Візантія, спадкоємиця Римської імперії, зберегла елліністичні риси державного устрою поєднавши їх з елементами східної деспотії. Вона спромоглась створити дієву і дуже «витончену» дипломатію, яка стала зразком для варварських королівств і значно вплинула на всю середньовічну дипломатію.
Відомство дрому
Поштове відомство у Візантійській імперії було відоме, як відомство дрому (грец. ὀξὺς δρόμος) ним керував Дромологофет. За його допомогою велись зовнішні відносини імперії з іншими країнами. Історія його існування бере свій початок від заснування Візантійської імперії. У V ст. центральне управління імперією зосередилось в константинопольському палаці і однією з найважливіших посад в центральному державному управлінні став магістр офіцій – начальник палацу та палацової служби. Йому ж підпорядковувалась організація державної пошти країни та управління зовнішньою політикою, керуючи штатом перекладачів він відповідав за відносини з послами інших країн, організацію прийомів для яких існувала канцелярія прийомів. Магістр офіцій був начальником палацової гвардії, особистої охорони імператора і арсеналу Константинополя. Йому належав контроль над державним управлінням, нагляд за придворною і чиновницькою адміністрацією.
В кожній диоцезі і принципії був начальник канцелярії правителя безпосередньо пов'язаний з магістром офіцій і регулярно надсилаючий йому донесення.
В IX ст. формується нова ієрархія титулів, апарат центрального державного управління розширюється.
У першій половині VII ст. створено посаду логофета дрому. Спочатку його функції були обмежені і охоплювали інформування імператора про події в країні. Поступово його влада поширюється і на управління державною поштою та обслуговуванням послів і чиновників, що подорожували за службовими потребами, цим займались підпорядковані відомству дрому села, які також слідкували за станом державних доріг. Пізніше до його обов'язків додалося управління системою сигнальних вогнів, які повідомляли до Константинополя про арабські вторгнення. Логофету дрому підпорядковувалось і управління зовнішніми відносинами Візантії. В його обов'язки входив викуп полонених, прийоми іноземних послів та розгляд судових справ іноземних купців. Як і магістр офіцій логофет дрому слідкував за справами в усій країні: спеціальні чиновники — епіскептиди послані в різні частини країни регулярно відправляли йому донесення.
Доставкою пошти займались кур'єри, їх кількість була величезна. Лише в середині IV ст. за підрахунками дослідників в палаці було 10 тис. кур'єрів. Спеціально для кур'єрської служби розводили коней, найчастіше використовувались швидких арабських скакунів. Якщо порівняти обов'язки магістра офіцій та логофета дрому, то можна прослідкувати, що обидві посади мають декілька спільних обов'язків це управління поштою, відносинами з послами а отже з країнами та «спостереження» за апаратом державного управління в різних частинах країни.
Ідейний зміст
Місце Візантії в світі
Візантійська політична думка успадкувала від Римської імперії концепцію державної унікальності. Весь навколишній світ поділявся на «ойкумену» – «населений» (в загальному «цивілізований») простір і варварські землі. Варварський світ візантійці довгий час сприймали як легендарну, а не географічну реальність. Землі варварів зображалися візантійськими авторами, як заселені дикими істотами, монстрами території.
Політична теорія Візантії захищала політичне та релігійне становище країни у світі. За візантійською концепцією влади, імператор ставився на місце правителя всієї православної ойкумени, а держава ромеїв виступала захисницею та покровителькою християнських народів. Не існувало жодного іноземного правителя рівного імператорові. Тому до X ст. було не гідним погодитись на шлюб близької родички імператора з правителем іншої країни. Вперше принцеса, дочка Романа II Анна Порфірогенета була видана заміж за варвара руського князя Володимира в 989 році. Ще довше зберігався звичай надання іноземним правителям яких-небудь регалій імператорської влади. Так Костянтин VII Багрянородний рекомендував при вимогах подібного характеру посилатись на волю Божу і завіти Костянтина Великого.
Константинополь теж вражав своєю величчю, як столиця держави захисниці християнських народів. Ось, як описує Йордан враження остготського короля Атанаріха від відвідувань Константинополя:
Атанаріх, охоче прийняв запрошення, вступив до царственного міста і здивовано сказав: «Тепер я бачу на власні очі це славетне місто, про яке часто чув, але не йняв віри». І озираючись туди і сюди, він захоплювався положенням міста, то дивувався караванові кораблів, то дивлячись на знамениті стіни і на силу народу різних племен, що буйною хвилею сходяться сюди, як військо у бойовому порядку, в одну ріку з різних сторін, промовив: «Немає сумніву, імператор є земний бог, і хто насмілюється на нього піднятися, сам буде винний у пролитті власної крові»[1, С.194]. |
Не дивно що до створення на Заході імперії Карла Великого варварські королівства хоч і номінально, але визнавали владу константинопольського імператора. Варварські королі вважали за честь отримувати від нього вищі імператорські титули; латинські хроністи часто вели літочислення за роками правління візантійських василевсів, а при дворах західних правителів карбували монети, імітуючи візантійські монети. Довгий час багато правителів Південно-Східної та західної Європи намагались не тільки наслідувати звичаї і норови візантійського двору, але і використовували візантійську систему державної влади у вигляді зразка при створенні адміністративного апарату в своїх країнах.
Прийом послів
Винятковість влади візантійського василевса була підкреслена і пишністю церемоніалу і столиці, порядку прийому іноземних послів. Ось як описує прийом послів, Лиутпранда посол італійського короля Беренгара, в Константинополі в 949 р. [7., с. 131—132]:
Перед троном імператора стояло мідне, але позолочене дерево, гілки якого наповнювали різного роду птиці, зроблені з бронзи а також позолочені. Птахи складали кожна свою особливу мелодію, а сидіння імператора було влаштовано так майстерно, що спочатку воно здавалося низьким, майже на рівні землі, потім дещо вищим і, нарешті висить в повітрі. Колосальний трон оточували, у вигляді варти мідні та дерев'яні, але у всякому разі позолочені леви, які шалено били своїми хвостами землю, відкривали пащу, рухали язиком і видавали гучний рев… При моїй появі заревли леви і птиці заспівали кожна свою мелодію… Після того як я згідно звичаю втретє преклонився перед імператором, вітаючи його, я підняв голову і побачив імператора в абсолютно іншому одязі майже під стелею залу… Він не вимовив ні слова… Про життя і здоров'я Беренгара мене запитав логофет…
Не всіх послів приймали однаково. Оскільки візантійський купець, дипломат та місіонер діяли спільно, збираючи, важливу інформацію для своєї країни, повідомляючи, про міжнародне становище, внутрішнє становище тієї чи іншої країни. Прийомом послів займалося відомство дрому, яке заздалегідь визначало чин посла. Привітне чи навпаки зневажливе відношення вказувало на відношення василевса до того хто відправив посольство. З особливими пишнотами приймали важливих послів, саме такий прийом описаний вище. Коли імперія була зацікавлена в переговорах посла задобрювали: йому дарували подарунки, показували визначні пам'ятки столиці та спортивні ігри на іподромі, водили в баню та на полювання. Іноді показували золото та коштовне каміння в скарбниці. Коли посол був небажаний до нього відразу ж проявляли відкрите незадоволення, забували про його забезпечення, погано кормили, тримали під охороною. Якщо імперія розривала дипломатичні відносини, то посла принижували, та інколи били по щокам.
Візантійські посольства
Ретельно планувалось відправлення візантійського посла до іншої країни. Враховувався ранг, титул, пост посла, становище в суспільстві. Визначались склад посольства, статус супроводжуючих посла осіб, їх кількість, коштовність дарів, вид імператорської грамоти до іноземного правителя, форма дипломатичного прийому. Найчастіше всі хто супроводжував посла мали досить високі титули,так Шандровська зазначає що перекладачам надавались досить високі чи військові титули такі, як імператорський спафарій, імператорський протоспафарій, імператорський спафорокандидат, патрикий, севаст, пансеваст севаст [11, С.110]. Дипломатичні подарунки імперії X–XI ст. були дуже коштовними. Арабські еміри високо їх цінували. Але з ослабленням Візантії їй все складніше було підтримувати статус великої держави ромеев. Іноді витрати на посольства брали на себе вельможі.
Дипломатична діяльність імператора
Окрім цього імператор вів листування з правителями країн намагаючись укласти з ними військові чи торгові союзи. Зокрема, Анна Комніна в «Алексіаді» так описує діяння свого батька [4] :
Олексій розумів, що наймогутніший з них німецький король, який може зробити з Робертом все, що захоче. Тому Олексій неодноразово направляв йому листи, схиляючи короля на свій бік привітними словами і всілякими послами. |
Християнство і дипломатія
Важливу роль у міжнародних справах Візантії відігравало поширення християнства. За своєю ідеологією Візантія була «Християнською імперією», яка покликана здійснювати серед інших народів Божественну місію — поширювати віру в Христа. Практична реалізація цієї місії покладалась на місіонерів, які проникали у найвіддаленіші кутки світу — у гори Кавказу і в оази Сахари, в Ефіопію і степи Причорномор’я. У IX–X ст. християнство поширилось серед слов’янських народів таких, як Моравія, Болгарія, Сербія, Київська Русь. Місіонери одночасно виконували і функції дипломатів, вони вміло підходили до князів, впливових осіб країни та особливо до знатних жінок. Тому часто у варварських князів жінки були християнками, які свідомо чи несвідомо поширювали інтересів Візантії. На відміну від Римського обряду Візантійський був більш гнучким. Він допускав церковні служби на місцевій мові, що, звичайно, значно полегшувало діяльність місіонерів. Священне писання було перекладено на готську, ефіопську та старослов’янську мови. Це мало своє значення. У країнах, які приймали християнство, утверджувався візантійський вплив. Духовенство залежне від Візантії, відгравало величезну роль у варварських державах, нерідко було єдиним носієм грамотності та освіченості. Єпископи греки чи ставленики греків — засідали у княжих радах. Школа і освіта в цих народів залежали найчастіше від духовенства.
Ідеологія Візантії як християнської імперії що об’єднувала країни всієї православної ойкумени лягла в основу візантійської дипломатії, яка примушувала варварів служити цілям Візантії, вести війни в її інтересах, охороняти кордони імперії.
Методи дипломатії
«Наука про управління варварами»
У VI столітті за правління імператора Юстиніана дипломатична активність візантійців досягла свого апогею. В цей період використовувались всі найхитріші методи ведення дипломатії. Дипломатичні зв'язки охоплювали величезний простір від Китаю й Індії до Атлантичного океану, від внутрішньої Африки до причорноморських степів. Юстиніан уміло комбінував мистецьку дипломатичну гру з влучними військовими ударами, що розширили межі його імперії далеко на захід, Візантія з усіх боків була оточена неспокійними, племенами варварів. Візантійці ретельно збирали і записували відомості про ці племена, щоб мати точну інформацію про їхні військові сили, торгові відносини, про міжусобиці, про верхівки племен і можливість їхнього підкупу. На підставі отриманих відомостей будувалася візантійська дипломатія, чи «наука про управління варварами».
Головною задачею візантійської дипломатії було змусити варварів служити імперії, замість того щоб загрожувати їй. Найбільш простим засобом було наймати їх на військову службу. Вождів варварських племен і правителів держав підкуповували, змушуючи вести війни в інтересах Візантії. Щорічно Візантія виплачувала прикордонним племенам великі гроші. За це вони повинні були захищати кордони імперії. Вождям роздавали пишні візантійські титули, золоті чи срібні діадеми, мантії, жезли. Варварам відводили землі, де вони могли оселитись, як васали. Так лангобарди одержали землі в Норике і Паннонії, герули — в Дакії, гуни — у Фракії, авари — на Саві. Таким чином, одні варвари мали захищати імперію проти інших. Варварських вождів намагалися міцніше прив'язати до візантійського двору. За них видавали дівчат зі знатних родів. Їхніх синів виховували при Константинопольському дворі в дусі відданості інтересам імперії
Ці напівримляни, з поважністю цілком латинською, пихато оголошували себе рабами його імператорської величності |
— так Іоан Ефеський описує варварських князів вихованих при візантійському дворі [1,С.194]; одночасно вони служили заручниками на випадок зради батьків.
У той же час в Константинополі стежили за міжусобицями варварських князівських родів. Вигнаним князям давали притулок та використовували їх як власних кандидатів на престол. Однак, «мирні засоби» були ненадійні. Варвари, що одержували від Візантії гроші, вимагали все грошей та погрожували перейти в табір ворогів. Важливо було не давати їм зміцніти, уміло нацьковувати їх один на одного, послабляти їх міжусобицями. Старе римське правило «розділяй і пануй» (лат. divide et impera) знайшло застосування у візантійській політиці. Уміння поводитися із сусідами, як із шаховими фігурами, відрізняло дипломатію Юстиніана. Він розвинув тактику нацьковування в цілу систему. Проти, болгар він підіймав гунів, проти гунів — аварів. Щоб здолати вандалів, він залучив на свою сторону остготів, а остготів розбив за допомогою франків. Військове втручання у внутрішні справи інших держав було одним із складових зовнішньої політики Юстиніан. Найяскравіше ця політика виразилася у війнах Юстиніан з вандалами й остготами. В Африці й Італії імператор використовував соціальну боротьбу в цих країнах, зокрема невдоволення римських землевласників, викликане захопленням їхніх земель варварами, і обурення духівництва пануванням варварів — аріан. Римські землевласники і духівництво підтримували Юстиніан. Папа Вігілій просив його довести до кінця невдало розпочату інтервенцію в Італію. Остготи запекло захищалися, знайшовши підтримку рабів і колон, становище яких було полегшене варварами. Юстиніан важко здобув перемогу в 555 році.
Східні традиції в дипломатії
Окрім елінистичних традицій дипломатії Візантія перейняла і східні «хитрощі» — вміння підкуплювати, задобрювати подарунками та словами. Ці прийоми характерні для дипломатії ледь чи не всіх візантійських імператорів.
Так в «Алексіада» Анни Комніної в розповідається про подвиги імператора і зокрема про хитрощі на які він пішов:
Как раз в это время из внутренних стран Востока явился с огромным войском варвар Тутах с целью опустошить ромейские земли. Русель же, терпя поражение от стратопедарха, сдавал одну крепость за другой; предводительствуя большим войском, имея великолепно вооруженных воинов, он значительно уступал моему отцу Алексею в находчивости и решил поэтому прибегнуть к следующему. В конце концов, оказавшись в совершенно отчаянном положении, он встречается с Тутахом, домогается его дружбы и умоляет стать союзником.
Однако стратопедарх Алексей предпринимает на это ответный маневр: он еще быстрее располагает к себе варвара и привлекает его на свою сторону речами, дарами и всевозможными ухищрениями. Да, он был более, чем кто либо другой, находчив и способен отыскать выход из затруднительного положения. Самым действенным способом расположить к себе варваров, говоря в общих чертах, оказался следующий: «Твой султан и мой император, — передал Алексей, — дружны между собой. Этот же варвар Русель поднимает руку на них обоих и является злейшим врагом того и другого. Совершая постоянные набеги на владения императора, он понемногу захватывает какие то части ромейской территории и в то же время отнимает у Персидской державы те земли, которые могли бы у нее сохраниться. Русель во всем действует искусно: сейчас он запугивает меня твоим войском, а затем при удобном случае устранит меня и, почувствовав себя в безопасности, повернет в другую сторону и поднимет руку на тебя. Если ты послушаешь меня, то когда к тебе вновь явится Русель, схвати его и за большое вознаграждение пришли ко мне в оковах. От этого, — продолжал Алексей, — ты будешь иметь тройную выгоду: во первых, получишь столько денег, сколько никто никогда не получал, во вторых, завоюешь расположение самодержца, благодаря чему достигнешь вершин счастья, а в третьих, султан будет очень доволен, так как избавится от могущественного врага, который выступал как против ромеев, так и против турок».Вот что сообщил через послов вышеупомянутому Тутаху мой отец, который командовал в то время ромейским войском. Вместе с тем он отправил в установленное время заложников из числа наиболее знатных людей и, обещав Тутаху и его варварам значительную сумму денег, склонил их схватить Руселя. Вскоре они сделали это и отправили Руселя к стратопедарху в Амасию[4.].
У «Порадах і розповідях візантійського боярина XI ст.», що ймовірно були написані Кекавменом, лише заохочується недовіра до ворогів, сусідів (тобто правителів прикордонних областей). Він застерігає, що сусіди які хочуть завести дружбу не безкорисливі:
Если тебе пограничный сосед пришлет дары, прими их, пошли и сам из того, что имеешь; но только знай, что он хлопочет о том, чтобы приобрести посредством подарков твою дружбу, и чтобы ты ему поверил; а когда ты предашься беспечности, он нападет на твою крепость или на твою страну, и ты лишишься над ними власти. Следует тебе опасаться друзей еще более, чем врагов [8., § 226]. |
Подібні поради Кекавмен дає навіть про відносини в середині країни між топархами:
Если соседний с тобою топарх вздумает тебе пакостить, не поступай с ним резко, а хитри с ним, показывай притворное миролюбие и простодушие. Но береги свою область, и если можешь, найди себе друзей в его земле, чтобы чрез них узнавать его намерения. Посылай им дары потихоньку, посылай также явные подарки самому топарху, обманывая его. Когда же он, ради твоих подарков и притворной твоей любви, размякнет, тогда собери тайком своих людей и со тщанием наступай на него и на его народ внезапно, и ты не потерпишь неудачу, истребишь и уничтожишь его. И еще ты получишь похвалу, как от друзей, так и от врагов, так как, ведь, ты не был повинен в том что он начал, но только принял меры против зачинщика; от царя же ты примешь честь и награду за то, что хорошо повел дело. [ 8., § 69, §70] |
Подібних прикладів в «Порадах і розповідях візантійського боярина XI ст.» безліч.
Поширення серед середньовічних держав
Дипломатія Візантійської імперії залишалась високоорганізованою та ефективною у Європі і на Близькому Сході аж до XII ст. Дипломатична служба в Візантійській імперії була зразком для варварських королівств. Це відобразилось в «Салічній правді», де за вбивство посла призначався величезний вергель (викуп). Зважаючи на розташування імперії на перетині Західного і Східного світів, Візантія синтезувала старі римські традиції, та східну обережність. Все частіше вона покладалась на хитрість та інтригу, ніж на силу. Дипломатичні звичах та прийоми Візантії були засвоєні найближчою західною сусідкою — Венецією та поширись в практиці інших італійських держав і західноєвропейських монархій нового часу.
Цікаві факти
Микита Хоніят, розповідаючи про Четвертий хрестовий похід, звинувачує Олексія I за те що він показав лицарям скарбницю імперії. В західній Європі 100 років не забували про це золото, тому і пішли Хрестовим походом на Константинополь.
Література та посилання
- Візантія в VI—XI століттях // Хрестоматія з історії середніх віків: в 2 т. / М. П. Граціанський, С. Д. Сказкін. –К.: «Радянська школа», 1951. — Т. 2. — С. 156—195.
- История Византии: в 3 т. / [З. В. Удальцова, С. Д. Сказкин и др.] — М.: «Наука», 1967. — Т. 1:. — 1967. — 472 с.
- История Византии: в 3 т. / [А. П. Каждан, С. Д. Сказкин и др.] — М.: «Наука», 1967. — Т. 2:. — 1967. — 524 с.
- Комнина Анна Алексиада / Анна Комнина. — М.: «Наука», 1965. — 689с.: Режим доступу до книги: http://krotov.info/acts/11/komnina/aleks_00.html [ 1 травня 2016 у Wayback Machine.] — Назва з екрана.
- М. Ф. Котляр. Візантійська дипломатія // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с.
- Курбатов Г. Л. История Византии (От античности к феодализму) / Г. Л. Курбатов. — М.: «Высшая школа», 1984. — 207 с.
- Литаврин Г. Г. Как жили византийцы / Г. Г. Литаврин. — М.: «Наука», 1974. — 192 с.
- Придворный церемониал // История средних веков. Хрестоматия. Пособие для учителя. В 2 ч. — М.: Просвещение, 1988. — Ч. 1. — С. 131—132.
- Советы и рассказы византийского боярина XI века // Журнал министерства народного просвещения. — 1881. — № 6. Режим доступу до журн.: http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/vizant.htm [ 2 травня 2016 у Wayback Machine.] — Назва з екрана.
- Удальцова З. В. Власть и авторитет в средние века / З. В. Удальцова, Л. А. Котельникова // Византийский временник. — 1986 — Т. 47. — С. 3-16.
- Успенский Ф. И. Византийская табель о рангах / Ф. И. Успенский // Известия Русского архиологического института в Константинополе. — София: «Державная печатница», 1898. — Т. 3. — С. 98-137. — Режим доступу до журн.: http://byzantion.ru/byzantologia/table.pdf [ 1 червня 2016 у Wayback Machine.] — Назва з екрана.
- Шандровская В. С. Византийские печати переводчиков / В. С. Шандровская // Albo dies notanda lapillo: коллеги и ученики — Г. Е. Лебедевой. — СПб.: Алетейя, 2005. — С. 109—115.
- Арутюнова–Фиданян В. А. Административные перемены на востоке Византии в X—XI вв. / В. А Арутюнова –Фиданян // Византийский временник. — 1983 — Т. 44. — С. 68-80.
- З. В. Удальцова Дипломатия ранней Византии в изображении современников / Удальцова З. В. // Культура Византии IV — первая половина VII в. — М.: «Наука», 1984. — С. 371—392.
- Курбатов Г. Л. Политическая теория в ранней Византии. Идеология императорской власти и аристократическая оппозиция / Курбатов Г. Л. // Культура Византии IV — первая половина VII в. — М.: «Наука», 1984. — С. 98-118.
- Литаврин Г. Г. Одиннадцатое столетие в истории Византии: факторы прогресса и упадка / Г. Г. Литаврин // Albo dies notanda lapillo: коллеги и ученики — Г. Е. Лебедевой. — СПб.: Алетейя, 2005. — С. 14-21.
- Медведев И. П. Некоторые правовые аспекты византийской государственности / И. П. Медведев // Политическая структура эпохи феодализма в Западной Европе. — Ленинград: «Наука», 1999. — С. 7-45.
- Никитин В. Когда и как вспоминают Византию / В. Никитин // Наука и религия. — 2008. — № 3. — С. 6-11.
- Норвич Дж. История Византии / Дж. Норвич. — М.: АСТ: АСТ МОСКВА, 2010. — 542с.
- Оболенский Д. Византийское Содружество Наций. Шесть византийских портретов / Перевод под ред. С. А. Иванова. — М.: Янус-К, 1998. — 655 с. — .
- Скиба В. Й. Унікальний тисячолітній синтез Західної і Східної цивілізації: владні відносини у Візантійській імперії, політичні теорії тогочасних мислителів. Візантійська юриспруденція. Візантійська дипломатія. / Скиба В. Й., В. П. Горбатенко, В. В. Туренко // Вступ до політології: екскурс в історію правничо-політичної думки. — К.: «Основа», 1996. — С. 133—149.
- Удальцова З. В. Дипломатия ранней Византии / З. В. Удальцова // Вопросы истории. — 1983. — № 11. — С. 99-113.
- Чекалова А. А. Римская и константинопольская сенаторская аристократия в IV—VI вв. (опыт сравнительной характеристики) / А. А. Чекалова // Albo dies notanda lapillo: коллеги и ученики — Г. Е. Лебедевой. — СПб.: Алетейя, 2005. — С. 58-66.
- Ширялин А. Царственный удел актрисы / А. Ширялин // Наука и религия. — 1999. — № 3. — С. 24-25.
- Янов А. Византийские уроки / А. Янов // Знание-сила. — 2008. — № 8. — С. 50-54.
- Byzantine diplomacy [ 11 грудня 2020 у Wayback Machine.] // A Dictionary of Diplomacy, Second Edition. G. R. Berridge — P. 26-27.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vizantiya spadkoyemicya Rimskoyi imperiyi zberegla ellinistichni risi derzhavnogo ustroyu poyednavshi yih z elementami shidnoyi despotiyi Vona spromoglas stvoriti diyevu i duzhe vitonchenu diplomatiyu yaka stala zrazkom dlya varvarskih korolivstv i znachno vplinula na vsyu serednovichnu diplomatiyu Vidomstvo dromuPoshtove vidomstvo u Vizantijskij imperiyi bulo vidome yak vidomstvo dromu grec ὀ3ὺs dromos nim keruvav Dromologofet Za jogo dopomogoyu velis zovnishni vidnosini imperiyi z inshimi krayinami Istoriya jogo isnuvannya bere svij pochatok vid zasnuvannya Vizantijskoyi imperiyi U V st centralne upravlinnya imperiyeyu zoseredilos v konstantinopolskomu palaci i odniyeyu z najvazhlivishih posad v centralnomu derzhavnomu upravlinni stav magistr oficij nachalnik palacu ta palacovoyi sluzhbi Jomu zh pidporyadkovuvalas organizaciya derzhavnoyi poshti krayini ta upravlinnya zovnishnoyu politikoyu keruyuchi shtatom perekladachiv vin vidpovidav za vidnosini z poslami inshih krayin organizaciyu prijomiv dlya yakih isnuvala kancelyariya prijomiv Magistr oficij buv nachalnikom palacovoyi gvardiyi osobistoyi ohoroni imperatora i arsenalu Konstantinopolya Jomu nalezhav kontrol nad derzhavnim upravlinnyam naglyad za pridvornoyu i chinovnickoyu administraciyeyu V kozhnij diocezi i principiyi buv nachalnik kancelyariyi pravitelya bezposeredno pov yazanij z magistrom oficij i regulyarno nadsilayuchij jomu donesennya V IX st formuyetsya nova iyerarhiya tituliv aparat centralnogo derzhavnogo upravlinnya rozshiryuyetsya U pershij polovini VII st stvoreno posadu logofeta dromu Spochatku jogo funkciyi buli obmezheni i ohoplyuvali informuvannya imperatora pro podiyi v krayini Postupovo jogo vlada poshiryuyetsya i na upravlinnya derzhavnoyu poshtoyu ta obslugovuvannyam posliv i chinovnikiv sho podorozhuvali za sluzhbovimi potrebami cim zajmalis pidporyadkovani vidomstvu dromu sela yaki takozh slidkuvali za stanom derzhavnih dorig Piznishe do jogo obov yazkiv dodalosya upravlinnya sistemoyu signalnih vogniv yaki povidomlyali do Konstantinopolya pro arabski vtorgnennya Logofetu dromu pidporyadkovuvalos i upravlinnya zovnishnimi vidnosinami Vizantiyi V jogo obov yazki vhodiv vikup polonenih prijomi inozemnih posliv ta rozglyad sudovih sprav inozemnih kupciv Yak i magistr oficij logofet dromu slidkuvav za spravami v usij krayini specialni chinovniki episkeptidi poslani v rizni chastini krayini regulyarno vidpravlyali jomu donesennya Dostavkoyu poshti zajmalis kur yeri yih kilkist bula velichezna Lishe v seredini IV st za pidrahunkami doslidnikiv v palaci bulo 10 tis kur yeriv Specialno dlya kur yerskoyi sluzhbi rozvodili konej najchastishe vikoristovuvalis shvidkih arabskih skakuniv Yaksho porivnyati obov yazki magistra oficij ta logofeta dromu to mozhna proslidkuvati sho obidvi posadi mayut dekilka spilnih obov yazkiv ce upravlinnya poshtoyu vidnosinami z poslami a otzhe z krayinami ta sposterezhennya za aparatom derzhavnogo upravlinnya v riznih chastinah krayini Idejnij zmistMisce Vizantiyi v sviti Vizantijska politichna dumka uspadkuvala vid Rimskoyi imperiyi koncepciyu derzhavnoyi unikalnosti Ves navkolishnij svit podilyavsya na ojkumenu naselenij v zagalnomu civilizovanij prostir i varvarski zemli Varvarskij svit vizantijci dovgij chas sprijmali yak legendarnu a ne geografichnu realnist Zemli varvariv zobrazhalisya vizantijskimi avtorami yak zaseleni dikimi istotami monstrami teritoriyi Politichna teoriya Vizantiyi zahishala politichne ta religijne stanovishe krayini u sviti Za vizantijskoyu koncepciyeyu vladi imperator stavivsya na misce pravitelya vsiyeyi pravoslavnoyi ojkumeni a derzhava romeyiv vistupala zahisniceyu ta pokrovitelkoyu hristiyanskih narodiv Ne isnuvalo zhodnogo inozemnogo pravitelya rivnogo imperatorovi Tomu do X st bulo ne gidnim pogoditis na shlyub blizkoyi rodichki imperatora z pravitelem inshoyi krayini Vpershe princesa dochka Romana II Anna Porfirogeneta bula vidana zamizh za varvara ruskogo knyazya Volodimira v 989 roci She dovshe zberigavsya zvichaj nadannya inozemnim pravitelyam yakih nebud regalij imperatorskoyi vladi Tak Kostyantin VII Bagryanorodnij rekomenduvav pri vimogah podibnogo harakteru posilatis na volyu Bozhu i zaviti Kostyantina Velikogo Zagalnij viglyad Konstantinopolya za dobi Yustiniana I rekonstrukciya Konstantinopol tezh vrazhav svoyeyu velichchyu yak stolicya derzhavi zahisnici hristiyanskih narodiv Os yak opisuye Jordan vrazhennya ostgotskogo korolya Atanariha vid vidviduvan Konstantinopolya Atanarih ohoche prijnyav zaproshennya vstupiv do carstvennogo mista i zdivovano skazav Teper ya bachu na vlasni ochi ce slavetne misto pro yake chasto chuv ale ne jnyav viri I ozirayuchis tudi i syudi vin zahoplyuvavsya polozhennyam mista to divuvavsya karavanovi korabliv to divlyachis na znameniti stini i na silu narodu riznih plemen sho bujnoyu hvileyu shodyatsya syudi yak vijsko u bojovomu poryadku v odnu riku z riznih storin promoviv Nemaye sumnivu imperator ye zemnij bog i hto nasmilyuyetsya na nogo pidnyatisya sam bude vinnij u prolitti vlasnoyi krovi 1 S 194 Ne divno sho do stvorennya na Zahodi imperiyi Karla Velikogo varvarski korolivstva hoch i nominalno ale viznavali vladu konstantinopolskogo imperatora Varvarski koroli vvazhali za chest otrimuvati vid nogo vishi imperatorski tituli latinski hronisti chasto veli litochislennya za rokami pravlinnya vizantijskih vasilevsiv a pri dvorah zahidnih praviteliv karbuvali moneti imituyuchi vizantijski moneti Dovgij chas bagato praviteliv Pivdenno Shidnoyi ta zahidnoyi Yevropi namagalis ne tilki nasliduvati zvichayi i norovi vizantijskogo dvoru ale i vikoristovuvali vizantijsku sistemu derzhavnoyi vladi u viglyadi zrazka pri stvorenni administrativnogo aparatu v svoyih krayinah Prijom posliv Vinyatkovist vladi vizantijskogo vasilevsa bula pidkreslena i pishnistyu ceremonialu i stolici poryadku prijomu inozemnih posliv Os yak opisuye prijom posliv Liutpranda posol italijskogo korolya Berengara v Konstantinopoli v 949 r 7 s 131 132 Pered tronom imperatora stoyalo midne ale pozolochene derevo gilki yakogo napovnyuvali riznogo rodu ptici zrobleni z bronzi a takozh pozolocheni Ptahi skladali kozhna svoyu osoblivu melodiyu a sidinnya imperatora bulo vlashtovano tak majsterno sho spochatku vono zdavalosya nizkim majzhe na rivni zemli potim desho vishim i nareshti visit v povitri Kolosalnij tron otochuvali u viglyadi varti midni ta derev yani ale u vsyakomu razi pozolocheni levi yaki shaleno bili svoyimi hvostami zemlyu vidkrivali pashu ruhali yazikom i vidavali guchnij rev Pri moyij poyavi zarevli levi i ptici zaspivali kozhna svoyu melodiyu Pislya togo yak ya zgidno zvichayu vtretye preklonivsya pered imperatorom vitayuchi jogo ya pidnyav golovu i pobachiv imperatora v absolyutno inshomu odyazi majzhe pid steleyu zalu Vin ne vimoviv ni slova Pro zhittya i zdorov ya Berengara mene zapitav logofet Ne vsih posliv prijmali odnakovo Oskilki vizantijskij kupec diplomat ta misioner diyali spilno zbirayuchi vazhlivu informaciyu dlya svoyeyi krayini povidomlyayuchi pro mizhnarodne stanovishe vnutrishnye stanovishe tiyeyi chi inshoyi krayini Prijomom posliv zajmalosya vidomstvo dromu yake zazdalegid viznachalo chin posla Privitne chi navpaki znevazhlive vidnoshennya vkazuvalo na vidnoshennya vasilevsa do togo hto vidpraviv posolstvo Z osoblivimi pishnotami prijmali vazhlivih posliv same takij prijom opisanij vishe Koli imperiya bula zacikavlena v peregovorah posla zadobryuvali jomu daruvali podarunki pokazuvali viznachni pam yatki stolici ta sportivni igri na ipodromi vodili v banyu ta na polyuvannya Inodi pokazuvali zoloto ta koshtovne kaminnya v skarbnici Koli posol buv nebazhanij do nogo vidrazu zh proyavlyali vidkrite nezadovolennya zabuvali pro jogo zabezpechennya pogano kormili trimali pid ohoronoyu Yaksho imperiya rozrivala diplomatichni vidnosini to posla prinizhuvali ta inkoli bili po shokam Vizantijski posolstva Retelno planuvalos vidpravlennya vizantijskogo posla do inshoyi krayini Vrahovuvavsya rang titul post posla stanovishe v suspilstvi Viznachalis sklad posolstva status suprovodzhuyuchih posla osib yih kilkist koshtovnist dariv vid imperatorskoyi gramoti do inozemnogo pravitelya forma diplomatichnogo prijomu Najchastishe vsi hto suprovodzhuvav posla mali dosit visoki tituli tak Shandrovska zaznachaye sho perekladacham nadavalis dosit visoki chi vijskovi tituli taki yak imperatorskij spafarij imperatorskij protospafarij imperatorskij spaforokandidat patrikij sevast pansevast sevast 11 S 110 Diplomatichni podarunki imperiyi X XI st buli duzhe koshtovnimi Arabski emiri visoko yih cinuvali Ale z oslablennyam Vizantiyi yij vse skladnishe bulo pidtrimuvati status velikoyi derzhavi romeev Inodi vitrati na posolstva brali na sebe velmozhi Diplomatichna diyalnist imperatora Okrim cogo imperator viv listuvannya z pravitelyami krayin namagayuchis uklasti z nimi vijskovi chi torgovi soyuzi Zokrema Anna Komnina v Aleksiadi tak opisuye diyannya svogo batka 4 Oleksij rozumiv sho najmogutnishij z nih nimeckij korol yakij mozhe zrobiti z Robertom vse sho zahoche Tomu Oleksij neodnorazovo napravlyav jomu listi shilyayuchi korolya na svij bik privitnimi slovami i vsilyakimi poslami Hristiyanstvo i diplomatiya Vazhlivu rol u mizhnarodnih spravah Vizantiyi vidigravalo poshirennya hristiyanstva Za svoyeyu ideologiyeyu Vizantiya bula Hristiyanskoyu imperiyeyu yaka poklikana zdijsnyuvati sered inshih narodiv Bozhestvennu misiyu poshiryuvati viru v Hrista Praktichna realizaciya ciyeyi misiyi pokladalas na misioneriv yaki pronikali u najviddalenishi kutki svitu u gori Kavkazu i v oazi Sahari v Efiopiyu i stepi Prichornomor ya U IX X st hristiyanstvo poshirilos sered slov yanskih narodiv takih yak Moraviya Bolgariya Serbiya Kiyivska Rus Misioneri odnochasno vikonuvali i funkciyi diplomativ voni vmilo pidhodili do knyaziv vplivovih osib krayini ta osoblivo do znatnih zhinok Tomu chasto u varvarskih knyaziv zhinki buli hristiyankami yaki svidomo chi nesvidomo poshiryuvali interesiv Vizantiyi Na vidminu vid Rimskogo obryadu Vizantijskij buv bilsh gnuchkim Vin dopuskav cerkovni sluzhbi na miscevij movi sho zvichajno znachno polegshuvalo diyalnist misioneriv Svyashenne pisannya bulo perekladeno na gotsku efiopsku ta staroslov yansku movi Ce malo svoye znachennya U krayinah yaki prijmali hristiyanstvo utverdzhuvavsya vizantijskij vpliv Duhovenstvo zalezhne vid Vizantiyi vidgravalo velicheznu rol u varvarskih derzhavah neridko bulo yedinim nosiyem gramotnosti ta osvichenosti Yepiskopi greki chi stavleniki grekiv zasidali u knyazhih radah Shkola i osvita v cih narodiv zalezhali najchastishe vid duhovenstva Ideologiya Vizantiyi yak hristiyanskoyi imperiyi sho ob yednuvala krayini vsiyeyi pravoslavnoyi ojkumeni lyagla v osnovu vizantijskoyi diplomatiyi yaka primushuvala varvariv sluzhiti cilyam Vizantiyi vesti vijni v yiyi interesah ohoronyati kordoni imperiyi Metodi diplomatiyi Nauka pro upravlinnya varvarami Yustinian I Suchasna mozayika v cerkvi San Vitale U VI stolitti za pravlinnya imperatora Yustiniana diplomatichna aktivnist vizantijciv dosyagla svogo apogeyu V cej period vikoristovuvalis vsi najhitrishi metodi vedennya diplomatiyi Diplomatichni zv yazki ohoplyuvali velicheznij prostir vid Kitayu j Indiyi do Atlantichnogo okeanu vid vnutrishnoyi Afriki do prichornomorskih stepiv Yustinian umilo kombinuvav mistecku diplomatichnu gru z vluchnimi vijskovimi udarami sho rozshirili mezhi jogo imperiyi daleko na zahid Vizantiya z usih bokiv bula otochena nespokijnimi plemenami varvariv Vizantijci retelno zbirali i zapisuvali vidomosti pro ci plemena shob mati tochnu informaciyu pro yihni vijskovi sili torgovi vidnosini pro mizhusobici pro verhivki plemen i mozhlivist yihnogo pidkupu Na pidstavi otrimanih vidomostej buduvalasya vizantijska diplomatiya chi nauka pro upravlinnya varvarami Golovnoyu zadacheyu vizantijskoyi diplomatiyi bulo zmusiti varvariv sluzhiti imperiyi zamist togo shob zagrozhuvati yij Najbilsh prostim zasobom bulo najmati yih na vijskovu sluzhbu Vozhdiv varvarskih plemen i praviteliv derzhav pidkupovuvali zmushuyuchi vesti vijni v interesah Vizantiyi Shorichno Vizantiya viplachuvala prikordonnim plemenam veliki groshi Za ce voni povinni buli zahishati kordoni imperiyi Vozhdyam rozdavali pishni vizantijski tituli zoloti chi sribni diademi mantiyi zhezli Varvaram vidvodili zemli de voni mogli oselitis yak vasali Tak langobardi oderzhali zemli v Norike i Pannoniyi geruli v Dakiyi guni u Frakiyi avari na Savi Takim chinom odni varvari mali zahishati imperiyu proti inshih Varvarskih vozhdiv namagalisya micnishe priv yazati do vizantijskogo dvoru Za nih vidavali divchat zi znatnih rodiv Yihnih siniv vihovuvali pri Konstantinopolskomu dvori v dusi viddanosti interesam imperiyi Ci napivrimlyani z povazhnistyu cilkom latinskoyu pihato ogoloshuvali sebe rabami jogo imperatorskoyi velichnosti tak Ioan Efeskij opisuye varvarskih knyaziv vihovanih pri vizantijskomu dvori 1 S 194 odnochasno voni sluzhili zaruchnikami na vipadok zradi batkiv U toj zhe chas v Konstantinopoli stezhili za mizhusobicyami varvarskih knyazivskih rodiv Vignanim knyazyam davali pritulok ta vikoristovuvali yih yak vlasnih kandidativ na prestol Odnak mirni zasobi buli nenadijni Varvari sho oderzhuvali vid Vizantiyi groshi vimagali vse groshej ta pogrozhuvali perejti v tabir vorogiv Vazhlivo bulo ne davati yim zmicniti umilo nackovuvati yih odin na odnogo poslablyati yih mizhusobicyami Stare rimske pravilo rozdilyaj i panuj lat divide et impera znajshlo zastosuvannya u vizantijskij politici Uminnya povoditisya iz susidami yak iz shahovimi figurami vidriznyalo diplomatiyu Yustiniana Vin rozvinuv taktiku nackovuvannya v cilu sistemu Proti bolgar vin pidijmav guniv proti guniv avariv Shob zdolati vandaliv vin zaluchiv na svoyu storonu ostgotiv a ostgotiv rozbiv za dopomogoyu frankiv Vijskove vtruchannya u vnutrishni spravi inshih derzhav bulo odnim iz skladovih zovnishnoyi politiki Yustinian Najyaskravishe cya politika virazilasya u vijnah Yustinian z vandalami j ostgotami V Africi j Italiyi imperator vikoristovuvav socialnu borotbu v cih krayinah zokrema nevdovolennya rimskih zemlevlasnikiv viklikane zahoplennyam yihnih zemel varvarami i oburennya duhivnictva panuvannyam varvariv arian Rimski zemlevlasniki i duhivnictvo pidtrimuvali Yustinian Papa Vigilij prosiv jogo dovesti do kincya nevdalo rozpochatu intervenciyu v Italiyu Ostgoti zapeklo zahishalisya znajshovshi pidtrimku rabiv i kolon stanovishe yakih bulo polegshene varvarami Yustinian vazhko zdobuv peremogu v 555 roci Shidni tradiciyi v diplomatiyi Anna Komnina Okrim elinistichnih tradicij diplomatiyi Vizantiya perejnyala i shidni hitroshi vminnya pidkuplyuvati zadobryuvati podarunkami ta slovami Ci prijomi harakterni dlya diplomatiyi led chi ne vsih vizantijskih imperatoriv Tak v Aleksiada Anni Komninoyi v rozpovidayetsya pro podvigi imperatora i zokrema pro hitroshi na yaki vin pishov Kak raz v eto vremya iz vnutrennih stran Vostoka yavilsya s ogromnym vojskom varvar Tutah s celyu opustoshit romejskie zemli Rusel zhe terpya porazhenie ot stratopedarha sdaval odnu krepost za drugoj predvoditelstvuya bolshim vojskom imeya velikolepno vooruzhennyh voinov on znachitelno ustupal moemu otcu Alekseyu v nahodchivosti i reshil poetomu pribegnut k sleduyushemu V konce koncov okazavshis v sovershenno otchayannom polozhenii on vstrechaetsya s Tutahom domogaetsya ego druzhby i umolyaet stat soyuznikom Odnako stratopedarh Aleksej predprinimaet na eto otvetnyj manevr on eshe bystree raspolagaet k sebe varvara i privlekaet ego na svoyu storonu rechami darami i vsevozmozhnymi uhishreniyami Da on byl bolee chem kto libo drugoj nahodchiv i sposoben otyskat vyhod iz zatrudnitelnogo polozheniya Samym dejstvennym sposobom raspolozhit k sebe varvarov govorya v obshih chertah okazalsya sleduyushij Tvoj sultan i moj imperator Oleksij I Komnin peredal Aleksej druzhny mezhdu soboj Etot zhe varvar Rusel podnimaet ruku na nih oboih i yavlyaetsya zlejshim vragom togo i drugogo Sovershaya postoyannye nabegi na vladeniya imperatora on ponemnogu zahvatyvaet kakie to chasti romejskoj territorii i v to zhe vremya otnimaet u Persidskoj derzhavy te zemli kotorye mogli by u nee sohranitsya Rusel vo vsem dejstvuet iskusno sejchas on zapugivaet menya tvoim vojskom a zatem pri udobnom sluchae ustranit menya i pochuvstvovav sebya v bezopasnosti povernet v druguyu storonu i podnimet ruku na tebya Esli ty poslushaesh menya to kogda k tebe vnov yavitsya Rusel shvati ego i za bolshoe voznagrazhdenie prishli ko mne v okovah Ot etogo prodolzhal Aleksej ty budesh imet trojnuyu vygodu vo pervyh poluchish stolko deneg skolko nikto nikogda ne poluchal vo vtoryh zavoyuesh raspolozhenie samoderzhca blagodarya chemu dostignesh vershin schastya a v tretih sultan budet ochen dovolen tak kak izbavitsya ot mogushestvennogo vraga kotoryj vystupal kak protiv romeev tak i protiv turok Vot chto soobshil cherez poslov vysheupomyanutomu Tutahu moj otec kotoryj komandoval v to vremya romejskim vojskom Vmeste s tem on otpravil v ustanovlennoe vremya zalozhnikov iz chisla naibolee znatnyh lyudej i obeshav Tutahu i ego varvaram znachitelnuyu summu deneg sklonil ih shvatit Ruselya Vskore oni sdelali eto i otpravili Ruselya k stratopedarhu v Amasiyu 4 U Poradah i rozpovidyah vizantijskogo boyarina XI st sho jmovirno buli napisani Kekavmenom lishe zaohochuyetsya nedovira do vorogiv susidiv tobto praviteliv prikordonnih oblastej Vin zasterigaye sho susidi yaki hochut zavesti druzhbu ne bezkorislivi Esli tebe pogranichnyj sosed prishlet dary primi ih poshli i sam iz togo chto imeesh no tolko znaj chto on hlopochet o tom chtoby priobresti posredstvom podarkov tvoyu druzhbu i chtoby ty emu poveril a kogda ty predashsya bespechnosti on napadet na tvoyu krepost ili na tvoyu stranu i ty lishishsya nad nimi vlasti Sleduet tebe opasatsya druzej eshe bolee chem vragov 8 226 Podibni poradi Kekavmen daye navit pro vidnosini v seredini krayini mizh toparhami Esli sosednij s toboyu toparh vzdumaet tebe pakostit ne postupaj s nim rezko a hitri s nim pokazyvaj pritvornoe mirolyubie i prostodushie No beregi svoyu oblast i esli mozhesh najdi sebe druzej v ego zemle chtoby chrez nih uznavat ego namereniya Posylaj im dary potihonku posylaj takzhe yavnye podarki samomu toparhu obmanyvaya ego Kogda zhe on radi tvoih podarkov i pritvornoj tvoej lyubvi razmyaknet togda soberi tajkom svoih lyudej i so tshaniem nastupaj na nego i na ego narod vnezapno i ty ne poterpish neudachu istrebish i unichtozhish ego I eshe ty poluchish pohvalu kak ot druzej tak i ot vragov tak kak ved ty ne byl povinen v tom chto on nachal no tolko prinyal mery protiv zachinshika ot carya zhe ty primesh chest i nagradu za to chto horosho povel delo 8 69 70 Podibnih prikladiv v Poradah i rozpovidyah vizantijskogo boyarina XI st bezlich Poshirennya sered serednovichnih derzhavDiplomatiya Vizantijskoyi imperiyi zalishalas visokoorganizovanoyu ta efektivnoyu u Yevropi i na Blizkomu Shodi azh do XII st Diplomatichna sluzhba v Vizantijskij imperiyi bula zrazkom dlya varvarskih korolivstv Ce vidobrazilos v Salichnij pravdi de za vbivstvo posla priznachavsya velicheznij vergel vikup Zvazhayuchi na roztashuvannya imperiyi na peretini Zahidnogo i Shidnogo svitiv Vizantiya sintezuvala stari rimski tradiciyi ta shidnu oberezhnist Vse chastishe vona pokladalas na hitrist ta intrigu nizh na silu Diplomatichni zvichah ta prijomi Vizantiyi buli zasvoyeni najblizhchoyu zahidnoyu susidkoyu Veneciyeyu ta poshiris v praktici inshih italijskih derzhav i zahidnoyevropejskih monarhij novogo chasu Cikavi faktiMikita Honiyat rozpovidayuchi pro Chetvertij hrestovij pohid zvinuvachuye Oleksiya I za te sho vin pokazav licaryam skarbnicyu imperiyi V zahidnij Yevropi 100 rokiv ne zabuvali pro ce zoloto tomu i pishli Hrestovim pohodom na Konstantinopol Literatura ta posilannyaVizantiya v VI XI stolittyah Hrestomatiya z istoriyi serednih vikiv v 2 t M P Gracianskij S D Skazkin K Radyanska shkola 1951 T 2 S 156 195 Istoriya Vizantii v 3 t Z V Udalcova S D Skazkin i dr M Nauka 1967 T 1 1967 472 s Istoriya Vizantii v 3 t A P Kazhdan S D Skazkin i dr M Nauka 1967 T 2 1967 524 s Komnina Anna Aleksiada Anna Komnina M Nauka 1965 689s Rezhim dostupu do knigi http krotov info acts 11 komnina aleks 00 html 1 travnya 2016 u Wayback Machine Nazva z ekrana M F Kotlyar Vizantijska diplomatiya Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760s ISBN 966 316 039 X Kurbatov G L Istoriya Vizantii Ot antichnosti k feodalizmu G L Kurbatov M Vysshaya shkola 1984 207 s Litavrin G G Kak zhili vizantijcy G G Litavrin M Nauka 1974 192 s Pridvornyj ceremonial Istoriya srednih vekov Hrestomatiya Posobie dlya uchitelya V 2 ch M Prosveshenie 1988 Ch 1 S 131 132 Sovety i rasskazy vizantijskogo boyarina XI veka Zhurnal ministerstva narodnogo prosvesheniya 1881 6 Rezhim dostupu do zhurn http www vostlit info Texts Dokumenty vizant htm 2 travnya 2016 u Wayback Machine Nazva z ekrana Udalcova Z V Vlast i avtoritet v srednie veka Z V Udalcova L A Kotelnikova Vizantijskij vremennik 1986 T 47 S 3 16 Uspenskij F I Vizantijskaya tabel o rangah F I Uspenskij Izvestiya Russkogo arhiologicheskogo instituta v Konstantinopole Sofiya Derzhavnaya pechatnica 1898 T 3 S 98 137 Rezhim dostupu do zhurn http byzantion ru byzantologia table pdf 1 chervnya 2016 u Wayback Machine Nazva z ekrana Shandrovskaya V S Vizantijskie pechati perevodchikov V S Shandrovskaya Albo dies notanda lapillo kollegi i ucheniki G E Lebedevoj SPb Aletejya 2005 S 109 115 Arutyunova Fidanyan V A Administrativnye peremeny na vostoke Vizantii v X XI vv V A Arutyunova Fidanyan Vizantijskij vremennik 1983 T 44 S 68 80 Z V Udalcova Diplomatiya rannej Vizantii v izobrazhenii sovremennikov Udalcova Z V Kultura Vizantii IV pervaya polovina VII v M Nauka 1984 S 371 392 Kurbatov G L Politicheskaya teoriya v rannej Vizantii Ideologiya imperatorskoj vlasti i aristokraticheskaya oppoziciya Kurbatov G L Kultura Vizantii IV pervaya polovina VII v M Nauka 1984 S 98 118 Litavrin G G Odinnadcatoe stoletie v istorii Vizantii faktory progressa i upadka G G Litavrin Albo dies notanda lapillo kollegi i ucheniki G E Lebedevoj SPb Aletejya 2005 S 14 21 Medvedev I P Nekotorye pravovye aspekty vizantijskoj gosudarstvennosti I P Medvedev Politicheskaya struktura epohi feodalizma v Zapadnoj Evrope Leningrad Nauka 1999 S 7 45 Nikitin V Kogda i kak vspominayut Vizantiyu V Nikitin Nauka i religiya 2008 3 S 6 11 Norvich Dzh Istoriya Vizantii Dzh Norvich M AST AST MOSKVA 2010 542s Obolenskij D Vizantijskoe Sodruzhestvo Nacij Shest vizantijskih portretov Perevod pod red S A Ivanova M Yanus K 1998 655 s ISBN 5 86218 273 X Skiba V J Unikalnij tisyacholitnij sintez Zahidnoyi i Shidnoyi civilizaciyi vladni vidnosini u Vizantijskij imperiyi politichni teoriyi togochasnih misliteliv Vizantijska yurisprudenciya Vizantijska diplomatiya Skiba V J V P Gorbatenko V V Turenko Vstup do politologiyi ekskurs v istoriyu pravnicho politichnoyi dumki K Osnova 1996 S 133 149 Udalcova Z V Diplomatiya rannej Vizantii Z V Udalcova Voprosy istorii 1983 11 S 99 113 Chekalova A A Rimskaya i konstantinopolskaya senatorskaya aristokratiya v IV VI vv opyt sravnitelnoj harakteristiki A A Chekalova Albo dies notanda lapillo kollegi i ucheniki G E Lebedevoj SPb Aletejya 2005 S 58 66 Shiryalin A Carstvennyj udel aktrisy A Shiryalin Nauka i religiya 1999 3 S 24 25 Yanov A Vizantijskie uroki A Yanov Znanie sila 2008 8 S 50 54 Byzantine diplomacy 11 grudnya 2020 u Wayback Machine A Dictionary of Diplomacy Second Edition G R Berridge P 26 27