|
Лахмі́ди (араб. اللخميون), бану Лахм (араб. بنو لخم) — арабська царська династія, що правила приблизно у 300-602 роках у північно-східній частині Аравії. Столицею держави було місто Аль-Хіра у нижній течії Євфрату (нині територія Іраку). За припущеннями істориків Лахміди мали єменське коріння та проживали на берегах Євфрату від II століття.
Історія
Лахмідська держава виконувала роль своєрідного буферу між Візантією та Сасанідським Іраном. Упродовж свого правління Лахміди були васалами Сасанідів. Останні підтримували Лахмідів своїми арсеналами в Укбарі й . Зокрема, Лахміди отримували від Сасанідів чудові шкіряні намети, які на відміну від повстяних юрт вважались престижною річчю.
Армія Лахмідів копіювала організацію армії Сасанідів. Цар покладався на загін найманців, з яких також формувалась гвардія, куди набирали найзатятіших головорізів. Гарнізон столиці називався давсар чи шахба. Щороку в розпорядження Лахмідів іранці надавали 1000 вершників. Зрештою, в складі армії був загін з 500 вояків, що складався з узятих серед сусідів заручників. Загони очолювали командири (ардаф), які були близькими родичами царя. Допоміжні загони з дружніх племен залучались тільки до великих кампаній. Основні сили лахмідської армії складала кіннота.
502 року цар Кіндідів Харіса захопив аль-Хіру, втім невдовзі, отримавши допомогу від перського шаха, Лахміди вигнали Кіндідів зі своєї столиці. А 528 року цар завдав Кіндідам нищівної поразки. У період між 540 і 547 роками царство Кінда було остаточно знищено Лахмідами.
Однак невдовзі на заміну Кіндідам візантійці мобілізували арабське плем'я Гассанідів. 578 року останні здійснили набіг і розграбували столицю Лахмідів. Втім через суперечки з Візантією Гассаніди невдовзі втратили владу, а їхнього правителя було заслано.
602 року перси повалили династію Лахмідів, а 611 — остаточно ліквідували царство.
Правителі Лахмідського царства
- Амр I ібн Аді
- Амр II ібн Імру-ль-Кайс
- 380—405 —
- 405—433 —
- 433—473 —
- 473—494 — Аль-Асуад ібн аль-Мунзір
- 494—500 —
- 500—503 — Ан-Нуман ібн аль-Асуад
- 503—505 —
- 505—513 — Імру-ль-Кайс III ібн ан-Нуман
- 513—554 — Аль-Мунзір III ібн Імру-ль-Кайс
- 554—569 —
- 569—574 — Кабус ібн аль-Мунзір
- 574—578 — Аль-Мунзір ібн аль-Мунзір
- 580—602 —
Примітки
- Esat Ayyıldız, “Lahmîlerin Arap Edebiyatına Etkisi”, 2nd International Archeology, Art, History and Cultural Heritage Congress, ed. Kenan Beşaltı (Şanlıurfa: Iksad Yayınevi, 2022), 38-44.
- Шумов С. А., Андреев А. Р. Ирак: история, народ, культура [ 21 квітня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- Армии месопотамской границы [ 18 вересня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- Гассаниды [ 16 березня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- не належав до роду Лахмідів
- присутній не у всіх списках правителів
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lahmidske carstvo arab اللخميون 300 602 Stolicya Al Hira Mova i Arabska serednoperska Religiya Nestorianstvo Yazichnictvo Forma pravlinnya Monarhiya Spadkoyemnist Sasanidskij Iran Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Lahmidi Lahmi di arab اللخميون banu Lahm arab بنو لخم arabska carska dinastiya sho pravila priblizno u 300 602 rokah u pivnichno shidnij chastini Araviyi Stoliceyu derzhavi bulo misto Al Hira u nizhnij techiyi Yevfratu nini teritoriya Iraku Za pripushennyami istorikiv Lahmidi mali yemenske korinnya ta prozhivali na beregah Yevfratu vid II stolittya IstoriyaLahmidska derzhava vikonuvala rol svoyeridnogo buferu mizh Vizantiyeyu ta Sasanidskim Iranom Uprodovzh svogo pravlinnya Lahmidi buli vasalami Sasanidiv Ostanni pidtrimuvali Lahmidiv svoyimi arsenalami v Ukbari j Zokrema Lahmidi otrimuvali vid Sasanidiv chudovi shkiryani nameti yaki na vidminu vid povstyanih yurt vvazhalis prestizhnoyu richchyu Armiya Lahmidiv kopiyuvala organizaciyu armiyi Sasanidiv Car pokladavsya na zagin najmanciv z yakih takozh formuvalas gvardiya kudi nabirali najzatyatishih golovoriziv Garnizon stolici nazivavsya davsar chi shahba Shoroku v rozporyadzhennya Lahmidiv iranci nadavali 1000 vershnikiv Zreshtoyu v skladi armiyi buv zagin z 500 voyakiv sho skladavsya z uzyatih sered susidiv zaruchnikiv Zagoni ocholyuvali komandiri ardaf yaki buli blizkimi rodichami carya Dopomizhni zagoni z druzhnih plemen zaluchalis tilki do velikih kampanij Osnovni sili lahmidskoyi armiyi skladala kinnota 502 roku car Kindidiv Harisa zahopiv al Hiru vtim nevdovzi otrimavshi dopomogu vid perskogo shaha Lahmidi vignali Kindidiv zi svoyeyi stolici A 528 roku car zavdav Kindidam nishivnoyi porazki U period mizh 540 i 547 rokami carstvo Kinda bulo ostatochno znisheno Lahmidami Odnak nevdovzi na zaminu Kindidam vizantijci mobilizuvali arabske plem ya Gassanidiv 578 roku ostanni zdijsnili nabig i rozgrabuvali stolicyu Lahmidiv Vtim cherez superechki z Vizantiyeyu Gassanidi nevdovzi vtratili vladu a yihnogo pravitelya bulo zaslano 602 roku persi povalili dinastiyu Lahmidiv a 611 ostatochno likviduvali carstvo Praviteli Lahmidskogo carstvaAmr I ibn Adi Amr II ibn Imru l Kajs 380 405 405 433 433 473 473 494 Al Asuad ibn al Munzir 494 500 500 503 An Numan ibn al Asuad 503 505 505 513 Imru l Kajs III ibn an Numan 513 554 Al Munzir III ibn Imru l Kajs 554 569 569 574 Kabus ibn al Munzir 574 578 Al Munzir ibn al Munzir 580 602 PrimitkiEsat Ayyildiz Lahmilerin Arap Edebiyatina Etkisi 2nd International Archeology Art History and Cultural Heritage Congress ed Kenan Besalti Sanliurfa Iksad Yayinevi 2022 38 44 Shumov S A Andreev A R Irak istoriya narod kultura 21 kvitnya 2018 u Wayback Machine ros Armii mesopotamskoj granicy 18 veresnya 2017 u Wayback Machine ros Gassanidy 16 bereznya 2018 u Wayback Machine ros ne nalezhav do rodu Lahmidiv prisutnij ne u vsih spiskah praviteliv