Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Пере́чинський райо́н — адміністративно-територіальна одиниця Закарпатської області в Україні до 2020 року. Населення становить 31 570 осіб (на 1.08.2013). Площа — 631 км². Адміністративний центр місто Перечин. Утворений в 1947 році, ліквідований в 2020 році, увійшов до складу Ужгородського району.
| Перечинський район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
 | |||||
| Район на карті Закарпатська область | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна: |  Україна | ||||
| Область: | Закарпатська область | ||||
| Код КОАТУУ: | 2123200000 | ||||
| Утворений: | 1947 р. | ||||
| Населення: | ▼ 31 959 (на 01.01.2020) | ||||
| Площа: | 631 км² | ||||
| Густота: | 49.5 осіб/км² | ||||
| Тел. код: | +380-3145 | ||||
| Поштові індекси: | 89200—89232 | ||||
| Населені пункти та ради | |||||
| Районний центр: | м. Перечин | ||||
| Міські ради: | 1 | ||||
| Сільські ради: | 14 | ||||
| Міста: | 1 | ||||
| Села: | 24 | ||||
 | |||||
| Мапа району | |||||
| Районна влада | |||||
| Голова ради: | Ласкін Михайло Іванович | ||||
| Голова РДА: | Денисенко Ігор Миколайович | ||||
| Вебсторінка: | Перечинська РДА Перечинська районна рада | ||||
| Адреса: | 89200, Закарпатська обл., Перечинський р-н, м. Перечин, пл. Народна, 16 | ||||
| Мапа | |||||
| | |||||
|
| |||||
На заході проходить кордон зі Словацькою Республікою, на півночі межує з Великоберезнянським і Воловецьким районами, на сході — зі Свалявським і Мукачівським, на заході і півдні — з Ужгородським районами Закарпаття. Ліквідований у липні 2020 року, у зв'язку з проведенням адміністративно-територіальної реформи та включений до складу новоутвореного укрупненого Ужгородського району, до якого також увійшли колишній Ужгородський, Великоберезнянський та частина Мукачівського районів.
Географія
Переважну більшість території району займають гори. Найвищою точкою Перечинщини є вершина Полонина Руна, що підіймається на 1480 метрів. Гірські хребти Полонина Руна, Синаторіа, Чонтош та Липова скала. На території району знаходиться вулканічне озеро Ворочівське та каскад Лумшорських гірських водоспадів. Між горами знаходиться відома Ужанська та Турянська улоговини. В осінньо—зимовий період територія району перебуває під впливом материкового клімату з характерною для нього континентальністю, у весняно-літній — під дією вологого . Ці фактори викликають пізні весняні заморозки, значні снігопади і досить сильні вітри.
Природа Перечинського району мальовнича і різноманітна. Низовину займають поля, луки. Пологі схили вкриті лісом, здебільшого букової породи. По території району протікають річки Уж, Лютянка, Туричка, Тур'я, Шипіт, що відкриває можливості розвитку малої гідроенергетики.
Район має високий природно-рекреаційний і курортний потенціали. На його території розташовані об'єкти природно-заповідного фонду, зокрема: Державний заказник «Соколові Скелі» і Тур'є-Полянський заказник у басейні річки Шипіт, державна гідрологічна пам'ятка-водоспад у селі Тур'я Поляна.
Район є одним із найбільш екологічно чистих регіонів області, про що свідчить і функціонування мережі санаторно-курортного та туристично-рекреаційного комплексу.
Розгалужена мережа транспортних шляхів з'єднує районний центр із усіма населеними пунктами, а також містами та областями України.
Економіка
Район має можливості розвитку порцеляно-фаянсової промисловості, сировиною для якої є каолін. У праці угорського геолога Ліффа (1940 рік) наводяться дані про високу якість каолінових родовищ села Дубриничі ї їх розробку в XIX столітті. Він посилається на Ріхттофа, який ще в 1860 році писав про родовище: «З відомих у Австрії порцелянових земель дубриницьке є найкращим. Дослідження, проведені в Імперській порцеляновій мануфактурі у Відні, показали, що до цієї сировини не потрібні ніякі домішки і що вона має кращу порцеляну, ніж матеріали всіх інших родовищ Австрії… Вироби своєю прозорістю і раковим зломом нагадують китайську порцеляну».
Є значні запаси сировини для будівельної індустрії — мармуризованого вапняку, , ліпаритів, глини буровато-жовтої, що можуть бути використані як декоративний і облицювальний матеріал. На території району розвідані 2 родовища глини бурувато-жовтої, які знаходяться в селах Порошково та Ворочево. Поклади з даних родовищ придатні для виготовлення цегли та черепиці.
Ліси на території району займають площу 41,9 тис. га. Загальний запас деревини на цій площі — 12,1 млн кб/м. Лісистість території становить 65,2 тис. га. Переважають букові насадження, частка яких дорівнює 85,0 відсотків загальних запасів від загальної площі. Основні бальнеологічні ресурси представлені родовищами вуглекислих вод. Найбільшу групу складають вуглекислі гідрокарбонатно-хлоридні натрієві води, характерні для зон розломів складчастих Карпат. До цієї групи належать води Зарічівського та Сімерківського родовищ. Відоме також Лумшорське родовища слабосульфідних вод. Загалом на території Перечинського району розвідано 13 джерел із цілющими водами.
Район багатий і природними рослинними ресурсами. В лісах є можливість заготовляти екологічно чисті гриби, дикоростучі ягоди, зокрема суницю, малину, чорницю (місцева назва — яфини), ожину, брусницю та інші види.
Історія
Найдавніше поселення, виявлене на землях сучасного Перечинського району — поселення пізнього неоліту (близько 20 тис. років тому) на околиці Перечина. В урочищі Гори виявлено кургани, які свідчать про поселення ранньо—залізної доби (VII століття до нашої ери). Люди обирали ці місця проживання через вигідне географічне розташування, сприятливі кліматичні умови та родючі землі, наявність у річках великої кількості риби, а в лісах — диких звірів, їстівних рослин та плодів.
На основі наукових досліджень вибудувано історичну хроніку району.
- VII–IX століття — Перше Болгарське царство та Велика Моравія;
- IX–XI століття — період «Здобуття Батьківщини» угорцями, які, перейшовши через Карпатські хребти, ввійшли в Тисо-Дунайський басейн. Угорці в той час здійснювали військові походи на Італію, Німеччину, Болгарію, Візантію. Закарпаття у той час було «нічийною територією», знаходилось під певним упливом Древньоруської держави.
- XII–XIV століття. У 1241 році монголо-татари підкорили Закарпаття, але через рік відступили. У 1281–1321 роках значні території історичного Закарпаття, в тому числі і Перечинщина входять до складу Галицько-Волинського князівства.
- XVI–XVIII століття. На початку цього періоду угорців перемогли турки, які потім протягом 160 років поневолювали країну. Перечинщина з 1690 року перебувала в складі Ужанської жупи. У цей час усе Закарпаття входило до складу імперії Габсбургів.
- Друга половина XIX століття—початок XX століття. Район продовжував залишатися під владою Угорщини.
- 1919 — березень 1939 року. Закарпаття входить до складу Чехословаччини. Кінець цього періоду означений подіями боротьби за Карпатську Україну, яка, зрештою, була проголошена. Проіснувала нова республіка недовго.
- Березень 1939 року — жовтень 1944 року. Окупація району Угорщиною.
- Кінець 1944–1945 роки. У складі Закарпатської України.
- 1946–1991 роки. У складі Радянської України. У цей період (1947 рік) у складі Закарпатської області утворено Перечинський район.
- З 1991 року район у складі Закарпатської області входить до незалежної Української держави.
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Перечинського району були створені 32 виборчі дільниці. Явка на виборах складала — 61,98% (проголосували 14 671 із 23 672 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 50,43% (7 398 виборців); Юлія Тимошенко — 19,32% (2 835 виборців), Олег Ляшко — 10,92% (1 602 виборців), Михайло Добкін — 5,06% (742 виборців), Анатолій Гриценко — 3,80% (557 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,62%.
Адміністративний устрій
Адміністративно-територіально район поділяється на 1 міську раду і 15 сільських рад, які об'єднують 25 населених пунктів та підпорядковані . Адміністративний центр — місто Перечин.
Населення
Із 31,8 тис. осіб, які зафіксовані Всеукраїнським переписом населення 2001 року, у сільській місцевості мешкають 24,7 тис. чол., у міській — 7,1 тис. чол. За кількістю населення район посідає 12 місце в області, на один квадратний кілометр площі припадає у середньому по 50 чол.
Динаміка чисельності населення
Розподіл населення за віком та статтю (2001):
| Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 15 406 | 3538 | 2344 | 4586 | 3355 | 1530 | 53 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Жінки | 16 620 | 3386 | 2296 | 4433 | 3695 | 2659 | 151 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Національний склад населення району за переписом 2001 року
| національність | чисельність | частка |
|---|---|---|
| українці | 30857 | 96,3% |
| росіяни | 430 | 1,3% |
| словаки | 306 | 1,0% |
| цигани | 138 | 0,4% |
| румуни | 87 | 0,3% |
| угорці | 78 | 0,2% |
| білоруси | 19 | 0,1% |
| німці | 15 | 0,0% |
Трудові ресурси району дорівнюють 17,1 тис. чол. На території району знаходяться 24 сільські населені пункти, які входять до 14 сільських рад, та одна селищна рада з адміністративним центром району смт. Перечин. Сім населених пунктів мають статус гірських, зокрема, села Новоселиця, Турички, Вільшинки, Лумшори, Липовець, Полянська Гута, Тур'я Бистра.
Пам'ятки історії та архітектури
У спадок від минулих століть мешканцям Перечинщини залишилися ряд пам'яток, які свідчать про багату історію району. Цінною пам'яткою дерев'яного зодчества Закарпаття є Церква св. Василя Великого у с. Лікіцари.
Церква у Лікіцарах була збудована з ялини в XVII ст. триверхова, бойківського стилю. У 1748 р. церква була перебудована і набула сучасного вигляду. Зруби вкрили двосхилим дахом. Піддашшя і дах мають профільований карниз із цільного бруса. Над бабинцем — невисока квадратна башта з бароковим завершенням. Подібна до башти невелика главка увінчує гребінь даху над вівтарем.
В селі Тур'ї Ремети знаходиться історична пам'ятка XIX століття — меморіальна дошка листоноші, виготовлена і встановлена вдячними земляками, які високо оцінили життєвий подвиг поштаря Теодора Фекете, здійснений ним у далекому минулому.
Примітки
- Розпорядження Президента України від 18 грудня 2019 року № 537/2019-рп «Про призначення І.Денисенка головою Перечинської районної державної адміністрації Закарпатської області»
- Прийнято Постанову. www.rada.gov.ua. Процитовано 9 серпня 2020.
- ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Процитовано 19 лютого 2016.
- Адміністративно-територіальний устрій Перечинського району на сайті Верховної Ради України
- . Архів оригіналу за 2 грудня 2013. Процитовано 9 травня 2015.
- [Населення за статтю та віком...2001]. Архів оригіналу за 10 серпня 2021.
- Molnár József — Molnár D. István: Kárpátalja népessége és magyarsága a népszámlálási és népmozgalmi adatok tükrében (II. Rákóczi Ferenc Kárpátaljai Magyar Főiskola, Matematika és Természettudományi Tanszék, Beregszász, 2005)
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Перечинський район |
| Великоберезнянський район | ||
 Словаччина |  | Воловецький район |
| Ужгородський район | Мукачівський район | Свалявський район |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pere chinskij rajo n administrativno teritorialna odinicya Zakarpatskoyi oblasti v Ukrayini do 2020 roku Naselennya stanovit 31 570 osib na 1 08 2013 Plosha 631 km Administrativnij centr misto Perechin Utvorenij v 1947 roci likvidovanij v 2020 roci uvijshov do skladu Uzhgorodskogo rajonu Perechinskij rajonadministrativno teritorialna odinicyaGerb PraporRajon na karti Zakarpatska oblastOsnovni daniKrayina UkrayinaOblast Zakarpatska oblastKod KOATUU 2123200000Utvorenij 1947 r Naselennya 31 959 na 01 01 2020 Plosha 631 km Gustota 49 5 osib km Tel kod 380 3145Poshtovi indeksi 89200 89232Naseleni punkti ta radiRajonnij centr m PerechinMiski radi 1Silski radi 14Mista 1Sela 24Mapa rajonuRajonna vladaGolova radi Laskin Mihajlo IvanovichGolova RDA Denisenko Igor MikolajovichVebstorinka Perechinska RDA Perechinska rajonna radaAdresa 89200 Zakarpatska obl Perechinskij r n m Perechin pl Narodna 16MapaPerechinskij rajon u Vikishovishi Na zahodi prohodit kordon zi Slovackoyu Respublikoyu na pivnochi mezhuye z Velikobereznyanskim i Voloveckim rajonami na shodi zi Svalyavskim i Mukachivskim na zahodi i pivdni z Uzhgorodskim rajonami Zakarpattya Likvidovanij u lipni 2020 roku u zv yazku z provedennyam administrativno teritorialnoyi reformi ta vklyuchenij do skladu novoutvorenogo ukrupnenogo Uzhgorodskogo rajonu do yakogo takozh uvijshli kolishnij Uzhgorodskij Velikobereznyanskij ta chastina Mukachivskogo rajoniv GeografiyaPerevazhnu bilshist teritoriyi rajonu zajmayut gori Najvishoyu tochkoyu Perechinshini ye vershina Polonina Runa sho pidijmayetsya na 1480 metriv Girski hrebti Polonina Runa Sinatoria Chontosh ta Lipova skala Na teritoriyi rajonu znahoditsya vulkanichne ozero Vorochivske ta kaskad Lumshorskih girskih vodospadiv Mizh gorami znahoditsya vidoma Uzhanska ta Turyanska ulogovini V osinno zimovij period teritoriya rajonu perebuvaye pid vplivom materikovogo klimatu z harakternoyu dlya nogo kontinentalnistyu u vesnyano litnij pid diyeyu vologogo Ci faktori viklikayut pizni vesnyani zamorozki znachni snigopadi i dosit silni vitri Priroda Perechinskogo rajonu malovnicha i riznomanitna Nizovinu zajmayut polya luki Pologi shili vkriti lisom zdebilshogo bukovoyi porodi Po teritoriyi rajonu protikayut richki Uzh Lyutyanka Turichka Tur ya Shipit sho vidkrivaye mozhlivosti rozvitku maloyi gidroenergetiki Vodospad Voyevodin Rajon maye visokij prirodno rekreacijnij i kurortnij potenciali Na jogo teritoriyi roztashovani ob yekti prirodno zapovidnogo fondu zokrema Derzhavnij zakaznik Sokolovi Skeli i Tur ye Polyanskij zakaznik u basejni richki Shipit derzhavna gidrologichna pam yatka vodospad u seli Tur ya Polyana Rajon ye odnim iz najbilsh ekologichno chistih regioniv oblasti pro sho svidchit i funkcionuvannya merezhi sanatorno kurortnogo ta turistichno rekreacijnogo kompleksu Rozgaluzhena merezha transportnih shlyahiv z yednuye rajonnij centr iz usima naselenimi punktami a takozh mistami ta oblastyami Ukrayini EkonomikaRajon maye mozhlivosti rozvitku porcelyano fayansovoyi promislovosti sirovinoyu dlya yakoyi ye kaolin U praci ugorskogo geologa Liffa 1940 rik navodyatsya dani pro visoku yakist kaolinovih rodovish sela Dubrinichi yi yih rozrobku v XIX stolitti Vin posilayetsya na Rihttofa yakij she v 1860 roci pisav pro rodovishe Z vidomih u Avstriyi porcelyanovih zemel dubrinicke ye najkrashim Doslidzhennya provedeni v Imperskij porcelyanovij manufakturi u Vidni pokazali sho do ciyeyi sirovini ne potribni niyaki domishki i sho vona maye krashu porcelyanu nizh materiali vsih inshih rodovish Avstriyi Virobi svoyeyu prozoristyu i rakovim zlomom nagaduyut kitajsku porcelyanu Ye znachni zapasi sirovini dlya budivelnoyi industriyi marmurizovanogo vapnyaku liparitiv glini burovato zhovtoyi sho mozhut buti vikoristani yak dekorativnij i oblicyuvalnij material Na teritoriyi rajonu rozvidani 2 rodovisha glini buruvato zhovtoyi yaki znahodyatsya v selah Poroshkovo ta Vorochevo Pokladi z danih rodovish pridatni dlya vigotovlennya cegli ta cherepici Lisi na teritoriyi rajonu zajmayut ploshu 41 9 tis ga Zagalnij zapas derevini na cij ploshi 12 1 mln kb m Lisistist teritoriyi stanovit 65 2 tis ga Perevazhayut bukovi nasadzhennya chastka yakih dorivnyuye 85 0 vidsotkiv zagalnih zapasiv vid zagalnoyi ploshi Osnovni balneologichni resursi predstavleni rodovishami vuglekislih vod Najbilshu grupu skladayut vuglekisli gidrokarbonatno hloridni natriyevi vodi harakterni dlya zon rozlomiv skladchastih Karpat Do ciyeyi grupi nalezhat vodi Zarichivskogo ta Simerkivskogo rodovish Vidome takozh Lumshorske rodovisha slabosulfidnih vod Zagalom na teritoriyi Perechinskogo rajonu rozvidano 13 dzherel iz cilyushimi vodami Rajon bagatij i prirodnimi roslinnimi resursami V lisah ye mozhlivist zagotovlyati ekologichno chisti gribi dikorostuchi yagodi zokrema sunicyu malinu chornicyu misceva nazva yafini ozhinu brusnicyu ta inshi vidi IstoriyaNajdavnishe poselennya viyavlene na zemlyah suchasnogo Perechinskogo rajonu poselennya piznogo neolitu blizko 20 tis rokiv tomu na okolici Perechina V urochishi Gori viyavleno kurgani yaki svidchat pro poselennya ranno zaliznoyi dobi VII stolittya do nashoyi eri Lyudi obirali ci miscya prozhivannya cherez vigidne geografichne roztashuvannya spriyatlivi klimatichni umovi ta rodyuchi zemli nayavnist u richkah velikoyi kilkosti ribi a v lisah dikih zviriv yistivnih roslin ta plodiv Na osnovi naukovih doslidzhen vibuduvano istorichnu hroniku rajonu VII IX stolittya Pershe Bolgarske carstvo ta Velika Moraviya IX XI stolittya period Zdobuttya Batkivshini ugorcyami yaki perejshovshi cherez Karpatski hrebti vvijshli v Tiso Dunajskij basejn Ugorci v toj chas zdijsnyuvali vijskovi pohodi na Italiyu Nimechchinu Bolgariyu Vizantiyu Zakarpattya u toj chas bulo nichijnoyu teritoriyeyu znahodilos pid pevnim uplivom Drevnoruskoyi derzhavi XII XIV stolittya U 1241 roci mongolo tatari pidkorili Zakarpattya ale cherez rik vidstupili U 1281 1321 rokah znachni teritoriyi istorichnogo Zakarpattya v tomu chisli i Perechinshina vhodyat do skladu Galicko Volinskogo knyazivstva XVI XVIII stolittya Na pochatku cogo periodu ugorciv peremogli turki yaki potim protyagom 160 rokiv ponevolyuvali krayinu Perechinshina z 1690 roku perebuvala v skladi Uzhanskoyi zhupi U cej chas use Zakarpattya vhodilo do skladu imperiyi Gabsburgiv Druga polovina XIX stolittya pochatok XX stolittya Rajon prodovzhuvav zalishatisya pid vladoyu Ugorshini 1919 berezen 1939 roku Zakarpattya vhodit do skladu Chehoslovachchini Kinec cogo periodu oznachenij podiyami borotbi za Karpatsku Ukrayinu yaka zreshtoyu bula progoloshena Proisnuvala nova respublika nedovgo Berezen 1939 roku zhovten 1944 roku Okupaciya rajonu Ugorshinoyu Kinec 1944 1945 roki U skladi Zakarpatskoyi Ukrayini 1946 1991 roki U skladi Radyanskoyi Ukrayini U cej period 1947 rik u skladi Zakarpatskoyi oblasti utvoreno Perechinskij rajon Z 1991 roku rajon u skladi Zakarpatskoyi oblasti vhodit do nezalezhnoyi Ukrayinskoyi derzhavi 25 travnya 2014 roku vidbulisya Prezidentski vibori Ukrayini U mezhah Perechinskogo rajonu buli stvoreni 32 viborchi dilnici Yavka na viborah skladala 61 98 progolosuvali 14 671 iz 23 672 viborciv Najbilshu kilkist golosiv otrimav Petro Poroshenko 50 43 7 398 viborciv Yuliya Timoshenko 19 32 2 835 viborciv Oleg Lyashko 10 92 1 602 viborciv Mihajlo Dobkin 5 06 742 viborciv Anatolij Gricenko 3 80 557 viborciv Reshta kandidativ nabrali menshu kilkist golosiv Kilkist nedijsnih abo zipsovanih byuleteniv 1 62 Administrativnij ustrijDokladnishe Administrativnij ustrij Perechinskogo rajonu Administrativno teritorialno rajon podilyayetsya na 1 misku radu i 15 silskih rad yaki ob yednuyut 25 naselenih punktiv ta pidporyadkovani Administrativnij centr misto Perechin NaselennyaIz 31 8 tis osib yaki zafiksovani Vseukrayinskim perepisom naselennya 2001 roku u silskij miscevosti meshkayut 24 7 tis chol u miskij 7 1 tis chol Za kilkistyu naselennya rajon posidaye 12 misce v oblasti na odin kvadratnij kilometr ploshi pripadaye u serednomu po 50 chol Dinamika chiselnosti naselennya 1970 31 510 1979 32 398 1989 32 582 2001 31 790 2014 31 629 Rozpodil naselennya za vikom ta stattyu 2001 Stat Vsogo Do 15 rokiv 15 24 25 44 45 64 65 85 Ponad 85Choloviki 15 406 3538 2344 4586 3355 1530 53Zhinki 16 620 3386 2296 4433 3695 2659 151Statevo vikova piramidaCholoviki Vik Zhinki53 85 151 135 80 84 230 320 75 79 616 494 70 74 881 581 65 69 932 639 60 64 889 636 55 59 747 1040 50 54 1000 1040 45 49 1059 1157 40 44 1169 1090 35 39 1074 1104 30 34 1077 1235 25 29 1113 1177 20 24 1108 1167 15 20 1188 1398 10 14 1305 1145 5 9 1132 995 0 4 949 Nacionalnij sklad naselennya rajonu za perepisom 2001 roku nacionalnist chiselnist chastkaukrayinci 30857 96 3 rosiyani 430 1 3 slovaki 306 1 0 cigani 138 0 4 rumuni 87 0 3 ugorci 78 0 2 bilorusi 19 0 1 nimci 15 0 0 Trudovi resursi rajonu dorivnyuyut 17 1 tis chol Na teritoriyi rajonu znahodyatsya 24 silski naseleni punkti yaki vhodyat do 14 silskih rad ta odna selishna rada z administrativnim centrom rajonu smt Perechin Sim naselenih punktiv mayut status girskih zokrema sela Novoselicya Turichki Vilshinki Lumshori Lipovec Polyanska Guta Tur ya Bistra Pam yatki istoriyi ta arhitekturiU spadok vid minulih stolit meshkancyam Perechinshini zalishilisya ryad pam yatok yaki svidchat pro bagatu istoriyu rajonu Cinnoyu pam yatkoyu derev yanogo zodchestva Zakarpattya ye Cerkva sv Vasilya Velikogo u s Likicari Cerkva u Likicarah bula zbudovana z yalini v XVII st triverhova bojkivskogo stilyu U 1748 r cerkva bula perebudovana i nabula suchasnogo viglyadu Zrubi vkrili dvoshilim dahom Piddashshya i dah mayut profilovanij karniz iz cilnogo brusa Nad babincem nevisoka kvadratna bashta z barokovim zavershennyam Podibna do bashti nevelika glavka uvinchuye grebin dahu nad vivtarem V seli Tur yi Remeti znahoditsya istorichna pam yatka XIX stolittya memorialna doshka listonoshi vigotovlena i vstanovlena vdyachnimi zemlyakami yaki visoko ocinili zhittyevij podvig poshtarya Teodora Fekete zdijsnenij nim u dalekomu minulomu PrimitkiRozporyadzhennya Prezidenta Ukrayini vid 18 grudnya 2019 roku 537 2019 rp Pro priznachennya I Denisenka golovoyu Perechinskoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi Zakarpatskoyi oblasti Prijnyato Postanovu www rada gov ua Procitovano 9 serpnya 2020 ProKom TOV NVP Centralna viborcha komisiya IAS Vibori Prezidenta Ukrayini www cvk gov ua Procitovano 19 lyutogo 2016 Administrativno teritorialnij ustrij Perechinskogo rajonu na sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini Arhiv originalu za 2 grudnya 2013 Procitovano 9 travnya 2015 Naselennya za stattyu ta vikom 2001 Arhiv originalu za 10 serpnya 2021 Molnar Jozsef Molnar D Istvan Karpatalja nepessege es magyarsaga a nepszamlalasi es nepmozgalmi adatok tukreben II Rakoczi Ferenc Karpataljai Magyar Foiskola Matematika es Termeszettudomanyi Tanszek Beregszasz 2005 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Perechinskij rajonVelikobereznyanskij rajon Slovachchina Voloveckij rajonUzhgorodskij rajon Mukachivskij rajon Svalyavskij rajon