|
Кінда (араб. كندة) — арабська середньовічна держава в центрі Аравійського півострова. Тривалий час боролася спочатку з Сабейським царством, а потім — з Лахмідами.
Історія
З V ст. до н. е. були частиною племінного союзу Кахлан в південній Аравії. Тривалий час займалася охороною торгівельних шляхів. Резиденцією кіндитів було селище Кар'ят. Кіндити внаслідок розпаду Кахланського союзу десь наприкінці I ст. сформували племінне утворення Кінда в ваді ед-Давасір, на межі з Ель-Ямамою. З початку до середини II ст. за часів Рабіа Зу'ал Саура і його сина Муавії велися запеклі війни з Сабейським царством. Надалі з Хім'яром укладається союз, спрямований проти Саби.
У середині III століття кіндський володар Малік бен Бадд брав участь поході Імру'л-Кайси бен Ауфа, правителя масхіджитів, на Маріб в Сабейському царстві. Але внаслідок поразки вимушений був визнати зверхність останнього. Після підкорення Сабейського царства Хім'яром правителі Кінди підкорилися тому, про що свідчить прибуття кіндського володаря до хім'ярського царя Шаміра Юхаріша.
У 320-х роках ймовірно Перша Кіндська держава розпалася (цьому сприяло руйнування Марібської греблі, що завдало демографічні та економічні збитки), більшість на чолі із правителем перебралася до центральної Аравії, де очолило союз племен, в який крім них увійшли племена ва'іль, бакр і тагліб. Першим царем Кінди став , який зумів перетворити Кінду на більш міцне державне утворення та важливий центр посередницької торгівлі. При цьому зберігав політичні, торгівельні та культурні зв'язки з Хім'яр, визнаючи номінально його зверхність. Його онук уклав союз з Візантією, спрямований проти держави Лахмідів. Натомість був визнаний філархом (володарем) арабських племен, передав порт Йотабу.
У V ст. Йотаба була відвойована Візантією в жорстоких боях, і всі доходи з торгівлі пішли в імператорську скарбницю. Своєю чергою Кінда стала атакувати кордони імперії. На початку VI століття обидві держави уклали мир, що дало можливість здійснити похід проти Лахмідів. У 502 році було захоплено ворожу столицю аль-Хіру. Втім незабаром, отримавши допомогу від перського шаха, Лахміди вигнали Кіндитів.
У 525 році держава фактично розпалася на 4 частини: Асад, Тагліб, Кайс і Кінана. Разом з тим Аксум завдав тяжкої поразки Хім'яру. Все це разом політично та економічно послабило Кінду. У 528 році почалася нова війна з Лахмідами. Але тепер Кінда оборонялася. Того ж року кіндитські війська зазнали нищівної поразки. У 529 році візантійці перестали допомагати у війні з Лахмідами. Спроби «царя» Імру аль-Кайса об'єднати Кінду та протидіяти ворогові виявилися зрештою невдалими — у період між 540 і 547 роками царство кіндитів було остаточно знищено Лахмідами. Кіндити повернулися до Хадрамауту, де залишалася частина їхніх одноплемінників. Тут підкорилися знову державі Хім'яр.
Територія
Охоплювало землі від півдня до центра (Неджд та частина Хіджазу) Аравійського півострова, кордони сягали узбережжя до Перської затоки, Червоного моря, частина Синайського півострова, Акабської затоки, частина Палестини та Месопотамії.
Устрій
Являло військову демократію, яка об'єднувала значні групи осілих, напівкочових і кочових арабів, проте внутрішні зв'язки в ній були не міцними. Суспільство в царстві Кінда знаходилося на межі переходу від докласових до класових відносин. Опорні пункти кіндітів перебували в постійних поселеннях, що слугували центрами торгівлі.
Джерела
- Пиотровский М. Б. Южная Аравия в раннее средневековье. Становление средневекового общества / Отв. ред. П. А. Грязневич. — М.: Издательство Наука. Главная редакция восточной литературы, 1985. — 224 с.
- Korotayev A.; Klimenko V.; Proussakov D. «Origins of Islam: Political-Anthropological and Environmental Context». Acta Orientalia Academiae Scientiarum Hungaricae. 53 (3–4): 243—276.
- Robin, Christian Julien. Les rois de Kinda (фр.) // Arabia, Greece and Byzantium. Cultural Contacts in Ancient and Medieval Times. — Riyadh: King Saud University, Department of History, 2012. — P. 59—129.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kinda arab كندة II st 547 Stolicya Mova i Arabska Religiya poganstvo yudayizm Forma pravlinnya Monarhiya Spadkoyemnist Pravednij halifat Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kinda carstvo Kinda arab كندة arabska serednovichna derzhava v centri Aravijskogo pivostrova Trivalij chas borolasya spochatku z Sabejskim carstvom a potim z Lahmidami IstoriyaZ V st do n e buli chastinoyu pleminnogo soyuzu Kahlan v pivdennij Araviyi Trivalij chas zajmalasya ohoronoyu torgivelnih shlyahiv Rezidenciyeyu kinditiv bulo selishe Kar yat Kinditi vnaslidok rozpadu Kahlanskogo soyuzu des naprikinci I st sformuvali pleminne utvorennya Kinda v vadi ed Davasir na mezhi z El Yamamoyu Z pochatku do seredini II st za chasiv Rabia Zu al Saura i jogo sina Muaviyi velisya zapekli vijni z Sabejskim carstvom Nadali z Him yarom ukladayetsya soyuz spryamovanij proti Sabi U seredini III stolittya kindskij volodar Malik ben Badd brav uchast pohodi Imru l Kajsi ben Aufa pravitelya mashidzhitiv na Marib v Sabejskomu carstvi Ale vnaslidok porazki vimushenij buv viznati zverhnist ostannogo Pislya pidkorennya Sabejskogo carstva Him yarom praviteli Kindi pidkorilisya tomu pro sho svidchit pributtya kindskogo volodarya do him yarskogo carya Shamira Yuharisha U 320 h rokah jmovirno Persha Kindska derzhava rozpalasya comu spriyalo rujnuvannya Maribskoyi grebli sho zavdalo demografichni ta ekonomichni zbitki bilshist na choli iz pravitelem perebralasya do centralnoyi Araviyi de ocholilo soyuz plemen v yakij krim nih uvijshli plemena va il bakr i taglib Pershim carem Kindi stav yakij zumiv peretvoriti Kindu na bilsh micne derzhavne utvorennya ta vazhlivij centr poserednickoyi torgivli Pri comu zberigav politichni torgivelni ta kulturni zv yazki z Him yar viznayuchi nominalno jogo zverhnist Jogo onuk uklav soyuz z Vizantiyeyu spryamovanij proti derzhavi Lahmidiv Natomist buv viznanij filarhom volodarem arabskih plemen peredav port Jotabu U V st Jotaba bula vidvojovana Vizantiyeyu v zhorstokih boyah i vsi dohodi z torgivli pishli v imperatorsku skarbnicyu Svoyeyu chergoyu Kinda stala atakuvati kordoni imperiyi Na pochatku VI stolittya obidvi derzhavi uklali mir sho dalo mozhlivist zdijsniti pohid proti Lahmidiv U 502 roci bulo zahopleno vorozhu stolicyu al Hiru Vtim nezabarom otrimavshi dopomogu vid perskogo shaha Lahmidi vignali Kinditiv U 525 roci derzhava faktichno rozpalasya na 4 chastini Asad Taglib Kajs i Kinana Razom z tim Aksum zavdav tyazhkoyi porazki Him yaru Vse ce razom politichno ta ekonomichno poslabilo Kindu U 528 roci pochalasya nova vijna z Lahmidami Ale teper Kinda oboronyalasya Togo zh roku kinditski vijska zaznali nishivnoyi porazki U 529 roci vizantijci perestali dopomagati u vijni z Lahmidami Sprobi carya Imru al Kajsa ob yednati Kindu ta protidiyati vorogovi viyavilisya zreshtoyu nevdalimi u period mizh 540 i 547 rokami carstvo kinditiv bulo ostatochno znisheno Lahmidami Kinditi povernulisya do Hadramautu de zalishalasya chastina yihnih odnopleminnikiv Tut pidkorilisya znovu derzhavi Him yar TeritoriyaKinda Ohoplyuvalo zemli vid pivdnya do centra Nedzhd ta chastina Hidzhazu Aravijskogo pivostrova kordoni syagali uzberezhzhya do Perskoyi zatoki Chervonogo morya chastina Sinajskogo pivostrova Akabskoyi zatoki chastina Palestini ta Mesopotamiyi UstrijYavlyalo vijskovu demokratiyu yaka ob yednuvala znachni grupi osilih napivkochovih i kochovih arabiv prote vnutrishni zv yazki v nij buli ne micnimi Suspilstvo v carstvi Kinda znahodilosya na mezhi perehodu vid doklasovih do klasovih vidnosin Oporni punkti kinditiv perebuvali v postijnih poselennyah sho sluguvali centrami torgivli DzherelaPiotrovskij M B Yuzhnaya Araviya v rannee srednevekove Stanovlenie srednevekovogo obshestva Otv red P A Gryaznevich M Izdatelstvo Nauka Glavnaya redakciya vostochnoj literatury 1985 224 s Korotayev A Klimenko V Proussakov D Origins of Islam Political Anthropological and Environmental Context Acta Orientalia Academiae Scientiarum Hungaricae 53 3 4 243 276 Robin Christian Julien Les rois de Kinda fr Arabia Greece and Byzantium Cultural Contacts in Ancient and Medieval Times Riyadh King Saud University Department of History 2012 P 59 129