Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ро́день (Родня) — укріплений го́род на так званій Княжій Горі, неподалік від гирла Росі на південь від Канева.
| Родень | |
|---|---|
 Дитинець давньоруського Родня на діорамі в Черкаському обласному краєзнавчому музеї. Автор А. В. Казанський, консультант Г. Г. Мезенцева. | |
| Альтернативна назва | Роден і Родня |
| Сучасне розташування | Україна |
| Регіон | Черкаська область |
| Географічні координати | 49°43′04″ пн. ш. 31°32′31″ сх. д. / 49.717777777805551409° пн. ш. 31.54194444447222168° сх. д. |
| Історія | |
| Заснування | 7 століття |
| Кінець існування | 13 століття |
| Належність до країн | Київська Русь |
| Ключові події | монгольська навала на Русь |
Дослідження
Археологічні досліди датують початки цього міста VII — VIII ст., але найвищого економічного і культурного розквіту Родень досяг у XI - XII ст. Тоді він став не тільки фортецею проти нападів кочовиків, але й важливим ремісничим та торговельним осередком.
Родень впав жертвою татарського погрому у 1239 - 1240 pp. і вже більше не був відбудований. Розкопи Роденя провадили серед інших М. Біляшівський (1891) і у 1958-65 експедиція Київського Університету (Мезенцева Г. «Давньоруське місто Родень», 1958).
Є підстави вважати Родень давнім племінним центром русів, та центром культу давньослов'янського верховного бога Рода — бога неба та всесвіту.
За князя Святослава у Родені знаходився княжий «двор теремный». У 980 році під час війни за Київський престол, сюди втік Ярополк Святославич від свого брата , але після тривалої осади був убитий найманцями варягами.
За часів полюддя поблизу Роденя був пункт остаточного збору кораблів перед їхнім відправленням до Візантії. Тут відбувалося їх остаточне споряджання, підготовка та перевантаження товарів. На думку академіка Б. Рибакова, Родень - це і є загадкова Артанія східних авторів.
Городище на Княжій горі
Княжою горою називають стрімкий виступ правого берега Дніпра на одному з урочищ поблизу м. Канів. Тут збереглися залишки давньоруського городища X–XIII ст., яке історики ототожнюють з літописним «градом» Родень, що згадується в «Повісті временних літ» у статті про події 980. Городище мало дві укріплені частини, від яких збереглися залишки валів і ровів. У дитинці вздовж стін розміщувалися житлові (понад 30) і господарські споруди. Імовірно, була й дерев'яна церква, про що свідчать знахідки хрестів та ін. церковне начиння. В окольному граді будівлі стояли в кілька рядів (відкрито понад 25 жител). Речовий матеріал досить різноманітний — с.-г. знаряддя праці, інструменти ремісників, ваги й гирки, монети та імпортні речі, побутовий інвентар, глиняний посуд, мідні казанки й чаші. З культових речей знайдено свічники, панікадила, хрести й образки. Досить багато прикрас, у тому числі золотих і срібних, зброї, що вказує на проживання тут, окрім рядового населення, представників соціальної верхівки. Про це свідчать також знахідки 11 скарбів.
Примітки
- Іванченко Л. І. Княжа гора поблизу Канева // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — 528 с. : іл. — .
Джерела та література
- М. Ф. Котляр, А. Г. Плахонін. Родень, Родня // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 251. — .
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Шендрик Н. І. Наконечники стріл з Княжої Гори. — Праці Київського історичного музею, 1958 р., т. 1, с. 158—174.
- Мезенцева Г. Г. Деякі підсумки археологічного вивчення древньоруського міста Родня. — Вісник Київського ун-ту, 1961 р., № 4, сер.істор. та філос., вип. 1, с. 110—119.
- Мезенцева Г. Г. Новые данные об изготовлении древнерусских жерновов. — Советская археология, 1964 г., № 3, с. 224—227.
- Мезенцева Г. Г. Знахідки з розкопок древньоруського міста Родня за останні роки. — Вісник Київського ун-ту, 1967 р., № 8, сер.істор. та права, вип. 1, с. 59 — 69.
- Мезенцева Г. Г. Древьоруське місто Родень (Княжа Гора). — К.: 1968 р. — 183 с.
- Шендрик Н. І. Кушнірські інструменти з городища на Княжій Горі. — Археологія, 1970 р., т. 23, с. 221—224.
Посилання
- Родня // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1964. — Т. 7, кн. XIII : Літери Риз — Се. — С. 1610. — 1000 екз.
- Родень, Княжа гора // Інформація на сайті Канівського природного заповідника
 | Це незавершена стаття з історії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ro den Rodnya ukriplenij go rod na tak zvanij Knyazhij Gori nepodalik vid girla Rosi na pivden vid Kaneva RodenDitinec davnoruskogo Rodnya na diorami v Cherkaskomu oblasnomu krayeznavchomu muzeyi Avtor A V Kazanskij konsultant G G Mezenceva Alternativna nazva Roden i RodnyaSuchasne roztashuvannya UkrayinaRegion Cherkaska oblastGeografichni koordinati 49 43 04 pn sh 31 32 31 sh d 49 717777777805551409 pn sh 31 54194444447222168 sh d 49 717777777805551409 31 54194444447222168IstoriyaZasnuvannya 7 stolittyaKinec isnuvannya 13 stolittyaNalezhnist do krayin Kiyivska RusKlyuchovi podiyi mongolska navala na RusDoslidzhennyaArheologichni doslidi datuyut pochatki cogo mista VII VIII st ale najvishogo ekonomichnogo i kulturnogo rozkvitu Roden dosyag u XI XII st Todi vin stav ne tilki forteceyu proti napadiv kochovikiv ale j vazhlivim remisnichim ta torgovelnim oseredkom Roden vpav zhertvoyu tatarskogo pogromu u 1239 1240 pp i vzhe bilshe ne buv vidbudovanij Rozkopi Rodenya provadili sered inshih M Bilyashivskij 1891 i u 1958 65 ekspediciya Kiyivskogo Universitetu Mezenceva G Davnoruske misto Roden 1958 Ye pidstavi vvazhati Roden davnim pleminnim centrom rusiv ta centrom kultu davnoslov yanskogo verhovnogo boga Roda boga neba ta vsesvitu Za knyazya Svyatoslava u Rodeni znahodivsya knyazhij dvor teremnyj U 980 roci pid chas vijni za Kiyivskij prestol syudi vtik Yaropolk Svyatoslavich vid svogo brata ale pislya trivaloyi osadi buv ubitij najmancyami varyagami Za chasiv polyuddya poblizu Rodenya buv punkt ostatochnogo zboru korabliv pered yihnim vidpravlennyam do Vizantiyi Tut vidbuvalosya yih ostatochne sporyadzhannya pidgotovka ta perevantazhennya tovariv Na dumku akademika B Ribakova Roden ce i ye zagadkova Artaniya shidnih avtoriv Gorodishe na Knyazhij goriKnyazhoyu goroyu nazivayut strimkij vistup pravogo berega Dnipra na odnomu z urochish poblizu m Kaniv Tut zbereglisya zalishki davnoruskogo gorodisha X XIII st yake istoriki ototozhnyuyut z litopisnim gradom Roden sho zgaduyetsya v Povisti vremennih lit u statti pro podiyi 980 Gorodishe malo dvi ukripleni chastini vid yakih zbereglisya zalishki valiv i roviv U ditinci vzdovzh stin rozmishuvalisya zhitlovi ponad 30 i gospodarski sporudi Imovirno bula j derev yana cerkva pro sho svidchat znahidki hrestiv ta in cerkovne nachinnya V okolnomu gradi budivli stoyali v kilka ryadiv vidkrito ponad 25 zhitel Rechovij material dosit riznomanitnij s g znaryaddya praci instrumenti remisnikiv vagi j girki moneti ta importni rechi pobutovij inventar glinyanij posud midni kazanki j chashi Z kultovih rechej znajdeno svichniki panikadila hresti j obrazki Dosit bagato prikras u tomu chisli zolotih i sribnih zbroyi sho vkazuye na prozhivannya tut okrim ryadovogo naselennya predstavnikiv socialnoyi verhivki Pro ce svidchat takozh znahidki 11 skarbiv PrimitkiIvanchenko L I Knyazha gora poblizu Kaneva Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom 528 s il ISBN 978 966 00 0692 8 Dzherela ta literaturaM F Kotlyar A G Plahonin Roden Rodnya Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 251 ISBN 978 966 00 1290 5 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Shendrik N I Nakonechniki stril z Knyazhoyi Gori Praci Kiyivskogo istorichnogo muzeyu 1958 r t 1 s 158 174 Mezenceva G G Deyaki pidsumki arheologichnogo vivchennya drevnoruskogo mista Rodnya Visnik Kiyivskogo un tu 1961 r 4 ser istor ta filos vip 1 s 110 119 Mezenceva G G Novye dannye ob izgotovlenii drevnerusskih zhernovov Sovetskaya arheologiya 1964 g 3 s 224 227 Mezenceva G G Znahidki z rozkopok drevnoruskogo mista Rodnya za ostanni roki Visnik Kiyivskogo un tu 1967 r 8 ser istor ta prava vip 1 s 59 69 Mezenceva G G Drevoruske misto Roden Knyazha Gora K 1968 r 183 s Shendrik N I Kushnirski instrumenti z gorodisha na Knyazhij Gori Arheologiya 1970 r t 23 s 221 224 PosilannyaRodnya Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1964 T 7 kn XIII Literi Riz Se S 1610 1000 ekz Roden Knyazha gora Informaciya na sajti Kanivskogo prirodnogo zapovidnika Ce nezavershena stattya z istoriyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi