Координати: 33°53′13″ пн. ш. 35°30′47″ сх. д. / 33.88694° пн. ш. 35.51306° сх. д.
Бейру́т (араб. بيروت, фінік. 𐤁𐤀𐤓𐤕, вірм. Պէյրութ/Բեյրութ Beyrut, івр. ביירות Beirut, арам. בירות Birot, дав.-гр. Βηρυτός) — столиця і найбільше місто Лівану, у давнину — незалежне місто-держава. Розташоване на березі Затоки Святого Георгія.
Бейрут بيروت Beyrouth | |||
---|---|---|---|
| |||
Прізвисько: лат. Berytus Nutris Legum Бейрут, матір права | |||
Координати: 33°53′13″ пн. ш. 35°30′47″ сх. д. / 33.88694° пн. ш. 35.51306° сх. д. | |||
Країна | Ліван | ||
Провінція | Бейрут | ||
Уряд | |||
- Губернатор | Білял Хамад | ||
Площа | |||
- Місто | 20 км² | ||
- Усього | 100 км² | ||
- Агломерація | 200 км² | ||
Висота над р.м. | 0 м | ||
Населення (2012) | |||
- Місто | 361,366 | ||
- Міський район | 1,900,000 | ||
- Агломерація | 2,063,363 | ||
Телефонний код(и) | країна: 961 | ||
Бейрут | |||
Бейрут є найважливішим фінансовим і банківським центром всього Близького Сходу. Крім того, у Бейруті базуються багато міжнародних організацій.
Близько 1 574 тис. жителів (2005), переважно араби. Оцінки чисельності населення міста різняться від 900 тисяч до 2 мільйонів осіб. Це пов'язано з тим, що з 1932 в Бейруті не проводився перепис населення.
Історія
Фінікійський Беріт
За археологічними даними поселення на місці Бейрута з'явилося в середині у III тис. до н. е. ст. до н. е., проте перші достовірні згадки про місто відносяться лише до XV ст. до н. е. Деякі дослідники впевнені, що цар Бейрута (або ж Беріта, як швидше за все вимовлялася ця назва фінікійською) був серед численних ханаанських володарів, що присягнули на вірність фараону Тутмосу III після його перемоги під Мегіддо. Принаймні у списку міст, підпорядкованих Єгипту за часів Ехнатона, Бейрут вже зазначений.
Назва міста походить від фінікійського слова, що означає «колодязь», — в центрі міста і справді знаходилося глибоке джерело. Більш штучною етимологією видається переклад назви як «угода» (саме так у Біблії позначений «завіт», що його уклав з Яхве Авраам), яка швидше за все з'явилося у єврейському середовищі. Найшанованішим божеством бейрутців здавна був Єво, аналог Яхве давніх ізраїльтян. Цілком можливо, що культ цей був запозичений прибульцями-фінікійцями від першопоселенців узбережжя, внаслідок чого власне ханаанський культ Еля відступив на другий план, пізніше витіснений ще й вшануванням Ешмуна.
Першим відомим на ім'я царем Бейрута був Хамунірі. Царем його, зокрема, називав у переписці з фараоном цар Бібла Рібадді. Сам Хамунірі у дипломатичній переписці з єгипетським володарем іменує себе «бейрутським мужем», що може підкреслювати як залежний статус міста, так і обмежені повноваження монарха в стосунках з місцевою громадою. Археологічні дослідження засвідчили, що в той час місто було доволі великим, заможним і його оточували потужні мури — на випадок несподіваного нападу сусідів.
Єгипетське панування і здобуття незалежності
У стосунках з Єгиптом Хамунірі поводився доволі самостійно. Розпорядження фараона надати допомогу Біблу в його боротьбі з володарем Амурру Абдаширтою бейрутці фактично проігнорували, і лише коли у Фінікії з'явилося єгипетське військо продемонстрували покірність. Але й це не завадило Хамунірі укласти союз с сином Абдаширти Азіру і перехоплювати біблські кораблі, що поспішали на допомогу єгипетському гарнізону Сіміри. Щоправда, цар Бібла, якого скинули власні співгромадяни, спочатку втік саме до Бейруту, де намагався заручитися підтримкою Хамунірі, а вже потім до Сідона. Хамунірі натомість уклав з Азіру новий союз і підтримував Сідон у його боротьбі проти Тіра.
Доба відносної самостійності завершилася за часів Хоремхеба. Сеті I і Рамзес II міцно утримували Бейрут у своїх руках. Місто здобуло незалежність лише тоді, коли Східним Середземномор'ям прокотилася навала «народів моря». Власне Бейрут, судячи з усього, переселенці оминули. Та й пізніше, коли філістимляни воювали з Сідоном, бейрутці залишалися осторонь. Все це сприяло зростанню міста (наприкінці XI ст. до н. е. навколо Бейрута були зведені нові, потужніші мури) і перетворенню його на один з найважливіших центрів фінікійської економіки і культури.
За часів царя (точний час його правління невідомий, варіюється від XII до IX ст. до н. е., але швидше за все йдеться саме про IX ст. до н. е) у Бейруті жив і працював філософ і історик Сангун'ятон. Використовуючи міські і храмові записи, він уклав першу історію Фінікії, яка, на жаль, дійшла до нас лише у розрізнених цитатах пізніших авторів. Сміливі судження Сангун'ятона, що стверджував, що богами люди називають людей, які в минулому відзначилися звитягами або ж відкриттями, викликали спротив з боку місцевого жрецтва, яке зробило все, аби праці історика не стали надбанням широкого громадського загалу.
Від ассирійців до Селевкидів
Під час ассирійського завоювання Фінікії письмові джерела Бейрут не згадують (принаймні під його власною назвою). На думку дослідників це може свідчити про втрату містом самостійності й перехід його під владу сусіднього Сідона, або ж Бібла у середині IX століття до н. е. За археологічними даними у VIII століття до н. е. мури міста занедбані, поступово руйнувалися, перетворюючись на звалище. У 677 до н. е., під час облоги ассирійцями Сідона, у Бейруті знаходився табір Асаргаддона. Цар залишив біля міста стелу з повідомленням про свою перемогу. Після того, як Сідон був зруйнований, Бейрут був включений безпосередньо до складу Ассирії та навіть отримав поштовх для розвитку — у міста з'являються нові, хоча й не такі потужні мури, будуються нові складські приміщення.
Нове піднесення Бейрута припадає вже на часи панування персів. Під владою Ахеменідів місто розростається у кілька разів і отримує . Однак політично Бейрут залишається тіні своїх сусідів — Сідона та Бібла. За елліністичної доби місто стало відомим завдяки торгівлі та виробництву тканин, зокрема й фарбованих славнозвісним пурпуром. Бейрутці мали свою факторію на Делосі й навіть в італійських існувала невеличка бейрутська громада, що вшановувала морського бога, якого греки ототожнювали з Посейдоном. Зображення цього божества, озброєного тризубом, верхи на дельфіні зустрічається і на пізніших бейрутських монетах.
При розподілі держави Александра Великого Бейрут дістався Птолемею Египетському, проте Селевкіди не втрачали надії заволодіти усією Фінікією. У 218 до н. е. біля Бейрута — у вузькій приморській ущелині — Антіох III Великий завдав нищівної поразки єгипетському полководцю Ніколаю. Проте остаточно під владу Селевкидів місто потрапило лише у 197 до н. е.
З часів Антіоха IV Епіфана, пізніше за інші фінікійські міста, Бейрут почав карбувати власну монету. Місто отримує і другу назву — Лаодікея Ханаанська або ж Фінікійська.
Розквіту міста несподівано поклала край громадянська війна. Узурпатор у 142 до н. е. влаштував заколот проти Антіоха VI. Цар змушений був рятуватися втечею та забарикадувався у Бейруті. Розлючений Трифон захопив місто та у 140 до н. е. зрівняв його з землею. Відновлений і відбудований Бейрут був лише у 120-х.
Римляни, араби, сельджуки
Послаблення держави Селевкідів, виснаженої міжусобицями, дозволило Бейруту у 81 р. до н. е. повернути собі незалежність. Проте невдовзі став жертвою нападів з боку кочовиків — . Вирішив проблему лише Гней Помпей, який приєднав Сирію до Риму, оголосивши фінікійські міста «вільними», а фактично — автономними у складі Римської республіки. Імператор Август Бейрут автономії позбавив, натомість перетворив його у 16-14 рр. до н. е. на колонію для своїх ветеранів під назвою Julia Augusta Felix Berytus.
Бейрут отримав акведук, що постачав питну воду з ліванських гір, і іподром. Розбудовою міста керував , а пізніше долучився цар Юдеї Ірод Великий, зацікавлений у розвитку портів на Сереземному морі. Коштом Ірода був реконструйований один з міських форумів, зведені численні храми та портики. Юдейський цар Ірод Агріппа I додав до них театр, цирк і терми. Місто швидко повернуло собі роль центру торгівлі, виноробства і фарбування тканин. Особливо, коли до міста з Китаю почали завозити шовк.
Під час Юдейської війни бейрутці надавали допомогу римлянам. Місто користувалося особливою прихильністю Каракалли. За часів Северів (III ст.) в Бейруті була створена вища школа риторики, поетики й права. Її роль для імперії була такою великою, що Діоклетіан звільнив студентів школи від податків, а в середині V ст. школа отримала особливий статут — privilegium studii, один з перших у світовій історії. Попри велику шкоду, яку завдав місту землетрус 349 року, імператор Феодосій II зробив Бейрут центром митрополії. Місцеві правознавці особливо відзначилися під час підготовки Кодексу Юстиніана, їхню школу в той час вважали третьою в імперії — після Рима і Константинополя. Край історії «щасливого Бейруту» поклала ціла серія землетрусів — 494, 502, 529 і особливо 551 і 560, які супроводжувалися грандіозними пожежами та цунамі, що фактично знищили місто. Навіть вища школа була змушена перебратися до Сідона.
У 636 Бейрут, точніше те, що від нього залишалося, зайняли араби. Управління містом і навколишньою територією опинилося в руках нащадків Лахмідів — роду .
У 644 і 678 візантійці відновлювали свій контроль над Фінікією, але щоразу ненадовго. Бейрутці допомагали намісникам халіфа будувати перші бойові кораблі, проте до керівництва флотом їх не залучали. У 747 краєм прокотився новий землетрус. Відновіти прибережні поселення наказав лише халіф аль-Мансур у 771, а завершені роботи були лише за часів . За цей час Бейрут увійшов до складу князівства , заснованого у 759 .
У 787 Бейрут пережив напад мешканців сусідніх гір, у 801 — новий рейд візантійців. З 878 Сінелфіль разом з Бейрутом опинився в складі держави Тулунідів, з 939 — .
У 970 місто здобули війська фатимідського халіфа аль-Муїзза.
У 974 знову ненадовго повернувся під владу візантійців, які, залишаючи місто, вивезли з нього чимало християн.
У 975–977 місто контролювали тюрки . Не дивно, що, повернувши собі владу над Фінікією, Фатиміди почали насамперед зміцнювати фортифікаційні споруди поселень узбережжя, зокрема й Бейрута. Майже сторіччя місто мало змогу зростати у відносно мирних умовах. У 1080–1089 його тимчасово контролювали сельджуки.
Хрестоносці
У 1110 в найвужчому місці приморської дороги перемогу над єгипетським військом здобули хрестоносці на чолі з Балдуїном I. Бейрут був взятий в облогу і з допомогою генуезької ескадри захоплений 2 квітня. Місто стало центром Єрусалимського королівства, на чолі якої став кузен короля . Місцевий єпископ підпорядковувався архієпископу Тірському. Невдовзі Бейрут перейшов до родини , першим володарем з яких був . Щоправда, місцеві селяни відмовлялися сплачувати податки, тож у 1125 примушувати їх довелося війську на чолі з самим королем.
У 1126 біля Бейрута десант висадили єгиптяни, однак хрестоносці взяли над ними гору. Брат і спадкоємець Готьє , а потім і син Гі - підтримували приязні стосунки з сусідніми мусульманськими володарями, аж поки у 1160 сеньйор не влаштував пастку, підступом перебивши майже усіх емірів з родини у бейрутському замку. Після цього конфлікти із сусідами не вщухали. Врешті решт змусив останнього представника династії віддати Бейрут йому як королю.
У 1181 на рейді Бейруту знову з'явилася єгипетська ескадра. Наступного року володар Єгипту Салах ед Дін взяв місто в облогу і з суходолу. Лише поява Балдуїна IV з власним флотом змусила султана відступити. Помираючи, король віддав Бейрут графу Триполі (1183) проте після смерті Балдуїна V, місто захопив сенешаль Жослен, який домігся затвердження своїх зазіхань новим королем Гі де Лузіньяном. Після перемоги під Хаттіном (липень 1187) до Бейрута знову підступив Салах ед Дін. Місто самостійно, без гарнізону, протрималося десять днів, що дозволило евакуювати населення, і лише 9 серпня мусульмани змогли увійти до нього.
Новий емір Бейрута перетворив його на справжнє піратське гніздо, що тероризувало каравани хрестоносців від Акко до Північної Сирії. Роздратований король у 1197 вирушив у каральну експедицію. Брат Салах ед Діна спочатку наказав зруйнувати місто, потім передумав, тож мури залишилися наполовину зруйнованими. А коли військо еміра вийшло з міста назустріч хрестоносцям, християнські раби підняли повстання і захопили цитадель. Бейрут мусульманам довелося залишити, повстанці передали фортецю особисто в руки королю.
Аморі II, у свою чергу, передав місто у володіння родині . збудував у місті розкішний замок і взагалі жив на широку ногу, а для того, щоб розрахуватися з кредиторами, змушений був надавати величезні привілеї європейським торгівцям. У 1221 венеційці отримали у місті фіскальний і судовий імунітет, а генуезцям — ще і право щочетверга митися в лазні перед замком. У 1222 право безперешкодної торгівлі було надано і марсельцям. Імператор Фрідріх II Гогенштауфен у 1227 почав вимагати повернути Бейрут йому, як монарху єрусалимському, але Жан відмовився. Імперська армія на чолі з у 1231 зайняла нижнє місто і два роки тримала в облозі цитадель із нечисленним гарнізоном, але марно. Васал переміг імператора.
Після смерті Жана Ібелена у 1236 в сеньйорії запанував безлад. Коли 1272 помирав барон , він доручив піклуватися про свою дружину не королю Гуго III, а султану Бейбарсу. Гуго спробував приєднати Бейрут до своїх володінь, проте Бейбарс примусив його повернути місто Ізабеллі. Щоправда, самому султану це не завадило при слушній нагоді порушити договір і 21 липня 1291 остаточно захопити Бейрут.
Від мамлюків до Османів
На відміну від сусідніх поселень під владою мамлюків Бейрут не пережив занепаду, бо фактично перетворився на гавань доволі близького від нього Дамаска. Тож він залишався місцем збору прочан, що вирушали до Мекки. За мамлюків місцевий собор Св. Іоанна Хрестителя перебудували в мечеть (кінець XIII ст.) і звели цілком нову Палацову мечеть (початок XVI ст.), лазні та караван-сарай для венеційських купців, з якими нові володарі підтримували приязні стосунки. З іншого боку саме завдяки своєму стратегічному розташуванню Бейрут і надалі потерпав від нападів з моря.
У 1334 місто атакували генуезці, 1365 — флот кіпрського короля (що все ще тримався титулу короля Єрусалимського).
У 1382–1403 кіпрсько-генуезькі рейди відбувалися постійно і завершилися тим, що нападники спалили в бейрутській бухті венеційський транспорт з прянощами, що призвело до жорсткого конфлікту з господарями товару. Мамлюки увесь цей час займали пасивну позицію, і навіть спроба створити власний флот була припинена вольовим рішенням намісника. Лише 1424 року Бейрут був використаний для нападу на Кіпр, який залишався під єгипетською владою два роки. Ця експедиція була одним з факторів, що в кінцевому підсумку призвів до переходу острова під владу союзної мамлюкам Венеції.
У 1516 Бейрут опинився під османською владою. Місто отримало новий поштовх у своєму розвитку, адже османи були зацікавлені у зростанні міжнародної торгівлі через левантійські порти. На противагу венеційцям та іспанцям, з якими у Порти була запекла ворожнеча, режим найбільшого сприяння в Туреччині отримали французькі, а згодом англійські купці. Свій зиск від цього отримала і верхівка самого Леванту.
, що проголосив себе «еміром Лівану», приєднав Бейрут до своїх володінь і перетворив його на одну зі своїх резиденцій.
У 1608 емір уклав самостійну торговельну угоду з Тосканським герцогством, створив регулярну армію та оновив фортечні мури. Занепокоєний султан доручив паші Дамаска усунути непокірного васала. У 1613 Фахреддін залишив батьківщину, проте в 1618 повернувся і перетворив Ліван на цілком самостійну державу. Османам урешті-решт вдалося захопити й стратити непокірного еміра та його родичів. Надалі султани зробили ставку на сусідній Сідон, що після 1660 став центром окремого ейялету. Бейрут залишався під владою місцевих емірів. І лише в 1763 — завдяки зраді — був захоплений турками та підпорядкований Сідону.
Порта, великі держави і нове піднесення
У червні 1772, під час чергової російсько-турецької війни, місто бомбардувала і захопила російська ескадра. Османам вдалося повернути Бейрут під свій контроль, однак наступного року росіяни знову здобули місто та утримували його аж до часу укладання Кючук-Кайнарджійського миру (1774). У 1777 росіяни повернулися і двічі бомбардували Бейрут, вимагаючи, аби їм компенсували окупаційні витрати. Іноземні й місцеві торгівці змушені були перебратися до Триполі. Лише після того, як росіяни отримали гроші, сідонський валі передав місто новому ліванському еміру . Той виявився вправним адміністратором і зробив все для відродження бейрутської торгівлі, особливо помітного на тлі занепаду сусіднього Сідона. Через місто йшла майже вся британська торгівля із Сирією, Аравією і Месопотамією, що перетворилися на важливі ринки збуту промислового текстилю.
У 1831 за згоди Башира II містом заволоділи єгиптяни на чолі з . У 1837 р. місто пережило новий потужний землетрус. У вересні 1840 його бомбардували вже англійські і австрійські кораблі — щоб змусити таким чином єгиптян залишити Бейрут. В жовтні до міста увійшли англійці, які передали його османській адміністрації. Башир II був позбавлений влади та в Стамбулі вирішили об'єднати ліванські землі в межах єдиного ейялету, зробивши його центром Бейрут.
У 1856 офіційно проголошений початок реформ, які мали модернізувати Османську імперію. Бейрут стає культурним і просвітницьким центром Лівану, в 1858 тут починає виходити перша газета. У 1859 в гірських районах спалахнули міжконфесійні сутички, а в Дамаску наступного року стався справжній християнський погром. Бейрут переповнили біженці, що шукали захисту в іноземних консулів. У серпні 1860 місто знову зайняли окупанти — цього разу французи. Залишили вони Бейрут наступного року, домігшись автономного статусу для Гірського Лівану і розпочавши будівництво залізниці до Дамаска, якому місто було підпорядковане з 1864.
Хвиля співчуття до ліванських християн і надалі сприяла розвитку культурних зв'язків міста із Заходом. В Бейруті з'явився Американський університет (1866) і Університет Св. Йосипа (1881) під французькою егідою.
У 1887 Бейруту повернули статус адміністративного центру — тепер вже окремого , до якого входили не лише Ліван з долиною Бекаа, але й Акко і Латакія.
У 1894 за допомогою французьких інженерів був збудований новий порт, у 1907 залізниця з'єднала місто не лише з Дамаском, але й з Алеппо. Бейрут перетворився на економічну столицю усього Леванту. Місто стає одним з центрів загальноарабського руху за звільнення від османської влади.
У 1912 в Бейруті була створена — перша політична партія сучасного типу. При цьому місто було виразно космополітичним, чому сприяла релігійна і культурна строкатість його населення. Так, за оцінками Британської Енциклопедії у 1911 в Бейруті мешкало 77 000 християн, 36 000 мусульман, 2 500 євреїв і понад 4 000 іноземних підданих.
Новітні часи
У жовтні 1918 османська армія назавжди залишила місто. На зміну їй прийшли війська Антанти. Згідно з домовленостями між союзниками, Бейрут опинився в зоні впливу французів, і 1 вересня 1920 проголошений столицею новоствореної під їхнім протекторатом. 23 травня 1926 протекторат змінив назву на , яка, однак залишалася французькою «підмандатною територією».
З початком Другої світової війни в місті перебувала штаб-квартира генерала , командувача французької армії на Близькому Сході. Після захоплення Франції гітлерівцями у 1940. Бейрут залишився під контролем уряду Віші, у липні 1941 окупований британськими військами та з'єднаннями «Вільної Франції». Спротив місцевого населення змусив союзників в листопаді 1943 погодитися на проголошення незалежності Лівану. Столицею держави залишився Бейрут. Іноземні війська були виведені з міста у 1946.
Під час арабо-ізраїльської війни 1948—1949 у Бейруті з'явилися , що отаборилися на околицях міста. Заворушення, що почалися в Бейруті у травні 1958 р. змусили президента Каміля Шамуна звернутися по іноземну допомогу і стали приводом для інтервенції американців (липень-жовтень 1958). Після нормалізації політичної ситуації місто переживає нетривалий період економічного буму, що завершився у 1966 банкрутством найбільшого ліванського банку «Інтра». Економічні проблеми невдовзі були доповнені політичною кризою, пов'язаною насамперед з різним ставленням місцевих політиків до ролі та статусу палестинських біженців.
З 1973 сутички між різними угрупованнями переросли в громадянську війну. Після вбивства охоронців лідера П'єра Жмайеля і нападу самих «фалангістів» на автобус з палестинцями у кварталі Айн-Румана (13 квітня 1975) одним з театрів бойових дій став Бейрут. Місто було поділено навпіл — на мусульманську і християнську частину — за так званою . В січні 1976 р. християнська міліція встановила блокаду таборів палестинців. Це стало приводом для втручання Сирії, війська якої окупували більшу частину Лівану й увійшли до Бейрута.
У 1978 «Ліванським силам» вдалося відтіснити сирійців від міста. Натомість влітку 1982 місто в облогу взяла ізраїльська армія. Збройні загони палестинців залишили Бейрут, проте ізраїльтяни цим скористалися для окупації мусульманських кварталів міста, під час якої бійці «Ліванських сил» влаштували різанину в палестинських таборах.
У вересні 1982 до Бейруту були введені «міжнаціональні сили» з американців, французів, британців і італійців. Проти них розгорнувся терор з боку палестинців і ліванців, які їм співчували, серед яких відзначалося шиїтське угруповання «Хізбалла».
Домовленості про припинення вогню були порушені на початку 1984 р. Підтримані сирійцями загони друзів і шиїтського руху «Амаль» витіснили армійські підрозділи з мусульманських кварталів. Залишив Бейрут і американо-французький контингент. Але це не припинило кампанії терору — тепер, щоправда, не закладали вибухівку, а . Хаос доповнювався війною між мусульманськими угрупованнями — «Амаль» проти ОВП у 1985–1988, і проти «Хізбалли» у 1988–1990, здебільшого у таборах біженців на околицях міста.
У 1988 в Лівані не змогли обрати президента республіки, а в різних частинах Бейрута визнавали кожний свого прем'єра. В березні 1989 р. сирійці обстріляли християнські квартали міста… Війна була припинена лише у другій половині 1989 — Таїфською угодою під егідою Саудівської Аравії.
Місто поступово почало відновлюватися і розбудовуватися. Відновилися й археологічні дослідження Бейруту. У 2005 ліванська столиця стала епіцентром Кедрової революції.
У липні — серпні 2006 місто було піддане новому бомбардуванню з боку Ізраїлю.
4 серпня 2020 в порту Бейрута сталися потужні вибухи, що практично знищили порт і кілька будівель навколо, загинули щонайменше 100 осіб, поранення отримали близько 4 000 осіб. 5 серпня 2020 року було оголошено в Лівані днем жалоби, президент країни рекомендував уряду запровадити надзвичайний стан на два тижні.
Клімат
Клімат | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 27,9 | 30,5 | 36,6 | 39,3 | 41,1 | 40,0 | 40,4 | 39,5 | 37,5 | 37,0 | 33,1 | 30,0 | |
Середній максимум, °C | 17,4 | 17,5 | 19,6 | 22,6 | 25,4 | 27,9 | 30,0 | 30,7 | 29,8 | 27,5 | 23,2 | 19,4 | |
Середня температура, °C | 14,0 | 14,0 | 16,0 | 18,7 | 21,7 | 24,9 | 27,1 | 27,8 | 26,8 | 24,1 | 19,5 | 15,8 | |
Середній мінімум, °C | 11,2 | 11,0 | 12,6 | 15,2 | 18,2 | 21,6 | 24,0 | 24,8 | 23,7 | 21,0 | 16,3 | 12,9 | |
Абсолютний мінімум, °C | 0,8 | 3,0 | 0,2 | 7,6 | 10,0 | 15,0 | 18,0 | 19,0 | 17,0 | 11,1 | 7,0 | 4,6 | 0,2 |
Норма опадів, мм | 190.9 | 133.4 | 110.8 | 46.3 | 15.0 | 1.5 | 0.3 | 0.4 | 2.3 | 60.2 | 100.6 | 163.8 | 825.5 |
Кількість | 131 | 143 | 191 | 243 | 310 | 348 | 360 | 334 | 288 | 245 | 200 | 147 | 2940 |
Кількість днів з опадами | 15 | 12 | 9 | 5 | 2 | 0 | 0 | 0 | 1 | 4 | 8 | 12 | 68 |
Вологість повітря, % | 69 | 68 | 67 | 69 | 71 | 71 | 73 | 73 | 69 | 68 | 66 | 68 | 69 |
Джерело: Pogodaiklimat.ru та Danish Meteorological Institute |
Економіка
Політичний, фінансовий і культурний центр країни.
Важливий порт на східному узбережжі Середземного моря, що обслуговує, крім Лівану, Сирійський район ОАР, частково Ірак та Іран. Порт Бейруту обслуговує близько 3000 суден у рік. Значний вузол залізничних і шосейних шляхів, зв'язаний з Дамаском (Сирійський район ОАР), Багдадом (Ірак), Тегераном (Іран) і Хайфою (Ізраїль). Під Бейрутом знаходиться аеропорт ім. Рафіка Харірі, єдиний комерційний аеропорт Лівану.
Експорт цитрусових, яблук, оливкової олії, шовку-сирцю, вовни.
Промисловість розвинута слабо: текстильні, шкіряні, харчові підприємства, переважно напівкустарного типу.
Квартали міста
Бейрут ділиться на три міста: східне для християн, західне для мусульманів-сунітів та південне для мусульманів-шиїтів та палестинців. Адміністративно Бейрут розділений на 12/4 кварталів:
- Ашрафія
- Дар Ель-Мрессе
- Бачура
- Мазраа
- Медавар
- Мінет Ель-Хосн
- Муссаїтбех
- Порт Бейрута
- Рас Бейрут
- Рмеїль
- Сайфі
- Зукак аль-Блат
Релігія
70 % мусульман, з них 65 % шиїти, 30 % сунніти, 3 % друзи, 0,5 % алавіти, і 30 % християн, з них 70 % — мароніти і 30 % розділені на 8 різних груп християнського світу.
Архітектура і пам'ятки
Місто поєднує в собі елементи західної, європейської і арабської архітектури, проте планування доволі неоднорідне: спальні і комерційні райони чергуються між собою, та іноді навіть з індустріальними об'єктами.
Бейрут, незважаючи на численні руйнації останніх десятиліть, досі залишається містом, багатим на визначні пам'ятки. І досі під час археологічних розкопок науковці знаходять предмети, що відносяться до оттоманського, візантійського, римського, перського чи фінікійського періодів історії міста. Комплекс римських руїн, розкопаних ще до війни, включає римські терми за Бенк-стріт та римські колони на захід від кафедрального собору Св. Георгія.
Серед найбільш відвідуваних пам'яток Бейрута — його знаменита Набережна, Голубина скеля, карстові печери Джейта, фортеця Мартір, Національний музей і «Собача річка», на скелях поблизу якої залишили свої «автографи» численні завойовники від фараона Рамзеса II і вавилонського царя Навуходоносора і до французької армії, що залишила Ліван в 1946 році.
Мечеті Джамі аль-Омарі (XIII століття), Палацова (XVI століття).
З 1921 року в Бейруті діяла Національна бібліотека Лівану, яка була закрита 1979 року внаслідок громадянської війни, з 2000 року проводяться заходи з відновлення її діяльності.
Міста-побратими
Уродженці
- Сак Людмила Миколаївна (1910—1985) — український мистецтвознавець
- Дельфін Сейріг (1932—1990) — французька актриса театру та кіно
- Маріо Кассар (* 1951) — американський кінопродюсер.
- Рабі Абу-Халіль (* 1957) — композитор, виконавець на уді.
- Сефілян Жирайр (* 1967) — вірменський військово-політичний діяч.
Примітки
- UNdata | record view | City population by sex, city and city type [ 29 вересня 2018 у Wayback Machine.]. Data.un.org (2012-07-23). Retrieved on 2012-12-18.
- . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 4 серпня 2020.
- Гірше за війну. Бейрут приголомшений вибухом у порту — що відбувається в місті та чому це фатальне потрясіння для Лівану [ 23 квітня 2022 у Wayback Machine.] // НВ, 2020-08-05
- (Russian) . Weather and Climate (Погода и климат). Архів оригіналу за 21 травня 2019. Процитовано 8 жовтня 2014.
- Cappelen, John; Jensen, Jens. Libanon - Beyrouth (PDF). Climate Data for Selected Stations (1931-1960) (Danish) . Danish Meteorological Institute. с. 167. Архів (PDF) оригіналу за 6 лютого 2013. Процитовано 2 березня 2013.
- . Архів оригіналу за 21 травня 2008. Процитовано 23 квітня 2008.
Література
- Robert Saliba: Beirut City Center Recovery: The Foch-Allenby and Etoile Conservation Area. Steidl, Göttingen 2004,
- Heiko Schmid: Der Wiederaufbau des Beiruter Stadtzentrums. Ein Beitrag zur handlungsorientierten politisch-geographischen Konfliktforschung. Universität Heidelberg, Geographisches Institut, 2002,
- Angus Gavin, Ramez Maluf: Beirut Reborn: The Restoration and Development of the Central District. Academy Editions, London 1996,
- Abe F. March: To Beirut and Back. An American in the Middle East. Publishamerica, Frederick MD 2006,
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бейрут |
- Велика карта Бейрута [ 22 квітня 2009 у Wayback Machine.]
- Карта адміністративних будівель Бейрута [ 3 грудня 2005 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Koordinati 33 53 13 pn sh 35 30 47 sh d 33 88694 pn sh 35 51306 sh d 33 88694 35 51306 Bejru t arab بيروت finik 𐤁𐤀𐤓𐤕 virm Պէյրութ Բեյրութ Beyrut ivr ביירות Beirut aram בירות Birot dav gr Bhrytos stolicya i najbilshe misto Livanu u davninu nezalezhne misto derzhava Roztashovane na berezi Zatoki Svyatogo Georgiya Bejrut بيروت BeyrouthVid BejrutPrapor GerbPrizvisko lat Berytus Nutris Legum Bejrut matir pravaKoordinati 33 53 13 pn sh 35 30 47 sh d 33 88694 pn sh 35 51306 sh d 33 88694 35 51306Krayina LivanProvinciyaBejrutUryad GubernatorBilyal HamadPlosha Misto 20 km Usogo 100 km Aglomeraciya 200 km Visota nad r m 0 m Naselennya 2012 Misto 361 366 Miskij rajon 1 900 000 Aglomeraciya 2 063 363Telefonnij kod i krayina 961Bejrut Bejrut ye najvazhlivishim finansovim i bankivskim centrom vsogo Blizkogo Shodu Krim togo u Bejruti bazuyutsya bagato mizhnarodnih organizacij Blizko 1 574 tis zhiteliv 2005 perevazhno arabi Ocinki chiselnosti naselennya mista riznyatsya vid 900 tisyach do 2 miljoniv osib Ce pov yazano z tim sho z 1932 v Bejruti ne provodivsya perepis naselennya IstoriyaFinikijskij Berit Bejrutskij mis Suchasnij viglyad Za arheologichnimi danimi poselennya na misci Bejruta z yavilosya v seredini u III tis do n e st do n e prote pershi dostovirni zgadki pro misto vidnosyatsya lishe do XV st do n e Deyaki doslidniki vpevneni sho car Bejruta abo zh Berita yak shvidshe za vse vimovlyalasya cya nazva finikijskoyu buv sered chislennih hanaanskih volodariv sho prisyagnuli na virnist faraonu Tutmosu III pislya jogo peremogi pid Megiddo Prinajmni u spisku mist pidporyadkovanih Yegiptu za chasiv Ehnatona Bejrut vzhe zaznachenij Nazva mista pohodit vid finikijskogo slova sho oznachaye kolodyaz v centri mista i spravdi znahodilosya gliboke dzherelo Bilsh shtuchnoyu etimologiyeyu vidayetsya pereklad nazvi yak ugoda same tak u Bibliyi poznachenij zavit sho jogo uklav z Yahve Avraam yaka shvidshe za vse z yavilosya u yevrejskomu seredovishi Najshanovanishim bozhestvom bejrutciv zdavna buv Yevo analog Yahve davnih izrayiltyan Cilkom mozhlivo sho kult cej buv zapozichenij pribulcyami finikijcyami vid pershoposelenciv uzberezhzhya vnaslidok chogo vlasne hanaanskij kult Elya vidstupiv na drugij plan piznishe vitisnenij she j vshanuvannyam Eshmuna Pershim vidomim na im ya carem Bejruta buv Hamuniri Carem jogo zokrema nazivav u perepisci z faraonom car Bibla Ribaddi Sam Hamuniri u diplomatichnij perepisci z yegipetskim volodarem imenuye sebe bejrutskim muzhem sho mozhe pidkreslyuvati yak zalezhnij status mista tak i obmezheni povnovazhennya monarha v stosunkah z miscevoyu gromadoyu Arheologichni doslidzhennya zasvidchili sho v toj chas misto bulo dovoli velikim zamozhnim i jogo otochuvali potuzhni muri na vipadok nespodivanogo napadu susidiv Yegipetske panuvannya i zdobuttya nezalezhnosti U stosunkah z Yegiptom Hamuniri povodivsya dovoli samostijno Rozporyadzhennya faraona nadati dopomogu Biblu v jogo borotbi z volodarem Amurru Abdashirtoyu bejrutci faktichno proignoruvali i lishe koli u Finikiyi z yavilosya yegipetske vijsko prodemonstruvali pokirnist Ale j ce ne zavadilo Hamuniri uklasti soyuz s sinom Abdashirti Aziru i perehoplyuvati biblski korabli sho pospishali na dopomogu yegipetskomu garnizonu Simiri Shopravda car Bibla yakogo skinuli vlasni spivgromadyani spochatku vtik same do Bejrutu de namagavsya zaruchitisya pidtrimkoyu Hamuniri a vzhe potim do Sidona Hamuniri natomist uklav z Aziru novij soyuz i pidtrimuvav Sidon u jogo borotbi proti Tira Doba vidnosnoyi samostijnosti zavershilasya za chasiv Horemheba Seti I i Ramzes II micno utrimuvali Bejrut u svoyih rukah Misto zdobulo nezalezhnist lishe todi koli Shidnim Seredzemnomor yam prokotilasya navala narodiv morya Vlasne Bejrut sudyachi z usogo pereselenci ominuli Ta j piznishe koli filistimlyani voyuvali z Sidonom bejrutci zalishalisya ostoron Vse ce spriyalo zrostannyu mista naprikinci XI st do n e navkolo Bejruta buli zvedeni novi potuzhnishi muri i peretvorennyu jogo na odin z najvazhlivishih centriv finikijskoyi ekonomiki i kulturi Za chasiv carya tochnij chas jogo pravlinnya nevidomij variyuyetsya vid XII do IX st do n e ale shvidshe za vse jdetsya same pro IX st do n e u Bejruti zhiv i pracyuvav filosof i istorik Sangun yaton Vikoristovuyuchi miski i hramovi zapisi vin uklav pershu istoriyu Finikiyi yaka na zhal dijshla do nas lishe u rozriznenih citatah piznishih avtoriv Smilivi sudzhennya Sangun yatona sho stverdzhuvav sho bogami lyudi nazivayut lyudej yaki v minulomu vidznachilisya zvityagami abo zh vidkrittyami viklikali sprotiv z boku miscevogo zhrectva yake zrobilo vse abi praci istorika ne stali nadbannyam shirokogo gromadskogo zagalu Vid assirijciv do Selevkidiv Moneta Aleksandra II Zabini karbovana v Bejruti 128 122 do n e Pid chas assirijskogo zavoyuvannya Finikiyi pismovi dzherela Bejrut ne zgaduyut prinajmni pid jogo vlasnoyu nazvoyu Na dumku doslidnikiv ce mozhe svidchiti pro vtratu mistom samostijnosti j perehid jogo pid vladu susidnogo Sidona abo zh Bibla u seredini IX stolittya do n e Za arheologichnimi danimi u VIII stolittya do n e muri mista zanedbani postupovo rujnuvalisya peretvoryuyuchis na zvalishe U 677 do n e pid chas oblogi assirijcyami Sidona u Bejruti znahodivsya tabir Asargaddona Car zalishiv bilya mista stelu z povidomlennyam pro svoyu peremogu Pislya togo yak Sidon buv zrujnovanij Bejrut buv vklyuchenij bezposeredno do skladu Assiriyi ta navit otrimav poshtovh dlya rozvitku u mista z yavlyayutsya novi hocha j ne taki potuzhni muri buduyutsya novi skladski primishennya Nove pidnesennya Bejruta pripadaye vzhe na chasi panuvannya persiv Pid vladoyu Ahemenidiv misto rozrostayetsya u kilka raziv i otrimuye Odnak politichno Bejrut zalishayetsya tini svoyih susidiv Sidona ta Bibla Za ellinistichnoyi dobi misto stalo vidomim zavdyaki torgivli ta virobnictvu tkanin zokrema j farbovanih slavnozvisnim purpurom Bejrutci mali svoyu faktoriyu na Delosi j navit v italijskih isnuvala nevelichka bejrutska gromada sho vshanovuvala morskogo boga yakogo greki ototozhnyuvali z Posejdonom Zobrazhennya cogo bozhestva ozbroyenogo trizubom verhi na delfini zustrichayetsya i na piznishih bejrutskih monetah Pri rozpodili derzhavi Aleksandra Velikogo Bejrut distavsya Ptolemeyu Egipetskomu prote Selevkidi ne vtrachali nadiyi zavoloditi usiyeyu Finikiyeyu U 218 do n e bilya Bejruta u vuzkij primorskij ushelini Antioh III Velikij zavdav nishivnoyi porazki yegipetskomu polkovodcyu Nikolayu Prote ostatochno pid vladu Selevkidiv misto potrapilo lishe u 197 do n e Z chasiv Antioha IV Epifana piznishe za inshi finikijski mista Bejrut pochav karbuvati vlasnu monetu Misto otrimuye i drugu nazvu Laodikeya Hanaanska abo zh Finikijska Rozkvitu mista nespodivano poklala kraj gromadyanska vijna Uzurpator u 142 do n e vlashtuvav zakolot proti Antioha VI Car zmushenij buv ryatuvatisya vtecheyu ta zabarikaduvavsya u Bejruti Rozlyuchenij Trifon zahopiv misto ta u 140 do n e zrivnyav jogo z zemleyu Vidnovlenij i vidbudovanij Bejrut buv lishe u 120 h Rimlyani arabi seldzhuki Poslablennya derzhavi Selevkidiv visnazhenoyi mizhusobicyami dozvolilo Bejrutu u 81 r do n e povernuti sobi nezalezhnist Prote nevdovzi stav zhertvoyu napadiv z boku kochovikiv Virishiv problemu lishe Gnej Pompej yakij priyednav Siriyu do Rimu ogolosivshi finikijski mista vilnimi a faktichno avtonomnimi u skladi Rimskoyi respubliki Imperator Avgust Bejrut avtonomiyi pozbaviv natomist peretvoriv jogo u 16 14 rr do n e na koloniyu dlya svoyih veteraniv pid nazvoyu Julia Augusta Felix Berytus Moneta imperatora Klavdiya karbovana v Bejruti 41 54 rr Bejrut otrimav akveduk sho postachav pitnu vodu z livanskih gir i ipodrom Rozbudovoyu mista keruvav a piznishe doluchivsya car Yudeyi Irod Velikij zacikavlenij u rozvitku portiv na Serezemnomu mori Koshtom Iroda buv rekonstrujovanij odin z miskih forumiv zvedeni chislenni hrami ta portiki Yudejskij car Irod Agrippa I dodav do nih teatr cirk i termi Misto shvidko povernulo sobi rol centru torgivli vinorobstva i farbuvannya tkanin Osoblivo koli do mista z Kitayu pochali zavoziti shovk Pid chas Yudejskoyi vijni bejrutci nadavali dopomogu rimlyanam Misto koristuvalosya osoblivoyu prihilnistyu Karakalli Za chasiv Severiv III st v Bejruti bula stvorena visha shkola ritoriki poetiki j prava Yiyi rol dlya imperiyi bula takoyu velikoyu sho Diokletian zvilniv studentiv shkoli vid podatkiv a v seredini V st shkola otrimala osoblivij statut privilegium studii odin z pershih u svitovij istoriyi Popri veliku shkodu yaku zavdav mistu zemletrus 349 roku imperator Feodosij II zrobiv Bejrut centrom mitropoliyi Miscevi pravoznavci osoblivo vidznachilisya pid chas pidgotovki Kodeksu Yustiniana yihnyu shkolu v toj chas vvazhali tretoyu v imperiyi pislya Rima i Konstantinopolya Kraj istoriyi shaslivogo Bejrutu poklala cila seriya zemletrusiv 494 502 529 i osoblivo 551 i 560 yaki suprovodzhuvalisya grandioznimi pozhezhami ta cunami sho faktichno znishili misto Navit visha shkola bula zmushena perebratisya do Sidona U 636 Bejrut tochnishe te sho vid nogo zalishalosya zajnyali arabi Upravlinnya mistom i navkolishnoyu teritoriyeyu opinilosya v rukah nashadkiv Lahmidiv rodu U 644 i 678 vizantijci vidnovlyuvali svij kontrol nad Finikiyeyu ale shorazu nenadovgo Bejrutci dopomagali namisnikam halifa buduvati pershi bojovi korabli prote do kerivnictva flotom yih ne zaluchali U 747 krayem prokotivsya novij zemletrus Vidnoviti priberezhni poselennya nakazav lishe halif al Mansur u 771 a zaversheni roboti buli lishe za chasiv Za cej chas Bejrut uvijshov do skladu knyazivstva zasnovanogo u 759 U 787 Bejrut perezhiv napad meshkanciv susidnih gir u 801 novij rejd vizantijciv Z 878 Sinelfil razom z Bejrutom opinivsya v skladi derzhavi Tulunidiv z 939 U 970 misto zdobuli vijska fatimidskogo halifa al Muyizza U 974 znovu nenadovgo povernuvsya pid vladu vizantijciv yaki zalishayuchi misto vivezli z nogo chimalo hristiyan U 975 977 misto kontrolyuvali tyurki Ne divno sho povernuvshi sobi vladu nad Finikiyeyu Fatimidi pochali nasampered zmicnyuvati fortifikacijni sporudi poselen uzberezhzhya zokrema j Bejruta Majzhe storichchya misto malo zmogu zrostati u vidnosno mirnih umovah U 1080 1089 jogo timchasovo kontrolyuvali seldzhuki Hrestonosci Zdobuttya Bejruta u 1197 1842 U 1110 v najvuzhchomu misci primorskoyi dorogi peremogu nad yegipetskim vijskom zdobuli hrestonosci na choli z Balduyinom I Bejrut buv vzyatij v oblogu i z dopomogoyu genuezkoyi eskadri zahoplenij 2 kvitnya Misto stalo centrom Yerusalimskogo korolivstva na choli yakoyi stav kuzen korolya Miscevij yepiskop pidporyadkovuvavsya arhiyepiskopu Tirskomu Nevdovzi Bejrut perejshov do rodini pershim volodarem z yakih buv Shopravda miscevi selyani vidmovlyalisya splachuvati podatki tozh u 1125 primushuvati yih dovelosya vijsku na choli z samim korolem U 1126 bilya Bejruta desant visadili yegiptyani odnak hrestonosci vzyali nad nimi goru Brat i spadkoyemec Gotye a potim i sin Gi pidtrimuvali priyazni stosunki z susidnimi musulmanskimi volodaryami azh poki u 1160 senjor ne vlashtuvav pastku pidstupom perebivshi majzhe usih emiriv z rodini u bejrutskomu zamku Pislya cogo konflikti iz susidami ne vshuhali Vreshti resht zmusiv ostannogo predstavnika dinastiyi viddati Bejrut jomu yak korolyu U 1181 na rejdi Bejrutu znovu z yavilasya yegipetska eskadra Nastupnogo roku volodar Yegiptu Salah ed Din vzyav misto v oblogu i z suhodolu Lishe poyava Balduyina IV z vlasnim flotom zmusila sultana vidstupiti Pomirayuchi korol viddav Bejrut grafu Tripoli 1183 prote pislya smerti Balduyina V misto zahopiv seneshal Zhoslen yakij domigsya zatverdzhennya svoyih zazihan novim korolem Gi de Luzinyanom Pislya peremogi pid Hattinom lipen 1187 do Bejruta znovu pidstupiv Salah ed Din Misto samostijno bez garnizonu protrimalosya desyat dniv sho dozvolilo evakuyuvati naselennya i lishe 9 serpnya musulmani zmogli uvijti do nogo Novij emir Bejruta peretvoriv jogo na spravzhnye piratske gnizdo sho terorizuvalo karavani hrestonosciv vid Akko do Pivnichnoyi Siriyi Rozdratovanij korol u 1197 virushiv u karalnu ekspediciyu Brat Salah ed Dina spochatku nakazav zrujnuvati misto potim peredumav tozh muri zalishilisya napolovinu zrujnovanimi A koli vijsko emira vijshlo z mista nazustrich hrestonoscyam hristiyanski rabi pidnyali povstannya i zahopili citadel Bejrut musulmanam dovelosya zalishiti povstanci peredali fortecyu osobisto v ruki korolyu Amori II u svoyu chergu peredav misto u volodinnya rodini zbuduvav u misti rozkishnij zamok i vzagali zhiv na shiroku nogu a dlya togo shob rozrahuvatisya z kreditorami zmushenij buv nadavati velichezni privileyi yevropejskim torgivcyam U 1221 venecijci otrimali u misti fiskalnij i sudovij imunitet a genuezcyam she i pravo shochetverga mitisya v lazni pered zamkom U 1222 pravo bezpereshkodnoyi torgivli bulo nadano i marselcyam Imperator Fridrih II Gogenshtaufen u 1227 pochav vimagati povernuti Bejrut jomu yak monarhu yerusalimskomu ale Zhan vidmovivsya Imperska armiya na choli z u 1231 zajnyala nizhnye misto i dva roki trimala v oblozi citadel iz nechislennim garnizonom ale marno Vasal peremig imperatora Pislya smerti Zhana Ibelena u 1236 v senjoriyi zapanuvav bezlad Koli 1272 pomirav baron vin doruchiv pikluvatisya pro svoyu druzhinu ne korolyu Gugo III a sultanu Bejbarsu Gugo sprobuvav priyednati Bejrut do svoyih volodin prote Bejbars primusiv jogo povernuti misto Izabelli Shopravda samomu sultanu ce ne zavadilo pri slushnij nagodi porushiti dogovir i 21 lipnya 1291 ostatochno zahopiti Bejrut Vid mamlyukiv do Osmaniv Na vidminu vid susidnih poselen pid vladoyu mamlyukiv Bejrut ne perezhiv zanepadu bo faktichno peretvorivsya na gavan dovoli blizkogo vid nogo Damaska Tozh vin zalishavsya miscem zboru prochan sho virushali do Mekki Za mamlyukiv miscevij sobor Sv Ioanna Hrestitelya perebuduvali v mechet kinec XIII st i zveli cilkom novu Palacovu mechet pochatok XVI st lazni ta karavan saraj dlya venecijskih kupciv z yakimi novi volodari pidtrimuvali priyazni stosunki Z inshogo boku same zavdyaki svoyemu strategichnomu roztashuvannyu Bejrut i nadali poterpav vid napadiv z morya U 1334 misto atakuvali genuezci 1365 flot kiprskogo korolya sho vse she trimavsya titulu korolya Yerusalimskogo U 1382 1403 kiprsko genuezki rejdi vidbuvalisya postijno i zavershilisya tim sho napadniki spalili v bejrutskij buhti venecijskij transport z pryanoshami sho prizvelo do zhorstkogo konfliktu z gospodaryami tovaru Mamlyuki uves cej chas zajmali pasivnu poziciyu i navit sproba stvoriti vlasnij flot bula pripinena volovim rishennyam namisnika Lishe 1424 roku Bejrut buv vikoristanij dlya napadu na Kipr yakij zalishavsya pid yegipetskoyu vladoyu dva roki Cya ekspediciya bula odnim z faktoriv sho v kincevomu pidsumku prizviv do perehodu ostrova pid vladu soyuznoyi mamlyukam Veneciyi U 1516 Bejrut opinivsya pid osmanskoyu vladoyu Misto otrimalo novij poshtovh u svoyemu rozvitku adzhe osmani buli zacikavleni u zrostanni mizhnarodnoyi torgivli cherez levantijski porti Na protivagu venecijcyam ta ispancyam z yakimi u Porti bula zapekla vorozhnecha rezhim najbilshogo spriyannya v Turechchini otrimali francuzki a zgodom anglijski kupci Svij zisk vid cogo otrimala i verhivka samogo Levantu sho progolosiv sebe emirom Livanu priyednav Bejrut do svoyih volodin i peretvoriv jogo na odnu zi svoyih rezidencij U 1608 emir uklav samostijnu torgovelnu ugodu z Toskanskim gercogstvom stvoriv regulyarnu armiyu ta onoviv fortechni muri Zanepokoyenij sultan doruchiv pashi Damaska usunuti nepokirnogo vasala U 1613 Fahreddin zalishiv batkivshinu prote v 1618 povernuvsya i peretvoriv Livan na cilkom samostijnu derzhavu Osmanam ureshti resht vdalosya zahopiti j stratiti nepokirnogo emira ta jogo rodichiv Nadali sultani zrobili stavku na susidnij Sidon sho pislya 1660 stav centrom okremogo ejyaletu Bejrut zalishavsya pid vladoyu miscevih emiriv I lishe v 1763 zavdyaki zradi buv zahoplenij turkami ta pidporyadkovanij Sidonu Porta veliki derzhavi i nove pidnesennya Bizhenci na vulicyah Bejrutu u 1860 Malyunok kincya XIX st Bejrut naprikinci XIX st U chervni 1772 pid chas chergovoyi rosijsko tureckoyi vijni misto bombarduvala i zahopila rosijska eskadra Osmanam vdalosya povernuti Bejrut pid svij kontrol odnak nastupnogo roku rosiyani znovu zdobuli misto ta utrimuvali jogo azh do chasu ukladannya Kyuchuk Kajnardzhijskogo miru 1774 U 1777 rosiyani povernulisya i dvichi bombarduvali Bejrut vimagayuchi abi yim kompensuvali okupacijni vitrati Inozemni j miscevi torgivci zmusheni buli perebratisya do Tripoli Lishe pislya togo yak rosiyani otrimali groshi sidonskij vali peredav misto novomu livanskomu emiru Toj viyavivsya vpravnim administratorom i zrobiv vse dlya vidrodzhennya bejrutskoyi torgivli osoblivo pomitnogo na tli zanepadu susidnogo Sidona Cherez misto jshla majzhe vsya britanska torgivlya iz Siriyeyu Araviyeyu i Mesopotamiyeyu sho peretvorilisya na vazhlivi rinki zbutu promislovogo tekstilyu U 1831 za zgodi Bashira II mistom zavolodili yegiptyani na choli z U 1837 r misto perezhilo novij potuzhnij zemletrus U veresni 1840 jogo bombarduvali vzhe anglijski i avstrijski korabli shob zmusiti takim chinom yegiptyan zalishiti Bejrut V zhovtni do mista uvijshli anglijci yaki peredali jogo osmanskij administraciyi Bashir II buv pozbavlenij vladi ta v Stambuli virishili ob yednati livanski zemli v mezhah yedinogo ejyaletu zrobivshi jogo centrom Bejrut U 1856 oficijno progoloshenij pochatok reform yaki mali modernizuvati Osmansku imperiyu Bejrut staye kulturnim i prosvitnickim centrom Livanu v 1858 tut pochinaye vihoditi persha gazeta U 1859 v girskih rajonah spalahnuli mizhkonfesijni sutichki a v Damasku nastupnogo roku stavsya spravzhnij hristiyanskij pogrom Bejrut perepovnili bizhenci sho shukali zahistu v inozemnih konsuliv U serpni 1860 misto znovu zajnyali okupanti cogo razu francuzi Zalishili voni Bejrut nastupnogo roku domigshis avtonomnogo statusu dlya Girskogo Livanu i rozpochavshi budivnictvo zaliznici do Damaska yakomu misto bulo pidporyadkovane z 1864 Hvilya spivchuttya do livanskih hristiyan i nadali spriyala rozvitku kulturnih zv yazkiv mista iz Zahodom V Bejruti z yavivsya Amerikanskij universitet 1866 i Universitet Sv Josipa 1881 pid francuzkoyu egidoyu U 1887 Bejrutu povernuli status administrativnogo centru teper vzhe okremogo do yakogo vhodili ne lishe Livan z dolinoyu Bekaa ale j Akko i Latakiya U 1894 za dopomogoyu francuzkih inzheneriv buv zbudovanij novij port u 1907 zaliznicya z yednala misto ne lishe z Damaskom ale j z Aleppo Bejrut peretvorivsya na ekonomichnu stolicyu usogo Levantu Misto staye odnim z centriv zagalnoarabskogo ruhu za zvilnennya vid osmanskoyi vladi U 1912 v Bejruti bula stvorena persha politichna partiya suchasnogo tipu Pri comu misto bulo virazno kosmopolitichnim chomu spriyala religijna i kulturna strokatist jogo naselennya Tak za ocinkami Britanskoyi Enciklopediyi u 1911 v Bejruti meshkalo 77 000 hristiyan 36 000 musulman 2 500 yevreyiv i ponad 4 000 inozemnih piddanih Novitni chasi Posolstvo SShA u Bejruti pislya vibuhu 1983 U zhovtni 1918 osmanska armiya nazavzhdi zalishila misto Na zminu yij prijshli vijska Antanti Zgidno z domovlenostyami mizh soyuznikami Bejrut opinivsya v zoni vplivu francuziv i 1 veresnya 1920 progoloshenij stoliceyu novostvorenoyi pid yihnim protektoratom 23 travnya 1926 protektorat zminiv nazvu na yaka odnak zalishalasya francuzkoyu pidmandatnoyu teritoriyeyu Z pochatkom Drugoyi svitovoyi vijni v misti perebuvala shtab kvartira generala komanduvacha francuzkoyi armiyi na Blizkomu Shodi Pislya zahoplennya Franciyi gitlerivcyami u 1940 Bejrut zalishivsya pid kontrolem uryadu Vishi u lipni 1941 okupovanij britanskimi vijskami ta z yednannyami Vilnoyi Franciyi Sprotiv miscevogo naselennya zmusiv soyuznikiv v listopadi 1943 pogoditisya na progoloshennya nezalezhnosti Livanu Stoliceyu derzhavi zalishivsya Bejrut Inozemni vijska buli vivedeni z mista u 1946 Pid chas arabo izrayilskoyi vijni 1948 1949 u Bejruti z yavilisya sho otaborilisya na okolicyah mista Zavorushennya sho pochalisya v Bejruti u travni 1958 r zmusili prezidenta Kamilya Shamuna zvernutisya po inozemnu dopomogu i stali privodom dlya intervenciyi amerikanciv lipen zhovten 1958 Pislya normalizaciyi politichnoyi situaciyi misto perezhivaye netrivalij period ekonomichnogo bumu sho zavershivsya u 1966 bankrutstvom najbilshogo livanskogo banku Intra Ekonomichni problemi nevdovzi buli dopovneni politichnoyu krizoyu pov yazanoyu nasampered z riznim stavlennyam miscevih politikiv do roli ta statusu palestinskih bizhenciv Z 1973 sutichki mizh riznimi ugrupovannyami pererosli v gromadyansku vijnu Pislya vbivstva ohoronciv lidera P yera Zhmajelya i napadu samih falangistiv na avtobus z palestincyami u kvartali Ajn Rumana 13 kvitnya 1975 odnim z teatriv bojovih dij stav Bejrut Misto bulo podileno navpil na musulmansku i hristiyansku chastinu za tak zvanoyu V sichni 1976 r hristiyanska miliciya vstanovila blokadu taboriv palestinciv Ce stalo privodom dlya vtruchannya Siriyi vijska yakoyi okupuvali bilshu chastinu Livanu j uvijshli do Bejruta U 1978 Livanskim silam vdalosya vidtisniti sirijciv vid mista Natomist vlitku 1982 misto v oblogu vzyala izrayilska armiya Zbrojni zagoni palestinciv zalishili Bejrut prote izrayiltyani cim skoristalisya dlya okupaciyi musulmanskih kvartaliv mista pid chas yakoyi bijci Livanskih sil vlashtuvali rizaninu v palestinskih taborah U veresni 1982 do Bejrutu buli vvedeni mizhnacionalni sili z amerikanciv francuziv britanciv i italijciv Proti nih rozgornuvsya teror z boku palestinciv i livanciv yaki yim spivchuvali sered yakih vidznachalosya shiyitske ugrupovannya Hizballa Domovlenosti pro pripinennya vognyu buli porusheni na pochatku 1984 r Pidtrimani sirijcyami zagoni druziv i shiyitskogo ruhu Amal vitisnili armijski pidrozdili z musulmanskih kvartaliv Zalishiv Bejrut i amerikano francuzkij kontingent Ale ce ne pripinilo kampaniyi teroru teper shopravda ne zakladali vibuhivku a Haos dopovnyuvavsya vijnoyu mizh musulmanskimi ugrupovannyami Amal proti OVP u 1985 1988 i proti Hizballi u 1988 1990 zdebilshogo u taborah bizhenciv na okolicyah mista U 1988 v Livani ne zmogli obrati prezidenta respubliki a v riznih chastinah Bejruta viznavali kozhnij svogo prem yera V berezni 1989 r sirijci obstrilyali hristiyanski kvartali mista Vijna bula pripinena lishe u drugij polovini 1989 Tayifskoyu ugodoyu pid egidoyu Saudivskoyi Araviyi Misto postupovo pochalo vidnovlyuvatisya i rozbudovuvatisya Vidnovilisya j arheologichni doslidzhennya Bejrutu U 2005 livanska stolicya stala epicentrom Kedrovoyi revolyuciyi U lipni serpni 2006 misto bulo piddane novomu bombarduvannyu z boku Izrayilyu 4 serpnya 2020 v portu Bejruta stalisya potuzhni vibuhi sho praktichno znishili port i kilka budivel navkolo zaginuli shonajmenshe 100 osib poranennya otrimali blizko 4 000 osib 5 serpnya 2020 roku bulo ogolosheno v Livani dnem zhalobi prezident krayini rekomenduvav uryadu zaprovaditi nadzvichajnij stan na dva tizhni KlimatKlimatPokaznik Sich Lyut Ber Kvi Tra Cher Lip Ser Ver Zhov Lis Gru RikAbsolyutnij maksimum C 27 9 30 5 36 6 39 3 41 1 40 0 40 4 39 5 37 5 37 0 33 1 30 0Serednij maksimum C 17 4 17 5 19 6 22 6 25 4 27 9 30 0 30 7 29 8 27 5 23 2 19 4Serednya temperatura C 14 0 14 0 16 0 18 7 21 7 24 9 27 1 27 8 26 8 24 1 19 5 15 8Serednij minimum C 11 2 11 0 12 6 15 2 18 2 21 6 24 0 24 8 23 7 21 0 16 3 12 9Absolyutnij minimum C 0 8 3 0 0 2 7 6 10 0 15 0 18 0 19 0 17 0 11 1 7 0 4 6 0 2Norma opadiv mm 190 9 133 4 110 8 46 3 15 0 1 5 0 3 0 4 2 3 60 2 100 6 163 8 825 5Kilkist 131 143 191 243 310 348 360 334 288 245 200 147 2940Kilkist dniv z opadami 15 12 9 5 2 0 0 0 1 4 8 12 68Vologist povitrya 69 68 67 69 71 71 73 73 69 68 66 68 69Dzherelo Pogodaiklimat ru ta Danish Meteorological InstituteEkonomikaPolitichnij finansovij i kulturnij centr krayini Vazhlivij port na shidnomu uzberezhzhi Seredzemnogo morya sho obslugovuye krim Livanu Sirijskij rajon OAR chastkovo Irak ta Iran Port Bejrutu obslugovuye blizko 3000 suden u rik Znachnij vuzol zaliznichnih i shosejnih shlyahiv zv yazanij z Damaskom Sirijskij rajon OAR Bagdadom Irak Tegeranom Iran i Hajfoyu Izrayil Pid Bejrutom znahoditsya aeroport im Rafika Hariri yedinij komercijnij aeroport Livanu Eksport citrusovih yabluk olivkovoyi oliyi shovku sircyu vovni Promislovist rozvinuta slabo tekstilni shkiryani harchovi pidpriyemstva perevazhno napivkustarnogo tipu Universitet Kvartali mistaBejrut dilitsya na tri mista shidne dlya hristiyan zahidne dlya musulmaniv sunitiv ta pivdenne dlya musulmaniv shiyitiv ta palestinciv Administrativno Bejrut rozdilenij na 12 4 kvartaliv Ashrafiya Dar El Mresse Bachura Mazraa Medavar Minet El Hosn Mussayitbeh Port Bejruta Ras Bejrut Rmeyil Sajfi Zukak al BlatReligiya70 musulman z nih 65 shiyiti 30 sunniti 3 druzi 0 5 alaviti i 30 hristiyan z nih 70 maroniti i 30 rozdileni na 8 riznih grup hristiyanskogo svitu Arhitektura i pam yatkiMisto poyednuye v sobi elementi zahidnoyi yevropejskoyi i arabskoyi arhitekturi prote planuvannya dovoli neodnoridne spalni i komercijni rajoni cherguyutsya mizh soboyu ta inodi navit z industrialnimi ob yektami Bejrut nezvazhayuchi na chislenni rujnaciyi ostannih desyatilit dosi zalishayetsya mistom bagatim na viznachni pam yatki I dosi pid chas arheologichnih rozkopok naukovci znahodyat predmeti sho vidnosyatsya do ottomanskogo vizantijskogo rimskogo perskogo chi finikijskogo periodiv istoriyi mista Kompleks rimskih ruyin rozkopanih she do vijni vklyuchaye rimski termi za Benk strit ta rimski koloni na zahid vid kafedralnogo soboru Sv Georgiya Sered najbilsh vidviduvanih pam yatok Bejruta jogo znamenita Naberezhna Golubina skelya karstovi pecheri Dzhejta fortecya Martir Nacionalnij muzej i Sobacha richka na skelyah poblizu yakoyi zalishili svoyi avtografi chislenni zavojovniki vid faraona Ramzesa II i vavilonskogo carya Navuhodonosora i do francuzkoyi armiyi sho zalishila Livan v 1946 roci Mecheti Dzhami al Omari XIII stolittya Palacova XVI stolittya Z 1921 roku v Bejruti diyala Nacionalna biblioteka Livanu yaka bula zakrita 1979 roku vnaslidok gromadyanskoyi vijni z 2000 roku provodyatsya zahodi z vidnovlennya yiyi diyalnosti Mista pobratimiAfini Greciya Dubaj OAE Yerevan Virmeniya Parizh Franciya Lion Franciya Marsel Franciya Moskva Rosiya Kvebek Kanada Bagdad Irak El Kuvejt Kuvejt Shidnij Yerusalim Palestina Damask Siriya Los Andzheles SShA Stambul TurechchinaUrodzhenciSak Lyudmila Mikolayivna 1910 1985 ukrayinskij mistectvoznavec Delfin Sejrig 1932 1990 francuzka aktrisa teatru ta kino Mario Kassar 1951 amerikanskij kinoprodyuser Rabi Abu Halil 1957 kompozitor vikonavec na udi Sefilyan Zhirajr 1967 virmenskij vijskovo politichnij diyach PrimitkiUNdata record view City population by sex city and city type 29 veresnya 2018 u Wayback Machine Data un org 2012 07 23 Retrieved on 2012 12 18 RBK Ukraina ros Arhiv originalu za 5 serpnya 2020 Procitovano 4 serpnya 2020 Girshe za vijnu Bejrut prigolomshenij vibuhom u portu sho vidbuvayetsya v misti ta chomu ce fatalne potryasinnya dlya Livanu 23 kvitnya 2022 u Wayback Machine NV 2020 08 05 Russian Weather and Climate Pogoda i klimat Arhiv originalu za 21 travnya 2019 Procitovano 8 zhovtnya 2014 Cappelen John Jensen Jens Libanon Beyrouth PDF Climate Data for Selected Stations 1931 1960 Danish Danish Meteorological Institute s 167 Arhiv PDF originalu za 6 lyutogo 2013 Procitovano 2 bereznya 2013 Arhiv originalu za 21 travnya 2008 Procitovano 23 kvitnya 2008 LiteraturaRobert Saliba Beirut City Center Recovery The Foch Allenby and Etoile Conservation Area Steidl Gottingen 2004 ISBN 3 88243 978 5 Heiko Schmid Der Wiederaufbau des Beiruter Stadtzentrums Ein Beitrag zur handlungsorientierten politisch geographischen Konfliktforschung Universitat Heidelberg Geographisches Institut 2002 ISBN 3 88570 114 6 Angus Gavin Ramez Maluf Beirut Reborn The Restoration and Development of the Central District Academy Editions London 1996 ISBN 1 85490 481 7 Abe F March To Beirut and Back An American in the Middle East Publishamerica Frederick MD 2006 ISBN 1 4241 3853 1PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu BejrutVelika karta Bejruta 22 kvitnya 2009 u Wayback Machine Karta administrativnih budivel Bejruta 3 grudnya 2005 u Wayback Machine