Автоно́мна Респу́бліка Крим (крим. Qırım Muhtar Cumhuriyeti, рос. Автономная Республика Крым), до 21 вересня 1994 — Респу́бліка Крим (крим. Qırım Cumhuriyeti), до 26 лютого 1992 — Кримська Автономна Радянська Соціалістична Республіка (крим. Qırım Muhtar Sotsialist Şuralar Cumhuriyeti) — адміністративна одиниця на півдні України, розташована на більшій частині Кримського півострова між 44°23' і 46°15' північної широти та між 32°29’ і 36°39’ східної довготи. Українською владою, ООН, ЄС визнається як територія, тимчасово окупована Російською Федерацією.
Автономна Республіка Крим | |
---|---|
Герб АР Крим | Прапор АР Крим |
Гімн АР Крим | |
Основні дані | |
Країна: | Україна |
Утворена: | 12 лютого 1991 року |
код КОАТУУ: | 0100000000 |
Населення: | 1 968 550 осіб (01.04.2014) |
Площа: | 26081 км² |
Густота населення: | 75.5 осіб/км² |
Телефонні коди: | +380-65 |
Столиця: | Сімферополь (де-юре) Херсон (де-факто) |
Райони: | 14 |
Міста: республіканського значення | 11 5 |
Райони в містах: | 3 |
Смт: | 56 |
Села: | 907 |
Селища: | 49 |
Селищні ради: | 38 |
Сільські ради: | 243 |
Номери автомобілів: | AK, КК |
Інтернет-домени: | crimea.ua; cr.ua |
Республіканська влада | |
Адреса Ради Міністрів АР Крим: | 95005, м. Сімферополь, пр. Кірова, 13 |
Адреса Верховної Рада АР Крим: | 95000, м. Сімферополь, вул. К. Маркса, 18 |
Уряд: | Рада міністрів Автономної Республіки Крим |
Голова Ради Міністрів АР Крим: | Вакантно (де-факто); Анатолій Могильов (де-юре) |
Представницький орган: | Верховна Рада Автономної Республіки Крим |
Голова ВР АР Крим: | Вакантно (Рада тимчасово не функціонує) |
Вебсторінка ВР АРК: | ВР АР Крим [ 28 січня 2011 у Wayback Machine.] |
Представник Президента України в АР Крим: | Кориневич Антон Олександрович |
Україна втратила контроль над основною територією Криму внаслідок її окупації ЗС РФ, після якої 16 березня 2014 року було незаконно проведено референдум, який не визнала Генеральна асамблея ООН. Чинні на той час органи місцевої влади АР Крим в односторонньому порядку проголосили незалежність Республіки Крим від України, після чого одразу ж рішенням органів влади РФ АР Крим була включена до складу Російської Федерації як новий суб'єкт зі статусом республіки. Українська влада і більшість інших держав не визнають легітимність референдуму й постанови про незалежність.
Територія Криму протягом своєї історії перебувала під контролем різних держав та народів. Кіммерійці, греки, скіфи, готи, гуни, булгари, хозари, держава Київська Русь, візантійські греки, кипчаки, османські турки, татари Золотої Орди і монголи контролювали Крим протягом раннього періоду його історії. У 13-му столітті помітний вплив (особливо у Південному Криму) мали венеційці і ґенуезці. З середини XIV до кінця XVIII ст. входив до складу Кримського ханства й Османської імперії, а з кінця XVIII до 1917 року Російською імперією. Після Громадянської війни ввійшов до складу РРФСР, а у 1954 році був переданий УРСР. З 1991 року автономія у складі України.
Територією республіки проходить державний кордон України довжиною 821 км. До складу АР Крим не входить південний захід півострова, підлеглий Севастопольській міськраді, яка є одиницею загальнодержавного підпорядкування, та північна частина Арабатської стрілки, що входить до складу Херсонської області.
Географія
Дивись також статтю Кримський півострів
Територія
Територія — 26 861 км². Протяжність: із заходу на схід — 360 км (інші дані — 325 км), з півночі на південь — 180 км (інші дані — 200 км).
На заході і півдні омивається водами Чорного, на сході — Азовського морів, що належать до басейну Атлантичного океану. Півострів приблизно однаково віддалений від екватора і Північного полюсу. Його західний берег утворений Тарханкутським півостровом, східний — Керченським. На півночі Крим з'єднаний 7-кілометровим Перекопським перешийком та 700-метровим на косі Арабатська стрілка із сусідньою Херсонською областю, на південному заході межує із містом державного значення Севастополь, морем на сході — із Краснодарським краєм Російської Федерації.
Рельєф
Кримський півострів має різноманітні природні ландшафти. На півночі степ, південні райони — покриті лісами Кримські гори та південне узбережжя Криму. Гірська система простягнулася трьома пасмами від Севастополя до Феодосії. Найбільші висоти — у межах Головного, або Південного, пасма. Тут знаходиться найвища гірська вершина Кримського півострова — гора Роман-Кош (1545 м).
Водоймища
Річки Криму маловодні. Найважливіші — Чорна, Бельбек, Кача, Альма, Салгир. На річці Салгир розташоване Сімферопольське водосховище. У північній частині півострова — Північно-Кримський канал, вода в який надходить із Дніпра. На півночі Криму є багато солоних озер: озер — Сакське, Актаське, Тобечицьке, Чокрацьке, , Айгульське. Вони мілкі, неглибокі і часто пересихають влітку. Концентрація солі в деяких з них (особливо в Перекопському та Сиваші) досягає 200—240 ‰. Їхня вода має солі багатьох хімічних елементів, таких як натрій, калій, олово та бром і завдяки цьому використовується в галузях хімічної промисловості. Для прикладу, на сиваській ропі працює Червоно-перекопський бромний завод. Інші солоні озер Криму — Донузлав і Сасик — завдяки підвищеній мінералізації використовуються для лікування різних захворювань (особливо захворювань шкіри, суглобів та опорно-рухового апарату).
Клімат
У північній частині Криму клімат помірно теплий. Зима м'яка, літо спекотне. Середня температура липня +24 °C, січня +1,5 °C. На Південному березі Криму клімат субтропічний середземноморський: дуже тепле літо і м'яка зима. Середня температура липня +25 °C, січня +4 °C. Середньорічна кількість опадів становить 300—500 мм на рівнині і до 1000—1200 мм у горах. Клімат Криму прикордоний між помірним і субтропічним географічними поясами, що сприяє м'якому клімату півострова та великій кількості годин сонячного світла (2180—2470 годин на рік).
Природні ресурси
Демографія
Автохтонним (корінним) населенням Кримського півострова є кримські татари, кримчаки, караїми.
Інше населення Криму — емігранти в другому та третьому поколіннях та переселенці з інших країн колишнього СРСР. Загальна чисельність наявного населення Автономної Республіки Крим, за даними Всеукраїнського перепису населення 2001 р., становила 2033,7 тисячі. Чисельність міського населення 1274,3 тисячі осіб, або 62,7 %, сільського 759,4 тисячі осіб, або 37,3 %. Кількість чоловіків в автономії становила 937,6 тисячі, або 46,1 %, жінок 1096,1 тисячі, або 53,9 %.
Загальна чисельність постійного населення Автономної Республіки Крим становила 2024 тисячі осіб, зокрема чоловіків 931,4 тисячі, або 46,0 %, жінок 1092,6 тисячі, або 54,0 %. Міське населення становить 1258,7 тисячі осіб, або 62,2 %; сільське 765,3 тисячі осіб, або 37,8 %.
Рівень злочинності за 2012 рік на 10 тис. населення становив 168,8 злочинів, з них 62,4 тяжких та особливо тяжких.
Особливістю складу населення Автономної Республіки Крим є його багатонаціональність. За даними Всеукраїнського перепису населення 2001, на території АРК проживали представники понад 125 національностей і народностей (росіяни — 58 %, українці — 24 %, кримські татари — 12 %).
Національний склад населення
№ | Національність | 1897 | 2001 | ||
---|---|---|---|---|---|
Кількість осіб | % | Кількість осіб | % | ||
1 | Кримські татари | 194 294 | 35,55 % | 243 433 | 12,03 % |
2 | Татари | 11 090 | 0,55 % | ||
3 | Росіяни | 180 963 | 33,11 % | 1 180 441 | 58,32 % |
4 | Українці | 64 703 | 11,84 % | 492 227 | 24,32 % |
5 | Німці | 31 590 | 5,78 % | ||
6 | Євреї | 24 168 | 4,42 % | 4 515 | 0,22 % |
7 | Греки | 17 114 | 3,13 % | ||
8 | Вірмени | 8 317 | 1,52 % | 8 769 | 0,43 % |
9 | Болгари | 7 450 | 1,36 % | ||
10 | Поляки | 6 929 | 1,27 % | 3 879 | 0,19 % |
11 | Естонці | 2 176 | 0,40 % | ||
12 | Білоруси | 2 058 | 0,38 % | 29 285 | 1,45 % |
13 | Турки | 1 787 | 0,33 % | ||
14 | Молдовани | 272 | 0,05 % | 3 761 | 0,19 % |
15 | Азербайджанці | 3 748 | 0,19 % | ||
16 | Інші | 4 771 | 0,87 % | 42 908 | 2,12 % |
Разом | 546 592 | 100,00 % | 2 024 056 | 100,00 % |
Найбільші населені пункти
Найбільші населені пункти Криму. Кількість мешканців на 2014 | |||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1. | Сімферополь | ▲ 338 319 | 2. | Керч | ▼ 144 626 | 3. | Євпаторія | ▲ 107 040 | 4. | Ялта | ▲ 78 200 | 5. | Феодосія | ▼ 69 040 | |||||
6. | Джанкой | ▼ 35 693 | 7. | Красноперекопськ | ▼ 29 672 | 8. | Алушта | ▼ 28 295 | 9. | Бахчисарай | ▲ 26 651 | 10. | Саки | ▼ 23 391 |
Історія
- Найдавніше відоме населення гірської частини та південного узбережжя Криму — таври.
- З XII ст. до н. е. степовий Крим населяли кімерійці.
- VIII—IV ст. до н. е. — Проникнення в Крим грецьких колоністів, заснування Херсонеса (V ст. до н. е.), Степова частина півострова заселяється скіфами.
- III—II ст. до н. е. — Центр скіфської держави під тиском сарматів зі сходу переміщується з Придніпров'я до Криму. Столиця — Неаполь Скіфський (на території нинішнього Сімферополя).
- 63 рік до н. е.. — Понтійське царство завойоване Римською імперією, кримські міста перейщли під контроль римлян. Початок панування Римської імперії в Криму.
- 257 рік — Підпорядкування Криму готами, знищення Скіфської держави.
- 375 рік — Нашестя гунів, розгром ними Боспорського царства.
- IV—V століття — поступове відновлення влади Римської (Візантійської) імперії над гірською частиною Криму. Уцілілі після навали гунів готи визнали владу Візантії.
- 964 рік — Князь Київської Русі Святослав Ігорович знищив столицю хозарського каганату Ітиль, на берегах Керченської протоки створив місто Тмуторокань, і назвав це Тмутороканським князівством, до якого входив і Крим.
- 988 рік — Князь Київської Русі Володимир Великий здобув Корсунь (Херсонес, сучасний Севастополь, закріпивши панування Київської Русі над Кримом.
- Кінець VII століття — майже весь Крим, окрім Херсонеса, що залишився під владою Візантії, захоплювали хозари.
- XIII століття — ослаблення влади Візантії. Частина її володінь перейшла до Генуї, частина стала самостійним князівством Готія (Феодоро).
- 1239 р. — завоювання Криму монгольським військом хана Бату. Степовий Крим разом з сусідніми землями Великого князівства Руського потрапив у підданство до царства Ординського.
- XIV — сер. XV століття — війни генуйців з князівством Феодоро за землі південного берегу Криму.
- 1441 р. — утворення незалежного Кримського Ханства.
- 1475 р. — Османське військо під командуванням паші Гедіке Ахмеда завоювало володіння Генуї та князівство Феодоро. Кримське ханство визнало верховну владу султана Османської держави як халіфа ісламської умми.
- 1774 р. — За умовами Кючук-Кайнарджійського мирного договору Османська імперія позбавляється впливу на Крим, Кримське ханство у межах півострова стає незалежним, а Керч і Єні-Кале отримує Російська імперія.
- 1783 р. — Крим анексований й включений до складу Російської імперії. Спочатку як частина Таврійської області, з 1796 року Крим був частиною Новоросійської губернії, а з 1802 року був частиною Таврійської губернії.
- Після приєднання Криму до Росії в 1783 розпочалася тотальна еміграція кримських татар з півострова. До 1795 емігрувало дві третини населення, поселення Криму обезлюдили.
- 1853—1856 рр.— Кримська війна (Східна війна).
- 1917—1920 рр. — Громадянська війна. На території Криму кілька разів змінювали один одного уряди «білих» і «червоних».
- 18 жовтня 1921 р. — утворено Кримську Автономну Соціалістичну Радянську Республіку в складі РСФРР.
- 1941—1944 рр.. — окупація Криму нацистською Німеччиною та Румунією.
- 1944 р. — депортація кримськотатарського народу (18 травня), вірмен, болгар і греків (26 червня)
- 1945 р. — скасування автономії, створення Кримської області.
- 1948 р. — указом Президії ВС РРФСР місто Севастополь виділено в окремий адміністративно-господарський центр (місто республіканського підпорядкування).
- 19 лютого 1954 р. — Кримську область передано зі складу РРФСР до складу УРСР. Згідно з Указом Президії Верховної Ради СРСР від 19 лютого 1954 р. передачу здійснили, ураховуючи територіальну близькість і тісні господарські та культурні зв'язки між Кримською областю та Українською РСР. Передачу було приурочено до святкування 300-річчя Переяславської Ради. Севастополь був переданий УРСР у складі Кримської області.
- 1978 р. — прийнято конституцію УРСР, що в ній місто Севастополь вказано як місто республіканського підпорядкування УРСР.
- 12 лютого 1991 р. — за результатами «всекримського референдуму» (відбувся 20 січня 1991), що бойкотували кримські татари, Кримська область перетворена в Кримську АРСР у складі УРСР
- 16 березня 2014 р. — проведено незаконний та нелегітимний «всекримський референдум», на якому за входження АР Крим до складу Російської Федерації нібито проголосувало 96,77 % жителів півострова. Референдум не визнали, зокрема, держави ЄС, США, Канада, Японія, Грузія та Туреччина.
- 17 березня 2014 р. — самопроголошена Верховна Рада АР Крим проголосила «незалежність» півострова з метою його подальшого входження до складу Російської Федерації.
- 18 березня 2014 — Держдума Росії прийняла закон про приєднання Криму, 21 березня Путін підписав цей закон.
- 20 березня 2014 року Верховна Рада України прийняла Декларацію про звільнення України, в якій, зокрема, заявила, що «Крим був, є та буде в складі України».
Адміністративно-територіальний устрій
Республіка включає 14 адміністративних районів, 11 міст республіканського підпорядкування, 56 селищ міського типу, 957 сільських населених пунктів. Адміністративний центр — місто Сімферополь.
1 — Не входить до складу АРК, місто зі спеціальним статусом.
Відповідно до адміністративної реформи України, відображеної в Постанові Верховної Ради від 17 липня 2020 року, територія АР Крим ділиться на 10 укрупнених районів, а міста (міськради) республіканського значення скасовуються. Постанова декларує відповідно наступні зміни поділу АР Крим, які набувають сили після «повернення під загальну юрисдикцію України» території Криму:
- Бахчисарайський район — у складі Бахчисарайського району є частини території, раніше підпорядкованої Севастопольській міськраді (без самого міста Севастополя, а також без Балаклави як таке, що перебувало в межах міста Севастополя в рамках українського законодавства),
- Білогірський район — у складі Білогірського і Нижньогірського районів,
- Джанкойський район — у складі Джанкойського району і колишньої Джанкойської міськради,
- Євпаторійський район — у складі Сакського і Чорноморського районів і колишніх Євпаторійської и Сакської міськрад,
- Керченський район — у складі Ленінського району і колишньої Керченської міськради,
- Курманський район — у складі Красногвардійського і Первомайського районів,
- Перекопський район — у складі Красноперекопського і Роздольненського районів, колишніх Армянської і Красноперекопської міськрад,
- Сімферопольський район — у складі Сімферопольського району и колишньої Сімферопольської міськради,
- Феодосійський район — у складі Кіровського і Совєтського районів, колишніх Феодосійської і Судацької міськрад,
- Ялтинський район — у складі колишніх Ялтинської і Алуштинської міськрад.
Економіка
За твердженням Президента України Леоніда Кравчука, Україна, змушена тодішнім партійним керівництвом СРСР взяти Крим під свою опіку, починаючи з 1954 року вклала в економіку Криму (переважно в канали, дороги, постачання води, будівництво курортної інфраструктури південного узбережжя, житлові будинки) близько 100 мільярдів доларів США.
Соціально-гуманітарна сфера
Історико-культурний потенціал
На державний облік узято (з урахуванням м. Севастополя) 1004 пам'ятки архітектури та містобудування (з них 216 — національного значення), 7227 пам'яток археології (з них — 21 національного значення), 3861 пам'ятка історії (з них — 13 національного значення), 520 пам'яток монументального мистецтва. До Списку історичних населених місць (міста і селища міського типу) включено 29 населених пунктів: Алупка, Алушта, Армянськ, Балаклава, Бахчисарай, Білогірськ, Гаспра, Гурзуф, Євпаторія, Інкерман, Керч, Коктебель, Кореїз, Лівадія, Масандра, Новий Світ, Ореанда, Партеніт, Саки, Севастополь, Сімеїз, Сімферополь, Старий Крим, Судак, Форос, Феодосія, Чорноморське, Щебетовка, Ялта.
У Криму багато пам'яток архітектури зі змішаними стилями Близького Сходу, Візантії, Вірменії.
Музеї та заповідники Криму:
- Кримський республіканський краєзнавчий музей
- Сімферопольський художній музей
- Лівадійський музей-палац
- Будинок-музей А. П. Чехова
- Кримськотатарський музей мистецтв
- Бахчисарайський державний історико-культурний заповідник
Див. також Музеї Криму
На території сучасного Сімферополя у ІІІ столітті до н. е. — IV столітті н. е. знаходилася столиця Скіфської держави — Неаполь Скіфський. Серед визначних пам'яток:
- Парк (XVIII ст.)
- Кримськотатарський академічний музично-драматичний театр
- Ляльковий театр і філармонія
- Кримський республіканський краєзнавчий музей
- Художній музей
Над Алупкою височіє одна з найпривабливіших гір Криму — Ай-Петрі. У місті розташований один з найкращих палаців і парків України — Воронцовський палац і парк 1830–1846 років.
У Бахчисараї збереглися:
- Ханський палац (XVI-XVIII століть). У приміщенні палацу — Бахчисарайський історико-археологічний музей.
- Успенський печерний монастир (VII-XIX століть). У комплексі монастиря — вирубана у скелі Успенська церква VIII століття при дорозі на Чуфут-Кале.
- 1707 року.
- Фортеця і печерне місто Чуфут-Кале (Х-XVIII століть).
Ялта із сусідніми селищами і містами є найбільшим всесвітньо відомим курортом Криму. Туристів приваблюють:
- «Ластівчине гніздо» 1911–1912 років
- Вірменська церква 1909–1917 років
- Палац 1831–1836 років
- — місце поховання визначних діячів історії і культури
- Палацовий комплекс XIX-ХХ століть у Лівадії на схилі гори Могабі
Феодосія заснована у VI столітті до н. е. Найцікавіші об'єкти туризму:
- (1408 рік)
- Генуезька фортеця (XIV століття)
- Міська фортеця (XIV століття)
- Феодосійський краєзнавчий музей
- Музей Олександра Гріна
- Картинна галерея Айвазовського
Культура
В автономії діють 682 клуби та будинки культури, 855 бібліотек, 18 музеїв, школи естетичного виховання дітей тощо. Працюють 6 театрів, серед них відомий в Україні та за її межами Кримськотатарський академічний музично-драматичний театр. Набули широкої популярності мистецькі фестивалі та конкурси «Кореада», «У Чорного моря», «Зірки планети», «Артеківські зорі».
Освіта та наука
Дитячі садки
В Автономній Республіці Крим налічується 655 дошкільних закладів. Дошкільні заклади відвідують майже 37 тисяч дітей.
Середня освіта
Сформована в автономії мережа навчально-виховних закладів задовольняє потреби населення у формах, профілях та мовах навчання.
Середню обов'язкову освіту забезпечують 641 денна загальноосвітня школа різного типу і форм власності, в яких навчається понад 274 тисяч учнів. Серед загальноосвітніх шкіл майже 71 % шкіл I-ІІІ ступенів, які дозволяють одержати повну середню освіту за місцем проживання понад 82 % учнів.
В Автономній Республіці Крим працюють 8 гімназій, 10 ліцеїв, 54 навчально-виховних комплекси.
Професійна освіта
Професійну освіту молоді надають 30 професійно-технічних училищ, в яких навчається 17,3 тисячі учнів. Навчання здійснюється за різними профілями.
Підготовку кадрів вищої кваліфікації здійснюють 14 вищих навчальних закладів ІІІ-IV рівнів акредитації, де навчається понад 52 тисячі студентів. Щорічно вони готують близько 9 тисяч фахівців різноманітного профілю. Підготовку молодших спеціалістів здійснюють 24 вищі навчальні заклади І-ІІ рівнів акредитації, в яких навчається понад 15 тисяч студентів та щорічно випускається майже 4 тисяч фахівців для промисловості, будівництва, транспорту, зв'язку, охорони здоров'я, освіти тощо.
Наука
У Криму здійснюють науково-технічну та дослідницьку діяльність 45 різних науково-дослідних, проектних та конструкторських інститутів і бюро, дослідних станцій, самостійних наукових відділів та філій, основним видом діяльності яких є науково-технічна та дослідницька діяльність, зокрема:
5 вищих навчальних державних закладів:
- Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського [1] [ 5 травня 2007 у Wayback Machine.], [2] [ 10 квітня 2022 у Wayback Machine.]
- Кримський інженерно-педагогічний університет [3] [ 12 квітня 2022 у Wayback Machine.]
- Національна академія природоохоронного і курортного будівництва
- Керченський державний морський технологічний університет
- 20 самостійних науково-дослідних організацій
- 5 самостійних конструкторських організацій
- 2 проектні та проектно-дослідницькі організації
Медичні установи
У системі охорони здоров'я Автономної Республіки Крим діє мережа республіканських, міських та районних лікарень, діагностичних центрів, спеціалізованих клінік та амбулаторій, станцій та відділень «швидкої допомоги», інших медичних закладів.
Населення автономії обслуговують 8,37 тисяч лікарів та 18,8 тисяч середніх медпрацівників. Ліжковий фонд становить 18,4 тисяч ліжок.
Щорічно в поліклінічних закладах реєструється 18,5 мільйонів лікарняних відвідувань, у стаціонарах проліковано близько 373 тисяч осіб.
В Автономній Республіці Крим функціонує 21 спеціалізований центр, в яких застосовуються найсучасніші медичні технології. Серед них такі відомі центри, як республіканський діагностичний, нейрохірургічний, кардіологічний, опіковий, онкологічний тощо.
Спорт
В автономії функціонують 51 стадіон, 21 плавальний басейн, понад 700 спортивних залів. У 203 дитячо-юнацьких спортивних школах займається 20 тисяч дітей та учнівської молоді.
Галерея
- Палац Олександра III. Масандра
-
-
-
-
-
- Великий каньйон Криму
- Кримські гори складені переважно осадовими породами. Район неподалік Ялти.
Див. також
- Головне управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м.Севастополі
- Державна служба України з питань Автономної Республіки Крим та міста Севастополя
- Енергоміст до Криму
- Каліфорнія у Криму
- Кримська Народна Республіка
- Кримський півострів
- Кримські татари
- Російське вторгнення в Україну 2014
- Територіальна автономія
- Кримськотатарська автономія
Примітки
- Територія АРК (в тому числі і столиця — місто Сімферополь) не контролюється Україною. Влада України не формувала уряд АРК у вигнанні. При цьому 17 травня 2014 Кримське Представництво Президента України було переміщено в місто Херсон (Херсонська область), який можна розглядати як політичний центр формально існуючої (за законодавством України) АРК.
- . Архів оригіналу за 14 грудня 2014. Процитовано 12 грудня 2014.
- . Архів оригіналу за 17 квітня 2014. Процитовано 19 жовтня 2014.
- . Архів оригіналу за 3 травня 2015. Процитовано 17 березня 2014.
- Проект Постанови про Заяву Верховної Ради України щодо гарантії прав кримськотатарського народу у складі Української Держави [ 17 травня 2014 у Wayback Machine.]
- . Архів оригіналу за 10 квітня 2010. Процитовано 19 березня 2014.
- Розрахунки базуються на даних по 5 повітах та двох містах за: «Первая Всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Под ред. Н. А. Тройницкого. т. I. Общий свод по Империи результатов разработки данных Первой Всеобщей переписи населения, произведенной 28 января 1897 года. С.-Петербург, 1905.»
- Всеукраїнський перепис населення 2001 року. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 21 вересня 2011.(рос.)
- . Архів оригіналу за 23 січня 2013. Процитовано 7 вересня 2014.
- При зазначенні динаміки народонаселення бралась до уваги зміна за період з січня 2013 по січень 2014 року
- позначки збільшення-зменшення для всіх міст стосуються зміни населення порівняно з попереднім роком.
- Про адміністративну підпорядкованість міста Севастополя
- . Архів оригіналу за 29 грудня 2021. Процитовано 29 грудня 2021.
- . Архів оригіналу за 17 березня 2014. Процитовано 17 березня 2014.
- . Архів оригіналу за 17 березня 2014. Процитовано 17 березня 2014.
- . Архів оригіналу за 23 жовтня 2017. Процитовано 9 квітня 2018.
- . Архів оригіналу за 17 березня 2014. Процитовано 17 березня 2014.
- Euronews: Путін поставив свій підпис під документами про анексію Криму [ 22 березня 2014 у Wayback Machine.] 21.03.2014
- . Архів оригіналу за 28 березня 2014. Процитовано 4 квітня 2014.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Мінрегіон оприлюднив проекти майбутніх районів в Україні. Ще можливі зміни [ 19 вересня 2020 у Wayback Machine.] Про портал «Децентралізація»
- [. Архів оригіналу за 11 вересня 2016. Процитовано 15 вересня 2016. Как рухнул СССР. Леонид Кравчук: «Да Украину просто принудили взять Крым!» Slon Magazine, 9.09.2016 (рос.)]
- . Архів оригіналу за 14 вересня 2016. Процитовано 14 вересня 2016.
- . Архів оригіналу за 6 березня 2014. Процитовано 22 серпня 2011.
Література
- О. Батанов . Автономна Республіка Крим // Політична енциклопедія / редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови). — К. : Парламентське видавництво, 2011. — С. 11. — .
- Редкие животные Крыма. Справочник / Костин Юлий Витальевич, Дулицкий Альфред Израйлович, Мальцев Игорь Владимирович. — Симферополь : «Таврия», 1981. — 160 с. — 50 000 прим. (рос.)
- Алєксєєнко А.О., Балишев М.А. Науково-технічна документація про господарське становище Кримської області у складі УРСР (1954-1991) (огляд джерел із фондів Центрального державного науково-технічного архіву України). Архіви України. 2017. №2. С.103-113.
Посилання
- АВТОНОМНА РЕСПУБЛІКА КРИМ [ 25 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України (ЕІУ) на сайті Інституту Історії НАН України
- Кримський блог кореспондентів Російської та Української служб Бі-Бі-Сі [ 5 лютого 2009 у Wayback Machine.]
- Сайт Верховної Ради Криму [ 2 лютого 2014 у Wayback Machine.]
- Сергійчук В. Український Крим. — К.: Українська Видавнича Спілка. — ISBN 999-7060-25-Х [ 22 травня 2011 у Wayback Machine.]
- Часи підкорення Криму // Український тиждень, № 6 (171), 11.02.2011 [ 12 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- Співтовариство: Енергетика в Криму [Архівовано 6 листопада 2014 у Archive.is]
- Як Україна отримала Крим 1954 року [ 28 серпня 2020 у Wayback Machine.] — відео
Каркінітська затока | Херсонська область | Азовське море |
Чорне море | Керченська протока | |
Севастополь | Чорне море | Чорне море |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Avtono mna Respu blika Krim krim Qirim Muhtar Cumhuriyeti ros Avtonomnaya Respublika Krym do 21 veresnya 1994 Respu blika Krim krim Qirim Cumhuriyeti do 26 lyutogo 1992 Krimska Avtonomna Radyanska Socialistichna Respublika krim Qirim Muhtar Sotsialist Suralar Cumhuriyeti administrativna odinicya na pivdni Ukrayini roztashovana na bilshij chastini Krimskogo pivostrova mizh 44 23 i 46 15 pivnichnoyi shiroti ta mizh 32 29 i 36 39 shidnoyi dovgoti Ukrayinskoyu vladoyu OON YeS viznayetsya yak teritoriya timchasovo okupovana Rosijskoyu Federaciyeyu Avtonomna Respublika Krim Gerb AR Krim Prapor AR Krim Gimn AR Krim Osnovni dani Krayina Ukrayina Utvorena 12 lyutogo 1991 roku kod KOATUU 0100000000 Naselennya 1 968 550 osib 01 04 2014 Plosha 26081 km Gustota naselennya 75 5 osib km Telefonni kodi 380 65 Stolicya Simferopol de yure Herson de fakto Rajoni 14 Mista respublikanskogo znachennya rajonnogo znachennya 11 5 Rajoni v mistah 3 Smt 56 Sela 907 Selisha 49 Selishni radi 38 Silski radi 243 Nomeri avtomobiliv AK KK Internet domeni crimea ua cr ua Respublikanska vlada Adresa Radi Ministriv AR Krim 95005 m Simferopol pr Kirova 13 Adresa Verhovnoyi Rada AR Krim 95000 m Simferopol vul K Marksa 18 Uryad Rada ministriv Avtonomnoyi Respubliki Krim Golova Radi Ministriv AR Krim Vakantno de fakto Anatolij Mogilov de yure Predstavnickij organ Verhovna Rada Avtonomnoyi Respubliki Krim Golova VR AR Krim Vakantno Rada timchasovo ne funkcionuye Vebstorinka VR ARK VR AR Krim 28 sichnya 2011 u Wayback Machine Predstavnik Prezidenta Ukrayini v AR Krim Korinevich Anton Oleksandrovich Ce stattya pro adminodinicyu u skladi Ukrayini Pro neviznanij sub yekt RF div Respublika Krim U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Krim znachennya Ukrayina vtratila kontrol nad osnovnoyu teritoriyeyu Krimu vnaslidok yiyi okupaciyi ZS RF pislya yakoyi 16 bereznya 2014 roku bulo nezakonno provedeno referendum yakij ne viznala Generalna asambleya OON Chinni na toj chas organi miscevoyi vladi AR Krim v odnostoronnomu poryadku progolosili nezalezhnist Respubliki Krim vid Ukrayini pislya chogo odrazu zh rishennyam organiv vladi RF AR Krim bula vklyuchena do skladu Rosijskoyi Federaciyi yak novij sub yekt zi statusom respubliki Ukrayinska vlada i bilshist inshih derzhav ne viznayut legitimnist referendumu j postanovi pro nezalezhnist Teritoriya Krimu protyagom svoyeyi istoriyi perebuvala pid kontrolem riznih derzhav ta narodiv Kimmerijci greki skifi goti guni bulgari hozari derzhava Kiyivska Rus vizantijski greki kipchaki osmanski turki tatari Zolotoyi Ordi i mongoli kontrolyuvali Krim protyagom rannogo periodu jogo istoriyi U 13 mu stolitti pomitnij vpliv osoblivo u Pivdennomu Krimu mali venecijci i genuezci Z seredini XIV do kincya XVIII st vhodiv do skladu Krimskogo hanstva j Osmanskoyi imperiyi a z kincya XVIII do 1917 roku Rosijskoyu imperiyeyu Pislya Gromadyanskoyi vijni vvijshov do skladu RRFSR a u 1954 roci buv peredanij URSR Z 1991 roku avtonomiya u skladi Ukrayini Teritoriyeyu respubliki prohodit derzhavnij kordon Ukrayini dovzhinoyu 821 km Do skladu AR Krim ne vhodit pivdennij zahid pivostrova pidleglij Sevastopolskij miskradi yaka ye odiniceyu zagalnoderzhavnogo pidporyadkuvannya ta pivnichna chastina Arabatskoyi strilki sho vhodit do skladu Hersonskoyi oblasti GeografiyaViglyad Krimu iz suputnika foto Divis takozh stattyu Krimskij pivostriv Teritoriya Teritoriya 26 861 km Protyazhnist iz zahodu na shid 360 km inshi dani 325 km z pivnochi na pivden 180 km inshi dani 200 km Na zahodi i pivdni omivayetsya vodami Chornogo na shodi Azovskogo moriv sho nalezhat do basejnu Atlantichnogo okeanu Pivostriv priblizno odnakovo viddalenij vid ekvatora i Pivnichnogo polyusu Jogo zahidnij bereg utvorenij Tarhankutskim pivostrovom shidnij Kerchenskim Na pivnochi Krim z yednanij 7 kilometrovim Perekopskim pereshijkom ta 700 metrovim na kosi Arabatska strilka iz susidnoyu Hersonskoyu oblastyu na pivdennomu zahodi mezhuye iz mistom derzhavnogo znachennya Sevastopol morem na shodi iz Krasnodarskim krayem Rosijskoyi Federaciyi Relyef Krimskij pivostriv maye riznomanitni prirodni landshafti Na pivnochi step pivdenni rajoni pokriti lisami Krimski gori ta pivdenne uzberezhzhya Krimu Girska sistema prostyagnulasya troma pasmami vid Sevastopolya do Feodosiyi Najbilshi visoti u mezhah Golovnogo abo Pivdennogo pasma Tut znahoditsya najvisha girska vershina Krimskogo pivostrova gora Roman Kosh 1545 m Vodojmisha Richki Krimu malovodni Najvazhlivishi Chorna Belbek Kacha Alma Salgir Na richci Salgir roztashovane Simferopolske vodoshovishe U pivnichnij chastini pivostrova Pivnichno Krimskij kanal voda v yakij nadhodit iz Dnipra Na pivnochi Krimu ye bagato solonih ozer ozer Sakske Aktaske Tobechicke Chokracke Ajgulske Voni milki negliboki i chasto peresihayut vlitku Koncentraciya soli v deyakih z nih osoblivo v Perekopskomu ta Sivashi dosyagaye 200 240 Yihnya voda maye soli bagatoh himichnih elementiv takih yak natrij kalij olovo ta brom i zavdyaki comu vikoristovuyetsya v galuzyah himichnoyi promislovosti Dlya prikladu na sivaskij ropi pracyuye Chervono perekopskij bromnij zavod Inshi soloni ozer Krimu Donuzlav i Sasik zavdyaki pidvishenij mineralizaciyi vikoristovuyutsya dlya likuvannya riznih zahvoryuvan osoblivo zahvoryuvan shkiri suglobiv ta oporno ruhovogo aparatu Klimat U pivnichnij chastini Krimu klimat pomirno teplij Zima m yaka lito spekotne Serednya temperatura lipnya 24 C sichnya 1 5 C Na Pivdennomu berezi Krimu klimat subtropichnij seredzemnomorskij duzhe teple lito i m yaka zima Serednya temperatura lipnya 25 C sichnya 4 C Serednorichna kilkist opadiv stanovit 300 500 mm na rivnini i do 1000 1200 mm u gorah Klimat Krimu prikordonij mizh pomirnim i subtropichnim geografichnimi poyasami sho spriyaye m yakomu klimatu pivostrova ta velikij kilkosti godin sonyachnogo svitla 2180 2470 godin na rik Prirodni resursi Dokladnishe Prirodni resursi KrimuDemografiyaDokladnishe Naselennya Krimu Avtohtonnim korinnim naselennyam Krimskogo pivostrova ye krimski tatari krimchaki karayimi Inshe naselennya Krimu emigranti v drugomu ta tretomu pokolinnyah ta pereselenci z inshih krayin kolishnogo SRSR Zagalna chiselnist nayavnogo naselennya Avtonomnoyi Respubliki Krim za danimi Vseukrayinskogo perepisu naselennya 2001 r stanovila 2033 7 tisyachi Chiselnist miskogo naselennya 1274 3 tisyachi osib abo 62 7 silskogo 759 4 tisyachi osib abo 37 3 Kilkist cholovikiv v avtonomiyi stanovila 937 6 tisyachi abo 46 1 zhinok 1096 1 tisyachi abo 53 9 Zagalna chiselnist postijnogo naselennya Avtonomnoyi Respubliki Krim stanovila 2024 tisyachi osib zokrema cholovikiv 931 4 tisyachi abo 46 0 zhinok 1092 6 tisyachi abo 54 0 Miske naselennya stanovit 1258 7 tisyachi osib abo 62 2 silske 765 3 tisyachi osib abo 37 8 Riven zlochinnosti za 2012 rik na 10 tis naselennya stanoviv 168 8 zlochiniv z nih 62 4 tyazhkih ta osoblivo tyazhkih Osoblivistyu skladu naselennya Avtonomnoyi Respubliki Krim ye jogo bagatonacionalnist Za danimi Vseukrayinskogo perepisu naselennya 2001 na teritoriyi ARK prozhivali predstavniki ponad 125 nacionalnostej i narodnostej rosiyani 58 ukrayinci 24 krimski tatari 12 Nacionalnij sklad naselennya Naselennya Krimu za ostanni 300 rokiv Nacionalnij sklad naselennya Krimu po rajonah i mistah 2001 Nacionalnist 1897 2001 Kilkist osib Kilkist osib 1 Krimski tatari 194 294 35 55 243 433 12 03 2 Tatari 11 090 0 55 3 Rosiyani 180 963 33 11 1 180 441 58 32 4 Ukrayinci 64 703 11 84 492 227 24 32 5 Nimci 31 590 5 78 6 Yevreyi 24 168 4 42 4 515 0 22 7 Greki 17 114 3 13 8 Virmeni 8 317 1 52 8 769 0 43 9 Bolgari 7 450 1 36 10 Polyaki 6 929 1 27 3 879 0 19 11 Estonci 2 176 0 40 12 Bilorusi 2 058 0 38 29 285 1 45 13 Turki 1 787 0 33 14 Moldovani 272 0 05 3 761 0 19 15 Azerbajdzhanci 3 748 0 19 16 Inshi 4 771 0 87 42 908 2 12 Razom 546 592 100 00 2 024 056 100 00 Najbilshi naseleni punkti Najbilshi naseleni punkti Krimu Kilkist meshkanciv na 2014 1 Simferopol amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0338319 amp amp amp amp 00 338 319 2 Kerch amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0144626 amp amp amp amp 00 144 626 3 Yevpatoriya amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0107040 amp amp amp amp 00 107 040 4 Yalta amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 078200 amp amp amp amp 00 78 200 5 Feodosiya amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 069040 amp amp amp amp 00 69 040 6 Dzhankoj amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 035693 amp amp amp amp 00 35 693 7 Krasnoperekopsk amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 029672 amp amp amp amp 00 29 672 8 Alushta amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 028295 amp amp amp amp 00 28 295 9 Bahchisaraj amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 026651 amp amp amp amp 00 26 651 10 Saki amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 023391 amp amp amp amp 00 23 391IstoriyaDokladnishe Istoriya Krimu Najdavnishe vidome naselennya girskoyi chastini ta pivdennogo uzberezhzhya Krimu tavri Z XII st do n e stepovij Krim naselyali kimerijci VIII IV st do n e Proniknennya v Krim greckih kolonistiv zasnuvannya Hersonesa V st do n e Stepova chastina pivostrova zaselyayetsya skifami III II st do n e Centr skifskoyi derzhavi pid tiskom sarmativ zi shodu peremishuyetsya z Pridniprov ya do Krimu Stolicya Neapol Skifskij na teritoriyi ninishnogo Simferopolya 63 rik do n e Pontijske carstvo zavojovane Rimskoyu imperiyeyu krimski mista perejshli pid kontrol rimlyan Pochatok panuvannya Rimskoyi imperiyi v Krimu 257 rik Pidporyadkuvannya Krimu gotami znishennya Skifskoyi derzhavi 375 rik Nashestya guniv rozgrom nimi Bosporskogo carstva IV V stolittya postupove vidnovlennya vladi Rimskoyi Vizantijskoyi imperiyi nad girskoyu chastinoyu Krimu Ucilili pislya navali guniv goti viznali vladu Vizantiyi 964 rik Knyaz Kiyivskoyi Rusi Svyatoslav Igorovich znishiv stolicyu hozarskogo kaganatu Itil na beregah Kerchenskoyi protoki stvoriv misto Tmutorokan i nazvav ce Tmutorokanskim knyazivstvom do yakogo vhodiv i Krim 988 rik Knyaz Kiyivskoyi Rusi Volodimir Velikij zdobuv Korsun Hersones suchasnij Sevastopol zakripivshi panuvannya Kiyivskoyi Rusi nad Krimom Kinec VII stolittya majzhe ves Krim okrim Hersonesa sho zalishivsya pid vladoyu Vizantiyi zahoplyuvali hozari XIII stolittya oslablennya vladi Vizantiyi Chastina yiyi volodin perejshla do Genuyi chastina stala samostijnim knyazivstvom Gotiya Feodoro 1239 r zavoyuvannya Krimu mongolskim vijskom hana Batu Stepovij Krim razom z susidnimi zemlyami Velikogo knyazivstva Ruskogo potrapiv u piddanstvo do carstva Ordinskogo XIV ser XV stolittya vijni genujciv z knyazivstvom Feodoro za zemli pivdennogo beregu Krimu 1441 r utvorennya nezalezhnogo Krimskogo Hanstva 1475 r Osmanske vijsko pid komanduvannyam pashi Gedike Ahmeda zavoyuvalo volodinnya Genuyi ta knyazivstvo Feodoro Krimske hanstvo viznalo verhovnu vladu sultana Osmanskoyi derzhavi yak halifa islamskoyi ummi 1774 r Za umovami Kyuchuk Kajnardzhijskogo mirnogo dogovoru Osmanska imperiya pozbavlyayetsya vplivu na Krim Krimske hanstvo u mezhah pivostrova staye nezalezhnim a Kerch i Yeni Kale otrimuye Rosijska imperiya 1783 r Krim aneksovanij j vklyuchenij do skladu Rosijskoyi imperiyi Spochatku yak chastina Tavrijskoyi oblasti z 1796 roku Krim buv chastinoyu Novorosijskoyi guberniyi a z 1802 roku buv chastinoyu Tavrijskoyi guberniyi Pislya priyednannya Krimu do Rosiyi v 1783 rozpochalasya totalna emigraciya krimskih tatar z pivostrova Do 1795 emigruvalo dvi tretini naselennya poselennya Krimu obezlyudili 1853 1856 rr Krimska vijna Shidna vijna 1917 1920 rr Gromadyanska vijna Na teritoriyi Krimu kilka raziv zminyuvali odin odnogo uryadi bilih i chervonih 18 zhovtnya 1921 r utvoreno Krimsku Avtonomnu Socialistichnu Radyansku Respubliku v skladi RSFRR Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR Pro peredachu Krimskoyi oblasti zi skladu RRFSR do skladu URSR 19 lyutogo 1954 r 1941 1944 rr okupaciya Krimu nacistskoyu Nimechchinoyu ta Rumuniyeyu 1944 r deportaciya krimskotatarskogo narodu 18 travnya virmen bolgar i grekiv 26 chervnya 1945 r skasuvannya avtonomiyi stvorennya Krimskoyi oblasti 1948 r ukazom Prezidiyi VS RRFSR misto Sevastopol vidileno v okremij administrativno gospodarskij centr misto respublikanskogo pidporyadkuvannya 19 lyutogo 1954 r Krimsku oblast peredano zi skladu RRFSR do skladu URSR Zgidno z Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 19 lyutogo 1954 r peredachu zdijsnili urahovuyuchi teritorialnu blizkist i tisni gospodarski ta kulturni zv yazki mizh Krimskoyu oblastyu ta Ukrayinskoyu RSR Peredachu bulo priurocheno do svyatkuvannya 300 richchya Pereyaslavskoyi Radi Sevastopol buv peredanij URSR u skladi Krimskoyi oblasti 1978 r prijnyato konstituciyu URSR sho v nij misto Sevastopol vkazano yak misto respublikanskogo pidporyadkuvannya URSR 12 lyutogo 1991 r za rezultatami vsekrimskogo referendumu vidbuvsya 20 sichnya 1991 sho bojkotuvali krimski tatari Krimska oblast peretvorena v Krimsku ARSR u skladi URSR 16 bereznya 2014 r provedeno nezakonnij ta nelegitimnij vsekrimskij referendum na yakomu za vhodzhennya AR Krim do skladu Rosijskoyi Federaciyi nibito progolosuvalo 96 77 zhiteliv pivostrova Referendum ne viznali zokrema derzhavi YeS SShA Kanada Yaponiya Gruziya ta Turechchina 17 bereznya 2014 r samoprogoloshena Verhovna Rada AR Krim progolosila nezalezhnist pivostrova z metoyu jogo podalshogo vhodzhennya do skladu Rosijskoyi Federaciyi 18 bereznya 2014 Derzhduma Rosiyi prijnyala zakon pro priyednannya Krimu 21 bereznya Putin pidpisav cej zakon 20 bereznya 2014 roku Verhovna Rada Ukrayini prijnyala Deklaraciyu pro zvilnennya Ukrayini v yakij zokrema zayavila sho Krim buv ye ta bude v skladi Ukrayini Administrativno teritorialnij ustrijDokladnishe Administrativnij ustrij Avtonomnoyi Respubliki Krim Dokladnishe Geraldika Krimu Pam yatna moneta NBU prisvyachena AR Krim Respublika vklyuchaye 14 administrativnih rajoniv 11 mist respublikanskogo pidporyadkuvannya 56 selish miskogo tipu 957 silskih naselenih punktiv Administrativnij centr misto Simferopol Rajoni Teritoriyi miskrad 1 Bahchisarajskij rajon 15 Alushtinska miska rada 2 Bilogirskij rajon 16 Armyanska miska rada 3 Dzhankojskij rajon 17 Dzhankojska miska rada 4 Kirovskij rajon 18 Yevpatorijska miska rada 5 Krasnogvardijskij rajon 19 Kerchenska miska rada 6 Krasnoperekopskij rajon 20 Krasnoperekopska miska rada 7 Leninskij rajon 21 Sakska miska rada 8 Nizhnogirskij rajon 22 Simferopolska miska rada 9 Pervomajskij rajon 23 Sudacka miska rada 10 Rozdolnenskij rajon 24 Feodosijska miska rada 11 Sakskij rajon 25 Yaltinska miska rada 12 Simferopolskij rajon 13 Sovyetskij rajon 14 Chornomorskij rajon 26 Sevastopolska miska rada1 1 Ne vhodit do skladu ARK misto zi specialnim statusom Vidpovidno do administrativnoyi reformi Ukrayini vidobrazhenoyi v Postanovi Verhovnoyi Radi vid 17 lipnya 2020 roku teritoriya AR Krim dilitsya na 10 ukrupnenih rajoniv a mista miskradi respublikanskogo znachennya skasovuyutsya Postanova deklaruye vidpovidno nastupni zmini podilu AR Krim yaki nabuvayut sili pislya povernennya pid zagalnu yurisdikciyu Ukrayini teritoriyi Krimu Bahchisarajskij rajon u skladi Bahchisarajskogo rajonu ye chastini teritoriyi ranishe pidporyadkovanoyi Sevastopolskij miskradi bez samogo mista Sevastopolya a takozh bez Balaklavi yak take sho perebuvalo v mezhah mista Sevastopolya v ramkah ukrayinskogo zakonodavstva Bilogirskij rajon u skladi Bilogirskogo i Nizhnogirskogo rajoniv Dzhankojskij rajon u skladi Dzhankojskogo rajonu i kolishnoyi Dzhankojskoyi miskradi Yevpatorijskij rajon u skladi Sakskogo i Chornomorskogo rajoniv i kolishnih Yevpatorijskoyi i Sakskoyi miskrad Kerchenskij rajon u skladi Leninskogo rajonu i kolishnoyi Kerchenskoyi miskradi Kurmanskij rajon u skladi Krasnogvardijskogo i Pervomajskogo rajoniv Perekopskij rajon u skladi Krasnoperekopskogo i Rozdolnenskogo rajoniv kolishnih Armyanskoyi i Krasnoperekopskoyi miskrad Simferopolskij rajon u skladi Simferopolskogo rajonu i kolishnoyi Simferopolskoyi miskradi Feodosijskij rajon u skladi Kirovskogo i Sovyetskogo rajoniv kolishnih Feodosijskoyi i Sudackoyi miskrad Yaltinskij rajon u skladi kolishnih Yaltinskoyi i Alushtinskoyi miskrad Hersonska oblast Sevastopol Krasnodarskij kraj Azovske more Chorne more Bahchisarajskij rajon Bilogirskij rajon Dzhankojskij rajon Kurmanskij rajon Perekopskij rajon Kerchenskij rajon Yevpatorijskij rajon Simferopolskij rajon Feodosijskij rajon Yaltinskij rajonEkonomikaDokladnishe Ekonomika AR Krim Za tverdzhennyam Prezidenta Ukrayini Leonida Kravchuka Ukrayina zmushena todishnim partijnim kerivnictvom SRSR vzyati Krim pid svoyu opiku pochinayuchi z 1954 roku vklala v ekonomiku Krimu perevazhno v kanali dorogi postachannya vodi budivnictvo kurortnoyi infrastrukturi pivdennogo uzberezhzhya zhitlovi budinki blizko 100 milyardiv dolariv SShA Socialno gumanitarna sferaIstoriko kulturnij potencial Informacijno analitichnij oglyad Kulturna spadshina Ukrayini v Krimu znishennya ta poshkodzhennya Na derzhavnij oblik uzyato z urahuvannyam m Sevastopolya 1004 pam yatki arhitekturi ta mistobuduvannya z nih 216 nacionalnogo znachennya 7227 pam yatok arheologiyi z nih 21 nacionalnogo znachennya 3861 pam yatka istoriyi z nih 13 nacionalnogo znachennya 520 pam yatok monumentalnogo mistectva Do Spisku istorichnih naselenih misc mista i selisha miskogo tipu vklyucheno 29 naselenih punktiv Alupka Alushta Armyansk Balaklava Bahchisaraj Bilogirsk Gaspra Gurzuf Yevpatoriya Inkerman Kerch Koktebel Koreyiz Livadiya Masandra Novij Svit Oreanda Partenit Saki Sevastopol Simeyiz Simferopol Starij Krim Sudak Foros Feodosiya Chornomorske Shebetovka Yalta U Krimu bagato pam yatok arhitekturi zi zmishanimi stilyami Blizkogo Shodu Vizantiyi Virmeniyi Livadijskij palac Muzeyi ta zapovidniki Krimu Krimskij respublikanskij krayeznavchij muzej Simferopolskij hudozhnij muzej Livadijskij muzej palac Budinok muzej A P Chehova Krimskotatarskij muzej mistectv Bahchisarajskij derzhavnij istoriko kulturnij zapovidnik Div takozh Muzeyi Krimu Pam yatnik I Ajvazovskomu Misto Feodosiya Na teritoriyi suchasnogo Simferopolya u III stolitti do n e IV stolitti n e znahodilasya stolicya Skifskoyi derzhavi Neapol Skifskij Sered viznachnih pam yatok Park XVIII st Krimskotatarskij akademichnij muzichno dramatichnij teatr Lyalkovij teatr i filarmoniya Krimskij respublikanskij krayeznavchij muzej Hudozhnij muzej Nad Alupkoyu visochiye odna z najprivablivishih gir Krimu Aj Petri U misti roztashovanij odin z najkrashih palaciv i parkiv Ukrayini Voroncovskij palac i park 1830 1846 rokiv U Bahchisarayi zbereglisya Hanskij palac XVI XVIII stolit U primishenni palacu Bahchisarajskij istoriko arheologichnij muzej Uspenskij pechernij monastir VII XIX stolit U kompleksi monastirya virubana u skeli Uspenska cerkva VIII stolittya pri dorozi na Chufut Kale 1707 roku Fortecya i pecherne misto Chufut Kale H XVIII stolit Zalishki forteci Aluston m Alushta Yalta iz susidnimi selishami i mistami ye najbilshim vsesvitno vidomim kurortom Krimu Turistiv privablyuyut Lastivchine gnizdo 1911 1912 rokiv Virmenska cerkva 1909 1917 rokiv Palac 1831 1836 rokiv misce pohovannya viznachnih diyachiv istoriyi i kulturi Palacovij kompleks XIX HH stolit u Livadiyi na shili gori Mogabi Feodosiya zasnovana u VI stolitti do n e Najcikavishi ob yekti turizmu 1408 rik Genuezka fortecya XIV stolittya Miska fortecya XIV stolittya Feodosijskij krayeznavchij muzej Muzej Oleksandra Grina Kartinna galereya Ajvazovskogo Kultura V avtonomiyi diyut 682 klubi ta budinki kulturi 855 bibliotek 18 muzeyiv shkoli estetichnogo vihovannya ditej tosho Pracyuyut 6 teatriv sered nih vidomij v Ukrayini ta za yiyi mezhami Krimskotatarskij akademichnij muzichno dramatichnij teatr Nabuli shirokoyi populyarnosti mistecki festivali ta konkursi Koreada U Chornogo morya Zirki planeti Artekivski zori Osvita ta nauka Dityachi sadki V Avtonomnij Respublici Krim nalichuyetsya 655 doshkilnih zakladiv Doshkilni zakladi vidviduyut majzhe 37 tisyach ditej Serednya osvita Sformovana v avtonomiyi merezha navchalno vihovnih zakladiv zadovolnyaye potrebi naselennya u formah profilyah ta movah navchannya Serednyu obov yazkovu osvitu zabezpechuyut 641 denna zagalnoosvitnya shkola riznogo tipu i form vlasnosti v yakih navchayetsya ponad 274 tisyach uchniv Sered zagalnoosvitnih shkil majzhe 71 shkil I III stupeniv yaki dozvolyayut oderzhati povnu serednyu osvitu za miscem prozhivannya ponad 82 uchniv V Avtonomnij Respublici Krim pracyuyut 8 gimnazij 10 liceyiv 54 navchalno vihovnih kompleksi Profesijna osvita Profesijnu osvitu molodi nadayut 30 profesijno tehnichnih uchilish v yakih navchayetsya 17 3 tisyachi uchniv Navchannya zdijsnyuyetsya za riznimi profilyami Pidgotovku kadriv vishoyi kvalifikaciyi zdijsnyuyut 14 vishih navchalnih zakladiv III IV rivniv akreditaciyi de navchayetsya ponad 52 tisyachi studentiv Shorichno voni gotuyut blizko 9 tisyach fahivciv riznomanitnogo profilyu Pidgotovku molodshih specialistiv zdijsnyuyut 24 vishi navchalni zakladi I II rivniv akreditaciyi v yakih navchayetsya ponad 15 tisyach studentiv ta shorichno vipuskayetsya majzhe 4 tisyach fahivciv dlya promislovosti budivnictva transportu zv yazku ohoroni zdorov ya osviti tosho Nauka U Krimu zdijsnyuyut naukovo tehnichnu ta doslidnicku diyalnist 45 riznih naukovo doslidnih proektnih ta konstruktorskih institutiv i byuro doslidnih stancij samostijnih naukovih viddiliv ta filij osnovnim vidom diyalnosti yakih ye naukovo tehnichna ta doslidnicka diyalnist zokrema 5 vishih navchalnih derzhavnih zakladiv Tavrijskij nacionalnij universitet imeni V I Vernadskogo 1 5 travnya 2007 u Wayback Machine 2 10 kvitnya 2022 u Wayback Machine Krimskij inzhenerno pedagogichnij universitet 3 12 kvitnya 2022 u Wayback Machine Nacionalna akademiya prirodoohoronnogo i kurortnogo budivnictva Kerchenskij derzhavnij morskij tehnologichnij universitet 20 samostijnih naukovo doslidnih organizacij 5 samostijnih konstruktorskih organizacij 2 proektni ta proektno doslidnicki organizaciyi Medichni ustanovi U sistemi ohoroni zdorov ya Avtonomnoyi Respubliki Krim diye merezha respublikanskih miskih ta rajonnih likaren diagnostichnih centriv specializovanih klinik ta ambulatorij stancij ta viddilen shvidkoyi dopomogi inshih medichnih zakladiv Naselennya avtonomiyi obslugovuyut 8 37 tisyach likariv ta 18 8 tisyach serednih medpracivnikiv Lizhkovij fond stanovit 18 4 tisyach lizhok Shorichno v poliklinichnih zakladah reyestruyetsya 18 5 miljoniv likarnyanih vidviduvan u stacionarah prolikovano blizko 373 tisyach osib V Avtonomnij Respublici Krim funkcionuye 21 specializovanij centr v yakih zastosovuyutsya najsuchasnishi medichni tehnologiyi Sered nih taki vidomi centri yak respublikanskij diagnostichnij nejrohirurgichnij kardiologichnij opikovij onkologichnij tosho Sport V avtonomiyi funkcionuyut 51 stadion 21 plavalnij basejn ponad 700 sportivnih zaliv U 203 dityacho yunackih sportivnih shkolah zajmayetsya 20 tisyach ditej ta uchnivskoyi molodi GalereyaPalac Oleksandra III Masandra Genuezka fortecya m Sudak Lastivchine gnizdo Gaspra Voroncovskij palac Alupka Uspenskij pechernij monastir Skeli Adalari Velikij kanjon Krimu Krimski gori skladeni perevazhno osadovimi porodami Rajon nepodalik Yalti Div takozhGolovne upravlinnya Nacionalnoyi policiyi v Avtonomnij Respublici Krim ta m Sevastopoli Derzhavna sluzhba Ukrayini z pitan Avtonomnoyi Respubliki Krim ta mista Sevastopolya Energomist do Krimu Kaliforniya u Krimu Krimska Narodna Respublika Krimskij pivostriv Krimski tatari Rosijske vtorgnennya v Ukrayinu 2014 Teritorialna avtonomiya Krimskotatarska avtonomiyaPrimitkiTeritoriya ARK v tomu chisli i stolicya misto Simferopol ne kontrolyuyetsya Ukrayinoyu Vlada Ukrayini ne formuvala uryad ARK u vignanni Pri comu 17 travnya 2014 Krimske Predstavnictvo Prezidenta Ukrayini bulo peremisheno v misto Herson Hersonska oblast yakij mozhna rozglyadati yak politichnij centr formalno isnuyuchoyi za zakonodavstvom Ukrayini ARK Arhiv originalu za 14 grudnya 2014 Procitovano 12 grudnya 2014 Arhiv originalu za 17 kvitnya 2014 Procitovano 19 zhovtnya 2014 Arhiv originalu za 3 travnya 2015 Procitovano 17 bereznya 2014 Proekt Postanovi pro Zayavu Verhovnoyi Radi Ukrayini shodo garantiyi prav krimskotatarskogo narodu u skladi Ukrayinskoyi Derzhavi 17 travnya 2014 u Wayback Machine Arhiv originalu za 10 kvitnya 2010 Procitovano 19 bereznya 2014 Rozrahunki bazuyutsya na danih po 5 povitah ta dvoh mistah za Pervaya Vseobshaya perepis naseleniya Rossijskoj Imperii 1897 g Pod red N A Trojnickogo t I Obshij svod po Imperii rezultatov razrabotki dannyh Pervoj Vseobshej perepisi naseleniya proizvedennoj 28 yanvarya 1897 goda S Peterburg 1905 Vseukrayinskij perepis naselennya 2001 roku Arhiv originalu za 22 chervnya 2013 Procitovano 21 veresnya 2011 ros Arhiv originalu za 23 sichnya 2013 Procitovano 7 veresnya 2014 Pri zaznachenni dinamiki narodonaselennya bralas do uvagi zmina za period z sichnya 2013 po sichen 2014 roku poznachki zbilshennya zmenshennya dlya vsih mist stosuyutsya zmini naselennya porivnyano z poperednim rokom Pro administrativnu pidporyadkovanist mista Sevastopolya Arhiv originalu za 29 grudnya 2021 Procitovano 29 grudnya 2021 Arhiv originalu za 17 bereznya 2014 Procitovano 17 bereznya 2014 Arhiv originalu za 17 bereznya 2014 Procitovano 17 bereznya 2014 Arhiv originalu za 23 zhovtnya 2017 Procitovano 9 kvitnya 2018 Arhiv originalu za 17 bereznya 2014 Procitovano 17 bereznya 2014 Euronews Putin postaviv svij pidpis pid dokumentami pro aneksiyu Krimu 22 bereznya 2014 u Wayback Machine 21 03 2014 Arhiv originalu za 28 bereznya 2014 Procitovano 4 kvitnya 2014 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Minregion oprilyudniv proekti majbutnih rajoniv v Ukrayini She mozhlivi zmini 19 veresnya 2020 u Wayback Machine Pro portal Decentralizaciya Arhiv originalu za 11 veresnya 2016 Procitovano 15 veresnya 2016 Kak ruhnul SSSR Leonid Kravchuk Da Ukrainu prosto prinudili vzyat Krym Slon Magazine 9 09 2016 ros Arhiv originalu za 14 veresnya 2016 Procitovano 14 veresnya 2016 Arhiv originalu za 6 bereznya 2014 Procitovano 22 serpnya 2011 LiteraturaO Batanov Avtonomna Respublika Krim Politichna enciklopediya redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi K Parlamentske vidavnictvo 2011 S 11 ISBN 978 966 611 818 2 Redkie zhivotnye Kryma Spravochnik Kostin Yulij Vitalevich Dulickij Alfred Izrajlovich Malcev Igor Vladimirovich Simferopol Tavriya 1981 160 s 50 000 prim ros Alyeksyeyenko A O Balishev M A Naukovo tehnichna dokumentaciya pro gospodarske stanovishe Krimskoyi oblasti u skladi URSR 1954 1991 oglyad dzherel iz fondiv Centralnogo derzhavnogo naukovo tehnichnogo arhivu Ukrayini Arhivi Ukrayini 2017 2 S 103 113 PosilannyaAvtonomna Respublika Krim u sestrinskih Vikiproyektah Portal Krim Avtonomna Respublika Krim u Vikishovishi AVTONOMNA RESPUBLIKA KRIM 25 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini EIU na sajti Institutu Istoriyi NAN Ukrayini Krimskij blog korespondentiv Rosijskoyi ta Ukrayinskoyi sluzhb Bi Bi Si 5 lyutogo 2009 u Wayback Machine Sajt Verhovnoyi Radi Krimu 2 lyutogo 2014 u Wayback Machine Sergijchuk V Ukrayinskij Krim K Ukrayinska Vidavnicha Spilka ISBN 999 7060 25 H 22 travnya 2011 u Wayback Machine Chasi pidkorennya Krimu Ukrayinskij tizhden 6 171 11 02 2011 12 grudnya 2011 u Wayback Machine Spivtovaristvo Energetika v Krimu Arhivovano 6 listopada 2014 u Archive is Yak Ukrayina otrimala Krim 1954 roku 28 serpnya 2020 u Wayback Machine video Karkinitska zatoka Hersonska oblast Azovske more Chorne more Kerchenska protoka Sevastopol Chorne more Chorne more