Політична теорія (англ. political theory) - розділ науки політології, який намагається пояснити сутність та механізми керівної політики в різних її аспектах, а насамперед, шукає певні закономірності, на підставі яких можна було б створити деяку абстрактну схему, якою можна пояснити універсальний характер, незалежно від часу і місця. Тобто іншими словами, це система ідей у сфері політичних знань, що розробляється науковими спільнотами чи окремими політичними діячами і мислителями.
Політична філософія, або політична теорія, вивчає такі поняття як політика, свобода, справедливість, власність, права і виконання юридичного кодексу з боку влади. У народному розумінні термін "політична філософія" часто відноситься до загальних або конкретних політичних переконань. До цього терміну можна підібрати такий синонім як "політична ідеологія".
Політична теорія, на думку деяких діячів, є галуззю політології. Проте, назва, яку зазвичай приписують цій формі політичного запиту, є політичною теорією, дисципліною, у якій є ближча методологія, яка застосовується до теоретичних областей у загальних науках (як економічна теорія), ніж до філософської аргументації.
Історія дисципліни
Ще в античному суспільстві політика, поряд з філософією, була однією з центральних наук. В «Нікомахова етика» Аристотель саме їй відводить центральне місце в своїй всеосяжної на той час класифікації наук. Але, як це не дивно, політична наука є менш розвиненою в порівнянні з іншими громадськими дисциплінами. Аж до другої половини XIX століття політологія перебувала в надрах інших наук - в першу чергу, в рамках філософії, соціології, правознавства та історії. Це наклало відбиток і на сьогоднішнє розуміння місця політології серед інших суспільних наук.
В епохи Відродження і особливо Просвітництва з'являється політична економія. У XIX столітті класи дисциплін, які вивчають політичні явища і процеси, поступово доповнюється соціологією, географією, етнографією (або антропологією) і психологією, а в XX столітті усіма іншими сучасними науками, що знаходяться сьогодні в загальній обоймі «політікознання»: від математики, статистики та кібернетики до демографії, біології та екології.
Процес формування та становлення політичної теорії охоплює період з кінця ХІХ до середини ХХ ст. Такою, якою вона нам зараз відома, зкоррегувавши, ввели американці на початку ХХ ст. Коли політична теорія існувала вже як дисципліна декілька років, за певних історичних обставин у США приїхала певна кількість німецькомовних науковців, філософів, які повинні були освоїти політичну науку. Таким чином американська політична теорія починаючи з кінця 40-х та початку 50-х років ХХ ст. збагачувалась за рахунок німецької європейської філософії. Це були такі відомі політичні філософи як Лео Штраус та його праця "Введення в політичну філософію" (2000), Майкл Оукшотт «Раціоналізм у політиці та інші ессе» (1962) та інші.
Ще в кінці XIX століття у США політологія відгалужується від конституційного права. Потім в першій половині XX століття за Америкою пішли Франція і деякі інші європейські країни, а вже майже в кінці нинішнього століття справа дійшла до СРСР і Росії, коли в кінці 80-х - початку 90-х років в пузах країни стали читатися академічні курси по політології, а в наукових журналах з'явилися публікації про її предмет, структуру і методи.
Слід також мати на увазі й те, що аж до початку XX століття висновки і результати розробок в області політичної думки формулювалися переважно в нормативному вигляді і найчастіше як політичні принципи найкращого пристрою. Тим самим вони включали в себе сильні компоненти моральної повинності і морального оцінювання.
Найвідоміші впливові політичні філософи
У списку згадані найвідоміші політичні філософи, мислителі, які мали вплив та зробили великий внесок у розвиток політичної теорії та/або є представниками конкретної філософської школи.
- Михайло Бакунін: після П'єра Жозефа Прудхона став найважливішим політичним філософом анархізму. Его певну версію анархізму називають колективістським анархізмом.
- Вільям Е. Конноллі: допоміг ввести постмодерністську філософію в політичну теорію і просунув нові теорії плюралізму і войовничої демократії.
- Петро Кропоткін: один з класичних анархістських мислителів і найвпливовіших теоретиків анархо-комунізму.
- Джеймс Медісон: американський політик і протеже Джефферсона, якого вважали "Батьком конституції" і "Батьком білля про права" Сполучених Штатів Америки. Як політичний теоретик, він вірив в розділення повноважень і запропонував вичерпний набір стримувань і противаг, які необхідні, щоб захистити права людини від тиранії більшості.
- Майкл Оукшотт: англійський політичний філософ, критик раціоналізму, який відомий такими своїми працями як «Раціоналізм в політиці і інші ессе» (1962), «Про людську поведінку» (1975) і ін. Зробив значний внесок у розвиток теорії сучасного консерватизму.
- Джон Роулз: оживляв дослідження нормативної політичної філософії в англо-американських університетах за допомогою його книги 1971 року "Теорія справедливості, яка використовує версію теорії суспільного договору", намагався відповісти на фундаментальні питання про справедливість і піддати критиці утилітаризм.
- Фрідріх Ніцше: філософ, який мав сильний вплив на широкий спектр політичної теорії 20-го століття: марксизм, анархізм, фашизм, соціалізм, лібертаріанство і консерватизм.
- Платон: написав працю, в якій він детально виклав свою політичну філософію: громадяни повинні бути розділені на три категорії. Одна з категорій людей - правителі: вони повинні бути філософами, за словами Платона, ця ідея заснована на його Теорії форм.
- Айн Ренд: засновник об'єктивізму і рушійної сили об'єктивістської і лібертаріанської рухів в середині двадцятого століття в Америці. Захищала повний, ліберальний капіталізм. Ренд вважала, що належна роль уряду була виключно захистом приватних прав без економічного втручання. Уряд мав бути відокремлений від економіки таким самим шляхом, тому і з тих самих причин це було відокремлено від релігії. Будь-яку урядову дію, не спрямовану на захист приватних прав, склало б ініціювання сили (або загрозу сили), і тому було порушення не тільки прав, але також і законних функцій уряду.
- Карл Шмітт: німецький політичний теоретик, пов'язаний з нацистами, які розвивали різницю між поняттями "друг", "ворог" та "держава виключення". Хоча його найвпливовіші книги були написані в 1920-х, він продовжував писати в достатку до його смерті в 1985. Він мав сильний вплив на політичну філософію 20-го століття і у Франкфуртській школі і серед інших, майже всі з яких є філософами, такими як Жак Дерріда, Ханна Арендт і Джорджо Агамбен.
- Барух Спіноза: сформулював перший аналіз розумного егоїзму. З поглядів Спінози, в суспільстві, в якому кожна людина керується причиною, політична влада була б зайвою.
- Лео Штраус: вважав, що потрібно бути надмірною самостійністю сучасної політичної філософії, розглядав причини і зіпсував філософські підстави для морального і політичного нормативів. Він сперечався натомість, що ми повинні повернутися до передсучасних мислителів для отримання відповідей на сучасні проблеми. Його філософія впливала на формування неоконсерватизму, і багато його студентів пізніше були членами адміністрації Буша.
- Генрі Девід Торо: впливовий американський мислитель, який розглянув та зробив певний внесок у різноманітні політичні положення і теми, такі як пацифізм, анархізм, енвайронменталізм і громадянську непокору. Впливав на більшість пізніх важливих політичних активістів, таких як Мартін Лютер Кінг, Махатма Ганді і Лев Толстой.
Функції політичної теорії
Політична теорія виконує одну з основних функцій політичної науки - нормативно-орієнтуючу. Нормативно-орієнтуюча (ідеологічна) функція спрямована на створення стратегій та напрямів розвитку суспільства, його політичних та суспільних структур, політичних процесів. Вона розрізняє найважливіші чинники, які визначають політичне життя, дає обґрунтування переваг вибору і формулювання альтернативних політичних моделей.
За умов тоталітарних режимів дана функція реалізується панівними ідеологіями. До таких ідеологій відносяться комунізм, нацизм, конфесіоналізм тощо. У демократичному суспільстві ідеологічна функція політології полягає в оптимізації використання різних ідеологічних принципів для пошуку узгоджених політичних рішень.
Види політичної теорії
На сучасному етапі в політичній теорії виокремлюють такі основні розділи: теорія політики, теорія політичних систем та їх елементів, теорія соціального управління, політична ідеологія та історія політичних учень, теорія міжнародних відносин та політична праксеологія або практична політологія.
Теорія політики
Теорія політики здійснює філософсько-методологічний аналіз теоретичних основ політики, політичних відносин та політичної діяльності.
Теорія політичних систем
Теорія політичних систем та їх елементів досліджує проблеми утворення й функціонування держав, партій, суспільно-політичних організацій, політичних режимів і т.і. шляхом вивчення конституційних та адміністративних питань, економічних та соціальних функцій управління, аналізу політичних інститутів, відносин між суб'єктами політики, політичної культури та комунікації.
Теорія соціального управління
Теорія соціального управління вивчає форми й методи управління соціально-політичними, соціально-економічними, адміністративно-правовими та соціально-психологічними процесами, досліджує проблеми участі в політиці.
Політична ідеологія
Політична ідеологія та історія політичних учень досліджує роль і функції ідеології в системі політичної влади, історію й генезис політичних теорій, концепцій і доктрин, особливості їх реалізації та існування в різних суспільствах.
Теорія міжнародних відносин
Предметом теорії міжнародних відносин є система міжнародних відносин, природа війн, проблеми національної та світової політики, мирного співіснування держав з різним соціальним устроєм. Тут можна відокремити такі напрями досліджень, як геополітика, зовнішня політика, міжнародне право, діяльність міжнародних та міждержавних організацій.
Практична політологія
Політична праксеологія або практична політологія здійснює прикладні та порівняльні дослідження в контексті конкретних політичних технологій, специфіку політичного маркетингу та менеджменту в різних суспільно-історичних умовах, проблеми ухвалення оптимальних управлінських рішень (законодавчих, урядових, судових), підвищення ефективності їх реалізації.
Див. також
Примітки
- Дегтярёв, А. А. (1998). Основы политической теории (русский) . Москва: Высшая школа. с. 239.
- . gazeta.rjews.net. Архів оригіналу за 12 вересня 2017. Процитовано 16 лютого 2017.
- Бебик, Валерій (2003). Політологія для політики і громадянина (українською) . Київ: МАУП. с. 424. ISBN .
Джерела
- M. Karwat, «Specyfika metodologiczna i poziomy badań teriopolitycznych», w: T. Łoś-Nowak Politologia w Polsce, Toruń 1998
- T. Klementewicz «Teoria polityki w praktyce badawczej», w: T. Klementewicz /red./Współczesne teorie polityki — od logiki do retoryki, Studia Politologiczne vol. 8, Warszawa 2004 Елемент маркованого списку
- Barbara Krauz-Mozer, Teorie polityki Założenia metodologiczne, Warszawa, PWN, 2005.Елемент маркованого списку
- Шляхтун П. П. Політологія (теорія та історія політичної науки): Підручн. / Шляхтун П. П. — К.: Либідь, 2002. — 576 с.
- Бебик В. М. Базові засади політології: історія, теорія, методологія, практика: Моногр. / Бебик В. М. — К.: МАУП, 2000. — 384 с.
- Бебик В. М. Політологія для політики і громадянина: Моногр. / Бебик В. М. — К.: МАУП, 2003. — 424 с.
- Political philosophy [ 16 лютого 2017 у Wayback Machine.] at
- at the
- Video lectures (require Adobe Flash): Introduction to Political Philosophy [ 24 лютого 2011 у Wayback Machine.] delivered by of Yale University and provided by .
Література
- О. Лозовицький. Політична наука у США // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.:Парламентське видавництво, 2011. — с.587
Посилання
- Роман Тиса. Основні поняття політичної теорії Антоніо Ґрамші (2011)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Politichna teoriya angl political theory rozdil nauki politologiyi yakij namagayetsya poyasniti sutnist ta mehanizmi kerivnoyi politiki v riznih yiyi aspektah a nasampered shukaye pevni zakonomirnosti na pidstavi yakih mozhna bulo b stvoriti deyaku abstraktnu shemu yakoyu mozhna poyasniti universalnij harakter nezalezhno vid chasu i miscya Tobto inshimi slovami ce sistema idej u sferi politichnih znan sho rozroblyayetsya naukovimi spilnotami chi okremimi politichnimi diyachami i mislitelyami Politichna filosofiya abo politichna teoriya vivchaye taki ponyattya yak politika svoboda spravedlivist vlasnist prava i vikonannya yuridichnogo kodeksu z boku vladi U narodnomu rozuminni termin politichna filosofiya chasto vidnositsya do zagalnih abo konkretnih politichnih perekonan Do cogo terminu mozhna pidibrati takij sinonim yak politichna ideologiya Politichna teoriya na dumku deyakih diyachiv ye galuzzyu politologiyi Prote nazva yaku zazvichaj pripisuyut cij formi politichnogo zapitu ye politichnoyu teoriyeyu disciplinoyu u yakij ye blizhcha metodologiya yaka zastosovuyetsya do teoretichnih oblastej u zagalnih naukah yak ekonomichna teoriya nizh do filosofskoyi argumentaciyi Istoriya discipliniShe v antichnomu suspilstvi politika poryad z filosofiyeyu bula odniyeyu z centralnih nauk V Nikomahova etika Aristotel same yij vidvodit centralne misce v svoyij vseosyazhnoyi na toj chas klasifikaciyi nauk Ale yak ce ne divno politichna nauka ye mensh rozvinenoyu v porivnyanni z inshimi gromadskimi disciplinami Azh do drugoyi polovini XIX stolittya politologiya perebuvala v nadrah inshih nauk v pershu chergu v ramkah filosofiyi sociologiyi pravoznavstva ta istoriyi Ce naklalo vidbitok i na sogodnishnye rozuminnya miscya politologiyi sered inshih suspilnih nauk V epohi Vidrodzhennya i osoblivo Prosvitnictva z yavlyayetsya politichna ekonomiya U XIX stolitti klasi disciplin yaki vivchayut politichni yavisha i procesi postupovo dopovnyuyetsya sociologiyeyu geografiyeyu etnografiyeyu abo antropologiyeyu i psihologiyeyu a v XX stolitti usima inshimi suchasnimi naukami sho znahodyatsya sogodni v zagalnij obojmi politikoznannya vid matematiki statistiki ta kibernetiki do demografiyi biologiyi ta ekologiyi Proces formuvannya ta stanovlennya politichnoyi teoriyi ohoplyuye period z kincya HIH do seredini HH st Takoyu yakoyu vona nam zaraz vidoma zkorreguvavshi vveli amerikanci na pochatku HH st Koli politichna teoriya isnuvala vzhe yak disciplina dekilka rokiv za pevnih istorichnih obstavin u SShA priyihala pevna kilkist nimeckomovnih naukovciv filosofiv yaki povinni buli osvoyiti politichnu nauku Takim chinom amerikanska politichna teoriya pochinayuchi z kincya 40 h ta pochatku 50 h rokiv HH st zbagachuvalas za rahunok nimeckoyi yevropejskoyi filosofiyi Ce buli taki vidomi politichni filosofi yak Leo Shtraus ta jogo pracya Vvedennya v politichnu filosofiyu 2000 Majkl Oukshott Racionalizm u politici ta inshi esse 1962 ta inshi She v kinci XIX stolittya u SShA politologiya vidgaluzhuyetsya vid konstitucijnogo prava Potim v pershij polovini XX stolittya za Amerikoyu pishli Franciya i deyaki inshi yevropejski krayini a vzhe majzhe v kinci ninishnogo stolittya sprava dijshla do SRSR i Rosiyi koli v kinci 80 h pochatku 90 h rokiv v puzah krayini stali chitatisya akademichni kursi po politologiyi a v naukovih zhurnalah z yavilisya publikaciyi pro yiyi predmet strukturu i metodi Slid takozh mati na uvazi j te sho azh do pochatku XX stolittya visnovki i rezultati rozrobok v oblasti politichnoyi dumki formulyuvalisya perevazhno v normativnomu viglyadi i najchastishe yak politichni principi najkrashogo pristroyu Tim samim voni vklyuchali v sebe silni komponenti moralnoyi povinnosti i moralnogo ocinyuvannya Najvidomishi vplivovi politichni filosofiU spisku zgadani najvidomishi politichni filosofi misliteli yaki mali vpliv ta zrobili velikij vnesok u rozvitok politichnoyi teoriyi ta abo ye predstavnikami konkretnoyi filosofskoyi shkoli Mihajlo Bakunin pislya P yera Zhozefa Prudhona stav najvazhlivishim politichnim filosofom anarhizmu Ego pevnu versiyu anarhizmu nazivayut kolektivistskim anarhizmom Vilyam E Konnolli dopomig vvesti postmodernistsku filosofiyu v politichnu teoriyu i prosunuv novi teoriyi plyuralizmu i vojovnichoyi demokratiyi Petro Kropotkin odin z klasichnih anarhistskih misliteliv i najvplivovishih teoretikiv anarho komunizmu Dzhejms Medison amerikanskij politik i protezhe Dzheffersona yakogo vvazhali Batkom konstituciyi i Batkom billya pro prava Spoluchenih Shtativ Ameriki Yak politichnij teoretik vin viriv v rozdilennya povnovazhen i zaproponuvav vicherpnij nabir strimuvan i protivag yaki neobhidni shob zahistiti prava lyudini vid tiraniyi bilshosti Majkl Oukshott anglijskij politichnij filosof kritik racionalizmu yakij vidomij takimi svoyimi pracyami yak Racionalizm v politici i inshi esse 1962 Pro lyudsku povedinku 1975 i in Zrobiv znachnij vnesok u rozvitok teoriyi suchasnogo konservatizmu Dzhon Roulz ozhivlyav doslidzhennya normativnoyi politichnoyi filosofiyi v anglo amerikanskih universitetah za dopomogoyu jogo knigi 1971 roku Teoriya spravedlivosti yaka vikoristovuye versiyu teoriyi suspilnogo dogovoru namagavsya vidpovisti na fundamentalni pitannya pro spravedlivist i piddati kritici utilitarizm Fridrih Nicshe filosof yakij mav silnij vpliv na shirokij spektr politichnoyi teoriyi 20 go stolittya marksizm anarhizm fashizm socializm libertarianstvo i konservatizm Platon napisav pracyu v yakij vin detalno viklav svoyu politichnu filosofiyu gromadyani povinni buti rozdileni na tri kategoriyi Odna z kategorij lyudej praviteli voni povinni buti filosofami za slovami Platona cya ideya zasnovana na jogo Teoriyi form Ajn Rend zasnovnik ob yektivizmu i rushijnoyi sili ob yektivistskoyi i libertarianskoyi ruhiv v seredini dvadcyatogo stolittya v Americi Zahishala povnij liberalnij kapitalizm Rend vvazhala sho nalezhna rol uryadu bula viklyuchno zahistom privatnih prav bez ekonomichnogo vtruchannya Uryad mav buti vidokremlenij vid ekonomiki takim samim shlyahom tomu i z tih samih prichin ce bulo vidokremleno vid religiyi Bud yaku uryadovu diyu ne spryamovanu na zahist privatnih prav sklalo b iniciyuvannya sili abo zagrozu sili i tomu bulo porushennya ne tilki prav ale takozh i zakonnih funkcij uryadu Karl Shmitt nimeckij politichnij teoretik pov yazanij z nacistami yaki rozvivali riznicyu mizh ponyattyami drug vorog ta derzhava viklyuchennya Hocha jogo najvplivovishi knigi buli napisani v 1920 h vin prodovzhuvav pisati v dostatku do jogo smerti v 1985 Vin mav silnij vpliv na politichnu filosofiyu 20 go stolittya i u Frankfurtskij shkoli i sered inshih majzhe vsi z yakih ye filosofami takimi yak Zhak Derrida Hanna Arendt i Dzhordzho Agamben Baruh Spinoza sformulyuvav pershij analiz rozumnogo egoyizmu Z poglyadiv Spinozi v suspilstvi v yakomu kozhna lyudina keruyetsya prichinoyu politichna vlada bula b zajvoyu Leo Shtraus vvazhav sho potribno buti nadmirnoyu samostijnistyu suchasnoyi politichnoyi filosofiyi rozglyadav prichini i zipsuvav filosofski pidstavi dlya moralnogo i politichnogo normativiv Vin sperechavsya natomist sho mi povinni povernutisya do peredsuchasnih misliteliv dlya otrimannya vidpovidej na suchasni problemi Jogo filosofiya vplivala na formuvannya neokonservatizmu i bagato jogo studentiv piznishe buli chlenami administraciyi Busha Genri Devid Toro vplivovij amerikanskij mislitel yakij rozglyanuv ta zrobiv pevnij vnesok u riznomanitni politichni polozhennya i temi taki yak pacifizm anarhizm envajronmentalizm i gromadyansku nepokoru Vplivav na bilshist piznih vazhlivih politichnih aktivistiv takih yak Martin Lyuter King Mahatma Gandi i Lev Tolstoj Funkciyi politichnoyi teoriyiPolitichna teoriya vikonuye odnu z osnovnih funkcij politichnoyi nauki normativno oriyentuyuchu Normativno oriyentuyucha ideologichna funkciya spryamovana na stvorennya strategij ta napryamiv rozvitku suspilstva jogo politichnih ta suspilnih struktur politichnih procesiv Vona rozriznyaye najvazhlivishi chinniki yaki viznachayut politichne zhittya daye obgruntuvannya perevag viboru i formulyuvannya alternativnih politichnih modelej Za umov totalitarnih rezhimiv dana funkciya realizuyetsya panivnimi ideologiyami Do takih ideologij vidnosyatsya komunizm nacizm konfesionalizm tosho U demokratichnomu suspilstvi ideologichna funkciya politologiyi polyagaye v optimizaciyi vikoristannya riznih ideologichnih principiv dlya poshuku uzgodzhenih politichnih rishen Vidi politichnoyi teoriyiNa suchasnomu etapi v politichnij teoriyi viokremlyuyut taki osnovni rozdili teoriya politiki teoriya politichnih sistem ta yih elementiv teoriya socialnogo upravlinnya politichna ideologiya ta istoriya politichnih uchen teoriya mizhnarodnih vidnosin ta politichna prakseologiya abo praktichna politologiya Teoriya politiki Teoriya politiki zdijsnyuye filosofsko metodologichnij analiz teoretichnih osnov politiki politichnih vidnosin ta politichnoyi diyalnosti Teoriya politichnih sistem Teoriya politichnih sistem ta yih elementiv doslidzhuye problemi utvorennya j funkcionuvannya derzhav partij suspilno politichnih organizacij politichnih rezhimiv i t i shlyahom vivchennya konstitucijnih ta administrativnih pitan ekonomichnih ta socialnih funkcij upravlinnya analizu politichnih institutiv vidnosin mizh sub yektami politiki politichnoyi kulturi ta komunikaciyi Teoriya socialnogo upravlinnya Teoriya socialnogo upravlinnya vivchaye formi j metodi upravlinnya socialno politichnimi socialno ekonomichnimi administrativno pravovimi ta socialno psihologichnimi procesami doslidzhuye problemi uchasti v politici Politichna ideologiya Politichna ideologiya ta istoriya politichnih uchen doslidzhuye rol i funkciyi ideologiyi v sistemi politichnoyi vladi istoriyu j genezis politichnih teorij koncepcij i doktrin osoblivosti yih realizaciyi ta isnuvannya v riznih suspilstvah Teoriya mizhnarodnih vidnosin Predmetom teoriyi mizhnarodnih vidnosin ye sistema mizhnarodnih vidnosin priroda vijn problemi nacionalnoyi ta svitovoyi politiki mirnogo spivisnuvannya derzhav z riznim socialnim ustroyem Tut mozhna vidokremiti taki napryami doslidzhen yak geopolitika zovnishnya politika mizhnarodne pravo diyalnist mizhnarodnih ta mizhderzhavnih organizacij Praktichna politologiya Politichna prakseologiya abo praktichna politologiya zdijsnyuye prikladni ta porivnyalni doslidzhennya v konteksti konkretnih politichnih tehnologij specifiku politichnogo marketingu ta menedzhmentu v riznih suspilno istorichnih umovah problemi uhvalennya optimalnih upravlinskih rishen zakonodavchih uryadovih sudovih pidvishennya efektivnosti yih realizaciyi Div takozhPolitichna diyalnist Politichna antropologiya Politichna partiya Politichna sociologiya Politichna filosofiya Politichni vidnosini Politologiya Teoriya mizhnarodnih vidnosin en en PrimitkiDegtyaryov A A 1998 Osnovy politicheskoj teorii russkij Moskva Vysshaya shkola s 239 gazeta rjews net Arhiv originalu za 12 veresnya 2017 Procitovano 16 lyutogo 2017 Bebik Valerij 2003 Politologiya dlya politiki i gromadyanina ukrayinskoyu Kiyiv MAUP s 424 ISBN 966 608 366 3 DzherelaM Karwat Specyfika metodologiczna i poziomy badan teriopolitycznych w T Los Nowak Politologia w Polsce Torun 1998 T Klementewicz Teoria polityki w praktyce badawczej w T Klementewicz red Wspolczesne teorie polityki od logiki do retoryki Studia Politologiczne vol 8 Warszawa 2004 Element markovanogo spisku Barbara Krauz Mozer Teorie polityki Zalozenia metodologiczne Warszawa PWN 2005 Element markovanogo spisku Shlyahtun P P Politologiya teoriya ta istoriya politichnoyi nauki Pidruchn Shlyahtun P P K Libid 2002 576 s Bebik V M Bazovi zasadi politologiyi istoriya teoriya metodologiya praktika Monogr Bebik V M K MAUP 2000 384 s Bebik V M Politologiya dlya politiki i gromadyanina Monogr Bebik V M K MAUP 2003 424 s Political philosophy 16 lyutogo 2017 u Wayback Machine at at the Video lectures require Adobe Flash Introduction to Political Philosophy 24 lyutogo 2011 u Wayback Machine delivered by of Yale University and provided by LiteraturaO Lozovickij Politichna nauka u SShA Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 587 ISBN 978 966 611 818 2PosilannyaRoman Tisa Osnovni ponyattya politichnoyi teoriyi Antonio Gramshi 2011