Вели́кий князь київський — титул правителів Київської Русі, пізніше — аристократичний титул.
Великими князями називали носіїв верховної влади на східноєвропейських землях, зосереджених під управлінням династії Рюриковичів. В договорах із Візантією Олег, Ігор і Святослав носять цей титул.
В ХІ-ХІІІ ст. ранг великого князя, як правило, належав київським князям, з тим, що в досягненні його конкурували принципи старшинства в роді Рюриковичів та належність до місцевої династії Мономаховичів. Влада київського великого князя, поза межами самої Київської землі, мала здебільшого обмежений характер, відбиваючи тим самим загальний характер ранньофеодального суспільного комплексу Київської Руси. До реальних прав великого князя належали скликання княжих з'їздів, верховне командування під час військових походів, вплив на призначення єпископів тощо. Влада київського великого князя мала тенденцію до поступового звуження його привілеїв, що відповідало політичному ослабленню Київської землі. У XIII ст. титул великий князь вже не завжди пов'язувався з київським княжим столом, а в 2-й половині XIII ст. київські князі його зовсім втрачають. Титул великий князь переходить до галицько-волинських і суздальсько-володимирських північних князів, як претендентів на очолювання комплексу східнослов'янських земель, що тоді вже виразно розкладався на відрубні поміж собою частини.
З XIV—XV ст. цим титулом користувалися володарі Великого князівства Литовського та Великі князі Руські. Після Люблінської унії 1569 титул великий князь увійшов до польського королівського титулу.
Список
Легендарні князі київські
Правитель | Герб | Роки життя | Правив від | Правив до | Характеристика правління |
---|---|---|---|---|---|
Чех, Лех і Рус | приблизно VII століття | Згідно з легендою Рус — міфологічний прабатько русів, брат Чеха і Леха (Ляха). За легендою три брати започаткували основні слов'янські народи та, відповідно, три давні слов'янські країни: Русь, Чехію та Польщу. | |||
Кий, Щек і Хорив | VI-VII ст. | VI ст. | VII ст. | Згідно з традиціями та легендою про заснування Києва заведено вважати, що Київ завдячує своєю появою трьом братам із племені полян. Назва Києва походить від імені Кия — найстаршого з трьох братів, яких вважають засновниками головного міста України-Руси. | |
Олег | VIII ст. | VIII ст. | VIII ст. | Гіпотетичний князь або воєвода ранньої Русі, який разом з очолюваними ним русами здійснив бойовий похід в Чорне море. | |
Бравлин | VIII ст. | VIII ст. | VIII ст. | Легендарний руський князь, який зі своєю дружиною здійснив похід у Крим, захопив Корсунь, Сурож, Корчев. | |
Регнальд Високий | ?-775 | 770 | 775 | Легендарний вождь русів зі скандинавського роду Інґлінґів, який правив у Кенугарді. Згадується переважно у зв'язку зі знаменитою битвою при Броваллі, як союзник конунга Сіґурда Перстня. |
Дохристиянські Великі князі Київські
Правитель | Герб | Роки життя | Правив від | Правив до | Характеристика правління |
---|---|---|---|---|---|
Святий Аскольд і Дір | ?-882 | 860 | 882 | Напівлегендарний київський князь з династії Києвичів. Засновник Київського князівства в Наддніпрянщині. Ян Длугош та Михайло Грушевський називають його нащадком Кия, наступником Бравлина, а Візантійський імператор Василій I Македонянин використовує термін каган — титул, що дорівнює імператорському. По одній із версій правив разом із Діром, про якого Аль-Масуді пише, що він був «перший між слов'янськими королями». Аскольд є Святий в Православній церкві України та в Українській лютеранській церкві. | |
Олег Віщий | ?-912 | 882 | 912 | Регент, опікун князя Ігоря. Вся політика Олега була орієнтована на захист економічних інтересів. Вершиною його політики вважають похід на Константинополь і угоду з Візантійською імперією 911 року. | |
Ігор I Старий | 878-945 | 912 | 945 | Основоположник київської династії князів, що їх пізніше назвали Рюриковичами. | |
Свята Княгиня Ольга | 910-969 | 945 | 964 | Регент, хрестилась у візантійського імператора Костянтина VII Багрянородного, але їй не вдалось принести християнство в Київ. Християнська Свята. Свята у Римо-католицькій, Українській греко-католицькій, Православній церкві України, лютеранській церквах України. | |
Святослав I Хоробрий | 935-972 | 964 | 972 | Проводив активну зовнішню політику, значно розширивши територію держави, об'єднавши всі руські князівства під владою Києва. | |
Ярополк I Святославич | 955-978 | 972 | 978 | Онук і вихованець княгині Ольги. Після смерті батька вів міжусобну війну з братами — деревлянським князем Олегом і новгородським князем Володимиром. Загинув під час переговорів у Родені на Росі від рук варягів Володимира. |
Християнські правителі Київської Русі
Християнство Володимир Великий офіційно прийняв у 988 році.
Правитель | Герб | Роки життя | Правив від | Правив до | Характеристика правління |
---|---|---|---|---|---|
Святий рівноапостольний Володимир I Великий | 960-1015 | 979 | 1015 | Захопив київський престол після міжусобної боротьби з братом (977-979). 988 року прийняв хрещення під іменем Василь, розпочав христянізацію Київської Русі, встановивши Київську митрополію Константинопольського патріархату. Приєднав до своєї держави землі в'ятичів, ятвягів, радимичів, білих хорватів. Християнський Святий. Святий у Римо-католицькій, Українській греко-католицькій, Православній церкві України, лютеранській церквах України. | |
Святополк I Окаянний | 980-1019 | 1015 | 1019 | У результаті усобиці Володимировичів переміг Ярослав. Святополк був відстороний від влади та згодом помер від ран. | |
Святий Ярослав I Мудрий | 983-1054 | 1019 | 1054 | Видатний державний діяч і полководець. У період його князювання спостерігалося піднесення Давньоруської держави. Було розширено територію Київської Русі, укріплено кордони, встановлено контакти з багатьма європейськими країнами. Князь приділяв велике значення внутрішньому устрою держави: поширював християнство, засновував монастирі, будував храми та собори, розбудовував столицю, створив школу і бібліотеку при Софійському соборі. Святий в Православній церкві України та в Українській лютеранській церкві. | |
Ізяслав I Ярославич | 1024-1078 | 1054 | 1068 | Після смерті 1054 року Ярослава Мудрого Ізяслав посів київський престол, проте не зумів утримати в своїх руках спадщину батька і мусив розділити її з братами. Мав проблеми з киянами і печерськими монахами. | |
Всеслав Чародій | 1029-1101 | 1068 | 1069 | Князь полоцький, єдиний представник полоцької гілки Рюриковичів на київському великокнязівському престолі. | |
Ізяслав I Ярославич | 1024-1078 | 1069 | 1073 | Після поразки від половців у битві на Альті 1068 року і відмови князя видати киянам зброю у Києві спалахнуло повстання проти Ізяслава, і йому довелося втекти з міста. Наступного року Ізяслав повернувся з польськими військами й придушив повстання. Брати знову вигнали Ізяслава з Києва 1073 року, і він звернувся до Королівства Польського, куди прибув з «достатком великим». Польський король Болеслав II Сміливий, однак, не тільки не надав родичеві допомоги, але й відібрав більшість багатств, маючи намір скористатися ними у війні з чехами, і вигнав Ізяслава з країни, а з його суперниками, Святославом та Всеволодом, уклав союз. | |
Святослав II Ярославич | 1027-1076 | 1073 | 1076 | Четвертий син Ярослава Мудрого. Засновник чернігівської князівської династії. Фундатор будівництва Печерської церкви в Києві. | |
Ізяслав I Ярославич | 1024-1078 | 1077 | 1078 | Влітку 1077 за допомогою польських військ повернув собі Київ, але загинув у битві на Нежатиній Ниві під Черніговом, де спільні війська Ярославовичів розбили бунтівних племінників. | |
Всеволод I Ярославич | 1030-1093 | 1078 | 1093 | Фундатор будівництва Михайлівського собору Видубицького монастиря, Янчиного монастиря, монастирської церкви Андрія. | |
Святополк II Ізяславич | 1050-1113 | 1093 | 1113 | У 1093 році двічі зазнав поразки від хана Боняка. 1095 року разом із Володимиром Мономахом завдав поразки половцям, а в наступному році вів війну з чернігівським князем Олегом Святославичем, який відмовився приїхати до Києва на з'їзд князів. Святополк був учасником Витичівського з'їзду 1100, Золотчанського з'їзду 1101 і Долобського з'їзду 1103. Разом із Володимиром Мономахом Святополк удвох із сином своїм Ярославом брав участь у переможних боях з половцями (1110 і 1111), у яких здобуто половецькі міста Шарукань і Сугрів. | |
Володимир II Мономах | 1053-1125 | 1113 | 1125 | Видав закон, за яким зменшив рези (відсотки) за позички і тимчасово трохи полегшив становище закупів, скасував холопство за борги. Ініціатор Любецького з'їзду 1097 року, де була проведена радикальна реформа порядку спадкоємства (прийнято засаду прямого родового успадкування замість складної системи сеньйорату та зміни уділів) та Витечівського з'їзду 1100 року. Відновив великокнязівську владу на більшій частині давньоруських земель і тимчасово затримав процес остаточного роздроблення Давньоруської держави. | |
Святий Мстислав I Великий | 1076-1132 | 1125 | 1132 | Останній князь, що утримував єдність Київської держави. Засновник кам'яної церкви св. Федора в Києві (1129). Святий у Православній церкві України. |
Князі удільного періоду
З 1132 року Київські князі втрачають владу над усіма землями Русі, проте Київський стіл все одно залишається старшим, і за нього точиться столітня боротьба між різними родами Рюриковичів.
Правитель | Герб | Роки життя | Правив від | Правив до | Характеристика правління |
---|---|---|---|---|---|
Ярополк II Володимирович | 1082-1139 | 1132 | 1139 | Дбав про єдність Київської держави і вів боротьбу з чернігівськими князями — Ольговичами, які намагалися з допомогою половців захопити київський престол. | |
В'ячеслав Володимирович | 1083-1154 | 1139 | 1139 | Після смерті 1139 року Ярополка Володимировича, як старший син Володимира Мономаха став Великим князем. Його прогнав із Києва Всеволод Ольгович. Пізніше В'ячеслав правив вже зі своїм племінником Ізяславом. | |
Всеволод II Ольгович | 1094-1146 | 1139 | 1146 | На початку київого княжіння довелося відстоювати престол як від Мономаховичів, серед яких особливо активним був Ізяслав Мстиславич, так і від рідні — Ольговичів, що вимагали від нього володінь. | |
Святий Ігор II Ольгович | ?-1147 | 1146 | 1146 | Володів уділами з центрами у Юр'єві, Городці-Остерському та Рогачеві. 1146 року був змушений прийняти чернецтво у Київському Федорівському монастирі. 1147 року убитий киянами в помсту ненависному роду Ольговичів. У Православній церкві вшановується святим в лику благовірного. | |
Ізяслав II Мстиславич | 1097-1154 | 1146 | 1149 | У 1147 році вивів давньоукраїнську церкву з прямого підпорядкування Константинополю. | |
Юрій Довгорукий | 1090-1157 | 1149 | 1151 | 1149 року, користуючись з міжусобиць між князями, пішов у похід на південь і разом з половцями, біля Переяслава на Дніпрі, розбивши війська київського князя Ізяслава II, оволодів Києвом. 1150 року мусив його покинути. | |
Ізяслав II Мстиславич | 1097-1154 | 1151 | 1154 | Знову став Великим князем київським, і правив до смерті. | |
Ростислав I Мстиславич | 1108-1167 | 1154 | 1154 | У 1149-1150 роках підтримував брата Ізяслава II у його боротьбі з Юрієм Довгоруким за київський престол. У період його князювання відбувся остаточний розпад Київської держави на ряд окремих князівств і утворено окреме єпископство у Смоленську. Вів оборонні війни проти половців, в боротьбі з якими використовував чорних клобуків, торків та інші тюркські племена. | |
Ізяслав III Давидович | ?-1161 | 1154 | 1155 | Вів постійну боротьбу за київський престол. | |
Юрій Довгорукий | 1090-1157 | 1155 | 1157 | Щоб закріпитись на півдні, роздавав своїм синам удільні князівства. Не був улюбленим серед киян; під час пиру у київського боярина був отруєний. Після смерті Юрія повсталі кияни ліквідували встановлену ним владу. | |
Ізяслав III Давидович | ?-1161 | 1157 | 1158 | Вів постійну боротьбу за київський престол. | |
Ростислав I Мстиславич | 1108-1167 | 1159 | 1167 | Витримав кількамісячну облогу Ізяславом Давидовичом у Білгороді. Після загибелі Ізяслава від рук торків під Києвом остаточно утвердився у на князівському престолі і правив до смерті. | |
Мстислав II Ізяславич | 1125-1170 | 1167 | 1170 | Заручившись підтримкою інших князів, киян та чорних клобуків зумів утвердитись у Києві після смерті Ростислава Мстиславича, хоча й не був старшим князем у роді.1168 року спільно з іншими князями розгромив половецькі кочовища над Ореллю і . У березні 1169 року утік з Київ при наближені військ посланих князем Андрієм Боголюбським. | |
Гліб Юрійович | ?-1171 | 1170 | 1171 | Поставлений княжити у Києві сином Андрія Боголюбського Мстиславом. Імовірно, був отруєний киянами, як і його батько. | |
Володимир III Мстиславич | 1130-1171 | 1171 | 1171 | 1171 року, після смерті Гліба Юрійовича, був покликаний на Велике князювання до Києва. Андрій Боголюбський зажадав від Володимира покинути Київ. Володимир помер після менш ніж трьох місяців княжіння, не дочекавшись насильницького вигнання з Великого столу. | |
Михайло I Юрійович | 1145-1176 | 1171 | 1171 | Був єдиним Юрійовичем, який у боротьбі за Київ 1169 року підтримав Мстислава II проти суздальського князя Андрія Боголюбського. Коли Андрій вторгся до Південної Русі, він розірвав зв'язок з Мстиславом та присягнув на вірність своєму братові. За це отримав від Андрія Боголюбського назад Торчеськ. | |
Роман I Ростиславович | ?-1180 | 1171 | 1173 | Андрій Боголюбський 1171 року посадив Романа на Київське князівство, але через два роки, розгніваний відмовою Романа видати київських бояр, заподозренних у вбивстві князя Гліба Юрійовича, змусив його перейти з Києва до Смоленська. | |
Всеволод III Велике Гніздо | 1154-1212 | 1173 | 1173 | У 1173 році за розпорядженням старшого брата — Михайла Юрійовича разом з Ярополком Ростиславовичем сів у Києві і незабаром був полонений смоленскими Ростиславичами. Викуплений з полону Михайлом. | |
Рюрик Ростиславич | ?-1214 | 1173 | 1173 | Таємно в'їхав в Київ з братами, захопив в полон Всеволода Юрійовича, і сам став великим князем. Втік з міста у Білгородку при наблеженні дружини Андрія Юрійовича | |
Ярослав II Ізяславич | 1132-1180 | 1173 | 1174 | У 1173-1174 роках при допомозі Ростиславичів короткотривало сидів на великокняжому престолі у Києві, але наклав велику контрибуцію на населення, за що був вигнаний звідти. За його правління було засноване Луцьке єпископство. | |
Роман I Ростиславич | ?-1180 | 1174 | 1176 | Після смерті Андрія Боголюбского Роман знову сів у Києві, але 1177 року Святослав Всеволодович знову змусив його відступити до Смоленська. | |
Святослав III Всеволодович | 1116-1180 | 1176 | 1194 | Вдалося загальмувати розпад Київської держави і добитись стабілізації під кінець XII століття. Князював до смерті у 1194 р. в співправительстві з Рюриком Ростиславичем. | |
Рюрик Ростиславич | ?-1214 | 1194 | 1201 | Зайняв Київ по смерті Святослава Всеволодовича, був вибитий військом, зібраним Романом Мстиславичем | |
Інгвар Ярославич | ?-1220 | 1201 | 1202 | У 1201-1204 роках точились боротьба галицько-волинських князів за Київський престол. За підтримки князя Романа Великого, Інгвар став Великим князем Київським втримував престол з невеликими перервами). Таким чином Київ був під зверхністю галицького князя аж до смерті князя Романа 1205 року. | |
Рюрик Ростиславич | ?-1214 | 1203 | 1204 | Захопив і жорстоко розграбував Київ у 1203 р. Згодом насильно пострижений у ченці разом з дружиною Анною і донькою Предславою. 1205 року, після загибелі Романа Великого, покинув монастир і повернувся до політичної діяльності. | |
Роман II Великий | 1152-1205 | 1204 | 1204 | Засновник Галицько-Волинського князівства і патріарх тамтешнього правлячого роду. Вважався сучасниками наймогутнішим з усіх руських князів кінця XII — початку XIII століття. | |
Ростислав II Рюрикович | 1172-1218 | 1204 | 1205 | 1204 року посаджений на київський стіл галицько-волинським князем Романом Великим замість Ростиславового батька Рюрика, постриженого в чернецтво. Після смерті Романа в 1205 році усунений з престолу батьком, що вийшов із монастиря. | |
Рюрик Ростиславич | ?-1214 | 1205 | 1206 | У 1205 році, після загибелі Романа Великого, покинув монастир і повернувся до політичної діяльності. Втік у Овруч при підході військ Всеволода Чермного | |
Всеволод IV Чермний | ?-1215 | 1206 | 1207 | У серпні 1206 року за сприяння Володимира Ігоровича забрав Київ у Рюрика Ростиславича. Тієї самої осені Рюрик за підтримки своєї рідні вигнав звідти Всеволода Святославича. Тоді Ольговичі (до клану яких належав Всеволод Святославич) зібрали велике військо. Не чекаючи на його прихід, Рюрик вернувся до свого домену Овруча. | |
Рюрик Ростиславич | ?-1214 | 1207 | 1210 | У 1207 році раптово зібрав армію та вибив Всеволода Чермного з Києва. | |
Всеволод IV Чермний | ?-1215 | 1210 | 1212 | Вокняжився у Києві, вигнавши Рюрика. Після його смерті хотів позбавити смоленських князів їхніх уділів у Київській землі, але його вигнав Мстислав Удатний | |
Інгвар Ярославич | ?-1220 | 1212 | 1212 | 1212 року, спільно з Мстиславом Старим, ходив на Київ проти Всеволода Чермного і здобув його, ставши знову на великокняжий престол. Проте, після битви під Білгородом (неподалік Києва), коли князі остаточно вибороли Київ, добровільно віддав столицю Мстиславу, а сам пішов княжити до Луцька. | |
Мстислав III Старий | 1156-1223 | 1212 | 1223 | Був одним з організаторів наради руських князів у Києві перед першим походом проти монголів на допомогу половцям. Він очолив у поході київську групу військ. Після поразки русько-половецьких сил на річці Калка Мстислав тривалий час опирався монголам у таборі. Він склав зброю в обмін на обіцянку противника помилувати його воякам життя, але був обманутий. Київського князя було страчено разом із його родичами та боярами. | |
Володимир IV Рюрикович | 1187-1239 | 1223 | 1234 | 1223 року очолював смоленський полк у битві з монголами на Калці. Після загибелі в тій битві Мстислава Старого Володимир став Київським князем. Був слабким і непослідовним політиком, за нього Київ дещо занепав. | |
Ізяслав IV Мстиславич | ?-1239 | 1235 | 1236 | У 1233 році разом з Данилом Романовичем вирушив воювати проти угорців, але на самому початку походу відступився від союзника і, замість того, щоб допомагати Данилу, спустошив його ж волость. 1235 року Володимир і Данило виступили проти Ізяслава і половців, але у Торчеська були розбиті. Данило втік, а Володимир потрапив у полон. Ізяслав сів у Києві, а союзник його — Михайло Всеволодович — в Галичі. | |
Ярослав III Всеволодович | 1191-1246 | 1236 | 1238 | У роки навали хана Батия на суздальську землю (1237–1238) Ярослав Всеволодович, його син Олександр і молодші брати Ярослава опору не чинили, тому не були знищені татаро-монголами. 1243 року їздив до Батия, який його затвердив Великим князем усієї Руси, включно з Києвом. Проте Михайло Всеволодович, що княжив тоді у Києві, відмовився виконувати накази монголо-татар. | |
Святий Михайло II Чернігівський | 1179-1246 | 1238 | 1239 | У 30-х роках XIII століття вів боротьбу з Данилом Галицьким, Володимиром Рюриковичем і Ярославом Всеволодовичем за Галич і Київ. 1235 року, при підтримці угорського короля Бели IV захопив Галич, а в березні 1238 року на короткий час зайняв київський престол (у Галичині залишив свого сина Ростислава). В 1239 (за іншими даними, в 1238) році під час монгольської навали виїхав до Угорського королівства, згодом — до Королівства Польського, де намагався отримати допомогу (зокрема від Римського Папи Інокентія IV) в боротьбі з ординцями. В цей період володіння були захоплені і поділені між князями. | |
Ростислав III Мстиславич | 1189-1240 | 1239 | 1239 | Під час монгольського походу на Чернігівське князівство після появи монголів на лівому березі Дніпра навпроти Києва ранньою весною 1240 Михайло Всеволодович Київський поїхав до Угорського королівства, після чого Ростислав приїхав в Київ із Смоленська, але був вигнаний Данилом Галицьким, який посадив в Києві свого намісника Дмитра. | |
Данило Галицький | 1201-1264 | 1239 | 1241 | Належав до старшої на Русі гілки роду Мономаховичів, династії Романовичів, мав титул Короля Русі від Папи Римського. 1239 року зайняв Київ, де не було князя, посадив там свого намісника — воєводу Дмитра. | |
Святий Михайло II Чернігівський | 1179-1246 | 1241 | 1243 | В 1241 році повернувся до зруйнованого Києва та Чернігова. Як тодішній володар Києва, після зруйнування столиці татарами 1240 року, зайнявся обсадою спустошеної Київської Митрополії. 1246 року виїхав за наказом Батия в Орду, де мав одержати ярлик на Чернігівське князівство, де за наказом хана був страчений. | |
Ярослав III Всеволодович | 1191-1246 | 1243 | 1246 | вдруге | |
Святий Олександр Невський | 1228/1232-1263 | 1249 | 1263 | Титулярний Великий князь Київський, ніколи не був у місті. Князь новгородський (1236—1240, 1241—1252, 1257—1259), псковський (1242), великий князь владимирський (1252—1263). | |
Ярослав Ярославич | 1230-1271 | 1263 | 1271 | Титулярний князь Київський. Князь тверський (1247—1271), новгородський (1255—1256; 1266—1267), великий князь владимирський (1263—1271). | |
Лев Данилович | 1228 -1301 | 1271 | 1301 | Можливо певний час контролював Київ. Князь перемиський, галицький, белзький. В західних джерелах титулується як Король Русі. |
Київські князі XIV—XV століття
Правитель | Герб | Роки життя | Правив від | Правив до | Характеристика правління |
---|---|---|---|---|---|
Володимир-Іван Іванович | ?-? | 1301 | Перша чверть XIV ст. | Васал Золотої Орди, історичність під сумнівом. | |
Станіслав Іванович | 1278-1339 | Перша чверть XIV ст. | 1321 | Успадкував київський престол після князя Володимира-Івана Івановича. 1321 року Великий князь Литовський Гедимін переміг військо київського князя Станислава, що складалось з руських та татарських загонів «за шість миль від Києва над рікою Пірною чи Ірпінню». В цій битві загинули князь Лев Юрійович та князь Олег Переяславський. Станислав втік до князя Рязанського, одружився з його донькою Ольгою, а згодом став князем Рязанським. | |
Міндовг Гольшанський | ?-? | 1321 | 1324 | Легендарний литовський князь, відомий лише з пізніших літописів. | |
Ольгимонт Гольшанський | ?-після 1331 | 1324 | 1331 | Легендарний литовський князь відомий лише з пізніших літописів, протопласт роду Гольшанських. | |
Федір Іванович | ?-після 1362 | 1331 | 1362 | Васал Золотої Орди, звістки про цього князя досить фрагментарні. | |
Володимир Ольгердович | 1331-після жовтня 1398 | 1362 | 1394 | Перший київський князь із династії Гедиміновичів. Як володар Київського князівства провадив самостійну політику, карбував власну монету. | |
Скиргайло Ольгердович | 1354-1397 | 1395 | 1397 | Воював з Тевтонським орденом і повернув зайняті ним Троки. 1387 року проти Скиргайла було повстання литовської шляхти та князів. Помер у Києві, ймовірно, отруєний у Вишгороді. | |
Іван Гольшанський | ?-1401 | 1397 | 1401 | Був свідком угоди між Кейстутом, Ягайлом та хрестоносцями. 1381 року підтримував Кейстута під час його конфлікту з Ягайлом. 1401 року підписався на грамотах про підтвердження польсько-литовської Віленсько-Радомської унії. | |
Андрій Гольшанський | ?-1439 | 1411 | 1418 | ||
Михайло Гольшанський | ?-1433/1448 | 1422 | 1432 | Спільно зі своїм братом Семеном був активним учасником боротьби між Сигізмундом Кейстутовичем та Свидригайлом Ольгердовичем за литовський великокнязівський престол. | |
Михайло Друцький-Болобан | ?-1435 | 1433 | 1435 | У 1430 році був гарантом договору між Свидригайлом та Ягайлом щодо Західного Поділля. Під час Луцької війни захищав Кременець від поляків. Був активним учасником боротьби між Сигізмундом Кейстутовичем та Свидригайлом Ольгердовичем за Литовський великокнязівський престол. Був прихильником князя Свидригайла. | |
Свидригайло Ольгердович | 1370-1452 | 1432 | 1440 | Продовжив політику великого князя Вітовта щодо незалежності і суверенності Великого князівства Литовського від Польського королівства, опираючись на Тевтонський та Лівонський орден, Золоту Орду, Молдавію і Тверське князівство. | |
Олелько Володимирович | ?-1454/1455 | 1453 | 1454 | Був одним із підписантів Мельнського миру, який закінчив так звану Голубську війну. Брав участь у поході Вітовта на Новгород. | |
Семен Олелькович | 1420-1470 | 1454 | 1470 | Провадив самостійну політику щодо Кримського ханату, Молдавського князівства і Великого князівства Московського. Активно втручався у справи Золотої Орди. |
Руйнування Києва
- 1169 — Андрій Боголюбський 2 дні жорстоко руйнує та грабує Київ.
- 1203 — Рюрик Ростиславич, відбивши Київ у Романа Мстиславича, знову жорстоко його грабує.
- 1204 — Руйнування Константинополя хрестоносцями, занепад торговельного шляху із варягів у греки, центр світової торгівлі переміщується до Венеційської республіки, Київ втрачає своє стратегічне значення.
- 1240 — хан Батий руйнує та грабує Київ.
Див. також
Примітки
- Сфрагістичний щорічник. Київ 2011, Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України ст. 196, 197
Джерела та література
- Войтович Л. Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.). Львів: Інститут українознавства, 2000.
- М. Грушевський. Історія України-Руси. Реєстр київських князів
- Головко О. Б. Титулатура носіїв державної влади на Русі в контексті середньовічних імперських доктрин
- Великі князі Київські (1139—1246)
- Великі князі Київські та роки їх правління
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Veli kij knyaz kiyivskij titul praviteliv Kiyivskoyi Rusi piznishe aristokratichnij titul Knyazhij znak trizub Velikogo knyazya Kiyivskogo Volodimira Svyatoslavicha Velikimi knyazyami nazivali nosiyiv verhovnoyi vladi na shidnoyevropejskih zemlyah zoseredzhenih pid upravlinnyam dinastiyi Ryurikovichiv V dogovorah iz Vizantiyeyu Oleg Igor i Svyatoslav nosyat cej titul V HI HIII st rang velikogo knyazya yak pravilo nalezhav kiyivskim knyazyam z tim sho v dosyagnenni jogo konkuruvali principi starshinstva v rodi Ryurikovichiv ta nalezhnist do miscevoyi dinastiyi Monomahovichiv Vlada kiyivskogo velikogo knyazya poza mezhami samoyi Kiyivskoyi zemli mala zdebilshogo obmezhenij harakter vidbivayuchi tim samim zagalnij harakter rannofeodalnogo suspilnogo kompleksu Kiyivskoyi Rusi Do realnih prav velikogo knyazya nalezhali sklikannya knyazhih z yizdiv verhovne komanduvannya pid chas vijskovih pohodiv vpliv na priznachennya yepiskopiv tosho Vlada kiyivskogo velikogo knyazya mala tendenciyu do postupovogo zvuzhennya jogo privileyiv sho vidpovidalo politichnomu oslablennyu Kiyivskoyi zemli U XIII st titul velikij knyaz vzhe ne zavzhdi pov yazuvavsya z kiyivskim knyazhim stolom a v 2 j polovini XIII st kiyivski knyazi jogo zovsim vtrachayut Titul velikij knyaz perehodit do galicko volinskih i suzdalsko volodimirskih pivnichnih knyaziv yak pretendentiv na ocholyuvannya kompleksu shidnoslov yanskih zemel sho todi vzhe virazno rozkladavsya na vidrubni pomizh soboyu chastini Z XIV XV st cim titulom koristuvalisya volodari Velikogo knyazivstva Litovskogo ta Veliki knyazi Ruski Pislya Lyublinskoyi uniyi 1569 titul velikij knyaz uvijshov do polskogo korolivskogo titulu SpisokLegendarni knyazi kiyivski Pravitel Gerb Roki zhittya Praviv vid Praviv do Harakteristika pravlinnya Cheh Leh i Rus priblizno VII stolittya Zgidno z legendoyu Rus mifologichnij prabatko rusiv brat Cheha i Leha Lyaha Za legendoyu tri brati zapochatkuvali osnovni slov yanski narodi ta vidpovidno tri davni slov yanski krayini Rus Chehiyu ta Polshu Kij Shek i Horiv VI VII st VI st VII st Zgidno z tradiciyami ta legendoyu pro zasnuvannya Kiyeva zavedeno vvazhati sho Kiyiv zavdyachuye svoyeyu poyavoyu trom bratam iz plemeni polyan Nazva Kiyeva pohodit vid imeni Kiya najstarshogo z troh brativ yakih vvazhayut zasnovnikami golovnogo mista Ukrayini Rusi Oleg VIII st VIII st VIII st Gipotetichnij knyaz abo voyevoda rannoyi Rusi yakij razom z ocholyuvanimi nim rusami zdijsniv bojovij pohid v Chorne more Bravlin VIII st VIII st VIII st Legendarnij ruskij knyaz yakij zi svoyeyu druzhinoyu zdijsniv pohid u Krim zahopiv Korsun Surozh Korchev Regnald Visokij 775 770 775 Legendarnij vozhd rusiv zi skandinavskogo rodu Inglingiv yakij praviv u Kenugardi Zgaduyetsya perevazhno u zv yazku zi znamenitoyu bitvoyu pri Brovalli yak soyuznik konunga Sigurda Perstnya Dohristiyanski Veliki knyazi Kiyivski Pravitel Gerb Roki zhittya Praviv vid Praviv do Harakteristika pravlinnya Svyatij Askold i Dir 882 860 882 Napivlegendarnij kiyivskij knyaz z dinastiyi Kiyevichiv Zasnovnik Kiyivskogo knyazivstva v Naddnipryanshini Yan Dlugosh ta Mihajlo Grushevskij nazivayut jogo nashadkom Kiya nastupnikom Bravlina a Vizantijskij imperator Vasilij I Makedonyanin vikoristovuye termin kagan titul sho dorivnyuye imperatorskomu Po odnij iz versij praviv razom iz Dirom pro yakogo Al Masudi pishe sho vin buv pershij mizh slov yanskimi korolyami Askold ye Svyatij v Pravoslavnij cerkvi Ukrayini ta v Ukrayinskij lyuteranskij cerkvi Oleg Vishij 912 882 912 Regent opikun knyazya Igorya Vsya politika Olega bula oriyentovana na zahist ekonomichnih interesiv Vershinoyu jogo politiki vvazhayut pohid na Konstantinopol i ugodu z Vizantijskoyu imperiyeyu 911 roku Igor I Starij 878 945 912 945 Osnovopolozhnik kiyivskoyi dinastiyi knyaziv sho yih piznishe nazvali Ryurikovichami Svyata Knyaginya Olga 910 969 945 964 Regent hrestilas u vizantijskogo imperatora Kostyantina VII Bagryanorodnogo ale yij ne vdalos prinesti hristiyanstvo v Kiyiv Hristiyanska Svyata Svyata u Rimo katolickij Ukrayinskij greko katolickij Pravoslavnij cerkvi Ukrayini lyuteranskij cerkvah Ukrayini Svyatoslav I Horobrij 935 972 964 972 Provodiv aktivnu zovnishnyu politiku znachno rozshirivshi teritoriyu derzhavi ob yednavshi vsi ruski knyazivstva pid vladoyu Kiyeva Yaropolk I Svyatoslavich 955 978 972 978 Onuk i vihovanec knyagini Olgi Pislya smerti batka viv mizhusobnu vijnu z bratami derevlyanskim knyazem Olegom i novgorodskim knyazem Volodimirom Zaginuv pid chas peregovoriv u Rodeni na Rosi vid ruk varyagiv Volodimira Hristiyanski praviteli Kiyivskoyi Rusi Hristiyanstvo Volodimir Velikij oficijno prijnyav u 988 roci Pravitel Gerb Roki zhittya Praviv vid Praviv do Harakteristika pravlinnya Svyatij rivnoapostolnij Volodimir I Velikij 960 1015 979 1015 Zahopiv kiyivskij prestol pislya mizhusobnoyi borotbi z bratom 977 979 988 roku prijnyav hreshennya pid imenem Vasil rozpochav hristyanizaciyu Kiyivskoyi Rusi vstanovivshi Kiyivsku mitropoliyu Konstantinopolskogo patriarhatu Priyednav do svoyeyi derzhavi zemli v yatichiv yatvyagiv radimichiv bilih horvativ Hristiyanskij Svyatij Svyatij u Rimo katolickij Ukrayinskij greko katolickij Pravoslavnij cerkvi Ukrayini lyuteranskij cerkvah Ukrayini Svyatopolk I Okayannij 980 1019 1015 1019 U rezultati usobici Volodimirovichiv peremig Yaroslav Svyatopolk buv vidstoronij vid vladi ta zgodom pomer vid ran Svyatij Yaroslav I Mudrij 983 1054 1019 1054 Vidatnij derzhavnij diyach i polkovodec U period jogo knyazyuvannya sposterigalosya pidnesennya Davnoruskoyi derzhavi Bulo rozshireno teritoriyu Kiyivskoyi Rusi ukripleno kordoni vstanovleno kontakti z bagatma yevropejskimi krayinami Knyaz pridilyav velike znachennya vnutrishnomu ustroyu derzhavi poshiryuvav hristiyanstvo zasnovuvav monastiri buduvav hrami ta sobori rozbudovuvav stolicyu stvoriv shkolu i biblioteku pri Sofijskomu sobori Svyatij v Pravoslavnij cerkvi Ukrayini ta v Ukrayinskij lyuteranskij cerkvi Izyaslav I Yaroslavich 1024 1078 1054 1068 Pislya smerti 1054 roku Yaroslava Mudrogo Izyaslav posiv kiyivskij prestol prote ne zumiv utrimati v svoyih rukah spadshinu batka i musiv rozdiliti yiyi z bratami Mav problemi z kiyanami i pecherskimi monahami Vseslav Charodij 1029 1101 1068 1069 Knyaz polockij yedinij predstavnik polockoyi gilki Ryurikovichiv na kiyivskomu velikoknyazivskomu prestoli Izyaslav I Yaroslavich 1024 1078 1069 1073 Pislya porazki vid polovciv u bitvi na Alti 1068 roku i vidmovi knyazya vidati kiyanam zbroyu u Kiyevi spalahnulo povstannya proti Izyaslava i jomu dovelosya vtekti z mista Nastupnogo roku Izyaslav povernuvsya z polskimi vijskami j pridushiv povstannya Brati znovu vignali Izyaslava z Kiyeva 1073 roku i vin zvernuvsya do Korolivstva Polskogo kudi pribuv z dostatkom velikim Polskij korol Boleslav II Smilivij odnak ne tilki ne nadav rodichevi dopomogi ale j vidibrav bilshist bagatstv mayuchi namir skoristatisya nimi u vijni z chehami i vignav Izyaslava z krayini a z jogo supernikami Svyatoslavom ta Vsevolodom uklav soyuz Svyatoslav II Yaroslavich 1027 1076 1073 1076 Chetvertij sin Yaroslava Mudrogo Zasnovnik chernigivskoyi knyazivskoyi dinastiyi Fundator budivnictva Pecherskoyi cerkvi v Kiyevi Izyaslav I Yaroslavich 1024 1078 1077 1078 Vlitku 1077 za dopomogoyu polskih vijsk povernuv sobi Kiyiv ale zaginuv u bitvi na Nezhatinij Nivi pid Chernigovom de spilni vijska Yaroslavovichiv rozbili buntivnih pleminnikiv Vsevolod I Yaroslavich 1030 1093 1078 1093 Fundator budivnictva Mihajlivskogo soboru Vidubickogo monastirya Yanchinogo monastirya monastirskoyi cerkvi Andriya Svyatopolk II Izyaslavich 1050 1113 1093 1113 U 1093 roci dvichi zaznav porazki vid hana Bonyaka 1095 roku razom iz Volodimirom Monomahom zavdav porazki polovcyam a v nastupnomu roci viv vijnu z chernigivskim knyazem Olegom Svyatoslavichem yakij vidmovivsya priyihati do Kiyeva na z yizd knyaziv Svyatopolk buv uchasnikom Vitichivskogo z yizdu 1100 Zolotchanskogo z yizdu 1101 i Dolobskogo z yizdu 1103 Razom iz Volodimirom Monomahom Svyatopolk udvoh iz sinom svoyim Yaroslavom brav uchast u peremozhnih boyah z polovcyami 1110 i 1111 u yakih zdobuto polovecki mista Sharukan i Sugriv Volodimir II Monomah 1053 1125 1113 1125 Vidav zakon za yakim zmenshiv rezi vidsotki za pozichki i timchasovo trohi polegshiv stanovishe zakupiv skasuvav holopstvo za borgi Iniciator Lyubeckogo z yizdu 1097 roku de bula provedena radikalna reforma poryadku spadkoyemstva prijnyato zasadu pryamogo rodovogo uspadkuvannya zamist skladnoyi sistemi senjoratu ta zmini udiliv ta Vitechivskogo z yizdu 1100 roku Vidnoviv velikoknyazivsku vladu na bilshij chastini davnoruskih zemel i timchasovo zatrimav proces ostatochnogo rozdroblennya Davnoruskoyi derzhavi Svyatij Mstislav I Velikij 1076 1132 1125 1132 Ostannij knyaz sho utrimuvav yednist Kiyivskoyi derzhavi Zasnovnik kam yanoyi cerkvi sv Fedora v Kiyevi 1129 Svyatij u Pravoslavnij cerkvi Ukrayini Knyazi udilnogo periodu Z 1132 roku Kiyivski knyazi vtrachayut vladu nad usima zemlyami Rusi prote Kiyivskij stil vse odno zalishayetsya starshim i za nogo tochitsya stolitnya borotba mizh riznimi rodami Ryurikovichiv Formalni knyazi v Kiyevi ne knyazhili Pravitel Gerb Roki zhittya Praviv vid Praviv do Harakteristika pravlinnya Yaropolk II Volodimirovich 1082 1139 1132 1139 Dbav pro yednist Kiyivskoyi derzhavi i viv borotbu z chernigivskimi knyazyami Olgovichami yaki namagalisya z dopomogoyu polovciv zahopiti kiyivskij prestol V yacheslav Volodimirovich 1083 1154 1139 1139 Pislya smerti 1139 roku Yaropolka Volodimirovicha yak starshij sin Volodimira Monomaha stav Velikim knyazem Jogo prognav iz Kiyeva Vsevolod Olgovich Piznishe V yacheslav praviv vzhe zi svoyim pleminnikom Izyaslavom Vsevolod II Olgovich 1094 1146 1139 1146 Na pochatku kiyivogo knyazhinnya dovelosya vidstoyuvati prestol yak vid Monomahovichiv sered yakih osoblivo aktivnim buv Izyaslav Mstislavich tak i vid ridni Olgovichiv sho vimagali vid nogo volodin Svyatij Igor II Olgovich 1147 1146 1146 Volodiv udilami z centrami u Yur yevi Gorodci Osterskomu ta Rogachevi 1146 roku buv zmushenij prijnyati chernectvo u Kiyivskomu Fedorivskomu monastiri 1147 roku ubitij kiyanami v pomstu nenavisnomu rodu Olgovichiv U Pravoslavnij cerkvi vshanovuyetsya svyatim v liku blagovirnogo Izyaslav II Mstislavich 1097 1154 1146 1149 U 1147 roci viviv davnoukrayinsku cerkvu z pryamogo pidporyadkuvannya Konstantinopolyu Yurij Dovgorukij 1090 1157 1149 1151 1149 roku koristuyuchis z mizhusobic mizh knyazyami pishov u pohid na pivden i razom z polovcyami bilya Pereyaslava na Dnipri rozbivshi vijska kiyivskogo knyazya Izyaslava II ovolodiv Kiyevom 1150 roku musiv jogo pokinuti Izyaslav II Mstislavich 1097 1154 1151 1154 Znovu stav Velikim knyazem kiyivskim i praviv do smerti Rostislav I Mstislavich 1108 1167 1154 1154 U 1149 1150 rokah pidtrimuvav brata Izyaslava II u jogo borotbi z Yuriyem Dovgorukim za kiyivskij prestol U period jogo knyazyuvannya vidbuvsya ostatochnij rozpad Kiyivskoyi derzhavi na ryad okremih knyazivstv i utvoreno okreme yepiskopstvo u Smolensku Viv oboronni vijni proti polovciv v borotbi z yakimi vikoristovuvav chornih klobukiv torkiv ta inshi tyurkski plemena Izyaslav III Davidovich 1161 1154 1155 Viv postijnu borotbu za kiyivskij prestol Yurij Dovgorukij 1090 1157 1155 1157 Shob zakripitis na pivdni rozdavav svoyim sinam udilni knyazivstva Ne buv ulyublenim sered kiyan pid chas piru u kiyivskogo boyarina buv otruyenij Pislya smerti Yuriya povstali kiyani likviduvali vstanovlenu nim vladu Izyaslav III Davidovich 1161 1157 1158 Viv postijnu borotbu za kiyivskij prestol Rostislav I Mstislavich 1108 1167 1159 1167 Vitrimav kilkamisyachnu oblogu Izyaslavom Davidovichom u Bilgorodi Pislya zagibeli Izyaslava vid ruk torkiv pid Kiyevom ostatochno utverdivsya u na knyazivskomu prestoli i praviv do smerti Mstislav II Izyaslavich 1125 1170 1167 1170 Zaruchivshis pidtrimkoyu inshih knyaziv kiyan ta chornih klobukiv zumiv utverditis u Kiyevi pislya smerti Rostislava Mstislavicha hocha j ne buv starshim knyazem u rodi 1168 roku spilno z inshimi knyazyami rozgromiv polovecki kochovisha nad Orellyu i U berezni 1169 roku utik z Kiyiv pri nablizheni vijsk poslanih knyazem Andriyem Bogolyubskim Glib Yurijovich 1171 1170 1171 Postavlenij knyazhiti u Kiyevi sinom Andriya Bogolyubskogo Mstislavom Imovirno buv otruyenij kiyanami yak i jogo batko Volodimir III Mstislavich 1130 1171 1171 1171 1171 roku pislya smerti Gliba Yurijovicha buv poklikanij na Velike knyazyuvannya do Kiyeva Andrij Bogolyubskij zazhadav vid Volodimira pokinuti Kiyiv Volodimir pomer pislya mensh nizh troh misyaciv knyazhinnya ne dochekavshis nasilnickogo vignannya z Velikogo stolu Mihajlo I Yurijovich 1145 1176 1171 1171 Buv yedinim Yurijovichem yakij u borotbi za Kiyiv 1169 roku pidtrimav Mstislava II proti suzdalskogo knyazya Andriya Bogolyubskogo Koli Andrij vtorgsya do Pivdennoyi Rusi vin rozirvav zv yazok z Mstislavom ta prisyagnuv na virnist svoyemu bratovi Za ce otrimav vid Andriya Bogolyubskogo nazad Torchesk Roman I Rostislavovich 1180 1171 1173 Andrij Bogolyubskij 1171 roku posadiv Romana na Kiyivske knyazivstvo ale cherez dva roki rozgnivanij vidmovoyu Romana vidati kiyivskih boyar zapodozrennih u vbivstvi knyazya Gliba Yurijovicha zmusiv jogo perejti z Kiyeva do Smolenska Vsevolod III Velike Gnizdo 1154 1212 1173 1173 U 1173 roci za rozporyadzhennyam starshogo brata Mihajla Yurijovicha razom z Yaropolkom Rostislavovichem siv u Kiyevi i nezabarom buv polonenij smolenskimi Rostislavichami Vikuplenij z polonu Mihajlom Ryurik Rostislavich 1214 1173 1173 Tayemno v yihav v Kiyiv z bratami zahopiv v polon Vsevoloda Yurijovicha i sam stav velikim knyazem Vtik z mista u Bilgorodku pri nablezhenni druzhini Andriya Yurijovicha Yaroslav II Izyaslavich 1132 1180 1173 1174 U 1173 1174 rokah pri dopomozi Rostislavichiv korotkotrivalo sidiv na velikoknyazhomu prestoli u Kiyevi ale naklav veliku kontribuciyu na naselennya za sho buv vignanij zvidti Za jogo pravlinnya bulo zasnovane Lucke yepiskopstvo Roman I Rostislavich 1180 1174 1176 Pislya smerti Andriya Bogolyubskogo Roman znovu siv u Kiyevi ale 1177 roku Svyatoslav Vsevolodovich znovu zmusiv jogo vidstupiti do Smolenska Svyatoslav III Vsevolodovich 1116 1180 1176 1194 Vdalosya zagalmuvati rozpad Kiyivskoyi derzhavi i dobitis stabilizaciyi pid kinec XII stolittya Knyazyuvav do smerti u 1194 r v spivpravitelstvi z Ryurikom Rostislavichem Ryurik Rostislavich 1214 1194 1201 Zajnyav Kiyiv po smerti Svyatoslava Vsevolodovicha buv vibitij vijskom zibranim Romanom Mstislavichem Ingvar Yaroslavich 1220 1201 1202 U 1201 1204 rokah tochilis borotba galicko volinskih knyaziv za Kiyivskij prestol Za pidtrimki knyazya Romana Velikogo Ingvar stav Velikim knyazem Kiyivskim vtrimuvav prestol z nevelikimi perervami Takim chinom Kiyiv buv pid zverhnistyu galickogo knyazya azh do smerti knyazya Romana 1205 roku Ryurik Rostislavich 1214 1203 1204 Zahopiv i zhorstoko rozgrabuvav Kiyiv u 1203 r Zgodom nasilno postrizhenij u chenci razom z druzhinoyu Annoyu i donkoyu Predslavoyu 1205 roku pislya zagibeli Romana Velikogo pokinuv monastir i povernuvsya do politichnoyi diyalnosti Roman II Velikij 1152 1205 1204 1204 Zasnovnik Galicko Volinskogo knyazivstva i patriarh tamteshnogo pravlyachogo rodu Vvazhavsya suchasnikami najmogutnishim z usih ruskih knyaziv kincya XII pochatku XIII stolittya Rostislav II Ryurikovich 1172 1218 1204 1205 1204 roku posadzhenij na kiyivskij stil galicko volinskim knyazem Romanom Velikim zamist Rostislavovogo batka Ryurika postrizhenogo v chernectvo Pislya smerti Romana v 1205 roci usunenij z prestolu batkom sho vijshov iz monastirya Ryurik Rostislavich 1214 1205 1206 U 1205 roci pislya zagibeli Romana Velikogo pokinuv monastir i povernuvsya do politichnoyi diyalnosti Vtik u Ovruch pri pidhodi vijsk Vsevoloda Chermnogo Vsevolod IV Chermnij 1215 1206 1207 U serpni 1206 roku za spriyannya Volodimira Igorovicha zabrav Kiyiv u Ryurika Rostislavicha Tiyeyi samoyi oseni Ryurik za pidtrimki svoyeyi ridni vignav zvidti Vsevoloda Svyatoslavicha Todi Olgovichi do klanu yakih nalezhav Vsevolod Svyatoslavich zibrali velike vijsko Ne chekayuchi na jogo prihid Ryurik vernuvsya do svogo domenu Ovrucha Ryurik Rostislavich 1214 1207 1210 U 1207 roci raptovo zibrav armiyu ta vibiv Vsevoloda Chermnogo z Kiyeva Vsevolod IV Chermnij 1215 1210 1212 Voknyazhivsya u Kiyevi vignavshi Ryurika Pislya jogo smerti hotiv pozbaviti smolenskih knyaziv yihnih udiliv u Kiyivskij zemli ale jogo vignav Mstislav Udatnij Ingvar Yaroslavich 1220 1212 1212 1212 roku spilno z Mstislavom Starim hodiv na Kiyiv proti Vsevoloda Chermnogo i zdobuv jogo stavshi znovu na velikoknyazhij prestol Prote pislya bitvi pid Bilgorodom nepodalik Kiyeva koli knyazi ostatochno viboroli Kiyiv dobrovilno viddav stolicyu Mstislavu a sam pishov knyazhiti do Lucka Mstislav III Starij 1156 1223 1212 1223 Buv odnim z organizatoriv naradi ruskih knyaziv u Kiyevi pered pershim pohodom proti mongoliv na dopomogu polovcyam Vin ocholiv u pohodi kiyivsku grupu vijsk Pislya porazki rusko poloveckih sil na richci Kalka Mstislav trivalij chas opiravsya mongolam u tabori Vin sklav zbroyu v obmin na obicyanku protivnika pomiluvati jogo voyakam zhittya ale buv obmanutij Kiyivskogo knyazya bulo stracheno razom iz jogo rodichami ta boyarami Volodimir IV Ryurikovich 1187 1239 1223 1234 1223 roku ocholyuvav smolenskij polk u bitvi z mongolami na Kalci Pislya zagibeli v tij bitvi Mstislava Starogo Volodimir stav Kiyivskim knyazem Buv slabkim i neposlidovnim politikom za nogo Kiyiv desho zanepav Izyaslav IV Mstislavich 1239 1235 1236 U 1233 roci razom z Danilom Romanovichem virushiv voyuvati proti ugorciv ale na samomu pochatku pohodu vidstupivsya vid soyuznika i zamist togo shob dopomagati Danilu spustoshiv jogo zh volost 1235 roku Volodimir i Danilo vistupili proti Izyaslava i polovciv ale u Torcheska buli rozbiti Danilo vtik a Volodimir potrapiv u polon Izyaslav siv u Kiyevi a soyuznik jogo Mihajlo Vsevolodovich v Galichi Yaroslav III Vsevolodovich 1191 1246 1236 1238 U roki navali hana Batiya na suzdalsku zemlyu 1237 1238 Yaroslav Vsevolodovich jogo sin Oleksandr i molodshi brati Yaroslava oporu ne chinili tomu ne buli znisheni tataro mongolami 1243 roku yizdiv do Batiya yakij jogo zatverdiv Velikim knyazem usiyeyi Rusi vklyuchno z Kiyevom Prote Mihajlo Vsevolodovich sho knyazhiv todi u Kiyevi vidmovivsya vikonuvati nakazi mongolo tatar Svyatij Mihajlo II Chernigivskij 1179 1246 1238 1239 U 30 h rokah XIII stolittya viv borotbu z Danilom Galickim Volodimirom Ryurikovichem i Yaroslavom Vsevolodovichem za Galich i Kiyiv 1235 roku pri pidtrimci ugorskogo korolya Beli IV zahopiv Galich a v berezni 1238 roku na korotkij chas zajnyav kiyivskij prestol u Galichini zalishiv svogo sina Rostislava V 1239 za inshimi danimi v 1238 roci pid chas mongolskoyi navali viyihav do Ugorskogo korolivstva zgodom do Korolivstva Polskogo de namagavsya otrimati dopomogu zokrema vid Rimskogo Papi Inokentiya IV v borotbi z ordincyami V cej period volodinnya buli zahopleni i podileni mizh knyazyami Rostislav III Mstislavich 1189 1240 1239 1239 Pid chas mongolskogo pohodu na Chernigivske knyazivstvo pislya poyavi mongoliv na livomu berezi Dnipra navproti Kiyeva rannoyu vesnoyu 1240 Mihajlo Vsevolodovich Kiyivskij poyihav do Ugorskogo korolivstva pislya chogo Rostislav priyihav v Kiyiv iz Smolenska ale buv vignanij Danilom Galickim yakij posadiv v Kiyevi svogo namisnika Dmitra Danilo Galickij 1201 1264 1239 1241 Nalezhav do starshoyi na Rusi gilki rodu Monomahovichiv dinastiyi Romanovichiv mav titul Korolya Rusi vid Papi Rimskogo 1239 roku zajnyav Kiyiv de ne bulo knyazya posadiv tam svogo namisnika voyevodu Dmitra Svyatij Mihajlo II Chernigivskij 1179 1246 1241 1243 V 1241 roci povernuvsya do zrujnovanogo Kiyeva ta Chernigova Yak todishnij volodar Kiyeva pislya zrujnuvannya stolici tatarami 1240 roku zajnyavsya obsadoyu spustoshenoyi Kiyivskoyi Mitropoliyi 1246 roku viyihav za nakazom Batiya v Ordu de mav oderzhati yarlik na Chernigivske knyazivstvo de za nakazom hana buv strachenij Yaroslav III Vsevolodovich 1191 1246 1243 1246 vdruge Svyatij Oleksandr Nevskij 1228 1232 1263 1249 1263 Titulyarnij Velikij knyaz Kiyivskij nikoli ne buv u misti Knyaz novgorodskij 1236 1240 1241 1252 1257 1259 pskovskij 1242 velikij knyaz vladimirskij 1252 1263 Yaroslav Yaroslavich 1230 1271 1263 1271 Titulyarnij knyaz Kiyivskij Knyaz tverskij 1247 1271 novgorodskij 1255 1256 1266 1267 velikij knyaz vladimirskij 1263 1271 Lev Danilovich 1228 1301 1271 1301 Mozhlivo pevnij chas kontrolyuvav Kiyiv Knyaz peremiskij galickij belzkij V zahidnih dzherelah tituluyetsya yak Korol Rusi Kiyivski knyazi XIV XV stolittya Pravitel Gerb Roki zhittya Praviv vid Praviv do Harakteristika pravlinnya Volodimir Ivan Ivanovich 1301 Persha chvert XIV st Vasal Zolotoyi Ordi istorichnist pid sumnivom Stanislav Ivanovich 1278 1339 Persha chvert XIV st 1321 Uspadkuvav kiyivskij prestol pislya knyazya Volodimira Ivana Ivanovicha 1321 roku Velikij knyaz Litovskij Gedimin peremig vijsko kiyivskogo knyazya Stanislava sho skladalos z ruskih ta tatarskih zagoniv za shist mil vid Kiyeva nad rikoyu Pirnoyu chi Irpinnyu V cij bitvi zaginuli knyaz Lev Yurijovich ta knyaz Oleg Pereyaslavskij Stanislav vtik do knyazya Ryazanskogo odruzhivsya z jogo donkoyu Olgoyu a zgodom stav knyazem Ryazanskim Mindovg Golshanskij 1321 1324 Legendarnij litovskij knyaz vidomij lishe z piznishih litopisiv Olgimont Golshanskij pislya 1331 1324 1331 Legendarnij litovskij knyaz vidomij lishe z piznishih litopisiv protoplast rodu Golshanskih Fedir Ivanovich pislya 1362 1331 1362 Vasal Zolotoyi Ordi zvistki pro cogo knyazya dosit fragmentarni Volodimir Olgerdovich 1331 pislya zhovtnya 1398 1362 1394 Pershij kiyivskij knyaz iz dinastiyi Gediminovichiv Yak volodar Kiyivskogo knyazivstva provadiv samostijnu politiku karbuvav vlasnu monetu Skirgajlo Olgerdovich 1354 1397 1395 1397 Voyuvav z Tevtonskim ordenom i povernuv zajnyati nim Troki 1387 roku proti Skirgajla bulo povstannya litovskoyi shlyahti ta knyaziv Pomer u Kiyevi jmovirno otruyenij u Vishgorodi Ivan Golshanskij 1401 1397 1401 Buv svidkom ugodi mizh Kejstutom Yagajlom ta hrestonoscyami 1381 roku pidtrimuvav Kejstuta pid chas jogo konfliktu z Yagajlom 1401 roku pidpisavsya na gramotah pro pidtverdzhennya polsko litovskoyi Vilensko Radomskoyi uniyi Andrij Golshanskij 1439 1411 1418 Mihajlo Golshanskij 1433 1448 1422 1432 Spilno zi svoyim bratom Semenom buv aktivnim uchasnikom borotbi mizh Sigizmundom Kejstutovichem ta Svidrigajlom Olgerdovichem za litovskij velikoknyazivskij prestol Mihajlo Druckij Boloban 1435 1433 1435 U 1430 roci buv garantom dogovoru mizh Svidrigajlom ta Yagajlom shodo Zahidnogo Podillya Pid chas Luckoyi vijni zahishav Kremenec vid polyakiv Buv aktivnim uchasnikom borotbi mizh Sigizmundom Kejstutovichem ta Svidrigajlom Olgerdovichem za Litovskij velikoknyazivskij prestol Buv prihilnikom knyazya Svidrigajla Svidrigajlo Olgerdovich 1370 1452 1432 1440 Prodovzhiv politiku velikogo knyazya Vitovta shodo nezalezhnosti i suverennosti Velikogo knyazivstva Litovskogo vid Polskogo korolivstva opirayuchis na Tevtonskij ta Livonskij orden Zolotu Ordu Moldaviyu i Tverske knyazivstvo Olelko Volodimirovich 1454 1455 1453 1454 Buv odnim iz pidpisantiv Melnskogo miru yakij zakinchiv tak zvanu Golubsku vijnu Brav uchast u pohodi Vitovta na Novgorod Semen Olelkovich 1420 1470 1454 1470 Provadiv samostijnu politiku shodo Krimskogo hanatu Moldavskogo knyazivstva i Velikogo knyazivstva Moskovskogo Aktivno vtruchavsya u spravi Zolotoyi Ordi Rodovid kiyivskih knyaziv dinastiyi RyurikovichivRujnuvannya Kiyeva1169 Andrij Bogolyubskij 2 dni zhorstoko rujnuye ta grabuye Kiyiv 1203 Ryurik Rostislavich vidbivshi Kiyiv u Romana Mstislavicha znovu zhorstoko jogo grabuye 1204 Rujnuvannya Konstantinopolya hrestonoscyami zanepad torgovelnogo shlyahu iz varyagiv u greki centr svitovoyi torgivli peremishuyetsya do Venecijskoyi respubliki Kiyiv vtrachaye svoye strategichne znachennya 1240 han Batij rujnuye ta grabuye Kiyiv Div takozhKiyivski knyazi Kiyivska Rus Kiyivske knyazivstvo Velike knyazivstvo Litovske Hronologiya istoriyi Ukrayini doistorichna antichna doba i serednovichchya PrimitkiSfragistichnij shorichnik Kiyiv 2011 Institut ukrayinskoyi arheografiyi ta dzhereloznavstva im M S Grushevskogo NAN Ukrayini st 196 197Dzherela ta literaturaVojtovich L Knyazivski dinastiyi Shidnoyi Yevropi kinec IX pochatok XVI st Lviv Institut ukrayinoznavstva 2000 M Grushevskij Istoriya Ukrayini Rusi Reyestr kiyivskih knyaziv Golovko O B Titulatura nosiyiv derzhavnoyi vladi na Rusi v konteksti serednovichnih imperskih doktrin Veliki knyazi Kiyivski 1139 1246 Veliki knyazi Kiyivski ta roki yih pravlinnya