Станіслав Радкевич (пол. Stanisław Radkiewicz; 19 січня 1903, Розмєрки — 13 грудня 1987, Варшава) — польський комуністичний політик і державний діяч, один із засновників карального апарату ПНР. У 1944—1954 роках — міністр громадської безпеки, з 1948 до 1956 рік — член Політбюро ЦК ПОРП. Організатор політичних репресій. Відсторонений від влади під час польської десталінізації.
Станіслав Радкевич пол. Stanisław Radkiewicz | |
Народження: | 19 січня 1903[1] d, Q115108428?, Слонімський повіт, Гродненська губернія, Литовське генерал-губернаторство, Російська імперія |
---|---|
Смерть: | 13 грудня 1987[2][1](84 роки) Варшава, Польська Народна Республіка |
Поховання: | Військові Повонзки |
Партія: | Польська об'єднана робітнича партія, d і Комуністична партія Польщі |
Нагороди: | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Раннє життя. Зв'язок із СРСР
Народився у селянській сім'ї. Закінчив три класи початкової школи. У 1915 році, при відступі російської армії, родина Радкевичів перебралися до села Єфремівка під Бузулуком. Під час Російської революції 15-річний Станіслав Радкевич приєднався до більшовиків і вступив до комсомолу.
У 1922 році Радкевич з батьками повернувся до Польщі (Антоній Радкевич, брат Станіслава, залишився у СРСР і вступив на службу у РСЧА). Наступного року Станіслав нелегально прибув до СРСР. У напрямку Польського бюро Комуністичної партії Білорусії пройшов курс навчання у Комуністичному університеті. У 1925 році також нелегально прибув до Польщі як функціонер Комінтерну й активіст Комуністичного союзу польської молоді.
У польській компартії. На радянській службі
У 1928 році був заарештований владою Польщі як іноземний агент. Відбув чотири роки ув'язнення, підписав зобов'язання припинити будь-яку політичну діяльність. Звільнившись, приєднався до Комуністичної партії Польщі (КПП), обіймав різні посади у партійному апараті. Знову був заарештований у 1937 році, звільнився через пів року.
Серед польських комуністів Станіслав Радкевич, поряд з Якубом Берманом, мав особливу довіру Сталіна. Брав участь у ліквідації структур КПП, розпущених за рішенням Комінтерну.
При нападі Німеччини на Польщу Радкевич кілька днів служив у Робочій бригаді оборони Варшави, після чого утік на територію, зайняту радянськими військами. Мав радянське громадянство, вступив до ВКП(б). Працював у школі білоруського міста Косово, на будівництві, у колгоспі. Після початку німецько-радянської війни у званні лейтенанта РСЧА вирушив на Західний фронт, але невдовзі демобілізувався і перевівся на тилові роботи.
У 1943 році Станіслав Радкевич вступив у польські збройні сили на території СРСР під командуванням Зигмунта Берлінга. Служив у 2-й піхотній дивізії. З ініціативи Радкевича у Підмосков'ї за сприяння радянських інструкторів було сформовано Польський окремий спеціальний батальйон майора Торуньчика, який заклав організаційно-кадрову основу майбутніх збройних сил комуністичної держбезпеки. З 1943 року Радкевич перебував у новій польській компартії ПРП, з 1944 року — у Союзі польських патріотів.
У партійно-державному керівництві. Організатор політичного терору
При створенні Польського комітету національного визволення (ПКНВ) у липні 1944 року Станіслав Радкевич у званні полковника очолив Відомство громадської безпеки (RBP). Структурну основу RBP створював Департамент контррозвідки, на чолі якого був досвідчений оперативник підполковник Роман Ромковський. Кадри комплектувалися з-поміж комуністичних активістів з досвідом довоєнного підпілля, Армії Людова, іспанських інтербригад і спецбатальйону Торуньчика. Важливою складовою при наборі була ідеологічна мотивація. Перевага надавалася співробітникам радянських спецслужб або випускникам курсів НКВС. З самого початку комуністичні органи державної безпеки створювалися за активної участі МДБ СРСР.
1 січня 1945 року RBP був перетворений на Міністерство громадської безпеки (МГБ). Міністром у тимчасовому уряді Едварда Осубки-Моравського зайняв Станіслав Радкевич. Зберіг посаду у кабінетах Юзефа Циранкевича та Болеслава Берута. З 1944 до 1947 рік перебував у Крайовій Раді Народовій під головуванням Берута.
У найвищому партійному керівництві, на чолі якого стояв Болеслав Берут, куратором карального апарату та керівником Радкевича був Якуб Берман. Найближчим оперативним співробітником Радкевича був заступник міністра Ромковський. Берут, Берман, Радкевич і Ромковський стали головними організаторами політичного терору у післявоєнній Польщі.
Ще до закінчення Другої світової війни, навесні 1945 року, штатний апарат МГБ досяг 12 тисяч осіб, а до 1953 — 33 тисяч. У підпорядкуванні Радкевича (своєю чергою підлеглого Берману) також перебували Корпус внутрішньої безпеки (аналог радянських ЧОН, понад 40 тисяч бійців), громадянська міліція (близько 60 тисяч), прикордонні війська (понад 30 тисяч), тюремна та пожежна охорона, масова воєнізована організація Добровільний резерв громадянської міліції (приблизно 125 тисяч у 1946 році).
Міністерство Радкевича було головним інструментом каральної політики сталіністського режиму Берута. МГБ здійснювало масові політичні репресії, придушення опозиції та католицизму, етнічні чистки. Удари завдавалися не лише озброєному антикомуністичному підпіллю та українському націоналістичному руху, а й легальній опозиції, насамперед Селянській та Народній партіям Станіслава Миколайчика. Хвиля репресій накрила опозиційних соціалістів, незалежні профспілки, польську католицьку церкву та інші конфесії. Структури МГБ відігравали основну роль у проведенні Операції «Вісла» — депортації українського населення з південно-східних районів Польщі.
З 1945 до 1948 рік Станіслав Радкевич — член Політбюро ЦК ПРП, з 1948 року — член Політбюро ЦК ПОРП. У 1946—1948 роках перебував у Державній комісії безпеки, з лютого 1949 року — член Комісії з безпеки ЦК ПОРП, головного координаційного органу політичних репресій. З 1947 року мав військове звання генерал дивізії.
При цьому Радкевич, на думку низки дослідників, не був найвпливовішим функціонером міністерства. Начальник контррозвідки генерал бригади Ромковський, начальник слідчого департаменту полковник Ружанський, начальник політичного департаменту полковник Брістігер, начальник департаменту з внутрішньопартійних справ полковник Фейгін мали прямий вихід на Бермана, оминаючи міністра Радкевича.
Десталінізація й усунення. Залишення каральних органів
Смерть Сталіна послабила позиції ортодоксально-сталіністських угруповань у керівних колах країн Східної Європи. Позиції сталіністів у МГБ були підірвані також скандальною втечею підполковника Святло, відповідальність за яку лягла на міністерське керівництво. У грудні 1954 року Станіслава Радкевича було знято з посади міністра громадської безпеки, міністерство розформовано. У липні 1955 року Радкевича було виведено з Політбюро. З 1954 до 1956 рік був міністром державного сільського господарства (відомство колективізації й організації радгоспів), але його кар'єра у партійно-державному керівництві та силових структурах завершилася.
Після жовтневих подій 1956 року у Польщі прискорився процес десталінізації. Якуба Бермана було звинувачено в «порушеннях соціалістичної законності». Деякі функціонери МГБ, які відрізнялися особливою жорстокістю — генерал Ромковський, полковники Ружанський та Фейгін — постали перед судом й отримали реальні строки ув'язнення; інші були звільнені з органів безпеки (генерал Метковський, полковник Брістігер, полковник Хумер). Станіслав Радкевич, подібно до Бермана, обмежився ритуалом «партійної самокритики», після чого був виведений з ЦК й у 1957 році виключений з ПОРП.
Відновлений у партії у 1960 році, обіймав різні посади у господарському апараті. У 1968 році вийшов на пенсію.
У відставці. Символіка смерті
За правління Едварда Герека та Войцеха Ярузельського перебував у тіні. У політичних подіях — робітниче повстання 1970 року на Балтійському узбережжі, конфронтація ПОРП із Солідарністю — участі не брав. При цьому залишався членом ПОРП.
Хоча Станіслав Радкевич належав до партійного угруповання, яке зазнало поразки у політичному протиборстві, він не викликав сильного відторгнення у панівних колах ПНР (на відміну від Бермана), не був позбавлений нагород. На його смерть офіціоз ПОРП «Трибуна Люду» відреагував поважним некрологом.
Помер Станіслав Радкевич у день шостої річниці запровадження воєнного стану. Його смерть виявилася по-своєму символічною: кінець 1987 року був відзначений у Польщі різким загостренням соціально-економічної кризи та активізацією «Солідарності».
Примітки
- https://bs.sejm.gov.pl/F?func=find-acc&acc_sequence=000013645&find_code=SYS&local_base=ARS10
- Munzinger Personen
- Sławomir Cenckiewicz, Długie ramię Moskwy. Wywiad wojskowy Polski Ludowej 1943—1991 (wprowadzenie do syntezy), Poznań 2011.
- 65 lat temu zlikwidowano Ministerstwo Bezpieczeństwa Publicznego. оригіналу за 23 листопада 2021. Процитовано 23 листопада 2021.
- Малюта Кисасундович Цястонь. оригіналу за 6 вересня 2021. Процитовано 23 листопада 2021.
- . Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 14 березня 2015.
- Ryszard Terlecki. Miecz i Tarcza Komunizmu. Historia aparatu bezpieczenstwa w Polse, 1944—1990 (Sword and Shield of Communism. A history of the Polish security services, 1944—1990), Wydawnictwo Literackie, Krakow, 2007.
- Timothy Snyder. To Resolve the Ukrainian Question Once and for All: The Ethnic Cleansing of Ukrainians in Poland, 1943—1947.
- Stanisław Radkiewicz — wszechwładny szef bezpieki czy figurant?. оригіналу за 20 березня 2015. Процитовано 14 березня 2015.
- Trybuna Ludu. 14 grudnia 1987.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stanislav Radkevich pol Stanislaw Radkiewicz 19 sichnya 1903 1903sichnya19 Rozmyerki 13 grudnya 1987 Varshava polskij komunistichnij politik i derzhavnij diyach odin iz zasnovnikiv karalnogo aparatu PNR U 1944 1954 rokah ministr gromadskoyi bezpeki z 1948 do 1956 rik chlen Politbyuro CK PORP Organizator politichnih represij Vidstoronenij vid vladi pid chas polskoyi destalinizaciyi Stanislav Radkevich pol Stanislaw Radkiewicz Narodzhennya 19 sichnya 1903 1903 01 19 1 d Q115108428 Slonimskij povit Grodnenska guberniya Litovske general gubernatorstvo Rosijska imperiyaSmert 13 grudnya 1987 1987 12 13 2 1 84 roki Varshava Polska Narodna RespublikaPohovannya Vijskovi PovonzkiPartiya Polska ob yednana robitnicha partiya d i Komunistichna partiya PolshiNagorodi Mediafajli b u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Radkevich Rannye zhittya Zv yazok iz SRSRNarodivsya u selyanskij sim yi Zakinchiv tri klasi pochatkovoyi shkoli U 1915 roci pri vidstupi rosijskoyi armiyi rodina Radkevichiv perebralisya do sela Yefremivka pid Buzulukom Pid chas Rosijskoyi revolyuciyi 15 richnij Stanislav Radkevich priyednavsya do bilshovikiv i vstupiv do komsomolu U 1922 roci Radkevich z batkami povernuvsya do Polshi Antonij Radkevich brat Stanislava zalishivsya u SRSR i vstupiv na sluzhbu u RSChA Nastupnogo roku Stanislav nelegalno pribuv do SRSR U napryamku Polskogo byuro Komunistichnoyi partiyi Bilorusiyi projshov kurs navchannya u Komunistichnomu universiteti U 1925 roci takozh nelegalno pribuv do Polshi yak funkcioner Kominternu j aktivist Komunistichnogo soyuzu polskoyi molodi U polskij kompartiyi Na radyanskij sluzhbiU 1928 roci buv zaareshtovanij vladoyu Polshi yak inozemnij agent Vidbuv chotiri roki uv yaznennya pidpisav zobov yazannya pripiniti bud yaku politichnu diyalnist Zvilnivshis priyednavsya do Komunistichnoyi partiyi Polshi KPP obijmav rizni posadi u partijnomu aparati Znovu buv zaareshtovanij u 1937 roci zvilnivsya cherez piv roku Sered polskih komunistiv Stanislav Radkevich poryad z Yakubom Bermanom mav osoblivu doviru Stalina Brav uchast u likvidaciyi struktur KPP rozpushenih za rishennyam Kominternu Pri napadi Nimechchini na Polshu Radkevich kilka dniv sluzhiv u Robochij brigadi oboroni Varshavi pislya chogo utik na teritoriyu zajnyatu radyanskimi vijskami Mav radyanske gromadyanstvo vstupiv do VKP b Pracyuvav u shkoli biloruskogo mista Kosovo na budivnictvi u kolgospi Pislya pochatku nimecko radyanskoyi vijni u zvanni lejtenanta RSChA virushiv na Zahidnij front ale nevdovzi demobilizuvavsya i perevivsya na tilovi roboti U 1943 roci Stanislav Radkevich vstupiv u polski zbrojni sili na teritoriyi SRSR pid komanduvannyam Zigmunta Berlinga Sluzhiv u 2 j pihotnij diviziyi Z iniciativi Radkevicha u Pidmoskov yi za spriyannya radyanskih instruktoriv bulo sformovano Polskij okremij specialnij bataljon majora Torunchika yakij zaklav organizacijno kadrovu osnovu majbutnih zbrojnih sil komunistichnoyi derzhbezpeki Z 1943 roku Radkevich perebuvav u novij polskij kompartiyi PRP z 1944 roku u Soyuzi polskih patriotiv U partijno derzhavnomu kerivnictvi Organizator politichnogo teroruPri stvorenni Polskogo komitetu nacionalnogo vizvolennya PKNV u lipni 1944 roku Stanislav Radkevich u zvanni polkovnika ocholiv Vidomstvo gromadskoyi bezpeki RBP Strukturnu osnovu RBP stvoryuvav Departament kontrrozvidki na choli yakogo buv dosvidchenij operativnik pidpolkovnik Roman Romkovskij Kadri komplektuvalisya z pomizh komunistichnih aktivistiv z dosvidom dovoyennogo pidpillya Armiyi Lyudova ispanskih interbrigad i specbataljonu Torunchika Vazhlivoyu skladovoyu pri nabori bula ideologichna motivaciya Perevaga nadavalasya spivrobitnikam radyanskih specsluzhb abo vipusknikam kursiv NKVS Z samogo pochatku komunistichni organi derzhavnoyi bezpeki stvoryuvalisya za aktivnoyi uchasti MDB SRSR 1 sichnya 1945 roku RBP buv peretvorenij na Ministerstvo gromadskoyi bezpeki MGB Ministrom u timchasovomu uryadi Edvarda Osubki Moravskogo zajnyav Stanislav Radkevich Zberig posadu u kabinetah Yuzefa Cirankevicha ta Boleslava Beruta Z 1944 do 1947 rik perebuvav u Krajovij Radi Narodovij pid golovuvannyam Beruta U najvishomu partijnomu kerivnictvi na choli yakogo stoyav Boleslav Berut kuratorom karalnogo aparatu ta kerivnikom Radkevicha buv Yakub Berman Najblizhchim operativnim spivrobitnikom Radkevicha buv zastupnik ministra Romkovskij Berut Berman Radkevich i Romkovskij stali golovnimi organizatorami politichnogo teroru u pislyavoyennij Polshi She do zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni navesni 1945 roku shtatnij aparat MGB dosyag 12 tisyach osib a do 1953 33 tisyach U pidporyadkuvanni Radkevicha svoyeyu chergoyu pidleglogo Bermanu takozh perebuvali Korpus vnutrishnoyi bezpeki analog radyanskih ChON ponad 40 tisyach bijciv gromadyanska miliciya blizko 60 tisyach prikordonni vijska ponad 30 tisyach tyuremna ta pozhezhna ohorona masova voyenizovana organizaciya Dobrovilnij rezerv gromadyanskoyi miliciyi priblizno 125 tisyach u 1946 roci Ministerstvo Radkevicha bulo golovnim instrumentom karalnoyi politiki stalinistskogo rezhimu Beruta MGB zdijsnyuvalo masovi politichni represiyi pridushennya opoziciyi ta katolicizmu etnichni chistki Udari zavdavalisya ne lishe ozbroyenomu antikomunistichnomu pidpillyu ta ukrayinskomu nacionalistichnomu ruhu a j legalnij opoziciyi nasampered Selyanskij ta Narodnij partiyam Stanislava Mikolajchika Hvilya represij nakrila opozicijnih socialistiv nezalezhni profspilki polsku katolicku cerkvu ta inshi konfesiyi Strukturi MGB vidigravali osnovnu rol u provedenni Operaciyi Visla deportaciyi ukrayinskogo naselennya z pivdenno shidnih rajoniv Polshi Z 1945 do 1948 rik Stanislav Radkevich chlen Politbyuro CK PRP z 1948 roku chlen Politbyuro CK PORP U 1946 1948 rokah perebuvav u Derzhavnij komisiyi bezpeki z lyutogo 1949 roku chlen Komisiyi z bezpeki CK PORP golovnogo koordinacijnogo organu politichnih represij Z 1947 roku mav vijskove zvannya general diviziyi Pri comu Radkevich na dumku nizki doslidnikiv ne buv najvplivovishim funkcionerom ministerstva Nachalnik kontrrozvidki general brigadi Romkovskij nachalnik slidchogo departamentu polkovnik Ruzhanskij nachalnik politichnogo departamentu polkovnik Bristiger nachalnik departamentu z vnutrishnopartijnih sprav polkovnik Fejgin mali pryamij vihid na Bermana ominayuchi ministra Radkevicha Destalinizaciya j usunennya Zalishennya karalnih organivSmert Stalina poslabila poziciyi ortodoksalno stalinistskih ugrupovan u kerivnih kolah krayin Shidnoyi Yevropi Poziciyi stalinistiv u MGB buli pidirvani takozh skandalnoyu vtecheyu pidpolkovnika Svyatlo vidpovidalnist za yaku lyagla na ministerske kerivnictvo U grudni 1954 roku Stanislava Radkevicha bulo znyato z posadi ministra gromadskoyi bezpeki ministerstvo rozformovano U lipni 1955 roku Radkevicha bulo vivedeno z Politbyuro Z 1954 do 1956 rik buv ministrom derzhavnogo silskogo gospodarstva vidomstvo kolektivizaciyi j organizaciyi radgospiv ale jogo kar yera u partijno derzhavnomu kerivnictvi ta silovih strukturah zavershilasya Pislya zhovtnevih podij 1956 roku u Polshi priskorivsya proces destalinizaciyi Yakuba Bermana bulo zvinuvacheno v porushennyah socialistichnoyi zakonnosti Deyaki funkcioneri MGB yaki vidriznyalisya osoblivoyu zhorstokistyu general Romkovskij polkovniki Ruzhanskij ta Fejgin postali pered sudom j otrimali realni stroki uv yaznennya inshi buli zvilneni z organiv bezpeki general Metkovskij polkovnik Bristiger polkovnik Humer Stanislav Radkevich podibno do Bermana obmezhivsya ritualom partijnoyi samokritiki pislya chogo buv vivedenij z CK j u 1957 roci viklyuchenij z PORP Vidnovlenij u partiyi u 1960 roci obijmav rizni posadi u gospodarskomu aparati U 1968 roci vijshov na pensiyu U vidstavci Simvolika smertiZa pravlinnya Edvarda Gereka ta Vojceha Yaruzelskogo perebuvav u tini U politichnih podiyah robitniche povstannya 1970 roku na Baltijskomu uzberezhzhi konfrontaciya PORP iz Solidarnistyu uchasti ne brav Pri comu zalishavsya chlenom PORP Hocha Stanislav Radkevich nalezhav do partijnogo ugrupovannya yake zaznalo porazki u politichnomu protiborstvi vin ne viklikav silnogo vidtorgnennya u panivnih kolah PNR na vidminu vid Bermana ne buv pozbavlenij nagorod Na jogo smert oficioz PORP Tribuna Lyudu vidreaguvav povazhnim nekrologom Pomer Stanislav Radkevich u den shostoyi richnici zaprovadzhennya voyennogo stanu Jogo smert viyavilasya po svoyemu simvolichnoyu kinec 1987 roku buv vidznachenij u Polshi rizkim zagostrennyam socialno ekonomichnoyi krizi ta aktivizaciyeyu Solidarnosti Primitkihttps bs sejm gov pl F func find acc amp acc sequence 000013645 amp find code SYS amp local base ARS10 Munzinger Personen d Track Q107343683 Slawomir Cenckiewicz Dlugie ramie Moskwy Wywiad wojskowy Polski Ludowej 1943 1991 wprowadzenie do syntezy Poznan 2011 65 lat temu zlikwidowano Ministerstwo Bezpieczenstwa Publicznego originalu za 23 listopada 2021 Procitovano 23 listopada 2021 Malyuta Kisasundovich Cyaston originalu za 6 veresnya 2021 Procitovano 23 listopada 2021 Arhiv originalu za 24 veresnya 2015 Procitovano 14 bereznya 2015 Ryszard Terlecki Miecz i Tarcza Komunizmu Historia aparatu bezpieczenstwa w Polse 1944 1990 Sword and Shield of Communism A history of the Polish security services 1944 1990 Wydawnictwo Literackie Krakow 2007 Timothy Snyder To Resolve the Ukrainian Question Once and for All The Ethnic Cleansing of Ukrainians in Poland 1943 1947 Stanislaw Radkiewicz wszechwladny szef bezpieki czy figurant originalu za 20 bereznya 2015 Procitovano 14 bereznya 2015 Trybuna Ludu 14 grudnia 1987 Posilannya