Павло Дмитрович Гончаров нар 25 червня 1975 м Кременчук УРСР український актор театру та кіно театральний режисер провід

Павло Дмитрович Гончаров (нар. 25 червня 1975, м. Кременчук, УРСР) — український актор театру та кіно, театральний режисер, провідний майстер сцени Черкаського академічного обласного українського музично-драматичного театру ім. Тараса Шевченка, режисер масових заходів Черкаського будинку культури ім. Івана Кулика, засновник мистецької ініціативи «Майстерня Актуальної Творчості» (МАТ), учасник мистецького проєкту театр-студія «PROtest», ведучий міських, районних та обласних подій, член журі мистецьких конкурсів та фестивалів, куратор галузі культури Черкащини від партії «Європейська Солідарність».

Гончаров Павло Дмитрович
Павло Дмитрович Гончаров

Народився	25 червня 1975(1975-06-25) (49 років) Кременчук
Національність	Україна
Діяльність	актор театру та кіно

Життєпис

Народився 25 червня 1975 року у місті Кременчук Полтавської області в робітничій родині.

Будучи школяром четвертого класу став солістом учнівського хору, з шостого грав у шкільному театральному гуртку, а старшокласником співав у шкільному ВІА. По закінченню школи – працював на завод та паралельно займався у народному театрі ПК «КрАЗ».

1994 року вступив до Державного обласного художньо-театрального коледжу – разом із акторським мистецтвом здобув режисерські навички та досвід у майстра . Отримав запрошення на роботу до в Херсонського театру ім. Миколи Куліша, де молодий актор отримав головні ролі у театральних постановках – Алі-Баба в мюзиклі та роль Фігаро. Далі працював у Дніпропетровському театрі ім. Тараса Шевченка (1998), Київському театрі юного глядача на Липках та майже на шість років у Миколаївський художній театр. Між роботою в обласних театрах – обіймав посаду головного режисера Кременчуцького міського палацу культури; працював актором, режисером та драматургом у приватному театрі для дітей. У Миколаєві, паралельно з акторською роботою, здобував менеджерський досвід у власноствореному приватному театрі юного глядача «Квітень».

Черкаський академічний обласний український музично-драматичний театр ім. Тараса Шевченка

З 2008 року переїхав у Черкаси. Актор Черкаського академічного обласного українського музично-драматичного театру ім. Тараса Шевченка, провідний майстер сцени. Втілив понад півсотні різноманітних ролей. Поміж вокальних ролей – Олексій («Сватання на Гончарівці»), Скворцов («Шельменко-денщик»), Бред Віннер («Дорога Памела»), Оттокар («Циганський барон»), Семен Гулак-Артемовський («Невідомий Артемовський»), Робер («Боїнг-боїнг»), Мальволіо («12-та ніч, або що захочете»), Акаст («Мізантроп»), Господар бару («Танго Марії»), Петро («Наталка-Полтавка»), Дон Жуан («ЛесЯ Українка»).

Павло Гончаров став «донором сюжету» – за мотивами його життя драматіргиня Кіра Малініна створила п'єсу, а режисер Антон Романов поставив абсурдну комедію про те, «як одного разу в будинок не надто успішного режисера увірвався хаос у вигляді постійно змінюючих один одного відвідувачів». У виставі «Історія про людину, з якою трапилася історія» персонажа, якого грає Павло Гончаров, називають Петром. Робота вийшла в рамках програми «Черкаська Театральна Лабораторія» (ЧТЛ) в Черкаському академічному обласному українському музично-драматичному театрі ім. Тараса Шевченка.

Пожежа (Черкаського музично-драматичному театрі ім. Тараса Шевченка) 2015 року й неможливість повноціно реалізовуватися на сцені театру, стало поштовхом до створення театру-студії «PROtest» – відкрили 2016 року спільно із однодумцями: молодим режисером Сашком Демешком та заслуженим артистом України Миколою Зайнчківським за всебічної підтримки Сергія Проскурні. Простір отримав вистави, творчі вечори, акторські майстер-класи, мистецькі зустрічі. Ще одна ініціатива була започаткована 2017 року – Павло Гончаров започаткував «Майстерню Актуальної Творчості» (МАТ) – мистецький простір, який об’єднує людей різних поколінь, професій та смаків та допомагає реалізовувати творчий потенціал черкащан. В майстерні було створено акторську імпровізацію для дорослих «Гамлет і Джульєтта» за мотивами зарубіжних авторів, яка порушувала актуальниі питання сьогодення та руйнувала бар’єри між глядачами та акторами; Гончаров створив сучасну музичну казку для родинного перегляду за твором Всеволода Нестайка – проєкт отримав грант у галузі культури від міського департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради.

З 2018 року працює в «Майстерні актуальної творчості» у Черкаському міському будинку культури ім. Івана Кулика. Поставив виставу «Балада про любов» із присвятою до 70-річчя від дня народження Володимира Івасюка. Музична вистава складається з творів композитора, вибудованих в історію любові. У березні 2023-го переосмислену версію цієї вистави поставив на професійній сцені Черкаського академічного обласного українського музично-драматичного театру ім. Тараса Шевченка. Прем'єру зіграли до дня народження Івасюка, 4 березня 2023 року.

Театр

Акторські роботи

Херсонський обласний академічний музично-драматичний театр імені Миколи Куліша

«Алі-Баба та сорок розбійників» за мотивами перської казки «Алі-Баба і сорок розбійників» з віршами Веніаміна Смєхова на музику Сергія Нікітіна та Віктора Берковського — Алі-Баба

Київський академічний театр юного глядача на Липках

— «Чарівна Пеппі» за мотивами повісті «Пеппі Довгапанчоха» Астрід Ліндґрен; реж. Віктора Гирича — Поліцейський
«Маленькі трагедії» за п'єсами Олександра Пушкіна; реж. Костянтин Дубінін — Ловчий

Миколаївський академічний художній драматичний театр

«Верона: ще одна історія кохання» за п'єсою «Чума обом домівкам вашим» Григорія Горіна; реж. ??? — Фіранделло
«Весела вода смутку» за п'єсою «Саня, Ваня з ними Римас» Володимира Гуркіна; реж. Анатолій Новицький — Петро
«Вишневий сад» за п'єсою Антона Чехова; реж. Петро Бойко — Петро
«Емма» за романом «Пані Боварі» Гюстава Флобера; реж. — Диявол
«З коханням не жартують» Педро Кальдерона; реж. Валентина Булатова — Москатель
«Кабала святош» за романом «Життя пана де Мольєра» Михайла Булгакова; реж. Петро Бойко — Блазень
«Лісова пісня» драмою-феєрією Лесі Українки; реж. — Лукаш / Перелісник
«Пристрасті за Торчаловим» Микити Воронова; реж. ??? — Степан
«Шалена ніч, або одруження Пігдена» за п'єсою «Номер 13» Рея Куні; реж. Петро Бойко — Портье

Черкаський академічний обласний український музично-драматичний театр імені Т. Г. Шевченка

«12-та ніч, або Що захочете» за п'єсою «Дванадцята ніч, або Як собі хочете» Вільяма Шекспіра; реж. — ^[en]
«Аладдін» Богдана Стельмаха; реж. — Чаклун
«Барвінок-герой» за казками Богдана Чалого; реж. — соліст хору
«Безхребетність» Інгрід Лаузунд; реж. Наталія Неміровська — Гуфшмідт
«Боїнг-боїнг» Марка Камолетті; реж. — Робер
«Візок чудес» за творами Івана Франка; реж. — Лис Микита
«Гра в театр» за п'єсою «Академія сміху» ^[en]; реж. Антон Романов — Цензор
«Дорога до сонця» Едуарда Яворського та Аркадія Горіна за казками Ганса Крістіана Андерсена — Гвардієць, Імператор
«Дорога Памела» Джона Патрика; реж. Олександр Олексюк — Бред Віннер
«Дуже проста історія» Марії Ладо; реж. Петро Бойко — Олексій
«Дума про братів Неазовських» за поемою Ліни Костенко; реж. Сергій Павлюк — Зрадник
«Заспокойтеся, Піньон» за Френсісом Вебером; реж. — Гарсон
«Кайдашева сім'я» за повістю Івана Нечуй-Левицького; реж. Ада Куниця — Лаврін
«Кіт у чоботях» за казкою Шарля Перро; реж. — Жан
«Князь Ярослав» за драмою «Ярослав Мудрий» Івана Кочерги; реж. Алім Ситник — Турвальд
«Коза-Дереза» опера Миколи Лисенка (лібрето – Дніпрова Чайка); реж. Олександр Кузьмин — Дід, Рак-неборак
«Король Дроздобород» Богдана Стельмаха; реж. — Король Дроздобород
«Мартин Боруля» за однойменною п'єсою Івана Карпенка-Карого; реж. Анатолій Москаленко — Микола
«Мізантроп» за п'єсою Мольєра; реж. Олесь Павлютін — Акаст
«Не турбувати, або Шаленство в готельному люксі» за п'єсою Рея Куні; реж. Сергій Павлюк — Річард Уіллі
«Ніч перед Різдвом» за однойменною повістю Миколи Гоголя; реж. Олександр Андрієнко — Потьомкін
«Сватання на Гончарівці» за однойменною п'єсою Григорія Квітки-Основ'яненка — Олексій
«Сироїжка, або Таємниця лісового дощу» Валерія Зиміна; реж. — Мухомор
«Сільва» оперета Імре Кальмана; реж. Володимир Бегма — соліст хору
«Снігова королева» Віктора Гирича за мотивами однойменної казки Ганса Крістіана Андерсена; реж. Станіслав Садаклієв — Казкар
«Танго Марії» Астора П'яццоли, лібрето Олексія Юріна; реж. Анастасія Гнатюк — Господар бару
«Тев'є-молочник» за п'єсою «Поминальна молитва» Григорія Горіна, створеної за мотивами збірки оповідань Шолом-Алейхема «Тев'є-молочар»; реж. Алім Ситник — Федір
«Хранителі року» за п'єсою «Дванадцять місяців» Самуїла Маршака; реж. — Квітень
«Хто в домі господар?» Олексія Коломійця; реж. Олесь Павлютін — Фігаро
«Циганський барон» Йогана Штрауса; реж. Марк Крон — Оттокар
«Шельменко-денщик» за п'єсою Григорія Квітки-Основ’яненка; реж. Олександр Олексюк — Скворцов
— «Великий льох» за однойменною поемою Тараса Шевченка; реж. Олександр Дзекун — Москаль
— «Сад Гетсиманський» за однойменним романом Івана Багряного; реж. Сергій Павлюк — Михайло Чумак
2008 — «Войцек» за ^[de] Георга Бюхнера; реж. Андрій Жолдак — Кіборг
— «Назар Стодоля» за п'єсою Тараса Шевченка; реж. Петро Ластівка — Бурсак-козак
2011–2014 — тетралогія «Тарас» Богдана Стельмаха; реж. Сергій Проскурня — низка образів
2013 — «Невідомий Артемовський» Сергія Проскурні; реж. Сергій Проскурня — Семен Гулак-Артемовський
2014, 26 липня — «Історія про людину, з якою трапилася історія» Кіри Малініної; реж. Антон Романов — Петро
2015 — «Серед грому і тиші» Сергія Проскурні на основі повідомлень ЗМІ часів життя та творчості Василя Симоненка, датованих текстів поета та спогадів його друзів та знайомих; реж. Сергій Проскурня — альтер-его Василя Симоненка
2017 — «Наталка-Полтавка» за п'єсою Івана Котляревського; реж. Петро Ластівка — Петро
2018 — «Тестостерон» ^[pl]; реж. В‘ячеслав Жила — Корнель
2019 — «Королева загублених ґудзиків» Лани Ра та Олександра Злотника; реж. — Птах ґудзиніто
2019 — «Олена… не прийшла додому» ; реж. В‘ячеслав Жила — Олександр
2020 — «Контрабас розбушувався» ; реж. В‘ячеслав Жила — Геннадій Куріцин
2021 — «ЛесЯ Українка» Павла Гончарова за листами і творами Лесі Українки; реж. Павло Гончаров — Дон Жуан
2022 — «Носороги» Ежена Йонеско; реж. Станіслав Садаклієв — Логік
2023, 4 березня — «Балада про любов» Павла Гончарова за творами Володимира Івасюка; реж. Павло Гончаров — Василь
2024, 27 січня — «Макбет» за однойменною п'єсою Вільяма Шекспіра; реж. Станіслав Садаклієв — Росс
2024, 6 квітня — «Запорожець за Дунаєм» за оперою Семена Гулака-Артемовського; реж. — Карась

PROtest

«The Zoo story» за п'єсою «Що сталося у зоопарку?» Едварда Олбі; реж. Сашко Демешко — Джеррі

«Майстерня Актуальної Творчості» (МАТ)

2017 — «Гамлет і Джульєтта» за п'єсою «Академія сміху» ^[en]; реж. Павло Гончаров — Цензор

Режисерські роботи

Учбовий театр

«Камінний господар» за драматичною поемою Лесі Українки
«Пристрасті під в'язами» за п'єсою Юджином О'Ніллом

Приватний театр «Квітень» (м. Миколаїв)

— «Бетмен поспішає на допомогу Черепашкам-ніндзя»
— «Шоу супергероїв»
— «Нові друзі Аладдіна»
— «Квітка щастя»
– — «Коли проб'є чарівний годинник» (для Одеської обласної філармонії)

PROtest

2016 — «Пан Сирник і різдвяний пампушок» за казкою Світлани Лінинської

«Майстерня Актуальної Творчості» (МАТ)

2017 — «Гамлет і Джульєтта» за п'єсою «Академія сміху» ^[en]
2018 — казка «Чарівне дзеркальце, або Незнайомка з Країни сонячних зайчиків»
2019 — музична вистава «Балада про любов» Павла Гончарова за творами Володимира Івасюка; реж. Павло Гончаров
2020 — «Звинувачується жінка»

Черкаський академічний обласний український музично-драматичний театр імені Т. Г. Шевченка

2014 — концерт «Молитва за Україну»
2015 — режисер діалогів у виставі «Серед грому і тиші» Сергія Проскурні
2015 — концерт до Дня Соборності України
2021, 24 березня — «ЛесЯ Українка» Павла Гончарова за мотивами творів «Одержима», «Камінний господар», «Кассандра», «Бояриня» Лесі Українки
2023, 4 березня — «Балада про любов» Павла Гончарова за творами Володимира Івасюка

Фільмографія

Серіал

Ігрове кіно

2022 — «Люксембург, Люксембург»; реж. Антоніо Лукіч — працівник паспортного столу

Примітки

Катерина КОВБІЙ (8 серпня 2015). Відверто з Катериною Ковбій. Павло Гончаров (укр.). «ВІККА – Черкаси / Новини». Процитовано 25 січня 2024.
Вікторія НЯНЬКО. Закулісся творчого життя (укр.). «18000». Процитовано 29 січня 2024.
Світлана ЛАЗОРЕНКО (27 липня 2017). Павло Гончаров: «Якщо серце людини не сповнене справжнім коханням, вона не зможе бути щирою на сцені» (укр.). «Нова доба». Процитовано 6 лютого 2024.
Антон Романов поставив виставу за драматургією Кіри Малініної (укр.). «Teatre». 24 липня 2014. Процитовано 25 січня 2024.
Ольга КВЯТКОВСЬКА (26 грудня 2016). Інтерактивна музична казка «Пан Сирник та Різдвяний Пампушок» (укр.). «У вирі мистецьких подій». Процитовано 17 березня 2024.
Олена БАНІНА (11 квітня 2017). Майстерня актуальної творчості (укр.). «Суспільне Черкаси». Процитовано 17 березня 2024.
Вікторія БУДАВІЦЬКА (3 січня 2017). Моя 7я на 01 01 17 (укр.). «Суспільне Черкаси». Процитовано 17 березня 2024.
Два актори показали черкащанам «Гамлета і Джульєтту» (укр.). «Прочерк». 10 квітня 2017. Процитовано 17 березня 2024.
Ольга КВЯТКОВСЬКА (1 вересня 2018). На театральній сцені відкриють таємницю «чарівного дзеркальця» (укр.). «У вирі мистецьких подій». Процитовано 17 березня 2024.
Сергій ВИННИЧЕНКО (9 квітня 2020). 2019 рік українського театру. Черкаський часопис (укр.). Портал «Театральна риболовля». Процитовано 10 квітня 2024.
Відкрита репетиція вистави «Балада про любов» відбулася сьогодні у Черкасах (укр.). «Суспільне Черкаси». 4 листопада 2019. Процитовано 12 травня 2023.
Ольга КВЯТКОВСЬКА (25 квітня 2023). «Балада про любов» пролунала у Черкаському театрі Шевченка (укр.). «Прочерк». Процитовано 12 травня 2023.
Тетяна БАЛЯКІНА (4 березня 2023). «Балада про любов»: у драмтеатрі в Черкасах презентували виставу до дня народження Володимира Івасюка (укр.). «Про все». Процитовано 12 травня 2023.
Павло Гончаров: «Творчість Івасюка надихала й допомогла боротися за незалежність України» (укр.). «Нова доба». 4 березня 2023. Процитовано 12 травня 2023.
Оксана ШВЕД, Тетяна РЕВА (4 березня 2024). «Червона рута» надихає і досі: у Черкасах покажуть виставу за творами Івасюка (укр.). «Суспільне Новини». Процитовано 11 березня 2024.
«Не лише данина пам’яті»: у Черкасах покажуть виставу «Сад Гетсиманський» (укр.). «Нова доба». 2 лютого 2021. Процитовано 10 квітня 2024.
Сніжана КАЛЮЖНА, Тетяна РЕВА (2 лютого 2021). «Геній зі своїми ідеями та стилем»: спогади черкащан про Сергія Проскурню (укр.). «Суспільне Черкаси». Процитовано 10 квітня 2024.
Дар’я БУНЯКІНА (8 січня 2015). «Серед грому і тиші»: документальна історія у ювілей Василя Симоненка (укр.). «Радіо Свобода». Процитовано 29 січня 2024.
Черкаська театр-студія «PROTEST» показала історію про зоопарк (укр.). «Антена». 27 вересня 2016. Процитовано 17 березня 2024.
«Гамлет і Джульєтта» Майстерня Актуальної Творчості (укр.). «Нова доба». 12 квітня 2017. Процитовано 17 березня 2024.
МАТ Гамлет і Джульєтта (укр.). «UkrWOLF». 20 квітня 2017. Процитовано 17 березня 2024.
Катерина КОСТЮК, Тетяна ЗОЗУЛЯ (25 січня 2023). Вистава про потойбіччя: у Черкасах покажуть притчу «Леся Українка» (укр.). «Суспільне Новини». Процитовано 30 січня 2023.
У фільмі «Люксембург, Люксембург» знявся актор з черкаського театру (укр.). «Дзвін». 24 квітня 2023. Процитовано 14 червня 2023.

Посилання

[ВІККА_2015-1] Катерина КОВБІЙ (8 серпня 2015). Відверто з Катериною Ковбій. Павло Гончаров (укр.). «ВІККА – Черкаси / Новини». Процитовано 25 січня 2024.

[Вісімнадцять_три_нулі-2] Вікторія НЯНЬКО. Закулісся творчого життя (укр.). «18000». Процитовано 29 січня 2024.

[Нова_доба_2017-3] Світлана ЛАЗОРЕНКО (27 липня 2017). Павло Гончаров: «Якщо серце людини не сповнене справжнім коханням, вона не зможе бути щирою на сцені» (укр.). «Нова доба». Процитовано 6 лютого 2024.

[Teatre_2014-4] Антон Романов поставив виставу за драматургією Кіри Малініної (укр.). «Teatre». 24 липня 2014. Процитовано 25 січня 2024.

[Квітковська_2016-5] Ольга КВЯТКОВСЬКА (26 грудня 2016). Інтерактивна музична казка «Пан Сирник та Різдвяний Пампушок» (укр.). «У вирі мистецьких подій». Процитовано 17 березня 2024.

[Суспільне_2017-6] Олена БАНІНА (11 квітня 2017). Майстерня актуальної творчості (укр.). «Суспільне Черкаси». Процитовано 17 березня 2024.

[Суспільне_2017_Сирник-7] Вікторія БУДАВІЦЬКА (3 січня 2017). Моя 7я на 01 01 17 (укр.). «Суспільне Черкаси». Процитовано 17 березня 2024.

[Прочерк_2017-8] Два актори показали черкащанам «Гамлета і Джульєтту» (укр.). «Прочерк». 10 квітня 2017. Процитовано 17 березня 2024.

[Квітковська_2018-9] Ольга КВЯТКОВСЬКА (1 вересня 2018). На театральній сцені відкриють таємницю «чарівного дзеркальця» (укр.). «У вирі мистецьких подій». Процитовано 17 березня 2024.

[«Риболовля-10] Сергій ВИННИЧЕНКО (9 квітня 2020). 2019 рік українського театру. Черкаський часопис (укр.). Портал «Театральна риболовля». Процитовано 10 квітня 2024.

[Суспільне_2019-11] Відкрита репетиція вистави «Балада про любов» відбулася сьогодні у Черкасах (укр.). «Суспільне Черкаси». 4 листопада 2019. Процитовано 12 травня 2023.

[Прочерк_2023-12] Ольга КВЯТКОВСЬКА (25 квітня 2023). «Балада про любов» пролунала у Черкаському театрі Шевченка (укр.). «Прочерк». Процитовано 12 травня 2023.

[Про_все_2023-13] Тетяна БАЛЯКІНА (4 березня 2023). «Балада про любов»: у драмтеатрі в Черкасах презентували виставу до дня народження Володимира Івасюка (укр.). «Про все». Процитовано 12 травня 2023.

[Нова_доба_2023-14] Павло Гончаров: «Творчість Івасюка надихала й допомогла боротися за незалежність України» (укр.). «Нова доба». 4 березня 2023. Процитовано 12 травня 2023.

[Суспільне_20240304-15] Оксана ШВЕД, Тетяна РЕВА (4 березня 2024). «Червона рута» надихає і досі: у Черкасах покажуть виставу за творами Івасюка (укр.). «Суспільне Новини». Процитовано 11 березня 2024.

[Нова_доба_20231122-16] «Не лише данина пам’яті»: у Черкасах покажуть виставу «Сад Гетсиманський» (укр.). «Нова доба». 2 лютого 2021. Процитовано 10 квітня 2024.

[Суспільне_20210202-17] Сніжана КАЛЮЖНА, Тетяна РЕВА (2 лютого 2021). «Геній зі своїми ідеями та стилем»: спогади черкащан про Сергія Проскурню (укр.). «Суспільне Черкаси». Процитовано 10 квітня 2024.

[Свобода_2015-18] Дар’я БУНЯКІНА (8 січня 2015). «Серед грому і тиші»: документальна історія у ювілей Василя Симоненка (укр.). «Радіо Свобода». Процитовано 29 січня 2024.

[Антена_2016-19] Черкаська театр-студія «PROTEST» показала історію про зоопарк (укр.). «Антена». 27 вересня 2016. Процитовано 17 березня 2024.

[Нова_доба_2017_Гамлет-20] «Гамлет і Джульєтта» Майстерня Актуальної Творчості (укр.). «Нова доба». 12 квітня 2017. Процитовано 17 березня 2024.

[UkrWOLF_2017-21] МАТ Гамлет і Джульєтта (укр.). «UkrWOLF». 20 квітня 2017. Процитовано 17 березня 2024.

[Суспільне_20230125-22] Катерина КОСТЮК, Тетяна ЗОЗУЛЯ (25 січня 2023). Вистава про потойбіччя: у Черкасах покажуть притчу «Леся Українка» (укр.). «Суспільне Новини». Процитовано 30 січня 2023.

[Дзвін_2023-23] У фільмі «Люксембург, Люксембург» знявся актор з черкаського театру (укр.). «Дзвін». 24 квітня 2023. Процитовано 14 червня 2023.