Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Антикомуністичне повстання у Польщі 1944–1953 (пол. powstanie antykomunistyczne w Polsce 1944–1953) — збройні виступи польського населення проти Червоної Армії і комуністичного режиму, який Радянський Союз нав'язував післявоєнній Польщі.
| Антикомуністичне повстання у Польщі (1944–1953) | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Східноєвропейські антикомуністичні повстання | |||||||
 Однострій польського антикомуністичного повстанця, 1947 рік | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
 Польща | Польща СРСР | ||||||
| Військові сили | |||||||
| «Прокляті солдати», 20 000 партизанів, через усі конспіративні організації та групи пройшло 120—180 тис. осіб | Сили СРСР: польські сили:
у середині 1945 року:
| ||||||
| Втрати | |||||||
|
| ||||||
Історія та еволюція терміна
На перших порах після того, як у січні 1944 Червона Армія перетнула кордони довоєнної Польщі, у відповідь на репресії щодо членів Польської підпільної держави траплялися збройні виступи частини польського населення, спрямовані проти нової комуністичної влади, а також радянських сил, що утверджували її у Польщі. На територіях, які перейшли під владу СРСР відповідно до положень Ялтинської конференції, ці виступи було досить швидко придушено, але остаточно цей опір зламано тільки в 1953 році (розгром залишків загону Анатоля Радзивоніка-«Олеха» 1953 року). Спротив польського підпілля на зайнятих Радянським Союзом землях вилився у майже 3 500 убитих у бою і майже 25 тисяч заарештованих та інтернованих.
Згортання бойових дій на післявоєнній території Польщі затяглося на кільканадцять років. 1944—1947 роки відзначалися повсюдним опором насаджуваному режимові, що виражалося у несприйнятті польським суспільством будь-яких починань комуністичної влади. Збройні виступи носили всі ознаки антикомуністичного повстання, попри те, що якого-небудь ідейного або керівного центру вони не мали. В часи ПНР сутність цієї боротьби перекручувалася, і навіть у Третій Речі Посполитій історики сперечалися, чи називати представлений тут конфлікт антикомуністичним повстанням, чи громадянською війною. Тільки доступ до архівів після 1989 року і публікація кількох монументальних праць після 1997 року дозволили дати об'єктивну оцінку характерові, розмірам і підсумку цієї борні. Нині переважна більшість істориків обстоюють поняття «антикомуністичне повстання», зокрема такі історики, як професори Томаш Стшембош, Кшиштоф Швагжик, Марек Ян Ходакевич, Станіслав Лах, доктори Лешек Петшак і Ярослав Шарек (обидва з Інституту національної пам'яті), д-р Казімєж Краєвський (редактор науково-популярного місячника «Вісник Інституту національної пам'яті»), д-р Томаш Лабушевський (член Програмної Ради видання «Biuletyn IPN „pamięć.pl”»), д-р Войцех Мушинський (редактор наукового щоквартальника «Glaukopis»), Лешек Жебровський та ін. Такий термін застосовує і Інститут національної пам'яті.
Деякі історики ПНР пропонували назвати конфлікт «громадянською війною», проте це викликало критику через участь у конфлікті потужної зовнішньої сили. У 1997 році в Королівському замку Варшави відбулося історичне засідання на тему «Громадянська війна чи нова окупація Польщі після 1944». Учасники засідання, серед них Ян Новак-Єзьоранський, рішуче відкинули поняття громадянської війни в цьому випадку.
У 2011 році в ході обговорення законопроєкту про встановлення національного Дня пам'яті «проклятих солдатів» депутат від СДЛС Сильвестр Павловський та позафракційний тоді депутат (раніше член фракції СДПЛ—Нова Лівиця) Анджей Целинський виступили проти появи в законі поняття «антикомуністичне повстання». В результаті компромісу цей вираз не з'явився і був замінений терміном «антикомуністичне підпілля».
Президент Анджей Дуда в листі, адресованому учасникам церемонії відкриття Пантеону-Мавзолею Проклятих-Незламних у Варшаві на Військових Повонзках 27 вересня 2015 року написав: «Місце, де сьогодні Ви зустрічаєтесь [...] це один із найбільш красномовних символів Третьої Речі Посполитої. Тут уже близько сімдесяти років покоїлися останки солдатів нашого останнього повстання: повстання антикомуністичного».
Тривалість повстання
За початок повстання слід вважати перші місяці після того, як 4-6 січня 1944 року Червона Армія перетнула довоєнний східний польський кордон. Це було невдовзі після Тегеранської конференції (початок грудня 1943 року) і перед Ялтинською та Потсдамською конференціями, що прив'язали східні кордони Польщі до лінії Керзона. Висновки конференції в Тегерані щодо східних польських кордонів союзники спочатку приховували. Тільки в лютому 1944 року прем'єр-міністр Вінстон Черчилль під час промови у британському парламенті підтримав радянські претензії на колишні східні польські землі. Поляки на тоді ще польських територіях, виступаючи в ролі господаря, воюючи проти німців (операція «Буря», операція «Гостра Брама»), наткнулися на репресії з боку частин Червоної Армії та вогонь радянських партизанів. Ще раніше, з грудня 1943 по червень 1944 року, на самій тільки Новогрудчині сталося близько 200 збройних сутичок між загонами АК та радянськими партизанами.
21 липня 1944 Червона Армія успішно форсувала Буг.
Двома тижнями пізніше, 1 серпня 1944, полковник Владислав Філіпковський «Стах» телеграфував у Головний штаб командування AK: «Сьогодні заарештували делегата уряду (...) Ми повертаємось у підпілля».
19 січня 1945 командувач АК Леопольд Окуліцький «Ведмедик» розпустив Армію Крайову. Координацію боротьби за незалежність перебрала на себе кадрова військова організація «NIE», а після її розпуску 7 травня 1945 року — «Делегатура збройних сил на батьківщині» (пол. Delegatura Sił Zbrojnych na Kraj), яка проіснувала до 6 серпня 1945 року. 2 вересня того ж року було засновано — політичну за задумом — організацію «Свобода і Незалежність», якій підпорядкувалося багато бойових угруповань. У «Свободу і незалежність» дедалі більше проникали агенти служб безпеки, доки її повністю не розвалили в результаті операції «Цезар» у грудні 1952 року.
Всю післявоєнну територію Польщі Червона Армія зайняла тільки в квітні 1945 року, після чого вся Польща опинилася під владою політичної системи, встановленої цією армією.
Важливим часовим рубежем була друга амністія Народної Польщі, проведена навесні 1947 року. Нею скористалося майже 80 тис. осіб, серед яких виявилося чимало вояків антикомуністичного підпілля, які надалі у більшості випадків зазнали гонінь, були вбиті або засуджені на тривалі строки ув'язнення чи страту.
Після цієї амністії на боротьбу зважилися вже лише кілька тисяч вояків. У 1947-1949 роках перестали існувати керівні центри, а масштаб дій значно зменшився. Після 1953 року чисельність загонів самостійницького підпілля була вже чисто символічною. До кінця того року вдалося розбити організовані підпільні загони. Надалі переховувалися тільки кілька загонів і окремі бійці, їх систематично схоплювали і вбивали. Ті поодинокі, кому вдалося дожити до 1956 року, використовуючи зміни в країні, вийшли з підпілля. Але навіть 21 січня 1956 було схоплено підпільника Стефана Кобоса на псевдо «Верес», у березні 1957 — вбито у бою Станіслава Мархевку «Рибу» і, нарешті, 21 жовтня 1963 загинув під час облави останній учасник цього руху опору Юзеф Франчак.
Таким чином, після 1953 року будь-які організовані великі підрозділи антикомуністичного підпілля вже не діяли.
Сторони, перебіг і методи боротьби
Терор, застосований до представників Польської підпільної держави та польської інтелігенції підрозділами НКВС і СМЕРШ, що ввійшли у Польщу вслід за Червоною Армією, спричинив масове «повернення до лісу» десятків тисяч вояків багатьох раніше антинімецьких підпільних формувань та створення нових угруповань.
У перші роки того історичного періоду, який заведено називати Народною Польщею, в 1944-1947 роках, боротьбу з незалежницьким підпіллям вели насамперед сили НКВС. Окрім радянських військ, які поступово виводилися з країни (хоча, наприклад, 64-та зведена дивізія внутрішніх військ НКВС на прохання Болеслава Берута залишалася в розпорядженні «польських товаришів» до березня 1947 року), наприкінці 1945 року налічувалося 24 000 співробітників Міністерства громадської безпеки. У 1953 році у підвідомчих цьому міністерству підрозділах сукупно було зайнято понад 200 000 осіб, з яких у територіальних управліннях громадської безпеки служило 33 200 людей. Самостійницькому підпіллю також протистояла Польська Народна Армія, в тому числі структури Головного управління інформації (військової розвідки), які разом налічували в тому ж 1953 році приблизно 400 000 осіб, хоча на той час уже тільки невеличка їх частина використовувалася для боротьби із залишками підпілля.
У середині 1945 року у підпіллі, яке виборювало незалежність Польщі, воювало від 13 000 до 17 200 бійців у 341 загоні, 1946 року таких було вже від 6 600 до 8 700. Після амністії боролися далі близько 1 800 вояків. Кількість загонів після розпуску АК скоротилася зі 141 до 57. За оцінками МГБ, 1948 року загальна чисельність партизанських загонів і груп становила 158. Воювали там 1 163 солдати. У 1949 році було вже тільки 765 осіб у 138 загонах. Після 1950 року продовжували боротися 250-400 людей.
На самих лише землях, які від Польщі відійшли до СРСР, в 1945 році загалом воювали понад 40 загонів, що разом налічували близько 1 700 душ, 1950 року їх було вже тільки з півтора десятка (і близько 100 вояків).
До найбільших із відомих військових формувань, які використовувалися для придушення повстання, належала 1-ша Варшавська піхотна дивізія Польської Народної Армії, штаб якої після взяття Берліна розташували в Седльце — в районі, де концентрація боїв із повстанцями була найвищою.
Повстанці провели тисячі бойових та інших операцій, перш за все:
- близько тисячі важливих зіткнень, битв, боїв і сутичок із «силами безпеки», в тому числі різного роду засідок (з обох сторін)
- більш ніж тисяча двісті розгромів/нападів на відділки Громадянської міліції і 34 напади на установи МГБ
- десятки нальотів на поїзди, в тому числі ті, що вивозили награбоване в СРСР
- 38 нападів на в'язниці
- 5 нападів на табори, в яких утримувалися в'язні репресивних органів
- кількадесят операцій проти органів влади у гмінах, знищення документації
- кількасот акцій проти кооперативів
- кількасот спроб роззброєння (на постах апарату безпеки)
- кількасот дій, спрямованих на звільнення затриманих вояків-повстанців на постах сил безпеки
- кількасот «протибандитських» акцій
- кількасот інших акцій, здебільшого з наведення порядку і проти різних господарських об'єктів
- ліквідація багатьох функціонерів місцевих управлінь безпеки, співробітників МГБ та бандитів із грабіжницьких зграй
- кілька сотень експропріацій господарських об'єктів.
Застосовувалися також попередження, шмагання різками та інші покари діячів Польської робітничої партії та інших комуністичних організацій.
Див. також
Примітки
- Adam Dziurok, Marek Gałęzowski, Łukasz Kamiński, Filip Musiał:. Od niepodległości do niepodległości. Historia Polski 1918–1989. — 2. — Warszawa : IPN, 2011. — .
- . prezydent.pl. Офіційний сайт Президента Польщі. 27 вересня 2015. Архів оригіналу за 25 березня 2018. Процитовано 16 січня 2017.
- Andrzej Krzysztof Kunert:. Ilustrowany przewodnik po Polsce podziemnej 1939–1945. — 1. — Warszawa : PWN, 1996. — .
- Marta Markowska:. Wyklęci. Podziemie zbrojne 1944–1963. — 1. — Warszawa : Ośrodek Karta, 2013. — .
- Makus, Grzegorz (28 лютого 2015). (пол.). Архів оригіналу за 8 травня 2016. Процитовано 16 січня 2017.
- Marek Łatyński: Nie paść na kolana. Szkice o opozycji lat czterdziestych. Wyd. wyd. II rozszerzone. Wrocław: Towarzystwo Przyjaciół Ossolineum, 2002, s. 505. . [] помилка: {{lang}}: немає тексту ()
- Dawid Golik, et al.: Żołnierze wyklęci. Antykomunistyczne podziemie zbrojne po 1944 roku. Wyd. 3. Warszawa: Oficyna Wydawnicza Volumen, 2013. . OCLC 843382949. [] помилка: {{lang}}: немає тексту ()
Посилання
- (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Antikomunistichne povstannya u Polshi 1944 1953 pol powstanie antykomunistyczne w Polsce 1944 1953 zbrojni vistupi polskogo naselennya proti Chervonoyi Armiyi i komunistichnogo rezhimu yakij Radyanskij Soyuz nav yazuvav pislyavoyennij Polshi Antikomunistichne povstannya u Polshi 1944 1953 Shidnoyevropejski antikomunistichni povstannya Odnostrij polskogo antikomunistichnogo povstancya 1947 rik Odnostrij polskogo antikomunistichnogo povstancya 1947 rik Data 1944 1953 na dili ostannij partizan sho perehovuvavsya polig u boyu v 1963 Misce Polsha Vilenshina Novogrudchina i Grodnenshina Litovska RSR i Biloruska RSR Rezultat peremoga komunistichnih sil Storoni Polsha Polsha SRSR Vijskovi sili Proklyati soldati 20 000 partizaniv cherez usi konspirativni organizaciyi ta grupi projshlo 120 180 tis osib Sili SRSR Chervona Armiya NKVS Smersh polski sili Polska Narodna Armiya sili MGB Korpus vnutrishnoyi bezpeki Gromadyanska miliciya Dobrovolchij rezerv Gromadyanskoyi miliciyi Upravlinnya bezpeki u seredini 1945 roku 2 000 0000 chervonoarmijciv 35 000 enkavedistiv 24 000 spivrobitnikiv MGB pid kinec 1945 PNA Vtrati 8 668 poleglih u boyah 5 000 zasudzhenih na smert polovinu stracheno 21 000 pomerlih u v yaznicyah 79 000 zaareshtovanih 12 000 voyakiv i spivrobitnikiv polskih silovih struktur sho diyali u skladi MGB 1 000 chervonoarmijciv i enkavedistiv 10 000 civilnih osib Teritoriyi kontrolovani Polskim komitetom nacionalnogo vizvolennya u veresni 1944 rokuIstoriya ta evolyuciya terminaOdin iz vatazhkiv antikomunistichnogo oporu v Lidskomu rajoni Anatol Radzivonik Oleh Na pershih porah pislya togo yak u sichni 1944 Chervona Armiya peretnula kordoni dovoyennoyi Polshi u vidpovid na represiyi shodo chleniv Polskoyi pidpilnoyi derzhavi traplyalisya zbrojni vistupi chastini polskogo naselennya spryamovani proti novoyi komunistichnoyi vladi a takozh radyanskih sil sho utverdzhuvali yiyi u Polshi Na teritoriyah yaki perejshli pid vladu SRSR vidpovidno do polozhen Yaltinskoyi konferenciyi ci vistupi bulo dosit shvidko pridusheno ale ostatochno cej opir zlamano tilki v 1953 roci rozgrom zalishkiv zagonu Anatolya Radzivonika Oleha 1953 roku Sprotiv polskogo pidpillya na zajnyatih Radyanskim Soyuzom zemlyah vilivsya u majzhe 3 500 ubitih u boyu i majzhe 25 tisyach zaareshtovanih ta internovanih Zgortannya bojovih dij na pislyavoyennij teritoriyi Polshi zatyaglosya na kilkanadcyat rokiv 1944 1947 roki vidznachalisya povsyudnim oporom nasadzhuvanomu rezhimovi sho virazhalosya u nesprijnyatti polskim suspilstvom bud yakih pochinan komunistichnoyi vladi Zbrojni vistupi nosili vsi oznaki antikomunistichnogo povstannya popri te sho yakogo nebud idejnogo abo kerivnogo centru voni ne mali V chasi PNR sutnist ciyeyi borotbi perekruchuvalasya i navit u Tretij Rechi Pospolitij istoriki sperechalisya chi nazivati predstavlenij tut konflikt antikomunistichnim povstannyam chi gromadyanskoyu vijnoyu Tilki dostup do arhiviv pislya 1989 roku i publikaciya kilkoh monumentalnih prac pislya 1997 roku dozvolili dati ob yektivnu ocinku harakterovi rozmiram i pidsumku ciyeyi borni Nini perevazhna bilshist istorikiv obstoyuyut ponyattya antikomunistichne povstannya zokrema taki istoriki yak profesori Tomash Stshembosh Kshishtof Shvagzhik Marek Yan Hodakevich Stanislav Lah doktori Leshek Petshak i Yaroslav Sharek obidva z Institutu nacionalnoyi pam yati d r Kazimyezh Krayevskij redaktor naukovo populyarnogo misyachnika Visnik Institutu nacionalnoyi pam yati d r Tomash Labushevskij chlen Programnoyi Radi vidannya Biuletyn IPN pamiec pl d r Vojceh Mushinskij redaktor naukovogo shokvartalnika Glaukopis Leshek Zhebrovskij ta in Takij termin zastosovuye i Institut nacionalnoyi pam yati Deyaki istoriki PNR proponuvali nazvati konflikt gromadyanskoyu vijnoyu prote ce viklikalo kritiku cherez uchast u konflikti potuzhnoyi zovnishnoyi sili U 1997 roci v Korolivskomu zamku Varshavi vidbulosya istorichne zasidannya na temu Gromadyanska vijna chi nova okupaciya Polshi pislya 1944 Uchasniki zasidannya sered nih Yan Novak Yezoranskij rishuche vidkinuli ponyattya gromadyanskoyi vijni v comu vipadku U 2011 roci v hodi obgovorennya zakonoproyektu pro vstanovlennya nacionalnogo Dnya pam yati proklyatih soldativ deputat vid SDLS Silvestr Pavlovskij ta pozafrakcijnij todi deputat ranishe chlen frakciyi SDPL Nova Livicya Andzhej Celinskij vistupili proti poyavi v zakoni ponyattya antikomunistichne povstannya V rezultati kompromisu cej viraz ne z yavivsya i buv zaminenij terminom antikomunistichne pidpillya Prezident Andzhej Duda v listi adresovanomu uchasnikam ceremoniyi vidkrittya Panteonu Mavzoleyu Proklyatih Nezlamnih u Varshavi na Vijskovih Povonzkah 27 veresnya 2015 roku napisav Misce de sogodni Vi zustrichayetes ce odin iz najbilsh krasnomovnih simvoliv Tretoyi Rechi Pospolitoyi Tut uzhe blizko simdesyati rokiv pokoyilisya ostanki soldativ nashogo ostannogo povstannya povstannya antikomunistichnogo Trivalist povstannyaOstannij povstanec Yuzef Franchak Za pochatok povstannya slid vvazhati pershi misyaci pislya togo yak 4 6 sichnya 1944 roku Chervona Armiya peretnula dovoyennij shidnij polskij kordon Ce bulo nevdovzi pislya Tegeranskoyi konferenciyi pochatok grudnya 1943 roku i pered Yaltinskoyu ta Potsdamskoyu konferenciyami sho priv yazali shidni kordoni Polshi do liniyi Kerzona Visnovki konferenciyi v Tegerani shodo shidnih polskih kordoniv soyuzniki spochatku prihovuvali Tilki v lyutomu 1944 roku prem yer ministr Vinston Cherchill pid chas promovi u britanskomu parlamenti pidtrimav radyanski pretenziyi na kolishni shidni polski zemli Polyaki na todi she polskih teritoriyah vistupayuchi v roli gospodarya voyuyuchi proti nimciv operaciya Burya operaciya Gostra Brama natknulisya na represiyi z boku chastin Chervonoyi Armiyi ta vogon radyanskih partizaniv She ranishe z grudnya 1943 po cherven 1944 roku na samij tilki Novogrudchini stalosya blizko 200 zbrojnih sutichok mizh zagonami AK ta radyanskimi partizanami 21 lipnya 1944 Chervona Armiya uspishno forsuvala Bug Dvoma tizhnyami piznishe 1 serpnya 1944 polkovnik Vladislav Filipkovskij Stah telegrafuvav u Golovnij shtab komanduvannya AK Sogodni zaareshtuvali delegata uryadu Mi povertayemos u pidpillya 19 sichnya 1945 komanduvach AK Leopold Okulickij Vedmedik rozpustiv Armiyu Krajovu Koordinaciyu borotbi za nezalezhnist perebrala na sebe kadrova vijskova organizaciya NIE a pislya yiyi rozpusku 7 travnya 1945 roku Delegatura zbrojnih sil na batkivshini pol Delegatura Sil Zbrojnych na Kraj yaka proisnuvala do 6 serpnya 1945 roku 2 veresnya togo zh roku bulo zasnovano politichnu za zadumom organizaciyu Svoboda i Nezalezhnist yakij pidporyadkuvalosya bagato bojovih ugrupovan U Svobodu i nezalezhnist dedali bilshe pronikali agenti sluzhb bezpeki doki yiyi povnistyu ne rozvalili v rezultati operaciyi Cezar u grudni 1952 roku Vsyu pislyavoyennu teritoriyu Polshi Chervona Armiya zajnyala tilki v kvitni 1945 roku pislya chogo vsya Polsha opinilasya pid vladoyu politichnoyi sistemi vstanovlenoyi ciyeyu armiyeyu Vazhlivim chasovim rubezhem bula druga amnistiya Narodnoyi Polshi provedena navesni 1947 roku Neyu skoristalosya majzhe 80 tis osib sered yakih viyavilosya chimalo voyakiv antikomunistichnogo pidpillya yaki nadali u bilshosti vipadkiv zaznali gonin buli vbiti abo zasudzheni na trivali stroki uv yaznennya chi stratu Pislya ciyeyi amnistiyi na borotbu zvazhilisya vzhe lishe kilka tisyach voyakiv U 1947 1949 rokah perestali isnuvati kerivni centri a masshtab dij znachno zmenshivsya Pislya 1953 roku chiselnist zagoniv samostijnickogo pidpillya bula vzhe chisto simvolichnoyu Do kincya togo roku vdalosya rozbiti organizovani pidpilni zagoni Nadali perehovuvalisya tilki kilka zagoniv i okremi bijci yih sistematichno shoplyuvali i vbivali Ti poodinoki komu vdalosya dozhiti do 1956 roku vikoristovuyuchi zmini v krayini vijshli z pidpillya Ale navit 21 sichnya 1956 bulo shopleno pidpilnika Stefana Kobosa na psevdo Veres u berezni 1957 vbito u boyu Stanislava Marhevku Ribu i nareshti 21 zhovtnya 1963 zaginuv pid chas oblavi ostannij uchasnik cogo ruhu oporu Yuzef Franchak Takim chinom pislya 1953 roku bud yaki organizovani veliki pidrozdili antikomunistichnogo pidpillya vzhe ne diyali Storoni perebig i metodi borotbiTeror zastosovanij do predstavnikiv Polskoyi pidpilnoyi derzhavi ta polskoyi inteligenciyi pidrozdilami NKVS i SMERSh sho vvijshli u Polshu vslid za Chervonoyu Armiyeyu sprichiniv masove povernennya do lisu desyatkiv tisyach voyakiv bagatoh ranishe antinimeckih pidpilnih formuvan ta stvorennya novih ugrupovan U pershi roki togo istorichnogo periodu yakij zavedeno nazivati Narodnoyu Polsheyu v 1944 1947 rokah borotbu z nezalezhnickim pidpillyam veli nasampered sili NKVS Okrim radyanskih vijsk yaki postupovo vivodilisya z krayini hocha napriklad 64 ta zvedena diviziya vnutrishnih vijsk NKVS na prohannya Boleslava Beruta zalishalasya v rozporyadzhenni polskih tovarishiv do bereznya 1947 roku naprikinci 1945 roku nalichuvalosya 24 000 spivrobitnikiv Ministerstva gromadskoyi bezpeki U 1953 roci u pidvidomchih comu ministerstvu pidrozdilah sukupno bulo zajnyato ponad 200 000 osib z yakih u teritorialnih upravlinnyah gromadskoyi bezpeki sluzhilo 33 200 lyudej Samostijnickomu pidpillyu takozh protistoyala Polska Narodna Armiya v tomu chisli strukturi Golovnogo upravlinnya informaciyi vijskovoyi rozvidki yaki razom nalichuvali v tomu zh 1953 roci priblizno 400 000 osib hocha na toj chas uzhe tilki nevelichka yih chastina vikoristovuvalasya dlya borotbi iz zalishkami pidpillya U seredini 1945 roku u pidpilli yake viboryuvalo nezalezhnist Polshi voyuvalo vid 13 000 do 17 200 bijciv u 341 zagoni 1946 roku takih bulo vzhe vid 6 600 do 8 700 Pislya amnistiyi borolisya dali blizko 1 800 voyakiv Kilkist zagoniv pislya rozpusku AK skorotilasya zi 141 do 57 Za ocinkami MGB 1948 roku zagalna chiselnist partizanskih zagoniv i grup stanovila 158 Voyuvali tam 1 163 soldati U 1949 roci bulo vzhe tilki 765 osib u 138 zagonah Pislya 1950 roku prodovzhuvali borotisya 250 400 lyudej Na samih lishe zemlyah yaki vid Polshi vidijshli do SRSR v 1945 roci zagalom voyuvali ponad 40 zagoniv sho razom nalichuvali blizko 1 700 dush 1950 roku yih bulo vzhe tilki z pivtora desyatka i blizko 100 voyakiv Do najbilshih iz vidomih vijskovih formuvan yaki vikoristovuvalisya dlya pridushennya povstannya nalezhala 1 sha Varshavska pihotna diviziya Polskoyi Narodnoyi Armiyi shtab yakoyi pislya vzyattya Berlina roztashuvali v Sedlce v rajoni de koncentraciya boyiv iz povstancyami bula najvishoyu Povstanci proveli tisyachi bojovih ta inshih operacij persh za vse blizko tisyachi vazhlivih zitknen bitv boyiv i sutichok iz silami bezpeki v tomu chisli riznogo rodu zasidok z oboh storin bilsh nizh tisyacha dvisti rozgromiv napadiv na viddilki Gromadyanskoyi miliciyi i 34 napadi na ustanovi MGB desyatki nalotiv na poyizdi v tomu chisli ti sho vivozili nagrabovane v SRSR 38 napadiv na v yaznici 5 napadiv na tabori v yakih utrimuvalisya v yazni represivnih organiv kilkadesyat operacij proti organiv vladi u gminah znishennya dokumentaciyi kilkasot akcij proti kooperativiv kilkasot sprob rozzbroyennya na postah aparatu bezpeki kilkasot dij spryamovanih na zvilnennya zatrimanih voyakiv povstanciv na postah sil bezpeki kilkasot protibanditskih akcij kilkasot inshih akcij zdebilshogo z navedennya poryadku i proti riznih gospodarskih ob yektiv likvidaciya bagatoh funkcioneriv miscevih upravlin bezpeki spivrobitnikiv MGB ta banditiv iz grabizhnickih zgraj kilka soten ekspropriacij gospodarskih ob yektiv Zastosovuvalisya takozh poperedzhennya shmagannya rizkami ta inshi pokari diyachiv Polskoyi robitnichoyi partiyi ta inshih komunistichnih organizacij Div takozhRadyanski represiyi gromadyan dovoyennoyi Polshi 1939 1946 PrimitkiAdam Dziurok Marek Galezowski Lukasz Kaminski Filip Musial Od niepodleglosci do niepodleglosci Historia Polski 1918 1989 2 Warszawa IPN 2011 ISBN 978 837629324 0 prezydent pl Oficijnij sajt Prezidenta Polshi 27 veresnya 2015 Arhiv originalu za 25 bereznya 2018 Procitovano 16 sichnya 2017 Andrzej Krzysztof Kunert Ilustrowany przewodnik po Polsce podziemnej 1939 1945 1 Warszawa PWN 1996 ISBN 978 830112101 3 Marta Markowska Wykleci Podziemie zbrojne 1944 1963 1 Warszawa Osrodek Karta 2013 ISBN 978 836128379 9 Makus Grzegorz 28 lyutogo 2015 pol Arhiv originalu za 8 travnya 2016 Procitovano 16 sichnya 2017 Marek Latynski Nie pasc na kolana Szkice o opozycji lat czterdziestych Wyd wyd II rozszerzone Wroclaw Towarzystwo Przyjaciol Ossolineum 2002 s 505 ISBN 83 7095 056 6 pomilka lang nemaye tekstu dopomoga Dawid Golik et al Zolnierze wykleci Antykomunistyczne podziemie zbrojne po 1944 roku Wyd 3 Warszawa Oficyna Wydawnicza Volumen 2013 ISBN 978 837233077 2 OCLC 843382949 pomilka lang nemaye tekstu dopomoga Posilannya pol