Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Латакія (грец. Λαοδικεία, араб. اللاذقية Al-Ladhiqiyah, тур. Lazkiye, лат. Laodicea ad Mare) — головне портове місто Сирії, а також столиця провінції Латакія. Населення в 2010 році — 370 000 осіб.
Місто 
Координати H G O
 Латакія у Вікісховищі |
Хоча місце сьогоднішньої Латакії було заселене ще в 2 тисячолітті до н. е., сучасне місто було засноване в 4 столітті до н. е. під владою Селевкідів. Згодом Латакією керували римляни, а потім Омеяди і Аббасиди у VIII-X століттях. Під час їх правління візантійці часто нападали на місто і періодично керували ним, поки його не знову захопили араби, Фатіміди. Потім Латакія перебував під владою сельджуків, хрестоносців, айюбідів, мамлюків і турків. Після Першої світової війни Латакія ввійшла до складу французького мандата в Сирії, у якому місто стало столицею автономної території алавітів. Ця автономна територія стала незалежною алавітською державою в 1922 році, проголосивши свою незалежність кілька разів, поки не приєдналася до Сирії в 1944 році.
Походження назви
Як і в багатьох містах Селевкідів, Латакія була названа на честь члена правлячої династії. Першою назвою стала назва Лаодікія (грец. Λαοδικεία) на честь матері Селевка I Нікатора, Лаодікії. Араби називали його аль-Ладік'ях (араб. اللاذقية), французи — Lattaqui і англійці — Latakia чи Lattakia. В Османській імперії місто називали Lazkiye, а його латинською назвою є Laodicea ad Mare.
Історія
Латакія відома з часів фінікійців (під назвою Раміта). Пізніше на його місці існувало грецьке місто. Селевк I Нікатор заснував місто заново і назвав його Лаодікея. Місто було зруйноване землетрусами в 494 і 555 роках. Було захоплене арабами в 638 році, а в 1097 — хрестоносцями. У 1188 відвойоване Саладіном. З 16 століття до Першої світової війни місто перебувало у складі Османської імперії. В період османського панування місто населяли переважно алавіти, проте серед жителів була достатня кількість сунітів і християн. Після повалення короля Фейсала влада перейшла до французів, які надали місту автономію. З 1930 до 1936 місто є столицею санжака Латакія, номінально автономної держави, керованої Францією при мандаті Ліги Націй. З 1936 року перебуває у складі Сирії.
Демографія
На початку 20 століття у Латакії мешкало близько 7000 жителів, проте, за даними Журналу Товариства Мистецтв, у 1905 році чисельність населення становила 25000 осіб. У 1992 році населення Латакії становило 284 000, а під час проведення перепису населення 1994 року у місті мешкало вже 303 000 осіб. Населення міста продовжує інтенсивно зростати, досягнувши приблизно 402 000 жителів у 2002 році. Однак ці цифри можуть бути різними через невизначеність розмірів міста. За деякими даними, у 2010 році населення Латакії разом з її передмістями становило 370 000 осіб.
| Рік | 1905 | 1932 | 1943 | 1957 | 1970 | 1987 | 1994 |
| Населення | 25,000 | 24,000 | 36,000 | 56,000 | 126,000 | 241,000 | 303,000 |
У релігійному плані у Латакії незначно переважають суніти, а друге місце за кількістю віруючих займає велика алавітська меншина. У сільських передмістях 70 % складають алавіти, християни — 14 %, суніти — 12 %, ісмаїліти — 2 %. Місто до сьогодні зберігає за собою статус столиці алавітів і залишається основним культурним центром релігії. Упродовж 1980-90-х років велика кількість алавітів емігрувала до Дамаску на півдні країни. У Латакії мешкає значна кількість віруючих Елладської православної церкви (автокефальна частина Грецької православної церкви), у місті також знаходиться центр єпархії та велика кількість парафіян Антіохійської православної церкви. У 1825 році у місті проживали 6000-8000 мусульман, 1000 грецьких християн, 30 вірменських християн, 30 маронітів та 30 євреїв.
Економіка
Порт Латакії є одним з основних сирійських портів, до нього надходить велика кількість виробів з металу, машин, хімічних речовин і продуктів харчування. У 2004 році 5,1 млн тонн були вивантажені, а 1 мільйон тонн був завантажений з цього порту. До порту постійно надходять великі іноземні інвестиції, особливо для будівництва нових причалів. Портом керує напівавтономна державна компанія. Навколо Латакії знаходяться обширні сільськогосподарські райони. Звідси експортують бітум, асфальт, зернові, бавовну, фрукти, яйця, олію, кераміку та тютюн. У місті також збереглися традиційні ремесла, такі як чистка бавовни, обробка олії та шкіри, та вилов губок.
Латакійський пляж Кот д'Азур (Cote d'Azur) є провідним прибережним курортом Сирії і до заходів, що проводяться там, входять водні лижі, водні мотоцикли (Jet Ski) і віндсерфінг. У місті знаходяться 8 готелів, два з яких мають п'ять зірок — Cote d'Azur de Cham Hotel та Lé Merdien Lattiquie Hotel, обидва розташовані за 6 км (3,7 милі) на північ від міста. Останній готелі має 274 номери і є єдиним міжнародним готелем в місті.
На відміну від інших сирійських міст, шопінг і вечірні прогулянки по ринках вважаються улюбленим заняттям в Латакії. Численні модні магазини та бутики розташовуються вздовж Азар-стріт (Azar Street), ця вулиця є торговим центром міста.
Персоналії
- Аполінарій Лаодікійський (бл. 310 — бл. 390) — єпископ Лаодікії Сирійської.
Міста-побратими
Примітки
- Society of Arts (Great Britain), 1906, p.556. (англ.)
- Winckler, 1998, p.72. (англ.)
- Minahan, 2002, p.79. (англ.)
- Dumper, 2007, pp.126-127. (англ.)
- Fahlbusch and Bromiley, 2008, p.279. (англ.)
- American Board of Commissioners for Foreign Missions, 1825, p.375. (англ.)
- Emerging Syria 2006, p.67 (англ.)
- Стаття про Латакію у Енциклопедії Британніці [ 11 березня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
- Carter, 2004, p.146. (англ.)
- Mannheim, 2001, pp.290-291. (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Latakiya grec Laodikeia arab اللاذقية Al Ladhiqiyah tur Lazkiye lat Laodicea ad Mare golovne portove misto Siriyi a takozh stolicya provinciyi Latakiya Naselennya v 2010 roci 370 000 osib Misto Latakiya arab اللاذقية Gerb Koordinati 35 31 25 pn sh 35 47 30 sh d H G O Krayina Siriya SiriyaMuhafaza LatakiyaRajon LatakiyaPlosha 58 km Visota centru 0 mOficijna mova arabskaNaselennya 554 000 Mista pobratimi Sus Mersin Konstanca Rimini Aden Kerkira Genuya Famagusta dChasovij poyas UTC 2 vlitku UTC 3Telefonnij kod 41GeoNames 173576Oficijnij sajt elatakia sy arab LatakiyaLatakiya Siriya Latakiya u Vikishovishi Hocha misce sogodnishnoyi Latakiyi bulo zaselene she v 2 tisyacholitti do n e suchasne misto bulo zasnovane v 4 stolitti do n e pid vladoyu Selevkidiv Zgodom Latakiyeyu keruvali rimlyani a potim Omeyadi i Abbasidi u VIII X stolittyah Pid chas yih pravlinnya vizantijci chasto napadali na misto i periodichno keruvali nim poki jogo ne znovu zahopili arabi Fatimidi Potim Latakiya perebuvav pid vladoyu seldzhukiv hrestonosciv ajyubidiv mamlyukiv i turkiv Pislya Pershoyi svitovoyi vijni Latakiya vvijshla do skladu francuzkogo mandata v Siriyi u yakomu misto stalo stoliceyu avtonomnoyi teritoriyi alavitiv Cya avtonomna teritoriya stala nezalezhnoyu alavitskoyu derzhavoyu v 1922 roci progolosivshi svoyu nezalezhnist kilka raziv poki ne priyednalasya do Siriyi v 1944 roci Pohodzhennya nazviYak i v bagatoh mistah Selevkidiv Latakiya bula nazvana na chest chlena pravlyachoyi dinastiyi Pershoyu nazvoyu stala nazva Laodikiya grec Laodikeia na chest materi Selevka I Nikatora Laodikiyi Arabi nazivali jogo al Ladik yah arab اللاذقية francuzi Lattaqui i anglijci Latakia chi Lattakia V Osmanskij imperiyi misto nazivali Lazkiye a jogo latinskoyu nazvoyu ye Laodicea ad Mare IstoriyaListivka na yakij zobrazhenij alavitskij muzichnij gurt z pivnichno zahidnoyi Siriyi 1920 ti Latakiya vidoma z chasiv finikijciv pid nazvoyu Ramita Piznishe na jogo misci isnuvalo grecke misto Selevk I Nikator zasnuvav misto zanovo i nazvav jogo Laodikeya Misto bulo zrujnovane zemletrusami v 494 i 555 rokah Bulo zahoplene arabami v 638 roci a v 1097 hrestonoscyami U 1188 vidvojovane Saladinom Z 16 stolittya do Pershoyi svitovoyi vijni misto perebuvalo u skladi Osmanskoyi imperiyi V period osmanskogo panuvannya misto naselyali perevazhno alaviti prote sered zhiteliv bula dostatnya kilkist sunitiv i hristiyan Pislya povalennya korolya Fejsala vlada perejshla do francuziv yaki nadali mistu avtonomiyu Z 1930 do 1936 misto ye stoliceyu sanzhaka Latakiya nominalno avtonomnoyi derzhavi kerovanoyi Franciyeyu pri mandati Ligi Nacij Z 1936 roku perebuvaye u skladi Siriyi DemografiyaNa pochatku 20 stolittya u Latakiyi meshkalo blizko 7000 zhiteliv prote za danimi Zhurnalu Tovaristva Mistectv u 1905 roci chiselnist naselennya stanovila 25000 osib U 1992 roci naselennya Latakiyi stanovilo 284 000 a pid chas provedennya perepisu naselennya 1994 roku u misti meshkalo vzhe 303 000 osib Naselennya mista prodovzhuye intensivno zrostati dosyagnuvshi priblizno 402 000 zhiteliv u 2002 roci Odnak ci cifri mozhut buti riznimi cherez neviznachenist rozmiriv mista Za deyakimi danimi u 2010 roci naselennya Latakiyi razom z yiyi peredmistyami stanovilo 370 000 osib Rik 1905 1932 1943 1957 1970 1987 1994Naselennya 25 000 24 000 36 000 56 000 126 000 241 000 303 000 U religijnomu plani u Latakiyi neznachno perevazhayut suniti a druge misce za kilkistyu viruyuchih zajmaye velika alavitska menshina U silskih peredmistyah 70 skladayut alaviti hristiyani 14 suniti 12 ismayiliti 2 Misto do sogodni zberigaye za soboyu status stolici alavitiv i zalishayetsya osnovnim kulturnim centrom religiyi Uprodovzh 1980 90 h rokiv velika kilkist alavitiv emigruvala do Damasku na pivdni krayini U Latakiyi meshkaye znachna kilkist viruyuchih Elladskoyi pravoslavnoyi cerkvi avtokefalna chastina Greckoyi pravoslavnoyi cerkvi u misti takozh znahoditsya centr yeparhiyi ta velika kilkist parafiyan Antiohijskoyi pravoslavnoyi cerkvi U 1825 roci u misti prozhivali 6000 8000 musulman 1000 greckih hristiyan 30 virmenskih hristiyan 30 maronitiv ta 30 yevreyiv EkonomikaPlyazh Cote d Azur Port Latakiyi ye odnim z osnovnih sirijskih portiv do nogo nadhodit velika kilkist virobiv z metalu mashin himichnih rechovin i produktiv harchuvannya U 2004 roci 5 1 mln tonn buli vivantazheni a 1 miljon tonn buv zavantazhenij z cogo portu Do portu postijno nadhodyat veliki inozemni investiciyi osoblivo dlya budivnictva novih prichaliv Portom keruye napivavtonomna derzhavna kompaniya Navkolo Latakiyi znahodyatsya obshirni silskogospodarski rajoni Zvidsi eksportuyut bitum asfalt zernovi bavovnu frukti yajcya oliyu keramiku ta tyutyun U misti takozh zbereglisya tradicijni remesla taki yak chistka bavovni obrobka oliyi ta shkiri ta vilov gubok Latakijskij plyazh Kot d Azur Cote d Azur ye providnim priberezhnim kurortom Siriyi i do zahodiv sho provodyatsya tam vhodyat vodni lizhi vodni motocikli Jet Ski i vindserfing U misti znahodyatsya 8 goteliv dva z yakih mayut p yat zirok Cote d Azur de Cham Hotel ta Le Merdien Lattiquie Hotel obidva roztashovani za 6 km 3 7 mili na pivnich vid mista Ostannij goteli maye 274 nomeri i ye yedinim mizhnarodnim gotelem v misti Na vidminu vid inshih sirijskih mist shoping i vechirni progulyanki po rinkah vvazhayutsya ulyublenim zanyattyam v Latakiyi Chislenni modni magazini ta butiki roztashovuyutsya vzdovzh Azar strit Azar Street cya vulicya ye torgovim centrom mista PersonaliyiApolinarij Laodikijskij bl 310 bl 390 yepiskop Laodikiyi Sirijskoyi Mista pobratimiSus Tunis Mersin Turechchina Konstanca Rumuniya Rimini Italiya Aden Yemen Gilyan IranPrimitkiSociety of Arts Great Britain 1906 p 556 angl Winckler 1998 p 72 angl Minahan 2002 p 79 angl Dumper 2007 pp 126 127 angl Fahlbusch and Bromiley 2008 p 279 angl American Board of Commissioners for Foreign Missions 1825 p 375 angl Emerging Syria 2006 p 67 angl Stattya pro Latakiyu u Enciklopediyi Britannici 11 bereznya 2012 u Wayback Machine angl Carter 2004 p 146 angl Mannheim 2001 pp 290 291 angl