Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Гедимі н лит Gediminas біл Гедымін лат Gedeminne бл 1275 1341 великий князь литовський 1316 1341 Родоначальник династії

Гедимин

Гедимин

Гедимі́н (лит. Gediminas, біл. Гедымін, лат. Gedeminne; бл. 1275 — 1341) — великий князь литовський (1316—1341). Родоначальник династії Гедиміновичів. Син Будивида, брат Витеня. Батько великого литовського князя Ольгерда. Вів війни з Тевтонським орденом та князівствами Русі. Розширив межі Литви за рахунок приєднання Мінської, Вітебської і Турово-Пінської земель. Поширив свій вплив на Смоленщину. За літописною легендою здійснив походи на Волинь і Київщину (1323—1324). Титулував себе «королем литовців і русинів». Легендарний засновник Вільнюса. Литовський національний герой. Хрещене ім'я за однією із версій — Прокопій.

Гедимін
image
Попередник: Юрій II (як Король Русі)
Витень (як Великий князь Литовський)
Наступник: Явнут
 
Народження: 1275[1][2]
Вільнюс, Велике князівство Литовське
Смерть: грудень 1341
d, d, Юрбаркський район, Литва
Поховання: Вільнюс
Країна: Велике князівство Литовське
Рід: Гедиміновичі
Шлюб: Євна Полоцька[3]
Діти: Альдона Литовська, Ольгерд, d, d, Наримунт, Кейстут, Явнут, Коріятовичі, Любарт, Елізабет Ґедиминівна, d, Євфимія Гедимінівна і d

image Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Походження

Народився близько 1275 року. Походження Гедиміна залишається дискусійним. Пізня традиція, зафіксована у білорусько-литовських літописах, вважала Гедиміна сином Витеня, однак в дипломатичному листуванні Гедиміна з Ригою він виступає братом Витеня.

Вже у 2-ій половині XV ст. існувала і тенденційна версія, зафіксована у «Польській хроніці» Длугоша та в московських родоводах (Чудовська повість, Послання Спиридона-Сави) яка твердила, що Гедимін був конюхом Витеня, який зайняв трон після вбивства свого господаря і захопив владу у Литві. Ця версія очевидно була створена з метою дискредитувати пануючу династію Великого князівства Литовського. Найбільш імовірним видається, що Гедимін був молодшим братом Витеня, сином Будивида й онуком Тройдена, однак дана проблема так і залишається невирішеною.

Князювання

image
В'їзд Гедиміна до Києва

Гедимін отримав владу по смерті брата Витеня. Вів непримиренну боротьбу з німецькими лицарями, яким завдав ряд поразок. 1321 року в битві на річці Ірпінь Гедимін повністю розбив об'єднанні сили південно-руських князів: Київського, Переяславського, Галицького та двох Брянських. 1325 року уклав союз з польським королем Владиславом I Локетком для спільної боротьби проти хрестоносців. 1331 року розбив війська Лівонського ордену під Пловцями (Польща).

За його правління більша частина білоруських земель увійшла до складу Великого князівства Литовського. За даними білоруських літописів XV століття, у 1319—1320 роках він зайняв Берестейську землю і Дорогичин, а згодом Кам'янець та інші міста. У васальній залежності від Гедиміна знаходились Мінське, Вітебське, Друцьке і Турівське князівства. Полоцьке князівство за Гедиміна добровільно перейшло під зверхність литовських князів (за іншими даними, Гедимін завершив процес його підкорення).

Після смерті Юрія II Болеслава Тройденовича 1340 року син Гедиміна, Любарт, претендував на трон Королівства Русі та був проголошений Волинським і Галицьким князем завдяки тому що був одружений з дочкою Юрія ІІ, Офкою. Проте Любарт змушений був піти на компроміс з галицьким боярством, і надати його лідеру, Дмитрові Детьку високий сан управителя або старости Руської землі.

Вважається засновником столиці Литви Вільнюса, яка вперше згадується у 1322—1323 роках.

У листах папі Римському Івану XXII, ганзейським містам, францисканцям і домініканцям (1323—1324) заявляв про своє бажання прийняти християнську віру і запрошував до Литви лицарів, ремісників, купців, землеробів, священиків, однак немає достовірних даних, які б підтверджували факт його хрещення, тому питання його релігійних поглядів залишається дискусійним.

1341 року Гедимін був смертельно поранений під час облоги німецької фортеці Баєрбург на річці Німан.

Титул

Сім'я

Докладніше: Гедиміновичі
image
Анна Гедимінівна

Гедимін був тричі одружений і від трьох шлюбів залишилося сім синів і шість дочок. За літописами XV—XVI століть, він за життя розділив володіння між синами:

Крім цього у Гедиміна було 7 дочок:

Нащадки Монвіда, Кейстута, Коріата і Любарта зникли у 2-му або 3-му поколіннях. Нащадки Наримунта, Ольгерда і Євнута утворили роди, які прийнято називати Гедиміновичами, серед них були королівська династія Ягеллонів, польські, литовські та українські князівські роди: Збаразькі, Вишневецькі, Санґушки, Несвицькі, Порицькі, Воронецькі, Чорторийські, Корецькі, київські князі Олельковичі, а також московські роди Голіцини, Куракіни, Хованські, Трубецькі, Патрикеєви, Мстиславські, Більські та інші.

Вшанування пам'яті

У місті Вільнюс є проспект Гедиміна.

Вулиця Гедиміна у містах Каунас, Тракай, Паланга, Паневежис, Укмерге.

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #118746545 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  3. Биховця літопис
    d:Track:Q2987855
  4. Н. В. Ольгерд // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1897. — Т. XXIа. — С. 911–912.
    d:Track:Q656d:Track:Q602358d:Track:Q24465689d:Track:Q19908137d:Track:Q23892938
  5. Е. К. Кейстут // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1895. — Т. XIVа. — С. 897.
    d:Track:Q656d:Track:Q23892923d:Track:Q26943853d:Track:Q19908137d:Track:Q602358d:Track:Q24439371
  6. Кейстут // Военная энциклопедия — СПб: Иван Дмитриевич Сытин, 1913. — Т. 12. — С. 485.
    d:Track:Q656d:Track:Q26160608d:Track:Q25400887d:Track:Q4114391d:Track:Q4448234
  7. В. М—н Евнутий // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1893. — Т. XI. — С. 421.
    d:Track:Q656d:Track:Q602358d:Track:Q24400017d:Track:Q19908137d:Track:Q23892913
  8. Войтович Л. Гедимін [Гедимінас] [ 29 березня 2017 у Wayback Machine.]… — С. 603.
  9. Русина О. не вказує чіткої дати народження → див.: Гедимін // ЕІУ. — Т. 2. — С. 64.
  10. Русина О. В. Гедимін, Гедимінас [ 7 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 64. — .
  11. Мицько І. Правові підстави володіння князем Любартом спадщиною Романовичів [ 29 січня 2018 у Wayback Machine.] // Старий Луцьк. — 2009. — С. 36. — .
  12. Войтович Л. Князь Юрій-Болеслав Тройденович: ескіз портрета [ 29 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Княжа доба: історія і культура / [відп. ред. Володимир Александрович]; Національна академія наук України, Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича. — Львів, 2011. — Вип. 5. — С. 213.
  13. Насевіч В. Гедзімін / Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя. У 3 т. [ 9 лютого 2018 у Wayback Machine.] / рэд. Г. П. Пашкоў і інш. Т. 1: Абаленскі — Кадэнцыя. — Мінск: Беларуская Энцыклапедыя імя П.Броўкі, 2005. — 684 с.: іл. .
  14. дійсність цього походу Гедиміна ставиться під сумнів В. Б. Антоновичем та іншими істориками[недоступне посилання з липня 2019]
  15. Гедимін //  / за ред. І. З. Підкови, Р. М. Шуста. — К. : Генеза, 2001. — .
  16. Войтович Л. Боротьба Любарта-Дмитра Гедиміновича за відновлення Галицько-Волинської держави [ 9 лютого 2018 у Wayback Machine.] // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. Історичні науки. — № 22. — Луцьк, 2009. — С. 124.
  17. Metraščiai ir kunigaikščių laiškai 1996:100-102 (лист Гедиміна до домініканців у Саксонії, в якому він зазначає свій намір прийняти хрещення); 102—108 (Лист Гедиміна до ганзейських міст, з тим самим наміром).
  18. Ґедимін… — С. 473.

Бібліографія

Джерела

  • Metraščiai ir kunigaikščių laiškai. Vilnius: 1996.

Статті

  • Русина О.. Київська виправа Ґедиміна (Текстологічний аспект проблеми) // Записки Наукового товариства імені Шевченка. — Т. 231 (CCXXXI). — С. 147—157.
  • Войтович Л. (* бл. 1275 † 1341)] // Княжа доба: портрети еліти. — Біла Церква : Видавець Олександр Пшонківський, 2006. — 782 с. — .

Довідники

Посилання

image Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гедимін

  • .

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Gedimi n lit Gediminas bil Gedymin lat Gedeminne bl 1275 1341 velikij knyaz litovskij 1316 1341 Rodonachalnik dinastiyi Gediminovichiv Sin Budivida brat Vitenya Batko velikogo litovskogo knyazya Olgerda Viv vijni z Tevtonskim ordenom ta knyazivstvami Rusi Rozshiriv mezhi Litvi za rahunok priyednannya Minskoyi Vitebskoyi i Turovo Pinskoyi zemel Poshiriv svij vpliv na Smolenshinu Za litopisnoyu legendoyu zdijsniv pohodi na Volin i Kiyivshinu 1323 1324 Tituluvav sebe korolem litovciv i rusiniv Legendarnij zasnovnik Vilnyusa Litovskij nacionalnij geroj Hreshene im ya za odniyeyu iz versij Prokopij Gedimin Poperednik Yurij II yak Korol Rusi Viten yak Velikij knyaz Litovskij Nastupnik Yavnut Narodzhennya 1275 1 2 Vilnyus Velike knyazivstvo LitovskeSmert gruden 1341 d d Yurbarkskij rajon LitvaPohovannya VilnyusKrayina Velike knyazivstvo LitovskeRid GediminovichiShlyub Yevna Polocka 3 Diti Aldona Litovska Olgerd d d Narimunt Kejstut Yavnut Koriyatovichi Lyubart Elizabet Gediminivna d Yevfimiya Gediminivna i d Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaPohodzhennya Narodivsya blizko 1275 roku Pohodzhennya Gedimina zalishayetsya diskusijnim Piznya tradiciya zafiksovana u bilorusko litovskih litopisah vvazhala Gedimina sinom Vitenya odnak v diplomatichnomu listuvanni Gedimina z Rigoyu vin vistupaye bratom Vitenya Vzhe u 2 ij polovini XV st isnuvala i tendencijna versiya zafiksovana u Polskij hronici Dlugosha ta v moskovskih rodovodah Chudovska povist Poslannya Spiridona Savi yaka tverdila sho Gedimin buv konyuhom Vitenya yakij zajnyav tron pislya vbivstva svogo gospodarya i zahopiv vladu u Litvi Cya versiya ochevidno bula stvorena z metoyu diskredituvati panuyuchu dinastiyu Velikogo knyazivstva Litovskogo Najbilsh imovirnim vidayetsya sho Gedimin buv molodshim bratom Vitenya sinom Budivida j onukom Trojdena odnak dana problema tak i zalishayetsya nevirishenoyu Knyazyuvannya V yizd Gedimina do Kiyeva Gedimin otrimav vladu po smerti brata Vitenya Viv neprimirennu borotbu z nimeckimi licaryami yakim zavdav ryad porazok 1321 roku v bitvi na richci Irpin Gedimin povnistyu rozbiv ob yednanni sili pivdenno ruskih knyaziv Kiyivskogo Pereyaslavskogo Galickogo ta dvoh Bryanskih 1325 roku uklav soyuz z polskim korolem Vladislavom I Loketkom dlya spilnoyi borotbi proti hrestonosciv 1331 roku rozbiv vijska Livonskogo ordenu pid Plovcyami Polsha Za jogo pravlinnya bilsha chastina biloruskih zemel uvijshla do skladu Velikogo knyazivstva Litovskogo Za danimi biloruskih litopisiv XV stolittya u 1319 1320 rokah vin zajnyav Berestejsku zemlyu i Dorogichin a zgodom Kam yanec ta inshi mista U vasalnij zalezhnosti vid Gedimina znahodilis Minske Vitebske Drucke i Turivske knyazivstva Polocke knyazivstvo za Gedimina dobrovilno perejshlo pid zverhnist litovskih knyaziv za inshimi danimi Gedimin zavershiv proces jogo pidkorennya Pislya smerti Yuriya II Boleslava Trojdenovicha 1340 roku sin Gedimina Lyubart pretenduvav na tron Korolivstva Rusi ta buv progoloshenij Volinskim i Galickim knyazem zavdyaki tomu sho buv odruzhenij z dochkoyu Yuriya II Ofkoyu Prote Lyubart zmushenij buv piti na kompromis z galickim boyarstvom i nadati jogo lideru Dmitrovi Detku visokij san upravitelya abo starosti Ruskoyi zemli Vvazhayetsya zasnovnikom stolici Litvi Vilnyusa yaka vpershe zgaduyetsya u 1322 1323 rokah U listah papi Rimskomu Ivanu XXII ganzejskim mistam franciskancyam i dominikancyam 1323 1324 zayavlyav pro svoye bazhannya prijnyati hristiyansku viru i zaproshuvav do Litvi licariv remisnikiv kupciv zemlerobiv svyashenikiv odnak nemaye dostovirnih danih yaki b pidtverdzhuvali fakt jogo hreshennya tomu pitannya jogo religijnih poglyadiv zalishayetsya diskusijnim 1341 roku Gedimin buv smertelno poranenij pid chas oblogi nimeckoyi forteci Bayerburg na richci Niman Titul1323 traven lat Gedeminne Dei gratia Letphanorum Ruthenorumque rex princeps et dux Semigallie Gedimin Bozhoyu milistyu korol litviniv i rusiniv princ i knyaz Semigaliyi Sim yaDokladnishe Gediminovichi Anna Gediminivna Gedimin buv trichi odruzhenij i vid troh shlyubiv zalishilosya sim siniv i shist dochok Za litopisami XV XVI stolit vin za zhittya rozdiliv volodinnya mizh sinami bl 1300 1348 Kernave i Slonim Narimuntu bl 1300 1348 Pinsk Olgerdu 1296 1377 Krevo Koriyatu bl 1300 1362 Novogrudok Lyubartu bl 1300 1384 Volodimir Luck i Volin Kejstutu 1297 1382 Zhmud Troki i Grodno molodshomu sinu Yavnutu Vilne Krim cogo u Gedimina bulo 7 dochok Anna Aldona bl 1309 26 travnya 1339 persha druzhina polskogo korolya Kazimira III Dannila Yelizaveta bl 1302 1364 z 1316 r druzhina Vaclava knyazya plockogo Ofka Yevfimiya bl 1310 5 lyutogo 1342 z 1331 druzhina Yuriya II Boleslava ruskogo korolya Mariya 1349 vid 1320 roku druzhina Dmitra Mihajlovicha Grizni Ochi velikogo knyazya tverskogo i vladimirskogo Biruta umovne im ya bl 1315 1319 cherven 1339 druzhina Andriya Kozelskogo bl 1316 1321 11 zhovtnya 1345 z 1333 r druzhina velikogo knyazya moskovskogo Semena Gordogo Mariya molodsha Nashadki Monvida Kejstuta Koriata i Lyubarta znikli u 2 mu abo 3 mu pokolinnyah Nashadki Narimunta Olgerda i Yevnuta utvorili rodi yaki prijnyato nazivati Gediminovichami sered nih buli korolivska dinastiya Yagelloniv polski litovski ta ukrayinski knyazivski rodi Zbarazki Vishnevecki Sangushki Nesvicki Poricki Voronecki Chortorijski Korecki kiyivski knyazi Olelkovichi a takozh moskovski rodi Golicini Kurakini Hovanski Trubecki Patrikeyevi Mstislavski Bilski ta inshi Vshanuvannya pam yatiU misti Vilnyus ye prospekt Gedimina Vulicya Gedimina u mistah Kaunas Trakaj Palanga Panevezhis Ukmerge PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118746545 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Bihovcya litopis d Track Q2987855 N V Olgerd Enciklopedicheskij slovar SPb Brokgauz Efron 1897 T XXIa S 911 912 d Track Q656d Track Q602358d Track Q24465689d Track Q19908137d Track Q23892938 E K Kejstut Enciklopedicheskij slovar SPb Brokgauz Efron 1895 T XIVa S 897 d Track Q656d Track Q23892923d Track Q26943853d Track Q19908137d Track Q602358d Track Q24439371 Kejstut Voennaya enciklopediya SPb Ivan Dmitrievich Sytin 1913 T 12 S 485 d Track Q656d Track Q26160608d Track Q25400887d Track Q4114391d Track Q4448234 V M n Evnutij Enciklopedicheskij slovar SPb Brokgauz Efron 1893 T XI S 421 d Track Q656d Track Q602358d Track Q24400017d Track Q19908137d Track Q23892913 Vojtovich L Gedimin Gediminas 29 bereznya 2017 u Wayback Machine S 603 Rusina O ne vkazuye chitkoyi dati narodzhennya div Gedimin EIU T 2 S 64 Rusina O V Gedimin Gediminas 7 bereznya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 64 ISBN 966 00 0405 2 Micko I Pravovi pidstavi volodinnya knyazem Lyubartom spadshinoyu Romanovichiv 29 sichnya 2018 u Wayback Machine Starij Luck 2009 S 36 ISBN 961 361 013 1 Vojtovich L Knyaz Yurij Boleslav Trojdenovich eskiz portreta 29 kvitnya 2016 u Wayback Machine Knyazha doba istoriya i kultura vidp red Volodimir Aleksandrovich Nacionalna akademiya nauk Ukrayini Institut ukrayinoznavstva im I Krip yakevicha Lviv 2011 Vip 5 S 213 Nasevich V Gedzimin Vyalikae knyastva Litoyskae Encyklapedyya U 3 t 9 lyutogo 2018 u Wayback Machine red G P Pashkoy i insh T 1 Abalenski Kadencyya Minsk Belaruskaya Encyklapedyya imya P Broyki 2005 684 s il ISBN 985 11 0314 4 dijsnist cogo pohodu Gedimina stavitsya pid sumniv V B Antonovichem ta inshimi istorikami nedostupne posilannya z lipnya 2019 Gedimin za red I Z Pidkovi R M Shusta K Geneza 2001 ISBN 966 504 439 7 Vojtovich L Borotba Lyubarta Dmitra Gediminovicha za vidnovlennya Galicko Volinskoyi derzhavi 9 lyutogo 2018 u Wayback Machine Naukovij visnik Volinskogo nacionalnogo universitetu imeni Lesi Ukrayinki Istorichni nauki 22 Luck 2009 S 124 Metrasciai ir kunigaiksciu laiskai 1996 100 102 list Gedimina do dominikanciv u Saksoniyi v yakomu vin zaznachaye svij namir prijnyati hreshennya 102 108 List Gedimina do ganzejskih mist z tim samim namirom Gedimin S 473 BibliografiyaDzherela Metrasciai ir kunigaiksciu laiskai Vilnius 1996 Statti Rusina O Kiyivska viprava Gedimina Tekstologichnij aspekt problemi Zapiski Naukovogo tovaristva imeni Shevchenka T 231 CCXXXI S 147 157 Vojtovich L bl 1275 1341 Knyazha doba portreti eliti Bila Cerkva Vidavec Oleksandr Pshonkivskij 2006 782 s ISBN 966 8545 52 4 Dovidniki Gajdaj L Istoriya Ukrayini v osobah terminah nazvah i ponyattyah Luck Vezha 2000 Gedimin Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 T 2 S 473 Rusina O V Gedimin Gediminas 7 bereznya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 64 ISBN 966 00 0405 2 Shabuldo F Gedimina pohodi na Volin i Kiyivshinu 1323 i 1324 14 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 64 65 ISBN 966 00 0405 2 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Gedimin

Дата публікації:
Топ