Кри́мський піво́стрів (крим. Qırım yarımadası, Къырым ярымадасы) або просто Крим (крим. Qırım, Къырым) — півострів, розташований на півдні України, у межах Автономної Республіки Крим, Севастополя та частково півдня Херсонської області (північ Арабатської стрілки).
З кінця лютого 2014 року АР Крим та Севастополь захоплені Російською Федерацією, всупереч нормам міжнародного права включені до її складу та мають міжнародно-правовий статус «територія України, тимчасово окупована Росією».
Серед інших регіонів України Крим виділяється значною кількістю в населенні росіян (понад 58 %), а також корінного народу — кримських татар (12 %). Українців тут 24 %.
Останній перепис населення проводився у АР Крим та м. Севастополі в рамках Всеукраїнського перепису населення у 2001 року
Населення Криму у античну добу і у ранньому середньовіччі
Первісна людина з'явилась на півострові сотні тисяч років тому: у Криму виявлено декілька десятків пам'яток палеоліту і наступних археологічних епох — особливо у передгір'ях.
У бронзову добу (приблизно 2 500 — 1 000 рр. до н. е.) регіон населяли послідовно представники ямної, (кемі-обінської), катакомбної ((інгульської)), зрубної, кам'янсько-левенцівської, сабатинівської, білозерської культур, які ототожнюють з племенами.
Початок залізної доби (X ст. до н. е.) пов'язаний з появою степової кімерійської і місцевої гірської культур. Останню ототожнюють з відомими з писемних джерел таврами. У VII ст. до н. е. зі сходу до Причорномор'я прийшли іраномовні племена войовничих скіфів, вигнавши кімерійців на Близький Схід.
Одночасно на чорноморському узбережжі почали з'являтися колонії давньогрецьких полісів. Спершу в Криму греки заселили береги Керченської протоки, заснувавши тут у VI ст. до н. е. міста Німфей (бл 560 р. до н. е.), Пантікапей (бл.530 р. до н. е.), (Мірмекій), а далі на захід — Феодосію. У 480 р. до н. е. Пантікапей об'єднав під своєю владою навколишні грецькі поліси у Боспорське царство. Незабаром (422—420 рр. до н. е.) на Гераклейському півострові у південно-західному Криму з'явилася ще одна грецька колонія — Херсонес, який невдовзі став впливовим полісом Криму і всього Причорномор'я. Отже, у ці часи на півострові мешкали й активно взаємодіяли греки, скіфи й таври. Скіфи піддавалися сильному культурному впливу з боку більш цивілізованих греків, переходили до осілого образу життя, а грецькі міста поповнювались місцевим «варварським» населенням. Від змішування народів у кримських передгір'ях відомі тавро-скіфи. До III ст. до н. е. таври зазнали сильного впливу з боку скифів, їх археологічні пам'ятки пізніше цього часу невідомі, хоча писемні джерела згадують таврів до II ст. н. е.
У III ст. до н. е. скіфів з Причорноморських степів витіснили кочові іраномовні племена сарматів, які прийшли зі сходу. Скіфи залишились лише на Нижньому Дніпрі і в Криму, де вони заснували свою столицю — Неаполь Скіфський (у межах сучасного Сімферополя). У подальшому скіфи опинились втягнутими у низку військових конфліктів з сусідами — Боспором, Понтом, Херсонесом, сарматами і до середини III ст. н. е. поступово зникли як етнос, змішавшись переважно з сарматами, які одночасно з готами вдерлись до південної частини Криму, після чого почали періодично нападати на римські володіння на Балканах та у Малій Азії () Частина готів залишилась у Криму (відомі типові для германців поховання), з часом частково змішавшись з сарматським племенем аланів (відомі згадки про «готалан»), у той час як основна частина готських племен з Північного Причорномор'я під тиском гунів рушила на захід, у межі Римської імперії, розпочавши процес «Великого переселення народів»
375 році через Керченську протоку увірвались орди гунів на чолі з Манцуном, руйнуючи все на своєму шляху. Пройшовши Таврію, гуни рушили далі на завоювання Європи, залишивши по собі близько десятка відомих поховань. Землі півострова залишились заселеними готаланами-християнами на півдні та кочовиками на півночі.
У VI ст. Таврія стала західною окраїною Тюркського каганату, лише на півдні залишились володіння Візантійської імперії навколо Херсонесу.
Невдовзі Тюркський каганат розпався, а на Кубані та Дону утворилася кочова Булгарська держава, у складі якої опинився і Крим. Деякі булгарські роди залишились кочувати у північному Криму навіть після поразки своїх ханів від хозар близько 668 року і переходу більшої частини півостріва до Хозарського каганату (Херсонес із навколишніми землями залишився за Константинополем).
З часом Хозарський каганат ослаб, а Херсонес набув певної незалежності від Візантії. Приблизно з Х ст. до кримських степів проникають тюркомовні печеніги, а з наступного століття — половці (кипчаки), які стали в подальшому основним субстратом при формуванні кримсько-татарського етносу.
У ХІІІ ст. Крим, як і вся східна Європа, зазнав татаро-монгольської навали, після якої на півострові було утворено Кримський улус Золотої орди.
У ці часи на морському узбережжі, на місці давньогрецьких міст, свої колонії заснували італійські купці. І хоча генуезці займали в них панівне становище, більшість населення в цих містах становили місцеві християни.
У першій половині XV ст. кримські хани добились незалежності від Орди та створили Кримське ханство, яке, утім, невдовзі потрапило в залежність від нового гегемона регіону — Османської імперії. Турки висадились у Криму 1475 року і захопили генуезькі міста і християнське князівство Феодоро біля Херсонесу.
У книзі турецького мандрівника Евлія Челебі «Книга подорожей», написаній у XVII ст., наведені відомості про склад населення Криму за результатами перепису населення, проведеного у 1666—1667 pp. За цими даними населення поділялося на три групи: повноправні мусульмани — 187 тис. ос., православні піддані-робітники мусульманів (ясир) — 920 тис. ос., та райя, оподатковані піддані інших релігійних спільнот (євреїв, караїмів, вірменів, греків) — 20 тис. ос.
На півострові панував іслам, і представники християнських народів Криму поступово ісламізувались і вливались до кримсько-татарського етносу. Однак поряд з татарами продовжували мешкати й інші спільноти: греки, вірмени, євреї, караїми, кримчаки, цигани, а також нащадки готів і алан.
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly93d3cud2lraWRhdGEudWstdWEubmluYS5hei9pbWFnZS9hSFIwY0hNNkx5OTFjR3h2WVdRdWQybHJhVzFsWkdsaExtOXlaeTkzYVd0cGNHVmthV0V2WTI5dGJXOXVjeTkwYUhWdFlpOHpMek13THlWRU1DVTVSQ1ZFTUNWQ01DVkVNU1U0TVNWRU1DVkNOU1ZFTUNWQ1FpVkVNQ1ZDTlNWRU1DVkNSQ1ZFTUNWQ1JDVkVNU1U0Umw4bFJEQWxPVUVsUkRFbE9EQWxSREFsUWpnbFJEQWxRa01sUkRFbE9ETmZKVVF4SlRnelh6RTRMVEl4WHlWRU1TVTRNU1ZFTVNVNE1pNXFjR2N2TkRBd2NIZ3RKVVF3SlRsRUpVUXdKVUl3SlVReEpUZ3hKVVF3SlVJMUpVUXdKVUpDSlVRd0pVSTFKVVF3SlVKRUpVUXdKVUpFSlVReEpUaEdYeVZFTUNVNVFTVkVNU1U0TUNWRU1DVkNPQ1ZFTUNWQ1F5VkVNU1U0TTE4bFJERWxPRE5mTVRndE1qRmZKVVF4SlRneEpVUXhKVGd5TG1wd1p3PT0uanBn.jpg)
Склад Населення Криму з плином часу змінився з переважно кримськотатарського в XVIII столітті, до змішаного багатоетнічного наприкінці XX — початку XXI століття:
- Перша чверть XVIII століття — 467 000 осіб (95,1 % кримських татар, 2,6 % греків, 2,1 % вірменів, 0,2 % кримчаків і караїмів)
- 1760-ті-70-ті роки — 454 700 осіб (92,6 % кримських татар, 4 % вірмен, 3,1 % греків, 0,3 % кримчаків і караїмів)
Відвідав Крим у XVIII столітті (Йоганн Тунманн) кажучи про регіон зазначав:
![]() | Після татар у Криму найчисленніші вірмени | ![]() |
- 1795 — 156 400 осіб (87,6 % кримських татар, 4,3 % росіян, 1,9 % греків, 1,7 % циган, 1,5 % караїмів, 1,3 % українців, 0,8 % євреїв, 0,6 % вірменів, 0,1 % німців, 0,1 % болгар)
- 1816 — 212 600 осіб (85,9 % кримських татар, 4,8 % росіян, 3,7 % українців, 1,4 % караїмів, 1,3 % вірменів, 0,9 % євреїв, 0, 8 % греків, 0,7 % німців, 0,4 % болгар)
- 1835 — 279 400 осіб (83,5 % кримських татар, 4,4 % росіян, 3,1 % українців, 2,4 % циган, 2 % греків, 1,5 % вірменів, 1,1 % караїмів, 0,9 % євреїв, 0,7 % німців, 0,4 % болгар)
- 1850 — 343 500 осіб (77,8 % кримських татар, 7 % українців, 6,6 % росіян, 2 % греків, 1,9 % циган, 1,3 % караїмів, 1 % вірмен, 1 % німців, 0,9 % євреїв, 0,5 % болгар)
- 1858 — 331 300 осіб (73 % кримських татар, 12,6 % росіян, 4 % українців, 2,4 % греків, 2 % циган, 1,8 % євреїв, 1,5 % німців, 1, 3 % вірмен, 0,8 % караїмів, 0,6 % болгар)
- 1864 — 198 700 осіб (50,3 % кримських татар, 28,5 % росіян і українців, 6,5 % греків, 5,3 % євреїв, 2,9 % вірменів, 2,7 % німців, 1,7 % караїмів, 1,6 % болгар)
- 1897 — 546 700 осіб (35,6 % кримських татар, 33,1 % росіян, 11,8 % українців, 5,8 % німців, 4,4 % євреїв, 3,1 % греків, 1,5 % вірменів, 1,3 % болгар, 1,2 % поляків, 0,3 % турків)
- 1917 — 749 800 осіб (41,2 % росіян, 28,7 % кримських татар, 8,6 % українців, 6,4 % євреїв, 4,9 % німців, 2,9 % греків, 1, 6 % вірмен, 1,4 % болгар, 0,8 % поляків, 0,7 % турків)
- 1920 — 718 900 осіб (44,1 % росіян, 26 % кримських татар, 7,4 % українців, 6,7 % євреїв, 5,9 % німців, 3,3 % греків, 1,7 % вірмен, 1,5 % болгар, 0,8 % караїмів, 0,8 % поляків)
- 1926 — 713 800 осіб (42,2 % росіян, 25,1 % кримських татар, 10,9 % українців, 6,1 % німців, 5,5 % євреїв, 2,2 % греків, 1, 6 % вірмен, 1,6 % болгар, 0,6 % караїмів)
- 1934 — 832 000 осіб (44 % росіян, 23,8 % кримських татар, 10,9 % українців, 8,1 % євреїв, 6,1 % німців, 1,7 % вірменів, 1,4 % болгар)
- 1937 — 996 800 осіб (47,7 % росіян, 20,7 % кримських татар, 12,9 % українців, 5,5 % євреїв, 5,1 % німців, 2,2 % греків, 1, 5 % болгар, 0,3 % караїмів)
- 1939 — 1 123 800 осіб (49,6 % росіян, 19,4 % кримських татар, 13,7 % українців, 5,8 % євреїв, 4,5 % німців, 1,8 % греків, 1,4 % болгар, 1,1 % вірменів, 0,5 % поляків)
- 1944 (кінець літа) — 379 000 чоловік (75 % росіян, 21 % українців)
- 1959 — 1 201 500 осіб (71,4 % росіян, 22,3 % українців, 2,2 % євреїв, 0,1 % поляків)
- 1979 — 2 135 900 осіб (68,4 % росіян, 25,6 % українців, 1,1 % євреїв, 0,7 % кримських татар, 0,3 % поляків, 0,2 % вірменів, 0,2 % греків)
- 1989 — 2 430 500 осіб (67,1 % росіян, 25,8 % українців, 1,6 % кримських татар, 0,7 % євреїв, 0,3 % поляків, 0,1 % греків)
- 2001 — 2 024 056 осіб (58,3 % росіян, 24,3 % українців, 12,1 % кримських татар, 1,4 % білорусів, 0,5 % татар, 0,4 % вірмен, по 0,2 % євреїв, поляків, молдован, азербайджанців, по 0,1 % узбеків, корейців, греків, німців, мордви, чувашів, циган, болгар, грузинів і марійців, а також караїми, кримчаки та інші)
Слід враховувати, що Всеукраїнський перепис населення 2001 року не враховував населення м. Севастополь, що є окремим від Криму регіоном України.
Результати (Кримського федерального перепису населення) 2014 та 2021 років не визнаються українською владою.
Більшість росіян, українців, греків і болгар сповідує православ'я, кримські татари — іслам сунітського толку, також поширені юдеї, протестанти, католики.
Динаміка національного складу Криму (з Севастополем) за даними переписів
1897 | 1926 | 1939 | 1959 | 1970 | 1979 | 1989 | 2001 | 2014 | 2021 | |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
росіяни | 180 963 | 301 398 | 558 481 | 858 273 | 1 220 486 | 1 460 980 | 1 629 542 | 1 450 394 | 1 492 078 | 1 706 662 |
українці | 64 703 | 77 405 | 154 123 | 267 659 | 480 733 | 547 336 | 625 919 | 576 647 | 344 515 | 171 160 |
кримські татари | 194 294 | 179 094 | 218 879 | 5 422 | 38 365 | 245 291 | 232 340 | 253 570 | ||
татари | 9 656 | 10 762 | 13 602 | 44 996 | 30 952 | |||||
азербайджанці | 109 | 2 415 | 4 377 | 4 432 | 3 275 | |||||
німці | 31 590 | 43 631 | 51 299 | 839 | 2 356 | 2 790 | 1 844 | 1 142 | ||
євреї | 24 168 | 39 921 | 65 452 | 26 374 | 24 653 | 22 597 | 17 731 | 5 531 | 3 144 | 2 137 |
євреї кримські | 6 000 | 679 | 280 | |||||||
греки | 17 114 | 16 036 | 20 652 | 1 897 | 2 684 | 3 036 | 2 877 | 1 791 | ||
вірмени | 8 317 | 10 713 | 12 923 | 3 091 | 3 430 | 2 794 | 10 088 | 11 030 | 9 016 | |
болгари | 7 450 | 11 377 | 15 344 | 1 398 | 2 186 | 2 282 | 1 868 | 1 005 | ||
поляки | 6 929 | 4 514 | 5 084 | 6 038 | 6 092 | 6 115 | 4 459 | 2 843 | 1 404 | |
караїми | 4 213 | 1 151 | 715 | 535 | 318 | |||||
естонці | 2 176 | 2 084 | 1 900 | 674 | 182 | |||||
білоруси | 2 058 | 3 842 | 6 726 | 21 672 | 39 739 | 43 214 | 50 054 | 35 157 | 21 694 | 10 599 |
турки | 1 787 | 209 | 268 | 1 091 | 1 465 | 1 051 | ||||
чехи | 1 174 | 1 419 | 1 674 | 774 | 231 | |||||
цигани | 944 | 649 | 2 064 | 1 905 | 2 388 | 1 687 | ||||
молдовани | 272 | 556 | 1 483 | 3 456 | 6 609 | 4 562 | 3 147 | 1 811 | ||
все населення | 546 592 | 713 823 | 1 126 429 | 1 201 517 | 1 813 592 | 2 182 927 | 2 458 655 | 2 413 228 | 2 284 769 | 2 482 450 |
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly93d3cud2lraWRhdGEudWstdWEubmluYS5hei9pbWFnZS9hSFIwY0hNNkx5OTFjR3h2WVdRdWQybHJhVzFsWkdsaExtOXlaeTkzYVd0cGNHVmthV0V2WTI5dGJXOXVjeTkwYUhWdFlpODJMelprTHpJd01ERmZKVVF3SlRsQkpVUXhKVGd3SlVRd0pVSTRKVVF3SlVKRFh5VkVNQ1ZDUkNWRU1DVkNNQ1ZFTVNVNE1TVkVNQ1ZDTlNWRU1DVkNRaTVxY0djdk5ESXdjSGd0TWpBd01WOGxSREFsT1VFbFJERWxPREFsUkRBbFFqZ2xSREFsUWtOZkpVUXdKVUpFSlVRd0pVSXdKVVF4SlRneEpVUXdKVUkxSlVRd0pVSkNMbXB3Wnc9PS5qcGc=.jpg)
1897 | 1926 | 1939 | 1959 | 1970 | 1979 | 1989 | 2001 | 2014 | 2021 | |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
росіяни | 33,11 % | 42,22 % | 49,58 % | 71,43 % | 67,30 % | 66,93 % | 66,28 % | 60,10 % | 67,90 % | 76,44% |
українці | 11,84 % | 10,84 % | 13,68 % | 22,28 % | 26,51 % | 25,07 % | 25,46 % | 23,90 % | 15,68 % | 7,67% |
кримські татари | 35,55 % | 25,09 % | 19,43 % | 0,25 % | 1,56 % | 10,16 % | 10,57 % | 11,36% | ||
татари | 0,44 % | 0,44 % | 0,56 % | 2,05 % | 1,39% | |||||
азербайджанці | 0,01 % | 0,10 % | 0,18 % | 0,20 % | 0,15% | |||||
німці | 5,78 % | 6,11 % | 4,55 % | 0,05 % | 0,10 % | 0,12 % | 0,08 % | 0,05% | ||
євреї | 4,42 % | 5,59 % | 5,81 % | 2,20 % | 1,36 % | 1,04 % | 0,72 % | 0,23 % | 0,14 % | 0,10% |
євреї кримські | 0,84 % | 0,03 % | 0,01 % | |||||||
греки | 3,13 % | 2,25 % | 1,83 % | 0,09 % | 0,11 % | 0,13 % | 0,13 % | 0,08% | ||
вірмени | 1,52 % | 1,50 % | 1,15 % | 0,17 % | 0,16 % | 0,11 % | 0,42 % | 0,50 % | 0,40% | |
болгари | 1,36 % | 1,59 % | 1,36 % | 0,08 % | 0,09 % | 0,09 % | 0,09 % | 0,05% | ||
поляки | 1,27 % | 0,63 % | 0,45 % | 0,33 % | 0,28 % | 0,25 % | 0,18 % | 0,13 % | 0,06% | |
караїми | 0,59 % | 0,05 % | 0,03 % | 0,02 % | 0,01% | |||||
естонці | 0,40 % | 0,29 % | 0,17 % | 0,03 % | 0,01% | |||||
білоруси | 0,38 % | 0,54 % | 0,60 % | 1,80 % | 2,19 % | 1,98 % | 2,04 % | 1,46 % | 0,99 % | 0,47% |
турки | 0,33 % | 0,03 % | 0,02 % | 0,05 % | 0,07 % | 0,05% | ||||
чехи | 0,21 % | 0,20 % | 0,15 % | 0,03 % | 0,01% | |||||
цигани | 0,17 % | 0,09 % | 0,18 % | 0,08 % | 0,11 % | 0,08% | ||||
молдовани | 0,05 % | 0,08 % | 0,13 % | 0,19 % | 0,27 % | 0,19 % | 0,14 % | 0,08% |
Етнічний склад населення
- Незаконний перепис окупаційної влади 2021[]
"Республіка Крим" | міське населення | сільське населення | |
---|---|---|---|
росіяни | 73,0% | 81,6% | 64,8% |
кримські татари | 14,1% | 7,0% | 20,8% |
українці | 8,2% | 6,9% | 9,5% |
татари | 1,6% | 1,3% | 1,9% |
білоруси | 0,5% | 0,4% | 0,5% |
вірмени | 0,4% | 0,5% | 0,4% |
інші | 2,2% | 2,3% | 2,1% |
- Незаконний перепис окупаційної влади 2014[]
"Республіка Крим" | міське населення | сільське населення | |
---|---|---|---|
росіяни | 65,2 % | 74,2 % | 56,2 % |
українці | 16,0 % | 13,8 % | 18,2 % |
кримські татари | 12,6 % | 6,6 % | 18,6 % |
татари | 2,3 % | 1,5 % | 3,1 % |
білоруси | 1,0 % | 0,9 % | 1,1 % |
вірмени | 0,5 % | 0,6 % | 0,4 % |
інші | 2,4 % | 2,4 % | 2,4 % |
росіяни | українці | кримські татари | татари | білоруси | вірмени | |
---|---|---|---|---|---|---|
Сімферополь | 72,4 % | 13,1 % | 8,4 % | 1,5 % | 0,8 % | 0,8 % |
Алушта | 72,9 % | 16,5 % | 6,3 % | 0,8 % | 1,0 % | 0,6 % |
Армянськ | 61,3 % | 29,5 % | 3,1 % | 1,4 % | 0,7 % | 0,3 % |
Джанкой | 68,0 % | 16,9 % | 7,4 % | 2,2 % | 1,1 % | 0,3 % |
Євпаторія | 73,8 % | 14,9 % | 5,9 % | 1,5 % | 1,1 % | 0,7 % |
Керч | 87,3 % | 8,5 % | 1,0 % | 0,8 % | 0,7 % | 0,4 % |
Красноперекопськ | 60,5 % | 30,5 % | 1,9 % | 2,7 % | 1,0 % | 0,3 % |
Саки | 72,2 % | 16,6 % | 5,5 % | 1,9 % | 1,5 % | 0,6 % |
Судак | 59,9 % | 12,4 % | 21,5 % | 3,3 % | 0,8 % | 0,5 % |
Феодосія | 79,7 % | 12,2 % | 3,0 % | 1,3 % | 1,2 % | 0,6 % |
Ялта | 74,0 % | 19,3 % | 1,8 % | 0,9 % | 1,1 % | 0,7 % |
Бахчисарайський район | 56,5 % | 12,9 % | 23,6 % | 4,1 % | 0,8 % | 0,3 % |
Білогорський район | 52,6 % | 10,1 % | 31,3 % | 3,0 % | 0,5 % | 0,3 % |
Джанкойський район | 46,1 % | 23,5 % | 20,5 % | 5,6 % | 1,1 % | 0,2 % |
Кіровський район | 51,9 % | 10,7 % | 28,8 % | 4,4 % | 1,0 % | 0,4 % |
Красногвардійський район | 54,3 % | 19,0 % | 20,6 % | 1,2 % | 1,4 % | 0,5 % |
Красноперекопський район | 41,3 % | 32,5 % | 16,3 % | 5,2 % | 1,0 % | 0,3 % |
Ленінський район | 64,1 % | 15,2 % | 13,8 % | 3,4 % | 0,9 % | 0,6 % |
Нижньогірський район | 56,6 % | 19,5 % | 17,3 % | 2,9 % | 1,3 % | 0,1 % |
Первомайський район | 45,7 % | 28,6 % | 18,6 % | 3,6 % | 1,2 % | 0,3 % |
Роздольненський район | 49,8 % | 30,3 % | 10,7 % | 5,2 % | 1,0 % | 0,6 % |
Сакський район | 52,2 % | 21,5 % | 18,2 % | 3,6 % | 1,5 % | 0,5 % |
Сімферопольський район | 56,1 % | 15,0 % | 22,8 % | 2,5 % | 0,9 % | 0,6 % |
Совєтський район | 53,6 % | 13,5 % | 25,9 % | 2,7 % | 0,8 % | 0,2 % |
Чорноморський район | 63,1 % | 18,9 % | 10,3 % | 4,5 % | 1,0 % | 0,5 % |
Республіка Крим | 65,2 % | 16,0 % | 12,6 % | 2,3 % | 1,0 % | 0,5 % |
Севастополь | 81,1 % | 14,2 % | 0,8 % | 0,7 % | 1,0 % | 0,4 % |
весь Крим | 67,9 % | 15,7 % | 10,6 % | 2,1 % | 1,0 % | 0,5 % |
Перепис 2001
АР Крим | міське населення | сільське населення | |
---|---|---|---|
росіяни | 58,5 % | 65,9 % | 45,8 % |
українці | 24,4 % | 22,5 % | 27,4 % |
кримські татари | 12,1 % | 6,5 % | 21,2 % |
білоруси | 1,5 % | 1,4 % | 1,6 % |
татари | 0,5 % | 0,4 % | 0,8 % |
вірмени | 0,4 % | 0,5 % | 0,4 % |
інші | 2,6 % | 2,8 % | 2,8 % |
![]() | |||||
росіяни | українці | кримські татари |
населення | росіяни | українці | кримські татари | білоруси | татари | вірмени | інші, не вказано | ||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Сімферополь | 358 108 | 238 938 | 66,7 % | 76 147 | 21,3 % | 25 209 | 7,0 % | 4 102 | 1,1 % | 1 339 | 0,4 % | 2 130 | 0,6 % | 10 243 | 2,9 |
Алушта | 52 215 | 35 030 | 67,1 % | 11 987 | 23,0 % | 3 081 | 5,9 % | 743 | 1,4 % | 93 | 0,2 % | 223 | 0,4 % | 1 058 | 2,0 % |
Армянськ | 26 867 | 14 969 | 55,7 % | 9 722 | 36,2 % | 949 | 3,5 % | 299 | 1,1 % | 87 | 0,3 % | 94 | 0,3 % | 747 | 2,8 % |
Джанкой | 42 861 | 25 611 | 59,8 % | 11 106 | 25,9 % | 3 469 | 8,1 % | 658 | 1,5 % | 87 | 0,2 % | 117 | 0,3 % | 1 813 | 4,2 % |
Євпаторія | 117 565 | 76 295 | 64,9 % | 27 429 | 23,3 % | 8 140 | 6,9 % | 1 716 | 1,5 % | 287 | 0,2 % | 607 | 0,5 % | 3 091 | 2,6 % |
Керч | 158 165 | 124 430 | 78,7 % | 24 298 | 15,4 % | 1 635 | 1,0 % | 1 795 | 1,1 % | 383 | 0,2 % | 518 | 0,3 % | 5 106 | 3,2 % |
Красноперекопськ | 30 902 | 15 736 | 50,9 % | 12 631 | 40,9 % | 928 | 3,0 % | 366 | 1,2 % | 145 | 0,5 % | 80 | 0,3 % | 1 016 | 3,3 % |
Саки | 28 522 | 18 573 | 65,1 % | 6 938 | 24,3 % | 1 646 | 5,8 % | 527 | 1,8 % | 118 | 0,4 % | 130 | 0,5 % | 590 | 2,1 % |
Судак | 29 448 | 17 442 | 59,2 % | 5 173 | 17,6 % | 5 131 | 17,4 % | 387 | 1,3 % | 286 | 1,0 % | 137 | 0,5 % | 892 | 3,0 % |
Феодосія | 108 788 | 78 536 | 72,2 % | 20 416 | 18,8 % | 5 055 | 4,6 % | 1 949 | 1,8 % | 236 | 0,2 % | 557 | 0,5 % | 2 039 | 1,9 % |
Ялта | 139 584 | 91 408 | 65,5 % | 38 604 | 27,7 % | 1 877 | 1,3 % | 2 204 | 1,6 % | 476 | 0,3 % | 813 | 0,6 % | 4 202 | 3,0 % |
Бахчисарайський район | 92 542 | 50 236 | 54,3 % | 18 158 | 19,6 % | 19 695 | 21,3 % | 1 156 | 1,2 % | 1 254 | 1,4 % | 183 | 0,2 % | 1 860 | 2,0 % |
Білогірський район | 66 458 | 32 706 | 49,2 % | 10 749 | 16,2 % | 19 425 | 29,2 % | 622 | 0,9 % | 454 | 0,7 % | 190 | 0,3 % | 2 312 | 3,5 % |
Джанкойський район | 82 328 | 32 048 | 38,9 % | 27 788 | 33,8 % | 17 744 | 21,6 % | 1 415 | 1,7 % | 192 | 0,2 % | 179 | 0,2 % | 2 962 | 3,6 % |
Кіровський район | 58 016 | 29 290 | 50,5 % | 10 219 | 17,6 % | 14 816 | 25,5 % | 955 | 1,6 % | 775 | 1,3 % | 198 | 0,3 % | 1 763 | 3,0 % |
Красногвардійський район | 93 782 | 45 666 | 48,7 % | 25 563 | 27,3 % | 15 619 | 16,7 % | 2 059 | 2,2 % | 1 061 | 1,1 % | 399 | 0,4 % | 3 415 | 3,6 % |
Красноперекопський район | 31 843 | 10 587 | 33,2 % | 13 822 | 43,4 % | 5 477 | 17,2 % | 397 | 1,2 % | 248 | 0,8 % | <100 | 0,2 % | 1 237 | 3,9 % |
Ленінський район | 69 629 | 38 168 | 54,8 % | 15 950 | 22,9 % | 10 784 | 15,5 % | 892 | 1,3 % | 324 | 0,5 % | 311 | 0,4 % | 3 200 | 4,6 % |
Нижньогірський район | 56 976 | 28 727 | 50,4 % | 16 419 | 28,8 % | 9 136 | 16,0 % | 1 009 | 1,8 % | 190 | 0,3 % | <75 | 0,1 % | 1 445 | 2,5 % |
Первомайський район | 40 367 | 14 155 | 35,1 % | 15 317 | 37,9 % | 8 693 | 21,5 % | 696 | 1,7 % | 279 | 0,7 % | 108 | 0,3 % | 1 119 | 2,8 % |
Роздольненський район | 37 185 | 15 289 | 41,1 % | 14 896 | 40,1 % | 4 961 | 13,3 % | 524 | 1,4 % | 336 | 0,9 % | 242 | 0,7 % | 937 | 2,5 % |
Сакський район | 80 964 | 36 592 | 45,2 % | 25 517 | 31,5 % | 14 137 | 17,5 % | 1 765 | 2,2 % | 639 | 0,8 % | 376 | 0,5 % | 1 938 | 2,4 % |
Сімферопольський район | 149 253 | 73 753 | 49,4 % | 35 098 | 23,5 % | 33 161 | 22,2 % | 2 038 | 1,4 % | 545 | 0,4 % | 849 | 0,6 % | 3 809 | 2,6 % |
Совєтський район | 37 576 | 18 234 | 48,5 % | 8 287 | 22,1 % | 8 344 | 22,2 % | 499 | 1,3 % | 757 | 2,0 % | <100 | 0,2 % | 1 380 | 3,7 % |
Чорноморський район | 34 112 | 18 002 | 52,8 % | 9 993 | 29,3 % | 4 321 | 12,7 % | 512 | 1,5 % | 499 | 1,5 % | 140 | 0,4 % | 645 | 1,9 % |
АР Крим | 2 024 056 | 1 180 441 | 58,3 % | 492 227 | 24,3 % | 243 433 | 12,0 % | 29 285 | 1,4 % | 11 090 | 0,5 % | 8 769 | 0,4 % | 58 811 | 2,9 % |
Севастополь | 377 153 | 269 953 | 71,6 % | 84 420 | 22,4 % | 1 858 | 0,5 % | 5 872 | 1,6 % | 2 512 | 0,7 % | 1 319 | 0,3 % | 11 219 | 3,0 % |
Весь Крим | 2 401 209 | 1 450 394 | 60,4 % | 576 647 | 24,0 % | 245 291 | 10,2 % | 35 157 | 1,5 % | 13 602 | 0,6 % | 10 088 | 0,4 % | 70 030 | 2,9 % |
Перепис 1939
Національний склад населення Кримської АРСР за даними перепису 1939 р.
населення | росіяни | татари | українці | євреї | німці | греки | болгари | вірмени | інші | |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Сімферополь | 142 634 | 51,4 % | 12,2 % | 10,4 % | 16,0 % | 2,2 % | 1,4 % | 0,7 % | 2,0 % | 3,8 % |
Євпаторія | 47 030 | 54,3 % | 13,1 % | 13,1 % | 9,0 % | 3,6 % | 1,7 % | 0,2 % | 0,8 % | 4,2 % |
Керч | 104 443 | 66,1 % | 5,1 % | 17,2 % | 5,3 % | 0,7 % | 1,5 % | 0,3 % | 1,3 % | 2,5 % |
Севастопольська міськрада | 111 938 | 70,3 % | 4,2 % | 14,6 % | 5,4 % | 0,4 % | 1,5 % | 0,1 % | 0,8 % | 2,6 % |
Феодосія | 45 032 | 61,6 % | 7,5 % | 13,3 % | 6,5 % | 2,7 % | 2,6 % | 0,6 % | 1,3 % | 3,8 % |
Ялтинська міськрада | 36 653 | 56,7 % | 7,2 % | 17,3 % | 5,8 % | 0,6 % | 6,6 % | 0,2 % | 2,0 % | 3,7 % |
Ак-Мечетський район | 15 941 | 56,9 % | 31,5 % | 6,5 % | 0,8 % | 2,8 % | 0,2 % | 0,1 % | 0,1 % | 1,2 % |
Ак-Шейхський район | 14 725 | 34,6 % | 31,6 % | 16,1 % | 4,1 % | 11,8 % | 0,0 % | 0,3 % | 0,6 % | 0,8 % |
Алуштинський район | 25 996 | 23,9 % | 63,1 % | 8,5 % | 1,1 % | 0,4 % | 1,5 % | 0,2 % | 0,2 % | 1,1 % |
Балаклавський район | 23 400 | 28,6 % | 55,0 % | 10,3 % | 0,6 % | 0,2 % | 4,1 % | 0,1 % | 0,1 % | 0,9 % |
Бахчисарайський район | 46 888 | 29,0 % | 55,7 % | 9,0 % | 0,7 % | 1,1 % | 1,8 % | 0,4 % | 0,2 % | 1,9 % |
Біюк-Онлайрський район | 18 542 | 38,9 % | 16,5 % | 17,6 % | 2,5 % | 21,6 % | 0,2 % | 0,8 % | 0,1 % | 1,8 % |
Джанкойський район | 46 626 | 50,5 % | 9,2 % | 20,1 % | 5,6 % | 7,9 % | 0,6 % | 1,2 % | 1,3 % | 3,7 % |
Зуйський район | 16 324 | 53,6 % | 18,6 % | 7,4 % | 0,6 % | 14,3 % | 0,9 % | 1,0 % | 2,2 % | 1,4 % |
Ічкинський район | 20 748 | 46,4 % | 15,5 % | 14,8 % | 3,0 % | 11,8 % | 0,5 % | 5,2 % | 0,4 % | 2,4 % |
Карасубазарський район | 33 034 | 34,0 % | 42,1 % | 5,1 % | 1,4 % | 3,1 % | 5,7 % | 4,5 % | 2,3 % | 1,7 % |
Кіровський район | 21 321 | 59,3 % | 13,8 % | 11,7 % | 0,4 % | 5,1 % | 4,1 % | 3,5 % | 0,3 % | 1,8 % |
Колайський район | 16 767 | 43,0 % | 10,7 % | 11,4 % | 12,0 % | 17,3 % | 0,2 % | 0,7 % | 2,7 % | 1,9 % |
Красноперекопський район | 23 529 | 55,5 % | 6,7 % | 31,7 % | 0,7 % | 2,3 % | 0,1 % | 0,2 % | 1,2 % | 1,5 % |
Куйбишевський район | 17 759 | 7,3 % | 89,5 % | 1,5 % | 0,1 % | 0,3 % | 0,8 % | 0,1 % | 0,0 % | 0,3 % |
Ларіндорфський район | 14 341 | 27,0 % | 11,7 % | 11,7 % | 24,3 % | 14,2 % | 0,2 % | 0,6 % | 2,9 % | 7,5 % |
Ленінський район | 23 656 | 40,1 % | 32,2 % | 14,4 % | 1,5 % | 4,9 % | 1,6 % | 3,3 % | 0,2 % | 1,5 % |
Сакський район | 27 800 | 46,1 % | 11,2 % | 19,2 % | 8,2 % | 11,5 % | 0,5 % | 0,3 % | 0,7 % | 2,3 % |
Сейтлерський район | 24 984 | 52,4 % | 15,5 % | 18,3 % | 1,0 % | 1,8 % | 0,5 % | 7,3 % | 1,0 % | 2,2 % |
Старо-Кримський район | 20 643 | 39,4 % | 15,8 % | 6,8 % | 0,6 % | 4,7 % | 11,7 % | 13,9 % | 5,2 % | 1,7 % |
Судацький район | 20 081 | 20,2 % | 70,3 % | 4,6 % | 0,4 % | 2,1 % | 0,9 % | 0,4 % | 0,3 % | 0,9 % |
Тельманський район | 23 535 | 31,5 % | 8,1 % | 14,4 % | 8,1 % | 33,6 % | 0,2 % | 0,3 % | 0,5 % | 3,3 % |
Фрайдорфський район | 14 366 | 32,8 % | 23,2 % | 13,5 % | 15,3 % | 12,8 % | 0,1 % | 0,2 % | 0,1 % | 1,8 % |
Ялтинський район | 46 693 | 43,8 % | 29,5 % | 19,0 % | 2,1 % | 0,4 % | 1,4 % | 0,1 % | 0,5 % | 3,2 % |
Кримська АРСР | 1 126 429 | 49,6 % | 19,4 % | 13,7 % | 5,8 % | 4,6 % | 1,8 % | 1,4 % | 1,1 % | 2,6 % |
Перепис 1926
Національний склад населення Кримської АСРР за даними перепису 1926 року.
населення | росіяни | кримські татари | українці | німці | євреї | греки | болгари | вірмени | кримські євреї | поляки | караїми | |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Сімферополь | 88 310 | 45,4 % | 12,6 % | 8,3 % | 1,7 % | 19,7 % | 1,3 % | 0,2 % | 2,7 % | 2,8 % | 1,3 % | 1,1 % |
Алупка | 2 968 | 49,4 % | 29,8 % | 7,5 % | 0,4 % | 2,8 % | 1,6 % | 0,1 % | 1,0 % | 0,4 % | 0,9 % | |
Алушта | 4 759 | 33,0 % | 38,2 % | 10,9 % | 0,8 % | 5,1 % | 5,2 % | 0,2 % | 0,8 % | 0,6 % | ||
Армянськ | 2 670 | 22,9 % | 21,2 % | 43,6 % | 0,8 % | 5,8 % | 0,2 % | 0,1 % | 0,5 % | 0,1 % | 0,7 % | 1,2 % |
Балаклава | 2 324 | 62,7 % | 0,7 % | 7,2 % | 0,6 % | 3,0 % | 20,7 % | 0,3 % | 0,1 % | 0,4 % | 0,9 % | 0,3 % |
Бахчисарай | 9 544 | 17,9 % | 72,1 % | 1,7 % | 0,4 % | 2,9 % | 1,6 % | 0,3 % | 0,3 % | 0,1 % | 0,2 % | 1,5 % |
Брянський завод | 1 127 | 86,5 % | 0,4 % | 7,4 % | 1,5 % | 1,3 % | 0,2 % | 0,1 % | 0,3 % | 1,1 % | ||
Гурзуф | 2 791 | 33,5 % | 49,9 % | 9,6 % | 0,4 % | 1,1 % | 1,2 % | 0,5 % | 0,1 % | 0,9 % | ||
Джанкой | 8 310 | 65,0 % | 3,9 % | 5,8 % | 5,7 % | 11,3 % | 1,0 % | 0,2 % | 3,7 % | 0,9 % | 0,4 % | 0,1 % |
Євпаторія | 23 574 | 43,6 % | 20,2 % | 10,0 % | 3,3 % | 10,2 % | 3,0 % | 1,3 % | 1,1 % | 0,8 % | 4,2 % | |
Карасубазар | 7 635 | 31,4 % | 33,7 % | 2,6 % | 1,8 % | 2,5 % | 5,6 % | 0,6 % | 5,3 % | 13,6 % | 0,4 % | |
Керч | 34 563 | 67,2 % | 3,8 % | 7,6 % | 0,4 % | 8,9 % | 3,5 % | 2,5 % | 1,6 % | 0,6 % | 0,2 % | |
Саки | 2 452 | 73,3 % | 4,6 % | 12,9 % | 0,4 % | 2,2 % | 1,6 % | 2,1 % | 0,4 % | 0,8 % | 0,4 % | |
Севастополь | 74 551 | 69,1 % | 1,6 % | 11,5 % | 0,5 % | 7,0 % | 1,6 % | 0,1 % | 1,2 % | 1,1 % | 1,5 % | 1,1 % |
Сімеїз | 592 | 75,7 % | 4,2 % | 7,3 % | 0,7 % | 5,4 % | 0,3 % | 1,7 % | ||||
Старий Крим | 4 738 | 39,8 % | 5,6 % | 3,7 % | 1,3 % | 1,8 % | 19,0 % | 20,7 % | 3,9 % | 0,2 % | 0,4 % | |
Судак | 1 893 | 40,0 % | 22,0 % | 15,8 % | 5,4 % | 1,4 % | 2,6 % | 0,4 % | 5,0 % | 0,1 % | 0,7 % | 0,4 % |
Феодосія | 28 652 | 61,2 % | 6,7 % | 6,0 % | 1,2 % | 11,3 % | 3,2 % | 0,1 % | 2,3 % | 2,0 % | 1,1 % | 2,8 % |
Ялта | 28 811 | 56,5 % | 10,9 % | 6,4 % | 0,8 % | 8,2 % | 6,2 % | 2,7 % | 0,1 % | 1,6 % | 0,5 % | |
Бахчисарайський район | 37 419 | 16,0 % | 77,9 % | 2,6 % | 0,4 % | 0,2 % | 1,8 % | 0,0 % | 0,1 % | 0,1 % | 0,2 % | |
Джанкойський район | 56 647 | 36,3 % | 14,2 % | 18,0 % | 20,7 % | 4,2 % | 0,2 % | 0,3 % | 1,6 % | 0,3 % | ||
(Євпаторійський район) | 46 844 | 25,5 % | 32,7 % | 22,0 % | 15,7 % | 1,0 % | 0,1 % | 0,5 % | 0,1 % | |||
Карасубазарський район | 25 932 | 27,9 % | 46,9 % | 3,4 % | 3,4 % | 0,1 % | 3,9 % | 9,5 % | 3,0 % | 0,2 % | ||
Керченський район | 39 456 | 31,5 % | 26,0 % | 31,2 % | 2,8 % | 0,1 % | 0,6 % | 5,6 % | 0,3 % | 0,1 % | 0,1 % | |
Севастопольський район | 19 711 | 25,7 % | 59,9 % | 7,4 % | 0,2 % | 0,3 % | 4,8 % | 0,1 % | 0,4 % | |||
Сімферопольський район | 66 968 | 40,3 % | 18,8 % | 14,0 % | 18,7 % | 0,8 % | 1,5 % | 1,2 % | 0,6 % | 0,4 % | 0,2 % | |
(Судацький район) | 13 898 | 5,0 % | 89,8 % | 1,5 % | 2,6 % | 0,4 % | 0,2 % | |||||
Феодосійський район | 51 767 | 52,1 % | 16,4 % | 4,4 % | 9,9 % | 0,9 % | 4,2 % | 8,3 % | 2,1 % | 0,1 % | 0,1 % | 0,1 % |
Ялтинський район | 24 817 | 12,8 % | 80,8 % | 3,5 % | 0,2 % | 0,2 % | 1,1 % | 0,1 % | 0,2 % | |||
Кримська АРСР | 713 823 | 42,2 % | 25,1 % | 10,8 % | 6,1 % | 5,6 % | 2,2 % | 1,6 % | 1,5 % | 0,8 % | 0,6 % | 0,6 % |
росіяни — 301 398 осіб (42,22 %) | кримські татари — 179 094 осіб (25,09 %) | українці — 77 405 осіб (10,84 %) | німці — 43 631 осіб (6,11 %) |
євреї — 39 921 осіб (5,59 %) | греки — 16 036 осіб (2,25 %) | болгари — 11 377 осіб (1,59 %) | вірмени — 10 713 осіб (1,50 %) |
кримчаки — 6 000 осіб (0,84 %) | караїми — 4 213 осіб (0,59 %) |
Мовний склад населення
Незаконний перепис окупаційної влади 2021 року
рідна мова | чисельність | частка, (від тих, хто вказав мову), % |
---|---|---|
російська | 1 905 275 | 84,71 |
кримськотатарська | 205 893 | 9,16 |
татарська | 58 591 | 2,61 |
українська | 57 321 | 2,55 |
вірменська | 5 271 | 0,23 |
азербайджанська | 2 053 | 0,09 |
узбецька | 1 780 | 0,08 |
білоруська | 1 714 | 0,08 |
ромська | 1 301 | 0,06 |
інші мови | 9 752 | 0,43 |
Незаконний перепис окупаційної влади 2014 року
рідна мова | чисельність | частка, % |
---|---|---|
російська | 1 867 680 | 84,16 % |
кримськотатарська | 173 076 | 7,80 % |
татарська | 81 858 | 3,69 % |
українська | 72 891 | 3,28 % |
вірменська | 5 891 | 0,27 % |
азербайджанська | 2 668 | 0,12 % |
білоруська | 1 954 | 0,09 % |
ромська | 1 598 | 0,07 % |
інша мова | 8 107 | 0,37 % |
не вказали | 5 382 | 0,24 % |
Перепис 2001
Рідна мова населення Криму (АРК і Севастопольської міськради) за переписом 2001 року.
рідна мова | чисельність | частка |
---|---|---|
російська | 1 890 960 | 78,75 % |
кримськотатарська | 230 237 | 9,59 % |
українська | 228 250 | 9,51 % |
білоруська | 5 864 | 0,24 % |
вірменська | 5 136 | 0,21 % |
молдовська | 1 460 | 0,06 % |
ромська | 1 305 | 0,05 % |
грецька | 689 | 0,03 % |
іншу мова | 24 941 | 1,04 % |
не вказали | 12 367 | 0,52 % |
Частка населення за областями за переписом 2001 року.
російська | кримськотатарська | українська | білоруська | вірменська | молдовська | циганська | |
---|---|---|---|---|---|---|---|
Сімферополь (міськрада) | 85,8 | 6,5 | 6,4 | 0,1 | 0,3 | 0,1 | |
Севастополь (міськрада) | 90,6 | 0,3 | 6,8 | 0,2 | 0,1 | 0,1 | |
Алушта (міськрада) | 83,7 | 5,6 | 9,7 | 0,2 | 0,2 | 0,1 | |
м. Джанкой | 83,1 | 7,1 | 7,6 | 0,2 | 0,1 | 0,1 | 0,9 |
Євпаторія (міськрада) | 83,7 | 6,4 | 8,7 | 0,2 | 0,3 | 0,1 | 0,1 |
м. Керч | 91,3 | 0,8 | 5,3 | 0,2 | 0,1 | ||
м. Красноперекопськ | 79,6 | 2,6 | 16,5 | 0,2 | 0,1 | 0,1 | |
м. Саки | 84,3 | 5,3 | 8,9 | 0,3 | 0,4 | 0,1 | 0,2 |
Армянськ (міськрада) | 78,5 | 2,9 | 16,9 | 0,2 | 0,1 | 0,1 | |
Феодосія (міськрада) | 87,3 | 4,2 | 7,4 | 0,3 | 0,3 | 0,1 | |
Судак (міськрада) | 71,5 | 17,3 | 8,4 | 0,2 | 0,3 | 0,1 | |
Ялта (міськрада) | 86,8 | 1,1 | 10,1 | 0,2 | 0,3 | 0,1 | |
Бахчисарайський район | 69,3 | 20,1 | 8,2 | 0,3 | 0,1 | 0,1 | |
Білогірський район | 60,4 | 28,9 | 7,9 | 0,2 | 0,2 | 0,1 | |
Джанкойський район | 62,0 | 20,4 | 15,8 | 0,3 | 0,2 | ||
Кіровський район | 64,2 | 24,0 | 8,4 | 0,5 | 0,2 | 0,1 | |
Красногвардійський район | 69,4 | 15,4 | 11,9 | 0,4 | 0,2 | 0,1 | |
Красноперекопський район | 53,3 | 15,5 | 26,8 | 0,4 | 0,1 | 0,3 | 0,9 |
Ленінський район | 70,4 | 14,8 | 10,6 | 0,4 | 0,2 | 0,1 | |
Нижньогірський район | 72,7 | 15,2 | 10,5 | 0,3 | 0,1 | ||
Первомайський район | 58,4 | 19,9 | 19,3 | 0,5 | 0,1 | 0,1 | |
Роздольненський район | 64,0 | 12,6 | 20,8 | 0,4 | 0,5 | 0,1 | 0,1 |
Сакський район | 64,5 | 16,5 | 16,9 | 0,5 | 0,3 | 0,1 | 0,1 |
Сімферопольський район | 67,0 | 21,4 | 9,6 | 0,3 | 0,3 | 0,1 | |
Совєтський район | 64,4 | 21,2 | 10,4 | 0,3 | 0,1 | 0,1 | 0,3 |
Чорноморський район | 70,9 | 11,9 | 14,8 | 0,3 | 0,3 |
Мовний склад міського населення Автономної Республіки Крим за Всеукраїнським переписом 2001 року :
місто/смт | населення | українська мова | російська мова | кримськотатарська мова | інші мови |
---|---|---|---|---|---|
м. Сімферополь | 343 644 | 6,24% | 85,57% | 6,81% | 1,38% |
м. Керч | 157 007 | 5,27% | 91,34% | 0,81% | 2,58% |
м. Євпаторія | 105 915 | 7,94% | 83,64% | 7,24% | 1,18% |
м. Ялта | 81 654 | 8,91% | 88,11% | 1,09% | 1,89% |
м. Феодосія | 74 669 | 7,45% | 90,32% | 1,07% | 1,16% |
м. Джанкой | 43 343 | 7,60% | 83,14% | 7,13% | 2,13% |
м. Алушта | 31 440 | 9,40% | 87,95% | 1,57% | 1,08% |
м. Яни Капу | 31 023 | 16,48% | 79,62% | 2,63% | 1,27% |
м. Саки | 29 416 | 8,87% | 84,26% | 5,27% | 1,60% |
м. Бахчисарай | 27 549 | 6,24% | 75,53% | 16,81% | 1,42% |
м. Армянськ | 23 869 | 16,70% | 80,59% | 1,72% | 0,99% |
м. Білогірськ | 18 790 | 7,48% | 62,77% | 27,62% | 2,13% |
м. Судак | 14 495 | 9,18% | 77,81% | 9,74% | 3,27% |
смт. Приморське | 14 085 | 8,58% | 81,95% | 8,74% | 0,73% |
смт. Гвардійське | 12 795 | 10,86% | 74,93% | 13,25% | 0,96% |
смт. Чорноморське | 11 709 | 10,90% | 82,73% | 4,89% | 1,48% |
м. Щолкіне | 11 699 | 9,26% | 76,89% | 0,54% | 13,31% |
смт. Курман | 11 112 | 8,80% | 77,77% | 11,88% | 1,55% |
смт. Гаспра | 11 027 | 15,08% | 80,73% | 0,97% | 3,22% |
смт. Ічкі | 10 933 | 8,26% | 67,65% | 20,85% | 3,24% |
смт. Біюк-Онлар | 10 904 | 5,33% | 71,13% | 18,23% | 5,31% |
смт. Нижньогірське | 10 466 | 8,20% | 81,39% | 9,41% | 1,00% |
м. Старий Крим | 10 101 | 5,24% | 62,10% | 25,82% | 6,84% |
смт. Гресівське | 10 037 | 10,40% | 88,22% | 0,45% | 0,93% |
смт. Первомайське | 9 362 | 12,17% | 75,95% | 9,48% | 2,40% |
смт. Гурзуф | 9 150 | 12,36% | 86,04% | 0,16% | 1,44% |
м. Алупка | 9 018 | 9,51% | 86,46% | 1,27% | 2,76% |
смт. Єди-Кую | 8 617 | 8,99% | 74,72% | 13,16% | 3,13% |
смт. Роздольне | 8 175 | 9,60% | 81,87% | 7,03% | 1,50% |
смт. Іслям-Терек | 7 465 | 7,27% | 71,81% | 18,72% | 2,20% |
смт. Масандра | 7 235 | 11,55% | 86,71% | 0,53% | 1,21% |
смт. (Зуя) | 6 935 | 4,79% | 66,86% | 20,58% | 7,77% |
смт. Кореїз | 6 529 | 11,08% | 82,10% | 3,26% | 3,56% |
смт. Партеніт | 6 254 | 15,91% | 82,98% | 0,27% | 0,84% |
смт. Молодіжне | 6 185 | 6,07% | 79,05% | 13,90% | 0,98% |
смт. Новоозерне | 6 105 | 17,99% | 80,99% | 0,31% | 0,71% |
смт. (Новофедорівка) | 5 570 | 13,84% | 85,13% | 0,32% | 0,71% |
смт. Заозерне | 4 566 | 13,27% | 84,62% | 0,84% | 1,27% |
смт. Багерове | 4 551 | 9,26% | 79,52% | 8,91% | 2,31% (у тому числі: білоруська - 1,01%) |
смт. Азовське | 4 315 | 6,11% | 61,92% | 30,82% | 1,15% |
смт. (Бакачик-Кият) | 4 271 | 3,58% | 95,05% | 0,98% | 0,39% |
смт. Мирне | 4 052 | 10,32% | 88,06% | 0,54% | 1,08% |
смт. Сімеїз | 4 025 | 6,88% | 90,86% | 0,71% | 1,55% |
смт. Аграрне | 3 454 | 10,95% | 86,57% | 1,00% | 1,48% |
смт. Щебетовка | 3 337 | 7,16% | 75,04% | 15,73% | 2,07% (у тому числі: білоруська - 1,35%) |
смт. (Новоселівське) | 3 267 | 15,03% | 58,38% | 24,42% | 2,17% |
смт. (Поштове) | 2 993 | 4,46% | 86,20% | 6,31% | 3,03% |
смт. (Кайгадор) | 2 880 | 6,71% | 92,82% | - | 0,47% |
смт. Коктебель | 2 778 | 2,57% | 94,76% | 2,25% | 0,42% |
смт. Миколаївка | 2 672 | 6,13% | 92,64% | 0,67% | 0,56% |
смт. Албат | 2 435 | 8,68% | 69,97% | 20,34% | 1,01% |
смт. Нікіта | 2 379 | 9,20% | 88,53% | 1,67% | 0,60% |
смт. Форос | 2 166 | 14,10% | 84,90% | 0,18% | 0,82% |
смт. (Аерофлотське) | 1 970 | 3,82% | 94,65% | 0,92% | 0,61% |
смт. (Вільне) | 1 833 | 13,01% | 70,11% | 14,68% | 2,20% |
смт. Лівадія | 1 620 | 10,24% | 87,96% | 0,22% | 1,58% |
смт. (Виноградне) | 1 268 | 7,21% | 86,79% | 3,21% | 2,79% |
смт. Краснокам'янка | 1 058 | 9,85% | 81,06% | 5,59% | 3,50% |
смт. Новий Світ | 1 056 | 5,86% | 92,86% | 0,09% | 1,19% |
смт. Ореанда | 891 | 6,88% | 92,90% | 0,11% | 1,11% |
смт. Научне | 864 | 7,24% | 92,12% | - | 0,64% |
смт. (Кацівелі) | 655 | 8,81% | 90,88% | - | 0,31% |
смт. (Відрадне) | 585 | 14,43% | 84,36% | 0,34% | 0,87% |
смт. (Долосси) | 542 | 46,38% | 53,23% | - | 0,39% |
смт. Санаторне | 537 | 10,36% | 87,57% | - | 2,07% |
смт. (Берегове) | 519 | 21,76% | 77,20% | 0,21% | 0,83% |
смт. (Паркове) | 481 | 13,51% | 85,65% | 0,21% | 0,63% |
смт. (Восход) | 480 | 4,17% | 95,57% | - | 0,26% |
смт. Голуба Затока | 419 | 7,16% | 83,75% | 7,99% | 1,10% |
смт. (Курпати) | 414 | 15,38% | 83,92% | - | 0,70% |
смт. (Понизівка) | 361 | 4,43% | 93,91% | - | 1,66% |
смт. (Курортне) | 316 | 7,59% | 91,46% | - | 0,95% |
Автономна Республіка Крим | 1 274 292 | 7,96% | 84,25% | 5,94% | 1,85% |
За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року, 38,82 % мешканців Автономної Республіки Крим вказали вільне володіння українською мовою, а 95,48 % — російською мовою. 90,88 % мешканців Автономної Республіки Крим вказали вільне володіння мовою своєї національності.
Вільне володіння мовами найбільш чисельних національностей Автономної Республіки Крим за даними перепису населення 2001 року
своєї національності | українська | російська | |
---|---|---|---|
Росіяни | 99,83 % | 28,38 % | |
Українці | 75,60 % | 89,99 % | |
Кримські татари | 95,89 % | 19,35 % | 85,83 % |
Білоруси | 28,26 % | 29,20 % | 96,51 % |
Татари | 75,08 % | 18,11 % | 89,93 % |
Вірмени | 65,36 % | 23,10 % | 91,57 % |
Євреї | 5,98 % | 29,72 % | 99,29 % |
Поляки | 14,10 % | 58,65 % | 94,51 % |
Молдовани | 48,36 % | 33,18 % | 96,17 % |
Азербайджанці | 64,25 % | 19,74 % | 88,79 % |
Узбеки | 49,78 % | 20,56 % | 89,68 % |
Корейці | 30,87 % | 19,29 % | 98,23 % |
Греки | 35,13 % | 23,61 % | 95,71 % |
Німці | 32,26 % | 30,05 % | 98,70 % |
Мордва | 33,51 % | 19,07 % | 97,83 % |
Чуваші | 38,46 % | 19,48 % | 97,42 % |
Роми | 74,05 % | 18,83 % | 84,65 % |
Болгари | 39,80 % | 41,08 % | 97,60 % |
Грузини | 44,81 % | 26,94 % | 91,49 % |
Марійці | 39,21 % | 19,10 % | 96,42 % |
Перепис 1979
Рідна мова населення Кримської області УРСР за результатами перепису 1979 року.
рідна мова | чисельність | частка |
---|---|---|
російська | 1 800 097 | 84,3 % |
українська | 290 743 | 13,6 % |
інша | 45 076 | 2,1 % |
Перепис 1970
Рідна мова населення Кримської області УРСР за результатами перепису 1970 року.
рідна мова | чисельність | частка |
---|---|---|
російська | 1 491 141 | 82,2 % |
українська | 284 977 | 15,7 % |
інша | 37 384 | 2,1 % |
Перепис 1959
Рідна мова населення Кримської області УРСР за результатами перепису 1959 року.
рідна мова | чисельність | частка |
---|---|---|
російська | 1038 100 | 86,4 % |
українська | 141 700 | 11,8 % |
інша | 21 700 | 1,8 % |
Перепис 1926
Рідна мова населення Кримської АСРР за результатами перепису 1926 року
рідна мова | чисельність | частка |
---|---|---|
російська | 384 000 | 53,79 % |
татарська | 186 024 | 26,06 % |
німецька | 42 195 | 5,91 % |
українська | 33 760 | 4,73 % |
єврейська | 21 931 | 3,07 % |
грецька | 14 855 | 2,08 % |
болгарська | 10 909 | 1,53 % |
вірменська | 9 987 | 1,40 % |
польська | 2 281 | 0,32 % |
Перепис 1897
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly93d3cud2lraWRhdGEudWstdWEubmluYS5hei9pbWFnZS9hSFIwY0hNNkx5OTFjR3h2WVdRdWQybHJhVzFsWkdsaExtOXlaeTkzYVd0cGNHVmthV0V2WTI5dGJXOXVjeTkwYUhWdFlpODFMelU0TDBkMVlsOVVZWFp5YVdGZlpYUm9ibTlmTVRnNU55NXFjR2N2TlRBd2NIZ3RSM1ZpWDFSaGRuSnBZVjlsZEdodWIxOHhPRGszTG1wd1p3PT0uanBn.jpg)
Рідна мова населення кримських повітів Таврійської губернії за результатами перепису 1897 року.
рідна мова | чисельність | частка |
---|---|---|
татарська | 194 294 | 35,55 % |
російська | 180 963 | 33,11 % |
українська | 64 703 | 11,84 % |
німецька | 31 590 | 5,78 % |
єврейська | 24 168 | 4,42 % |
грецька | 17 114 | 3,13 % |
вірменська | 8 317 | 1,52 % |
болгарська | 7 450 | 1,36 % |
польська | 6 929 | 1,27 % |
Рідна мова населення адміністративних одиниць Криму за результатами перепису 1897 року.
населення | татарська | російська | українська | німецька | євреї* | грецька | вірменська | болгарська | польська | |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Сімферополь | 49 078 | 19,7 % | 45,7 % | 6,9 % | 1,4 % | 15,9 % | 1,7 % | 4,0 % | 0,2 % | 3,0 % |
Бахчисарай | 12 959 | 86,0 % | 7,3 % | 0,6 % | 0,1 % | 1,6 % | 3,8 % | 0,3 % | 0,1 % | |
Карасубазар | 12 968 | 64,0 % | 16,4 % | 1,7 % | 0,8 % | 9,3 % | 1,3 % | 6,2 % | 0,1 % | 0,1 % |
Сімферопольський повіт (с. н.) | 66 712 | 50,6 % | 26,0 % | 9,7 % | 7,5 % | 0,1 % | 1,4 % | 0,4 % | 2,0 % | 0,3 % |
Євпаторія | 17 913 | 49,4 % | 26,3 % | 6,4 % | 1,2 % | 8,4 % | 5,1 % | 1,9 % | 0,0 % | 0,4 % |
Євпаторійський повіт (с. н.) | 45 298 | 40,1 % | 14,1 % | 26,9 % | 16,3 % | 0,1 % | 0,2 % | 0,3 % | 0,0 % | 0,3 % |
Перекоп | 5 279 | 23,9 % | 48,4 % | 8,0 % | 0,5 % | 12,6 % | 0,1 % | 3,6 % | 0,5 % | |
(Перекопський повіт) (с. н.) | 46 114 | 23,9 % | 19,9 % | 23,6 % | 25,4 % | 1,4 % | 0,5 % | 0,9 % | 0,0 % | 0,3 % |
Феодосія | 24 096 | 18,8 % | 46,8 % | 7,7 % | 1,3 % | 11,4 % | 5,3 % | 3,7 % | 0,2 % | 2,5 % |
Старий Крим | 3 330 | 16,8 % | 35,1 % | 5,1 % | 1,9 % | 0,4 % | 24,4 % | 11,9 % | 2,3 % | 0,2 % |
Феодосійський повіт (с. н.) | 88 432 | 44,5 % | 25,5 % | 12,8 % | 5,1 % | 0,2 % | 2,9 % | 1,3 % | 6,5 % | 0,1 % |
Ялта | 13 155 | 3,3 % | 66,2 % | 4,3 % | 1,4 % | 6,7 % | 9,1 % | 2,4 % | 0,1 % | 2,0 % |
Ялтинський повіт (с. н.) | 60 105 | 71,2 % | 18,6 % | 2,4 % | 0,2 % | 0,2 % | 4,6 % | 0,5 % | 0,0 % | 0,3 % |
Керч | 33 347 | 6,7 % | 57,8 % | 8,0 % | 0,8 % | 12,9 % | 5,3 % | 2,0 % | 0,2 % | 2,6 % |
(Єнікале) | 1 438 | 0,3 % | 75,7 % | 5,3 % | 0,5 % | 4,6 % | 12,2 % | 0,1 % | 1,2 % | |
Керч-Єнікалейське градонач. (с. н.) | 8 913 | 3,7 % | 45,0 % | 48,2 % | 0,2 % | 0,8 % | 0,8 % | 0,0 % | 0,1 % | 0,0 % |
Севастополь | 53 595 | 3,4 % | 63,5 % | 13,7 % | 1,7 % | 6,9 % | 2,9 % | 0,8 % | 0,1 % | 5,1 % |
Балаклава | 1 215 | 1,7 % | 40,3 % | 1,4 % | 0,3 % | 0,7 % | 51,4 % | 0,4 % | 0,4 % | 1,1 % |
Севастопольське градонач. (с. н.) | 2 645 | 2,7 % | 58,7 % | 7,8 % | 1,1 % | 25,4 % | 0,9 % | 0,3 % | 1,3 % |
- Євреї рахувалися за національною приналежністю, без відносно рідної мови
Місце народження
За переписом 2001 року 65,2 % населення Автономної республіки Крим народилися на території України (УРСР) — а саме: 49,1 % народилися у Криму, 16,1 % — у інших областях України. 32,0 % мешканців АР Крим народилися на території інших держав (зокрема 18,8 % — на території Росії/РРФСР, 8,1 % — на території Узбекистану, 1,4 % — Казахстану, 1,3 % — Білорусі), 2,8 % населення не вказали своє місце народження.
Порівняно з переписом 1989 року питома вага уродженців Криму у його населенні зросла на 5,8 в. п., з 43,3 % до 49,1 % , питома вага уродженців інших регіонів України скоротилася на 4,6 в. п. з 20,7 % до 16,1 %, питома вага уродженців Росії скоротилася на 8,6 в. п., з 27,4 % до 18,8 %, а питома вага уродженців Узбекистану збільшилась учетверо, з 1,5 % до 8,1 % населення.
Питома вага уродженців різних регіонів України у населенні Автономної республіки Крим за переписом 2001 року:
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly93d3cud2lraWRhdGEudWstdWEubmluYS5hei9pbWFnZS9hSFIwY0hNNkx5OTFjR3h2WVdRdWQybHJhVzFsWkdsaExtOXlaeTkzYVd0cGNHVmthV0V2WTI5dGJXOXVjeTkwYUhWdFlpOWhMMkV6THpJd01ERmZKVVF3SlRsQkpVUXhKVGd3SlVRd0pVSTRKVVF3SlVKRFh5VkVNQ1ZDUkNWRU1DVkNNQ1ZFTVNVNE1TVkVNQ1ZDTlNWRU1DVkNRbDhsUkRBbFFrUWxSREFsUWpBbFJERWxPREFsUkRBbFFrVWxSREFsUWpRbFJEQWxRall1Y0c1bkx6WXdNSEI0TFRJd01ERmZKVVF3SlRsQkpVUXhKVGd3SlVRd0pVSTRKVVF3SlVKRFh5VkVNQ1ZDUkNWRU1DVkNNQ1ZFTVNVNE1TVkVNQ1ZDTlNWRU1DVkNRbDhsUkRBbFFrUWxSREFsUWpBbFJERWxPREFsUkRBbFFrVWxSREFsUWpRbFJEQWxRall1Y0c1bi5wbmc=.png)
уродженців області | кількість | частка у населенні |
АР Крим | 993656 | 49,1 |
Херсонської | 29594 | 1,5 |
Вінницької | 23610 | 1,2 |
Донецької | 23132 | 1,1 |
Хмельницької | 21701 | 1,1 |
Сумської | 21506 | 1,1 |
Житомирської | 19781 | 1,0 |
Запорізької | 17770 | 0,9 |
Полтавської | 15521 | 0,8 |
Дніпропетровської | 14654 | 0,7 |
Чернігівської | 14475 | 0,7 |
Луганської | 12005 | 0,6 |
Харківської | 11376 | 0,6 |
Черкаської | 10927 | 0,5 |
Одеської | 10613 | 0,5 |
Київської | 10086 | 0,5 |
Львівської | 8616 | 0,4 |
Рівненської | 8601 | 0,4 |
Кіровоградської | 8519 | 0,4 |
Волинської | 7727 | 0,4 |
Миколаївської | 7536 | 0,4 |
Севастополя | 6747 | 0,3 |
Тернопільської | 6046 | 0,3 |
Івано-Франківської | 5671 | 0,3 |
м. Києва | 4318 | 0,2 |
Чернівецької | 2863 | 0,1 |
Закарпатської | 2029 | 0,1 |
Природний рух населення
Показники народжуваності, смертності та природного приросту у 1950—2014 рр.
коефіцієнт (на 1000 осіб) | 1950 | 1960 | 1970 | 1990 | 2000 | 2010 | 2013 |
---|---|---|---|---|---|---|---|
народжуваності | 23,0 | 20,6 | 16,0 | 13,0 | 7,3 | 11,8 | 12,2 |
смертності | 7,3 | 6,3 | 7,4 | 10,5 | 13,9 | 14,5 | 13,7 |
природного приросту | 15,7 | 14,3 | 8,6 | 2,5 | -6,6 | -2,7 | -1,5 |
Найбільші міста і селища
за даними Держкомстату | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Зайнятість населення
Сфери зайнятості населення АР Крим за переписом 2001 року.
сфера діяльності | кількість зайнятих | частка |
---|---|---|
Сільське господарство, мисливство та лісове господарство | 154 172 | 22,6 % |
Оптова та роздрібна торгівля; торгівля транспортними засобами; послуги з ремонту | 81 914 | 12,0 % |
Обробна промисловість | 65 843 | 9,7 % |
Охорона здоров'я та соціальна допомога | 64 572 | 9,5 % |
Транспорт і зв'язок | 49 410 | 7,2 % |
Освіта | 46 823 | 6,9 % |
Державне управління | 45 972 | 6,7 % |
Готелі та ресторани | 40 507 | 5,9 % |
Будівництво | 39 614 | 5,8 % |
Операції з нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам | 22 001 | 3,2 % |
Виробництво електроенергії, газу та води | 21 273 | 3,1 % |
Колективні, громадські та особисті послуги | 17 901 | 2,6 % |
Неточно вказали або не вказали вид діяльності | 13 970 | 2,0 % |
Фінансова діяльність | 5 239 | 0,8 % |
Рибне господарство | 4 759 | 0,7 % |
Послуги домашньої прислуги | 4 062 | 0,6 % |
Добувна промисловість | 3 497 | 0,5 % |
Екстериторіальна діяльність | 30 | 0,0 % |
Всього зайнятих економічною діяльністю | 681 559 | 100,0 % |
Джерела
- Водарскій Я. Є., Єлісєєва О. І., Кабузан В. М. Населення Криму в кінці XVIII — кінці XX століть (Чисельність, розміщення, етнічний склад). — Москва, 2003.
- «От киммерийцев до крымчаков» — 3-е изд., стереотипное под ред. И. Н. Храпунова, А. Г. Герцена — Симферополь: издательство «ДОЛЯ», 2006. — 288 с.
Посилання
- Етноси Криму [ 23 листопада 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
Примітки
- Верховна Рада України внесла запропоновані Урядом зміни до (Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»), Рада визначила дату початку тимчасової окупації Криму [ 23 вересня 2015 у Wayback Machine.] // (unian), 15.09.2015 | 17:58; «Фактичне захоплення Верховної Ради Криму відбулося 26 лютого а порушення збройними силами Росії порядку перетину — 20 лютого. Це підтверджено відповідними юридично правовими нормами», — пояснив глава МЗС, Рада визначила дату початку тимчасової окупації Криму [ 23 вересня 2015 у Wayback Machine.] // pravda.if.ua, 16 вересня, 9:46
- . Архів оригіналу за 24 лютого 2017. Процитовано 22 лютого 2016.
- . Архів оригіналу за 15 березня 2014. Процитовано 15 березня 2014.
- Tunmann / frametext.htm Йоганн Тунманн "Кримське ханство" стр 28
- . Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 1 березня 2015.
- . Архів оригіналу за 1 лютого 2014. Процитовано 10 липня 2013.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 2 лютого 2014. Процитовано 10 липня 2013.
- . Архів оригіналу за 28 жовтня 2012. Процитовано 10 липня 2013.
- . Архів оригіналу за 14 травня 2011. Процитовано 10 липня 2013.
- . Архів оригіналу за 15 липня 2018. Процитовано 10 липня 2013.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - за рідною мовою
- віднесені до складу татарськомовних
- . Архів оригіналу за 22 липня 2015. Процитовано 27 лютого 2014.
- Всесоюзная перепись населения 1926 года. — М.: Изд-е ЦСУ Союза ССР. 1929
- . Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 24 березня 2013.
- Розподіл населення за рідною мовою. Автономна Республіка Крим.
- . 2001.ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 23 вересня 2016. Процитовано 12 серпня 2016.
- . 2001.ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 23 вересня 2016. Процитовано 12 серпня 2016.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 3 грудня 2013. Процитовано 8 листопада 2013.
- Итоги Всесоюзной переписи населения 1970 года. Том IV — М., Статистика, 1973
- . Архів оригіналу за 5 жовтня 2013. Процитовано 12 квітня 2015.
- Всесоюзная перепись населения 1926 года. — М.: Изд-е ЦСУ Союза ССР.
- . Архів оригіналу за 10 січня 2014. Процитовано 8 листопада 2013.
- . Архів оригіналу за 17 травня 2015. Процитовано 5 квітня 2015.
- . Архів оригіналу за 19 серпня 2017. Процитовано 5 квітня 2015.
- . Архів оригіналу за 19 квітня 2015. Процитовано 12 квітня 2015.
- Статистический сборник. Население СССР (Численность, состав и движение населения) [ 18 квітня 2021 у Wayback Machine.] — М., 1975
- Демографічний паспорт регіонів — Кількість живонароджених, померлих і природний приріст (+/-) населення [ 16 травня 2021 у Wayback Machine.]
- . Архів оригіналу за 23 січня 2013. Процитовано 7 вересня 2014.
- При зазначенні динаміки народонаселення бралась до уваги зміна за період з січня 2013 по січень 2014 року
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 21 квітня 2015.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет