano 23 listopada 2017