Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Бавеан індонез Pulau Bawean острів Бавеан острів у Яванському морі в складі Індонезії Площа 196 11 км Бавеаніндонез Pula

Бавеан

Бавеан

Бавеан (індонез. Pulau Bawean, «острів Бавеан») — острів у Яванському морі в складі Індонезії. Площа — 196,11 км².

Бавеан
індонез. Pulau Bawean
image
Острів Бавеан у складі округу Гресік, провінція Східна Ява
Карта
image
Розташування Бавеану на північ від острова Ява
Розташування Бавеану на північ від острова Ява
Географія
5°46′ пд. ш. 112°40′ сх. д. / 5.767° пд. ш. 112.667° сх. д. / -5.767; 112.667
Місцерозташування Яванське море
Акваторія Яванське море
Група островів Великі Зондські острови
Площа 196,11  км² 
Довжина 18,5 км
Ширина 11 км
Найвища точка 655 м
Країна
Індонезія
Регіон Східна Ява
(Адм. одиниця) d[1]
Населення 70242 (2010)
image
image
Бавеан
Бавеан (Індонезія)
image Бавеан у Вікісховищі

Кількість зареєстрованих на острові жителів станом на липень 2010 року становила 70242 особи, проте не менш як 26000 бавеанців (близько 70% чоловічого населення) тимчасово проживає за його межами. Масовий від'їзд бавеанців на роботу за кордон — переважно в сусідні з Індонезією Сінгапур і Малайзію, що почався ще в першій половині XIX століття, є головною особливістю соціально-економічного життя острова.

Адміністративно належить до провінції Східна Ява (індонез. Provinsi Jawa Timur), входить до складу (кабупатену) [id]. Територія поділена на два райони (кечаматани): Санкапура (індонез. Sangkapura) і Тамбак (індонез. Tambak).

Вирізняється багатою природою, деякі поширені тут біологічні види є ендеміками. На морському шельфі поблизу острова розташовано кілька великих нафтових і газових родовищ.

Під час Другої світової війни в акваторії острова сталася серія масштабних битв між військово-морськими силами союзників і Японії.

Назва

Етимологія

image
Краєвид острова в районі міста Санкапура

Згідно з найбільш поширеною гіпотезою назва острова походить від давньояванського Словосполучення «світло сонця є» — «ba (світло) we (сонце) an (є)». За легендою, 1350 року мореплавці з яванської держави Маджапахіт, що довго блукали в тумані, саме біля берега цього острова побачили, нарешті, сонячне світло (наявна думка про санскритське походження цього словосполучення пов'язана з певною близькістю цих мов). Раніше острів був відомий під назвою Маджіді, яку йому дали, судячи з усього, арабські мореплавці.

Існує також версія про походження назви острова від індонезійського слова «бабі» (індонез. babi) — свиня, що пов'язана з широким розповсюдженням на острові свинарства до того, як місцеві жителі прийняли іслам, і можливим шануванням свині в місцевому анімістичному культі.

Під час нідерландської колонізації Індонезії острів отримав голландську назву любок (нід. Lubok), проте назва «Бавеан» продовжувала бути у вжитку, у тому числі так казали самі голландці.

Примітно, що більшість самих остров'ян через певні лінгвістичні особливості вимовляє назву острова як «Бойян», рідше «Бабіан». Назва «Бойян» також набула поширення в Малайзії та Сінгапурі, оскільки її занесли туди численні прибулі бавеанці.

«Острів жінок»

В Індонезії, як на побутовому рівні, так і в ЗМІ, Бавеан часто називають «Островом жінок» або «Островом дів» (індонез. Pulau Putri), оскільки від кінця XIX століття через масовий від'їзд місцевого чоловічого населення на роботу за кордон жінки становлять абсолютну більшість (станом на 2009 рік — понад 77%) його постійних жителів, а серед осіб працездатного віку гендерний дисбаланс ще більш помітний. Даний феномен Бавеана є предметом наукових досліджень, у тому числі міжнародних.

Фізико-географічні характеристики

image
Місцезнаходження Бавеану в Яванському морі

Географічне положення

Острів лежить у Яванському морі приблизно за 150 км на північ від більшого острова Мадура. Площа — 196,11 км². Має форму, близьку до округлої, поперечна довжина в середньому 15 км, максимальна — близько 18 км, мінімальна — близько 11 км. Береги досить сильно порізані, є безліч невеликих заток і бухт. Біля узбережжя в різних місцях групи дрібних островів і скель, а також коралові рифи завширшки до 600 метрів. Найбільші населені острови: Селаяр (індонез. Selayar), Ноко-Селаяр (індонез. Noko Selayar), Ноко-Гілі (індонез. Noko Gili), Гілі-Барат (індонез. Gili Barat), Гілі-Тимур (індонез. Gili Timur), Нуса (індонез. Nusa).

Геологічна будова, корисні копалини

Острів має вулканічне походження. Основу його геологічної структури становлять магматичні гірські породи (близько 85%), місцями зустрічаються вапняки, пісковики, доломіти.

Ґрунти в низовинних прибережних районах переважно алювіальні, з переважанням сірої глини і піску. На висотах 10-30 метрів над рівнем моря старіші алювіальні нашарування формують горизонтальні пласти бурої глини, на більшій висоті переважає латерит червоно-коричневих відтінків.

Місцевість вважають сейсмічно активною: періодично відбуваються підземні поштовхи, що часто супроводжуються зсувами і рухом ґрунтів.

На острові є досить великі родовища оніксу, а також невеликі запаси кам'яного вугілля і золота.

На шельфі, в районі Бавеану, розташовані нафтові і газові родовища, що належать до числа найбільших в Індонезії: Бавеан I, Бавеан II, Східний Бавеан I, Східний Бавеан II, активне освоєння яких проводять від кінця 1960-х років.

Рельєф

image
Фізична карта Бавеану

Більша частина території пагорбиста, рівнинні лише вузька прибережна смуга і невелика територія в південно-західній частині острова (через це Бавеан іноді називають «островом 99 гір»). Найбільших висот рельєф досягає в центральній і східній частинах острова, найвища точка — 655-метровий пагорб Гунунг-Тінгі (індонез. Gunung Tinggi, буквально — «висока гора»). Тут розташовані кілька кальдерних водойм, найбільшим з яких є озеро Кастоба (індонез. Danau Kastoba) площею близько 0,3 км² і завглибшки до 140 метрів, що розкинулось на висоті близько 300 метрів над рівнем моря.

На острові протікають кілька невеликих річок, є кілька водоспадів, найвищі — Лаччар (індонез. Laccar) і Патар-Селамат (індонез. Patar Selamat). Наявні , зокрема, Кебундая (індонез. Kebun Daya) і Таубат (індонез. Taubat).

Клімат

Клімат — тропічний, мусонний, менш вологий, ніж у середньому в цій частині Індонезії. Річні і добові коливання температур незначні: середньорічний показник — 30 °C, усереднений мінімум — 24,5 °C. При цьому чітко можна простежити тенденцію до поступового підвищення середніх температур: за десятиліття від 1993 до 2003 року в середньому потепління склало 1,15 °C, що трохи вище від загального показника для Індонезії.

Дощовий сезон триває від грудня до березня. Середньомісячна кількість опадів перебуває в межах від 402 мм у грудні до 23 мм у серпні. У дощовий період переважають північно-західні вітри, у сухий — східні.

Флора і фауна

Природні умови Бавеану загалом досить схожі з яванськими. Спочатку більшу його частину покривали вологі тропічні ліси, проте внаслідок господарської діяльності людини їх площа поступово скорочувалася і до кінця XX століття не перевищувала 10% території острова. Ще близько 15% займають штучні посадки тикового дерева.

image
 — ендемік острова

Для місцевих джунглів характерна наявність густого невисокого підліска з переважанням і мохоподібних, деякі види яких зустрічаються тут набагато нижче, ніж у будь-яких інших районах Індонезії. Зустрічається велика кількість орхідних. Найбільш типові породи дерев — фікус, науклея, Symplocos adenophylla. Деякі види рослин не зустрічаються на сусідній Яві, зокрема, Canarium asperum, Pternandra coerulescens і Pternandra rostrata, Champera manilana, Ixora miquelii, Phanera lingua, Irvingia malayana.

У деяких районах узбережжя наявні мангрові зарості, основними видами в яких є Sonneratia alba}}, Rhizophora mucronata, Bruguiera cylindrica і Lumnitzera racemosa.

image
Ареал бавеанського свинячого оленя на острові

Найбільш примітним представником фауни острова, його ендеміком, є місцевий підвид Axis porcinus, який іноді виділяють у самостійний вид — (лат. Axis kuhlii). Кількість цих тварин, що вважаються символом Бавеана, в середині 2000-х років за оцінками становила 250–350 голів. Згідно з індонезійським законодавством бавеанський свинячий олень перебуває під особливою охороною.

На Бавеані мешкають також такі види тварин, як краб , Macaca fascicularis, яванський їжатець (лат. Hystrix javanica), Viverricula indica, мусанг азійський (лат. Paradoxurus hermaphroditus). Серед птахів поширені квак (лат. Nycticorax nycticorax), чапля руда (лат. Ardea purpurea), великий фрегат (лат. Fregata minor), крячок чорнодзьобий (лат. Gelochelidon nilotica). З рептилій зустрічаються різні види варанів (лат. Varanus sp.), сітчастий пітон (лат. Python reticulatus). Є відомості про запливання на острів гребенястого крокодила (лат. Crocodylus porosus).

Ще нідерландська колоніальна адміністрація проводила заходи з охорони природи: 1932 року п'ять лісових масивів загальною площею 4 556 гектарів були оголошені заповідними. 1979 на острові були створені заказник площею 3832 гектари для збереження місцевої фауни і заповідник площею 725 гектарів, в якому під охороною перебувають всі види живої природи.

Історія

Доколоніальний період

Час заселення Бавеану людьми точно не встановлено. У ранньому середньовіччі гавані острова часто були стоянкою для мореплавців, які перетинали Яванське море. Перші достовірні відомості про існування тут постійних поселень належать до XV століття.

Велика частина згадок про Бавеан у регіональних (переважно — яванських) джерелах XVI–XVII століть пов'язані з відвідуванням острова мусульманськими проповідниками. Масовий перехід остров'ян в іслам розпочався після смерті в 1601 році місцевого раджі Бебілеоно (індонез. Raja Bebileono), який був заступником анімізму, і переходу Бавеану під фактичну владу прибулого з Яви мусульманського богослова Шейха Мауляни Умара Масуда (індонез. Syeh Maulana Umar Mas'ud). Династія, яку встановив Шейх Мауляна, зберегла незалежність острова від яванських держав — приміром, відомо, що його праправнук Пурбонегоро (індонез. Purbonegoro), що правив островом у 1720–1747 роках, неодноразово відвідував Яву як суверенний володар Бавеану. Збережені могили Шейха Мауляни і Пурбонегоро шануються на острові як святині, їх відвідують мусульманські паломники з інших частин Індонезії і вони є головними історичними пам'ятками Бавеану.

Колоніальний період

image
Експедиція Корнеліса де Хутмана: другий ліворуч — корабель «Амстердам», що зазнав катастрофи біля берегів Бавеану. Гравюра роботи невідомого майстра XVII століття

Вперше голландці відвідали Бавеан під час першої ж їх торгової експедиції на Яву, якою керував відомий мореплавець і колоніальний діяч Корнеліс де Хаутман. 11 січня 1597 року корабель «Амстердам», що входив до складу експедиції отримав важкі ушкодження біля берегів острова, його залишили і спалили щоб уникнути його захоплення португальцями — головними суперниками голландців у боротьбі за економічне освоєння Малайського архіпелагу.

У XVII–XVIII століттях острів регулярно відвідувався кораблями Голландської Ост-Індійської компанії (ГОІК), що зміцнювали свої позиції в цій частині архіпелагу, і 1743 року офіційно перейшов під її управління, отримавши голландську назву Любок (нід. Lubok). Острів не являв собою значного економічного інтересу і використовувався насамперед як перевалочний пункт для кораблів ГОІК, що курсували між Явою і Калімантаном.

Після банкрутства ГОІК в 1798 році Бавеан, як і всі володіння компанії, перейшов під пряме управління нідерландського уряду. Острів включили до складу Сурабайского резидентства, колоніальна адміністрація на ньому була представлена ​​чиновником на посаді асистент-резидента. Як і в інших районах Голландської Ост-Індії, певну владу зберігала за собою тубільна знать, серед місцевих жителів продовжували діяти інститути мусульманського правосуддя — зокрема, в 1882 року засновано бавеанський релігійний суд (індонез. Pengadilan Agama Bawean).

Починаючи з кінця XIX століття чоловіки острова стали регулярно виїжджати на роботи у британські колоніальні володіння на Малаккському півострові, насамперед, у Сінгапур. Голландська влада не перешкоджала діяльності зарубіжних вербувальників, що відвідували острів: через високу щільність населення Бавеана (тоді в зареєстрованих тут 66 поселеннях проживало близько 30000 чоловік) потреби колоніальної адміністрації в робочій силі гарантовано задовольнялися, навіть з урахуванням розширення економічної експлуатації острова, що відбувалося тоді. На початку XX століття тут виробляли тютюн, індиго, бавовняні тканини, були розвідані поклади кам'яного вугілля. Крім того, з острова активно вивозили бавеанських оленів і низькорослих коней місцевої породи.

У 1930-х роках на Бавеані розпочали масово саджати тикове дерево, що призвело до зникнення лісів на значній частині його території.

Друга світова війна

Докладніше: Битва в Яванському морі та Друга битва в Яванському морі
image
Флагман голландського флоту легкий крейсер «Де Рейтер» за кілька днів до загибелі. Фотографія лютого 1942

Під час Другої світової війни морська акваторія навколо Бавеану стала зоною масштабних битв між військово-морськими силами союзників і Японії — насамперед, під час бойових дій у Голландській Ост-Індії 1941–1942 років.

25 лютого 1942 острів був захоплений японським десантом. На наступний день, 26 лютого, позиції японців, що встигли до того часу встановити на Бавеані радіостанцію, були обстріляні американської підводним човном «S-38».

28 лютого поблизу острова відбулася так звана перша битва в Яванському морі, під час якої японці потопили кілька кораблів союзників, в тому числі голландські легкі крейсери (нід. HNLMS De Ruyter) і «Ява» (нід. HNLMS Java), а також есмінці — голландський (нід. HNLMS Kortenaer) і британський «Електра» (англ. HMS Electra). На «Де Рейтері» загинув командувач Ост-Індським флотом Нідерландів контр-адмірал (нід. Karel Willem Frederik Marie Doorman).

1 березня ще ближче до берегів острова відбулася Друга битва в Яванському морі, відома також як битва біля Бавеану (англ. The Battle of Bawean), що завершилася загибеллю всіх кораблів союзників, що брали в ній участь: британського важкого крейсера (англ. HMS Exeter) і есмінців — британського «Енкаунтер» (англ. HMS Encounter) і американського [en] і, по суті, припиненням організованого опору союзницьких сил на місцевому морському театрі.

У січні 1945 року під час контрнаступу союзників у районі Бавеану діяв голландський підводний човен [en], який здійснив, зокрема, постановку мінних загороджень і потопив японський транспорт (один з небагатьох успіхів нідерландського підводного флоту у війні на Тихому океані). У серпні 1945 року японський гарнізон, що займав острів, здався англо-голландським військам, які висадилися тут.

У складі Індонезії

image
Літаки F-18 ВМС США стали винуватцями «Бавеанського інциденту» 2 липня 2003

Після проголошення 17 серпня 1945 року незалежної Республіки Індонезії острів формально опинився у складі нової держави. Однак реально він залишався під голландським контролем і в лютому 1948 року разом з островом Мадура і низкою інших невеликих островів був включений до складу квазінезалежної держави Мадура (індонез. Madura), яку було створено за ініціативою уряду Нідерландів, що розраховував перетворити свої колишні колоніальні володіння в Ост-Індії в залежне федеративне утворення. У грудні 1949 держава Мадура увійшла до складу Сполучених Штатів Індонезії (СШІ), індонез. Republik Indonesia Serikat, RIS), заснованих за рішенням Гаазької конференції круглого столу 23 серпня — 2 листопада 1949.

У березні 1950 року Бавеан, як і вся територія держави Мадура, увійшов до складу Республіки Індонезії, яка вийшла зі складу СШІ, що було офіційно оформлено в серпні 1950 з проголошенням Індонезії унітарною державою.

Бувши включеним до складу провінції Східна Ява, острів підтримував досить незначні господарські зв'язки з Явою і загалом слабко інтегрувався в процеси загальнонаціонального розвитку. Звичний соціально-економічний устрій був порушений під час , що ускладнила від'їзд бавеанців на роботу за кордон, однак після нормалізації відносин між Джакартою і Куалою-Лумпур ситуація повернулася в колишнє русло.

Найпомітнішою подією в житті острова на початку XXI століття став так званий «Бавеанський інцидент» 2 липня 2003 року — проліт над його територією п'яти винищувачів (F-18) , які порушили повітряний простір Індонезії. Для перехоплення літаків, що довгий час залишалися непізнаними, були підняті два винищувачі F-16 ВПС Індонезії. Після того, як індонезійці встановили зв'язки з іноземними літаками та ідентифікували їх, останні покинули повітряний простір країни. Інцидент, що мав гучний резонанс в Індонезії та регіоні, визнано вичерпаним після серії контактів по дипломатичних каналах, проте він викликав деяку ескалацію антиамериканських настроїв як серед частини індонезійської політичної еліти, так і на широкому громадському рівні.

Населення

Чисельність, розселення, динаміка зростання

З урахуванням виключно високої міграційної динаміки точний підрахунок кількості людей, що проживають на острові, є проблематичним. За підсумками загальнонаціонального перепису населення, що пройшов у Індонезії в 2010 році, чисельність зареєстрованих на Бавеані жителів склала 70242 особи; при цьому близько 26 000 остров'ян проживало за його межами — в Малайзії, Сінгапурі та, меншою мірою, на Яві і в інших районах Індонезії.

Середня щільність населення — близько 360 осіб на 1 км². Острів заселений досить нерівномірно: абсолютна більшість його жителів проживає в прибережній місцевості, тоді як багато внутрішніх районів практично не населені. Найбільш щільнонаселеним є південне узбережжя острова — зокрема, в місті Санкапура проживає практично половина остров'ян. Загалом станом на 2009 рік на острові існувало 209 населених пунктів.

На початку XX століття темпи зростання населення Бавеану були невисокими: впродовж трьох десятиліть воно стабільно становило близько 30 000. Надалі вони значно зросли за рахунок підвищення рівня життя остров'ян і прибуття на острів нових переселенців з Мадури: так, за період від 1930 до 1964 року кількість бавеанців подвоїлася — від 29860 до 59525 осіб. Надалі зростання поступово знижувалося, проте на кінець 2000-х років динаміка залишається позитивною — близько 0,65% щороку. При цьому в південній частині острова цей показник традиційно трохи вищий, ніж у північній.

Національний склад

Корінне населення

Абсолютну більшість населення становлять корінні жителі — бавеанці. Процес їх етногенезу був досить складним. Основну масу людей, що заселяли острів у XV–XVI століттях, становили мадурці і, меншою мірою, яванці. У цей же період, а також надалі Бавеан систематично відвідували торгівці, рибалки і пірати з інших районів Малайського архіпелагу, головним чином буги, макасари і малайці, багато з яких осідали на острові.

Пізніше на Бавеан переселилося досить багато жителів суматранського міста Палембанг, що сформували тут громаду Кімас (індонез. kiemas), яка зайняла домінантне положення в торговельній галузі. До початку XX століття бавеанці являли собою досить гомогенну етнічну спільність. Становленню етнічної самоідентифікації сприяло і масове відхідництво: остров'яни, що селились у Малайзії та Сінгапурі, створювали компактні громади, позиціонуючи себе саме як бавеанців, а не як мадурців.

Національні меншини

image
Яванці становлять на Бавеані незначну меншість

Кількість некорінних остров'ян, що переселилися на Бавеан за останні десятиліття, невелика. Найбільшу частку серед них становлять яванці, багато з яких прибувають сюди у відрядження по лінії різних державних відомств або комерційних організацій, що представлені на острові. Кілька сотень яванців проживає на острівці Гілі-Барат, з'єднаному з Бавеаном дамбою, займаючись там розведенням кокосової пальми (лат. Cocos nucifera). Від новоприбулих яванців традиційно відрізняються їхні земляки, які переселилися на Бавеан століттями раніше, але не втратили національну самоідентифікацію: більшість останніх компактно живе в селі Діпонго (індонез. Diponggo), зберігаючи старояванську мову.

Невелика китайська громада проживає на острові принаймні від кінця XIX століття. Її чисельність поступово збільшується як природний приріст, так і за рахунок дітей китайської національності, що їх усиновлюють бавеанці в Малайзії та Сінгапурі.

Бавеанці за кордоном

Систематичний від'їзд бавеанців на роботу за кордон був уперше документально зафіксований у 1840-х роках, хоча, ймовірно, почався дещо раніше — не пізніше кінця 1820-х років. Основним напрямком їх міграцій стали британські колоніальні володіння на Малаккському півострові. Бавеанці, що прибували туди, зазвичай, поселялись у компактних етнічних громадах. Так, у Сінгапурі в 1849 році було зареєстровано не менше як 763 бавеанці, більшість з яких проживали в районі, що отримав згодом назву Кампунг-Бойян (малай. Kampung Boyan, буквально — «бавеанське село»). Пізніше селища і райони з аналогічною назвою з'явилися в кількох районах Малайзії. Характерно, що деякі з бавеанських поселень в Сінгапурі та Малайзії продовжують існувати вже понад півтора століття.

Найбільших масштабів виїзд острів'ян за кордон досяг наприкінці 1940-х — на початку 1950-х років, тобто в період становлення Індонезії як незалежної держави, що був пов'язаний з політичної нестабільністю та економічними труднощами. Приміром, 1950 року в одному лише Сінгапурі було зареєстровано близько 24 тисяч бавеанців, що проживали переважно компактно. Разом з тим розширилася географія міграцій остров'ян, зокрема, за рахунок Австралії (там найбільша громада склалася в Перті). Пізніше істотна кількість бавеанців стали влаштовуватися на роботу також у країнах Близького Сходу, зокрема, в Саудівській Аравії.

При цьому характерно, що більшість бавеанців, які перебралися за кордон до середини XX століття, осідала там, зберігаючи за можливості деякі зв'язки з рідним островом. Однак після цього міграції набули переважно маятникового характеру: більшість «нових» сінгапурських, малайзійських, австралійських і близькосхідних бавеанців не лише зберігають тісні зв'язки зі своїми родичами, що залишаються на острові, і регулярно відвідують їх, але й, найчастіше, після декількох років повертаються на батьківщину.

Масове відхідництво обумовлене переважно причинами економічного характеру: нестачею роботи на невеликому густонаселеному острові, низьким рівнем доходів. У Сінгапурі і Малайзії десятиліттями діє розгалужена мережа підприємців і посередників, що забезпечують вербування, перевезення та працевлаштування бавеанців (переважно на будівництві і торговельному флоті).

Разом з тим фахівці відзначають, що від'їзд на роботу за кордон став для бавеанців уже не лише основним джерелом доходу, а й своєрідною національною традицією: на острові широко поширена думка, що чоловіка, який не відпрацював декількох років на чужині, не можна вважатися по-справжньому дорослим. Під час досліджень, що проходили у 2008–2009 роках, лише 55% місцевих респондентів пов'язували від'їзд з економічними причинами, тоді як 35% — з традиціями чи бажанням набратися життєвого досвіду.

Мова

Рідним для корінного населення острова є бавеанський діалект мадурської мови, найбільш своєрідний з точки зору лексики і фонетики серед усіх діалектів мадурської мови. Серед бавеанців, що компактно проживають у Сінгапурі і прилеглих до нього районах Малайзії, сформувався особливий поддіалекта, так званий «проливний бавеанський» (індонез. boyan selat).

При цьому абсолютна більшість дорослих бавеанців на тому чи іншому рівні володіє державною мовою країни — індонезійською.

Релігійний склад

image
Модель традиційного бавеанського будинку

Практично все населення — мусульмани — суніти, кількість послідовників інших релігій становить не більше, ніж кілька десятків. Станом на 2008 рік, на острові було 114 мечетей. Крім того, в кожному поселенні є принаймні одна (частіше — кілька) невелика молитовня — [en]. Велику роль у духовному і суспільному житті остров'ян відіграють традиційні мусульманські школи — [en]. При тому, що бавеанці мають репутацію вельми ревних прихильників ісламу, серед деякої їх частини зберігаються пережитки традиційних місцевих вірувань. Крім того, ще в середині XX століття в центральній частині зберігалися невеликі поселення, жителі яких відкрито сповідували анімізм — їх перехід в іслам стався в 1960-х роках.

Спосіб життя

Традиційні житла бавеанців досить схожі на мадурські: будинки з бамбуку, каркасні, з верандою, часто на невисоких . Дах покривають пальмовим листям або очеретом, в останні десятиліття все більшого поширення набуває черепиця.

Національний костюм бавеанців — саронг і довгопола сорочка у чоловіків, саронг і коротша кофта у жінок — за фасоном і колірною гамою схожий більшою мірою з яванським, ніж з мадурським традиційним одягом (характерно, що, попри вельми сувору прихильність більшості остров'ян до ісламських канонів, жінки абсолютно не зобов'язані носити головну хустку). Зустрічаються також мотиви, що властиві іншим народностям регіону, зокрема, малайцям і бугісам. Ще більшою мірою малайський вплив помітний у звичаях, святкових церемоніях і народних танцях, тоді як мадурську спадщину тут відшукати важко. Крім того, на Бавеані відсутні такі елементи мадурської традиційної культури, як перегони на биках або серпоподібні ножі челурити.

Кухня бавеанців досить різноманітна: у ній поєднуються яванські, мадурські і малайські запозичення. Основу раціону становлять рис, риба і морепродукти. Традиційний місцевий пиріг з овочевою (зазвичай, картопляною) начинкою досить популярний в Індонезії, Малайзії та Сінгапурі під назвою «бавеанський хлібець» (індонез. roti Boyan).

Адміністративний устрій

image
Адміністративний поділ Бавеану: райони Тамбак і Санкапура

Бавеан адміністративно належить до провінції Східна Ява (індонез. Provinsi Jawa Timur). Від 1975 року входить до складу (кабупатена) [id], раніше входив до складу Сурабайського округу (індонез. Kabupaten Surabaya).

Територія острова розділена на два райони (кечаматани) — Санкапура (індонез. Sangkpura) і Тамбак (індонез. Tambak), адміністративними центрами яких є однойменні населені пункти. Площа району Санкапура — 118,72 км², населення станом на 2010 рік — 45 754 особи. У складі району 17 адміністративних одиниць нижчого рівня — сіл, наявні 132 населених пункти. Посаду керівника району (Чамата) станом на 2011 рік займає Сухамі (індонез. Suhami).

Площа району Тамбак — 77,55 км², населення станом на 2010 рік — 24 488 осіб. У складі району 13 сіл, наявні 77 населених пунктів. Посаду керівника району станом на 2011 рік займає Суропаді (індонез. Suropadi).

Слід мати на увазі, що загальна площа двох районів — 196,27 км² — трохи перевищує площу самого острова Бавеан (196,11 км²), оскільки включає в себе також територію невеликих острівців, що адміністративно належать до них.

Територія обох районів становить єдиний виборчий округ, який, станом на 2011 рік, представлений в 50-місній Раді народних представників (СНП) округу Гресик трьома депутатами. За підсумками виборів, що відбулися в квітні 2009 року, Бавеан в регіональному СНП представляють Ахва (індонез. Akhwan) від Демократичної партії, М. Джан (індонез. M. Jannah) від партії «Голкар» і А. Мухаджир (індонез. A. Muhajir) від Партії національного пробудження.

Економіка

Загальні відомості

З точки зору економіки Бавеан належить до числа найменш розвинених районів Індонезії. Обсяг місцевого валового регіонального продукту за оцінними даними за 2011 рік склав близько 166 590 000 000 індонезійських рупій (близько 18490000 доларів США, зменшення майже на 2% порівняно з 2010 роком). На одну особу цей показник склав близько 2370000 рупій (близько 263 доларів США), що більш ніж у 16 разів менше від загальнонаціонального рівня.

Разом з тим для Бавеана характерна вельми істотна розбіжність між формальними статистичними даними та реальним рівнем достатку місцевих жителів — через те, що основною статтею доходу більшості остров'ян є грошові перекази родичів, які працюють за кордоном, значна частина яких надходить без будь-якого обліку з боку відповідних державних інстанцій — як правило, ці гроші привозить особисто під час відвідин або передають через кур'єрів. За оцінними даними, загальна сума таких перерахувань у кілька разів перевищує обсяг валового регіонального продукту, виробленого на самому острові.

Перебування більшої частини працездатного чоловічого населення за кордоном, його низька зацікавленість у роботі на самому Бавеані є основним чинником низького економічного та інфраструктурного розвитку острова. Ситуація посилюється тим, що кошти, які бавеанці заробили за кордоном, переважно розширюють фонд споживання (на них купують головним чином товари, вироблені в інших регіонах Індонезії або імпортовані) і лише в незначному обсязі інвестують в економічну діяльність на території острова. Відносно розвинені галузі місцевої економіки — сільське господарство, рибальство і видобувна промисловість — традиційно вирізняються невисокою ефективністю.

Сільське господарство

image
Плантації тикового дерева (лат. Tectona grandis) забезпечують бавеанців основним експортним продуктом

Основна частина бавеанців, що проживають на острові, зайнята в сільському господарстві, переважно в землеробстві. Головна сільськогосподарські культура — рис, який вирощують на заливних полях здебільшого в прибережних районах, як правило, на висоті не більш як 30 метрів над рівнем моря. Культивують також кукурудзу, картоплю, кокосову пальму, ямс, манго. Врожайність у середньому помітно нижча, ніж на Яві, — через значно нижчий рівень сільськогосподарської механізації, забезпечення добривами та пестицидами, а також через частіші посухи.

Скотарством займаються близько 5000 остров'ян. У 2011 році поголів'я корів на острові становило 12317 голів, буйволів — 233 голови. Практикується штучне осіменіння самок місцевої великої рогатої худоби з використанням сперми тварин європейських порід.

Традиційно розвинене рибальство. Санкапура, станом на середину 2000-х років, входила до числа 30 найбільших риболовецьких портів країни, забезпечуючи понад 2 тисяч заходів риболовних суден на рік при річному відвантаженні улову до 3 тисяч тонн. Основними промисловими видами є і летючі риби, ханос, розвивається промисел .

Важливою галуззю місцевого господарства є вирощування тикового дерева: тикова деревина є основним товаром, що вивозиться з острова. Є як приватні, так і державні тикові плантації. Систематично виявляються випадки незаконної порубки і контрабанди тика.

Промисловість

Головною галуззю добувної промисловості є розробка родовищ оніксу, що розташовані в центральній частині острова. З початку 2000-х років вона ведеться промисловим способом за участю декількох тайванських компаній. Видобуток золота, що історично практикувався на острові, був припинений ще в період нідерландської колонізації, нині розглядають можливість розвідки більш перспективних родовищ.

Розробка розташованих на шельфі Бавеану нафтових родовищ, яку здійснює індонезійська національна нафтова компанія «Пертаміна» (індонез. Pertamina) спільно з низкою провідних західних сировинних корпорацій, при всій масштабності відповідних проектів, не чинить істотного впливу на економічний розвиток самого острова.

Обробна промисловість представлена ​​декількома кустарними підприємствами з виготовлення виробів з оніксу, крупуку із зернового і рибного борошна або овочів, плетіння циновок.

Енергетика

Станом на 2009 рік електроенергією були забезпечені лише 124 із 209 населених пунктів острова. Її централізоване виробництво здійснюється регіональною структурою індонезійської Державної електроенергетичної компанії (індонез. Perusahaan Listrik Negara, PLN) на 15 дизельних генераторах, що працюють на привізному паливі. Крім того, в приватному секторі використовують велику кількість генераторів невеликої потужності. Через часті перебої з постачаннями палива цілодобова подача електрики забезпечена далеко не завжди: в житловому фонді вона часом буває доступна лише ввечері. Найсерйозніші проблеми виникають у періоди штормів, що ускладнюють морське сполучення з Явою, — іноді відбувається повне знеструмлення острова (резервні запаси дозволяють забезпечити Бавеан електроенергією протягом лише 72 годин)..

Місцева влада розраховують істотно поліпшити ситуацію за рахунок будівництва на острові електростанції з паротурбінним енергоблоком, яке передбачається завершити до кінця 2013 року.

Туризм

Влада — як місцева, так і адміністрація округу Гресік — робить спроби підвищити туристичну привабливість Бавеану, головним чином, за рахунок реклами місцевих природних пам'яток, насамперед, таких:

  • Високогірне озеро Кастоба;
  • Геотермальні джерела Кебундая і Таубат;
  • Водоспади Лаччар і Патар-Селамат;
  • Печери в центральній частині острова;
  • Піщані пляжі на значній частині узбережжя;
  • коралові рифи.

Разом з тим, слабкий інфраструктурний розвиток острова в поєднанні з його віддаленістю від Яви істотно ускладнює розвиток тут туризму. Крім того, частина місцевого населення негативно сприймає відвідування туристами озера Кастоба, приписуючи цьому водоймищу сакральні властивості.

Транспорт

Основним елементом дорожньої інфраструктури є прокладена вздовж узбережжя острова кільцева дорога завдовжки близько 55 км, яка на 60% протяжності перебуває в аварійному стані. Кілька внутрішніх населених пунктів з'єднані з нею невеликими дорогами, часто ґрунтовими. У 2012 році бюджет округу Гресік передбачає асигнування 12 млрд рупій (більш як 1,3 млн доларів США) на проведення капітального ремонту бавеанської окружної траси. На острові, станом на кінець 2010 року, було зареєстровано близько 300 автомобілів і близько 11700 мотоциклів, моторолерів і мопедів.

Головним портом острова є Санкапура. Морське сполучення пов'язує острів з населеними пунктами північних берегів Східної Яви і Мадури. Найбільш інтенсивне судноплавство за маршрутом Санкапура — Гресік.

2009 року на Бавеані розпочато будівництво аеропорту, який передбачають ввести в експлуатацію в 2013 році. За проектом, довжина злітно-посадкової смуги повинна скласти 1 200 метрів, аеропорт повинен приймати (легкомоторні літаки), здатні перевозити до 50 пасажирів. На початок 2012 року готовність обслуговувати Бавеан виявили дві індонезійські авіакомпанії — «Мерпаті» і [en].

Соціальна сфера

Освіта

У 2011 році на острові були 34 школи, у тому числі 29 початкових (1-6 класи, діти від 7 до 12 років), 2 середніх школи першого ступеня (7-9 класи, від 13 до 15 років) і 1 середня школа другого ступеня (9-11 класи, діти від 15 до 17 років). Крім того, на острові є не менш як 15 великих мусульманських шкіл — [en] і велика кількість дрібніших ісламських шкіл, а також один ісламський навчальний заклад, що має статус релігійного ВНЗ.

image
Гра , що має популярність на Бавеані

Від'їзд місцевої молоді для здобуття вищої освіти на Яву і в інші райони Індонезії являє собою досить серйозну проблему для Бавеану, оскільки більшість з тих, хто закінчив ВНЗ не повертається на острів.

Охорона здоров'я

Лікарні на острові немає, перспективи її будівництва, станом на кінець 2011 року, залишаються невизначеними внаслідок проблем фінансового та кадрового характеру. Є мережа медпунктів і аптек, реалізація завдання щодо підвищення якості їх роботи наштовхується на ті ж проблеми. Бавеанців, які потребують серйозної медичної допомоги, зазвичай переправляють морем в адміністративний центр округу — місто Гресік. Адміністрація округу планує 2012 року налагодити регулярні відрядження лікарів різних спеціальностей з Гресіка для обслуговування бавеанських жителів.

В умовах нестачі медичних установ та медичного персоналу на острові досить активно практикують народну медицину і знахарство.

Спорт

Попри те, що за якістю спортивної інфраструктури острів значно поступається Мадурі і, тим більше, Яві, місцевих спортсменів вважають одними з найкращих в окрузі. Найбільш успішними є бавеанські команди з настільного тенісу і з поширеної в Південно-Східній Азії гри (плетений з ліани м'яч ногами перекидають через сітку). Перша регулярно бере участь у провінційних змаганнях, друга — в національних першостях. У 2000-х роках широкого поширення набув волейбол: на острові є близько 80 офіційно зареєстрованих команд.

Адміністративні функції в галузі спорту здійснюють районні відділення [en] (індонез. Komite Nasional Olahraga Indonesia) в Санкапурі і Тамбаці.

Примітки

  1. Indonesian Minister of Home Affairs Decree Number 050-145 of 2022
    d:Track:Q112136164
  2. (індонез.). Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 19 серпня 2010.
  3. (англ.). Indonesia Tourism News. 29 липня 2006. Архів оригіналу за 7 червня 2015. Процитовано 19 серпня 2010.
  4. (індонез.). Архів оригіналу за 25 липня 2011. Процитовано 19 серпня 2010.
  5. Orang Bawean di Singapura (індонез.). 20 квітня 2010. Архів оригіналу за 15 серпня 2011. Процитовано 19 серпня 2010. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= ()
  6. Bawean (англ.). Архів оригіналу за 15 серпня 2011. Процитовано 22 серпня 2010.
  7. Бавеан // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  8. Rebecca Soraya Leake (липня 2009). Pulau Putri: Kebudayaan Migrasi dan Dampaknya di Pulau Bawean (PDF) (англ.). PDF. Архів (PDF) оригіналу за 15 серпня 2011. Процитовано 16 серпня 2010.
  9. Ida Bagoes Mantra. Indonesian Labour Mobility to Malaysia (A Case Study: East Flores, West Lombok, And The Island Of Bawean) (англ.). Архів оригіналу за 15 серпня 2011. Процитовано 23 серпня 2010.
  10. J. Vredenbregt. Bawean Migrations (англ.). Архів оригіналу за 9 березня 2012. Процитовано 2 березня 2012 року.
  11. Abdul Rachman Patji (2010). Strategi Bertahan Hidup Pada Masyarakat Pulau Kecil dan Terpencil, Pulau Perbatasan, dan Pulau Sengketa: Studi Etnografi Budaya (PDF) (індонез.). LIPI. Архів оригіналу (PDF) за 24 березня 2012. Процитовано 22 березня 2012 року.
  12. Bab II: Kondisi dan Permasalahan (індонез.). Pemerintahan Kabupaten Gresik. Архів оригіналу за 28 квітня 2012. Процитовано 25 березня 2012.
  13. Бавеан. Архів оригіналу за 12 лютого 2012. Процитовано 10 лютого 2012 року.
  14. Suaka Margasatwa Pulau Bawean (індонез.). DEPHUT RI. Архів оригіналу за 24 березня 2012. Процитовано 22 березня 2012.
  15. (індонез.). Архів оригіналу за 12 січня 2011. Процитовано 23 серпня 2010.
  16. Tanggapan Bencana Gerakan Tanah di Puiau Bawean, Kab. Gresik, Jawa Timur (індонез.). 13 березня 2008. Архів оригіналу за 15 серпня 2011. Процитовано 16 серпня 2010.
  17. Warga Bawean Shalat Menghadap ke Afrika (індонез.). 26 липня 2010. Архів оригіналу за 15 серпня 2011. Процитовано 16 серпня 2010.
  18. Bintang Putih Membuat Bawean Terkenal (індонез.). Media Bawean. 5 травня 2010. Архів оригіналу за 24 березня 2012. Процитовано 16 серпня 2010.
  19. (індонез.). 16 листопада 2009. Архів оригіналу за 28 серпня 2010. Процитовано 16 серпня 2010.
  20. Tiga Potensi Bawean Go Domestik — Internasional (індонез.). Media Bawean. 5 лютого 2011. Архів оригіналу за 15 лютого 2012. Процитовано 14 лютого 2012 року.
  21. Maskapai Garap Rute Komuter, Jajagi Daerah Potensial di Jatim (індонез.). 7 жовтня 2009 року. Архів оригіналу за 17 лютого 2012. Процитовано 17 лютого 2012 року.
  22. Uusjio (30 жовтня 2007). Indonesia launches tender for 26 oil and gas blocks (індонез.). Архів оригіналу за 15 серпня 2011. Процитовано 16 листопада 2010.
  23. East Java HD-MC3D Seismic Survey (PDF) (англ.). PDF. Архів оригіналу (PDF) за 15 серпня 2011. Процитовано 16 серпня 2010.
  24. Lake Kastoba (англ.). Архів оригіналу за 15 серпня 2011. Процитовано 16 серпня 2010.
  25. Blouch, R. and Sumaryoto, A. Proposed Bawean Island Wildlife Reserve management plan. — Bogor : WWF-Indonesia, 1979. — С. 63.
  26. Suhu Udara di Indonesia Rata-rata Naik (індонез.). 31 березня 2009 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2012. Процитовано 13 лютого 2012 року.
  27. Жизнь животных, под ред. С. П. Наумова и А. П. Кузякина.  — М. : «Просвещение», 1971. — Т. 6. — С. 457. — 300 000 прим.
  28. Taufik, A. W. Pulau Bawean, Indonesia. In: Scott, D.A. (Ed.), A directory of Asian wetlands. — Bogor : WWF-Indonesia, 1989. — С. 1024-1025.
  29. Axis kuhlii (англ.). IUCN. Архів оригіналу за 15 серпня 2011. Процитовано 23 серпня 2010.
  30. The First Fleet of the Dutch (англ.). Архів оригіналу за 15 серпня 2011. Процитовано 22 серпня 2010.
  31. 1670 to 1800: Court Intrigues and the Dutch (англ.). Архів оригіналу за 15 серпня 2011. Процитовано 22 серпня 2010.
  32. World War II Pacific (англ.). Архів оригіналу за 15 серпня 2011. Процитовано 22 серпня 2010.
  33. U.S.S. John D. Edwards (216) (англ.). Архів оригіналу за 15 серпня 2011. Процитовано 22 серпня 2010.
  34. Jack Sweetman. American Naval History: An Illustrated Chronology of the U.S. Navy and Marine Corps, 1775-Present. — 3 edition. — Annapolis : US Naval Institute Press, 2002. — С. 148. — .
  35. Boat O 19 (англ.). Архів оригіналу за 15 серпня 2011. Процитовано 22 серпня 2010.
  36. Indonesian States 1946-1950 (англ.). Ben Cahoon. Архів оригіналу за 15 серпня 2011. Процитовано 23 серпня.
  37. Всемирная история. — М. : Мысль, 1979. — Т. 12. — С. 356—359.
  38. N. S. Bisht, T. S. Bankoti (editors). Encyclopaedia of the South-East Asian Etnography. — Delhi : Global Vision Publishing House, 2004. — Т. 1. — С. 112—116. — .
  39. Anthony L. Smith (2003 рік). A Glass Half Full: Indonesia-U.S. Relations in the Age of Terror (англ.). Contemporary Southeast Asia, Vol. 25. Процитовано 14 лютого 2012 року.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  40. Lieven Dewitte (4 липня 2003 року). F-16 Conflict News: Indonesia scrambles F-16s to intercept US planes (англ.). Архів оригіналу за 15 лютого 2012. Процитовано 14 лютого 2012 року.
  41. TNI Usut Manuver Jet Tempur AS F-18 Hornet (індонез.). 5 липня 2003 року. Архів оригіналу за 15 лютого 2012. Процитовано 14 лютого 2012 року.
  42. Hasil Sensus Penduduk. Kabupaten Gresik 2010 — Data Agregat per Kecamatan (PDF) (індонез.). Badan Pusat Statistik Republik Indonesia. Архів оригіналу (PDF) за 12 лютого 2012. Процитовано 10 лютого 2012.
  43. Nor-Afidah Abd Rahman, Marsita Omar (14 червня 2007 року). The Baweanese (Boyanese) (англ.). Архів оригіналу за 24 лютого 2012. Процитовано 21 лютого 2012 року. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= ()
  44. Bawean of Indonesia (англ.). Joshua Project. Архів оригіналу за 24 лютого 2012. Процитовано 21 лютого 2012 року.
  45. Eberhard, David M., Gary F. Simons, and Charles D. Fennig (eds.). 2023. Ethnologue: Languages of the World (вид. 26). Dallas, Texas: SIL International. Online version: Мадурский язык
  46. Bawean Dan Kristenisasi (індонез.). 7 грудня 2011 року. Архів оригіналу за 9 березня 2012. Процитовано 2 березня 2012 року.
  47. Makalah Seminar Oleh Zulfa Usman (індонез.). Media Bawean. 11 березня 2010. Архів оригіналу за 15 серпня 2011. Процитовано 18 серпня 2010.
  48. Indonesia's Bawean Island: The Magic of Faith (англ.). Архів оригіналу за 12 лютого 2012. Процитовано 10 лютого 2012 року.
  49. Bawean, Pulau Berselimut Damai (індонез.). 21 травня 2010. Архів оригіналу за 15 серпня 2011. Процитовано 18 серпня 2010.
  50. Roti Boyan (Bawean) (індонез.). 2 травня 2009. Архів оригіналу за 15 серпня 2011. Процитовано 26 серпня 2010.
  51. Roti Boyan (індонез.). 26 серпня 2008. Архів оригіналу за 15 серпня 2011. Процитовано 26 серпня 2010.
  52. Kecamatan (індонез.). Pemerintah Kabupaten Gresik. Архів оригіналу за 15 серпня 2011. Процитовано 23 серпня 2010.
  53. (індонез.). 8 листопада 2011 року. Архів оригіналу за 10 листопада 2011. Процитовано 27 лютого 2012 року.
  54. Hari Senin (3 Oktober 2011) Seluruh Anggota Dewan Ke Bawean (індонез.). 1 жовтня 2011 року. Архів оригіналу за 28 лютого 2012. Процитовано 27 лютого 2012 року.
  55. Analisa Investasi Infrastruktur Terhadap Pertumbuhan Ekonomi (PDF) (індонез.). Institut Teknologi Sepuluh Nopember. Архів (PDF) оригіналу за 14 лютого 2012. Процитовано 13 лютого 2012 року.
  56. (англ.). CIA. 16 серпня 2011 року. Архів оригіналу за 10 грудня 2008. Процитовано 24 серпня 2011.
  57. Hujan Emas Di Negeri Orang Hasilnya Dinikmati Di Negeri Sendiri (індонез.). Media Bawean. 31 грудня 2011 року. Архів оригіналу за 15 лютого 2012. Процитовано 14 лютого 2012 року.
  58. Krupuk Gaddung Di Dedawang (індонез.). 22 липня 2009 року. Архів оригіналу за 18 лютого 2012. Процитовано 17 лютого 2012 року.
  59. Pulau Bawean Musim Buah Mangga (індонез.). Media Bawean. 23 жовтня 2009 року. Архів оригіналу за 28 квітня 2012. Процитовано 22 березня 2012 року.
  60. Pertanian di Bawean Terancam Puso (індонез.). Media Bawean. 21 березня 2010. Архів оригіналу за 15 серпня 2011. Процитовано 18 серпня 2010.
  61. Panen Raya Di Pulau Bawean (індонез.). Media Bawean. 15 березня 2011 року. Архів оригіналу за 16 лютого 2012. Процитовано 15 лютого 2012 року.
  62. Jumlah Sapi Di Pulau Bawean (індонез.). 13 липня 2011 року. Архів оригіналу за 24 лютого 2012. Процитовано 22 лютого 2012 року.
  63. Perantara Zaini, 300 Sapi Dilahirkan Di Bawean (індонез.). 24 липня 2010 року. Архів оригіналу за 24 лютого 2012. Процитовано 22 лютого 2012 року.
  64. Fishery and Aquaculture Country Profiles: Indonesia (англ.). FAO. Архів оригіналу за 15 лютого 2012. Процитовано 14 лютого 2012 року.
  65. Pulau Bawean Banjir Ikan Pemindangan Eksis Kembali (індонез.). Media Bawean. 12 серпня 2011 року. Архів оригіналу за 15 лютого 2012. Процитовано 14 лютого 2012 року.
  66. Udang Lobster, Bukti Potensi Sumber Daya Alam Pulau Bawean (індонез.). Media Bawean. 1 серпня 2010 року. Архів оригіналу за 15 лютого 2012. Процитовано 14 лютого 2012 року.
  67. Gerebek Pembabat Hutan (індонез.). 9 грудня 2009 року. Архів оригіналу за 24 лютого 2012. Процитовано 20 лютого 2012 року.
  68. Polsek Sangkapura Tangkap Dua Pencuri Kayu Di Hutan Kumalasa (індонез.). 7 грудня 2009 року. Архів оригіналу за 24 лютого 2012. Процитовано 20 лютого 2012 року.
  69. Krupuk Bawean (індонез.). 7 березня 2009 року. Архів оригіналу за 18 лютого 2012. Процитовано 17 лютого 2012 року.
  70. Deni Ali Setiono (19 грудня 2011 року). Indonesia's Pulau Bawean Terancam Gelap Gulita (індонез.). Архів оригіналу за 14 лютого 2012. Процитовано 12 лютого 2012 року.
  71. Deni Ali Setiono (31 січня 2012 року). Listrik Pulau Bawean Gresik Byar-Pet (індонез.). Архів оригіналу за 16 лютого 2012. Процитовано 16 лютого 2012 року.
  72. In 2013, PLN Built Steam Power Plant (PLTU) in Bawean (англ.). 14 березня 2011 року. Архів оригіналу за 16 лютого 2012. Процитовано 16 лютого 2012 року.
  73. Gambaran Umum Kondisi dan Permasalahan (індонез.). Pemerintah Kabupaten Gresik. Архів оригіналу за 15 серпня 2011. Процитовано 27 серпня 2010.
  74. Kondisi Jalan Lingkar Pulau Bawean Bagian Barat (індонез.). Media Bawean. 23 січня 2010. Архів оригіналу за 15 серпня 2011. Процитовано 25 серпня 2010.
  75. Kepala Dinas PU Gresik: 12 Miliyar Proyek PU Di Bawean (індонез.). 17 січня 2012 року. Архів оригіналу за 24 лютого 2012. Процитовано 20 лютого 2012 року.
  76. Pemutihan STNK dan TNKB di Kantor Samsat Bawean (індонез.). 19 травня 2011 року. Архів оригіналу за 24 лютого 2012. Процитовано 22 лютого 2012 року.
  77. Two Airlines Ready to Serve to/from Bawean Airport (англ.). 10 лютого 2012 року. Архів оригіналу за 15 лютого 2012. Процитовано 14 лютого 2012 року.
  78. Lampiran 4: Daftar Kode Sekolah, Wilayah Timur (індонез.). Архів оригіналу за 15 серпня 2011. Процитовано 27 серпня 2010.
  79. 31 Gedung SDN/SMPN Di Bawean Memperoleh DAK Tahun 2011 (індонез.). Media Bawean. 2 жовтня 2011 року. Архів оригіналу за 16 лютого 2012. Процитовано 15 лютого 2012 року.
  80. Safari Ramadhan STAIHA di Masjid Pateghelan Tambak (індонез.). Media Bawean. 18 серпня 2011 року. Архів оригіналу за 24 березня 2012. Процитовано 15 лютого 2012 року.
  81. Pulau Bawean Bertanya, Kapan Rumah Sakit Bersalin Dibangun? (індонез.). Media Bawean. 3 серпня 2010 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2012. Процитовано 13 лютого 2012 року.
  82. Tahun 2012, Dokter Spesialis Rutin ke Bawean (індонез.). Media Bawean. 24 травня 2011 року. Архів оригіналу за 24 березня 2012. Процитовано 22 березня 2012 року.
  83. KONI Gresik Melantik Pengurus KONI Sangkapura (індонез.). Media Bawean. 13 травня 2010. Архів оригіналу за 15 серпня 2011. Процитовано 27 серпня 2010.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Bavean indonez Pulau Bawean ostriv Bavean ostriv u Yavanskomu mori v skladi Indoneziyi Plosha 196 11 km Baveanindonez Pulau BaweanOstriv Bavean u skladi okrugu Gresik provinciya Shidna YavaKarta Roztashuvannya Baveanu na pivnich vid ostrova YavaRoztashuvannya Baveanu na pivnich vid ostrova YavaGeografiya5 46 pd sh 112 40 sh d 5 767 pd sh 112 667 sh d 5 767 112 667Misceroztashuvannya Yavanske moreAkvatoriya Yavanske moreGrupa ostroviv Veliki Zondski ostroviPlosha 196 11 km Dovzhina 18 5 kmShirina 11 kmNajvisha tochka 655 mKrayinaIndoneziyaRegion Shidna YavaAdm odinicya d 1 Naselennya 70242 2010 BaveanBavean Indoneziya Bavean u Vikishovishi Kilkist zareyestrovanih na ostrovi zhiteliv stanom na lipen 2010 roku stanovila 70242 osobi prote ne mensh yak 26000 baveanciv blizko 70 cholovichogo naselennya timchasovo prozhivaye za jogo mezhami Masovij vid yizd baveanciv na robotu za kordon perevazhno v susidni z Indoneziyeyu Singapur i Malajziyu sho pochavsya she v pershij polovini XIX stolittya ye golovnoyu osoblivistyu socialno ekonomichnogo zhittya ostrova Administrativno nalezhit do provinciyi Shidna Yava indonez Provinsi Jawa Timur vhodit do skladu kabupatenu id Teritoriya podilena na dva rajoni kechamatani Sankapura indonez Sangkapura i Tambak indonez Tambak Viriznyayetsya bagatoyu prirodoyu deyaki poshireni tut biologichni vidi ye endemikami Na morskomu shelfi poblizu ostrova roztashovano kilka velikih naftovih i gazovih rodovish Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni v akvatoriyi ostrova stalasya seriya masshtabnih bitv mizh vijskovo morskimi silami soyuznikiv i Yaponiyi NazvaEtimologiya Krayevid ostrova v rajoni mista Sankapura Zgidno z najbilsh poshirenoyu gipotezoyu nazva ostrova pohodit vid davnoyavanskogo Slovospoluchennya svitlo soncya ye ba svitlo we sonce an ye Za legendoyu 1350 roku moreplavci z yavanskoyi derzhavi Madzhapahit sho dovgo blukali v tumani same bilya berega cogo ostrova pobachili nareshti sonyachne svitlo nayavna dumka pro sanskritske pohodzhennya cogo slovospoluchennya pov yazana z pevnoyu blizkistyu cih mov Ranishe ostriv buv vidomij pid nazvoyu Madzhidi yaku jomu dali sudyachi z usogo arabski moreplavci Isnuye takozh versiya pro pohodzhennya nazvi ostrova vid indonezijskogo slova babi indonez babi svinya sho pov yazana z shirokim rozpovsyudzhennyam na ostrovi svinarstva do togo yak miscevi zhiteli prijnyali islam i mozhlivim shanuvannyam svini v miscevomu animistichnomu kulti Pid chas niderlandskoyi kolonizaciyi Indoneziyi ostriv otrimav gollandsku nazvu lyubok nid Lubok prote nazva Bavean prodovzhuvala buti u vzhitku u tomu chisli tak kazali sami gollandci Primitno sho bilshist samih ostrov yan cherez pevni lingvistichni osoblivosti vimovlyaye nazvu ostrova yak Bojyan ridshe Babian Nazva Bojyan takozh nabula poshirennya v Malajziyi ta Singapuri oskilki yiyi zanesli tudi chislenni pribuli baveanci Ostriv zhinok V Indoneziyi yak na pobutovomu rivni tak i v ZMI Bavean chasto nazivayut Ostrovom zhinok abo Ostrovom div indonez Pulau Putri oskilki vid kincya XIX stolittya cherez masovij vid yizd miscevogo cholovichogo naselennya na robotu za kordon zhinki stanovlyat absolyutnu bilshist stanom na 2009 rik ponad 77 jogo postijnih zhiteliv a sered osib pracezdatnogo viku gendernij disbalans she bilsh pomitnij Danij fenomen Baveana ye predmetom naukovih doslidzhen u tomu chisli mizhnarodnih Fiziko geografichni harakteristikiMisceznahodzhennya Baveanu v Yavanskomu mori Geografichne polozhennya Ostriv lezhit u Yavanskomu mori priblizno za 150 km na pivnich vid bilshogo ostrova Madura Plosha 196 11 km Maye formu blizku do okrugloyi poperechna dovzhina v serednomu 15 km maksimalna blizko 18 km minimalna blizko 11 km Beregi dosit silno porizani ye bezlich nevelikih zatok i buht Bilya uzberezhzhya v riznih miscyah grupi dribnih ostroviv i skel a takozh koralovi rifi zavshirshki do 600 metriv Najbilshi naseleni ostrovi Selayar indonez Selayar Noko Selayar indonez Noko Selayar Noko Gili indonez Noko Gili Gili Barat indonez Gili Barat Gili Timur indonez Gili Timur Nusa indonez Nusa Geologichna budova korisni kopalini Ostriv maye vulkanichne pohodzhennya Osnovu jogo geologichnoyi strukturi stanovlyat magmatichni girski porodi blizko 85 miscyami zustrichayutsya vapnyaki piskoviki dolomiti Grunti v nizovinnih priberezhnih rajonah perevazhno alyuvialni z perevazhannyam siroyi glini i pisku Na visotah 10 30 metriv nad rivnem morya starishi alyuvialni nasharuvannya formuyut gorizontalni plasti buroyi glini na bilshij visoti perevazhaye laterit chervono korichnevih vidtinkiv Miscevist vvazhayut sejsmichno aktivnoyu periodichno vidbuvayutsya pidzemni poshtovhi sho chasto suprovodzhuyutsya zsuvami i ruhom gruntiv Na ostrovi ye dosit veliki rodovisha oniksu a takozh neveliki zapasi kam yanogo vugillya i zolota Na shelfi v rajoni Baveanu roztashovani naftovi i gazovi rodovisha sho nalezhat do chisla najbilshih v Indoneziyi Bavean I Bavean II Shidnij Bavean I Shidnij Bavean II aktivne osvoyennya yakih provodyat vid kincya 1960 h rokiv Relyef Fizichna karta Baveanu Bilsha chastina teritoriyi pagorbista rivninni lishe vuzka priberezhna smuga i nevelika teritoriya v pivdenno zahidnij chastini ostrova cherez ce Bavean inodi nazivayut ostrovom 99 gir Najbilshih visot relyef dosyagaye v centralnij i shidnij chastinah ostrova najvisha tochka 655 metrovij pagorb Gunung Tingi indonez Gunung Tinggi bukvalno visoka gora Tut roztashovani kilka kaldernih vodojm najbilshim z yakih ye ozero Kastoba indonez Danau Kastoba plosheyu blizko 0 3 km i zavglibshki do 140 metriv sho rozkinulos na visoti blizko 300 metriv nad rivnem morya Na ostrovi protikayut kilka nevelikih richok ye kilka vodospadiv najvishi Lachchar indonez Laccar i Patar Selamat indonez Patar Selamat Nayavni zokrema Kebundaya indonez Kebun Daya i Taubat indonez Taubat Klimat Klimat tropichnij musonnij mensh vologij nizh u serednomu v cij chastini Indoneziyi Richni i dobovi kolivannya temperatur neznachni serednorichnij pokaznik 30 C userednenij minimum 24 5 C Pri comu chitko mozhna prostezhiti tendenciyu do postupovogo pidvishennya serednih temperatur za desyatilittya vid 1993 do 2003 roku v serednomu poteplinnya sklalo 1 15 C sho trohi vishe vid zagalnogo pokaznika dlya Indoneziyi Doshovij sezon trivaye vid grudnya do bereznya Serednomisyachna kilkist opadiv perebuvaye v mezhah vid 402 mm u grudni do 23 mm u serpni U doshovij period perevazhayut pivnichno zahidni vitri u suhij shidni Flora i fauna Prirodni umovi Baveanu zagalom dosit shozhi z yavanskimi Spochatku bilshu jogo chastinu pokrivali vologi tropichni lisi prote vnaslidok gospodarskoyi diyalnosti lyudini yih plosha postupovo skorochuvalasya i do kincya XX stolittya ne perevishuvala 10 teritoriyi ostrova She blizko 15 zajmayut shtuchni posadki tikovogo dereva endemik ostrova Dlya miscevih dzhungliv harakterna nayavnist gustogo nevisokogo pidliska z perevazhannyam i mohopodibnih deyaki vidi yakih zustrichayutsya tut nabagato nizhche nizh u bud yakih inshih rajonah Indoneziyi Zustrichayetsya velika kilkist orhidnih Najbilsh tipovi porodi derev fikus naukleya Symplocos adenophylla Deyaki vidi roslin ne zustrichayutsya na susidnij Yavi zokrema Canarium asperum Pternandra coerulescens i Pternandra rostrata Champera manilana Ixora miquelii Phanera lingua Irvingia malayana U deyakih rajonah uzberezhzhya nayavni mangrovi zarosti osnovnimi vidami v yakih ye Sonneratia alba Rhizophora mucronata Bruguiera cylindrica i Lumnitzera racemosa Areal baveanskogo svinyachogo olenya na ostrovi Najbilsh primitnim predstavnikom fauni ostrova jogo endemikom ye miscevij pidvid Axis porcinus yakij inodi vidilyayut u samostijnij vid lat Axis kuhlii Kilkist cih tvarin sho vvazhayutsya simvolom Baveana v seredini 2000 h rokiv za ocinkami stanovila 250 350 goliv Zgidno z indonezijskim zakonodavstvom baveanskij svinyachij olen perebuvaye pid osoblivoyu ohoronoyu Na Baveani meshkayut takozh taki vidi tvarin yak krab Macaca fascicularis yavanskij yizhatec lat Hystrix javanica Viverricula indica musang azijskij lat Paradoxurus hermaphroditus Sered ptahiv poshireni kvak lat Nycticorax nycticorax chaplya ruda lat Ardea purpurea velikij fregat lat Fregata minor kryachok chornodzobij lat Gelochelidon nilotica Z reptilij zustrichayutsya rizni vidi varaniv lat Varanus sp sitchastij piton lat Python reticulatus Ye vidomosti pro zaplivannya na ostriv grebenyastogo krokodila lat Crocodylus porosus She niderlandska kolonialna administraciya provodila zahodi z ohoroni prirodi 1932 roku p yat lisovih masiviv zagalnoyu plosheyu 4 556 gektariv buli ogolosheni zapovidnimi 1979 na ostrovi buli stvoreni zakaznik plosheyu 3832 gektari dlya zberezhennya miscevoyi fauni i zapovidnik plosheyu 725 gektariv v yakomu pid ohoronoyu perebuvayut vsi vidi zhivoyi prirodi IstoriyaDokolonialnij period Chas zaselennya Baveanu lyudmi tochno ne vstanovleno U rannomu serednovichchi gavani ostrova chasto buli stoyankoyu dlya moreplavciv yaki peretinali Yavanske more Pershi dostovirni vidomosti pro isnuvannya tut postijnih poselen nalezhat do XV stolittya Velika chastina zgadok pro Bavean u regionalnih perevazhno yavanskih dzherelah XVI XVII stolit pov yazani z vidviduvannyam ostrova musulmanskimi propovidnikami Masovij perehid ostrov yan v islam rozpochavsya pislya smerti v 1601 roci miscevogo radzhi Bebileono indonez Raja Bebileono yakij buv zastupnikom animizmu i perehodu Baveanu pid faktichnu vladu pribulogo z Yavi musulmanskogo bogoslova Shejha Maulyani Umara Masuda indonez Syeh Maulana Umar Mas ud Dinastiya yaku vstanoviv Shejh Maulyana zberegla nezalezhnist ostrova vid yavanskih derzhav primirom vidomo sho jogo prapravnuk Purbonegoro indonez Purbonegoro sho praviv ostrovom u 1720 1747 rokah neodnorazovo vidviduvav Yavu yak suverennij volodar Baveanu Zberezheni mogili Shejha Maulyani i Purbonegoro shanuyutsya na ostrovi yak svyatini yih vidviduyut musulmanski palomniki z inshih chastin Indoneziyi i voni ye golovnimi istorichnimi pam yatkami Baveanu Kolonialnij period Ekspediciya Kornelisa de Hutmana drugij livoruch korabel Amsterdam sho zaznav katastrofi bilya beregiv Baveanu Gravyura roboti nevidomogo majstra XVII stolittya Vpershe gollandci vidvidali Bavean pid chas pershoyi zh yih torgovoyi ekspediciyi na Yavu yakoyu keruvav vidomij moreplavec i kolonialnij diyach Kornelis de Hautman 11 sichnya 1597 roku korabel Amsterdam sho vhodiv do skladu ekspediciyi otrimav vazhki ushkodzhennya bilya beregiv ostrova jogo zalishili i spalili shob uniknuti jogo zahoplennya portugalcyami golovnimi supernikami gollandciv u borotbi za ekonomichne osvoyennya Malajskogo arhipelagu U XVII XVIII stolittyah ostriv regulyarno vidviduvavsya korablyami Gollandskoyi Ost Indijskoyi kompaniyi GOIK sho zmicnyuvali svoyi poziciyi v cij chastini arhipelagu i 1743 roku oficijno perejshov pid yiyi upravlinnya otrimavshi gollandsku nazvu Lyubok nid Lubok Ostriv ne yavlyav soboyu znachnogo ekonomichnogo interesu i vikoristovuvavsya nasampered yak perevalochnij punkt dlya korabliv GOIK sho kursuvali mizh Yavoyu i Kalimantanom Pislya bankrutstva GOIK v 1798 roci Bavean yak i vsi volodinnya kompaniyi perejshov pid pryame upravlinnya niderlandskogo uryadu Ostriv vklyuchili do skladu Surabajskogo rezidentstva kolonialna administraciya na nomu bula predstavlena chinovnikom na posadi asistent rezidenta Yak i v inshih rajonah Gollandskoyi Ost Indiyi pevnu vladu zberigala za soboyu tubilna znat sered miscevih zhiteliv prodovzhuvali diyati instituti musulmanskogo pravosuddya zokrema v 1882 roku zasnovano baveanskij religijnij sud indonez Pengadilan Agama Bawean Pochinayuchi z kincya XIX stolittya choloviki ostrova stali regulyarno viyizhdzhati na roboti u britanski kolonialni volodinnya na Malakkskomu pivostrovi nasampered u Singapur Gollandska vlada ne pereshkodzhala diyalnosti zarubizhnih verbuvalnikiv sho vidviduvali ostriv cherez visoku shilnist naselennya Baveana todi v zareyestrovanih tut 66 poselennyah prozhivalo blizko 30000 cholovik potrebi kolonialnoyi administraciyi v robochij sili garantovano zadovolnyalisya navit z urahuvannyam rozshirennya ekonomichnoyi ekspluataciyi ostrova sho vidbuvalosya todi Na pochatku XX stolittya tut viroblyali tyutyun indigo bavovnyani tkanini buli rozvidani pokladi kam yanogo vugillya Krim togo z ostrova aktivno vivozili baveanskih oleniv i nizkoroslih konej miscevoyi porodi U 1930 h rokah na Baveani rozpochali masovo sadzhati tikove derevo sho prizvelo do zniknennya lisiv na znachnij chastini jogo teritoriyi Druga svitova vijna Dokladnishe Bitva v Yavanskomu mori ta Druga bitva v Yavanskomu mori Flagman gollandskogo flotu legkij krejser De Rejter za kilka dniv do zagibeli Fotografiya lyutogo 1942 Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni morska akvatoriya navkolo Baveanu stala zonoyu masshtabnih bitv mizh vijskovo morskimi silami soyuznikiv i Yaponiyi nasampered pid chas bojovih dij u Gollandskij Ost Indiyi 1941 1942 rokiv 25 lyutogo 1942 ostriv buv zahoplenij yaponskim desantom Na nastupnij den 26 lyutogo poziciyi yaponciv sho vstigli do togo chasu vstanoviti na Baveani radiostanciyu buli obstrilyani amerikanskoyi pidvodnim chovnom S 38 28 lyutogo poblizu ostrova vidbulasya tak zvana persha bitva v Yavanskomu mori pid chas yakoyi yaponci potopili kilka korabliv soyuznikiv v tomu chisli gollandski legki krejseri nid HNLMS De Ruyter i Yava nid HNLMS Java a takozh esminci gollandskij nid HNLMS Kortenaer i britanskij Elektra angl HMS Electra Na De Rejteri zaginuv komanduvach Ost Indskim flotom Niderlandiv kontr admiral nid Karel Willem Frederik Marie Doorman 1 bereznya she blizhche do beregiv ostrova vidbulasya Druga bitva v Yavanskomu mori vidoma takozh yak bitva bilya Baveanu angl The Battle of Bawean sho zavershilasya zagibellyu vsih korabliv soyuznikiv sho brali v nij uchast britanskogo vazhkogo krejsera angl HMS Exeter i esminciv britanskogo Enkaunter angl HMS Encounter i amerikanskogo en i po suti pripinennyam organizovanogo oporu soyuznickih sil na miscevomu morskomu teatri U sichni 1945 roku pid chas kontrnastupu soyuznikiv u rajoni Baveanu diyav gollandskij pidvodnij choven en yakij zdijsniv zokrema postanovku minnih zagorodzhen i potopiv yaponskij transport odin z nebagatoh uspihiv niderlandskogo pidvodnogo flotu u vijni na Tihomu okeani U serpni 1945 roku yaponskij garnizon sho zajmav ostriv zdavsya anglo gollandskim vijskam yaki visadilisya tut U skladi Indoneziyi Litaki F 18 VMS SShA stali vinuvatcyami Baveanskogo incidentu 2 lipnya 2003 Pislya progoloshennya 17 serpnya 1945 roku nezalezhnoyi Respubliki Indoneziyi ostriv formalno opinivsya u skladi novoyi derzhavi Odnak realno vin zalishavsya pid gollandskim kontrolem i v lyutomu 1948 roku razom z ostrovom Madura i nizkoyu inshih nevelikih ostroviv buv vklyuchenij do skladu kvazinezalezhnoyi derzhavi Madura indonez Madura yaku bulo stvoreno za iniciativoyu uryadu Niderlandiv sho rozrahovuvav peretvoriti svoyi kolishni kolonialni volodinnya v Ost Indiyi v zalezhne federativne utvorennya U grudni 1949 derzhava Madura uvijshla do skladu Spoluchenih Shtativ Indoneziyi SShI indonez Republik Indonesia Serikat RIS zasnovanih za rishennyam Gaazkoyi konferenciyi kruglogo stolu 23 serpnya 2 listopada 1949 U berezni 1950 roku Bavean yak i vsya teritoriya derzhavi Madura uvijshov do skladu Respubliki Indoneziyi yaka vijshla zi skladu SShI sho bulo oficijno oformleno v serpni 1950 z progoloshennyam Indoneziyi unitarnoyu derzhavoyu Buvshi vklyuchenim do skladu provinciyi Shidna Yava ostriv pidtrimuvav dosit neznachni gospodarski zv yazki z Yavoyu i zagalom slabko integruvavsya v procesi zagalnonacionalnogo rozvitku Zvichnij socialno ekonomichnij ustrij buv porushenij pid chas sho uskladnila vid yizd baveanciv na robotu za kordon odnak pislya normalizaciyi vidnosin mizh Dzhakartoyu i Kualoyu Lumpur situaciya povernulasya v kolishnye ruslo Najpomitnishoyu podiyeyu v zhitti ostrova na pochatku XXI stolittya stav tak zvanij Baveanskij incident 2 lipnya 2003 roku prolit nad jogo teritoriyeyu p yati vinishuvachiv F 18 yaki porushili povitryanij prostir Indoneziyi Dlya perehoplennya litakiv sho dovgij chas zalishalisya nepiznanimi buli pidnyati dva vinishuvachi F 16 VPS Indoneziyi Pislya togo yak indonezijci vstanovili zv yazki z inozemnimi litakami ta identifikuvali yih ostanni pokinuli povitryanij prostir krayini Incident sho mav guchnij rezonans v Indoneziyi ta regioni viznano vicherpanim pislya seriyi kontaktiv po diplomatichnih kanalah prote vin viklikav deyaku eskalaciyu antiamerikanskih nastroyiv yak sered chastini indonezijskoyi politichnoyi eliti tak i na shirokomu gromadskomu rivni NaselennyaChiselnist rozselennya dinamika zrostannya Z urahuvannyam viklyuchno visokoyi migracijnoyi dinamiki tochnij pidrahunok kilkosti lyudej sho prozhivayut na ostrovi ye problematichnim Za pidsumkami zagalnonacionalnogo perepisu naselennya sho projshov u Indoneziyi v 2010 roci chiselnist zareyestrovanih na Baveani zhiteliv sklala 70242 osobi pri comu blizko 26 000 ostrov yan prozhivalo za jogo mezhami v Malajziyi Singapuri ta menshoyu miroyu na Yavi i v inshih rajonah Indoneziyi Serednya shilnist naselennya blizko 360 osib na 1 km Ostriv zaselenij dosit nerivnomirno absolyutna bilshist jogo zhiteliv prozhivaye v priberezhnij miscevosti todi yak bagato vnutrishnih rajoniv praktichno ne naseleni Najbilsh shilnonaselenim ye pivdenne uzberezhzhya ostrova zokrema v misti Sankapura prozhivaye praktichno polovina ostrov yan Zagalom stanom na 2009 rik na ostrovi isnuvalo 209 naselenih punktiv Na pochatku XX stolittya tempi zrostannya naselennya Baveanu buli nevisokimi vprodovzh troh desyatilit vono stabilno stanovilo blizko 30 000 Nadali voni znachno zrosli za rahunok pidvishennya rivnya zhittya ostrov yan i pributtya na ostriv novih pereselenciv z Maduri tak za period vid 1930 do 1964 roku kilkist baveanciv podvoyilasya vid 29860 do 59525 osib Nadali zrostannya postupovo znizhuvalosya prote na kinec 2000 h rokiv dinamika zalishayetsya pozitivnoyu blizko 0 65 shoroku Pri comu v pivdennij chastini ostrova cej pokaznik tradicijno trohi vishij nizh u pivnichnij Nacionalnij sklad Korinne naselennya Absolyutnu bilshist naselennya stanovlyat korinni zhiteli baveanci Proces yih etnogenezu buv dosit skladnim Osnovnu masu lyudej sho zaselyali ostriv u XV XVI stolittyah stanovili madurci i menshoyu miroyu yavanci U cej zhe period a takozh nadali Bavean sistematichno vidviduvali torgivci ribalki i pirati z inshih rajoniv Malajskogo arhipelagu golovnim chinom bugi makasari i malajci bagato z yakih osidali na ostrovi Piznishe na Bavean pereselilosya dosit bagato zhiteliv sumatranskogo mista Palembang sho sformuvali tut gromadu Kimas indonez kiemas yaka zajnyala dominantne polozhennya v torgovelnij galuzi Do pochatku XX stolittya baveanci yavlyali soboyu dosit gomogennu etnichnu spilnist Stanovlennyu etnichnoyi samoidentifikaciyi spriyalo i masove vidhidnictvo ostrov yani sho selilis u Malajziyi ta Singapuri stvoryuvali kompaktni gromadi pozicionuyuchi sebe same yak baveanciv a ne yak madurciv Nacionalni menshini Yavanci stanovlyat na Baveani neznachnu menshist Kilkist nekorinnih ostrov yan sho pereselilisya na Bavean za ostanni desyatilittya nevelika Najbilshu chastku sered nih stanovlyat yavanci bagato z yakih pribuvayut syudi u vidryadzhennya po liniyi riznih derzhavnih vidomstv abo komercijnih organizacij sho predstavleni na ostrovi Kilka soten yavanciv prozhivaye na ostrivci Gili Barat z yednanomu z Baveanom damboyu zajmayuchis tam rozvedennyam kokosovoyi palmi lat Cocos nucifera Vid novopribulih yavanciv tradicijno vidriznyayutsya yihni zemlyaki yaki pereselilisya na Bavean stolittyami ranishe ale ne vtratili nacionalnu samoidentifikaciyu bilshist ostannih kompaktno zhive v seli Dipongo indonez Diponggo zberigayuchi staroyavansku movu Nevelika kitajska gromada prozhivaye na ostrovi prinajmni vid kincya XIX stolittya Yiyi chiselnist postupovo zbilshuyetsya yak prirodnij pririst tak i za rahunok ditej kitajskoyi nacionalnosti sho yih usinovlyuyut baveanci v Malajziyi ta Singapuri Baveanci za kordonom Sistematichnij vid yizd baveanciv na robotu za kordon buv upershe dokumentalno zafiksovanij u 1840 h rokah hocha jmovirno pochavsya desho ranishe ne piznishe kincya 1820 h rokiv Osnovnim napryamkom yih migracij stali britanski kolonialni volodinnya na Malakkskomu pivostrovi Baveanci sho pribuvali tudi zazvichaj poselyalis u kompaktnih etnichnih gromadah Tak u Singapuri v 1849 roci bulo zareyestrovano ne menshe yak 763 baveanci bilshist z yakih prozhivali v rajoni sho otrimav zgodom nazvu Kampung Bojyan malaj Kampung Boyan bukvalno baveanske selo Piznishe selisha i rajoni z analogichnoyu nazvoyu z yavilisya v kilkoh rajonah Malajziyi Harakterno sho deyaki z baveanskih poselen v Singapuri ta Malajziyi prodovzhuyut isnuvati vzhe ponad pivtora stolittya Najbilshih masshtabiv viyizd ostriv yan za kordon dosyag naprikinci 1940 h na pochatku 1950 h rokiv tobto v period stanovlennya Indoneziyi yak nezalezhnoyi derzhavi sho buv pov yazanij z politichnoyi nestabilnistyu ta ekonomichnimi trudnoshami Primirom 1950 roku v odnomu lishe Singapuri bulo zareyestrovano blizko 24 tisyach baveanciv sho prozhivali perevazhno kompaktno Razom z tim rozshirilasya geografiya migracij ostrov yan zokrema za rahunok Avstraliyi tam najbilsha gromada sklalasya v Perti Piznishe istotna kilkist baveanciv stali vlashtovuvatisya na robotu takozh u krayinah Blizkogo Shodu zokrema v Saudivskij Araviyi Pri comu harakterno sho bilshist baveanciv yaki perebralisya za kordon do seredini XX stolittya osidala tam zberigayuchi za mozhlivosti deyaki zv yazki z ridnim ostrovom Odnak pislya cogo migraciyi nabuli perevazhno mayatnikovogo harakteru bilshist novih singapurskih malajzijskih avstralijskih i blizkoshidnih baveanciv ne lishe zberigayut tisni zv yazki zi svoyimi rodichami sho zalishayutsya na ostrovi i regulyarno vidviduyut yih ale j najchastishe pislya dekilkoh rokiv povertayutsya na batkivshinu Masove vidhidnictvo obumovlene perevazhno prichinami ekonomichnogo harakteru nestacheyu roboti na nevelikomu gustonaselenomu ostrovi nizkim rivnem dohodiv U Singapuri i Malajziyi desyatilittyami diye rozgaluzhena merezha pidpriyemciv i poserednikiv sho zabezpechuyut verbuvannya perevezennya ta pracevlashtuvannya baveanciv perevazhno na budivnictvi i torgovelnomu floti Razom z tim fahivci vidznachayut sho vid yizd na robotu za kordon stav dlya baveanciv uzhe ne lishe osnovnim dzherelom dohodu a j svoyeridnoyu nacionalnoyu tradiciyeyu na ostrovi shiroko poshirena dumka sho cholovika yakij ne vidpracyuvav dekilkoh rokiv na chuzhini ne mozhna vvazhatisya po spravzhnomu doroslim Pid chas doslidzhen sho prohodili u 2008 2009 rokah lishe 55 miscevih respondentiv pov yazuvali vid yizd z ekonomichnimi prichinami todi yak 35 z tradiciyami chi bazhannyam nabratisya zhittyevogo dosvidu Mova Ridnim dlya korinnogo naselennya ostrova ye baveanskij dialekt madurskoyi movi najbilsh svoyeridnij z tochki zoru leksiki i fonetiki sered usih dialektiv madurskoyi movi Sered baveanciv sho kompaktno prozhivayut u Singapuri i prileglih do nogo rajonah Malajziyi sformuvavsya osoblivij poddialekta tak zvanij prolivnij baveanskij indonez boyan selat Pri comu absolyutna bilshist doroslih baveanciv na tomu chi inshomu rivni volodiye derzhavnoyu movoyu krayini indonezijskoyu Religijnij sklad Model tradicijnogo baveanskogo budinku Praktichno vse naselennya musulmani suniti kilkist poslidovnikiv inshih religij stanovit ne bilshe nizh kilka desyatkiv Stanom na 2008 rik na ostrovi bulo 114 mechetej Krim togo v kozhnomu poselenni ye prinajmni odna chastishe kilka nevelika molitovnya en Veliku rol u duhovnomu i suspilnomu zhitti ostrov yan vidigrayut tradicijni musulmanski shkoli en Pri tomu sho baveanci mayut reputaciyu velmi revnih prihilnikiv islamu sered deyakoyi yih chastini zberigayutsya perezhitki tradicijnih miscevih viruvan Krim togo she v seredini XX stolittya v centralnij chastini zberigalisya neveliki poselennya zhiteli yakih vidkrito spoviduvali animizm yih perehid v islam stavsya v 1960 h rokah Sposib zhittya Tradicijni zhitla baveanciv dosit shozhi na madurski budinki z bambuku karkasni z verandoyu chasto na nevisokih Dah pokrivayut palmovim listyam abo ocheretom v ostanni desyatilittya vse bilshogo poshirennya nabuvaye cherepicya Nacionalnij kostyum baveanciv sarong i dovgopola sorochka u cholovikiv sarong i korotsha kofta u zhinok za fasonom i kolirnoyu gamoyu shozhij bilshoyu miroyu z yavanskim nizh z madurskim tradicijnim odyagom harakterno sho popri velmi suvoru prihilnist bilshosti ostrov yan do islamskih kanoniv zhinki absolyutno ne zobov yazani nositi golovnu hustku Zustrichayutsya takozh motivi sho vlastivi inshim narodnostyam regionu zokrema malajcyam i bugisam She bilshoyu miroyu malajskij vpliv pomitnij u zvichayah svyatkovih ceremoniyah i narodnih tancyah todi yak madursku spadshinu tut vidshukati vazhko Krim togo na Baveani vidsutni taki elementi madurskoyi tradicijnoyi kulturi yak peregoni na bikah abo serpopodibni nozhi cheluriti Kuhnya baveanciv dosit riznomanitna u nij poyednuyutsya yavanski madurski i malajski zapozichennya Osnovu racionu stanovlyat ris riba i moreprodukti Tradicijnij miscevij pirig z ovochevoyu zazvichaj kartoplyanoyu nachinkoyu dosit populyarnij v Indoneziyi Malajziyi ta Singapuri pid nazvoyu baveanskij hlibec indonez roti Boyan Administrativnij ustrijAdministrativnij podil Baveanu rajoni Tambak i Sankapura Bavean administrativno nalezhit do provinciyi Shidna Yava indonez Provinsi Jawa Timur Vid 1975 roku vhodit do skladu kabupatena id ranishe vhodiv do skladu Surabajskogo okrugu indonez Kabupaten Surabaya Teritoriya ostrova rozdilena na dva rajoni kechamatani Sankapura indonez Sangkpura i Tambak indonez Tambak administrativnimi centrami yakih ye odnojmenni naseleni punkti Plosha rajonu Sankapura 118 72 km naselennya stanom na 2010 rik 45 754 osobi U skladi rajonu 17 administrativnih odinic nizhchogo rivnya sil nayavni 132 naselenih punkti Posadu kerivnika rajonu Chamata stanom na 2011 rik zajmaye Suhami indonez Suhami Plosha rajonu Tambak 77 55 km naselennya stanom na 2010 rik 24 488 osib U skladi rajonu 13 sil nayavni 77 naselenih punktiv Posadu kerivnika rajonu stanom na 2011 rik zajmaye Suropadi indonez Suropadi Slid mati na uvazi sho zagalna plosha dvoh rajoniv 196 27 km trohi perevishuye ploshu samogo ostrova Bavean 196 11 km oskilki vklyuchaye v sebe takozh teritoriyu nevelikih ostrivciv sho administrativno nalezhat do nih Teritoriya oboh rajoniv stanovit yedinij viborchij okrug yakij stanom na 2011 rik predstavlenij v 50 misnij Radi narodnih predstavnikiv SNP okrugu Gresik troma deputatami Za pidsumkami viboriv sho vidbulisya v kvitni 2009 roku Bavean v regionalnomu SNP predstavlyayut Ahva indonez Akhwan vid Demokratichnoyi partiyi M Dzhan indonez M Jannah vid partiyi Golkar i A Muhadzhir indonez A Muhajir vid Partiyi nacionalnogo probudzhennya EkonomikaZagalni vidomosti Z tochki zoru ekonomiki Bavean nalezhit do chisla najmensh rozvinenih rajoniv Indoneziyi Obsyag miscevogo valovogo regionalnogo produktu za ocinnimi danimi za 2011 rik sklav blizko 166 590 000 000 indonezijskih rupij blizko 18490000 dolariv SShA zmenshennya majzhe na 2 porivnyano z 2010 rokom Na odnu osobu cej pokaznik sklav blizko 2370000 rupij blizko 263 dolariv SShA sho bilsh nizh u 16 raziv menshe vid zagalnonacionalnogo rivnya Razom z tim dlya Baveana harakterna velmi istotna rozbizhnist mizh formalnimi statistichnimi danimi ta realnim rivnem dostatku miscevih zhiteliv cherez te sho osnovnoyu statteyu dohodu bilshosti ostrov yan ye groshovi perekazi rodichiv yaki pracyuyut za kordonom znachna chastina yakih nadhodit bez bud yakogo obliku z boku vidpovidnih derzhavnih instancij yak pravilo ci groshi privozit osobisto pid chas vidvidin abo peredayut cherez kur yeriv Za ocinnimi danimi zagalna suma takih pererahuvan u kilka raziv perevishuye obsyag valovogo regionalnogo produktu viroblenogo na samomu ostrovi Perebuvannya bilshoyi chastini pracezdatnogo cholovichogo naselennya za kordonom jogo nizka zacikavlenist u roboti na samomu Baveani ye osnovnim chinnikom nizkogo ekonomichnogo ta infrastrukturnogo rozvitku ostrova Situaciya posilyuyetsya tim sho koshti yaki baveanci zarobili za kordonom perevazhno rozshiryuyut fond spozhivannya na nih kupuyut golovnim chinom tovari virobleni v inshih regionah Indoneziyi abo importovani i lishe v neznachnomu obsyazi investuyut v ekonomichnu diyalnist na teritoriyi ostrova Vidnosno rozvineni galuzi miscevoyi ekonomiki silske gospodarstvo ribalstvo i vidobuvna promislovist tradicijno viriznyayutsya nevisokoyu efektivnistyu Silske gospodarstvo Plantaciyi tikovogo dereva lat Tectona grandis zabezpechuyut baveanciv osnovnim eksportnim produktom Osnovna chastina baveanciv sho prozhivayut na ostrovi zajnyata v silskomu gospodarstvi perevazhno v zemlerobstvi Golovna silskogospodarski kultura ris yakij viroshuyut na zalivnih polyah zdebilshogo v priberezhnih rajonah yak pravilo na visoti ne bilsh yak 30 metriv nad rivnem morya Kultivuyut takozh kukurudzu kartoplyu kokosovu palmu yams mango Vrozhajnist u serednomu pomitno nizhcha nizh na Yavi cherez znachno nizhchij riven silskogospodarskoyi mehanizaciyi zabezpechennya dobrivami ta pesticidami a takozh cherez chastishi posuhi Skotarstvom zajmayutsya blizko 5000 ostrov yan U 2011 roci pogoliv ya koriv na ostrovi stanovilo 12317 goliv bujvoliv 233 golovi Praktikuyetsya shtuchne osimeninnya samok miscevoyi velikoyi rogatoyi hudobi z vikoristannyam spermi tvarin yevropejskih porid Tradicijno rozvinene ribalstvo Sankapura stanom na seredinu 2000 h rokiv vhodila do chisla 30 najbilshih riboloveckih portiv krayini zabezpechuyuchi ponad 2 tisyach zahodiv ribolovnih suden na rik pri richnomu vidvantazhenni ulovu do 3 tisyach tonn Osnovnimi promislovimi vidami ye i letyuchi ribi hanos rozvivayetsya promisel Vazhlivoyu galuzzyu miscevogo gospodarstva ye viroshuvannya tikovogo dereva tikova derevina ye osnovnim tovarom sho vivozitsya z ostrova Ye yak privatni tak i derzhavni tikovi plantaciyi Sistematichno viyavlyayutsya vipadki nezakonnoyi porubki i kontrabandi tika Promislovist Golovnoyu galuzzyu dobuvnoyi promislovosti ye rozrobka rodovish oniksu sho roztashovani v centralnij chastini ostrova Z pochatku 2000 h rokiv vona vedetsya promislovim sposobom za uchastyu dekilkoh tajvanskih kompanij Vidobutok zolota sho istorichno praktikuvavsya na ostrovi buv pripinenij she v period niderlandskoyi kolonizaciyi nini rozglyadayut mozhlivist rozvidki bilsh perspektivnih rodovish Rozrobka roztashovanih na shelfi Baveanu naftovih rodovish yaku zdijsnyuye indonezijska nacionalna naftova kompaniya Pertamina indonez Pertamina spilno z nizkoyu providnih zahidnih sirovinnih korporacij pri vsij masshtabnosti vidpovidnih proektiv ne chinit istotnogo vplivu na ekonomichnij rozvitok samogo ostrova Obrobna promislovist predstavlena dekilkoma kustarnimi pidpriyemstvami z vigotovlennya virobiv z oniksu krupuku iz zernovogo i ribnogo boroshna abo ovochiv pletinnya cinovok Energetika Stanom na 2009 rik elektroenergiyeyu buli zabezpecheni lishe 124 iz 209 naselenih punktiv ostrova Yiyi centralizovane virobnictvo zdijsnyuyetsya regionalnoyu strukturoyu indonezijskoyi Derzhavnoyi elektroenergetichnoyi kompaniyi indonez Perusahaan Listrik Negara PLN na 15 dizelnih generatorah sho pracyuyut na priviznomu palivi Krim togo v privatnomu sektori vikoristovuyut veliku kilkist generatoriv nevelikoyi potuzhnosti Cherez chasti pereboyi z postachannyami paliva cilodobova podacha elektriki zabezpechena daleko ne zavzhdi v zhitlovomu fondi vona chasom buvaye dostupna lishe vvecheri Najserjoznishi problemi vinikayut u periodi shtormiv sho uskladnyuyut morske spoluchennya z Yavoyu inodi vidbuvayetsya povne znestrumlennya ostrova rezervni zapasi dozvolyayut zabezpechiti Bavean elektroenergiyeyu protyagom lishe 72 godin Misceva vlada rozrahovuyut istotno polipshiti situaciyu za rahunok budivnictva na ostrovi elektrostanciyi z paroturbinnim energoblokom yake peredbachayetsya zavershiti do kincya 2013 roku Turizm Vlada yak misceva tak i administraciya okrugu Gresik robit sprobi pidvishiti turistichnu privablivist Baveanu golovnim chinom za rahunok reklami miscevih prirodnih pam yatok nasampered takih Visokogirne ozero Kastoba Geotermalni dzherela Kebundaya i Taubat Vodospadi Lachchar i Patar Selamat Pecheri v centralnij chastini ostrova Pishani plyazhi na znachnij chastini uzberezhzhya koralovi rifi Razom z tim slabkij infrastrukturnij rozvitok ostrova v poyednanni z jogo viddalenistyu vid Yavi istotno uskladnyuye rozvitok tut turizmu Krim togo chastina miscevogo naselennya negativno sprijmaye vidviduvannya turistami ozera Kastoba pripisuyuchi comu vodojmishu sakralni vlastivosti TransportOsnovnim elementom dorozhnoyi infrastrukturi ye prokladena vzdovzh uzberezhzhya ostrova kilceva doroga zavdovzhki blizko 55 km yaka na 60 protyazhnosti perebuvaye v avarijnomu stani Kilka vnutrishnih naselenih punktiv z yednani z neyu nevelikimi dorogami chasto gruntovimi U 2012 roci byudzhet okrugu Gresik peredbachaye asignuvannya 12 mlrd rupij bilsh yak 1 3 mln dolariv SShA na provedennya kapitalnogo remontu baveanskoyi okruzhnoyi trasi Na ostrovi stanom na kinec 2010 roku bulo zareyestrovano blizko 300 avtomobiliv i blizko 11700 motocikliv motoroleriv i mopediv Golovnim portom ostrova ye Sankapura Morske spoluchennya pov yazuye ostriv z naselenimi punktami pivnichnih beregiv Shidnoyi Yavi i Maduri Najbilsh intensivne sudnoplavstvo za marshrutom Sankapura Gresik 2009 roku na Baveani rozpochato budivnictvo aeroportu yakij peredbachayut vvesti v ekspluataciyu v 2013 roci Za proektom dovzhina zlitno posadkovoyi smugi povinna sklasti 1 200 metriv aeroport povinen prijmati legkomotorni litaki zdatni perevoziti do 50 pasazhiriv Na pochatok 2012 roku gotovnist obslugovuvati Bavean viyavili dvi indonezijski aviakompaniyi Merpati i en Socialna sferaOsvita U 2011 roci na ostrovi buli 34 shkoli u tomu chisli 29 pochatkovih 1 6 klasi diti vid 7 do 12 rokiv 2 serednih shkoli pershogo stupenya 7 9 klasi vid 13 do 15 rokiv i 1 serednya shkola drugogo stupenya 9 11 klasi diti vid 15 do 17 rokiv Krim togo na ostrovi ye ne mensh yak 15 velikih musulmanskih shkil en i velika kilkist dribnishih islamskih shkil a takozh odin islamskij navchalnij zaklad sho maye status religijnogo VNZ Gra sho maye populyarnist na Baveani Vid yizd miscevoyi molodi dlya zdobuttya vishoyi osviti na Yavu i v inshi rajoni Indoneziyi yavlyaye soboyu dosit serjoznu problemu dlya Baveanu oskilki bilshist z tih hto zakinchiv VNZ ne povertayetsya na ostriv Ohorona zdorov ya Likarni na ostrovi nemaye perspektivi yiyi budivnictva stanom na kinec 2011 roku zalishayutsya neviznachenimi vnaslidok problem finansovogo ta kadrovogo harakteru Ye merezha medpunktiv i aptek realizaciya zavdannya shodo pidvishennya yakosti yih roboti nashtovhuyetsya na ti zh problemi Baveanciv yaki potrebuyut serjoznoyi medichnoyi dopomogi zazvichaj perepravlyayut morem v administrativnij centr okrugu misto Gresik Administraciya okrugu planuye 2012 roku nalagoditi regulyarni vidryadzhennya likariv riznih specialnostej z Gresika dlya obslugovuvannya baveanskih zhiteliv V umovah nestachi medichnih ustanov ta medichnogo personalu na ostrovi dosit aktivno praktikuyut narodnu medicinu i znaharstvo Sport Popri te sho za yakistyu sportivnoyi infrastrukturi ostriv znachno postupayetsya Maduri i tim bilshe Yavi miscevih sportsmeniv vvazhayut odnimi z najkrashih v okruzi Najbilsh uspishnimi ye baveanski komandi z nastilnogo tenisu i z poshirenoyi v Pivdenno Shidnij Aziyi gri pletenij z liani m yach nogami perekidayut cherez sitku Persha regulyarno bere uchast u provincijnih zmagannyah druga v nacionalnih pershostyah U 2000 h rokah shirokogo poshirennya nabuv volejbol na ostrovi ye blizko 80 oficijno zareyestrovanih komand Administrativni funkciyi v galuzi sportu zdijsnyuyut rajonni viddilennya en indonez Komite Nasional Olahraga Indonesia v Sankapuri i Tambaci PrimitkiIndonesian Minister of Home Affairs Decree Number 050 145 of 2022 d Track Q112136164 indonez Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 19 serpnya 2010 angl Indonesia Tourism News 29 lipnya 2006 Arhiv originalu za 7 chervnya 2015 Procitovano 19 serpnya 2010 indonez Arhiv originalu za 25 lipnya 2011 Procitovano 19 serpnya 2010 Orang Bawean di Singapura indonez 20 kvitnya 2010 Arhiv originalu za 15 serpnya 2011 Procitovano 19 serpnya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr description dovidka Bawean angl Arhiv originalu za 15 serpnya 2011 Procitovano 22 serpnya 2010 Bavean Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Rebecca Soraya Leake lipnya 2009 Pulau Putri Kebudayaan Migrasi dan Dampaknya di Pulau Bawean PDF angl PDF Arhiv PDF originalu za 15 serpnya 2011 Procitovano 16 serpnya 2010 Ida Bagoes Mantra Indonesian Labour Mobility to Malaysia A Case Study East Flores West Lombok And The Island Of Bawean angl Arhiv originalu za 15 serpnya 2011 Procitovano 23 serpnya 2010 J Vredenbregt Bawean Migrations angl Arhiv originalu za 9 bereznya 2012 Procitovano 2 bereznya 2012 roku Abdul Rachman Patji 2010 Strategi Bertahan Hidup Pada Masyarakat Pulau Kecil dan Terpencil Pulau Perbatasan dan Pulau Sengketa Studi Etnografi Budaya PDF indonez LIPI Arhiv originalu PDF za 24 bereznya 2012 Procitovano 22 bereznya 2012 roku Bab II Kondisi dan Permasalahan indonez Pemerintahan Kabupaten Gresik Arhiv originalu za 28 kvitnya 2012 Procitovano 25 bereznya 2012 Bavean Arhiv originalu za 12 lyutogo 2012 Procitovano 10 lyutogo 2012 roku Suaka Margasatwa Pulau Bawean indonez DEPHUT RI Arhiv originalu za 24 bereznya 2012 Procitovano 22 bereznya 2012 indonez Arhiv originalu za 12 sichnya 2011 Procitovano 23 serpnya 2010 Tanggapan Bencana Gerakan Tanah di Puiau Bawean Kab Gresik Jawa Timur indonez 13 bereznya 2008 Arhiv originalu za 15 serpnya 2011 Procitovano 16 serpnya 2010 Warga Bawean Shalat Menghadap ke Afrika indonez 26 lipnya 2010 Arhiv originalu za 15 serpnya 2011 Procitovano 16 serpnya 2010 Bintang Putih Membuat Bawean Terkenal indonez Media Bawean 5 travnya 2010 Arhiv originalu za 24 bereznya 2012 Procitovano 16 serpnya 2010 indonez 16 listopada 2009 Arhiv originalu za 28 serpnya 2010 Procitovano 16 serpnya 2010 Tiga Potensi Bawean Go Domestik Internasional indonez Media Bawean 5 lyutogo 2011 Arhiv originalu za 15 lyutogo 2012 Procitovano 14 lyutogo 2012 roku Maskapai Garap Rute Komuter Jajagi Daerah Potensial di Jatim indonez 7 zhovtnya 2009 roku Arhiv originalu za 17 lyutogo 2012 Procitovano 17 lyutogo 2012 roku Uusjio 30 zhovtnya 2007 Indonesia launches tender for 26 oil and gas blocks indonez Arhiv originalu za 15 serpnya 2011 Procitovano 16 listopada 2010 East Java HD MC3D Seismic Survey PDF angl PDF Arhiv originalu PDF za 15 serpnya 2011 Procitovano 16 serpnya 2010 Lake Kastoba angl Arhiv originalu za 15 serpnya 2011 Procitovano 16 serpnya 2010 Blouch R and Sumaryoto A Proposed Bawean Island Wildlife Reserve management plan Bogor WWF Indonesia 1979 S 63 Suhu Udara di Indonesia Rata rata Naik indonez 31 bereznya 2009 roku Arhiv originalu za 14 lyutogo 2012 Procitovano 13 lyutogo 2012 roku Zhizn zhivotnyh pod red S P Naumova i A P Kuzyakina M Prosveshenie 1971 T 6 S 457 300 000 prim Taufik A W Pulau Bawean Indonesia In Scott D A Ed A directory of Asian wetlands Bogor WWF Indonesia 1989 S 1024 1025 Axis kuhlii angl IUCN Arhiv originalu za 15 serpnya 2011 Procitovano 23 serpnya 2010 The First Fleet of the Dutch angl Arhiv originalu za 15 serpnya 2011 Procitovano 22 serpnya 2010 1670 to 1800 Court Intrigues and the Dutch angl Arhiv originalu za 15 serpnya 2011 Procitovano 22 serpnya 2010 World War II Pacific angl Arhiv originalu za 15 serpnya 2011 Procitovano 22 serpnya 2010 U S S John D Edwards 216 angl Arhiv originalu za 15 serpnya 2011 Procitovano 22 serpnya 2010 Jack Sweetman American Naval History An Illustrated Chronology of the U S Navy and Marine Corps 1775 Present 3 edition Annapolis US Naval Institute Press 2002 S 148 ISBN 978 1557508676 Boat O 19 angl Arhiv originalu za 15 serpnya 2011 Procitovano 22 serpnya 2010 Indonesian States 1946 1950 angl Ben Cahoon Arhiv originalu za 15 serpnya 2011 Procitovano 23 serpnya Vsemirnaya istoriya M Mysl 1979 T 12 S 356 359 N S Bisht T S Bankoti editors Encyclopaedia of the South East Asian Etnography Delhi Global Vision Publishing House 2004 T 1 S 112 116 ISBN 81 87746 97 1 Anthony L Smith 2003 rik A Glass Half Full Indonesia U S Relations in the Age of Terror angl Contemporary Southeast Asia Vol 25 Procitovano 14 lyutogo 2012 roku a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Lieven Dewitte 4 lipnya 2003 roku F 16 Conflict News Indonesia scrambles F 16s to intercept US planes angl Arhiv originalu za 15 lyutogo 2012 Procitovano 14 lyutogo 2012 roku TNI Usut Manuver Jet Tempur AS F 18 Hornet indonez 5 lipnya 2003 roku Arhiv originalu za 15 lyutogo 2012 Procitovano 14 lyutogo 2012 roku Hasil Sensus Penduduk Kabupaten Gresik 2010 Data Agregat per Kecamatan PDF indonez Badan Pusat Statistik Republik Indonesia Arhiv originalu PDF za 12 lyutogo 2012 Procitovano 10 lyutogo 2012 Nor Afidah Abd Rahman Marsita Omar 14 chervnya 2007 roku The Baweanese Boyanese angl Arhiv originalu za 24 lyutogo 2012 Procitovano 21 lyutogo 2012 roku a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr description dovidka Bawean of Indonesia angl Joshua Project Arhiv originalu za 24 lyutogo 2012 Procitovano 21 lyutogo 2012 roku Eberhard David M Gary F Simons and Charles D Fennig eds 2023 Ethnologue Languages of the World vid 26 Dallas Texas SIL International Online version Madurskij yazyk Bawean Dan Kristenisasi indonez 7 grudnya 2011 roku Arhiv originalu za 9 bereznya 2012 Procitovano 2 bereznya 2012 roku Makalah Seminar Oleh Zulfa Usman indonez Media Bawean 11 bereznya 2010 Arhiv originalu za 15 serpnya 2011 Procitovano 18 serpnya 2010 Indonesia s Bawean Island The Magic of Faith angl Arhiv originalu za 12 lyutogo 2012 Procitovano 10 lyutogo 2012 roku Bawean Pulau Berselimut Damai indonez 21 travnya 2010 Arhiv originalu za 15 serpnya 2011 Procitovano 18 serpnya 2010 Roti Boyan Bawean indonez 2 travnya 2009 Arhiv originalu za 15 serpnya 2011 Procitovano 26 serpnya 2010 Roti Boyan indonez 26 serpnya 2008 Arhiv originalu za 15 serpnya 2011 Procitovano 26 serpnya 2010 Kecamatan indonez Pemerintah Kabupaten Gresik Arhiv originalu za 15 serpnya 2011 Procitovano 23 serpnya 2010 indonez 8 listopada 2011 roku Arhiv originalu za 10 listopada 2011 Procitovano 27 lyutogo 2012 roku Hari Senin 3 Oktober 2011 Seluruh Anggota Dewan Ke Bawean indonez 1 zhovtnya 2011 roku Arhiv originalu za 28 lyutogo 2012 Procitovano 27 lyutogo 2012 roku Analisa Investasi Infrastruktur Terhadap Pertumbuhan Ekonomi PDF indonez Institut Teknologi Sepuluh Nopember Arhiv PDF originalu za 14 lyutogo 2012 Procitovano 13 lyutogo 2012 roku angl CIA 16 serpnya 2011 roku Arhiv originalu za 10 grudnya 2008 Procitovano 24 serpnya 2011 Hujan Emas Di Negeri Orang Hasilnya Dinikmati Di Negeri Sendiri indonez Media Bawean 31 grudnya 2011 roku Arhiv originalu za 15 lyutogo 2012 Procitovano 14 lyutogo 2012 roku Krupuk Gaddung Di Dedawang indonez 22 lipnya 2009 roku Arhiv originalu za 18 lyutogo 2012 Procitovano 17 lyutogo 2012 roku Pulau Bawean Musim Buah Mangga indonez Media Bawean 23 zhovtnya 2009 roku Arhiv originalu za 28 kvitnya 2012 Procitovano 22 bereznya 2012 roku Pertanian di Bawean Terancam Puso indonez Media Bawean 21 bereznya 2010 Arhiv originalu za 15 serpnya 2011 Procitovano 18 serpnya 2010 Panen Raya Di Pulau Bawean indonez Media Bawean 15 bereznya 2011 roku Arhiv originalu za 16 lyutogo 2012 Procitovano 15 lyutogo 2012 roku Jumlah Sapi Di Pulau Bawean indonez 13 lipnya 2011 roku Arhiv originalu za 24 lyutogo 2012 Procitovano 22 lyutogo 2012 roku Perantara Zaini 300 Sapi Dilahirkan Di Bawean indonez 24 lipnya 2010 roku Arhiv originalu za 24 lyutogo 2012 Procitovano 22 lyutogo 2012 roku Fishery and Aquaculture Country Profiles Indonesia angl FAO Arhiv originalu za 15 lyutogo 2012 Procitovano 14 lyutogo 2012 roku Pulau Bawean Banjir Ikan Pemindangan Eksis Kembali indonez Media Bawean 12 serpnya 2011 roku Arhiv originalu za 15 lyutogo 2012 Procitovano 14 lyutogo 2012 roku Udang Lobster Bukti Potensi Sumber Daya Alam Pulau Bawean indonez Media Bawean 1 serpnya 2010 roku Arhiv originalu za 15 lyutogo 2012 Procitovano 14 lyutogo 2012 roku Gerebek Pembabat Hutan indonez 9 grudnya 2009 roku Arhiv originalu za 24 lyutogo 2012 Procitovano 20 lyutogo 2012 roku Polsek Sangkapura Tangkap Dua Pencuri Kayu Di Hutan Kumalasa indonez 7 grudnya 2009 roku Arhiv originalu za 24 lyutogo 2012 Procitovano 20 lyutogo 2012 roku Krupuk Bawean indonez 7 bereznya 2009 roku Arhiv originalu za 18 lyutogo 2012 Procitovano 17 lyutogo 2012 roku Deni Ali Setiono 19 grudnya 2011 roku Indonesia s Pulau Bawean Terancam Gelap Gulita indonez Arhiv originalu za 14 lyutogo 2012 Procitovano 12 lyutogo 2012 roku Deni Ali Setiono 31 sichnya 2012 roku Listrik Pulau Bawean Gresik Byar Pet indonez Arhiv originalu za 16 lyutogo 2012 Procitovano 16 lyutogo 2012 roku In 2013 PLN Built Steam Power Plant PLTU in Bawean angl 14 bereznya 2011 roku Arhiv originalu za 16 lyutogo 2012 Procitovano 16 lyutogo 2012 roku Gambaran Umum Kondisi dan Permasalahan indonez Pemerintah Kabupaten Gresik Arhiv originalu za 15 serpnya 2011 Procitovano 27 serpnya 2010 Kondisi Jalan Lingkar Pulau Bawean Bagian Barat indonez Media Bawean 23 sichnya 2010 Arhiv originalu za 15 serpnya 2011 Procitovano 25 serpnya 2010 Kepala Dinas PU Gresik 12 Miliyar Proyek PU Di Bawean indonez 17 sichnya 2012 roku Arhiv originalu za 24 lyutogo 2012 Procitovano 20 lyutogo 2012 roku Pemutihan STNK dan TNKB di Kantor Samsat Bawean indonez 19 travnya 2011 roku Arhiv originalu za 24 lyutogo 2012 Procitovano 22 lyutogo 2012 roku Two Airlines Ready to Serve to from Bawean Airport angl 10 lyutogo 2012 roku Arhiv originalu za 15 lyutogo 2012 Procitovano 14 lyutogo 2012 roku Lampiran 4 Daftar Kode Sekolah Wilayah Timur indonez Arhiv originalu za 15 serpnya 2011 Procitovano 27 serpnya 2010 31 Gedung SDN SMPN Di Bawean Memperoleh DAK Tahun 2011 indonez Media Bawean 2 zhovtnya 2011 roku Arhiv originalu za 16 lyutogo 2012 Procitovano 15 lyutogo 2012 roku Safari Ramadhan STAIHA di Masjid Pateghelan Tambak indonez Media Bawean 18 serpnya 2011 roku Arhiv originalu za 24 bereznya 2012 Procitovano 15 lyutogo 2012 roku Pulau Bawean Bertanya Kapan Rumah Sakit Bersalin Dibangun indonez Media Bawean 3 serpnya 2010 roku Arhiv originalu za 14 lyutogo 2012 Procitovano 13 lyutogo 2012 roku Tahun 2012 Dokter Spesialis Rutin ke Bawean indonez Media Bawean 24 travnya 2011 roku Arhiv originalu za 24 bereznya 2012 Procitovano 22 bereznya 2012 roku KONI Gresik Melantik Pengurus KONI Sangkapura indonez Media Bawean 13 travnya 2010 Arhiv originalu za 15 serpnya 2011 Procitovano 27 serpnya 2010

Дата публікації:
Топ