Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Берестейська земля (Берестейщина, Берестейська волость, Берестійщина) — руська земля в середній течії річки Західний Буг (басейн Вісли) між річками Бугом, Прип'яттю, Ясьолдою та Нарвою. Входила до складу Київської Русі, належала до Турово-Пінського, згодом до Волинського князівства. Територія дулібів-волинян. Центром було Берестя. Інші чільні міста: Дорогичин, Більськ, Кобринь, Мельник, Воїнь, а також Кам'янець. Нині Берестейська земля є складовою частиною українського етнокультурного краю Берестейщина.
| Берестейська земля | |||||||||||
| королівства Русь | |||||||||||
| |||||||||||
| Столиця | Берестя | ||||||||||
| Мови | Руська | ||||||||||
| Релігії | Православ'я | ||||||||||
| Форма правління | Монархія | ||||||||||
| Історія | |||||||||||
| - Засновано | X століття | ||||||||||
| - Ліквідовано | 1566 | ||||||||||
| |||||||||||
Історія
Передісторія
У V столітті до н. е. на території майбутньої Берестейщини була поширена тщинецька культура, у V—IV століттях до н. е. — лужицька культура, у III—II століттях до н. е. — балто-слов'янська зарубинецька культура. Час та обставини появи на терені волинян у різних дослідників різняться. За одними, волиняни з'являються в регіоні в IV—VI століттях і входили до дулібсько-волинянського племінного об'єднання. За Ярославом Ісаєвичем, у VII—IX століттях тут мешкало плем'я дулібів. За Володимиром Сергійчуком, з VIII століття на заході Берестейщини проживали племена волинян, а на сході — деревляни. За іншими дослідниками, на Берестейщині до IX століття мешкало племінне об'єднання ятвягів, проте пізніше тут почали освоюватися спочатку дреговичі, потім, у IX—XII століттях і значно інтенсивніше, волиняни, північна межа колонізації яких обмежувалася Біловезькою Пущею, річкою Ясельдою та Пинськими болотами.
Київська Русь
З X століття входила до складу Київської Русі. Саме тоді виникає назва Берестейська земля, якою називали волость з містами Берестям і Дорогичином. Під час першого поділу держави на удільні князівства Володимиром Великим Берестейська земля відійшла до Турово-Пінського князівства, яке саме підпорядковувалося київським князям. 1020 року Берестя захопив король Польщі Болеслав Хоробрий, проте вже в 1022 році місто відбиває Ярослав Мудрий.
У 1087—1157 роках Берестейська земля входила до складу Турово-Пінського, а пізніше — до Волинського князівства. Удільні князівства Берестейської землі в 1087—1142 роках через Пінськ і Володимир були залежними від Києва. У 1120-х роках на Берестейщині відбувалися бойові дії між руським військом Володимира Мономаха і ятвягами. Зі зростанням феодальної роздробленості Берестейське та Дорогичинське князівства стають незалежними чи напівзалежними від Володимира. Ними правлять власні князі: Ярослав Ярополчич, Святополк Мстиславич, Мстислав Ізяславич, Василько Ярополчич. З другої половини XII століття Берестейщина належала до Волинського князівства.
 Зовнішні зображення | |
|---|---|
 | Берестейщина у складі Галицько-Волинської держави. |
| | Ймовірний вигляд Берестя за часів Волинського князівства. |
Галицько-Волинське князівство
У 1199 році князь волинський Роман Мстиславич утворює Галицько-Волинське князівство, до якого, окрім Волині та Галичини, входить Берестейська та Дорогичиська землі, а Турово-Пінське князівство потрапляє під його протекторат. Таким чином у 1199—1316 роках Берестейська земля входила до Галицько-Волинського князівства.
1210 року Берестя захопили Конрад Мазовецький і , проте 1213 року руське військо Данила Галицького повертає місто. У Галицько-Волинському літописі щодо Берестейської землі в 1213 році вжита паралельна назва Україна: «Даниїлу же возвратившуся к домови і єха з братом, і прия Берестій, і Угровеськ, в Верещин, і Комов, і всю Україну». У цей час на Полісся та Підляшшя стали активно здійснювати напади лицарі-хрестоносці, які припинилися після розгрому їхнього війська Данилом Галицьким у 1237—1238 роках під Дорогичином. Почастішали також напади на Полісся ятвягів та литовців. У 1227—1228 роках поблизу Берестя був розгромлений ятвязький загін , а самого Стегута вбив волинський воєвода .
у середині 13 ст.
(роки приєднання)
і удільних
князівств
торговельні
шляхи
руських
князівств
У 1251—1253 роках руський король Данило Галицький дарував половцям хана Тегака землі на Берестейщині, для захисту північної Волині від нападів ятвягів та литовців. Кочовики заснували там 40 поселень й зберігали свою ідентичність до початку XVI століття. Після занепаду Руського королівства і приєднання Волині в XIV столітті ці поселення утворили окрему Половецьку волость у складі Берестейського повіту. У 1270—1288 роках Берестейська земля входила до володінь князя Володимира Васильковича, у 1288—1292 роках — князя Мстислава Даниловича. У 1280 році польський збройний загін пограбував десять сіл у Берестейській землі, проте був розбитий утричі меншим загоном воєводи Тита.
З міркувань захисту регіону на Поліссі та Підляшші здійснювалося активне будівництво та відновлення оборонних укріплень — у Бересті, Дорогичині, Мельнику, Більську; за наказом волинського князя Володимира Васильковича будівничим Олексою засноване нове місто Кам'янець.
У складі Великого князівства Литовського
Узимку 1315—1316 років литовська армія на чолі з Гедимином пішла походом на Галицько-Волинське князівство, який закінчився приєднанням частини Берестейської землі до складу Великого князівства Литовського. У 1320 році князь Гедимин знову йде війною на Галицько-Волинське князівство, під час якої гине князь Володимир. Берестейська земля увійшла до складу Литви, ймовірно, в 1320-х роках — за правління в останній Витеня, або ж Гедимина. Точна дата приєднання Берестейщини до Литви невідома й у різних дослідників різниться, проте є свідчення, що берестейські воєводи припинили згадуватися серед інших волинських воєвод з 1318 року.
Таким чином, з 1320-х років Берестейщина входила до складу Троцького, а з 1513—1520 років — до Підляського воєводства Великого князівства Литовського.
1349 року під час польсько-литовської війни за галицько-волинську спадщину Берестейщину ненадовго окуповує польський король Казимир III. 1351 року польсько-угорське військо здійснює ще один безуспішний похід на Берестейщину. У 1366 році за договором литовського князя Ольгерда з поляками Берестя з волостю відійшли Кейстутові. 1379 року Берестя спалили тевтонські лицарі. У 1382 році Берестя в облогу взяв польський князь . 1390 року Берестя отримує Магдебурзьке право. У 1397 році Берестя спустошують тевтонські лицарі. У 1404—1519 роках у складі Великого князівства Литовського існувало удільне Кобринське князівство, яке належало князям Кобринським, потомкам князя Ольгерда. У 1463 році Берестя спалило військо кримських татар, очолюване Менглі-Гиреєм.
Західна частина Берестейської землі стала згодом відомою як Підляшшя (міста Дорогичин, Більськ, Мельник, Сураж). 1566 року східна частина Берестейської землі з містами Берестям, Кобринем, Кам'янцем і Пінським повітом увійшла до новоствореного Берестейського воєводства. За Берестейським воєводством згодом закріпилася назва Берестейщина.
У Берестейсько-Литовському воєводстві Берестейська земля перебувала до 1795 року.
Див. також
- Берестейщина — український етнокультурний край на території колишньої Берестейської землі
Примітки
- Берестейська земля // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл. — .
- Ісаєвич Я. Д., Леонюк В. Берестейщина // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
- Леонюк, 1996, с. 54.
- Леонюк, 1996, с. 347.
- Сергійчук, 2008, с. 494.
- Аркушин Г. Л. (2015). Українська більшість Берестейщини як сучасна меншість. Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем (укр.) (26): 7.
- Леонюк, 1996, с. 8.
- Леонюк, 1996, с. 348.
- Леонюк, 1996, с. 8, 348.
- Леонюк, 1996, с. 11, 54, 348.
- Леонюк, 1996, с. 9.
- Леонюк, 1996, с. 10.
- Алексеюк М. И. Половецкие поселения на Брестчине. // Этногенез белорусов. М., 1973; Евстигнеев Ю. А. Кыпчаки (половцы) куманы и их потомки. (к проблеме этнической преемственности). Санкт-Петербург, 2010.
- Леонюк, 1996, с. 11.
- Леонюк, 1996, с. 11, 349.
- Леонюк, 1996, с. 12.
- Леонюк, 1996, с. 349.
- Леонюк, 1996, с. 54, 350.
- Сергійчук, 2008, с. 493.
Джерела
- Леонюк В. Словник Берестейщини. — Львів : Видавнича фірма «Афіша», 1996. — Т. 1. — 360 с. — .
- Леонюк В. Словник Берестейщини. — Львів : Видавнича фірма «Афіша», 2010. — Т. 2. — 248 с. — .
- Сергійчук В. І. Етнічні межі і державний кордон України. — Вид. 3-є. — К. : ПП Сергійчук M. І, 2008. — 560 с. — .
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Посилання
- Довідник з історії України. За ред. І.Підкови та Р.Шуста.- К.: Генеза, 1993 Том 1_б [ 27 серпня 2006 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Berestejska zemlya Berestejshina Berestejska volost Berestijshina ruska zemlya v serednij techiyi richki Zahidnij Bug basejn Visli mizh richkami Bugom Prip yattyu Yasoldoyu ta Narvoyu Vhodila do skladu Kiyivskoyi Rusi nalezhala do Turovo Pinskogo zgodom do Volinskogo knyazivstva Teritoriya dulibiv volinyan Centrom bulo Berestya Inshi chilni mista Dorogichin Bilsk Kobrin Melnik Voyin a takozh Kam yanec Nini Berestejska zemlya ye skladovoyu chastinoyu ukrayinskogo etnokulturnogo krayu Berestejshina Berestejska zemlya korolivstva Rus X stolittya 1566 Stolicya Berestya Movi Ruska Religiyi Pravoslav ya Forma pravlinnya Monarhiya Istoriya Zasnovano X stolittya Likvidovano 1566 Nastupnik Trocke voyevodstvo Berestejske voyevodstvo Velike knyazivstvo Litovske Novogrudske voyevodstvo Velike knyazivstvo Litovske IstoriyaPeredistoriya U V stolitti do n e na teritoriyi majbutnoyi Berestejshini bula poshirena tshinecka kultura u V IV stolittyah do n e luzhicka kultura u III II stolittyah do n e balto slov yanska zarubinecka kultura Chas ta obstavini poyavi na tereni volinyan u riznih doslidnikiv riznyatsya Za odnimi volinyani z yavlyayutsya v regioni v IV VI stolittyah i vhodili do dulibsko volinyanskogo pleminnogo ob yednannya Za Yaroslavom Isayevichem u VII IX stolittyah tut meshkalo plem ya dulibiv Za Volodimirom Sergijchukom z VIII stolittya na zahodi Berestejshini prozhivali plemena volinyan a na shodi derevlyani Za inshimi doslidnikami na Berestejshini do IX stolittya meshkalo pleminne ob yednannya yatvyagiv prote piznishe tut pochali osvoyuvatisya spochatku dregovichi potim u IX XII stolittyah i znachno intensivnishe volinyani pivnichna mezha kolonizaciyi yakih obmezhuvalasya Bilovezkoyu Pusheyu richkoyu Yaseldoyu ta Pinskimi bolotami Kiyivska Rus Kam yanecka vezha odin iz simvoliv davnogo Volinskogo knyazivstva ta suchasnoyi Berestejshini Z X stolittya vhodila do skladu Kiyivskoyi Rusi Same todi vinikaye nazva Berestejska zemlya yakoyu nazivali volost z mistami Berestyam i Dorogichinom Pid chas pershogo podilu derzhavi na udilni knyazivstva Volodimirom Velikim Berestejska zemlya vidijshla do Turovo Pinskogo knyazivstva yake same pidporyadkovuvalosya kiyivskim knyazyam 1020 roku Berestya zahopiv korol Polshi Boleslav Horobrij prote vzhe v 1022 roci misto vidbivaye Yaroslav Mudrij U 1087 1157 rokah Berestejska zemlya vhodila do skladu Turovo Pinskogo a piznishe do Volinskogo knyazivstva Udilni knyazivstva Berestejskoyi zemli v 1087 1142 rokah cherez Pinsk i Volodimir buli zalezhnimi vid Kiyeva U 1120 h rokah na Berestejshini vidbuvalisya bojovi diyi mizh ruskim vijskom Volodimira Monomaha i yatvyagami Zi zrostannyam feodalnoyi rozdroblenosti Berestejske ta Dorogichinske knyazivstva stayut nezalezhnimi chi napivzalezhnimi vid Volodimira Nimi pravlyat vlasni knyazi Yaroslav Yaropolchich Svyatopolk Mstislavich Mstislav Izyaslavich Vasilko Yaropolchich Z drugoyi polovini XII stolittya Berestejshina nalezhala do Volinskogo knyazivstva Zovnishni zobrazhennya Berestejshina u skladi Galicko Volinskoyi derzhavi Jmovirnij viglyad Berestya za chasiv Volinskogo knyazivstva Galicko Volinske knyazivstvo U 1199 roci knyaz volinskij Roman Mstislavich utvoryuye Galicko Volinske knyazivstvo do yakogo okrim Volini ta Galichini vhodit Berestejska ta Dorogichiska zemli a Turovo Pinske knyazivstvo potraplyaye pid jogo protektorat Takim chinom u 1199 1316 rokah Berestejska zemlya vhodila do Galicko Volinskogo knyazivstva 1210 roku Berestya zahopili Konrad Mazoveckij i prote 1213 roku ruske vijsko Danila Galickogo povertaye misto U Galicko Volinskomu litopisi shodo Berestejskoyi zemli v 1213 roci vzhita paralelna nazva Ukrayina Daniyilu zhe vozvrativshusya k domovi i yeha z bratom i priya Berestij i Ugrovesk v Vereshin i Komov i vsyu Ukrayinu U cej chas na Polissya ta Pidlyashshya stali aktivno zdijsnyuvati napadi licari hrestonosci yaki pripinilisya pislya rozgromu yihnogo vijska Danilom Galickim u 1237 1238 rokah pid Dorogichinom Pochastishali takozh napadi na Polissya yatvyagiv ta litovciv U 1227 1228 rokah poblizu Berestya buv rozgromlenij yatvyazkij zagin a samogo Steguta vbiv volinskij voyevoda GALICKO VOLINSKE KNYaZIVSTVO GVK U DRUGIJ POLOVINI 13 NA POChATKU 14 ST GVK u seredini 13 st Priyednannya GVK roki priyednannya Zolota Orda Korolivstvo Ugorske Korolivstvo Polske Tevtonskij orden Litovski knyazivstva Mezhi zemel i udilnih knyazivstv Golovni torgovelni shlyahi Kordoni ruskih knyazivstv Stolni gradi Kiyiv Chernigiv Pereyaslav Grodno Pinsk Turiv Volodimir Galich Mensk Sluchesk Dubrovicya Stepan Ovruch Iskorosten Korosten Vozvyagel Zvyagel Kolodyazhin Gubin Mezhibozh Medzhibizh Novgorodok Vovkovisk Rodna Mukachevo Koshici Sandomir lt Lyublin Holm Cherven Sutijsk Vizna Bilsk Dorogichin Kam yanec Kobrin Berestya Volodava Lyuboml Belz Zvenigorod Lviv Buzhsk Peremishl Yaroslav Syanik Sambir Luchesk Luck Dorogobuzh Peresopnicya Duben Krem yanec Zaslavl Terebovl Kolomiya Vasiliv Chern Chernivci Hotin Ushicya Kuchelmin Kiyivske knyazivstvo Turivsko Pinske knyazivstvo Polocke knyazivstvo Chorna Rus Zakarpattya Shipinska zemlya Berladska zemlya 1230 1240 1230 ti 1252 1254 1280 1320 1289 1302 1251 1252 1254 Galicke knyazivstvo Berestejska zemlya Chervensko Holmska zemlya Volinske knyazivstvo Belzke knyazivstvo Lucke knyazivstvo Peremishlske knyazivstvo r Dnipro r Bozh Pivdennij Bug r Dnister r Prut r Seret r Tisa r Visla r Syan r Bug r Niman r Prip yat r Vepr U 1251 1253 rokah ruskij korol Danilo Galickij daruvav polovcyam hana Tegaka zemli na Berestejshini dlya zahistu pivnichnoyi Volini vid napadiv yatvyagiv ta litovciv Kochoviki zasnuvali tam 40 poselen j zberigali svoyu identichnist do pochatku XVI stolittya Pislya zanepadu Ruskogo korolivstva i priyednannya Volini v XIV stolitti ci poselennya utvorili okremu Polovecku volost u skladi Berestejskogo povitu U 1270 1288 rokah Berestejska zemlya vhodila do volodin knyazya Volodimira Vasilkovicha u 1288 1292 rokah knyazya Mstislava Danilovicha U 1280 roci polskij zbrojnij zagin pograbuvav desyat sil u Berestejskij zemli prote buv rozbitij utrichi menshim zagonom voyevodi Tita Z mirkuvan zahistu regionu na Polissi ta Pidlyashshi zdijsnyuvalosya aktivne budivnictvo ta vidnovlennya oboronnih ukriplen u Beresti Dorogichini Melniku Bilsku za nakazom volinskogo knyazya Volodimira Vasilkovicha budivnichim Oleksoyu zasnovane nove misto Kam yanec U skladi Velikogo knyazivstva Litovskogo Uzimku 1315 1316 rokiv litovska armiya na choli z Gediminom pishla pohodom na Galicko Volinske knyazivstvo yakij zakinchivsya priyednannyam chastini Berestejskoyi zemli do skladu Velikogo knyazivstva Litovskogo U 1320 roci knyaz Gedimin znovu jde vijnoyu na Galicko Volinske knyazivstvo pid chas yakoyi gine knyaz Volodimir Berestejska zemlya uvijshla do skladu Litvi jmovirno v 1320 h rokah za pravlinnya v ostannij Vitenya abo zh Gedimina Tochna data priyednannya Berestejshini do Litvi nevidoma j u riznih doslidnikiv riznitsya prote ye svidchennya sho berestejski voyevodi pripinili zgaduvatisya sered inshih volinskih voyevod z 1318 roku Takim chinom z 1320 h rokiv Berestejshina vhodila do skladu Trockogo a z 1513 1520 rokiv do Pidlyaskogo voyevodstva Velikogo knyazivstva Litovskogo 1349 roku pid chas polsko litovskoyi vijni za galicko volinsku spadshinu Berestejshinu nenadovgo okupovuye polskij korol Kazimir III 1351 roku polsko ugorske vijsko zdijsnyuye she odin bezuspishnij pohid na Berestejshinu U 1366 roci za dogovorom litovskogo knyazya Olgerda z polyakami Berestya z volostyu vidijshli Kejstutovi 1379 roku Berestya spalili tevtonski licari U 1382 roci Berestya v oblogu vzyav polskij knyaz 1390 roku Berestya otrimuye Magdeburzke pravo U 1397 roci Berestya spustoshuyut tevtonski licari U 1404 1519 rokah u skladi Velikogo knyazivstva Litovskogo isnuvalo udilne Kobrinske knyazivstvo yake nalezhalo knyazyam Kobrinskim potomkam knyazya Olgerda U 1463 roci Berestya spalilo vijsko krimskih tatar ocholyuvane Mengli Gireyem Zahidna chastina Berestejskoyi zemli stala zgodom vidomoyu yak Pidlyashshya mista Dorogichin Bilsk Melnik Surazh 1566 roku shidna chastina Berestejskoyi zemli z mistami Berestyam Kobrinem Kam yancem i Pinskim povitom uvijshla do novostvorenogo Berestejskogo voyevodstva Za Berestejskim voyevodstvom zgodom zakripilasya nazva Berestejshina U Berestejsko Litovskomu voyevodstvi Berestejska zemlya perebuvala do 1795 roku Div takozhBerestejshina ukrayinskij etnokulturnij kraj na teritoriyi kolishnoyi Berestejskoyi zemliPrimitkiBerestejska zemlya Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V 688 s il ISBN 966 00 0734 5 Isayevich Ya D Leonyuk V Berestejshina Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Leonyuk 1996 s 54 Leonyuk 1996 s 347 Sergijchuk 2008 s 494 Arkushin G L 2015 Ukrayinska bilshist Berestejshini yak suchasna menshist Volin Zhitomirshina Istoriko filologichnij zbirnik z regionalnih problem ukr 26 7 Leonyuk 1996 s 8 Leonyuk 1996 s 348 Leonyuk 1996 s 8 348 Leonyuk 1996 s 11 54 348 Leonyuk 1996 s 9 Leonyuk 1996 s 10 Alekseyuk M I Poloveckie poseleniya na Brestchine Etnogenez belorusov M 1973 Evstigneev Yu A Kypchaki polovcy kumany i ih potomki k probleme etnicheskoj preemstvennosti Sankt Peterburg 2010 Leonyuk 1996 s 11 Leonyuk 1996 s 11 349 Leonyuk 1996 s 12 Leonyuk 1996 s 349 Leonyuk 1996 s 54 350 Sergijchuk 2008 s 493 Dzherela Leonyuk V Slovnik Berestejshini Lviv Vidavnicha firma Afisha 1996 T 1 360 s ISBN 966 95063 0 1 Leonyuk V Slovnik Berestejshini Lviv Vidavnicha firma Afisha 2010 T 2 248 s ISBN 978 966 325 135 6 Sergijchuk V I Etnichni mezhi i derzhavnij kordon Ukrayini Vid 3 ye K PP Sergijchuk M I 2008 560 s ISBN 978 966 2911 24 4 LiteraturaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 PosilannyaDovidnik z istoriyi Ukrayini Za red I Pidkovi ta R Shusta K Geneza 1993 Tom 1 b 27 serpnya 2006 u Wayback Machine