Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Оптація українців Чехословаччини — обмін населенням між СРСР та Чехословацькою Республікою, що відбувався у 1945—1947 рр. на підставі двосторонніх міжнародних договорів. Процес оптації складався з двох етапів: обмін населенням між Пряшівщиною та Закарпаттям у 1945—1946 рр. і Волинню у 1947 р.
Визначення
Відповідно до міжнародного права оптація — це добровільний вибір одного громадянства із двох у випадку переходу території за договором від однієї до іншої держави. Зазвичай оптація завершується переселенням особи у країну, громадянство якої людина обрала.
У випадку радянського-чехословацького договору зміст оптації було дещо розширено. Особи чеської та словацької національностей, які мешкали в окремих регіонах УРСР, а саме Закарпаття і Волині, набули права добровільно обрати чехословацьке громадянство і переселитися в Чехословаччину. З другої сторони, українці, росіяни та білоруси з Чехословаччини могли набути радянського громадянства і виїхати до СРСР. Додатково право на оптацію мали українці та росіяни, які воювали у складі чехословацьких військових формувань під час Другої світової війни, а чехи і словаки, які воювали в лавах радянської армії, могли обрати громадянство СРСР.
Договори
Правовою базою для проведення радянсько-чехословацької оптації були:
- Договір між СРСР і Чехословацькою Республікою про Закарпатську Україну від 28 червня 1945 р., до якого також додавався Протокол
- Угода між Урядом СРСР і Урядом ЧСР про право оптації та переселення відповідно громадян чеської і словацької національності, які мешкають в СРСР на території колишньої Волинської губернії, і чехословацьких громадян української, російської і білоруської національності, які мешкають на території Чехословаччини від 10 липня 1946 р.
- Конституційний декрет Президента ЧСР Е. Бенеша № 60 від 24 серпня 1945 р.
- Постанова уряду ЧСР № 61 про підготовку оптації від 24 серпня 1945 р.
Перебіг
Закарпаття
Обмін населення розпочався наприкінці 1945 р. Перший транспорт оптантів з Чехословаччини у складі 97 осіб прибув у Закарпаття 11 грудня 1945 р. На початку організаційними питаннями займався «Комітет громадян Закарпатської України у Празі», що був неурядовою структурою, проте видавав репатріантам супровідні листи. У ньому зазначався правовий статус особи, опис її майна, посилання на договір, а також прохання до контролювальних органів та прикордонної служби сприяти оптантам у поверненні на батьківщину.
Від початку 1946 р. справами відправлення репатрантів із Чехословаччини завідував представник Уповноваженого Ради Народних Комісарів СРСР у справі репатріації в Чехословаччині через збірний пересильний пункт у Празі. Від січня до липня 1946 р. цю посаду обіймав підполковник Дєєв, а з серпня 1946 р. — підполковник Кувиркін. Загалом, згідно зі звітом обласного відділу у справах репатріації виконкому Закарпатської обласної ради, станом на 1 січня 1948 р. з Чехословаччини в Закарпатську область прибуло 1973 осіб.
Дещо пізніше розпочалася оптація у зворотньому напрямку — із Закарпаття до Чехословаччини. 5 червня і 23 серпня 1946 р. відбули перші два залізничні ешелони, які налічували 223 особи. Цим питанням опікувалася оптаційна комісії МВС Чехословацької Республіки. Процес переселення затягнувся до весни 1947 р. через перешкоди, які створювали радянські державні органи для виїзду жителів Закарпатської області, серед яких були не лише чехи і словаки, але українці та росіяни.
За даними відділу у справах репатріації Закарпатського облвиконкому, загальна кількість сімей, які виїхали у 1945—1947 рр. із Закарпаття до Чехословаччини налічувала 1551 родину або понад 5 тис. осіб. Структура розподілу родин по районах області: Ужгородський — 432, Мукачівський — 280, м. Мукачево — 128, Перечинський — 110, Свалявський — 70, Берегівський — 57, Іршавський — 53, Великоберезнянський — 37, Тячівський — 24, Рахівський — 22, Хустський — 21, Виноградівський — 18, Воловецький — 9 і Міжгірський — 3.
Волинь
Подальша двостороння оптація населенням на Волині помітно відрізнялася від репатріації на Закарпатті, а тому їх часто розглядають як два окремі переселення. Для обох сторін «волинська акція» мала на меті обміняти національні меншини з території своїх держав на етнічно споріднених репатріантів. Ще в роки ДСВ більшість волинських чехів виявила бажання переселитися до новоствореної Чехословаччини. Уряд СРСР погодився надати їм право на виїзд, сподіваючись в обмін на організований приїзд з Чехословаччини на Волинь в основному осіб української, а також російської та білоруської національностей.
У пояснювальній записці Міністерства закордонних справ Чехословацької Республіки від 3 серпня 1946 р. до двосторонньої Угоди від 10 липня 1946 р. стверджувалося, що із загальної чисельності 35-40 тис. осіб чеської національності з Волині під час Другої світової війни 12 тис. осіб вступило до лав чехословацьких військових частин в СРСР під командуванням Людвіка Свободи. В результаті бойових дій загинуло 4 тис. волинських чехів, а 1 тис. — стали інвалідами.
14 жовтня 1946 р. у Москві, а 22-23 листопада — у Львові радянська і чехословацька сторона погодили порядок оптації у відповідності з Угодою. 6 грудня 1946 р. радянські уповноважені у справах оптації прибули у Східну Словаччину, звідки вже у кінці січня 1947 р. вирушили перші ешелони з українцями на Волинь. У зворотньому напрямку на початку лютого 1947 р. виїхали ешелони з волинськими чехами. Весною 1947 р. також поновився виїзд до Чехословаччини репатріантів із Закарпаття, яким радянські органи досі відкладали дозвіл на виїзд. Згідно із статистичними даними Переселенського центру в м. Кошиці, найбільша кількість оптантів прибула із Закарпаття у травні 1947 р. у кількості 2189 осіб.
У результаті обміну населенням на Волинь із Пряшівщини прибуло 2665 родин або 12 050 українців-русинів: Бардіївський округ — 1281 родин (5904 осіб), Міжлабірський — 706 (3088 ос.), Пряшівський — 440 (1972 ос.) і Гуменський — 238 (1051 ос.).
Офіційні представники радянського уряду у Словаччині обіцяли оптантам надати все необхідне для проживання на новому поселенні, якими переважно були села, у яких раніше проживали волинські чехи. Спочатку було надано житло, землю, реманент — все, що залишилося після виїзду чехів-колоністів до Чехословаччини. Проте за короткий термін радянська влада колективізувала усе майно, зокрема і те, яке переселенці з Пряшівщини привезли з собою, створивши у місцях проживання оптантів колгоспи.
Влітку 1947 р. значна частина переселенців з Пряшівщини вирішила повернутися до Чехословаччини. Селяни проводили таємні збори громади, на яких приймалися заяви до центральних державних органів СРСР і УРСР з проханням надати дозвіл на реоптацію. 15 липня 1948 р. 75 сімей оптантів вирушили валкою возів із рівненського с. Квасилів з метою повернутися на Пряшівщину. Ініціатива зазнала невдачі, оскільки міліція та військовими заблокували село, а організатори (Й. Процо, М. Шкуманич, С. Галайдек) були арештовані та після суду заслані у табори на Сибір. Така ж доля чекала на осіб, які агітували односельчан за поверненням до Чехословаччини.
До кінця 1960-х років оптанти з Волині поодинці намагалися пересуватися ближче до радянсько-чехословацького кордону. Більшість з них тимчасово, а деякі і назавжди поселялися в Закарпатській області. Лише на початку 1960-х років та, особливо, під час Празької весни 1968 р. з'явилася не тривала можливість для виїзду з СРСР до Чехословаччини.
Наслідки
У результаті проведених заходів з оптації частини українського населення Пряшівщини та Закарпаття переважна більшість з них втратила свою українську національну ідентичність. Репатріанти із Закарпаття, з-поміж 15-20 тис. осіб яких українці становили більшість, вимушені були декларувати себе чехами або словаками.
Волинські оптанти другої половини 1940-х років переважно перетворилися на словацьких реоптантів другої половини 1990-х років. Це специфічна група на території Словацької Республіки, що разом з колишніми оптантами, членами їхніх сімей та нащадками, а також осіб, з якими переселенці поріднилися вже в Україні, налічує близько 20 тис. осіб. Внаслідок негативного життєвого досвіду перебування за сталінських часів в Україні у більшості вони відмовилися від української ідентичності, що штовхало їх до русинства або частіше до ідентифікації себе зі словаками, що призвело до їхньої асиміляції. Цьому також сприяють обставини проживання реоптантів у містах, оскільки більшість з них не мала змоги повернутися у рідні домівки, бо під час репатріації до УРСР передала їх чехословацькій державі.
Попри переважно негативні оцінки оптації, серед її позитивних ознак вказують на широкий доступ до освіти для дітей переселенців з України. Вони мали можливість закінчити українські школи і виші, тому після повернення до Словаччини із середовища освічених реоптантів вийшло багато вчителів, акторів театрів, вчених, юристів, військових, спеціалістів народного господарства.
У 1997 р. у м. Пряшів було засновано Координаційний комітет реоптантів та проведено семінар-зустріч представників реоптантів. На основі документів з українських, словацьких і чеських архівів, а також спогадів учасників подій була підготовлена книга «Оптанти», про долю переселенців з Чехословаччини на Волинь у 1947 р.
Див. також
Примітки
- Державний архів Закарпатської області. Фонд P-236, Оп. 1, Спр. 5, ст. 1
- Державний архів Закарпатської області. Фонд P-236, Оп. 1, Спр. 19, ст. 4
- Державний архів Закарпатської області. Фонд P-236, Оп. 2, Сп. 1, ст. 14
- Slovenský národný archív. — Fond Predsednectva Slovenskej Narodnej Rady, Inv. 433, Karton 518
- Ванат I. Повоєнне переселення народів. Від багатонаціональної держави // Дукля. — 1995
- Закутянський П. Доля була дуже скупою. (До 50-річчя переселення-оптації зі Словаччини в Україну) // Нове життя. — 1997. — 2 травня. ст. 5
- Крушко C. Оптанти. Збірник статей, спогадів, документів та фотографій. — Пряшів: Координаційний комітет реоптантів у Пряшеві, 1997
Джерела
- Крушко C. Оптанти. Збірник статей, спогадів, документів та фотографій.- Пряшів: Координаційний комітет реоптантів у Пряшеві, 1997
- Ванат I. Повоєнне переселення народів. Від багатонаціональної держави // Дукля. — 1995
- Ванат І. Волинська акція. Обмін населенням між Чехословаччиною і Радянським Союзом навесні 1947 року. — Пряшів: Союз русинів-українців Словацької Республіки, 2001
- Вовканич І., Сюсько І. Оптація між Чехословацькою Республікою і СРСР у 1945—1947 рр. та проблеми мови і освіти // Ćlovek a Spolećnosť. — 2000, Vol. 3, No. 1
- Šmigeľ, Michal - Kruško, Štefan. Opcia. Proces opcie a presídlenia občanov Československa do ZSSR na zakade československo-sovietskej dohody z 10. júla 1946. — Prešov: Koordinačný výbor reoptantov SR v Prešove, 2005. — 276 s. —
- Кабачій Р. Перебування оптантів з Пряшівщини в Україні: роздерта тотожність // Україна модерна. — [опубліковано 24.03.2012]
- Кабачій Р. Пригоди «словаків» на Волині // Український журнал. — 5/2011
- Антонюк Я., Ільницький В. Обмін населенням між УРСР та ЧСР: оунівський чинник. Rozwój nowoczesnej edukacji i nauki – stan, poblemy, perspektywy. Tom Х: Efekty uczestnictwa w rozwoju nauk i edukacji na odległość / [Red.: J.Grzesiak, I.Zymomrya, W.Ilnytskyj]. Konin – Użhorod – Chersoń: Poswit, 2021. S. 7–17.
Література
- С. В. Віднянський. Радянсько-чехословацький договір про Закарпатську Україну 1945 // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Optaciya ukrayinciv Chehoslovachchini obmin naselennyam mizh SRSR ta Chehoslovackoyu Respublikoyu sho vidbuvavsya u 1945 1947 rr na pidstavi dvostoronnih mizhnarodnih dogovoriv Proces optaciyi skladavsya z dvoh etapiv obmin naselennyam mizh Pryashivshinoyu ta Zakarpattyam u 1945 1946 rr i Volinnyu u 1947 r ViznachennyaVidpovidno do mizhnarodnogo prava optaciya ce dobrovilnij vibir odnogo gromadyanstva iz dvoh u vipadku perehodu teritoriyi za dogovorom vid odniyeyi do inshoyi derzhavi Zazvichaj optaciya zavershuyetsya pereselennyam osobi u krayinu gromadyanstvo yakoyi lyudina obrala U vipadku radyanskogo chehoslovackogo dogovoru zmist optaciyi bulo desho rozshireno Osobi cheskoyi ta slovackoyi nacionalnostej yaki meshkali v okremih regionah URSR a same Zakarpattya i Volini nabuli prava dobrovilno obrati chehoslovacke gromadyanstvo i pereselitisya v Chehoslovachchinu Z drugoyi storoni ukrayinci rosiyani ta bilorusi z Chehoslovachchini mogli nabuti radyanskogo gromadyanstva i viyihati do SRSR Dodatkovo pravo na optaciyu mali ukrayinci ta rosiyani yaki voyuvali u skladi chehoslovackih vijskovih formuvan pid chas Drugoyi svitovoyi vijni a chehi i slovaki yaki voyuvali v lavah radyanskoyi armiyi mogli obrati gromadyanstvo SRSR DogovoriPravovoyu bazoyu dlya provedennya radyansko chehoslovackoyi optaciyi buli Dogovir mizh SRSR i Chehoslovackoyu Respublikoyu pro Zakarpatsku Ukrayinu vid 28 chervnya 1945 r do yakogo takozh dodavavsya Protokol Ugoda mizh Uryadom SRSR i Uryadom ChSR pro pravo optaciyi ta pereselennya vidpovidno gromadyan cheskoyi i slovackoyi nacionalnosti yaki meshkayut v SRSR na teritoriyi kolishnoyi Volinskoyi guberniyi i chehoslovackih gromadyan ukrayinskoyi rosijskoyi i biloruskoyi nacionalnosti yaki meshkayut na teritoriyi Chehoslovachchini vid 10 lipnya 1946 r Konstitucijnij dekret Prezidenta ChSR E Benesha 60 vid 24 serpnya 1945 r Postanova uryadu ChSR 61 pro pidgotovku optaciyi vid 24 serpnya 1945 r PerebigZakarpattya Obmin naselennya rozpochavsya naprikinci 1945 r Pershij transport optantiv z Chehoslovachchini u skladi 97 osib pribuv u Zakarpattya 11 grudnya 1945 r Na pochatku organizacijnimi pitannyami zajmavsya Komitet gromadyan Zakarpatskoyi Ukrayini u Prazi sho buv neuryadovoyu strukturoyu prote vidavav repatriantam suprovidni listi U nomu zaznachavsya pravovij status osobi opis yiyi majna posilannya na dogovir a takozh prohannya do kontrolyuvalnih organiv ta prikordonnoyi sluzhbi spriyati optantam u povernenni na batkivshinu Vid pochatku 1946 r spravami vidpravlennya repatrantiv iz Chehoslovachchini zaviduvav predstavnik Upovnovazhenogo Radi Narodnih Komisariv SRSR u spravi repatriaciyi v Chehoslovachchini cherez zbirnij peresilnij punkt u Prazi Vid sichnya do lipnya 1946 r cyu posadu obijmav pidpolkovnik Dyeyev a z serpnya 1946 r pidpolkovnik Kuvirkin Zagalom zgidno zi zvitom oblasnogo viddilu u spravah repatriaciyi vikonkomu Zakarpatskoyi oblasnoyi radi stanom na 1 sichnya 1948 r z Chehoslovachchini v Zakarpatsku oblast pribulo 1973 osib Desho piznishe rozpochalasya optaciya u zvorotnomu napryamku iz Zakarpattya do Chehoslovachchini 5 chervnya i 23 serpnya 1946 r vidbuli pershi dva zaliznichni esheloni yaki nalichuvali 223 osobi Cim pitannyam opikuvalasya optacijna komisiyi MVS Chehoslovackoyi Respubliki Proces pereselennya zatyagnuvsya do vesni 1947 r cherez pereshkodi yaki stvoryuvali radyanski derzhavni organi dlya viyizdu zhiteliv Zakarpatskoyi oblasti sered yakih buli ne lishe chehi i slovaki ale ukrayinci ta rosiyani Za danimi viddilu u spravah repatriaciyi Zakarpatskogo oblvikonkomu zagalna kilkist simej yaki viyihali u 1945 1947 rr iz Zakarpattya do Chehoslovachchini nalichuvala 1551 rodinu abo ponad 5 tis osib Struktura rozpodilu rodin po rajonah oblasti Uzhgorodskij 432 Mukachivskij 280 m Mukachevo 128 Perechinskij 110 Svalyavskij 70 Beregivskij 57 Irshavskij 53 Velikobereznyanskij 37 Tyachivskij 24 Rahivskij 22 Hustskij 21 Vinogradivskij 18 Voloveckij 9 i Mizhgirskij 3 Volin Podalsha dvostoronnya optaciya naselennyam na Volini pomitno vidriznyalasya vid repatriaciyi na Zakarpatti a tomu yih chasto rozglyadayut yak dva okremi pereselennya Dlya oboh storin volinska akciya mala na meti obminyati nacionalni menshini z teritoriyi svoyih derzhav na etnichno sporidnenih repatriantiv She v roki DSV bilshist volinskih chehiv viyavila bazhannya pereselitisya do novostvorenoyi Chehoslovachchini Uryad SRSR pogodivsya nadati yim pravo na viyizd spodivayuchis v obmin na organizovanij priyizd z Chehoslovachchini na Volin v osnovnomu osib ukrayinskoyi a takozh rosijskoyi ta biloruskoyi nacionalnostej U poyasnyuvalnij zapisci Ministerstva zakordonnih sprav Chehoslovackoyi Respubliki vid 3 serpnya 1946 r do dvostoronnoyi Ugodi vid 10 lipnya 1946 r stverdzhuvalosya sho iz zagalnoyi chiselnosti 35 40 tis osib cheskoyi nacionalnosti z Volini pid chas Drugoyi svitovoyi vijni 12 tis osib vstupilo do lav chehoslovackih vijskovih chastin v SRSR pid komanduvannyam Lyudvika Svobodi V rezultati bojovih dij zaginulo 4 tis volinskih chehiv a 1 tis stali invalidami 14 zhovtnya 1946 r u Moskvi a 22 23 listopada u Lvovi radyanska i chehoslovacka storona pogodili poryadok optaciyi u vidpovidnosti z Ugodoyu 6 grudnya 1946 r radyanski upovnovazheni u spravah optaciyi pribuli u Shidnu Slovachchinu zvidki vzhe u kinci sichnya 1947 r virushili pershi esheloni z ukrayincyami na Volin U zvorotnomu napryamku na pochatku lyutogo 1947 r viyihali esheloni z volinskimi chehami Vesnoyu 1947 r takozh ponovivsya viyizd do Chehoslovachchini repatriantiv iz Zakarpattya yakim radyanski organi dosi vidkladali dozvil na viyizd Zgidno iz statistichnimi danimi Pereselenskogo centru v m Koshici najbilsha kilkist optantiv pribula iz Zakarpattya u travni 1947 r u kilkosti 2189 osib U rezultati obminu naselennyam na Volin iz Pryashivshini pribulo 2665 rodin abo 12 050 ukrayinciv rusiniv Bardiyivskij okrug 1281 rodin 5904 osib Mizhlabirskij 706 3088 os Pryashivskij 440 1972 os i Gumenskij 238 1051 os Oficijni predstavniki radyanskogo uryadu u Slovachchini obicyali optantam nadati vse neobhidne dlya prozhivannya na novomu poselenni yakimi perevazhno buli sela u yakih ranishe prozhivali volinski chehi Spochatku bulo nadano zhitlo zemlyu remanent vse sho zalishilosya pislya viyizdu chehiv kolonistiv do Chehoslovachchini Prote za korotkij termin radyanska vlada kolektivizuvala use majno zokrema i te yake pereselenci z Pryashivshini privezli z soboyu stvorivshi u miscyah prozhivannya optantiv kolgospi Vlitku 1947 r znachna chastina pereselenciv z Pryashivshini virishila povernutisya do Chehoslovachchini Selyani provodili tayemni zbori gromadi na yakih prijmalisya zayavi do centralnih derzhavnih organiv SRSR i URSR z prohannyam nadati dozvil na reoptaciyu 15 lipnya 1948 r 75 simej optantiv virushili valkoyu voziv iz rivnenskogo s Kvasiliv z metoyu povernutisya na Pryashivshinu Iniciativa zaznala nevdachi oskilki miliciya ta vijskovimi zablokuvali selo a organizatori J Proco M Shkumanich S Galajdek buli areshtovani ta pislya sudu zaslani u tabori na Sibir Taka zh dolya chekala na osib yaki agituvali odnoselchan za povernennyam do Chehoslovachchini Do kincya 1960 h rokiv optanti z Volini poodinci namagalisya peresuvatisya blizhche do radyansko chehoslovackogo kordonu Bilshist z nih timchasovo a deyaki i nazavzhdi poselyalisya v Zakarpatskij oblasti Lishe na pochatku 1960 h rokiv ta osoblivo pid chas Prazkoyi vesni 1968 r z yavilasya ne trivala mozhlivist dlya viyizdu z SRSR do Chehoslovachchini NaslidkiU rezultati provedenih zahodiv z optaciyi chastini ukrayinskogo naselennya Pryashivshini ta Zakarpattya perevazhna bilshist z nih vtratila svoyu ukrayinsku nacionalnu identichnist Repatrianti iz Zakarpattya z pomizh 15 20 tis osib yakih ukrayinci stanovili bilshist vimusheni buli deklaruvati sebe chehami abo slovakami Volinski optanti drugoyi polovini 1940 h rokiv perevazhno peretvorilisya na slovackih reoptantiv drugoyi polovini 1990 h rokiv Ce specifichna grupa na teritoriyi Slovackoyi Respubliki sho razom z kolishnimi optantami chlenami yihnih simej ta nashadkami a takozh osib z yakimi pereselenci poridnilisya vzhe v Ukrayini nalichuye blizko 20 tis osib Vnaslidok negativnogo zhittyevogo dosvidu perebuvannya za stalinskih chasiv v Ukrayini u bilshosti voni vidmovilisya vid ukrayinskoyi identichnosti sho shtovhalo yih do rusinstva abo chastishe do identifikaciyi sebe zi slovakami sho prizvelo do yihnoyi asimilyaciyi Comu takozh spriyayut obstavini prozhivannya reoptantiv u mistah oskilki bilshist z nih ne mala zmogi povernutisya u ridni domivki bo pid chas repatriaciyi do URSR peredala yih chehoslovackij derzhavi Popri perevazhno negativni ocinki optaciyi sered yiyi pozitivnih oznak vkazuyut na shirokij dostup do osviti dlya ditej pereselenciv z Ukrayini Voni mali mozhlivist zakinchiti ukrayinski shkoli i vishi tomu pislya povernennya do Slovachchini iz seredovisha osvichenih reoptantiv vijshlo bagato vchiteliv aktoriv teatriv vchenih yuristiv vijskovih specialistiv narodnogo gospodarstva U 1997 r u m Pryashiv bulo zasnovano Koordinacijnij komitet reoptantiv ta provedeno seminar zustrich predstavnikiv reoptantiv Na osnovi dokumentiv z ukrayinskih slovackih i cheskih arhiviv a takozh spogadiv uchasnikiv podij bula pidgotovlena kniga Optanti pro dolyu pereselenciv z Chehoslovachchini na Volin u 1947 r Div takozhOptaciya Ukrayinci v Chehoslovachchini 1918 1938 Volinski chehi Deportaciya ukrayinciv z Polshi do URSR Radyansko polskij dogovir 1945 Operaciya Visla Radyansko polskij obmin dilyankami teritorij 1951 PrimitkiDerzhavnij arhiv Zakarpatskoyi oblasti Fond P 236 Op 1 Spr 5 st 1 Derzhavnij arhiv Zakarpatskoyi oblasti Fond P 236 Op 1 Spr 19 st 4 Derzhavnij arhiv Zakarpatskoyi oblasti Fond P 236 Op 2 Sp 1 st 14 Slovensky narodny archiv Fond Predsednectva Slovenskej Narodnej Rady Inv 433 Karton 518 Vanat I Povoyenne pereselennya narodiv Vid bagatonacionalnoyi derzhavi Duklya 1995 Zakutyanskij P Dolya bula duzhe skupoyu Do 50 richchya pereselennya optaciyi zi Slovachchini v Ukrayinu Nove zhittya 1997 2 travnya st 5 Krushko C Optanti Zbirnik statej spogadiv dokumentiv ta fotografij Pryashiv Koordinacijnij komitet reoptantiv u Pryashevi 1997DzherelaKrushko C Optanti Zbirnik statej spogadiv dokumentiv ta fotografij Pryashiv Koordinacijnij komitet reoptantiv u Pryashevi 1997 Vanat I Povoyenne pereselennya narodiv Vid bagatonacionalnoyi derzhavi Duklya 1995 Vanat I Volinska akciya Obmin naselennyam mizh Chehoslovachchinoyu i Radyanskim Soyuzom navesni 1947 roku Pryashiv Soyuz rusiniv ukrayinciv Slovackoyi Respubliki 2001 Vovkanich I Syusko I Optaciya mizh Chehoslovackoyu Respublikoyu i SRSR u 1945 1947 rr ta problemi movi i osviti Clovek a Spolecnost 2000 Vol 3 No 1 Smigeľ Michal Krusko Stefan Opcia Proces opcie a presidlenia obcanov Ceskoslovenska do ZSSR na zakade ceskoslovensko sovietskej dohody z 10 jula 1946 Presov Koordinacny vybor reoptantov SR v Presove 2005 276 s ISBN 80 969380 4 5 Kabachij R Perebuvannya optantiv z Pryashivshini v Ukrayini rozderta totozhnist Ukrayina moderna opublikovano 24 03 2012 Kabachij R Prigodi slovakiv na Volini Ukrayinskij zhurnal 5 2011 Antonyuk Ya Ilnickij V Obmin naselennyam mizh URSR ta ChSR ounivskij chinnik Rozwoj nowoczesnej edukacji i nauki stan poblemy perspektywy Tom H Efekty uczestnictwa w rozwoju nauk i edukacji na odleglosc Red J Grzesiak I Zymomrya W Ilnytskyj Konin Uzhorod Cherson Poswit 2021 S 7 17 LiteraturaS V Vidnyanskij Radyansko chehoslovackij dogovir pro Zakarpatsku Ukrayinu 1945 Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 812s ISBN 966 316 045 4