Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Опера ція Ві сла серед українців Польщі відоміша як акція Вісла пол Akcja Wisła етнічна чистка здійснена протягом квітня

Акція Вісла

Акція Вісла

Опера́ція «Ві́сла» (серед українців Польщі відоміша як акція «Вісла», пол. Akcja Wisła) — етнічна чистка, здійснена протягом квітня-липня 1947 року за рішенням партійного і державного керівництва СРСР, ПНР та ЧСР. Полягала у примусовій, з використанням військ (СРСР, Польської республіки, ЧСР), депортації українців з їхніх етнічних територій, — Лемківщини, Надсяння, Підляшшя і Холмщини, — на території у західній та північній частині польської держави, що до 1945 року належали Німеччині, так звані «Повернені Землі» (пол. Ziemie Odzyskane) з метою асиміляції українського населення під маніпулятивним приводом обмеження підтримки українського підпілля місцевим населенням.Було переселено 140 575 осіб, ув'язнено в концтаборі Явожно 3936 осіб (з них: 823 жінки, 27 священники. Унаслідок катувань загинуло близько 200 бранців), убито 655 осіб, заарештовано 2800 членів українського руху ОУН і УПА у Закерзонні. З квітня до липня 1947 року оперативна група «Вісла» провела 357 бойових акцій, ліквідувала 1509 повстанців, знищила 1178 бункерів і криївок.

Операція "Вісла"
image
Примусове виселення українського села у Зах. Бескидах польським батальйоном "Познань", 1947 р.
Місце атаки Закерзоння
Мета атаки Ліквідація українського населення на його етнічних землях, які після ІІ Світової війни відійшли до складу ПНР.
Дата 1947
квітень - липень
image
Виселення українців, квітень 1947 року
image
Виселення українців, квітень 1947 року
image
Виселення українського села у Бескидах, 1947 р.
image
Польське військо під час акції "Вісла" у 1947 р. на фоні спустошеного села Воля Мигова
image
Облава польських військових на українське село у Бескидах під час акції "Вісла"
image
Хата у селі Мушинка із прощальним написом: "Прощай рідна хатко, прощай рідне село Мушинка, прощай сільська молодіж, прощайте всі."
image
Солдати польського війська фотографуються на фоні виселених ними українців, які покидають своє село.
image
Огорожа концтабору Явожно куди було поміщено 3936 жертви операції "Вісла"
image
Пам'ятник жертвам операції «Вісла» у Низьких Бескидах

Передумови

image Зовнішні зображення
image Перша сторінка Угоди між УРСР і ПНР про евакуацію
Архівовано 10.09.2014

У 1944 році між урядами УРСР і Польської республіки було підписано «Угоду про взаємний обмін населенням у прикордонних районах». Це перше виселення українців зі споконвічних українських земель, що на той час належали Польській Республіці, котре передувало «Операції „Вісла“» та яке мало (за умовами Угоди) бути винятково добровільним, проводилося найчастіше примусово та із застосуванням військової сили. Польські адміністративні органи для збільшення масштабів переселення вдавалися до:

  • позбавлення прав українців на землю,
  • ліквідації рідного шкільництва,
  • ліквідації культурно-освітніх установ,
  • ліквідації греко-католицької церкви тощо.

Протягом жовтня 1944 — серпня 1946, за даними польських джерел, до УРСР було переселено 482 тис. осіб.

Переселення і масові репресивні акції польського уряду щодо українського цивільного населення викликали закономірну рішучу протидію національно-патріотичних сил — Української Повстанської Армії та підпілля Організації українських націоналістів на території Закерзоння, що становило серйозну загрозу для існування тоталітарного режиму в цілій Польщі. За цих умов польська комуністична влада, продовжуючи свою антиукраїнську політику, вирішила повністю виселити українське населення з його етнічних земель і розпорошити українську національну меншину в Польщі.

Керівники та виконавці операції

  • Керівник [pl] — бригадний генерал [pl]
  • Начальник штабу ОГ «Вісла» — полковник Міхал Хілінський (пол. Michał Chiliński)
  • Заступник керівника ОГ «Вісла» з політично-виховних питань — полковник Болеслав Сідзінський (пол. Bolesław Sidziński)
  • Керівник розвідки ОГ «Вісла» — полковник Александр Євченко
  • Кватермеєстр ОГ «Вісла» — полковник Францішек Лейтл
  • Керівник операційного відділу Війська Польського — полковник Остап Стеца
  • Командувач Краківського військового округу — генерал дивізії [pl]
  • Командир [pl] — бригадний генерал [pl]
  • Командир [pl] — полковник [pl]
  • Командир [pl] — полковник Ян Кобилянський (пол. Jan Kobylański)
  • Командир 7-ї дивізії піхоти — полковник Зигмунт Бобровський
  • Командир [pl] — полковник Ян Белецький (пол. Józef (Iosif) Bielecki)
  • Командир [pl] — полковник Ігнацій Величко (пол. Ignacy Wieliczko)
  • Командир 34-го полку піхоти — підполковник Ян Ґергард
  • Суддя Військового Суду ОГ «Вісла» — полковник Мар'ян Маліновський (пол. Marian Malinowski)
  • Суддя Військового Суду ОГ «Вісла» — старший лейтенант Людвік Келтика
  • Військовий прокурор ОГ «Вісла» — капітан Ян Праусе

Планування депортації 1947 року та підготовка до неї

31 січня 1947 р. — голова Воєводського комітету безпеки в Ряшеві полковник Іґнаци Вєлічко видає наказ провести облік українського населення на території Ряшівського воєводства.
5 лютого — польський Сейм проголошує «Закон про амністію для членів підпілля» на час від 22 лютого до 25 квітня 1947 р. Амністія не поширюється на ОУН і УПА. Як заявлено під час сеймових переговорів:

Прощення і відпущення покарання для прибічників УПА було б повністю несумісне з нашими елементарними почуттями обов'язку перед державою, а також підірвало б найбільш життєво важливі інтереси народу
Оригінальний текст (пол.)
«Przebaczenie i darowanie kary dla członkow UPA byłoby zupełnie niezgodne z naszym elementarnym poczuciem obowiązku wobec Państwa», а також «godziłoby w najbardziej żywotne interesy narodu»
.

14 лютого — новоторзький староста Лех Лея звертається до краківського воєводи з проханням виселити лемків. Пояснює це потребою

«…створення однорідної держави з точки зору етнічної приналежності. Аби перетворити прикордонні повіти на суто польські, що зрештою відповідає інтересам держави, і щоб усунути питання Лемків з питань польської політики, рекомендованим би було переселення Лемків вглиб Польщі» …
Оригінальний текст (пол.)
«…stworzenia państwa jednolitego pod względem narodowościowym. (…) Aby stworzyć graniczne powiaty czysto polskimi, co leży zresztą w interesie państwa, i aby usunąć kwestie Łemkow z zagadnień polityki polskiej, wskazanym by było przesiedlenie Łemkow wgłąb Polski».
.

20 лютого — заступник начальника Генерального штабу Війська Польського генерал [pl] у звіті міністру національної оборони і голові Державної комісії безпеки представляє список українців з 12 повітів Ряшівського воєводства і проєкт їх виселення.

«При розгляді ситуації на території Краківського округу виникла проблема з залишками українців. Багато осіб і навіть цілі сім'ї українців сховалися в лісах, або в прикордонних теренах Чехословацької республіки, а потім повернулися в свої садиби, становлячи бази для банд УПА і небезпеку іредентизму на майбутнє. Оскільки Радянський Союз не приймає на даний час цих людей, здається, необхідно навесні здійснити енергійну акцію переселення цих осіб окремими сім'ями розкидуючи їх по всіх відновлених територіях, де вони швидко асимілюються.»
Оригінальний текст (пол.)
«Przy rozważaniu sytuacji na terenie całego Okręgu Krakowskiego nasunął się problem resztek ukraińskich. Wiele jednostek, a nawet rodzin ukraińskich ukryło się w lasach lub miejscowościach pogranicznych na terenie Czechosłowacji i wróciło potem do swoich siedzib stanowiąc bazy dla band UPA i niebezpieczeństwo wszelkiej irredenty na przyszłość. Ponieważ Związek Radziecki nie przyjmuje już obecnie tych ludzi, wydaje się rzeczą konieczną, aby na wiosnę przeprowadzić energiczną akcję przesiedlenia tych ludzi pojedynczymi rodzinami w rozproszeniu na całych Ziemiach Odzyskanych, gdzie szybko się zasymilują».
.

25 лютого — голова Воєводської комісії безпеки в Ряшеві полковник Вєлічко пропонує виселити українців:

«Потрібно повністю виконати і завершити акцію виселення, почату в 1945 році. Якщо в даний час відсутня можливість передачі цих українців в СРСР, то необхідно їх перенаправити на захід і розпорошено розселити, аби унеможливити шкідливу діяльність. Це питання обговорювалося з воєводою, котрий звернеться з відповідним запитом до центральної влади.»
Оригінальний текст (пол.)
«Konieczne jest doprowadzenie do zupełnego końca akcji wysiedlania, zaczętej w 1945 r. Jeśli obecnie nie ma możności przekazania tych Ukraińców do ZSRR, to trzeba ich skierować na zachód i osiedlić w rozproszeniu, aby uniemożliwić szkodliwą działalność. Sprawa była omawiana z wojewodą, który wystąpi z odpowiednim wnioskiem do władz centralnych».
.

6 березня — з пропозицією виселення лемків виступає до Державної комісії безпеки командир Краківської округи генерал. [pl]:

„Бажано звернутися до уряду щодо сприяння переселенню тих, хто досі перебуває у повіті Новий Сонч, «Лемків» до Повернених Земель.“
Оригінальний текст (пол.)
„Byłoby pożądanym, aby wystąpić z wnioskiem do rządu o spowodowanie przesiedlenia pozostałych jeszcze w pow. Nowy Sącz «Łemków» na teren Ziem Odzyskanych“.
.

27 березня — на засіданні Державної комісії безпеки обговорено пропозицію виселення українців. Прийнято постанову, щоб міністр державної безпеки генерал Радкевич справи, котрі стосуються виселення українців з Ряшівського воєводства (пол. «Sprawy dotyczące wysiedlenia Ukraińców z woj. rzeszowskiego») представив на засіданні Політбюро Центрального комітету Польської робітничої партії.
27 березня — у секретному рапорті Оперативного відділу Генерального штабу Польського війська записано:

«Вирішення українського питання, поширеного на територію Ряшівського, Люблінського і частини [pl] є справою надзвичайно важливою, вирішальною щодо результатів подальшої боротьби з бандами УПА (…) Оскільки СРСР на даний час не приймає цих людей на свої території, тому представляється необхідним провести енергійну акцію переселення цих людей поодинокими сім'ями на територію Повернених Земель, де вони можуть скоро асимілюватися."
Оригінальний текст (пол.)
«Rozwiązanie zagadnienia ukraińskiego rozciągającego się na teren województwa rzeszowskiego, lubelskiego i części krakowskiego jest sprawą nadzwyczaj ważną, decydującą o wynikach dalszej walki z bandami UPA (…) Ponieważ ZSRR nie przyjmuje już obecnie tych ludzi na swe tereny, wydaje się rzeczą konieczną, aby przeprowadzić energiczną akcję przesiedleńczą tych ludzi pojedynczymi rodzinami na teren Ziem Odzyskanych, gdzie mogą się szybko zasymilować».

Сили УПА на Закерзонні

Згідно з оцінками документів, котрі були в командування Оперативної Групи «Вісла», Українська повстанська армія розпоряджалася на день 1 квітня 1947 року збройними силами в кількості 2402 осіб, включно з місцевою самообороною в кількості 720 осіб. Серед членів УПА таких, що носять зброю й активні в бойових діях, оцінено на 1772 людини. Розклад сил на окремі відділи виглядав наступний:

Згідно з тими ж даними командування Оперативної Групи «Вісла», на 23 липня 1947 року збройні сили УПА на Закерзонні зменшились з 2402 осіб до 563.

Хід операції

Формальний привід

Приводом до початку операції «Вісла» стала загибель 28 березня 1947 року в районі села Яблоньки (на шосе між Балигородом і Тісною) у бою з відділом УПА (командир — майор С. Хрін) заступника міністра оборони (ІІ віцеміністр національної оборони) Польської республіки генерала Кароля Свєрчевського. Справжнім наміром, прихованим у документах з грифом «таємно», було «остаточне розв'язання української проблеми в Польщі».

У смерті Свєрчевського досі залишаються деякі нез'ясовані обставини. У тому бою проти 50 поляків стояло 150 ОУНівців, з кулеметами й мінометами. А вбито лиш генерала та трьох солдатів. Нападників одразу названо «бандою УПА», хоча слідство закінчили тільки тижнів через три. Бандерівці не знімали з себе відповідальності за ту акцію. Але дивно, що «Хрін», який командував однією з тих двох сотень упівців, згодом у своїх мемуарах ані словом не згадав про Свєрчевського
.

Цього ж дня на засіданні політбюро ПРП було прийнято рішення про цілковиту депортацію українського населення у новостворені на колишніх німецьких землях воєводства — Вроцлавське, Гданське, , Кошалінське, Ольштинське, Познанське і .

28 березня — постанова Політбюро ЦК ПРП:

«В рамках репресивної акції щодо українського народу постановлено: 1. Швидкими темпами переселити українців і змішані родини на повернені території (передусім північну Пруссію), не утворюючи компактних груп і не ближче, ніж 100 км від кордону».
Оригінальний текст (пол.)
«W ramach akcji represyjnej wobec ludności ukraińskiej postanowiono: 1. W szybkim tempie przesiedlić Ukraińców i rodziny mieszane na tereny odzyskane (przede wszystkim Prusy płn.), nie tworząc zwartych grup i nie bliżej niż 100 km od granicy».
.

29 березня — Політбюро ЦК ПРП повідомляє про свою постанову в справі виселення українців посла СРСР у Варшаві Віктора Лебедєва.

30 березня — Воєводський комітет безпеки в Ряшеві приймає постанову про виселення і «впровадження концтаборів для українців, що шкодять Державі»

Оригінальний текст (пол.)
«wprowadzenie obozów koncentracyjnych dla Ukraińców, którzy szkodzą, Państwu»


11 квітня — постановою Політбюро з завданням проведення «української акції» (пол. «akcji ukraińskiej») твориться штаб оперативної групи, яку очолює генерал Моссор.
11 квітня — рапорт Оперативного відділу Генерального штабу Війська Польського у справі генерала Свєрчевського:

image «Приналежність організованої банди, котра вчинила напад, не можна встановити, так як нікого з учасників не затримано. (…) Не виключено, що за генералом під час його подорожі цілий час стежили диверсанти з-поміж реакційних елементів Центральної Польщі, і замах був організований ними власне у такій місцевості, де підозра впаде на українців. Вважаю за свій обов'язок подання такого припущення, а щоб органи, призначені до провадження детального розслідування не притримувалися хибної думки, що злочин вчинили українські фашисти, і тільки серед них розшукували виконавців»
Оригінальний текст (пол.)
««Przynależności organizacyjnej bandy, która dokonała napadu, nie można ustalić, gdyż nikogo z uczestników nie złapano. (…) Nie wykluczone, że generał w swojej podróży był śledzony przez cały czas przez elementy dywersyjne spośród elementow reakcyjnych Polski Centralnej i zamach był przez nie organizowany wlaśnie w takim terenie, gdzie podejrzenie obciąży Ukraińców. Uważam za swój obowiązek podanie tego przypuszczenia, a żeby organy przeznaczone do przeprowadzenia szczegółowego śledźstwa nie sugerowały się, że zbrodni dokonali faszyści ukraińscy i tylko wśród nich poszukiwali sprawców»
 image


15 квітня — міністр оборони Польської республіки фельдмаршал Міхал Рола-Жимієрскі (пол. Michał Rola-Żymierski, рос. Роля-Жимерский, Михал) звернувся до міністрів оборони національної Республіки Чехословаччини і СРСР з проханням про щільну блокаду рубежу з Польщею, щоб ніхто не перебрався на територію сусідніх країн.
16 квітня — на засіданні Державної комісії безпеки представлено проєкт організації «Спеціальної акції „Схід“» (пол. "Akcji specjalnej «Wschód»"), згодом перейменованої на «Акція „Вісла“» (пол. Akcja «Wisła»), який починався від речення:

image «Остаточно вирішити українську проблему у Польщі. З тією метою: а)провести за погодженням з Державним Репатріаційним Управлінням евакуацію з південної та східної прикордонної смуги усіх осіб української національності на північно-західні землі, розселяючи їх там, за можливості, якнайрозпорошеніше; б) евакуації будуть піддані усі українські народності з Лемками включно (…)»
Оригінальний текст (пол.)
«Rozwiązać ostatecznie problem ukraiński w Polsce. W tym celu: a) Przeprowadzić w porozumieniu z Państwowym Urzędem Repatriacyjnym ewakuacje z południowego i wschodniego pasa granicznego wszystkich osób narodowości ukraińskiej na ziemie północno-zachodnie, osiedlając je tam w możliwie najrzadszym rozproszeniu, b) Ewakuacją bedą objęte wszystkie odcienie narodowości ukraińskiej z Lemkami włącznie (…)»
 image


17 квітня — звіт спеціальної комісії Міністерства безпеки і оборони в справі вбивства генерала Сверчевського:

image «У результаті проведених операцій не виявлено нікого з виконавців нападу, вчиненого 28 березня 1947 р. У зв'язку із вищесказаним, як і з тим, що ми зовсім не маємо агентури у підпіллі, стан справ виключає швидке встановлення злочинців, як виконавців, так і інспіраторів та організаторів вбивства генерала Сверчевського»
Оригінальний текст (пол.)
«W wyniku dotąd przeprowadzonych operacji nie ujęto nikogo ze sprawców napadu, dokonanego w dniu 28 marca 1947 r. W związku z powyzszym, jak na skutek całkowitego braku agentury w podziemiu, w obecnym stanie sprawy wykluczone jest ścisłe ustalenie przestępców, podłoża przestępstwa, jak rowniez inspiratorów i organizatorów zabójstwa gen. Swierczewskiego»
 image


18 квітня — Посол Польської республіки в Москві повідомляє міністра закордонних справ СРСР про акцію «Вісла».
20 квітня — план дій Оперативної групи «Вісла»:

image «Негайно приступити до встановлення та розробки української інтелігенції та священнослужителів, котрі є головним двигуном діяльності українського підпілля. Скласти детальні списки для їхнього цілковитого виселення»
Оригінальний текст (пол.)
«Przystąpić niezwłocznie do ustalenia i rozpracowania inteligencji ukraińskiej, kleru ukraińskiego, którzy są głównym motorem działalności ukraińskiego podziemia. Sporządzić dokładne spisy dla całkowitego wysiedlenia jej»
 image


22 квітня — інструкція командування Оперативної групи «Вісла» для командира конвою транспорту з виселеними українцями:

image «Не допустити до контактів тих, що виселяють, з населенням ззовні. (…) Під час всієї подорожі командир конвою повинен пильнувати, щоб всі вагони з однієї сторони були постійно зачинені. У нічний час, натомість, після вечірньої перевірки стану окремих вагонів, вагони належить замкнути з обох сторін»
Оригінальний текст (пол.)
«Nie dopuścić do kontaktow przesiedlanych z ludnością z zewnątrz. (…) W czasie całej podróży d-ca konwoju dopilnuje, aby wszystkie wagony z jednej strony były na stale zamkniete. W czasie nocy natomiast, po wieczornym sprawdzeniu stanu poszczególnych wagonów, wagony należy zamknąć z obydwu stron»
image


22 квітня — у Сяноці починає «працювати» Військовий суд Оперативної групи «Вісла». Протягом трьох місяців він засудив 173 українців до смертної кари, 58 на довічне ув'язнення і 79 на кару до 15 років ув'язнення.
23 квітня — постанова Політбюро ЦК ПРП у справі ув'язнення «підозрілих українців» (пол. «podejrzanych Ukraińców») у концтаборі в Явожні.
23 квітня — інструкція командування ОГ «Вісла» для командира виселенського відділу:

image «З метою забезпечення їм спокійного життя і праці, уникнення непотрібних жертв цивільного населення під час боротьби з бандитизмом в районі сіл і в самих селах за розпорядженням місцевих влад населення переселяється на повернуті території. Кожен, хто несанкціоновано залишиться після виселення, буде вважатися за члена банди і трактуватися як такий.»
Оригінальний текст (пол.)
«Celem umożliwienia im spokojnego życia i pracy, uniknięcia niepotrzebnych ofiar ludności cywilnej przy zwalczaniu bandytyzmu w rejonie wiosek i w samych wioskach, zarządzeniem władz naczelnych ludność zostaje przesiedlona na tereny odzyskane. Ktokolwiek z nieupoważnionych zostanie po wysiedleniu, będzie uważany za członka bandy i jako taki traktowany».
 image


23 квітня — інструкція командування ОГ «Вісла» для коменданта полкового збірного пункту:

image «Полковий збірний пункт є першим етапом переселення. Тут відбувається перша селекція переселенців. Селекція має на меті виявлення ворожих та сумнівних елементів»
Оригінальний текст (пол.)
«Pulkowy punkt zborny jest pierwszym etapem przesiedleńczym. Tu odbywa się pierwsza selekcja przesiedlonych. Selekcja ma na celu wyłowienie elementów wrogich i niepewnych»
 image


23 квітня — з'являється наказ для вояків перед їх виїздом на акцію «Вісла»:

image «Солдати! Випала нам неземна честь, що ідемо воювати за права народу. Матері і діти, плачучи, благають про допомогу своїх синів у війську, щоби покласти край діяльності фашистських бандформувань під знаком Української Повстанської Армії, створеної гітлерівськими фашистами і керованої офіцерами СС»
Оригінальний текст (пол.)
«Żołnierze! Spotkał nas ten zaszczyt niezmierny, że idźemy walczyć o prawa ludu. Matki i dzieci płaczące wzywaja o pomoc swych synow w wojsku, by położyć kres działalności bandom faszystowskim spód znaku Ukraińskiej Powstańczej Armii zalożonej przez faszystow hitlerowskich i kierowanej przez oficerów SS»
image


24 квітня — Президія Ради Міністрів Республіки Польща ухвалила рішення у справі Акції «Вісла».
24 квітня — з Варшави відправлено залізничним транспортом 15 тонн колючого дроту для побудови перехідних виселенських таборів.
24 квітня — згідно з наказом командира ОГ «Вісла» починаються масові арешти українців, запідозрюваних у співпраці з УПА.
28.04.1947 о 04:00 ранку шість польських дивізій (близько 17 тисяч осіб) та відділи Корпусу Безпеченьства Публічного (назва органів польської служби безпеки) оточили території, на яких компактно проживало українське населення. В цей же час відділи НКВС і чехословацької армії заблокували східні і південні кордони Польської республіки від Берестя до Нового Санча. Операція Вісла проводилась під безпосереднім керівництвом міністра оборони Польської республіки маршала Р. Жимерського та генерала С. Моссора.
28-29 квітня — на засіданні Пленарної Конференції єпископату Польщі Примас Польщі Кардинал Август Гльонд повідомляє, що Святійший Отець іменував його делегатом для Церков східного обряду в Польщі — Греко-Католицької і Вірменської. Просить польських владик, щоб з великою розсудливістю і гідністю ставилися до греко-католиків, щоб «навіть не давати приводу, що спричиняються до ліквідації Церкви» (пол. «nawet nie dawać pozorów, że przyczyniają się do likwidacji Cerkwi»). Просить також, щоб з українських церков не забирали іконостасів.
29 квітня — зі станції Куляшне від'їжджає перший транспорт з виселенцями. Це мешканці Должиці Сяніцького повіту.
1 травня — командування 9 Дивізії Війська Польського повідомляє, що 1 травня в Перемишлі

image «… у зв'язку з початком травневих свят в костелі отців Францисканців, один з ксьондзів у своїй проповіді виразив глибокий жаль та співчуття з приводу великого нещастя, котре спіткало „наших братів“ (Українців?), сказаних з причини виселення на поневіряння; взивав він вірних до молитов за „братів“, котрих спіткало лихо».
Оригінальний текст (пол.)
"w związku z rozpoczęciem nabożeństw majowych w kościele оо. Franciszkanów, jeden z księży w swym kazaniu dał wyraz głębokiego współczucia z powodu wielkiego nieszczęscia, jakie dotknęło «naszych braci,, (Ukraińcow?), skazanych na skutek wysiedlenia na poniewierkę i tułaczkę; wzywał on wiernych do modlitw za dotkniętych tą kleską „braci“»
 image


9 травня — командування 7 Дивізії Війська Польського повідомляє, що

image «На обслуговуючих станціях виселена людність дякувала війську за надану допомогу і за добре трактування. Виїжджаюча людність спонтанно маїла вагони зеленню або вивішувала біло-червоні прапорці»
Оригінальний текст (пол.)
«Na stacjach załadowczych ludność wysiedlona dziękowała wójsku za okazaną jej pomoc i za dobre traktowanie. Wyjeżdżająca ludność samorzutnie maiła wagony zielenią lub wywieszała biało-czerwone chorągiewki»
image


9 травня — з Освєнціма до концентраційного табору в Явожні прибуває перша група українців. В'язнем № 1 є Марія Баран, дочка Петра й Анни, нар. 10.III.1929 р. в Луковій Ліського повіту.
15 травня — краківський щоденник «Naprzód» («Вперед») повідомляє про акцію «Вісла».

image «Ця акція, з одного боку, причиниться певною мірою до сприяння викоріненню банд УПА, а з іншого боку, призведе до цілковитого динамічного опольщення Повернених земель»
Оригінальний текст (пол.)
«Akcja ta z jednej strony przyczyni się w pewnej mierze do ułatwienia zwalczania band UPA, z drugiej strony doprowadzi do całkowitego przyswojenia tego elementu przez dynamiczną polskość Ziem Odzyskanych»
image


22 травня — у лісі біля Лішної Сяніцького повіту розстріляно у збірній екзекуції першу групу 19 українців, засуджених на смерть Військовим судом Оперативної групи «Вісла». Серед страчених була дівчина .
27 травня — таємна, вручну написана, інструкція головного прокурора Війська Польського полковника Генрика Гольдера для Військового суду Оперативної групи «Вісла»:

image Смертні вироки, видані Військовим Трибуналом Групи «Вісла», виконувати відразу після оголошення вироку. Вищесказане стосується тільки «упівців»
Оригінальний текст (пол.)
«Wyroki śmierci wydane przez Sąd Wojskowy Grupy „Wisła“ niezwłocznie po ogłoszeniu wyroku wykonywać. Powyzsze dotyczy jedynie „Upowców“»
 image


21 червня — у Любачові відбулася урочиста зміна назви вулиці Шашкевича на вул. «генерала Свєрчевського».
6 липня — наказ командування ОГ «Вісла» № 006 про створення спеціальних військових «Grup Kontrolnych» («Груп Контрольних»), завданням яких є перевірити ще раз кожну виселену місцевість у пошуках українців:

image «Перевірити, чи на їх території не залишилися родини, особливо осіб, котрі повинні бути виселені, або ж чи немає утікачів з транспортів, котрі повернулися на своє старе місце проживання. У разі підтвердження таких випадків, ці особи негайно виселити і під конвоєм передати до найближчих збірних пунктів»
Оригінальний текст (пол.)
«Sprawdzić, czy na ich terenie nie pozostały rodziny, względnie osoby, które winny być wysiedlone, lub czy nie ma uciekinierów z transportów, którzy powrócili na swe stare miejsce zamieszkania. W razie stwierdzenia takich wypadków, osoby te niezwłocznie wysiedlić i pod konwojem przekazać do najblizszych punktów załadowczych»
 image


15 липня — Державна комісія безпеки вирішує, щоб від 1 до 25 липня ОГ «Вісла» провела «kontrolę terenów i oczyszczenie z pozostałych resztek» (тобто — «контроль і зачистку території від решток»).
16 липня — наказ № 0010 командира ОГ «Вісла» генерала Моссора про арешт і заслання в концтабір Явожно «Ukraińców, wysiedlonych i bezprawnie powracających» («…виселених українців, що незаконно повертаються»).
19 липня — наказ № 063 командира 7 Дивізії Війська Польського полковника Бобровського:

image «Усіх виселених українців, що з'являються на території відповідальності Дивізії, з метою проведення жнив, — арештувати і віддати Службі Безпеки з ціллю їх відсилання до концентраційних таборів»
Оригінальний текст (пол.)
«Wszystkich Ukraińców wysiedlonych, pojawiających się na terenie odpowiedzialności Dywizji, celem przeprowadzenia zniw — aresztować i oddać UB celem odeslania ich do obozów koncentracyjnych»
 image


29 липня — закінчує свою діяльність Оперативна група «Вісла». Її завдання переймає Оперативна група Краківської округи.

Дві фази

Оперативна група «Вісла» мала проводити депортацію українського населення та ліквідацію УПА на Закерзонні у двох фазах. У першій — в регіоні Сяніка та у прилеглих регіонах від заходу й півночі. Рівночасно мали депортувати українців з Люблінського воєводства. У другій фазі — в регіонах Перемишль — Любачів і на терені Лемківщини (повіти Ясло, Коросно, Горлиці, Новий Санч і Новий Торг).

Терен діяльності Оперативної групи «Вісла» був поділений на 4 оперативні райони: «S» (Сянік) — керував особисто керівник ОГ «Вісла» генерал С. Моссор, «R» (Ряшів) — під командуванням командира 9-ї Дивізії полку, «L» (Люблин) — під командування начальника Люблинського Військового Округу, «G» (Горлиці) — керування організовано у другій фазі виконання операції.

Три етапи

Депортаційні заходи проходили в три етапи:

1) з 28 квітня 1947 до 15 червня 1947 року виселялись українці з повітів Ліско, Сянік, Перемишль, Ясло, Коросно, Любачів, Горлиці, Ярослав;

2) до 30 червня 1947 року вивозилося українське населення з повітів Новий Санч, Новий Торг, Томашів Любельський, Грубешів.

3) до кінця жовтня 1947 року депортовано населення з решти повітів Закерзоння.

На 31 липня 1947 року, за польськими даними, було переселено 140 575 осіб, ув'язнено в концтаборі Явожно 3936 осіб (з них: 823 жінки, 27 священники. Унаслідок катувань загинуло близько 200 бранців), убито 655 осіб, заарештовано 2800 членів українського руху ОУН і УПА у Закерзонні. З квітня до липня 1947 року оперативна група «Вісла» провела 357 бойових акцій, ліквідувала 1509 повстанців, знищила 1178 бункерів і криївок.

1 серпня 1947 року таємна інспекція Державної комісії безпеки наказала командувачам Краківського і Люблінського воєводств виселити всіх українців, що залишилися на їх території після акції «Вісла», без огляду на ступінь лояльності і партійну приналежність та організувати контрольні бригади з перевірки кожного виселеного села, щоб у них не залишилася жодна українська чи змішана родина. [2]

Намагаючись прискорити асиміляцію переселенців, органи влади, звичайно, допускали переїзд в одну місцевість не більше 3-4 українських родин.

До кінця 1947 року у місця, звідки було депортовано українське населення, переселено близько 14 тисяч осіб польської національності.

Насильство

Акція супроводжувалась масовим насильством над українським населенням. Польська комуністична міліція озброювала польських селян-шовіністів, що знищували цілі села, вбиваючи навіть дітей і жінок. Після закінчення Другої світової війни антиукраїнський терор був, головно, справою рук польської комуністичної просталінської влади, але не тільки її. Брали участь у цьому частини польського крайнього правого підпілля — Національних Збройних Сил (NSZ) і Національної Військової Організації (NOW). Озброєна група під командуванням «Волиняка» винищила майже всіх мешканців села Малі Куровичі — за даними польського сейму 300 осіб, згідно з рапортами УПА 2000 осіб. На думку командирів УПА, «Волиняк» співпрацював з НКВС. У селі Верховина учасники NSZ вбили 194 українських селян, в тому числі 65 дітей. Інший відділ, який належав до АК, замордував 460 українців у селі Павлокома.

Докладніше: Трагедія села Павлокоми, Різня в Березці, Різня в Горайці, Різня в Сагрині та Пискоровичі

Популярний девіз поляків: «Українців за Сян!».

На початкових етапах операції на Закерзонні не було частин УПА, а тільки невеликі загони самооборони, і українське населення було майже беззахисне, але скоро через Сян переходять три частини УПА, що починають бойові дії проти Війська Польського, польської міліції і загонів НКВС.

Командирами УПА було наказано не проводити терору проти польського цивільного населення (знищувати тільки озброєних шовіністів).

УПА починає співпрацювати з польською організацією «Воля і незалежність», що постала з Армії Крайової. ВіН саботувала вивіз українського населення до СРСР. Командир Штендер-Прірва, що був відправлений командуванням УПА Львівського регіону для припинення україно-польського протистояння і порозуміння з АК для спільної боротьби проти сталінізму, писав: «ВіН проводив пропаганду серед солдатів Війська Польського, аби вони по-людськи ставилися до українського населення, не виганяли його до СРСР і дивились крізь пальці на втечу чи ухиляння від переселення. Під час виселення багато українських родин знайшло, за згодою ВіНу, притулок у польських селах». Але провід ОУН і польський уряд в еміграції не дійшли порозуміння і співпраця була місцевого характеру.

На теренах Закерзоння, що були під контролем АК, ситуація була спокійнішою, але поступово АК була роззброєна і владу передали комуністам.

Згідно з офіційними даними, в 1944—1947 роках від рук УПА загинуло 599 цивільних осіб польської національності (з них 368 в 1945 році). Варто відзначити, що до «цивільних осіб» статистика зараховує також учасників збройних відділів «самооборони» (за винятком ормовців), які брали активну участь в антиукраїнському терорі. Але заступник міністра внутрішніх справ генерал Владислав Пожога підтвердив, що від рук цілого польського підпілля загинуло близько 10 тисяч цивільних осіб, або майже у 20 разів більше, ніж від рук УПА.

Спогади очевидців

Михайло Боцуля, 1928 року народження, переселений із села Нагірчани (Надсяння): «Ми не переселенці, ми — вигнанці. Пам'ятаю, осіннього вересневого ранку 1947 року в наше село Нагірчани <…> увійшла велика група польських солдат <…> і дали команду: „За 20 мінут жеби вас тут нє било!“ У селі здійнявся крик, зойк, плач. Транспорту нам ніхто не дав. Хто мав коней, той зложив собі, що міг, на віз і поїхав на станцію Бакунчиці в Перемишлі. І хто не мав коней — брав клунки на плечі, дітей, корову на шнурок і чвалав на станцію пішки, залишивши все в хатині, у стодолі і на полі. Назад дороги нам не було. <…> Ми прибули на станцію Бакунчиці в Перемишлі: більше ніхто до села не повертався, бо поліція і солдати не пускали. Чекали на ешелон надворі під дощем, в холоді і в голоді, бо не можна було зварити їжу навіть для малих дітей. Помістили у вагон чотири сім'ї. Вагони були довоєнні, малі. <…> Вивантажили на станції Комарно. Люди розійшлися по ближніх селах шукати собі житла і пристановища. <…> Однак у селі вільних хат не було: ще не виїхали з нього поляки. Ми цілий місяць жили разом з польською сім'єю…»

Олександр Боровик, 1936 року народження, переселений із села Городиславичі: «…Зі станції нашу сім'ю привезли на арбі в село Грозноє Красноармійського району Запорізької області. У це село не потрапила ні одна сім'я з переселених. У селі багато було спалених хат, люди жили в землянках, голодували. Нас помістили у напівзруйнованому бараці. Дров не було, приходилось збирати перекотиполе, різне сміття і тим опалювати житло. <…> Корова була нашим спасінням від голоду. Місцевим жителям давали лишки молока в обмін на корм корові або на який кілограм крупи. <…> Нас обзивали поляками і насміхались, як тільки могли. <…> У Запорізькій області ми скуштували всього: холоду, голоду, принижень, наруги. <…> На превеликий жаль, і тут в західних областях часто доводилось чути образи на адресу переселенців. Слово „переселенець“ вимовлялося з негативним відтінком, у нього вкладалось поняття меншовартості, а це аж ніяк не відповідало дійсності».

Наслідки

27 серпня 1949 року у Польській республіці урядовим декретом українці позбавлені права на господарства, з яких вони були виселені під час акції «Вісла» і на залишене там нерухоме майно та припинення збройного повстання УПА .

Список виселених сіл і містечок

Список виселених у ході операції «Вісла» сіл і містечок:.

Краківське воєводство

Повіт Новий Санч: Андріївка, Барановець, Берест, Більцарова, Богуша, Вафка, Верхомля, Верхомля Войкова, Дубне, Жеґестів, Злоцьке, Кам'янка, Котів, Королева Руська, Крижівка, Криниця Село, Лабова, Лелюхів, Лосє, Людовики, Матієва, Милик, Мохначка Вижня, Мохначка Нижня, Мушина, Нове Село, Перунка, Поворозник, Полянка, Розтока Велика, Складисте, Сонячна, Тилич, Угринь, Фльоринка, Фрицова, Чачів, Чорна, Щавник, Ястрябик.

Повіт Новий Торг: Біла Вода, Шляхтова, Чорна Вода, Явірки.

Люблинське воєводство

Повіт Грубешів: Америка, Аннопіль, Бережниця, Білеполе, Богородиця, Бояничі, Будинин, Бусьно, Варошин, Вербіж, Вербковичі, Вижлів, Винники, Витків, Вишнів, Войславичі, Воля Уханська, Гатовичі, Гільче, Голуби, Голендри, Гонятин, Городище, Городло, Городловиці, Гостинне, Грабовець-Гора, Грубешів, Гусинне, Деканів, Дибинка, Довгобичів, Довжнів, Жабче, Жнятин, Жужіль, Жуків, Завалів, Задубці, Зосин, Кобло, Козодави, Конотопи, Конюхи, Копитів, Корків, Корощиці, Космів, Которів, Костяшин, Крилів, Кулаковичі, Курамнів, Лащів, Лівче, Ліски, Лубів, Маличі, Масломичі, Матче, Махнівок, М'ягке, Миців, Міняни, Мірче, Модринь, Моложів, Монятичі, Мошків, Неледів, Ниновичі, Нисмичі, Новосілки, Оборовець, Осердів, Ощів, Павловичі, Переводів, Перемислів, Печигори, Пивовщина, Пісочно, Полянка, Потуржин, Пригоріле, Ратиборовичі, Радостів, Рогатка, Русинь, Савчин, Свидники, Себечів, Скригочин, Славочин, Сліпче, Старгород, Старосілки, Степанковичі, Стрижів, Стрільці, Сулимів, Теляж, Теребінь, Терещани, Тихобір, Тудорковичі, Тухані, Тучапи, Убродовичі, Угринів, Уханька, Хлоп'ятин, Хоробрів, Хохлів, Цеблів, Цегельня, Черничин, Чортовиці, Чумів, Шиховичі, Шмитків, Шпіколоси, Щебрешин, Юзефин, Янки, Янострів, Ярославець, Ясениця.

Повіт Замостя: Горишів.

Повіт: Красний став: Сінниця.

Повіт Томашів: Бірки, Бориси, Василів, Вербиця, Верещиця, Вілька Вербицька, Волиця, Ворохта, Горай, Городославичі, Гребенне, Губинок, Гута Любицька, Гута Снядецька, Гута Стара, Диниська, Журавці, Завади, Затилля, Зубувиці, Князі, Копське, Коргині, Корні, Корчів, Корчмин, Кривиця, Кунки, Лосинець, Лужки, Любича Королівська, Майдан, Махнів, Михайлів, Мости-Містечко, Мриглод, Нетреба, Новосілки, Павлищі, Перевалля, Піддубці, Псари, Річиця, Руда Журавецька, Руда Любицька, Селиська, Стаї, Сушів, Тарношин, Телятин, Тенетиська, Угнів, Ульгівок, Ходиванчі, Щеп'ятин, Яричів.

Повіт Холм: Сідлище.

Ряшівське воєводство

Повіт Березів: Бахір, Воля Володська, Гарта, Грушівка, Гута, Динів, Коштова, Лясківка, Поруби, Улюч, Яблониця Руська, Ясенів.

Повіт Горлиці: Баниця, Билична, Білянка, Бліхнарка, Бодаки, Боднарка, Бортне, Брунари Вижні, Брунари Нижні, Вапенне, Висова, Воловець, Ганчова, Гладишів, Гута Висовська, Довге, Ждиня, Ізби, Квятонь, Климківка, Конечна, Криве, Кунькова, Ліщини, Лосє, Маластів, Мацина Велика, Незнайова, Новиця, Пантна, Перегонина, Прислоп, Пстружне, Радоцина, Реґетів, Рихвалд, Різділє, Ріпки, Ропа, Ропиця Руська, Сенькова, Сквіртне, Смерековець, Снітниця, Ставиша, Устє Руське, Фолюш, Чорна, Шимбарк, Ясьонка, Яшкова.

Повіт Коросно: Барвінок, Вільховець, Вільшня, Гирова, Завадка Риманівська, Зиндранова, Мисцова, Мшана, Наділля, Поляни, Терестяна, Тилява, Ясінка.

Повіт Лісько: Бахлява, Бережки, Бережниця, Березка, Березовець, Бібрка, Бізьмігова, Бреликів, Бук, Буковець, Ванькова, Веремінь, Ветлина, Вільхова, Вільшаниця, Вовковия, Воля Горянська, Воля Мігова, Воля Матіяшова, Гільське, Глинне, Городок, Горянка, Гузелі, Гучвиці, Дзюрдзів, Жерденка, Жерниця Вижня, Жерниця Нижня, Заброддя, Завадка, Завої, Загочев'я, За Лісом, Звірин, Зубряче, Кальниця, Кобильське, Криве, Лісько, Лішна, Ліщовате, Луг, Лукавиця, Лукове, Лучке, Манастерець, Манів, Мичків, Мичківці, Мхава, Новосілки, Облази, Орелець, Пашова, Полянки, Полянчик, Прислоп, Радева, Райське, Рибне, Романова Воля, Ропенка, Руденка, Середнє Велике, Середнє Село, Середниця, Смільник, Солина, Солинка, Станкова, Стежниця, Стефкова, Струбовиська, Студене, Творильне, Терка, Тернава Горішня, Тернава Долішня, Тискова, Тісна, Угерці, Устрики Горішні, Хотінь, Чашин, Яворець, Янківці.

Повіт Любачів: Башня Горішня, Башня Долішня, Бобля, Борова Гора, Борхів, Брусно, Будомир, Великі Очі, Верхрата, Витки, Воля Велика, Вілька Горинецька, Вілька Змиївська, Гірча, Голодівка, Гораєць, Горинець, Гребля, Гута, Гута Рожанецька, Данахи, Дахнів, Дев'ятир, Диків Новий, Диків Старий, Діброва, Долини, Єнджеювка, Жуків, Забіла, Залісся, Залуже, Змиєвиська, Кадовбищі, Кобильниця Волоська, Кобилниця Руська, Корнаги-Діброва, Коровиця Голодівська, Коровиця Лісова, Коровиця Сама, Лисі Ями, Лівча, Лукавець, Любачів, Люблинець, Маєрівка, Мівків, Молодів, Монастир, Мощаниця, Наріль, Наріль Село, Німстів, Нова Гребля, Новини Горинецькі, Олешичі, Опака, Пірили, Плазів, Полісся, Прісся, Пугачі, Радруж Руда, Руда Рожанецька, Сколин, Сопіт-Бігалі, Сопіт-Галані, Старе Село, Суха Воля, Тимці, Томси, Улазів, Ушковичі, Футори, Хотилюб, Цівків, Цішанів, Шутків, Ялина.

Повіт Перемишль: Аксманичі, Арламів, Бабичі, Батичі, Бахів, Бахорець, Белвін, Бередновичі, Бережава, Берізка, Бірча, Бірча Стара, Болестрашичі, Брилинві, Бушковичі, Валява, Вапівці, Вишатичі, Вітошинці, Вовче, Войтівка, Войткова, Воля Корінецька, Воля Крецівська, Воля Кривецька, Вуйковичі, Гаї, Германовичі, Гнатковичі, Горохівиці, Грузьова, Грушатичі, Гуречко, Гурко, Гута, Гута Березка, Гутисько, Даровичі, Добрянка, Дрогобичка, Дрогоїв, Дубецько, Дуньковички, Жогатин, Журавиця, Залісся, Ісканя, Кальварія Пацлавська, Кальників, Кам'янка, Кашиці, Кічари, Клоковичі, Княжичі, Конюша, Конюшки, Кописно, Коритники, Корінець, Корманичі, Котів, Крайна, Красічин, Креців, Кречкова, Кривники, Кривча, Кругель Великий, Кузьмина, Купковчі, Купна, Куп'ятичі, Лази, Липа, Лімна, Литовня, Ліщава Горішня, Ліщава Долішня, Ліщавка, Лодинка, Лучичі, Макова, Малава, Малковичі, Марґєль, Мацьковичі, Медика, Молодовичі, Нагіряни, Накло, Негрибка, Ненадова, Новосілки Козицькі, Ольшани, Оріхівці, Орли, Острів, Перекопань, Пикуличі, Підбуковина, Підмостичі, Поздяч, Посада Риботицька, Пралківці, Придатки Гутиські, Речпіль, Риботичі, Розтока, Рокшиці, Рудавка, Руське Село, Рушельчичі, Селиська, Сельниця, Середна, Сілець, Скопів, Солоне, Станіславчик, Стібно, Суфчина, Тарнавка, Тисова, Торки, Трійця, Трійчичі, Тростянець, Фредрополь, Хижина, Хижинка Юречкова, Явірник Руський, Яксманичі, Ямна Горішня, Ямна Долішня, Ясениця Сівчинська.

Повіт Ряшів: Явірник Польський.

Повіт Сянік: Бальниця, Белхівка, Биківці, Вапниська, Великополе, Вислок, Височани, Військо, Вільке, Вільхівці, Волиця, Воля Вижня, Воля Нижня, Воля Петрова, Воля Сенкова, Воля Яворова, Гломча, Голичків, Дальова, Добра Шляхетська, Довжниця, Долина, Дубенський, Душатин, Завадка Морохівська, Загір’є, Загутинь, Залуже, Заслав'є, Збоїська, Кам'янка, Кам'янне, Карликів, Кожушне, Команьча, Королик Польський, Куляшне, Липовець, Ліски, Лішна, Ляхава, Мокре, Морохів, Мочари, Нагоряни, Полонна, Петрова Воля, Поляни Суровичні, Помірки, Посада, Яслиська, Прелуки, Прибишів, Радошиці, Ракова, Ратнавиця, Репідь, Розпуття, Розтоки, Ропа, Рудавка Яслиська, Семушова, Сенькова Воля, Сировиця, Солоне, Тирява Волоська, Тирява Сільна, Токарня, Туринське, Черемха, Чистогорб, Щавник, Явірник.

Повіт Ярослав: Бики, Біла Гора, Бобрівка, Боратин, Будзинь, Бучина, Варцаби, Венгерка, Ветлин, Вилева, Висіцько, Вовчасте, Воля Венгерська, Вілька Жапалівська, Воля Розвинницька, Воля Рокетницька, Воля Шувська, В'язівниця, В'яцковичі, Гаратини, Гелюш, Грабовець, Дибків, Діброва, Дібча, Добра, Дубровиця, Дуньковичі, Загребля, Залаззя, Заліська Воля, Заміхів, Замойсці, Запалів, Заставне, Ігнаші, Казимірка, Кальників, Ковалі, Корчмарі, Колонія, Конячів, Копань, Корениця, Корчова, Кравці, Криве, Крамарівка, Красне, Кругель, Крупки, Кути, Лази, Лежахів, Лупків, Ляшки, Майдан Сінявський, Маковисько, Мачуги, Манастир, Мірочин, Місани, Мішталі, Млини, Молодич, М'якиш Новий, М'якиш Старий, Нелепміль, Нелипковичі, Ніновичі, Осини, Острів, Павлова,Палюхи, Повкині, Пивода, Пискорі, Пискоровичі, Пігани, Повнатичі, Порохник, Радава, Радавка, Радимно, Реплин, Ришкова Воля, Рожвениця, Розбір, Рокетниця, Рудка, Рудки, Сведобна, Святе, Сінява, Сколошів, Слобода, Слоти, Сотна, Скуратки, Стежки, Сурохів, Сурмачівка, Тверде, Теребень, Теплиці, Тураки, Тухля, Халупки, Ходані, Хожів, Хотинець, Храпи, Цаплапи, Цидили, Цитуля, Частковичі, Червона Воля, Черче, Чудовиці, Шарцаби, Шівсько, Шмулі.

Повіт Ясло: Березова, Вишеватка, Галбів, Граб, Дошниця, Жидівське, Котань, Митар, Ожинна, Перегримка, Розстайне, Свіржова Руська, Святкова Велика, Святкова Мала, Скальник, Явірє.

Операція в історичній пам'яті і міждержавному діалозі

  • У 1990 році акцію «Вісла» було засуджено Сенатом Республіки Польща.
  • У 2002 році президент Польщі Олександр Кваснєвський висловив співчуття з приводу виконання цієї акції.
  • У січні 2007 року Світовий Конгрес Українців зажадав офіційних вибачень від Польщі за акцію «Вісла», а також виплат компенсацій постраждалим.
  • 24 лютого 2007 року, Перемишль, наукова конференція, присвячена операції «Вісла», причини, перебіг і наслідки.
  • 27 лютого 2007 року президент Польщі Лех Качиньський і президент України Віктор Ющенко в спільній заяві засудили операцію «Вісла», і сказали, що вона суперечила базовим правам людини. Президент Ющенко сказав 27 квітня 2007 року, що «винуватцем цієї операції був тоталітарний комуністичний режим».
  • 28 квітня 2017 року, у 70-у річницю з часу проведення польською владою акції «Вісла» — примусових депортацій українців з українських етнічних земель Лемківщини, Надсяння, Холмщини та Підляшшя (28.04.—12.08.1947), було оголошено Днем пам'яті, який відзначався в Україні на державному рівні.
  • 8 листопада 2018 року Верховна Рада України ухвалила Постанову «Про відзначення на державному рівні 75-х роковин початку депортації українців із Польщі у 1944—1951 роках». За ухвалення відповідного проєкту постанови № 8603 проголосували 234 депутати при мінімально необхідних 226. Так, парламент встановив відзначити на державному рівні 75-і роковини початку депортації автохтонних українців з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини у 1944—1951 роках.

Другим пунктом постанови парламент встановив другу неділю вересня Днем пам'яті примусового виселення автохтонних українців з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини у 1944—1951 роках.

Третім пунктом парламент рекомендує Президенту «оголосити в Україні 2019 рік роком пам'яті депортованих українців» із цих територій у 1944—1951 роках. Кабінету Міністрів Рада рекомендує забезпечити відзначення у 2019 році на державному рівні 75-х роковин початку депортації автохтонних українців.

Див. також

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 9 січня 2014. Процитовано 20 грудня 2012.
  2. УІНП. Пам'ятаймо про депортації 1944–1951 років. УІНП (укр.). Процитовано 11 вересня 2019.
  3. Grupa Operacyjna «Wisła», kalkulacja sił U.P.A. (sił zbrojnych U.P.A. i personalnej obsady terenowej) na terenie działania Grupy Operacyjnej «Wisła» na dzień 1.04-23.07.1947 r.
  4. Смерть польського генерала від рук «бандитів з УПА» стала сигналом для акції «Вісла»
  5. За книгою «Західні землі України кінця 30-х — початку 50-х рр.: Документи, матеріали, спогади». — Інститут українознавства імені Крип'якевича НАН України. — Львів: 2002.
  6. Із книги «Західні землі України кінця 30-х — початку 50-х рр. : Документи, матеріали, спогади». — Інститут українознавства імені Крип'якевича НАН України. — Львів: 2002.
  7. [1]
  8. Eugeniusz Misilo Akcja Wisla. Dokumenty. — Warszawa: Archiwum Ukraińskie, 1993. — 524 s. (пол.)
  9. Акція «Вісла»: Список виселених сіл і містечок. lemky.com. оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 14 серпня 2017.
  10. . Onet Wiadomości (wersja zarchiwizowana przez Internet Archive z dnia 17.02.207)
  11. . Архів оригіналу за 4 лютого 2009. Процитовано 2 серпня 2013.
  12. W 2007 obchodzimy 60-tą rocznicę akcji «Wisła», która w historii współczesnej Polski stała się przykładem niesprawiedliwości, będącej skutkiem działań totalitarnych władz komunistycznych. W 1947 roku doprowadziła ona do deportacji z południowo-wschodniej Polski wielu tysięcy obywateli polskich pochodzenia ukraińskiego i rozproszenia wspólnoty ukraińskiej w Polsce: Wspólne oświadczenie Prezydenta RP i Prezydenta Ukrainy z okazji 60-tej rocznicy Akcji «Wisła» Warszawa, 2007 [ 28 вересня 2007 у Wayback Machine.]
  13. «Wydarzenie to jako sprzeczne z podstawowymi prawami człowieka zostało potępione w 1990 roku w specjalnej uchwale przez Senat RP. Dzisiaj, podzielając tę ocenę, chylimy głowy przed wszystkimi jego ofiarami. Potwierdzamy jednocześnie wolę kontynuacji procesu pojednania, odkrycia prawdy historycznej o minionych wydarzeniach i upamiętnienia ofiar konfliktów» Wspólne oświadczenie Prezydenta RP i Prezydenta Ukrainy z okazji 60-tej rocznicy Akcji «Wisła» Warszawa, 2007 [ 28 вересня 2007 у Wayback Machine.]
  14. Niesprawiedliwa akcja «Wisła».[недоступне посилання з липня 2019]
  15. Juszczenko w rocznicę akcji «Wisła»: zrobili to komuniści..
  16. Постанова Верховної Ради України від 22 грудня 2016 року № 1807-VIII «Про відзначення пам'ятних дат і ювілеїв у 2017 році»
  17. Рада встановила День пам'яті жертв депортації українців із Польщі. https://www.ukrinform.ua/. Укрінформ. 8 листопада 2018. Процитовано 8 листопада 2018.
  18. Рада оголосила Рік пам'яті депортованих з Польщі українців. https://ua.korrespondent.net/. Корреспондент. 8 листопада 2018. Процитовано 8 листопада 2018.
  19. В Україні вшанували жертв операції "Вісла"

Джерела

  • Акція «Вісла». Документи / Впорядкування і редакція Євгена Місила. — Львів-Нью-Йорк: Наукове товарист-во ім. Шевченка у Львові, 1997. — 564 с.
  • Депортації. Західні землі України кінця 30-х — початку 50-х рр. Документи, матеріали, спогади: У трьох томах, Т. 1. 1939—1945 рр. — Львів: НАН України, Інститут українознавства, 1996. — 752 с.
  • Депортації українців та поляків: кінець 1939 — початок 50-х років: (До 50-річчя операції «Вісла»): [Матеріали Міжнар. наук. конф.] / упоряд.: Ю. Сливка; НАН України. Ін-т українознав. ім. І.Крип'якевича. — Л., 1998. — 132 c.
  • А. Г. Ліпкан Операція «Вісла»: переселення чи депортація? «Воєнна історія» #1 за 2003 рік
  • . Змістові мотиви в оповіданнях-спогадах українців-переселенців про акцію «Вісла» 1947 року (Наукове повідомлення молодого вченого на засіданні Президії НАН України 15 лютого 2012 року) // ISSN 0372-6436. Вісник НАН України, 2012, № 4. Стор. 51-54
  • 1947: Акція «ВІСЛА» — апогей депортаційних операцій 40-50-х рр. ХХ ст. Виставка за документами ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, а також ГДА СБУ.
  • Стефан Дембський: Ми були гірше звірів, ми були солдатами Армії Крайової // tvn24. 12.10.2010
  • Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — .
  • Збігнев КОВАЛЕВСЬКИЙ ПОГЛЯД НА УПА СВІДОМОГО ПОЛЯКА[недоступне посилання з червня 2019]
  • Roman Drozd Droga na zachód. Osadnictwo ludności ukraińskiej na ziemiach zachodnich i północnych Polski w ramach akcji «Wisła». Warszawa: 1997.
  • Roman Drozd Ukraińcy w najnowszych dziejach Polski (1918—1989). T. II: «Akcja „Wisła“». Warszawa: 2005.
  • Roman Drozd Ukraińcy w najnowszych dziejach Polski (1918—1989). T. III: «Akcja „Wisła“. Słupsk: 2007.
  • Roman Drozd, Bohdan Halczak Dzieje Ukraińców w Polsce w latach 1921—1989». Warszawa: 2010.
  • Дрозд Р., Гальчак Б. Історія українців у Польщі в 1921—1989 роках / Роман Дрозд, Богдан Гальчак, Ірина Мусієнко; пер. з пол. І. Мусієнко. 3-тє вид., випр., допов. — Харків: Золоті сторінки, 2013. — 272 с.
  • Smoleński P. Syrop z piołunu. Wygnani w akcji «Wisła». Wołowiec: Czarne, 2017. 224 s. (пол.)
  • Potaczała K. Zostały tylko kamienie. Akcja «Wisła»: wygnanie i powroty. Warszawa: Prószyński Media, 2019. 336 s. (пол.)

Посилання

  • Ільюшин І. «Вісла», акція 1947 // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 575. — .
  • Заброварний С. Акція «Вісла» // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2001. — Т. 1 : А. — 823 с. — .
  • Вісла // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — .
  • Акція «Вісла»: Список виселених сіл та містечок
  • Operation «Wisla». — Toronto: Об'єднання українців «Закерзоння» в Торонто, 1997. — 6 p.
  • Документальний фільм «То була Операція ВІСЛА». Виселення лемків на Полтавщину. Рік виходу: 1997 (Відео)
  • Документальний фільм «Подорож на землю Лемків-Русинів». Виселення лемків на Полтавщину. Рік виходу: 2005 (Відео)
  • Документальний фільм «Болюча Пам'ять». Виселення лемків на Полтавщину. Рік виходу: 2007 (Відео)
  • Фундація «Живі долі» (Відео)
  • Документальний фільм «Вічний поклик серця» про депортацію (Відео)
  • Перша прем'єра фільму «Остання поїздка додому» (Відео)
  • «Остання поїздка додому». Рік виходу: 2010 (Відео)
  • Ліпкан А. Г. Операція «Вісла»: переселення чи депортація // Воєнна історія. — 2003. — № 1.
  • Зраджені та обмануті // Хрещатик, 11.08.2004
  • 60-роковини Акції «Вісла» — депортації українців з Лемківщини, Бойківщини, Надсяння, Холмщини та Підляшшя. Пропам'ятний вечір. — Торонто: Об'єднання Українців «Закерзоння», Об'єднання Лемків Канади, Ліга Українців Канади, Товариство кол. Вояків УПА, Спілка Української Молоді, Українське Національне Об'єднання, 2007. — 36 с.
  • Т. Марискевич Польські військово-силові структури у переселенських акціях 1944—1946 рр. // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. — Вип. 17, 2008. — с. 594—599
  • Роман Кабачій «Родом із Закерзоння» // Український тиждень, 22 травня 2009
  • Роман Кабачій «Відірвані від України» // Український тиждень, 23 вересня 2010
  • Юрій Гаврилюк «Акція „Вісла“ — останній акт українсько-польської трагедії» // Історична правда, 19.02.2011
  • Документальний фільм «Двері Лемківщини» про українців, які всупереч організаторам акції «Вісла» повернулися жити в рідні краї. Дата виходу: 2011 (Відео)
  • газета «Експрес» 11.12.2012
  • Смерть польського генерала від рук «бандитів з УПА» стала сигналом для акції «Вісла» на gazeta.ua
  • Вісла — Інститут національної пам'яті
  • Сергій Рябенко. Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка // Історична правда, 10 липня 2020
Українська військова організація Євген Коновалець • Навроцький Осип • Матчак Михайло • Чиж Ярослав • Целевич Володимир
Організація українських націоналістів ОУН Бандери • Степан Бандера • Ярослав Стецько • ОУН Мельника • Андрій Мельник • Олег Ольжич • Олена Теліга
Українська повстанська армія Роман Шухевич • Василь Кук • Омелян Грабець • Бій під Гурбами • Операція «Вісла»

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Opera ciya Vi sla sered ukrayinciv Polshi vidomisha yak akciya Visla pol Akcja Wisla etnichna chistka zdijsnena protyagom kvitnya lipnya 1947 roku za rishennyam partijnogo i derzhavnogo kerivnictva SRSR PNR ta ChSR Polyagala u primusovij z vikoristannyam vijsk SRSR Polskoyi respubliki ChSR deportaciyi ukrayinciv z yihnih etnichnih teritorij Lemkivshini Nadsyannya Pidlyashshya i Holmshini na teritoriyi u zahidnij ta pivnichnij chastini polskoyi derzhavi sho do 1945 roku nalezhali Nimechchini tak zvani Poverneni Zemli pol Ziemie Odzyskane z metoyu asimilyaciyi ukrayinskogo naselennya pid manipulyativnim privodom obmezhennya pidtrimki ukrayinskogo pidpillya miscevim naselennyam Bulo pereseleno 140 575 osib uv yazneno v konctabori Yavozhno 3936 osib z nih 823 zhinki 27 svyashenniki Unaslidok katuvan zaginulo blizko 200 branciv ubito 655 osib zaareshtovano 2800 chleniv ukrayinskogo ruhu OUN i UPA u Zakerzonni Z kvitnya do lipnya 1947 roku operativna grupa Visla provela 357 bojovih akcij likviduvala 1509 povstanciv znishila 1178 bunkeriv i kriyivok Operaciya Visla Primusove viselennya ukrayinskogo sela u Zah Beskidah polskim bataljonom Poznan 1947 r Misce ataki ZakerzonnyaMeta ataki Likvidaciya ukrayinskogo naselennya na jogo etnichnih zemlyah yaki pislya II Svitovoyi vijni vidijshli do skladu PNR Data 1947 kviten lipenViselennya ukrayinciv kviten 1947 rokuViselennya ukrayinciv kviten 1947 rokuViselennya ukrayinskogo sela u Beskidah 1947 r Polske vijsko pid chas akciyi Visla u 1947 r na foni spustoshenogo sela Volya MigovaOblava polskih vijskovih na ukrayinske selo u Beskidah pid chas akciyi Visla Hata u seli Mushinka iz proshalnim napisom Proshaj ridna hatko proshaj ridne selo Mushinka proshaj silska molodizh proshajte vsi Soldati polskogo vijska fotografuyutsya na foni viselenih nimi ukrayinciv yaki pokidayut svoye selo Ogorozha konctaboru Yavozhno kudi bulo pomisheno 3936 zhertvi operaciyi Visla Pam yatnik zhertvam operaciyi Visla u Nizkih BeskidahPeredumoviZovnishni zobrazhennyaPersha storinka Ugodi mizh URSR i PNR pro evakuaciyu Arhivovano 10 09 2014 U 1944 roci mizh uryadami URSR i Polskoyi respubliki bulo pidpisano Ugodu pro vzayemnij obmin naselennyam u prikordonnih rajonah Ce pershe viselennya ukrayinciv zi spokonvichnih ukrayinskih zemel sho na toj chas nalezhali Polskij Respublici kotre pereduvalo Operaciyi Visla ta yake malo za umovami Ugodi buti vinyatkovo dobrovilnim provodilosya najchastishe primusovo ta iz zastosuvannyam vijskovoyi sili Polski administrativni organi dlya zbilshennya masshtabiv pereselennya vdavalisya do pozbavlennya prav ukrayinciv na zemlyu likvidaciyi ridnogo shkilnictva likvidaciyi kulturno osvitnih ustanov likvidaciyi greko katolickoyi cerkvi tosho Protyagom zhovtnya 1944 serpnya 1946 za danimi polskih dzherel do URSR bulo pereseleno 482 tis osib Pereselennya i masovi represivni akciyi polskogo uryadu shodo ukrayinskogo civilnogo naselennya viklikali zakonomirnu rishuchu protidiyu nacionalno patriotichnih sil Ukrayinskoyi Povstanskoyi Armiyi ta pidpillya Organizaciyi ukrayinskih nacionalistiv na teritoriyi Zakerzonnya sho stanovilo serjoznu zagrozu dlya isnuvannya totalitarnogo rezhimu v cilij Polshi Za cih umov polska komunistichna vlada prodovzhuyuchi svoyu antiukrayinsku politiku virishila povnistyu viseliti ukrayinske naselennya z jogo etnichnih zemel i rozporoshiti ukrayinsku nacionalnu menshinu v Polshi Kerivniki ta vikonavci operaciyiKerivnik pl brigadnij general pl Nachalnik shtabu OG Visla polkovnik Mihal Hilinskij pol Michal Chilinski Zastupnik kerivnika OG Visla z politichno vihovnih pitan polkovnik Boleslav Sidzinskij pol Boleslaw Sidzinski Kerivnik rozvidki OG Visla polkovnik Aleksandr Yevchenko Kvatermeyestr OG Visla polkovnik Francishek Lejtl Kerivnik operacijnogo viddilu Vijska Polskogo polkovnik Ostap Steca Komanduvach Krakivskogo vijskovogo okrugu general diviziyi pl Komandir pl brigadnij general pl Komandir pl polkovnik pl Komandir pl polkovnik Yan Kobilyanskij pol Jan Kobylanski Komandir 7 yi diviziyi pihoti polkovnik Zigmunt Bobrovskij Komandir pl polkovnik Yan Beleckij pol Jozef Iosif Bielecki Komandir pl polkovnik Ignacij Velichko pol Ignacy Wieliczko Komandir 34 go polku pihoti pidpolkovnik Yan Gergard Suddya Vijskovogo Sudu OG Visla polkovnik Mar yan Malinovskij pol Marian Malinowski Suddya Vijskovogo Sudu OG Visla starshij lejtenant Lyudvik Keltika Vijskovij prokuror OG Visla kapitan Yan PrausePlanuvannya deportaciyi 1947 roku ta pidgotovka do neyi31 sichnya 1947 r golova Voyevodskogo komitetu bezpeki v Ryashevi polkovnik Ignaci Vyelichko vidaye nakaz provesti oblik ukrayinskogo naselennya na teritoriyi Ryashivskogo voyevodstva 5 lyutogo polskij Sejm progoloshuye Zakon pro amnistiyu dlya chleniv pidpillya na chas vid 22 lyutogo do 25 kvitnya 1947 r Amnistiya ne poshiryuyetsya na OUN i UPA Yak zayavleno pid chas sejmovih peregovoriv Proshennya i vidpushennya pokarannya dlya pribichnikiv UPA bulo b povnistyu nesumisne z nashimi elementarnimi pochuttyami obov yazku pered derzhavoyu a takozh pidirvalo b najbilsh zhittyevo vazhlivi interesi naroduOriginalnij tekst pol Przebaczenie i darowanie kary dla czlonkow UPA byloby zupelnie niezgodne z naszym elementarnym poczuciem obowiazku wobec Panstwa a takozh godziloby w najbardziej zywotne interesy narodu 14 lyutogo novotorzkij starosta Leh Leya zvertayetsya do krakivskogo voyevodi z prohannyam viseliti lemkiv Poyasnyuye ce potreboyu stvorennya odnoridnoyi derzhavi z tochki zoru etnichnoyi prinalezhnosti Abi peretvoriti prikordonni poviti na suto polski sho zreshtoyu vidpovidaye interesam derzhavi i shob usunuti pitannya Lemkiv z pitan polskoyi politiki rekomendovanim bi bulo pereselennya Lemkiv vglib Polshi Originalnij tekst pol stworzenia panstwa jednolitego pod wzgledem narodowosciowym Aby stworzyc graniczne powiaty czysto polskimi co lezy zreszta w interesie panstwa i aby usunac kwestie Lemkow z zagadnien polityki polskiej wskazanym by bylo przesiedlenie Lemkow wglab Polski 20 lyutogo zastupnik nachalnika Generalnogo shtabu Vijska Polskogo general pl u zviti ministru nacionalnoyi oboroni i golovi Derzhavnoyi komisiyi bezpeki predstavlyaye spisok ukrayinciv z 12 povitiv Ryashivskogo voyevodstva i proyekt yih viselennya Pri rozglyadi situaciyi na teritoriyi Krakivskogo okrugu vinikla problema z zalishkami ukrayinciv Bagato osib i navit cili sim yi ukrayinciv shovalisya v lisah abo v prikordonnih terenah Chehoslovackoyi respubliki a potim povernulisya v svoyi sadibi stanovlyachi bazi dlya band UPA i nebezpeku iredentizmu na majbutnye Oskilki Radyanskij Soyuz ne prijmaye na danij chas cih lyudej zdayetsya neobhidno navesni zdijsniti energijnu akciyu pereselennya cih osib okremimi sim yami rozkiduyuchi yih po vsih vidnovlenih teritoriyah de voni shvidko asimilyuyutsya Originalnij tekst pol Przy rozwazaniu sytuacji na terenie calego Okregu Krakowskiego nasunal sie problem resztek ukrainskich Wiele jednostek a nawet rodzin ukrainskich ukrylo sie w lasach lub miejscowosciach pogranicznych na terenie Czechoslowacji i wrocilo potem do swoich siedzib stanowiac bazy dla band UPA i niebezpieczenstwo wszelkiej irredenty na przyszlosc Poniewaz Zwiazek Radziecki nie przyjmuje juz obecnie tych ludzi wydaje sie rzecza konieczna aby na wiosne przeprowadzic energiczna akcje przesiedlenia tych ludzi pojedynczymi rodzinami w rozproszeniu na calych Ziemiach Odzyskanych gdzie szybko sie zasymiluja 25 lyutogo golova Voyevodskoyi komisiyi bezpeki v Ryashevi polkovnik Vyelichko proponuye viseliti ukrayinciv Potribno povnistyu vikonati i zavershiti akciyu viselennya pochatu v 1945 roci Yaksho v danij chas vidsutnya mozhlivist peredachi cih ukrayinciv v SRSR to neobhidno yih perenapraviti na zahid i rozporosheno rozseliti abi unemozhliviti shkidlivu diyalnist Ce pitannya obgovoryuvalosya z voyevodoyu kotrij zvernetsya z vidpovidnim zapitom do centralnoyi vladi Originalnij tekst pol Konieczne jest doprowadzenie do zupelnego konca akcji wysiedlania zaczetej w 1945 r Jesli obecnie nie ma moznosci przekazania tych Ukraincow do ZSRR to trzeba ich skierowac na zachod i osiedlic w rozproszeniu aby uniemozliwic szkodliwa dzialalnosc Sprawa byla omawiana z wojewoda ktory wystapi z odpowiednim wnioskiem do wladz centralnych 6 bereznya z propoziciyeyu viselennya lemkiv vistupaye do Derzhavnoyi komisiyi bezpeki komandir Krakivskoyi okrugi general pl Bazhano zvernutisya do uryadu shodo spriyannya pereselennyu tih hto dosi perebuvaye u poviti Novij Sonch Lemkiv do Povernenih Zemel Originalnij tekst pol Byloby pozadanym aby wystapic z wnioskiem do rzadu o spowodowanie przesiedlenia pozostalych jeszcze w pow Nowy Sacz Lemkow na teren Ziem Odzyskanych 27 bereznya na zasidanni Derzhavnoyi komisiyi bezpeki obgovoreno propoziciyu viselennya ukrayinciv Prijnyato postanovu shob ministr derzhavnoyi bezpeki general Radkevich spravi kotri stosuyutsya viselennya ukrayinciv z Ryashivskogo voyevodstva pol Sprawy dotyczace wysiedlenia Ukraincow z woj rzeszowskiego predstaviv na zasidanni Politbyuro Centralnogo komitetu Polskoyi robitnichoyi partiyi 27 bereznya u sekretnomu raporti Operativnogo viddilu Generalnogo shtabu Polskogo vijska zapisano Virishennya ukrayinskogo pitannya poshirenogo na teritoriyu Ryashivskogo Lyublinskogo i chastini pl ye spravoyu nadzvichajno vazhlivoyu virishalnoyu shodo rezultativ podalshoyi borotbi z bandami UPA Oskilki SRSR na danij chas ne prijmaye cih lyudej na svoyi teritoriyi tomu predstavlyayetsya neobhidnim provesti energijnu akciyu pereselennya cih lyudej poodinokimi sim yami na teritoriyu Povernenih Zemel de voni mozhut skoro asimilyuvatisya Originalnij tekst pol Rozwiazanie zagadnienia ukrainskiego rozciagajacego sie na teren wojewodztwa rzeszowskiego lubelskiego i czesci krakowskiego jest sprawa nadzwyczaj wazna decydujaca o wynikach dalszej walki z bandami UPA Poniewaz ZSRR nie przyjmuje juz obecnie tych ludzi na swe tereny wydaje sie rzecza konieczna aby przeprowadzic energiczna akcje przesiedlencza tych ludzi pojedynczymi rodzinami na teren Ziem Odzyskanych gdzie moga sie szybko zasymilowac Sili UPA na Zakerzonni Zgidno z ocinkami dokumentiv kotri buli v komanduvannya Operativnoyi Grupi Visla Ukrayinska povstanska armiya rozporyadzhalasya na den 1 kvitnya 1947 roku zbrojnimi silami v kilkosti 2402 osib vklyuchno z miscevoyu samooboronoyu v kilkosti 720 osib Sered chleniv UPA takih sho nosyat zbroyu j aktivni v bojovih diyah ocineno na 1772 lyudini Rozklad sil na okremi viddili viglyadav nastupnij Shtab UPA v Zakerzonskomu Krayu 25 osib Okruga 1 Syanochchina shtab 37 osib pidrozdili miscevoyi samooboroni zokrema Samooboronni Kushovi Viddili pol obsada personalna rejonow 249 osib zbrojni pidrozdili sotnya Burlaki 120 osib sotnya Lastivki 91 sotnya Gromenki 121 sotnya Krilacha 81 Lemkivska sotnya 61 sotnya Bira 90 sotnya Hrina 121 sotnya 121 Okruga 2 shtab 27 osib pidrozdili miscevoyi samooboroni SKV pol obsada personalna rejonow 471 osoba zbrojni pidrozdili sotnya Mesniki 1 horunzhogo Grigoriya Mazura Kalinovicha 100 sotnya Mesniki 2 horunzhogo Ivana Shimanskogo Shuma 101 sotnya Mesniki 3 90 sotnya Mesniki 4 Grigoriya Levka Kruka 71 vhodili do skladu kurenya Mesniki sotnya 60 sotnya 61 sotnya 41 sotnya 51 sotnya 40 sotnya 41 sotnya 71 pol sotnia Kruka 71 sotnia Kalinowicza 100 sotnia Tucza 90 sotnia Szuma 101 sotnia Bryla 60 sotnia Sahajdaczyn 61 sotnia Jara 41 sotnia Czausa 51 sotnia Dudy 40 sotnia Krylaty 41 sotnia Dawida 71 Zgidno z timi zh danimi komanduvannya Operativnoyi Grupi Visla na 23 lipnya 1947 roku zbrojni sili UPA na Zakerzonni zmenshilis z 2402 osib do 563 Hid operaciyiFormalnij privid Privodom do pochatku operaciyi Visla stala zagibel 28 bereznya 1947 roku v rajoni sela Yablonki na shose mizh Baligorodom i Tisnoyu u boyu z viddilom UPA komandir major S Hrin zastupnika ministra oboroni II viceministr nacionalnoyi oboroni Polskoyi respubliki generala Karolya Svyerchevskogo Spravzhnim namirom prihovanim u dokumentah z grifom tayemno bulo ostatochne rozv yazannya ukrayinskoyi problemi v Polshi U smerti Svyerchevskogo dosi zalishayutsya deyaki nez yasovani obstavini U tomu boyu proti 50 polyakiv stoyalo 150 OUNivciv z kulemetami j minometami A vbito lish generala ta troh soldativ Napadnikiv odrazu nazvano bandoyu UPA hocha slidstvo zakinchili tilki tizhniv cherez tri Banderivci ne znimali z sebe vidpovidalnosti za tu akciyu Ale divno sho Hrin yakij komanduvav odniyeyu z tih dvoh soten upivciv zgodom u svoyih memuarah ani slovom ne zgadav pro Svyerchevskogo Cogo zh dnya na zasidanni politbyuro PRP bulo prijnyato rishennya pro cilkovitu deportaciyu ukrayinskogo naselennya u novostvoreni na kolishnih nimeckih zemlyah voyevodstva Vroclavske Gdanske Koshalinske Olshtinske Poznanske i 28 bereznya postanova Politbyuro CK PRP V ramkah represivnoyi akciyi shodo ukrayinskogo narodu postanovleno 1 Shvidkimi tempami pereseliti ukrayinciv i zmishani rodini na poverneni teritoriyi peredusim pivnichnu Prussiyu ne utvoryuyuchi kompaktnih grup i ne blizhche nizh 100 km vid kordonu Originalnij tekst pol W ramach akcji represyjnej wobec ludnosci ukrainskiej postanowiono 1 W szybkim tempie przesiedlic Ukraincow i rodziny mieszane na tereny odzyskane przede wszystkim Prusy pln nie tworzac zwartych grup i nie blizej niz 100 km od granicy 29 bereznya Politbyuro CK PRP povidomlyaye pro svoyu postanovu v spravi viselennya ukrayinciv posla SRSR u Varshavi Viktora Lebedyeva 30 bereznya Voyevodskij komitet bezpeki v Ryashevi prijmaye postanovu pro viselennya i vprovadzhennya konctaboriv dlya ukrayinciv sho shkodyat Derzhavi Originalnij tekst pol wprowadzenie obozow koncentracyjnych dla Ukraincow ktorzy szkodza Panstwu 11 kvitnya postanovoyu Politbyuro z zavdannyam provedennya ukrayinskoyi akciyi pol akcji ukrainskiej tvoritsya shtab operativnoyi grupi yaku ocholyuye general Mossor 11 kvitnya raport Operativnogo viddilu Generalnogo shtabu Vijska Polskogo u spravi generala Svyerchevskogo Prinalezhnist organizovanoyi bandi kotra vchinila napad ne mozhna vstanoviti tak yak nikogo z uchasnikiv ne zatrimano Ne viklyucheno sho za generalom pid chas jogo podorozhi cilij chas stezhili diversanti z pomizh reakcijnih elementiv Centralnoyi Polshi i zamah buv organizovanij nimi vlasne u takij miscevosti de pidozra vpade na ukrayinciv Vvazhayu za svij obov yazok podannya takogo pripushennya a shob organi priznacheni do provadzhennya detalnogo rozsliduvannya ne pritrimuvalisya hibnoyi dumki sho zlochin vchinili ukrayinski fashisti i tilki sered nih rozshukuvali vikonavciv Originalnij tekst pol Przynaleznosci organizacyjnej bandy ktora dokonala napadu nie mozna ustalic gdyz nikogo z uczestnikow nie zlapano Nie wykluczone ze general w swojej podrozy byl sledzony przez caly czas przez elementy dywersyjne sposrod elementow reakcyjnych Polski Centralnej i zamach byl przez nie organizowany wlasnie w takim terenie gdzie podejrzenie obciazy Ukraincow Uwazam za swoj obowiazek podanie tego przypuszczenia a zeby organy przeznaczone do przeprowadzenia szczegolowego sledzstwa nie sugerowaly sie ze zbrodni dokonali faszysci ukrainscy i tylko wsrod nich poszukiwali sprawcow 15 kvitnya ministr oboroni Polskoyi respubliki feldmarshal Mihal Rola Zhimiyerski pol Michal Rola Zymierski ros Rolya Zhimerskij Mihal zvernuvsya do ministriv oboroni nacionalnoyi Respubliki Chehoslovachchini i SRSR z prohannyam pro shilnu blokadu rubezhu z Polsheyu shob nihto ne perebravsya na teritoriyu susidnih krayin 16 kvitnya na zasidanni Derzhavnoyi komisiyi bezpeki predstavleno proyekt organizaciyi Specialnoyi akciyi Shid pol Akcji specjalnej Wschod zgodom perejmenovanoyi na Akciya Visla pol Akcja Wisla yakij pochinavsya vid rechennya Ostatochno virishiti ukrayinsku problemu u Polshi Z tiyeyu metoyu a provesti za pogodzhennyam z Derzhavnim Repatriacijnim Upravlinnyam evakuaciyu z pivdennoyi ta shidnoyi prikordonnoyi smugi usih osib ukrayinskoyi nacionalnosti na pivnichno zahidni zemli rozselyayuchi yih tam za mozhlivosti yaknajrozporoshenishe b evakuaciyi budut piddani usi ukrayinski narodnosti z Lemkami vklyuchno Originalnij tekst pol Rozwiazac ostatecznie problem ukrainski w Polsce W tym celu a Przeprowadzic w porozumieniu z Panstwowym Urzedem Repatriacyjnym ewakuacje z poludniowego i wschodniego pasa granicznego wszystkich osob narodowosci ukrainskiej na ziemie polnocno zachodnie osiedlajac je tam w mozliwie najrzadszym rozproszeniu b Ewakuacja beda objete wszystkie odcienie narodowosci ukrainskiej z Lemkami wlacznie 17 kvitnya zvit specialnoyi komisiyi Ministerstva bezpeki i oboroni v spravi vbivstva generala Sverchevskogo U rezultati provedenih operacij ne viyavleno nikogo z vikonavciv napadu vchinenogo 28 bereznya 1947 r U zv yazku iz visheskazanim yak i z tim sho mi zovsim ne mayemo agenturi u pidpilli stan sprav viklyuchaye shvidke vstanovlennya zlochinciv yak vikonavciv tak i inspiratoriv ta organizatoriv vbivstva generala Sverchevskogo Originalnij tekst pol W wyniku dotad przeprowadzonych operacji nie ujeto nikogo ze sprawcow napadu dokonanego w dniu 28 marca 1947 r W zwiazku z powyzszym jak na skutek calkowitego braku agentury w podziemiu w obecnym stanie sprawy wykluczone jest scisle ustalenie przestepcow podloza przestepstwa jak rowniez inspiratorow i organizatorow zabojstwa gen Swierczewskiego 18 kvitnya Posol Polskoyi respubliki v Moskvi povidomlyaye ministra zakordonnih sprav SRSR pro akciyu Visla 20 kvitnya plan dij Operativnoyi grupi Visla Negajno pristupiti do vstanovlennya ta rozrobki ukrayinskoyi inteligenciyi ta svyashennosluzhiteliv kotri ye golovnim dvigunom diyalnosti ukrayinskogo pidpillya Sklasti detalni spiski dlya yihnogo cilkovitogo viselennya Originalnij tekst pol Przystapic niezwlocznie do ustalenia i rozpracowania inteligencji ukrainskiej kleru ukrainskiego ktorzy sa glownym motorem dzialalnosci ukrainskiego podziemia Sporzadzic dokladne spisy dla calkowitego wysiedlenia jej 22 kvitnya instrukciya komanduvannya Operativnoyi grupi Visla dlya komandira konvoyu transportu z viselenimi ukrayincyami Ne dopustiti do kontaktiv tih sho viselyayut z naselennyam zzovni Pid chas vsiyeyi podorozhi komandir konvoyu povinen pilnuvati shob vsi vagoni z odniyeyi storoni buli postijno zachineni U nichnij chas natomist pislya vechirnoyi perevirki stanu okremih vagoniv vagoni nalezhit zamknuti z oboh storin Originalnij tekst pol Nie dopuscic do kontaktow przesiedlanych z ludnoscia z zewnatrz W czasie calej podrozy d ca konwoju dopilnuje aby wszystkie wagony z jednej strony byly na stale zamkniete W czasie nocy natomiast po wieczornym sprawdzeniu stanu poszczegolnych wagonow wagony nalezy zamknac z obydwu stron 22 kvitnya u Syanoci pochinaye pracyuvati Vijskovij sud Operativnoyi grupi Visla Protyagom troh misyaciv vin zasudiv 173 ukrayinciv do smertnoyi kari 58 na dovichne uv yaznennya i 79 na karu do 15 rokiv uv yaznennya 23 kvitnya postanova Politbyuro CK PRP u spravi uv yaznennya pidozrilih ukrayinciv pol podejrzanych Ukraincow u konctabori v Yavozhni 23 kvitnya instrukciya komanduvannya OG Visla dlya komandira viselenskogo viddilu Z metoyu zabezpechennya yim spokijnogo zhittya i praci uniknennya nepotribnih zhertv civilnogo naselennya pid chas borotbi z banditizmom v rajoni sil i v samih selah za rozporyadzhennyam miscevih vlad naselennya pereselyayetsya na povernuti teritoriyi Kozhen hto nesankcionovano zalishitsya pislya viselennya bude vvazhatisya za chlena bandi i traktuvatisya yak takij Originalnij tekst pol Celem umozliwienia im spokojnego zycia i pracy unikniecia niepotrzebnych ofiar ludnosci cywilnej przy zwalczaniu bandytyzmu w rejonie wiosek i w samych wioskach zarzadzeniem wladz naczelnych ludnosc zostaje przesiedlona na tereny odzyskane Ktokolwiek z nieupowaznionych zostanie po wysiedleniu bedzie uwazany za czlonka bandy i jako taki traktowany 23 kvitnya instrukciya komanduvannya OG Visla dlya komendanta polkovogo zbirnogo punktu Polkovij zbirnij punkt ye pershim etapom pereselennya Tut vidbuvayetsya persha selekciya pereselenciv Selekciya maye na meti viyavlennya vorozhih ta sumnivnih elementiv Originalnij tekst pol Pulkowy punkt zborny jest pierwszym etapem przesiedlenczym Tu odbywa sie pierwsza selekcja przesiedlonych Selekcja ma na celu wylowienie elementow wrogich i niepewnych 23 kvitnya z yavlyayetsya nakaz dlya voyakiv pered yih viyizdom na akciyu Visla Soldati Vipala nam nezemna chest sho idemo voyuvati za prava narodu Materi i diti plachuchi blagayut pro dopomogu svoyih siniv u vijsku shobi poklasti kraj diyalnosti fashistskih bandformuvan pid znakom Ukrayinskoyi Povstanskoyi Armiyi stvorenoyi gitlerivskimi fashistami i kerovanoyi oficerami SS Originalnij tekst pol Zolnierze Spotkal nas ten zaszczyt niezmierny ze idzemy walczyc o prawa ludu Matki i dzieci placzace wzywaja o pomoc swych synow w wojsku by polozyc kres dzialalnosci bandom faszystowskim spod znaku Ukrainskiej Powstanczej Armii zalozonej przez faszystow hitlerowskich i kierowanej przez oficerow SS 24 kvitnya Prezidiya Radi Ministriv Respubliki Polsha uhvalila rishennya u spravi Akciyi Visla 24 kvitnya z Varshavi vidpravleno zaliznichnim transportom 15 tonn kolyuchogo drotu dlya pobudovi perehidnih viselenskih taboriv 24 kvitnya zgidno z nakazom komandira OG Visla pochinayutsya masovi areshti ukrayinciv zapidozryuvanih u spivpraci z UPA 28 04 1947 o 04 00 ranku shist polskih divizij blizko 17 tisyach osib ta viddili Korpusu Bezpechenstva Publichnogo nazva organiv polskoyi sluzhbi bezpeki otochili teritoriyi na yakih kompaktno prozhivalo ukrayinske naselennya V cej zhe chas viddili NKVS i chehoslovackoyi armiyi zablokuvali shidni i pivdenni kordoni Polskoyi respubliki vid Berestya do Novogo Sancha Operaciya Visla provodilas pid bezposerednim kerivnictvom ministra oboroni Polskoyi respubliki marshala R Zhimerskogo ta generala S Mossora 28 29 kvitnya na zasidanni Plenarnoyi Konferenciyi yepiskopatu Polshi Primas Polshi Kardinal Avgust Glond povidomlyaye sho Svyatijshij Otec imenuvav jogo delegatom dlya Cerkov shidnogo obryadu v Polshi Greko Katolickoyi i Virmenskoyi Prosit polskih vladik shob z velikoyu rozsudlivistyu i gidnistyu stavilisya do greko katolikiv shob navit ne davati privodu sho sprichinyayutsya do likvidaciyi Cerkvi pol nawet nie dawac pozorow ze przyczyniaja sie do likwidacji Cerkwi Prosit takozh shob z ukrayinskih cerkov ne zabirali ikonostasiv 29 kvitnya zi stanciyi Kulyashne vid yizhdzhaye pershij transport z viselencyami Ce meshkanci Dolzhici Syanickogo povitu 1 travnya komanduvannya 9 Diviziyi Vijska Polskogo povidomlyaye sho 1 travnya v Peremishli u zv yazku z pochatkom travnevih svyat v kosteli otciv Franciskanciv odin z ksondziv u svoyij propovidi viraziv glibokij zhal ta spivchuttya z privodu velikogo neshastya kotre spitkalo nashih brativ Ukrayinciv skazanih z prichini viselennya na poneviryannya vzivav vin virnih do molitov za brativ kotrih spitkalo liho Originalnij tekst pol w zwiazku z rozpoczeciem nabozenstw majowych w kosciele oo Franciszkanow jeden z ksiezy w swym kazaniu dal wyraz glebokiego wspolczucia z powodu wielkiego nieszczescia jakie dotknelo naszych braci Ukraincow skazanych na skutek wysiedlenia na poniewierke i tulaczke wzywal on wiernych do modlitw za dotknietych ta kleska braci 9 travnya komanduvannya 7 Diviziyi Vijska Polskogo povidomlyaye sho Na obslugovuyuchih stanciyah viselena lyudnist dyakuvala vijsku za nadanu dopomogu i za dobre traktuvannya Viyizhdzhayucha lyudnist spontanno mayila vagoni zelennyu abo vivishuvala bilo chervoni praporci Originalnij tekst pol Na stacjach zaladowczych ludnosc wysiedlona dziekowala wojsku za okazana jej pomoc i za dobre traktowanie Wyjezdzajaca ludnosc samorzutnie maila wagony zielenia lub wywieszala bialo czerwone choragiewki 9 travnya z Osvyencima do koncentracijnogo taboru v Yavozhni pribuvaye persha grupa ukrayinciv V yaznem 1 ye Mariya Baran dochka Petra j Anni nar 10 III 1929 r v Lukovij Liskogo povitu 15 travnya krakivskij shodennik Naprzod Vpered povidomlyaye pro akciyu Visla Cya akciya z odnogo boku prichinitsya pevnoyu miroyu do spriyannya vikorinennyu band UPA a z inshogo boku prizvede do cilkovitogo dinamichnogo opolshennya Povernenih zemel Originalnij tekst pol Akcja ta z jednej strony przyczyni sie w pewnej mierze do ulatwienia zwalczania band UPA z drugiej strony doprowadzi do calkowitego przyswojenia tego elementu przez dynamiczna polskosc Ziem Odzyskanych 22 travnya u lisi bilya Lishnoyi Syanickogo povitu rozstrilyano u zbirnij ekzekuciyi pershu grupu 19 ukrayinciv zasudzhenih na smert Vijskovim sudom Operativnoyi grupi Visla Sered strachenih bula divchina 27 travnya tayemna vruchnu napisana instrukciya golovnogo prokurora Vijska Polskogo polkovnika Genrika Goldera dlya Vijskovogo sudu Operativnoyi grupi Visla Smertni viroki vidani Vijskovim Tribunalom Grupi Visla vikonuvati vidrazu pislya ogoloshennya viroku Visheskazane stosuyetsya tilki upivciv Originalnij tekst pol Wyroki smierci wydane przez Sad Wojskowy Grupy Wisla niezwlocznie po ogloszeniu wyroku wykonywac Powyzsze dotyczy jedynie Upowcow 21 chervnya u Lyubachovi vidbulasya urochista zmina nazvi vulici Shashkevicha na vul generala Svyerchevskogo 6 lipnya nakaz komanduvannya OG Visla 006 pro stvorennya specialnih vijskovih Grup Kontrolnych Grup Kontrolnih zavdannyam yakih ye pereviriti she raz kozhnu viselenu miscevist u poshukah ukrayinciv Pereviriti chi na yih teritoriyi ne zalishilisya rodini osoblivo osib kotri povinni buti viseleni abo zh chi nemaye utikachiv z transportiv kotri povernulisya na svoye stare misce prozhivannya U razi pidtverdzhennya takih vipadkiv ci osobi negajno viseliti i pid konvoyem peredati do najblizhchih zbirnih punktiv Originalnij tekst pol Sprawdzic czy na ich terenie nie pozostaly rodziny wzglednie osoby ktore winny byc wysiedlone lub czy nie ma uciekinierow z transportow ktorzy powrocili na swe stare miejsce zamieszkania W razie stwierdzenia takich wypadkow osoby te niezwlocznie wysiedlic i pod konwojem przekazac do najblizszych punktow zaladowczych 15 lipnya Derzhavna komisiya bezpeki virishuye shob vid 1 do 25 lipnya OG Visla provela kontrole terenow i oczyszczenie z pozostalych resztek tobto kontrol i zachistku teritoriyi vid reshtok 16 lipnya nakaz 0010 komandira OG Visla generala Mossora pro aresht i zaslannya v konctabir Yavozhno Ukraincow wysiedlonych i bezprawnie powracajacych viselenih ukrayinciv sho nezakonno povertayutsya 19 lipnya nakaz 063 komandira 7 Diviziyi Vijska Polskogo polkovnika Bobrovskogo Usih viselenih ukrayinciv sho z yavlyayutsya na teritoriyi vidpovidalnosti Diviziyi z metoyu provedennya zhniv areshtuvati i viddati Sluzhbi Bezpeki z cillyu yih vidsilannya do koncentracijnih taboriv Originalnij tekst pol Wszystkich Ukraincow wysiedlonych pojawiajacych sie na terenie odpowiedzialnosci Dywizji celem przeprowadzenia zniw aresztowac i oddac UB celem odeslania ich do obozow koncentracyjnych 29 lipnya zakinchuye svoyu diyalnist Operativna grupa Visla Yiyi zavdannya perejmaye Operativna grupa Krakivskoyi okrugi Dvi fazi Operativna grupa Visla mala provoditi deportaciyu ukrayinskogo naselennya ta likvidaciyu UPA na Zakerzonni u dvoh fazah U pershij v regioni Syanika ta u prileglih regionah vid zahodu j pivnochi Rivnochasno mali deportuvati ukrayinciv z Lyublinskogo voyevodstva U drugij fazi v regionah Peremishl Lyubachiv i na tereni Lemkivshini poviti Yaslo Korosno Gorlici Novij Sanch i Novij Torg Teren diyalnosti Operativnoyi grupi Visla buv podilenij na 4 operativni rajoni S Syanik keruvav osobisto kerivnik OG Visla general S Mossor R Ryashiv pid komanduvannyam komandira 9 yi Diviziyi polku L Lyublin pid komanduvannya nachalnika Lyublinskogo Vijskovogo Okrugu G Gorlici keruvannya organizovano u drugij fazi vikonannya operaciyi Tri etapi Deportacijni zahodi prohodili v tri etapi 1 z 28 kvitnya 1947 do 15 chervnya 1947 roku viselyalis ukrayinci z povitiv Lisko Syanik Peremishl Yaslo Korosno Lyubachiv Gorlici Yaroslav 2 do 30 chervnya 1947 roku vivozilosya ukrayinske naselennya z povitiv Novij Sanch Novij Torg Tomashiv Lyubelskij Grubeshiv 3 do kincya zhovtnya 1947 roku deportovano naselennya z reshti povitiv Zakerzonnya Na 31 lipnya 1947 roku za polskimi danimi bulo pereseleno 140 575 osib uv yazneno v konctabori Yavozhno 3936 osib z nih 823 zhinki 27 svyashenniki Unaslidok katuvan zaginulo blizko 200 branciv ubito 655 osib zaareshtovano 2800 chleniv ukrayinskogo ruhu OUN i UPA u Zakerzonni Z kvitnya do lipnya 1947 roku operativna grupa Visla provela 357 bojovih akcij likviduvala 1509 povstanciv znishila 1178 bunkeriv i kriyivok 1 serpnya 1947 roku tayemna inspekciya Derzhavnoyi komisiyi bezpeki nakazala komanduvacham Krakivskogo i Lyublinskogo voyevodstv viseliti vsih ukrayinciv sho zalishilisya na yih teritoriyi pislya akciyi Visla bez oglyadu na stupin loyalnosti i partijnu prinalezhnist ta organizuvati kontrolni brigadi z perevirki kozhnogo viselenogo sela shob u nih ne zalishilasya zhodna ukrayinska chi zmishana rodina 2 Namagayuchis priskoriti asimilyaciyu pereselenciv organi vladi zvichajno dopuskali pereyizd v odnu miscevist ne bilshe 3 4 ukrayinskih rodin Do kincya 1947 roku u miscya zvidki bulo deportovano ukrayinske naselennya pereseleno blizko 14 tisyach osib polskoyi nacionalnosti NasilstvoAkciya suprovodzhuvalas masovim nasilstvom nad ukrayinskim naselennyam Polska komunistichna miliciya ozbroyuvala polskih selyan shovinistiv sho znishuvali cili sela vbivayuchi navit ditej i zhinok Pislya zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni antiukrayinskij teror buv golovno spravoyu ruk polskoyi komunistichnoyi prostalinskoyi vladi ale ne tilki yiyi Brali uchast u comu chastini polskogo krajnogo pravogo pidpillya Nacionalnih Zbrojnih Sil NSZ i Nacionalnoyi Vijskovoyi Organizaciyi NOW Ozbroyena grupa pid komanduvannyam Volinyaka vinishila majzhe vsih meshkanciv sela Mali Kurovichi za danimi polskogo sejmu 300 osib zgidno z raportami UPA 2000 osib Na dumku komandiriv UPA Volinyak spivpracyuvav z NKVS U seli Verhovina uchasniki NSZ vbili 194 ukrayinskih selyan v tomu chisli 65 ditej Inshij viddil yakij nalezhav do AK zamorduvav 460 ukrayinciv u seli Pavlokoma Dokladnishe Tragediya sela Pavlokomi Riznya v Berezci Riznya v Gorajci Riznya v Sagrini ta Piskorovichi Populyarnij deviz polyakiv Ukrayinciv za Syan Na pochatkovih etapah operaciyi na Zakerzonni ne bulo chastin UPA a tilki neveliki zagoni samooboroni i ukrayinske naselennya bulo majzhe bezzahisne ale skoro cherez Syan perehodyat tri chastini UPA sho pochinayut bojovi diyi proti Vijska Polskogo polskoyi miliciyi i zagoniv NKVS Komandirami UPA bulo nakazano ne provoditi teroru proti polskogo civilnogo naselennya znishuvati tilki ozbroyenih shovinistiv UPA pochinaye spivpracyuvati z polskoyu organizaciyeyu Volya i nezalezhnist sho postala z Armiyi Krajovoyi ViN sabotuvala viviz ukrayinskogo naselennya do SRSR Komandir Shtender Prirva sho buv vidpravlenij komanduvannyam UPA Lvivskogo regionu dlya pripinennya ukrayino polskogo protistoyannya i porozuminnya z AK dlya spilnoyi borotbi proti stalinizmu pisav ViN provodiv propagandu sered soldativ Vijska Polskogo abi voni po lyudski stavilisya do ukrayinskogo naselennya ne viganyali jogo do SRSR i divilis kriz palci na vtechu chi uhilyannya vid pereselennya Pid chas viselennya bagato ukrayinskih rodin znajshlo za zgodoyu ViNu pritulok u polskih selah Ale provid OUN i polskij uryad v emigraciyi ne dijshli porozuminnya i spivpracya bula miscevogo harakteru Na terenah Zakerzonnya sho buli pid kontrolem AK situaciya bula spokijnishoyu ale postupovo AK bula rozzbroyena i vladu peredali komunistam Zgidno z oficijnimi danimi v 1944 1947 rokah vid ruk UPA zaginulo 599 civilnih osib polskoyi nacionalnosti z nih 368 v 1945 roci Varto vidznachiti sho do civilnih osib statistika zarahovuye takozh uchasnikiv zbrojnih viddiliv samooboroni za vinyatkom ormovciv yaki brali aktivnu uchast v antiukrayinskomu terori Ale zastupnik ministra vnutrishnih sprav general Vladislav Pozhoga pidtverdiv sho vid ruk cilogo polskogo pidpillya zaginulo blizko 10 tisyach civilnih osib abo majzhe u 20 raziv bilshe nizh vid ruk UPA Spogadi ochevidcivMihajlo Boculya 1928 roku narodzhennya pereselenij iz sela Nagirchani Nadsyannya Mi ne pereselenci mi vignanci Pam yatayu osinnogo veresnevogo ranku 1947 roku v nashe selo Nagirchani lt gt uvijshla velika grupa polskih soldat lt gt i dali komandu Za 20 minut zhebi vas tut nye bilo U seli zdijnyavsya krik zojk plach Transportu nam nihto ne dav Hto mav konej toj zlozhiv sobi sho mig na viz i poyihav na stanciyu Bakunchici v Peremishli I hto ne mav konej brav klunki na plechi ditej korovu na shnurok i chvalav na stanciyu pishki zalishivshi vse v hatini u stodoli i na poli Nazad dorogi nam ne bulo lt gt Mi pribuli na stanciyu Bakunchici v Peremishli bilshe nihto do sela ne povertavsya bo policiya i soldati ne puskali Chekali na eshelon nadvori pid doshem v holodi i v golodi bo ne mozhna bulo zvariti yizhu navit dlya malih ditej Pomistili u vagon chotiri sim yi Vagoni buli dovoyenni mali lt gt Vivantazhili na stanciyi Komarno Lyudi rozijshlisya po blizhnih selah shukati sobi zhitla i pristanovisha lt gt Odnak u seli vilnih hat ne bulo she ne viyihali z nogo polyaki Mi cilij misyac zhili razom z polskoyu sim yeyu Oleksandr Borovik 1936 roku narodzhennya pereselenij iz sela Gorodislavichi Zi stanciyi nashu sim yu privezli na arbi v selo Groznoye Krasnoarmijskogo rajonu Zaporizkoyi oblasti U ce selo ne potrapila ni odna sim ya z pereselenih U seli bagato bulo spalenih hat lyudi zhili v zemlyankah goloduvali Nas pomistili u napivzrujnovanomu baraci Drov ne bulo prihodilos zbirati perekotipole rizne smittya i tim opalyuvati zhitlo lt gt Korova bula nashim spasinnyam vid golodu Miscevim zhitelyam davali lishki moloka v obmin na korm korovi abo na yakij kilogram krupi lt gt Nas obzivali polyakami i nasmihalis yak tilki mogli lt gt U Zaporizkij oblasti mi skushtuvali vsogo holodu golodu prinizhen narugi lt gt Na prevelikij zhal i tut v zahidnih oblastyah chasto dovodilos chuti obrazi na adresu pereselenciv Slovo pereselenec vimovlyalosya z negativnim vidtinkom u nogo vkladalos ponyattya menshovartosti a ce azh niyak ne vidpovidalo dijsnosti Naslidki27 serpnya 1949 roku u Polskij respublici uryadovim dekretom ukrayinci pozbavleni prava na gospodarstva z yakih voni buli viseleni pid chas akciyi Visla i na zalishene tam neruhome majno ta pripinennya zbrojnogo povstannya UPA Spisok viselenih sil i mistechokSpisok viselenih u hodi operaciyi Visla sil i mistechok Krakivske voyevodstvo Povit Novij Sanch Andriyivka Baranovec Berest Bilcarova Bogusha Vafka Verhomlya Verhomlya Vojkova Dubne Zhegestiv Zlocke Kam yanka Kotiv Koroleva Ruska Krizhivka Krinicya Selo Labova Lelyuhiv Losye Lyudoviki Matiyeva Milik Mohnachka Vizhnya Mohnachka Nizhnya Mushina Nove Selo Perunka Povoroznik Polyanka Roztoka Velika Skladiste Sonyachna Tilich Ugrin Florinka Fricova Chachiv Chorna Shavnik Yastryabik Povit Novij Torg Bila Voda Shlyahtova Chorna Voda Yavirki Lyublinske voyevodstvo Povit Grubeshiv Amerika Annopil Berezhnicya Bilepole Bogorodicya Boyanichi Budinin Busno Varoshin Verbizh Verbkovichi Vizhliv Vinniki Vitkiv Vishniv Vojslavichi Volya Uhanska Gatovichi Gilche Golubi Golendri Gonyatin Gorodishe Gorodlo Gorodlovici Gostinne Grabovec Gora Grubeshiv Gusinne Dekaniv Dibinka Dovgobichiv Dovzhniv Zhabche Zhnyatin Zhuzhil Zhukiv Zavaliv Zadubci Zosin Koblo Kozodavi Konotopi Konyuhi Kopitiv Korkiv Koroshici Kosmiv Kotoriv Kostyashin Kriliv Kulakovichi Kuramniv Lashiv Livche Liski Lubiv Malichi Maslomichi Matche Mahnivok M yagke Miciv Minyani Mirche Modrin Molozhiv Monyatichi Moshkiv Nelediv Ninovichi Nismichi Novosilki Oborovec Oserdiv Oshiv Pavlovichi Perevodiv Peremisliv Pechigori Pivovshina Pisochno Polyanka Poturzhin Prigorile Ratiborovichi Radostiv Rogatka Rusin Savchin Svidniki Sebechiv Skrigochin Slavochin Slipche Stargorod Starosilki Stepankovichi Strizhiv Strilci Sulimiv Telyazh Terebin Tereshani Tihobir Tudorkovichi Tuhani Tuchapi Ubrodovichi Ugriniv Uhanka Hlop yatin Horobriv Hohliv Cebliv Cegelnya Chernichin Chortovici Chumiv Shihovichi Shmitkiv Shpikolosi Shebreshin Yuzefin Yanki Yanostriv Yaroslavec Yasenicya Povit Zamostya Gorishiv Povit Krasnij stav Sinnicya Povit Tomashiv Birki Borisi Vasiliv Verbicya Vereshicya Vilka Verbicka Volicya Vorohta Goraj Gorodoslavichi Grebenne Gubinok Guta Lyubicka Guta Snyadecka Guta Stara Diniska Zhuravci Zavadi Zatillya Zubuvici Knyazi Kopske Korgini Korni Korchiv Korchmin Krivicya Kunki Losinec Luzhki Lyubicha Korolivska Majdan Mahniv Mihajliv Mosti Mistechko Mriglod Netreba Novosilki Pavlishi Perevallya Piddubci Psari Richicya Ruda Zhuravecka Ruda Lyubicka Seliska Stayi Sushiv Tarnoshin Telyatin Tenetiska Ugniv Ulgivok Hodivanchi Shep yatin Yarichiv Povit Holm Sidlishe Ryashivske voyevodstvo Povit Bereziv Bahir Volya Volodska Garta Grushivka Guta Diniv Koshtova Lyaskivka Porubi Ulyuch Yablonicya Ruska Yaseniv Povit Gorlici Banicya Bilichna Bilyanka Blihnarka Bodaki Bodnarka Bortne Brunari Vizhni Brunari Nizhni Vapenne Visova Volovec Ganchova Gladishiv Guta Visovska Dovge Zhdinya Izbi Kvyaton Klimkivka Konechna Krive Kunkova Lishini Losye Malastiv Macina Velika Neznajova Novicya Pantna Peregonina Prislop Pstruzhne Radocina Regetiv Rihvald Rizdilye Ripki Ropa Ropicya Ruska Senkova Skvirtne Smerekovec Snitnicya Stavisha Ustye Ruske Folyush Chorna Shimbark Yasonka Yashkova Povit Korosno Barvinok Vilhovec Vilshnya Girova Zavadka Rimanivska Zindranova Miscova Mshana Nadillya Polyani Terestyana Tilyava Yasinka Povit Lisko Bahlyava Berezhki Berezhnicya Berezka Berezovec Bibrka Bizmigova Brelikiv Buk Bukovec Vankova Veremin Vetlina Vilhova Vilshanicya Vovkoviya Volya Goryanska Volya Migova Volya Matiyashova Gilske Glinne Gorodok Goryanka Guzeli Guchvici Dzyurdziv Zherdenka Zhernicya Vizhnya Zhernicya Nizhnya Zabroddya Zavadka Zavoyi Zagochev ya Za Lisom Zvirin Zubryache Kalnicya Kobilske Krive Lisko Lishna Lishovate Lug Lukavicya Lukove Luchke Manasterec Maniv Michkiv Michkivci Mhava Novosilki Oblazi Orelec Pashova Polyanki Polyanchik Prislop Radeva Rajske Ribne Romanova Volya Ropenka Rudenka Serednye Velike Serednye Selo Serednicya Smilnik Solina Solinka Stankova Stezhnicya Stefkova Struboviska Studene Tvorilne Terka Ternava Gorishnya Ternava Dolishnya Tiskova Tisna Ugerci Ustriki Gorishni Hotin Chashin Yavorec Yankivci Povit Lyubachiv Bashnya Gorishnya Bashnya Dolishnya Boblya Borova Gora Borhiv Brusno Budomir Veliki Ochi Verhrata Vitki Volya Velika Vilka Gorinecka Vilka Zmiyivska Gircha Golodivka Gorayec Gorinec Greblya Guta Guta Rozhanecka Danahi Dahniv Dev yatir Dikiv Novij Dikiv Starij Dibrova Dolini Yendzheyuvka Zhukiv Zabila Zalissya Zaluzhe Zmiyeviska Kadovbishi Kobilnicya Voloska Kobilnicya Ruska Kornagi Dibrova Korovicya Golodivska Korovicya Lisova Korovicya Sama Lisi Yami Livcha Lukavec Lyubachiv Lyublinec Mayerivka Mivkiv Molodiv Monastir Moshanicya Naril Naril Selo Nimstiv Nova Greblya Novini Gorinecki Oleshichi Opaka Pirili Plaziv Polissya Prissya Pugachi Radruzh Ruda Ruda Rozhanecka Skolin Sopit Bigali Sopit Galani Stare Selo Suha Volya Timci Tomsi Ulaziv Ushkovichi Futori Hotilyub Civkiv Cishaniv Shutkiv Yalina Povit Peremishl Aksmanichi Arlamiv Babichi Batichi Bahiv Bahorec Belvin Berednovichi Berezhava Berizka Bircha Bircha Stara Bolestrashichi Brilinvi Bushkovichi Valyava Vapivci Vishatichi Vitoshinci Vovche Vojtivka Vojtkova Volya Korinecka Volya Krecivska Volya Krivecka Vujkovichi Gayi Germanovichi Gnatkovichi Gorohivici Gruzova Grushatichi Gurechko Gurko Guta Guta Berezka Gutisko Darovichi Dobryanka Drogobichka Drogoyiv Dubecko Dunkovichki Zhogatin Zhuravicya Zalissya Iskanya Kalvariya Paclavska Kalnikiv Kam yanka Kashici Kichari Klokovichi Knyazhichi Konyusha Konyushki Kopisno Koritniki Korinec Kormanichi Kotiv Krajna Krasichin Kreciv Krechkova Krivniki Krivcha Krugel Velikij Kuzmina Kupkovchi Kupna Kup yatichi Lazi Lipa Limna Litovnya Lishava Gorishnya Lishava Dolishnya Lishavka Lodinka Luchichi Makova Malava Malkovichi Margyel Mackovichi Medika Molodovichi Nagiryani Naklo Negribka Nenadova Novosilki Kozicki Olshani Orihivci Orli Ostriv Perekopan Pikulichi Pidbukovina Pidmostichi Pozdyach Posada Riboticka Pralkivci Pridatki Gutiski Rechpil Ribotichi Roztoka Rokshici Rudavka Ruske Selo Rushelchichi Seliska Selnicya Seredna Silec Skopiv Solone Stanislavchik Stibno Sufchina Tarnavka Tisova Torki Trijcya Trijchichi Trostyanec Fredropol Hizhina Hizhinka Yurechkova Yavirnik Ruskij Yaksmanichi Yamna Gorishnya Yamna Dolishnya Yasenicya Sivchinska Povit Ryashiv Yavirnik Polskij Povit Syanik Balnicya Belhivka Bikivci Vapniska Velikopole Vislok Visochani Vijsko Vilke Vilhivci Volicya Volya Vizhnya Volya Nizhnya Volya Petrova Volya Senkova Volya Yavorova Glomcha Golichkiv Dalova Dobra Shlyahetska Dovzhnicya Dolina Dubenskij Dushatin Zavadka Morohivska Zagir ye Zagutin Zaluzhe Zaslav ye Zboyiska Kam yanka Kam yanne Karlikiv Kozhushne Komancha Korolik Polskij Kulyashne Lipovec Liski Lishna Lyahava Mokre Morohiv Mochari Nagoryani Polonna Petrova Volya Polyani Surovichni Pomirki Posada Yasliska Preluki Pribishiv Radoshici Rakova Ratnavicya Repid Rozputtya Roztoki Ropa Rudavka Yasliska Semushova Senkova Volya Sirovicya Solone Tiryava Voloska Tiryava Silna Tokarnya Turinske Cheremha Chistogorb Shavnik Yavirnik Povit Yaroslav Biki Bila Gora Bobrivka Boratin Budzin Buchina Varcabi Vengerka Vetlin Vileva Visicko Vovchaste Volya Vengerska Vilka Zhapalivska Volya Rozvinnicka Volya Roketnicka Volya Shuvska V yazivnicya V yackovichi Garatini Gelyush Grabovec Dibkiv Dibrova Dibcha Dobra Dubrovicya Dunkovichi Zagreblya Zalazzya Zaliska Volya Zamihiv Zamojsci Zapaliv Zastavne Ignashi Kazimirka Kalnikiv Kovali Korchmari Koloniya Konyachiv Kopan Korenicya Korchova Kravci Krive Kramarivka Krasne Krugel Krupki Kuti Lazi Lezhahiv Lupkiv Lyashki Majdan Sinyavskij Makovisko Machugi Manastir Mirochin Misani Mishtali Mlini Molodich M yakish Novij M yakish Starij Nelepmil Nelipkovichi Ninovichi Osini Ostriv Pavlova Palyuhi Povkini Pivoda Piskori Piskorovichi Pigani Povnatichi Porohnik Radava Radavka Radimno Replin Rishkova Volya Rozhvenicya Rozbir Roketnicya Rudka Rudki Svedobna Svyate Sinyava Skoloshiv Sloboda Sloti Sotna Skuratki Stezhki Surohiv Surmachivka Tverde Tereben Teplici Turaki Tuhlya Halupki Hodani Hozhiv Hotinec Hrapi Caplapi Cidili Citulya Chastkovichi Chervona Volya Cherche Chudovici Sharcabi Shivsko Shmuli Povit Yaslo Berezova Vishevatka Galbiv Grab Doshnicya Zhidivske Kotan Mitar Ozhinna Peregrimka Rozstajne Svirzhova Ruska Svyatkova Velika Svyatkova Mala Skalnik Yavirye Operaciya v istorichnij pam yati i mizhderzhavnomu dialoziU 1990 roci akciyu Visla bulo zasudzheno Senatom Respubliki Polsha U 2002 roci prezident Polshi Oleksandr Kvasnyevskij visloviv spivchuttya z privodu vikonannya ciyeyi akciyi U sichni 2007 roku Svitovij Kongres Ukrayinciv zazhadav oficijnih vibachen vid Polshi za akciyu Visla a takozh viplat kompensacij postrazhdalim 24 lyutogo 2007 roku Peremishl naukova konferenciya prisvyachena operaciyi Visla prichini perebig i naslidki 27 lyutogo 2007 roku prezident Polshi Leh Kachinskij i prezident Ukrayini Viktor Yushenko v spilnij zayavi zasudili operaciyu Visla i skazali sho vona superechila bazovim pravam lyudini Prezident Yushenko skazav 27 kvitnya 2007 roku sho vinuvatcem ciyeyi operaciyi buv totalitarnij komunistichnij rezhim 28 kvitnya 2017 roku u 70 u richnicyu z chasu provedennya polskoyu vladoyu akciyi Visla primusovih deportacij ukrayinciv z ukrayinskih etnichnih zemel Lemkivshini Nadsyannya Holmshini ta Pidlyashshya 28 04 12 08 1947 bulo ogolosheno Dnem pam yati yakij vidznachavsya v Ukrayini na derzhavnomu rivni 8 listopada 2018 roku Verhovna Rada Ukrayini uhvalila Postanovu Pro vidznachennya na derzhavnomu rivni 75 h rokovin pochatku deportaciyi ukrayinciv iz Polshi u 1944 1951 rokah Za uhvalennya vidpovidnogo proyektu postanovi 8603 progolosuvali 234 deputati pri minimalno neobhidnih 226 Tak parlament vstanoviv vidznachiti na derzhavnomu rivni 75 i rokovini pochatku deportaciyi avtohtonnih ukrayinciv z Lemkivshini Nadsyannya Holmshini Pidlyashshya Lyubachivshini Zahidnoyi Bojkivshini u 1944 1951 rokah Drugim punktom postanovi parlament vstanoviv drugu nedilyu veresnya Dnem pam yati primusovogo viselennya avtohtonnih ukrayinciv z Lemkivshini Nadsyannya Holmshini Pivdennogo Pidlyashshya Lyubachivshini Zahidnoyi Bojkivshini u 1944 1951 rokah Tretim punktom parlament rekomenduye Prezidentu ogolositi v Ukrayini 2019 rik rokom pam yati deportovanih ukrayinciv iz cih teritorij u 1944 1951 rokah Kabinetu Ministriv Rada rekomenduye zabezpechiti vidznachennya u 2019 roci na derzhavnomu rivni 75 h rokovin pochatku deportaciyi avtohtonnih ukrayinciv Div takozhZakerzonnya Viselennya ukrayinciv z Polshi do URSR Lyublinska ugoda Radyansko Polskij obmin dilyankami teritorij 1951 roku Optaciya ukrayinciv Chehoslovachchini Volinska tragediya Ukrayinofobiya Akciya BPrimitki Arhiv originalu za 9 sichnya 2014 Procitovano 20 grudnya 2012 UINP Pam yatajmo pro deportaciyi 1944 1951 rokiv UINP ukr Procitovano 11 veresnya 2019 Grupa Operacyjna Wisla kalkulacja sil U P A sil zbrojnych U P A i personalnej obsady terenowej na terenie dzialania Grupy Operacyjnej Wisla na dzien 1 04 23 07 1947 r Smert polskogo generala vid ruk banditiv z UPA stala signalom dlya akciyi Visla Za knigoyu Zahidni zemli Ukrayini kincya 30 h pochatku 50 h rr Dokumenti materiali spogadi Institut ukrayinoznavstva imeni Krip yakevicha NAN Ukrayini Lviv 2002 Iz knigi Zahidni zemli Ukrayini kincya 30 h pochatku 50 h rr Dokumenti materiali spogadi Institut ukrayinoznavstva imeni Krip yakevicha NAN Ukrayini Lviv 2002 1 Eugeniusz Misilo Akcja Wisla Dokumenty Warszawa Archiwum Ukrainskie 1993 524 s pol Akciya Visla Spisok viselenih sil i mistechok lemky com originalu za 30 lipnya 2017 Procitovano 14 serpnya 2017 Onet Wiadomosci wersja zarchiwizowana przez Internet Archive z dnia 17 02 207 Arhiv originalu za 4 lyutogo 2009 Procitovano 2 serpnya 2013 W 2007 obchodzimy 60 ta rocznice akcji Wisla ktora w historii wspolczesnej Polski stala sie przykladem niesprawiedliwosci bedacej skutkiem dzialan totalitarnych wladz komunistycznych W 1947 roku doprowadzila ona do deportacji z poludniowo wschodniej Polski wielu tysiecy obywateli polskich pochodzenia ukrainskiego i rozproszenia wspolnoty ukrainskiej w Polsce Wspolne oswiadczenie Prezydenta RP i Prezydenta Ukrainy z okazji 60 tej rocznicy Akcji Wisla Warszawa 2007 28 veresnya 2007 u Wayback Machine Wydarzenie to jako sprzeczne z podstawowymi prawami czlowieka zostalo potepione w 1990 roku w specjalnej uchwale przez Senat RP Dzisiaj podzielajac te ocene chylimy glowy przed wszystkimi jego ofiarami Potwierdzamy jednoczesnie wole kontynuacji procesu pojednania odkrycia prawdy historycznej o minionych wydarzeniach i upamietnienia ofiar konfliktow Wspolne oswiadczenie Prezydenta RP i Prezydenta Ukrainy z okazji 60 tej rocznicy Akcji Wisla Warszawa 2007 28 veresnya 2007 u Wayback Machine Niesprawiedliwa akcja Wisla nedostupne posilannya z lipnya 2019 Juszczenko w rocznice akcji Wisla zrobili to komunisci Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 22 grudnya 2016 roku 1807 VIII Pro vidznachennya pam yatnih dat i yuvileyiv u 2017 roci Rada vstanovila Den pam yati zhertv deportaciyi ukrayinciv iz Polshi https www ukrinform ua Ukrinform 8 listopada 2018 Procitovano 8 listopada 2018 Rada ogolosila Rik pam yati deportovanih z Polshi ukrayinciv https ua korrespondent net Korrespondent 8 listopada 2018 Procitovano 8 listopada 2018 V Ukrayini vshanuvali zhertv operaciyi Visla DzherelaAkciya Visla Dokumenti Vporyadkuvannya i redakciya Yevgena Misila Lviv Nyu Jork Naukove tovarist vo im Shevchenka u Lvovi 1997 564 s Deportaciyi Zahidni zemli Ukrayini kincya 30 h pochatku 50 h rr Dokumenti materiali spogadi U troh tomah T 1 1939 1945 rr Lviv NAN Ukrayini Institut ukrayinoznavstva 1996 752 s Deportaciyi ukrayinciv ta polyakiv kinec 1939 pochatok 50 h rokiv Do 50 richchya operaciyi Visla Materiali Mizhnar nauk konf uporyad Yu Slivka NAN Ukrayini In t ukrayinoznav im I Krip yakevicha L 1998 132 c A G Lipkan Operaciya Visla pereselennya chi deportaciya Voyenna istoriya 1 za 2003 rik Zmistovi motivi v opovidannyah spogadah ukrayinciv pereselenciv pro akciyu Visla 1947 roku Naukove povidomlennya molodogo vchenogo na zasidanni Prezidiyi NAN Ukrayini 15 lyutogo 2012 roku ISSN 0372 6436 Visnik NAN Ukrayini 2012 4 Stor 51 54 1947 Akciya VISLA apogej deportacijnih operacij 40 50 h rr HH st Vistavka za dokumentami CDKFFA Ukrayini im G S Pshenichnogo a takozh GDA SBU Stefan Dembskij Mi buli girshe zviriv mi buli soldatami Armiyi Krajovoyi tvn24 12 10 2010 Malij slovnik istoriyi Ukrayini vidpov red V A Smolij K Libid 1997 464 s ISBN 5 325 00781 5 Zbignev KOVALEVSKIJ POGLYaD NA UPA SVIDOMOGO POLYaKA nedostupne posilannya z chervnya 2019 Roman Drozd Droga na zachod Osadnictwo ludnosci ukrainskiej na ziemiach zachodnich i polnocnych Polski w ramach akcji Wisla Warszawa 1997 Roman Drozd Ukraincy w najnowszych dziejach Polski 1918 1989 T II Akcja Wisla Warszawa 2005 Roman Drozd Ukraincy w najnowszych dziejach Polski 1918 1989 T III Akcja Wisla Slupsk 2007 Roman Drozd Bohdan Halczak Dzieje Ukraincow w Polsce w latach 1921 1989 Warszawa 2010 Drozd R Galchak B Istoriya ukrayinciv u Polshi v 1921 1989 rokah Roman Drozd Bogdan Galchak Irina Musiyenko per z pol I Musiyenko 3 tye vid vipr dopov Harkiv Zoloti storinki 2013 272 s Smolenski P Syrop z piolunu Wygnani w akcji Wisla Wolowiec Czarne 2017 224 s pol Potaczala K Zostaly tylko kamienie Akcja Wisla wygnanie i powroty Warszawa Proszynski Media 2019 336 s pol PosilannyaIlyushin I Visla akciya 1947 Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 575 ISBN 966 00 0734 5 Zabrovarnij S Akciya Visla Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh Koord byuro Encikl Suchas Ukrayini NAN Ukrayini K Poligrafkniga 2001 T 1 A 823 s ISBN 966 02 2075 8 Visla Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 2004 ISBN 966 749 200 1 Akciya Visla Spisok viselenih sil ta mistechok Operation Wisla Toronto Ob yednannya ukrayinciv Zakerzonnya v Toronto 1997 6 p Dokumentalnij film To bula Operaciya VISLA Viselennya lemkiv na Poltavshinu Rik vihodu 1997 Video Dokumentalnij film Podorozh na zemlyu Lemkiv Rusiniv Viselennya lemkiv na Poltavshinu Rik vihodu 2005 Video Dokumentalnij film Bolyucha Pam yat Viselennya lemkiv na Poltavshinu Rik vihodu 2007 Video Fundaciya Zhivi doli Video Dokumentalnij film Vichnij poklik sercya pro deportaciyu Video Persha prem yera filmu Ostannya poyizdka dodomu Video Ostannya poyizdka dodomu Rik vihodu 2010 Video Lipkan A G Operaciya Visla pereselennya chi deportaciya Voyenna istoriya 2003 1 Zradzheni ta obmanuti Hreshatik 11 08 2004 60 rokovini Akciyi Visla deportaciyi ukrayinciv z Lemkivshini Bojkivshini Nadsyannya Holmshini ta Pidlyashshya Propam yatnij vechir Toronto Ob yednannya Ukrayinciv Zakerzonnya Ob yednannya Lemkiv Kanadi Liga Ukrayinciv Kanadi Tovaristvo kol Voyakiv UPA Spilka Ukrayinskoyi Molodi Ukrayinske Nacionalne Ob yednannya 2007 36 s T Mariskevich Polski vijskovo silovi strukturi u pereselenskih akciyah 1944 1946 rr Ukrayina kulturna spadshina nacionalna svidomist derzhavnist Vip 17 2008 s 594 599 Roman Kabachij Rodom iz Zakerzonnya Ukrayinskij tizhden 22 travnya 2009 Roman Kabachij Vidirvani vid Ukrayini Ukrayinskij tizhden 23 veresnya 2010 Yurij Gavrilyuk Akciya Visla ostannij akt ukrayinsko polskoyi tragediyi Istorichna pravda 19 02 2011 Dokumentalnij film Dveri Lemkivshini pro ukrayinciv yaki vsuperech organizatoram akciyi Visla povernulisya zhiti v ridni krayi Data vihodu 2011 Video gazeta Ekspres 11 12 2012 Smert polskogo generala vid ruk banditiv z UPA stala signalom dlya akciyi Visla na gazeta ua Visla Institut nacionalnoyi pam yati Sergij Ryabenko Operaciya Visla genocid voyennij zlochin chi etnichna chistka Istorichna pravda 10 lipnya 2020 VIZVOLNI ZMAGANNYa 1920 1950Ukrayinska vijskova organizaciya Yevgen Konovalec Navrockij Osip Matchak Mihajlo Chizh Yaroslav Celevich VolodimirOrganizaciya ukrayinskih nacionalistiv OUN Banderi Stepan Bandera Yaroslav Stecko OUN Melnika Andrij Melnik Oleg Olzhich Olena TeligaUkrayinska povstanska armiya Roman Shuhevich Vasil Kuk Omelyan Grabec Bij pid Gurbami Operaciya Visla

Дата публікації:
Топ