Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Про кляті солда ти пол Żołnierze wyklęci незламні солдати польське післявоєнне самостійницьке і антикомуністичне підпілл

Прокляті солдати

Прокляті солдати

Про́кляті солда́ти (пол. Żołnierze wyklęci), незламні солдати, польське післявоєнне самостійницьке і антикомуністичне підпілля (пол. żołnierze niezłomni, polskie powojenne podziemie niepodległościowe i antykomunistyczne) — антикомуністичний, незалежницький, партизанський рух опору проти радянізації Польщі і підпорядкуванню її Радянському Союзу. Вів боротьбу зі службами безпеки СРСР і підлеглими їм відомствами у Польщі.

Прокляті солдати, незламні солдати, польське післявоєнне самостійницьке і антикомуністичне підпілля
Антикомуністичне повстання у Польщі (1944–1953)
image
Вояки 5-ї Віленської бригади AK

Вояки 5-ї Віленської бригади AK
Дата: 1944–1947
(на практиці, останній партизан, що переховувався, поліг у бою в 1963)
Місце: Польща, Віленщина, Новогрудчина і Гродненщина (Литовська РСР і Білоруська РСР)
Привід: Опір спробам нав'язати силою нову політичну систему в Польщі і відокремленню від неї владою СРСР українських, білоруських та литовських територій. Етнічні чистки не польського населення на теренах, що відійшли до Польщі після ІІ Світової війни.:
Результат: перемога сил безпеки, зміцнення комуністичного режиму в Польщі.
Сторони
image Міністерство громадської безпеки
image Місцеві управління безпеки
image Корпус внутрішньої безпеки

image
image НКВС
image Смерш 		image Свобода і Незалежність
image «Національне військове об'єднання»
image «Національні збройні сили»
image «Конспіративне Військо Польське»
image «Громадянська Армія Крайова»
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Прокляті солдати
image
Вояки польського самостійницького підпілля (червень 1947)
image
Бриг. генерал Август Еміль Фільдорф, будував структуру організації «NIE», покликаної протистояти радянській окупації, жертва судового вбивства в 1953 році
image
Тіла полеглих у боях з МГБ і Громадянською міліцією в липні 1953 року вояків загону поручника Вацлава Грабовського «Пущика» з «Національного військового об'єднання»
image
Місця політичних в'язниць у комуністичній Польщі 1944—1956 рр.

Чисельність членів усіх підпільних організацій і груп оцінюється в 120—180 тисяч осіб. В останні дні Другої світової війни на території Польщі діяло 80 000 антикомуністичних партизанів. Останній член руху опору — Юзеф Франчак, псевдо «Лялєк», із загону капітана Здіслава Вронського «Ускока» — загинув в облаві у селі Майдан Козиць Верхніх під містом П'яски (Люблінське воєводство) через вісімнадцять років після війни — 21 жовтня 1963 року. Однак на ділі більшість збройних організацій припинила діяльність внаслідок відсутності реакції США і Великої Британії (як гарантів положень Ялтинської конференції) на фальсифікацію Польською робітничою партією (попередницею ПОРП) виборів у законодавчий сейм у січні 1947 року і, як результат, остаточного таким чином визнання англосаксонськими наддержавами насаджуваної Радянським Союзом влади в Польщі. Після масових виходів із підпілля (76 774 осіб) під час проведеної після виборів амністії 1947 та у зв'язку з несправдженням сподівань на втручання цих наддержав антикомуністичне самостійницьке збройне підпілля після 1947 року налічувало не більш ніж дві тисячі борців.

Докладніше: Антикомуністичне повстання у Польщі (1944–1953)

Злочини проти непольського населення

image
Українські жінки та діти, по-звірячому вбиті «проклятими солдатами» у селі Верховина

Частина дослідників обстоює думку, що антикомуністичне підпілля було антисемітським і має нести відповідальність за вбивства євреїв. За словами соціолога Барбари-Тереси Енгелькінг, антикомуністичне підпілля у своїй пропаганді часто вдавалося до передвоєнних антисемітських тем і стереотипу жидокомуни. Згідно з дослідженнями Інституту національної пам'яті, антисемітизм серед «проклятих солдатів» міг бути пов'язаним із великою часткою євреїв і людей єврейського походження у керівництві органів безпеки. Історик Мацей Коркуць вказує на факт стрілянини по кільканадцятьох цивільних євреях із боку підлеглих Юзефа Курася на псевдо «Вогонь» у районі Коросна. Він відзначає, що дія, визначена ним як злочин, не була наслідком наказу Юзефа Курася. Соціолог Ян Томаш Гросс зазначає, що загін Курася вбив тоді 11 осіб, поранивши сімох.

5 лютого 1946 загін Едварда Тарашкевича «Яструба» оволодів на кілька годин містом Парчів, у якому захопив продовольство, вбив міліціонера і трьох євреїв — співробітників міліції. Відомості про покарання єврейського населення, яке тероризувало поляків і регулярно грабувало місцевих селян, що приїжджали на базар, з'являються в написаному 1948 року «Літописі загону Желязного», де один з авторів тексту описує суспільно-економічну обстанову і план нападу на структури апарату безпеки, керованого народною владою у Парчеві. Привілейована єврейська охорона міста, яка була єдиною, хто міг, окрім силовиків, легально носити зброю, і яка турбувала місцеве населення, раніше діставала попередження від Яструба, що, коли та не припинить цієї практики, то він особисто їх покарає. Інформацію про етнічні причини нападу запустив у політичних цілях пропагандистський апарат «народної влади», після чого її неодноразово повторювали різні історики, які спиралися на сумнівні джерела, що походили від тодішніх спецслужб.

20 червня 1945 року підрозділ «Національних збройних сил» у Желехуві вбив трьох євреїв, раніше 11 червня цей підрозділ знищив групу «польських демократичних діячів», серед яких виявилося кілька євреїв. За даними свідка, пізніше вбиті перебували в розшуку як євреї. За підрахунками Юзефа Адельсона, напад на потяг, співорганізатором якого були «Національні збройні сили», забрав життя 200 євреїв. На думку Марека Едельмана, учасники підпілля під час цієї акції виводили з поїзда переважно євреїв.

На межі січня і лютого 1946 керівник загону Сил спеціальних операцій «Національного військового об'єднання» [en] на псевдо «Бурий» скоїв низку злочинів проти білоруського населення в селах Залішани (16 убитих), Вулька-Вигоновська (двоє загиблих), Пухали-Старі (30 убитих) і Зані, Шпаки та Концовизна (31 убитий). Деякі з них ІНПП описав як такі, що носять ознаки геноциду. 30 січня 2011 року на Підляшші віддано шану 79 жертвам цих злодіянь. Одним із відповідальних за злочин проти українського населення в селі Пискоровичі був офіцер «Національного військового об'єднання» Юзеф Задзерський. 6 червня 1945 року підрозділ «національних збройних сил» під командуванням Мечислава Паздерського скоїв різанину в селі Верховина, жертвами якої стали 196 осіб українського походження.

Вшанування в сьогоднішній Польщі

Починаючи з 2011 року 1 березня в Польщі є державним святом, присвяченим пам’яті вояків збройного антикомуністичного підпілля — Національним днем пам’яті «проклятих солдатів». Воно відзначається на початку березня тому, що в цей день у 1951 році комуністи виконали смертний вирок проти керівництва IV Команди руху „Wolność i Niezawisłość”.

Прокляті солдати — один з важливих символів для польських правих організацій. Так, від 2016 року в місті Гайнівка на Підляшші щороку напередодні 1 березня проводиться Марш проклятих солдатів під патронатом Ромуальда Райса «Бурого», який відповідальний за вбивства місцевого білоруського і православного цивільного населення (у селах Залешани, Коньцовізна, Шпаки). У селі Старі Пухали «Бури» розстріляв три десятки білоруських селян, які відмовлялися записатися католиками. Ті, хто погодився, вижили.

Від 2017 р. в Гайнівці проти маршу польських націоналістів протестують польські громадські рухи, зокрема Громадяни Польщі. Свої протести проти цього заходу висловлювало також місцеве білоруське населення Гайнівки.

 Див. також

Примітки

  1. Означення походить від назви виставки, присвяченої партизанській війні, яку в 1993 році у Варшавському університеті підготувала Республіканська Ліга Niezależna.pl (пол.), а зробив його популярним в 1996 році Єжи Шльонський у книжці під такою назвою. Rafał Wnuk. Metro Cafe [ 10 серпня 2016 у Wayback Machine.] (пол.).
  2. Atlas polskiego podziemia niepodległościowego 1944—1956, Warszawa–Lublin 2007, s. XXXIII.
  3. Halik Kochanski, Orzeł niezłomny. Polska i Polacy podczas II wojny światowej, Poznań 2013, s. 557.
  4. Andrzej Leon Sowa, Historia polityczna Polski 1944—1991, Wydawnictwo Literackie, 2011, s. 78.
  5. S. Poleszak, Ostatni Niezłomni [1] [ 2014-11-05 у Wayback Machine.].
  6. Barbara Engelking-Boni Zagłada żydów: pamięć narodowa a pisanie historii w Polsce i we Francji, s. 195.
  7. Krzysztof Szwagrzyk: Żydzi w kierownictwie UB [ 2013-04-25 у Wayback Machine.]. «Biuletyn IPN» nr 58 (11) 2005.
  8. Dr Korkuć z IPN: «Ogień» walczył o Polskę niepodległą dzieje.pl [dostęp 2012-06-04].
  9. Jan Tomasz Gross, Strach. Antysemityzm w Polsce tuż po wojnie. Historia moralnej zapaści, s. 58, Wydawnictwo Znak, Kraków 2008, .
  10. Mariusz Bechta: Pogrom czy odwet? Akcja zbrojna Zrzeszenia „Wolność i Niezawisłość” w Parczewie 5 lutego 1946 r. Warszawa: Zysk i spółka, 2014, s. 512. . 
  11. Grzegorz Makus. „JASTRZĄB” i „ŻELAZNY” ostatni partyzanci Polesia Lubelskiego 1945–1951 (PDF).
  12. Yad Vashem Studies, Tom 26, s. 75.
  13. Alina Cała, Helena Datner-Śpiewak, Dzieje Żydów w Polsce, 1944—1968. Teksty źródłowe, Żydowski Instytut Historyczny, 1997, s. 28.
  14. Sebastian Bojemski, Poszli w skier powodzi… Narodowe Siły Zbrojne w Powstaniu Warszawskim, s. 25.
  15. Witold Bereś, Krzysztof Brunetko, Marek Edelman. Życie. Po prostu, wyd. Świat Książki, Warszawa 2008, s. 246, .
  16. [[https://web.archive.org/web/20130704024121/http://www.przeglad-tygodnik.pl/pl/artykul/kto-zaplaci-za-zbrodnie-podziemia Архівовано 2013-07-04 у Wayback Machine.] Kto zapłaci za zbrodnie podziemia | Tygodnik «Przegląd».
  17. Informacja o ustaleniach końcowych śledztwa S 28/02/Zi w sprawie pozbawienia życia 79 osób – mieszkańców powiatu Bielsk Podlaski w tym 30 osób tzw. furmanów w lesie koło Puchał Starych, dokonanych w okresie od 29 stycznia 1946 r. do 2 lutego 1946. Instytut Pamięci Narodowej.
  18. Pacyfikacja wsi koło Bielska Podlaskiego. Rocznica zbrodni [ 12 листопада 2013 у Wayback Machine.]. wspolczesna.pl 30.01.2011.
  19. Romuald Rajs «Bury». Żołnierz wyklęty i morderca. wspolczesna.pl 12 marca 2011.
  20. Janusz Bakunowicz 57. rocznica pacyfikacji wsi Zanie, Nad Buhom i Narvoju [ 2013-05-01 у Wayback Machine.].
  21. J. Wysocki, Ukraińcy na Lubelszczyźnie w latach 1944—1989, Instytut Pamięci Narodowej, Lublin 2011, s. 55, .
  22. Ісаєв, Ігор. У Польщі почали активно вшановувати пам'ять військових злочинців 1940-их років. texty.org.ua (UK) . Процитовано 15 лютого 2018.
  23. Польське радіо. Марш "выклятых жаўнераў" у Гайнаўцы. Polskie Radio dla Zagranicy. Процитовано 15 лютого 2018.
  24. Беларускае Радыё Рацыя. (BE) . Архів оригіналу за 5 травня 2018.

Посилання

  • (рос.) В БЕЛАРУСИ ЗАДЕРЖАЛИ ГЛАВУ СОЮЗА ПОЛЯКОВ, 24.03.2021 // «Багнет»

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Pro klyati solda ti pol Zolnierze wykleci nezlamni soldati polske pislyavoyenne samostijnicke i antikomunistichne pidpillya pol zolnierze niezlomni polskie powojenne podziemie niepodleglosciowe i antykomunistyczne antikomunistichnij nezalezhnickij partizanskij ruh oporu proti radyanizaciyi Polshi i pidporyadkuvannyu yiyi Radyanskomu Soyuzu Viv borotbu zi sluzhbami bezpeki SRSR i pidleglimi yim vidomstvami u Polshi Proklyati soldati nezlamni soldati polske pislyavoyenne samostijnicke i antikomunistichne pidpillya Antikomunistichne povstannya u Polshi 1944 1953 Voyaki 5 yi Vilenskoyi brigadi AK Voyaki 5 yi Vilenskoyi brigadi AK Data 1944 1947 na praktici ostannij partizan sho perehovuvavsya polig u boyu v 1963 Misce Polsha Vilenshina Novogrudchina i Grodnenshina Litovska RSR i Biloruska RSR Privid Opir sprobam nav yazati siloyu novu politichnu sistemu v Polshi i vidokremlennyu vid neyi vladoyu SRSR ukrayinskih biloruskih ta litovskih teritorij Etnichni chistki ne polskogo naselennya na terenah sho vidijshli do Polshi pislya II Svitovoyi vijni Rezultat peremoga sil bezpeki zmicnennya komunistichnogo rezhimu v Polshi Storoni Ministerstvo gromadskoyi bezpeki Miscevi upravlinnya bezpeki Korpus vnutrishnoyi bezpeki NKVS Smersh Svoboda i Nezalezhnist Nacionalne vijskove ob yednannya Nacionalni zbrojni sili Konspirativne Vijsko Polske Gromadyanska Armiya Krajova Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Proklyati soldati Voyaki polskogo samostijnickogo pidpillya cherven 1947 Brig general Avgust Emil Fildorf buduvav strukturu organizaciyi NIE poklikanoyi protistoyati radyanskij okupaciyi zhertva sudovogo vbivstva v 1953 roci Tila poleglih u boyah z MGB i Gromadyanskoyu miliciyeyu v lipni 1953 roku voyakiv zagonu poruchnika Vaclava Grabovskogo Pushika z Nacionalnogo vijskovogo ob yednannya Miscya politichnih v yaznic u komunistichnij Polshi 1944 1956 rr Chiselnist chleniv usih pidpilnih organizacij i grup ocinyuyetsya v 120 180 tisyach osib V ostanni dni Drugoyi svitovoyi vijni na teritoriyi Polshi diyalo 80 000 antikomunistichnih partizaniv Ostannij chlen ruhu oporu Yuzef Franchak psevdo Lyalyek iz zagonu kapitana Zdislava Vronskogo Uskoka zaginuv v oblavi u seli Majdan Kozic Verhnih pid mistom P yaski Lyublinske voyevodstvo cherez visimnadcyat rokiv pislya vijni 21 zhovtnya 1963 roku Odnak na dili bilshist zbrojnih organizacij pripinila diyalnist vnaslidok vidsutnosti reakciyi SShA i Velikoyi Britaniyi yak garantiv polozhen Yaltinskoyi konferenciyi na falsifikaciyu Polskoyu robitnichoyu partiyeyu poperedniceyu PORP viboriv u zakonodavchij sejm u sichni 1947 roku i yak rezultat ostatochnogo takim chinom viznannya anglosaksonskimi nadderzhavami nasadzhuvanoyi Radyanskim Soyuzom vladi v Polshi Pislya masovih vihodiv iz pidpillya 76 774 osib pid chas provedenoyi pislya viboriv amnistiyi 1947 ta u zv yazku z nespravdzhennyam spodivan na vtruchannya cih nadderzhav antikomunistichne samostijnicke zbrojne pidpillya pislya 1947 roku nalichuvalo ne bilsh nizh dvi tisyachi borciv Dokladnishe Antikomunistichne povstannya u Polshi 1944 1953 Zlochini proti nepolskogo naselennyaUkrayinski zhinki ta diti po zviryachomu vbiti proklyatimi soldatami u seli Verhovina Chastina doslidnikiv obstoyuye dumku sho antikomunistichne pidpillya bulo antisemitskim i maye nesti vidpovidalnist za vbivstva yevreyiv Za slovami sociologa Barbari Teresi Engelking antikomunistichne pidpillya u svoyij propagandi chasto vdavalosya do peredvoyennih antisemitskih tem i stereotipu zhidokomuni Zgidno z doslidzhennyami Institutu nacionalnoyi pam yati antisemitizm sered proklyatih soldativ mig buti pov yazanim iz velikoyu chastkoyu yevreyiv i lyudej yevrejskogo pohodzhennya u kerivnictvi organiv bezpeki Istorik Macej Korkuc vkazuye na fakt strilyanini po kilkanadcyatoh civilnih yevreyah iz boku pidleglih Yuzefa Kurasya na psevdo Vogon u rajoni Korosna Vin vidznachaye sho diya viznachena nim yak zlochin ne bula naslidkom nakazu Yuzefa Kurasya Sociolog Yan Tomash Gross zaznachaye sho zagin Kurasya vbiv todi 11 osib poranivshi simoh 5 lyutogo 1946 zagin Edvarda Tarashkevicha Yastruba ovolodiv na kilka godin mistom Parchiv u yakomu zahopiv prodovolstvo vbiv milicionera i troh yevreyiv spivrobitnikiv miliciyi Vidomosti pro pokarannya yevrejskogo naselennya yake terorizuvalo polyakiv i regulyarno grabuvalo miscevih selyan sho priyizhdzhali na bazar z yavlyayutsya v napisanomu 1948 roku Litopisi zagonu Zhelyaznogo de odin z avtoriv tekstu opisuye suspilno ekonomichnu obstanovu i plan napadu na strukturi aparatu bezpeki kerovanogo narodnoyu vladoyu u Parchevi Privilejovana yevrejska ohorona mista yaka bula yedinoyu hto mig okrim silovikiv legalno nositi zbroyu i yaka turbuvala misceve naselennya ranishe distavala poperedzhennya vid Yastruba sho koli ta ne pripinit ciyeyi praktiki to vin osobisto yih pokaraye Informaciyu pro etnichni prichini napadu zapustiv u politichnih cilyah propagandistskij aparat narodnoyi vladi pislya chogo yiyi neodnorazovo povtoryuvali rizni istoriki yaki spiralisya na sumnivni dzherela sho pohodili vid todishnih specsluzhb 20 chervnya 1945 roku pidrozdil Nacionalnih zbrojnih sil u Zhelehuvi vbiv troh yevreyiv ranishe 11 chervnya cej pidrozdil znishiv grupu polskih demokratichnih diyachiv sered yakih viyavilosya kilka yevreyiv Za danimi svidka piznishe vbiti perebuvali v rozshuku yak yevreyi Za pidrahunkami Yuzefa Adelsona napad na potyag spivorganizatorom yakogo buli Nacionalni zbrojni sili zabrav zhittya 200 yevreyiv Na dumku Mareka Edelmana uchasniki pidpillya pid chas ciyeyi akciyi vivodili z poyizda perevazhno yevreyiv Na mezhi sichnya i lyutogo 1946 kerivnik zagonu Sil specialnih operacij Nacionalnogo vijskovogo ob yednannya en na psevdo Burij skoyiv nizku zlochiniv proti biloruskogo naselennya v selah Zalishani 16 ubitih Vulka Vigonovska dvoye zagiblih Puhali Stari 30 ubitih i Zani Shpaki ta Koncovizna 31 ubitij Deyaki z nih INPP opisav yak taki sho nosyat oznaki genocidu 30 sichnya 2011 roku na Pidlyashshi viddano shanu 79 zhertvam cih zlodiyan Odnim iz vidpovidalnih za zlochin proti ukrayinskogo naselennya v seli Piskorovichi buv oficer Nacionalnogo vijskovogo ob yednannya Yuzef Zadzerskij 6 chervnya 1945 roku pidrozdil nacionalnih zbrojnih sil pid komanduvannyam Mechislava Pazderskogo skoyiv rizaninu v seli Verhovina zhertvami yakoyi stali 196 osib ukrayinskogo pohodzhennya Vshanuvannya v sogodnishnij PolshiPochinayuchi z 2011 roku 1 bereznya v Polshi ye derzhavnim svyatom prisvyachenim pam yati voyakiv zbrojnogo antikomunistichnogo pidpillya Nacionalnim dnem pam yati proklyatih soldativ Vono vidznachayetsya na pochatku bereznya tomu sho v cej den u 1951 roci komunisti vikonali smertnij virok proti kerivnictva IV Komandi ruhu Wolnosc i Niezawislosc Proklyati soldati odin z vazhlivih simvoliv dlya polskih pravih organizacij Tak vid 2016 roku v misti Gajnivka na Pidlyashshi shoroku naperedodni 1 bereznya provoditsya Marsh proklyatih soldativ pid patronatom Romualda Rajsa Burogo yakij vidpovidalnij za vbivstva miscevogo biloruskogo i pravoslavnogo civilnogo naselennya u selah Zaleshani Koncovizna Shpaki U seli Stari Puhali Buri rozstrilyav tri desyatki biloruskih selyan yaki vidmovlyalisya zapisatisya katolikami Ti hto pogodivsya vizhili Vid 2017 r v Gajnivci proti marshu polskih nacionalistiv protestuyut polski gromadski ruhi zokrema Gromadyani Polshi Svoyi protesti proti cogo zahodu vislovlyuvalo takozh misceve biloruske naselennya Gajnivki Div takozhLisovi brati Antiradyanski partizaniPrimitkiOznachennya pohodit vid nazvi vistavki prisvyachenoyi partizanskij vijni yaku v 1993 roci u Varshavskomu universiteti pidgotuvala Respublikanska Liga Niezalezna pl pol a zrobiv jogo populyarnim v 1996 roci Yezhi Shlonskij u knizhci pid takoyu nazvoyu Rafal Wnuk Metro Cafe 10 serpnya 2016 u Wayback Machine pol Atlas polskiego podziemia niepodleglosciowego 1944 1956 Warszawa Lublin 2007 s XXXIII Halik Kochanski Orzel niezlomny Polska i Polacy podczas II wojny swiatowej Poznan 2013 s 557 Andrzej Leon Sowa Historia polityczna Polski 1944 1991 Wydawnictwo Literackie 2011 s 78 S Poleszak Ostatni Niezlomni 1 2014 11 05 u Wayback Machine Barbara Engelking Boni Zaglada zydow pamiec narodowa a pisanie historii w Polsce i we Francji s 195 Krzysztof Szwagrzyk Zydzi w kierownictwie UB 2013 04 25 u Wayback Machine Biuletyn IPN nr 58 11 2005 Dr Korkuc z IPN Ogien walczyl o Polske niepodlegla dzieje pl dostep 2012 06 04 Jan Tomasz Gross Strach Antysemityzm w Polsce tuz po wojnie Historia moralnej zapasci s 58 Wydawnictwo Znak Krakow 2008 ISBN 978 83 240 0876 6 Mariusz Bechta Pogrom czy odwet Akcja zbrojna Zrzeszenia Wolnosc i Niezawislosc w Parczewie 5 lutego 1946 r Warszawa Zysk i spolka 2014 s 512 ISBN 978 83 7785 281 1 Grzegorz Makus JASTRZAB i ZELAZNY ostatni partyzanci Polesia Lubelskiego 1945 1951 PDF Yad Vashem Studies Tom 26 s 75 Alina Cala Helena Datner Spiewak Dzieje Zydow w Polsce 1944 1968 Teksty zrodlowe Zydowski Instytut Historyczny 1997 s 28 Sebastian Bojemski Poszli w skier powodzi Narodowe Sily Zbrojne w Powstaniu Warszawskim s 25 Witold Beres Krzysztof Brunetko Marek Edelman Zycie Po prostu wyd Swiat Ksiazki Warszawa 2008 s 246 ISBN 978 83 247 0892 5 https web archive org web 20130704024121 http www przeglad tygodnik pl pl artykul kto zaplaci za zbrodnie podziemia Arhivovano2013 07 04 u Wayback Machine Kto zaplaci za zbrodnie podziemia Tygodnik Przeglad Informacja o ustaleniach koncowych sledztwa S 28 02 Zi w sprawie pozbawienia zycia 79 osob mieszkancow powiatu Bielsk Podlaski w tym 30 osob tzw furmanow w lesie kolo Puchal Starych dokonanych w okresie od 29 stycznia 1946 r do 2 lutego 1946 Instytut Pamieci Narodowej Pacyfikacja wsi kolo Bielska Podlaskiego Rocznica zbrodni 12 listopada 2013 u Wayback Machine wspolczesna pl 30 01 2011 Romuald Rajs Bury Zolnierz wyklety i morderca wspolczesna pl 12 marca 2011 Janusz Bakunowicz 57 rocznica pacyfikacji wsi Zanie Nad Buhom i Narvoju 2013 05 01 u Wayback Machine J Wysocki Ukraincy na Lubelszczyznie w latach 1944 1989 Instytut Pamieci Narodowej Lublin 2011 s 55 ISBN 978 83 7629 260 1 Isayev Igor U Polshi pochali aktivno vshanovuvati pam yat vijskovih zlochinciv 1940 ih rokiv texty org ua UK Procitovano 15 lyutogo 2018 Polske radio Marsh vyklyatyh zhayneray u Gajnaycy Polskie Radio dla Zagranicy Procitovano 15 lyutogo 2018 Belaruskae Radyyo Racyya BE Arhiv originalu za 5 travnya 2018 Posilannya ros V BELARUSI ZADERZhALI GLAVU SOYuZA POLYaKOV 24 03 2021 Bagnet

Дата публікації:
Топ